НАЦІОНАЛЬНИЙ УHІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇHИ

АбдельРахман ма Найрат

УДК 796.078

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

У сфері ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

У ПАЛЕСТИНІ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп

населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

МІчуда Юрій Петрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри гуманітарних і соціально-економічних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

БАКА Михайло Макарович, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент

Дутчак Мирослав Васильович, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, заступник Голови Комітету.

Провідна організація - Харківська державна академія фізичної культури, кафедра менеджменту фізичної культури, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться 24 жовтня 2003 року о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури,1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 23 вересня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Ю.Круцевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Протягом останніх років ведеться активна робота, яка пов'язана з підготовкою до проголошення та створення незалежної держави Палестина. Одним з важливих напрямків даної роботи стало формування системи керування розвитком сфери фізичної культури і спорту. Зокрема створений центральний орган державного керування – Міністерство у справах молоді і спорту Палестини та його місцеві структури, НОК Палестини, федерації з видів спорту.

Забезпечення ефективного скоординованого функціонування даних органів керування вимагає вироблення науково обґрунтованих підходів до визначення принципових моментів їхньої діяльності з урахуванням ситуації, яка склалася у суспільстві, тобто формування підвалин державної політики у сфері фізичної культури і спорту.

У сучасній літературі питання формування і реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту розглядаються досить широко (А.М.Алексєєв, 1988; С.М.Братановський, 1988; W.Andreff, 1990; В.Є.Горшков, 1994; W.Eissen, 1994; Л.В.Аристова, 1995; С.І.Гуськов, 1996; П.О.Виноградов, 1997; В.І.Жолдак, 1997; C.Gratton, 1997; T.Slack, 1997; М.Бургес, 1998; R.Renson, 1999; L.Jensen, 2000; М.Ю.Кутєпов, 2000; Ю.П.Мічуда, 2001; С.Г.Сейранов, 2001 та ін.).

Однак вони переважно містять аналіз державної політики у сфері фізичної культури і спорту в розвинутих країнах (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Швеція й ін.). У той же час подібні проблеми, що є дуже актуальними для країн, які розвиваються, і особливо для тих народів, яким ще потрібно створювати самостійні держави, практично не знайшли відображення в наукових дослідженнях.

Зв'язок роботи з планами HДР. Робота виконана як складова частина досліджень за темою 2.3.1. “Теоретико-методологічні і прикладні аспекти застосування ринкових технологій фізкультурно-спортивними організаціями України” (номер державної реєстрації 0101U006319) Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.

Мета дослідження – визначити передумови формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині і розробити на цьому підґрунті механізм її реалізації.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Об'єкт дослідження – сфера фізичної культури і спорту в Палестині.

Предмет дослідження –державна політика у сфері фізичної культури і спорту у Палестині.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, законодавчих і нормативних документів; метод порівняння і зіставлення; соціологічні методи (анкетування); метод системного аналізу; метод моделювання; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

·

·

·

·

·

Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні факторів, дію яких варто врахувати у процесі формування політики самостійної держави Палестина у сфері фізичної культури і спорту. Розроблені практичні рекомендації з організації діяльності держави, яка спрямована на розвиток сфери фізичної культури і спорту в Палестині на початковому етапі існування самостійної держави.

Особистий внесок здобувача в розробку досліджуваної наукової проблеми полягає в проведенні ним порівняльного аналізу державної політики у сфері фізичної культури і спорту в різних країнах, у визначенні мотивів майбутньої палестинської держави щодо її участі в розвитку сфери фізичної культури і спорту, у формуванні теоретичної моделі державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту, у проведенні соціологічних досліджень серед громадян Палестини, у розробці практичних рекомендацій з формування державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались та обговорювалися на II Міжнародному науковому конгресі “Сучасний олімпійський спорт” (Москва, 2003 р.), Всеукраїнській конференції аспірантів сфері фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України” (Львів, 2002), науково-методичних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України, науково-практичних конференціях кафедри гуманітарних і соціально-економічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в чотирьох опублікованих роботах, у тому числі в трьох наукових статтях у науково-теоретичних журналах і збірниках наукових праць, які рекомендовані ВАК України.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 187 сторінках тексту і складається з вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, у якому приведені 204 джерела. Дисертація містить 4 таблиці і 25 малюнків, а також три додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теорія і практика державного регулювання сфері фізичної культури і спорту” здійснений порівняльний аналіз наукових робіт, офіційних документів, статистичних даних, які розкривають діяльність державних органів різних країн з розвитку сфері фізичної культури і спорту.

Споконвічно процес залучення держави до сфери фізичної культури та спорту обумовлений мотивами, якими керується держава. Вони різноманітні і залежать від безлічі чинників, сукупна дія яких визначає особливості функціонування і розвитку фізичної культури і спорту в тій чи іншій країні. Це тип держави, його історичні традиції, політичні та соціально-економічні умови, система суспільних і культурних цінностей, демографічні та освітні характеристики, релігія, яка проповідується тощо. Сукупна дія даних чинників визначає вибір моделі, яким керується держава, формуючи свою політику стосовно сфери фізичної культури і спорту.

Автором здійснений порівняльний аналіз таких моделей поводження держави. У розділі розглянуті дві основні моделі: I – модель “втручання” і II – модель “невтручання” держави у справи фізичної культури і спорту. Держави, у яких діє модель “втручання”, беруть на себе відповідальність і зобов'язання з розвитку сфери фізичної культури і спорту. На центральному рівні така відповідальність може бути доручена спеціальним міністерствам спорту, чи радам або комітетам з функціями, подібними функціям міністерств, чи різним міністерствам, які відповідають за фізичну культуру і спорт у різних аспектах.

У державах, де існує принцип “невтручання”, фізкультурно-спортивна діяльність хоча і вважається соціально-значимою, але вона є, проте, вираженням вільної та автономної ініціативи самих громадян країни, тому що стимулювання і розвиток спорту належать до компетенції спортивного руху. Яскравим прикладом цієї моделі є ставлення держави до сфери фізичної культури і спорту в США. У цій країні сфері фізичної культури і спорту не виділяється пряма фінансова підтримка з боку федерального уряду.

Слід зазначити, що в ряді країн названі моделі спортивного регулювання (“втручання” і “невтручання”) доповнюють одна одну.

Основними формами участі держави в розвитку сфери фізичної культури і спорту в більшості країн є прийняття законодавчих актів і участь уряду та місцевих органів влади в розвитку і фінансуванні спорту, будівництві й утриманні спортивних споруд, оздоровчих центрів, спортивних клубів, підготовці спортсменів високого класу та їхньої соціальної захищеності, підготовці кадрів, здійсненні науково-дослідної та інформаційної діяльності.

Важливе місце в розділі посідає аналіз політики у сфері фізичної культури і спорту “молодих” держав, яким довелося вирішувати питання формування національних систем фізичного виховання і спорту на етапі становлення державності. Автором, зокрема, проаналізований досвід формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту, набутий Україною і Російською Федерацією, з погляду можливості його використання в Палестині.

В другому розділі “Методи та організація дослідження” обґрунтована необхідність використання таких методів дослідження: аналіз наукової літератури, законодавчих і нормативних документів; метод порівняння і зіставлення; соціологічні методи (анкетування); метод системного аналізу; метод моделювання; методи математичної статистики.

Дисертаційне дослідження проводилося в Національному університеті фізичного виховання і спорту України протягом 2001-2003 років у три етапи. Hа першому етапі були здійснені інформаційний пошук і змістовий аналіз літературних джерел – монографічної та періодичної літератури, інформаційних матеріалів і офіційних документів різних країн. Другий етап був присвячений аналізу передумов формування державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту. Протягом третього етапу проводилося обговорення отриманих результатів.

Протягом 2000-2003 років автором були проведені власні соціологічні дослідження серед громадян Палестини. Метою дослідження стало з'ясування позицій респондентів з таких питань: ступінь актуальності розвитку фізичної культури і спорту в Палестині; мети розвитку фізичної культури і спорту Палестини; фактори, які перешкоджають розвитку фізичної культури і спорту; роль різних суспільних інститутів у майбутньому формуванні сфери фізичної культури і спорту; першочерговість задач, які варто вирішити з метою становлення фізкультурно-спортивного руху в країні. Склад респондентів був визначений з урахуванням задач дослідження.

У процесі дослідження була також поставлена мета з'ясувати думку як осіб, яким вже в найближчому майбутньому потрібно буде на практиці шукати відповіді на поставлені питання, так і осіб, які не мають професійних стосунків до сфери фізичної культури і спорту.

З урахуванням цього було опитано три групи респондентів. До першої ввійшли відповідальні працівники Міністерства молоді і спорту Палестини, які відповідають за розвиток сфери фізичної культури і спорту. До другої – студенти Національного університету фізичного виховання і спорту України. Третя група – палестинці, які на момент дослідження перебували в Україні. До неї ввійшли респонденти, переважна частина яких (двадцять із тридцяти) належала до вікової групи 20-30 років. Усі респонденти цієї групи мали вищу чи незакінчену вищу освіту. 13 з них на момент опитування займалися фізичною культурою і спортом.

У результаті анкетування були визначені та проранжировані чинники, які мають найбільш істотний вплив на вибір шляхів формування і зміст політики самостійної палестинської держави у сфері фізичної культури і спорту.

У третьому розділі “Об'єктивні передумови формування політики палестинської держави з розвитку фізичної культури і спорту” висвітлюються такі питання: коротка історична і соціально-економічна характеристика палестинського суспільства, фізкультура і спорт як сфера життя палестинського суспільства, керування сферою фізичної культури і спорту в Палестині.

Серед дослідників існує два підходи до визначення ролі держави у функціонуванні і розвитку фізичної культури і спорту в умовах ринку. Перший полягає в тому, що державна політика повинна відповідати вимогам ринку, тобто її формування повинне здійснюватися, насамперед, на підставі урахування потреб громадян країни в послугах фізичної культури і спорту, які змінюються.

Другий ґрунтується на положенні про те, що існують соціальні пріоритети в розвитку фізичної культури і спорту країни, які випливають з поточних потреб суспільства в цілому і які не завжди усвідомлюються повною мірою громадянами. У силу цього держава повинна взяти на себе функцію досить твердого регулювання стосунків у сфері фізичної культури і спорту, визначення пріоритетів у її розвитку на підставі урахування, насамперед, загальнодержавних інтересів.

Який же з цих двох підходів може бути застосовним до Палестини? Щоб дати на дане питання науково обґрунтовану відповідь, автор розглядає особливості соціального середовища, у якому самостійна палестинська держава має реалізувати свою політику у сфері фізичної культури і спорту.

У роботі визначені головні фактори, які обумовлюють специфіку функціонування і розвитку фізичної культури і спорту в країні. До них належать:

- особливості національного менталітету палестинського народу. Протягом тривалого історичного періоду соціальне поводження палестинців регулюється, головним чином, нормами мусульманської релігії. Це обумовлює такі риси національного менталітету, як конформізм до влади, підпорядкування особистих інтересів колективним (общинним, державним), визнання пріоритетів у соціальному житті представників чоловічої статі тощо, що робить більш ефективним використання централізованих методів керування як суспільством у цілому, так і сферою фізичної культури і спорту;

- особливості культурного середовища, обумовлені тривалим періодом перебування під впливом інших культур, насамперед, європейської культури. Дана обставина трохи спрощує адаптацію населення до загальновизнаних цінностей фізичної культури і спорту і сприяє використанню традиційних для розвинених країн форм організації фізкультурно-спортивного руху. Прикладом може служити досить широке поширення в Палестині клубних форм залучення населення до регулярних занять фізичною культурою і спортом;

- соціально-політичне середовище та перспективи його розвитку. Державність у Палестині відроджується в умовах твердого політичного і військового протистояння із сусідньою країною. Воно вимагає великої напруги сил народу, формування у населення необхідних фізичних і моральних якостей. Фізична культура і спорт можуть зіграти тут одну з визначальних ролей;

- складна соціально-економічна ситуація в країні. Рівень економічного розвитку Палестини досить низький. Відповідно низькими є і доходи населення, що ускладнює формування ринку фізкультурно-спортивних послуг і використання ринкових механізмів фінансування сфери фізичної культури і спорту. У той же час основні фінансові ресурси знаходяться в руках державних органів, які мають можливість поповнювати їх за рахунок благодійної підтримки з-за кордону;

- досягнутий рівень керування сферою фізичної культури і спорту. До нашого часу не існує дієвої системи керування сферою. Центральний орган державного керування фізичною культурою і спортом – Міністерство молоді і спорту Палестини – не відіграє належної ролі у визначенні стратегії розвитку сфери, оскільки не укомплектований кваліфікованими фахівцями. Відсутні традиції формування суспільного сектора фізкультурно-спортивного руху. НОК Палестини не в змозі самостійно вирішувати задачі популяризації і розвитку спорту в країні. Функції Міністерства молоді і спорту і НОК не розділені;

- слабкий розвиток матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту. Наявний великий дефіцит спортивних споруд. Лише невелика частина спортивних клубів має власні приміщення. Більшість клубів орендують приміщення або користуються спортивними спорудами місцевих загальноосвітніх шкіл;

- неефективне використання фінансових ресурсів сфері фізичної культури і спорту. Значна частина коштів, які на превелику силу збираються з різних джерел, витрачається не для рішення головних проблем розвитку сфері фізичної культури і спорту – підготовки кваліфікованих кадрів, розвиток матеріально-технічної бази фізкультурно-спортивних організацій, проведення змагань, а на утримання керівного апарату.

Аналіз чинників, які визначають розвиток сучасного палестинського суспільства, дозволив зробити висновок про те, що на початковому етапі існування самостійної палестинської держави найбільш ефективним стане використання централізованих методів керування як суспільством у цілому, так і сферою фізичної культури і спорту. Тобто варто орієнтуватися на використання моделі “втручання”, що передбачає провідну роль держави в рішенні ключових питань формування і розвитку сфері фізичної культури і спорту.

У четвертому розділі “Основні напрямки участі палестинської держави в розвитку фізичної культури і спорту” наведені результати соціологічного дослідження, проведеного автором.

Були отримані відповіді на питання, які стосувалися головних аспектів розвитку фізичної культури і спорту за умов існування незалежної держави в Палестині. Отримані відповіді дозволили уточнити загальні припущення щодо мотивів самостійної палестинської держави, а також основних напрямків її діяльності з розвитку сфери фізичної культури і спорту.

Характер отриманих відповідей (рис. 1) дозволяє зробити висновок про те, що на початковому етапі формування самостійної палестинської держави його мотивація щодо пріоритетного розвитку сфери фізичної культури і спорту в країні, навряд чи буде такою мірою значною, щоб учасники фізкультурно-спортивного руху реально розраховували на істотну державну підтримку.

Рис. 1. Оцінка актуальності проблеми розвитку фізичної

культури і спорту для держави

Таку мотивацію скоріше варто розглядати як потенційну. Тобто раціонально усвідомлюючи важливість фізичної культури і спорту як соціально значимої сфери, молода держава в той же час з ряду об'єктивних причин не може віднести проблему її розвитку до ряду першочергових проблем, які найближчим часом потрібно розв'язати суспільству. У цьому зв’язку найбільш показовими є відповіді працівників Міністерства молоді і спорту. Володіючи більш значною порівняно з більшістю громадян інформацією про ситуацію в країні, вони більш реально оцінюють можливості палестинської держави.

Респондентами були визначені найважливіші цілі розвитку фізичної культури і спорту в самостійній Палестині. Більшість з них оцінило фізичну культуру і спорт, насамперед, з політичних позицій, як чинник зміцнення єдності суспільства (рис. 2). Особливо послідовно відстоювали цю позицію працівники Міністерства молоді і спорту (10 з 20 опитаних). Такої ж точки зору дотримується і відносно велика частина опитаних студентів (9 осіб з 21). Більш усього відповідей на користь варіанта “Зміцнити здоров'я громадян держави” (9 відповідей) дали респонденти, які належать до групи “громадяни Палестини” .

Палестинська держава має вирішувати проблему економічного вибору, тобто визначати, які проблеми розвитку сфери фізичної культури і спорту розв’язувати в першу чергу, а з рішенням яких почекати. У цьому зв'язку заслуговують на увагу припущення, висловлені громадянами Палестини.

Рис.2. Оцінка найбільш важливих цілей розвитку фізичної культури

і спорту держави Палестина всією сукупністю опитаних

Відповіді на питання “З рішення якої проблеми необхідно, на Ваш погляд, почати формування єдиної системи фізичної культури і спорту в Палестині?” наведені на рис. 3.

Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що посадовим особам і фахівцям, яким слід займатися розробкою програм розвитку фізичної культури і спорту в самостійній державі Палестині, доведеться врахувати ряд моментів, притаманних свідомості її населення. Вони можуть бути достатньою мірою впевненими в тому, що сучасне палестинське суспільство, насамперед його найбільш освічена частина, і держава як інститут, що його представляє, мають усвідомлену мотивацію участі в розвитку сфери фізичної культури і спорту. При цьому фізична культура і спорт розглядається, насамперед, як важливий чинник посилення єдності суспільства, стабілізації внутрішнього становища в країні.

Разом з тим не слід ігнорувати ту обставину, що як майбутні фахівці з фізичної культури і спорту, так і звичайні громадяни не вважають проблему розвитку фізичної культури і спорту такою, яку палестинська держава повинна вирішувати в першу чергу. Зокрема, це може означати, що після проголошення самостійної держави навряд чи можна розраховувати на серйозну законодавчу підтримку розвитку сфери та її фінансове забезпечення в необхідних обсягах за рахунок бюджетних коштів. Таким чином, першорядні проблеми розвитку фізичної культури і спорту доведеться вирішувати в умовах твердого дефіциту ресурсів.

Рис. 3. Оцінка першочерговості рішення проблем майбутнього

розвитку сфери фізичної культури і спорту в Палестині

усією сукупністю опитаних

При цьому доведеться визначати, які проблеми вимагають невідкладного рішення. За експертними оцінками, такими проблемами є слабка матеріально-технічна база сфери та дефіцит фахівців, у тому числі з питань управління фізичною культурою і спортом. Якщо покладатися винятково на можливості молодої держави, то на рішення зазначених проблем, знадобиться не одне десятиліття. Тому абсолютно логічними стали б спроби держави звернутися до фізичних чи юридичних осіб, які мають значні суми грошей і співчувають ідеї державотворення, громадяни якої мали би можливість фізично удосконалюватися.

Точніше кажучи, логіка дій палестинського суспільства щодо розвитку фізичної культури і спорту може бути такою. Держава виділяє кошти з бюджету, яких вистачило б на формування законодавчої бази, розробки концепції та цільової комплексної програми розвитку фізичної культури і спорту, створення органів державного управління галуззю. Далі, спираючись на розроблену нормативно-правову базу, держава змогла б послідовно вирішувати й інші проблеми: залучати спонсорів, зміцнювати матеріально-технічну базу сфери, здійснювати підготовку кадрів тощо.

П'ятий розділ “Теоретична модель політики палестинської держави у сфері фізичної культури і спорту” присвячений обговоренню результатів дисертаційного дослідження.

Аналіз проведеного дисертантом дослідження дозволяє визначити основні моменти участі самостійної держави Палестини в розвитку сфери фізичної культури і спорту. Їх доцільно представити у вигляді теоретичної моделі. Наявність такої моделі дозволить державі з перших днів свого існування активно і цілеспрямовано включитися у процес формування сфери фізичної культури і спорту відповідно до потреб палестинського суспільства і з урахуванням ресурсних можливостей держави.

Теоретична модель державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту має низку відмінних рис. По-перше, вона адекватно відбиває особливості суспільного розвитку сучасної Палестини, а також специфіку суспільної свідомості палестинців. По-друге, вона досить точно визначає місце і роль держави (на загальнодержавному і місцевому рівні) у системі забезпечення стабільного розвитку сфери фізичної культури і спорту, характер його взаємодії з цих питань з іншими соціальними інститутами і громадянами. По-третє, у ній позначені цілі та пріоритети державної політики у справі розвитку сфери фізичної культури і спорту. По-четверте, модель містить теоретичний опис механізму практичної реалізації державної політики палестинської держави у сфері фізичної культури і спорту. По-п'яте, модель є досить гнучкою, тобто дає можливість державі оперативно змінювати окремі напрямки своєї діяльності у випадку зміни ситуації в країні чи за її межами. По-шосте, модель акумулює досвід держав інших країн щодо розвитку сфери фізичної культури і спорту, насамперед країн, які знаходяться на етапі державного будівництва або завершили цей етап у недавньому минулому.

Загальний вид теоретичної моделі державної політики палестинської держави у сфері фізичної культури і спорту представлений на рис. 4.

У роботі визначені основні компоненти державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту, які знайшли відображення в теоретичній моделі.

Їх можна умовно розділити на дві групи: I – функціональні компоненти; II – забезпечуючі компоненти. Перша група відбиває існування сукупності інтересів палестинської держави щодо фізичної культури і спорту, а також функції держави з їх реалізації. Друга містить опис засобів, які державі повинна використовувати з метою забезпечення реалізації своїх функцій у сфері фізичної культури і спорту.

Рис. 4. Теоретична модель державної політики Палестини

у сфері фізичної культури і спорту

До функціональних компонентів належать: соціально-політичний компонент; соціально-культурний компонент; соціально-економічний компонент. Група забезпечуючих компонентів вміщує: організаційно-управлінський компонент; нормативно-правовий компонент.

Соціально-політичний компонент є одним з визначальних у структурі державної політики. Він виявляється у використанні фізичної культури і спорту як соціального феномена для досягнення політичних цілей палестинської держави і містить у собі дві складові – внутрішню і зовнішню. Перша відбиває використання фізичної культури і спорту для досягнення внутрішньополітичних цілей (зміцнення єдності суспільства, зміцнення здоров'я громадян, підготовку молоді до захисту держави), а друга – зовнішньополітичних цілей (участь у міжнародному Олімпійському русі, інтеграцію в систему світового професійного спорту).

Соціально-культурний компонент державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту забезпечує державі на початковому етапі свого самостійного існування рішення двоєдиної задачі. По-перше, вона зможе використовувати фізичну культуру і спорт для подальшого розвитку національної культури, а також особистої культури громадян країни. По-друге, виникнуть більш широкі можливості інтенсивного залучення до цінностей світової культури, запозичення тих її елементів, які можуть бути використані в інтересах палестинського народу.

Соціально-економічний компонент припускає рішення задач, зв'язаних зі створенням матеріального підґрунтя функціонування сфери фізичної культури і спорту в Палестині.

Мета організаційно-управлінського компонента державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту – забезпечити узгодженість дій всіх учасників фізкультурно-спортивного руху, а також суспільних інститутів, спрямованих на формування, а також стабільне функціонування і розвиток сфери фізичної культури і спорту в країні.

Нормативно-правовий компонент націлює органи державного управління на те, щоб, крім створення й удосконалення законів з різних аспектів діяльності у сфері фізичної культури і спорту, активно брати участь у законодавчій діяльності, вносячи відповідні статті, виправлення в закони держави Палестина, які тією чи іншою мірою впливають на розвиток фізичної культури і спорту, а також на підставі діючих законів розробляти і створювати нормативну базу для практичної діяльності у сфері фізичної культури і спорту в країні.

Компоненти, які належать і до першої і до другої групи, хоча і є відособленими складовими моделі, у той же час знаходяться в досить тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

Втілення в життя запропонованої автором моделі державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині вимагає здійснення комплексу заходів. З огляду на це, у роботі наводяться відповідні практичні рекомендації органам державного керування сферою фізичної культури і спорту, а також іншим учасникам фізкультурно-спортивного руху Палестини.

ВИСНОВКИ

1. Сучасний етап розвитку палестинського суспільства характеризується тим, що воно стоїть напередодні проголошення самостійної держави, яка має визначити підґрунтя своєї політики, у тому числі і стосовно сфери фізичної культури і спорту. У той же час у країні не ведеться науково-пошукова робота в цьому напрямку, відсутні будь-які розробки з питань формування ефективної державної політики у сфері фізичної культури і спорту. Ця дисертаційна робота покликана виправити ситуацію на краще, заклавши теоретичні підвалини діяльності майбутньої держави з розвитку фізичної культури і спорту в Палестині.

2. Порівняльний аналіз державної політики в сфері фізичної культури і спорту в різних країнах світу, а також аналіз історичних, політичних, соціокультурних, економічних аспектів розвитку палестинського суспільства дозволяє зробити висновок про те, що найбільш ефективним для Палестини стане використання моделі “втручання” держави в справи фізичної культури і спорту. Це означає, що держава виступить основним гарантом розвитку сфери фізичної культури і спорту, забезпечуючи рішення питань організаційного, фінансового, кадрового, матеріально-технічного, науково-методичного, правового забезпечення її розвитку.

3. У сучасному палестинському суспільстві існують серйозні перешкоди об'єктивного і суб'єктивного характеру формуванню ефективної державної політики у сфері фізичної культури і спорту. У суспільній свідомості відзначається низький рівень усвідомлення необхідності першочергового розвитку фізичної культури і спорту (12,3% респондентів). Основними негативними чинниками є: відсутність необхідної кількості спортивних споруд (середня оцінка - 5,86); відсутність необхідного фінансування (5,59); відсутність кваліфікованих фахівців в сфері керування сферою фізичної культури і спорту (5,36).

4. На перших етапах існування самостійної держави в Палестині основними мотивами її участі в розвитку фізичної культури і спорту, імовірніше всього, стануть політичні мотиви. Відповідно до оцінок, отриманих у результаті соціологічних досліджень, держава буде прагнути використовувати фізичну культуру і спорт, насамперед, з метою зміцнення єдності суспільства (45,7%), а також для підвищення політичного іміджу країни (23,5%).

5. Ефективна організація майбутньої діяльності палестинської держави з розвитку сфери фізичної культури і спорту вимагає попереднього визначення її якісних і кількісних параметрів, що здійснено в роботі шляхом моделювання. У процесі моделювання була врахована думка більшості експертів (39,5%), які вважають, що палестинське суспільство має потребу у власній оригінальній моделі державної політики у сфері фізичної культури і спорту.

6. Запропонована в роботі теоретична модель державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині може стати важливим інструментом формування і розвитку національної системи фізичного виховання. Головними складовими моделі виступають: блок функціональних компонентів і блок забезпечуючих компонентів, які знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. До функціональних компонентів належать: соціально-політичний компонент; соціально-культурний компонент; соціально-економічний компонент. Блок забезпечуючих компонентів містить: організаційно-управлінський компонент; нормативно-правовий компонент.

7. Основною відзнакою даної моделі є її комплексний характер. У ній відбиті особливості різних сторін розвитку палестинського суспільства, які у своїй сукупності визначають специфіку і спрямованість політики самостійної держави Палестини у сфері фізичної культури і спорту. Крім того, модель припускає реалізацію державою комплексу заходів, які забезпечать ефективне керування процесом становлення сфері фізичної культури і спорту в Палестині.

8. Механізм практичної реалізації змодельованої політики держави у сфері фізичної культури і спорту припускає послідовне рішення низки задач. До основних, на думку експертів, варто віднести: виділення державою засобів для розвитку фізичної культури і спорту (28,4%); підготовка фахівців у сфері фізичної культури і спорту (19,8%); складання програми розвитку фізичної культури і спорту (17,3%).

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Абдель Рахман Найрат. Передумови формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2002. – № 1. – С.79-81.

2. Абдель Рахман Найрат. Розвиток клубної системи як важливий компонент державної політики Палестини у сфері фізичної культури і спорту // Збірник наукових праць у галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України”. Вип.6. – Львів: ЛДІФК, 2002. – С. 89-92.

3. Абдель Рахман Найрат. Перспективи становлення сфери фізичної культури і спорту в Палестині // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2003. – № 1. – С.112-115.

4. Абдель Рахман Найрат. Концептуальный подход к формированию социально-экономических аспектов государственной политики в сфере физической культуры и спорта в Палестине // VII Международный научный конгресс “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. Материалы конференции. – М.: РГАФК, 2003. – С.319-320.

Абдельрахман МА Найрат. Формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту у Палестині. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню необхідності та можливості формування політики у сфері фізичної культури і спорту, яку має здійснювати самостійна держава Палестини.

В роботі проаналізовано об’єктивні передумови формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині, розглянуто передбачувані мотиви самостійної держави стосовно її участі у розвитку фізичної культури і спорту.

Автором розроблено теоретичну модель державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині, визначено головні шляхи її реалізації, а також сформульовано відповідні практичні рекомендації.

Ключові слова: сфера фізичної культури і спорту, державна політика у сфері фізичної культури і спорту, інтереси держави у сфері фізичної культури і спорту, модель державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Палестині

Абдельрахман МА Найрат. Формирование государственной политики в сфере физической культуры и спорта в Палестине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02. - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено обоснованию необходимости и возможности формирования политики в сфере физической культуры и спорта, которую предстоит осуществлять самостоятельному государству Палестины.

В работе рассмотрены объективные предпосылки формирования политики государства Палестины в области физической культуры и спорта. Диссертантом дана характеристика исторических, социокультурных, политических, религиозных, экономических факторов развития физической культуры и спорта в Палестине. К ним можно отнести:

- особенности национального менталитета палестинского народа. На протяжении длительного исторического периода социальное поведение палестинцев регулируется главным образом нормами мусульманской религии. Это обусловливает такие черты национального менталитета, как конформизм к властям, подчинение личных интересов коллективным (общинным, государственным), признание приоритетов в социальной жизни представителей мужского пола и т.п., что делает более эффективным использование централизованных методов управления как обществом в целом, так и сферой физической культуры и спорта;

- особенности культурной среды, обусловленные длительным периодом нахождения под влиянием других культур, прежде всего европейской культуры. Данное обстоятельство несколько упрощает адаптацию населения к ценностям мирового спорта и способствует использованию традиционных для развитых стран форм организации физкультурно-спортивного движения. Примером может служить достаточно широкое распространение в Палестине клубных форм привлечения населения к регулярным занятиям физической культурой и спортом;

- социально-политическая среда и перспективы ее развития. Государственность в Палестине возрождается в условиях жесткого политического и военного противостояния с соседней страной. Оно требует большого напряжения сил народа, формирования у населения необходимых физических и моральных качеств. Физическая культура и спорт могут сыграть тут одну из определяющих ролей;

- сложная социально-экономическая ситуация в стране. Уровень экономического развития Палестины достаточно низкий. Соответственно низкими являются и доходы населения, что усложняет формирование рынка физкультурно-спортивных услуг и использование рыночных механизмов финансирования сферы физической культуры и спорта. В то же время основные финансовые ресурсы находятся в руках государственных органов, которые имеют возможность пополнять их за счет благотворительной поддержки из-за рубежа;

- достигнутый уровень управления сферой физической культуры и спорта. К настоящему времени не существует действенной системы управления сферой. Центральный орган государственного управления физической культурой и спортом – Министерство молодежи и спорта Палестины – не играет надлежащей роли в определении стратегии развития сферы, поскольку не укомплектовано квалифицированными специалистами. Отсутствуют традиции формирования общественного сектора физкультурно-спортивного движения. НОК Палестины не в состоянии самостоятельно решать задачи популяризации и развития спорта в стране. Функции Министерства молодежи и спорта и НОК не разделены;

- слабое развитие материально-технической базы физической культуры и спорта. Большой дефицит спортивных сооружений. Лишь небольшая часть спортивных клубов имеет собственные помещения. Большинство клубов арендуют помещения либо пользуются спортивными сооружениями местных общеобразовательных школ;

- неэффективное использование финансовых ресурсов сферы физической культуры и спорта. Подавляющая часть финансовых средств, которые с большим трудом собираются из разных источников, расходуется не для решения главных проблем развития сферы физической культуры и спорта – подготовки квалифицированных кадров, развитие материально-технической базы физкультурно-спортивных организаций, проведение соревнований, а на содержания аппарата управления.

В работе проанализированы объективные предпосылки формирования государственной политики в сфере физической культуры и спорта в Палестине, рассмотрены предполагаемые мотивы самостоятельного государства относительно его участия в развитии сферы физической культуры и спорта.

Автором разработана теоретическая модель государственной политики в области физической культуры и спорта в Палестине. Она имеет ряд отличительных особенностей. Во-первых, она адекватно отражает особенности общественного развития современной Палестины, а также специфику общественного сознания палестинцев. Во-вторых, она достаточно точно определяет место и роль государства (на общегосударственном и местном уровне) в системе обеспечения стабильного развития сферы физической культуры и спорта, характер его взаимодействия по этим вопросам с другими социальными институтами и гражданами. В-третьих, в ней обозначены цели и приоритеты государственной политики в деле развития сферы физической культуры и спорта. В-четвертых, модель содержит теоретическое описание механизма практической реализации государственной политики палестинского государства в сфере физической культуры и спорта. В-пятых, модель является достаточно гибкой, то есть дает возможность государству оперативно менять отдельные направления своей деятельности в случае изменения ситуации в стране или за ее пределами. В-шестых, модель аккумулирует опыт государств других стран относительно развития сферы физической культуры и спорта, прежде всего стран, которые или находятся на этапе государственного строительства или завершили этот этап в недавнем прошлом.

В работе определены основные пути реализации разработанной модели, а также сформулированы соответствующие практические рекомендации.

Ключевые слова: сфера физической культуры и спорта, государственная политика в сфере физической культуры и спорта, интересы государства в сфере физической культуры и спорта, модель государственной политики в сфере физической культуры и спорта в Палестине

Abdelrahman MА Nairat. Formation of state policy in sphere of physical culture and sports in Palestine - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the