Міністерство осВіти і науки України

Донецький національний університет

Бійєн Белі

УДК 339.9.012.435

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ І ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор,

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

Завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційний опоненти: доктор економічних наук, професор

Семенов Анатолій Григорович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач

кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент

Павленко Ірина Ігорівна,

Інститут економіки

Національного гірничого університету

(м. Дніпропетровськ)

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту,

декан фінансово-економічного факультету

Провідна установа – Тернопільська академія народного господарства,

Міністерства освіти і науки України

кафедра міжнародної економіки, фінансово-кредитних

відносин і маркетингу.

Захист дисертації відбудеться 11 червня 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К11.051.03 в Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24

Автореферат розісланий 7 травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Специфічною рисою декількох останніх десятиліть є постійно зростаюча роль і значення зовнішньоекономічної політики серед багатьох інших напрямків загальної економічної діяльності держави.

Держава і раніше досить активно втручалася в сферу міжнародних економічних відносин, використовуючи торгово-митну, протекціоністську політику, стимулюючи експорт, здійснюючи вирівнювання торгових і платіжних балансів. Але в даний час, коли в результаті навальної інтернаціоналізації господарського життя багато важливих характеристик економічного розвитку країн складаються все більшою мірою під впливом зовнішніх чинників, увага до питань зовнішньоекономічної політики помітно посилилася. В сучасних умовах держава впливає, хоча й неоднаковою мірою і з різною інтенсивністю, практично на весь спектр світогосподарських зв'язків. Держава відчутно впливає на стан валютних і кредитних відносин, на масштаби і напрямки міжнародного спрямування капіталів, технологій, робочої сили, на товарну і географічну структуру міжнародних товарних потоків. Причому здійснюється цей вплив на різних рівнях: національному - за допомогою органів державної влади; регіональному - за допомогою інтеграційних угруповань; міжнародному - використовуючи різноманітні міжнародні організації, двосторонні і багатосторонні угоди з іншими країнами.

Очевидно, що політика поетапного “відкриття” економіки держави повинна базуватися на обґрунтуванні ступеня і форм інтеграції кожного її окремо взятого регіону з урахуванням його соціально-економічних і геополітичних особливостей.

Важливість наукового обґрунтування масштабних регіональних проектів зовнішньоекономічної інтеграції зростає в умовах інтенсифікації процесів, пов'язаних із участю України у світовому ринку фінансових і інвестиційних ресурсів.

У зв'язку з вищезазначеним, дисертаційну роботу присвячено актуальним підходам до розробки принципів формування регіональної зовнішньоекономічної й інвестиційної політики з урахуванням вимог економічної безпеки. Цим проблемам присвячені праці західних вчених, таких як В. Беренс, М. Бромвич, Дж. Кейнс, Р. Марковіц, Ф. Модігліані, Д. Норткотт, А. Тобін, У. Фішер, П.М. Хавранек, У. Шарп, а також вітчизняних і російських дослідників: І. О. Бланка, Б.В. Губського, В.Н. Дегтяренка, А.Б. Ідрісова, В.В. Ковальова, В.В. Коссова, І.В. Ліпсіца, Д.Г. Лук’яненка, Ю.Г. Лисенка, Ю.В. Макогона, Я.С. Мелкумова, С.І. Пирожкова, П.С. Рогожина, В.М. Хобти, В.Д. Шапіро, В.Я. Шевчука. Наукові праці цих вчених-економістів в області регіонального управління і управління інвестиційною діяльністю стали теоретичною і методологічною базою дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: тем Г 96/3 “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій з її активізації” (номер держреєстрації 0196U021119) і Г 01/3 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723). В рамках названих тем здобувачем удосконалено підходи щодо створення в країні сприятливого інвестиційного клімату, функціонування вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, інтеграції економіки України та її регіонів у систему світогосподарських зв’язків, виходу підприємств на зовнішні ринки шляхом створення конкурентноспроможної продукції та інших напрямків розвитку зовнішньоекономічних зв’язікв.

Дисертаційне дослідження виконувалось також відповідно до напрямків програми “Донецька область – 2010”, затвердженої рішенням Донецької обласної ради 22.10.1999 за №23/9 – 215, та Програми науково-технічного розвитку регіону “Донецька область – 2020”, в розробці якої приймав участь Донецький національний університет, про що є відповідні довідки.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка підходів щодо формування концепції ефективної зовнішньоекономічної політики регіонів України.

Відповідно до мети в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити принципи формування регіонального зовнішньоекономічної політики,

- розкрити сутність моделі інтернаціоналізації регіонів,

- проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоекономічної політики України,

- проаналізувати розвиток процесу залучення іноземних інвестицій в економіку України в контексті її структурної трансформації,

- оцінити місце і роль Донецького регіону в зовнішньоекономічній політиці України,

- розробити трансформаційну модель розвитку зовнішньоекономічної політики регіону на прикладі Донецької області в аспекті його економічної безпеки,

- розробити цілісний механізм визначення комплексної оцінки економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу з позиції народногосподарського і регіонального підходів.

Об’єктом дослідження є державна зовнішньоекономічна політика, а саме політика у сфері залучення іноземних інвестицій.

Предметом дослідження є зовнішні та внутрішні соціально-економічні та геополітичні чинники та важелі формування напрямів зовнішньоекономічної політики.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу, статистичні та математичні методи аналізу та моделювання економічних процесів.

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, монографії та наукові публікації зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, а також міжнародні економічні угоди.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в удосконаленні підходу до систематизації елементів, що формують зовнішньоекономічну політику держави. Конкретні наукові результати, що визначають наукову новизну полягають у наступному:

розроблено концептуальну структурну модель зовнішньоекономічної політики, засновану на методі життєздатних систем, що дозволяє удосконалювати внутрішню структуру і підвищувати ефективність зовнішньоекономічної політики держави у контексті її регіональної реалізації;

здійснено розробку алгоритму системи прийняття рішень у зовнішньоекономічній політиці з метою класифікації можливих типів рішень, що приймаються та систематизації зв’язків між суб’єктами регулювання зовнішньоекономічної діяльності у процесі прийняття рішень різних типів, що надасть можливість підвищити ефективність їх реалізації;

синтезовано ієрархічну систему розподілу і координації ресурсів у зовнішньоекономічній політиці, наслідком чого є визначення можливого механізму використання методів оцінки ефективності їх реалізації;

здійснено розробку економіко-математичної моделі багатофакторної оцінки економічного ефекту для регіонів щодо реалізації інвестиційних проектів на промислових підприємствах, яка надасть можливість зважити доцільність державної підтримки цих проектів, зокрема з залученням іноземних інвестицій, шляхом, наприклад, надання пільг;

запропоновано економіко-математичну модель формування пріоритетів зовнішньоекономічної політики, яка може служити критерієм життєздатності одного з елементів зовнішньоекономічної політики, зокрема політики регулювання зовнішньоторговельної діяльності суб’єктів господарювання держави.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що здійснені розробки дозволяють: використовувати методологію оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, у тому числі з залученням іноземного фінансування, для оптимізації процесу прийняття інвестиційних рішень і управління інвестиційними програмами в регіонах України.

Рекомендації автора, розроблені за результатами досліджень, знайшли свою реалізацію в міжнародній діяльності Уряду Республіки Буркіна Фасо, що підтверджено довідкою про впровадження Посольства Буркіна Фасо в Берліні (№28/02/03), в практичній діяльності підприємства з іноземними інвестиціями “МБС імпорт” (акт про впровадження №89 від 19/02/03), використані Управлінням зовнішніх зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка №38/03 від 16/01/03), Донецькою торгово-промисловою палатою України (акт про впровадження №15/03 від 24/01/03), при підготовці рекомендацій VIII Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (акт про впровадження №21/02 від 60/02/2002), які було надіслано Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям з метою включення до Програм науково-технічного розвитку регіонів, наприклад “Донецька область – 2020”, державній та регіональній торговельно-промисловій палатам та Управлінням зовнішніх зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності обласних держадміністрацій, Посольствам держав в Україні.

Результати дисертаційного дослідження використовувалися у Донецькому національному університету при підготовці робочих програм і методичних вказівок по таких навчальних дисциплінах: “Міжнародна інвестиційна діяльність”, “Регіональне економічне співробітництво і вільні економічні зони”, “Організація і функціонування підприємств з іноземними інвестиціями”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на 3 міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк – Слов’яногірськ ), 2001, 2002, 2003.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження було опубліковано 7 загальним обсягом 3 д.а., з яких особисто автору належить 2,9 д.а., в тому числі у наукових фахових виданнях – 6 робіт загальним обсягом 2,6 д.а., з яких особисто автору належить 2,6 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (162 найменування), містить 182 стор., включає 42 рисунки на 32 сторінках, 17 таблиць на 17 сторінках та 6 додатків.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описано форми їх апробації та використання.

У першому розділі “Теоретичні засади та принципи формування зовнішньоекономічної політики регіону” розглядаються методологічні засади інтернаціоналізації держав та розробки їх політики щодо інтеграції у світове господарство.

Зовнішньоекономічна діяльність держав виступає по суті складовою частиною їх зовнішньоекономічної політики, що являє собою діяльність держави, спрямованої на розвиток і регулювання всієї системи зовнішньоекономічних зв'язків з іншими державами і їхніми угрупованнями.

Зовнішньоекономічна політика складається з:

-

-

Головним стратегічним завданням зовнішньоекономічної політики будь-якої країни є забезпечення сприятливих умов у сфері ЗЕД щодо ефективного розвитку вітчизняного бізнесу (а тим самим забезпечення ефективного розширеного відтворення національної економіки (динамічний економічний зріст, забезпечення ефективної зайнятості, підвищення ефективності виробництва і т.д.). Крім чинників, що випливають з власне внутрішньонаціонального економічного розвитку, тут діють і чинники, що випливають із загального процесу інтернаціоналізації економічного життя (міжнародне спільне підприємництво, діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ), глобалізація різноманітних систем світового господарства й ін.). В зовнішньоекономічній політиці виявляється суперечлива взаємодія двох основних тенденцій у розвитку сучасних міжнародних економічних відносин - з одного боку, гармонізації розвитку цих відносин, а з іншого боку - загострення конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Рівень зовнішньоекономічних зв'язків регіону безпосередньо визначається рівнем розвитку й ефективністю його зовнішньоекономічного комплексу, куди входять підприємства й організації, що займаються виробництвом, експортом і імпортом машин, устаткування, матеріалів, інших товарів і послуг, беруть участь у міжнародному науково-технічному і виробничому співробітництві, а також галузеві та інші регіональні відомства. Але його функціонування нерозривно пов'язане з всіма іншими видами господарської діяльності. Тому потенційні можливості розвитку cвітогосподарських інтеграційних зв'язків регіону в кінцевому рахунку визначаються його загальним економічним потенціалом.

В умовах перебудови економіки країни гострою проблемою стає залучення іноземних інвестицій.

Аналіз соціально-економічних досягнень ряду зарубіжних країн дав можливість обґрунтувати переваги і хиби залучення і функціонування іноземного капіталу на їх території.

За сферами регулювання

За термінами цілей, які поставлено

За видам зовнішньоекономічної діяльності

Методи регулювання ЗЕД

Рис. 1. – Елементи, сфери і методи формування зовнішньоекономічної політики держави

У другому розділі “Аналіз практики реалізації регіональної зовнішньоекономічної політики в Україні” розглядається проблема “відкритості” економіки у новому світлі: в умовах участі країн із перехідними економіками у процесі глобалізації світової економіки.

Зовнішньоторговельний оборот України за 2001 рік зріс на 10% і склав 36732,9 млн. доларів, збільшившись у порівнянні з 2000 роком на 3566,7 млн. доларів.

Найбільші обсяги товарів Україна експортувала в Росію - 22,6% загального обсягу експорту, Туреччину - 6,2%, Італію - 5,1%, Німеччину - 4,4%, США - 3,5%, Китай - 3,3%, Польщу - 3,1%, Угорщину - 2,9%.

Найбільші імпортні надходження в Україну були з Росії - 36,9%, Туркменістану - 10,5%, Німеччини - 8,7%, Казахстану - 4,2%, США і Польщі - по 2,9%, Бєларусі й Італії - по 2,6% ( рис. 2-3).

Рис. 2. – Географія експорту торгівельних операцій України з основними країнами-партнерами у 2001 році (%)

Рис. 3. – Географія імпорту торгівельних операцій України з основними країнами-партнерами у 2001 році (%)

У світогосподарських зв'язках важливим є дослідження розходжень у порівнюваних явищах. Кількісним показником у цьому випадку може бути індекс неподібності (дисперсії), що обчислюється за формулою (1).

I = Ѕ X - Y (1)

де X - доля у відсотках за фактором (ознакою) Х; Y - доля у відсотках за фактором (ознакою) Y.

Індекс міри неподібності (дисперсії) знаходиться в межах від 0 до 100 (0I100).

В результаті аналізу однорідності зовнішньоторговельних операцій України з країнами - основними торговими партнерами, виявилось, що індекс міри неподібності зовнішньої торгівлі України є приблизно 28,73 одиниць. Показник є близьким до нуля, це вказує на дещо рівномірний розподіл обсягів експортно-імпортних операцій України по країнах - торгівельних партнерах. Із загального списку за часткою у відсотках від загального обсягу операцій виділяються тільки Росія і Туркменістан, що пояснюється енергетичною залежністю України, і в першу чергу обумовлюється енергоємністю її основної експортної продукції.

В умовах стабілізації традиційних експортних потоків, зростання товарного експорту було забезпечено машинобудівною і харчовою галузями, а також сільським господарством.

Для визначення тісноти зв'язку між експортом і імпортом товарів України з країнами - основними торговими партнерами було визначено коефіцієнт кореляції за формулою 2.

R = [(1/n) X - XY - Y] / [x y] (2),

де Х – обсяг експорту по країнах; Y – обсяг імпорту по країнах; X - XY - Y - сума центральних відхилень; n - число спостережень; x и y – середнє квадратичне відхилення X и Y, яке розраховується за формулою:

=[(X - X)2] / n (3)

Таблиця.

Розрахунок коефіцієнта кореляції між експортом та імпортом України в торгівлі з країнами головними партнерами (2001 р.)

Країни | Експорт | Імпорт | X | Y | X - Y

Росія | 3679,54 | 5813,48 | 22,62 | 14,23 | 8,39

Туркменістан | -* | 1654,06 | - | 10,46 | 10,46

Німеччина | 710,87 | 1380,18 | 4,37 | 4,38 | 0,01

Казахстан | - | 666,03 | - | 4,22 | 4,22

США | 569,24 | 457,73 | 3,5 | 0,6 | 2,9

Польща | 497,43 | 450,84 | 3,06 | 0,2 | 2,86

Італія | 832,39 | 411,84 | 5,12 | 2,51 | 2,61

Біларусь | - | 407,13 | - | 2,58 | 2,58

Франція | - | 295,91 | - | 1,88 | 1,88

Велика Британія | 368,48 | 229,11 | 2,27 | 0,82 | 1,45

Туреччина | 1009,38 | - | 6,21 | - | 6,21

Китай | 542,08 | - | 3,33 | - | 3,33

Угорщина | 468,53 | - | 2,88 | - | 2,88

Болгарія | 298,52 | - | 2,27 | - | 1,84

Усього: | 16264,73 | 15775,09 | 100 | - | 51,62

За розрахунками, коефіцієнт кореляції R = 0,97. Це говорить про те, що зв'язок між двома розглянутим ознаками є істотним, тобто зовнішньоекономічні зв'язки України дещо збалансовані, хоча можна відзначити занадто високий рівень односторонньої імпортної залежності за окремими статтями критичного імпорту, особливо енергоносіїв із Росії, незначна присутність на ринках країн, що розвиваються, що могли б бути важливими споживачами продукції і послуг українських підприємств і фірм.

Незважаючи на те, що кошти іноземних інвесторів не можуть розглядатися як складова національного інвестиційного потенціалу, їх врахування необхідне з погляду аналізу потенційних можливостей для розвитку інвестиційних процесів в Україні.

За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.10.2001 р. складав 4,2 млрд. дол. США (рисунок 4). У порівнянні з 1996 р. обсяг інвестицій збільшився в 2,5 рази. Проте, у порівнянні з іншими країнами, це один із найбільш низьких показників. У 1999 спостерігалося зниження притоку чистих прямих іноземних інвестицій в Україну до 340 млн. дол., у той час як у 1998 р, цей показник складав 720 млн. дол. Незважаючи на поліпшення ряду макроекономічних параметрів, у 2000 р. чистий приток прямих іноземних інвестицій складав лише 700 млн. дол.

Найбільші обсяги інвестицій вкладені нерезидентами з: США - 589,5 млн. дол. (17,1% до загального обсягу), Нідерландів - 301,0 млн. дол. (8,3%), Російської Федерації - 287,7 млн. дол. (8,9%), Великобританії - 243,4 млн. дол. (7,5%), Німеччини - 299,5 млн. дол. (6,1%), Кіпру - 196,3 млн. дол. (5,0%), Кореї - 171,2 млн. дол. (5,3%), Віргінських островів (Великобританія) - 147,2 млн. дол. (4,3%), Швейцарії - 133,1 млн. дол. (4,1%). На ці країни припадає 70,8% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну.

Рис. 4. – Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну

і з України, дол. млн.

Великий інтерес до вкладання капіталу в інвесторів викликають такі галузі економіки України як харчова промисловість - 662, 4 млн. дол. (20,4% до загального обсягу), внутрішня торгівля - 557,7 млн. дол. (17,2%), машинобудування і металообробка - 354,8 млн. дол. (10,9%), фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення - 198,5 млн. дол. (6,1%), паливна промисловість - 189,5 млн. дол. (5,8%) .

Нерівномірним є розподіл іноземних інвестицій по регіонах України: 42,69% вкладено в м. Київ і Київську область, на другому місці Донецька область (7,9%).

Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг Донецької області за 2001 р. складав 4190,5 млн. доларів США, у тому числі експорт - 3 045,9 млн. доларів США, імпорт - 1144,6 млн. доларів США. Позитивне сальдо - 1901,3 млн. доларів США.

Основу зовнішньої торгівлі - понад 98% - складає торгівля товарами. Як і раніше, основу експорту складали сировина і матеріали (88 %). У структурі сировини основна частина припадала на продукцію чорної металургії (65% загального обсягу експорту). Машини й устаткування складали 8 % експорту області. У товарній структурі імпорту також переважають сировина і матеріали - 71 %.

Завезена сировина являє собою, головним чином, паливо (39 %), мінерали (11 %), чорні метали (5 %) і полімери, пластмаси, каучук (3 %). Машини й устаткування складають 17%. Питома вага Донецької області в загальному обсязі іноземних інвестицій України складає 7,90%.

Приплив іноземного капіталу в СЕЗ і на території пріоритетного розвитку змінив сформовану раніше галузеву структуру прямих іноземних інвестицій. Хоча чорна металургія і займає, як і раніше, перше місце (39,8% загального обсягу), за 1999-2000 рр. у 4,7 разів зросла частка харчової промисловості (із 3,7% до 17,5%), перемістивши цю галузь з восьмої позиції на другу, у 2 рази - питома вага сільського господарства і транспорту.

У третьому розділі „Трансформаційні моделі зовнішньоекономічної політики держави в регіональному аспекті” пропонуються напрямки роботи щодо забезпечення реінтеграції економіки України на основі системи державно-правового і господарсько-економічного механізмів стимулювання розвитку вільного національного економічного простору і раціонального поєднання методів державного і ринкового регулювання розвитку регіонів.

У числі задач по подоланню процесів економічної дезинтегрованності необхідно запропонувати:

організацію системи безупинного моніторингу рівнів соціально-економічного розвитку регіонів і забезпечення дієвості застосовуваних засобів регіональної політики, у тому числі стосовно кризових, депресивних регіонів;

забезпечення систематичної оцінки заходів державного регулювання економічних і соціальних процесів із огляду необхідності і доцільності їх територіальної диференціації;

визначення регіональних пріоритетів у розробці і реалізації цільових державних і міждержавних програм;

стимулювання ділової активності і підприємництва, особливо малого, у кризових регіонах, надання державних гарантій під залучення закордонного капіталу, у тому числі з країн СНД;

підтримка розвитку регіональних фінансово-промислових груп, міжрегіональних корпорацій, міжрегіональних асоціацій економічної взаємодії й інших нових організаційних форм інтеграційної спрямованості;

проведення цілеспрямованої політики розвитку інфраструктури загальноросійського ринку - матеріально-технічної бази (магістральний транспорт, енергосистеми, зв'язок і інформатика, складське господарство і т.д.) і мережі ринкових інституціональних формувань (банків, міжбанківських об'єднань, товарно-сировинних маркетингових компаній, інвестиційних фондів, бірж праці і т.д.).

Структурна модель зовнішньоекономічної політики, заснована на методі життєздатних систем Стафорда Біра формалізує і узагальнює її внутрішню структуру, моделює взаємозв'язок між усіма її елементами і відбиває їх взаємодію з зовнішнім середовищем. Дана модель дозволяє виявити потенціал удосконалення внутрішньої структури процесу формування зовнішньоекономічної політики і підвищити її ефективність. Основна концепція моделі полягає в тому, що життєздатність усієї системи зовнішньоекономічної політики буде забезпечена лише в тому випадку, якщо буде життєздатним кожний елемент системи.

Центральні блоки моделі позначають її структурні елементи, класифіковані за сферами регулювання (рис. 5).

Блок “Система 5” являє собою систему прийняття рішень в області зовнішньоекономічної політики. Можливі типи рішень у цій області класифікуються нами на законодавчі, що регулюють і рішення, в'язані з оперативною діяльністю.

Блок “Система 4” - блок прогнозування стана середовища. Стан середовища класифікується на поточне і майбутнє, на внутрішню і зовнішню. На рисунку 5 подане схематичне зображення складових поточного середовища по сферах зовнішньоекономічної політики: “

Е1” - сучасне середовище зовнішньоторговельної політики, “

Е2” - сучасне середовище валютно-фінансової і кредитної

політики, “

Е3” - сучасне середовище політики у відношенні діяльності іноземних інвесторів; “

Е4” - сучасне середовище політики у відношенні розвитку контрактного і коопераційного співробітництва з іноземним контрагентами; “

Е5” - сучасне середовище політики в області участі держави у міжнародних економічних угрупованнях (інтеграційна політика).

Контури середовища невизначені, оскільки стан середовища остаточно неформалізовано.

Блок “Система 3” - блок координації і розподілу ресурсів. Цей блок можливо роздивитися з двох боків. З одного боку, із погляду ієрархії розподілу ресурсів. С іншої сторони, із погляду взаємодії і взаємовпливу в процесі координації ресурсів усіх структурних елементів зовнішньоекономічної політики.

У своїй діяльності із координації і розподілу ресурсів органи загальнодержавного, функціонального, галузевого і територіального рівнів повинні керуватися необхідністю забезпечення загальнодержавних інтересів і збалансованості зовнішньоекономічної політики. “

ЗТП” - зовнішньоторговельна політика; “

ВКФП” - валютно-фінансова і кредитна політика; “

ПІІ” - політика у відношенні діяльності іноземних інвесторів; “

ККС” - політика у відношенні розвитку контрактного і коопераційного співробітництва з іноземним контрагентами; “

ІП” - політика в сфері участі держави в міжнародних економічних угрупованнях (інтеграційна політика).

Рис. 5. - Структурна модель зовнішньоекономічної політики, заснована на методі життєздатних систем Стафорда Біра, що дозволяє удосконалювати внутрішню структуру і підвищувати ефективність зовнішньоекономічної політики

Так, при оцінці доцільності реалізації інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу (особливо, якщо мова йде про надання податкових і інших пільг) необхідно використовувати комплексний підхід з урахуванням інтересів усіх задіяних сторін: з одного боку, необхідний аналіз комерційної ефективності проекту, що забезпечує інтереси інвесторів і реципієнтів інвестицій; з іншої сторони, необхідні оцінка одержуваного ефекту для економіки регіону і держави в цілому.

Формалізувавши можливі статті прибутків і витрат при визначенні народногосподарської ефективності, ми можемо побудувати продуктивну економіко-математичну модель багатофакторної оцінки економічного ефекту від інвестиційного проекту для економіки України в цілому, що може дати нам кількісний критерій визначення пріоритетів політики в області регулювання діяльності іноземних інвесторів на всіх рівнях державної влади.

(4)

Модель багатофакторної оцінки економічного ефекту від інвестиційних проектів для економіки України

де Ee - функція народногосподарського ефекту; C - функція витрат при оцінці народногосподарського ефекту; Cg - усі витрати по проекті; Ci - витрати підприємств-споживачів якийсь продукції на придбання її у виробника; Cd - амортизаційні відрахування по основних засобах; Cbr -відсотки по кредитах Національного банки , комерційних банків - учасників проекту; Cfp - витрати іноземних учасників; Ex - екстерналії або зовнішні ефекти; Rs - виторг від реалізації на зовнішньому і внутрішньому ринках, крім тієї частини, що споживає національне підприємство-учасник, суду ж ставиться виторг від продажу майна, інтелектуальної власності, що створена учасником проекту; Fr - інші фінансові результати; Ik - кредити і позики іноземних держав, банків і фірм; Ii - надходження від імпортних мит; Sc - надлишок споживання; R - раціональна множина чисел.

При формуванні пріоритетів зовнішньоторговельної політики критерієм кількісної оцінки може бути цільова функція умов зовнішньої торгівлі:

X/Ymax (5)

X; Y R

де Х – сума експортних операцій держави; Y – сума операцій з імпорту.

Дані функції можливо використовувати в якості критеріїв життєздатності двох елементів зовнішньоекономічної політики: зовнішньоторговельної політики і політики регулювання діяльності іноземних інвесторів.

Блок “3*” - блок аудиту, поданого контролюючими органами в області зовнішньоекономічної діяльності: державною митною службою, державною податковою службою, Державним комітетом по стандартах, НБУ, Міністерством статистики, Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, галузевими міністерствами і відомствами, обласними управліннями ЗЕЗ і т.д.

Блок “2” - блок диспетчера, тобто системи документів, регулюють функціонування всієї системи.

Взаємодія структурних елементів зовнішньоекономічної політики із системами 5, 4, 3, 3*, 2 здійснюється через систему універсальних і специфічних контролюючих, регулюючих і органів, що сприяють розвитку ЗЕД.

З огляду на важливість і специфічні особливості регіональних проблем, представляється необхідним спеціальне пророблення проблем визначення показників, що засновані на регіонально орієнтованому методичному підході, використання яких повинно забезпечити:

оцінку кризових ситуацій в економіці і соціальній сфері регіонів;

оцінку впливу регіональних кризових ситуацій на національну безпеку України;

виділення пріоритетів і траєкторій соціально-економічного розвитку регіону;

розробку й обґрунтування програмно-цільових заходів щодо забезпечення економічної безпеки регіону.

До принципових вимог системи параметрів економічної безпеки регіонів відносяться:

можливість використання даного параметру в центральних органах виконавчої влади і регіональних органах влади;

сумісність даного параметра з діючою в країні системою обліку, статистики і прогнозування;

достатній ступінь конкретності і визначеності, що дозволяє давати однозначну оцінку фактичному стану економіки країни в цілому, галузі і регіону з позицій забезпечення економічної безпеки;

можливість здійснювати моніторинг і прогнозування факторів, що впливають на рівень погроз безпеки регіону.

Інтереси економічної безпеки України сьогодні, як ніколи, вимагають об'єктивного і всебічного моніторингу економіки і суспільства з використанням індикаторів економічної безпеки, що припускає насамперед фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших груп економічних показників (індикаторів), а також реалізацію спеціально розроблених механізмів протидії погрозам безпеки і досягнення стійкого стану економіки.

ВИСНОВКИ

В результаті проведення дослідження автором було вирішено важливу наукову задачу - розроблено нові підходи до формування концепції ефективної зовнішньоекономічної політики та залучення іноземних інвестицій в економіку регіонів України, визначено сучасні тенденції та динаміку розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Це дало можливість зробити такі висновки:

1. Постійно ускладнюється структура потреб, рідкість або далекість ресурсів вимагає усе більш ефективних засобів обміну не тільки між регіонами всередині окремої держави, але і між самими державами і світовими регіонами. В процесі розвитку міжнародний обмін носить усе більш, глобальний характер, утягуючи нові країни і регіони.

2. Інтереси економічної безпеки України сьогодні, як ніколи, вимагають об'єктивного і всебічного моніторингу економіки і суспільства з використанням індикаторів економічної безпеки, що припускає насамперед фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших груп економічних показників (індикаторів), а також реалізацію спеціально розроблених механізмів протидії погрозам безпеки і досягнення стійкого стану економіки.

3. З метою удосконалювання діючого регулювання ЗЕД необхідно здійснити взаємозалежну систему заходів, а саме:

впроваджувати системний підхід до розробки моделі зовнішньоекономічної політики, заснований на методі життєздатних систем, що дозволяє удосконалювати внутрішню структуру і підвищувати ефективність зовнішньоекономічної політики;

систематизувати процес прийняття рішень у зовнішньоекономічній політиці та зв’язків між суб’єктами регулювання зовнішньоекономічної діяльності у процесі прийняття рішень різних типів;

удосконалити ієрархічну систему розподілу і координації ресурсів у зовнішньоекономічній політиці;

використовувати запропоновану економіко-математичну модель багатофакторної оцінки економічного ефекту для регіонів щодо реалізації інвестиційних проектів на промислових підприємствах, яка надасть можливість зважити доцільність державної підтримки цих проектів, зокрема з залученням іноземних інвестицій, шляхом, наприклад, надання пільг, а також економіко-математичну модель формування пріоритетів зовнішньоекономічної політики, яка може слугувати критерієм життєздатності одного з елементів зовнішньоекономічної політики, зокрема політики регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Публікації автора за темою дисертації у наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4. Бийен Б. Направления формирования государственной инвестиционной политики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. - Донецьк: “Донеччина” 2001. - С. 274 – 277. (0,4 д.а.).

5. Бийен Б. Направления формирования эффективной инвестиционной политики региона // Вісник Донецького держуніверситету. Серія В – Економіка і право №2, 2000. - С. 96 – 99. (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Бийен Б. Орехова Т.В. Формирование внешнеэкономической политики государств в период рыночной трансформации // Известия высших учебных заведений: Северо-Кавказский регион №4, 2001. - Ростов-на-Дону: Ростовский государственный университет. - С. 95-98 (0,3 д.а. /0,2 д.а.).

Особистий внесок автора: запропоновано пріоритети формування зовнішньоекономічної політики з урахуванням трансформаційної моделі країн Співдружності Незалежних Держав.

2. Бийен Б. Принципы формирования государственной внешнеэкономической политики // Донбасс-Инвест № 3-4, 2002. - С. 156-158 (0,5 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Бійєн Белі „Іноземні інвестиції і зовнішньоекономічна політика: регіональний аспект”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет, Донецьк, 2003

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів формування ефективної зовнішньоекономічної політики України у контексті тенденції глобалізації світової економіки. Розкрито принципи формування регіональної зовнішньоекономічної політики, моделі інтернаціоналізації регіонів, визначено детермінанти системи формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні. Проаналізовано динаміку розвитку зовнішньоекономічної політики України, процесу притягнення іноземних інвестицій в економіку України в контексті її структурної трансформації, проведено оцінку місця і ролі Донецького регіону в зовнішньоекономічній політиці України. Розроблено концептуальну модель формування зовнішньоекономічної політики, цілісний механізм визначення комплексної оцінки економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу з позиції народногосподарського і регіонального підходів; синтезовано модель формування зовнішньоекономічної політики на всіх її ієрархічних рівнях; розроблено економіко-математичну модель багатофакторної оцінки економічного ефекту для регіонів від реалізації інвестиційних проектів на промислових підприємствах .

Ключові слова: зовнішньоекономічна стратегія, методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, структурна розбудова економіки, інвестиційний клімат, економічна безпека регіонів.

Аннотация

Бийен Бели "Иностранные инвестиции и внешнеэкономическая политика: региональный аспект". - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2003

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов формирования эффективной внешнеэкономической политики Украины в контексте тенденции глобализации мировой экономики. Раскрыты принципы формирования региональной внешнеэкономической политики, модели интернационализации регионов, определены детерминанты системы формирования благоприятного инвестиционного климата в регионе.

Уровень внешнеэкономических связей региона непосредственно определяется уровнем развития и эффективностью его внешнеэкономического комплекса, куда входят предприятия и организации, которые занимаются производством, экспортом и импортом машин, оборудования, материалов, других товаров и услуг, принимают участие в международном научно-техническом и производственном сотрудничестве, а также отраслевые и прочие региональные ведомства. Но его функционирование неразрывно связано со всеми другими видами хозяйственной деятельности.

Проанализирована динамика развития внешнеэкономической политики Украины, процесса привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины в контексте ее структурной трансформации, проведена оценка места и роли Донецкого региона во внешнеэкономической политике Украины.

В результате анализа однородности внешнеторговых сделок Украины со странами - основными торговыми партнерами, оказалось, что индекс меры несходства внешней торговли Украины приблизительно равен 28,73 единиц. Показатель близок к нулю, это указывает на равномерное распределение объемов экспортно-импортных операций Украины по странам - торговым партнерам. Из общего списка по долям в процентах от общего объема операций выделяются только Россия и Туркменистан, что объясняется энергетической зависимостью Украины, и в первую очередь обусловливается энергоемкостью ее основной экспортной продукции.

Для определения тесноты связи между экспортом и импортом товаров Украины со странами - основными торговыми партнерами был определен коэффициент корреляции R = 0,97. Это говорит о том, что связь между двумя рассмотренным признаками является значительной, то есть внешнеэкономические связи Украины сбалансированы, хотя можно отметить слишком высокий уровень односторонней импортной зависимости по отдельным статьям критического импорта, в особенности энергоносителей из России, незначительное присутствие на рынках развивающихся стран, которые могли бы быть важными потребителями продукции и услуг украинских предприятий и фирм.

Разработана концептуальная модель формирования внешнеэкономической политики, целостный механизм определения комплексной оценки экономической эффективности реализации инвестиционных проектов с участием иностранного капитала с позиции народнохозяйственного и регионального подходов; синтезирована модель формирования внешнеэкономической политики на всех ее иерархических уровнях; разработана экономико-математическая модель многофакторной оценки экономического эффекта для регионов от реализации инвестиционных проектов на промышленных предприятиях .

Ключевые слова: внешнеэкономическая стратегия, методы регулирования внешнеэкономической деятельности, структурное развитие экономики, инвестиционный климат, экономическая безопасность регионов.

Annotation

Bieyn Beli "Foreign Snvestments and Foreign Economic Policy: Regional Aspect". - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 - the world economy and the international economic relations. - Donetsk national university, Donetsk, 2003

The dissertation is devoted to research of theoretical and practical aspects of formation of an effective external economic policy of Ukraine in a context of the tendency of globalisation of the world economy. Principles of formation of a regional external economic policy, model of internationalisation of regions are opened, determinants of system of formation of a favourable investment climate in region are determined. Dynamics of development of the external economic policy of Ukraine, process of attraction of foreign investments into economy of Ukraine in a context of its structural transformation is analysed, the estimation of the place and the role of Donetsk Oblast in the external economic policy of Ukraine is carried out. The conceptual model of formation of the external economic policy, the complete mechanism of definition of the complex estimation of economic efficiency of realisation of investment projects with participation of the foreign capital from a position of economic and regional approaches is developed. The model of formation of the external economic policy on all its hierarchical levels is synthesised; the economic-mathematical model of a multifactorial estimation of economic benefit for regions from realisation of investment projects at the industrial enterprises is developed.

Key words: the external economic strategy, methods of regulation of foreign economic activity, structural development of economy, investment climate, economic security of regions.

Підписано до друку 24.04.2003 р. Формат 60х90/16. Папір типографський.

Офсетний друк. Умовн.друк.арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 638

Видавництво Донецького національного університету,

83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24

Надруковано: Центр інформаційних комп’ютерних технологій

Донецького національного університету,

83055, м. Донецьк. вул. Університетська, 24