ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЯКУБОВА ІНЕССА ІГОРІВНА

УДК 616.314 - 002 - 053.5 - 084

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ

У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

14. 01. 22 - Стоматолоґія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському Державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор

медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна,

завідувач кафедри стоматолоґії дитячого віку

Львівського державного медичного університету

ім. Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Заболотний

Тарас Дмитрович, завідувач кафедри

терапевтичної стоматології факультету

післядипломної освіти Львівського державного

медичного університету ім. Данила Галицького

МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Дичко Євген

Никифорович, завідувач кафедри стоматології

дитячого віку Дніпропетровської державної

медичної академії МОЗ України

Провідна установа: Національний медичний університет ім.

О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра

терапевтичної стоматології дитячого віку (м.Київ)

Захист відбудеться 14 червня 2002 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському державному медичному ініверситеті (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий "3" травня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс зубів є одним із найпоширеніших захворювань дитячого віку, розповсюдженість якого досягає 90,0 - 99,8%, а інтенсивність в останні роки збільшилася від 2,0 до 7,2 (Деньга О.В., Іванов В.С., 1996; Годованець Л.В., Казакова Р.В., Воляк М.Н., 1998; Хоменко Л.О., Остапко О.І., Кононович О.Ф., 1999).

Ранні вияви карієсу зубів у дітей привертають щораз то пильнішу увагу дитячих стоматолоґів, передусім, з огляду на профілактику. Досліджено цілу низку як ендоґенних, так і екзоґенних методів профілактики цього захворювання. Передовсім - це вживання препаратів, які містять кальцій, фосфор, фтор (Бас О.А., Синицін Р.Г., 1996; Сукманський О.І., 1996). Протягом останніх десятиріч пропонується застосування фторвмісних таблеток (Бурдейний В.С., 1998), природних мінеральних вод із високим вмістом фтору, комбінованого фторвмісного препарату "Вітафтор", вітамінів та їх комплексів, мікроелементів (Палий Т.А., 1997; Парпалей К.А., 1997); імуностимулювальних засобів: оротату калію, нуклеїнату натрію, метацилу та пентоксилу (Редінова Т.Л., 1991); адаптоґенів: елеутерококу (Смоляр Н.І., Пришко З.Р., 1995), ехінацеї (Кравець Т.П., 2001), м'яти перцевої (Каюкова В.Д., 1996), біоседу (Овруцький Г.Д., Персиц М.М., Гініятуллін І.І., 1990), біотриту (Деньга О.В., Іванов В.С., Левицький А.П., Макаренко О.А., 1997). У деяких працях є відомості про застосування нетрадиційних засобів профілактики карієсу: чабрецю (Кузнецова Л.В., Рибцова А.А., 1996), мідійного гідролізату – МІГІ-К (Кравець Т.П., 1999), світла гелій-неонового лазера (Мозгова Л.А., Чупракова Е.В., 1998), методу електропунктури (Окушко В.Р., Луцька І.К., Гонтарь Е.А., 1995).

Одночасно зі загальною профілактикою карієсу значну увагу приділяють розпрацюванню та впровадженню місцевих засобів. Отож, препарати кальцію, фосфору, фториди також використовують у вигляді розчинів для аплікацій, полоскань, електрофорезу (Бас О.А., Синицін Р.Г., 1996; Reich E., 1997), у вигляді лаків (Марчук-Коляда Г., Вашкель Д., 1998), ґелів (Іванова Е.Н., Флорова Г.І., Постоюк С.Н., 1990); ремодент (Агафонов Ю.А., 1990) і профокар (Хоменко Л.О., Антонишин Б.В., 1996) у розчинах для аплікацій.

В останні роки одним із ефективних методів профілактики карієсу є герметизація фісур (Хоменко Л., Кононович Е., 1997). Застосування герметиків для профілактики карієсу зубів ґрунтується на тому, що вони тривалий час утримуються на поверхні зубів, забезпечуючи пролонговане насичення емалі та дентину іонами фтору (Крушинська-Росада М., Борисевич-Левицька М., 1995).

Разом з тим, аналізові застосування названих засобів профілактики, серед них і герметизації борозен, на реґіональному рівні присвячено лише поодинокі праці. Водночас, потребують також подальшого вивчення та порівняльного аналізу комплексні профілактичні заходи з огляду на реґіональні особливості, які забезпечують найбільшу медичну ефективність і повинні знайти своє застосування в практичній охороні здоров'я, у державних та приватних лікувально-профілактичних закладах. Тому дослідження, в яких опрацьовано шляхи розв'язання існуючих проблем видаються нам актуальними і практично необхідними.

Зв'язок роботи з науковими проґрамами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР кафедри стоматолоґії дитячого віку Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького "Оцінка ризику виникнення карієсу зубів та захворювань пародонту у дітей з патолоґією внутрішніх орґанів, що проживають в еколоґічно несприятливих реґіонах" (номер Держ. реєстрації 0196U 013962).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - вивчення ураження карієсом зубів у дітей шкільного віку та розпрацювання і впровадження ефективних методів профілактики.

Для досягнення мети ми сформулювали наступні задачі:

1. Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у дітей шкільного віку м.Львова.

2. Оцінити рівень санітарно-гіґієнічних знань, якість гіґієни порожнини рота у обстежених дітей і проґрами гіґієнічного виховання.

3. Визначити вміст загального кальцію, магнію, неорганічного фосфору у змішаній слині та її мінералізувальну здатність.

4. Дослідити ефективність застосування для профілактики карієсу адаптоґенів ("Біотриту С"та ехінацеї пурпурової), герметика і лаку.

5. Згідно з отриманими вислідами розпрацювати комплекс профілактичних заходів для дітей шкільного віку.

Об'єкт дослідження – порожнина рота, зуби, змішана слина.

Предмет дослідження – особливості клінічного перебігу карієсу, профілактика карієсу зубів у дітей шкільного віку зі застосуванням герметиків та адаптоґенів.

Методи дослідження. Клінічні обстеження ми проводили з використанням індексів інтенсивності (кп, КПВ, кп+КПВ), індивідуального рівня інтенсивності (РІК), надання стоматологічної допомоги (РСД) (Леус П.А., 1992; Виноградова Т.Ф., 1998; Сайфулліна Х.М., 1999). Визначення гіґієнічного стану ротової порожнини виконували з допомогою індексу (ГІ) Федорова Ю.А., Володкіної В.В. (1971). Для дослідження морфолоґічних властивостей змішаної слини використовували типи кристалізації (МКС) (Леус П.А., 1977) і мінералізувальний потенціал (МПС) (Поздєев А.Р., 1993). Для оцінки біохімічних властивостей змішаної слини ми визначали вміст загального кальцію (Словак З., Семенкова Л., 1974), магнію (Chromy V., Svoboda V., Stepanova I., 1973) та неорґанічного фосфору (Lecoco Y., Inesi G., 1966). Характеристику резистентності емалі зубів до карієсу отримували на підставі дослідження ТЕР-тесту (Окушко В.Р., 1984). Оцінку ефективності запропонованих комплексів профілактичних заходів ми вивчали з допомогою приросту карієсу зубів і порожнин, редукції карієсу (Сайфулліна Х.М., 1999), ефективності герметизації (Захра Е.М.Ф., 2001).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено ураження зубів карієсом у дітей шкільного віку м. Львова та особливості його перебігу. Досліджено рівень знань з гіґієни порожнини рота у дітей та їх батьків за допомогою анкетування, виявлено, що у більшості опитаних, рівень знань та навичків є недостатнім. Вперше оцінено ефективність проґрами гіґієнічного виховання дітей в школах м. Львова. З'ясовано, що на фоні каріозного процесу в змішаній слині порушуються процеси кристалоутворення, змінюються її біохімічні властивості. Вперше встановлено кореляційні взаємозв'язки між морфолоґічними та біохімічними показниками змішаної слини і показниками ураження зубів карієсом та гіґієни порожнини рота. Досліджено карієспрофілактичну ефективність адаптоґенів "Біотриту С" та ехінацеї пурпурової у дітей, які схильні до карієсу зубів і карієсрезистентних, герметика "Helioseal" та лаку "Fluor Protector". Вперше опрацьовано та апробовано комплекс профілактичних заходів з використанням адаптоґенів, герметика та зубної пасти і еліксиру.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного епідеміолоґічного обстеження дітей шкільного віку м. Львова та оцінений рівень надання стоматолоґічної допомоги можуть бути використані для розпрацювання ефективної системи надання стоматолоґічної допомоги дітям м. Львова. Проґрама, яку ми запропонували, для гіґієнічного виховання, може бути використана при складанні реґіональної проґрами гіґієнічного навчання і виховання дітей.

Для оцінки ефективності карієспрофілактичних заходів рекомендовано використання морфолоґічних досліджень змішаної слини (типи кристалізації і мінералізувальний потенціал), біохімічні дослідження (вміст загального кальцію, магнію, неорґанічного фосфору) та визначення ТЕР-тесту.

Для профілактики карієсу у дітей шкільного віку у реґіоні з дефіцитом фтору обґрунтовано, апробовано та впроваджено у практику комплекс профілактичних заходів у дітей шкільного віку, який містить: адаптоґени ("Біотрит С", ехінацея пурпурова), використання герметика ("Helioseal"), місцеві засоби (зубна паста "Lacalut fluor", зубний еліксир "Біодент-2"). Доведено високу карієспрофілактичну ефективність опрацьованого комплексу, який дозволяє підвищити резистентність емалі.

Матеріали дисертації використовують у навчальному процесі на кафедрі стоматолоґії дитячого віку Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, Донецького медичного університету. Комплекс профілактичних заходів впроваджено у Тернопільській, Львівській, Хмельницькій обласних стоматолоґічних поліклініках, у стоматологічному відділенні Мостиської районної поліклініки.

Особистий внесок здобувача під час отримання наукових результатів полягав у проведенні інформаційного пошуку та аналізу наукової літератури, у формулюванні мети і завдань, виборі методів досягнення мети, здійсненні комплексних клінічних досліджень. Особисто досліджено мінералізувальну здатність змішаної слини, впроваджено комплекси профілактичних заходів щодо карієсу у дітей шкільного віку. Аналіз та інтерпретація результатів клініко-лабораторних досліджень, наукові положення та висновки сформулювала авторка самостійно.

Консультативну допомогу надавав при дослідженні біохімічних властивостей змішаної слини консультант – д.мед.н., проф. Левицький А.П..

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень представлені та обговорені на міжнародній науковій конференції "Сучасні проблеми стоматолоґії" (м. Львів, 1996); науково-практичній конференції "Нові методики та технолоґії в стоматолоґії" (м. Львів, 1997); міжнародній конференції "Profilaktуka i biomaterialy w stomatologii" (м.Познань, Польша, 1997); на засіданні асоціації стоматолоґів Львівщини (м.Львів, 1997, 2001); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми стоматолоґії. Нові методики та технолоґії" (м.Львів, 1998); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми стоматології" (м.Львів, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих праць (зокрема 5 – у наукових журналах, 4 - у збірниках наукових праць, 4 – у збірнаках матеріалів і тез конференцій, 2 – депоновано в ДНТБ України).

Структура й обсяг дисертації. Дисертація написана українською мовою, складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків: А - карта обстеження ротової порожнини дитини; Б - анкети соціологічного опитування; В - аналіз проби води; Г – акти впровадження. Повний обсяг дисертації складає 205 сторінок. Робота ілюстрована 28 таблицями, 23 рисунками і 13 фотоґрафіями. Список використаних джерел містить 280 робіт українських та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети обстежено 818 дітей у віці від 7 до 12 років середніх шкіл (СШ) № 7 та 13 м. Львова. На кожну дитину заповнювали "Карту обстеження стоматолоґічного хворого", опрацьовану на кафедрі стоматолоґії дитячого віку ЛДМУ ім. Данила Галицького.

Визначення ураження зубів карієсом здійснювали загальноприйнятими методами. Активність карієсу зубів з'ясовували за методом Т.Ф.Виноградової (1978) у модифікації Н.І.Смоляр і співавторів (1981). Рівень інтенсивності карієсу знаходили за методом П.А.Леуса (1992) для постійних зубів.

Рівень стоматологічної допомоги розраховували за методом Леуса П.А. (1988). Ефективність карієспрофілактики обчислювали за формулами редукції карієсу (Хоменко Л.О., Остапко О.І., Кононович О.Ф., 1999) та ефективності герметизації (Захра Е.М.Ф., 2001).

Резистентність емалі зубів визначали з допомогою ТЕР-тесту (Окушко В.Р., 1984) в балах. ТЕР-тест дослідили у 378 дітей, усього проведено 798 досліджень.

Гіґієнічний стан ротової порожнини визначали за методом Федорова Ю.А., Володкіної В.В. (1971). Гіґієнічний індекс досліджено у 374 дітей, усього здійснено 1145 досліджень.

У змішаній слині 189 дітей ми досліджували особливості мікрокристалізації (Леус П.А., 1977) та мінералізувальний потенціал (Поздеєв А.Р., 1993). Усього досліджено 378 висушених крапель слини.

Для вивчення біохімічного складу змішаної слини ми визначали концентрацію загального кальцію (Словак З., Семенкова Л., 1974), магнію (Chromy V., Svoboda V., Stepanova I., 1973), неорґанічного фосфору (Lecoco Y., Inesi G., 1966) у змішаній слині у 180 дітей. Дослідження проводили у біохімічній лабораторії Одеського НДІ стоматолоґії (директор – Косенко К.Н., зав. ЦНДЛ – Макаренко О.А.). Усього проведено 358 досліджень.

Для оцінки рівня санітарно-гіґієнічних знань та навиків дітей та їх батьків ми провели анкетування 919 дітей 7-14 років та 1530 батьків. З метою оцінки ефективності проґрами гігієнічного виховання на обстеженні перебувало 129 дітей 7 – 14 років.

Клінічні спостереження з профілактики карієсу зубів ми здійснювали у 486 дітей віком 7 та 10 років. Усі взяті на облік діти навчалися в одній школі, не мали соматичної патолоґії. Вміст сполук фтору у воді, яку споживають діти СШ № 7, складає 0,27 мг/дм©ш.Для профілактики карієсу фісур застосовували метод герметизації фісур та лакування борозен перших молярів та премолярів. Дослідження проведено за методом "half-mouth". Наш вибір зупинився на герметику "Helioseal" (Vivadent); тип затвердіння – УФ-світло. Герметиком покривали перші постійні моляри у дітей семи років та премоляри у дітей 10 років, одноразово, не пізніше двох років після прорізування зуба.

Для лакування борозен та анатомічних заглибин ми використовували лак "Fluor Protector" (Vivadent) чотириразово з двотижневою перервою. Лаком покривали перші постійні моляри у дітей семи років та премоляри у дітей 10 років.

Герметиком "Helioseal" було покрито фісури зубів у 140 перших молярів та 224 премолярів (364 зуба), лаком "Fluor Protector" - у 94 перших молярів та 84 премолярів. Контролем були 234 перші моляри та 308 премолярів зліва. Діти всіх груп навчалися правильному догляду за ротовою порожниною.

Критерієм призначення профілактичних комплексів слугували показники ТЕР-тесту: діти з меншим ступенем ризику карієсу зубів групи № 1А і 2А (ТЕР ? 4,5) і діти з більшим ступенем ризику карієсу групи № 1Б, 2Б, 5, 6 (ТЕР ? 4,5). В контрольних групах № 3 і 4 були діти з меншим ступенем ризику карієсу зубів.

З метою запобігання карієсу дітям груп № 1А, 1Б, 2А, 2Б призначали препарат "Біотрит С" з проростків пшениці та ехінацеї пурпурової у вигляді льодяників д-ра Тайса. Крім того, дітей навчали гіґієни порожнини рота, коригували їхнє харчування. Курс проводили із застосуванням "Біотриту С" протягом місяця один раз на рік при І ступені активності карієсу, двічі на рік – при ІІ та ІІІ ступенях активності карієсу. Льодяники ехінацеї пурпурової призначали: по одному тричі на день протягом місяця, один раз на рік навесні - дітям при ІІІ ступені активності карієсу.

З огляду на низьку редукцію карієсу, для дітей з ТЕР-тестом іі4,5 був розроблений наступний комплекс профілактичних заходів: навчання гіґієни порожнини рота, проводили герметизацію фісур перших молярів та премолярів. Ендоґенно призначали курс зі застосуванням "Біотриту С" та льодяників ехінацеї пурпурової і гліцерофосфату кальцію (протягом місяця двічі на рік - по одній таблетці два рази на день). А також ми включали в комплекс чищення зубів зубною пастою "Lacalut fluor" з амінофторидом та полоскання порожнини рота зубним еліксиром "Біодент-2".

Контролем слугували групи № 3 і 4, у яких дітей навчали гіґієни порожнини рота, а також проводили корекцію їхнього харчування, санацію порожнини рота.

Статистичне вичислення результатів власних досліджень здійснювали на комп'ютері ЕВМ ІВМ РС Pentium-166 з допомогою пакету прикладних програм Statіstica 5.0. Вірогідність отриманих результатів оцінювали на підставі обчислень критерію t Стьюдента.

Результати досліджень. Аналіз отриманих результатів свідчить, що розповсюдженість карієсу тимчасових і постійних зубів серед дітей сягає 90,2±±1,04%, а інтенсивність - КПВ+кп=5,60±±0,83. Діти з інтактними зубами становлять лише 9,8±±1,04%.

При аналізі результатів досліджень встановлено, що розповсюдженість карієсу тимчасових зубів у дітей становить у середньому 62,2±±2,82% при інтенсивності 2,28±±0,40.

Водночас виявлено, що в середньому 61,8±±2,82% дітей мають уражені карієсом постійні зуби. Привертає увагу факт, що у 20,37±±5,48% дітей семирічного віку зруйновані перші постійні моляри, а у восьмирічних каріозний процес уже захоплює різці (53,9±±6,91%). У 11- та 12- річних дітей виявлено найвищі показники (відповідно 87,8±±5,11 та 85,1±±5,19%), що згідно з критеріями ВООЗ відповідає високому рівню ураженості.

КПВ у обстежених дітей в середньому становить 3,42±±0,44. Слід зазначити, що інтенсивне руйнування постійних зубів каріозним процесом у дітей відбувається уже в семирічному віці (КПВ=1,92±±0,24), а у 12- річному віці становить в середньому 4,53±±0,59 каріозного зуба (Р<0,001).

Аналіз структури показника КПВ у дітей показав, що кількість нелікованих постійних зубів у однієї дитини в середньому становить 1,49±0,18. Якість санації ротової порожнини характеризують показники пломбованих і видалених зубів. Отож, на одну дитину припадає 1,77±±0,21 запломбованих постійних зубів. При тому середня кількість запломбованих зубів зростає від 0,90±±0,08 у дітей семирічного віку до 2,83±±0,76 (Р<0,05) у дітей 12- річного віку. У всіх вікових групах у загальній кількості каріозних постійних зубів кількість видалених невисока й становить в середньому 0,09±±0,01 видаленого зуба.

Ми проаналізували індивідуальний рівень інтенсивності карієсу зубів. Отож, у дітей семирічного віку РІК становить 0,96±±0,23, що відповідає дуже високому рівню інтенсивності карієсу постійних зубів. Серед дітей 8-11- річного віку РІК також високий і виносить в середньому 0,76±±0,22.

При аналізі активності каріозного процесу виявлено, що у обстежених дітей переважають ІІ (46,3±±2,90%) та І (40,5±±2,43%) ступені активності карієсу. Діти, які мають множинні ураження, становлять 13,2±±1,97%.

Зважаючи на високі основні показники карієсу зубів ми з'ясували, що рівень стоматолоґічної допомоги дітям у середньому становить 32% і характеризується як недостатній. Крім того, лише 14,8±±4,88% семирічних дітей охоплено плановою санацією, до складу яких входять 9,3±±3,98% дітей, які мають інтактні зуби і лише 5,6±±3,15% дітей, яких санували перед вступом у школу; а серед 12- річних – 29,8±±6,74%.

При аналізі рівня санітарно-гіґієнічних знань дітей та їх батьків ми з'ясували, що у 84,9% дітей формування гіґієнічних навичків відбувалося з допомогою батьків. Як джерела інформації 38,2% батьків використовують газети та журнали. Лише 17,1% опитаних дітей почали чистити зуби з трьох років. У групі семирічних дітей не було жодної дитини, яка вміла б правильно чистити зуби. Лише починаючи з 14- річного віку 73,9% вправно виконують цю процедуру. Серед батьків опитаних дітей 52,9% респондентів щоденно дотримуються правил особистої гіґієни порожнини рота. Серед опитаних дітей семи років 37,8% споживають щодень дві та більше норм цукру.

Результати, які ми отримали при вивченні рівня санітарно-гіґієнічних знань та якості догляду за порожниною рота показали недостатню обізнаність дітей та їх батьків з цими питаннями. У зв'язку з цим метою нашого дослідження було опрацювання проґрами гіґієнічного виховання, яка містить два розділи: санітарно-просвітню роботу та навчання методів гіґієни порожнини рота. Проґрама складалася з декількох етапів.

Інформаційний етап передбачав проведення протягом року 9 лекцій для дітей і чотирьох міні-лекцій для батьків (на батьківських зборах).

Етап фахових дій передбачав огляд дітей у школі, санацію, визначення якості чищення зубів за індексом Федорова-Володкіної.

На етапі формування гіґієнічних навичків, діти відвідували стоматолоґа чотири рази з інтервалом у два-три дні. Згодом інтервали між відвідуваннями збільшували до 14, 30, 60 днів у залежності від гіґієнічного стану порожнини рота.

Етап рекомендацій проводили паралельно з попереднім і передбачав індивідуальні поради з догляду за порожниною рота, раціонального харчування, поведінки під час лікування зубів. Ми рекомендували дітям самоконтрольовану гіґієну порожнини рота: для видалення мікробного нальоту з різців робити по 20 вертикальних рухів зубною щіткою з вестибулярного та орального боків, з ікол і премолярів – 25, з молярів – 30 рухів з максимальним захопленням слизової оболонки ясен від перехідної складки верхньої щелепи до нижньої. Жувальні поверхні чистять як звичайно.

Етап профілактичних заходів передбачав чищення порожнини рота зубною пастою "Lacalut fluor" та полоскання зубним еліксиром "Біодент-2", покриття зубів лаком "Fluor Protector" та герметиком "Helioseal", вживання "Біотриту С" та ехінацеї пурпурової.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо оцінки ефективності проґрам санітарної освіти ми провели три послідовні етапи: найближчий, проміжний, віддалений. Отож, при контрольованому чищенні зубів було виявлено, що кожна четверта дитина (23,4%) семи років засвоїла навик правильно чистити зуби, а серед 14- річних – кожний десятий (8,2%). Отже, необхідно зважати, що виховання навику чищення зубів найбільш ефективне у дітей семи років. Через 24 міс. кількість дітей, які чистять зуби двічі на день збільшилася від 16,9±1,24 до 48,4±4,45% (Р<0,001); зросла кількість дітей, яким міняють зубну щітку три-чотири рази на рік (від 9,4±0,96 до 22,3±3,71%; Р<0,01); зменшився відсоток випадків надлишкового вживання цукру (від 30,8±1,52 до 18,3±3,44%; Р<0,01). Отож, у дітей семи років гіґієнічний індекс зменшився від 2,68±0,12 до 2,01±0,37 (Р>0,05); у 12- річних дітей – від 2,50±0,09 до 1,76±0,34 (Р<0,05); у 14- річних - від 2,37±0,10 до 1,48±0,26 (Р<0,01).

У змішаній слині ми визначили вміст загального кальцію, магнію, неорганічного фосфору, особливості мікрокристалізації та мінералізувальний потенціал. Аналіз біохімічних показників змішаної слини проводили у віковому аспекті, а також у залежності від ступеня активності карієсу.

Отож, при наявності інтактних зубів у семирічних дітей його вміст становив 2,43±±0,42 ммоль/л; на тлі розвитку каріозного процесу вміст загального кальцію в змішаній слині дітей семи років зростає (Р>0,05). У десятирічних дітей виявлено підвищення секреції загального кальцію не тільки внаслідок збільшення його концентрації в 1,4 раза (3,32±±0,34 ммоль/л), але також і через збільшення загального обсягу салівації. У цій віковій групі поява каріозних порожнин призводить до зниження концентрації загального кальцію в змішаній слині (Р<0,05).

Натомість у семирічних дітей з інтактними зубами вміст магнію у змішаній слині дорівнює 0,32±0,08 ммоль/л; розвиток каріозного процесу призводить переважно до зниження рівня магнію (Р<0,05). Щодо вмісту магнію у змішаній слині десятирічних дітей, то тут виникають різноманітні зміни, які зумовлені змінами характеру салівації у залежності від інтенсивності каріозного процесу. Отож, при І та ІІ ступенях активності каріозного процесу ми виявили вищий вміст магнію (відповідно 0,23±±0,03; Р>0,05 та 0,24±±0,08 ммоль/л; Р>0,05) порівняно з дітьми з інтактними зубами (0,16±±0,03 ммоль/л). Крім цього, з'ясувалося, що при множинних каріозних ураженнях концентрація магнію в слині дещо нижча і становить 0,12±±0,06 ммоль/л; Р>0,05.

У семирічних дітей при КПВ+кп=0 вміст неорґанічного фосфору в змішаній слині становить 3,98±±0,12 ммоль/л; у міру зростання каріозного ураження є тенденція до зниження його концентрації (Р<0,05). Вміст фосфору в змішаній слині стабільний, його зміни не є обмежувальним чинником у процесах ремінералізації. Концентрація неорґанічного фосфору у змішаній слині у десятирічних дітей при інтактних зубах становить 3,72±±013 ммоль/л і практично не відрізняється від цього ж показника у семирічних (у межах 6%). При розвитку каріозного процесу простежується тенденція до зменшення його вмісту (Р>0,05). Абсолютні значення концентрації неорґанічного фосфору, які проаналізовано, відрізняються від показників здорових дітей лише в межах 4 – 9%.

Переконливо доведено, що однією з основних функцій змішаної слини, яка регулює процеси мінералізації, є її мінералізувальна здатність. У обстежених дітей семи- та десятирічного віку в змішаній слині переважає ІІ тип кристалів (відповідно 54,6±±4,91 та 55,1±±5,36%). Кристали І типу виявлено відповідно у 21,8±±4,07 і у 21,7±±4,45% випадків (Р1<0,001). Частота кристалів ІІІ типу як у семирічних (23,6±±4,18%; Р2>0,05), так і у десятирічних (23,2±±4,55%; Р2>0,05) дітей має тенденцію до підвищення у порівнянні з частотою кристалів І типу.

Паралельно ми вивчили мінералізувальний потенціал слини. Дослідження показали, що між інтенсивністю карієсу та МПС існує певний зв'язок. Отож, у дітей семи- та десятирічного віку мінералізувальний потенціал слини характеризується як задовільний і становить відповідно 2,37±±0,48 і 2,43±±0,41 бала. Аналіз зв'язку МПС з інтенсивністю ураження зубів карієсом свідчить, що його найвищі показники визначені у змішаній слині дітей обох вікових груп з інтактними зубами і поодинокими каріозними ураженнями (відповідно 3,17±±0,52 і 3,18±±0,22 бала). Активність карієсу ІІ і ІІІ ступенів супроводжується зниженням МПС (відповідно до 1,50±±0,42 і 1,74±±0,64 бала; Р2<0,05, Р3>0,05, Р4<0,01, Р5<0,05).

Дітям груп № 1А, 1Б, 2А і 2Б з метою профілактики призначали "Біотрит С" та ехінацею пурпурову. Контролем слугували групи № 3 і 4. Приріст інтенсивності карієсу порожнин через 36 міс. у групах № 1А і 1Б становив 1,14±±0,08 і 2,75±0,07, тобто був меншим, ніж у контрольній групі № 3 – 3,31±±0,09 порожнини. Редукція карієсу через 36 міс. становила в групі № 1А - 62,43 %, що значно більше, ніж в групі № 1Б – 17,23%. Приріст інтенсивності карієсу порожнин через 36 міс. у групах № 2А і 2Б становив 1,28±±0,10 і 2,37±0,07, що є меншим, ніж у контрольній групі № 4 – 3,17±±0,09 порожнини. Редукція карієсу в групі № 2А через 36 міс. виносила 37,71 %, що також більше, ніж у групі № 2Б – 13,61% .

Для профілактики фісурного карієсу ми використовували герметизацію фісур та лакування борозен. У процесі спостереження за дітьми ми оцінювали якість фіксації герметика через 6, 12, 24 та 36 міс.. Покриття герметиком вважали інтактним, якщо на момент огляду матеріал закривав усю фісуру, добре фіксувався в ній і при зондуванні не виявлялося тріщин та шорсткостей. Якщо фісура була запечатана частково, то зуб вважали таким, що втратив покриття.

Огляд дітей через 36 міс. показав, що відповідно у 84,29% перших молярів і у 81,70% премолярів герметик "Helioseal" зберігся. Зниження кількості каріозних зубів характерно для обох вікових груп, яким паралельно з санацією ротової порожнини проводила герметизацію фісур. Отож, кількість каріозних зубів (молярів) справа становила 10,71%, що значно менше, ніж у контрольній групі зубів - 67,14% (Р<0,001). Серед премолярів кількість каріозних зубів справа становила 11,61%, що також значно менше, ніж у контрольній групі - 30,80% (Р<0,001).

У процесі обстеження дітей ми також оцінювали ефективність герметизації перших молярів та премолярів з допомогою "Helioseal" через 6, 12, 24, 36 міс. При застосуванні "Helioseal" на жувальних поверхнях перших молярів найвищу ефективність герметизації виявлено через 6 і 12 міс., що становила відповідно 92,31 і 91,23%. Через 24 і 36 міс. ефективність герметизації виявила тенденцію до зниження і була відповідно 86,08 і 84,04%, що підтверджує доцільність герметизації протягом 24 міс. після прорізування зуба. При застосуванні герметика "Helioseal" для жувальних поверхонь премолярів через 6 міс. виявлено найвищу ефективність герметизації - 100%, але вже через 12, 24, 36 міс. ефективність знижується відповідно до 85,71; 67,93; 62,32%.

Оцінити фіксацію лаку "Fluor Protector" на поверхні зубів неможливо, тому що він прозорий і утримується на зубах протягом 36 год. після нанесення. У процесі обстеження за дітьми ми також оцінювали ефективність профілактики за допомогою лаку "Fluor Protector" через 6, 12, 24 та 36 міс. Через 36 міс. кількість каріозних зубів (молярів) справа становила 23,40%, що значно менше, ніж у контрольній групі - 67,02% (Р<0,001). Серед премолярів кількість каріозних зубів справа становила 22,62%, що також менше, ніж у контрольній групі - 30,95% (Р>0,05).

Для дітей з низьким вихідним рівнем ТЕР-тесту ЎЭ 4,5 §Ю§Ъ §Щ§С§б§в§а§б§а§ілактичний комплекс, який містив герметизацію фісур перших молярів у дітей семи років та премолярів у дітей десяти років герметиком "Helioseal"; ендоґенно призначали курс із застосуванням "Біотриту С", льодяників ехінацеї пурпурової, гліцерофосфату кальцію; а також чищення зубів зубною пастою "Lacalut fluor" та полоскання зубним еліксиром "Біодент-2". Для оцінки його ефективності ми обстежували групи № 5 і 6. Контролем слугували групи № 3 і 4. Дітей усіх груп навчали гіґієни порожнини рота, а також проводили санацію ротової порожнини, корекцію харчування.

Оцінка ефективності профілактичного комплексу проведена за допомогою біохімічних досліджень змішаної слини.

Як свідчать результати досліджень, застосований наш комплекс профілактичних заходів у дітей обох вікових груп, незалежно від ступеня розвитку каріозного процесу, в усіх випадках приводив до значного збільшення вмісту загального кальцію в слині. У семирічному віці вміст загального кальцію збільшився в 1,5 раза (з 2,88±0,69 до 4,43±±0,27 ммоль/л, Р<0,05), у десятирічному віці - у 1,6 раза (з 2,60±0,42 до 4,14±±0,28 ммоль/л, Р<0,01). Нами встановлений прямий кореляційний зв'язок між вмістом загального кальцію і магнію (r=0,31) і обернений між вмістом загального кальцію і неорганічного фосфору (r=-0,11)

Концентрація магнію в змішаній слині дітей обох вікових груп під впливом профілактичного комплексу мала тенденцію до зниження у семирічному віці (0,12±±0,06 ммоль/л; Р>0,05) і підвищення - у десятирічному віці (0,23±±0,04 ммоль/л; Р>0,05).

Щодо неорганічного фосфору, то простежено істотне збільшення його у змішаній слині (5,31±±0,27 ммоль/л; Р<0,001) дітей семирічного віку, можливо, завдяки застосуванню орґанічних фосфатів у профілактичному комплексі, і тенденція до його зменшення (3,37±±0,19 ммоль/л; Р>0,05) у дітей десятирічного віку.

Паралельно ми дослідили, що застосований комплекс протикаріозних засобів сприяє нормалізації мінералізувальної функції змішаної слини. Виявлено, що у більшості обстежених дітей у слині виявлено кристали І типу (50,1±±3,65%; Р1<0,001). У дітей контрольної групи через 12 міс., як і перед обстеженням, переважав ІІ тип МКС (50,8±±6,35%; Р>0,05), виявлено тенденцію до збільшення криталів ІІІ типу (36,1+6,10; Р>0,05) і зменшення кристалів І типу (13,1+4,29%; Р>0,05). Аналоґічні закономірності після проведення комплексу профілактичних заходів зафіксовано в усіх вікових групах.

Після проведення профілактичного комплексу протягом 12 міс. у дітей досліджуваної групи значно підвищується і МПС. Якщо до початку профілактичних заходів МПС був 2,40±0,27 бала і характеризувався як задовільний, то після їх застосування він стає високим (3,41±0,21 бала; Р<0,01).

Значний і стабільний карієсстатичний ефект під впливом препаратів простежується через 36 міс.. Приріст інтенсивності карієсу порожнин у профілактичній групі № 5 становив 0,92±±0,06; у контрольній групі № 3 – 3,33±±0,03. Редукція карієсу зубів – 67,80 %. Ми виявили, що у групі дітей № 6 під впливом комплексу профілактичних заходів досягнено стабілізацію у 54 дітей десяти років; виявлено незначний ріст карієсу зубів (КПВп=2,73±±0,07). Натомість у контрольній групі № 4 тривало подальше зростання карієсу (КПВп=5,07±±0,05; Р2<0,001). Приріст інтенсивності карієсу порожнин через 36 міс. у профілактичній групі № 6 становив 0,72±±0,05; у контрольній групі № 4 – 3,17±±0,04. Редукція карієсу зубів - 46,15 %.

Структурно-функціональна резистентність емалі у дітей шкільного віку через 36 міс. обстеження у групах, яким проводили комплексні профілактичні заходи значно підвищилася (ТЕР-тест становив у середньому 2,41±±0,12 бала; P<0,01). У дітей контрольних груп виявлено хоча незначне, але все ж подальше зниження резистентності емалі до кислотної демінералізації (ТЕР-тест становив у середньому 5,43±±0,19 бала; Р>0,05).

Отже, застосування "Біотриту С", ехінацеї пурпурової та гліцерофосфату кальцію разом з герметизацією фісур у комплексному методі профілактики карієсу зубів у дітей шкільного віку суттєво впливає на резистентність емалі та зменшує кількість карієсу, сприяє досягненню його редукції через 36 міс. у дітей семи років – 67,80%, у дітей десяти років – 46,15%, що свідчить про високу ефективність запропонованих препаратів.

Запроваджений наш комплекс профілактичних заходів у дітей обох вікових груп сприяє значному збільшенню вмісту загального кальцію в слині, що є головним чинником, який визначає посилення процесів ремінералізації емалі зубів.

Крім того, ми виявили покращання карієсоґенної ситуації у порожнині рота. Отож, проведення комплексу профілактичних заходів знизили показники ТЕР-тесту (2,41±±0,12) і значно покращили мінералізувальну здатність змішаної слини у обстежених дітей, яка підтверджує суттєву перевагу у них І типу мікрокристалізації та високий мінералізувальний потенціал слини.

Отже, можна вважати, що всі профілактичні заходи стосовно дітей були спрямовані на збереження та відновлення структурних властивостей змішаної слини. Таким чином, комплексний метод карієспрофілактики здатний покращити резистентність емалі зубів та забезпечити стабільний карієспрофілактичний ефект, що дозволяє рекомендувати його застосування за наведеною схемою для профілактики карієсу зубів у дітей шкільного віку.

ВИСНОВКИ.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення завдання профілактики карієсу зубів у дітей шкільного віку зі застосуванням адаптогенів рослинного походження та герметиків.

1. За результатами клінічного обстеження виявлено високу розповсюдженість (90,2±±1,04%) та інтенсивність (КПВз=5,60±±0,83) карієсу зубів у дітей м.Львова. Встановлено низький рівень санації порожнини рота (51,8%), яка поєднується з недостатнім рівнем стоматолоґічної допомоги (32,0%) та високою потребою у лікуванні (77,7%).

2. За результатами анкетування у 65,7% дітей і у 61,2% батьків встановлено недостатній рівень санітарно-гіґієнічних знань. Значна частина дітей доглядають за порожниною рота нерегулярно (19,0%), або взагалі не вміють правильно чистити зуби (89,0%). Добрий стан гігієни порожнини рота виявлено лише у 11,2% дітей. Якість гігієни інверсно корелює з інтенсивністю карієсу постійних зубів (r=-0,19).

3. Розроблено і впроваджено проґраму гіґієнічного виховання дітей, яка включає санітарно-просвітню роботу та навчання методів гіґієни порожнини рота. Оцінка ефективності проґрами на трьох етапах показала, що внаслідок її запровадження ГІ істотно знизився у всіх вікових групах дітей. Проведення контрольованого чищення зубів виявило, що кожна четверта дитина (23,4%) семи років засвоїла навик правильно чистити зуби, а серед 14- річних – кожний десятий (84,2%).

4. Розвиток карієсу зубів супроводжується змінами вмісту в змішаній слині загального кальцію, магнію і неорганічного фосфору, які залежать від віку дітей та активності каріозного процесу, що поєднується із задовільним мінералізувальним потенціалом (2,40±±0,27 бала) змішаної слини і переважанням ІІ тип кристалів (54,9±±3,63%)

5. При застосуванні адаптоґенів рослинного походження "Біотриту С" та ехінацеї пурпурової встановлено, що у карієсрезистентних дітей семи- та десятирічного віку протягом 36 міс. редукція карієсу була набагато вища (відповідно 62,43 і 34,71%), ніж у дітей, схильних до карієсу (відповідно 17,23 і 13,61%).

6. Застосування для профілактики карієсу зубів герметика та лаку показали, що найбільш виражену карієспрофілактичну ефективність має герметик. Ефективність запечатування борозен молярів герметиком світлового твердіння "Helioseal" через 36 міс. спостереження складає 84,04±3,11%, премолярів – 62,32±3,25%. Карієсом уражено 10,71% молярів і 11,61% премолярів. При лакуванні борозен "Fluor Protector" кількість каріозних молярів становить 23,40%, серед премолярів – 22,62%.

7. Застосування комплексу профілактики у дітей шкільного віку, який містить "Біотрит С", ехінацею пурпурову, гліцерофосфат кальцію, герметик "Helioseal", зубну пасту "Lacalut fluor" і зубний еліксир "Біодент-2", протягом 12 міс. сприяє корекції гомеостазу мінеральних компонентів у змішаній слині, зменшує ризик виникнення та збільшення кількості карієсу зубів, що підтверджує суттєва перевага І типу мікрокристалів та високим мінералізувальним потенціалом змішаної слини. Протягом 36 міс. виявили редукцію карієсу 67,80% у дітей семирічного віку, 46,15% - у 10- річних дітей.

8. Високу ефективність запропонованого комплексу профілактичних заходів у дітей шкільного віку підтверджує позитивна динаміка клінічних та біохімічних показників. Це дозволяє рекомендувати його для впровадження у практичну стоматологію.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Флюнт І.І., Безвушко Е.В. Профілактика карієсу зубів у дітей з застосуванням герметиків та лаків // Вісник стоматології.- 1997.- № 2.-С.247-249.

2. Флюнт І.І. Профілактика карієсу у дітей шкільного віку// Вісник стоматології.- 1999.- № 2.-С.40-42.

3. Флюнт І.І. Вміст кальцію, магнію та неорганічного фосфату в змішаній слині у дітей шкільного віку залежно від інтенсивності карієсу зубів //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 1999.- № 2.- С.75-77.

4. Флюнт І.І. Соціально-гігієнічна характеристика батьків, які мають дітей шкільного віку ( на прикладі м.Львова ) //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2000.- № 3.- С.129-131.

5. Смоляр Н.И., Флюнт И.И. Поражаемость кариесом зубов у детей школьного возраста г. Львова // Современная стоматология.- 2001.- № 3 .- С.56 – 58.

6. Флюнт І.І. Можливість підвищення резистентності зубів до карієсу у дітей. Стоматологічні новини. "Актуальні проблеми стоматології".- Львів, 1997.- С.36

7. Флюнт І.І. Залежність мінералізуючих властивостей змішаної слини від інтенсивності ураження зубів карієсом. Стоматологічні новини. "Актуальні проблеми стоматології".- Львів, 1997.- С. 37-38

8. Флюнт І.І. Ураженість зубів карієсом у дітей шкільного віку м.Львова. Стоматологічні новини. "Актуальні проблеми стоматології".- Львів, 2000.- С.89-90.

9. Флюнт І.І. Оцінка комплексної профілактики карієсу зубів у дітей шкільного віку. Стоматологічні новини. "Актуальні проблеми стоматології".- Львів, 2000.- С. 90-91.

10. Флюнт І.І. Залежність гігієнічних навичок від санітарно-гігієнічних знань у школярів. Деп. в ДНТБ України № 255 УК-96 від 15.01-96р

11. Флюнт І.І. Результати вивчення рівня санітарної культури різних груп населення. Деп. в ДНТБ України № 256 УК-96 від 15.01.96р.

12. Флюнт І.І. Прогнозування карієсу постійних зубів у дітей // Матер. допов. Міжн. наук. конф. "Сучасні проблеми стоматології".- Львів, 1996.- С.95-96

13. Флюнт І.І. Рівень гігієнічних знань школярів м.Львова // Матер. наук.-практ.конф. "Нові методики та технології в стоматології".- Львів, 1997.- С.62

14. Flunt I. Moїliwoњж zwiкkszenia odpornoњci zкbуw na prуchnicк u dzieci. Miкdz. Konferencja Sekcji Stomatologii Zachowawczej Polskiego Towarzystwa Stomatologicznego.- Poznaс, 1997.- s.48-49

15. Флюнт І.І. Рівень гігієни порожнини рота у дітей м. Львова // Матер. наук.-практ. конф. "Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології".-Львів, 1998.- С.147

АНОТАЦІЯ

Якубова І.І. Ефективність профілактики