ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ім. О.В.Квасницького УААН

На правах рукопису

Аніскіна-Левчук Руслана Вікторівна

УДК 612.014, 636.4.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАДІЯМИ ВІДТВОРЮВАЛЬНОГО ЦИКЛУ ТА ПРОЦЕСАМИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ І АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У СВИНОМАТОК

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПОЛТАВА - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії фізіології відтворення Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – доктор біологічних наук,

академік УААН, професор

Коваленко Віктор Федорович,

Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник,

Мартиненко Ніна Антонівна,

Інститут свинарства ім О.В.Квасницького УААН,

головний науковий співробітник;

кандидат біологічних наук, доцент,

Цебржинський Олег Ігоревич,

Українська медична стоматологічна академія,

доцент кафедри біохімії

Провідна установа – Інститут біології тварин УААН, м.Львів.

Захист відбудеться 31 липня 2003р.

о 10 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради

(К.44.351.01) при Інституті свинарства ім. О.В.Квасницького УААН,

36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства ім.О.В.Квасницького УААН, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий 27 червня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О.І.Підтереба.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Всебічне вивчення фізіології репродукції у тварин, зокрема сільськогосподарських, на різних етапах онтогенезу є частиною важливої загальнобіологічної проблеми, спрямованої на розкриття механізмів індивідуального розвитку, пошуки шляхів керування ним та розробку ефективних методів підвищення резистентності організму.

Внутрішньоутробний розвиток є одним з важливих періодів у житті тварин. Перебудови в організмі матері в зв'язку з вагітністю потребують великого напруження всіх метаболічних процесів. Тому увага багатьох дослідників звернена до даного періоду розвитку тварин і, зокрема, до вирішення проблеми взаємозв'язку між материнським організмом і плодом [А.В.Квасницкий, 1946; А.А.Логинов, 1966; А.М.Евстратова, 1970; Ю.И.Савченков, К.С.Лобынцев, 1980; В.Ф.Коваленко,1987; Е.А.Ильина, 1992; О.І.Підтереба, 1994; М.В.Вітязь, 1996; А.М.Шостя, 1998; Н.А.Мартиненко, 2000; J.Lapointe, 2002]. Важлива роль у цій системі належить процесам перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), теорія якого була підтверджена в експериментах ряду дослідників [Е.Б.Бурлакова, С.Ф.Терехова, 1976; Ю.В.Безуглый, 1997; Ю.А.Владимиров, А.И.Арчаков, 1972; О.Н.Воскресенский, А.П.Левицкий, 1970; Е.Е.Дубинина, 1989; И.И.Иванов, 1984, А.В.Калуев, 1998; В.Ф.Почерняева, 1997; У.Прайор,1979; С.С.Руденко. 1998; В.П.Скулачев. 1998; О.І.Цебржинський, 2001; E.Kellog, J.Fridovich, 1977; W.Bors, 1990; К.Mailer, 1990; M.Saran, S.C.Sikka, 1996].

У нормі в тканинах і органах проходять процеси неферментативного вільнорадикального перекисного окислення біополімерів, які ініціюються активними формами кисню (АФК). Надлишок продуктів ПОЛ порушує мембрани, білки, ферменти та рецептори, викликає мутації ДНК. Відносна безпека ПОЛ створюється системою антиоксидантного захисту (АОЗ) з рядом вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин.

При умові нормального фізіологічного стану організму співвідношення між вільнорадикальним перекисним окисленням і системою антиоксидантного захисту збалансоване, однак може змінюватися під дією різних екзогенних і ендогенних факторів.

В доступній нам літературі дуже мало даних, присвячених перебігу процесів перекисного окислення ліпідів в тканинах сільськогосподарських тварин у різні періоди онтогенезу, впливу процесів пероксидації та функціонування системи антиоксидантного захисту на виживання ембріонів.

Особливої уваги заслуговує вивчення цього питання у свиней, для яких характерний ряд анатомічних, фізіологічних і метаболічних відмінностей порівняно з іншими видами. Це, зокрема, наявність епітеліо-хоріального типу плаценти, гістотрофного типу живлення ембріонів протягом майже усього періоду ембріогенезу, значна роль вуглеводів в енергетичних процесах у тканинах новонароджених поросят.

У зв’язку з цим вивчення особливостей процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в системі “мати – плід” має теоретичне та практичне значення для розкриття певних закономірностей і особливостей метаболічних процесів в організмі матері та плодів і може бути використано у вирішенні ряду проблем з розробки ефективних способів регуляції ембріогенезу.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково - дослідних робіт Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН “Вивчити фізіологічні та біохімічні особливості харчотравлення і репродукції у свиней та розробити нові способи підвищення їх репродуктивності” (№ державної реєстрації 0197U003277).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - вивчити закономірності та особливості процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в різних тканинах свиноматок у взаємозв’язку зі стадіями відтворювального циклу та ростом і розвитком плодів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:–

вивчити динаміку вмісту дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону та активність ферментів ксантиноксидази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази у печінці, ендометрії і міометрії свиноматок у період статевого спокою, охоти, на 10-, 15-, 20-, 30-, 60-, 90-у добу поросності, а також у плодових оболонках, найдовшому м’язі спини і печінці плодів на 60-, 90-у добу ембріогенезу та новонароджених поросят;–

визначити відмінності рівня перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в різних органах і тканинах свиноматок та плодів;–

дослідити динаміку процесів ПОЛ-АОЗ в ендометрії та міометрії різних ділянок рогів матки (верхівки, середини, основи) в період статевого спокою, охоти на 10-, 15-, 20- та 30-у доби поросності, а також у місцях розміщення плодів і вільних від них (на 30-, 60-, 90-у добу поросності);–

встановити ступінь взаємозв’язку між перебігом процесів ПОЛ - АОЗ у тканинах материнської та дитячої частини плаценти, а також інтенсивністю росту і біологічною різноякісністю плодів.

Об’єкт дослідження – динаміка процесів ПОЛ-АОЗ у репродуктивній системі свині протягом статевого циклу та поросності.

Предмет дослідження – взаємозв’язок між стадіями відтворювального циклу свині та процесами ПОЛ-АОЗ.

Методи дослідження. Поставлена мета була досягнута шляхом використання фізіологічних і морфометричних методів вивчення репродуктивної функції та стану статевого апарату свиноматок, біохімічних методів дослідження показників ПОЛ-АОЗ, а також статистичних методів обробки цифрового матеріалу з використанням комп'ютерних програм.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені закономірності та особливості перебігу процесів ПОЛ-АОЗ в ендометрії, міометрії, печінці свиноматок залежно від їх фізіологічного стану, а також плодових оболонках, найдовшому м’язі спини і печінці плодів у різні періоди ембріогенезу.

Встановлено взаємозв’язок між стадіями відтворювального циклу свині та перебігом процесів перекисного окислення ліпідів і рівня антиоксидантного захисту в тканинах різних ділянок матки.

Виявлено вплив плода на локальні відмінності перебігу процесів ПОЛ-АОЗ у стінці рогів матки.

Встановлено взаємозв’язок між масою плодів і рівнем вмісту продуктів пероксидації і антиоксидантів у тканинах матері та плодів.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлено ряд закономірностей і особливостей динаміки процесів ПОЛ-АОЗ у різних тканинах свиноматок залежно від їх фізіологічного стану та у взаємозв’язку з інтенсивністю росту і біологічною різноякісністю плодів; поглиблено пізнання ролі перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у функціональній системі “мати-плід”, що розширює значення цих процесів у фізіології розмноження тварин. Одержані дані можуть бути використані як довідковий матеріал при дослідженні етапів гістотрофного живлення ембріонів у ссавців, а також для корекції та балансування антиоксидантного забезпечення самок з урахуванням стадій відтворювального циклу. Матеріали роботи впроваджені в учбовий процес зооінженерного факультету Полтавської державної аграрної академії та кафедри екології Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка.

Особистий внесок здобувача. Роботи по організації досліджень були проведені спільно зі співробітниками лабораторії фізіології ІСв ім. О.В.Квасницького УААН. Лабораторні дослідження та обробка цифрового матеріалу, підбір літератури, формування та обґрунтування висновків і пропозицій проведені особисто автором. Загальна частка дисертаційної роботи, виконана безпосередньо здобувачем, складає 95%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені і обговорені на розширених засіданнях вченої ради інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН (1998-2002); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького (Львів, 2000); науково-виробничій конференції “Використання фізіологічних, генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності свиней” (Кам’янець-Подільськ, 2000); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку свинарства в XXI столітті”, Москва, Биково. – 5-7 вересня 2001 року; конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні”, 20-21 березня 2002 року, м.Київ; 54-й науковій конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів ПНТУ ім. Ю.Кондратюка (Полтава, 2002).

Публікації результатів досліджень. Основні матеріали досліджень викладені в 10 наукових статтях та тезах ( з них 3 без співавторів).

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту. Включає вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення, висновки, практичні рекомендації, містить 15 таблиць, 4 рисунки, 1 схему, список цитованої літератури, що налічує 309 джерел, в тому числі 87 латиницею.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Матеріали та методи досліджень. Дослідження виконані в лабораторії фізіології та біохімії ІСв ім. О.В.Квасницького УААН та агрокомбінаті по виробництву свинини "Калита" Броварського району, Київської області.

В дослідах використано 63 нормально розвинені свинки великої білої породи - аналоги за віком (8-9 місяців) та живою масою (125 – 130 кг.); утримання – групове (по 10 - 11 голів у станку), безвигульне. Годівля –комбікормом СК-3 згідно норм ІСв ім. О.В.Квасницького УААН з урахуванням фізіологічного стану тварин та прийнятої на комплексі технології. Користуючись приладом УКП-1, свинок штучно осіменяли через 24 – 30 годин від початку охоти. З цих тварин, 40 голів було забито в різні періоди статевого циклу та поросності, 5 – залишено до опоросу (тривалість якого складала 114 -115 днів), а 18 – вилучено з досліду за виробничих причин.

Забій свиноматок проводили в такі періоди відтворювального циклу: статевий спокій (10-а доба після встановлення рефлексу нерухомості), охота (через 24 години після її початку), на 10-у, 15-у, 20-у, 30-у, 60-у та 90-у добу поросності - по 5 голів в кожній групі (табл.1). Годівлю припиняли за 8 - 14 годин до забою.

Згідно зі схемою досліджень, від забитих свиноматок терміново відбирали зразки тканин з окремих ділянок печінки, ендометрію та міометрію, плодових оболонок, печінки та найдовшого м’яза спини 60-и і 90-денних плодів, а також печінки та найдовшого м’яза спини новонароджених поросят, згідно методики В.Ф.Коваленка (1987). Оцінку стану статевого апарату здійснювали за методикою О.В.Квасницького (1956).

У відібраних зразках визначали активність ксантиноксидази (Westerfeld1950), вміст дієнових кон'югатів (ДК) (Стальна І.Д.,1977); малонового діальдегіду (МДА) (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972); активність каталази (О.Г.Архіпова, 1988); глутатіонпероксидази (MagedSiegers1984) та глутатіонтрансферази (KrausGross1979); концентрацію відновленого глутатіону (Ellman).

Отриманий цифровий матеріал був підданий математичній обробці згідно програми Microsoft Excel за допомогою комп'ютера IBM PC Pentium III в середовищі Windows 2000.

Морфометричні показники розвитку плодів та статевого апарату піддослідних свиноматок. Дослідження морфометричних параметрів статевого апарату та плодів у піддослідних свинок свідчать про їх нормальний ріст та розвиток.

У свинок показники потенційної багатоплідності дорівнювали 14,6 + 0,4, фактичної - 9,8 + 1,3 поросяти, ембріональної смертності - 32,88%.

Середня маса плодів на 60-у і 90-у добу поросності складала відповідно 104,67 17,7 та 568,13 166,9г, новонароджених поросят – 1166,67 410,8г.

Малі плоди на 60-у добу мали масу - 873, середні - 1033, великі - 1247 г; на 90 відповідно – 44779 – малі, 57976 – середні, 67974 г – великі. Новонароджені поросята мали масу: 916,67265,36 – малі, 1183,33235,4 – середні, 1400,0244,95 г – великі.

Таблиця 1.

Схема досліджень по вивченню динаміки процесів ПОЛ-АОЗ у тканинах свиноматок і плодів.

Періоди відтворювального циклу | Кількість свинок у групі | Досліджувані

органи і тканини | показники

Статевий спокій | 5 | Печінка свиноматки

Ендометрій і міометрій: основа, середина та верхівка рогу матки. | Дієнові кон’югати, малоновий діальдегід, відновлений глутатіон, ксантиноксидаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза

Охота | 5

Доби поросності:

10-а | 5 | Печінка свиноматки

Ендометрій і міометрій: основа, середина та верхівка рогу матки.

15-а | 5

20-а | 5

30-а | 5 | Печінка свиноматки

Ендометрій і міометрій: основа, середина та верхівка рогу матки та зони вільні від плодових оболонок.

60-а | 5 | Печінка свиноматки та плода (великого, середнього і малого).

Найдовший м’яз спини плода (великого, середнього і малого)

Плодові оболонки (великого, середнього і малого).

Ендометрій і міометрій в зонах розміщення живих плодів (великого, середнього і малого).

Ендометрій і міометрій в ділянках вільних від плодових оболонок.

Ендометрій і міометрій в зонах ембріональної смертності.

90-а | 5

114–115-а (опорос) | 5 | Печінка і найдовший м’яз спини новонародженого поросяти (великого, середнього та малого).

Особливості та закономірності динаміки окремих показників ПОЛ (ксантиноксидази, дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) й системи АОЗ (відновленого глутатіону, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази) в різних органах та тканинах свиноматок і плодів. Печінка свиноматки. Як свідчать результати досліджень рівня процесів ПОЛ - АОЗ у печінці свиноматок, в період охоти спостерігається збільшення концентрації продуктів пероксидації (табл. 2).

Таблиця 2.

Динаміка показників ПОЛ-АОЗ у печінці циклюючих та поросних свиноматок, Мm, р.

Досліджувані показники | Періоди відтворювального циклу

СС,

n=8 | ОХ,

n=6 | Доби поросності

10-а,

n=8 | 15-а,

n=10 | 20-а,

n=10 | 30-а,

n=10 | 60-а,

n=10 | 90-а,

n=10

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Ксантиноксидаза нкат/секкг (КСО) |

26,46

±1,77 | 0 | **

14,41

±0,96 | **

13,84

±0,83 |

20,91

±0,88 | ***

69,52

±2,74 | ***

69,70

±1,95 | **

39,21

±0,94

Дієнові кон’югати, нмоль/г (ДК) |

163,18

±8,39 | *

261,76

±6,87 | *

252,10

±8,89 | **

305,57

±10,58 |

224,97

±9,64 |

252,16

±8,44 | ***

384,49

±16,05 | ***

351,15

±7,21

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г (МДА) |

34,11

±0,87 | ***

69,01

±2,95 |

43,24

±2,85 |

9,45

±1,21 | **

56,59

±1,73 | **

49,36

±1,11 | **

63,67

±2,7 |

36,76

±0,79

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г (МДА) |

44,80

±1,09 | ***

108,35

±5,05 |

55,83

±2,72 | *

58,59

±1,69 | ***

105,63

±3,49 | ***

106,6

±2,8 | ***

116,16

±5,53 | *

66,00

±2,29

Приріст малонового діальдегіду, % (МДА) |

31,32

±0,99 | ***

56,96

±2,68 |

37,13

±1,57 | *

49,09

±2,56 | ***

86,51

±4,43 | ***

115,95

±2,55 | ***

82,18

±3,32 | ***

79,35

±3,58

Відновлений глутатіон, нмоль/г (Г-SH) |

0,091

±0,005 |

0,11

±0,007 | ***

0,283

±0,012 | ***

0,301

±0,011 | *

0,143

±0,012 | **

0,153

±0,005 | *

0,13

±0,009 |

0,09

±0,008

Каталаза, одиниці активності (КАТ) |

107,68

±11,12 | ***

227,95

±12,31 | *

71,45

±2,38 | ***

39,17

±1,79 | **

171,69

±11,23 | **

189,04

±14,59 | *

137,83

±6,31 |

125,78

±9,40

Глутатіонпер-оксидаза, одиниці активності (ГПО) |

1,11

±0,06 |

1,34

±0,09 | ***

3,39±

0,07 | ***

3,75

±0,36 | *

1,74

±0,44 | *

1,86

±0,18 | *

1,49

±0,26 |

1,1

±0,29

Глутатіонтранс-фераза, одиниці активності (ГТР) |

0,12

±0,01 |

0,14

±0,01 | ***

0,37

±0,02 | ***

0,39

±0,04 | *

0,18

±0,05 | *

0,2

±0,02 | *

0,17

±0,03 |

0,11

±0,03

Примітки:

1. В цій та наступних таблицях ступінь вірогідності різниці порівняно зі статевим спокоєм: * - р 0,05, ** - р 0,01, *** - р 0,001.

2. СС – статевий спокій, ОХ – охота, n – кількість дослідних зразків.

З настанням поросності, у першу її декаду, концентрація дієнових кон’югатів залишається на високому рівні, а вміст малонового діальдегіду (до, після інкубації та приріст) зменшується. Критичний період поросності – імплантація – характеризується збільшенням вмісту ДК разом зі зростанням приросту малонового діальдегіду, що свідчить про напруження системи антиоксидантного захисту

Зниження каталазної активності в печінці в цей час компенсується посиленням дії глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази.

Активність досліджуваних антиоксидантів від 30-ї до 90-ї доби поросності знижується, що супроводжується падінням рівня пероксидації до кінця третього місяця ембріогенезу.

Динаміка перебігу процесів ПОЛ-АОЗ в ендометрії свиноматок у різні періоди відтворювального циклу. Згідно аналізу одержаних даних, спостерігається загальна закономірність зростання концентрації ДК та МДА в ендометрії в період охоти, порівняно зі статевим спокоєм (табл.3).

Одночасно стимулюється активність каталази. Функціонування глутатіонпероксидазної системи не зазнає значних змін. За перші 10 днів ембріогенезу в ендометрії значно зростає вміст ДК, МДА до та після інкубації, а приріст – знижується. Активність КАТ також зменшується, а ГПО та ГТР зростає .

В період імплантації активність КСО зменшується разом зі вмістом ДК, МДА до та після інкубації, знижується також активність КАТ, що знову ж таки компенсується зростанням рівнів Г-SH, ГПО та ГТР. Період плацентації характеризується високим рівнем перекисних процесів. Одночасно зростає активність каталази з падінням вмісту відновленого глутатіону та активності ГПР і ГТР.

Під кінець третього місяця поросності в досліджуваній тканині спостерігається зростання активності КСО до максимуму, вмісту ДК, незначного приросту малонового діальдегіду зі зменшенням концентрації МДА до та після інкубації порівняно з попередніми періодами. Глутатіонпероксидазна система зазнає виснаження, а активність КАТ зростає.

Локальні особливості прояву ПОЛ-АОЗ в ендометрії різних ділянок рогів матки. В період статевого спокою суттєвої різниці в динаміці процесів ПОЛ – АОЗ в ендометрії на різних ділянках рогів не спостерігається. З настанням охоти у верхівці рогів матки, порівняно з серединою та основою, процеси пероксидації посилюються, що виражається вищою активністю тут ксантиноксидази, більшими показниками вмісту ДК та приросту малонового діальдегіду.

Імплантація та плацентація сприяють відносно однаковому рівню проходження перекисних процесів по всій довжині рогів матки, що пов’язано з забезпеченням рівноцінних умов для існування ембріонів.

Таблиця 3.

Динаміка показників ПОЛ-АОЗ в ендометрії циклюючих та поросних свиноматок, Мm, р.

Досліджувані показники | Періоди відтворювального циклу

СС,

n=24 | ОХ,

n=18 | Доби поросності

10-а,

n=24 | 15-а,

n=30 | 20-а,

n=30 | 30-а,

n=30 | 60-а,

n=30 | 90-а,

n=30

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Ксантиноксидаза, нкат/секкг |

33,71

±1,04 |

24,53

±1,07 |

26,80

±1,20 | **

13,22

±0,51 | ***

4,81

±0,21 |

26,97

±0,79 | **

17,72

±0,52 |

38,84

±1,06

Дієнові кон’югати, нмоль/г |

110,05

±2,65 | **

194,89

±4,65 | ***

286,60

±8,65 |

142,04

±5,09 | **

218,20

±6,73 | **

213,40

±7,50 | ***

242,20

±8,32 | ***

253,42

±5,52

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г |

29,17

±1,23 |

40,27

±2,21 | ***

75,91

±2,11 | 26,56

±0,91 | *

41,23

±1,29 | ***

68,13

±2,00 | ***

47,41

±0,89 | *

41,14

±0,65

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г |

42,22

±1,53 | **

78,62

±2,42 | ***

117,94

±3,43 |

48,78

±1,52 | ***

93,19

±2,16 | ***

96,74

±2,53 | *

67,45

±1,39 | *

60,92

±1,05

Приріст малонового діальдегіду, % |

45,65

±1,88 | ***

95,50

±4,89 | 55,67

±2,28 | **

84,65

±4,42 | ***

120,63

±3,44 | 42,10

±1,46 | 42,54

±1,79 | 48,34

±1,84

Відновлений глутатіон, нмоль/г |

0,109

±0,006 | 0,098

±0,005 | ***

0,171

±0,011 | ***

0,187

±0,006 | **

0,170

±0,038 | ***

0,062

±0,003 | **

0,072

±0,003 | **

0,061

±0,002

Каталаза, одиниці активності |

41,33

±1,22 | ***

72,23

±2,84 | *

54,10

±2,46 | **

24,46

±1,18 | 32,08

±1,20 | 42,77

±1,38 | 49,91

±2,44 | *

56,82

±2,53

Глутатіонпероксидаза, одиниці активності |

1,33

±0,007 | 1,20

±0,062 | **

2,04

±0,13 | **

2,31

±0,08 | 1,41

±0,08 | **

0,73

±0,04 | *

0,87

±0,04 | **

0,74

±0,03

Глутатіонтрансфераза, одиниці активності |

0,14

±0,007 | 0,13

±0,007 | **

0,21

±0,013 | **

0,24

±0,008 | 0,15

±0,008 | **

0,081

±0,003 | 0,17

±0,024 | **

0,079

±0,003

Динаміка перебігу процесів ПОЛ-АОЗ у міометрії свиноматок у різні періоди відтворювального циклу. В період статевого спокою в міометрії рівень пероксидації невисокий і значно підвищується в охоту (табл.4). В цей час спостерігається зростання каталазної і зменшення глутатіонпероксидазної і глутатіонтрансферазної активності, а також вмісту відновленого глутатіону

Після запліднення до 10-ї доби поросності, рівень пероксидації в міометрії спадає. Період плацентації характеризується послабленням процесів перекисного окислення ліпідів.

З подальшим перебігом вагітності в міометрії виражене підвищення вмісту ДК з незначним зростанням приросту МДА, що свідчить про збільшення навантаження на цю тканину матки.

Таблиця 4.

Динаміка показників ПОЛ-АОЗ у міометрії циклюючих та поросних свиноматок, Мm, р.

Досліджувані показники | Періоди відтворювального циклу

СС,

n=24 | ОХ,

n=18 | Доби поросності

10-а,

n=24 | 15-а,

n=30 | 20-а,

n=30 | 30-а,

n=30 | 60-а,

n=30 | 90-а,

n=30

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Дієнові кон’югати, нмоль/г |

147,71

±5,18 | ***

423,61

±13,30 |

138,08

±4,74 |

142,59

±4,89 |

127,72

±3,96 |

104,37

±2,29 | **

253,46

±6,62 | **

307,13

±7,86

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г |

29,93

±0,96 |

35,38

±0,75 |

35,96

±0,90 | **

44,88

±0,96 |

34,63

±0,82 | *

44,02

±1,04 | **

46,98

±0,89 | *

40,61

±0,75

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г |

42,02

±1,11 | **

72,48

±1,36 |

53,80

±1,29 | **

77,13

±1,57 | **

80,46

±1,67 | **

74,31

±1,64 | **

79,32

±1,28 | **

71,66

±1,36

Приріст малонового діальдегіду, % |

41,65

±2,29 | ***

105,46

±3,24 |

50,28

±2,33 | **

71,89

±1,48 | ***

131,93

±3,35 | *

68,94

±1,78 | *

69,30

±1,21 | **

76,52

±1,38

Відновлений глутатіон, нмоль/г |

0,129

±0,004 | **

0,063

±0,002 | ***

0,242

±0,008 | **

0,193

±0,006 |

0,097

±0,006 | **

0,089

±0,004 | **

0,056

±0,003 | **

0,059

±0,003

Каталаза, одиниці активності |

29,34

±1,87 | **

42,79

±3,12 |

36,82

±2,14 | ***

12,80

±1,02 |

24,67

±0,91 |

26,97

±1,03 |

32,78

±2,50 |

34,32

±1,48

Глутатіонпероксидаза, одиниці активності |

1,56

±0,05 | **

0,77

±0,03 | ***

2,99

±0,09 | **

2,39

±0,08 | *

1,19

±0,07 | *

1,09

±0,05 | **

0,69

±0,04 | **

0,69

±0,04

Глутатіонтрансфераза, одиниці активності |

0,17

±0,005 | **

0,08

±0,003 | **

0,31

±0,01 | **

0,25

±0,008 | *

0,13

±0,007 | *

0,11

±0,005 | **

0,07

±0,004 | **

0,08

±0,003

Вміст відновленого глутатіону до кінця поросності зменшується, подібно до активності субстратзалежних від нього ферментів глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази.

Локальні особливості прояву ПОЛ-АОЗ у міометрії різних ділянок рогів матки. Спостерігаються певні зміни рівня перекисного окислення ліпідів у міометрії різних ділянок рогів. Так, в період охоти в цілому вони помітніші у верхівці рогів матки, що можливо пов’язано з підготовкою до міграції ембріонів з яйцепроводу. Пізніше більш інтенсивно відбуваються процеси ПОЛ в середині та основі рогів матки.

Вплив плода на рівень процесів ПОЛ-АОЗ в ендометрії та міометрії свиноматок у ділянках розміщення плодів та між ними. У слизовій оболонці рогів матки активність КСО та вміст первинних продуктів пероксидації на 30-у, 60-у та 90-у добу ембріогенезу в місцях плацентації переважали їх рівень у міжплацентарних ділянках. Концентрація МДА після інкубації та його приріст були вищими в ділянках, вільних від плодових оболонок. Активність КАТ у місцях плацентації статистично достовірно вища (р0,001), ніж між ними.

Динаміка перебігу ПОЛ у міометрії, в місцях прикріплення плодових оболонок та між ними, аналогічна такій в ендометрії, однак у міжплідних ділянках вміст первинних і вторинних продуктів пероксидації був достовірно меншим. Крім того, зі зростанням маси плода збільшується і його вплив на обмінні процеси в тканинах матки, про що свідчить рівень концентрації ДК, приросту МДА та активність КАТ, які від 30-ї до 90-ї доби ембріогенезу в зонах прикріплення плодових оболонок поступово підвищувались.

Таким чином, вплив плода на метаболізм у стінці матки відчутний не лише на її слизову оболонку, яка безпосередньо контактує з плодовою, але і м’язову.

Плодові оболонки. Як свідчить аналіз динаміки перекисного окислення ліпідів у плодових оболонках, на протязі третього місяця ембріогенезу відзначається зменшення активності КСО та концентрації ДК і зростання МДА. Одночасно спостерігається зниження активності досліджуваних антиоксидантних ферментів та вмісту відновленого глутатіону. З перебігом вагітності ферментативна функція плодових оболонок проявляється в меншій мірі, що, очевидно, викликає зростання рівня ПОЛ і зниження АОЗ в їх тканинах зі збільшенням віку ембріонів та пов’язано з накопиченням у них шкідливих продуктів метаболізму.

Печінка плодів. У печінці плодів від 60-ї доби ембріогенезу до народження спостерігається зростання всіх компонентів системи ПОЛ – АОЗ. Рівень перекисного окислення ліпідів у печінці новонароджених поросят досить високий, як і активність антиоксидантних ферментів, що, очевидно, пов’язано з вдосконаленням адаптаційних механізмів до пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища. (табл. 5).

Найдовший м’яз спини плодів. У найдовшому м’язі спини плодів, як і їх печінці, зі збільшенням періоду ембріогенезу спостерігається підвищення процесів перекисного окислення ліпідів з одночасним посиленням антиоксидантного захисту. Максимальні показники зареєстровані у новонароджених поросят.

Відмінності процесів ПОЛ-АОЗ у різних тканинах свиноматок і їх плодів. Порівняння динаміки процесів перекисного окислення в печінці, ендометрії та міометрії у свиноматок свідчать про окремі відмінності та подібності їх зміни протягом відтворювального циклу.

Однією з характерних рис цієї динаміки є підвищення вмісту ДК та МДА (до, після інкубації та приросту) в період охоти, порівняно зі статевим спокоєм у всіх досліджуваних тканинах. Одночасно активність ксантиноксидази за цей період різко знижується в печінці, незначно – в ендометрії і відсутня в міометрії. У подальшому цей фермент поступово нарощує свою активність, особливо на 30-у добу поросності. В цілому, аналогічне явище спостерігається і в динаміці вмісту ДК у печінці і ендометрії свиноматок, зокрема на 60-у добу поросності, в міометрії - після спаду в першу декаду, - на 90-у добу.

Таблиця 5.

Динаміка показників ПОЛ-АОЗ у печінці та найдовшому м’язі спини плодів і новонароджених поросят, M m, р.

Досліджувані показники | Печінка | Найдовший м’яз спини

Доби ембріогенезу | 115-а,

новонароджені поросята,

n=18 | Доби ембріогенезу | 115-а,

новонароджені поросята, n=18

60-а,

n=30 | 90-а,

n=30 | 60-а,

n=30 | 90-а,

n=30

Ксантиноксидаза, нкат/секкг | 28,14

0,44 | 33,10

1,1 | 29,22

3,41 | - | - | -

Дієнові кон’югати, нмоль/г | 212,22

4,18 | 230,42

5,18 | 280,03*

4,57 | 154,96

4,49 | 167,84

4,63 | 254,42**

7,56

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г | 97,94

1,37 | 119,87

1,88 | 124,15

2,08 | 39,32

0,60 | 53,83*

0,82 | 59,36**

1,24

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г | 113,41

1,87 | 153,33

2,64 | 162,73*

2,58 | 67,67

0,60 | 81,32*

1,44 | 118,78**

2,95

Приріст малонового діальдегіду, % | 16,08

0,55 | 27,90***

0,83 | 31,27***

0,87 | 71,77

2,01 | 51,45*

2,00 | 99,77*

1,95

Відновлений глутатіон, нмоль/г | 0,082

0,004 | 0,092

0,005 | 0,124*

0,011 | 0,088

0,006 | 0,17***

0,008 | 0,25***

0,013

Каталаза, одиниці активності | 44,27

2,7 | 71,45**

1,88 | 100,4***

4,41 | 31,56

1,53 | 39,57

1,65 | 28,97

0,76

Глутатіонпероксидаза, одиниці активності | 0,995

0,054 | 1,12

0,056 | 1,4**

0,14 | 1,07

0,069 | 1,07***

0,069 | 3,12***

0,154

Глутатіонтрансфераза, одиниці активності | 0,105

0,006 | 0,118

0,006 | 0,16**

0,013 | 0,11

0,007 | 0,23***

0,011 | 0,33***

0,016

Примітка. Ступінь вірогідності різниці, порівняно з 60-ю добою ембріогенезу: * - р 0,05, ** - р 0,01, *** - р 0,001.

В організмі свиноматок протягом відтворювального циклу, одночасно з процесами ПОЛ, на окремих стадіях статевого циклу та поросності суттєво посилюється антиоксидантний захист.

В критичні періоди ембріогенезу, зокрема імплантації, коли підвищується рівень перекисного окислення, в системі АОЗ посилюється дія ферментів ГПО та ГТР, а також продукування відновленого глутатіону. Рівень цих показників протягом другої декади вагітності зростає втричі і більше, ніж у період статевої охоти.

В процесі ембріогенезу змінюється співвідношення між рівнем показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту материнського організму і плода: зі становленням функціональної діяльності печінки плода, навантаження на однойменний орган матері зменшується.

Так, активність КСО в тканинах печінки плодів від 60-ї до 90-ї добу помітно зростає, а матері – суттєво знижується. Аналогічна динаміка характерна і для вмісту в цих органах ДК, МДА (до, після інкубації та приросту).

Одночасно, зі становленням функції печінки плода, вдосконалюється її антиоксидантний захист, про що свідчить зростання активності всіх досліджуваних ферментів та вмісту відновленого глутатіону на протязі третього місяця ембріогенезу. Це компенсує зменшення АОЗ печінки матері.

Рівень процесів ПОЛ-АОЗ в ендометрії та міометрії у випадках ембріональної смертності. Рівень загиблих плодів за 90-добовий період поросності дорівнював - 32,88%.

Встановлено суттєву різницю між процесами ПОЛ-АОЗ у тканинах тих ділянок матки, де знаходились живі та загиблі плоди. Відмічена значна інтенсифікація процесів пероксидації в ендометрії ділянок ембріональної смертності (табл. 6).

Аналогічна закономірність встановлена і для міометрію. Таким чином, загибель плодів викликає в тканинах матки не тільки морфологічні та фізіологічні зміни, але і біохімічні, зокрема інтенсифікацію процесів пероксидації та падіння антиоксидантного захисту. У слизовій оболонці рогів матки ці зміни виражені більш чітко, ніж у м’язовій.

Взаємозв’язок між процесами пероксидації та різноякісністю плодів. В результаті порівняльної характеристики показників ПОЛ-АОЗ у тканинах материнської та дитячої частини плаценти в зоні розміщення малих, великих і середніх плодів встановлено, що різні за масою плоди неоднаково впливають на перекисні процеси в досліджуваних тканинах.

Вміст дієнових кон’югатів мінімальний в зонах прикріплення великих плодів, хоч зі збільшенням періоду поросності ця різниця зменшується.

Між масою плодів та концентрацією ДК у слизовій оболонці рогів матки на 60-у добу встановлений суттєвий взаємозв’язок (коефіцієнт кореляційного відношення - =0,86 ( р0,001); у м’язовій на 60-у і на 90-у =0,7 (р0,01) та =0,7 (р0,01).

Щодо вмісту вторинних продуктів пероксидації з’ясована тенденція - зі зростанням маси плодів досліджувані показники зменшуються. Це підтверджується встановленим кореляційним відношенням між масою плодів і концентрацією МДА до інкубації (=0,88, р0,001), після інкубації (=0,84, р0,001), приростом МДА (=0,75, р0,01).

На протязі другого і третього місяця ембріогенезу активність каталази в місцях прикріплення малих плодів менша, ніж великих. Кореляційне відношення між масою плодів та активністю каталази складало: в ендометрії - на 60-у добу – 0,64 (р0,05), на 90-у – 0,43 ( р0,05); в міометрії відповідно – 0,86 (р0,001), та – 0,76 (р0,001).

Таблиця 6.

Динаміка процесів ПОЛ-АОЗ у тканинах матки в місцях розміщення живих та загиблих плодів, M±m, р.

Досліджувані показники | Ділянки розміщення плодів | Порівняно з ділянками розміщення живих плодів, %

живих | загиблих

Доби ембріогенезу

60,

n=30 | 90,

n=30 | 60,

n=10 | 90,

n=10 | 60 | 90

Ендометрій

Дієнові кон’югати, нмоль/г | 242,2

±8,32 | 253,43

±5,52 | 302,9

±4,63 | 313,6

±5,13 | * 125,06 | *

123,74

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г | 47,41

±0,89 | 41,13

±0,65 | 64,6*

±2,72 | 62,73

±2,71 | * 136,26 | ** 152,52

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г | 67,45

±1,39 | 60,9

±1,05 | 131,69

±6,09 | 128,08

±6,01 | *** 195,24 | *** 210,31

Малоновий діальдегід, приріст, % | 42,54

±1,78 | 48,33

±1,84 | 103,76

±3,38 | 103,8

±2,96 | *** 243,91 | *** 214,77

Відновлений глутатіон, нмоль/г | 0,071

±0,003 | 0,061

±0,002 | 0,053

±0,01 | 0,044

±0,003 | * 74,65 |

83,02

Каталаза, одиниці активності | 52,06

±2,43 | 55,82

±2,37 | 29,83

±1,31 | 44,30

±2,96 | ** 57,3 |

79,42

Глутатіонпероксидаза,

одиниці активності | 0,87

±0,03 | 0,74

±0,03 | 0,65

±0,05 | 0,48

±0,064 | * 74,71 | *

64,86

Глутатіонтрансфераза,

одиниці активності | 0,116

±0,02 | 0,079

±0,003 | 0,069

±0,01 | 0,057

±0,005 | ** 59,48 | *

72,15

Міометрій

Дієнові кон’югати, нмоль/г | 253,46

±6,61 | 307,13

±7,86 | 299,6

±10,2 | 318,13

±5,55 | 118,2 | 103,58

Малоновий діальдегід до інкубації, нмоль/г | 46,98

±0,89 | 40,61

±0,75 | 50,25

±1,03 | 36,84

±0,9 | 106,96 | 90,72

Малоновий діальдегід після інкубації, нмоль/г | 79,31

±1,27 | 71,66

±1,35 | 96,48

±2,75 | 79,15

±2,47 | 121,65 | 110,45

Малоновий діальдегід, приріст, % | 69,3

±1,21 | 76,52

±1,38 | 91,86

±2,88 | 113,85

±3,06 | * 132,55 | *

148,78

Відновлений глутатіон, нмоль/г | 0,056

±0,003 | 0,058

±0,002 | 0,052

±0,0і | 0,074

±0,004 | 92,86 | *

127,59

Каталаза, одиниці активності | 32,54

±2,47 | 34,95

±1,46 | 22,37

±1,32 | 22,25

±1,45 | * 68,75 | *

63,66

Глутатіонпероксидаза,

одиниці активності | 0,69

±0,003 | 0,69

±0,04 | 0,56

±0,07 | 0,90

±0,056 |

81,16 | *

130,43

Глутатіонтрансфераза,

одиниці активності | 0,073

±0,004 | 0,075

±0,003 | 0,067

±0,01 | 0,096

±0,006 |

91,78 | *

128,0

Виявлено статистично достовірне кореляційне відношення також між масою плодів та показниками ПОЛ-АОЗ в їх тканинах: каталаза в печінці та плодових оболонках 60-и і 90-денних плодів відповідно – 0,63 (р 0,001), 0,59 (р 0,001) та 0,56 (р0,05), 0,61 (р0,01); дієнові кон’югати в печінці новонароджених поросят - 0,62 (р 0,01). У найдовшому м’язі спини плодів на 60-у добу ембріогенезу цей коефіцієнт для ДК становив 0,55 (р 0,01), для КАТ – 0,69 (р 0,001), на 90-у - 0,8 (р0,01) для відновленого глутатіону.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щодо вивчення закономірностей та особливостей взаємозв’язку між стадіями відтворювального циклу свині та процесами перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту.

1. У функціональній системі мати-плід перекисне окислення ліпідів характеризується наступними показниками: ксантиноксидаза (нкат/секкг) у печінці свиноматок – 13,84...69,70, ендометрії – 4,81...38,84, печінці плодів – 28,14...33,11, плодових оболонках – 28,64...31,79, у міометрії та найдовшому м’язі спини плодів – сліди ферменту; дієнові кон’югати (нмоль/г) у печінці свиноматок - 163,18…384,49, ендометрії - 110,05…286,60, міометрії - 104,37…423,61, плодових оболонках - 236,40...258,97, печінці плодів - 212,22...280,03, найдовшому м’язі спини плодів -154,96...254,42; малоновий діальдегід до і після інкубації (нмоль/г) та його приросту (%) відповідно в печінці матері - 34,11…69,01, 44,80…116,16, 31,32…115,95, ендометрії - 26,56…75,91, 42,22…117,94, 42,10…120,63, міометрії - 29,93…46,98, 42,02…79,32, 41,65…131,93, плодових оболонках – 50,61...78,06, 81,23...126,18, 58,78...61,41, печінці плодів – 97,94...124,15, 113,41...162,43, 16,08...31,27, найдовшому м’язі спини плодів – 39,32...59,36, 67,67...118,78, 51,45...99,77.

2. Рівень показників антиоксидантного захисту в тканинах матері та плодів такий: відновленого глутатіону (нмоль/г) у печінці свиноматок – 0,090…0,301, ендометрії - 0,061…0,187, міометрії - 0,059…0,242, плодових оболонках – 0,071...0,107, печінці плодів – 0,082...0,124, найдовшому м’язі спини плодів – 0,088…0,25; каталази (од.акт) у печінці матері - 39,17…227,95, ендометрії - 24,46…72,23, міометрії - 12,80…42,79, плодових оболонках – 31,60...58,05, печінці плодів – 44,27...100,4, найдовшому м’язі спини плодів – 28,97...39,57; глутатіонпероксидази (од.акт) у печінці матері – 1,1...3,75, ендометрії – 0,73...2,30, міометрії – 0,69...2,99, плодових оболонках – 0,86...1,3, печінці плодів – 0,995...1,4, найдовшому м’язі спини плодів – 1,07...3,12; глутатіонтрансферази (од.акт.) у печінці матері – 0,117...0,39, ендометрії – 0,079...0,24, міометрії – 0,073...0,313, плодових оболонках – 0,09...0,11, печінці плодів – 0,105...0,16, найдовшому м’язі спини плодів – 0,11...0,33.

3. Протягом статевого циклу та поросності найбільш лабільними показниками системи ПОЛ-АОЗ характеризуються: печінка матері – за всіма досліджуваними показниками; ендометрій – за вмістом дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду; міометрій – за концентрацією дієнових кон’югатів, приростом малонового діальдегіду, активністю глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази, вмістом відновленого глутатіону; печінка плодів – за вмістом дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду до та після інкубації, активністю каталази; плодові оболонки – за концентрацією малонового діальдегіду до та після інкубації, активністю каталази.

4. Періоди відтворювального циклу свині характеризуються змінами рівня процесів ПОЛ-АОЗ у матері та плодів на органному і тканинному рівнях, а саме, максимальним проявом процесів пероксидації в періоди статевої охоти, імплантації, плацентації та протягом третього місяця ембріогенезу.

5. Рівень процесів ПОЛ-АОЗ у стінці різних ділянок рогів матки протягом статевого циклу та до імплантації неоднаковий: найбільш інтенсивно вони відбуваються у верхівці рогу матки.

6. В ендометрії свиноматок у другій половині поросності в місцях розташування малих плодів процеси перекисного окислення ліпідів відбуваються в основному інтенсивніше, ніж там, де знаходяться середні та великі плоди.

7. В період ембріогенезу, одночасно з посиленням процесів пероксидації в тканинах плодів, інтенсивність функціонування системи антиоксидантного захисту підвищується.

8. Між масою ембріонів і рівнем ПОЛ-АОЗ в їх тканинах (печінці та найдовшому м’язі спини) існує кореляційний взаємозв’язок у таких межах: = 0,55 – 0,8, р0,001...0,01.

9. Загибель плодів на 60-у та 90-у добу ембріогенезу в значній мірі пов’язана з метаболічними змінами в тканинах матки, що викликані інтенсифікацією процесів пероксидації та зниженням антиоксидантного захисту.

10. Виявлені особливості динаміки перекисного окислення ліпідів та активності антиоксидантного захисту у фізіологічній системі мати – плід підтверджують відоме положення про локальну міжтканинну диференціацію і циклічну лабільність гомеостазу метаболічних процесів у матці.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дані про динаміку вмісту продуктів ПОЛ та активності системи антиоксидантного захисту в тканинах свиноматок та їх плодів отримані вперше і можуть бути використані як довідковий матеріал у роботі науково- дослідних та виробничих лабораторій.

2. Враховуючи анатомічні особливості плаценти (епітеліохоріальний тип) та гістотрофне живлення ембріонів у свиней одержані дані можуть бути використані в навчальних програмах учбових закладів при вивченні фізіологічної ролі плаценти в людини і різних видів тварин у період існування такого типу зв’язку між материнським організмом і плодом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аніcкіна-Левчук Р.В. Особливості перекисного окислення ліпідів в ендометрії свиноматок залежно від їх фізіологічного стану // Науковий вісник Львівської Державної Академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – 2001. – Т.3, №3. – С.3-7.

2. Аніcкіна-Левчук Р.В. Рівень антиоксидантного захисту материнського організму – індикатор розвитку плода //Вісник Білоцерківського Державного Аграрного Університету. – 2001. - Вип.19. – С.128-134.

3. Коваленко В.Ф., Аніcкіна-Левчук Р.В., Шостя А.М. Особливості прооксидантно-антиоксидантної системи в тканинах матки свиней // Вісник аграрної науки. – 2002. - №1. – С.38-41. (Безпосередньо дисертанту належить визначення вмісту дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону, активності каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази та ксантиноксидази, статистична обробка та обговорення отриманих результатів, написання тексту статті).

4. Р.В. Анискина – Левчук, В.Ф.Коваленко. Взаимосвязь между интенсивностью роста плодов и процессами ПОЛ-АОЗ в матке свиньи // Вісник аграрної науки Причорномор’я. Спеціальний випуск 3(17) “Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства”. – Миколаїв, - 2002. – с. 155-159 (Дисертантом були проведені аналізи, біометрична обробка результатів їх обговорення, сформульовані висновки та написаний текст статті).

5. Анискина – Левчук Р.В. Особенности перекисного окисления липидов в эндометрии свиноматок в зависимости от их физиологического состояния // VIII- Международная научно-практическая конференция “Перспективы развития свиноводства в XXI веке”: Сборник трудов, посвященный 5-летию создания ВНИИ свиноводства. – Москва: Биково. – 2001. – С.238-239.

6. Коваленко В.Ф., Анискина – Левчук Р.В. Сравнительная характеристика активности антиоксидантных ферментов в печени матери и плодов у свиней // VIII- Международная научно-практическая конференция “Перспективы развития свиноводства в XXI веке”: Сборник трудов, посвященный 5-летию создания ВНИИ свиноводства. – Москва: Быково. – 2001. – С.260-262 ( Безпосередньо дисертанту належать дані про активність антиоксидантних ферментів у печінці свиноматок та їх плодів, проведений аналіз одержаних результатів, сформульовано висновки та написаний текст статті).

7. Шостя А.М., Аніcкіна-Левчук Р.В. Особливості процесів перекисного окислення ліпідів в тканинах матки свиней в залежності від фізіологічного стану // Конференція молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні”. – Київ, - 2002 (Особисто дисертантом проведено частину експериментальних досліджень, статистичну обробку отриманих даних та обговорення результатів).

8. Аніcкіна-Левчук Р.В., Коваленко В.Ф.Активність каталази в різних тканинах свиноматок та їх плодів //