СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Андрєєва Віта Анатоліївна

УДК 502.335:630

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ

ОСНОВ ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ

ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті

Міністерства освіти і науки України.

Науковий

керівник – | доктор економічних наук, професор

Мішенін Євген Васильович,

Сумський національний аграрний університет

проректор з наукової роботи

Офіційні

опоненти – |

доктор економічних наук, професор

Коваль Ярослав Васильович

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України

завідувач відділом проблем використання та

охорони лісових ресурсів

кандидат економічних наук, доцент

Кислий Володимир Миколайович

Сумський державний університет,

доцент кафедри управління

Провідна

установа – |

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ економіки лісового господарства та природокористування, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “29” квітня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007 м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007 м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2

Автореферат розісланий “28” березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування економіки лісового господарства на ринкових засадах в контексті реалізації принципів сталого розвитку та екосистемного управління лісами неможливе без змін фундаментальних відносин – відносин власності.

У розвинених країнах власність на ліси представлена різними формами. Світова практика лісогосподарювання свідчить, що не варто категорично стверджувати про перевагу окремих форм власності на ліси. Згідно Лісового кодексу України, всі ліси декларуються як виключно державна (загальнодержавна) власність, а лісовий фонд розподілено між різними суб'єктами. Проте, згідно статті 56 Земельного кодексу України, землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, і вже розпочато надання лісів у комунальну власність. Стихійно започатковано інститут приватної власності на ліси – 6,4 га лісовкритих земель знаходиться у власності та користуванні громадян.

На сьогодні поки що малодослідженими залишаються питання, які стосуються розкриття сутності, змісту і складових процесів роздержавлення лісогосподарського виробництва та приватизації лісів. При цьому формування орендних відносин у сфері лісокористування та лісовирощування потребує їх системного впорядкування з точки зору цілісного сприйняття оренди як організаційно-економічного механізму підприємницького типу, екосистемного управління лісогосподарюванням на шляху до створення різноманітних форм власності на ліси.

Трансформація відносин власності вимагає реструктуризації форм лісогосподарювання, що потребує дослідження теоретико-методичних питань формування організаційно-економічних основ розвитку підприємництва, зокрема – у сфері лісовирощування згідно принципів комерційного розрахунку.

Формування організаційно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання обумовлює необхідність продовження наукових досліджень у сфері нормативної грошової оцінки земель лісового фонду для реалізації процесів їх приватизації та побудови екологоорієнтованої системи плати за лісові ресурси. Не може залишатись поза увагою і питання, пов’язані з обґрунтуванням основних напрямків удосконалення системи лісовпорядкування і кадрового забезпечення екосистемного управління лісами та лісовим господарством в умовах трансформації форм власності на ліси.

Таким чином, актуальність зазначених проблем трансформації еколого-економічних основ використання і відтворення лісових ресурсів, відповідно до умов ринково орієнтованої економіки лісового господарства, їх недостатня розробленість та практична значущість обумовили основну мету і задачі дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в руслі державних програм, зокрема – програми Наукової ради НАН України "Розробка наукових основ сталого розвитку", "Основних напрямків державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки", "Концепції збереження біологічної різноманітності України", а також згідно з тематикою науково-дослідних робіт Сумського державного університету, зокрема тем: "Економіка сталого розвитку: макро- та мікроекономічні показники" (фінансувалася державним фондом фундаментальних досліджень, № 8.4/21), в рамках якої дисертантом розроблено пропозиції щодо формування основних складових еколого-економічного механізму лісогосподарювання; "Наукове обґрунтування економічних передумов входження України в інформаційне суспільство (фінансувалася Міністерством освіти і науки України, № 65.01.0300-01/2000-2002)", в межах якої сформовано організаційно-методичні елементи інформаційного забезпечення підприємницьких структур лісоресурсної сфери; "Удосконалення і практичне застосування економічних методів оцінки природних територій на сучасному етапі" (№ ДР 0199U001629, теми Сумського національного аграрного університету), в рамках якої удосконалено методичні підходи щодо створення екологоорієнтованої системи плати за лісові ресурси.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад реформування лісоземельних відносин та формування організаційно-економічних основ забезпечення екологічної спрямованості трансформації форм власності на ліси і лісогосподарювання в умовах перехідної економіки.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні задачі:

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є ринково орієнтовані механізми регулювання раціонального використання та відтворення лісових ресурсів.

Предметом дослідження є процес реформування лісоземельних відносин та відносин власності у сфері використання і відтворення лісових ресурсів на принципах сталого розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження э загальнотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення загальної економічної теорії та економіки лісового господарства, праці видатних вітчизняних та зарубіжних вчених з економічних та організаційних проблем формування господарського механізму природокористування. Для вирішення окремих задач застосовувалися такі методи: порівняльний та групувань – у процесі аналізу тенденцій розвитку різноманіття форм власності на ліси, для оцінки еколого-економічного рівня лісогосподарювання та при визначенні витрат на лісорозведення; абстрактно-логічний та системно-структурний – при дослідженні сутності та змісту реформування лісоресурсних відносин, розробці структурно-функціональної схеми формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси; економіко-математичний та факторний аналіз – при удосконаленні методичних підходів до грошової оцінки лісових земель та встановлення плати за лісові ресурси; графічний – для наочного зображення динаміки показників та еколого-економічних систем лісогосподарювання.

Інформаційна база дослідження. Інформаційну основу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріалу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з земельних ресурсів, Державного комітету лісового господарства України, первинна документація ДЛГО "Сумиліс", ОКП "Сумиоблагроліс", літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних положень, які визначають еколого-економічні орієнтири трансформації форм власності на ліси та розвитку лісогосподарського підприємництва в умовах перехідної економіки.

Найбільш суттєві результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в роботі, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування організаційно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси, формування та розвиток лісогосподарського підприємництва на принципах комерційного (економічного) розрахунку. З метою підвищення потенціалу підприємницького лісовирощування розроблено практичні рекомендації щодо розрахунку цін на комплекс вікових технологічних фаз лісокультурного виробництва. Удосконалені існуючи методичні підходи щодо визначення нормативної та експертної оцінки земель лісового фонду на основі розробленої системи коефіцієнтів, а пропозиції щодо розрахунку екологічно орієнтованої попневої та орендної плати реалізують принципи екосистемного управління лісами.

Результати дослідження можуть також використовуватися при обґрунтуванні та розробці програм використання і відтворення лісових ресурсів, приватизації лісів різного ієрархічного рівня з урахуванням еколого-економічних факторів лісогосподарювання.

Окремі результати дослідження використано ОКП "Сумиоблагроліс" при формуванні довгострокової програми лісорозведення на ерозійно небезпечних землях Сумської області, а також впроваджені у навчальний процес в Сумському державному університету, що підтверджено відповідними довідками та актами.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Особистий внесок автора в публікаціях у співавторстві (№№ 2, 4, 8, 15, 16, 19 згідно списку робіт, який подано в авторефераті), включає: у роботі 2 – визначено принципи регулювання втрат від деградації навколишнього середовища та ресурсів; у роботі 4 – визначено особливості еколого-економічного аналізу в ракурсі реалізації принципів сталого розвитку; у роботі 8 – обґрунтовано принципи та механізми приватизації лісових земель; у роботі 15 – висвітлено взаємозв’язок екологічних та економічних параметрів; у роботі 16 – обґрунтовано необхідність формування економіко-правового механізму відповідальності за нераціональне використання лісових земель; у роботі 19 – визначено умови приватизації лісів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного оприлюднені на науково-практичних конференціях: науково-практичних конференціях викладачів, співробітників та студентів економічного факультету Сумського державного університету (м. Суми, 1999-2002 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки земель в Україні” (м. Суми, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); Міжнародній науковій конференції "Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель" (м. Київ, 2000 р.); 8-й та 9-й міжнародних студентських конференціях "Економіка для екології" (м. Суми, 2001-2002 рр.); Другій міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції" (м. Суми, 2001 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 20 друкованих праць загальним обсягом 4,07 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,35 друк. арк.

Структура і зміст роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 240 найменувань та двох додатків. Матеріали дисертації викладено на 198 сторінках основного тексту. Дисертація містить 15 таблиць, які займають 9 стор., 22 рисунка – 15 стор., список використаних джерел – 21 стор., додатки – 16 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі "Аналіз теоретичних і методичних передумов трансформації еколого-економічних основ використання і відтворення лісових ресурсів" здійснено аналіз використання і відтворення лісових ресурсів у контексті реформування лісоземельних відносин, визначені еколого-економічні та правові передумови трансформації форм власності на ліси, а також здійснено оцінку організаційно-економічних передумов регулювання та забезпечення екологічної спрямованості трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання.

Як свідчить еколого-економічний аналіз розвитку лісового господарства, передумовами реформування лісоземельних відносин, відносин власності та, відповідно, розвитку лісогосподарського підприємництва є: відомчий розподіл лісового фонду (близько 30 відсотків земель лісового фонду знаходиться у підпорядкуванні інших відомств), недостатній рівень лісистості території (15,6 відсотків) і при цьому незадовільний еколого-економічний стан використання і відтворення лісових ресурсів (продуктивність знижена на 25-50 відсотків, значною є частка порушених деревостанів – 13 відсотків); необхідність радикального підвищення рівня лісистості території (оптимальний показник становить 20-25 відсотків) та відповідного збільшення обсягів лісовідновлення, яке не може забезпечити існуюча державна система лісогосподарювання та управління лісовим господарством; розвиток плантаційного лісовирощування швидкорослих порід як один із основних напрямків зниження дефіциту деревинної сировини. Під залісення необхідно залучити 4-5 млн. га неугідь та непродуктивних (ерозійно небезпечних) сільськогосподарських земель.

Узагальнення існуючих теоретико-методологічних міркувань, положень щодо концептуальних засад реформування лісоземельних відносин дозволило зробити висновок про необхідність формування організаційно-економічного механізму забезпечення екологічної спрямованості трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання.

Важливість поглиблення еколого-економічної суті відносин власності полягає в тому, що вони формують фундаментальну економічну основу господарського механізму раціонального лісокористування. Визначено, що еколого-економічний аспект лісоземельних відносин слід пов'язувати з узгодженням еколого-економічних інтересів суб'єктів лісогосподарювання різних форм власності і суспільства, а також з регулюванням механізмів сталого (екосистемного) розвитку.

В роботі обґрунтовано, що екологічно ефективне управління власністю у сфері використання та відтворення лісових ресурсів потребує розгляду лісу як об’єкта нерухомого майна, а суб'єктно-об'єктних та суб'єктно-суб'єктних відносин в межах відносин власності (володіння, користування, розпорядження та відповідальності). Визначено зміст психологічного аспекту трансформації форм власності на ліси, що поглиблює методологічну основу формування екологічної спрямованості організаційно-економічного механізму трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання.

Поряд із функціями володіння, користування та розпорядження землями лісового фонду і лісовими ресурсами нами відокремлено, обґрунтовано та визначено функцію відповідальності. Власність на ліси нами визначається як система внутрішньо необхідних стійких і визначальних соціально-економічних відносин між суб’єктами господарювання з приводу привласнення лісоземельних угідь та створюваних матеріальних благ у процесі їх відтворення та використання з урахуванням соціально-екологічного значення лісових ресурсів, яка реалізується через функції відносин власності – володіння, користування, розпорядження та відповідальності, а також обумовлює різні форми лісогосподарювання та управління лісами.

В роботі окреслено основні питання, які має вирішувати трансформація відносин власності в лісоресурсній сфері як визначальна складова ринкових перетворень у лісовому господарстві: формування приватного сектора лісового господарства; зменшення рівня відповідальності держави за ефективність лісогосподарювання; збільшення фінансових потоків на основі розвитку лісогосподарського підприємництва та ін.

У другому розділі "Теоретичні та методологічні основи формування екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання” визначені концептуальні засади реформування відносин власності у сфері використання та відтворення лісових ресурсів, механізм розвитку лісогосподарського підприємництва, шляхи удосконалення методичних підходів щодо оцінки лісоземельних угідь і встановлення плати за лісові ресурси.

Для забезпечення реалізації роздержавлення та приватизації на принципах сталого розвитку в дисертації обґрунтована структурна схема складових трансформації організаційно-еколого-економічних основ лісогосподарювання у контексті реформування лісоземельних відносин (рис. 1). В рамках національної лісової політики обґрунтовано необхідність формування екологоорієнтованої політики реформування відносин власності. В роботі розкрито сутність роздержавлення сфери використання та відтворення лісових ресурсів.

Під роздержавленням сфери використання та відтворення лісових ресурсів (лісогосподарського виробництва) треба розуміти процес переходу державної власності на ліси, лісогосподарських об’єктів в інші форми з відповідними перетвореннями господарського механізму використання та відтворення лісових ресурсів, який обумовлює розвиток підприємництва та конкуренції у сфері лісовирощування та лісоексплуатації, а також поступове впровадження ринкової моделі управління лісами та лісовим господарством.

Приватизація лісів представляє форму роздержавлення, яка передбачає трансформацію державної власності на ліси в інші її форми. У роботі визначено способи приватизації лісів з визначенням механізмів їх реалізації.

Обгрунтовані в дисертаційній роботі основні цілі приватизації лісів обумовлюють необхідність розробки та затвердження відповідним чином Концепції державної програми приватизації лісів, основні положення якої

Рис.1 Структурна схема основних складових трансформації організаційно-еколого-економічних основ лісогосподарювання в контексті реформування лісоземельних відносин

включають: концепцію приватизації; пріоритетні напрямки; завдання приватизації лісів у регіональному розрізі; класифікацію лісів, приватизація яких є можливою та доцільною; пільги окремим категоріям покупців; способи приватизації; принципи визначення ціни лісових об'єктів; темпи проведення приватизації.

В роботі зроблено акцент на необхідності формування та застосування механізму оренди земель лісового фонду і лісових ресурсів в якості перехідної організаційно-економічної моделі зваженого та поступового створення інституту приватного сектора в лісовому господарстві.

Оренда земель лісового фонду та лісових ресурсів в дисертації розглядається як система лісогосподарювання та одночасно організаційна форма підприємництва, яка виражає лісові відносини, які частково реалізуються через функції володіння, користування і розпорядження лісовими ресурсами та відповідальності за результати лісогосподарського виробництва на екосистемній основі.

Обґрунтовано та визначено зміст поняття орендної господарської власності на землі лісового фонду та лісові ресурси. Доведено, що оренда вже розмежовує у певній мірі державне управління лісами та управління лісогосподарською діяльністю. Довгострокова гарантована оренда земель під лісовирощування у перспективі має формувати інститут трудової приватної власності на лісові об’єкти.

У дисертаційній роботі визначено систему формування екологоорієнтованого лісогосподарського підприємництва в структурі суспільних взаємозв’язків з визначенням особливостей формування підприємницького середовища, інфраструктурної підтримки та інноваційного розвитку. Лісогосподарське підприємництво потребує державної підтримки, особливо фінансової, а також розробки організаційно-програмних заходів.

Визначено, що складовими інвестицій на реалізацію державних (регіональних) програм лісорозведення є: цільове фінансування; дотації; субсидії; субвенції; пільговий кредит; кошти на превентивні та компенсаційні заходи; прибутковий податок; податок на прибуток; земельний податок; екологоорієнтовані платежі; орендна плата; штрафні санкції за лісопорушення.

Обґрунтовано, що розвиток підприємницького лісорозведення має місце при довгостроковій оренді ерозійно небезпечних земель під залісення та для плантаційного лісовирощування. Механізм оренди доцільно реалізовувати на основі використання показника лісогосподарської продукції у вигляді вікових технологічних фаз (ВТФ) лісокультурного виробництва (згідно існуючої у 1960-1980-х рр. концепції госпрозрахункової організації лісогосподарського виробництва). Це визначило особливості оцінки комерційного ефекту від створення та реалізації лісокультурних об'єктів.

Комерційний ефект від створення та реалізації вікової технологічної фази і-го виду () у процесі заліснення ярово-болотних земель, ерозійно небезпечних сільськогосподарських земель, створення плантацій лісових порід, що швидко ростуть, визначається за формулою:

, (1)

де – ціна вікової технологічної фази ВТФ і-го виду;–

індекс зміни цін на і-ту вікову технологічну фазу в кінці розрахункового періоду Т, рівному терміну створення ВТФ;–

витрати t-го року створення ВТФ i-го виду;–

дотації, компенсаційні платежі в t-ому році за екологічно орієнтоване лісовирощення;–

коефіцієнт нарощення витрат від t=1 до T.

Вираз у даній формулі представляє собою прогнозну ціну, яка може визначатись з використанням показника середнього рівня інфляції.

Таким чином, представлена формула є еколого-економічним обґрунтуванням формування та розвитку лісогосподарського підприємництва на комерційній основі.

Екологічно орієнтована приватизація лісових земель вимагає більш об'єктивної оцінки лісових земель та встановлення плати за лісові ресурси на екосистемній основі. Аналіз існуючих методичних положень проведення нормативної грошової оцінки земель лісового фонду дозволив обґрунтувати необхідність урахування ступеня змін (динаміки екологічного стану) деревостанів, а також коефіцієнта лісозабезпеченості населення при оцінці лісових земель оздоровчого та рекреаційного призначення. В роботі запропоновано систему коефіцієнтів зміни екологічного стану деревостанів в залежності від ступеня деградації насаджень. Обґрунтовано методичні підходи щодо урахування екологічної складової та фактора конкурентності (обмеження) користування недеревинними ресурсами в таксах на деревину лісових порід, що відпускаються на пні (Те) (із застосуванням відповідних коефіцієнтів або системи платежів за використання лісових ресурсів та конкретних оцінок екологічних функцій лісових насаджень):

, (2)

де – ставка лісових такс; – відповідно коефіцієнти економічно оцінюваних соціально-екологічних функцій лісу і-го виду та недеревної продукції j-го виду відносно таксової вартості запасу деревини в спілому віці.

Питома вага попневої плати у собівартості заготовленої лісопродукції у ДЛГО "Сумиліс" може складати від 11,7 до 37,4 відсотків.

Теоретико-методичні основи визначення ставки (розміру) орендної плати побудовано з урахуванням принципів інтегрованого багатоцільового лісокористування (зокрема, при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування), з визначенням та відокремленням затрат на лісовирощування, захист, охорону лісів (Зе), що відповідає практиці встановлення платежів за лісокористування в інших країнах. Також застосовуються коефіцієнти продуктивності (КП, ) та віддаленості промислових лісових угідь (КВ).

При побічному лісокористуванні орендна плата (АПЛ ) визначається за формулою:

, (3)

де П – норматив плати за спеціальне використання недеревної лісової рослинності.

Запропоновано методичний підхід до визначення орендної плати за рекреаційне лісокористування. При визначенні розміру орендної плати за користування землями лісового фонду та лісовими ресурсами необхідно встановлювати екологічно орієнтовані пільги, перелік яких наведено в роботі.

Для кращого узгодження результатів грошової оцінки лісоземельних угідь та розміру орендної плати, отриманих різними методами, крім середньої арифметичної, середньозваженої величини, пропонується визначати середню геометричну оцінку та використовувати методи стандартного розподілу трьох величин: мінімальної, середньої і максимальної.

У третьому розділі "Напрямки формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання", визначено принципи формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання: правової регламентації управління; соціальної орієнтації; наукової обґрунтованості системи управління приватизаційними процесами та ринково орієнтованим лісогосподарюванням та ін.

Організаційно-економічний механізм екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання являє собою систему організаційних та економічних важелів (підмеханізмів), форм і методів управління роздержавленням та приватизацією лісів, формуванням та розвитком ринково орієнтованого лісогосподарського підприємництва, які забезпечують сталий (екосистемний) розвиток лісового господарства. В роботі запропоновано структурно-функціональну схему формування та регулювання організаційно-економічного механізму (рис. 2).

Наголошується, що ефективне функціонування механізму приватизації лісів вимагає, щоб за приватними лісовласниками зберігалися основні права та обов’язки власника. Трансформація відносин власності вимагає прийняття закону про приватні ліси, структурний зміст якого запропоновано в роботі.

З метою реалізації механізму оренди ерозійно небезпечних земель під заліснення на принципах комерційного розрахунку із застосуванням показників вікових технологічних фаз лісокультурного виробництва визначено методичні особливості розрахунку їх собівартості та ціни з урахуванням специфіки лісогосподарювання, зокрема – враховуються можливі відрахування на екологічне страхування, витрати на прийомку та здачу лісокультурних об’єктів).

Рис. 2 Структурно-функціональна схема формування та регулювання організаціййно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання

Розраховані ціни диференційовані в залежності від головної породи, типу умов місцезростання (ТУМ) і категорій лісової площі для умов Сумської області (табл.1 – приклад).

В роботі визначено вартість комплексу ВТФ лісорозведення на ерозійно небезпечних землях Сумської області, які складають близько 350 млн. грн.

У складі забезпечуючих систем організаційно-економічного механізму екологоорієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання лісовпорядкування доцільно розглядати в широкому та вузькому розумінні, згідно з рівнем вирішення лісівничо-екологічних проблем. Лісовпорядкування в широкому розумінні як система регулювання лісоземельних відносин повинно включати наступні складові: концепції, програми розвитку лісового господарства, лісогосподарську частину схем розвитку виробничих сил; державний облік лісів і державний лісовий кадастр; лісовий моніторинг (у т.ч. і приватизованих земель, участі громадських організацій в екосистемному управлінні лісами); проект організації ведення лісового господарства; безперервне лісовпорядкування.

Таблиця 1-

Ціна на комплекс вікових технологічних фаз (ВТФ)

в залежності від головної породи (сосна), типу умов місцезростання (ТУМ) і категорій лісової площі для умов Сумської області, грн./га

ТУМ | Категорія лісової площі | ВТФ

Підготовча | Приживання (заселення) | Індивідуального росту та розвитку | Змикання

С2

Вирубки | 364,0 | 1007,8 | 379,2 | 744,1

Поляни | 264,7 | 1493,1 | 530,5 | 12283,4

Колишні сільгоспугіддя | 215,1 | 1471,8 | 464,4 | 817,2

Ерозійно небезпечні землі | 315,2 | 1509,0 | 684,4 | 1471,6

Д2 | Вирубки | 404,9 | 864,3 | 295,8 | 1645,5

Поляни | 284,3 | 1093,4 | 460,7 | 1974,3

Колишні сільгоспугіддя247,8 | 1036,1 | 393,9 | 1716,7

Ерозійно небезпечні землі | 348,2 | 1129,0 | 522,4 | 2157,2

Лісовпорядкування має здійснювати соціально-громадське, лісівничо-еколого-економічне обґрунтування можливості та доцільності приватизації окремих ділянок лісового фонду. В умовах приватизації окремих ділянок лісового фонду актуалізується ідея впровадження безперервного лісовпорядкування.

Функціонування виділених складових вимагає існування взаємопов’язаних інформаційно-аналітичних систем, таких як проект землеустрою, земельний кадастр, моніторинг земельних ресурсів, геоінформаційні системи-технології.

В роботі визначено конкретні фінансові джерела, які мають забезпечувати проведення лісовпорядкування.

Серед забезпечуючих підсистем організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання відокремлено кадрову підсистему, а також консультаційно-інформаційну, яка визначає наявність консалтингових фірм для інфраструктурного забезпечення розвитку приватного лісоволодіння та ринково орієнтованого лісогосподарського підприємництва. В дисертації обґрунтовано та визначено основні напрямки екологізації системи підготовки фахівців лісогосподарського профілю.

Розроблена структурно-функціональну модель консалтингової фірми, яка включає інформаційний, аналітичний та консультаційний відділи (їх доцільно створювати на базі обласних управлінь лісових господарств), сприятиме як залученню спеціалістів-практиків лісового господарства, так і більш швидкому створенню інформаційної системи для розвитку лісогосподарського підприємництва.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці організаційно-економічних основ екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання, які базуються на поглибленні еколого-економічної сутності лісоземельних відносин, механізмів їх реалізації, а також визначають ринкові засади використання і відтворення лісових ресурсів на принципах сталого розвитку та екосистемного управління лісами.

2. Зазначена необхідність формування екологічно орієнтованої політики реформування відносин власності, складовими якої виступають процеси роздержавлення лісогосподарського виробництва, розвитку підприємництва і приватизації лісів, а також механізм оренди лісових ресурсів як перехідна форма господарювання на шляху до створення інституту приватного лісоволодіння.

3. Реалізація запропонованої схеми формування та регулювання організаційно-економічного механізму трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання, структурно-функціональні складові якої поряд з традиційними враховують специфіку екосистемного управління лісами, забезпечує екологічну спрямованість реформування лісоземельних відносин.

4. Удосконалення існуючих методичних положень нормативної грошової оцінки земель лісового фонду ґрунтується на врахуванні ступеня зміни екологічного стану деревостанів, а також коефіцієнта лісозабезпеченості населення при оцінці лісових земель оздоровчого та рекреаційного призначення; розраховано відповідні коефіцієнти.

5. Запропоновано методичні підходи до врахування екологічної складової та фактора конкурентності (обмеження) користування недеревинними ресурсами в таксах на деревину лісових порід, що відпускаються на пні. Здійснено розрахунок середнього розміру попневої плати за один кубічний метр деревини з урахуванням екологічної складової та обмеження використання недеревних рослинних ресурсів на прикладі ДЛГО "Сумиліс". Питома вага попневої плати у собівартості заготовленої лісопродукції може складати від 11,7 до 37,4 відсотків.

6. Для забезпечення екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання обґрунтовано, що лісовпорядкування як система регулювання лісоземельних відносин, на відміну від існуючих положень його організації, повинно мати більш комплексну структуру та поглиблений еколого-економічний зміст складових.

7. Обґрунтовані основні напрямки екологізації системи підготовки фахівців лісогосподарського профілю, запропоновано структурно-функціональну побудову консалтингової фірми з метою сприяння приватизації лісів та розвитку ринково орієнтованого лісогосподарського підприємництва, визначено процеси удосконалення кадрового та інфраструктурного забезпечення реформування лісоземельних відносин у контексті принципів сталого розвитку.

8. Сформульовані наукові положення, висновки і рекомендації доцільно використовувати, зокрема, Державним комітетом лісового господарства України, на рівні обласних державних адміністрацій та органів державного управління лісовим господарством, при розробці політики приватизації лісів, ринково орієнтованих механізмів лісорозведення, удосконаленні нормативної бази грошової оцінки лісових земель та платежів за використання лісових ресурсів.

список опублікованих праць

Монографічні видання:

1. Андреева В.А. Экологоориентированный организационно-экономичес-кий механизм реформирования собственности на лесные ресурсы // Методы решения экологических проблем / Под ред. Л.Г.Мельника. – Сумы: Университетская книга, 2001. – С.176-183.

Статті у наукових фахових журналах і збірниках:

2. Мишенина Н.В., Бойко Е.Ю., Андреева В.А. Социально-экономические аспекты оценки и регулирования производства в условиях неустойчивого развития // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. – 1999. – №3 (14) . – C. 70-74.

3. Андреева В.А. Механизм ценообразования на рынке недвижимости // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: СумДУ, 1999. – Вип.3. – С. 236-240.

4. Мишенин Е.В., Мишенина Н.В., Дроздова Е.Ю., Андреева В.А. Социально-экономические проблемы моделирования производства в переходной экономике // Зб. наук. пр. – Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 1999. – С. 103-108.

5. Андрєєва В.А. Моніторинг лісового фонду як умова вдосконалення регулювання ринку лісових ресурсів // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: СумДУ, 2000. – Вип. 2. – С. 315-318.

6. Андрєєва В.А. Інформаційне забезпечення сталого управління лісами // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: СумДУ, 2000. – Вип.4. – С. 257-259.

7. Андреева В.А. Экологическая составляющая приватизационных процессов и устойчивое развитие // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка, 2001. – №6 (27)-7 (28). – С. 139-143.

8. Мишенин Е.В., Андреева В.А. Принципы лесной политики в сфере трансформации форм собственности на природные ресурсы // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип.86. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 24-28.

9. Андрєєва В.А. Питання власності як інституційна основа процесу екологічного управління лісовими ресурсами // Вісник аграрної науки Причорномор’я // Матеріали наук.-практ. конф. "Соціально-економічні проблеми природокористування та екології", 10-12 жовтня 2001 р. – Том 1. – Миколаїв, 2001. – №3 (12). – С. 229-235.

10. Андрєєва В.А. Економічні важелі збалансованого лісокористування в умовах сталого розвитку // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. – 2001. – №2. – С. 408-409.

11. Андрєєва В.А. Основні напрямки формування політики оренди лісового фонду // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. – 2001. – №3-4. – С.165-167.

12. Андрєєва В.А. Лісовпорядження як наукова база в умовах адаптації лісового господарства до ринкових відносин // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – Вип. 3. – С. 215-217.

Матеріали конференцій:

13. Андреева В.А. Организационно-экономические аспекты реструктуризации собственности в сфере природопользования // Научно-практична конференция преподавателей, сотрудников и студентов экономического факультета (19-23 апреля 1999 г.) // Тезисы докладов. – Сумы, 1999. – С. 75-76.

14. Андреева В.А. Рентная концепция как один из подходов к экономической оценке земельно-ресурсного потенциала // Збірник наук.праць "Актуальні питання приватизації та оцінки земель" // Міжнародна наук.-практ. конф. “Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки земель в Україні” (24-26 жовтня 1999р.). – Суми: ВВП "Мрія-1 ЛТД". – 1999. – С. 112-115.

15. Мишенина Н.В., Андреева В.А., Бойко Е.Ю. Моделирование взаимодействия экономических и экологических параметров производства // Економічний вісник національної гірничої академії України // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (21-22 травня 1999 р.). – Том 1.– Дніпропетровськ, 1999. – С. 47-51.

16. Мишенин Е.В., Андреева В.А., Бойко Е.Ю., Пизняк Т.И. Экономико-правовой механизм ответственности за нерациональное землепользование // Матеріали міжнар. наук. конф. "Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель" (29-31 травня 2000 р.). – Ч.1. – Київ, 2000. – С. 31-34.

17. Андреева В.А. Аудит выполнения лесопользователями обязанностей по охране леса // Научно-практическая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов экономического факультета (17-27 апреля 2000 г.) // Тезисы докладов. – Сумы, 2000. – С. 70.

18. Андрєєва В.А. Реформування форм власності на природні ресурси в умовах екологізації // Научно-практическая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов экономического факультета (17-27 апреля) // Тезисы докладов. – Сумы, 2001. – С. 198.

19. Andreyeva, V.A., Mishenina, I.Y. Conditions of Wood Fund Ground Privatization // Sumy, Ukraine, 8th International Student Conference "Economics for Ecology", May 3-8, 2001. – P. 79-80.

20. Andreyeva, V.A. The Components of Forest Fund Property Rights // Sumy, Ukraine, 9th International Student Conference "Economics for Ecology", May 9-14, 2002. – P.20.

АНОТАЦІЯ

Андрєєва В.А. Трансформація еколого-економічних основ використання і відтворення лісових ресурсів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2002.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні і методичні основи роздержавлення лісогосподарського виробництва та приватизації лісів. В роботі поглиблено еколого-економічну сутність трансформацій відносин власності в системі управління власністю, розкрито зміст роздержавлення та приватизації у сфері використання та відтворення лісових ресурсів. Визначено специфіку лісогосподарського підприємництва, запропоновано механізм комерційного лісорозведення.

Удосконалено існуючі методичні положення нормативної грошової оцінки земель лісового фонду. Обґрунтовано методичні підходи до врахування у складі попневої плати фактора конкурентності, побічного лісокористування та екологічної складової, а також встановлення орендної плати.

Розроблено структурно-функціональну схему формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання.

Набули подальшого розвитку принципи організації лісовпорядкування. Визначено напрями удосконалення кадрового та консультаційного забезпечення процесу реформування лісоземельних відносин.

Ключові слова: трансформація форм власності, приватизація, лісоземельні відносини, лісові ресурси, лісова політика, організаційно-економічний механізм, лісогосподарське підприємництво.

АННОТАЦИЯ

Андреева В.А. Трансформация эколого-экономических основ использования и воспроизводства лесных ресурсов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 2002.

В диссертации исследованы теоретико-методологические и методические основы формирования организационно-экономических основ обеспечения экологической направленности трансформации форм собственности на леса и форм лесохозяйствования.

В работе обоснована необходимость углубления эколого-экономической сущности отношений собственности в лесоресурсной сфере, которые формируют фундаментальную экономическую основу хозяйственного механизма рационального использования и воспроизводства лесных ресурсов.

С целью экологически эффективного управления собственностью в сфере лесохозяйствования лес рассматривается как объект недвижимого имущества. Исследованы субъектно-объектные и субъектно-субъектные отношения в рамках отношений собственности (владения, распоряжения, пользования и ответственности), а также психологический аспект трансформации форм властности на леса.

Обусловлено, что в рамках национальной лесной политики целесообразно формировать экологически ориентированную политику реформирования отношений собственности в качестве определяющего фактора формирования рыночно ориентированного хозяйственного механизма использования и воспроизводства лесных ресурсов.

Определена сущность разгосударствления лесохозяйственного производства, обоснованы основные цели и способы приватизации лесов, а также необходимость разработки Концепции государственной программы приватизации лесов.

Механизм аренды земель лесного фонда и лесных ресурсов рассматривается как переходная организационно-экономическая модель на пути создания частного лесовладения.

В диссертации предложена структурно-функциональная схема формирования и регулирования организационно-экономического механизма экологически ориентированной трансформации форм собственности на леса и лесохозяйствования в соответствии с принципами устойчивого (экосистемного) развития.

В работе сконцентрировано внимание на рыночно ориентированных организационно-экономических механизмах (инструментах), с помощью которых в определенной мере обеспечивается экологичность лесовыращивания в условиях трансформации форм собственности. В частности, обоснована необходимость осуществления лесного маркетинга, который заключается в изучении рынка аренды лесов и приватизации отдельных участков лесного фонда. Обусловлено, что лесоэкологический аудит должен стать обязательной составляющей механизма определения целесообразности и возможности приватизации лесов, а также при определении эколого-экономической результативности лесохозяйствования в постприватизационный период. В работе определена необходимость формирования и развития системы лесоэкологического страхования для обеспечения рыночно ориентированного лесохозяйственного предпринимательства.

Обоснована целесообразность внедрения принципиально нового типа хозяйствования в сфере использования и воспроизводства лесных ресурсов – лесохозяйственного предпринимательства. Определено, что развитие лесоразведения на основе коммерческого расчета может осуществляться на основе создания и реализации лесохозяйственной продукции в виде возрастных технологических фаз (ВТФ). Предложены методические подходы к определению эффекта от создания и реализации возрастных технологических фаз лесокультурного производства в процессе облесения неугодий, эрозийно опасных сельскохозяйственных земель, создания плантаций быстрорастущих лесных пород.

На базе существующей методологии нормативной и экспертной оценки лесных ресурсов усовершенствованы методические положения оценки лесных земель на основе учета факторов экологического состояния лесонасаждений и лесообеспеченности.

Обоснованы методические подходы к учету в составе попенной платы фактора конкурентности (ограничения) побочного лесопользования и экологической составляющей, а также к установлению арендной платы с выделением нормативных затрат на лесовосстановление, защиту и охрану лесов. При этом углублены принципы согласования результатов экспертной оценки лесных ресурсов, полученных разными методами, принципы организации лесоустройства как системы регулирования лесоземельных отношений, определена и расширена эколого-экономическая направленность его информационно-аналитических составляющих, а также выделены обеспечивающие подсистемы