Національна академія наук України

Інститут географії

БАЙНАЗАРОВ Анатолій Михайлович

УДК 528.94:504.06

АТЛАСНЕ ЕКОЛОГО-ПРИРОДООХОРОННЕ КАРТОГРАФУВАННЯ

АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБЛАСТЕЙ

(НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 11.00.12 – географічна картографія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна.

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор

Левицький Іван Юрійович,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна,

завідуючий кафедрою фізичної географії та картографії.

Офіційні опоненти : доктор географічних наук

Пархоменко Галина Орестівна,

Закрите акціонерне товариство “Інститут передових технологій”,

науковий консультант;

кандидат географічних наук

Сосса Ростислав Іванович,

Державне науково-виробниче підприємство ”Картографія”,

директор.

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

географічний факультет, Міністерство освіти і науки України,

м. Київ.

Захист відбудеться 29 жовтня 2003 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України за адресою: 01034, Київ-34, Володимирська,44.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, Київ-34, Володимирська,44).

Автореферат розіслано 26 вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук Г.П.Підгрушний

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Необхідність та доцільність даного дослідження обґрунтовується цілою низкою взаємопов’язаних причин, головними серед яких є наступні: стійка тенденція загострення екологічних проблем у світі, Україні та її окремих регіонах; переорієнтація практично всіх природничих, у тому числі географічних, наук на екологічний підхід; виключна важливість в екологічних дослідженнях картографічного моделювання; необхідність упорядкування широкого спектру екологічно орієнтованих напрямків у сучасному тематичному картографуванні, які на сьогоднішній день в Україні представлені теоретичними та практичними розробками з екологічного, еколого-географічного, еколого-природоохоронного, природноресурсного, природоохоронного, медико-географічного, медико-екологічного та інших напрямків; відносно слабкий розвиток, незважаючи на визначну роль, атласного картографування; відставання розвитку регіонального тематичного картографування у порівнянні з загальнодержавним.

Методологічну основу роботи складають наукові принципи пізнання, об’єктивності, історизму та взаємозв’язку внутрішніх і зовнішніх чинників у розвитку науки, ідеї та положення сучасної географії, особливо її конструктивного напрямку, про оптимізацію взаємодії людини і природи; концепція сталого розвитку, яка прийнята в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та зафіксована в декларації з навколишнього середовища і розвитку “Порядок денний на ХХІ століття”; нормативні акти органів влади України та її регіонів з питань екологічної безпеки, природокористування, збереження та відтворення довкілля.

У здійснених розробках автором використані окремі підходи та концептуальні засади вчених як України, так і близького зарубіжжя у галузях географії, картографії, екології, збереження та відтворення довкілля. Теоретичною основою вивчення проблеми стали теорія географічного пізнання і практика наукової роботи попередніх дослідників. Найбільший вплив на становлення наукових позицій автора справили ідеї, висловлені в працях В.А.Барановського, О.М.Берлянта, Т.В.Верещаки, І.О.Горленко, Я.І.Жупанського, Л.І.Зеленської, А.П.Золовського, Г.А. Ісаченка, М.С.Касимова, Т.І.Козаченко, Б.І.Кочурова, І.Ю.Левицького, Г.О.Пархоменко, Л.Г.Руденка, К.О.Саліщева, В.О.Шевченка, П.Г.Шищенка, а також Л.М.Даценко, О.Є.Маркової, А.М.Молочка, В.А.Пересадько, В.П.Разова та ін.

Наукове обґрунтування теоретичних підходів, методів та методичних прийомів створення обласних еколого-природоохоронних атласів є важливим і актуальним завданням української географічної і картографічної науки. Сприянню його розв’язання і присвячена дана наукова праця.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний із держбюджетними темами науково-дослідної лабораторії тематичного картографування кафедри фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, які виконувались у період з 1995 по 2003 рік: 8-17-95 “ Розробка теоретико-методичних основ комплексного тематичного картографування адміністративних областей для народного господарства, науки, освіти і культури”, 8-17-99 “Інформаційно-картографічне забезпечення розвитку регіонів України в умовах економічної реформи: методологія, концепція, функції, принципи, зміст, напрями, тенденції” та 8-17-02 “Розробка наукових основ великомасштабного еколого-природоохоронного картографування адміністративних районів, промислових і сільськогосподарських підприємств”.

2

Мета і задачі дослідження. Виходячи з актуальності теми, спираючись на досягнення

української і зарубіжної географічної картографії в дослідженнях екологічного стану окремих регіонів держави, враховуючи роль цих досліджень у збереженні та відтворенні довкілля і раціональному використанні природних ресурсів, автор поставив мету: розробити наукову методику створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей.

Ця мета визначала основні завдання, які автор намагався розв’язати у процесі дослідження даної проблеми:

-визначити суть, призначення та основні напрямки атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей на основі аналізу існуючих напрямків тематичного картографування екологічної спрямованості;

-проаналізувати досвід еколого-природоохоронного картографування регіонів України;

-виявити, проаналізувати й узагальнити проблеми атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей та визначити шляхи їх усунення;

-удосконалити методику застосування структурно-логічних моделей як системної основи оптимізації структури і змісту еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей;

-опрацювати методику аналізу територіальних відмінностей в екологічному стані системи “суспільство – природа” в межах адміністративних областей України як об’єктів картографування;

-розкрити особливості екологічного стану та заходів щодо оптимізації природного середовища Харківської області з точки зору відображення в еколого-природоохоронному атласі;

-удосконалити загальноприйняті та розробити специфічні принципи проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей;

-удосконалити методику розробки математичних елементів та географічних основ карт обласних еколого-природоохоронних атласів;

-обґрунтувати структуру обласних еколого-природоохоронних атласів;

-розробити та обґрунтувати зміст еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, а саме: карт, таблиць, графіків, діаграм, схем та текстових нарисів (на прикладі Харківської області);

-визначити шляхи використання еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей України у розробці регіональної політики із збереження і відтворення довкілля та в освітній сфері;

-здійснити практичну реалізацію виконаних розробок при проектуванні та укладанні еколого-природоохоронного атласу Харківської області.

Об’єктом дослідження є інтегративна геосистема “суспільство – природа” в межах адміністративної області.

Предметом дослідження є науково-методичні засади картографування екологічних проблем, що виникають у цій системі, та заходів щодо їх усунення.

Методи дослідження. Для досягнення мети у роботі застосовано системний, ймовірністно-статистичний, географічний та екологічний підходи до об’єкта; системно-структурний та структурно-функціональний аналіз; структурно-логічне, картографічне та математико-картографічне моделювання і використано загальнонаукові та специфічні методи: історичний, описовий, райо-

3

нування, порівняльно-географічний, аналогів, абстрактно-логічний, екстраполяції та інші.

У даній роботі на основі досліджень автора розв’язане завдання розробки наукової методики створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей України.

Інформаційну базу дослідження склали звітні та опубліковані матеріали Харківського обласного управління статистики, Управління екологічної безпеки в Харківській області, Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції, первинної статистики Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП) Міністерства екології та природних ресурсів України (м. Харків), опубліковані матеріали Інституту географії Національної академії наук України, а також текстові картографічні та статистичні джерела, які є у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського НАН України, бібліотеки Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г.Короленка та Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Ці матеріали стосувались України в цілому, окремих її регіонів, зокрема Хар-

ківської області, а також деяких адміністративних районів, населених пунктів та окремих підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомими результатами дослідження, що характеризуються науковою новизною та виносяться на захист, є наступні:

1. Уточнено положення та терміни стосовно атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей, зокрема визначено суть поняття “еколого-природоохоронне картографування”, як самостійного напряму, інтегруючого в собі різні гілки тематичного картографування екологічної спрямованості; введено поняття “атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей”.

2. Виявлено, проаналізовано, систематизовано проблеми атласного еколого-природоохорон-

ного картографування адміністративних областей та запропоновано шляхи їх розв’язання,

що сприяє розвитку цього напрямку проблемного картографування.

3. Розроблена та апробована методика створення обласних еколого-природоохоронних атласів; виявлено особливості відображення тематичного змісту карт регіонального рівня та реалізовано розробку змісту еколого-природоохоронного атласу Харківської області.

4. Розширено та поглиблено принципи проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей.

5. Визначено шляхи використання обласних еколого-природоохоронних атласів з метою ефективного управління збереженням і відтворенням довкілля та організації широкої освітньої і просвітницької роботи у регіонах України.

Практичне значення одержаних результатів. Створення еколого-природоохоронного атласу Харківської області, здійснене на базі поглиблених автором науково-методичних основ атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей, може бути використано при розробці еколого-природоохоронних атласів інших адміністративних областей нашої держави, а також подібних регіональних одиниць інших країн (за умови подібності інформаційної бази).

Науково-методичні основи створення обласних еколого-природоохоронних атласів можуть

4

сприяти опрацюванню методики розробки еколого-природоохоронних атласів інших територіальних рангів (адміністративних районів, населених пунктів, окремих сільськогосподарських та промислових підприємств).

Тематичний зміст еколого-природоохоронного атласу Харківської області може бути використаний для прогнозу змін екологічного стану системи “суспільство – природа”, а також для ефективного запровадження заходів із збереження та відтворення довкілля у Харківській області.

Карти атласу можуть стати інформаційною базою для викладання тем еколого-природоохоронного змісту при підготовці фахівців-географів та екологів у вищих навчальних закладах м. Харкова, зокрема при викладанні спецкурсу “Географія Харківської області” на кафедрі фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Ці матеріали також можуть використовуватись у шкільних курсах “Рідний край” (5 клас), “Загальна географія” (6 клас), “Фізична географія України” (8 клас, тема “Своя область”), “Соціально-економічна географія України” (9 клас, тема “Своя область”), при викладанні регіонального курсу “Харківщинознавство” (9 клас).

Результати дослідження є науково-методичною основою для інформаційного сприяння суспільно-географічному вирішенню екологічних проблем на рівні адміністративних областей нашої держави та їх структурних одиниць, зокрема Харківського регіону.

Результати досліджень увійшли до таких наукових звітів науково-дослідної лабораторії тематичного картографування кафедри фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: заключний звіт про науково-дослідницьку роботу “ Розробка теоретико-методичних основ комплексного тематичного картографування адміністративних областей для народного господарства, науки, освіти і культури”, номер державної реєстрації 0197U003311, Харків, 1998; заключний звіт про науково-дослідницьку роботу “Інформаційно-картографічне забезпечення розвитку регіонів України в умовах економічної реформи: методологія, концепція, функції, принципи, зміст, напрями, тенденції”, номер державної реєстрації 0199U004420, Харків, 2001; проміжний звіт про перший етап науково-дослідницької роботи “Розробка наукових основ великомасштабного еколого-природоохоронного картографування адміністративних районів, промислових і сільськогосподарських підприємств”, номер державної реєстрації 0102U000349 “Розробка теорії великомасштабного еколого-природоохоронного картографування, зокрема обґрунтування його концепції, змісту, напрямків, структури і змісту окремих комплексних карт, серії карт або атласів, зображувальних засобів, норм генералізації елементів змісту тощо. Розробка експериментальних еколого-природоохоронних карт сільськогосподарського підприємства”.

Матеріали роботи знайшли відображення в навчальному процесі на геолого-географічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна при викладанні курсів: “Атласне картографування”, “Фізико-географічне картографування”, “Тематичне картографування”, “Системне картографування”, “Економіка та організація картографічного виробництва”; при виконанні курсових та дипломних робіт студентами спеціальності “географія”; у науково-дослідній роботі студентів.

Матеріали дослідження використано при розробці тематичного змісту карти “Екологічна

5

ситуація в атласі “Харківська область” із серії “Рідний край” для учнів 5 класу загальноосвітньої школи (ДНВП “Картографія”, 2003 р.), схваленого науково-методичною комісією з географії при Міністерстві освіти і науки України (лист №8 від 25.12.97 р.).

Наукові розробки з теми дисертації були включені до експозиції третьої виставки-конкурсу дидактичних матеріалів Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та оцінені дипломом ІІ ступеня (наказ № 0501-1/83 від 25.07.2000 р.).

Розроблені в рамках дисертаційних досліджень рукописні стінні еколого-природоохоронні карти Харківської області включено до бібліографічного покажчика “Картографічні твори на територію України (1945-2000 рр.)” за №№ 2748-2754 та 2815-2822 (Київ, ДНВП “Картографія”, 2002).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібною працею, у якій реалізована авторська ідея та використано авторський підхід стосовно теоретичних, науково-організаційних та методико-технічних положень щодо питання розробки обласних еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей.

Науково-методичні положення та висновки, що стосуються атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей, отримані автором самостійно.

Проектування та складання експериментальних картографічних творів (двох варіантів (паперового та зразків карт електронного) еколого-природоохоронного атласу Харківської області, еколого-природоохоронного атласу Зміївського району Харківської області, серії стінних еколого-природоохоронних карт Харківської області) здійснено автором самостійно.

Обробка використаних у роботі статистичних та інших даних виконувалась автором самостійно на основі первинних матеріалів, які збирались особисто або були отримані у рамках згаданих вище держбюджетних тем.

Питання вдосконалення методики застосування структурно-логічних моделей як системної основи оптимізації змісту еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей опрацьовано разом із д.г.н. І.Ю.Левицьким та к.г.н. В.А.Пересадько.

Розробка деяких специфічних принципів проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей здійснювалась разом з к.г.н. В.А.Пересадько.

При створенні окремих карт еколого-природоохоронного атласу Харківської області автором використано програмний продукт фірми MapInfo Corporation – MapInfo Professional 4.1, на технічній базі якого було апробовано технологічну схему моделювання і створення зразків картографічної продукції. При створенні географічних основ електронних варіантів окремих карт використано матеріали фірми “СПАЕРО плюс” (м.Харків).

Апробація результатів дисертації. Апробація основних положень дисертаційного дослідження проводилась на присвячених пам’яті професора Г.П.Дубинського щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Результати досліджень доповідались, оговорювались, отримали схвалення та були опубліковані в матеріалах: Міжуніверситетського навчально-методичного семінару “Досвід удосконалення навчального процесу з топографії та картографії на географічних факультетах університетів” (Харків, 1993 р.); Міжнародного науково-методичного семінару “Сучасний стан та перспективи вивчення географії рід-

6

ного краю у школах” (Харків, 1994 р.); наукової конференції “Фундаментальні географічні дослідження (стан, проблеми, напрямки)” (Київ, 1994 р.); Міжрегіональної науково-практичної конференції “Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку” (Харків, 1994 р.); І Міжнародної науково-практичної конференції “Картографія і вища школа” (Київ, 1996); 3-го Міжнародного науково-методичного семінару викладачів топографії та картографії державних університетів “Посилення практичної підготовки студентів-географів з топографії і картографії та координації і результативності досліджень з географічної картографії на кафедрах державних університетів” (Харків, 1997 р.); ІХ Міжнародного науково-методичного семінару з топографії та картографії “Науково-дослідна робота студентів і школярів” (Харків, р.), ХІ Міжнародного науково-методичного семінару з топографії і картографії “Науково-методичне забезпечення безперервної географічної і картографічної освіти” (Харків, 2002 р.); Всеукраїнської науково-практичної конференції “Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.) та ін.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,1 др. арк., з них 5 - одноосібно (1,3 др. арк.), у тому числі 4 - у фахових виданнях, з яких 3 - одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація вміщує вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел (585 найменувань). Роботу викладено на 238 сторінках машинопису (загальний обсяг дисертації без списку використаних джерел, рисунків і таблиць, які повністю займають площу сторінки - 155 сторінок). Дисертацію проілюстровано 33 рисунками (з них 5 - у додатку) та 6 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

В першому розділі "Теорія атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей" розглянуто сутність еколого-природоохоронного картографування, його досвід в Україні, визначено місце обласних еколого-природоохоронних атласів у системі картографічних творів екологічної тематики, роль структурно-логічного моделювання як системної основи оптимізації змісту еколого-природоохоронних атласів. Особливу увагу приділено виявленню проблем атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей, оскільки виконання завдань атласного еколого-природоохоронного картографування будь-якого рівня, у тому числі і регіонального, багато в чому залежить від вирішення проблем, що стосуються змісту, інформаційного забезпечення та технології складання карт, які входять до атласу, і що не менш важливо, покращення їх використання перш за все працівниками органів управління діяльністю із збере-

ження та відтворення довкілля. Ці проблеми можна об’єднати у декілька груп. Перша група включає загальні проблеми науково-теоретичного характеру. Головними серед них є такі: багатоаспектність базових понять у сфері екології, природокористування та охорони природи; недостатньо повна розробка термінологічного апарату еколого-природоохоронного картографування; відсутність єдності у розумінні об’єкту та предмету еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей взагалі та атласного зокрема; недостатня повнота та неузгодженість методик обробки екологічної інформації та створення еколого-природоохоронних карт. До другої групи слід віднести проблеми науково-прикладного характеру, які пов’язані з розробкою конкретних еколого-природоохоронних картографіч-

7

них творів регіонального рівня, а саме еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей. Серед них особливо виділяються наступні: відсутність науково - обґрунтованих концепцій обласних еколого-природоохоронних атласів; необхідність уніфікації та стандартизації способів зображення та засобів оформлення з метою повної автоматизації картоукладальних робіт; використання найновіших модифікацій традиційних способів зображень явищ, що картографуються, та застосування нових можливостей відображення об’єктів і явищ, які з’явилися з застосуванням комп’ютерної техніки; необхідність розробки нових типів еколого-природоохоронних карт, що найповніше відображали б усі необхідні, відповідно до предмету дослідження, сторони досліджуваного об’єкту; удосконалення картографічної генералізації; відсутність достатньої кількості виданих регіональних атласів еколого-природоохоронної тематики. Третю групу проблем атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей складають проблеми, пов’язані з інформаційним забезпеченням. Серед найважливіших слід зазначити такі: відсутність еколого-природоохоронних атласів дрібніших одиниць (адміністративних районів, окремих населених пунктів і т. ін.) у більшому масштабі; відсутність єдиної статистичної інформаційної бази еколого-природоохоронного картографування; відсутність єдиних вимог до збору інформації про екологічний стан та природоохоронні заходи. Четверта група проблем атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей включає проблеми організаційного та технологічного характеру. До них можна віднести наступні: неузгодженість дій фахівців різного профілю між собою; своєрідну “другорядність” регіональних досліджень в атласному еколого-природоохоронному картографуванні та наукових дослідженнях в цілому; недостатній потенціал у багатьох регіонах нашої держави фахівців - картографів, здатних на місцях вирішувати проблеми еколого-природоохоронного картографування; необхідність залучення до розробки обласних еколого-природоохоронних атласів фахівців вузького профілю та матеріалів різних організацій та установ. І нарешті, до п’ятої групи входять проблеми, пов’язані з ефективним використанням обласних еколого - природоохоронних атласів в управлінській діяльності при розробці регіональної екологічної та природоохоронної політики, а також в освітніх закладах та у просвітницькій роботі. Основними з цих проблем є такі: відсутність ефективних методів використання в управлінській діяльності еколого-природоохоронних карт і атласів; непідготовленість широкого кола споживачів до сприйняття без попередньої фахової підготовки наукових термінів, методик обчислення різного роду коефіцієнтів, інтегральних показників тощо; слабке залучення виданих еколого - природоохоронних творів до освітньої діяльності тощо.

Проблеми атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей можуть бути вирішеними за умови ведення розгорнутих та координованих досліджень у спеціально створених лабораторіях, всебічної науково-виробничої апробації експериментальних атласів та окремих карт, систематичного обговорення на регіональних та загальнодержавних фахових зібраннях дискусійних питань, підготовки необхідних кадрів професійних картографів, пошуків шляхів розвитку науки в цілому, збільшення фінансування науково-дослідних робіт у регіонах країни тощо. Вирішення цих проблем сприятиме не лише покращенню інформаційного забезпечення населення, а й більш ефективній оцінці екологічного стану території, впровадженню відповідних заходів з оптимізації взаємовідносин у системі “суспільство – природа”, що в кінцевому результаті покращить якість навколишнього середовища, позитивно вплине на стан здоров’я населення нашої держави та слугуватиме її зміцненню.

8

У ході даного дослідження зроблено спробу визначення суті еколого-природоохоронного картографування, яке є поєднанням, зв’язуючою ланкою між екологічною та природоохоронною гілками тематичного картографування і розвивається як самостійний напрям, що об’єднує та інтегрує у собі їх основні досягнення, при цьому екологічне картографування розглядається як синтетичний напрям, що включає усі різновиди карт екологічної спрямованості (суто екологічні, еколого-географічні, медико-екологічні тощо). Тому до еколого-природоохоронних картографічних творів слід відносити окремі карти, серії карт та атласи, які однаковою мірою включають екологічні та природоохоронні складові, причому показники, які відображають заходи щодо збереження та відтворення довкілля, мають бути представлені на фоні екологічних. Об’єктом еколого-природоохоронного картографування є реально, об’єктивно існуючі територіальні поєднання екологічних умов, природні, соціальні, господарські або інтегративні геосистеми різного рівня та їх складові у вигляді елементів, явищ і процесів. Предмет еколого-природоохоронного картографування визначається як відображення різних аспектів взаємовідносин живих організмів і їх угруповань із середовищем існування. Також введено поняття “атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей”. Його визначено як особливий метод пізнання інтегративної геосистеми “суспільство-природа”, природних умов та соціально-економічних факторів її розвитку, у взаємозв’язках та динаміці шляхом створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, а також територіальних одиниць нижчого рангу (адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, окремих населених пунктів та підприємств). Атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей є найбільш повною формою передачі еколого-природоохоронної інформації у порівнянні зі створенням окремих карт та їх серій.

Одним із обов’язкових етапів створення обласних еколого-природоохоронних атласів є розробка структурно-логічних моделей, на яких базується тематичний зміст карт. Для найбільш адекватного відображення усіх існуючих у досліджуваній системі взаємозв’язків доцільним є розробка моделей двох типів: загальних – які відображають об’єкт картографування в цілому та різні аспекти явищ і процесів, що у ньому відбуваються (рис.1), та часткових - моделей окремих елементів об’єкту або їх груп (наприклад, природних компонентів). Створення моделей дозволило всебічно дослідити всю систему через детальне вивчення її складових і сприяло створенню ряду регіональних картографічних творів.

У другому розділі "Територіальні відмінності екологічного стану системи “суспільство – природа” в межах адміністративної області, як об'єкт картографування (на прикладі Харківської області)" розглянуто методику виявлення територіальних відмінностей та аналізу екологічного стану системи “суспільство - природа” в межах адміністративної області як об’єкту картографування, проаналізовано екологічний стан даної системи та природні і соціально-економічні умови його формування , а також заходи щодо оптимізації її функціонування в Харківській області. Серед природних передумов формування екологічного стану системи “суспільство-природа” розглянуто рельєф, тектонічну, геологічну та геоморфологічну будову, кліматичні чинники, гідрографію, ґрунтовий покрив, рослинність та тваринний світ, ландшафти, природно-ресурсний потен-

ціал та ін. Ці фактори суттєво впливають на взаємовідносини всередині системи, і саме від них багато в чому залежить її функціонування. Серед соціально-економічних чинників аналізу підлягали демографічні процеси, промисловий та сільськогосподарський розвиток території, рівень розвитку транспортної мережі, соціально-економічної інфраструктури (сфери обслуговування) та ін.

9

Рис.1. Структурно-логічна модель об’єкту картографування: наслідки взаємодії у системі

"суспільство-природа" та заходи щодо їх усунення.

10

На передкартографічному етапі всі ці елементи системи “суспільство-природа” підлягають детальному вивченню та аналізу.

Особливу увагу приділено аналізу здоров’я населення області, як важливого показника якості довкілля. Було виявлено особливості території Харківської області, які враховані при розробці змісту обласного еколого-природоохоронного атласу. Будучи великим виробником промислової та сільськогосподарської продукції, область характеризується досить складною екологічною ситуацією. Головними екологічними проблемами, які впливають безпосередньо на стан здоров’я людей, є забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів. Нині в структурі захворюваності населення Харківщини переважають захворювання органів дихання, нервової системи, системи кровообігу та органів травлення. Серед багатьох причин цих явищ переважають високі темпи життя, прискорення виробничих процесів, забруднення природного середовища тощо.

У третьому розділі "Розробка еколого-природоохоронних творів на територію адміністративної області" викладено методику створення обласних еколого-природоохоронних атласів для адміністративних областей України, а саме розглянуто питання створення концепції і застосування принципів проектування обласного еколого-природоохоронного атласу, обґрунтування його математичних елементів та географічних основ, розробки структури атласу та тематичного змісту карт, а також різноманітної додаткової інформації. Висвітлено досвід створення еколого-природоохоронного атласу Зміївського району Харківської області, серії обласних еколого-природоохоронних карт та серії еколого-природоохоронних карт адміністративних районів, які було розроблено у ході виконання експериментальної частини дисертаційного дослідження.

У роботі сформульовано принципи, закладені в основу розробки обласних еколого-природоохоронних атласів. Еколого-природоохоронний атлас адміністративної області є науково-довідковим картографічним твором багатоцільового призначення, якому притаманна комплексність у відображенні об’єкту дослідження – інтегративної геосистеми “суспільство-природа” в межах адміністративної області. Важливим принципом є системність подання матеріалу в картографічній формі, яка повинна доповнюватись інтегративністю у відображенні об’єктів картографування. В обласному еколого-природоохоронному атласі слід враховувати сучасні напрямки спеціальних екологічних досліджень, а також загальних досліджень природи, населення та господарства регіону, що реалізується через включення до атласу певної частини карт проблемної орієнтації. Принциповим положенням є репрезентативність інформації. При розробці обласних еколого-природоохоронних атласів слід дотримуватись еволюційності та наступності. Важливим принципом є використання та органічне поєднання при укладанні карт атласу найбільш стійкої, сучасної графічної, статистичної та іншої вихідної інформації, обробленої за найновішими методиками; при обробці надзвичайно великого обсягу інформації необхідно використовувати сучасні методи організації інформації та її передкартографічної обробки. Це можливо за умов створення геоінформаційної системи, що передбачає застосування комп’ютерної техніки. Атлас має відзначатися збалансованістю розділів щодо масштабного ряду, кількості карт, їх узгодженості за змістом тощо, а при його розробці необхідно обов’язково враховувати можливість використання тематичного змісту для створення окремих комплексних карт екологічного стану природних компонентів, їх серій, та еколого-природоохоронних атласів адміністративних одиниць нижчого рангу (районів, населених пунктів, окремих підприємств). На етапі розробки тематичного змісту карт атласу необхідним є застосування принципу регенеративності, який

11

полягає у здатності до взаємозаміни однієї характеристики чи показника на інші, згідно з наявністю інформації та потреб користувачів. Усю необхідну інформацію слід намагатись передати за допомогою мінімуму типових карт. Для цього треба ретельно відбирати показники та застосовувати комплексування на одній карті ряду сюжетів, які дають закінчену характеристику певної теми. Ще одним принципом є врахування регіональних особливостей адміністративної області. Вся вихідна інформація має бути, по-можливості, приурочена до певної дати, що приймається за базисну. Карти атласу повинні відображати історизм та динаміку явищ. Незалежно від вибору підходу до структури атласу (покомпонентного чи проблемного), необхідно дотримуватися типової послідовності розділів. При покомпонентному підході розділи розміщуються відповідно до загальноприйнятої характеристики природного середовища; при проблемному підході - у певній послідовності: причини погіршення екологічного стану, наслідки негативного впливу на середовище (екологічний стан), заходи щодо збереження та відтворення довкілля, ефективність від їх запровадження. Обласний еколого-природоохоронний атлас повинен включати певну частину карт (як правило, згрупованих в окремих розділах), які характеризують природні та соціально-економічні умови формування екологічного стану території: природу, населення, господарство, а також стан здоров’я населення регіону як індикатор стану довкілля. Бажаним є включення карт кореляційної залежності між захворюваністю населення і забрудненням навколишнього середовища. Зміст окремих карт обласного атласу повинен, по-можливості, доповнюватись діаграмами, які відображають питому вагу картографованих явищ у відповідних явищах території більш високого ієрархічного рівня (держави) та діаграмами, які розкривають структуру явищ, що характеризуються в цілому по області. Поряд із традиційними картами атлас має містити інші геозображення (фотокарти, анаморфовані карти, локаційні геозображення, блок-діаграми тощо), а також текстові матеріали. При створенні атласів застосовуються типові географічні основи та дотримується єдиний рівень картографічної генералізації. При розробці еколого-природоохоронного атласу Харківської області враховано і ряд інших наукових принципів (орієнтація на широке коло споживачів та використання у навчальному процесі, застосування показників, прийнятих в управлінні, статичній звітності, обліковій документації, екологічному моніторингу тощо).

Проведені теоретичні дослідження та практичні розробки дали змогу розробити рекомендації щодо створення математичних елементів та географічних основ карт обласних еколого-природоохоронних атласів, а також встановити їх головні параметри: масштаб основних карт переважної більшості адміністративних областей України визначено як 1:1 000 000. Його точність становить 100 м, що значно менше найдрібніших контурів рослинно-ґрунтового покриву, які підлягають картографуванню. Основні карти найменших за площею областей України рекомендовано складати в масштабі 1:750 000, точність якого складає 75 м, що дає ще більші можливості для точного відображення найдрібніших контурів. На еколого-природоохоронних картах великих масштабів величини допустимих спотворень довжин і площ не повинні перевищувати + 0,5% та кутів 0,50. Для забезпечення відповідності цим вимогам найбільш доцільним є застосування поперечно-циліндричної проекції Гаусса – Крюгера. Географічні основи карт еколого-природоохоронних атласів повинні включати такі елементи, як гідрографія, населені пункти, шляхи сполучення, адміністративні межі та кордони, а також елементи ґрунтово-рослинного покриву, рельєф тощо.

Одним з етапів розробки атласу є визначення його структури. У даному дисертаційному дослідженні повністю реалізовано покомпонентний підхід (рис.2), шляхом створення авторського ори-

12

гіналу паперового варіанту експериментального еколого-природоохоронного атласу Харківської області (табл.1), та частково - проблемний підхід, при розробці електронних версій окремих еколого-природоохоронних карт, представлених у додатку до роботи (рис. 3). Покомпонентний варіант структури атласу передбачає групування карт у дев’яти розділах. Сюжети карт першого розділу присвячено характеристиці природних та соціально-економічних умов формування екологічного стану. До нього входять як оригінальні за змістом, так і загальновідомі карти, модифіковані з акцентом на екологічно значимі фактори та явища. Наступні шість розділів присвячені характеристиці екологічного стану та заходів щодо оптимізації окремих природних компонентів: надр (включаючи підземну гідросферу), ґрунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, рослинності та тваринного світу (рис. 4). Внутрішньо структура цих розділів подібна. У кожному з них карти подано у такій послідовності: сучасний екологічний стан окремого компонента; причини погіршення якості або змін його властивостей; наслідки негативного

Рис. 2. Структура еколого-природоохоронного атласу адміністративної області (покомпонентний підхід).

13

Рис. 3. Фрагмент електронного варіанту карти “Забруднення атмосферного повітря” з еколого-

природоохоронного атласу Харківської області (проблемний варіант структури)

впливу на природне середовище та найбільш виражені порушення його компонентів; заходи щодо оптимізації стану компонента, збереження та відтворення його основних елементів; передбачувана ефективність від запровадження заходів щодо збереження та відтворення довкілля. Елементом екологічної характеристики території є визначення її сприятливості для проживання людей та впливу тих чи інших екологічних факторів на їх здоров’я. З цією метою до еколого-природоохоронного атласу Харківської області включено восьмий розділ “Медико-екологічні умови”, карти якого характеризують екологічні умови формування здоров’я населення та аналізують його стан (рис.5). Останнім, дев’ятим розділом атласу є розділ “Екологічний стан та заходи щодо його оптимізації в адміністративних районах”. Він вміщує 27 районних карт (рис.7) та карту території м. Харкова.

У ході дисертаційних досліджень було також розроблено еколого - природоохоронні картографічні твори: атлас Зміївського району Харківської області , який налічує близько 70 карт у масштабах 1:300 000 та 1: 600 00 (рис.6), серію з 8 стінних карт Харківської області в масштабі 1:400 000 та серію з 28 карт адміністративних районів Харківської області у масштабі 1:50 000.

Четвертий розділ "Шляхи використання обласного еколого-природоохоронного атласу адміністративної області" присвячено визначенню шляхів використання еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей в регіональному управлінні та плануванні заходів із збереження та відтворення довкілля та інших сферах діяльності. Особлива увага приділена можливостям використання атласів у навчальному процесі .

Рис. 4. Фрагмент карти “Збереження та відтворення тваринного світу” (масштаб 1 : 1 000 000)

з еколого-природоохоронного атласу Харківської області (розділ 7."Екологічний стан та

заходи щодо збереження і відтворення тваринного світу")

14

Рис. 5. Фрагмент карти “Хвороби системи кровообігу. Гострий інфаркт міокарда” (масштаб

1:2 000 000) з еколого-природоохоронного атласу Харківської області (розділ 8 “Медико-

екологічні умови та стан здоров’я населення”)

Рис. 6. Фрагмент карти “Заходи щодо збереження та відтворення якості земель” (масштаб

1:600 000) з еколого-природоохоронного атласу Зміївського району Харківської області

Таблиця 1

Розподіл карт різних масштабів по розділах покомпонентного варіанту

еколого-природоохоронного атласу Харківської області

Назва розділу | Масштаб | 1:50 000 | 1:200 000 | 1:1 000 000 | 1:2 000 000 | 1:3 000 000 | 1:5 000 000 | Усього карт

Природі та соціально-економічні передумови формування

екологічного стану | - | - | 12 | 25 | 18 | - | 55 | Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення

геологічного середовища | - | - | 6 | 4 | - | - | 10 | Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення якості земель | - | - | 3 | 31 | - | - | 34 | Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення якості

поверхневих вод | - | - | 11 | 4 | - | - | 15

Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення якості атмосферного повітря | - | - | 2 | 26 | - | 1 | 29 | Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення

рослинності | - | - | 4 | 12 | 9 | - | 25 | Екологічний стан та заходи щодо збереження і відтворення

тваринного світу | - | - | 10 | 2 | - | - | 12 | Медико-екологічні умови та стан здоров’я населення | - | - | 3 | 21 | 18 | - | 42 | Екологічний стан та заходи щодо його оптимізації в

адміністративних районах | 1 | 27 | - | - | - | - | 28 | Усього карт | 1 | 27 | 51 | 125 | 45 | 1 | 250 | 15

Рис.7. Фрагмент карти “Великобурлуцький район” (масштаб 1:200 000) з розділу “Екологічний

стан та заходи щодо його оптимізації в адміністративних районах”

ВИСНОВКИ

Основними результатами виконаного дослідження є:

1. Опрацьована методика створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, у якій розроблено прийоми і методи відображення екологічного стану та заходів щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах країни.

2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, екологічної, картографічної та інших наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей. Розкрито сутність та запропоновано термін “атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей”, який визначено як особливий метод пізнання інтегративної геосистеми “суспільство-природа” в межах адміністративної області, природних умов та соціально-економічних факторів її розвитку, у взаємозв’язках та динаміці шляхом створення еколого-природоохоронних атласів.

3. На основі аналізу теоретичних розробок та картографічних творів, що на сьогоднішній день належать до різних гілок тематичного картографування екологічної спрямованості, здійснено їх поєднання у єдиний еколого-природоохоронний напрям, завданням якого є відображення в одному картографічному творі не тільки виявлених негативних змін у природному середовищі та причин, що до них призвели, а й заходів щодо оптимізації стану довкілля. До перших слід віднести оцінку стану компонентів природного середовища та його придатності для умов життя людини. Другу групу складають показни-ки, які характеризують напрямки та об'єм роботи щодо його стабілізації. Обласні еколого-природоохоронні атласи обов’язково повинні вміщувати також інформацію про стан здоров’я населення як показник благополуччя стану природного середовища.

4. Аналіз виданих картографічних творів на територію України та її окремих регіонів

16

(близько 100 найменувань) показав, що найбільш ефективним шляхом забезпечення інформацією про стан системи “суспільство–природа” в межах адміністративної області та процеси, які в ній відбуваються, є розробка обласних еколого-природоохоронних атласів як у традиційному виконанні, так і створених за сучасними геоінформаційними технологіями. Саме обласні еколого-природоохоронні атласи як універсальні джерела про природу, соціально-економічні умови, проблеми в системі “суспільство-природа” та заходи щодо їх усунення мають стати необхідним атрибутом розробки програми із збереження та відтворення довкілля в адміністративних областях, як найбільш репрезентативна форма відображення необхідної інформації.

5. У процесі дослідження доведено, що найбільш повне й адекватне відображення складної системи взаємовідносин та взаємозв’язків у інтегративній геосистемі “суспільство-природа” можливо лише за умови використання науково-обґрунтованих принципів розробки таких складних картографічних творів, як обласні еколого-природоохоронні атласи. Лише дотримання принципів фундаментальності, комплексності, системності, інтегративності, проблемної орієнтації, репрезентативності, еволюційності та наступності, регенеративності, збалансованості розділів та інших дозволяє створити обласний еколого-природоохоронний атлас як науково-довідковий твір. У роботі вдосконалено загальноприйняті та розроблено ряд специфічних принципів проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, які використано при створенні еколого-природоохоронного атласу Харківської області.

6. У результаті дослідження територіальних відмінностей в екологічному стані Харківської області було виявлено особливості даної території, які були враховані при розробці змісту обласного еколого-природоохоронного атласу. Будучи великим виробником промислової і сільськогосподарської продукції, Харківська область характеризується досить складною екологічною ситуацією. Головними екологічними проблемами, притаманними Харківській області та які впливають безпосередньо на стан здоров’я людей, є забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів. У структурі захворюваності населення області виявлено екозалежні захворювання органів дихання, нервової системи, системи кровообігу і органів травлення.

7. Найбільш прийнятними для розробки обласних атласів є два альтернативні варіанти структури, які ґрунтуються на двох різних підходах до характеристики екологічно значимих явищ – покомпонентному та проблемному.

8. У процесі створення еколого-природоохоронного атласу Харківської області виявлено, що з метою більш ефективного використання обласних еколого-природоохоронних атласів у розробці регіональної екологічної політики, кількісні та якісні характеристики на картах атласу мають виражатися абсолютними та відносними показниками, що використовуються в управлінні,

статичній звітності, обліковій документації, екологічному моніторингу. Бажаним є максимальне застосування вже знайомих та зрозумілих користувачу способів зображення явищ із широким застосуванням їх сучасних модифікацій, направлених, як правило, на підвищення точності зображення, розкриття закономірностей тощо. Перевагу необхідно надавати багатоколірному оформленню карт з урахуванням існуючих традицій. При цьому слід забезпечити сумісність легенд однотипних карт, а також застосовувати співставні способи зображення для карт окремих частин території області. В обласних еколого-природоохоронних атласах необхідно відображати не лише інтегровані показники, а й первинні властивості складових частин системи “суспільство-природа”,

17

що сприятиме прийняттю найбільш адекватних рішень щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах.

9. Аналіз результатів опитування широкого кола користувачів показав, що незважаючи на науково-довідковий характер атласу, при розробці тематичного змісту його