Інститут педіатрії, акушерства та гінекології

Академії Медичних Наук України

ЩЕРБИНА Світлана Євгенівна

УДК 618.173: 614.876:614.2:611/612

Особливості перебігу ранніх клімактеричних

порушень у робітниць основних професій суднобудування та їх лікування

14.01.01 - акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Київ-1998

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор

Сольський Яків Порфирійович,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

завідуючий відділенням гінекології

доктор біологічних наук, професор

Травянко Тетяна Давидівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

завідуюча лабораторієй ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН та НАН України

Степанківська Галина Костянтинівна

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ)

професор кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, професор

Зелінський Олександр Олексійович

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідуючий кафедрою перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №3

Захист відбудеться "08" грудня 1998 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” (Д 26.553.01) при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (254052, м. Киів, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (254052, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий "04" листопада 1998року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Аналіз гінекологічної захворюваності свідчить про те, що в останні роки відмічається зростання частоти клімактеричного синдрому (КС) у жінок віком від 40 до 65 років. Згідно даних літератури (Сметник В.П., Ткаченко Н.М., Глезер Г.А., 1988; Крымская М.Л., 1989; Зелінський О.О., 1998; Сольський Я.П., Васильєва І.О., 1998; Татарчук Т.Ф., 1998) його частота коливається від 40 до 80%. При цьому його перебіг став більш важким і він має явну тенденцію до поширення у бік молодшого віку.

Внаслідок цього серед жінок клімактеричного періоду помітно знижується виробнича ефективність праці, збільшується захворюваність з тимчасовою втратою працездатності та підвищується інвалідизація. Ця проблема набула першочергової державної важливості і в умовах суднобудування, де поряд з чоловіками працює багато жінок (біля 50%). Основними професіями в цій галузі промисловості є зварювальниці, маляри та кранівниці. Складність технології суднобудування полягає в періодичному виконанні операцій в цехах, на суднах, відкритих майданчиках, в секціях відкритого, напіввідкритого та закритого типу, умови яких не виключають несприятливого впливу виробничого середовища на організм працюючих жінок.

Можливість несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів найбільш велика у малярів, зварювальниць та кранівниць. Серед факторів, які негативно діють на організм робітниць, насамперед необхідно відзначити вплив хімічних речовин у повітрі виробничої зони, переважно для малярів та зварювальниць, загальну та локальну вібрацію (переважно для кранівниць), а також виробничий шум, незадовільні метеорологічні умови та інші.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що наукових робіт, присвячених вивченню впливу умов праці на стан здоров`я жінок, працюючих на суднобудівельних підприємствах, дуже мало. В той же час багато аспектів цієї проблеми лишаються до останнього часу не вивченими. Так, зокрема, в доступній літературі ми не знайшли даних про перебіг клімактеричного періоду у робітниць основних професій суднобудування (зварювальниць, малярів та кранівниць). Недостатньо вивчені і чинники, що обтяжують перебіг клімактеричного періоду та сприяють виникненню ранніх клімактеричних порушень. Досконало не досліджений гормональний статус робітниць основних професій суднобудування при фізіологічному перебігу клімактеричного періоду та при його порушеннях. Не розроблені відповідні рекомендації по лікуванню ранніх клімактеричних порушень у робітниць суднобудування.

Приведені дані свідчать про те, що подальше вивчення перебігу клімактеричного періоду у робітниць основних професій суднобудування, виявлення факторів ризику та проведення своєчасної корекції змін, пов`язаних з віковим зниженням та виключенням функції яєчників у даної категорії жінок, є досить актуальним.

Зв`язок теми з планом наукових праць установи. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ІПАГ АМН України і є фрагментом комплексної теми відділення гінекології (N держреєстрації 01.96И006283, шифр теми ВК 20000596). Проведені дослідження являються певним вкладом в вирішення деяких аспектів державної програми “Здоров`я літніх людей”, затвердженої Указом Президента України N1347/97.

Мета дослідження - розробити більш ефективні методи лікування ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування (малярів, зварювальниць та кранівниць) на основі вивчення особливостей їх клінічного перебігу, факторів ризику та оцінки гормонального статусу.

Задачі дослідження:

- вивчити частоту та клінічні особливості перебігу ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування;

- виявити фактори, які сприяють виникненню ранніх клімактеричних порушень;

- вивчити гормональний статус у робітниць основних професій суднобудування;

- розробити відповідні рекомендації по удосконаленню терапії ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування, провести їх клінічну апробацію та порівняльну оцінку.

Наукова новизна:

- вперше проведено комплексне вивчення частоти та клінічних особливостей перебігу ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування (малярів, зварювальниць та кранівниць);

- встановлено, що клімактеричний синдром зустрічається значно частіше у робітниць основних професій суднобудування, при цьому у зварювальниць та малярів домінують психоемоційні порушення, а серед кранівниць - вегето-судинні;

- показано, що характер перебігу клімактеричного синдрому залежить не тільки від професійних шкідливостей, але й від спадкових та середовищних факторів, а також преморбідного фону (перенесених або наявних екстрагенітальних та гінекологічних захворювань);

- вперше виявлені особливості гормонального стану у робітниць основних професій суднобудування - у малярів та зварювальниць в перименопаузі гіперестрогенія, а у кранівниць - гіпоестрогенія при підвищенні гонадотропних гормонів;

- з врахуванням отриманих даних запропоновані диференційовані патогенетично обгрунтовані комплекси лікування ранніх клімактеричних порушень як в перименопаузальному, так і в постменопаузальному періодах у робітниць основних професій суднобудування, а також проведена їх клінічна апробація, яка показала їх безумовну доцільність.

Практичне значення роботи. На основі отриманих даних запропоновані диференційовані патогенетично обгрунтовані, більш ефективні комплекси лікування клімактеричних порушень (як в перименопаузальному, так і в ранньому постменопаузальному періодах) у робітниць основних професій суднобудування - малярів, зварювальниць та кранівниць.

Використання запропонованих комплексів лікування, які включають на фоні немедикаментозної терапії з вживанням полівітамінних препаратів з мікроелементами та фітопрепаратів седативної і антидепресантної дії, застосування замісної гормональної терапії (ЗГТ), дає можливість диференційованого підходу до лікування жінок з урахуванням фази клімактеричного періоду, особливостей перебігу ранніх клімактеричних порушень, а також їх спеціальності. Застосування запропонованих комплексів забезпечує суттєве зниження частоти та ступеня вираженості ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування, а також підвищення їх працездатності. Результати дослідження та розроблені методики лікування впроваджені в роботу медико-санітарних частин суднобудівних заводів м. Миколаєва та в жіночих консультаціях м. Миколаєва, та деяких консультаціях м. Полтави і м. Ромни Сумської області.

Особистий внесок здобувача.

1.

1.

1.

1.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на засіданні Київського міського наукового товариства акушерів-гінекологів (1996р.), Х з`їзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996р.), Іій науково-практичній конференції “Менопауза та здоров`я жінки” (Київ, 1998р.), ІІ інтернаціональному симпозіумі “Здоров`я жінок і менопауза” (Флоренція, 1996р.), ХІІІ Європейському конгресі гінекологів та акушерів (Єрусалим, 1998р.), засіданнях обласного товариства акушерів-гінекологів (Миколаїв, 1996, 1997рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 4 в наукових журналах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 рисунками, 86 таблицями, які займають 28 сторінок. Складається з вступу, огляду літератури, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці робітниць основних професій суднобудування, 4 розділів клініко-лабораторних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 303 джерел, та додатків, які займають 15 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані санітарно-гігієнічні, клініко-лабораторні методи дослідження з застосуванням УЗД органів малого тазу і імуноферментний та радіоімунний метод для визначення гормонів в сироватці крові.

Санітарно-гігієнічні дослідження умов праці робітниць основних професій суднобудування (малярів, зварювальниць, кранівниць) включали вивчення технологічного процесу, ступеня автоматизації та механізації роботи, організації праці на робочих місцях жінок даних професій.

Стан повітряного середовища оцінювався шляхом визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничої зони відповідно з вимогами ГОСТу 12.1.005-88. Одночасно були вивчені мікрокліматичні умови за наступними показниками: температура оточуючого повітря, відносна вологість та швидкість руху повітря. Температуру та вологість повітря вимірювали термоанемометром та аспіраційним психрометром Асмана, а швидкість руху повітря заміряли циліндричним кататермометром. Рівень виробничого шуму оцінювався на робочих місцях робітниць відносно з вимогами ГОСТу 12.1.1003-83.

Соціальний, особистий, сімейний, екстрагенітальний та гінекологічний анамнез був вивчений за спеціально розробленою картою-анкетою у 1008 робітниць основних професій суднобудування в віці від 40 до 60 років, в тому числі 320 малярів, 353 зварювальниці та 335 кранівниць, які склали 3 основні групи за фахом, а також у 216 жінок відповідного віку (група порівняння), робота яких не була безпосередньо пов`язана з професійними шкідливостями даного виробництва.

Робітниці основних професій суднобудування були розподілені на групи в залежності від наявності пери- чи постменопаузи. Так, в першій групі (серед малярів) 154 жінки були в перименопаузальному періоді, а 166 - в постменопаузальному періоді, в другій групі (серед зварювальниць) - 175 в перименопаузальному періоді та 178 жінок в постменопаузальному, в третій групі (серед кранівниць) - 141 жінка була в перименопаузальному та 194 жінки - в постменопаузальному періодах.

В групі порівняння 98 жінок знаходились в перименопаузальному та 118 жінок - в постменопаузальному періодах.

Термін перименопаузи встановлювався нами на основі клінічних даних (порушення менструального циклу по типу оліго-опсоменореї) та даних гормонального обстеження (зміни рівнів статевих стероідних та гонадотропних гормонів в сироватці крові).

Термін менопаузи встановлювався ретроспективно при наявності 12-місячної аменореї та гормонального обстеження.

Оцінка психоемоційних та вегето-судинних зрушень у всіх обстежених жінок проводилась шляхом визначення менопаузального індексу Куппермана в модифікації Е.В.Уваровой (МПІ).

Гормональне обстеження проведено у 77 робітниць 3 КС, у 65 робітниць без КС, які склали контрольну групу та у 40 жінок групи порівняння з КС, що були в перименопаузі та відповідно у 76, 59 і 40 жінок постменопаузального періоду. Визначення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ) та пролактину (ПРЛ) проводилось імуноферментним методом, а статевих гормонів - радіоімунним методом в лабораторії ендокринології ІПАГ АМН України.

Жінкам, у яких відмічалися дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) в перименопаузі, проводилось діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки в дні кровотеч з послідуючим гістологічним дослідженням вишкрібу.

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично: достовірність абсолютних величин оцінювали з використанням критерію Ст`юдента, а відносних - з застосуванням методу кутового перетворення Фішера. Різницю між величинами, які порівнювалися, вважали достовірною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення умов праці робітниць, яке було проведено на суднобудівних заводах міста Миколаєва, показало, що для цілого ряду ведучих професій створюється несприятливе, з гігієнічної точки зору, виробниче середовище. Серед факторів, які впливають на організм робітниць, основним є вплив хімічних речовин, що знаходяться у повітрі виробничої зони, особливо для малярів та зварювальниць, незадовільні метеорологічні умови, виробничий шум, вібрація, переважно для кранівниць, обмеження робітничого простору та інші.

В ході проведеного дослідження виявлено, що перебіг перименопаузального періоду у робітниць основних професій суднобудування значно частіше ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому, ніж у жінок групи порівняння, які безпосередньо не контактували з шкідливими чинниками виробництва. Так, у малярів КС розвився у 96,8% жінок, у зварювальниць - у 92%, у кранівниць - у 84,4%, в той час як в групі порівняння - лише у 62,2% жінок (р<0,05). При цьому у малярів та зварювальниць перименопаузальні зрушення значно частіше проявлялися у вигляді психоемоційних розладів, в той час як у кранівниць - у вигляді вегето-судинних порушень.

В структурі вегето-судинних порушень у кранівниць переважали такі симптоми як приливи (у 77,3% жінок), підвищення артеріального тиску (у 69,5%), тахікардія (у 61,7% жінок), в той час як ці симптоми у малярів, зварювальниць та жінок групи порівняння зустрічалися в значно меншій кількості (р<0,05). Головний біль та порушення сну вірогідно частіше відмічалися серед малярів (відповідно у 55,8% і 50,6%), серед зварювальниць (в 52,6% і 46,9%) та серед кранівниць (59,5% та 52,5%) в той час як серед жінок групи порівняння вони були виявлені тільки у 31,6% та 34,7% обстежених (р<0,05).

Слід відмітити, що вестибулопатії (48,9%) у кранівниць відмічалися вдвічі частіше, ніж у малярів (20,8%) і зварювальниць (22,3) та майже в 5 разів, ніж у жінок групи порівняння (9,2%). Це можна пояснити специфічністю професійних чинників, що діють на організм жінки-кранівниці (робота на висоті, локальна та загальна вібрація, постійне перенапруження зорового аналізатору).

При аналізі симптому парестезії встановлено, що у малярів (18,2%) та зварювальниць (17,7%) дані показники значно перевищували аналогічний показник у жінок групи порівняння (9,2%), але в той же час були менші в порівнянні з аналогічним показником у кранівниць (29,8%).

В структурі психоемоційних порушень у малярів, зварювальниць та кранівниць переважали такі симптоми, як зниження працездатності (відповідно у 83,1%, 77,7% і 61,7%) та втомлюваність (у 84,4%, 81,1% і 64,5%). Ці показники в згаданих групах перевищували відповідні (46,9%, 49%) у жінок групи порівняння (р<0,05). У малярів частіше, ніж в групах інших професій, спостерігалися такі симптоми, як погіршення пам`яті (в 57,1%), плаксивість (в 41,6%), дратівливість (в 70,8%), зниження лібідо (в 44,8%), що характерно для клінічної картини так званого “синдрому маляра”, який згідно з даними літератури (Lade A., Mortensen E.L., Bruhn P., 1988; Granmer I.M., Lolberg L., 1986) характеризується перманентними порушеннями центральної та периферійної нервової системи у вигляді зниження пам`яті, апатії, депресії, безсоння та інших психопатологічних порушень. У зварювальниць дані симптоми: погіршення пам`яті (в 41,1%), плаксивість (в 27,4%), дратівливість (в 56,0%) та зниження лібідо (в 30,9%) перевищували відповідні показники у кранівниць (проти 22,7%, 15,6%, 34,0%, 19,9%) та жінок групи порівняння (проти 19,4%, 14,3%, 22,4%, 17,3%), але були нижчі, ніж у малярів,де вони були на рівні 57,1%, 41,6%, 70,8%, 44,8%.

Варто відмітити, що у малярів та зварювальниць значно частіше відмічався депресивний стан: серед малярів - у 53,2%, а серед зварювальниць у 43,4%, в той час, як у кранівниць він був тільки у 29,1% жінок, а в групі порівняння - у 26,5% обстежених.

Переважання психоемоційних порушень у малярів та зварювальниць значною мірою пояснюється впливом таких хімічних речовин, як бензол, толуол, ксилол, органічні сольвенти, що входять до складу лакофарбового та зварювального аерозолів, присутніх в повітрі виробничої зони.

Слід відмітити, що у малярів та зварювальниць перименопаузальний період нерідко ускладнювався і розвитком дисфункційних маткових кровотеч, що також зумовлено впливом згаданих хімічно-активних сполук, які мають ксеноестрогенну дію (Sandmark B. et al., 1989; Schwartz B.S. et al., 1990; Parkinson D.K. et al., 1990), а це сприяє розвитку гіперпластичних процесів ендометрія та в подальшому виникненню дисфункційних маткових кровотеч. В цьому наші дані співпадають з опублікованими в літературі (Schwartz B.S., Cohen S., 1990; Edward L. et al., 1994). По нашим даним у 66,2% малярів та у 58,3% зварювальниць в перименопаузі були дисфункціональні маткові кровотечі, в той час як у кранівниць вони мали місце тільки у 33,3% жінок , а в групі порівняння - у 26,5% обстежених (р<0,05). Результати гістологічного дослідження вишкрібу ендометрія свідчать про те, що у малярів та зварювальниць майже вдвічі частіше відмічаються гіперпластичні зміни ендометрія, ніж у кранівниць та жінок групи порівняння.

Зміни менструальної функції по типу опсо-олігоменореї спостерігалися у 55,3% кранівниць та 64,3% жінок групи порівняння. Ці показники значно перевищували відповідні у малярів (23,4%) та зварювальниць (31,4%).

При аналізі віку настання менопаузи встановлено, що у малярів та зварювальниць вона настає пізніше - в 52,8 + 0,4 та 52,4 + 0,3 роки, в той час, як у кранівниць в 47,6 + 0,6 років, а у жінок групи порівняння в 49,2 + 0,3 (р<0,05). Враховуючи ксеноестрогенну дію хімічних сполук (Schwartz B.S. et al., 1990; Parkinson D.K. et al., 1990; Edward L. et al., 1994), які входять до складу лакофарбового та зварювального аерозолю і безпосередньо впливають на стан здоров`я жінок, можна допустити, що це обумовлено за рахунок згаданих чинників. У кранівниць, навпаки, менопауза настає раніше, ніж у жінок групи порівняння, відповідно в 47,6 + 0,6 років проти 49,2 + 0,3 років, (р<0,05).

В постменопаузальному періоді клімактеричний синдром також частіше відмічався у робітниць основних професій суднобудування, ніж у жінок групи порівняння. Так, у малярів КС розвився у 97,5% випадків, у зварювальниць - у 93,3%, у кранівниць - у 97,4% випадків, в той час, як в групі порівняння - лише в 58% випадків (р<0,05). При цьому у малярів та зварювальниць клімактеричні порушення частіше проявлялися у вигляді психоемоційних, а у кранівниць - у вигляді вегето-судинних зрушень.

В структурі вегето-судинних порушень у кранівниць переважали приливи (95,4%), підвищення артеріального тиску (77,3%), тахікардія (62,9%), головний біль (66,0%). Приливи та підвищення артеріального тиску мали місце також у малярів та зварювальниць, але частота їх виявлення була дещо меншою, ніж у кранівниць і відповідно становила у малярів 81,9% та 59,6%, а у зварювальниць 83,2% та 68,5%. В групі порівняння частота даних симптомів була достовірно нижчою, ніж у робітниць основних професій суднобудування.

Відмічено значно більшу частоту виявлення вестибулопатій у кранівниць (56,7%) в порівнянні з малярами (27,7%) та зварювальницями (31,5%) (р<0,05). Серед жінок групи порівняння частота вестибулопатій була значно нижчою, ніж серед робітниць основних професій суднобудування і склала лише 8,5%. Порушення сну також рідше відмічалось серед жінок в групі порівняння (33,9%), ніж серед малярів (53,6%), зварювальниць (51,1%) та кранівниць (52,6%) (р<0,05). Крім того, у робітниць основних професій суднобудування частіше спостерігались такі симптоми, як озноби, відчуття оніміння тіла, порушення дермографізму, ніж у жінок групи порівняння (р<0,05).

В структурі психоемоційних порушень у малярів, зварювальниць та кранівниць переважаючими були такі симптоми, як зниження працездатності (в 84,3%, 73,6%, 66,0%), підвищена втомлюваність (в 88%, 72,5%, 58,2%), дратівливість (в 72,3%, 60,1%, 45,3%), зниження лібідо (в 51,8%, 48,9%, 47,4%). Ці показники у зазначених групах жінок вірогідно (р<0,05) перевищували відповідні у жінок групи порівняння (38,1%, 34,8%, 23,7%, 32,2%). При цьому у малярів та зварювальниць дані порушення виявлялися значно частіше, ніж у кранівниць. Крім того, у малярів та зварювальниць такі симптоми, як неуважність (57,8%, 52,2%), погіршення пам`яті (62,7%, 57,3%), плаксивість (48,2%, 40,5%) переважали відповідні у кранівниць (30,9%, 28,9%, 21,6%) та у жінок групи порівняння (21,2%, 23,7%, 18,6%). Значно частіше у малярів та зварювальниць відмічалися депресії - в 53,6% та 49,4%, в той час, як серед кранівниць тільки у 24,7% жінок, а в групі порівняння - у 17,8% обстежених.

При аналізі впливу чинників, що сприяють розвитку ранніх клімактеричних порушень виявлено, що у жінок з КС частіше в репродуктивному періоді відмічалась наявність хронічних запальних процесів геніталій, хірургічні втручання на додатках матки, порушення менструальної функції. Крім того, у малярів та зварювальниць частіше відмічалися гіперпластичні процеси ендометрія, а у кранівниць - ендометріоз, що, можливо, пов`язано з впливом професійних чинників (вибрації).

Варто відмітити те, що у жінок з КС в анамнезі було значно більше штучних абортів, ніж у жінок без КС. Ці дані свідчать про те, що абортні травми призводять до зрушень менструальної функції, розладу нервової системи, виникнення запальних процесів геніталій і в подальшому ускладнюють перебіг клімактеричного періоду.

Ускладнення вагітностей, особливо гестози, спостерігалися у жінок з КС значно частіше (31,2%), ніж у жінок без КС (19,4%) (р<0,05). Ці дані узгоджуються з даними ряду авторів (Бодяжина В.И. и соавт., 1990; Крымская М.Л., 1989), на думку яких гестози призводять до порушень обміну речовин в організмі, порушень ЦНС, та в подальшому викликають схильність до артеріальної гіпертензії та інших серцево-судинних та обмінних порушень.

Нами вивчено також вплив різних методів контрацепції на перебіг клімактеричного періоду. Виявлено, що більшість жінок з КС застосовували coitus interruptus як метод контрацепції. На наш погляд, застосування даного методу контрацепції призводить до дизгармонії сексуальних відношень і негативно впливає на перебіг клімактеричного періоду. Жінки без КС частіше застосовували ВМК (в 37,1%) по відношенню до жінок з КС - 12,6% (р<0,05). Наші дані співпадають з даними Б.М.Кошкіна (1988), який у своїх дослідженнях встановив, що патологічний перебіг клімактеричного періоду зустрічається в 2,5 рази рідше у жінок, які застосовували ВМК, ніж у тих, які взагалі не застосовували методи контрацепції.

За даними ряду авторів (Бодяжина В.И. и соавт., 1990; Крымская М.Л., 1989; Шардин С.А., 1991) наявність екстрагенітальної патології значно ускладнює перебіг клімактеричного періоду. В нашому дослідженні у жінок з КС частіше відмічалась екстрагенітальна патологія, особливо серцево-судинні захворювання, хронічні запальні процеси печінки та жовчного міхура. Варто відмітити, що екстрагенітальні захворювання частіше відмічались у робітниць основних професій суднобудування, ніж у жінок групи порівняння, що зумовлено впливом професійних шкідливостей.

В літературі є дані про те, що хронічний стрес - це один з найголовніших чинників у розвитку ранніх клімактеричних порушень (Ballinger B., 1990; Jath D., 1990; Kaufert P.A., Lock M., 1994).

Негативні зміни в особистому житті, пов`язані із стресовими ситуаціями, проблеми на роботі, в сім`ї, а також інші стресові моменти знижують “адаптаційні резерви” жінки і сприяють розвитку КС. Нами також виявлено, що жінки з КС частіше відмічали проблеми, пов`язані з погіршенням фінансового положення сім`ї, погіршенням житлових умов та харчування, хворобою члена сім`ї. У багатьох жінок виникали конфлікти з дітьми та чоловіком, в основі яких, в більшості випадків, лежить зниження матеріального достатку, проблеми алкоголізму та наркоманії. Серед найбільш поширених стресових ситуацій, виникаючих на роботі, більшість жінок відмічали недостатню та несвоєчасну виплату заробітної плати, зміну часу та умо праці, підвищення відповідальності за виконану роботу. Багатьох жінок турбувала також проблема можливого звільнення з роботи в зв`язку з досягненням пенсійного віку.

В.П.Сметник (1988) приводить дані про більш високу частоту розвитку КС у родичів І та ІІ ступеня споріднення. Наші дані також узгоджуються з її висновками. Це свідчить про те, що в розвитку КС відіграють роль не тільки середовищні, але й спадкові фактори.

Вивчення гормонального статусу у робітниць основних професій суднобудування показало, що в перименопаузальному періоді у робітниць з КС відмічалось вірогідне збільшення рівнів гонадотропних гормонів (ЛГ та ФСГ) у сироватці крові по відношенню до відповідних порівняльних груп без КС. При цьому у кранівниць, у яких в структурі КС переважали вегето-судинні порушення, рівень ФСГ (88,5 + 9,2 mlU/ml) був вірогідно вищий, ніж у малярів (60,2+4,5 mlU/ml), зварювальниць (66,8+5,7 mlU/ml) та жінок групи порівняння з КС - 64,0+7,2 mlU/ml (р<0,05). Деякими авторами також виявлено, що при вегето-судинних порушеннях відмічається збільшення рівня ФСГ в сироватці крові (Сметник В.П., 1995; Франченко И.Д., Шедрина Р.М., 1997; Mishell D.R., 1992).

За нашими даними найбільші рівні ЛГ в сироватці крові були у малярів (68,4+8,4 mlU/ml) та зварювальниць (60,2 + 7,1 mlU/ml). Вони перевищували відповідні показники у кранівниць (42,2+4,8 mlU/ml) та жінок з КС групи порівняння - 40,7 + 5,6 mlU/ml (р<0,05). Рівень пролактину в сироватці крові жінок обстежених груп істотньо не змінювався (р >0,05).

В перименопаузальному періоді відмічається зниження рівнів статевих стероідних гормонів. При аналізі отриманих даних встановлено, що у жінок з КС, зокрема кранівниць (720,0+61,7 пмоль/л) та жінок з КС першої групи порівняння (836,0+81,8 пмоль/л) , рівень естрадіолу був вірогідно нижчий, ніж у відповідних порівняльних групах: у кранівниць без КС (1074,2+81,8 пмоль/л) та жінок ІІ групи порівняння (1090,5+72,9 пмоль/л) (р<0,05). Але такі зміни не були виявлені в інших порівняльних групах: у малярів (з КС та без КС) та зварювальниць (з КС та без КС). Варто відмітити, що саме серед малярів та зварювальниць було вірогідне збільшення рівня естрадіолу в сироватці крові в порівнянні з кранівницями з КС та жінками І групи порівняння з КС. Так, у малярів з КС рівень естрадіолу був 1320,6+98,7 пмоль/л, у зварювальниць - 1280,6+74,2 пмоль/л, в той час, як у кранівниць - 720,0+61,7 пмоль/л та у жінок І групи порівняння - 836,0+81,8 пмоль/л (р<0,05). Наявність виявленої гіперестрогенії у робітниць даних груп, в певній мірі, можна пояснити впливом професійних шкідливостей. Що стосується рівня прогестерону, то у всіх жінок з наявністю КС виявлена тільки тенденція до зниження цього гормону у сироватці крові в порівнянні з жінками без КС.

Як відомо, деякі хімічні сполуки, які входять до складу лакофарбового та зварювального аерозолів, мають ксеноестрогенну дію, а це негативно впливає на нервову систему, знижує метаболічні процеси в печінці, впливає на обмін речовин у організмі і тим самим сприяє підвищенню маси тіла. Дані порушення приводять до підвищення екстрагландулярної ароматизації андрогенів в естрогени, збільшуючи тим самим рівень естрогенів та рівень ЛГ у сироватці крові.

В літературі існують дані про наявність позитивної кореляції між рівнем естрогенів та рівнем ЛГ у сироватці крові (Mishell D.R., 1992). Цим, в деякій мірі, можна пояснити збільшення рівня ЛГ в сироватці крові малярів та зварювальниць.

Рівень пролактину у жінок обстежених груп істотньо не змінювався.

Отримані дані свідчать про те, що у малярів та зварювальниць в перименопаузальному періоді відмічається відносна гіперестрогенія при збільшенні рівня гонадотропних гормонів (особливо ЛГ), а у кранівниць - гіпоестрогенія при збільшенні рівня ФСГ.

В постменопаузальному періоді продовжувалося збільшення рівнів гонадотропних гормонів, особливо у жінок з КС. При цьому залишалась виявлена нами тенденція: у малярів та зварювальниць - збільшення рівнів ЛГ, у кранівниць - ФСГ. Збільшення рівнів ЛГ спостерігалося у малярів з КС (88,9+9,7 mIU/ml) та зварювальниць з КС (84,2+9,1 mIU/ml) по відношенню до жінок І групи порівняння (60,2+7,5 mIU/ml; р<0,05).Найбільший рівень ФСГ в сироватці крові відмічався у кранівниць з КС (128,5+10,2 mIU/ml), в той час як у малярів він склав 98,6+8,2 mIU/ml, у зварювальниць - 101,2+9,1 mIU/ml, та у жінок І групи порівняння - 86,8+7,9 mIU/ml (р<0,05).

Що стосується статевих стероїдів (прогестерону та естрадіолу), то у жінок з наявністю КС виявлено вірогідне зниження даних гормонів в сироватці крові відносно жінок без КС (р<0,05). Варто відмітити, що вірогідно нижчий рівень естрадіолу відмічався у кранівниць в порівнянні з малярами (727,8+44,9 пмоль/л), зварювальницями (712,0+74 пмоль/л) та жінками І групи порівняння (692,0+88,1 пмоль/л).

Представляють інтерес проведені нами ультразвукові дослідження, зокрема дані про товщину ендометрія в пери- та постменопаузальному періодах. Встановлено, що у малярів та зварювальниць товщина ендометрія в перименопаузі була вищою, ніж у кранівниць та жінок групи порівняння і продовжувала перевищувати відповідні показники ще й на другому році після останніх місячних. Наявність цих змін обумовлена впливом хімічно активних сполук, які мають ксеноестрогенну дію, сприяють розвитку відносної гіперестрогенії та в подальшому розвитку гіперпластичних змін ендометрія.

З врахуванням одержаних даних для лікування ранніх клімактеричних порушень перименопаузального періоду нами розроблені терапевтичні комплекси окремо для малярів та зварювальниць, враховуючи те, що крім КС, у них відмічалися ще й дисфункціональні маткові кровотечі, а також окремо для кранівниць.

Перший комплекс для малярів та зварювальниць включав в собі застосування немедикаментозної терапії (ранкова гімнастика, контрастний душ, вживання полівітамінів “Мульті-табс” по 1 драже тричі на день), гормональний препарат “Примолют-нор” з 16-го до 25-го дня циклу по 1 таблетці на день в циклічному режимі на протязі 3 місяців; ІІ комплекс - аналогічну немедикаментозну терапію, гормональний препарат “Примолют-нор” та фітопрепарат “Біттнер трав`яний еліксир” (по 20 крапель тричі на день).

При аналізі середніх показників МПІ відносно психоемоційних порушень до та після лікування як у малярів, так і у зварювальниць І групи, вірогідної різниці не виявлено. Що стосовно жінок ІІ підгрупи, то при порівнянні середніх показників МПІ до та після лікування відмічено їх вірогідне зниження: у малярів МПІ знизився з 12,8+0,2 до 9,7+0,3 (р<0,05), у зварювальниць - з 12,4+0,6 до 8,2+0,1 (р<0,05). Ці дані свідчать про ефективність ІІ комплексу лікування не тільки для профілактики розвитку гіперпластичних процесів ендометрія і лікування ДМК, але й для терапії психоемоційних порушень при КС. Як відомо, препарати похідні 19-нортестостерону здатні підвищувати лібідо, покращувати настрій, “життєвий тонус” (Jastelo-Branco et al., 1992). Нами підтверджена і сприятлива дія гормонального препарату “Примолют-нор”, який є похідним 19-нортестостерону в лікуванні психоемоційних порушень, а в поєднанні з препаратом “Біттнер трав`яний еліксир”, який має седативну та антидепресантну дію, даний ефект значно посилюється.

При аналізі вегето-судинних порушень відмічено вірогідне зниження таких симптомів як приливи, головний біль, тахікардія, порушення сну у жінок, у яких був застосований другий комплекс лікування. На підставі даних показників МПІ, які вірогідно зменшувались при використанні даного комплексу лікування, доведена його ефективність.

Враховуючи те, що у кранівниць в перименопаузальному періоді переважали вегето-судинні порушення, ми вважали доцільним призначення їм замісної гормональної терапії (ЗГТ). Для цього розроблено три комплекси лікування. Перший комплекс включав в себе немедикаментозну терапію, вживання полівітамінів “Мульті-табс”; ІІ комплекс - аналогічну немедикаментозну терапію та гормональний препарат клімонорм, гестагенний компонент якого є похідним 19-нортестостерону; ІІІ комплекс – аналогічну немедикаментозну терапію та гормональний препарат клімен, гестагенний компонент якого є похідним 17-ОН прогестерону.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що у жінок, яким був запропонований перший комплекс лікування, значного покращення стану не відмічено. У жінок, яким був запропонований другий комплекс лікування (з використанням в якості ЗГТ- клімонорму) на тлі зниження частоти приливів та деякого покращення психоемоційного стану, відмічалися скарги на підвищення артеріального тиску (в 51,1%) та головний біль (в 46,8%), тахікардія (в 38,3%), що явно знижувало ефективність даного комплексу. Згідно даних ряду авторів (Barrett-Connor E., 1997; Вreat L., 1994; Notelovitx M., 1997) гормональні препарати, до складу яких входять похідні 19-нортестостерону, можуть активізувати субстанцію ренін-ангіотензін і сприяти розвитку гіпертонії. У жінок, яким був запропонований третій комплекс лікування, згаданих побічних ефектів не спостерігалось. Саме тому, ми пропонуємо застосовувати кранівницям, у яких переважають вегето-судинні порушення, не клімонорм, а клімен.

При аналізі психоемоційних порушень нами виявлено вірогідне зниження показників МПІ тільки у жінок, у яких застосовувався другий комплекс лікування. В інших підгрупах показники МПІ до та після лікування вірогідно не змінювались. Ці дані свідчать про більшу ефективність другого комплексу при лікуванні психоемоційних порушень КС, де в якості ЗГТ використовувася гормональний препарат клімонорм.

Для лікування в постменопаузальному періоді ми також розробили окремі комплекси лікування ранніх клімактеричних порушень. Малярам та зварювальницям призначали немедикаментозну терапію, вживання полівітамінів “Мульті-табс”, фітопрепарат “Біттнер трав`яний еліксир” та ЗГТ з використанням гормонального препарату клімонорму. При цьому ми враховували те, що в структурі КС у них переважали психоемоційні порушення. Кранівницям призначали аналогічну немедикаментозну терапію з застосуванням фітопрепарату “Біттнер трав`яний еліксир” та гормонального препарату клімена.

Для апробації ефективності цих комплексів лікування жінки були розподілені на 3 підгрупи, в залежності від застосування призначеного комплексу: перший комплекс включав немедикаментозну терапію та фітопрепарат “Біттнер трав’яний елексир”; другий комплекс - немедикаментозну терапію та ЗГТ: малярам та зварювальницям - клімонорм, кранівницям - клімен, третій комплекс - аналогічну немедикаментозну терапію, ЗГТ (малярам та зварювальницям - клімонорм; кранівницям - клімен) та фітопрепарат “Біттнер трав`яний еліксир”.

В ході проведеного дослідження встановлено, що найбільш ефективним був третій комплекс лікування: вже через 3 місяці після його застосування МПІ відносно вегето-судинних порушень знизився з 25,40,3 до 22,40,2 (у малярів), з 25,30,7 до 21,90,5 (у зварювальниць) і з 27,50,6 до 23,90,4 (у кранівниць), а відносно психоемоційних порушень відповідно з 12,70,5 до 8,20,1 (у малярів), з 12,60,3 до 7,20,4 (у зварювальниць) та з 11,60,7 до 6,20,5 (у кранівниць). Була також підтверджена доцільність застосування при переважанні психоемоційних розладів (у малярів та зварювальниць) - гормонального препарату клімонорму, а у жінок з більш вираженими вегето-судинними розладами у кранівниць - клімену. За нашими даними немедикаментозна терапія з застосуванням фітопрепарату “Біттнер трав`яний еліксир” без ЗГТ може бути рекомендована лише пацієнткам з легким ступенем вираженості психоемоційних порушень.

Все вищезазначене свідчить про безумовну доцільність застосування розроблених нами диференційних лікувальних комплексів, направлених на зниження частоти ускладнень, які виникають в клімактеричному періоді у робітниць основних професій суднобудування.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.