УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зикань Христина Імрівна

УДК 43-311 З47

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ м. УЖГОРОДА

ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Спеціальність 10.02.09 – фінно-угорські та самодійські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Ужгород – 2002Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі угорської філології

Ужгородського національного університету

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Лизанець Петро Миколайович,

Ужгородський національний університет,

професор кафедри угорської філології.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук

Фабіан Мирослава Петрівна,

Ужгородський національний університет,

професор кафедри англійської філології;

кандидат філологічних наук, доцент

Фекета Іван Іванович,

пенсіонер.

Провідна установа – Інститут мовознавства НАН України

ім. О. О. Потебні, м. Київ.

Захист відбудеться " 27 " вересня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.06 в Ужгородському національному університеті (88 000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету (88 000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9).

Автореферат розісланий " _19__ " серпня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради проф. Белей Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження географічних назв того чи іншого краю або поселення має виняткове значення для з'ясування історії народу, його культури. Народна культура, вивчення традицій і звичаїв, збереження їх для майбутнього покоління у всі часи були і будуть однаково важливими. І все - таки дослідження топонімів Ужгорода та його околиць є особливо актуальним у наші дні, коли через відомі економічні труднощі частина старшого покоління населення міста переселяється в інші країни, частина помирає, і таким чином цінний топонімічний матеріал відходить у забуття.

Чимало угорських географічних назв м. Ужгорода та його околиць архаїзувались, а частина повністю вийшла з ужитку у зв'язку з об'єднанням приватних земельних ділянок у державну власність – колгоспи та радгоспи, землі яких зараз знову приватизовуються. Крім того, міграційні процеси, різномовне оточення, в якому знаходиться угорське населення цієї території, сприяло тому, що цілий ряд старих географічних назв був витіснений новими, офіційними назвами (українськими чи російськими). У цьому зв'язку актуальним вважаємо дослідження старих і призабутих топонімів, що становлять мовну скарбницю географічних назв м. Ужгорода та його околиць.

Виходячи із вищесказаного, справедливим видається твердження, що дослідження топонімів Ужгорода у наші дні є надзвичайно важливою і актуальною лінгвістичною проблемою.

Збір топонімів за кордоном вже має свої традиції. В Угорщині, наприклад, з 60-х років розпочалася діяльна робота по збору топонімічних назв, котра у наші дні перетворилася у рух державного масштабу. Завдяки цьому там за останні десятиліття з'явилася низка монографій з дослідження топонімів. Під назвою "топоніміка" в угорському мовознавстві розуміють відокремлену галузь, і в більшості вищих навчальних закладів вона викладається як окрема дисципліна.

Безперечно, дослідження топонімів має свої добрі традиції і на Україні. Можна назвати хоча б нові дослідження Ю.О.Карпенка, В.О.Горпинича, П.М.Лизанця, П.П.Чучки, В.В.Лободи, Д.Г.Бучка, К.Й.Галаса та багатьох інших. Однак дослідженням угорських топонімів на Україні і зокрема Закарпатті конкретно і компактно ніхто не займався. Виходячи з цього, ми й поставили своєю метою зібрати і проаналізувати угорськомовні топоніми і дослідити їх у тісному взаємозв'язку з українським, російським та іншомовним топонімічним матеріалом, який проник і на досліджувану нами територію.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі наукової теми "Комплексне лексико – семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу", що розробляється на кафедрі угорської філології Ужгородського національного університету та Центрі гунгарології.

Мета і завдання дослідження. Першочергова мета – збір матеріалу та врятування географічних назв, які ще й сьогодні живуть у мові найстаршого покоління від забуття. А дані необхідні через те, що вони вказують на сучасні приховані назви, на попередники сучасних назв, на мовний розвиток, зміну системи назв.

Тисячолітнє співжиття різних народностей та паралельне вживання одних і тих же географічних назв у декількох мовах, розширення і звуження їх значення – усе це добре спостерігається у нашому краї. Мета дослідження полягає ще у тому, що аналіз цінного топонімічного матеріалу в лексико – семантичному, словотвірному та етимологічному аспектах дає цінний матеріал для дослідників – діалектологів, істориків, етнографів.

Для досягнення мети ставимо завдання :

1. Зібрати, проаналізувати й дослідити географічні назви

м. Ужгорода та його околиць у їх тісному взаємозв'язку з топоні-мами контактуючих мов.

2. Вивчити етимологію зібраних географічних назв, спира-ючись на відому нам фахову літературу.

3. Показати зміни, що відбулися у формах географічних назв угорського походження під впливом україномовного та іншо-мовного оточення і навпаки.

4. Дослідити зібраний матеріал не тільки в лінгвістичному, але й в історичному та етнографічно – культурному аспектах.

5. На основі проведеного дослідження представити "обличчя" сучасного Ужгорода та його околиць у царині топонімії.

Об'єкт дослідження – топоніми м. Ужгорода та його околиць (від XVIII-го ст. до сьогодні).

Предмет дослідження – загальновживані та призабуті географічні назви м. Ужгорода та його околиць.

Матеріал дослідження та методика збору матеріалу. Матеріалом дослідження слугували топоніми, зібрані в польових умовах і в архівах та бібліотеках міст Берегова та Ужгорода Закарпатської області, Будапешта і Дебрецена Угорщини. Широко використано історичні карти м. Ужгорода та його околиць, починаючи з 1700-х років. Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить 450 топонімів, їх фонетичних та граматичних варіантів. При написанні роботи використовувалися історичні та етимологічні словники як угорської, так і інших мов, а також наукові праці з цієї проблеми.

Збір матеріалу було розпочато в Закарпатському обласному архіві в м. Берегові. У 1991-1992 рр. ми отримали доступ до карт та документів, зокрема матеріалів судових процесів, описів майна, численних газет та журналів початку XX століття. Протягом 1999 ці дані були нами перевірені, уточнені й розширені.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено описовий метод, який використано і при встановленні іншомовних запозичень, визначено поширення топонімів м. Ужгорода та його околиць. У дисертаційній роботі ми намагалися у міру можливостей залучати архівні дані, дані з писемних пам'яток та історичних словників. З цією метою використовували порівняльно–історичний і статистичний методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим монографічним дослідженням угорських та іншомовних географічних назв нашого багатонаціонального міста. Уперше проаналізовано фонетичні й морфологічні варіанти цих географічних назв не тільки за законами угорської, але і тієї мови, з якої ці назви взяті. Досліджено також багато географічних назв слов'янського походження, які вже влилися в угорськомовне середовище і вживаються паралельно з угорськими назвами.

Проаналізувавши зібраний матеріал, ми дійшли висновку, що обстежувана нами лексика надзвичайно багата, містить важливу інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію, культуру й тісні взаємозв'язки з іншим населенням цієї території (українцями, словаками, румунами, росіянами). Ця лексика в своїй основі стародавня і успадкована з фінно-угорського та давньоугорського періодів. Значний вплив на формування угорських топонімів м. Ужгорода та його околиць мали сусідні слов'янські мови. Уперше введено в науковий обіг назви, які до цього часу не були відомі мовознавцям, а також об'ємний архівний фактаж.

У дисертації відокремлені основні поняття – природні та штучні назви: природні назви – топоніми, пов'язані з недоторканою природою, і штучні назви – топоніми, що відбивають вплив людини на природу.

Практичне значення одержаних результатів. Зібраний та описаний у дисертації фактичний матеріал, запропонована методика його аналізу та одержані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень у сфері топонімії. Окремі розділи дисертації могли б бути включені до навчальних програм шкіл при викладанні дисциплін з мови, історії та народознавства. Крім того, результати дослідження можна використати при читанні спецкурсів для студентів угорського відділення Ужгородського національного університету, при укладанні різних словників, зокрема етимологічних та словників географічних назв.

У дисертації подана вичерпна картина угорсько – слов'янської мовної взаємодії в галузі топонімів.

Особистий внесок здобувача полягає в зборі та аналізі значного топонімічного матеріалу м. Ужгорода та його околиць. Робота виконана дисертантом самостійно й одноособово. Наукових праць, виконаних з теми дисертації у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Про одержані результати проведеного дослідження доповідалося на підсумкових наукових конференціях Ужгородського національного університету (2001), III Міжнародному симпозіумі з гунгарології (1995),

V Міжнародній конференції з угорської топоніміки, яка проходила на базі Інституту угорської мовознавчої кафедри університету

м. Мішкольц (1997), у мовознавчій підсекції на Міжнародній науковій конференції “Українська література в загально-європейському контексті" (Ужгород,2001), V-ому Міжнародному симпозіумі з гунгарології на тему “Угорська гунгарологія: стан, завдання та перспективи" (Ужгород, 2001).

Основні положення дисертації викладено в 3-х наукових статтях та у науковому виданні загальним обсягом 3,3 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Обсяг основної частини дисертації – 151 сторінка, повний обсяг роботи – 193 сторінки. Крім вступу, дослідження містить чотири розділи (I – Історія досліджень географічних назв; II – Географічні назви як об'єкт дослідження народної культури та історії народу; ІІІ – Словникові статті; IV – Класифікація географічних назв), висновки, список використаних джерел та додатки, що включають схему Ужгорода, історичну карту м.Ужгорода та його околиць з 1920-1938 рр., список вулиць та географічних назв Ужгорода і минуле Ужгорода у фотознімках.

До роботи додаються дві діаграми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота складається з вступу та чотирьох розділів. У вступі мова йде про актуальність, новизну, суть і стан наукової проблеми.

У першому розділі подано огляд наукових праць угорських та вітчизняних авторів з обстежуваного питання та спосіб збору матеріалу. У другому розділі розглядається історія Ужгорода, правопис назв, позначення звуків та ідея побудови словникової статті. В третьому розділі дається детальний аналіз топонімів, зокрема: земельних ділянок, горбів, мікрорайонів, потоків та ін. по місту та на околицях у вигляді словникових статей. У словникових статтях розглядаються географічні назви та їх варіанти (фонетичні, морфологічні), перша фіксація їх угорськими та українськими писемними пам'ятками. Це дало змогу застосувати порівняльно – історичний метод дослідження, тобто зіставити старі назви, зафіксовані у писемних пам'ятках та географічних картах з сучасними назвами.

Побудова словникової статті:

Заголовне слово у живих географічних назвах подається у формі розмовної літературної мови. Після заголовного слова у дужках подається його транскрипція українською мовою, потім у лапках дається тлумачення топоніма українською мовою. Якщо друга частина, що вказує на форму рельєфу (hеgу – гора, dотb – горб, раtak – потік і т.п.), не відноситься безпосередньо до назви – її скорочуємо. Після знака "–" вказуємо історичні дані, якщо такі є: рік, коли фіксується назва і в якій формі, а після цього в дужках скорочено подаємо джерело інформації. Далі йдуть скорочення, які стосуються форм обробітку землі та форм рельєфу. За цим у дужках ({}) подаємо літеру К із цифрами зверху ? чи ? , залежно від того, на якій із карт ця назва локалізована, та точне місце її знаходження за номером, під яким фігурує топонім на карті (напр: Akasztуfцld {K№:B4:94}). Якщо мова йде про обширну територію (мікрорайон, рукав ріки), то місце розташування на карті позначене без цифри: Belsх negyed {K№:B3}. У деяких випадках, коли досліджувана назва локалізована на обох картах, у словниковій статті двічі дається скорочення, яке вказує на точне місце її знаходження. Номери топонімів, для яких виявлене тільки приблизне місце розташування на карті, подані у квадратних дужках: Kis erdх {K№: В1:[2]}. Після тире – локалізуємо частину місцевості, а далі вказуємо територію поширення назв (якщо такі випадки є), подаємо народну етимологію топоніма. Стосовно етимології у багатьох випадках спираємося на праці, що досліджують топонімічні назви, а також на топонімічні словники української, угорської, російської та чеської мов. Назви праць подаються у квадратних дужках за номером, під яким вони знаходяться у списку використаних джерел у кінці дисертації.

Якщо місцевість має більше назв, тоді всі ці назви подаються у словниковій статті того топоніма, який найбільш поширений сьогодні. В усіх цих випадках є посилання на словникові статті, де можна знайти всі ці слова.

Перед назвами, які вже архаїзувалися, стоїть позначка (*).

Нижче подаємо зразки окремих словникових статей.

Akasztуfцld – (Окостовфилд) – 'земля-шибениця' – {К?:В4:94} – 1691: az akasztуfa mellett 10 kцblцs 10 hold ( біля шибениці 10 н. 10 г.) [Hodinka,89]; 1863 : Galdenfelder (К10); 1864: Akaszto fцld II osztбly (?емля II –го класу) (К17); – Назва Станційного мікрорайону. Мотивація та походження найменування не ясні. Назва збереглася завдяки тому, що вказує на обширну територію. – Galden = шибениця. (15/316: колись поблизу міста на горбі стояла шибениця [Heves,151]); “Може вказувати на місце колишньої шибениці. У середньовіччі повішенням карали головним чином злодіїв, та застрашливим прикладом труп залишали на шибениці до того часу, поки не зірветься сам."[FNESZ,63].

*a temetх fele – (о теметив феле) – 'в напрямку кладовища' – {К?:Б3:[68]} – 1691: "Az Ungon tul levх mezхn "a temetх fele" 324 kassai kцblцs 423 drb bevetett szбntу megйr 2832 forintot."(?а Ужем 324 н? засіяне поле “в напрямку кладовища" коштує 2832 форінтів.) [Hodinka, 20]. Простягалося у напрямку Сторожниці [Ungvari 14, 89]. – Точне місце не відоме.Воно простягалося між річкою та кладовищем при вул. Капушанській. На сьогодні це забудована територія.

*Barniscsa – (Борнищо) – {К?:Ж5} – 1851: Barnyistye (Док. 2); 1920-38: ~ (К49); – Обширна тер. північної сторони Страшного верху (Strasni vrch). В описі кордонів горянського кадастрового округу згадується: "… a Sztrippai malomba vezetх ъton … 418 lйpйsre a Barnyistye patak partjбn egy 9 цl magas 4 oldalrуl megfaragodt bьkffa jelцli a hatбrt."( …?о дорозі у млин Стрипи…після 418 кроків, на березі струмка Барнищо, в чотирьох напрямках різьблений бук вказує на межу) (Док. 2,с.3).

Bolotina – (Болотіна) – {К?:Г4:77} – 1860 : Aranyos (birtokцsszeнrбs), 1863: ?адванць Болотина, Араньошь (К22), 1873: Bolotnia, (Aranyosalja) [Helysйgnйvtбr,142], ~ v. Aranyalja [Helysйgnйvtбr,1075]; 1897-1925: ~ (Док.7), 1909-1910: Bolotinai resz (Док.8), 1928: ~ (К3/Уг), 1937: ~ (Док.9), 1938: ~ (Док.9), 1955: Radvanska – Blatina , Horanskб – Blatina (?49); – Мікр. Радванки, розташований за переїздом. За розповіддю інформаторів, колись тут жили багаті єврейські сім'ї, а під час другої світової війни німці на цьому місті закопували бензин у величезних цистернах. – Назва походить від якості ґрунту: це болотиста, грузька місцевість. Друга на сьогодні рідко вживана назва Aranyos (“золоте, золотисте") може вказувати на високу вартість землі (порів. [Heves, 277; 34/44 Kis-Aranyos]), але таке тлумачення заперечує значення другої назви (Bolotina). “Слово слов'янського походження", – вважає Лайош Кішш. Прецедентом длат. Pelso 'Балатон' було іллірійське загальне ім'я pelso 'болото, зарості очерету'[FNESZ,148], слово болото слов'янського походження, яке згадувалося у писемних пам'ятках, походить з іллірійської мови, споріднене з прикметником белый (білий). У більшості слов'янських мов означає 'болото, драговина' [Фасмер, I.190]. За етимологічним словником української мови, варіант Болотина означає 'висохле болото'. Помилковими були спроби пов'язувати цю назву з днн. pfuol 'калюжа', англ. pool 'тс.', які є запозиченими з іллірійської мови. Польську назву пов'язують також із старо-польською назвою рослини Biel 'пухівка, Eriophorum L.', якою заростають болота [ЕСУМ,227]. Зіставляється також з дгр. ?Ьллбйгб '?ит', лат. ballaena 'т.с.' [ЕСУМ,225] – див.ще: Horjanszka – Bolotina, Radvanszka – Bolotina.

*Boszorkбny бrok – (Босоркань арок) – 'Рів відьми' – {К?:В3:62} – Знаходиться у парку навколо замку. Тут близько 1730-ого року управління комітату Унґ спалило Марію Рушковську, жінку Дьирдя Сюч, яку вважали відьмою (boszorkany)– звідси походить назва [Csнrvбri,45].

Bulgбr kertek – (Булгар кертек) – 'болгарські городи' – На березі Ужа болгарські сім'ї займалися вирощуванням овочів та забезпечували ними жителів міста (інф). За розповідями очевидців, болгарські городи були ще по вул. Загорській.

Cerkу – (Церков) – 'Церковна (гора)' – {К?:В3:53} – 1860: Cerkуhegy (birtokцsszeнrбs), 186O-1944: Celkу hegy ( Док.3/6), 1863: ~ (К10), 1920-38: Czerko (К49/2), 1920-38: Czerko (К49/1); – знаходиться у центрі міста. Найменування походить від назви греко–кат. собору, який після другої світової війни до початку 90-х років функціонував як православна церква.( "Cerko" > церква ) – Припускають походження з гот. *kirikф 'церква'. Герм. Chirihha походить від гр. ?хсчoх. Неприйнятним є пояснення, що це запозичення із нар.-лат. *cyrica або безпосередньо з гр. мови. Абсолютно не вірне пояснення сл. *cьrky від рум. Bisericг [Фасмер,IV.300].

*Csankos – (Чанкош) – {К?:Е7:59} – 1829-1866: ~ (К47); – Оброблена земля у східно-південному кутку околиці Дравці, по лівій стороні проїзної дороги навпроти шосе, що веде в Баранинці. З двох сторін обмeжує Домб (Domb) та Чертес (Csertesz).

*Dologpart – (Долоґпорт) – 'Робітнича наб.' – {К?:В3:70}– 1691: Dologparton valo lбp 44 kцblцs 44 holdon vetйs (44 ?. драговина по Робітничій наб., посів 44 г.) [Hodinka,89]; – Забута назва Православної наб. Сьогодні сюди веде вулиця з такою назвою.

Dombalja – (Домболйо) – 'низ, нижня частина горба' – {К?:В3:42}– 186O: ~ (birtokosszeнrбs), 186O-1944: ~ (?ок.3/2), 186O-1944: ~ (Док.3/3), 1863: Dombaya (К10,с.74), 1956 ~ (Док.8); – вул. Берчені та околиця під горою Кальварія.

Fekete tу – (Фекете тов) – 'Чорне озеро' –{К?:А2:33},{К?: Б4,5;В4,5: 36} – У південно-західному напрямку від гори Таршо (див.: Tarkalyi, Tбrsa) ?а аеропорту. Непорушена тер. міста. З пів-денного боку його оточують недавно споруджені будинки. – див. ще: Fekete Бrok.

Hornyу – (Горньов) – {К?:Е6,Ж6}– 1829-1866: Hornya Potok (К47); 1851: Hurnyo (Док.2); 1863: Горньо (К20); 1920-38: Hornyo (К49/2); 1872-1884: Hornyo (К48/2); - Потік, що протікав через східну сторону околиці с. Горяни, через Дравці у Баранинці. Жителі с.Дравці називали його Малий Уж (див. Kis Ung), на сьогодні русло висохло, залишився лише міст посередині с. Дравці, який нагадує про нього. В описі горянських земель читаємо: "…Onnan keletnek az erdх fele fordul 125 lйpйsre egy utig melly Hurnyуnak vezet." ((?ордон) звідти повертає на схід, до лісу, від якого на 125 кроків дорога, яка веде до Горньов) (Док.2,с.5.). – Ймовірно, назва походить від ч. horno = верхнє– [Brбbek,129].

*Kalanka – (Колонко) – {К?:Б2:21}– 1920-38: Kalanka (К49/2); - Втрачена назва. Шлях до гори лежить з вул. Собранецької через вул. Кошицьку. Тут були городи та виноградники, сьогодні ця тер. відноситься до Університетського мікр., де побудований новий корпус УжНУ. – див.ще: Katlanka, Kiskхhegy.

Kalap – (Колоп) – 'капелюх' – {К?:Б3:56}– На березі річки, за стадіоном "Авангард" був горб висотою 10 м., який використали при побудові дамби на узбережжі ріки Уж. Назва походить від форми горба (порів. [Heves, 6/106,63;17/204,164], [Somogy, 130/86;400]. Пік гори дещо нагадував формою капелюх (порів. [FNESZ,I.671]).

*Kaplinca puszta – (Коплінцо пусто) – 'пустеля Коплінцо' – {К?:Г4: Kcs (Kaplinca csбrda)} – 1723-1918: Kaplincza csбrda [Hodinka,844]; 1860: "Cukor in Borsуlбz kaplinca mellett." (birtokцsszeнrбs); 1873: Kaplinca [Helysйgnйvtбr,1403]; 1920-38: W.H.Kaplitza (К49/2); 1920-38: W.H.Kaplitza (К49/1); У 1873-ому році 4 рутени жили тут [Helysйgnйvtбr,574]. – Знаходився у районі пл. Бабушкіна. Можливо, назва походить від прізвища власника або пов'язана з рос. словом каплиця 'часовня' і походить з лат. capella через п . kaplica, kapliczka 'тс.' Початкове значення 'плащ св. Мартина', потім присвячені йому каплички [Фасмер,II.186]. Не виключена спорідненість з назвою рослини – кропива, яка у багатьох слов'янських мовах має варіант коприва. ( болг. коприва, схв. коприва, слн. kropнva, koprнva, ч. kopшiva,… [Фасмер,II.366].

Різноманітність топоніму з такою етимологією підтверджує і назва Kapronca, яка походить з схв. koprivnica, означає: 'місце, заросле кропивою' [FNESZ,I.685].

Kis Ung – (Кіш Унґ) – 'малий Уж' – {К?:Е6,Ж6}–

1. Взагалі назва рукавів ріки Уж.

2. Такою назвою наділяють потік Горньов (див.: Hornyo) – він називався ще Това і протікав через сс. Горяни, Дравці та Баранинці. На початку II половини XX-го століття потік висох, залишився тільки міст у центрі Дравців, який ділить село на дві частини.

*Kovбcs-tanya – (Ковач тоньо) – 'хутір Ковача' – {К?:Б4:98},–{К?:Г6}– 1899-1911:Kovбcs – tanya (?ок.10,с.166), 1920-38: Kovachiw dv.(К49/2), 1920-38: Kovacs –mjr (майорат, хутір) (К49/1), 1937: Kovбcs-tanya (?ок.9), 1938: Kovбcs-tanya (?ок.9); – Локалізували по картах. Знаходився на перетині вулиць Минайська та Галана. Ймовірно, назва походить від прізвища власника ділянки, але можна припустити, що на колишній межі міста по дорозі, на якій здійснювався досить активний рух, існувала ковальська майстерня. (kovacs = коваль).

Margitsziget – (Морґітсіґет) – 'острів святої Маргарити' – {К?:В3:49}– 1937: Margit sziget (Док.9), 1938: Margitsziget (Док.9), 1941: Margit sziget (Док.9), 1946: Margitsziget (Док.9), 1956: Margitsziget (Док.8); - Перед регулюванням ріки територію від пл. Корятовича до казарми обмежував рукав Ужа. На цьому "острові" жила інтелігенція міста. – Назва ця походить від аналогічної назви острова у Будапешті. Свята Маргарита (1242-1271), донька короля Угорщини Бейли IV, від 1254-ого року до своєї смерті проживала у жіночому монастирі на Острові Заяць, який пізніше на її честь був перейменований [FNESZ,93].

*N. Ortбs – (Нодь Орташ) – 'Велика засіка' – 1920-38: N. Ortas (К49/2); - Ймовірно, гідний Нодь іртованьом (див.:Nagy нrtovбny) Уг. слово нrt (корчування) та arat (жне) має первісну форму ort. Цей варіант згадується у даній назві. – див.ще: barбtrйt.

*Хrhegy – (Ивргедь) – 'гора Сторож/Страж' – {К?:В2,Г3,Д2}– Гори, що знаходились на межах більших поселень і відігравали велику стратегічну роль. Звідси сторожі спостерігали сусідні селища. Якщо гір не було, виявляли кордонні смуги (це була нічия зона), а дозорці, спеціально заселені на периферійну тер., іноді переїжджали зону верхи, доглядаючи сусідні (не належні садибі) території. – Так залишилися на сьогодні топоніми з частинкою Хr (Сторож) на краях колишніх комітатів, так званих "крайніх замків". Це підтверджує назва с. Сторожниця, яке знаходиться у південно-західному напрямку від Ужгорода, та декілька гір Сторож на північ від міста. – див.: Dervasko vrh, Цrdцghegy.

Podskalom – (Подсколом) – 'під Скелею' – {К?:Е3:13}– 1863: ~ (К15); - Тер. під Винничною скелею (див.: Vinicka skala), у сторону Нижніх Доманинців.

Sovanica – (Шованіца) – 'квасна вода' – {К?:В3:48}– 1860: Sovanjuza (birtokцsszeнrбs), Szбntу Sovanyica (?с.),1863: Schavanice (К10,с.23), 1915 : A sovanica dulхben 3662 -цl szбntуfцld (? шованиці ораниця (3662 н)) (Док.6), Sovanyica fold (тс.); – Біля пл. Корятовича на тер. малої автостанції, біля хімфаку УжНУ та її околиці. У першій половині минулого століття тут ще були колодязі, пристосовані для квасної мінеральної води. Міське населення вважало це джерело цілющим. Будівництво на цій території спричинило зникнення колодязів. У дворі власного будинку по вул. О.Фединця ще знаходиться такий колодязь. – До кореня слова див. . љtґava 'сік, волога', љtiav 'щавель' [FNESZ,459].

Strand – (Штронд) – 'пляж' – {К?:В3}–

1. Басейн у п. Підзамковому.

2. Узбережжя Ужа по Слов'янській та Студентській набережних.

Ungpart – (Унґпорт) – 'узбережжя Ужа' – 1631: Ungh parton [Hodinka,15]; 1691: Ung parton…szбntу (?а узбережжі Ужа…ораниця) [Hodinka,20]; 1939: Ungpart (Док.9); -

1. Земельні ділянки меншої-більшої широти з обох боків узбережжя.

2. Набережні міста (бульвари).

3. див.: Domonya felй esх mezх.

Vadas – (Водош) – 'парк; "гай звірів"' – {К?:Г3},{К?:Д5} – 1631: vadkert [Hodinka,10]; 1691: vadkert [Hodinka,89]; 1839: Forst Paten (К45); 1915: A Szechenyi-liget sйtakertje (?арк відпочинку у гаю Сийчені) (Док.6); 1872-1884: Vadaskert (К48/1); - Сьогодні:

п. Підзамковий. У 1631-ому році виступає у списку садів ужгородської садиби: "nagy hudцd tul vadkert, aki gyeomцlcses is йs az allyбt kaszбllyбk is."(?арк звірів за великим мостом, фруктовий сад, в якому по низу косять.) [Hodinka,10]. У 1691 році відзначено, що сад налічує багато горіхових дерев, яблунь та груш [Hodinka,89].

У 50-60-х роках минулого століття тут були майданчики для ігор для дітей та літній театр. Нерідко тут проводилися танцювальні розваги. – див.ще.: Sйtakert.

Velika skala – (Веліка скала) – 'Велика скала' – {К?:Е5:38}– 1920-38: Velika skala (К49/2); 1920-38: Velika skala (К49/1); – На південь від Нижніх Доманинців, на узбережжі ріки Уж.

*Vнz kцzt – (Віз кизт) – 'між водою' – {К?:Е3:7} – 1860: Medzi Vodami (birtokцsszeнrбs), Vнz Kцzt (?с); - Так називали земельні ділянки поміж колишніх рукавів ріки. Складається із уг. Vнz 'вода' та іменника kцz 'проміжок'. – див.ще: Medzi Vodami

У четвертому розділі дається класифікація географічних назв за такими групами:

А) За назвами водного рельєфу.

Досліджені нами назви вод діляться на такі підгрупи:

1. Назви вод:

1.1. Назви текучих вод: струмків, потоків, річок, штучних каналів: Krupcsу Крупчов{К?:Е5}, Malomбrok 'канава при млині' {К?:В3}

1.2. Стоячі води: озера; канави, періодично залиті водою; водосховища; рибники: Duzzasztу 'водосховище' {К?:Г3:60}, Tу 'озеро' {К?:Б3:67}

1.3. Назви частин текучих вод: затоки; частини ріки; вир; бистрінь: Eцrvйnfбnбl rйgi malomra 'біля дерева, яке вказує на коловорот, до старого млина' {К?:В6:48}

1.4. Назви криниць: штучні та природні колодязі; джерела криниць: Forrбska

2. Береги:

2.1. Узбережжя: частини узбережжя, зони повені, греблі, дамби: Dбmbбk / Tцltйs'Дамби' {К?:А3,Б3}

2.2. Півострів: Kalap 'капелюх' {К?:Б3:56}

2.3. Острів, піщаний риф: Margitsziget 'острів святої Маргарити' {К?:В3:49}

2.4. Мочар: болото, драговина; зарості очерету: A kaposi uton valу lбp 'драговина, болото при вул. Капу-шанській'{К?:Б3:[76]}, Mocsбrki'мочарки' {К?:Е6:52}

Б.) За назвами місцевих об'єктів.

Частини території мають свої власні назви, які діляться на такі підгрупи:

1. Назви горбкуватих місцевостей.

1.1. Гірський масив: горб, пагорб, узгір'я: Ceholnya domb (Цегольнянська гора)' {К?:В2:35}

1.2. Долина, низина, яма: Vбlyogvetх 'місце, де виготовляли вальки' {К?:Г3:72}, Gцdцr 'яма' {К?:Б3:66}

1.3. Назви частин горбів та долин: бокова частина горбів та гір, вершина, височина, гребінь гори, хребет, вершина, пік, плоскогір'я, прірва, провалля, ущелина, тіснина: Dervasko vrch (Дервашко верх){К?:Д3}, Gyuri 'гора Дюрі'{К?:Ж4}

1.4. Скеля: Velika Skala 'Велика скала' {К?:Е5:38}

1.5. Назви рівнини: Posajka

2. Назви межевих земель:

2.1. Рілля, ораниця, лука, косовиця, пасовище, частина пасовища: Gerйnyi hatбr

2.2. город, сад, виноградник: Bulgбr kertek, Darуci szхlхhegy 'Виноградник на горі у Дравцях' {К?:Е7:61}

2.3. ліс, гай, територія з кущами, частина лісу, лісосіка, корчування: Verbinka 'Вербінка/лісок вербовий' {К?:Д4:83}

3. Назви заселених територій:

3.1. Адміністративні назви: назва країни, держави; область, комітат; район, округ; назва території більшої від поселення: Belsх ъjvбros 'внутрішній район “Нове місто" {К?:Б4}, majorsбg 'земля, що належить садибі /майорату'

3.2. Назви місцевостей, населених пунктів: село, місто, пустеля: Kaplinca puszta' пустеля Коплінцо' {К?:Г4}, Szepesi telep'селище Сепеші'

3.3. Назви частин поселень: частина (мікрорайон) села та міста; зелена територія; парк; кладовище; площа та базар; назви вулиць; назви хуторів: Bбm (Бам){К?:Б2:19}, Buhonc (Бугонц) {К?:В5}

4. Назви будівель: будинок (особняк); громадський будинок; корчма, трактир. господарські будівлі; назва зупинки; дорога, залізнична колія; міст; менша будівля; шахта; кордон, рубіж: Cservenica erdйszlak 'лісниче житло Червениця' {К?:Б1; К?:В3}, Vбr 'замок' {К?:В3:58}.

В) За мотивацією назв

Можемо констатувати, що назв абсолютно без мотивації немає. У випадку природних назв, коли топоніми пов'язані з недоторканою природою, мотивація надання назви – однозначна. При штучних найменуваннях мотивацією є намагання пристосуватися до вживаних чи звичайних топонімічних моделей.

1. Властивість та особливість місцевості.

1.1. міра: Nagy Cikere 'Велика Цікере' {К?:Г3}, Kis Dajbуc 'Малий Дайбовць' {К?:В3:41}.

1.2. форма: Kalap 'Капелюх'{К?:Б3:56}, Krivбk Крівак {К?:Е1,2; Ж1,2}.

1.3. особливий матеріал: Kiskх hegy 'гора Малокам'яна' {К?:Г4:33}, Nagykх hegy 'Великокам'яна гора' {К?:Г4:30}.

1.4. колір: Vцrцs fцld / Cservenica 'Червениця'{К?:Б1; К?:В3}, Fekete Бrok 'Чорна канава' {К?:А2:33}, {К?: Б4,5;В4,5: 36}.

1.5. вік: Rйgi temetх 'Старе кладовище' {К?:Б3}, Ъjnegyed 'Новий район' {К?:А4,Б4}, Уvбros 'старий / історичний район міста'{К?:В3}.

1.6. функція: *Legelх 'Пасовище', Lцvelde 'Стрільбище'{К?:В2}, {К?:В3,4;Г4}.

1.7. смак (води): Sovanica / Savanyъvнz 'Кисла вода'{К?:В3:48}.

1.8. запах (води): Vonjacska 'Вонячка'{К?:Г4:[92]}.

1.9. швидка течія води: Sebes patak 'Бистрий потік' {К?:Е6,Ж6}.

1.10. шум, звук: Zъgу telep 'мікр. Шумна' {К№:?3:51}.

2. Стосунки між денотатом та назвою теж можна виявити, вони бувають наступні:

2.1. наявна рослинність: Bozos/ Bozdos 'Боздош' {К?:А3,Б3}, {К?:В5}, Kenderes 'Коноплянка'{К?:А4:88}, Csipkйs 'місце, де багато кущів шипшини'{KІ: Д7: 57}.

2.2. наявний тваринний світ: Vadas 'парк / гай звірів' {К?:Г3},{К?:Д5}.

2.3. наявне будівництво чи частина будівлі: Vбrdomb 'горб Замковий'{К?:В3:58}, Cerkу hegy 'Церковна гора' {К?:В3:53}.

2.4. володіння, користування: Ringerйk fцldje 'земля Рінгерів' {К?:Б4:80}, *Jбnos pap szхlхje 'виноградник священика Яноша'.

2.5. про населення, людей що живуть чи жили на цій тер.: Cigбnytelep 'Циганське селище' {К?:В2:24}, Cigбnytбbor 'Циганський табір'{К?:Г3:74}.

2.6. про формування, створення місця: Нrtбs 'Засіка' {К?:Г2:[27]}, Pacsika kцzt 'між Почикою'{К?:В6}.

2.7. подія, випадок, що стосується місця: Boszorkбny бrok 'Рів відьми'{К?:В3:62}.

3. Іноді географічні назви відображають зв'язок між окремими частинами місцевості.

3.1. предмет дослідження – частина іншої (більшої) місцевості: Hegyhбt 'Хребет'.

3.2. точне розташування місця

·

·

· біля, поблизу чи в місці проживання: Felvйg 'верхня / північна частина села', Alvйg 'нижня / південня частина села'.

· біля чи поблизу будови: Vбralja 'мікр. Підзамкова' {К?:В3}.

3.3. відзначення напрямку: Darуci ъt 'вул. Дравецька', Kapos utca 'вул. Капушанська', Bozdosi part 'Боздоська наб.'{К?:А3,Б3},{К?:В5}.

3.4. порівняльне місце розташування: Alsу Domonya 'Нижні Доманинці' {К?:Д4:27}.

Далі подаємо лексико – морфологічний аналіз географічних назв.

У цьому підрозділі дається етимологічна та соціолінгвістична характеристика топонімів.

Підсумовуємо главу аналізом слів – географічних термінів, які зустрічаються у роботі, з погляду їх походження.

У висновках відзначається, що топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв'язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалим співжиттям у старовинному Ужгороді та його околицях упродовж багатьох століть. Цей взаємозв'язок проявляється передусім у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Показовим у цьому відношенні є наявність у побутовому мовленні українців і словаків таких старих назв, як Лугош, Флудер та ін., а в угорців давніх слов'янських за походженням назв: Баня, Поторчо і новітніх: Вулшінкі, Коноплянкі, Медзі водамі, Млініште, Підлипники та ін.

Слов'янське середовище, в якому проживає угорське населення, позначилося і на творенні нових угорських топонімів. Це стосується передусім використання афіксів та суфіксів при утворенні угорських відповідників до топонімів слов'янського походження. Такі, наприклад: Dбcsбk, Dбmbбk, Domkбk, Dobos, Pacsika/Pбcskу, Morgу. У ряді випадків при утворенні складних топонімів до слов'янської назви додане угорське слово: Червеніцо + erdйszlak – 'ліснича хата на Червениці', Баньо + tу – 'озеро, що виникло на місці колишньої шахти', Діовшлаз – утворено шляхом складання угор. Діовш 'горіховий' + слов. лаз. Із слів, запозичених з угорської мови (kert, tу) за закономірностями української мови формувалися топоніми : Kertuki, Zakertjanki, Zatovбni szбntуk.

У дисертації представлено 450 словникових статей, у яких неодноразово зустрічаються варіантні, іншомовні чи історичні найменування, їх близько 2000. Використано 54 архівні географічні карти. Досліджено значний матеріал, зібраний у польових умовах, а також фактичний та архівний матеріали, які нам вдалося детально проаналізувати в різних аспектах.

Завдяки застосуванню описового, лінгвогеографічного і порівняльно–історичного методів, в дисертації вперше комплексно досліджено географічні назви м. Ужгорода та його околиць.

Можемо констатувати, що близько половини обстеженого нами матеріалу – це зниклі назви, пошук яких здійснювався тільки за допомогою історичних джерел. Слід відзначити, що у галузі зниклих назв приблизно у два рази більше назв угорськомовного походження (що виникли в угорськомовному середовищі, – назви типу прізвище + -fцlde (земля), -kertje (город), -hбza (хата), -tanya (хутір), які стали невживаними після втрати власності над земельними ділянками.

При дослідженні живого топонімічного матеріалу ми дійшли таких висновків: із 89 загальновживаних назв (37%) зникаючі –21,25% та новітні – 15,8%. (До новітніх зараховуємо назви загальновживані та відзначені на картах, починаючи від першої світової війни).

Якщо від живого топонімічного матеріалу віднімемо кількість “формуючих" (тобто зникаючих та новітніх) назв, то дістанемо кількість незмінних, загальновживаних найменувань. Таким чином, незважаючи на рідну мову, людина похилого віку, живучи в м. Ужгороді чи на його околиці, знає близько 150 топонімів, які пустили коріння у свідомості тутешнього населення.

Зниклі назви – 198 (45,2%)

не угорськомовного походження – 74 (16,9%)

угорськомовного походження – 124 (28,3%)

Загальновживані назви – 240 (54,7%)

зникаючі назви

не угорськомовного походження – 26 (5,9%)

угорськомовного походження – 25 (5,7%)

новітні назви

не угорськомовного походження – 11 (2,5%)

угорськомовного походження – 27 (6,1%)

(Варіанти найменувань рахуються окремими назвами. Результати відносяться до матеріалу, дослідженого у роботі, а не до топонімічного мовного запасу даної території.).

За час збору матеріалу в суспільстві сталися зміни; з роками мінялися й географічні назви Ужгородщини. У сучасних географічних назвах Ужгорода вміщена й історія меншин, які компактно проживають на цій території.

Наведені дані свідчать про те, що кількість зникаючих та новітніх топонімів угорськомовного походження приблизно однакова, причому новітніх у 2,5 рази більше, ніж іншомовних. Це пояснюється передусім тим, що в повоєний період угорськомовне населення досліджуваної території мало можливість вільно користуватися своїми національними географічними назвами, хоча за часів Радянського Союзу значна кількість угорських назв населених пунктів була замінена російськими або українськими. Але це стосувалося лише офіційних назв населених пунктів, а в побутовому мовленні угорці їх не вживали (Бене – Добросілля, Яноші – Івановка, Сюрте - Струмківка)

За роки незалежної України населеним пунктам, де комплектно проживає населення угорської національності, повернено їх історичні найменування, а при їх перекладі українською мовою застосовуються нові правила правопису. Це є ще одним підтвердженням того, що національним меншинам створені всі умови для розвитку їх мов, освіти, науки і культури.

У додатку до дисертації містяться ескізи карт та інші додаткові матеріали: подано список назв вулиць міста, які позначені на картах та зустрічаються у дисертації, далі йде список географічних назв з відрізняючою цифрою. Додаються також фотознімки об'єктів, будівель, мостів та частин вулиць з минулого.

Список опублікованих праць з теми дисертації

1. Magyar-ukrбn nyelvi kapcsolatok Ungvбr utcaneveiben (Угорсько-українські мовні зв'язки у назвах вулиць м. Ужгорода) // Acta Hungarica 1995, VI. йvfolyam. – Ungvбr, 1997. – 105–109 о.

2. Ungvбr fцldrajzi nevei (Географічні назви м. Ужгорода) // A magyar nйvtani kutatбsok legъjabb eredmйnyei (Oktatбsi segйdlet) / Szerk. B.Gergely Piroska йs Hajdъ Mihбly. – Miskolc – Bp., 1997. II. – 352–356 о.

3. Az "Ungvбr" nйv etimolуgiбjбnak mуdosulбsai a tцrtйnelmi vбltozбsok tьkrйben (До питання змін етимології назви "Ungvбr" в історичному аспекті) // Acta Hungarica. Jubileumi kцtet Lizanec Pйter professzor 70. szьletйsnapjбra. – Ungvбr, 2000. – 261–266 о.

4. Топоніми Ужгорода – Ужгород: Два кольори, 2002. – 40 с.

Карта 1.

Карта 2.

АНОТАЦІЯ

Зикань Х. І. Географічні назви м. Ужгорода та його околиць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.09 – “Фінно-угорські та самодійські мови", Ужгородський національний університет, Ужгород, 2002.

У дисертації представлено 450 словникових статей і використано 54 архівні географічні карти. Зібрано значний не тільки живий фактичний, але й архівний матеріал, який детально аналізувався в різних аспектах.

Завдяки застосуванню описового, лінгвогеографічного і порівняльно–історичного методів у дисертації вперше проаналізовано географічні назви м. Ужгорода та його околиць у кількох аспектах:

а) з погляду етимології; б) з погляду соціолінгвістики;

Зібрано, проаналізовано і вперше комплексно досліджено географічні назви м. Ужгорода та його околиць. Результати дослідження мають, на наш погляд, культурологічну значущість, науково – теоретичне та практичне значення.

У словникових статтях проаналізовано географічні назви та їх варіанти (фонетичні, морфологічні), їх перша фіксація угорськими та українськими писемними пам'ятками. Це дало змогу застосувати порівняльно – історичний метод дослідження і зіставити старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними назвами.

Ключові слова: ареал поширення, географічна назва, заголовне слово, запозичення, порівняльно-історичний метод, словникова стаття.

АННОТАЦИЯ

Зикань Х. И. Географические названия г. Ужгорода и его окресностей. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.09 – "Финно-угорские и самодийские языки", Ужгородский национальний университет, Ужгород, 2002.

В течение десяти лет мы активно занимались сбором и анализом материала кандидатской диссертации. За это время в обществе произошли большие изменения. Со временем менялись и географические названия Ужгородщины. Нынешние географические названия Ужгорода указывают на историю города, содержат упоминание об истории национальных меньшинств, которые компактно проживали и проживают на данной территории.

В диссертации представлено 450