Одеський національний університет
імені Іллі Мечникова

ЯКОВЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 911.3.631.Ш.1

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА

АГРОВИРОБНИЧО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

ЗАПОРІЗЬКОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Мелітопольського державного педагогічного університету, м. Мелітополь

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент
Сажнєва Наталія Михайлівна,
Мелітопольський державний педагогічний університет, декан природничо-географічного факультету, завідувач кафедри економічної
та соціальної географії

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор
Дудник Іван Миколайович,
Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету м. Київ, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук
Полоса Олександр Іванович,
Одеський національний університет
ім. І. І. Мечникова, доцент кафедри економічної та соціальної географії.

Провідна установа: Київський національний університет
ім. Т. Г. Шевченка, кафедра економічної
та соціальної географії,
Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться ”20 ” грудня 2002 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.051.03. у Одеському національному університеті ім. І. і. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Шампанський пров., 2, ГГФ, ауд. 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного університету ім. І. і. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преобра-женська, 24.

Автореферат розісланий ”16” грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук, проф. Є. В. Єлісеєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційне дослідження виконано в руслі суспільно-географічної проблематики, присвяченої розробці територіальних аспектів розвитку комплексоутворення в умовах реструктуризації господарських ланок регіонів адаптивно до ринкової економіки.

Актуальність теми. Складна та неоднозначна трансформація суспільних відносин, що від-бувається на сучасному етапі економічного розвитку України, вимагає перебудови структури господарського комплексу з тим, щоб максимально задовольнити потреби людей у споживчих товарах і різнома-нітних послу-гах, в т. ч. і рекреаційних. Тривале падіння обсягів суспільного виробництва, зростання офіційного і прихованого безробіття, різке зниження рівня життя основної маси населення, яскраво виражена структурна незбалансованість його споживчого попиту – все це сприяє посиленню соціальної напруги, зростанню психоемоційного навантаження на населення, загост-ренню соціально-екологічних проблем.

Тому є актуальним пошук нетрадиційних шляхів виходу із кризової ситуації, розробка оптимальних шляхів та засобів розв’язання соціально-економічних проблем. Одним з таких напрямків може стати прискорений розвиток рекреаційної індустрії як такої, оскільки вона визнана найбільш пріоритетною галуззю в проекті Концепції державної регіональної політики України. У свою чергу, формування в сучасних умовах агропромислових комплексів (АПК) передбачає органічне об’єднання промисловості і сільського господарства на основі зближення і взаємодії підприємств по виробницт-ву, заготівлі, переробці, збереженню сільськогосподарської сировини та реалізації готової продукції, а також обслуговуючих їх виробництв.

Рекреаційна галузь має об’єктивні передумови для здійснення процесів комплексоутворення в регіоні і, насамперед, з АПК, що приводить до формування агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК). Створення такого типу комплексу забезпечить:

1) економічний ефект (підвищення рівня зайнятості безпосередньо в рекреаційній, агропромисловій та суміжних з ними галузях; значне поповнення місцевого та державного бюджетів);

2) соціальний ефект (створення можливостей для зняття психоемоційної напруги, відновлення і підтримання на належному рівні фізичного стану населення; забезпечення умов для задоволення духовних, культурних, релі-гійних, етнічних потреб населення, виховання національної самосвідомості; удосконалення споживчого попиту населення взагалі, і рекреаційного зокрема);

3) упорядкування сили та напряму антропогенного впливу на ландшафти, забезпечення проведення комплексних природоохоронних заходів, гарантування сталого екологічного розвитку.

Органічне об’єднання рекреаційного господарства з сільським господарством та промисловістю є результатом розвитку продуктивних сил, вищою формою поділу та усуспільнення виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації входили складовою частиною в структуру держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри економічної і соціальної географії Мелітопольського державного педагогічного університету „Дослідження з фізичної, економічної і соціальної географії Запорізького краю”, над якою завершена робота у 2000 р. і входить до держбюджетної науково-дослідної теми „Економічні і суспільно-географічні проблеми сталого розвитку рекреаційного комплексу Півдня України”, реєстраційний номер 0101V008215, яку кафедра почала розробляти з 2001 р.

Об’єктом дисертаційного дослідження є агровиробничо-рекреацій-ний комплекс (АВРК) Запорізького рекреаційного району як інтегративна форма поєднання рекреаційного господарства та агропромислового виробництва.

Предметом конкретного наукового аналізу в роботі виступають форми територіальної організації та функціональна структура агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК) в умовах трансформації господарського комплексу на території Запорізького рекреаційного району (ЗРр).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретичних положень і методичних основ для обґрунтування можливостей формування та функціонування на території Запорізького рекреаційного району інтеграційного об’єднання – агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК). Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- поглибити теоретичні основи дослідження територіальної рекреаційної системи (ТРС) та АПК на основі існуючих концептуальних підходів до розуміння сутності АВРК та його структури;

- встановити особливості впливу агровиробничо-рекреаційного потенціалу на процеси формування, функціонування та розвиток АВРК;

- використовуючи традиційні та сучасні методи економіко- та суспільно-географічних досліджень, здійснити аналіз та прогноз територіально-функціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району;

- виконати агровиробничо-рекреаційне районування регіону, визначити функціональну призначеність виділених таксономічних одиниць та запропонувати схему функціонально-галузевої структури АВРК;

- обґрунтувати основні напрямки трансформації форм рекреаційної та агровиробничої діяльності в умовах переходу суспільства до ринкових відносин та запропонувати шляхи вдосконалення територіально-функціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення тео-рії суспільної географії та економіки, а також теоретичні і прикладні розробки українських та закордонних вчених в області рекреаційної географії та АПК.

У процесі роботи над дисертацією великий вплив на формування нау-кових позицій автора мали праці Є.Б. Алаєва, М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, О.О. Бейдика, І.М. Дудника, Ф.Д. Заставного, М.І. Ігна-тенка, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, В.Ф. Се-ме-нова, Т.В. Санеблідзе, І.Т. Твердохлєбова, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія та ін.

Багатоаспектність аналізованого явища зумовила необхідність взаємопов’язаного застосування в роботі системно-структурного, геокомплексологічного, порівняльно-географічного, історико-логічного, економіко-статистичного, картографічного та енерговиробничого циклу (в нашому випадку, агровиробничо-рекреаційного) методів дослідження, що реалізовані на основі загальнонаукового системного підходу до об’єкта і предмета дослідження.

Інформаційною базою дослідження були первинні статистичні та фондові матеріали обласного статистичного управління, державного управління екологіч-ної безпеки, управління АПК та продовольства, управління охорони здоров’я, освіти, управління земельних ресурсів та інших організацій Запорізької області.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході дослідження вперше було сформульовано визначення комплексного утворення, що поєднує у своєму складі рекреаційне господарство, промисловість та сільське господарство, тобто АВРК; обґрунтовані склад і характеристика даного комплексу; доведена можливість формування та ефективного функціонування його у межах Запорізького рекреаційного району. Були досліджені природні, со-ціально-економічні та еколого-економічні чинники (агровиробничо-рекреаційний потенціал), які впливають на розвиток АВРК. Виконано агровиробничо-рекреаційне районування території Запорізького рекреаційного району та запропонована схема функціонально-галузевої структури АВРК, ви-значена функціональна призначеність виділених районів та підрайонів, зроблено прогноз та запропоновані шляхи вдосконалення територіально-функ-ціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні методичних основ формування і функціонування АВРК в межах Запорізького рекреаційного району в умовах становлення ринкової економіки. Запропонована концепція АВРК може бути використана для:

- удосконалення наукових основ територіального планування перспективних напрямків міжгалузевого розвитку окремих районів;

- розробки положень регіональної соціально-економічної політики ре-гіону (в нашому випадку, Запорізького рекреаційного району);

- відділами управління земельних ресурсів, сільського господарства, архітектури та містобудівництва для визначення ефективності формування даного комплексу на території Запорізького рекреаційного району, більш раціонального розподілу земельних ресурсів, оптимізації галузевої структури продовольчого комплексу;

- у закладах відпочинку та лікування для складання раціону харчування відпочиваючих з урахуванням усіх необхідних для організму людини білків, вітамінів, мікроелементів та поживних речовин згідно з рекомендованими нормами раціонального харчування;

- при вивченні курсів “Основи промислового і сільськогосподарського виробництва”, “Рекреаційна географія”, “Краєзнавство” на географічних та економічних факультетах університетів та інститутів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, які захищаються, забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень дисертації, цілеспрямованим застосуванням комплексу взаємодіючих методів дослідження, адекватних предмету, завданням і меті дисертаційного дослідження; науковим аналізом одержаного в процесі роботи дослідницького матеріалу, а також побудовою графічних моделей агровиробничо-рекреаційних циклів і картографічних моделей ключових форм функціонально-територіальної організації агровиробничо-рекреаційного комплексу.

Отримані науково-практичні результати дисертації адекватні тим явищам адаптивної перебудови рекреаційних та агропромислових підприємств, що у даний час спостерігаються в реальних ситуаціях регіонального розвитку Запорізької області.

Особистий внесок автора у роботу. Дослідником обґрунтовані і пропонуються до використання ґрунтовні розробки провідних понять агровиробничо-рекреаційного комплексоутворення, логіко-концептуальні моделі АВРК та АВРЦ, а також картографічні моделі агровиробничо-рекреаційного райо-нування та територіально-функціональної структури Запорізького рекреа-ційного району.

Апробація результатів дисертації. Основні розділи роботи були оприлюднені на: Республіканській науково-практичній конференції ”Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин” (Київ – Мелітополь, 1993 р.); нау-ково-практичній конференції “Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій” (Мелітополь, І995 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Эколо-гия городов и рекреационных зон” (Одеса, 1998 р.); науково-практичній конференції “Сучасна географія та навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 1999 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів “Географічні дослідження на межі тисячоліть” (Київ, 2000 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (НТУУ “КПІ”, 2000 р.); Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції “Сучасний стан, проблеми та перспективи досліджень з географічних дисциплін та картографії в Україні” (Тернопіль, 2000 р.); науково-практичній конференції “Географічні проблеми розвитку півдня України у XXI столітті” (Мелітополь, 2000 р.).

Публікації. За підсумками проведеного дослідження автором опублі-ковано 17 наукових праць, загальним обсягом 2,6 друк. арк. (у т. ч. 3 у фахових виданнях).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, переліку умовних позначень, 3 розділів, висновків та списку вико-ристаних джерел (210 назв), включає 182 сторінки тексту (основний зміст дисертації викладено на 149 сторінках тексту), 14 схем та додатків, зброшурованих окремою книгою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі роботи – “Теоретико-методичні основи дослідження агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК)” – розглянуто концепцію АВРК та його понятійний апарат, узагальнено теоретичні положення процесів територіального комплексоутворення, у тому числі, агровиробничо-рекреаційного, з яким пов’язані інтенсифікація процесів агровиробничої та рекреа-ційної діяльності, вдосконалення організаційно-управлінських і виробничо-господарських структур, прискорене впровадження сучасних технологій і результатів наукових досліджень, ліквідація старих форм і зв’язків, що гальмують економічні реформи і трансформацію рекреаційного господарства.

Автором розглянуто і доведено, що комплексний підхід є одним з найбільш фундаментальних наукових підходів у географічній науці. Тому господарське комплексоутворення, в даному випадку агровиробничо-рекреа-ційне, слід розглянути, як мінімум, у двох взаємопов’язаних аспектах:

- комплексно-структурному, в рамках якого через регулювання рекреаційної діяльності посилюється агровиробнича та рекреаційна, а також орга-нізаційно-управлінська єдність АВРК;

- територіально-структурному, в результаті якого через прогресуючу внутрішню зв’язаність, узгодженість, ускладнення структури зростає просторова цілісність агровиробничо-рекреаційних утворень.

Головними передумовами виникнення, розвитку, функціонування міжгалузевих комплексів, до яких належить і АВРК, автор вважає поглиблення диференціації суспільного виробництва, яке сприяє виникненню нових галузей, підгалузей і видів діяльності, що посилює й удосконалює зв’язки і форми міжгалузевої інтеграції, а також підвищує господарський динамізм, що у свою чергу, впливає на розширення міжгалузевих і міжтериторіальних зв’язків.

На основі аналізу праць економістів-географів автор визначає об’єк-тивні процеси, які з’ясовують зміст міжгалузевого комплексоутворення (в даному випадку, АВРК):

- органічний взаємозв’язок галузей на основі цільової орієнтації на виконання загальної функції в господарському комплексі;

- взаємозалежність кінцевої продукції різних галузей і підгалузей;

- техніко-економічна єдність підприємств різних галузей у процесі їх спільного функціонування.

В агровиробничо-рекреаційному комплексі простежується органічний взаємозв’язок між сільським господарством, об’єктами промисловості і рекреації, направлений на реалізацію його головної мети – забезпечення рекреантів продукцією сільськогосподарського походження в необхідній кількості та високої якості з метою отримання максимального рекреаційного ефекту.

Агровиробничо-рекреаційний комплекс можна уявити у вигляді міжгалузевого утворення, враховуючи всі взаємозв’язки у тріаді: “природа – населення – господарство”.

Узагальнюючи досвід вітчизняних та зарубіжних авторів по темі до-слідження, пропонується ввести в термінологічний апарат економічної географії поняття агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК).

АВРК являє собою організаційно-технологічне поєднання певних видів виробництва, що інтегрують аграрні, промислові, рекреаційні, інфраструктурні й торгово-реалізаційні види діяльності, які замикаються в єдиних циклах на певній території (рекреаційному регіоні) з метою задоволення потреб рекреантів у готовій сільськогосподарській продукції.

Метою розвитку АВРК є вирішення двох взаємопов’язаних проблем:

1) задоволення постійно зростаючих потреб рекреантів у відпочинку та якісних і різноманітних продуктах харчування;

2) раціональне освоєння рекреаційних та природних ресурсів; комплекс-не використання їх природного, соціально-економічного та культурно-історичного потенціалів регіону з метою отримання максимального рекреаційного ефекту.

Найбільш суттєвими ознаками АВРК є:

- виробничо-інфраструктурна єдність головних агровиробничо-рекреаційних процесів, а також необхідна і достатня для цього сукупність циклів агровиробничо-рекреаційної діяльності, які виступають основою оптимальної організації АВРК;

- економічна єдність, яка проявляється, головним чином, у функціонуванні керованих організаційно-економічних відносин між елементами АВРК;

- інформаційно-управлінська єдність, що відображає становлення розгалуженої системи зв’язків між підприємствами, організаціями та галузями і забезпечує реалізацію функцій координації, регулювання, управління процесами рекреації та агровиробничого комплексоутворення;

- територіальна єдність, що виникає в результаті узгодженого в просторовому відношенні розвитку та взаємодії елементів АВРК на основі спільного використання об’єктів та підприємств сільського господарства, промисловості і рекреаційного комплексу.

АВРК є складним об’єктом суспільно-географічного дослідження, ви-вчення якого повинно базуватись на застосуванні міждисциплінарних підходів, найважливішими з яких є системно-структурний, комплексний, історико-логічний, районування, картографування, статистико-еконо-мічний, енерговиробничого циклу (в нашому випадку, агровиробничо-рекреаційного циклу).

У дисертації автором запропоновано та використовується метод агровиробничо-рекреаційного циклу (АВРЦ) як один з найбільш ефективних методів дослідження функціональної структури АВРК.

АВРЦ – це стійка сукупність виробничих процесів, які послідовно розвиваються на основі виробництва певних видів сільськогосподарської сировини і доведення цієї сировини до споживача (у нашому випадку, до рекреантів), залежно від його потреб.

Використання цього методу в дослідженні функціональної структури АВРК має низку переваг:

1) визначається взаємообумовленість виробництв, їх значення в процесі функціонування АВРК, що показує всю систему виробничого комплексу району;

2) виділяються функціональні групи виробництв та види зв’язків, які дозволяють визначити регіональну спеціалізацію району;

3) встановлюються взаємозалежності окремих виробництв, що усуває довільність їх відбору при характеристиці комплексу;

4) у зв’язку з ресурсно-сировинним підходом обумовлюється комплекс-не використання вихідної продукції на всіх етапах її переробки;

5) з’являється можливість планового підбору виробництв, що забезпечують економічну ефективність функціонування комплексу.

Узагальнюючи все вищезазначене, автором пропонується принципова схема функціонування АВРК (рис. 1).

З наведеної схеми бачимо, що АВРК являє собою відкриту систему, у якої: вхід – попит на продукцію, а вихід – продукція, яка була вироблена. Враховуючи те, що частина продукції, яка була вироблена, споживається місцевим населенням, інша частина вивозиться за межі області і частина споживається рекреантами, можна говорити про складність структури входу та виходу у системі АВРК.

Доцільно сказати про наявність трьох входів та виходів. У нашому випадку основою для комплексу, що досліджується, є рекреаційний попит на продукцію (вхід) та продукція, яка поставляється рекреантам (вихід). Рекреа-ційний попит на продукцію АПК є одним із генералізованих факторів формування АВРК на території (в даному випадку, Запорізький рекреаційний район). Структура даного попиту в поєднанні з природним агровиробничим потенціалом обумовлює формування конкретних циклів. Продукція, яка виробляється, постачається у рекреаційні райони для потреб відпочиваючих.

Різниця між рекреаційним попитом на продукцію АВРК та продукцією, яка постачається у рекреаційні райони, дозволить визначити ступінь задоволення попиту (рекреаційного) та ефективність функціонування АВРК на території Запорізького рекреаційного району.

У висновках до першого розділу визначається, що означена форма міжгалузевого утворення (АВРК) є найбільш ефективною формою інтеграції АПК та рекреаційного господарства для задоволення потреб відпочиваючих високоякісними та свіжими продуктами харчування.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Оцінка агровиробничо-рекреаційного потенціалу (АВРП) Запорізького рекреаційного району” розкриті природні, соціально-економічні, еколого-географічні чинники формування АВРК на території Запорізького рекреаційного району.

Автор вводить у термінологічний апарат економічної географії поняття агровиробничо-рекреаційного потенціалу (АВРП), який складається з природно-рекреаційного та агроекономічного потенціалів і включає агро-кліматичні умови, природні, агровиробничі, рекреаційні, територіальні, трудові ресурси, сільськогосподарські угіддя, основні виробничі фонди та управлінські структури, що обумовлює потенціальні можливості для різних видів агровиробничо-рекреаційної діяльності на певній території.

У висновках до другого розділу вказано, що досліджуваний район відзначається високим ступенем придатності для здійснення як агровиробничої, так і рекреаційної діяльності, завдяки потужному агровиробничо-рекреаційному потенціалу території. Але стримуючими для розвитку АВРК є: низька аттрактивність території, однобарвність рельєфу, несприятливі кліматичні явища (засухи, пилові бурі тощо) та дефіцит питної води.

Серед соціально-економічних факторів найбільшу роль відіграють: географічне положення ЗРр, розселення та трудові ресурси, транспортні мережі, обслуговуючі галузі та промисловість. Усі ці чинники необхідно враховувати при розміщенні об’єктів та підприємств АВРК для більш ефективного забезпечення відпочинку населення.

Процес створення та функціонування АВРК у значній мірі залежить від відповідності еколого-географічних умов даного району певним, насамперед, визначеним екологічним параметрам, тобто гранично допустимі норми екологічного та антропогенного навантаження АВРК повинні бути на рівні світових вимог. Врахування екологічних особливостей території ЗРр дозволить більш раціонально розмістити виробництва та визначити ємність тих чи інших об’єктів і підприємств рекреаційної галузі та агровиробництва.

У третьому розділі роботи “Територіально-функціональна структура Запорізького рекреаційного району та основні напрямки її вдосконалення” дається характеристика територіально-функціональної структури АВРК (рис. 2 і рис. ).

Територіальна структура АВРК відображає територіальне розташування структурних елементів (як-от вузли, центри, пункти) в межах певної території, показує наявність тісних, функціональних зв’язків між ними та взаємоузгодженість розвитку цих елементів.

Автором обґрунтовуються такі елементи територіальної структури на території Запорізького рекреаційного району: агровиробничо-рекреаційні райони, агровиробничо-рекреаційні підрайони, агровиробничо-рекреаційні вузли, агровиробничо-рекреаційні центри, агровиробничо-рекреаційні пункти (рис. 4).

Досліджена функціональна структура АВРК, яка складається з чотирьох блоків: 1) виробничі галузі; 2) рекреаційні галузі; 3) соціальна інфраструктура та підготовка кадрів для АВРК; 4) органи керування АВРК, де 1-й та 2-й блоки є матеріальною основою функціонування даного типу комплексу, а 3-й та 4-й блоки – допоміжними. Автором вперше дана суспільно-географічна характеристика головним АВРЦ Запорізького рекреа-ційного району і проведені розрахунки забезпеченості населення як місцевого, так і рекреаційного, продуктами харчування, вказано шляхи покращання забезпечення продукцією сільського господарства.

На основі проведеного аналізу та розрахунків щодо забезпечення населення та відпочиваючих продукцією продуктових і непродуктових циклів АВРК обґрунтований висновок про те, що в цілому ЗРр може задовольнити потреби місцевого населення та рекреантів у продуктах харчування, лише виникає необхідність у довезенні картоплі, тваринного масла та рибопродуктів.

Непродовольчі підкомплекси АВРК, практично, не можуть задовольнити потреби населення і рекреантів-відпочиваючих у товарах широкого вжитку. Тому постає проблема у збільшенні обсягів виробництва продукції даних АВРЦ, що стане можливим при більш інтенсивному використанні продукції, яка виробляється фермерськими, приватними господарствами та підприємст-вами, які працюють на давальницькій сировині, а на перспективу – за рахунок використання частини продукції, яка буде вироблятися садово-городніми товариствами, в риболовецько- та мисливсько-рекреаційних товариствах, безпосередньо в агровиробничо-рекреаційних пунктах та садибах чи фермах, де буде розвиватись агротуризм або сільський туризм.

Для більш ефективного розвитку непродовольчих АВРЦ необхідно залучати іноземні інвестиції, що сприятиме зростанню обсягів продукції, а тому і задоволенню потреб як всього населення, так і рекреантів у продукції даних структурних елементів АВРК.

У підсумку до третього розділу зроблено висновок, що АВРК як специ-фічна форма міжгалузевого комплексоутворення має свою територіальну та функціональну структуру, яка в якості головних сфер включає сільське господарство та рекреаційну галузь; всі інші сфери є допоміжними, але необхідними для розвитку АВРК.

Перспективними в розвитку АВРК можна вважати такі напрямки, як розвиток агротуризму, екотуризму, сільського туризму та створення на базі існуючих поселень агровиробничо-рекреаційних селищ або парків, які будуть поєднувати як агровиробничу, так і рекреаційну функ-цію. Для розвитку рекреаційної діяльності стане доцільним залучення територій, непридатних для сільськогосподарського виробництва, площі яких за своїми масштабами є досить значними на території Запорізького рекреаційного району. Вдосконалення структури АВРК доцільно здійснювати на основі розробки організаційно-методичних підходів і принципів формування таких специ-фічних форм організації агровиробничо-рекреаційної діяльності, як мисливсько- та рибальсько-агровиробничо-рекреаційні угіддя, продукція яких також може використовуватись для задоволення потреб рекреантів.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено основні науково-методичні та практичні результати проведеного дослідження та рекомендації щодо удосконалення територіально-функціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району, що забезпечить сталий розвиток території.

1. Агровиробничо-рекреаційний комплекс (АВРК) являє собою організаційно-технологічне поєднання певних видів виробництв, що інтегрують аграрні, промислові, рекреаційні, інфраструктурні й торгово-реалізаційні види діяльності, які органічно замикаються в єдиних циклах на певній території (рекреаційному районі) з метою задоволення потреб рекреантів готовою сільськогосподарською продукцією.

Найбільш суттєвими ознаками АВРК є: виробничо-інфраструктурна, економічна, інформаційно-управлінська та територіальна єдність, завдячуючи яким цей комплекс може функціонувати у повну силу.

2. Метою розвитку АВРК є вирішення двох взаємопов’язаних проблем:

- задоволення постійно зростаючих потреб рекреантів у відпочинку та якісних, різноманітних продуктах харчування;

- раціональне освоєння рекреаційних та природних ресурсів, комплекс-не використання природного, культурно-історичного, соціально-еконо-мічного потенціалів території з метою отримання максимального рекреа-ційного ефекту.

3. АВРК є складним об’єктом суспільно-географічного дослідження, вивчення якого базувалось на застосуванні міждисциплінарних підходів, найважливішими з яких є системно-структурний, картографічний, районування, статистико-економічний, метод енерговиробничого циклу, геокомплексологічнй та історико-логічний підхід.

Головним методом дослідження АВРК є метод агровиробничо-рекреа-ційного циклу (АВРЦ). Він являє собою сукупність підприємств та органі-зацій різних галузей, пов’язаних із виробництвом, переробкою певного виду сільськогосподарської сировини. АВРЦ сформувався на основі вертикальної інтеграції, яка базується на вертикальних технологічних зв’язках між послідовними стадіями переробки сировини – агропромислових циклах виробництв (у нашому випадку, це – агровиробничо-рекреаційні цикли). Для АВРК ЗРр найбільш характерними є продовольчі і непродовольчі підкомплекси як рослинницької, так і тваринницької спе-ціалізації (зернопродуктовий, молокопродуктовий, плодоовочевий, яйце-продуктовий, рибопродуктовий та шкірянопромисловий, кормопромисловий, лікарсько-промисловий та хутропромисловий).

4. Функціонально-галузева структура АВРК ЗРр являє собою об’єкт-но-центровану модель, яка складається з чотирьох блоків:

- виробничі галузі, до складу яких входять основні галузі (сільське господарство та переробна промисловість) і забезпечуючі галузі (виробництво засобів виробництва та виробнича інфраструктура);

- рекреаційні галузі (санаторно-курортне лікування, відпочинок та туризм);

- допоміжні галузі (соціальна інфраструктура, підготовка кадрів для АПК та рекреаційного господарства);

- органи керування АВРК.

Дана модель відображає в цілому галузевий, міжгалузевий та внутрішньогалузевий поділ праці в умовах НТП і зумовлює появу нових видів виробництв, ланок, видів діяльності і галузей, сфер та їх інтеграцій, об’єднаних функціональним призначенням (у нашому випадку, забезпечення рекреантів високоякісними продуктами харчування).

5. Територіальна структура відображає внутрішню територіальну будову АВРК та характеризує територіальні відношення між процесами виробництва, промисловою переробкою сільськогосподарської сировини, її збері-ганням та постачанням для рекреантів, тобто форми територіального зосередження агровиробничо-рекреаційного процесу.

Елементами територіальної структури АВРК ЗРр є:

1) агровиробничо-рекреаційні райони: Приміський з підрайонами: Запорізьким, Придніпровським, Мелітопольським; Центральний з підрайонами: Західним та Східним; Приморський, який не розділяється на підрайони в зв’язку із спеціалізацією території;

2) агровиробничо-рекреаційні вузли: Запорізький, Бердянський та Приморський;

3) агровиробничо-рекреаційні центри: м. Мелітополь, Якимівка, Вільнянськ, Приазовськ, Приморськ;

4) агровиробничо-рекреаційні пункти: сс. Розумівське, Канівське, Кирилівка та ін.

На основі проведеного аналізу територіальної структури АВРК ЗРр можна зробити висновок, що найбільш сприятливі умови для розвитку даного інтеграційного поєднання має Приморський АВР район. У свою чергу, Приміський та Центральний АВР райони є сировинними зонами забезпечення продуктами харчування як місцевого населення, так і рекреантів.

6. Аналіз перспективного розвитку АВРК в межах ЗРр дозволяє сформулювати ряд важливих проблем та напрямків удосконалення його територіально-функціональної структури, які повинні йти по шляху:

- планової організації комплексного освоєння територій, які мають найбільш сприятливі умови для їх розвитку;

- задоволення потреб АВРК у трудових ресурсах за рахунок наявного населення ЗРр, незайнятого у виробництві, та перекваліфікація його, необхід-ність створення закладів для навчання та підвищення кваліфікації робітників;

- удосконалення системи розселення у межах ЗРр, за рахунок переходу від розосереджуваного характеру до групових систем населених місць з визначенням опорних пунктів агровиробничо-рекреаційного освоєння;

- здійснення комплексу природоохоронних, середовищеформуючих та інших ходів, спрямованих на створення найкращого природного та естетичного довкілля для лікування і відпочинку населення;

- використання сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу та агровиробництві;

- залучення нових видів відпочинку , у т. ч. “зеленого туризму”, “екологічного туризму”, “агротуризму” та ін;

- розробки і здійснення заходів щодо інтенсифікації землеробства та ефективного використання земель, а також тваринництва;

- активізації ролі місцевих органів управління та стимулювання розвитку рекреаційних та агропромислових об’єктів у межах певних агровиробничо-рекреаційних районів та підрайонів.

Таким чином, АВРК посідає чільне місце у господарському комплексі ЗРр. Подальше удосконалення функціонування АВРК повинно проводитися в межах регіональної програми сталого розвитку, яка здійснюється у рамках державної програми і спрямована на досягнення сталого розвитку валового внутрішнього продукту на підставі ефективного використання агровиробничо-рекреаційного потенціалу та його модернізації, адаптації аграрних та рекреаційних підприємств до умов ринкової економіки, залученні іноземних інвес-тицій, що дозволить збільшити економічні показники, враховуючи природно-господарські особливості регіону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яковенко Н.В. Роль природно-ресурсного чинника у формуванні та розвиткові агропромислово-рекреаційних комплексів // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Дра-гоманова. Вип. 1. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту
ім. М.П. Драгоманова, 1999. – С. 8-12.

2. Яковенко Н.В. Функціональні канали формування агровиробничо-рекреаційних комплексів (АВРК) // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова. –
Вип. 3. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 187-193.

3. Яковенко Н.В. Взаємовідносини суспільства та природи у формуванні агровиробничо-рекреаційного комплексу // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Дра-гоманова. Вип. 4. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту
ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 243-249.

4. Сажнєва Н.М., Чепель Ю.О., Донченко Л.М., Арсененко І.А., Шиян К.А., Яковенко Н.В., Орловська Т.О. Формування рекреаційної наукової школи у Мелітопольському педінституті // Науковий вісник. Мелітопольський державний педагогічний ін-т. – Мелітополь, 1998. – №1. – С. 129-137.

5. Яковенко Н.В. Можливі форми агропромислової інтеграції в Україні в порівнянні з Німеччиною // Суспільно-географічний комплекс Півдня України: теорія, практика, методика. Зб. ст. – Вип. 1. – Мелітополь, 1997. – С. -327.

6. Яковенко Н.В. Роль екологічної компоненти у формуванні агровиробничо-рекреаційних комплексів // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Зб. наук. праць. – Рекламна агенція „Стар Трек”, 1999. – С. 79-80.

7. Яковенко Н.В. Місце АПК у розвитку рекреаційної галузі // Географічні проблеми розвитку Півдня України у ХХІ столітті: Зб. наук. праць. Ч. 2. – Одеса – Мелітополь, 2000. – С. 59-64.

8. Яковенко Н.В. Агрорекреаційний парк як одна з форм агровиробничо-рекреаційних утворень // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. – Київ–Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 1. – С. 415-417.

9. Яковенко Н.В. Технологические и экологические аспекты организации агропроизводственно-рекреационных комплексов // Матер. Междунар. науч.-практ. конф. “Экология городов и рекреационных зон”. – Одесса:
“Астропринт”, 1998. – С. 201-207.

10. Яковенко Н.В. Деякі проблеми агропромислово-рекреаційних утворень // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – Київ, 1999. – С. 35-36.

11. Яковенко Н.В. Роль індустріально-аграрних циклів у дослідженні агровиробничо-рекреаційних комплексів // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. – Київ, 2000. – С. 61-62.

12. Яковенко Н. Поняття „агровиробничо-рекреаційного потенціалу” (АВРП) території // Матер. Всеукр. студентсько-аспірантської наук. конф. „Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку досліджень з географіч-них дисциплін та картографії в Україні”. – Тернопіль, 2000. – С. 84-86.

13. Яковенко Н.В. Еколого-економічні особливості формування агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК) // Матер. Всеукр. наук. конф. студентів та аспірантів „Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”. – Київ, 2000. – С. 52-53.

14. Яковенко Н.В., Яковенко А.В. Проблеми адаптації сільського господарства України до ринкових умов // Тези доп. наук.-практ. конф. „Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій”. – Мелітополь, 1995. – С. 29-30.

15. Сажнєва Н.М., Яковенко Н.В. Еколого-географічні проблеми розвитку рекреації на території аграрно-промислового Українського Приазов’я // Тези доп. респ. наук.-практ. конф. „Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин”. Ч. ІІ. – Київ – Мелітополь, 1993. – С. 192-193.

16. Яковенко Н.В. Роль дослідження природно-ресурсного потенціалу у формуванні агровиробничо-рекреаційного комплексу // Тези доп. другої Всеукр. наук.-метод. конф. „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України”. – Чернівці: „Рута”, 2000. – С. 83-85.

17. Яковенко Н.В. Організація рекреаційного природокористування в АВРК // Збірка тез доп. учасників ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство”. – К.: НТУУ ”КПУ”, 2000. – С. 72.

АНОТАЦІЯ

Яковенко Н.В. Територіально-функціональна структура агровиробничо-рекреаційного комплексу Запорізького рекреаційного району. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальностю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса, 2002.

В дисертації розглянуті теоретико-методичні основи дослідження агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК), визначений агровиробничо-рекреаційний цикл (АВРЦ) як метод дослідження АВРК. Проведена оцінка агровиробничо-рекреаційного потенціалу (АВРП) території та визначений його вплив на функціонування АВРК. На прикладі Запорізь-кого рекреаційного району обґрунтовано склад територіально-функціо-нальної структури АВРК, розроблені основні напрямки її удосконалення та запропоновані перспективи сталого розвитку.

Ключові слова: агровиробничо-рекреаційний комплекс, агровиробничо-рекреаційний потенціал, агровиробничо-рекреаційний цикл, агровиробничо-рекреаційний район, АПК, рекреація.

АННОТАЦИЯ

Яковенко Н.В. Территориально-функциональная структура агропроизводственно-рекреационного комплекса Запорожского рекреационного района. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. – экономическая и социальная география. – Одесский национальний университет им. И. И. Мечникова, 2002.

Исследование выполнено в рамках научно-исследовательской темы кафедры экономической и социальной географии Мелитопольского государственного педагогического университета “Исследования по физической, экономической и социальной географии Запорожской области”.

В работе конкретизирована понятийная сущность концепции агропроизводственно-рекреационного комплекса в географии. Агропроизводственно-рекреационный комплекс (АПРК) – это огранизационно-технологическое объединение определенных видов производств, интегрирующих аграрные, производственные, рекреационные, инфраструктурные и торгово-реализационные виды деятельности, которые организационно замыкаются в единых циклах на определенной территории (рекреационном районе) с целью удовлетворения потребностей отдыхающих (рекреантов) готовой сельскохозяйст-венной продукцией.

Развитие АПРК предполагает решение двух взаимосвязанных проблем:

1) удовлетворение постоянно растущих потребностей рекреантов в отдыхе, а также качественными и разнообразными продуктами питания;

2) рациональное освоение рекреационных природных ресурсов; полное использование их природного, социально-экономического, рекреационного и культурно-исторического потенциалов с целью получения максимального рекреационного эффекта.

В диссертации обобщены теоретические положения методологического исследования АПРК, который является сложным объектом общественно-географического исследования; изучение его должно опираться на применение междисциплинарных подходов, наиболее важными из которых являются системно-структурный, геокомплексологический, комплексный, историко-логический, картографирования, метод агропроизводственно-рекреационного цикла.

Предлагается научное обоснование структурно-функциональных форм территориальной организации АПРК в процессах межотраслевого развития.

На примере Запорожского рекреационного района изучены природные, социально-экономические и эколого-географические особенности территории, их влияние на формирование и функционирование АПРК.

Изучена обеспеченность продуктами питания как местного, так и рекреационного населения. Показаны возможные пути решения проблемы обеспечения недостающими продуктами питания.

Рассмотрена география рекреационной активности населения Запорожского рекреационного района и новые (перспективные) формы организации отдыха населения, например, “экотуризм”, “туризм сельский, зеленый”, “агротуризм” и т. п.

Предлагаются наиболее перспективные направления устойчивого развития и мероприятия по усовершенствованию территориально-функ-циональной структуры АПРК на территории исследуемого района.

Ключевые слова: агропроизводственно-рекреационный комплекс, агророизводственно-рекреационный потенциал, агропроизводственно-рекреа-ционный цикл, агропроизводственно-рекреационный район, АПК, рекреация.

ANNOTATION

Yakovenko N.V. The territorial functional structure of the farming production complex of Zaporozhye recreational region. Manuscript.

The thesis on scientific degree competition of geographical sciences candidate on speciality 11.00.02 – economical and social geography. Odessa national university named after Mechnikov, Odessa, 2002.

The manuscript with theoretical and conceptual researches in the branch of the farming production recreational complex (FPRC) is defending. The farming production recreational cycle (FPRC) as a method of the FPRC research has been worked out. The farming production recreational potential (FPRP) of the given territory has been estimated; its influence on FPRC functioning; its influence on FPRC functioning has been resealed. The composition of the territorial functional structure of FPRC on the example of Zaporozhye recreational region has been substantiated; the basic ways of improvement and long-term stable development of the proposed region have been directed.

Basic terms: the farming production recreational complex; the farming production recreational potential, the farming production recreational cycle; the farming production recreational region; agro-industrial complex; recreation.