НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МВС УКРАЇНИ

ЗАПОРОЖЦЕВА ГАЛИНА ЄВГЕНІВНА

УДК 351.74.57

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ

ТА ВИЗНАЧАЛЬНІ УМОВИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

19.00.06 - юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України

Науковий керівник

кандидат психологічних наук, доцент

Андросюк В’ячеслав Георгійович,

Національна академія внутрішніх справ

України, професор кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України

Максименко Сергій Дмитрович,

Інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка, директор;

кандидат юридичних наук, доцент

Братков Іван Степанович,

Національна академія внутрішніх справ України, МВС України,

начальник відділу організації навчання Інституту управління.

Провідна установа – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, м. Київ.

Захист відбудеться “20“ вересня 2002 року о 14.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

Автореферат розісланий “17” серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Динамічні процеси оновлення суспільства, які відбуваються в нашій країні, зміна ставлення громадян до різного роду антисоціальних проявів вимагають більш ефективної боротьби з правопорушеннями. В умовах кардинальних перетворень, що мають місце в Україні, перед органами внутрішніх справ (далі - ОВС) постає завдання зміни пріоритетів у напрямі демократизації взаємовідносин із громадянами, беззаперечного дотримання прав людини, надання допомоги населенню як з правових, так і з соціальних питань. Зазначене безпосередньо стосується співробітників адміністративної служби міліції, до складу якої входять підрозділи дільничних інспекторів міліції (далі – ДІМ). Важливість діяльності служби ДІМ зумовила оголошення Президентом України Л.Кучмою 1999 року як “Року дільничного інспектора міліції”.

Визнання служби ДІМ у якості однієї з найбільш важливих ланок діяльності системи ОВС на сучасному етапі зумовлено низкою чинників, зокрема:

- специфічними умовами праці дільничного інспектора, який є представником ОВС серед населення, щодня спілкується з громадянами, власне - формує громадську думку про роботу міліції й стан правопорядку у державі загалом;

- дільничний інспектор є організатором взаємодії працівників різних служб і підрозділів органу внутрішніх справ, а також інших державних органів, громадських формувань із питань охорони правопорядку, профілактики й розкриття злочинів на території обслуговування;

- служба є саме тим підрозділом, який безпосередньо й реально впливає на стан громадського порядку, забезпечення особистої безпеки громадян.

На ефективну роботу цієї служби сподіваються громадяни і розраховує керівництво МВС України, яке приділяє цій службі в останні роки велику увагу. Але, незважаючи на суттєві позитивні зрушення, в тому числі відносно підбору та призначення кадрів, служба ДІМ поки що не відповідає вимогам сьогодення, що обумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. До об’єктивних причин можна віднести недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності та організаційно-функціональної структури служби; суб’єктивні - пов’язані з так званим “людським ресурсом”. Так, за даними МВС України, сьогодні в Україні працює близько 11,5 тисяч дільничних інспекторів, переважна частина яких – працівники віком до 30 років, з досвідом роботи до п’яти років. При цьому слід враховувати, що підрозділи ДІМ не укомплектовані приблизно на 13 %, що значно ускладнює діяльність, вносить в неї елементи неритмічності та психологічної напруженості.

Цілеспрямований аналіз чинної законодавчої та нормативної бази, доступних літературних джерел показав, що діяльність ДІМ традиційно розглядається в правовому та організаційному аспектах, причому лише окремі її питання висвітлювались у монографіях, наукових збірках, навчально-методичних посібниках (О.В. Вахов, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Ф.Є. Колонтаєвський, В.К. Колпаков, М.В. Костицький, М.П. Мишляєв, В.В. Новіков, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Портнов, В.П. Савенков, Л.Г. Чистоклєтов, В.О. Шамрай, Х.П. Ярмакі та ін.). Тому велика кількість проблем удосконалення діяльності ДІМ, виходячи з фрагментарності їх наукового аналізу, так і залишилася невирішеною (багатофункціональність, відсутність чітких критеріїв оцінки діяльності працівників цієї служби, організаційно-правова неврегульованість тощо).

Проблема диференціації професійно значущих якостей залежно від особливостей діяльності ДІМ ні в загальній, ні в спеціальній літературі практично не розглядалася. Вивчені нами першоджерела в основному присвячені окремим методичним та організаційним аспектам відбору та атестування кадрів різних служб (Б.Г. Бовін, В.М. Богданов, В.А. Варламов, М.В. Воропаєв, А.В. Козодаєв, М.В. Виноградов, М.О. Калашников, Л.М. Колодкін, Ю.Ф. Лазарєв, В.І. Лебедєв, В.В. Лебедько, Г.М. Мякішев, Л.В. Никандрова, В.Ф. Назаренко, А.С. Силін та ін.) або містять узагальнені переліки якостей працівників окремих служб ОВС (В.І. Барко, А.В. Гайдашук, С.Е. Тихонов, А.В. Фатула, Г.А. Філанович, І.О. Шматко та ін.). В роботах зарубіжних авторів Дж. Вогна, Г. Каца, Х. Морріса, Дж. Страттона, Р. Таннехілла, Я. Уествуда лише у загальному вигляді розкрито систему підбору кадрів до поліцейських органів. Психологічному опосередкуванню діяльності ДІМ приділила певну увагу О.А. Козловська, але, за давністю часу, встановлені нею закономірності вимагають нового погляду. Можливості застосування психологічних знань у такій різноманітній і напруженій діяльності, як діяльність підрозділів ДІМ, на сьогоднішній день залишаються гіпотетичними.

Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена: по-перше, - необхідністю радикальних змін у стилі, формах і методах роботи органів внутрішніх справ, по-друге, - недосконалістю чинних структурно-функціональних засад діяльності ДІМ, що призвело до її багатофункціональності й спричиняє низьку ефективність; по-третє, - відсутністю теоретичних узагальнень та науково-практичних розробок щодо професійного відбору та професійно-психологічної підготовки дільничних інспекторів міліції.

В нашому дослідженні вперше здійснене комплексне професіографічне вивчення діяльності ДІМ у взаємозв'язку вимог професії та особливостей особистості. Крім того, і це, на наш погляд, дуже істотно, системність дослідження полягала не тільки в розробці моделі спеціаліста та визначенні засад професійного відбору, але й, водночас, у відпрацюванні відповідних методичних рекомендацій щодо організації системи професійно-психологічної підготовки працівників, розвитку та удосконалення їх професійно важливих властивостей і якостей. Необхідність таких рекомендацій безсумнівна: на час підготовки дисертації ні первинної, ні професійно-психологічної підготовки ДІМ взагалі не існувало, не було й відповідного методичного її забезпечення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України з реалізації “Комплексної програми кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ МВС України на 1996-2000 рр.”; “Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 p., № 1376/2000; Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18 лютого 2002 р., № 143/2002; “Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо удосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України”, п.7.12.3 та плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”.

Мета і задачі дослідження: розробка теоретичних засад психологічного аналізу професійної діяльності служби ДІМ і практичних науково-обґрунтованих пропозицій щодо формування та розвитку професійно важливих якостей її працівників, як умови підвищення ефективності оперативно-службової діяльності. У відповідності з метою були поставлені такі задачі:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження: професійна діяльність і особистість дільничного інспектора міліції.

Предмет дослідження: психологічні чинники ефективності професійної діяльності дільничного інспектора міліції.

Методи дослідження. Теоретична частина дослідження забезпечувалась використанням загальнонаукових методів. Так, при визначенні історичних передумов становлення служби ДІМ, сучасного стану та методології професіографічного дослідження, організаційно-психологічні передумов формування та розвитку професійної майстерності ДІМ (розділи 1.1, 2.1, 3.1) нами були застосовані такі методи: історичний, діалектичний, порівняльний, системного аналізу, тощо. За допомогою диференційно-інтегративного методу проаналізовані організаційні та функціональні умови діяльності служби ДІМ, здійснено узагальнення чинного нормативно-правового регулювання діяльності служби ДІМ і пов’язаних з цим проблем (розділ 1.2). При обгрунтуванні психологічних чинників діяльності ДІМ використовувалися методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, аналогії (розділ 1.3).

При збиранні емпіричного матеріалу (розділи 2.2, 3.2.) застосовані дві групи методів: методи збирання інформації та методи її обробки. Перша група методів включала: опитування, бесіду, просте та комплексне спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, програмовані засоби психофізіологічного тестування (“Прогноз”), стандартизовані та модифіковані опитувальники (Я.Стреляу, Р. Кеттелла, TSI Р.Амтхауера, Ч.Спілбергера та Ю. Ханіна). За допомогою другої групи методів отримані первісні дані піддавалися математико-статистичній обробці для визначення середніх значень та дисперсії, t-критерію П.Стьюдента, кореляційних плеяд та ін.

При розробці методичних рекомендацій для організації професійно-психологічної підготовки працівників були застосовані метод умовиводів за аналогією, метод порівняння, метод моделювання (розділ 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні кандидатської дисертації розглянуто можливості застосування психологічних знань у діяльності дільничного інспектора міліції з позиції визначення структурно-функціональних умов та психологічних чинників службової діяльності, на підставі яких обгрунтовані її психологічні характеристики та вимоги до особи фахівця. До внеску автора в науку можна віднести те, що:

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні вимог професійної діяльності до особи фахівця, впровадженні їх у процес професійного добору та відбору кадрів; визначенні системи, структури та програми професійно-психологічної підготовки ДІМ; підготовці пропозицій щодо шляхів та методів конструювання цільових програм психологічної підготовки до вирішення службових завдань, розробленні рекомендацій щодо формування й розвитку професійної майстерності ДІМ у навчальному процесі та у межах службової підготовки.

За матеріалами дисертаційного дослідження підготовлені та опубліковані навчальні посібники “Професійна психологічна підготовка співробітників ОВС” (ISBN 966–7375–26–4) та “Професійна психологічна підготовка дільничних інспекторів міліції”(ISBN 966–7375–27–3), в яких пропонуються переліки навчально-службових ситуацій для опрацювання найбільш раціональної технології ефективної діяльності стосовно конкретних напрямів її організації. Посібники направлені до Головного управління адміністративної служби міліції МВС України і отримали позитивний відгук (№ /5-73 від 23. .  р.); вони використовуються в практичній діяльність ОВС та навчальному процесі закладів освіти системи МВС України (акти про впровадження з Одеського юридичного інституту, Київського інституту внутрішніх справ України при Національній академії внутрішніх справ України, позитивні відгуки з УРОС ГУМВС України в м. Київ від 4. . р., № /511; ГУАСМ МВС України від 23. . р, .№ /5-73, УАС УМВС України в Одеській області від 7. . р., № /3645).

За результатами дисертаційного дослідження направлені у відповідні структури МВС пропозиції щодо вдосконалення відомчої нормативної бази, зокрема, окремі висновки дисертації увійшли в пакет пропозицій від Одеського інституту внутрішніх справ у ГУРОС МВС України (вих. № від 04. . р.); для підготовки “Проекту програми дій ОВС, спрямованих на поліпшення правопорядку в третьому тисячолітті” особисто подані автором у ГУАСМ МВС України пропозиції (вих. № від 13. . р.), на підставі яких зазнали змін відомчі накази № , № та розроблена “Програма удосконалення діяльності служби інспекторів міліції по профілактиці правопорушень та боротьбі зі злочинністю на друге півріччя 2001 року, 2002 рік та заходи щодо зміцнення взаємодії дільничних інспекторів міліції з підрозділами патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку”.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” на рівні дисертаційного дослідження вивчався конкретний фаховий напрям (дільничний інспектор міліції). У співавторстві здобувачем видано 4 наукові статті та 1 навчальний посібник, де авторові належить висвітлення проблем нормативно-правового врегулювання діяльності по охороні правопорядку, аналіз та узагальнення історичних та психолого-педагогічних аспектів діяльності конкретної служби ОВС – ДІМ. У дисертації ідеї та розробки, що належать співавторам, не використовувались.

Всі сформульовані в дисертації положення та висновки обгрунтовані на базі особистого теоретичного та експериментального дослідження автора і підкріплені 18-річним особистим досвідом роботи в ОВС, у тому числі - на посаді дільничного інспектора міліції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором у виступах на конференціях і семінарах: “Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України” (науково-методична конференція, м. Одеса, 2-4 липня 1997 р.); “Актуальні проблеми юридичної психології” (Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 18.  – .05. р.); “Актуальні проблеми роботи з персоналом в ОВС” (Міжнародна науково-практична конференція, м. Харків, 17.  – . . 1999 р.); “Запобігання насильства в сім’ї” (Міжнародний науково-практичний семінар, м. Одеса, 25.  – . . 1999 р.); “Забезпечення захисту прав людини в правоохоронній діяльності” (Міжнародний науково-практичний семінар, м. Київ, 21.  – . .  р.); “Оперативно-розшукова діяльність як основа підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю і корупцією та забезпечення безпеки професійної діяльності працівників ОВС у сучасних умовах” (науково-практична конференція, м. Львів, 23-24 листопада 2001 р.); “Професійна підготовка майбутніх фахівців” (Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 17-18 грудня 2001 р.); “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи у XXI столітті: теорія і практика” (Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Одеса 30-31 травня 2002 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 14 публікаціях (з них навчально-методичних посібників – 2, у співавторстві - 4), 6 наукових статей опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на … сторінках друкованого тексту, який доповнюють … назв використаної літератури та .. додатків на .. сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ: “Організаційно-структурні умови і функціональний аналіз психологічних чинників службової діяльності ДІМ” - містить три підрозділи, присвячені огляду розвитку й становлення служби ДІМ, порівняльному аналізу нормативно-правового забезпечення діяльності служби ДІМ, її психологічному змісту та опосередкуванню.

При дослідженні організаційної структури служби ДІМ та функціональному аналізі діяльності окремих її працівників автором узагальнені погляди провідних науковців з юридичної психології, адміністративного права, адміністративної діяльності, кримінології, теорії управління (В.Г. Андросюк, В. Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Л.І. Казміренко, В.П. Колпаков, В.О. Коновалова, М.В.Костицький, О.А. Козловська, В.С. Медведєв, А. М. Омаров, О.М. Столяренко, В. Д. Сущенко, С.А Тарарухін, В.О. Шамрай, Г.О. Юхновець та ін.). Для визначення чинників психологічного опосередкування змісту діяльності ДІМ проаналізовані роботи вчених, які розглядали специфіку використання психологічних знань у кримінальному процесі, оперативно-розшуковій та слідчій діяльності (О.М. Алексєєв, В. Л. Васильєв, Д.В. Гребельський, Н.І. Гуковська, А. І. Кітов, І.П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, Н.Ю. Максимова, В.О. Носков, О.Р. Ратинов, Л.Б. Філонов, В.О. Черепанов та ін.).

Історія розвитку й становлення служби ДІМ, проведений аналіз сучасної нормативно-правової бази, літературних джерел і результатів здійснених раніше досліджень дозволило дійти висновку, що недоліки в діяльності ДІМ багато в чому обумовлені відсутністю чіткої організаційно-функціональної структури цього підрозділу. Тому, виходячи з принципів системного підходу, ми розглядали службу ДІМ як елемент підсистем (РВВС, УМВС, МВС) системи ОВС з наявністю певних ознак: служба ДІМ становить собою структуроутворюючу частину системи ОВС; вона володіє багатьма властивостями, кожна з яких використовується в системі ОВС; цілеспрямованість функціонування цієї служби відповідає загальній меті системи ОВС.

В подальшому, використовуючи функціональний підхід і дотримуючись схеми “мета – завдання – функція – вид робіт – критерій досягнення мети”, нами були проаналізовані функціональні умови діяльності служби ДІМ. Такий підхід дозволив визначити професійну діяльність служби ДІМ як сукупність здійснення функцій і видів робіт, спрямованих на забезпечення громадського порядку на певній території, що становить основну мету діяльності цього підрозділу як елементу системи ОВС. Вид робіт при цьому ми розглядали як виконання персоніфікованого обов’язку, що покладається на конкретну посадову особу заради досягнення мети, розв’язання завдання, виконання функцій служби.

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що діяльність конкретного фахівця цієї служби глибоко насичена психологічним змістом і реалізується за посередництвом різновидів психологічної діяльності - пізнавальна, комунікативна, конструктивна, організаторська, виховна, посвідчувальна.

Зокрема, комунікативна діяльність визначає ефективність роботи ДІМ в ситуаціях взаємодії з громадянами, співробітниками, соціальними групами в межах виконання службових завдань. Пізнавальна діяльність полягає в пошуку, обробці й використанні інформації щодо загальної та індивідуальної профілактики, попередження і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які зникли без вісті, аналізі оперативної обстановки тощо. Посвідчувальна діяльність ДІМ зумовлена правозастосувальною діяльністю адміністративного характеру, супроводжує всю роботу ДІМ, пов’язану з діями по закріпленню отриманих у ході пізнання фактів, прийняття рішень та складання різних видів документів. Конструктивна діяльність полягає у плануванні роботи протягом часових та ситуативних інтервалів, активному використанні цільового планування, прогнозуванні динаміки оперативної обстановки на обслуговуваній території. Виховна діяльність ДІМ - виконання заходів загальної та індивідуальної профілактики. Організаційна діяльність спрямована на створення оптимальних умов для здійснення всіх видів діяльності ДІМ. Вона повинна забезпечити їхнє узгодження, координацію, що визначає її виняткову багатоплановість.

Насичення окремих видів робіт ДІМ психологічним змістом дозволяє стверджувати, що діяльність ДІМ складається з трудових операцій, які визначають дії щодо виконання певних функцій (загальна та індивідуальна профілактики; адміністративна; кримінально-процесуальна; організаційна; участь у наданні соціальної і правової допомоги населенню). Визначені функції, в свою чергу, дозволяють конкретизувати завдання (попередження правопорушень та їх припинення), яке спрямоване на забезпечення громадського порядку на певній території як основної мети діяльності ДІМ.

Як загальний висновок по розділу зазначається, що діяльність ДІМ не тільки багатофункціональна, а й глибоко насичена психологічним змістом, що висуває високі вимоги до суб’єкта цієї діяльності. Отже, обов’язковою передумовою ефективності діяльності служби має стати ретельний науково обгрунтований професійний відбір та наявність продуманої системи психологічної підготовки фахівців цієї служби, особливо на початкових етапах професійного становлення.

Другий розділ: “Експериментальне вивчення професійно-важливих якостей ДІМ” - складають два підрозділи, в яких визначено сучасний стан, методологію професіографічного дослідження, викладені процедура і результати експериментального дослідження професійно-важливих якостей ДІМ, спрямованого на розробку професіограми та психограми ДІМ.

При аналізі методології професіографічного дослідження, як в історичному аспекті, так і в сучасності, ми спиралися на праці провідних психологів (Б.Г. Ананьєва, О.О. Бодальова, Л.Ф. Бурлачука, Є.А. Климова, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, В.С. Мерліна, С.Л. Рубінштейна, С.І. Яковенка та ін.). Нами були проаналізовані методичні здобутки в цій галузі (О. Ліпман, Е. Штерн, Ф. Баумгартен, К.Піорковский).

Звичайно, без ретельного, науково обгрунтованого вивчення діяльності, її визначальних чинників, основних параметрів формування особистості фахівців годі й думати про можливість суттєвого підвищення ефективності служби ДІМ. Спираючись на визначені в першому підрозділі принципи методології професіографічного дослідження, ми розробили програму експериментального вивчення значущих чинників професійної діяльності ДІМ та з’ясування професійно-важливих якостей, що складають модель фахівця цього напряму діяльності. Програму реалізовано послідовно в два етапи.

На першому етапі дослідження за допомогою спеціально створених професіографічно орієнтованих опитників обстежено близько 200 ДІМ (мм. Київ, Львів, Харків, Одеса). Емпірична вибірка, виходячи з загальної чисельності особового складу служби ДІМ МВС України, сформована згідно формули В.Кокрена: n = 1/(2+1/N) та відповідає математико-статистичним вимогам на рівні вірогідності Р = 0,05. Зміст опитників стосувався визначальних умов та чинників професійної діяльності, професійно-кваліфікаційних вимог до працівників конкретного фахового напряму, експертної оцінки професійно-важливих якостей працівників, переліку типових екстремальних ситуацій та відповідних екстремум-станів.

Подальша математико-статистична обробка отриманих результатів дозволила створити професіографічний опис діяльності працівників служби ДІМ та психограму цього фахового напряму. Напрацьовано також ранжовані інтервальні ряди професійно-важливих якостей, які повинні бути притаманні працівнику і визначають ефективність службової діяльності. Визначені якості стосуються всіх рівнів структури особистості фахівця, що й окреслило подальшу роботу по пришуканню референтних методик обстеження та діагностики розвитку цих якостей на другому етапі дослідження. Головною його метою була розробка професіограми фахівця служби ДІМ. Підпорядковані цілі полягали в: обгрунтуванні статистично значущих умов, соціально-психологічних та організаційних чинників професійної діяльності; психологічному обгрунтуванні змісту службової діяльності; формулюванні професійно-кваліфікаційних вимог до ДІМ; напрацюванні конкретних критеріїв професійної придатності за окремими рівнями та підструктурами особистості; формуванні достатнього та надійного інструментарію діагностики та розвитку професійно-важливих якостей.

Завданнями, які вирішувались на другому етапі експериментального дослідження, були:

1) визначення переліку професійно-важливих якостей, диференційованих щодо фахового напряму діяльності працівника ОВС, а в межах однієї якості - в залежності від значення критеріїв;

2) ефективність професійного добору та професійного розвитку ДІМ, визначення в межах критеріальних частин професійно-важливих якостей, але не нижче мінімально припустимого числового значення, або в межах наявності професійно-важливих якостей, визначених професіограмою та кваліфікаційною характеристикою. Вихідні вимоги до масиву полягали в наявності: а) фізичного та психічного здоров'я; б) позитивних характеристик щодо успішності професійної діяльності, затверджених експертною оцінкою безпосереднього керівництва; в) стажу роботи в службі ДІМ не менше 3-х років; г) оптимального психологічного та фізичного стану на момент обстеження.

Обстежуваний масив, виходячи з загальної чисельності особового складу служби ДІМ МВС України, відповідав зазначеним вище вимогам і складав близько 80 осіб зі стажем роботи на посаді понад 3 років. Вивчення особистості відібраних таких чином фахівців дозволило створити психограму ДІМ з конкретними критеріальними частинами, тобто конкретними числовими показниками, що характеризують достатність діагностики професійної придатності фахівця. Ці показники стосуються всіх елементів структури особистості: психофізіологічні та психомоторні (психодинамічні) характеристики, інтелектуальні й особистісні параметри, піддатність екстремум-станам.

Психограма як система вимог до особистості є своєрідною моделлю особи фахівця. Виявлені професійно-важливі якості, що детермінують ефективність професійної діяльності, на нашу думку, при цілеспрямованому та науково обгрунтованому процесі формування й розвитку, можуть стати передумовою професійної майстерності працівників підрозділів ДІМ.

Третій розділ: “Організаційні і психологічні передумови формування та розвитку професійної майстерності ДІМ” - складається з трьох підрозділів, присвячених обгрунтуванню та розробці методичних рекомендацій щодо професійно-психологічної підготовки як системи, що включає перелік методів та прийомів формування й розвитку професійно-важливих якостей.

При аналізі історичного аспекту проблеми професійної підготовки працівників ОВС України ми спиралися на узагальнені архівні матеріали становлення кадрового потенціалу української міліції (Г.І. Васильєв). В першому підрозділі розглянуті етапи становлення міліції як штатного державного органа охорони суспільного порядку. Відзначається, що в дореволюційний період у Росії не існувало єдиної, жорстко регламентованої системи підготовки поліцейських кадрів; перші кроки у цьому напрямі у кінці XIX – на початку XX століття полягали в організації різних шкіл та курсів для поліцейських чинів середньої та нижньої ланки, які стали передумовою для створення системи загальноосвітньої і професійної підготовки радянської міліції. Як в дореволюційний період, так і за радянських часів в підготовці правоохоронців першочергове місце займало моральне виховання, тільки в різних політичних аспектах та класових підходах.

Вивчення досвіду підготовки співробітників поліції зарубіжних країн показало, що проблеми професіоналізму поліцейських усіх категорій і рангів розглядаються на вищому рівні державного управління в якості одного з істотних резервів підвищення ефективності діяльності. Останнім часом дуже велика увага приділяється психолого-педагогічним аспектам професійної підготовки співробітників поліції, що обумовлено зміщенням акцентів діяльності в бік функції соціального обслуговування населення, побудови з ним партнерських відносин, отже - озброєння поліцейських глибокими психологічними знаннями.

Слід визнати, що зазнає змін і система професійної підготовки в органах внутрішніх справ нашої країни, до складу якої з 2000 р. введено психологічну підготовку. Але, на жаль, практика свідчить, що в підрозділах ОВС вона на належному рівні не проводиться. Причинами, що гальмують впровадження психологічної підготовки, є: недооцінка деякими керівниками тісного взаємозв’язку рівня психологічної підготовленості працівника з його ефективною професійною діяльністю; відсутність формалізованих критеріїв визначення рівня психологічної підготовленості працівників та недостатність науково обгрунтованих методичних рекомендацій.

Необхідність упровадження психологічної підготовки ДІМ, на наш погляд, обумовлена тим, що професіоналізм ДІМ, який здійснює таку багатофункціональну та різноспрямовану діяльності, повинен базуватись не тільки на знаннях норм права, наказів та інструкцій, але й правильному розумінні складних переплетінь людських відносин, характерів, вчинків і доль, що дозволить приймати вірні рішення.

Нами розглянуто професійну майстерність ДІМ, як сформовану, розвинену та таку, що повинна постійно підтримуватися, складову трьох компонентів: професійної навченості, психологічної підготовленості та психологічної готовності.

Психологічна підготовка ДІМ нами розглядається як перелік відповідних стандартизованих занять, спрямованих на розвиток діагностованих в нашому дослідженні професійно-важливих якостей, які відповідають особливостям оперативно-службової діяльності і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного здійснення.

На завершення розділу подаються методичні рекомендації щодо моделювання змісту та умов реальної оперативно-службової діяльності ДІМ на заняттях з психологічної підготовки, що забезпечить, на наш погляд, ефективне розв'язання всього комплексу завдань професійної підготовки, кінцева мета якої, перш за все, - формування стану високої професійної готовності ДІМ до успішного здійснення службової діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення теоретичних засад психологічного аналізу професійної діяльності служби ДІМ і подані практичні науково-обґрунтовані пропозицій щодо формування та розвитку професійної майстерності її працівників, як визначальної умови удосконалення даного напряму діяльності. Теоретичною базою використання психологічних знань в діяльності ДІМ є загальна та юридична психологія, теорія управління, адміністративне право, кримінальний процес та криміналістика, а емпіричною – заходи, які реалізуються для виконання службових завдань, завдяки здійсненню притаманних функцій та окремих видів робіт. Прикладне використання психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань доцільне в двох основних напрямах: по-перше, це психологічне забезпечення і супроводження конкретних професійних функцій; по-друге - професійно-психологічне удосконалення особистості фахівця, формування та розвиток не лише професійно-важливих, а і особистісних якостей, які забезпечують готовність і орієнтацію ДІМ на якісне виконання службової діяльності.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Використання цих методичних рекомендацій забезпечує іманентність очікуваних результатів всім базовим параметрам професійно-психологічної готовності ДІМ.

8.

Перспективні напрями подальшої роботи полягають в узагальненні досвіду впровадження методичних рекомендацій професійно-психологічної підготовки та їхньої оптимізації, опрацюванні методики психологічного супроводження оперативно-службової діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

АНОТАЦІЯ

Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – Юридична психологія. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2002.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню функціонально-організаційних умов професійної діяльності дільничних інспекторів міліції, її професіографічному аналізу, опрацюванню шляхів та напрямів професійно-психологічної підготовки дільничних інспекторів міліції. Виявлено перелік умов та чинників, які забезпечують ефективне вирішення дільничним інспектором міліції оперативно-службових завдань. Напрацьовано критерії професійно-важливих якостей, згідно яких повинен здійснюватися професійний добір кадрового складу служби ДІМ. Запропоновано професіограму дільничного інспектора міліції як основу формування професійної майстерності фахівців. Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо професійно-психологічної підготовки дільничних інспекторів міліції, спрямованої на формування стану професійно-психологічної готовності і опрацювання раціональних технологій вирішення службових завдань.

Ключові слова: професійна діяльність та особистість дільничного інспектора міліції, умови і чинники забезпечення діяльності, професіограма, психограма, критерії професійно-важливих якостей, професійно-психологічна та функціональна готовність, професійно-психологічна фахова підготовка, критерії ефективності діяльності та розвитку особистості професіонала.

АННОТАЦИЯ

Запорожцева Г.Е. Психологический анализ профессиональной деятельности участкового инспектора милиции и определяющие условия ее усовершенствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 – Юридическая психология. - Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2002.

Диссертационное исследование посвящено функционально-системному анализу профессиональной деятельности участковых инспекторов милиции, ее профессиографическому анализу, определению путей и направлений профессионально-психологической подготовки участковых инспекторов милиции.

Первый раздел содержит три подраздела, которые посвященные обзору развития и становления службы УИМ, сравнительному анализу нормативно-правового обеспечения деятельности службы УИМ его психологическому содержанию и опосредованию. На основе изученной нормативной базы, директивных документов, литературных источников и результатов имеющихся исследований, в диссертации рассматривается деятельность участкового инспектора милиции как совокупность функций и видов работ, направленных на выполнение профессиональных задач. Исходя из функций, в диссертации конкретизируются задачи участкового инспектора милиции, которые психологически опосредуются. Осуществленный психологический анализ каждой из этих задач, показал, что они реализуются посредством определенных видов психологической деятельности – познавательной, организационной, коммуникативной, конструктивной, влспитательной и удостоверительной. Учитывая взаимопроникновение и взаимозависимость указанных видов, предлагается рассматривать их как отдельные функции психологического содержания целостной профессиональной деятельности участкового инспектора милиции.

Во втором разделе, состоящем из двух подразделов, изложены процедуры и результаты экспериментального исследования, направленного на разработку профессиограммы участкового инспектора милиции, выработаны критерии профессионально-важных качеств, согласно которым осуществляется подбор кадрового состава службы УИМ. Предложена профессиограмма участкового инспектора милиции как основа формирования профессионального мастерства специалистов.

Практическая направленность исследования изложена в третьем разделе, состоящем из трех подразделов, и заключается в разработке методических рекомендаций по профессионально-психологической подготовке участковых инспекторов милиции, направленных на формирование состояния профессионально-психологической готовности и выработку рациональных технологий решения служебных задач. Данные методические рекомендации разработаны на основе результатов исследования и содержат перечень соответствующих унифицированных тренинговых занятий, направленных на развитие психомоторики, психических процессов и свойств личности. В диссертации предлагается также перечень учебно-служебных ситуаций, решение которых помогает отработке рациональной технологии эффективной деятельности участкового инспектора милиции в реальных ситуациях.

Ключевые слова: профессиональная деятельность и личность участкового инспектора милиции, условия и факторы обеспечения деятельности, профессиограмма, психограмма, критерии профессионально-важных качеств, профессионально-психологическая и функциональная готовность, профессионально-психологическая специализированная подготовка, критерии эффективности деятельности и развития личности профессионала.

SUMMARY

Zaporozhtseva G.E. Psychological analysis of district militiamen professional activity and basic conditions for its improvement. - Manuscript.

Thesis dissertation for a degree of candidate of psychological science Ph. D. in psychology, specialty 19.00.06 – juridical psychology. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2002.

Thesis investigation is devoted to foundation of functional and organizational conditions of district militiaman professional activity, its professional-graphical analysis, processing of ways and directions of professional psychological training of district militiamen. A number of conditions and sources providing effective solving of operational and tactical tasks of district militiamen have been determined. Criteria of professionally important qualities for professional selection of personnel for district militiamen service have been worked out. A profession-gram of a militiaman as a base for building of professional skills of specialists has been suggested. Practical value of the investigation consists of worked out by the author methodical recommendations concerning professional psychological training of district militiaman for forming of conditions for professional psychological readiness and elaboration of rational technologies