Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Завацька Наталія Євгенівна

УДК 159.922.763

Особливості особистісної диференціації

узалежненої поведінки підлітків та її корекція

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля,

завідувач кафедри психології та педагогіки

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Боришевський Мирослав Йосипович,

Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України,

завідувач лабораторії психології особистості;

кандидат психологічних наук

Горностай Павло Петрович,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

докторант лабораторії соціальної психології особистості

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В. Каразіна,

кафедра психології, Міністерство освіти і науки України,

м. Харків

Захист відбудеться 18 березня 2002 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 18 лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. О. Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Зловживання наркотиками дітьми підліткового віку є однією з найбільш гострих проблем у всьому світі. Протягом останніх років кількість підлітків, які вживають наркотики значно зросла. Цей факт зумовлений як соціально-економічною кризою, яка затяглася в Україні, так і низкою інших чинників, зокрема: виховання в умовах неповної родини, бездоглядність, несприятливий вплив дисфункційних сімей, де є зловживання алкоголем, відхилення в розвитку вищої нервової діяльності дітей тощо.

Проте, зазначені фактори соціального середовища впливають на багатьох дітей і підлітків, які мешкають в Україні, однак далеко не всі вони стають алкоголіками чи наркоманами. Отже, як доведено в дослідженнях (В. С. Бітенський, В. Я. Гіндікін, В. О. Глушков, А. А. Гребенюк, С. В. Дворяк, А. Є. Лічко, Н. Ю. Максимова, К. Л. Мілютіна, В. М. Оржеховська, І. П. Рущенко, В. М. Синицький, В. О. Соболєв, Б. Г. Херсонський та ін.) важливим фактором є наявність певних рис особистості.

Разом з цим до цього часу немає чіткого порівняльного психологічного портрету осіб, які вживають опіоїди, канабіноїди чи алкоголь. Вивчення структури особистості підлітків зазначених груп, урахування їх характерологічних особливостей сприятиме прогнозуванню ризика вживання наркотичних речовин, а також розробці більш точних і ефективних профілактичних й корекційних заходів.

Актуальність і недостатня розробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження “Особливості особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків та її корекція”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану НДР кафедри психології і педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля в рамках комплексної теми “Наукові основи мотиваційного потенціалу соціальної і психологічної культури навчального закладу”; номер державної реєстрації 0100U006295.

Об'єкт дослідження – особистість підлітків з узалежненою поведінкою.

Предмет дослідження – особистісна диференціація підлітків з узалежненою поведінкою, які вживають опіоїди, канабіноїди, алкоголь.

Мета дослідження – виявити особистісну диференціацію підлітків з узалежненою поведінкою, які вживають опіоїди, канабіноїди або алкоголь, і розробити методи психологічної корекції відповідно до зазначених груп підлітків.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначені наступні завдання:

1.Здійснити теоретичний аналіз підходів до вивчення особистості неповнолітніх з узалежненою поведінкою.

2.Розробити методичні підходи до вивчення особистості підлітків з узалежненою поведінкою, які вживають опіоїди, канабіноїди, алкоголь.

3.Провести порівняльне дослідження особистості підлітків з урахуванням різновиду вживаної наркотичної речовини.

4.Розробити та апробувати програму психологічної корекції узалежненої поведінки підлітків.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становили: концепції розвитку психіки і особистості в діяльності (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. О. Роменець, С. Л. Рубінштейн та ін.); становлення особистості в онтогенезі (Г. О. Балл, Л. І. Божович, М. Й. Боришевський, В. О. Моляко, Т. М. Титаренко, Д. І. Фельдштейн, Н. В. Чепелєва та ін.); погляди на природу особистісних відхилень та дослідження з проблем психологічної корекції підлітків (О. Ф. Бондаренко, Л. Ф. Бурлачук, С. В. Дворяк, Е. Г. Ейдеміллер, О. С. Кочарян, А. Є. Лічко, Н. Ю. Максимова, В. Д. Москаленко, Л. Е. Орбан-Лембрик, В. М. Синицький, В. В. Синьов, Т. С. Яценко та ін.).

Методи дослідження. У ході дослідження застосовувалися: спостереження, методи вивчення соціальної ситуації розвитку; опитувальник СМДО, тест Басcа -Даркі, проективні методи - ТАТ, С. Розенцвейга, “Незакінчені речення”; методи психологічної корекції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

-вперше проведено порівняльний аналіз психологічних особливостей підлітків, які вживають різні наркотичні речовини;

-розкрито спеціфічні якості особистості, притаманні підліткам, які вживають опіоїди, канабіноїди, алкоголь;

-виявлено різні види агресії підлітків зазначених груп;

-розроблено програму психологічної корекції узалежненої поведінки підлітків з урахуванням індивідуалізації психокорекційних заходів у відповідності до вивчених груп якостей особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні психологічних уявлень про особистість підлітків з узалежненою поведінкою та психолого-педагогічних поглядів на проблему її корекції; визначенні специфічних якостей особистості підлітків, які вживають різні наркотичні речовини. Відповідно до особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків розкрито закономірності побудови її психологічної корекції.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що з урахуванням виявленої особистісної диференціації, розроблена та апробована програма психологічної корекції особистості підлітків, які вживають опіоїди, канабіноїди, алкоголь.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри психології та педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля та на педагогічному факультеті Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка в лекціях при читанні курсів “Вікова та педагогічна психологія”, “Психодіагностика”, “Психологічна корекція” та спецкурсів “Діагностика та корекція факторів ризику у підлітків, які схильні до вживання психоактивних речовин”, “Психологічна корекція, яка сприяє підвищеню ефективності соціальної адаптації підлітків”, а також на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Луганського державного медичного університету в лекціях при читанні курсу “Загальна психологія”.

Матеріали дослідження впроваджені в практику Головного управління освіти й науки Луганської обласної державної адміністрації, Луганського обласного центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх, Управління у справах сім'ї й молоді Луганської обласної державної адміністрації, Луганського обласного наркологічного диспансеру, Луганського обласного дитячо-підліткового психоневрологічного диспансеру.

Особистий внесок в наукові праці, виконані у співавторстві, полягає в розкритті закономірностей особистісної диференціації, розробці методичного інструментарію та інтерпретації отриманих експериментальних даних.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена всебічним теоретичним аналізом проблеми, використанням методів, адекватних меті й завданням дослідження, достатньою репрезентативністю й гомогенністю вибірки, проведенням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і зміст дисертації доповідалися на Третіх міжнародних психологічних читаннях “Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти” (Харків, 1999 р.); На ІІ франко-українському семінарі з психоаналізу (Донецьк, 2000 р.); Міжнародній конференції “Соціально-психологічні й економічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (Луганськ, 2000 р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції “Проблеми фізичного й валеологічного виховання молоді” (Луганськ, 2001 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено в 8 наукових публікаціях, 6 з яких – одноосібні.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (335 джерел). Робота викладена на 193 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 10 таблицями, 6 протоколами досліджень, 13 психологічними портретами, 22 рисунками, 3 графіками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено обўєкт, предмет, мету й завдання дослідження, висвітлено його методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі дисертації “Психологічний аналіз узалежненої поведінки підлітків” подано характерні особливості й детермінанти узалежненої поведінки підлітків; здійснено аналіз підходів до вивчення особистості неповнолітніх з узалежненою поведінкою; визначено особливості корекції узалежненої поведінки підлітків.

У психологічній літературі узалежнена (адиктивна) поведінка розглядається як форма девіантної поведінки, тобто такої, що виходить за межі офіційно встановлених або фактично сформованих соціальних норм і шкодить як людині, так і суспільству (Б. С. Братусь, В. В. Гульдан, Т. А. Донських, Ц. П. Короленко, Н. Ю. Максимова, О. Л. Романова). Спираючись на дослідження цих науковців, ми вважаємо, що узалежнена поведінка є виявом бажання змінити свій психічний стан в напрямку виникнення інтенсивних позитивних емоцій насамперед за допомогою вживання певних речовин (алкоголя, канабіноїдів, опіоїдів та інших).

Аналіз стану теоретичної та експериментальної розробки проблеми узалежненої поведінки підлітків дозволив встановити, що головними факторами такої поведінки вбачаються психологічні і проблему вживання підлітками наркотичних речовин слід розглядати перш за все як психолого-педагогічну. Насамперед це обумовлено тим, що пияцтво серед підлітків, а тим більше токсикоманії, наркоманії завжди пов'язані з іншими порушеннями поведінки. У підлітків майже неможливо розмежувати ситуаційні порушення поведінки і прояви захворювання на алкоголізм чи наркоманію.

Вітчизняні науковці наголошують на особистісному підході до вивчення узалежненої поведінки підлітків, який орієнтує на розгляд її як результат відхилення у розвитку особистості внаслідок негативного впливу різних факторів. Так, одні автори вказують на роль соціально-психологічних чинників у формуванні залежності від наркотичних речовин (О. О. Олександров, В. В. Гульдан, В. Ю. Завьялов, І. М. П'ятницька, І. І. Шуригіна), інші – дотримуються концепції особистісної схильності до них (В. В. Ковальов, А. Є. Лічко, К. Л. Мілютіна та ін.). У працях Н. Ю. Максимової обгрунтовано значущість особистісної деформації у процесі наркотичного узалежнення підлітків.

Виявлено ряд спільних рис особистості у підлітків з узалежненою поведінкою - слабкий розвиток самоконтролю, невміння долати труднощі, емоційна нестійкість. До того ж при вживанні наркотичних речовин збільшуються негативні риси особистості. Відмічається висока частота делінквентної поведінки, соціальна дезадаптація, загострюються преморбідні риси характеру у вигляді імпульсивності, вибуховності, експлозивності. Виникає суперечність самооцінки та рівня домогань (А. Є. Лічко, В. С. Бітенський, Б. С. Братусь, Н. Ю. Максимова).

В. С. Бітенський, С. В. Дворяк, В. О. Глушков, А. Є. Лічко, Б. Г. Херсонський описували особливості особистості підлітків, які вживають наркотики. При цьому вони вказували окремі риси, притаманні гіпертимним підліткам. У цих авторів існують також певні дані про осіб, які вживають опіоїди і про наявність в них асоціальності.

Разом з тим вплив певних речовин на особистість підлітків обумовлює і різні стереотипи їх поведінки. Тому наявною стає необхідність вивчення особливостей особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків залежно від виду речовини, яку вживають, а також стадії узалежнення. Урахування такої особистісної диференціації сприятиме більш глибокій та ефективній психологічній профілактиці та психологічній корекції узалежненої поведінки підлітків. Таких порівняльних комплексних психологічних досліджень особистості при вживанні різних видів наркотичних речовин у доступній нам літературі не знайдено.

У другому розділі “Експериментальне вивчення особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків” на підставі дослідження підлітків з узалежненою поведінкою вивчено їхні особистісні особливості та проведена їх диференціація.

До експериментальної групи увійшло 180 підлітків чоловічої статі з узалежненою поведінкою. Вік обстежуваних складав від 14 до 16 років. Серед підлітків експериментальної групи 90 чоловік уживали різні наркотичні речовини епізодично (30 підлітків уживали опіоїди, 30 – канабіноїди, 30 – алкоголь), а 90 підлітків уживали наркотичні речовини систематично (30 підлітків уживали опіоди, 30 – канабіноїди, 30 – алкоголь) і в них вже відзначалося психічне узалежнення від наркотичних речовин. Контрольну групу складали 180 підлітків того ж віку й статі. Це були соціально адаптовані підлітки, які ніколи не вживали наркотичних речовин, тобто їх можна условно назвати - група “норма”.

Вивчення соціальної ситуації розвитку підлітків показало, що в експериментальній групі, достовірно частіше, ніж у контрольній, відзначалося неблагополуччя в родині (у вигляді сварок або алкоголізму батьків); виховання в неповній сімўї; в умовах гіпоопіки. Серед підлітків, які вживають наркотичні речовини, було достовірно більше соціально дезадаптованих (які не навчалися й не працювали, деякі відбули покарання у виправно-виховних закладах), а також підлітків з перинатальною патологією, у порівнянні з підлітками групи “норма”.

Вживання наркотичних речовин майже у всіх обстежуваних експериментальної групи починалося з паління тютюну. Наступним наркотиком, з яким знайомились підлітки, був, за свідченням більшості з них (57,2%), алкоголь. На третьому місці підлітки вказували гашиш, на останньому – опіати. Майже усі підлітки експериментальної групи пройшли етап так званого пошукового "полінаркотизму", а у 50% з них вже відзначалося психічне узалежнення від певної наркотичної речовини.

Аналіз результатів спостереження та анамнестичних даних про соціальну ситуацію розвитку підлітків, які епізодично вживали опіоїди, показав що, їм притаманні висока збудженість, конфліктність й імпульсивність. Вони прагнули до незалежності й самостійності, не підпорядковувалися загальноприйнятим нормам поведінки й моралі. Провідними мотивами поведінки було бажання розважитися в компанії однолітків. Недостатній самоконтроль й негативний вплив навколишнього середовища призвів до делінквентності, яка в наших обстежуваних знаходила вияв, крім іншого, у вживанні опіоїдів.

У значної більшості підлітків (76,6%) даної групи за допомогою методу СМДО був виявлений психотичний тип профілю з піком по 4-й шкалі (імпульсивності) і підйомом по шкалах психотичної тетради: 6-й шкалі (ригідності), 8-й (індивідуалістичності) і 9-й (оптимістичності) та зниженням за 0-ю (шкалою соціальної інтроверсії) (4ў698-/0) (рис. 1).

Т-бали

100

90

80

70

60

50

40

30

L F K 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Рис. 1. Найпоширеніший особистісний профіль підлітків, які вживають опіоїди

Обстежувані підлітки з таким профілем мали риси нестійкої особистості: вони були особистісно незрілі, з поганим самоконтролем, схильністю до імпульсивних поведінкових реакцій.

Слід підкреслити складність роботи з підлітками, і перш за все тому, що вони всіляко приховують наркоуживання. Тому робота з ними більшою мірою будувалася на основі проективних методів дослідження. Так, методом ТАТ у підлітків даної групи була виявлена явна агресивність; переважною темою розповідей були бої, бійки. При цьому дуже рідко у цих розповідях можна було зустріти покарання за акт агресії, здійснений героєм за сюжетом. Лейтмотивом розповідей була “нудьга”. Як зўясувалося, більшість цих підлітки не замислювалося про майбутнє.

Підлітки, які вживали опіоїди, були недостатньо адаптовані до свого соціального оточення. Так, виходячи з результатів обстеження підлітків за допомогою методу Розенцвейга, показник GCR (коефіцієнт соціальної адаптації)коливався у межах 35% (у нормі ?60%). Подальший аналіз протоколів показав, що підлітки у ситуації фрустрації з завищеною частотою (а саме у 73,3% випадків), відповідали в екстрапунітивній манері і дуже рідко в інтропунітивній (спрямованість реакцій Е>М>І). Перешкоджаюче-домінантний тип реакції переважав у 66,7% підлітків, а саме у відповідях обстежуваних перешкода, яка викликала фрустрацію всіляко підкреслювалася як непереборна (OD>ED>NP). У підлітків, які вживають опіоїди, достовірно вище значення індексу спрямованості агресії (Е/І>1) та індексу трансформації агресії (Е/е>1), ніж у підлітків контрольної групи (р<0,01), що відповідно свідчить про спрямованість агресії у ситуації фрустрації на оточення і домінування прямої агресії і ворожнечі. Агресивність підлітків підтверджувалася і при обстежуванні за методом Басса - Даркі. А саме 86,7% обстежуваних набрали найвищий бал за 1-ю шкалою – “фізична агресія”. Індекс агресивних реакцій і індекс ворожнечі був вірогідно вищім, ніж у підлітків групи “норма” (р<0,01). Виходячі з результатів, отриманих за методом “Незакінчених речень”, виявлено асоціальні установки, цинічне ставлення до осіб протилежної статі, байдужість і формальність у ставленні до батьків. У обстежуваних не було мети, вони не замислювалися про майбутнє, у ставленні до оточуючих домінували агресія, негативізм. Майже у третини підлітків яскраво виявились емоції образи.

Підлітки, в яких вже відмічалось психічне узалежнення від опіоїдів, були обстежені за допомогою лише методів СМДО і ТАТ (з огляду на складність роботи з цим контингентом обстежуваних внаслідок закономірного негативного впливу наркотика на особистість). Профіль особистості цих підлітків в 60% випадків відображав профіль психопатичної особистості збудливого кола з тенденцією до імпульсвних агресивних реакцій (46'9-/0). Аналіз розповідей підлітків по картинках методу ТАТ підтверджував ці дані. У сюжетах розповідей звертала на себе увагу велика кількість специфічних термінів і зворотів, характерних для наркомана. Домінуючими інтерпретаціями майже у всіх картинках були ворожнеча, нудьга, бездумність, легковажкість.

При дослідженні, методами спостереження і анамнезу, підлітків, які епізодично вживали канабіноїди, з'ясувалося, що майже половині з них притаманні замкнутість, відчуженість від оточуючих, відірваність від життєвих проблем. Такі якості особистості, як пасивність, інтровертированість, некомунікабельність, ірраціональність суджень і вчинків, емоційна холодність, виявилися у високих показниках особистісного профілю за СМДО. Так, у більшості підлітків пік за 8-ю шкалою (індивідуалістичності) поєднувався з підвищенням за 0-ю та 4-ю шкалами, і зниженням за 9-ю шкалою, що відображало інтраверсію, субўєктивізм, відчуження від суспільства. Підлітки з таким особистісним профілем не знаходили контакту із більшістю однолітків. Поведінка цих підлітків відрізнялася неконформністю, що ускладнювало соціальну адаптацію. Найбільш поширеним (у 73,3% випадків) варіантом особистісного профілю підлітків, які вживають канабіноїди, був профіль 8ў04-/9 (рис. 2).

Т-бали

100

90

80

70

60

50

40

30

L F K 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Рис. 2. Найпоширеніший особистісний профіль підлітків, які вживають канабіноїди

Такі особистісні особливості підлітків знайшли своє підтвердження і у результатах дослідження проективними методами. Так, при обстеженні підлітків методом ТАТ з'ясувалось, що опис картинок відрізнявся химерністю і, в більшості випадків, мав похмурий характер. Найчастіше картинка була лише відправним пунктом для розповіді, сюжет якої був набагато ширшим. Простежувалась ексцентричність сюжетів і страхів, загальна безпомічність героїв, і, на відміну від підлітків, які вживали опіоїди, недостатнє сприйняття емоційного підтексту картинок. Темою, якій надавали перевагу підлітки, була “загибель надій”. У сюжеті картин на перший план висувається пасивність, споглядання. Підлітки відхилялися від стандартної побудови розповіді, у сюжеті частою була відсутність структури. Підлітки зазначеної групи були недостатньо адаптовані до свого соціального оточення. Так, коефіцієнт соціальной адаптації, обчислений за методом Розенцвейга, у більшості підлітків (60%) коливався в межах 42%. Подальший аналіз протоколів показав, що підлітки у ситуації фрустрації з завищеною частотою відповідали в імпунітивній манері (66,7%), і значно менше в екстрапунітивній (М>І>Е), що виявляється в байдужості до реальних ситуацій і навколишнього світу, у тому числі до свого майбутнього й майбутнього своїх близьких. Переважним (63,3%) був тип реакції з фіксацією на задоволенні потреб (NP>ED>OD). Індекс спрямованості агресії й індекс трансформації агресії вищі, ніж у підлітків групи “норма” (р<0,01), але нижчі, ніж у підлітків, які вживають опіоїди (р<0,05). Агресивність підлітків підтвердило й обстеження за методом Басса - Даркі. Крім того цей метод дав змогу виявити вид агресії. Так, 76,7% обстежуваних набрали найвищий бал за 4-ю шкалою – “негативізм”, 60% обстежуваних набрали також високий бал за 6-ю - “підозрілість”. Індекс агресивних реакцій становив 30±2 бали, індекс ворожнечі - 16±3 бали, що вірогідно вище, ніж у підлітків контрольної групи (р<0,01). Егоцентризм, емоційна холодність, байдужість у ставленні до батьків, друзів, майбутнього підтвердилися і при обстеженні підлітків за методом “Незакінчені речення”.

У підлітків, в яких відзначалось психічне узалежнення від канабіноїдів, формувалася органічна згрубілість і примітивність. При дослідженні цих підлітків за методом СМДО особистісний профіль у 63,3% випадків мав вигляд: 46ў89-/0, тобто був подібний до особистісного профілю підлітків, в яких відзначалося психічне узалежнення від опіоїдів. Ці дані підтвердилися і при дослідженні проективними методами.

Аналіз результатів спостереження і анамнезу підлітків, які епізодично вживали алкоголь, показав, що їм притаманні ініціативнісь, енергійність, недисциплінованість, байдужість до інтересів родини й школи, невтомна жага розваг, поверховість і нестійкість інтересів. У багатьох з них вже з 11-12 років відзначалися асоціальні вчинки (дрібна крадіжка, сексуальні девіації). При аналізі особистісного профілю обстежуваних за методом СМДО у 76,7% підлітків виявлено розташування 9-ї шкали (оптимізму й активності) вище 80Т, і майже у всіх цих підлітків відзначалося підвищення за 4-ю шкалою, що вказувало на гіпертимний психопатичний патерн. На жорсткість і відсутність сентиментальності, тяжіння до ризику й асоціального середовища, імпульсивність вказували й низькі показники за 5-ю (маскулінності) й 7-ю (тривожності) шкалами. До них приєднувалися й низькі показники за 0-ю (шкалою соціальної інтроверсії) і 1-ю (невротичного надконтролю) шкалами, що підтверджувало надмірну товариськість, нерозбірливість в контактах, відсутність соромўязливості. Найчастішим особистісним профілем (70%) за даними СМДО був профіль 9'4-/7510 (рис. 3).

Т-бали

100

90

80

70

60

50

40

30

L F K 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Рис. 3. Найпоширеніший особистісний профіль підлітків, які вживають алкоголь

Обстеження підлітків за допомогою проективних методів у більшості з них вказувало на виражений нігілізм, негативне ставлення до дорослого оточення, бунтарство із запереченням будь-яких авторитетів. Так, аналіз розповідей по картинках методу ТАТ виявив любов до гострих відчуттів, незвичних вражень. Темою розповідей найчастіше були конфлікти, а героями, як правило, - асоціальні особистості. В сюжетах була присутня й алкогольна тема, звучала бравада. Коефіцієнт соціальної адаптації (GCR), за даними методу СМДО, у підлітків даної групи коливався в межах 51%, і свідчив про те, що індивідуальна адаптація підлітків до свого соціального оточення низька, але у порівнянні з підлітками, які уживали інші наркотичні речовини, цей коефіцієнт був декілька вищим. Найчастішими були екстрапунітивні реакції, на другому місці – імпунітивні і найменше зустрічалися інтрапунітивні реакції. У 66,7% підлітків серед типів реакцій переважав перешкоджаюче-домінантний тип реагування. Індекс спрямованості агресії (Е/I>1) свідчив про деструктивну агресію підлітків. При дослідженні підлітків за методом Басса - Даркі найбільша кількість обстежуваних набрала високий бал за такими шкалами: 80% за 2-ю шкалою - “непряма агресія”, 73,3% - за 7-ю шкалою - “вербальна агресія”, що достовірно відрізняється від показників підлітків групи “норма” (р<0,01).

Підліткам, в яких відзначалось психічне узалежнення від алкоголю, притаманні примітивність, згрубілість й агресивність. У більшості з них було виявлено особистісний профіль такого виду: 4'69-/0.

Зазначені вище тенденції щодо особистісної диференціації підлітків з узалежненою поведінкою представлені у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.

Особистісні якості підлітків, що вживають різні види наркотичних речовин (за методом СМДО)

Особистісна якість Відсоток тих, хто має таку якість серед підлітків, які вживають:

опіоїди канабіноїди алкоголь

Імпульсивність 76,6 33,3 70

Ригідність 60 53,3 33,3

Індивідуалістичність 46,7 73,3 23,3

Оптимізм і активність 63,3 26,7 76,7

Соціальна інтроверсія 40 73,3 30

Цікаві дані були отримані при зіставленні показників і видів агресії підлітків, які вживають різні наркотичні речовини, і підлітків групи “норма”. Виявлені тенденції відображено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Показники агресивності у підлітків з узалежненою поведінкою,

і у підлітків групи “норма” (за методом Басса – Даркі)

Вид реакції Показники підлітків, які вживають опіоїди Показники підлітків, які вживають канабіноїди Показники підлітків, які вживають алкоголь Показники контрольної групи Макс. бал

1.Фізична агресія 10 ± 0,3 8 ± 0,3 8 ± 0,2 6 ± 0,3 10

2.Непряма агресія 9 ± 0,4 5 ± 0,2 7 ± 0,3 4 ± 0,2 9

3.Роздратування 10 ± 0,2 8 ± 0,3 8 ± 0,4 6 ± 0,3 10

4.Негативізм 3 ± 0,1 5 ± 0,2 3 ± 0,2 2 ± 0,1 5

5.Образа 8 ± 0,3 6 ± 0,3 6 ± 0,3 4 ± 0,4 8

6.Підозрілість 6 ± 0,2 10 ± 0,4 6 ± 0,3 4 ± 0,3 10

7.Вербальна агресія 11 ± 0,3 9 ± 0,5 13 ± 0,5 7 ± 0,4 13

8.Почуття провини 4 ± 0,2 5 ± 0,2 8 ± 0,4 4 ± 0,3 9

У третьому розділі “Принципи побудови та програма психологічної корекції підлітків з узалежненою поведінкою” розкрито принципи побудови програми психологічної корекції узалежненої поведінки підлітків та результати її апробації.

В експериментальній психокорекційній роботі взяли участь 60 підлітків з узалежненою поведінкою (по десять підлітків, які епізодично вживали опіоїди,

канабіноїди, алкоголь і по десять підлітків в яких відзначалось психічне узалежнення від зазначених речовин). Відбір підлітків відбувався за принципом добровільності.

Підлітки були розбиті на групи по 10 чоловік, що відповідало класичному розподілові за кількісним складом і, як свідчить практика, було дійсно оптимальним для контакту. З кожною групою протягом трьох місяців займалися двічі на тиждень, потім протягом року здійснювали підтримуючу корекцію два рази у місяць, потім протягом одного року один раз на місяць. При цьому кожна психокорекційна група включала як підлітків, які вживають алкоголь, так і підлітків, які вживають інші наркотичні речовини (опіоїди, канабіноїди). У всіх групах психологічна корекція здійснювалася за однією програмою, яка включала 7 етапів, з різною кількістю занять в кожному з них. Кількість занять, що включав один етап, обумовлювалася специфікою групової динаміки. При проведенні психологічної корекції враховувалось які методи переважно впливають на підлітків, що вживають певний вид наркотичних речовин.

Методика психокорекції будувалася на основі даних, отриманих при дослідженні особливостей особистісної диференціації підлітків з узалежненою поведінкою.

Попередній етап – індивідуальна робота з підлітками, яка включала з'ясування проблем, властивостей особистості, її ціннісних орієнтацій, переконань. Це проводилося з метою заохочення підлітків до процесу роботи, зняття тривожності, підвищення рівня впевненості у собі, особливо у підлітків, які вживали канабіноїди. Для формування почуття соціальної підтримки використовувався комплекс вправ: “довіряюче падіння”, “прорвись у коло”, “колективна творчість”. Важливим у психокорекції особистості підлітків ми вважали зняття емоційної напруги й агресивності. Ефективним виявилося застосування методу “двох стільців”. При цьому підлітки набиралися досвіду керувати почуттями, не відганяючи, а переживаючи їх. Навчання вираженню почуттів відбувалося шляхом “здійснення кругів” або за допомогою гри “незавершена справа”. У процесі роботи виникав перехід від вираження почуттів до їхнього розуміння. Для яснішого розуміння своїх почуттів пропонувалися “вправи на уявлення”, коли підлітків навчали розглядати себе й оточуючих у “поперечному перетині”, наче робити “миттєвий знімок”. Для зменшення жорстокості підлітків проводилася гра “рондо”.

Найважливішими у роботі з підлітками були етапи усвідомлення проблеми і роботи над поставленими цілями, для формування навичок самоаналізу та прийняття рішень. При цьому ефективним виявилося використання рольових ігор, які дали змогу відпрацювати навички реагування в складних (фруструючих) ситуаціях. У психокорекційній роботі застосовувався і метод психодрами. Якщо при рольовій грі в центрі уваги була міжособистісна проблема, то при психодрамі – особиста. На останньому етапі проводилося когнітивне переструктурування (тренінг адекватної поведінки). Розвивалися здібності справлятися зі специфічними ситуаціями. І поступово підліток починав сумніватися, чи дійсно єдиним виходом для вирішення його проблем є вживання наркотика.

Аналіз динаміки змін, що відбулися у рівні агресивності підлітків, проведений за результатами методу Басса - Даркі, показав, що у групі підлітків, які вживали опіоїди, високі показники фізичної агресії, непрямої агресії, роздратування, які вони мали до корекції, зменшилися в середньому на 2 бали. Була зафіксована тенденція до позитивних змін щодо зменшення підозрілості і негативізму у підлітків, які вживали канабіноїди. Середні показники цих змінних зменшилися відповідно на 1 та 2 бали. Позитивні зміни знайшли вияв і у зменшенні непрямої і вербальної агресії у підлітків, які вживали алкоголь, у середньому більш як на 4 бали.

Вплив розробленої системи психокорекційних заходів на рівень соціальної адаптації підлітків, які увійшли до складу експериментальної групи, також виявився позитивним. Узагальнені дані щодо підвищення рівня соціальної адаптації підлітків з узалежненою поведінкою відображені на рис. 4

Рис. 4. Результати впливу психокорекційних заходів на підвищення коефіцієнту соціальної адаптації підлітків з узалежненою поведінкою

Як видно з рисунку 4, після проведеної корекції коефіцієнт соціальної адаптації підвищився у 20% підлітків, які вживали опіоїди і канабіноїди, а серед підлітків, які вживали алкоголь, цей показник збільшився майже у половини з них. Слід зазначити, що у решти підлітків покращення виявилось у меншому ступеню.

Результати проведеного формуючого експерименту показали, що розроблена нами програма психокорекційних заходів з урахуванням особистісних особливостей підлітків є досить ефективною. В результаті проведеної психологічної корекції 25% підлітків експериментальної групи припинили уживання опіоїдів, 40% – уживання канабіноїдів, 55% – уживання алкоголю. Тривалість спостережень 1 рік. Однак, серед них відповідно тільки 5%, 10% і 20% складали підлітки, в яких вже відзначалось психічне узалежнення від наркотичних речовин, тобто психологічна корекція виявилася більш ефективною у підлітків, які епізодично вживали наркотичні речовини.

У висновках підбито підсумки дисертаційної роботи, на підставі узагальнення матеріалів встановлено основні твердження, які відповідають гіпотезам дослідження і висунутим на захист положенням, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Результати дослідження дали змогу дійти таких висновків:

1. Підліткам, які епізодично вживали опіоїди, притаманні виражена імпульсивність, конфліктність, схильність до ризику, відсутність належної довільної регуляції поведінки, особистісна незрілість, неконформність, завищене почуття незалежності. Найбільш розповсюдженим (76,6%) був психотичний тип особистісного профілю з піком за 4-ю шкалою (імпульсивності) та підйомом по шкалах психотичної тетради (4'698-/0). Дослідження фрустраційної толерантності показало, що за спрямованістю реакцій на фрустрацію переважають екстрапунітивні і імпунітивні реакції за рахунок зниження інтрапунітивних, а за типом реакції - перешкоджаюче-домінантний. Коефіцієнт соціальної адаптації був зниженим по всій вибірці майже вдвічі. Про спрямованість агресії у стані фрустрації на оточення, і домінування прямої агресії і ворожнечі, свідчили підвищені індекси спрямованості і трансформації агресії. Агресивність підлітків була підтверджена і при дослідженні іншими методами (ТАТ, Басса - Даркі), які вказували на перевагу фізичної агресії і підвищення індексу агресивних реакцій (40±3 бали) і індексу ворожнечі (14±2 бали) (у контрольній групі ці показники складали відповідно 21±3 та 7±3 бали). Також проективними методами були виявлені поверховість і легковажкість суджень, асоціальну спрямованість, відсутність прагнень на майбутнє і підтверджені нестійкі риси характеру більшості підлітків.

2. Дослідження підлітків, які епізодично вживали канабіноїди, виявило їхню замкнутість, пасивність, некомунікабельність, ірраціональність суджень і вчинків, емоційну холодність, відірваність від життєвих проблем. У більшості підлітків (73,3%) в особистісному профілю відзначався пік за 8-ю шкалою (индивідуалістичності) із підвищенням за 0-ю і 4-ю і зниженням за 9-ю шкалою (8'04-/9), що вказувало на акцентуацію за шизоїдним типом. У цих підлітків переважала імпунітивна спрямованість реакцій за рахунок зниження екстрапунітивних, що вказувало на байдужість до реальних ситуацій і навколишнього світу, у тому числі до свого майбутнього й майбутнього своїх близьких. Переважним був тип реакції з фіксацією на задоволенні потреб. Показник фрустраційної толерантності майже у всіх підлітків був зниженим і коливався в межах 42%, що вказувало на недостатню адаптацію підлітків до свого соціального оточення. Індекси спрямованості агресії і трансформації агресії були менш вираженими, ніж у підлітків, які вживали опіоїди. За формою агресії переважали негативізм і підозрілість. Індекс агресивних реакцій становив 30±2 бали, індекс ворожнечі - 16±3 бали, що вірогідно вище, ніж у підлітків групи “норма”.

3. Підліткам, які вживали алкоголь, були притаманні ініціативність, енергійність, гіперактивність, але, як правило, нецілеспрямована, поверховість і нестійкість інтересів, легкість прийняття рішень, відсутність розбірливості у контактах, некритичне становлення до своїх промахів і недоліків. У профілю особистості 70% підлітків відзначався пік за 9-ю шкалою (оптимізму й активності) із значним підвищенням за 4-ю шкалою і зниженням за 7-ю, 1-ю, і 0-ю шкалами (9'4-/7510), що вказувало на акцентуацію за гіпертимним типом, з проявами у поведінці антисоціальних рис. У цих обстежуваних за спрямованістю реакцій переважали екстрапунітивні, а за типом - реакції з фіксацією на перешкоді. Коефіцієнт соціальної адаптації більшості підлітків становив 51%, тобто був зниженим, але у порівнянні з підлітками, які вживали інші наркотичні речовини, був вищим. У підлітків переважала непряма й вербальна агресія, роздратування. У більшості обстежених індекс агресивності становив 36±2 бали, індекс ворожнечі 12±2 бали, що вище аналогічних показників підлітків групи “норма”.

4. На стадії психічної узалежненості від наркотиків особистість підлітка зазнає значних змін і стає усе більш примітивною. Додається екзогенно-органічна патопластика, зумовлена вживанням наркотичних речовин. Виникає нівелювання особистісних особливостей, на перший план виступають згрубіння, брутальність, цинізм.

5. Урахування особистісних особливостей підлітків сприяло використанню психокорекційних заходів, максимальна ефективність яких є специфічною при вживанні тієї чи іншої наркотичної речовини. Так, у підлітків, які вживають опіоїди, ефективними виявилися техніка “незавершена справа” і гра “рондо”, які сприяли значному зниженню їхньої агресивності і почуття образи. У підлітків, які вживають канабіноїди, ефективним виявився комплекс технік - “вправи на уявлення”, “довіряюче падіння”, “прорвись у коло”, “метод двох стільців”, де вони проявляли неординарність своєї особистості, що сприяло формуванню емоційної довіри й зменшенню їхньої замкнутості, негативізму, підозрілості. У підлітків, які вживають алкоголь, ефективним було розігрування ролей, “здійснення кругів”, техніки психодрами “монолог”, “коло друзів”, що узгоджувались з їхньою гіпертимністю і дозволяли пережити і відреагувати психологічні конфлікти, досягти розуміння своїх внутрішніх проблем і засобів їхнього розв'язання. В цілому програма сприяла підвищенню соціальної адаптації підлітків, формуванню відповідальності, навичок самоконтролю, значному зниженню агресивності. Пропонована програма виявилася більш ефективною на ранніх етапах узалежнення від наркотичних речовин.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у виявленні і конкретизації найбільш значущих психологічних чинників та умов зміни соціальної ситуації розвитку у підлітків на стадії психічної узалежненості від наркотичних речовин. Крім того, розробка відповідних психокорекційних програм для таких підлітків потребує внесення додаткових змін у підготовку психологів, педагогів, соціальних робітників, що мають працювати з ними.

Основні положення та результати дослідження відображені в таких публікаціях:

1. Завацька Н. Є. Соціально-психологічні особливості підлітків, хворих на алкоголізм // Укр. мед. альманах. - 1999. - Том 2. - № 4. - С. 54-56.

2. Завацкая Н. Е. Патопластическая роль ведущих личностных тенденций при употреблении опия // Вісник Харк. ун-ту. Серія: психологія. - 2000. - № 498. - С. 43-47.

3. Завацька Н. Є. Психологічні особливості підлітків, що вживають канабіноїди // Зб. наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - 2000. - Т. ІІ. - ч. 4. - С. 77- 79.

4. Завацька Н. Є. Особистісно-афективні особливості підлітків, що вживають опіоїди // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - 2000. - Т. ІІ. - ч. 2. - С. 202-205.

5. Завацька Н. Є. Особистісно-афективні особливості підлітків, що вживають наркотики // Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки. – Зб. наукових праць. – Східноукраїнський нац. ун-т. – Луганськ, 2001. – № 1 (1). – С. 52-54.

6. Третьяченко В. В., Завацька Н. Є. Тенденції формування у підлітків залежності від психоактивних речовин та її профілактика // Теоретичні і прикладні проблеми психології і педагогіки. –– Зб. наукових праць. – Східноукраїнський нац. ун-т. - Луганськ, 2001. - № 2 (2). – С. 160 – 164.

7. Завацька Н. Є. Психологічні особливості корекційної роботи з підлітками, що зловживають психоактивні речовини // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - 2001. - Т. ІІІ. - ч. 5. - С. 117-124.

8. Третьяченко В. В., Завацька Н. Е. Профілактика вживання психоактивних речовин у студентському середовищі // Актуальні проблеми психології.- Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - 2001. - Т. І. – вип. 1. - С. 85-88.

Анотація

Завацька Н. Є. Особливості особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків та її корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2002.

У дисертації досліджуються особистісні особливості підлітків з узалежненою поведінкою і викладається програма її психологічної корекції. Наголошується на необхідності особистісного підходу до вивчення узалежненої поведінки підлітків.

Проведено порівняльний аналіз особистісних особливостей підлітків відповідно до різновиду вживаної наркотичної речовини. Так, у підлітків, які вживають опіоїди, виявлено виражену імпульсивність, конфліктність, схильність до ризику, відсутність належної довільної регуляції поведінки, особистісну незрілість, неконформність поведінки. Підлітків, які вживають канабіноїди,