КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АПАЛАТ Ганна Павлівна

УДК 811.111+81’42

СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ТЕКСТІВ-ІНТЕРВ’Ю

(на матеріалі сучасної англомовної преси)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник | кандидат філологічних наук, доцент

Гладуш Надія Федорівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра англійської мови й перекладу, доцент

Офіційні опоненти | доктор філологічних наук, професор

Зорівчак Роксолана Петрівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Ямчинська Тамара Іванівна,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра англійської мови, доцент

Провідна установа | Ужгородський національний університет,

кафедра англійської філології, Міністерство освіти

і науки України, м. Ужгород

Захист відбудеться 21 березня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

Автореферат розісланий 18 лютого 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лінгвістичні дослідження останніх років характеризуються зростанням інтересу дослідників до розгляду вторинної та гібридної природи текстів (О.П.Воробйова, І.М.Колегаєва, О.Є.Анісімова, Т.І.Ямчинська, Т.В.Пєшкова, D.C.O’Connell, S.Kowal, M.Snell-Hornby, Ch.Schдffner, W.Schьtte), що зумовлює актуальність розгляду діалогічних і недіалогічних текстів-інтерв’ю сучасної англомовної преси.

Тексти-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі (journalistic interviews) належать до дискурсу, що ґрунтується на безпосередній взаємодії його учасників (face-to-face discourse type). Цей дискурс неодноразово привертав увагу дослідників: об’єктом лінгвістичного дослідження були неофіційні розмови (casual talks) (D.Tannen), діалог лікаря та пацієнта (E.G.Mishler), соціологічне інтерв’ю (views-eliciting research interview) (M.Rapley, Ch.Antaki), політичне інтерв’ю (В.Ущина), інтерв’ю в суді з метою отримання захисного ордера (protective order interview) (Sh.L.Trinch, S.Berk-Seligson), інтерв’ю в інформаційних випусках новин (A.L.Roth, D.Greatbatch, J.Heritage, S.Clayman), ток-шоу (C.Ilie, H.Gruber, P.Scannell, I.Hutchby), радіоінтерв’ю (Н.А.Архипов), телеінтерв’ю (І.М.Прожогіна, M.Macaulay), друковані версії телеінтерв’ю (D.C.O’Connell, S.Kowal). Інтерес до дискурсу такого типу пов’язується з розглядом функціонування мови в її відношенні до різноманітних сфер соціального, матеріального й духовного життя.

Інтерв’ю в пресі вже досліджувалося, зокрема, інтерв’ю як метод отримання інформації (Т.В.Шумиліна), як портрет мовної особистості (В.Е.Лаврінович), жанрові (В.М.Тищенко, Р.В.Мальцевич, В.В.Сиченков) і структурно-композиційні особливості інтерв’ю (Н.А.Ананьєва).

Тексти-інтерв’ю, що не мають діалогічної форми, не потрапляли дотепер у коло лінгвістичних досліджень. Залишаються невизначеними механізми формування інтерв’ю як вторинного утворення, способи організації та розподілу інформації в тексті-інтерв’ю та її передача вербальними й невербальними засобами.

Актуальність теми дисертації визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення тексту та дискурсу в аргументативному, лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах й особливим інтересом до текстів, які мають вторинний і гібридний характер. Аналіз текстів-інтерв’ю у структурному, семантичному і прагматичному аспектах актуальний, оскільки уможливлює розкриття специфіки цього типу тексту як вторинного й гібридного утворення. Випрацювання моделі прототипу тексту-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі важливе з погляду загальної теорії тексту. В рамках теорії комунікації важливим є уточнення типології стратегій і тактик інтерв’юера та респондента.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тему затвердила вчена рада Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Мета роботи дослідити дискурсні характеристики, структурні, семантичні та прагматичні особливості тексту-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі шляхом побудови його прототипової моделі.

Мета роботи визначила коло завдань:

· розглянути аргументативну та інституційну природу тексту-інтерв’ю сучасної англомовної преси як особливого виду аргументативного дискурсу;

· побудувати концептуальну модель семантики англомовних текстів-інтерв’ю та визначити можливі варіанти її модифікації;

· виявити й узагальнити структурні, семантичні та прагматичні особливості мовної організації діалогічних і недіалогічних текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі й вивести модель прототипового англомовного тексту-інтерв’ю;

· установити композиційну структуру діалогічних і недіалогічних текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі та розкрити роль невербального компонента в композиції досліджуваних текстів;

· розкрити специфіку взаємодії учасників комунікації в діалогічних текстах-інтерв’ю та описати комунікативні стратегії й тактики інтерв’юера й респондента.

Об’єктом дослідження є текст-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі.

Предметом дисертаційного дослідження є структурні, семантичні, прагматичні, композиційні та дискурсні особливості тексту-інтерв’ю сучасної англомовної преси у його діалогічних і недіалогічних різновидах.

Матеріалом дослідження слугували вилучені шляхом суцільного добору 270 текстів-інтерв’ю, зокрема, 163 діалогічних тексти (1264 мінімальні діалогові одиниці), надруковані в 90-х роках ХХ століття у Financial Times, The Guardian, The Times, The Times Magazine, The Wall Street Journal Europe, International Herald Tribune, London Monthly, Newsweek, Business Week, New Woman, People, Time.

Для вирішення поставлених завдань і з урахуванням особливостей фактичного матеріалу в роботі комплексно застосовувалися такі методи: метод семантико-концептуального моделювання, в межах якого використовувалася методика фреймового аналізу та методика побудови мережі концептуальної інтеграції, метод прагмасемантичного аналізу мовленнєвих актів та контекстно-ситуативний аналіз. Методика фреймового аналізу використовувалася для розгляду семантичного простору текстів-інтерв’ю. Методика побудови мережі концептуальної інтеграції дозволила розглянути інтерв’ю як вторинний і як гібридний текст. Метод прагмасемантичного аналізу мовленнєвих актів дозволив виділити мінімальну діалогову одиницю як базову для опису взаємодії інтерв’юера і респондента. За допомогою контекстно-ситуативного та прагмасемантичного аналізу мовленнєвих актів виділено комунікативні стратегії і тактики учасників комунікації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що поряд з діалогічними текстами об’єктом лінгвістичного аналізу вперше стали тексти-інтерв’ю сучасної англомовної преси, які не мають діалогічної форми, що уможливило дослідження процесу їх гібридизації. Уперше тексти-інтерв’ю розглядалися в лінгвокогнітивному аспекті, що сприяло розкриттю механізмів утворення текстів-інтерв’ю і побудові їх семантичної класифікації. У роботі вперше виведено модель прототипового тексту-інтерв’ю та доведено, що формування прототипу текстів-інтерв’ю сучасної англомовної преси свідчить про їх наближення до текстів-звітів. Новим є також встановлення комунікативних стратегій і тактик інтерв’юера та респондента в діалогічному тексті-інтерв’ю.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що аналіз дискурсних характеристик, структурних, семантичних і прагматичних особливостей текстів-інтерв’ю є внеском у розробку теоретичних питань прагмалінгвістики, теорії тексту та аналізу дискурсу. Розгляд дискурсних характеристик інтерв’ю в англомовній пресі дозволяє отримати дані про особливості аргументації та інституційну природу інтерв’ю. У роботі вдосконалено методику концептуального моделювання текстів. Дослідження комунікативних стратегій і тактик учасників комунікації в тексті-інтерв’ю сприяє подальшій розробці теоретичних питань комунікативної лінгвістики.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використати її основні твердження і висновки в курсі теоретичної граматики (розділи “Прагматика тексту”, “Теорія мовленнєвих актів”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістика тексту”), у спецкурсах із теорії дискурсу (розділи “Аргументативний дискурс”, “Інституційний дискурс”), когнітивної лінгвістики (розділ “Фреймова семантика”) та на заняттях з практики мовлення.

Апробація результатів дисертації відбувалася на Міжнародній науковій конференції “Стратегии коммуникативного поведения” (Мінськ, 2001), Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001), науково-практичній конференції “Мова – освіта – культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001), 9-й Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у чотирьох статтях у фахових виданнях, і матеріалах трьох конференцій (тези).

Структура роботи. Дисертація складається зі Вступу, трьох розділів, із висновками до кожного з них, Загальних висновків, Списку використаних джерел, Списку цитованих джерел досліджуваного матеріалу та Додатків.

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених у дослідженні завдань, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне значення та практичну цінність результатів дослідження, сформульовані твердження, що виносяться на захист.

У першому розділі “Дискурсна організація текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі” розглянено специфіку текстів-інтерв’ю як аргументативного дискурсу: проаналізовано особливості аргументації та виділено аргументативні тактики учасників комунікації; досліджено такі інституційні особливості інтерв’ю як комунікативні ролі мовців, використання стандартних і нестандартних запитань.

У другому розділі “Структурно-композиційні особливості текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі” розглянено організацію семантичного простору текстів-інтерв’ю, ядрову й периферійну зони їх семантики, побудовано семантичну класифікацію текстів-інтерв’ю, досліджено вторинну природу, процес гібридизації та композиційну структуру текстів-інтерв’ю, сконструйовано модель тексту-прототипу.

У третьому розділі “Комунікативно-прагматичні особливості основної частини діалогічних текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі” проаналізовано прагматичні особливості мінімальних діалогових одиниць, що входять до діалогічної частини текстів-інтерв’ю, виявлено комунікативні стратегії і тактики учасників комунікації у текстах-інтерв’ю.

У Загальних висновках підсумовано результати виконаного дослідження та окреслені перспективи подальших досліджень.

Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінок, з яких 173 – основного тексту. Список використаних джерел включає 205 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів.

Додатки включають: перелік усіх досліджених текстів (А); тексти, які ілюструють інтерв’ю як аргументативний (Б) та інституційний дискурс (В); тексти-інтерв’ю різних семантичних типів (Д); тексти-інтерв’ю, які ілюструють варіювання змістово-функціональних та формально-структурних параметрів моделі прототипу цього тексту (Е); тексти неоднакового ступеня наближеності до тексту-звіту (Ж); тексти різних структурно-композиційних типів (З).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Дискурсна організація текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі”. Інтерес до вивчення певного типу тексту зумовлює необхідність виявити й описати його структурні, семантичні, прагматичні особливості та дискурсні характеристики. Зважаючи на те, що дискурс як текст, занурений у життя, повинен досліджуватися спільно з “відповідною формою життя” (Н.Д.Арутюнова), і беручи до уваги класифікації дискурсу (M.Agar, G.Cook, C.Ilie, G.Redeker, D.C.O’Connell, S.Kowal), інтерв’ю досліджується нами як компонент простору англомовної преси.

Ми виходимо з того, що інтерв’ю відноситься до аргументативного дискурсу, який визначається як цілеспрямована комунікативна діяльність у соціально-детермінованій ситуації з метою створення когнітивного та аксіологічного унісону (А.Д.Бєлова). Основна характеристика даного типу дискурсу – опосередкованість досягнення мети, що забезпечується аргументацією (І.Н.Гавришина). Крім того, текст-інтерв’ю можна вважати аргументативним дискурсом, оскільки він містить ряд висловлювань, висунених на захист одного чи кількох поглядів. Погляди потребують захисту, якщо існує незгода, яка виражається явно або тільки припускається (Ф.Х.ван Еемерен, Р.Гроотендорст). Аргументативний текст-інтерв’ю розглядається як частина реальної або уявної дискусії між респондентом та інтерв’юером. Як різновид критичної дискусії текст-інтерв’ю включає стадії конфронтації та аргументації. Стадія відкриття дискусії та завершальна стадія імпліцитні.

Певні сегменти тексту-інтерв’ю мають псевдоаргументативний характер (термін B.Kleiner). У тексті-інтерв’ю, що містить псевдоаргументацію, як інтерв’юер, так і респондент є протагоністами. Аргументація інтерв’юера та респондента спрямовується проти так званого “імпортованого” (в термінах B.Kleiner) антагоніста, тобто позиція, проти якої вони виступають, приписується відсутньому антагоністу. Наприклад:

Time: How does the National Theatre stand in Europe?

Nunn: I would like us to have a place in Europe. But our financial parameters are very much tighter than our European colleagues’. I don’t know how many arts ministers I have heard say, “The arts are wonderful in this country, and we lead the world with our theatre.” A lot of that is not true. You can go to France, Germany, Italy or Spain and see astonishing things that you know you can’t see here (Time 20.04.1998).

Привнесення іншої позиції many arts ministers стимулює аргументацію респондента й надає його повідомленню більшої достовірності. Пряме цитування – ефективний засіб ввести іншу позицію.

Використовуючи термінологію І.Н.Гавришиної, можна сказати, що за своєю структурою, аргументація в інтерв’ю є проста або складна (залежно від кількості аргументів), ретроактивна, проактивна або змішана (залежно від порядку поєднання тези та аргументів).

В інтерв’ю аргументатор, як правило, респондент, поєднує аргументативні тактики раціонального впливу з аргументативними тактиками раціонально-емоційного впливу залежно від спрямованості аргументації на раціональну або емоційну сферу співрозмовника (термінологія О.В.Фадеєвої).

Інтерв’ю в пресі належить до інституційного дискурсу. Інституційний дискурс досліджували M.Agar, C.Ilie, A.McHoul, P.Drew, M.-L.Sorjonen, G.Redeker, J.Heritage, A.L.Roth, В.Ущина. Про інституційний характер тексту-інтерв’ю свідчить систематичне чергування мовленнєвих ходів (реплік) комунікантів, яке відбиває особливе закріплення мовленнєвих ходів за комунікантами та розподіл ролей між ними. Водночас текстам-інтерв’ю притаманні такі риси неінституційного (розмовного) дискурсу:

· обмін ролями між комунікантами (респондент сам ініціює запитання),

наприклад:

Suddenly he asked: “Is it difficult doing interviews like this? You publicise my opinions. Words. It means I have to think before I say something” (Financial Times 20/21.02.1999);

· використання нестандартних запитань (риторичні, запитання-відлуння),

наприклад:

So for the first six months I wasn’t freaked out when I could have been because things were really scary.

Scary?

Like my first job, for French Marie Claire. We went to Morocco for a week, and it rained every day. So I spent the whole time on the phone with my boyfriend. I didn’t know that I would have to pay for my phone bill. I didn’t have any money (Newsweek 03.03.1997).

Розділ 2. “Структурно-композиційні особливості текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі”. Семантичний простір текстів-інтерв’ю представлений в роботі за допомогою моделі “семантична капсула” (Е.Я.Мороховська), яка дає змогу відобразити ефект нашарування різних змістових елементів тексту-інтерв’ю. Модель “семантичної капсули” дозволяє виділити в тексті ядро, що передає зміст інтерв’ю, та периферію, яка нашаровується на семантичне ядро і привносить у текст-інтерв’ю різнопланову додаткову інформацію.

Наприклад, у тексті-інтерв’ю “Netanyahu: We’re making Israeli society less divided” (Business Week 17.02.1997) ядро включає відомості, отримані інтерв’юером від респондента під час інтерв’ю, а саме: респондент висловив свої погляди щодо економіки (…so, changing production and marketing because of the computer revolution fit the Israeli workforce like a hand in glove. It’s a perfect match… Israel is the Silicon Valley of the Eastern Hemisphere…), населення країни (…the population will grow because of immigration…), регіональної економічної інтеграції (I think you have three economics in the Middle East … As we have peace, Israel’s laborintensive industries, to the extent we have any, are moving to the [surrounding Arab] neighborhood) і т.д. Ця частина тексту має форму діалогу.

Периферія вилучається із вступної частини цього тексту і включає додаткову інформацію про респондента (Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu took a break from a busy schedule of high-level political and business meetings), про місце інтерв’ю (in Davos, Switzerland) та про інтерв’юерів (Business Week Editor-in-Chief Stephen B. Shepard and Middle East Correspondent John Rossant).

Ядрова семантична зона даного типу тексту описує стереотипну ситуацію, що дозволяє застосувати для семантичного опису тексту-інтерв’ю фреймове моделювання. Згідно з цією методикою семантичне ядро тексту-інтерв’ю може бути представлене сценарієм, що ґрунтується на предметно-центричному фреймі (С.А.Жаботинська). Даний сценарій включає слоти: ТАКИЙ, ХТОСЬ ІСНУЮЧИЙ, РОБИТЬ ЩОСЬ, ТУТ, ЗАРАЗ. Слоти ХТОСЬ і РОБИТЬ ЩОСЬ розкривають текстову подію як таку і виступають центральною інформаційною ланкою, навколо якої розгортаються інші слоти.

Наприклад, текст-інтерв’ю “Life in a man’s world” (Newsweek 11.11.1996) містить інформацію про те, що Sue Emmott [ХТОСЬ ІСНУЮЧИЙ (РЕСПОНДЕНТ)], представник британської гуманітарної організації Оксфам, єдина жінка у керівництві місії (the country representative of the British aid organization Oxfam, is the only female head of a relief mission in Afghanistan) [ТАКИЙ], повідомляє [РОБИТЬ ЩОСЬ], що, коли Талібан заборонив жінкам ходити на роботу, діяльність цієї агенції припинилася (when Taliban stopped our female staff from working, we were not able to continue to help women, because Islamic society bars men from working directly with women) [ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК]. Щоб відновити діяльність агенції, потрібно знову дозволити жінкам працювати (they just have to let our women come back to work) [ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК].

Аналіз змісту текстів-інтерв’ю дозволив зробити висновок про те, що слот РОБИТЬ ЩОСЬ у текстах-інтерв’ю може розкривати погляди респондента, повідомлення респондента, повідомлення і погляди респондента. Залежно від наповнення даного слоту видається можливим виділити три види інтерв’ю:

· інтерв’ю-повідомлення, в якому семантичне ядро описується сценарієм: ТАКИЙ РЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ;

· інтерв’ю-точка зору, ядро якого описується сценарієм: ТАКИЙ РЕСПОНДЕНТ ВВАЖАЄ ЩОСЬ;

· інтерв’ю-повідомлення і точка зору, семантичне ядро представляється сценарієм: РЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ і ВВАЖАЄ ЩОСЬ.

Наприклад, “Madrid bourse offers Latin American link” (The Wall Street Journal Europe 18.10.1999) – це інтерв’ю-повідомлення, оскільки семантичні складники ядра відповідають слотам:

ТАКИЙ: an economist and director of market development at the Madrid Stock Exchange

РЕСПОНДЕНТ: Jesus Gonzalez-Nieto

ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ: the market for Latin American stocks represents an ideal opportunity for channeling European investors to reach Latin America’s leading companies through a single market, with a single trading and settlement system, recognized standards of transparency and security, and a single currency the euro.

Розглянемо приклад тексту інтерв’ю-точка зору. Семантичні складники ядрової зони тексту-інтерв’ю “Revising the Swiss image” (Newsweek 21.04.1997) відповідають слотам:

ТАКИЙ: Borer, 40… copes these days with one of the most delicate assignments of his career: coordinating Switzerland’s response to accusations that it effectively served as Nazi Germany’s wartime banker

РЕСПОНДЕНТ: Swiss Diplomat Thomas Borer

ВВАЖАЄ ЩОСЬ: …I don’t think one should question why the issue arose. One just has to deal with it. As with every crisis, you have to focus on the positive aspects. We can learn a lot by seeing behind the veil of certain myths, by seeing clearly the truth about the second world war… They only hold us responsible for how our generation deals with its history – and that we should try to do justice.

Інтерв’ю “While remaining neutral, Switzerland is carefully edging into Europe” (International Herald Tribune 20-21.02.1999) – приклад тексту інтерв’ю-повідомлення і точка зору. Семантичні складники цього тексту відповідають таким слотам:

РЕСПОНДЕНТ: Switzerland’s defence minister, Adolf Ogi

ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ: So in our reform plans for the Swiss army, the accent will be on security through international cooperation…

ВВАЖАЄ ЩОСЬ: the government’s new political guideline, labeled “Security through Cooperation,” has been well received by the Parliament. It could be challenged by a referendum, but I am fairly confident we would win that vote. So the new security policy could become law by the end of next year.

Аналіз змісту текстів-інтерв’ю дозволив виділити в кожному з вищезгаданих видів текстів-інтерв’ю два підвиди (інтерв’ю-проблема та інтерв’ю-портрет), залежно від того, чи респондент повідомляє і/або має точку зору стосовно якоїсь однієї проблеми, чи така проблема в інтерв’ю відсутня й мета інтерв’юера – створити портрет респондента на основі його повідомлення і/або поглядів стосовно багатьох подій і/або фактів.

Особливість підвиду інтерв’ю-проблема полягає в тому, що семантичний складник ЩОСЬ можна виразити фреймами, до яких входять складники ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК (який розкриває суть проблеми), і ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК (спосіб розв’язки проблеми).

Наприклад, семантику інтерв’ю-проблема “Life at the office” (People 26.05.1997) представлено таким сценарієм (рис. 1):

ТАКИЙ: the author of a new book, The Time Bind: When Work Becomes Home and Home Becomes Work. A professor at the University of California at Berkeley and the author of 1989’s the Second Shift 57

РЕСПОНДЕНТ: sociologist Arlie Russell Hochschild.

ВВАЖАЄ ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК: the richer the employees, the less likely they were to be interested in part-time work.

ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК: we need fundamental social change: men who are willing to share parenting and housework, communities that value work in the home as highly as work on the job and policymakers who will demand family-friendly reforms. And we need a public debate about the importance of investment in the families.

ТАКИЙ

РЕСПОНДЕНТ ВВАЖАЄ |

ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК

ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК

Рис. 1. Схема сценарію семантичного ядра інтерв’ю точка зору-проблема

Текст інтерв’ю-портрета описується сценарієм: ТАКИЙ РЕСПОНДЕНТ ВВАЖАЄ й/або ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ, де семантичні складники слоту ПОВІДОМЛЯЄ й/або ВВАЖАЄ ЩОСЬ задаються переліком тем, і деякі з них (якщо їм приділяється достатньо уваги в тексті) можуть бути представлені динамічним фреймом, що буде мати слоти: ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК i ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК.

Наприклад, у тексті-інтерв’ю “A National Theatre has to be a broad church” (Time 20.04.1998) семантичні складники відповідають слотам:

РЕСПОНДЕНТ: Trevor Nunn

ТАКИЙ: led the Royal Shakespeare Company for 18 years, conquered the world of musical theatre and has now taken over the other twin peak of Britain’s theatrical establishment

ВВАЖАЄ ЩОСЬ (цей слот представлено як перелік семантичних складників):

· роль Британського національного театру (over and above everything, the National Theatre must be truly national);

· репертуар (a National Theatre has to be a broad church, there need to be particular chapels in that church where very specialized things can go on, but there also have to be things that unify, that bring people from every background in to the building);

· Шекспір (keeping Shakespeare in the repertory is something very dear to my heart);

· місце Британського національного театру в Європі (I would like us to have a place in Europe. But our financial parameters are very much tighter than our European colleagues’);

· фінанси театральних закладів (even though the National is in less bad financial health than most other arts organizations, we are in troubled times and I can’t look on benignly and say that those issues don’t affect us, because they do).

Семантичний складник цього слоту (“Шекспір”) трансформується у фрейм: ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК he [Shakespeare] is off the syllabus for a lot of exam boards and also the BBC [ХТОСЬ] made video versions of every play [ДІЄ НЕ ТАК]; і we [ХТОСЬ] have to face the stark fact that it is not necessarily so that Shakespeare will be performed in the next century [МАЄ ДІЯТИ ТАК]. Цей текст можна описати сценарієм: ТАКИЙ РЕСПОНДЕНТ ВВАЖАЄ ЩОСЬ, в якому один із складників слоту (ВВАЖАЄ) ЩОСЬ представлений фреймами: ХТОСЬ ДІЄ НЕ ТАК і ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК.

Розглянемо вторинну природу текстів-інтерв’ю сучасної англомовної преси. Текст-інтерв’ю у пресі характеризується вторинною референційністю, інтенціональністю та рецептивністю. Вторинна референційність цього типу тексту проявляється у тому, що референтним простором тексту-інтерв’ю виступає інший текст, а саме: реальна розмова інтерв’юера й респондента. За рахунок втрати рис усного дискурсу текст-інтерв’ю скорочується, а за рахунок додаткової інформації вторинна референційність тексту-інтерв’ю ускладнюється. Інтенціональність текстів-інтерв’ю у пресі спрямована на інформування читацької аудиторії та на певний вплив на неї. Рецептивність, тобто установка на читача, характеризується спрямованістю на середнього читача. У реальній розмові інтерв’юера та респондента, адресатами тексту є безпосередньо інтерв’юер і респондент. При створенні тексту-інтерв’ю з’являється новий адресат – читач.

Вторинну природу текстів-інтерв’ю в роботі проілюстровано за допомогою мережі концептуальної інтеграції двох ментальних просторів: ментального простору повідомлення респондента інтерв’юерові, що відповідає інформації отриманій під час інтерв’ю, та ментального простору повідомлення інтерв’юером додаткової інформації, отриманої не під час інтерв’ю.

Змістова й формальна стереотипність текстів-інтерв’ю свідчить, що створення тексту-інтерв’ю відображає орієнтацію на відповідний текст-прототип. Під текстом-прототипом розуміють характерне сполучення вагоміших прагматичних, семантичних і синтаксичних властивостей тексту, зумовлене його змістом, метою комунікації, соціальними та історичними чинниками, і що найкраще з погляду певної лінгвокультурної спільноти втілює ймовірніші риси того чи іншого класу текстів (A.Neubert). Варіювання параметрів моделі прототипового тексту-інтерв’ю свідчить про гібридизацію даного типу тексту, а саме, про його наближення до тексту-звіту. Залежно від обсягу інформації, що входить до ядрової та периферійної зон, та способу її подачі, виділено такі види текстів-інтерв’ю: неакомодовані (інфільтровані, контаміновані, амальгамовані) та акомодовані тексти. Для цього нами була запозичена класифікація Т.І.Ямчинської, запропонована на матеріалі текстів рекламних анотацій художніх творів сучасної англомовної прози.

До інфільтрованих текстів-інтерв’ю належать тексти, що містять мінімум інформації про те, як відбувалося інтерв’ю. Така додаткова інформація, як правило, представлена у другорядному заголовку й/або у вступній частині.

Наприклад, у тексті-інтерв’ю “Desperation leads to desperate acts” (Newsweek 16.06.1997) інформацію про те, як відбувалося інтерв’ю, зосереджено виключно у вступній частині: “In an exclusive interview [характер інтерв’ю], Palestinian authority president Yasir Arafat [респондент] sat down last Friday [час інтерв’ю] with Newsweek’s Lally Weymouth [інтерв’юер] at his Gaza City headquarters [місце, де відбувалося інтерв’ю]. Excerpts…”

Отже, цей текст-інтерв’ю містить такі елементи тексту-звіту як: інформація про характер інтерв’ю, про респондента, інтерв’юера та час і місце інтерв’ю. Основна частина подібного тексту-інтерв’ю зберігає традиційну діалогічну форму.

У контамінованих текстах-інтерв’ю відбувається синтез тексту-інтерв’ю та тексту-звіту. Такі тексти-інтерв’ю характеризуються більшим обсягом вступної частини порівняно з інфільтрованими текстами, що пояснюється збільшенням інформації про інтерв’ю, респондента, а також про проблему, яка обговорюється в інтерв’ю. Ця додаткова інформація є елементом звіту, має характер переказу фактів, іноді може нагадувати репортаж з місця подій, передавати власне розуміння або ставлення інтерв’юера до проблеми, що обговорюється в інтерв’ю, або до респондента. У контамінованих текстах вступна частина графічно відокремлена від основної частини, яка зберігає діалогічну форму.

Наприклад, у тексті-інтерв’ю “Courtney’s second coming” (Newsweek 28.10.1996) вступна частина нагадує звіт з місця подій. У цьому блоці міститься інформація:

- про зовнішній вигляд респондентки (She arrives at her publicist’s office on time, wearing a classy dark suit and black stockings. Neat blond hair, perfect makeup. A big ripe pearl on a gold necklace);

- про поведінку респондентки під час інтерв’ю (She seems timid, easily nonplussed). Щоб аргументувати свою думку, інтерв’юер наводить слова респондентки, що не ввійшли до основної частини інтерв’ю. Вони подаються прямою мовою і супроводжуються коментарем інтерв’юера (“I’m sorry,” she says, staring at the floor. “I’m not very good at asserting myself.”) або непрямою мовою, де запитання інтерв’юера пропускаються (She’d prefer not to discuss her personal life, past or present, but a couple of phrases slip through. Acupuncture. Positivity. Meditation. Buddhist chanting. Episcopal church on Sundays). Основна частина тексту-інтерв’ю передає зміст розмови інтерв’юера та респондентки у формі діалогу.

На відміну від контамінованих текстів-інтерв’ю, де частина тексту, що містить додаткову інформацію, і частина, що передає зміст інтерв’ю, розміщені в різних блоках і розділені графічно, амальгамовані тексти-інтерв’ю характеризуються злиттям цих частин.

Якщо у контамінованому тексті розмова інтерв’юера й респондента передається у формі діалогу, то амальгамований текст сполучає опис поведінки респондента під час інтерв’ю, інформацію, що була відома інтерв’юеру ще до початку інтерв’ю, інформацію про привід до інтерв’ю та іншу інформацію, пов’язану з респондентом та інтерв’ю, з передачею змісту інтерв’ю у формі діалогу або непрямої мови. Ілюстрацією амальгамованого тексту-інтерв’ю є “Playboy Dane with a grating sense of humour” (Financial Times 20/21.02.1999). Цей текст, крім вищенаведеного заголовка, має другорядний заголовок Lucy Kellaway meets a restaurateur who caters for ladies who lunch. Вступної частини (блоку, який, як правило, включає додаткову інформацію) цей текст не містить. Натомість, додаткова інформація (елемент звіту) вклинюється в основну частину тексту-інтерв’ю. Отже, цей текст містить інформацію:

- про респондента, яка була відома інтерв’юеру ще до початку інтерв’ю (Just in case you have managed to escape the gossip columns these past 10 years, let me introduce you to Mogens Tholstrup. He is the dashing Dane who created Daphne’s, Princess Diana’s favourite place for a ladies’ lunch. He is the man who flies helicopters and who goes out with “it” girls, models and aristocrats. He is the tall, handsome restaurateur who understands the eating habits of London’s smartest women better then they do themselves);

- про привід до інтерв’ю (So when a charming PR woman phoned to ask if I would like to have lunch with “Moans” (which is apparently the correct way to pronounce his first name) I accepted with pleasure. Lunch with a playboy is not something FT girls offered every day);

- про перше враження інтерв’юера щодо респондента (The man waiting for me at the entrance to Daphne’s in South Kensington turned out to be a pleasant enough looking fellow with a slightly limp handshake. He flicked back his blonde hair and ordered an orange juice. He seemed ill at ease).

Далі йде блок, що подає розмову учасників комунікації. Деякі сегменти цієї частини мають форму діалогу (елемент тексту-інтерв’ю):

Me: “Can you cook?”

Him: “I can.”

Me: “What are your specialities?”

Him: (long pause) “Risotto. Or pasta. Some fish. Maybe meat. Something simple. I am not into complicated arrangements.”

Елемент тексту-звіту потрапляє до тексту-інтерв’ю у вигляді ремарок: (long pause), (hesitates), (getting desperate) та коментарю після діалогу: His voice was a mixture of Sloaney English and Scandinavian. Деякі частини інтерв’ю передані в цьому тексті в непрямій мові, що є елементом тексту-звіту: But these days, he said, he doesn’t cook. Instead he spends all his time at his three London restaurants – Daphne’s, Pasha and The Collection – instructing rather than doing. Although the restaurants were bought out by the Belgo chain last year he is as involved as ever.

Таким чином, у поданому тексті елементи тексту-звіту вкраплюються в текст-інтерв’ю. Місце розташування елементів тексту-звіту не є жорстко закріпленим. Елементи тексту-звіту й тексту-інтерв’ю переплітаються та зливаються в єдиний текст.

Акомодовані тексти-інтерв’ю максимально наближаються до текстів-звітів. В акомодованому тексті втрачаються ознаки текстів-інтерв’ю, і такий текст сприймається як звіт. На відміну від амальгамованих текстів-інтерв’ю акомодовані тексти не друкуються під рубрикою INTERVIEW (FT Interview, the Monday Interview або Q/A etc.) і не містять інших вказівок на зв’язок даного тексту з інтерв’ю, як наприклад, амальгамований текст-інтерв’ю “The judge most likely to succeed” (The Times 22.05.2001), надрукований під рубрикою LAW, але вступ має вказівку на тип тексту: Public confidence in the justice system needs boosting and Nicholas Phillips is just the man to do it. Interview by Frances Gibb.

Слід зазначити, що акомодований текст не є переказом бесіди з респондентом, а виступає як повідомлення репортера про стан справ у певній сфері. Для свого звіту репортер використовує інформацію, отриману і від респондента/респондентів і з інших джерел.

Розглянемо текст “Environmentalists set to fight over Bush’s oil plan” (Financial Times 27/28.01.2001), який може вважатися акомодованим. Цей текст не має маркерів інтерв’ю: його надруковано під рубрикою WORLD NEWS, а другорядний заголовок вказує на те, що даний текст є звітом Indigenous people will join in any move opposing the US president’s plan to drill for oil in the Artic Wildlife Refuge. Ken Warn reports (“Кен Уорн повідомляє”). Цей текст сприймається як звіт (повідомлення) К.Уорна про існування певної проблеми: намір адміністрації Дж.Буша відкрити Арктичний національний заповідник на Алясці для видобутку нафти та газу: Indigenous people of the Arctic and the Canadian government are looking to the US Congress to halt President George W.Bush’s plans to open up the Arctic National Wildlife Refuge in Alaska to oil and gas drilling [ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК].

Це повідомлення репортера підтверджує думка кількох експертів. Д.Керролл з Гуічінського керівного комітету в Анкоріджі (Аляска), повідомляє, що Конгресу США буде важко ухвалити рішення про відкриття арктичного заповідника для видобутку нафти та газу, оскільки більшість людей бажає зберегти заповідник і вони мають велику підтримку в Конгресі. Репортер наводить пряме цитування, що є наслідком інтерв’ю: “It still takes an active decision by Congress to open up the Arctic,” said Donna Carroll, of the Gwich’in steering committee in Anchorage, Alaska. “We believe that the majority of people want the refuge preserved, and we have lots of support in Congress.” The coastal plain was “a sacred place where life begins. It should not be disturbed,” she said. Репортер також наводить повідомлення про позицію Канади з цієї проблеми, яку представляє міністр закордонних справ Канади Дж.Менлі своїми діями: John Manley, Canada’s foreign affairs minister, this week urged the US to abide by treaty obligations to consult Ottawa before pressing ahead with drilling. Mr. Manley expressed Canada’s concerns on the issue when he met Secretary of State Colin Powell on Thursday etc. Як можливе вирішення проблеми [ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК] репортер наводить слова Д.Керролл: “But we are rich in heritage, family, land, clean air and water. This is how we want to live.”

Отже, даний текст сприймається як звіт (повідомлення) репортера про дійсний стан речей. Інформація про інтерв’ю з Д.Керролл і Дж.Менлі, що слугували джерелами інформації (але не єдиними), має залишковий характер. Сценарій даного тексту можна подати схемою (рис. 2):

ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК

РЕПОРТЕР ПОВІДОМЛЯЄ

ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК

Рис. 2. Схема сценарію семантичного ядра акомодованого тексту-інтерв’ю

Отже, сценарій акомодованого тексту-інтерв’ю (рис. 2) відрізняється від сценарію інших видів тексту-інтерв’ю (рис. 3): слоту РЕСПОНДЕНТ у сценарії неакомодованого тексту-інтерв’ю відповідає слот РЕПОРТЕР у сценарії акомодованого тексту-інтерв’ю. Порівняйте:

ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК

ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК

РЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ

Рис. 3. Схема сценарію семантичного ядра неакомодованого тексту-інтерв’ю

Композиційна структура тексту-інтерв’ю включає такі структурні складники: основний заголовок, другорядний заголовок, цитата як один з другорядних заголовків, вступна частина, основна частина, ілюстрація. Кожен з цих складників характеризується графічним виділенням і має функціональне призначення, проте не всі структурні складники обов’язкові для всіх текстів-інтерв’ю. Другорядний заголовок, другорядний заголовок-цитата, вступна частина та ілюстрації є факультативними компонентами тексту-інтерв’ю, що виконують орієнтувальну та атрактивну функції.

У композиційній структурі текстів-інтерв’ю в англомовній пресі задіяні засоби двох знакових систем: вербальної й невербальної. До вербальних компонентів належать заголовки, другорядні заголовки, вступна частина, основна частина, а невербальні елементи включають ілюстрації (фотографії, рисовані портрети, шаржі), варіювання типу шрифту та варіювання кольору. Наявність вербальних і невербальних елементів дозволяє вважати тексти-інтерв’ю креолізованими текстами. До креолізованих текстів відносять тексти, у структурації яких задіяні засоби різних знакових систем, у першу чергу засоби вербальної та іконічної (зображальної) знакової системи (О.Є.Анісімова).

Текст-інтерв’ю характеризується особливою графічною сегментацією, яка передбачає виділення заголовків, вступної частини, реплік інтерв’юера й респондента, іноді післямови та цитати – як окремого заголовка. Важливим невербальним компонентом тексту-інтерв’ю є варіювання шрифту. Використання різних видів шрифту в оформленні текстів-інтерв’ю спрямоване на забезпечення оптимальних умов для найефективнішої передачі та сприйняття повідомлення. Засоби іконічної мови (фото, рисовані портрети, шаржі) є носіями інформативної, аргументативної та атрактивної функцій.

Розділ 3. “Комунікативно-прагматичні особливості основної частини діалогічних текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі”. Основна частина, як правило, є найбільшим за обсягом композиційним елементом діалогічного тексту-інтерв’ю і має форму діалогу.

У текстах-інтерв’ю кожен учасник комунікації використовує певні види комунікативних тактик, які є складовою частиною стратегії комунікантів. Інтерв’юер завжди притримується неконфліктних стратегій спілкування.

Залежно від комунікативної мети інтерв’юера, він може застосовувати стратегію, що розкриває погляди респондента, або стратегію, що розкриває його власні погляди.

Стратегія, що розкриває погляди респондента представлена тактиками: прямого запиту інформації, непрямого запиту інформації та припущення, які поєднуються з тактиками “перевтілення” і “перенесення” (терміни Т.А.ван Дейка).

Стратегія, що розкриває власні погляди інтерв’юера представлена тактиками: маскування (cover identity, термін H.Sacks), обачливості (discreet talk, термін J.R.Bergmann), розкриття перспективи (perspective display series, термін T.W.Maynard), узагальнення та конкретизації (generalization and particularization, термін M.Rapley, Ch.Antaki).

Залежно від своєї комунікативної мети, респондент може застосовувати стратегію інформування або стратегію демонстрації ставлення до репліки інтерв’юера. Кожна з них може бути конфліктною або неконфліктною.

Стратегію інформування виражають такі неконфліктні тактики: пряма відповідь на запитання, випереджувальна відповідь, демонстрація власної здатності вести розмову, і конфліктні тактики: вказівка на недоречність запитання, посилання на те, що відповідь відома інтерв’юерові, неповна відповідь, загальна відповідь, зустрічне запитання, ігнорування змісту запитання.

Стратегію демонстрації ставлення респондента до репліки інтерв’юера