МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА і АРХІТЕКТУРИ

Аль-Шукрі Фатхі Мохамед АХМЕД

УДК 332.528

МОДЕЛІ І СТРУКТУРИ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У ВІТЧИЗНЯНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЕКТАХ

Спеціальність 05.13.22 – Управління проектами та розвиток виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ, 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | - доктор технічних наук, професор

Тесля Юрій Миколайович,

Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри інформаційних технологій

Офіційні опоненти: - доктор технічних наук, професор

Рибак Анатолій Іванович,

Одеський регіональний інститут державного управління Української академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління проектами;

- кандидат технічних наук , доцент

Тімінський Олександр Георгійович,

Київський національний університет будівництва і архітектури, доцент кафедри автоматизації технологічних процесів

Провідна установа - Український державний морський технічний університет ім. адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України, м.Миколаїв.

Захист відбудеться 22.01.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.01 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 31, кім.466.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 31.

Автореферат розісланий 19.12.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук С.В.Цюцюра

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тенденція прискорення розвитку економіки таких країн як Україна і Ємен, яка відбувається на тлі нестійкої соціально-економічної формації перехідного періоду потребує вирішення ряду важливих питань забезпечення надійної роботи існуючих енергетичних потужностей і будівництва нових в умовах, які характеризуються значною невизначеністю і невпорядкованістю. Автором під терміном “вітчизняні енергетичні проекти” визначаються енергетичні проекти як України, так і Ємена, оскільки їх економічний стан подібний і реалізація проектів будівництва енергетичних об‘єктів в Ємені може і повинна базуватися на досвіді України. Відсутність систем управління, спроможних ефективно функціонувати в умовах, що характеризуються значною кількістю змін в процесі реалізації проектів будівництва енергетичних об‘єктів і програм в Україні і Ємені може призвести до зниження ефективності енергетичного будівництва, в недотриманні нових енергетичних потужностей. Тому задача створення ефективної системи управління змінами в енергетичному будівництві є дуже важливою й актуальною.

Дисертаційна робота присвячена рішенню задачі розробки моделей і структур процесів управління змінами, орієнтованих на проекти будівництва енергетичних об‘єктів.

Основна ідея даної наукової роботи полягає в тому, що рішення цієї наукової задачі можливо: за рахунок розкриття особливостей реалізації проектів будівництва енергетичних об‘єктів в країнах з перехідною економікою (на прикладі України); через виявлення найбільш істотних чинників змін проектів будівництва енергетичних об‘єктів; на основі розробки нових організаційних форм оптимальної взаємодії в умовах досягнення всіма суб'єктами управлінського процесу єдиної системи цілей; шляхом розробки моделей і структур процесів управління змінами по всіх етапах життєвих циклів проектів будівництва енергетичних об‘єктів.

Тема наукової роботи зумовлена відсутністю ефективних наукових підходів, систем і технологій управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів, які б дозволяли ефективно застосовувати методологію управління проектами в економічних умовах України і Ємена.

Зв‘язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України відповідно до г/д теми №2-НТ: “Науково-технічне забезпечення функціонування системи управління будівництвом Південно-Українського енергокомплексу (№0102U006052)- виконавець. Роль автора в цій роботі полягала в розробці моделей і структур управління змінами в проектах будівництва енергокомплексів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності енергетичного будівництва в умовах країн з перехідною економікою (України і Ємена) на основі побудови і використання раціональних функціональних і організаційних структур, методів і моделей управління змінами.

Для досягнення поставленої мети в дисертації сформульовані і вирішені задачі:

·

·

·

·

·

Об'єктом досліджень у рамках дисертаційної роботи є управління змінами як функція управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів.

Предметом досліджень є моделі і структури процесів управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Методи дослідження ґрунтувалися на використанні теорії систем, теорії моделювання, методів системного аналізу з метою декомпозиції інформаційного середовища проектів будівництва енергетичних об‘єктів і побудови адекватної реальним процесам змін математичної моделі процесів управління змінами. Методів дослідження операцій для розробки оптимізаційної моделі управління змінами, що включає цільові функції ідентифікації змін і управління змістом системи змін, а також обмеження на реалізацію змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. Методів управління проектами для побудови раціональних організаційних структур і технологій управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше вирішена науково-технічна задача розробки орієнтованих на умови країн з перехідною економікою моделей і структур процесів управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Нові наукові результати, отримані автором, полягають у нижчезазначеному:

·

·

·

·

У сукупності отримані результати утворять теоретико-методичну основу для створення ефективних систем управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Достовірність результатів дослідження підтверджується достатньою збіжністю теоретичних результатів з даними розрахунків, а також впровадженням в практику управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі узагальнення відомих результатів і використання наукових результатів, отриманих автором, закладається сучасний науково-практичний базис підвищення ефективності управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів через реалізацію методів і структур управління змінами в нестабільних економічних умовах України і Ємену. Проведені дослідження дозволили реалізувати ефективні схеми оперативного управління енергетичним будівництвом на базі розроблених особисто автором методів, моделей і структур управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Наукові положення, висновки, пропозиції і рекомендації, викладені в дисертації, статтях, працях конференцій використовуються як для практичної організації управлінської діяльності підприємств енергобудівного профілю, так і в навчальному процесі в Черкаському державному технологічному університеті при підготовці фахівців в області управління проектами.

Економічна ефективність від упровадження результатів дисертаційної роботи складає 30 тис.грн.

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих спільно, полягає в розробці методів, моделей і структур управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. У роботі [2] розроблені підходи до використання інформаційного ресурса для прийняття рішень (у тому числі і по змінах) в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. У роботах [3] та [6] розроблені підходи до побудови організаційної і функціональної структури процеса управління змінами і запропонований склад ключових підпроцесів процеса управління змінами. У роботі [4] виділені ті елементи інформаційного середовища проектів будівництва енергетичних об‘єктів, що істотно впливають на процес управління змінами в таких проектах. У роботі [8] приведена розроблена автором математична модель процесів управління змінами.

Апробація результатів дисертації. Головні результати і дисертаційна робота в цілому апробовані на 5 міжнародних, всеукраїнських і відомчих конференціях, нарадах, семінарах: четвертій міжнародній конференції “Наука і освіта” (Черкаси-Житомир, 1-15 лютого 2001р); 3-ій Всеукраїнській конференції молодих вчених “Інформаційні технології в науці і освіті” (Черкаси, 2002); третій Україно-Російський науково-технічний і методичний симпозіум “Сучасні інформаційні технології в науці, виробництві, освіті і управлінні” (Хмельницький, 16-19 квітня 2003 р); 5-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комп‘ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті”(Черкаси, 2003); Першій Міжнародній конференції “Мистецтво управління проектами” (Одеса, 2003).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 8 праць: статей в наукових журналах – 5, матеріалів конференцій – 3. У фахових виданнях опубліковано 5 статей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 225 сторінках тексту, ілюстрована малюнками і таблицями на 28 (20 малюнків і 8 таблиць) сторінках. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, чотирьох додатків на 40 сторінках і списку літератури на 14 сторінках, що включає 123 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі міститься обґрунтування актуальності теми дисертаційної роботи. Сформульовані мета роботи, проблема, послідовність задач, вирішення яких забезпечує досягнення намічених цілей. Подано стислу характеристику роботи, сформульовано наукові результати, що виносяться на захист. Обґрунтована практична цінність роботи.

У першому розділі дисертації на основі системного аналізу фінансово-економічних, соціально-політичних та науково-технічних проблем енергетичного будівництва подано характеристику цієї галузі народного господарства. Викладено питання, вирішення яких в енергетичному будівництві може бути покладено на сучасну методологію управління складними динамічними видами діяльності – методологію Управління Проектами. Розкрито особливості застосування методології Управління Проектами як в цілому, так і в проектах будівництва енергетичних об‘єктів зокрема.

Дано характеристику проектів одержання нових енергетичних потужностей для України і Ємена. Виділено специфічні особливості управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів в умовах країн з перехідною економікою (України і Ємена). Показано, що енергетичні проекти характеризуються значною складністю, нечіткістю і невизначеністю техніко-економічних рішень на ранніх етапах зведення об'єктів, що значно ускладнює процес реалізації таких проектів.

Приведена схема організації енергетичного будівництва в Україні. Дано основні визначення: проекту будівництва енергетичних об‘єктів, енергетичного об'єкта, продуктів проектів будівництва енергетичних об‘єктів, середовища проектів будівництва енергетичних об‘єктів, оточення проектів будівництва енергетичних об‘єктів.

Викладено український досвід планування енергетичного будівництва. Показано, що в існуючій схемі планування є ряд недоліків: невідомі розміри фінансування проектів будівництва енергетичних обєктів по роках будівництва; ціни на матеріально-технічні ресурси (МТР) постійно змінюються; інтервал часу між етапами виготовлення документації і розробки поточних планів значно розтягнутий (3-5 років); на момент розробки поточного плану робіт є лише 50-80% технічної документації; близько 30 % технічної документації переробляється при реалізації проекту. Перераховані недоліки приводять до виникнення непередбачуваних і незапланованих змін в реалізації проектів, що збільшує вартість та терміни закінчення будівництва. Показано, що у зв'язку з необхідністю ефективного управління проектами будівництва енергетичних обєктів в умовах країн з перехідною економікою виникає необхідність у розробці методів, моделей і структур процесів управління типовими змінами в проектах будівництва енергетичних обєктів. Виділено основні напрямки розвитку, склад і сучасні теоретико-методичні концепції управління змінами в проектах будівництва енергетичних обєктів.

Сформульована наукова задача розробки моделей і структур процесів управління змінами, орієнтованих на проекти будівництва енергетичних об‘єктів. Сформульована головна ідея, мета і задачі досліджень.

Другий розділ присвячений дослідженню джерел, чинників та наслідків змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. На основі виконаної характеристики предметної області проектів будівництва енергетичних об‘єктів показано, що на сучасному етапі ця область характеризується: труднощами з формалізацією процесів управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів; множинністю цілей учасників проектів; слабкою структурованістю проблеми будівництва енергетичних об'єктів; складним принципом реалізації процесу будівництва; значною вартістю проекту; необхідністю узгодження взаємодії принципово різних підсистем у складі всієї системи управління енергетичним проектом. Усе це приводить до ускладнення виробничої і фінансово-економічної діяльності енергетичних підприємств, а це вносить елемент невизначеності на ранніх стадіях життєвих циклів проектів, що у свою чергу приводить до необхідності модернізації систем і розвитку засобів і моделей управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Виділено джерела, суб'єкти і чинники змін в проектах будівництва енергетичних обєктів. Показано, що існування змін в проектах будівництва енергетичних обєктів у даний час визначається впливом двох груп джерел – неминучих (постійних) і зв'язаних з ризиковими подіями (випадкових). Виконано класифікацію чинників змін. На основі детального аналізу проектів будівництва енергетичних обєктів приведені результати впливу виділених чинників на результати, документи й елементи проектів будівництва енергетичних обєктів у розрізі суб'єктів змін (табл.1).

Таблиця 1

Основні чинники змін у проектах будівництва енергетичних об‘єктів

Чинник змін (Суб‘єкт змін) | Змінюваний документ

Пов‘язані з фінансуванням проекту

Нестабільність економічного законодавства (Замовник) | Зведений фінансовий розрахунок (ЗФР), титульний список (ТС)

Порушення розмірів фінансування (Замовник) | ЗФР, ТС

Зміна схеми фінансування (Замовник) | ТС

Несприятливі соціально-політичні зміни (Замовник) | ЗФР, ТС

Пов‘язані зі складністю проекту

Низька якість проектування (Проектувальник) | Кошториси, креслення

Слабка підготовка виробництва (Підрядник) | План проекту

Існування різних технологій (Підрядник) | План проекту

Зміст і кількість робіт знаходяться в залежності від проміжних результатів (Підрядник) | План проекту

Недостатньо забезпечений інформацією процес управління будівництвом (Підрядник) | План проекту

Пов‘язані з ризиками

Зрив постачань МТР (Постачальник) | Договори і контракти

Нераціональне використання ресурсів на енергетичних об'єктах (Підрядник) | Договори і контракти

Помилки планування споживання МТР (Підрядник) | Договори і контракти

Помилки планування тривалості і взаємозв'язки робіт (Підрядник) | ТС, план робіт

Не виконання плану (Підрядник) | ТС, план робіт

Організаційні зміни (Підрядник) | Функціональні обов'язки

Низька продуктивність роботи (Підрядник) | Організаційна структура, план робіт

Невизначеність природнокліматичних умов (Підрядник) | План робіт

Виробничо-технологічні чинники (аварії) (Підрядник) | План робіт

Помилкова інформація про фінансовий стан і ділову репутацію підприємств – учасників (всі учасники) | Договори і контракти

Показано, що для ефективного управління проектами будівництва енергетичних об‘єктів необхідне створення системи управління змінами з наступними функціями: аналіз джерел змін; виявлення актуальних чинників змін і ризиків, що ініціюють такі зміни; прогнозування змін; обговорення змін; оцінка змін; ініціювання змін; опис змін; оцінка результатів змін; узгодження змін; схвалення змін; підготовка до змін; створення резерву часу і засобів; відображення потенційних змін у документах проекту; розробка додаткової документації, зв'язаної зі змінами; внесення змін у план проекту; внесення змін у бюджет проекту; внесення змін у процеси проекту; контроль і координація змін; коригування змін; підтвердження виконання. Зміни приводять до коригування наступних документів управління енергетичним проектом: зведеного фінансового розрахунку; титульного списку; проектно-кошторисної документації; планів робіт (по виконавцям); бюджету проекту; договорів, контрактів; організаційної структури проекту; функціональних обов'язків.

Продемонстровано традиційну схему управління змінами в проектах і показано, що для проектів будівництва енергетичних обєктів в умовах України і Ємену застосувати цю схему складно з причин: відсутності в достатній кількості професійних фахівців з управління проектами; слабості інформаційних комунікацій і засобів реалізації автоматизованої технології документообігу в проекті; відсутності досвіду професійного управління змінами на енергобудівних підприємствах; широким спектром класів змін, їхніми специфічними особливостями, що не дозволяють сконцентрувати в одному відділі всіх необхідних фахівців по змінам в проектах.

Показано, що існування регламентованих джерел практично всіх змін в проектах будівництва енергетичних обєктів дозволяє стандартизувати підходи до управління змінами. Для цього необхідно для кожного типу змін в проектах будівництва енергетичних обєктів розробити деякий технологічний стандарт, систему управління таким типом змін, до управління яким необхідно підходити з позицій методології управління проектами.

Третій розділ присвячений розробці математичної моделі процесів управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. В основу рішення цієї проблеми покладено: системний аналіз сукупності змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів, з виділенням законів і закономірностей їхнього виникнення і впливи на проект як складної організаційно-економічної й організаційно-технічної системи; декомпозиція реального інформаційного середовища проекту на такі групи об'єктів, дослідження поводження яких дозволяє побудувати модель управління змінами з допустимим ступенем складності і трудомісткості реалізації; розробка методів контролю за ходом реалізації проектів будівництва енергетичних об‘єктів. Необхідно визначити, як одержати контрольні точки, відхилення від яких буде свідчити про необхідність внесення змін у проекти.

Необхідність змін визначається з інформаційного оточення проекту, що формується сукупністю вхідних документів, робочих документів моніторингу проекту, вихідних документів, а також документів, що регламентують взаємини учасників проектів. На основі детального аналізу інформаційного оточення проектів будівництва енергетичних об‘єктів, а також з огляду на приведені джерела змін розроблена структура інформаційного середовища процесів змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Наповнення інформаційної бази системи управління змінами має своєю метою одержання всієї інформації для ініціювання змін у проекті. Оскільки отримання інформації для управління проектом асоціюється з успішною реалізацією процесів, а неотримання знижує ефективність управлінських рішень і, відповідно, погіршує техніко-економічні показники управління проектом, в моделі оптимізації використано функцію витрат/вигод від прийняття, чи не прийняття змін до проекту.

Нехай - множина потенційних змін. До реалізації приймаються ті потенційні зміни, що максимізують результати (вигоди) проекту чи зменшують втрати від впливу негативних чинників змін (табл.2).

Таблиця 2

Втрати від потенційних змін

Подія-джерело змін | Імовірність | Втрати | Втрати

Зміни не прийняті | Зміни прийняті

1-p | 0

p

де: S0 - потенційні вигоди від проекту; p – імовірність настання події, що є джерелом змін; – настання події, яка є причиною і джерелом змін (); – не настання події ; – витрати на зміни, які виникають після виникнення причини ; – потенційні вигоди від проектів будівництва енергетичних об‘єктів при реалізації змін ; – потенційні вигоди від проектів будівництва енергетичних об‘єктів при не реалізації змін, які ініціюються подією .

У загальному випадку . Тому можливі варіанти:

1.Помилкова тривога: зміни при не настанні події . Втрати: .

2.Пропуск мети: не реалізація змін при настанні події . Втрати: .

3.Втрати від не прийняття змін, з подією, що не наступила і прийняття змін з подією, що наступила:

.

Вирішальне правило: зміни приймаються, якщо

.

У протилежному випадку зміни не приймаються.

Цільова функція ідентифікації процесів змін буде мати вид (реалізувати такі процеси змін Z(gi), що максимізують функцію):

Фп(gi)=

при обмеженнях:

де: gi- зміна, що приймається (giG, GGп); s(gi)- витрати на реалізацію змін у проекті; - витрати на проект у випадку реалізації змін; - витрати на проект при відхиленні змін; - час закінчення проекту в випадку реалізації змін; - час закінчення проекту при відхиленні змін; S0- припустимі витрати на проект; Supd- припустимі витрати на зміни в проекті; ? - прибуток від експлуатації продуктів проектів будівництва енергетичних об‘єктів в одиницю часу; tmax - припустимий час завершення проекту; L(G)- технологія змін.

Підвищення ефективності технології управління змінами може базуватися на керуванні значенням . Значення залежить від раціональності організаційно-технологічних побудов (процесів) управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. Ціль системи управління змінами полягає у формуванні такого змісту процесів змін, що забезпечить реалізацію змін з мінімальними витратами. У загальному випадку цільова функція управління змістом процесів змін буде мати вид (задати такі роботи dj, що мінімізують функцію):

при обмеженнях:

де: s(G)- витрати на зміни; s(dj)- витрати на роботу dj (s(dj)>0); dj- робота з реалізації зміни; - множина робіт, виконання яких забезпечує реалізацію зміни .

Якщо то

и

Отже, для мінімізації витрат на зміни необхідно, щоб діяльність функціональних підрозділів була орієнтована на типові зміни таким чином, щоб однакові роботи різних змін можна було представити як одну роботу з одним Виконавцем. Іншими словами, для мінімізації витрат на зміни необхідно сформувати матричні організаційні структури з чітким розподілом ролей і відповідальності.

Для визначення величини впливу чинників змін на хід реалізації проекту дуже важливо контролювати всі процеси в проекті не тільки на відповідність плановим показникам. Для цього в роботі використовується методика Cost/Schedule Control Systems Criteria (C/SCSC). Найбільш важливими критеріями при використанні цієї методики є терміни і бюджет. Хід виконання проекту відслідковується на графіку з нормалізованими осями "терміни — бюджет". Нехай p=f{s,t,v} – значення, що відбиває експертну оцінку значень {s,t,v} з погляду відповідності цілям і умовам реалізації проекту (s-бюджет проекту, t-термін, v-обсяг робіт). Тоді можна говорити про існування областей у просторі значень {s,t,v} які характеризуються:

1.Найкращим (оптимістичним) ходом проекту: |

(1)

2.Нормальним (запланованим) ходом проекту: |

(2)

де: pmin -мінімально припустима (задовільна) оцінка ходу розвитку проекту.

3.Припустимим (песимістичним) ходом проекту: |

(3)

Допустимо, у деякі моменти часу перевіряється виконаний обсяг робіт (пропорційний освоєному бюджету чи обсягам робіт). Сукупність цих значень будуть формувати деяку монотонно зростаючу криву в тривимірному просторі (лінія “сьогодні”): |

(4)

Це значення найчастіше (особливо в проектах будівництва енергетичних об‘єктів) трохи нижче запланованого (2), що говорить про уповільнення темпу робіт. По відхиленню (4) від планованої величини одержимо прогнозовану затримку терміну.

Реальні витрати на виконаний обсяг робіт (закладений у бюджет), як правило, більше планованих. Виділивши на лінії "сьогодні" відповідну точку (t) одержимо: |

(5)

У місці її перетину з датою затягнутого завершення (розрахованого за (4)) проекту розраховується реальний розмір бюджету і його перевитрата. Саме таким способом визначається, наскільки в підсумку проект відхилиться від заданих значень. За значеннями планованого й освоєного бюджету і реальних витрат на виконаний обсяг робіт можна моделювати вплив змін на проект і судити про характер проблеми. Тому процеси контролю проектів будівництва енергетичних об‘єктів пропонується підрозділити на наступні етапи: загальний контроль змін по проекту; ведення звітності по проекту (звіти про виконані роботи, прогноз з урахуванням наявних результатів); контроль за зміною змісту проекту; контроль за зміною розкладу проекту; контроль витрат по роботах; контроль якості; контроль ризику - реагування на зміну рівня ризику в ході реалізації проекту.

У четвертому розділі дисертації на основі дослідження інформаційно-логічного взаємозв'язку об'єктів інформаційного середовища та виходячи з проведеного аналізу умов реалізації проектів будівництва енергетичних об‘єктів, виділенні основних чинників змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів, розробки математичної моделі і структур процесів змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів (розділи 1-3) виділені компоненти і розроблена структура матричної інформаційної технології управління змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів.

Проглядається шість найбільш істотних напрямків змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів. Це:

1.Зміни в бюджеті енергогенеруючого підприємства: ініційовані Замовником, через неможливість виконання бюджету підприємства через недоотримання коштів на енергетичну програму; заміна Інвестора; зміни, на які змушений йти Замовник через перерозподіл коштів на більш важливі програми.

2.Зміни в плані фінансування: як результат змін у бюджеті енергогенеруючого підприємства, через неможливість виконання плану фінансування через недоодержання коштів за продану електроенергію; перерозподіл коштів на пускових об'єктах; як результат необхідності фінансування раніш неврахованих обсягів робіт; зміни, на які змушений йти Замовник через зміну економічної кон’юнктури (інфляція, зміна цін, зміна потреби в електроенергії).

3.Зміни в бюджеті проекту: ініційовані Підрядником, через неможливість виконання бюджету проекту через його погане фінансування; як результат виконання плану Підрядником і необхідності додаткового фінансування (додаткові роботи, підвищення рівня заробітної плати, додаткові витрати на механізми і т.д.); як результат внесення змін у проектно-кошторисну документацію (помилки проектувальників, додаткові обсяги робіт, зміна матеріалів і конструкцій); як наслідок проведених торгів і укладання контрактів на постачання матеріально-технічних ресурсів і устаткування.

4.Зміни в проектно-кошторисній документації (ПКД): як результат виконання плану Підрядником і виявленні: додаткових об'єктів робіт; технічних рішень; змін в планах виконання робіт; змін номенклатури МТР і устаткування; як результат виявлення помилок у ПКД (помилки проектувальників, додаткові обсяги робіт, застосування інших МТР);

5.Не виконання договірних зобов'язань Постачальником: як результат ненадійності Постачальника; як результат порушення зобов'язань по фінансуванню; як результат зміни ПКД; через зміну ринкових цін на МТР.

6.Не виконання плану робіт Підрядником: як результат приведених (п.1-5) змін; як результат поганої роботи Підрядника; як результат впливу ризикових подій (погода, відмовлення техніки, зупинка підприємств будівельної індустрії, зміна політики керівництва і.т.д.).

Розроблена структура технології змін по приведених напрямках змін. Представлено опис інформаційних потоків і документів, що ідентифікуються системою управління змінами. Розроблено моделі матричної організації системи управління змінами в розрізі приведених напрямків змін. Описано функції працівників управлінських підрозділів при матричній організації системи управління змінами.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної задачі розробки моделей і структур процесів управління змінами, орієнтованих на проекти будівництва енергетичних об‘єктів.

В процесі вирішення задачі були отримані такі основні результати:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

У сукупності отримані результати цілком враховують особливості і специфіку реалізації проектів будівництва енергетичних об‘єктів в умовах України і Ємена, дозволяють налаштовувати структури процесів управління змінами на флуктуацію джерел і чинників змін в проектах будівництва енергетичних об‘єктів і на функціональну структуру задач управління змінами, забезпечують реалізацію технології управління змінами на основі отриманих описів інформаційного середовища енергетичного будівництва і моделей матричної організації системи управління змінами.

Наукові положення, висновки, пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані для практичної організації діяльності по управлінню проектами, як в енергобудівній галузі, так і в інших галузях народного господарства України і Ємена.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Аль-Шукрі Фатхі Мохамед Ахмед Моделі і структури процесів управління змінами в вітчизняних енергетичних проектах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної задачі розробки моделей і структур процесів управління змінами, орієнтованих на проекти будівництва енергетичних об‘єктів. В процесі рішення цієї задачі виконана класифікація суб'єктів, джерел, чинників і результатів змін у проектах будівництва енергетичних об‘єктів. Удосконалено математичну модель впливу джерел змін на розвиток процесів в проектах будівництва енергетичних об‘єктів, що дозволило формалізувати опис класифікованих джерел і чинників змін для розробки методів управління впливом на елементи проекту. Запропоновано метод оптимального управління змінами з метою мінімізації негативного впливу джерел змін на проекти будівництва енергетичних об‘єктів. Розроблено структури процесів управління типовими змінами в проектах будівництва енергетичних об‘єктів, що дозволяє створити ефективну технологію підвищення ефективності управління енергетичним будівництвом. Розроблені структури процесів управління змінами впроваджені в АТ “Юженергобуд”.

Ключові слова: управління проектами, управління змінами, математична модель, проекти будівництва енергетичних об‘єктів, ризики, структура процесу змін.

АННОТАЦИЯ

Аль-Шукри Фатхи Мохамед Ахмед Модели и структуры процессов управления изменениями в отечественных энергетических проектах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и развитие производства. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена решению важной научно-технической задачи разработки моделей и структур процессов управления изменениями, ориентированных на проекты строительства энергетических объектов. Необходимость в проделанной работе была вызвана современными требованиями к организации энергетического строительства, рыночным механизмом хозяйствования, экономическими и финансовыми проблемами в организации и производстве работ по реализации проектов строительства энергетических объектов, огромным количеством изменений, которые сопровождают процесс строительства энергетических объектов.

Показано, что существование изменений в проектах строительства энергетических объектов в настоящее время предопределяется воздействием двух групп источников – неизбежных (постоянных) и связанных с рисковыми событиями (случайных). Выполнена классификация факторов изменений. На основе детального анализа проектов строительства энергетических объектов приведены результаты влияния выделенных факторов на результаты, документы и элементы проектов строительства энергетических объектов в разрезе субъектов изменений.

Показано, что для эффективного управления проектами строительства энергетических объектов необходимо создание системы управления изменениями со следующими функциями: анализ источников изменений; выявление актуальных факторов изменений и рисков, инициирующих такие изменения; прогнозирование изменений; обсуждение изменений; оценка изменений; инициирование изменений; описание изменений; оценка результатов изменений; согласование изменений; одобрение изменений; подготовка к изменениям; создание резерва времени и средств; отображение потенциальных изменений в документах проекта; разработка документации (в дополнение к имеющемуся проекту), связанной с изменением; внесение изменений в план проекта; внесение изменений в бюджет проекта; внесение изменений в процессы проекта; контроль и координация изменений; корректировка изменений; подтверждение исполнения.

С целью своевременного выявления критических отклонений от запланированного хода работ и выработки адекватной реакции на эти отклонения предложено воспользоваться методикой Cost/Schedule Control Systems Criteria (C/SCSC). Разработаны подходы к применению этой методики при реализации систем управления проектами строительства энергетических объектов.

Разработана оптимизационная модель управления изменениями, которая включает целевые функции идентификации изменений и управления содержанием системы изменений, а также ограничения на реализацию изменений в проектах строительства энергетических объектов.

Реализован матричный подход к построению организационной структуры функциональных служб управления изменениями. В рамках этого подхода функции управления изменениями рационально распределяются между традиционными функциональными отделами, в которых концентрируется информация по возможным (или фактическим) изменениям в проекте и администратором процесса (руководителем отдела по изменениям). Приведена обобщенная схема такого распределения.

Разработана математическая модель технологического стандарта управления изменениями в проектах строительства энергетических объектов. Разработана структура технологии изменений по выделенным источникам изменений. Дано описание информационных потоков и документов управления изменениями.

Проведенные исследования позволили реализовать эффективные схемы оперативного управления энергетическим строительством на базе разработанных лично автором методов, моделей и структур управления изменениями в проектах строительства энергетических объектов. Разработанные структуры процесов управления изменениями внедрены в АО “Юженергобуд”.

Ключевые слова: управление проектами, управление изменениями, математическая модель, энергетический проект, риски, структура процесса изменения.

ABSTRACT

Al-Shoqri Fathi Mohamed Ahmed Models and structures of managerial processes by changes in domestic power projects the Manuscript.

The dissertation for receiving a candidate degree in the field of technical sciences (specialty 05.13.22 – management of projects and production development).– Kyiv national university of building and architecture, 2003.

The dissertation is devoted to the decision of important scientific and technological problems {Tasks} of models and structures development of the operate changes processes, focused in power objects projects construction.

During the decision of this problem {task} classification of subjects, sources, factors and results of changes in power projects in conditions of Ukraine is executed is advanced mathematical model of influence of sources of changes. On development of processes in power projects that has allowed to formalize the description of the classified sources and factors.

Changes of development of methods of management by influence on elements of the project. The method of optimum control is offered by changes with the purpose of minimization of negative influence of sources of changes on the power project. Structures business of managerial processes typical are developed.

Changes in power projects that allows to create effective technology of increase of a management efficiency power construction in conditions of Ukraine. Structures business of managerial processes by changes are developed are introduced in joint-stock company "Uzhenergobud".

Key words: management projects, management of changes, mathematical model, the power project, risks, structure of process of changes.