Андрусяк Ірина Василівна

УДК 811.111’373.43

англійські неологізми кінця хх століття

як складова мовної картини світу

спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології

Ужгородського національного університету.

Науковий керівник: ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович,

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри

англійської філології Ужгородського національного університету.

Офіційні опоненти: Омельченко Лариса Федорівна,

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри

граматики і історії англійської мови Київського національного

лінгвістичного університету МОН України;

Михайленко Валерій Васильович, кандидат філологічних наук,

доцент, завідувач кафедри англійської мови Чернівецького

національного університету імені Ю.Федьковича.

Провідна установа: Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки України,

кафедра лексикології та стилістики англійської мови.

Захист відбудеться “24” січня 2003 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій

на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних

наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

(01033, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розісланий “20” грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Смущинська І.В.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена вивченню англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової мовної картини світу. Проведене нами дослідження входить до числа робіт, що виконуються в рамках сучасних комунікативно-номінативних студій, в центрі уваги яких знаходяться питання про особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишнього середовища, шляхи і способи відображення останнього за допомогою різнотипних мовних одиниць. Наявні праці таких дослідників англійської неології, як О.Л.Боярської, С.М.Єнікеєвої, Ю.О.Жлуктенка, В.І.Заботкіної, Ю.А.Зацного, О.Л.Клименко, Н.З.Котєлової, Л.Ф.Омельченко, О.М.Позднякової, А.В.Ребрія, Дж.Олджео, Дж.Ейто, Дж.Кенона та інших зі всією переконливістю свідчать про назрілу потребу у вивченні й описі сьогодні всього комплексу проблем, що стосуються номінативного потенціалу нового слова, його здатності фіксувати, нагромаджувати й відтворювати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент реального світу. Крім того, різнобічне дослідження нових номінативних одиниць як похідних концептуалізації дійсності свідомістю сучасної людини, а їхніх значень як певних структурних типів знань (концептів), що за ними стоять, уможливлює вивчення шляхів найефективнішої репрезентації та визначення способів об’єктивації її вербалізованого досвіду в мові. Інакше кажучи, наше дослідження сприятиме вирішенню таких актуальних проблем лінгвістики, як виявлення специфіки мислення сьогоднішнього носія англійської мови та особливостей репрезентації вербалізованих знань, що наявні у системі його внутрішнього лексикону.

Оскільки розгляд неологізмів у когнітивному аспекті висуває також на порядок денний потребу у вирішенні завдань, пов’язаних із вивченням фактора людини в мові, у роботі здійснено першу спробу реконструювати одну з найсучасніших і найважливіших ділянок картини світу англомовного суспільства, визначити, провести класифікацію й описати ті фрагменти навколишньої дійсності, які ввійшли у вжиток наприкінці минулого століття. На основі когнітивного аналізу нової лексики останніх трьох десятиліть ми намагалися виявити специфіку формування світосприйняття носіїв англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ними навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях.

Актуальність нашого дослідження полягає у необхідності подальшого вивчення мовних засобів і способів фіксації різнотипних інновацій, виявлення й докладного опису тих нових класифікаційних мереж, які утворилися у свідомості носіїв англійської мови для впорядкування інформації, що постійно надходила з різних напрямів їхньої діяльності за останні три десятиріччя минулого століття. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне й несуперечливе уявлення про шляхи та способи розширення арсеналу лінгвістичних засобів за вказаний період, зміну характеру номінативної діяльності носіїв сучасної англійської мови. Її актуальність зумовлена, крім того, невпинно зростаючим інтересом лінгвістів до дослідження когнітивної системи людини, закономірностей її формування, ролі та призначення мови в цьому процесі. Такий напрям наукового пошуку набуває особливої ваги за останній час, коли увагу лінгвістів усе більше привертають проблеми вербалізації нових концептів, формування на їх основі нових концептуальних систем і когнітивних категорій у кожній мові, що досліджується.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми Дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систем, яка розробляється кафедрою англійської філології УжНУ (тема затверджена вченою радою УжНУ, протокол № 2 від 27 лютого 1997 року).

Метою нашої дисертації є комплексне дослідження номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (далі – НКС) англомовного суспільства кінця ХХ століття (70-ті – 90-ті роки) в тому вигляді, в якому вони відображені у різних за характером способах новоутворень, що зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних джерелах англійської мови, а також виявлення при цьому способів номінації наявних у цей період структурних різновидів знань і досвіду людини. Ми ставимо собі за мету, крім того, простежити, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може бути розглянута ця лексика з когнітивної точки зору, в центрі уваги якої знаходяться знання та досвід людини, тобто її онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб’єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань, що з неї випливають:

установити наявність і з’ясувати роль та призначення концептуальних структур відображення нових знань та інформації у носіїв англійської мови наприкінці ХХ століття;

виявити засоби лінгвістичної фіксації нових концептуальних структур;

провести класифікацію і субкласифікацію нової лексики та вербалізованих нею концептів, згрупувавши їх у когнітивні категорії;

визначити питому вагу новоутворень у межах кожної з категорій, звернувши особливу увагу на ті з них, які отримали найповніше вираження в указаний період розвитку англійської мови;

дослідити обсяг і глибину пізнавального потенціалу, притаманного окремо взятій когнітивній категорії;

застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання похідних інновацій, що грунтується на принципі мовної репрезентації набутого в цей час досвіду носіями англійської мови і проявляється крізь призму їх діяльності;

охарактеризувати загальну стратифікацію шляхів утворення нової похідної лексики з точки зору продуктивності та непродуктивності кожного з них;

здійснити стратифікаційний аналіз когнітивних категорій за способами конструювання неологізмів, які їх наповнюють;

на основі стратифікаційного аналізу словотвірних моделей виокремити прототипні та периферійні форми репрезентації нових знань і відповідних їм концептуальних структур у межах виділених нами когнітивних категорій.

Об’єктом нашого дослідження є неологізми, зафіксовані в англійських словниках, виданих у 90-тих роках ХХ століття: The Longman Register of New Words, Bloomsburry Dictionary of New Words, The Oxford Dictionary of New Words під редакцією С.Таллок і The Oxford Dictionary of New Words під редакцією Е.Ноуелз і Дж.Элліот, а також у словнику The New Oxford Dictionary of English під редакцією Дж. Пеасол (2001 р.).

Предметом наукового аналізу роботи стали концептуальний та когнітивний аспекти англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової частини мовної картини світу.

Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка неологізмів із указаних вище словників в обсязі 5483 нових слів і словосполучень.

Конкретні методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданнями та матеріалом, що підлягає аналізові. При віднесенні інновацій до тієї чи іншої когнітивної категорії, а також у процесі виділення структурно-семантичних моделей їх утворення використовувалися методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу. Поєднання концептуального й семантичного аналізу дало змогу виявити об’єктивовані наприкінці ХХ століття структурні типи знань, які зафіксовані в сучасних авторитетних лексикографічних джерелах англійської мови. За допомогою дескриптивного методу була описана НКС англомовного суспільства зазначеного періоду. Словотвірний та ономасіологічний аналіз неологізмів дозволив установити способи номінації нових концептів. Метод синхронної реконструкції словотвірного акту використовувався для виявлення значень префіксальних і суфіксальних моделей інновацій. На основі стратифікаційного аналізу була встановлена наявність тих когнітивних категорій, які отримали найповніше вираження мовними засобами в англійській мові за останні три десятиліття, описана загальна картина утворення неологізмів, представлені всі способи деривації та інвентар їх словотвірних моделей. Для отримання частотних показників утворення нових номінативних одиниць використовувалися кількісні підрахунки.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проводиться цілісний концептуальний аналіз нової лексики англійської мови вказаного періоду. Здійснена в роботі класифікація неологізмів та вербалізованих ними концептів дозволила реконструювати ту частину картини світу англомовного суспільства, яка отримала своє лінгвістичне вираження наприкінці ХХ століття, виділити сектори, категорії та субкатегорії, які найінтенсивніше поповнюються новими словами і стійкими словосполученнями, а отже, окреслити обсяг і зміст когнітивної інформації, що є характерними для цього періоду. Крім того, новизна роботи зумовлена насамперед матеріалом дослідження, який у найповнішому вигляді зібраний з найавторитетніших лексикографічних джерел нової англійської лексики, виданих наприкінці ХХ та на самому початку ХХІ століття.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вивченням англійських неологізмів зазначеного періоду як складової частини мовної картини світу вона робить певний внесок у подальший розвиток теорії концептуалізації, когнітивну лінгвістику й неологію як один із розділів теорії номінації. Проведені в дослідженні опис та категоризація номінативного й концептуального просторів НКС англомовного суспільства у зазначений період є також внеском у вивчення системності, будови та неологічного потенціалу англійського лексикону, сукупності його сучасних номінативних структур і механізмів.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що викладені в ній результати дослідження й висновки можуть бути використані у фундаментальних теоретичних дисциплінах: лексикології, історії англійської мови, лінгвокраїнознавства, теорії номінації, когнітивної лінгвістики (розділ – когнітивне словотворення). Деякі висновки й положення дисертації можуть знайти застосування при читанні курсів за вибором, проведенні спецсемінарів, написанні методичних розробок, посібників і підручників для забезпечення навчального процесу з викладання практичних дисциплін для студентів, що вивчають англійську мову як спеціальність. Крім того, практичне значення роботи полягає у виявленні номенклатури словотвірних моделей утворення неологізмів, які можуть бути використані в лексикографічній практиці.

На захист виносяться такі основні положення:

В англійській мові кінця ХХ століття утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому, необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив і вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з концептуальною картиною світу людини, що представляє собою систему когнітивних категорій, які поступово виникають в її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічною структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ.

Нова лексика сучасної англійської мови останніх трьох десятиріч, а також вербалізовані з її допомогою концепти відтворюють знання та набутий досвід, характерний для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів.

Неологізми та відповідні їм концепти можуть бути згруповані та репрезентовані у вигляді когнітивних категорій і моделей, які представляють собою нову частину вербалізованого досвіду сучасних носіїв англійської мови і складають їх НКС. Продемонстрована нами у такому вигляді НКС постає тією складовою загальної картини світу англомовного суспільства, яка сформувалася внаслідок інтенсивної пізнавальної діяльності її носіїв наприкінці ХХ століття, що знайшло своє безпосереднє відображення в описаних у роботі інноваційних номінативних та концептуальних одиницях. Отже, НКС можна розглядати як один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованих знань у свідомості людини, що є ще одним доказом наявності тісних зв’язків предметів та явищ у реальному світі.

НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття охоплює 40 когнітивних категорій. Їх номінативний потенціал є далеко неоднорідним. Найінтенсивніше поповнюються новою лексикою ті з них, які належать до базових і формують основу концептуальної моделі світу в цілому, а також ті, які виявляються найважливішими для діяльності людини в цей чи інший період. Інакше кажучи, утворення нових слів відбувається також у залежності від реального стану екстралінгвальної дійсності. Найбільший пласт нової лексики охоплює категорія ЛЮДИНА, що є свідченням того, що когнітивна діяльність останньої носить яскраво виражений антропоцентричний характер.

Дослідження значного за обсягом мовного матеріалу дає підставу стверджувати, що неологічний номінативний простір в англійській мові цього періоду представлений не тільки моделями словоскладання, афіксації й конверсії як найбільш розповсюджених способів словотворення. Активними шляхами продукування англійських неологізмів на рубежі ХХ і ХХІ століть усе більше виступають різноманітні скорочення (усічення, телескопізми, абревіатури, акроніми). Помітне місце серед інновацій цього періоду займають численні утворення, що виникли на базі семантичної та фразеологічної деривації. Найменш представленими при цьому виявилися запозичення. Уперше запропонований нами комплексний підхід до аналізу шляхів розширення неологічної бази дав змогу отримати цілісне уявлення про сукупність нових мовних ресурсів, що беруть різну участь у формуванні адекватної концептуальної та неологічної картин світу, притаманних носіям сучасної англійської мови.

На основі проведеного в дисертації стратифікаційного аналізу способів та моделей утворення нової лексики були отримані дані, що дають змогу чітко продемонструвати їх роль у формуванні окремо взятої когнітивної категорії та встановити прототипні форми репрезентації структурних типів знань в їх межах у зазначений період розвитку англійської мови.

У переважній більшості випадків для вербалізації нових концептів незалежно від конкретної когнітивної категорії перше місце посідає словоскладання. Цей факт дозволяє зробити висновок про те, що більшість інноваційних концептуальних структур, виражених засобами англійської мови, належать до субординатних рівнів категоризації, які виражаються за допомогою композитних утворень.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були викладені на засіданнях кафедри англійської філології (1997–2002 рр.) та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології УжНУ. Авторка брала участь у роботі Міжнародних конференцій: Функциональная лингвистика. Прагматика текста (Ялта, 1997), Проблемы семантического описания единиц языка и речи (Мінськ, 1998), Міжмовні та міжлітературні зв’язки: теорія і практика (Ужгород, 2000), Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть (Ялта, 2001), Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етносу (Київ, 2001).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в матеріалах 4 конференцій та 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, переліку словникових матеріалів та додатків. Повний обсяг дисертації становить 268 сторінок, із них 180 – основного тексту, 43 – списку використаних джерел (401 позиція) та лексикографічної літератури (16 позицій). Текст уміщує 15 ілюстрацій, що охоплюють 6 сторінок. Обсяг двох додатків становить 45 сторінок і налічує 28 таблиць, які відображають особливості реалізації когнітивних категорій у залежності від виділених нами секторів, а також результати стратифікаційного аналізу мовних механізмів вербалізації нових структурних різновидів знань в англійській мові наприкінці ХХ століття.

основний зміст роботи

У Вступі визначено місце роботи серед інших досліджень когнітивного напряму, розкрита значущість наукової проблеми, обгрунтована необхідність проведення аналізу неологізмів саме цього періоду, вказана актуальність, визначені об’єкт і предмет, накреслені мета та завдання, описано методику дослідження, розкрита наукова новизна, висвітлене теоретичне і практичне значення дисертації, сформульовані основні положення, що виносяться на захист.

У Розділі 1 Теоретичні засади дослідження предметом аналізу є основні теоретичні погляди, на яких базується наше дослідження англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової мовної картини світу, коротко характеризується основна мета, завдання та ключові поняття когнітивної лінгвістики. Зокрема відзначається, що на сучасному етапі лінгвістичних пошуків вирішення різноманітних проблем теорії і практики пов’язується з вивченням особливостей представлення знань у мові, тобто співвідношенням когнітивних і мовних структур (А.Д.Бєлова, М.М.Блдирєв, А.Вежбицька, Д.Гірертс, О.С.Кубрякова, М.М.Полюжин). Важливе місце при цьому займає категоризація, під якою ми розуміємо одну з пізнавальних форм мислення людини, що дозволяє узагальнювати її знання та досвід і здійснювати класифікацію. Відповідно до теорії прототипів (Б.Берлін, П.Кей, Е.Рош та ін.) притаманна людині ментальна процедура категоризації значною мірою спирається на її досвід. Виходячи з цього, ми відносимо об’єкт до певної категорії не з огляду на встановлені теоретичні правила, а на основі прототипу – найкращого зразка категорії та фамільної подібності з ним (Е.Рош). Важливим положенням теорії прототипів є визнання двох аспектів категоризації: вертикального й горизонтального. При цьому один із рівнів категоризації визнається базовим, а інші стосовно нього – суперординатним (superordinate, за термінологією Е.Рош, рівень вищого порядку, більш абстрактний) та субординатний (subordinate, за цією ж термінологією – рівень нижчого порядку, більш конкретний). Найважливішим у цій таксономічній ієрархії є базовий, або серединний рівень, що грунтується на повсякденному світосприйнятті, яке не вимагає теоретичних знань про об’єкт (Дж.Лакоф).

Предметом подальшого розгляду є когнітивний аспект теорії номінації та словотвірного моделювання. При когнітивному підході номінація розглядається як діяльність, пов’язана з виникненням і перетворенням певних інформаційних структур, що виникають унаслідок пізнавальної діяльності людини та відображення реальних предметів чи явищ у її свідомості. У процесі номінації дослідники виділяють різні етапи та фактори породження нового слова (В.Ф.Васильєв, Л.М.Лещова, В.І.Заботкіна). Пріоритет належить когнітивній долексичній діяльності, яка виступає формуючою та базовою для власне лексичної. Найважливіша функція номінації полягає в категоризації, тому найпоширенішим її способом у будь-якій мові є деривація номеми – синтаксична, морфологічна й семантична, продиктована не тільки принципом економії зусиль, але й потребою свідомості закріплювати результати роботи останньої у вигляді мотивованих знаків (Л.М.Лещова). Хоча принципи аналізу словотвірних явищ у когнітивному аспекті ще знаходяться у стані формування, стає все більш очевидним, що першим і основоположним принципом когнітивного підходу до словотвірного моделювання є принцип мовної репрезентації досвіду людини, що проявляється крізь призму її діяльності (О.М.Позднякова).

У Розділі 2 Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця ХХ століття на основі концептуального аналізу відібраних нами неологізмів здійснена спроба установлення та опису концептів, а через них – тих фрагментів реального світу, які стали безпосереднім предметом пізнання носіїв англійської мови у цей період. У першому підрозділі висвітлені проблеми відображення концептуальної та мовної картин світу у сучасній неології. Поняття картини світу базується на вивченні комплексу уявлень про світ, під яким розуміють людину й середовище в їх взаємодії (С.А.Жаботинська, В.І.Постовалова). Картина світу формується в результаті переробки інформації про відображення реальної дійсності у свідомості людини. На основі розмежування мови й мислення як двох самостійних феноменів розрізняють дві картини світу: концептуальну (далі – ККС) та мовну (далі – МКС), причому роль імпульсу в їх відносинах належить ККС. Зв’язок концептуальної та мовної картин світу здійснюється через посередництво слова, яке визнається кардинальною одиницею останньої.

Поява новоутворень у мові викликана комплексною дією як інтралінгвальних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість у збагаченні словникового складу відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду, виокремлені в картині світу її носіїв. Лексико-семантичні нововведення як у мові, так і в мовленні надзвичайно різноманітні, що створює суттєві труднощі у визначенні відмінних рис у масі можливих інновацій. Для уточнення поняття неологізму в лінгвістичній літературі існують такі параметри: 1) “час”; 2) “новизна”; 3) “мовний простір”; 4) “мовна свідомість”. На їхній основі ми пропонуємо таке визначення неологізмів: слова (або сполучення слів), нові за змістом чи формою або за змістом і формою, що виникли в певній мові та сприймаються як нові мовною свідомістю її носіїв у певний період часу.

У другому підрозділі обгрунтовується методика виділення і класифікації нових структурних типів знань, вербалізованих англійськими неологізмами кінця ХХ століття. Застосована в роботі теорія когнітивних моделей, основним постулатом якої є володіння мовцем особливим чином ієрархічно побудованою системою знань, дозволила об’єднати нові структури мислення та відповідні їм лінгвістичні одиниці у складі певного цілого – когнітивних категорій і моделей-секторів, що уможливило реконструювати та описати номінативний і концептуальний простори однієї з ділянок НКС англомовного суспільства наприкінці минулого століття. Під концептуальною моделлю ми розуміємо модель предметної сфери, яка представлена в термінах природної мови й відображає її актуальні об’єкти, їх характеристики та відношення між ними (Л.С.Рудинська). Ми виходимо з положення про те, що одним із джерел інформації про концепти у свідомості носіїв мови є семантика мовних одиниць (І.М,Колєгаєва, О.С.Кубрякова, Л.М.Лещова, М.В.Нікітін, З.Д.Попова, І.А.Стернін). Значення піддається вербальному описові у вигляді словникової дефініції, яка розкриває основний зміст концепту, представленого мовним знаком, його найважливіші характеристики (М.М.Болдирєв). Оскільки значення мовної одиниці є процесом співвіднесення матеріальної форми з концептом (І.К.Архіпов), воно покладено нами в основу визначення останнього. Звідси під концептами, слідом за О.С.Кубряковою та її послідовниками, ми розуміємо оперативні одиниці нашої свідомості, які займають найвище місце в їх ієрархії (О.С.Кубрякова, С.А.Жаботинська, О.В.Афанасьєва). Групування неологізмів та їх відповідних концептів ми здійснювали в декілька етапів. На початку були виділені 13 секторів, які розглядаємо як окремі комплексні загальні моделі неологічної концептуальної системи зазначеного періоду: Комп’ютерні технології, людина й суспільство, масова культура, медицина, Мистецтво й музика, Навколишнє середовище, наука й техніка, політика, світ бізнесу, спорт, спосіб життя та дозвілля, наркотики, війна та зброя. Виділення цих секторів-моделей та стратифікаційний аналіз їх наповнення новою лексикою дозволили виявити зміни, які відбулися в діяльнісному досвіді носіїв англійської мови, та простежити шляхи, що ведуть до появи нових і розширення традиційних секторів у ККС окремо взятого суспільства. У вибраний нами період дослідження найактивніше поповнюються новою лексикою такі сектори англомовної картини світу, як спосіб життя та дозвілля, масова культура та людина й суспільство, концептуальний зміст яких охоплює людину, її спосіб життя, повсякденну діяльність, стосунки з іншими членами суспільства та культуру. Це є свідченням того, що пізнавальна діяльність людини спрямована перш за все на саму себе, на осмислення свого місця й ролі в суспільстві. Найбільш представленими новою лексикою виявилися також два відносно нові сектори – Комп’ютерні технології і світ бізнесу та традиційний політика, що дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасної людини таких нових фрагментів її діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики.

У межах кожного сектору проводилася детальна класифікація неологізмів та їх відповідних концептів. Віднесення того чи іншого концепту до певної категорії відбувалося на основі аналізу вибірки з нового видання Тезаурусу Роже під редакцією Роберта Чепмена, яке відображає найновіші досягнення в галузі когнітивної лінгвістики, психології та філософії (Roget’s International Thesaurus). Як показало проведене нами дослідження, наприкінці ХХ століття в англійській мові своє вираження отримали концепти, що співвідносяться з такими 40 когнітивними категоріями: випадок, обставини; одяг, предмети одягу; мистецтво; процес; метод, засіб; захоплення, розваги; місце; міра та форма; спорт; рух; людина; інструмент; почуття; політика; якість, цінні властивості; матерія, речовина; наука; час; знання; універсальна лексика; результат, ефект; система, схема; суспільство та його установи; контакт; стан; робота, заняття; їжа; мова; ставлення, погляди; тварина; володіння; поведінка; продукт; знак; рослина; географічні об’єкти; феномен; терміни; закон, правило; звук.

Оскільки за даними загальної стратифікації багато з цих когнітивних категорій представлені незначною кількістю прикладів, ми вважали доцільним задати їх списком за спадаючим відсотком, при цьому виділяючи ядро, основний склад і периферію номінативних та концептуальних просторів НКС зазначеного періоду. Виокремлення ядра, основного складу та периферії НКС грунтувалося на даних кількісних підрахунків: до ядра належать категорії, які складають 75% (5 %) усього масиву неологізмів та зафіксованих ними концептів; основний склад (разом із ядром) охоплює 90% (5 %) досліджуваного масиву; інші категорії розглядаються як периферійні. Когнітивні категорії, охоплені ядром та основним складом, належать до найрепрезентативніших, периферійні – до найменш представлених. Як видно з отриманих даних, номінативний потенціал цих когнітивних категорій є далеко неоднорідним і залежить перш за все від їх важливості для діяльності людини. Найбільша кількість неологізмів виникла для позначення концептів 12 когнітивних категорій, які складають ядро НКС: людина (sysop n, veejay n, DJ n, VJ n, a-lifer n); процес (councelling n, demerge v, dehire v, buy-in n); інструмент (zapper n, ovenable a, EGA card n, krytron n); мистецтво (actioner n, docudrama n, celebrity novel n); метод, ЗАсіб (cathiodermie n, forest therapy n, dataflow n); Система, схема (antiviral a, Michelangelo n, kanban n, MIRAS n); матерія, речовина (recyclable n, sound a, biogas n, mousse n); місце (scrub-burb n, front-line n,a, South n); суспільство та його установи (white kight n, glocal a, lean a, disco n); універсальна лексика (scaf n, tack n, stonker n, re-tread n); їжа (fajitas n, banoffi n, huffer n, ciabatta n) та мова (ecobabble n, slackerspeak n, Mockney n). У своїй більшості ці когнітивні категорії є базовими, тобто такими, які формують основу концептуальної системи світу.

Разом із тим, підкреслимо, що номінативний потенціал когнітивних категорій залежить і від розвитку та ускладнення певних сфер людської діяльності (наприклад, науки, мистецтва і т.ін.). Зауважимо, що цей потенціал змінюється від сектору до сектору: деякі з категорій знайшли своє вираження лише в декількох із них. Це зумовлено насамперед тим концептуальним наповненням, який вони охоплюють. Так, в усіх секторах НКС знайшли своє вираження такі базові когнітивні категорії, як ЛЮДИНА; процес; інструмент; метод, ЗАсіб. У кожному з секторів вони субкатегоризуються. До перехідної зони належать ще 10 категорій: міра та форма; випадок, обставини; стан; наука; рух; ставлення, погляди; спорт; якість, цінні властивості; знання; час. Інші, найменш представлені, належать до периферії.

У третьому підрозділі описуються когнітивні категорії ядра НКС. Отримані результати дослідження ядра НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття дозволяють зробити висновок про те, що найрепрезентативнішою є когнітивна категорія ЛЮДИНА. У сучасній англійській мові вона охоплює величезний пласт лексики, яка стосується опису людини в усіх її проявах, а також є свідченням того, що когнітивна діяльність останньої носить яскраво виражений егоцентричний характер. Найповніше вираження ця категорія отримала в таких секторах, як людина й суспільство, масова культура і спосіб життя та дозвілля. Найбільшим наповненням та розгалуженістю своєї структури виділяється її субкатегорія НАЗВА ОСОБИ. Головною функцією неологізмів, які належать до неї, є номінація людини в усіх її іпостасях, що знайшло своє безпосереднє вираження у виділенні окремих мікрокатегорій: особа (ragamuffin n, rapper n, mosher n, greenie n, wise user n, green n); професіонал (gay geneticist n, cryonicist n, chaologist n, biotechnician n); представники жіночої та чоловічої статі: жінка (superwoman n, yupette n, babe n, bitches and ho’s phr, dudette n); чоловік (shrunk n, waif n, Kevin n, walker n, top gun n, Iron John n); терміни, що характеризують людину (scuzzbag n, dink n, dork n, dweeb n); родинні зв’язки (tug-of-love n, genetic mother n); паціенс (HIV-infected a, BSE infected a, Aids-victim n, dyspraxic n); вікова характеристика (crinkly n, crumblie n, dusty n), житель (benny n, dockny n, Ossi n, Wessi n). Той факт, що найбільш насиченою лексичними інноваціями є антропоцентрична сфера, свідчить про процес усе більш детальної категоризації та субкатегоризації надзвичайно складного макроконцепту людина.

Отже, описані у другому розділі роботи результати дослідження свідчать про те, що неологізми та відповідні їм концепти можуть бути згруповані та репрезентовані у вигляді когнітивних категорій і моделей, які представляють собою нову частину вербалізованого досвіду сучасних носіїв англійської мови і складають їх НКС. Продемонстрована нами у такому вигляді НКС постає тією складовою загальної картини світу англомовного суспільства, яка сформувалася внаслідок інтенсивної пізнавальної діяльності її носіїв наприкінці ХХ століття, що знайшло своє безпосереднє відображення в описаних у роботі інноваційних номінативних та концептуальних одиницях. Отже, НКС може розглядатися як один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованих знань у свідомості людини, що є ще одним доказом наявності тісних зв’язків предметів і явищ у реальному світі.

У Розділі 3 Способи номінації інноваційних концептуальних структур в англійській мові кінця ХХ століття виявляються основні способи утворення неологізмів цього періоду та прототипних форм репрезентації нових концептуальних структур у межах виділених нами когнітивних категорій.

Наприкінці ХХ століття в англійській мові вербалізація нових структурних різновидів знань відбувається з участю всіх способів словотворення. На основі словотвірного аналізу досліджуваних нами неологізмів ми вперше встановили й описали весь інвентар словотвірних моделей композитних, суфіксальних і префіксальних неологізмів, конверсивів, реверсивів, телескопізмів та інновацій, у структурі яких є комбіновані форми (combining forms). Були також розглянуті напрями розвитку нових значень уже наявних в англійській мові слів та шляхи їх запозичень. На основі стратифікаційного аналізу словотвірних моделей виокремлювалися ті мовні механізми позначення нових знань і їх структурних різновидів, які можуть розглядатися як прототипні, та ті, що знаходяться на периферії мовної системи в зазначений період. У роботі показано, що на сучасному етапі розвитку англійської мови найчастіше використовуються такі традиційні способи утворення неологізмів, як словоскладання, суфіксація, семантична деривація та словопродукування з участю комбінованих форм. Неологізми, утворені з їх участю, складають ядро номінативного простору НКС. Більша частина комбінованих форм, як показали результати дослідження, виникла наприкінці минулого століття, що є свідченням їх зростаючого неологічного потенціалу в системі англійського словотворення. Разом із тим, важливу роль у процесі вербалізації нових структурних типів знань відіграють конверсія та різноманітні скорочення. До периферії мовної системи на сучасному етапі розвитку англійської мови належать префіксальні, префіксально-суфіксальні, фонологічні неологізми, реверсиви та запозичення.

У межах кожного зі способів словотворення були визначені найпродуктивніші моделі неологізмів у досліджуваний нами період: словоскладання – n + n —> n (affinity card, disaster film, data glove, date rape, energy audit); a + n —> n (active system, new politics, longbeard, tough love); суфіксація – v + -ing —> n (alpha-testing, bad-mouthing, banding, bonking, faxing), v + -er —> n (belonger, bonker, breaker, clamper, cocooner, flatliner), n + -ing —> n (ambushing, authoring, canyoning, gazetting), n + -er —> n (clocker, funker, hotter, huffer,, netter), n + -ism —> n (Bennism, bufferism, foodie-ism, gangstaism); деривація з участю комбінованих форм – Euro- + n —> n (Euro-MP, Eurobond), mega- + n —> n (megabase, megaflop, megazoo), tele- + n —> n (telebanking, teleshopping, telecomputer), bio- + n —> n (biobottom, biofuel, biofeedback, biodiversity, biomass), eco- + n —> n (ecofreak, ecorefugee, ecopolitics, ecopolicy); префіксація – super1 + n —> n (supercollider, superfly, supertanker), de- + v —> v (deprogram, deselect, deregulate, demerge); конверсія – n —> v (bin, box, clock, office, talking), a —> n (aliterate, ambient, baggy, casual), v —> n (browse, diss, spend), n —> a (cat, cowboy, multimedia); телескопія – ab + cd —> a b\c d (abortuary n, computerate a), ab + cd —> abd (netiquette n, penputer n, toytoon n), ab + cd —> acd (brewpub n, Unicode n, pro-celebrity n); реверсія – n (-ing) —> v (fly-tip, heli-ski), n (-ing) —> n (carjack, benchmark), n (-er) —> v (crack, crunch, highlight, colourize).

Результати стратифікаційного аналізу дають підставу для твердження про значну поширеність явища семантичної деривації наприкінці минулого століття. В основі виникнення більшості семантичних неологізмів лежать симілятивні, гіперо-гіпонімічні та імплікаційні зв’язки. Інакше кажучи, семантичні неологізми утворювалися за допомогою різноманітних когнітивних механізмів (концептуальної метафори, метонімії), які можна розглядати як випадки реалізації екологічного аспекту мислення людини.

Отримані дані від другого етапу стратифікаційного аналізу показують, яка система моделей та дериваційних засобів є особливо дієвою для кожної категорії і яке місце при цьому посідають описані нами способи словотворення у їх побудові. Як показали результати дослідження, найактивнішими у межах кожної з них виявилися: словоскладання, семантична похідність, суфіксація та деривація з участю комбінованих форм. Незважаючи на те, що їх питома вага змінюється від категорії до категорії, в абсолютній більшості випадків перше місце за кількістю утворених неологізмів посідає словоскладання. Особлива увага при цьому звертається на виявлення різних прототипних форм репрезентації концептуальних структур у межах кожної ядерної категорії. Отримані дані засвідчують, що такими прототипними формами є моделі словоскладання n + n —> n та a + n —> n. Це означає, що основною ментальною операцією людини у процесі її пізнавальної та номінативної діяльності є субкатегоризація, яка виражається у процесі виділення, увиразнення, уточнення та конкретизації ознак уже знайомого предмета чи явища.

Висновки

Проведене комплексне дослідження концептуального та номінативного просторів НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття з усією переконливістю показало, що в англійській мові цього періоду утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому та необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив та вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з ККС людини, що представляє собою систему концептуальних категорій, які поступово виникають у її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічно організованою структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ.

У дисертації на основі значного за обсягом фактичного матеріалу був уперше проведений комплексний опис номінативного та концептуального просторів НКС англомовного суспільства зазначеного періоду. Виявлення при цьому нових структурних типів знань, вербалізованих неологізмами, дозволило простежити, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці сучасної англійської мови, яким чином слова відтворюють досвід людини, тобто її онтологічну та аксіологічну картини світу в різних сферах діяльності.

На основі концептуального аналізу англійських неологізмів цього періоду, який є складовою когнітивного, нами було повною мірою реалізовано завдання опису головних концептів, що виявилися носіями знань та набутого досвіду, характерних для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів. Було також визначено та описано предмети та явища реального світу, які були в центрі уваги пізнавальної діяльності носія англійської мови і складали найважливіші сфери його життя в досліджуваний період. При цьому виявилося, що НКС постає тією частиною загальної картини світу, яка формувалася на основі вербалізованих результатів пізнавальної діяльності особи. Дослідження виділених нами когнітивних категорій у межах загальних структур – секторів-моделей, які є відображенням найважливіших сфер життя носія англійської мови у цей час, показало ті важливі зміни, які відбулися в його діяльнісному досвіді, та яким чином вони привели до появи нових (Комп’ютерні технології, Наркотики) і розширення традиційних секторів (Медицина, мистецтво й музика, політика) у ККС окремо взятого суспільства.

Виділивши всю сукупність когнітивних категорій та моделей, ми зосередили увагу на тих із них, які виявилися найбільш представленими новою лексикою. На основі їх стратифікації було показано, що номінативний потенціал категорій є далеко неоднорідним. Результати аналізу яскраво демонструють, що своє найповніше вираження отримали базові когнітивні категорії, які формують основу концептуальної моделі світу в цілому і до яких у першу чергу звертається людська свідомість при виникненні необхідності осягнення розумом і найменування нових концептів: людина; процес; інструмент; мистецтво; метод, ЗАсіб; Система, схема; матерія, речовина; місце; суспільство та його установи; універсальна лексика; їжа та мова. Ми намагалися також показати, що номінативний потенціал категорій залежить насамперед від екстралінгвальних факторів – розвитку та ускладнення певних сфер діяльності людини. Цей потенціал змінюється і в залежності від сектору, його концептуального та категоріального наповнення.

В усіх секторах наявні такі базові когнітивні категорії: ЛЮДИНА; ПРОЦЕС; Метод, засіб; місце; інструмент, причому найбільший пласт лексики серед них охоплює категорія ЛЮДИНА. Це є яскравим доказом того безперечного факту, що на сучасному етапі пізнавальна діяльність носія англійської мови може