НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 339.13+338.2

Азарян Олена Михайлівна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ФУНКЦІОНУВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ

СПОЖИВЧОГО РИНКУ

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління,
планування і регулювання
економіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ДОНЕЦЬК 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського.

Наукові консультанти: доктор економічних наук, професор

Сорока Ігор Вікторович

доктор економічних наук, професор,

академік НАН України, заслужений діяч науки

і техніки України

Чумаченко Микола Григорович,

Інститут економіки промисловості НАН України

(м. Донецьк), почесний директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Буркинський Борис Володимирович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України (м. Одеса), директор;

доктор економічних наук, професор,

член - кореспондент НАН України

Голіков Володимир Іванович,

Інститут економічного прогнозування НАН

України (м. Київ), завідуючий відділом

інституціональних змін і розвитку

форм господарювання;

доктор економічних наук, професор

Червова Лідія Георгіївна,

Інститут економіки промисловості НАН України

(м. Донецьк), завідуюча відділом проблем

управління виробництвом.

Провідна установа – Харківський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра бізнесу
та підприємництва.

Захист відбудеться "18" квітня 2003 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Універ-ситетська, 77.

Автореферат розісланий "15" березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах реформування системи господарювання виникла потреба в більш ретельному дослідженні і практичному вивченні проблем функціонування й регулювання споживчого ринку. Процес розвитку і трансформації відбувається на внутрішньому ринку, де конкурують вітчизняні та зарубіжні підприємства різного економіко-технологічного рівня. Однією з головних рис сучасного ринкового господарства є глобалізація ринкових відносин і необхідність адаптації споживчого ринку до вимог єдиної світогосподарської системи. Ефективність функціонування споживчого ринку тим вища, чим збалансованіша його кон'юнктура, чим більше обсяг платоспроможного попиту населення, чим якісніше процес задоволення потреб конкретних його цільових сегментів. Однак в Україні, де здійснюються глибокі економічні перетворення, більша частина перерахованих вище умов відсутня. Наша держава знаходиться на шляху трансформації колишнього механізму регулювання процесами обміну, що був властивий командній системі, у новий, адекватний ринковим умовам. Відповідно до цього економічна політика в країні покликана як можна точніше передбачити дії учасників ринку, виходячи із задач їх максимальної збалансованості та доцільності.

У різних країнах у різних історичних умовах використовувалися різноманітні моделі й концепції розвитку споживчого ринку, тому загальноприйнятий макроекономічний підхід, застосовуваний до країн із перехідною економікою, зокрема пострадянських європейських держав, таких як Україна і Росія, виявився зовсім неефективним. Для подолання затяжної кризи в зазначених країнах і переходу до стійкого зростання актуальним є розвиток інституцій вільного споживчого ринку, заснованих на відповідних концептуальних положеннях, що враховують ряд макро- і мікроекономічних показників. У цих умовах системний підхід є основою теоретичного аспекту виконаної дисертаційної роботи.

Другий аспект актуальності, який можна назвати практичним, полягає в тому, що існуючий у даний час в Україні механізм функціонування і регулювання споживчого ринку недостатньо ефективний на протязі всіх періодів трансформації економіки країни.

Для подальшої стабілізації економічного зростання необхідним є створення механізму регулювання споживчого ринку і розробка моделей його розвитку з урахуванням особливостей економіки України.

Питання функціонування споживчого ринку і його регулювання вирішуються багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами. У зв'язку з об'єктивною необхідністю розробки й обґрунтування механізму функціонування споживчого ринку з урахуванням проведених реформ та інтеграції України у світову господарську систему в економічній літературі з'явилися нові дослідження з даної проблеми. У той же час питання, пов'язані із сутністю функціонування і регулювання споживчого ринку, вимагають подальшого дослідження.

Окремі питання регулювання споживчого ринку, особливо останнім часом, стали привертати увагу багатьох учених-економістів. Зокрема, проблемами вивчення й аналізу процесів обміну, регулювання споживчого ринку займаються А.А. Афонін, Б.В. Буркинський,
А.В. Войчак, В.М. Геєць, В.І. Голіков, Є.П. Голубков, Ф.І. Євдокимов, Ф. Котлер, А.І. Кредісов, А. Хоскинг. Однак проблема комплексного дослідження розвитку споживчого ринку вирішена ще не повністю.

З'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів наукових досліджень Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за темами "Дослідження шляхів розвитку роздрібної торгівлі з урахуванням умов перехідної економіки" (номер державної реєстрації 0100U004110, 1996-1998 рр.), "Основні напрямки розвитку оптової торгівлі в умовах розвитку економіки" (номер державної реєстрації 0100U004109,1999-2002 рр.), у рамках яких автором розроблено концептуальні положення розвитку споживчого ринку в Україні і Донецькій області. Відповідно до госпдоговірної тематики в рамках тем "Дослідження ринку туристичних послуг" (№ 694/99, номер державної реєстрації 0102U003185), "Дослідження конкурентної привабливості продовольчих ринків" (№ 698/99, номер державної реєстрації 0100U004108), "Дослідження ринку титанової продукції України" (№738/2000, номер державної реєстрації 0102U004387), "Розробка методичних рекомендацій з дослідження вітчизняного ринку мийних засобів косметико-гігієнічного призначення" (№780/2001, номер державної реєстрації 0102U003188), "Розробка методичних рекомендацій з дослідження ринку автотранспортних послуг, оптимізації управління автотранспортним підприємством, вивчення попиту на автомобілі" (№837/2001, номер державної реєстрації 0102U003187), "Розробка методичних рекомендацій з вивчення маркетингового механізму на ринку цінних паперів" (№840/2001, номер державної реєстрації 0102U003186) автором розроблено заходи з вдосконалення механізму функціонування окремих ринкових сегментів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних основ і удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування й регулювання споживчого ринку з урахуванням глобальних і локальних тенденцій розвитку світової та національної економік.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:

визначено теоретичні основи розвитку ринкових відносин і основні етапи становлення обмінних процесів у системі господарювання і регулювання споживчого ринку;

досліджено економічний зміст категорій “споживчий ринок” і “споживання” та сформовано їх сучасну інтерпретацію;

проаналізовано споживання як інструмент становлення і розвитку господарювання;

проаналізовано сучасну парадигму дії ринкового механізму з виявленням основних передумов і тенденцій глобалізації ринкових відносин і об'єктивних процесів, що впливають на них;

визначено місце споживчого ринку у світогосподарській системі з розробкою класифікації елементів ринку;

виявлено особливості входження України у світову господарську систему;

виявлено особливості розвитку ринкового механізму в Україні та причини кризи споживчого ринку;

розроблено організаційно-економічний механізм реформування й регулювання споживчого ринку України.

Об'єкт дослідження – процеси розвитку споживчого ринку в контексті загальносвітових процесів і тенденцій.

Предмет дослідження – становлення і функціонування організаційно-економічного механізму регулювання споживчого ринку.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи складають праці класиків економічної теорії, вітчизняних і зарубіжних учених-економістів із проблем розвитку споживчого ринку. Інформаційною базою дисертації є законодавчі акти України, методичні й інструктивні матеріали міністерств і відомств, дані Держкомстату України, аналітичні документи, економічні огляди.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувалися такі методичні засоби і прийоми: установлення причинно-наслідкових зв'язків – при дослідженні відносин власності як фактора зародження обмінних процесів, економічної свободи як мети існування споживчого ринку; системного аналізу – при вдосконаленні концептуальних підходів і моделі організаційно-економічного механізму регулювання споживчого ринку; системного підходу – при аналізі споживчого ринку в контексті глобалізації економіки; абстракції – при дослідженні кризових явищ споживчого ринку України; економіко-статистичного аналізу - при розрахунку індексів людського розвитку і людського потенціалу; порівняння – при аналізі стану і тенденцій розвитку споживчого ринку; факторного аналізу й економіко-математичного моделювання – при розробці моделей регулювання споживчого ринку в різних умовах зовнішнього середовища.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці цілісної методологічної концепції організаційно-економічного механізму функціонування, регулювання споживчого ринку в сучасних умовах. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему із розробки теоретико-мето-дологічних основ ефективного розвитку споживчого ринку.

Основні наукові результати, які мають наукову новизну, такі:

уперше

споживчий ринок досліджений як відносно відокремлена система загальних ринкових відносин, встановлено історичні етапи його розвитку; доведено, що відносини власності не тільки конституціонують ринковий простір, але й обумовлюють його форми та особливості механізмів реалізації співвідношення “попит – пропозиція” на ринку споживчих товарів; встановлено неузгодженість граничної норми заміни споживчих вартостей;

на основі аналізу споживання як інструменту становлення і розвитку форм господарювання структуровано систему потреб та елементи процесу споживання як фактора функціонування ринку;

обгрунтовано теоретичне положення, згідно якого споживчий стимул (у тому числі й відносно віртуальної споживчої вартості) виникає через неузгодженість окремих стадій попиту та пропозиції; визначено шляхи розвитку споживчого ринку в контексті загальноцивілізаційного процесу, пов'язаного із сучасними світовими тенденціями розвитку ринкового господарства;

розроблено організаційно-економічний механізм регулювання споживчого ринку з урахуванням взаємодії структурних елементів: механізму формування і задоволення потреб; механізму рівноваги між виробництвом і споживанням; механізму рівноваги національного і світового споживчих ринків; механізму захисту внутрішнього споживчого ринку; маркетингового механізму регулювання споживчого ринку; механізму циклічного розвитку споживчого ринку;

запропоновано моделі з реформування споживчого ринку, до яких відносяться модель споживчого ринку як динамічної системи; модель впливу факторів на споживчий ринок; модель взаємодії факторів з метою регулювання споживчого ринку;

удосконалено:

методологічні основи стратегії функціонування й регулювання споживчого ринку, що базуються на категорії потреб і враховують особливості й основні тенденції їхнього розвитку;

діагностику стану споживчого ринку шляхом уведення індексу його стану в норматив ІЛР (індексу людського розвитку);

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат економічної науки сутнісного трактування категорії "споживчий ринок", що розглядається як система економічних взаємин, які реалізують себе за допомогою економічних потреб і проявляються через попит, пропозицію і ціну;

класифікація елементів ринку та їхнє формування з урахуванням трьох основних факторів: населення, потреби якого задовольняються, промислового і торгового капіталу;

пропозиції з реформування ринкового механізму у сфері споживання з урахуванням загальноекономічних пропорцій, що склалися в даний час і відбивають зв'язки між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

Практичне значення одержаних результатів. До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, відносяться:

розробка концептуальної моделі вдосконалення функціонування ринку і визначення факторів, що впливають на динаміку розвитку ринкових відносин, які схвалені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1662, а також заходи щодо вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів у Донецькій області на 2002-2003 рр., які затверджені розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 15 січня 2002 р. № 9 (довідка про впровадження від Управління торгівлі та побутового обслуговування Донецької обдержадміністрації № 03/22-435 від 29.10.02); обґрунтування регулювання діяльності споживчого ринку та механізмів його захисту при реконструкції і розвитку торговельної мережі Куйбишевського району м. Донецька (довідка № 1453 від 15.11.02); розробка системи зміцнення іміджевих характеристик організаційно-структурних ланок споживчого ринку та системи управління ним (акт впровадження від Донецької торговельно-промислової палати № 1507/01 від 22.11.02); впровадження маркетингового механізму циклічного розвитку ринку (акт впровадження від ЗАО “Київ-Конті” № 1315 від 28.10.02). Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру активно використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського при викладанні дисциплін “Маркетинг”, “Міжнародний маркетинг”, “Промисловий маркетинг”, “Інфраструктура товарного ринку” (довідка № 08.06/1899 від 23.10.02).

Особистий внесок здобувача. Автору належать наукові ідеї роботи, результати моніторингу споживчого ринку, вибір методів дослідження, методологія розробки комплексного підходу до вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування й регулювання споживчого ринку.

Дисертант є безпосереднім учасником практичного впровадження наукових і прикладних результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідалися і мали підтримку на II Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг: теорія і практика" (Київ, 1998 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки" (Харків, 1999 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг: теорія і практика" (Київ – Ялта, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття" (Київ, 2000 р.); III Міжнародній конференції молодих учених-економістів "Макроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы" (Донецьк, 2000 р.); Міжнародній конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (Донецьк, 2001 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (Київ, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи" (Київ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблемы развития маркетинга и логистики в транзитивной экономике" (Донецьк – Слов'яногірськ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 50 наукових працях, з них 4 монографії, 12 статей у наукових журналах, 10 статей у збірниках наукових праць, 15 публікацій у матеріалах наукових конференцій, в періодичних виданнях, 5 розділах навчальних посібників. Загальний обсяг публікацій 47,5 д.а., з яких особисто автору належить 45 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (367 найменувань) і 4 додатків (на 19 сторінках). Основний зміст викладено на 399 сторінках. Робота містить 24 таблиці, 58 рисунків і схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Становлення споживчого ринку в системі виробничих відносин. У даному розділі досліджено становлення споживчого ринку в системі виробничих відносин за історичними етапами його розвитку з урахуванням форм власності. Історичний шлях розвитку споживчого ринку від IV тисячоліття до н.е. (Шумерська держава) і до наших днів (Сполучені Штати Америки) свідчить, що споживчий ринок виникає на етапі становлення товарно-грошових відносин.

Виходячи з цього та на базі аналізу існуючих дефініцій категорії “споживчий ринок”, автор пропонує таке її визначення: споживчий ринок – це система економічних взаємовідносин, які реалізуються через економічні потреби і відображаються через попит, пропозицію і ціну та які розвиваються убік їх інтенсифікації.

Обмінні процеси всередині господарства Шумеру (IV тисячоліття до н.е.) носили натуральний характер: через відсутність універсального товару-еквівалента кожен товар був відособленим і обмінювався в тих пропорціях, що найбільше влаштовували продавця і покупця. Торгові угоди носили випадковий характер і не були визначальними при виборі об'єкта купівлі-продажу. Розглядаючи в комплексі всю сукупність економічних відносин, які склалися в Шумерській державі, не можна стверджувати, що ринкові відносини, а також споживчий ринок відігравали важливу роль в її розвитку. Система господарювання єгипетської коми
(IV століття н.е.) розглянута як один із проміжних ступенів формування і розвитку ринкових відносин у цілому і споживчому ринку зокрема, оскільки параметри її функціонування вказують на присутність в її економічному середовищі ознак ринкового господарства: вільні продавці і покупці, наявність попиту та пропозиції товарної маси, прояв вільної конкурен-ції на ринку товарів. Незважаючи на відсутність розвинутих ринкових інститутів, відповідні ринкові взаємозв'язки в комі проглядаються досить чітко, що додає їм завершений у соціально-економічному відношенні вид ринкового господарства. У середньовічних шведських містах (XV століття) торгівля починає носити масовий характер, а до сфери обміну залучається практично все міське населення. У суспільно-виробничих умовах шведського міста економічним фундаментом ринкових відносин виступають три домінанти: наявність вільної найманої праці, коли деяка нестійкість щодо кількості його пропозиції на ринковому просторі врівноважується присутністю економічної свободи; соціально-політична оболонка прояву ринкових зв'язків у виді шведської корони, що є найбільш крупним власником; обмеження ринкової форми прояву потреб не економічним втручанням, а присутністю обмінних і утворюючих форм її реалізації.

Історичний характер етапів становлення ринкового господарства багато в чому пояснюється динамікою розвитку суспільно-політичних процесів у світі, незалежно від їхньої соціальної спрямованості. У цьому контексті в дисертації розглянуто приклад відродження Німеччини після Першої світової війни й особливості ринкових перетворень в умовах посилення тоталітарного режиму. В умовах мілітаризації німецького суспільства споживчий ринок як сукупність ринкових потреб набув специфічної форми існування. Досвід Німеччини показав, що потреба обмінювати і розподіляти, виявившись відірваною від ринкового потоку розвитку, породжує адміністративну систему управління, надзвичайно тверду за своїми конструктивними особливостями.

Найбільш рельєфно виступає механізм функціонування споживчого ринку в умовах американського суспільства. При цьому основу економічної політики складає обґрунтований вибір пріоритетів державної підтримки, якою на сьогодні в США користуються технічно передові галузі промислового виробництва, що забезпечують країні пріоритетне положення у світі. Для підтримки національної переваги у високотехнологічних виробництвах США розробили ефективну науково-дослідну політику, результатом якої є створення найбільш комфортних умов розвитку основної складової продуктивних сил суспільства, а саме людини.

Обрані паралелі в історичних етапах становлення споживчого ринку дозволяють докладно прослідити і зрозуміти логіку сучасних трансформаційних процесів в економіці України та її споживчого ринку.

Розділ 2. Трансформація процесів споживання в сучасних умовах. У даному розділі визначено вплив процесів обміну на становлення і розвиток ринкових структур, систематизовано результати дослідження соціально-економічної природи людських потреб, викладено авторський погляд на категорії "потреба", "нестаток", "бажання". Методологічною основою у даному випадку обрана теза - споживання виступає рушійним мотивом усякого виробництва та є безпосереднім зв'язком економічного і соціального розвитку суспільства.

У розділі наведено теоретичне узагальнення природи виникнення категорії "споживання", що дозволяє внести певну системність у загальну схему його вивчення. Для цього розглянуто основні фактори споживання, якими виступають: потреби; сфера їхнього розподілу – через механізми виробництва благ і їхнього обміну; формування потреб у вигляді реалізації та соціального становлення людини; ринкова організація функціонування потреб у господарюванні. Цілісна взаємодія зазначених факторів породжує економічну категорію "споживання".

Усвідомлення потреб як мотивації до суспільної праці здобуває конкретну форму – форму інтересу. Реалізація інтересу на практиці знаходить своє втілення у здійсненні різних видів діяльності. У схемі "потреби – інтерес – діяльність" відбивається причинно-наслідковий зв'язок виникнення і реалізації спонукальних мотивів. На споживчому ринку схема реалізується за допомогою еквівалентного відшкодування отриманої частини вартості на відповідну кількість матеріальних і нематеріальних благ. Для більш детального аналізу змісту наведеної схеми розроблено ієрархічну структуру потреб, що представлена їхньою сукупністю.

Складовими споживчого ринку виступають, з одного боку, товари і послуги, призначені для задоволення потреб членів суспільства, з іншого – кількість чи маса грошей, що можуть бути використані для їхнього придбання. У взаємодії обидві ці складові знаходяться під впливом закону попиту та пропозиції, у результаті чого складається стереотип поведінки кожного з учасників ринку.

Неузгодженість у реалізації окремих стадій процесів попиту та пропозиції на споживчому ринку призводить до зміни сформованих і виникнення нових споживчих стимулів. Якщо розглядати систему споживчих стимулів з погляду діалектичної єдності процесів виробництва і споживання, то вона може бути представлена такою структурною схемою:

Споживчі стимули = власне процес виробництва, що містить зовнішні і внутрішні стимули виробника + власне процес споживання, що містить зовнішні і внутрішні стимули споживача.

У будь-якому суспільстві споживання виступає не стільки домінуючим елементом розвитку виробничих відносин, скільки тим, що визначає можливості й основні їхні орієнтири, тому що, не маючи на це достатніх передумов, ні виробництво, ні тим більше розподіл і обмін не здатні забезпечити відповідну динаміку. У тісному сполученні окремих елементів кожної зі стадій суспільного виробництва між собою такий результат можливий, що обумовлює як один із провідних факторів розвитку виробничих відносин саме процес споживання.

Розділ 3. Споживчий ринок і глобалізація економіки. У розділі показано місце і роль споживчого ринку у світогосподарській системі з використанням як вихідних посилок тенденцій глобалізації та показників сучасної їх динаміки.

У роботі визначено, що тенденції глобалізації в історичному часі є перестановкою центрів індукції світового господарства.

Розглянуто і систематизовано основні фактори трансформації світової економіки кінця XX століття, які можна трактувати як формування багатьох центрів, що конкурують один з одним. Але у світовій економіці, що має вже кілька центрів світогосподарських систем, межі зон впливу починають стиратися завдяки тому, що глобальна рухливість ресурсів і почасти ринків досягла небачених раніше розмірів.

У структурному зрізі процеси глобалізації світової економіки відбуваються на трьох рівнях: мікрорівні (окремі підприємства, фірми, об'єднання), мезорівні (окремі ринки - праці, грошей, технологій), мегарівні (окремі регіони, країни). Формою прояву глобалізації економіки виступають інтеграційні угруповання, усередині яких чітко простежуються синхронізація процесів відтворення, тісний взаємозв'язок національної економіки з окремими пріоритетами власного розвитку, узгодженість вибору орієнтирів розвитку усередині інтеграційного утворення. Одним із таких інтеграційних угруповань може бути регіон.

У цьому зв'язку істотно зростає значущість дослідницької діяльності, пов'язаної з відстеженням процесів зміни умов життєдіяльності окремих суб'єктів господарювання, окремих членів суспільства, установленням причин і можливих наслідків форс-мажорних обставин, виробленням раціональної схеми відповідних економічних стимулів, що дозволяють змінити на краще умови економічного середовища, що погіршилися. Такі дослідження можливі за допомогою застосування концепції маркетингу в її еволюційному русі. У розділі визначено, що маркетинг є тим інструментом, що дозволяє частково вирішити одне з найжорсткіших протиріч наслідків глобалізації – збільшення розриву між індустріально розвиненими країнами і країнами, що розвиваються.

Від того, наскільки та чи інша держава є інтегрованою в економіку іншої держави, власне, і залежить її стійкий стан у світі.

Зважаючи на те, що вся світогосподарська система функціонує за чітко визначеними правилами, можна розглядати її як об'єктивну систему, підпорядковану впливу ринкових імпульсів. Для більш глибокого аналізу цих імпульсів наведене групування об'єктивних законів економіки, що дозволяє розглядати їх як механізм забезпечення збалансованості чи досягнення рівноваги інтересів споживачів і виробників, їх ресурсних можливостей і перспектив пошуку та знаходження компромісних рішень у взаємодії на ринку товарів (послуг).

У роботі споживчий ринок представлений як система, що має прямі та зворотні зв'язки. Як зв'язки, що прямо впливають на перспективи його розвитку, виступають обсяги і темпи інвестицій у промисловий і торговельний сектори і народжуваність населення за певний період. Як зворотні зв'язки виступають середній термін служби промислового та торговельного капіталу і зв'язані з ним розміри амортизації, обсяги резервів запасів необхідних ресурсів і рівень смертності населення за цей же період.

На основі розгляду споживання як економічної категорії, що характеризує певну сферу суспільного відтворення, виділено такі ознаки, що найбільшою мірою розкривають її зміст: по-перше, як специфічну сферу суспільного відтворення, у рамках якої закінчує свій шлях пересування будь-який товар чи послуга; по-друге, як стадію виникнення попиту, що породжує виробництво того чи іншого товару чи послуги; по-третє, як специфічний процес, пов'язаний із використанням результатів роботи суспільного виробництва для задоволення особистих потреб.

Розділ 4. Розвиток споживчого ринку в Україні. Проаналізовано особливості розвитку ринкового господарства в Україні і зроблено висновок про те, що тільки система, заснована і функціонуюча на законах ринкового господарювання, дозволяє найбільш ефективно забезпечувати баланс інтересів і можливостей у частині задоволення соціально-економічних потреб суспільства.

Виходячи з цього одним із головних завдань економічної політики України є дослідження ефективності взаємодії всіх складових споживчого ринку в контексті трансформаційних процесів, що відбуваються. Високий динамізм цих процесів, які набули особливого прискорення з 1991 р., після досягнення незалежності нашої держави, вимагає забезпечення виконання принципу зростання народного добробуту, відповідно до якого повинна будуватися стратегія і тактика реформування. Основними критеріями їх доцільності та ефективності, які дають підстави для висновків щодо необхідності продовження існуючої економічної політики, можуть бути показники стану і розвитку економіки і споживчого ринку.

Розглянуто стан і наведено динаміку основних економічних регуляторів операцій обміну на ринку товарів і послуг, що дало змогу дослідити основні складові створення такого середовища, яке формує дію ринкового механізму.

Характеризуючи з погляду основних елементів ринкового механізму ситуацію, що склалася на кінець 90-х років на ринку товарів і послуг в Україні, необхідно відзначити той факт, що в становищі України спостерігався ряд моментів, які вписуються в загальноприйняті схеми класичного розвитку економіки, а деякі – не вписуються (табл.1):

по-перше, це стосується питань ціноутворення на переважну більшість товарів (продуктів) і послуг як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Мав місце перманентний процес знецінення грошей, з одного боку, а з іншого – хронічних затримок із виплатою заробітної плати, пенсій і субсидій, який призвів до істотного зубожіння великої маси людей, змушених існувати за межами мінімального порогу виживаності. Дані свідчать, що заборгованість із виплати заробітної плати за 11 місяців 2002 р. зменшилась на 3,8%, або на 95,3 млн. грн., і становила на 1 грудня 2002 р. 2389 млн. грн. Однак продовжується зростання суми невиплаченої заробітної плати за рахунок місцевих та Державного бюджету, відповідно на 4,6 та 14,8%, порівняно з аналогічним періодом 2001 р.;

по-друге, невідповідність розвитку економічних процесів в Україні загальноприйнятим виявляється у вільній валютизації резерву коштів. Вільне ходіння на території країни іноземної валюти призвело до того, що на практиці набули масового характеру обмінні валютні операції, пов'язані з конвертацією національної грошової одиниці;

Таблиця 1

Динаміка основних показників розвитку економіки і споживчого ринку
в Україні за 1990-2002 рр. |

1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

ВВП* | … | 87,8 | 90,0 | 97,0 | 98,1 | 99,8 | 105,9 | 109,2 | 104,1

Виробництво товарів народного споживання*1 | 105,8 | 82,2 | 82,2 | 88,1 | 100,0 | 107,2 | 124,5 | 117,7 |

124,7

Роздрібний товарообіг* | 111,5 | 86,1 | 94,9 | 100,2 | 93,4 | 92,9 | 108,1 | 133,7 | 150,1

Грошові доходи населення2, млн. грн. | … | 26498 | 40311 | 50069 | 54379 | 61865 | 86911 | 109391 |

21,8

Індекс споживчих цін, % (грудень до грудня) | … | 281,7 | 139,7 | 110,1 | 120,0 | 119,2 | 125,8 | 106,1 |

99,4

Обсяг послуг, млрд. грн.3 | … | … | … | … | … | … | 26,5 | 30,5 | 7

Середньомісячна зарплата*:

номінальна | … | 370,2 | 121,8 | 108,9 | 105,6 | 124,3 | 135,4 | 127,7 | 149,2

реальна | … | 128,1 | 86,2 | 97,6 | 87,1 | 103,4 | 103,6 | 120,4 | 138,8

* у % до попереднього року.

1 дані за 2002 р. наведені з урахуванням обсягу послуг;

2збільшення порівняно з аналогічним періодом 2001 р. (січень – листопад);

3збільшення порівняно з 2001 р.

по-третє, це надмірна деформованість механізму попиту та пропозиції. Якщо на конкурентному ринку ціна будь-якого товару встановлюється на рівні, урівноваженому попитом та пропозицією, то на ринку товарів і послуг в Україні ціни більшості товарів орієнтуються не стільки на зазначене співвідношення, скільки на обмінний курс іноземних валют, що, як правило, установлюється з урахуванням тенденцій, які утворюються на валютних торгах. Аналіз індексу споживчих цін за 2002 р. дає змогу дійти висновку, що деформаційні процеси дещо уповільнилися, оскільки загальний індекс споживчих цін за 2002 р. становив 99,4% порівняно зі 106,1% в 2001 р. при одночасному збереженні курсу валюти;

по-четверте, це відсутність цивілізованого характеру економічних відносин в умовах формування конкурентного середовища. Показник обсягів зовнішньої торгівлі товарами певною мірою відображає покращення ситуації, що склалася у 2002 р. Так, загальний обсяг зовнішньої торгівлі за січень – листопад 2002 р. збільшився на 6,9% відповідно до аналогічного періоду 2001 р. Крім того, обсяги експорту в Україні перевищили обсяги імпорту на 2%, що є свідоцтвом зміцнення положення України в міжнародному ринковому просторі;

по-п'яте, боротьба з дефіцитом товарної маси призвела до того, що на практиці утворився дефіцит грошової маси. Виявилося, що широко відомі заходи для зрівняння попиту та пропозиції не можуть бути використані в сучасних умовах на ринку України. Становище, що склалося, поліпшилося в 2002 р. завдяки політиці поступового зміцнення відсоткової ставки та нарощування грошової пропозиції відповідно до Основ грошово-кредитної політики на 2002-2003 рр.

Здійснення перетворень у господарському комплексі України, у тому числі і на споживчому ринку, поставило в основу еволюцію сфери особистого споживання, що вирішальною мірою впливає на рівень життя населення. Одним із найважливіших показників рівня попиту є структура споживчих витрат (табл. 2).

Аналіз структури грошових доходів і витрат населення свідчить, що протягом останніх п'яти років істотних змін не відбулося. Платоспроможний попит і споживчий ринок знаходилися у стані депресії, тобто реальні показники грошових доходів і витрат у порівнянні з 1990 р. мають дуже повільну позитивну динаміку. Так, грошові доходи в 1990 р. склали 115,7%, а в 2001 р. – 125,9% відповідно до попереднього року. Зокрема, купівля товарів та оплата послуг у 2001 р. становила 77 млрд. грн. проти 590 млрд. грн. в 2000 р.

За аналізований період істотно не поліпшились і показники рівня життя населення. Свідченням цього є і зменшення споживання основних продуктів харчування. Якщо розглядати середньодушове споживання основних продуктів харчування в порівнянні з 1990 р. і рекомендованою раціональною нормою споживання, то виявиться, що по всьому переліку найменувань продуктів харчування, крім картоплі, спостерігається зниження обсягів споживання (табл. 3).

Таблиця 2

Платоспроможний попит, грошові доходи і грошові витрати
населення, % до 1990 р. |

1991 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Грошові доходи | 97,5 | 34,1 | 28,8 | 30,9 | 30,3 | 28,1 | 30,8

Грошові доходи без обов'язкових платежів і податків | 100,5 | 35,2 | 29,2 | 31,1 | 30,6 | 28,6 | 29,9

Грошові доходи разом із недекларованими доходами | 97,5 | 44,6 | 43,9 | 44,9 | 43,4 | 38,7 | 36,7

Платоспроможний попит | 83,1 | 20,2 | 16,9 | 18,2 | 18,2 | 16,9 | 18,0

Платоспроможний попит разом із недекларованими доходами | 83,1 | 26,9 | 26,5 | 27,1 | 26,6 | 20,1 | 21,8

Індекс споживчих цін (середніх, до поперед-нього року), разів | 1,9 | 4,8 | 1,8 | 1,16 | 1,106 | 1,227 | 2,282

Усього грошових витрат | 92,1 | 31,8 | 27,7 | 29,4 | 29,6 | 26,9 | 29,5

Покупка товарів і оплата послуг | 88,1 | 33,0 | 25,0 | 25,0 | 24,7 | 24,36 | 17,0

З них:

покупка товарів | 86,9 | 29,9 | 19,8 | 18,6 | 191 | 18,9 | 21,5

оплата послуг | 98,8 | 60,3 | 69,7 | 80,8 | 74,3 | 70,1 | 74,8

Обов'язкові платежі і добровільні внески | 73,1 | 25,2 | 25,4 | 29,3 | 28,2 | 27,9 | 37,8

З них податок на прибуток | 69,0 | 31,6 | 31,7 | 29,0 | 28,4 | 28,8 | 32,4

Приріст заощаджень у вкладах і придбання цінних паперів | 140,2 | 4,6 | 16,1 | 14,7 | 13,0 | 19,1 | 17,2

Витрати на придбання валюти* | … | 10,6 | 14,8 | 20,1 | 22,5 | 9,3 | 5,9

Перевищення доходів над витратами** | 23,3 | 10,2 | 13,9 | 5,9 | 11,3 | 11,8

* % до 1993 р. (у фактичних цінах).

** 1992 – 1999 рр. у цінах 1990 р., у % до 1991 р. (у фактичних цінах).

Таблиця 3

Середньодушове споживання населенням України

основних продуктів харчування1

Найменування продуктів харчування | Фактично досягнутий рівень споживання, кг

1990 | 2001 | Рекомендована раціональна норма

М'ясо і м'ясопродукти

Молоко і молочні продукти

Яйця, шт.

Картопля

Овочі та баштанні

Цукор

Олія

Хлібні продукти | 68

373

272

131

102

50

11,6

141 | 31

205

180

140

105

39

10

130 | 80

380

290

124

151

38

13

101

1 Статистичний щорічник України за 2001 р. - К.: Техніка, 2002. - С. 441.

Спостерігається достатньо негативна тенденція до диференціації суспільства, що поглиблюється, за рівнем доходів. У цьому зв'язку великого значення набуває необхідність аналізу купівельної спроможності населення як суб’єкта сукупного попиту.

У формалізованому вигляді сукупну купівельну спроможність (КС) можна відобразити як

(1)

де КС – купівельна спроможність населення;

– купівельна спроможність і-го покупця (і=1, 2,...,n);

– приріст купівельної спроможності і-го покупця (і=1,2,...,n);

n – загальна кількість покупців.

Проте, у випадку, коли в наступному періоді старі покупці домоглися приросту індивідуальної купівельної спроможності та зросла загальна кількість їх за рахунок нових покупців, формула сукупної купівельної спроможності на споживчому ринку (ПС) приймає наступний вигляд:

, (2)

де ПС - купівельна спроможність населення на наступний період;

– купівельна спроможність і-го покупця, що залишився з попереднього періоду (і=1,2,...,n);

n – загальна кількість покупців, що залишилися від попереднього періоду;

– приріст купівельної спроможності і-го покупця у порівнянні з попереднім періодом;

– купівельна спроможність нових покупців (j =n+1, n+2,..., m);

m – кількість нових покупців.

Для ефективного функціонування споживчого ринку необхідне створення системи моніторингу за його станом. Для цього пропонується використання інформаційних підсистем, за якими доцільно здійснювати моніторинг: стан виробництва і постачання ринку товарами і послугами; стан роздрібної торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами; стан загальної ринкової кон'юнктури і балансу попиту та пропозиції; соціальний портрет споживача.

Дані підсистеми пропонується трансформувати в елементи розрахунку індексу стану споживчого ринку для доповнення індексу людського розвитку. Можна також визначити індекс регіонального розвитку ринку (ІРРР) як відсоток купівель у регіоні даного товару від покупок даного товару в цілому в країні.

У порівнянні з розвинутими в економічному відношенні країнами світу в Україні у сфері особистого споживання спостерігаються дві основні тенденції: з одного боку, відбувається згладжування диспропорцій, що існували, чому в значній мірі сприяють розширення особистої економічної свободи, поява нових видів товарів і послуг, підвищення загальної культури споживання і з іншого – продовжують існувати в показниках рівня диспропорції, причиною чому є повільне зростання платоспроможного попиту, пов'язаного із затримками виплат заробітної плати й інших видів грошового забезпечення громадян, з ціновими регуляторами неринкового змісту.

Визначаючи споживчий ринок як систему економічних взаємин, в якій знаходять своє задоволення потреби всіх учасників за допомогою відповідних товарів і послуг певної властивості чи характеристики, необхідно вказати на той факт, що взаємини економічних потреб у виробництві, обміні та споживанні можуть здійснюватися в будь-якій суспільній формації, будь то рабовласницький лад, феодальний, капіталістичний чи соціалістичний, без обмежень. Розподіл благ як неодмінна складова споживчого ринку може відбуватися за двома напрямками: соціальним і економічним. Соціальний канал представлений необхідністю допомоги суспільства індивідуумам, що через ряд причин і обставин (вік, здоров'я тощо) не можуть задовольняти всі свої потреби в повному обсязі, а економічний канал являє собою власне ринковий механізм розподілу результатів господарювання. В сучасних умовах транзитивної економіки саме соціальний канал починає відігравати провідну роль і потребує першочергових перетворень.

Розділ 5. Моделювання системи регулювання споживчого ринку. Організаційно-економічний механізм регулювання споживчого ринку – це система причинно-наслідкових і зворотних зв'язків з організації та регулювання споживчого ринку і його інфраструктури, що засновані на аналізі та прогнозуванні потреб населення й забезпечують взаємодію між ринками на мега-, мезо- і мікрорівнях.

Організаційно-економічний механізм регулювання споживчого ринку є складною багатоструктурною системою. Усередині цієї системи об'єктивно існують і постійно діють взаємозалежні структурні одиниці. Ці одиниці не є незалежними одна від одної. Діючи одночасно, вони стимулюються взаємно, утворюючи при цьому певну систему взаємодії та закономірностей. Ця взаємозалежність, що функціонує в рамках держави, і у взаємозв'язку зі світогосподарською системою утворює систему регулювання національного споживчого ринку (рис. 1).

Рис. 1. Взаємодія структурних одиниць організаційно-економічного
механізму регулювання споживчого ринку

А – механізм формування і задоволення потреб;

Б – механізм рівноваги між виробництвом і споживанням;

В – механізм рівноваги національного і світового споживчого ринків;

Г – механізм захисту внутрішнього споживчого ринку;

Д – маркетинговий механізм управління споживчим ринком;

Е – механізм циклічного розвитку споживчого ринку.

Механізм формування і задоволення потреб є складним за своєю структурою, тому що він заснований на нематеріальних факторах (психологія споживання, престижність споживання, побудова ієрархії споживачів) і матеріальних факторах (фінансові можливості, властивості товару, наявність і доступність товару) і дозволяє визначати і прогнозувати ієрархію потреб, установлювати закономірності реалізації потреб на ринку, формувати баланс потреб і можливостей на ринку.

Механізм рівноваги національного і світового споживчого ринку є складовою частиною світогосподарської системи. Більш ніж половина ВВП України реалізується за допомогою зовнішньоекономічної діяльності. Це обумовлює необхідність розробки механізму рівноваги національного і світового споживчого ринку з урахуванням таких напрямів: створення економічних, нормативно-правових і організаційних передумов з метою реалізації у світогосподарській системі конкурентних переваг; оптимізація структури експорту-імпорту; удосконалення торгового режиму з метою подальшого вступу у ВТО (рис. 2).

Механізм рівноваги між виробництвом і споживанням сприяє: прогнозуванню процесів зміни попиту, ціни, обсягів продажів, зміні потреб; досліджуванню формування рівноваги виробництва і споживання під впливом таких інструментів,