ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕРЕГОВА ГАЛИНА ДМИТРІВНА

УДК 81’ 282 (477.7)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-АГРАРНИКІВ

В УМОВАХ НИЖНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИХ ГОВІРОК

13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Херсон - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна, професор кафедри українського мовознавства Херсонського державного університету

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Караман Станіслав Олександрович, професор кафедри методики української мови Київського міського педагогічного університету ім.Б.Грінченка;

кандидат педагогічних наук Тоцька Наталія Леонідівна, доцент кафедри українознавства Херсонського державного технічного університету

Провідна установа: Луганський педагогічний університет ім. Тараса Шевченка,

кафедра української мови, Міністерство освіти і науки, м.Луганськ

Захист дисертації відбудеться “10” січня 2003р. о “10.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті (73000, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 27 ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету.

Автореферат розіслано 9 грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.В.Коршун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний період розвитку суспільства в нашій державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багате й професійно підготовлене покоління. Національна доктрина розвитку освіти, Закон про мови, Конституція України, концепції мовної та літературної освіти передбачають розвиток мовної особистості, яка володіє даром слова - усного й писемного, умінням вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприймання і створення висловлювань у різних сферах, формах, стилях і жанрах мовлення.

Формування культури мовлення – одне з нагальних питань сьогодення. Це не лише філологічна, а й соціальна проблема: вона в той чи інший спосіб пов’язана з найрізноманітнішими видами комунікації. Нині кожен третій член суспільства здобуває середню спеціальну або вищу освіту, проте досконалий рівень володіння культурою мовлення не став загальнонаціональним – ще надто багато людей користується українською мовою лише в побуті, без належної уваги до її правильності, чистоти, естетичності.

У лінгвістичній літературі проблемі формування культури мовлення присвячено чимало досліджень. Протягом останніх десятиліть до цієї теми зверталися мовознавці, лінгводидакти, психолінгвісти: Б.Ананьєв, Н.Бабич, І.Білодід, О.Біляєв, Л.Виготський, В.Виноградов, П.Гальперін, В.Головін, Д.Ельконін, С.Єрмоленко, М.Жинкін, М.Жовтобрюх, М.Івченко, А.Коваль, Г.Костюк, В.Мельничайко, О.Леонтьєв, С.Рубіншнейн, В.Русанівський, Л.Паламар, М.Пентилюк, С.Шевчук. Культуру мовлення студентів-нефілологів вивчали Л.Барановська, Л.Головата, А.Дьомін, В.Михайлюк, О.Онуфрієнко, Т.Рукас, Н.Тоцька.

Однак проблема удосконалення культури мовлення студентів у діалектних умовах не була предметом дослідження. Мовознавці й методисти (Л.Симоненкова, С.Врубель, А.Текучов, Є.Шейніна та ін.) працювали в основному над шкільною методикою, на якій і базувалося викладання мови у вищій школі. Так, дослідження Л.Симоненкової стосуються вивчення фонетики й морфології в умовах місцевих говорів і присвячені проблемі підвищення культури мовлення школярів. Ці ж питання порушувалися в окремих статтях Ф.Бабієм, О.Євтушком, Л.Нагребельною, З.Омельченко, А.Очеретним, О.Рудою, Л.Симоненковою (журнали “Українська мова і література в школі”, “Дивослово”). Але методичні розробки з цієї проблеми щодо викладання мови у вищій школі відсутні.

У процесі удосконалення мовленнєвих умінь і навичок студентів необхідно враховувати вплив діалектного середовища, у якому вони знаходилися до вступу у вищий навчальний заклад. Цей вплив носить і позитивний, і негативний характер. Так, територіальні діалектизми можуть збагачувати мовлення й одночасно ускладнювати комунікацію: якщо фонетичні діалектизми є зрозумілими всім мовцям, котрі спілкуються між собою, то лексичні є незрозумілими для тих, хто розмовляє на іншому діалекті цієї ж мови або літературною мовою. У вищому навчальному закладі студенти прагнуть спілкуватися доступною для всіх літературною мовою, бо за надмірного вживання діалектизмів вони часом відчувають дискомфорт, певну неповноцінність під час спілкування. А випускники вищих закладів освіти мають володіти нормативним мовленням і в майбутній професійній діяльності культивувати літературну мову.

У південних районах України, зокрема на території Нижньої Наддніпрянщини, досить відчутним є вплив російської мови, особливо в містах. Тому закономірно, що у мовленні студентів, окрім територіальних, наявні змішані діалектизми, спричинені явищем білінгвізму, які теж викликають значні труднощі у спілкуванні українською мовою. Певною мірою впливають на мовлення студентів і соціальні діалектизми (жаргонізми, сленгізми), що побутують у різних молодіжних, професійних колективах і є символом приналежності до певної соціальної групи. Змішані та соціальні діалектизми негативно впливають на мовлення майбутніх фахівців: вони засмічують, огрубляють його.

Наукові дослідження з проблеми культури мовлення студентів у діалектнному середовищі продиктовані вимогами сьогодення, оскільки перед вищою школою стоїть завдання підготувати висококваліфікованих спеціалістів, які вільно володіють професійним мовленням: послуговуються офіційно-діловим, науковим та розмовним стилями з урахуванням територіальних діалектів; мають чітке уявлення про терміни та раціональне їх використання у професійному мовленні поряд з їх діалектними відповідниками; уміють висловлюватися на професійну тему, уникаючи змішаних і соціальних діалектизмів; мають навички культури професійного спілкування.

Потреба розвивати мовну особистість, здатну висловлюватися грамотно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування культури мовлення студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри українського мовознавства: “Особливості навчання рідної (державної) мови в освітніх закладах Півдня України”, яка входить до загальноуніверситетської теми Херсонського державного університету: “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (реєстр. № 0198Y007532).

Об’єкт дослідження: процес навчання української мови студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок.

Предмет дослідження: методика формування комунікативних умінь і навичок студентів на заняттях з ділової української мови, соціально-гуманітарних та спеціальних дисциплін з урахуванням діалектного середовища.

Мета дослідження: розробити методику навчання ділової української мови в аграрному закладі вищої освіти, яка б забезпечила високий рівень спілкування майбутніх спеціалістів, сприяла б формуванню сільського інтелігента в діалектних умовах нижньодніпровського регіону України.

Гіпотеза дослідження. Рівень культури мовлення студентів-аграрників підвищиться, якщо:

-

-

-

-

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

У дисертаційному дослідженні використано теоретичні та емпіричні методи:

теоретичні - вивчення документів і праць з актуальних проблем освіти та викладання української мови у вищих навчальних закладах; критичний аналіз української та зарубіжної лінгвістичної, психолінгвістичної та методичної літератури;

емпіричні - анкетування студентів з метою виявлення рівня їхнього мовленнєвого досвіду та створення передумов для формування умінь і навичок професійного мовлення; спостереження за процесом навчання й аналіз занять викладачів спеціальних дисциплін; анкетування викладачів з метою узагальненння досвіду; аналіз планів і програм з української мови у вищих навчальних закладах освіти аграрного профілю; аналіз письмових робіт студентів; педагогічний експеримент; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення лінгвістичної, психолого-педагогічної наук, досягнення вчених у галузі лінгводидактики, пов’язані з формуванням мовної особистості, теорією мовленнєвої діяльності, культурою мовлення.

Теоретичними засадами дисертації стали праці мовознавців, психолінгвістів, лінгводидактиків про взаємозв’язок мови, мовлення й мислення, функціональне призначення мови в суспільстві, її роль як засіб розвитку особистості; методику формування культури мовлення; діалектне середовище мовців; теорію мовленнєвої діяльності.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося протягом 1997-2002 рр. на базі Херсонського державного аграрного університету, а також Миколаївської державної аграрної академії, Одеського державного аграрного університету. Експериментом було охоплено 400 студентів зазначених вищих навчальних закладів, 60 викладачів, було проаналізовано понад 660 робіт (у тому числі й 260 анкет студентів і викладачів).

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (1997-1998 рр.) визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, опрацьовано наукову літературу, окреслено зміст роботи з формування культури мовлення студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок, проведено констатуючий зріз на виявлення рівня мовленнєвих умінь і навичок, розпочато добір дидактичного матеріалу, складено словник діалектизмів.

На другому етапі (1998-1999 рр.) розроблено методику навчання ділового українського мовлення в аграрному закладі вищої освіти, яка забезпечує високий рівень формування мовленнєвих умінь і навичок студентів з урахуванням діалектних впливів; створено модель формування мовленнєвих умінь і навичок майбутніх фахівців; проведено формуючий експеримент, у ході якого перевірялася розроблена методика проведення практичних занять з використанням інтерактивних імітаційних методів навчання; після завершення формуючого експерименту проаналізовано ефективність дослідного навчання.

На третьому етапі (1999-2002 рр.) упроваджено в навчальний процес методичні рекомендації щодо оволодіння студентами сталими навичками професійного унормованого мовлення на заняттях із соціально-гуманітарних та спеціальних дисциплін; продовжено методику спостереження й аналізу занять викладачів аграрного закладу освіти; розроблено тести для визначення рівнів комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів; здійснено статистичну обробку даних; сформульовано та теоретично обґрунтовано висновки дослідження; завершено роботу над дослідженням і оформлено у вигляді дисертації.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в дисертації вперше розроблена методична система формування культури професійного мовлення студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок з використанням інтерактивних імітаційних методів навчання (рольові та ділові ігри, розігрування ролей та моделювання ділових ситуацій).

Теоретичне значення дисертації полягає в обґрунтуванні процесу формування мовної особистості майбутнього фахівця сільського господарства, розробці системи удосконалення мовленнєвих умінь і навичок студентів у діалектних умовах з використанням інтерактивних імітаційних методів навчання.

Практичну ціннісність дослідження вбачаємо в тому, що сформульовані в ньому положення, висновки та методичні рекомендації можуть бути використані з метою удосконалення навчальних програм для вищих навчальних закладів аграрного та інших профілів, у підготовці підручників, лекційних курсах та на практичних заняттях з української ділової мови для студентів-нефілологів, у практичній роботі вчителів-словесників.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною роботою і можливістю її відтворення, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри українського мовознавства Херсонського державного університету, кафедри українознавства та філософії Херсонського державного аграрного університету, висвітлювалися у доповідях та повідомленнях на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Українська родина, церква, школа, громадські організації: проблеми духовної культури молоді” (м.Херсон, 1998), Загальноуніверситетській науково-методичній конференції “Проблеми вищої школи” (м.Херсон, ХДАУ, 2001), Всеукраїнській науковій конференції “Освітньо-виховний потенціал української мови як державної: реалії та перспективи” (м.Херсон, 2002).

Публікації. За результатами дослідження надруковано дев’ять наукових праць, із них п’ять статей – у фахових наукових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України; один навчальний посібник, три методичні розробки.

Структура та основний зміст роботи

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках. Текст дисертаційного дослідження містить 26 таблиць, дев’ять схем, три діаграми. Додатки займають 62 сторінки. Список використаних джерел подано на 15 сторінках (227 найменувань).

У вступі обґрунтовано вибір, актуальність та доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, методологічні та теоретичні основи й методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, визначено основні положення, що виносяться на захист, особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію дослідження і впровадження його результатів у практику вищої школи.

У першому розділі “Теоретичні основи формування культури мовлення студентів-аграрників у діалектних умовах” розглянуто найважливіші лінгвістичні та психолінгвістичні поняття, що лягли в основу дослідження (мова, мовлення, культура мовлення, мовленнєва діяльність, мовленнєва майстерність), вплив діалектного середовища на культуру мовлення студентів, визначено лінгводидактичні засади формування мовленнєвих умінь і навичок майбутніх фахівців у діалектних умовах.

В основу дослідження покладено систему поглядів на мову й мовлення, вироблену російськими (В.Виноградов, В.Винокур, Б.Головін, С.Ожегов) й українськими (Н.Бабич, М.Вашуленко, С.Єрмоленко, М.Жовтобрюх, М.Ілляш, В.Мельничайко, Т.Панько, М.Пентилюк, В.Русанівський, Л.Струганець) ученими.

Проблеми загальної мовленнєвої культури досліджувалися й досліджуються вітчизняними мовознавцями і методистами (Н.Бабич, І.Білодід, О.Біляєв, С.Єрмоленко, М.Ілляш, М.Жовтобрюх, В.Мельничайко, Т.Панько, М.Пентилюк, М.Пилинський, В.Русанівський, Л.Струганець та ін.). Культура мовлення розглядається ними як володіння унормованим літературним мовленням в усній і писемній формах на всіх мовних рівнях, здатність використовувати мовні засоби, оптимальні для конкретної ситуації мовлення.

Практичні потреби формування культури професійного мовлення вимагають чіткого визначення нормативної бази мовлення та його комунікативних якостей. В основу дослідження поняття “мовна норма” покладено праці багатьох російських і українських мовознавців: О.Ахманової, Ю.Бєльчикова, В.Веселітського, Б.Головіна, К.Горбачевича, М.Ілляша, Л.Скворцова, М.Жовтобрюха, М.Пилинського, В.Русанівського, О.Синявського та ін.. Розробка найважливіших якостей професійного мовлення студентів-аграрників спиралася на теоретичні питання, висвітлені російськими вченими (В.Виноградов, Б.Головін, О.Леонтьєв, В.Костомаров, С.Ожегов, Л.Скворцов) та українськими (Н.Бабич, О.Біляєв, Л.Булаховський, Д.Ганич, М.Жовтобрюх, Л.Мацько, І.Олійник, М.Пентилюк, М.Сулима, М.Рильський).

Культура мовлення студентів виявляється в мовленнєвій діяльності і тісно пов’язана з формуванням мовної особистості. Розвитку мовної особистості велику увагу приділяли дослідники Б.Ананьєв, Л.Виготський, Д.Ельконін, М.Жинкін, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Л.Паламар, С.Рубінштейн та ін. Принципи індивідуального підходу до формування культури мовлення особистості тісно пов’язані з психічними процесами (увага, сприйняття, запам’ятовування, породження мовлення), які досліджували Т.Ахутіна, Л.Виготський, П.Гальперін, Т.Дрізде, М.Жинкін, І.Зимня, П.Зінченко, С.Кацнельсон, Е.Кубрякова, О.Леонтьєв, А.Лурія, С.Рубінштейн, Л.Сахарний, Г.Середа, О.Тарасов, А.Шахнарович та ін.

Мовленнєва діяльність студентів (слухання, читання, говоріння, письмо) стимулює розвиток мовленнєвих умінь і навичок, які відбиваюють рівень сформованості комунікативних дій і є критерієм розвиненого мовлення людини. Мовленнєві уміння й навички складають мовленнєву компетентність майбутнього спеціаліста, яка передбачає у мовця наявність умінь будувати текст чи висловлювання, раціонально використовуючи терміни, ділові штампи, канцеляризми, послуговуючись офіційно-діловим, науковим та розмовними стилями, і відповідні навички культури професійного спілкування.

Мовленнєва компетентність майбутніх фахівців виявляється в усній і писемній формах. Усне спілкування, у процесі якого будується висловлювання, вимагає від мовців умілого варіювання літературних норм залежно від умов реалізації мовних засобів. Усне мовлення досліджували психологи, лінгвісти та лінгводидакти Н.Бабич, М.Бахтін, О.Біляєв, І.Васильєва, М.Вашуленко, О.Вишневський, О.Гойхман, Т.Дрізде, М.Жинкін, І.Зимня, З.Кочкіна, Т.Ладиженська, О.Лурія, Т.Надєїна, А.Петровський, І.Синиця, В.Скалкін, М.Стельмахович, С.Цінько, Т.Ушакова та ін. Тексту як одиниці писемного мовлення приділяли увагу А.Антонов, І.Варзацька, Л.Доблаєв, Л.Лосєва, В.Мельничайко, Г.Шелехова та ін.. Автори посібників з ділового мовлення (Н.Бабич, О.Горбул, С.Глущик, О.Дияк, М.Зубков, Г.Кацавець, Л.Паламар, С.Шевчук) розглядають писемне мовлення як текст документа. Вони дійшли висновку, що наявність у мовців умінь і навичок грамотно, логічно будувати текст документа визначає їхню культуру писемного ділового мовлення.

Активним і важливим чинником впливу на формування культури мовлення студентів є діалектне середовище, в якому вони знаходилися до вступу в університет. Переважна більшість студентів мешкала в сільській місцевості. Тому закономірно, що в їхньому спілкуванні відображаються регіональні особливості мови – мовлення містить територіальні, змішані та соціальні діалектизми.

Мовні особливості населення певної території досліджували діалектологи і мовознавці (С.Бевзенко, М.Бухтій, В.Ващенко, П.Гриценко, О.Давидова, Л.Денисенко, Ю.Дешерієв, Й.Дзендзелівський, О.Євтушок, Ю.Жлуктенко, А.Залеський, І.Ліпкевич, І.Матвіяс, Л.Москаленко, Я.Нагін, О.Сербенська, Т.Токар, К.Ханазаров, В.Чабаненко та ін.). На основі цих досліджень розробляли методику формування грамотного письма й правильного усного літературного мовлення С.Врубель, Л.Симоненкова, З.Омельченко, А.Очеретний, О.Руда, А.Текучов, Е.Шейніна та ін. Вони відзначали негативний вплив сурогатних творень на культуру мовлення; таких слів не приймали Т.Шевченко, П.Куліш; про загрозу мовного суржика говорили Б.Антоненко-Давидович, О.Гончар, М.Рильський, В.Сухомлинський та багато інших видатних діячів української культури.

У розділі проаналізовано лінгводидактичні основи удосконалення мовленнєвих умінь і навичок студентів, висвітлено різні підходи до вибору принципів, методів і прийомів навчання. Поряд із загальнодидактичними принципами (науковості, свідомості, міцності знань, систематичності й послідовності, наступності й перспективності, зв’язку теорії з практикою), узагальненими Ю.Бабанським, розглянуто і принципи засвоєння мови (Ф.Буслаєв, Є.Дмитровський, В.Добромислов, К.Єльницький, В.Масальський, І.Срезневський, О.Текучов, К.Ушинський, Л.Федоренко та ін.) .

Серед універсальних методів збагачення мови Р.Балан, О.Вербило, О.Вишневський, Л.Захарко, М.Ісаєнко, М.Олійник та ін. виділяють інтерактивні імітаційні (розігрування ролей, моделювання ситуацій спілкування, ділові та рольові ігри). Саме ці методи сприяють активному мовному спілкуванню студентів, копіюванню мовних зразків, побудові власних висловлювань і відкривають широкі можливості для усунення з мовлення студентів недоліків діалектного характеру. Під час гри виробляються навички словесної передачі та слухового сприйняття матеріалу, удосконалюються уміння відбору мовного матеріалу для побудови зв’язного професійного висловлювання, формуються навички спілкування, уміння виступати перед аудиторією, розширюється запас професійної лексики, засвоюються етичні норми спілкування. Навчання мови з використанням цих методів має значну перспективу: викладачі на заняттях зі спеціальних дисциплін можуть продовжувати удосконалення мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців.

На основі проаналізованих методичних праць (С.Врубель, О.Євтушок, І.Ємельченко, С.Котков, Л.Симоненкова, З.Омельченко, О.Текучов, Є.Шейніна та ін.) обґрунтовано прийоми навчання студентів у діалектному середовищі, серед яких перевагу надано слуханню літературних зразків мовлення, зіставленню літературної мови з місцевими говірками, виділенню специфічних рис у говірках, заміні діалектизмів літературними відповідниками.

Розділ завершується висновками про необхідність удосконалення мовленнєвих умінь і навичок студентів у таких напрямах: заміна діалектних слів літературними відповідниками; усунення змішаних і соціальних діалектизмів (сурогатних творень, жаргонних слів).

У другому розділі дисертаційного дослідження “Методика формування культури мовлення студентів-аграрників з урахуванням діалектного середовища” теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування культури мовлення студентів у діалектних умовах нижньодніпровського регіону: зроблено аналіз науково-методичного забезпечення вивчення курсу ділової української мови, визначено рівні мовленнєвої підготовки студентів на констатуючому етапі експерименту.

На підставі аналізу програм і підручників зроблено висновок, що забезпечення навчання ділової української мови в аграрних закладах вищої освіти методичною літературою не на належному рівні: необхідні навчальні посібники, які б допомогли судентам не тільки оволодіти нормами сучасного ділового мовлення, методикою складання документів, а й спряли б розвитку мовлення у різних сферах діяльності людини з урахуванням мовного середовища. Навчальною програмою не передбачено вироблення у студентів умінь і навичок унормованого професійного мовлення в діалектних умовах, на вивчення дисципліни “Ділова українська мова” відведено недостатню кількість годин.

З метою діагностики стану сформованості у студентів мовленнєвих умінь і навичок проводились анкетування, опитування, інтерв’ювання, контрольні роботи. Дані анкетування студентів дозволили зробити такі висновки: майбутні спеціалісти в основному усвідомлюють роль досконалого мовлення у майбутній професійній діяльності, але не мають чіткого уявлення про якості мовлення; вони психологічно готові до удосконалення мовленнєвих умінь і навичок. Серед шляхів удосконалення культури мовлення студентів в анкетах викладачів було виділено мовний курс, покликаний закласти основи мовленнєвого самовдосконалення, і мовленнєву практику майбутніх спеціалістів. Викладачі спеціальних дисциплін відзначили негативний вплив соціальних і змішаних діалектизмів на культуру мовлення студентів; територіальні ж діалектизми майбутні спеціалісти сільського господарства повинні знати - ці знання допоможуть їм у спілкуванні з місцевим населенням.

Для вирішення методичних завдань, пов’язаних із формуванням культури мовлення студентів-аграрників у діалектних умовах, було визначено рівні мовленнєвої компетентності першокурсників. Констатуючий зріз показав, що переважна більшість випускників загальноосвітньої школи має середній та низький рівні (80,5 %): недостатньо засвоєні норми літературної мови, не сформовані необхідні для здійснення комунікації мовленнєві уміння й навички (монологічного й діалогічного мовлення).

Низький рівень мовленнєвої підготовки пояснюється переважно об’єктивними причинами: більшість студентів аграрного закладу вищої освіти – жителі сільської місцевості (у середньому 67 %, а в окремих групах до 89 %), у мовленні яких переважають територіальні та змішані діалектизми, а мовлення міських мешканців містить змішані та соціальні; випускники шкіл готувалися вступати до аграрного вищого закладу, тому вибір майбутнього фаху став своєрідною настановою на поглиблене вивчення в загальноосвітній школі дисциплін негуманітарного циклу. Це підтверджує думку, що мовленнєві уміння й навички студентів потребують суттєвого удосконалення.

Наслідки констатуючого етапу дослідження дали підстави для створення моделі поетапного формування культури мовлення студентів у діалектних умовах:

Завдання формуючого експерименту полягали в реалізації даної моделі. На основі аналізу науково-методичного забезпечення навчання української мови в аграрних закладах вищої освіти (поліваріативні програми курсу для студентів нефілологічних факультетів, науково-методична література) була розроблена програма курсу “Культура ділового мовлення” з урахуванням діалектного середовища мовців. Відповідно до експериментальної програми та моделі поетапного формування культури мовлення студентів у діалектних умовах була розроблена і здійснена методика проведення формуючого експерименту.

На першому етапі культура мовлення майбутніх фахівців формувалася шляхом оволодіння студентами мовленнєвою нормативністю на заняттях з ділової української мови. Завдання мовного курсу передбачали: 1) навчити студентів складати різні види документів; правильно й грамотно їх оформлювати, уникаючи недоліків діалектного характеру; 2) закріпити найбільш складні випадки правопису і граматики; 3) забезпечити засвоєння лексичних, граматичних, фразеологічних, стилістичних норм мовлення; 4) формувати навички зв’язного мовлення (добір слова, правильний вибір конструкцій, наголос, переклад, редагування тощо); 5) навчити вільно відбирати мовні засоби відповідно до сфери застосування.

Вправи на редагування використовувались як засіб вироблення вмінь розпізнавати мовленнєві недоліки (зокрема діалектного характеру) у своєму й чужому мовленні та виправляти їх. Для редагування пропонувався мовний матеріал, що містив недоречно вжиті територіальні діалектизми, сурогатні творення, спричинені явищем білінгвізму. Такі вправи прищеплювали навички критичної оцінки сказаного й написаного, виховували вимогливість, розвивали чуття мови, що позитивно впливало на рівень мовленнєвої культури майбутніх фахівців.

Ураховуючи вплив лінгвістичної інтерференції на мовлення студентів нижньодніпровського регіону України, під час навчання застосовувалися вправи на переклад. Метод порівняння засобів української й російської мов у процесі перекладу допомагав студентам позбавитися багатьох мовленнєвих огріхів, спричинених негативним впливом змішаних діалектів. З метою вдосконалення комунікативних умінь студентів на всіх етапах навчання практикувалися усні мовленнєві вправи: мікровисловлювання, мікродіалоги, бесіди, консультації, розігрування ділових ситуацій, рольових і ділових ігор тощо.

Практичні заняття з ділової української мови, присвячені темам “Прийом відвідувачів”, “Телефонна розмова”, “Ділові засідання, наради”, “Публічні виступи (доповідь, промова, лекція)”, проводилися з використанням інтерактивних імітаційних методів навчання. Так, комунікативна ситуація “Прийом відвідувачів” була змодельована як фрагмент робочого дня директора колективного сільськогосподарського підприємства “Агроком”. Прийом відвідувачів здійснювався через секретаря (це дало змогу додатково закріплювати мовленнєвий етикет). Наприклад:

·

·

·

·

·

Такі засоби і прийоми передбачали оволодіння діалогічним мовленням не як закостенілою схемою застиглих штампів, а як живою, активною мовленнєвою діяльністю, орієнтованою на особистість співрозмовника, на підвищення рівня культури мовлення в діалектному середовищі.

Використання інтерактивних імітаційних методів навчання дало змогу коректувати мовлення студентів шляхом усунення недоліків діалектного характеру безпосередньо під час мовлення. Помилки діалектного характеру у мовленні студентів виявляв спочатку викладач, а потім до цього процесу залучалися й самі студенти. Зверталася увага на загальне враження від мовлення, у якому були діалектизми: територіальні, змішані, соціальні. Аналізувалися причини виникнення мовленнєвих недоліків діалектного характеру та шляхи їх уникнення. Рольові та ділові ігри дали можливість повніше відтворити діяльність фахівців, керівників сільськогосподарських підприємств, працівників агробізнесу, підготувати до розв’язання проблем і прийняття рішень, а головне – виробити у студентів необхідні для повноцінного спілкування в діалектних умовах мовленнєві вміння і навички.

Було розроблено рекомендації щодо подальшої самостійної корекції мовлення і запропоновано їх студентам у кінці вивчення курсу “Ділова українська мова” з урахуванням діалектного середовища мовців: усвідомлення діалектних особливостей свого мовлення; вироблення сталих навичок правильного використання усіх мовних одиниць і, у разі потреби, переучування шляхом багаторазового повторення слів, словосполучень, речень; свідоме володіння навичками літературного мовлення.

Процес оволодіння сталими навичками професійного унормованого мовлення студентами-аграрниками продовжувався під час вивчення дисциплін соціально-гуманітарного та спеціального циклів за розробленими порадами й рекомендаціями. Викладачі цих дисциплін продовжували використання рольових і ділових ігор з метою корекції мовлення майбутніх фахівців.

Результати другого й третього етапів формування культури мовлення студентів у діалектних умовах засвідчили, що внаслідок використання інтерактивних імітаційних методів навчання значно підвищилися рівні мовленнєвої компетенції майбутніх аграрників. Ефективність роботи викладачів з формування культури мовлення студентів у діалектних умовах перевірялася методом письмових контрольних робіт, тестів, опитування.

Робота, проведена в три етапи (з 1-го по 5-ий курс), свідчить про позитивні зрушення у сформованості мовленнєвих умінь і навичок студентів-аграрників: на кінець дослідного навчання відносна кількість студентів з високим рівнем мовленнєвої підготовки в ЕГ збільшилася на 12%, із достатнім – на 32%, із середнім зменшилася на 8%, із низьким - на 36%. У КГ, порівняно з ЕГ, відбулися менш значні зміни: із високим збільшилася на 5%, достатнім – на 16%, середнім – на 2%, а з низьким зменшилася на 21% (див. діаграми).

У висновках викладено результати дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Берегова Г.Д. Формування культури мовлення студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (української мови). – Херсонський державний університет, Херсон, 2003.

У дисертації запопоновано науково обґрунтовану методичну систему, що визначає зміст, оптимальні методи і раціональні прийоми та засоби формування культури мовлення студентів аграрного закладу вищої освіти в умовах нижньонаддніпрянських говірок. Установлено, що потребу у формуванні культури ділового мовлення студентів-аграрників у діалектних умовах має задовольнити цілеспрямована спільна й систематична діяльність викладачів усіх навчальних дисциплін аграрного закладу освіти у напрямі вироблення мовленнєвих умінь і навичок майбутніх фахівців. Новизну дисертаційного дослідження становить застосування у навчальному процесі інтерактивних імітаційних методів, що дають змогу усувати недоліки діалектного характеру з мовлення студентів безпосередньо під час спілкування.

Ключові слова: мовлєннєва майстерність, комунікативна компетенція, діалектне середовище, територіальні діалектизми, сурогатні творення, соціальні діалектизми, терміни-діалектизми, інтерактивні імітаційні методи, корекція мовлення, мовленнєві недоліки діалектного характеру.

Береговая Г.Д. Формирование культуры речи студентов–аграрников в условиях нижненадднепрянских говоров. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинскому языку). – Херсонский государственный университет, Херсон, 2003.

В диссертации рассматривается проблема формирования культуры деловой речи студентов аграрного вуза в диалектных условиях нижнеднепровского региона Украины.

Во введении обоснованы исследования, определены его цель, объект, предмет, сформирована гипотеза и задачи, освещается научная новизна, теоретическая и практическая значимость исследования, сформулированы основные положения, которые выносятся на защиту, описаны формы апробации работы.

В первом разделе рассмотрены лингвистические понятия, которые легли в основу исследования (язык и речь, культура речи, речевые нормы, коммуникативные качества деловой речи), исследованы различия в их трактовании. Речевую деятельность студентов определено как психолингвистическое понятие. Важную роль в формировании культуры речи будущих специалистов сельского хозяйства играет диалектная среда, в которой закладывались основы речевых умений и навыков. Рассмотрены также наиболее рациональные и оптимальные принципы, методы, приемы и средства обучения языку в диалектных условиях.

Во втором разделе исследовано методическое обеспечение изучения делового украинского языка в аграрных вузах. Проанализировано методическую литературу, учебники, пособия. Рассмотрено современные программы как одно из важнейших уcловий организации и обеспечения высокого уровня культуры деловой речи студентов. Предложено разработанную программу, предусматривающую комплексный подход к формированию культуры деловой речи. Для решения методических задач, связанных с процессом формирования культуры речи студентов в диалектных условиях, были определены уровни их речевой подготовки, полученные в общеобразовательной школе. Результаты анкетирования, выполнения контрольных работ дали оcнования для создания модели поэтапного формирования культуры речи студентов-аграрников: на первом этапе совершенствовались речевые умения и навыки в процессе изучения делового украинского языка; на втором – вырабатывались стойкие навыки нормированной речи на занятиях по гуманитарным и специальным дисциплинам, на третьем - контролировалось усвоение профессиональной речи.

В экспериментальном исследовании в соответствии с целью, заданиями и спецификой практического курса была задействована система наиболее оптимальных и эффективных форм учебно-познавательной деятельности студентов: лекция, практические занятия, самостоятельная работа. Навыки совершенствовались на практических занятиях курса делового украинского языка с использованием имитационных интерактивных методов с элементами коррекции речи студентов в диалектных условиях.

Система упражнений для исследования на диалектном материале создана не как статическая последовательность школьных упражнений, а логически продуманная последовательность умственных действий и операций, основанных на знании особенностей коммуникативных качеств речи. Особенное внимание уделили упражнениям на редактирование, перевод текстов, потому что именно такие формы работы способствовали выработке навыков грамотного построения профессионального выражения в условиях билингвизма.

Преподаватели вуза за разработанными рекомендациями продолжали работу над формированиеи речевых умений и навыков студентов-аграрников в диалектных условиях: развивали диалогическую и моногическую речь будущих специалистов сельського хозяйства в процессе деловых и ролевых игр, насыщали их словарный запас профессиональной терминологией, совершенствовали умения ориентироваться в ситуации общения.

Количественный и качественный анализ результатов исследовательской работы подтверждает эффективность разработанной методики преподавания культуры деловой речи в аграрных вузах.

Ключевые слова: речевое мастерство, коммуникативная компетенция, диалектная среда, территориальные диалектизмы, суррогатные образования, социальные диалектизмы, термины-диалектизмы, интерактивные имитационные методы, коррекция речи, речевые недочеты диалектного характера.

G.D.Beregova. Formation of culture of the students in Agrarian Higher Schools under conditions of the dialects in Dnipro lowland region. – Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of the candidate of Pedagogical Sciences in Specialty 13.00.02 – Theory and Methods of teaching (Ukrainian language) – Kherson State University, Kherson, 2003.

The dissertation proposes scientifically grounded methodical system that defines content, optimum methods and rational ways and means of forming student speech culture in the Agrarian Higher Schools under conditions of the dialects in Dnipro lowland region. It is stated, that the necessity of forming business speech culture of agrarian students under dialect conditions has to satisfy purposeful common and systematic professors activity in all teaching disciplines of Agrarian Higher Establishments in respect of developing speech abilities and skills of future specialist.

The novelty of the dissertation research consists in applying interactive imitative methods in teaching process that give an opportunity to eliminate dialect of the students during communication.

Key words: speech skill, communicative competence, dialect of speakers, territory dialectisms, surrogate formations, terms-dialectisms, interactive imitative methods, speech correction, dialect speech defects.

--------------------------------------------------------

Підписано до друку 28.11.2002р.

Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам.208.

---------------------------------------------------------

Віддруковано з готових оригінал-макетів

РВВ “Колос” ХДАУ

73006, м.Херсон, вул. Р.Люксембург, 23