НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОБОСЬ ІРИНА МАКАРІВНА

УДК 631.526.3:635.61:631.544.7

ПІДБІР СОРТИМЕНТУ ТА АГРОБІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

КАВУНА І ДИНІ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

06.01.06 – овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук

Сич Зеновій Деонизович

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Лихацький Віталій Іванович,

Уманський державний аграрний університет,

завідувач кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук

Гнатюк Ганна Григорівна

Київський відділ зонального овочівництва

Інституту овочівництва і баштанництва УААН,

старший науковий співробітник

Провідна установа - Вінницький державний аграрний університет,

кафедра плодівництва, овочівництва, технології

зберігання і переробки сільськогосподарської

продукції,

Міністерства аграрної політики України, м. Вінниця.

Захист відбудеться “19” грудня 2003 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАУ за адресою: 03041,

м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий “17” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність досліджень. Вирощування кавуна і дині в плівкових теплицях набуває широкого поширення, що вимагає розробок нових технологій і створення відповідного сортименту. Світовий досвід свідчить, що баштанні культури вирощувати в несезонний період економічно вигідно, розширюючи строки надходження на ринок свіжих плодів на 30-40 днів. Річна потреба баштанних культур 20-25 кг на одну людину нині не задовольняється виробництвом і фактично становить 9,7 кг. Оскільки, тривалість надходження плодів кавуна і дині обмежена (2-3 місяці) і переважно вони надходять у другій половині літа, вирощування цих культур в плівкових теплицях дасть можливість розширити період використання продукції, за рахунок прискорення достигання врожаю.

Для одержання високого врожаю плодів кавуна і дині в спорудах закритого ґрунту потрібні скоростиглі, високопродуктивні, з високими смаковими якостями та стійкими до понижених температур, ураження хворобами і пошкодження шкідниками сорти і гібриди. Проте, сортимент цих культур, занесених до Реєстру сортів рослин України, створювався, випробовувався і впроваджувався лише для відкритого ґрунту. Перенесення його у споруди закритого ґрунту не завжди забезпечує бажаний результат. Виходячи з цього, актуальним є удосконалення технологій вирощування плодів кавуна і дині в плівкових необігрівних теплицях, важливим елементом яких є підбір вітчизняних сортів і гібридів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою овочівництва Національного аграрного університету, які виконувались у межах науково-дослідної програми “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті” (номер державної реєстрації 0103U008113) та Київською дослідною станцією Інституту овочівництва і баштанництва УААН за темою: ,,Підібрати і створити нові сорти і гібриди кавуна та дині для плівкових теплиць” (номер державної реєстрації 0101U001168).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є удосконалення технології на основі підбору високопродуктивних, з високими смаковими якостями сортів і гібридів кавуна і дині для плівкових теплиць та її агробіологічне обґрунтування.

Для її досягнення були поставлені такі завдання:

- підбір сортів і гібридів для вирощування плодів кавуна і дині в плівкових теплицях;

- оцінка вихідного матеріалу кавуна і дині в плівкових теплицях;

- встановлення впливу способів вирощування на ріст і розвиток рослин;

- вивчення особливостей проходження початкових етапів органогенезу дині і кавуна в розсадний період;

- виявлення впливу регуляторів росту рослин (РРР) на ріст, розвиток та формування квіток сортів кавуна і дині.

Об’єктом дослідження є технологія вирощування кавуна (Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum. et Nakai) і дині (Cucumіs melo L.) в плівкових теплицях.

Предметом дослідження є сорти і гібриди кавуна та дині вітчизняної та іноземної селекції.

Методи досліджень – вегетаційні досліди, лабораторні дослідження хімічного складу плодів, морфофізіологічний аналіз конуса наростання, використання статистичних методів кореляції та дисперсії.

Наукова новизна та практична цінність роботи. Вперше в північному Лісостепу вивчені сорти і гібриди кавуна і дині та проведено агробіологічне обґрунтовання технології їх вирощування в плівкових теплицях. Проведено порівняльну оцінку сортименту за скоростиглістю, продуктивністю, стійкістю проти хвороб і шкідників, смаковими показниками та якістю. До Державної служби України з охорони прав на сорти рослин переданий гетерозисний гібрид дині Рада F1 для вирощування у відкритому та закритому ґрунті.

Впровадження у виробництво. В навчально-дослідному господарстві (Ворзель) НАУ у 2003 році проведено виробниче випробування перспективних сортів і гібридів дині в плівковій теплиці на площі 0,5 га, прибуток від яких складав 1,5-2,0 грн./м2. В Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН передані і проходять перевірку скоростиглі колекційні сортозразки кавуна для використання у селекційній роботі в якості батьківських форм. На основі кращих з них створено скоростиглі, з дружньою віддачею врожаю та моноеційним типом цвітіння гібриди, які у 2003 році проходили конкурсне сортовипробування на площі 0,48 га, прибуток від яких складав 2500-3800 грн./га. В Український інститут експертизи сортів рослин передана і затверджена засіданням методичної комісії методика “Сортовипробування кавуна і дині в закритому ґрунті”.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Овочівництво” та ”Сортовивчення овочевих культур” у формі лекційних, практичних і лабораторних занять, при виконанні дипломних проектів, бакалаврських і магістерських випускних робіт студентами плодоовочевого факультету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, написано огляд літератури, зроблено теоретичне узагальнення, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів досліджень.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри овочівництва, науковій конференції професорсько-викладацького складу, співробітників та аспірантів плодоовочевого факультету НАУ (2002р.), перших Симиренківських читаннях в Національному аграрному університеті “Тенденції розвитку сучасного садівництва та овочівництва” (2003 р.), міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” Уманського державного аграрного університету (2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано дев’ять праць, з них шість – у фахових виданнях.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій науково-дослідним установам і виробництву, списку використаних джерел і додатків. Текст ілюстровано 47 таблицями, 36 малюнками, з них 14 фотознімків. Список використаних джерел включає 300 найменувань, в тому числі 26 зарубіжних авторів. Додаток містить 45 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота проведена на кафедрі овочівництва НАУ та Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН в 2001-2003 рр. шляхом вегетаційних дослідів в плівковій арочній теплиці на сонячному обігріві в північній смузі правобережного Лісостепу України, де сумарна фотоактивна радіація за рік складає 57,6 ккал/см2, в т.ч. в період вегетації баштанних культур (квітень-серпень) – 24,0 ккал/см2. Досліди закладено на чорноземі вилугуваному малогумусному середньо суглинковому на лесовидному суглинку.

У роки досліджень найбільш критичними для росту і розвитку рослин кавуна і дині були погодні умови в травні-червні. Мікроклімат у теплиці в 2001 р. був нестабільним, особливо на початку вегетації (кінець травня-початок червня). Температура і відносна вологість значно коливались, мінімальні значення температури в окремі дні досягали +7-8оС, тобто нижче мінімуму для баштанних культур (10оС). В червні температура вночі була в межах 16-18оС, вдень 38-40оС, відносна вологість повітря, відповідно 90-95% та 50%. Перепади температури і вологості повітря в цей період, тобто під час цвітіння і зав’язування плодів обумовили обпадання перших квіток та зав’язі. Середньодобова температура повітря відкритого ґрунту в 2002 та 2003 рр. була вищою порівняно з 2001 р., що позначилося на мікрокліматі в теплиці. У 2002 –2003 рр. на початку вегетації умови були стабільнішими, середньодобова температура вищою, що позитивно вплинуло на строки цвітіння та зав’язування плодів.

Дослідження закладали згідно методики однофакторних дослідів. Повторність – 4-разова з рендомізацією. Облікова площа ділянки становила 5 м2. Сортовивчення проводили за методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2001). На шпалері рослини розміщували за схемою 70?70 см і формували за методикою Шульгіної Л.М. (1974; 1990), частково на шпалері – за методикою Борисової Р.Л. (1976). Культуру кавуна і дині на грядках, врозстил без формування рослин, досліджували згідно методики дослідної справи в баштанництві з оптимальною площею живлення – 120?70 см (2001). Схеми дослідів із сортовипробування наведені в табл. 1 і 2; з вивчення способів вирощування – в табл. 3 і 4. В колекційному розсаднику проводили оцінку 30 сортів кавуна та 21 – дині за методикою вивчення колекцій баштанних культур (1976). Стандартами були сорти кавуна – Північне сяйво, дині – Титовка.

Біохімічні аналізи проводили за загальноприйнятими методиками: вміст сухої розчинної речовини – рефрактометричним методом; цукрів (сума) – за Бертраном; аскорбінової кислоти – за Муррі; кількість нітратів – іонометричним методом. Смак сортів і гібридів оцінювала комісія в складі 10 осіб шляхом дегустації свіжих плодів у період масового достигання.

Статистичну обробку одержаних даних проводили згідно з методиками Б.А.Доспєхова (1979), Г.Ф.Лакіна (1980), З.Д.Сича (1993). Для виявлення закономірностей використовували методи варіаційної статистики, кореляції, регресії, дисперсійний і багатомірний аналізи. Економічну ефективність визначали, виходячи з фактичних витрат, середньої реалізаційної ціни, загальногосподарських і виробничих витрат.

Лабораторні досліди з вивчення етапів органогенезу кавуна і дині проводили морфофізіологічним методом за методикою Ф.М. Куперман (1977) та Д. Т. Клейна (1974) шляхом систематичних мікро- та макроскопічних спостережень за розвитком конуса наростання під мікроскопом МБИ – 6. Визначали етапи органогенезу і замальовували кожну пробу візуально.

Агротехніка вирощування відповідала методичним рекомендаціям, розроблених С.А.Бондаренко і Л.М.Шульгіною (1974; 1984; 1990) та Р.Л.Борисовою (1976). Спосіб вирощування – розсадний. Сівбу проводили 10-15 квітня. Розсаду одержували в зимовій теплиці в торфоперегнійних горщечках розміром 10?10 см.

На постійне місце розсаду висаджували у віці 20-25 днів у фазі 3-4 справжніх листків. Густота рослин становила 2 шт/м2. Рослини підв’язували до шпалери, плоди поміщали в сітки. В хмарну погоду поливали через 5-6 днів, в сонячну – через 3-4 дні водою з розрахунку 10 л/м2. В жарку погоду та під час цвітіння поливи проводили через день, а при достиганні плодів – через 3-4 дні. Систематично, один раз в два тижні рослини підживлювали розчином мінеральних добрив згідно рекомендацій Л.М. Шульгіної (1990).

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАВУНА ТА ДИНІ

ПРИ ВИРОЩУВАННІ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

КАВУН. Дослідженнями встановлено, що серед використаного сортименту кавуна плодоношення раніше починалося у сорту Північне сяйво (стандарт) – 30 червня в середньому за три роки, вегетаційний період в якого був найменшим і складав 68 днів. Гібрид Обрій F1 та сорти Огоньок і Стокс київський характеризувались теж раннім достиганням плодів з вегетаційним періодом 70-73 дні. Найтривалішим цей період виявився у сорту Гарний (77 днів), що на 9 днів більше від стандарту. У сортів Первачок та Борчанський ця фаза розпочиналася одночасно на 75 день.

Кореляційний аналіз ознак кавуна вказує на суттєву позитивну залежність між тривалістю фенологічних фаз. Особливо, це проявляється між цвітінням чоловічих і жіночих квіток (r=+0,83). Крім того, цвітіння чоловічих квіток позитивно впливає на тривалість плодоношення (r=+0,65), а жіночих – вегетаційний період сортименту кавуна (r=+0,91).

Надходження ранньої продукції кавуна залежало від сортименту і мікроклімату в спорудах. Так, несприятливі умови, які склалися в теплиці наприкінці травня 2001 р. значно вплинули на врожайність плодів. В середньому за три роки найбільш раннє формування врожаю встановлено у сорту Північне сяйво (стандарт), однак він поступався сортименту за врожайністю. У таких сортів, як Первачок, Борчанський та гібриду Обрій F1 вона була вищою за стандарт на 10-20 %.

У 2003 р. всі сорти сформували найменшу масу плодів, що знизило врожайність кавуна. В середньому за три роки еластичними були Первачок та Борчанський, з найбільшою врожайністю, яка становила 4,5 та 4,2 кг/м2 і середньою масою плода 1,7 кг (табл. 1). Ці сорти мали найвищий коефіцієнт фенотипової стабільності (SF=1,1).

Таблиця 1 – Врожайність, середня маса та товарність плодів кавуна

Сорт,

гібрид | Рік | Середнє за 2001-2003 рр. | + до стандарту | Середня

маса

плода,

кг | Товарність,

%

2001 | 2002 | 2003

кг/м2

Північне сяйво

(стандарт) | 3,2 | 4,2 | 3,5 | 3,6– | 1,2 | 96,7

Огоньок | 3,8 | 4,1 | 3,9 | 3,9 | +0,3 | 1,8 | 99,3

Обрій F1 | 4,5 | 3,9 | 3,6 | 4,0 | +0,4 | 1,6 | 99,0

Стокс київський | 3,4 | 4,3 | 3,8 | 3,8 | +0,2 | 1,6 | 98,5

Первачок | 4,6 | 4,7 | 4,3 | 4,5 | +0,9 | 1,7 | 98,3

Борчанський | 4,3 | 4,4 | 4,0 | 4,2 | +0,6 | 1,7 | 98,5

Гарний | 3,1 | 4,3 | 3,5 | 3,6 | 0 | 1,5 | 98,0

НІР05, кг/м2 | 1,10 | 1,19 | 1,20

Високий вміст сухої розчинної речовини в середньому за три роки мали плоди сортів Первачок та Борчанський – 8,1% та 8,2 %, що на 0,2 та 0,3 % вище стандарту. Ці сорти та стандарт Північне сяйво одержали найвищі дегустаційні оцінки (7,2-7,4 бали). Вміст нітратів у всіх сортів і у всі роки був нижчим порівняно із максимально-допустимим рівнем (60 мг/кг).

Обстеження на ураження хворобами виявило порівняно низьку стійкість усіх сортів кавуна до фузаріозного в’янення (Fusarium oxysporum Sochlecht), що вплинуло на величину площі листків (коефіцієнт кореляції r= -0,84). Крім того, із збільшенням ураження фузаріозом на 20 %, врожайність сортів кавуна зменшувалась на 1 кг/м2 (r=-0,83). Відносно стійкими до хвороби були сорти Первачок, Борчанський і Стокс київський.

Висока температура повітря в 2001 р. сприяла інтенсивному розмноженню павутинного кліща (Tetranychus urticae Koch.). Заселеність рослин кавуна павутинним кліщем виявилась у всіх сортозразків однаковою.

ДИНЯ. Ріст і розвиток рослин дині проходив інтенсивніше порівняно з кавуном. В розсадний період рослини дині мали вищі темпи росту (скоріше на 2-3 дні проростали), швидше формували вегетативну масу. Утворення бічних пагонів дині у середньому за три роки починалося на 26 день після сходів (17 травня).

Достигання плодів за роки досліджень раніше встановлено в сортів Титовка і Липнева – 7-9 липня з найкоротшим вегетаційним періодом у 76-77 днів. Ці сорти виділилися раннім надходженням продукції, за цього більша частка раннього врожаю встановлена у сорту Титовка та складала 1,2 кг/м2. У всіх інших сортів у 2001 та 2003 рр. достигання плодів починалось пізніше, а у 2002 р. лише гібрид F1 ПО 18078 не мав ранньої продукції.

Від скоростиглості сорту залежала інтенсивність росту рослин. Вегетативна маса рослин у сортів з пізнішим достиганням плодів таких, як Самарська, Муза та гібридів F1 ПО 18082 і F1 ПО 18078 була більшою порівняно із скоростиглими сортами.

В середньому за три роки досліджень найвища врожайність була встановлена у сорту Самарська – 4,7 кг/м2, що на 1,4 кг/м2 більше за стандарт (табл. 2). Сорт Муза та гібрид F1 ПО 18082 наближались до попереднього, що зумовлено більшою середньою масою плода, порівняно з низьковрожайними сортами (r =+0,99). Так, високопродуктивний сорт Самарська мав найвищу середню масу плодів, яка складала 1,5 кг. Регресійним аналізом встановлено, із збільшенням середньої маси на 1 кг, врожайність сорту зростала на 3,4 кг/м2. Серед сортименту дині стабільним виявився стандарт Титовка (SF=1,2).

Таблиця 2 – Врожайність, середня маса та товарність плодів дині

Сорт,

гібрид | Рік | Середнє за 2001-2003 рр. | + до стандарту | Середня

маса

плода,

кг | Товарність,

%

2001 | 2002 | 2003

кг/м2

Титовка

(стандарт) | 3,0 | 3,4 | 3,6 | 3,3– | 0,9 | 97

Липнева | 3,0 | 2,2 | 2,5 | 2,6– | 0,7 | 0,6 | 98

Самарська | 5,2 | 4,1 | 4,8 | 4,7 | +1,4 | 1,5 | 97

Муза | 3,8 | 3,1 | 4,2 | 3,7 | +0,4 | 1,1 | 97

F1 ПО 18082 | 4,0 | 3,3 | 3,7 | 3,7 | +0,4 | 1,0 | 99

F1 ПО 18078 | 3,9 | 2,7 | 3,2 | 3,3 | 0 | 0,8 | 97

НІР05, кг/м2 | 1,0 | 0,82 | 1,22

Найбільший вміст сухої розчинної речовини і цукрів (сума) встановлено у гібридів F1 ПО 18082 та F1 ПО 18078, відповідно 10,0 і 8,5 % та 9,3 і 7,8 %, які отримали дегустаційні оцінки вищі за стандарт. Високі смакові показники мали також сорти Муза та Самарська. У сорту Муза виявлено найвищий вміст у плодах аскорбінової кислоти (16,1 мг/100г). Дегустаційна оцінка суттєво залежала від величини товарної частини врожаю (r=+0,75) та середньої маси плода (r=+0,71), із збільшенням яких покращуються смакові якості плодів. Крім того, вона залежала від вмісту сухої розчинної речовини (r=+0,52) та цукрів (сума) (r=+0,44). Порівняно з кавуном, диня більше накопичувала нітратів та їх кількість залежала від врожайності (r=-0,56) і середньої маси плода (r=-0,60): високоврожайні сорти менше накопичували нітратів. Найбільше нітратів містилося в плодах гібриду F1 ПО 18078 – 192 мг/кг.

На рослинах дині виявлені такі хвороби, як фузаріозне в’янення (Fusarium oxysporum f. melonis (L. et C.) Snyder and Hansen) та антракноз листків (Colletotrichum lagenarium (Pass.) Ellis et Halsted). Фузаріозом уражувалися всі сорти, проте хвороба починалася пізніше і розвивалася повільніше, ніж у кавуна. Так, найменше ураження в середньому за три роки встановлено у гібридів, в яких вона поширювалася повільніше і менш інтенсивніше. Збільшення ураження рослин фузаріозом зменшувало вміст сухої розчинної речовини (r=-0,88) та цукрів (сума) (r=-0,84).

Антракноз листків почав розвиватися на рослинах дині пізніше від фузаріозного в’янення, проте хворобою уражувалися всі сорти і гібриди в різному ступені. Відносну стійкість до антракнозу листків виявлено у сортів Титовка і Самарська, які мали найменший ступінь ураження (25,5-35,5 %). Пошкодження павутинним кліщем протягом трьох років на рослинах дині, на відміну від кавуна, відмічено не було.

ОЦІНКА ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ КАВУНА ТА ДИНІ

КАВУН. Раннім цвітінням квіток та достиганням плодів виділились сортозразки – Північне сяйво, Чорногорець, гібрид F1 53 69, Китай № 132 – 4-1, Кримсон світ, Гюй Бао, Лінія № 139, Китайська скороспілка, Борисфен, Каховський.

За інтенсивністю формування вегетативної маси сортозразки були близькими до стандарту, хоча у деяких з них (Фабіола, Финлуа, гібридів F1 51 Ч 74 ?а F1 50 Ч 69) ?иявлена схильність до утворення більшої надземної маси.

Упродовж вегетаційного періоду в середньому за три роки в колекційному розсаднику кавуна найбільшого ураження рослинам завдало фузаріозне в’янення. Відносно стійкими до фузаріозу виявились зразки Голопристанський, Фотон, Фабіола, гібрид F1 51 Ч 62, ?итай № 132 – 4-1, Панонія № 12-1, Легінь, в яких ступінь ураження на 65-85 % був менший за стандарт. Причому, у зразка Голопристанський протягом 2001 р. хвороба не була виявлена взагалі. Серед колекційних зразків 2002-2003 рр. високостійким був також сортозразок Китай № 132 – 4-1. У 2001 р. в період підвищення середньодобової температури повітря (35-40о) спостерігалось поширення павутинного кліща. Заселеність рослин шкідником виявилась у всіх сортозразків однаковою.

Основним завданням агротехніки баштанних культур є підвищення величини урожайності та її стабільності, яку можна забезпечити шляхом поєднання високої продуктивності зі стійкістю до несприятливих факторів середовища. Серед колекційних зразків кавуна в умовах плівкової необігрівної теплиці протягом трьох років виявлено цінні зразки за скоростиглістю та продуктивністю. Так, за скоростиглістю виділилися зразки – Північне сяйво, Чорногорець, Кримсон світ, Гюй Бао, Лінія №139, Китайська скороспілка, Борисфен, Каховський, з найменшим вегетаційним періодом – 73-80 днів. В середньому за три роки найвищу частку раннього врожаю отримано у сортів Чорногорець та Борисфен – 2,1 кг/м2, що на 0,7 кг/м2 більше за стандарт.

За врожайністю виділились зразки: Кримсон світ, Гюй Бао, Крімсон № 9-1, Борисфен, Княжич та гібриди F1 51 Ч 62, F1 53 Ч 73, ?ка становила понад 5 кг/м2. Високопродуктивними зразками є також Фабіола, Чорногорець, гібриди F1 50 Ч 69, F1 53 Ч 69, ? яких врожайність складала від 4,0 до 4,3 кг/м2, що на 1,1 -1,4 кг/м2 більше за стандарт.

Серед досліджених сортів і гібридів виявлено цінні зразки з високим вмістом сухої розчинної речовини та цукрів (сума). Це нові гібриди Дніпропетровської дослідної станції F1 51 Ч 74 ?а F1 53 Ч 73, ?кі мали найвищі дегустаційні оцінки (7,4-7,6 балів). Плоди колекційних зразків кавуна мали невисокий вміст нітратів. При МДР – 60 мг/кг їх рівень коливався від 27 до 56 мг/кг.

ДИНЯ. Тривалість міжфазних періодів значною мірою залежали від сорту та гібриду. Так, цвітіння чоловічих і жіночих квіток скоріше починалось у стандарту Титовка та сортів Big yellow F1, Early Gold, Early granite, Новочеркаська 265, Скороспілка Сибірська, Пчілка, Десертна 5, Ілійська, Тавричанка та гібридів F1 ПО 18086, F1 ПО 18112, F1 1Ч4. ?днак, найбільш раннім строком достигання плодів (4 липня) відзначилися сорт Титовка та гібрид F1 ПО 18086 (Рада F1), з найменшим вегетаційним періодом – 76-77 днів.

Аналіз морфологічних ознак не виявив суттєвих відмін сортів із стандартом за розміром листової поверхні та кількістю листків. Дослідженнями встановлено, що товщина стебла біля кореневої шийки та висота рослин були різними у зразків, серед яких суттєво меншою виявилася у сорту Арагон.

За вегетаційний період дині в колекційному розсаднику виявлено фузаріозне в’янення та антракноз листків. Сортозразки неоднаково чутливі до ураження цими хворобами. Відносно стійкими до фузаріозу виявилися гібрид F1 ПО 18080 та сорт Early Gold, ступінь ураження яких не перевищував 45 %. Встановлено, що антракноз листків почав проявлятись на рослинах дині пізніше за фузаріозне в’янення. Відносно стійкими до хвороби були сорти: Голянка, Арагон, Early Gold, Jacumba, Новочеркаська 265. Пошкодження павутинним кліщем протягом досліджень в колекційному розсаднику дині відмічено не було.

Високою врожайністю відзначились сорти: Early granite, Голянка, Ілійська, Новочеркаська 265 (4,2-5,3 кг/м2). Найвищу фенотипову стабільність врожайності мали зразки Early Gold та Десертна 5 (SF= 1,0). Найбільша середня маса плодів встановлена у Early Gold – 1,8 кг, найменша у Скороспілки сибірської (0,4 кг).

За результатами біохімічного аналізу високим вмістом сухої розчинної речовини та цукрів (сума) виділилися нові гібриди Дніпропетровської дослідної станції та гібрид італійської селекції – Big yellow F1. Ці зразки мали також високі дегустаційні оцінки (6,8-7,5 балів). Особливо виділився гібрид F1 ПО 18086 (Рада F1) з найвищою дегустаційною оцінкою – 7,5 балів. Встановлено, що плоди дині накопичували більше нітратів порівняно з кавуном, та їх вміст був дещо вищий максимальнодопустимого рівня (90 мг/кг). Найменшу кількість нітратів в колекційному розсаднику дині накопичував сорт Сказка (113 мг/кг), найбільшу – Арагон (254 мг/кг).

ВПЛИВ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА І ДИНІ

В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

КАВУН. Виявлена залежність інтенсивності росту і розвитку рослин кавуна в плівковій теплиці від способу вирощування. Плодоношення раніше починалось у варіантах з формуванням рослин на шпалері. Однак, найменше ураження рослин фузаріозним в’яненням спостерігали за горизонтальним способом вирощування врозстил.

Врожайність кавуна також помітно залежала від способів вирощування в плівковій теплиці (табл. 3). За вирощування кавуна у варіанті частково на шпалері у 2001 р. доcтигання плодів починалося найраніше, проте маса ранньої продукції була однаковою із горизонтальною культурою і становила 1,7 кг/м2, що на 0,5 кг більше від контролю.

Таблиця 3 – Врожайність, середня маса та товарність плодів кавуна сорту Північне сяйво залежно від способу вирощування

Спосіб

вирощування | Рік | Середнє за 2001-2003 рр. | + до стандарту | Середня

маса

плода,

кг | Товарність,

%

2001 | 2002 | 2003

кг/м2

На шпалері

(контроль) | 2,8 | 3,5 | 2,8 | 3,0– | 1,3 | 98

Частково на

шпалері | 4,2 | 4,0 | 3,8 | 4,0 | +1,0 | 1,4 | 98

Врозстил (горизонтальна культура) | 6,3 | 5,1 | 5,5 | 5,6 | +2,6 | 1,6 | 94

НІР05, кг/м2 | 0,74 | 1,38 | 1,13

У 2002-2003 рр. достигання плодів розпочалося на 3 дні раніше за вирощування кавуна на шпалері. Однак, маса ранньої продукції знову була вищою за формування рослин частково на шпалері, яка в середньому за три роки складала 1,7 кг/м2, що на 0,4 кг вище контролю. За інтенсивністю надходження врожаю переважала горизотальна культура кавуна, незважаючи на пізніше достигання продукції, порівняно з іншими варіантами.

В середньому за три роки найвища врожайність одержана у рослин кавуна за вирощування горизонтальної культури врозстил –5,6 кг/м2. У контролі – за вирощування на шпалері вона була нижчою і становила 3,0 кг/м2. Середні показники врожайності отримано за вирощування рослин частково на шпалері з різницею в 1,0 кг/м2 до контролю. Ця тенденція пояснюється особливостями перерозподілу пластичних речовин та впливу факторів мікроклімату.

Середня маса плодів була більшою у варіанті вирощування врозстил, порівняно з іншими способами і становила 1,6 кг, дещо нижчою – за вирощування частково на шпалері і найменшою – на шпалері (1,3 кг). Пояснення такій закономірності дав Р.І.Шредер (цит. за С.А. Бондаренко), який доказав, що плоди, які лежать на поверхні вологого грунту, під тінню листків, ростуть більшими, ніж ті, що формуються на підставці або освітлюються. Плоди, вирощені на шпалері в спеціальних сітках швидше достигали, були більш вирівняні за розміром.

Результати хімічного аналізу та дегустація плодів свідчать про відмінності смакових та якісних показників залежно від способу вирощування кавуна в плівковій теплиці. Так, встановлено, що більший вміст сухої розчинної речовини, цукрів (сума) та високу дегустаційну оцінку отримали плоди кавуна, вирощені у варіанті врозстил.

ДИНЯ. Інтенсивність росту та розвитку рослин дині також залежала від способу вирощування. Достигання плодів раніше розпочиналось у варіантах на шпалері і частково на шпалері з найменшим вегетаційним періодом в 75-76 днів. Це пояснюється тим, що у варіантах, на яких проводили формування куща змінюються температура, вологість повітря, покращується освітлення, що сприяє прискоренню формування і достигання плодів. За вирощування горизонтальної культури врозстил, плоди починали достигати на 4-5 днів пізніше порівняно з контролем і варіанту розміщення рослин частково на шпалері.

Врожайність дині помітно залежить від способів вирощування в плівковій теплиці (табл. 4). Встановлено, що вищу врожайність мали рослини дині за вирощування врозстил – 4,5 кг/м2, що на 0,9 кг/м2 більше за контроль. Нижчою продуктивністю відзначились рослини за вирощування на шпалері та частково на шпалері, врожайність яких складала 3,6-3,9 кг/м2.

За різних способів вирощування встановлено, що маса плоду дині у варіанті культури врозстил більша за показники із розміщенням рослин на шпалері і становила 1,1 кг. Найменшою величина плоду була за вирощування на шпалері (0,9 кг). За горизонтальної культури, вологе середовище ґрунту і повітря, вирівняні температури сприяли формуванню більших за розміром плодів.

Виявлені деякі відміни за стійкістю до фузаріозного в’янення. Рослини, вирощені на шпалері та частково на шпалері раніше та інтенсивніше уражувались хворобою, порівняно з горизонтальною культурою, що обумовлено формуванням куща.

Таблиця 4 – Врожайність, середня маса та товарність плодів дині сорту Титовка залежно від способу вирощування

Спосіб

вирощування | Рік | Середнє за 2001-2003 рр. | + до стандарту | Середня

маса

плода,

кг | Товарність,

%

2001 | 2002 | 2003

кг/м2

На шпалері

(контроль) | 4,0 | 3,7 | 3,2 | 3,6– | 0,9 | 98

Частково на

шпалері | 3,5 | 4,2 | 3,9 | 3,9 | +0,3 | 1,0 | 96

Врозстил (горизонтальна культура) | 4,5 | 4,4 | 4,7 | 4,5 | +0,9 | 1,1 | 95

НІР05, кг/м2 | 1,0 | 1,10 | 1,17

Способи вирощування впливали на якість і смак плодів дині. Вищим вмістом сухої розчинної речовини, цукрів (сума), аскорбінової кислоти та вищою дегустаційною оцінкою виділились плоди, вирощені на ґрунті (7,5 проти 6,8 балів).

Таким чином, високу врожайність, з більшою масою та кращими показниками якості і смаку плодів можна отримати в плівковій теплиці за вирощування кавуна і дині на грядках врозстил, без формування рослин.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ПОЧАТКОВИХ ЕТАПІВ

ОРГАНОГЕНЕЗУ КАВУНА І ДИНІ

Початкові етапи органогенезу кавуна і дині вивчали у 2001 р. на сортах Північне сяйво та Титовка, насіння яких висівали в розсадне відділення 10 квітня. Розвиток рослин баштанних культур є складною взаємозв’язаною системою. За середньодобової температури повітря 20-25оС для сортів, які вивчали, характерне раннє утворення квіткових бугорків. Період від сходів до утворення перших квіткових бугорків у рослин становив 5-6 днів. На відміну від кавуна, у дині фенологічні фази росту і розвитку та закладання зародкових органів проходили швидше. Поява третього справжнього листка у дині починалася на 14, у кавуна – на 19 день після сходів. Крім того, на 31 день після сходів у кавуна і дині утворювалося, відповідно 34 та 58 зародкових листка.

На 12 день після сходів у фазі другого справжнього листка у дині в пазусі найнижчого бокового пагону закладалася перша жіноча квітка, на відміну від кавуна, де вона формувалася у фазу чотирьох справжніх листків – на 21 день після сходів на 3-4 міжвузлі головного стебла. Одночасно проходив безперервний ріст головного та бічних пагонів за систематичної диференціації конусів наростання та утворення нових листків, міжвузлів та зародкових квіток. У дині на 30 день після сходів, за утворення 6 справжніх листків відмічено 3 жіночі квітки та закладалося у два рази більше пагонів другого порядку порівняно з кавуном.

Утворення листків і чоловічих квіток кавуна і дині було більш інтенсивним порівняно з кількістю пагонів першого порядку і жіночих квіток. Встановлено, що практично в кожному вузлі закладалася одна чоловіча квітка. Виявлені тенденції формування зародкових органів дині добре видно на рис. 1. Утворення чоловічих квіток підпорядковувалася ступеневій, листків – експотенційній, а пагонів 1 порядку і жіночих квіток – прямолінійній регресії. Подібні тенденції відмічено і за формування зародкових органів кавуна.

Середньодобовий приріст зародкових органів вказує на вищу інтенсивність наростання чоловічих квіток (1,15 шт/за добу) та листків (1,10 шт/за добу) у кавуна та пагонів другого порядку (1,26 шт/за добу) у дині. Приросту пагонів другого порядку у кавуна в розсадний період не відмічено.

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ ТА

ФОРМУВАННЯ КВІТОК СОРТІВ КАВУНА І ДИНІ

Вивчення ростових процесів та формування зародкових органів проводили за впливу регуляторів росту Івіну (0,01 %), Емістиму С (0,001 %) та Агростимуліну (0,001 %) у 2002 р. на сортах кавуна – Північне сяйво та Первачок і дині – Титовка та Самарська, насіння яких висівали в розсадне відділення 12 квітня. Контролем у варіантах була обробка насіння водою.

КАВУН. Встановлено, що у сорту Північне сяйво за впливу всіх вивчених регуляторів росту, масові сходи з’явилися на 2 дні раніше (на 8 день після посіву) порівняно із контролем; у сорту Первачок – за впливу Агростимуліну. Доведено, що Агростимулін впливав на швидкість утворення перших справжніх листків у обох сортів. Так, у сорту Первачок третій справжній листок з’явився на 17, а у сорту Північне сяйво – на 19 день після сходів, що на 2 дні раніше порівняно із контролем. Таку тенденцію спостерігали у сорту Північне сяйво і за впливу Емістиму – С.

За впливу регуляторів росту утворювалась більша кількість міжвузлів і збільшувалась швидкість росту стебла. На 26 день після сходів (17 травня) висота рослин перед висаджування розсади на постійне місце була найменшою на контролі. Відмічено, що регулятори росту впливали на збільшення кількості міжвузлів, особливо у рослин сорту Первачок, внаслідок чого утворювалось на 5-6 міжвузлів більше порівняно із контролем.

Морфофізіологічними дослідженнями встановлено, що у сорту Первачок під впливом Агростимуліну збільшувалася кількість зародкових листків, пагонів першого порядку та чоловічих квіток, в яких швидше проходили етапи органогенезу. Одночасно, обробка насіння сорту Первачок Агростимуліном та Емістимом – С впливала на раннє закладання жіночих квіток, в якого цвітіння чоловічих квіток починалось на 1-3, жіночих – на 1-4 дні раніше, порівняно із контролем. У сорту Північне сяйво інтенсивність утворення зародкових органів збільшувалася під впливом Емістиму – С та Агростимуліну на ранніх фазах розвитку (1-3 справжній листок). Однак, регулятори росту не впливали на скоростиглість сорту.

ДИНЯ. Встановлено, що регулятори росту не впливали на масові сходи дині, які з’явилися у сортів на 6 день після посіву (18 квітня). Проте, під впливом Емістиму – С та Агростимуліну ріст і розвиток рослин дині у розсадний період проходили інтенсивніше порівняно з іншими варіантами. У рослин на 2 дні раніше з’явився третій справжній листок та швидше проходив ріст бічних пагонів, який розпочинався на 24 день після сходів (10 травня).

Регулятори росту прискорювали строки цвітіння, особливо у середньостиглого сорту Самарська, де різниця з контролем складала 3-5 дні. На строки цвітіння сорту Титовка не встановлено впливу Івіну, де тривалість фенофаз практично співпадали з контролем.

Закладання перших жіночих квіток у сортів Титовка і Самарська спостерігали на 12-й день після сходів у фазу двох справжніх листків. В цей день жіночих квіток ще не було відмічено лише у сорту Самарська на контролі та за впливу Івіну.

Після утворення трьох справжніх листків у рослин дині починався інтенсивний ріст бічних пагонів і продовжувалося закладання чоловічих квіток, які в цей час були на 3-6 етапах органогенезу. У фазу трьох справжніх листків на 14-й день після сходів у сорту Самарська за впливу Агростимуліну та сорту Титовка – за впливу Емістиму – С в пазусі третього бічного пагону першого порядку утворилася друга жіноча квітка. В цих варіантах відмічено також більшу кількість бічних пагонів першого порядку порівняно з іншими.

У фазу третього справжнього листка швидкість утворення зародкових органів була більшою у сортів за впливу регуляторів росту, особливо у сорту Самарська під дією Агростимуліну, в якого майже вдвічі більше спостерігалось листків, чоловічих квіток та бічних пагонів порівняно із контролем.

Таким чином, обробка насіння кавуна сортів Північне сяйво та Первачок, дині – Титовка і Самарська регуляторами росту Емістимом – С (0,001 %) та Агростимуліном (0,001 %) позитивно впливала на польову схожість, швидкість утворення справжніх листків, ріст огудини та збільшувала кількість зародкових листків, пагонів першого порядку, чоловічих та жіночих квіток, в яких швидше проходили етапи органогенезу. Одночасно, обробка насіння кавуна сорту Первачок та дині - Самарська регуляторами росту впливала на раннє закладання жіночих квіток.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ

КАВУНА І ДИНІ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

КАВУН. Встановлено, що при одержаній врожайності та виробничих витратах, вирощування вивченого сортименту кавуна в плівковій теплиці протягом 2001-2003 рр. не було рентабельним.

Кавун сорту Північне сяйво економічно ефективно вирощувати лише на грядках врозстил, без формування рослин за рахунок вищої врожайності плодів, рівень рентабельності якого становив 4 %.

ДИНЯ. Встановлено, що при одержаній врожайності та фактичних витратах, вирощування дині в плівковій теплиці економічно ефективно, крім сорту Липнева та гібриду F1 ПО 18078 (табл. 5).

Таблиця 5 – Показники економічної ефективності вирощування сортів дині (середнє за 2001-2003 рр.)

Сорт,

гібрид | Врожайність,

кг/м2 | Виробничі

витрати, грн./м2 | Собівартість,

грн/кг | Середня реалізаційна ціна,

грн/кг | Вартість валової продукції з 1 м2, грн | Чистий дохід, грн/м2 | Рівень рентабельності, %

Титовка

(стандарт) | 3,3 | 7,12 | 2,16 | 3,1 | 10,23 | +3,11 | 44

Липнева | 2,6 | 7,05 | 2,71 | 2,7 | 7,02– | 0,03 | 0

Самарська | 4,7 | 7,25 | 1,54 | 2,4 | 11,28 | +4,03 | 56

Муза | 3,7 | 7,17 | 1,94 | 2,4 | 8,88 | +1,71 | 24

F1 ПО 18082 | 3,7 | 7,17 | 1,94 | 2,3 | 8,51 | +1,34 | 19

F1 ПО 18078 | 3,3 | 7,12 | 2,16 | 2,2 | 7,26 | +0,14 | 0

Найбільшу вартість валової продукції отримали від реалізації високопродуктивного сорту дині Самарська – 11,28 грн./м2, за найменшої собівартості продукції і