Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства

Акіменко Павло Іванович

УДК 332.1 : 330.322 (477.75)

Регіональні чинники інвестиційної реструктуризації економіки

(на прикладі Автономної республіки Крим)

Спеціальність 08.10.01 – “Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Галуза Станіслав Григорович, Харківській національний університет ім. В.Н. Каразіна;

кандидат економічних наук, доцент Коротич Олена Борисівна, Харківська державна академія залізничного транспорту.

Провідна установа: Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України.

.

Захист дисертації відбудеться “ 23 ” жовтня 2003 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 в Харківської державної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Харківській державній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий “ 22 ” вересня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент Лелюк Н.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах кардинальної трансформації соціально-економічної структури господарства різко зростає роль і значення державної регуляторної політики. Регіональні диспропорції, що існують в економіці багатьох країн, у період нестачі інвестиційних ресурсів та відсутності ефективної регіональної політики можуть стати суттєвим фактором, що гальмує розвиток та модернізацію господарського комплексу країни та її окремих регіонів.

За цих умов забезпечення сталого економічного розвитку на регіональному рівні пов’язане із формуванням ефективних механізмів залучення зовнішніх інвестицій в економіку. Однак, проблема полягає не тільки в розширенні теоретико-методичних підходів у сфері залучення інвестицій в економіку регіонів, але й у проблемі організації, планування і прогнозування цього процесу. Тільки дослідження всього спектру цих проблем дозволить виробити реальні заходи для поліпшення інвестиційного клімату регіону та підвищення ефективності використання капіталовкладень.

Актуальність дослідження обумовлена також тим, що в даний час існуюча в Україні система внутрішнього інвестування не забезпечує реальної реструктуризації економіки, а система залучення іноземних інвестицій знаходиться в стадії становлення.

Комплексне дослідження вищезгаданих проблем проведено автором на прикладі Автономної республіки Крим (АРК).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в процесі участі автора в розробці і реалізації Програми соціально-економічного розвитку АРК на 2003 рік та Програми розвитку територій приоритетного розвитку та СЕЗ “Порт Крим” на 2002 рік.

Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації входять складовою частиною в структуру держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та маркетингу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського “Концепція регіонального розвитку Криму в ринкових умовах” (№ державної реєстрації 0101U006502).

Об’єктом дисертаційного дослідження є фінансово-інвестиційний механізм розвитку економіки територіальної структури суспільного відтворення.

Предметом конкретного наукового аналізу в роботі виступає інвестиційна система реструктуризації регіонального господарства в умовах формування відкритої економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і науково-прикладних засад інвестиційного механізму реструктуризації регіональної економіки на базі підвищення ефективності використання територіального чинника організації фінансово-інвестиційної діяльності.

Відповідно до поставленої мети дисертаційного пошуку висувалися і вирішувалися такі основні науково-практичні завдання:

· Розширення поняттєво-термінологічного апарату дослідження регіональної економіки стосовно сучасних умов трансформаційної стадії її розвитку у нашій країні.

· Конкретизацію фінансово-інвестиційних аспектів трансформації регіональної економіки в ринкових умовах.

· Визначення умов і принципів державного регулювання регіонального розвитку на мезорівні.

· Вивчення й обґрунтування інвестиційних інструментів забезпечення економічного розвитку Кримського регіону.

· Аналітична оцінка адаптивності економіку Криму до процесу залучення іноземних інвестицій та ефективності їх використання.

· Розгляд програмних механізмів стимулювання інвестиційної принадності регіону з метою їх подальшого удосконалення.

· Розробка моделі формування сприятливого інвестиційного клімату регіону.

Методологічною основою дослідження є система економічних законів і категорій ринкової економіки, що визначають механізм пізнання інвестиційного процесу на регіональному рівні.

У процесі роботи над дисертацією великий вплив на формування наукових позицій автора мали праці: Л. Абалкіна, М. Багрова, Л. Борщ, А. Гранберга, Б. Губського, А. Голікова, С. Дорогунцова, М. Колосовського, В. Лексіна, Г. Лукінова, Т. Майорової, М. Некрасова, А. Пересади, А. Пробста, В. Рутгайзера, Д. Стеченко, В. Геєця, А. Румянцева, А. Чухно, А. Філіпенка, Ю. Макогона, С. Галузи, Я. Олійника, С. Максименка та ін.

Визначаючи важливість та практичну корисність наукових праць цих учених, зауважимо, що проблема інвестиційного забезпечення реструктуризації регіональної економіки ще повністю не досліджена, багато теоретичних питань є ще невирішеними, залишаються дискусійними. Так, дискусійними залишаються питання особливостей управління на мезорівні функціонуванням регіону в умовах стійкого розвитку і соціальної орієнтації економіки. Не розроблені такі загальні принципи здійснення державою інвестиційної політики на регіональному рівні. Не проаналізована залежність процесів інвестування від активізації факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ інвестиційної діяльності в залежності від змін, що відбуваються в перехідній економіці.

Багатоаспектність аналізованого явища зумовила необхідність комплексного використання в роботі багатьох методів: системно-структурного і статистичного аналізу; логічного узагальнення; економіко-математичного і регіонального аналізу з картографічним моделюванням процесів та явищ, які вивчаються, що реалізовані на основі загальнонаукового системного підходу до об’єкта і предмета дослідження.

Дисертація виконана на основі аналізу первинних статистичних і фондових матеріалів Міністерства економіки АРК, Держкомітету по статистиці АРК та інших державних установ та організацій, а також матеріалів монографічних досліджень вітчизняних і закордонних вчених.

Наукова новизна проведеного дослідження визначається концептуально-методологічною суміщеністю використовуваних підходів до аналізу проблем з позицій регіональної економіки, теорії розміщення продуктивних сил, інвестиційного менеджменту, мезоекономічного аналізу, а також програмно-цільових методів, що дозволили забезпечити системний характер дослідження АРК як регіональної соціально-економічної системи у єдиному економічному просторі України, розглянути процес формування його мезоекономічної структури, функціональні одиниці якого повинні мати відтворювальну цілісність, відносну самодостатність й інвестиційну забезпеченість.

Елементами наукової новизни проведеного дослідження являються слідуючи результати.

Вперше:

-

-

-

-

Удосконалено, зокрема:

-

-

-

Дістало подальший розвиток:

-

-

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій і пропозицій. Вони створюють умови для подальшого розвитку нового напрямку в теоретичних і прикладних дослідженнях проблем забезпечення ефективного інвестиційного механізму реструктуризації економіки на регіональному рівні.

Окрім того, результати дисертаційного дослідження отримали схвалення і прийняті до використання у практичній діяльності при прийнятті рішень і розробці програм інвестиційного розвитку регіональними органами виконавчої влади. Зокрема, при розробці і складанні Програми соціально-економічного розвитку АРК на 2003 рік (довідка № 020/546 от 13.06.03р.), а також при розробці Програми розвитку територій пріоритетного розвитку і СЕЗ “Порт – Крим” на 2002 рік (акт № 020/547 от 13.06.03р.).

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується змістом математико-статистичних розрахунків, а також побудовою графічних і картографічних моделей інвеститаційної діяльності в Кримському регіоні. Репрезентативна сукупність використаних статистичних даних, відповідно оброблених, проаналізованих, узагальнених економічно інтерпретованих автором, забезпечила достовірність результатів дослідження, аргументовану обґрунтованість практичних рекомендацій.

Особистий внесок автора в роботу. Особисто дослідником пропонуються до розгляду теоретичні, методичні і практичні розробки стосовно основних наукових положень регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.

Запропонований у дисертаційному дослідженні системно-структурний аналіз процесу інвестиційного забезпечення регіонального розвитку проявляється у побудові серії оригінальних графічних, логіко-концептуальних і картографічних моделей, а також розрахункових статистичних показників і таблиць.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Отримані результати дослідження й основні положення дисертації були викладені в доповідях і виступах на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (2001, 2002, 2003 рр.), а також на науково-практичних конференціях: “Пути ускорения финансово-экономического развития региона” (Сімферополь, 2002 р.), “Україна у світовій економічній спільноті” (Дніпропетровськ, 2003 р.), “Управление социально-экономическим развитием регионов Украины и АР Крым” (Сімферополь, 2002 р.) та ін.

Публікації. За підсумками проведеного дослідження автором опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 4,7 умовн.-друк. арк.., з них 4 у фахових (провідних) виданнях, затверджених ВАК України, 1- у збірнику наукових праць, а також 3 тези доповідей. Особисто автору належить 4,4 умовн.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Результати дослідження викладено на 192 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі обсяг основного змісту займає 162 сторінки. Дослідження містить 14 таблиць, 30 рисунків, у тому числі 2 картосхеми. Список використаних джерел налічує 190 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; зв’язок з науковими програмами, темами; сформульовано мету і задачі дослідження; викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено особистий внесок дисертанта в розкриття дослідженої проблеми; наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі роботи – “Теоретико-методологічні основи сучасних регіональних досліджень ” – розширено та уточнено поняттєво-термінологічний апарат дослідження системи регіонального розвитку, розкрито соціально-економічний механізм і фактори регіонального розвитку, обґрунтовано умови і принципи державного регулювання відтворювальних процесів на регіональному рівні.

У рамках проведеного дослідження під регіоном розуміється фактично існуючий і діючий осередок територіальної структури країни, а саме – адміністративно-територіальна одиниця. Економічний регіон - територіально цілісна частина господарства країни, яку характеризують наступні ознаки: спеціалізація як основна господарська функція; взаємозв’язок і єдність управління або наявність об’єктивних умов для управління.

Розгляд регіону в якості “носія” і “виконавця” функцій забезпечення відтворювальної єдності макро- і мезоекономічних процесів, “вузла” загальнонаціональних і локальних економічних зв’язків дозволило простежити сполучення функцій територіально-виробничої одиниці макроекономічної структури національного господарства і мезорівневої самовідтворюючої соціоприродогосподарчої системи, включеної в макроекономічну систему країни різноманітними зв’язками, а також відносинами забезпечення всіх аспектів єдності ринково-економічного простору України.

Відтворювальний регіональний процес це продуктивна діяльність безупинно функціонуючого сукупного регіонального капіталу і, одночасно, - процес створення і використання сукупного регіонального продукту, виробленого у формі товарів і послуг, призначених для виробничого й особистого, колективного і суспільного споживання.

Критеріями відтворювальної цілісності і самодостатності регіону, які служать передумовою відносного економічного відокремлення регіону в рамках національного господарства, є:

· перевищуючі “граничні” значення (70%) обсяги продукції внутрірегіонального виробництва, споживаної в регіоні;

· питома вага продукції міжгалузевого застосування - 30 - 40%;

· ступінь використання регіональних ресурсів - 75 – 80%;

· індекс ефективності спеціалізації (відносини обсягу виробництва на одиницю витрат у регіоні до такого ж показника по країні в цілому) - 1,2 рази.

Зважаючи на те, що економічний розвиток регіону має у своїй основі ріст валового регіонального продукту (ВРП), то й вимірювання регіональної економічної динаміки доцільно здійснювати темпами росту або приросту ВРП, або в цілому, або на душу населення. ВРП являє собою сукупну ринкову вартість усієї кінцевої продукції, створеної за рік внутрішніми для даного регіону факторами виробництва, не залежно від того, хто ними володіє. Зроблений ВРП характеризує рівень розвитку економіки, а використаний - рівень і якість життя в регіоні.

Нездатність територій підтримувати на основі саморозвитку і саморегулювання стійкість, збалансованість і соціальну орієнтованість виражається у глибоких внутрішніх диспропорціях, соціальній напруженості, зниженні якості життя, руйнуванні економічного потенціалу. Тому існує необхідність регулювання територіальних процесів розвитку з боку держави. Напрямок діяльності держави як регулятора регіональних процесів, як відомо, має назву регіональної політики.

Головними принципи проведення державної політики регіонального розвитку, умовами діючого державного регулювання є принципи: невід’ємності функції територіального регулювання в системі державного управління, селективності (пріоритетності) надання допомоги регіонам, пріоритетності вирівнювання соціальних параметрів, мультиплікативності та демократичності державного регулювання, множинності об’єктів регулювання, легітимності заходів державної підтримки, обліку віддалених і сполучених результатів, установлення тимчасових границь кожної регулятивної дії, широкого використання договірних відносин та інші.

Безліч способів економічного розвитку регіону можна звести до двох приоритетних: або зберегти сформовану структуру економіки і функції регіону, або зайняти активну позицію по перетворенню економіки. Другий варіант припускає максимальне використання власних ресурсів.

На нашу думку, орієнтація на внутрішні резерви економіки регіону об’єктивно необхідна. У сучасних умовах змінилися критерії розвитку територій: замість максимізації загальнодержавного ефекту на перше місце виходить задоволення ринкового попиту, розвиток зовнішнього і внутрішнього ринків регіону з урахуванням конкурентноздатності різних галузей і виробництв у регіоні (див.рис. 1).

Розвиток зовнішнього ринку регіону на основі становлення ринкових зв’язків між регіонами виступає необхідною передумовою нормального функціонування економіки всієї країни і прямо зв’язується з реалізацією порівняльних переваг природно-ресурсного, економічного й експортного потенціалу регіону. Розвиток внутрішнього ринку регіону має своєю метою задоволення купівельного попиту на самі необхідні продукти, зміцнення і розширення господарських зв’язків усередині регіону, розвиток галузей і виробництв, що стимулюють багато інших виробництв у регіоні. Розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків приведуть до зростання виробленого валового регіонального продукту, що є основою зробленого кінцевого регіонального продукту. Механізм ринкових перетворень у регіоні пускає в хід дві сили: рушійна (фінанси й інвестиції) і організуюча (трудовий потенціал).

У другому розділі роботи – “Інвестиційні інструменти регіонального економічного розвитку” - на прикладі Автономної республіки Крим визначені особливості інвестиційного забезпечення економічного функціонування регіону в умовах сталого розвитку і соціальної орієнтації економіки, проаналізовано динаміку та структуру іноземних інвестицій в економіку Кримського регіону, а також обґрунтовано необхідність розробки спеціальної регіональної програми залучення зовнішніх джерел фінансування територіального розвитку.

В даний час основні внутрішні джерела фінансових ресурсів (бюджет, позабюджетні фонди, засоби підприємств) не можуть забезпечити фінансову стабільність у Кримському регіоні. Рішення проблеми пов’язане з нормалізацією загальної економічної і політичної ситуації, активізацією інституціональних перетворень, реформою підприємств, ефективною регіональною політикою.

Очевидно, що відсутність власних фінансових засобів негативно позначається на інвестиційному процесі в цілому. Інтенсивність інвестиційного процесу залежить від безлічі факторів, серед яких, на наш погляд, можна виділити такі основні: 1) наявність попиту та пропозиції на фінансові ресурси; 2) характер попиту та пропозиції на фінансові ресурси.

При стійкому попиті на фінансові ресурси як на мікрорівні (відтворення, реконструкція, розширення підприємства й ін.), так і на макрорівні (покриття бюджетного дефіциту, фінансування державних і регіональних програм і ін.) число їх постачальників обмежено. Причому довгостроковий характер попиту не відповідає короткостроковому характерові пропозиції фінансових ресурсів. У такій ситуації необхідно або переорієнтувати пред’явників попиту на короткострокові ресурси, або створити систему гарантій для власників заощаджень з метою збільшення терміну їх нагромаджень. І той, і інший вихід залишаються чисто теоретичними і не реалізованими в умовах кризової економічної ситуації в країні. Найбільш ефективною могла б бути система перерозподілу і комбінування запропонованих фінансових ресурсів через створення інституту посередників для задоволення наявного попиту, якими могли б стати інвестиційні фонди.

У цілому регіональний інвестиційний клімат є статичним і не піддається швидким змінам через тривалість процесу інвестування. Основними макроекономічними важелями активізації процесу інвестування є законодавча (створення системи пільг і гарантій для інвесторів), кредитно-грошова (зниження ставки рефінансування), податкова (зниження і зміна структури податків) і амортизаційна політика (відновлення ролі амортизаційних відрахувань). Загальновідомо, що жоден з важелів в Україні у даний час не діє, що в значній мірі визначає поводження суб’єктів економіки на мезо- і мікрорівні, впливає на інвестиційний процес у Кримському регіоні. В результаті інвестиційна політика на регіональному рівні сьогодні не має економічного механізму її реалізації.

Інвестиційну політику на регіональному рівні, на наш погляд, доцільно формувати, виходячи з наступних принципів: 1) концентрувати інвестиційний потенціал у тій сфері, де регіон має реальні переваги; 2) інвестувати в інноваційні технології, що забезпечують розширене відтворення; 3) провести структурні перетворення в регіонально-галузевих господарських комплексах; 4) завершити формування нормативно-правової бази і забезпечити реалізацію інвестиційних проектів підприємств, зареєстрованих на територіях с особливим правовим статусом.

В умовах нестачі внутрішніх фінансових ресурсів досить актуальним є питання залучення іноземних інвестицій. Проблему залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) варто розглядати в якості одного з ключових моментів при розробці регіональної економічної політики. При цьому особливу увагу необхідно звернути на раціональне використання іноземного капіталу, що надходить у країну, направляти його в реальний сектор економіки і формувати більш ефективну структуру промислового потенціалу.

Тільки при відмовленні від практики пріоритетного використання неринкових форм залучення зовнішніх капіталів: державних кредитів і позик і при переході на використання прямих інвестицій стане можливим подолання сформованої у країні кризи та реальне досягнення економічних успіхів. Однак необхідно враховувати, що часом значення і роль іноземних інвестицій знижується й тому у довгостроковому плануванні їм приділяється другорядна роль.

Територіальна структура прямого іноземного інвестування в економіку Автономної республіки Крим представлена на рис. 2.

Аналіз залежності обсягів іноземних інвестицій у Кримський регіон від різних макроекономічних показників показав, що рішення проблеми збільшення обсягів залучених іноземних інвестиційних ресурсів значною мірою залежить від макроекономічної стабілізації і наявності тенденцій економічного росту.

Результати проведеного кореляційного аналізу за п’ять років виявилися такими: існує майже пряма залежність поміж зменшенням падіння обсягів промислового виробництва і збільшенням надходжень іноземних інвестицій (коефіцієнт кореляції (k) = 0,9373); падіння ставки по кредитах сприяє збільшенню залучених з-за кордону інвестицій (k=0,9723); зменшення темпів падіння ВВП активізує іноземне інвестування (k=0,9938). Нажаль, коефіцієнт кореляції між результативним фактором і реальною відсотковою зміною наявних доходів населення дорівнює 0,4347, а разом з реальною відсотковою зміною роздрібного товарообігу — 0,3077. Це свідчить про те, що зв’язок між обсягом залучених іноземних інвестицій і зазначених факторів незначна. Тобто інвестор поки ще не схильний враховувати коливання показників споживчого ринку.

Створення стійких мотивацій до довгострокового вкладення засобів на всіх рівнях економіки прямо пов’язано з рішенням основних інституціональних задач перехідного періоду: приватизацією і розвитком конкурентних переваг, обмеженням монополізму, реформою підприємств, розвитком малого підприємництва, фінансовою стабілізацією та розвитком ринкової інфраструктури.

Невід’ємною частиною регіональної соціальної політики в Україні є розробка цільових програм, на основі обліку конкретних особливостей соціально-економічного, демографічного розвитку і менталітету населення в кожнім регіоні країни. Реструктуризація економіки Кримського регіону, заснована на масштабному залученні інвестицій, тому в Криму одержали найбільше поширення інвестиційні програми.

Як свідчить світовий досвід, формою найбільш ефективного залучення інвестицій є створення вільних економічних зон (СЕЗ). Відповідно до існуючої Концепції створення СЕЗ на території Криму виокремлено 7 територій пріоритетного розвитку (ТПР) і СЕЗ “Порт Крим” (див.рис. 3). На 01.01.2003р. на ТПР і СЕЗ у Криму затверджено 44 інвестиційних проекти загальною вартістю 220,6 млн. дол. США. З запланованого обсягу 88,1% інвестицій повинні надійти у вигляді фінансових коштів. В даний час реалізується 29 інвестиційних проектів, якими передбачене надходження інвестицій в обсязі 124,9 млн. дол. США. Фактично з початку реалізації проектів притягнуто 54,1 млн. дол. США, що складає 43,3% проектних інвестицій. Іноземних інвестицій отримано 89,8% від загального обсягу засобів закордонних інвесторів. Українськими інвесторами вкладено 27,4% загального обсягу українських інвестицій, передбачених проектами.

Найбільш вражаючі результати по фактичному впровадженню спеціального режиму інвестиційної діяльності досягнуті по ТПР “Велика Ялта”, “Алушта” і “Сиваш”. Тут зосереджено 89% інвестицій за результатами впровадження інвестиційних проектів, створено і збережено найбільша кількість робочих місць (всього за станом на 01.01.2003р. на підприємствах ТПР АРК створено 1439 нових і збережено 9088 робочих міст), а також отримано 82,4% продукції, випущено підприємствами, що працюють за інвестиційними проектами (за весь період функціонування підприємствами-суб’єктами ТПР реалізовано продукції - товарів, послуг, робіт на загальну суму 241,9 млн.грн.).

До позитивної тенденції функціонування ТПР у Криму необхідно віднести те, що в цілому намітилося зниження негативного сальдо між наданими пільгами і надходженнями в бюджети різних рівнів. А ТПР “Керч” і “Сиваш” вже мають позитивне сальдо по цьому показнику. Усього сума умовно нарахованих платежів по ТПР склала на 01.01.2003р. – 32441,5 тис.грн., фактично надійшло в бюджети всіх рівнів – 30391,9 тис.грн.

У цілому, на наш погляд, створення СЕЗ в умовах Кримського регіону можливо розглядати як ефективний інструмент державного програмного регулювання територіального розвитку, ключову форму підтримки регіону і стимулювання його саморозвитку, що розглядається як прояв у дії сукупності ринкових механізмів на регіональному рівні.

У третьому розділі роботи – “Шляхи удосконалення регіональної інвестиційної діяльності ” - запропоновано механізм оптимізації регіонального інвестиційного процесу.

Система інвестиційної діяльності регіону являє собою цілісний комплекс взаємозалежних елементів (суб’єктів і об’єктів), що має визначену структуру і взаємодіючий з “зовнішнім” та “внутрішнім” середовищами.

Внутрішнє середовище СІД регіону визначається сукупністю факторів, обумовлених характером управлінських рішень, прийнятих суб’єктами інвестиційної діяльності, тобто сукупністю інвестиційного клімату й адаптивності регіону до інвестицій. Під адаптивністю до інвестицій ми розуміємо властивість хазяйнуючого суб’єкта, що здійснює господарську діяльність, “пристосовуватися” (нагромаджувати, переробляти і використовувати інформацію) до зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ СІД регіону з метою досягнення оптимальних результатів (ефективності інвестиційної діяльності).

Зовнішнє середовище СІД регіону також визначається сукупністю ряду факторів, що є похідними результатами функціонування регіональної, національної і глобальної економік. Воно підрозділяється на середовище прямого впливу (обумовлено сукупністю результатів рішень і дій суб’єктів відносини з приводу інвестицій на міжрегіональному і місцевому рівнях), і непрямого впливу, обумовленого результатами рішень і дій суб’єктів відносини з приводу інвестицій на рівні країни (макрорівень). Стабільність і прогностичність зовнішнього середовища сприяє стабільності і прогностичності СІД регіону через збільшення або зменшення інвестиційних витрат.

Особлива роль у процесі формування сприятливого інвестиційного клімату приділяється удосконалювенню управління системою інвестиційної діяльності регіону. Проведення ефективної інвестиційної політики припускає наявність діючих інститутів регіонального розвитку, організованих відповідно до нових економічних умов; налагодження постійного зворотного зв’язку і конструктивного партнерського діалогу з регіонами; наявність технологій і процедур підтримки і заохочення регіональних інвестиційних ініціатив з боку центральної влади.

Зі зміною ролі державного управління в ринковій економіці, необхідно змінити саму його організаційну структуру, зокрема регіональну. Необхідно впровадити в практику державного управління технології роботи команд або тимчасових цільових груп, нарощування досвіду роботи яких і буде, у кінцевому рахунку, визначати рівень адаптивності регіону до економічних перетворень, що відбуваються у країні й у світовій системі в цілому. У своїй побудові структура апарата регіонального управління повинна відповідати принципам: комплексності і цілісності, що забезпечує її відповідність цілям і тенденціям розвитку суспільства як економічної системи; динамічності й адаптивності, що обумовлює пристосування апарату управління до ринкових умов; економічності, оптимальності і раціональності, що характеризують спрощення структурної організації апарату управління.

Розглядаючи інвестиційний клімат і адаптивність регіону до інвестицій у системі економічної відповідальності, особливе значення, на наш погляд, варто приділяти інвестиційній культурі як фундаментальній основі для системи інвестиційної діяльності регіону. Центром інвестиційної культури в регіоні повинен стати експертно-консалтинговий центр сприяння інвестиціям, що підтверджує досвід інших країн зарубіжжя (Росії, США, Великобританії).

Відповідно до розробленої моделі формування сприятливого інвестиційного клімату в Кримському регіоні в числі першочергових цілей варто виділити розробку ефективної інвестиційної програми і реалізації комплексу задач, пов’язаних зі створенням і розширенням системи експертно-консалтингового забезпечення інвестиційної діяльності (створення ЕКСІ; проведення інвестиційного маркетингу регіону; формування адаптивної інвестиційної політики; розробка ефективної інвестиційної програми; підвищення адаптивності регіону до інвестицій) (див. рис. 4).

Відзначимо також, що стратегічне планування інвестиційної діяльності регіону, як важливий організаційно-інституціональний фактор безпосередньо впливає на створення більш удосконалених інформаційних систем, що є першоосновою для формування адаптивності регіону до інвестицій. Формування подібних інформаційних систем можливе через організацію інформаційного, консультаційного й експертного забезпечення системи інвестиційної діяльності регіону.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблем інвестиційного забезпечення регіонального економічного розвитку дозволяє обґрунтувати концептуальні позиції автора, зробити теоретичні узагальнення і виробити практичні рекомендації. Основні з них наступні:

1. У рамках проведеного дослідження під регіоном розуміється фактично існуючий і діючий основний осередок територіальної структури країни, а саме – адміністративно-територіальна одиниця. Економічний регіон - територіально цілісна частина господарства країни, що характеризується наступними ознаками: спеціалізацією як основною господарською функцією; взаємозв’язком і єдністю управління або наявністю об’єктивних умов для управління.

2. Відтворювальний регіональний процес являє собою продуктивну діяльність безупинно функціонуючого сукупного регіонального капіталу і, одночасно, - процес створення і використання сукупного регіонального продукту, виробленого у формі товарних виробів і послуг, призначених для виробничого й особистого, колективного і суспільного споживання.

3. Нездатність територій підтримувати на основі саморозвитку і саморегулювання стійкість, збалансованість і соціальну орієнтованість виражається в глибоких внутрішніх диспропорціях, соціальній напрузі, зниженні якості життя, руйнуванні економічного потенціалу. Тому існує необхідність регулювання територіальних процесів розвитку з боку держави.

4. Економічний розвиток регіону, що означає прогресивну зміну структури економіки і, що приводить до підвищення рівня життя населення, неможливий без ринкових перетворень у регіоні.

5. Початком стабільного економічного зростання в регіоні повинне стати посилення інвестиційної активності. Однак, стан інвестиційної сфери в Україні протягом усіх років незалежності (з 1991р.) можна охарактеризувати як “застій”. За цей час обсяг інвестицій в основний капітал зменшився в п’ять разів, знижуючись на 21% щорічно.

6. Характеризуючи фінансову й інвестиційну забезпеченість Кримського регіону автор прийшов до висновку, що в даний час основні внутрішні джерела фінансових ресурсів (бюджет, позабюджетні фонди, засоби підприємств) не можуть забезпечити фінансову стабільність у регіоні. Рішення проблеми пов’язане з нормалізацією загальної економічної і політичної ситуації, активізацією інституціональних перетворень, реформою підприємств, ефективною регіональною політикою.

7. Реформа поміжбюджетних відносин з державою значно розширила права регіону, підсилила його самостійність, але усе ще не доведена до кінця. Варто доробити механізм розподілу основних податків між рівнями бюджетної системи з урахуванням регіональних особливостей і можливостей.

8. Обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів вимагає пошуку додаткових джерел фінансування. Одним з них є прямі іноземні інвестиції, що дають ряд переваг у порівнянні з національними джерелами надходження капіталу.

9. Як свідчить світовий досвід, однією із форм ефективного залучення інвестицій є створення територій з особливим правовим статусом. В Автономній республіці Крим є сприятливі умови для функціонування спеціальних зон, результативність діяльності яких може бути високою при дотриманні визначених нормативно-правових умов. Радою з питань ТПР і СЭЗ “Порт Крим” на 01.01.2003р. затверджено 44 інвестиційних проекту загальною вартістю 220,6 млн. дол. США. Реалізація затверджених проектів по ТПР та СЕЗ дозволила вирішити ряд соціальних питань, пов’язаних з розвитком інфраструктури і позитивно вплинула на соціально-економічне положення територій, для яких був характерний високий рівень безробіття. В цілому, створення СЕЗ можна розглядати як ефективний інструмент державного програмного регулювання територіального розвитку, ключову форму підтримки регіонів і стимулювання їхнього саморозвитку, що розглядається як прояв у дії сукупності ринкових механізмів на регіональному рівні.

10. Ключову роль для активізації інвестиційної діяльності повинна зіграти зважена інвестиційна політика, як на державному, так і на регіональному рівнях.

11. Ефективності використання інвестицій й активізації інвестиційної діяльності сприяють оптимальний інвестиційний клімат і адаптивність регіону до інвестицій. Розглядаючи інвестиційний клімат і адаптивність регіону до інвестицій у системі економічної відповідальності, особливе значення, на наш погляд, варто приділяти інвестиційній культурі, як фундаментальній основі для системи інвестиційної діяльності регіону. Причому, чим вище інвестиційна культура, тим значніше рівень адаптивності суб’єкта до інвестиційних процесів.

12. Носієм і гарантом інвестиційної культури в регіоні повинен стати експертно-консалтинговий центр сприяння інвестиціям. ЕКЦСІ є для України якісно новою інституціональною формою управління і сприяння залученню інвестицій, тобто важливою управлінською інновацією.

13. Автором розроблена також схема узгодження інтересів суб’єктів відносини з приводу інвестицій на основі попереднього моделювання факторів адаптивності регіону до інвестицій, і модель формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні, де ціль по формуванню сприятливого інвестиційного клімату віднесена автором до категорії короткострокових (період досягнення визначений у тимчасовому інтервалі 1-5 років). Означена модель дозволяє розглядати інвестиційний клімат, визначати його місце і роль у процесі стимулювання фінансових надходжень в економіку регіону, і в більшому ступені - у процесі формування інвестиційної культури регіону й цілому країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Акименко П.И. Проблемы регулирования инвестиционной деятельности в условиях специальных правовых режимов // Культура народов Причерноморья.- 2002.- № 33.- С. 39-41.

2. Акименко П.И. К вопросу о реструктуризации внешнеэкономического комплекса Крыма // Культура народов Причерноморья.- 2002.- № 30.- С. 264-292.

3. Акименко П.И. Реструктуризация предприятий // Материалы Междунар. научно-практ. конф. “Пути ускорения финансово-экономического развития региона”. – Симферополь, 2002.- С. 47.

4. Акименко П.И. Инвестиционная политика эффективного развития территорий специального режима хозяйствования в Крымском регионе // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. “Україна у світовій економічній спільноті”. - 2003. – С. 120 – 123.

5. Акименко П.И. Современные аспекты реструктуризации предприятий // Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции. “Управление социально-экономическим развитием регионов Украины и АР Крым”. – 2002. – С. 184 – 185.

6. Акименко П.И. Особенности государственного регулирования регионального развития.- Экономика Крыма.- № 6.- 2003.- С. 30-36.

7. Акименко П.И. Инвестиционная политика эффективного развития территорий с особым правовым статусом в Крымском регионе. - Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 177: В 2 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Том II.- С. 368-375.

8. Побирченко В.В., Халилова Э.М., Акименко П.И. Эколого-экономические основы формирования региональной политики устойчивого развития // Ученые записки ТНУ.- 2002.-Том 15 (54).- № 2.- С. 58-62 (личный вклад автора: теоретическое обоснование региональной политики устойчивого развития).

Акіменко П.І. Регіональні чинники інвестиційної реструктуризації економіки (на прикладі Автономної республіки Крим).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.- Харківська державна академія міського господарства.- Харків, 2003.

Розроблено комплекс проблем з удосконалення інвестиційного механізму регіонального економічного розвитку на прикладі Автономної республіки Крим. Проведено аналіз чинників формування моделі економічного регіонального розвитку. Виявлено принципи державного регулювання регіонального розвитку. Розглянуто програмно-цільові механізми стимулювання інвестиційної принадності регіону. Розроблена модель формування сприятливого інвестиційного клімату регіону.

Ключові слова: регіональний економічний розвиток, інвестиційна принадність, інвестиційний клімат, система інвестиційної діяльності, адаптивність до інвестицій, інвестиційний процес.

Акименко П.И. Региональные факторы инвестиционной реструктуризации экономики (на примере Автономной республики Крым). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и региональная экономика.- Харьковская государственная академия городского хозяйства.- Харьков, 2003.

Разработан комплекс проблем по усовершенствованию инвестиционного механизма регионального экономического развития на примере Автономной республики Крым. Проведен анализ факторов формирования модели экономического регионального развития. Выявлены принципы государственного регулирования регионального развития. Рассмотрены программно-целевые механизмы стимулирования инвестиционной привлекательности региона. Разработана модель формирования благоприятного инвестиционного климата региона.

Ключевые слова: региональное экономическое развитие, инвестиционная привлекательность, инвестиционный климат, система инвестиционной деятельности, адаптивность к инвестициям, инвестиционный процесс.

Akimenko P.I. Regional factors of investment restructuring of economy (on an example of Autonomous Republic Crimea). - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences, speciality 08.10.01 – Placing of Productive Forces and Regional Economy, Kharkov State Academy of Municipal Economy.-Kharkov, 2003.

The carried out research of problems of investment maintenance of regional economic development has allowed to prove conceptual positions of the author to make theoretical generalizations and to develop practical recommendations. Complex research is carried out on a concrete example - Autonomous Republic Crimea.

Economic development of the region, meaning progressive change of structure of economy and, resulting to increase of a standard of living of the population, is impossible without market transformations to region. In modern conditions criteria of development of territories have changed: instead of maximization of nation-wide effect on the first place the satisfaction of a market demand, development of the external and internal markets of region leaves in view of competitiveness of various branches and manufactures.

The beginning of stable economic growth in region should become amplification of investment activity. And, a key role for activization of investment activity the weighed investment politics, both on state, and on regional levels should play.

Limitation of internal investment resources demands search of additional sources of financing. As world experience testifies, the form of the most effective attraction of investments is creation of territories with a special legal status. In Autonomous republic Crimea there are favorable conditions for functioning special zones which productivity of activity can be high at observance of the certain normal-legal conditions. In work program-target mechanisms of stimulation of investment appeal of the Crimean region are considered.

The author offers also the circuit of the coordination of interests of subjects of the relation concerning investments on the basis of modelling factors of adaptibility of region to investments, and model of formation of a favorable investment climate in region. The designated model allows to consider an investment climate to define its place and a role during stimulation of financial receipts in economy of region, and in the greater degree - during formation of investment culture of region and the country as a whole.

Key words: regional economic development, investment appeal, an investment climate, system of investment activity, adaptibility to investments, investment process.