Київський нацiональний унiверситет

iмені Тараса Шевченка

Бєлозьоров Максим Віталійович

УДК 811.111+81'373.43+81'276.6:62

Англійські лексичні та фразеологічні новотвори

у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу

Запорізького державного університету

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Зацний Юрій Антонович,

Запорізький державний університет МОН України,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

Київський національний лінгвістичний університет,

завідувач кафедри граматики та історії англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Малиновська Ірина Віталіївна,

Київський інститут перекладачів,

проректор з навчальної роботи і адміністрації,

завідувач кафедри поствузівської підготовки перекладачів

Провідна установа:Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України,

кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства

З

ахист відбудеться “18” вересня 2003 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д .001.11 у Київського національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий “14” серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради докт. філол. наук Неборсіна Н. П.

Загальна характеристика роботи

Фахова мова сфери економіки, яка обслуговує цілу низку відповідних наук, привертала й продовжує привертати увагу вчених в аспекті виявлення основних структурних і семантичних характеристик своєї лексики та фразеології. Науковці вивчають питання, які пов’язані з формуванням і функціонуванням термінів сфери економіки (І. В. Малиновська), з дериваційними властивостями термінологічних одиниць (С. Р. Багова), зі словотворчою потенцією префіксальних дієслів (В. І. Пушкар).

У центрі уваги мовознавців знаходяться проблеми термінологізації загальновживаної лексики (А. Е. Левицький, О. І. Дуда), семантичних особливостей економічних термінів (К. В. Житнікова, С. М. Кришталь), термінологічної нормалізації (О. М. Лотка). Особливе місце посідають праці, присвячені дослідженню термінологічних підсистем маркетингу, фінансів тощо (О. І. Гутиряк, О.М. Лотка), економічних жаргонів (Д. Фолсом), евфемізмів у сфері бізнесу (В. Лутц), нових одиниць економічного лексикону (П. МакФедріс, М. Квініон). Однак більшість робіт зарубіжних дослідників (Дж. Гастінау, М. Крітсман, Дж. Тауел) має лексикографічний характер.

Автори зазначених праць останнього десятиріччя здебільшого досліджують мову різних підсфер економіки лише як “спеціальні мови”, тобто як термінологічні підсистеми. У той же час наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть сфера економіки виявилась одним із головних постачальників неологізмів в англійську мову у зв’язку з новими тенденціями і напрямками соціально-економічного розвитку. Зміни в суспільстві вимагають уточнення, поглиблення існуючих наукових понять та зумовлюють утворення нових мовних одиниць для позначення сучасних реалій економічного життя.

Саме зростання кількості лексичних і фразеологічних одиниць, пов’язаних з економікою, пояснює підвищений інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу і потребує детального дослідження у рамках сучасних наукових поглядів на природу і функції спеціального слова. Крім того, в існуючих дослідженнях не знаходять, на нашу думку, достатнього втілення новітні досягнення мовознавства, зокрема такий його провідний напрямок, як когнітивно-дискурсивний підхід, що концентрується навколо когнітивних та функціональних аспектів семантики тощо.

Актуальність вибору теми визначається, з одного боку, роллю економічної лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого – необхідністю аналізу інноваційних процесів та явищ у лексиці сфери економіки останнього двадцятиліття, особливо причин і результатів якісних змін у шляхах, способах і засобах збагачення цього шару лексики англійської мови. Ускладнення позамовного середовища у зв’язку з реформами в таких економічних сферах, як управління, маркетинг, фінанси тощо, новими напрямками макроекономічного розвитку, впровадженням у бізнес інформаційних технологій потребує соціофункціонального аналізу інноваційних процесів у фаховій мові сфери економіки, розкриття механізму впливу конкретних соціальних чинників.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в руслі комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького державного університету “Розвиток словникового складу романських і германських мов”.

Метою роботи є визначення тенденцій збагачення економічного лексикону англійської мови шляхом аналізу словотвірних, семантичних і фразотворчих процесів на фоні соціально-економічних перетворень і нових явищ.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

розкриття ролі словотвірної деривації, виявлення активних способів і моделей словотвору нової економічної лексики, визначення джерел і механізмів формування нових словотворчих засобів, встановлення взаємозв’язків між словотворчими процесами;

визначення характеру і механізмів семантичних змін, зумовлених функціональною мобільністю, внутрішньомовною міграцією лексики;

виявлення джерел формування фразеологічних неологізмів, способів фразеологізації словосполук, структурно-семантичних особливостей нової економічної фразеології;

встановлення кореляції між соціально-економічними й лексико-семантичними процесами та явищами шляхом виділення соціофункціональних блоків нової лексики економічної сфери і висвітлення ролі конкретних соціально-економічних чинників у інноваційних процесах.

Об’єкт вивчення – лексико-семантична підсистема сучасної англійської мови сфери економіки.

Предметом аналізу є інноваційні словотворчі, семантичні, фразеологічні процеси в їх зв’язку з соціально-економічними процесами та явищами.

Матеріалом дослідження стали більш як 1600 нових слів, словосполучень, лексико-семантичних варіантів, що поповнили економічну лексику та фразеологію англійської мови за останні два десятиліття. Джерелом фактичного матеріалу слугували словники та довідники неологізмів, економічні словники і довідники, електронні бази даних нових слів та економічної термінології англійської мови, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології, англомовні періодичні видання.

Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Вирішення поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі застосовується лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-словотвірний та соціофункціональний аналіз, елементи етимологічного аналізу, а також кількісні підрахунки.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що на новітньому матеріалі було проведено комплексне лінгвістичне дослідження способів поповнення словникового складу англійської мови у сфері економіки, із застосуванням функціонального підходу розкрито роль і механізм впливу конкретних соціальних чинників. Вперше шляхом багатоаспектного аналізу, переважно з урахуванням когнітивного фактора, виділяються напрями семантичної та фраземної деривації, виявляється взаємодія між певними словотвірними способами і засобами, досліджується формування нових дериваційних елементів. Новим у дисертації є також соціофункціональний підхід, зокрема, виявлення ядерних центрів інноваційних процесів, виділення ключових, “економічно” маркованих одиниць, які стають базисними в лексико-функціональних блоках економічної сфери.

Теоретичне значення проведеного дослідження визначається тим, що зроблено внесок у розвиток окремих розділів англістики та загального мовознавства. Неологію, зокрема, доповнено новим визначенням критеріїв уходження лексичних і фразеологічних інновацій до мовної системи; семасіологію – виявленням закономірностей семантичних змін, механізму переосмислення на пропозиціональному рівні; теорію словотвору англійської мови – висвітленням специфіки формування нових словотвірних моделей і дериваційних елементів у мові економічної сфери; соціолінгвістику – розкриттям механізму дії конкретних соціальних чинників, їх впливу на інноваційні процеси сучасної мови сфери економіки.

Практична цінність одержаних результатів полягає, насамперед, у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних та методичних посібників з лексикології, словників і довідників англійської мови, зокрема словників нової лексики. Здобутки дисертації знайдуть також застосування у викладанні теоретичних курсів лексикології, стилістики, у підготовці спецкурсів із неології, словотвору англійської мови, соціолінгвістики, у практиці перекладу матеріалів сфери економіки та бізнесу.

Апробація роботи. Основні положення і висновки дисертації висвітлювалися у доповідях на ІХ, Х та ХІ Міжнародних науково-практичних конференціях “Мова і культура” (Київ, 2000, 2001, 2002), на Міжнародній конференції “Мови, культури, переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, 2001), на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Мовна комунікація та методика викладання іноземних мов” (Одеса, 2001), на ІІ Всеукраїнській конференції “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 2001) та на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету (1999-2002).

Результати дослідження відображено у 7 публікаціях, виконаних одноосібно, з яких 6 – наукові статті у фахових виданнях України.

Положення, що їх винесено на захист:

Сучасна англійська мова знаходить ресурси для поповнення словникового складу сфери економіки переважно в межах своєї системи – за рахунок словотворчої та семантичної деривації, міграції в загальновживану мову лексики та фразеології з нелітературних розмовних підсистем, а саме з професійних жаргонів, а також надходжень із національно-територіальних варіантів.

Неологізми економічної сфери, утворені шляхом словотворчої деривації, свідчать про розширення її можливостей. Словоскладання стає не тільки головним способом словотворення, а й сприяє появі нових словотворчих елементів, інтеграції словосполук, фраз в одну одиницю. Системний характер словотвору, взаємозв’язок між різними його способами реалізується у формуванні нових дериваційних елементів – напівафіксів. Зростає значення комплексних способів породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних та номінативних процесів.

Зміни й модифікації значень лексичних одиниць, що спричиняють появу семантичних неологізмів, пов’язані з функціональною мобільністю лексики, з такими процесами як термінологізація і транстермінологізація. Метафоричний і метонімічний механізми, які зумовлюють появу переносних значень, можуть контамінуватися і взаємодіяти, внаслідок чого семантична вмотивованість нового лексико-семантичного варіанта ускладнюється і виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції. Процеси метафоризації у фаховій мові нерозривно пов’язані з когнітивними чинниками, які сприяють коректному декодуванню нової одиниці не лише на образно-асоціативному рівні, а й на пропозиціональному.

Фразеологічні неологізми англійської мови в галузі економіки представлені, головним чином, фразеологічними одиницями номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями. Переосмислення вільних словосполучень як основний спосіб формування економічної фразеології відбувається не тільки в результаті перенесення останніх із загальновживаної мови в мову економіки, а й у процесі переходу їх в економічну терміносистему з іншої. Формування нової фразеології здійснюється здебільшого на базі лексичних і семантичних неологізмів.

Зростає вплив на інноваційні процеси лексико-фразеологічного рівня таких соціально-економічних факторів, як глобалізація, впровадження в бізнес інформаційних технологій, зміни та реформи макроекономічних відносин, реорганізація мезо- та мікроекономічних структур. Ці чинники зумовлюють концентрацію неологізмів навколо певних концептів, позначених ключовими одиницями соціофункціональних блоків економічного лексикону.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (348 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу (15 позицій) та 2 додатків. Додаток А містить 7 таблиць, що представляють кількісну характеристику способів утворення економічних неологізмів, додаток Б – це глосарій найбільш уживаних лексичних і фразеологічних інновацій англійської мови у сфері економіки. Загальний обсяг роботи становить 253 с., основний текст – 181 с.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та конкретні завдання дослідження, його наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність, визначено матеріал, джерела дослідження, його методи, окреслено положення, які виносяться на захист.

Перший розділ (“Словотворчі процеси як джерело збагачення лексики англійської мови у сфері економіки”) присвячений аналізу способів словотворення, за допомогою яких створюються неологізми економічної сфери (словоскладання, афіксація, скорочення, телескопія, конверсія), моделей та продуктивних засобів. У ньому висвітлено також теоретико-методологічну базу роботи.

В останні десятиліття в лексико-семантичній системі англійської мови, зокрема в підсистемі сфери економіки, спостерігаються активні, динамічні процеси. Розвиток мови на лексичному рівні пов’язаний, перш за все, з появою неологізмів, тобто слів та словосполучень, що сприймаються носіями літературної мови окремого національного варіанта як нові (за формою або змістом).

Виокремленню новотворів і підтвердженню їх узуального статусу сприяє комплексний підхід, який характеризується використанням таких критеріїв, як кількісний (загальна частотність та поширеність, частота вживання інновації у певних контекстах), лінгвістичний (формування новою одиницею синтагматичних та парадигматичних відношень, участь у семантичних і словотворчих процесах) та соціолінгвістичний (актуальність поняття, його необхідність у житті суспільства).

Англійська мова знаходить ресурси для поповнення лексикону економічної сфери переважно в межах своєї системи – за рахунок словотвірної та семантичної деривації, а також завдяки міжваріантним контактам. Збагачення лексикону сфери економіки відбувається і завдяки надходженню в літературну мову лексики та фразеології з професійних жаргонів (gondola, re-engineering, spine, reschedule, duvet day, golden handcuffs, scorched-earth policy).

Іншомовні слова, які поповнюють економічний словник англійської мови, становлять незначну частку всіх інновацій. Вони запозичуються в англійську як з метою найменування специфічних для англомовного світу економічних понять, так і позначення нових реалій та понять ділового життя, особливо сфери фінансів і фондового ринку. В кількісному відношенні на перше місце висуваються запозичення з японської мови (zaitech, kanban, keiretsu, shinren).

Провідну роль у творенні неологізмів сфери економіки відіграє словотвір, який принципово не відрізняється від словотворення одиниць загальновживаної мови. За нашими підрахунками, 54загальної кількості інновацій в економічній сфері утворено шляхом лексичної деривації.

Значна кількість лексичних неологізмів утворена шляхом словоскладання (36що пояснюється не тільки прагненням до мовної економії (вона досягається за рахунок семантичної ємності композитів), але й загальною тенденцією англійської мови до аналітизму. За структурою компонентів складні одиниці економічної лексики становлять чотири типи: 1) складні слова, утворені з простих основ – 39,5 (front-office, money-man, price-tag); 2) складно-похідні слова – 25,5 % (code-sharing, hot-desking, short termism/ -ist, office-hoteling); 3) складноскорочені слова – 8(ad-vid, tech biz, cred card); 4) лексикалізовані синтаксичні утворення – 27(hire-and-fire, just-in-time, business-to-business). Процес творення складних слів на базі словосполучень може супроводжуватися компресією останніх (to go and get > to go-get), причому компресія може поєднуватися з реверсією: to share a job > to job-share, to raise funds > to fund-raise.

Значну роль у творенні складних слів відіграє аналогія, тобто нова одиниця виникає не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова (get-rich-quick > get-rich-click). Внаслідок утворення низки нових одиниць за зразком складного слова (і не тільки складного) незмінний компонент цієї лексеми стає високочастотним словотворчим засобом, з’являється нова модель з постійним незмінним напівафіксом. Особливо продуктивними у творенні похідних у сфері економіки виявилися такі з них: -friendly, -speak, -size, -driven, -led, -intensive, -free, -proof, -prone. Аналогійний спосіб словотвору є не тільки дієвим механізмом творення нових формантів, а й зумовлює функціональну переорієнтацію певних лексем (friendly, speak, free тощо) у дериваційні засоби.

Нові афікси виникають не тільки на базі реально існуючих морфем, але й на основі псевдоморфем, які можуть збігатися з існуючими лексичними одиницями або бути їх частинами внаслідок довільного розчленування чи словотвірної фрагментації. Процес телескопії сприяв утвердженню в ролі напівафікса таких елементів, як -preneur, -nomics, -flation, -mail, а скорочення слів спричинилося до появи таких дериваційно активних у сфері економіки формантів, як euro-, e-, petro-. Виникнення нових афіксів засвідчує наявність взаємозв’язків між різними способами словотвору, що підтверджує думку лінгвістів про його комплексно-системну природу.

Використання нових дериваційних елементів при творенні похідних поряд з традиційними афіксальними засобами забезпечує високу активність афіксації, за допомогою якої утворюється до 34словотвірних інновацій у сфері економіки.

Серед “нерегулярних” способів утворення морфологічних неологізмів сфери економіки найбільш активними в останні десятиліття є скорочення. Абревіатури (ERP – enterprise resource planning, CRM – customer relationship management) та акроніми (EAGLE – Enhanced Artificial Gold-linked Eurobond, ESOP – Employee Stock Ownership Plan) складних економічних термінів, назв законів і програм, груп і організацій, фінансових інструментів тощо складають у нашій вибірці 16від загального числа лексичних неологізмів сфери економіки, причому кількість їх постійно збільшується. Характерною рисою акронімії в останній час стає омонімія скорочення двох різних складних комплексів, навіть у межах однієї спеціальної сфери (BIBOR – Bruxelles Interbank Offered Rate / Bahrain Interbank Offered Rate) чи омографія й омофонія слова та акронімічної одиниці (bonus / BONUS – borrower’s option for notes and underwritten stand-by).

Літерні скорочення іноді зазнають орфографічних змін (частіше за фонетичним принципом). Виділяються два напрямки розвитку абревіатур: 1) перетворення в акроніми (FTSE /Financial Times Stock Exchange Index/ > FOOTSIE); 2) часткова або повна омографія та омофонія з власним іменем (Connie Lee = College Construction Insurance Association). Особливий вид абревіатур представляють ініціальні скорочення словосполучень із прийменником to, який заміняється на цифру 2 на підставі омофонічності: B2B (business-to-business), B2C (business-to-consumer). Цифри в абревіатурах можуть позначати й кількість слів, що починаються з певної букви, наприклад, R4 – Registered Representative Rapid Response (System).

Утворення англійських телескопізмів, які складають близько 10,5словотвірних інновацій сфери економіки, відбувається за одним із трьох формальних типів: 1) сполучення двох цілих слів, які репрезентують явище міжслівного накладення, ab + cd > ab/cd: fraud + auditor > frauditor; 2) злиття одного цілого слова з фрагментом іншого, в результаті чого утворюються “часткові” телескопізми за моделями ab + cd > abd (swap + option > swaption), та ab + cd > acd (slogan + logo > slogo); 3) “повні” телескопізми, тобто сполучення фрагмента одного слова з фрагментом іншого базового слова за моделями ab + cd > ad ( advertisement + architecture > advertecture) та ab + cd > ac (flexible + specialization > flec spec). Трапляються випадки переміщення одного слова або його частини в середину іншої лексеми: ab + cd > ac(d)b, наприклад, yummie (yuppie + Muslim).

Активність конверсії в мові сфери економіки, за нашими підрахунками, незначна (3,5Процес конверсії виражає концептуальну рекатегоризацію екстралінгвальної дійсності, яка зводиться до того, що різні кути відображення позамовної реальності можуть ставати когнітивно взаємозалежними через переоцінку вже існуючого набору логічних тверджень. Конвертовані інновації репрезентують подвійну дію процесів словотвірної та семантичної деривації. Продуктивною моделлю конверсії в економічній сфері виступає модель N > V. Характерною рисою цього способу на сучасному етапі є все більш широка участь у ньому складних слів і словосполучень (to bar-code, to free-market). Конверсії підлягають також самі інновації, навіть скорочення (to e-mail) та власні назви (to Dell від Dell computers, to Amazon від Amazon.com).

Як свідчить проведене дослідження, кількість лексичних інновацій, у творенні яких беруть участь кілька способів, тобто включається декілька номінаційних і дериваційних механізмів, зростає. Це підтверджує не лише певну системність словотвору та його зв’язок із механізмами семантичних змін, а й свідчить про ускладнення процесу номінації в сучасній англійській мові взагалі.

У другому розділі (“Семантика нової лексики і фразеології англійської мови у сфері економіки”) досліджуються семантичні неологізми, аналізуються мовні механізми переосмислення значення, процеси утворення нової фразеології у сфері економіки і специфіка її семантики.

Семантичні неологізми останніх десятиліть у сфері економіки, які складають більш чверті всіх інновацій, свідчать, що модифікації та зрушення, які відбуваються в існуючих лексичних одиницях, пов’язані з їх функціональною міграцією, з процесами термінологізації слів загальновживаної мови (derivative – похідний фінансовий контракт, presence – активність компанії на певному ринку, niche – прибуткова частина ринку) та транстермінологізації. Останнє явище типове для термінів технічної сфери (circuit-breaker – форма контролю, яка запобігає раптовій зміні цін акцій, free-fall – різке падіння цін на фінансовому ринку; погіршення стану економіки), медицини (hiccup – невелика зміна кон’юнктури, shock therapy – радикальні економічні реформи) тощо.

Певна кількість нових лексико-семантичних варіантів з’явилася внаслідок семантичного зсуву, який, крім логічного (індукції чи дедукції), передбачає дію асоціативного механізму, що зближує його з метафорою. Дія асоціативного механізму призводить до появи або актуалізації потенційних сем у семантичній структурі слова, які потім експліцитно виражаються у зсуві. Семантичні зсуви в сучасній англійській мові показують, що в основі переосмислення значення слова знаходиться аксіологічний фактор, пов’язаний з соціальним статусом людини (baron, king, czar; pirate, buccaneer).

Метафоричний та метонімічний механізми, які спричиняють виникнення переносних значень, можуть поєднуватися, а також взаємодіяти з іншими механізмами, внаслідок чого семантична вмотивованість того чи іншого “неологізму за змістом” стає ускладненою, опосередкованою. Інноваційні семантичні процеси в багатьох випадках пов’язані зі словотворчими (особливо з аналогією), з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать численні неологізми, які виникли внаслідок еліпса (plastic card = plastic; multinational corporation = multinational, start-up company = start-up).

Визначення асоціативних полів сприяло репрезентації метафоричного значення на пропозиціональному рівні, виділенню таких концептуальних метафор, як “Бізнес – війна”, “Ринок – поле бою”, “Бізнес – спорт, гра”; “Підприємець – гравець” та їх мовних реалізацій (hostile takeover, beachhead, carpet-bombing; team player, heavyweight, desk-jockey, pure play).

На образно-асоціативному рівні репрезентуються значення нових метафоричних одиниць, в основі яких – проектування одиничного ментального образу з царини джерела на інший ментальний образ із царини мети. При аналізі таких метафор головна увага зосереджується на мотивуючій ознаці, яка виявилася підставою для метафоричного переосмислення. Ця ознака виражається експліцитно, якщо в її основі лежить візуальна подібність об’єднаних метафорою сутностей, наприклад, подібність за зовнішнім виглядом (burn, gondola), за формою (barbell, dumbbell), за розташуванням (campus, portal). Нові метафоричні одиниці, створені внаслідок переносу за подібністю функції (результату, наслідку), виходять за межі чуттєвого сприйняття (to kick-start, to ring-fence).

Метафоричні значення ґрунтуються також на ознаках, представлених імпліцитно. Виділення імпліцитної ознаки залежить від загального фонду знань людини, що сприймає метафоричне переосмислення (haircut – різниця між сумою кредиту та ринковою вартістю активів для його забезпечення), або від певних знань спеціальної сфери (термін фізики hysteresis має нове значення “економічна тенденція довгострокових періодів високого рівня безробіття, яка не призводить до зменшення рівня заробітків”). Імпліцитні передумови метафоричного переосмислення нерідко активують у пам’яті людини типові ситуації, що можуть бути репрезентовані у вигляді фрейму. Наприклад, фрейм “виклик лікаря до хворого” відображений у значенні неологізму company doctor (з новим значенням “радник компанії, яка знаходиться у скрутному фінансовому становищі”).

Метонімічний перенос базується на суміжності понять. Назви тварин (panda, kiwi), гастрономічних продуктів (tequila, sushi), професій-символів (matador, samurai, geisha), а також відомі поняття, реалії (hara-kiri, taiga), антропоніми-персоналії (Rembrandt) викликають асоціації з певною країною і служать підставою для появи численних термінологічних сполучень з непрямою метонімією – Suchi bond, matador market, Rembrandt market, tequila crisis.

Нові слова у сфері економіки виникають й на базі власних імен, особливо антономастичних назв. Внесок таких одиниць у словниковий склад зростає за рахунок тих інновацій, які утворюються на їх основі. Яскравим прикладом є лексична одиниця McDonald, яка не тільки стало символом швидкої їжі, а й основою для цілої низки неологізмів, пов’язаних з “імперією Мак-Дональдів”: McJob, McMan, McWorld, McMansion. Зазначені факти дозволяють говорити про появу нового словотворчого форманта Mc зі значенням “позбавлений смаку, безликий, стереотипний”.

Виникнення певної кількості нових слів та словосполучень фразеологічного типу пов’язане з тенденцією до евфемізаціїї мови, у т.ч. з метою досягнення “політичної коректності”. Наприклад, бізнесові хабарі іменуються facilitation payments, бухгалтерські маніпуляції – creative accounting, шпигунство за конкурентами – competitor analysis. В англійську мову увійшла ціла низка меліоративних субституцій понять “скорочення виробництва” та “звільнення робітників і службовців”: termination, cost containment, cost management, internal efficiencies, involuntary separation from payroll; to surplus, to sacrifice, to restructure, to re-engineer, to outsource, to trim costs, to pare down.

В останній час спостерігається активний процес збагачення англійської мови в галузі економіки фразеологічними неологізмами номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями (bulge bracket, quality circle, bracket creep). Переосмислення вільних словосполучень як основний спосіб формування фразеології відбувається не лише у процесі перенесення останніх із загальновживаної мови в мову економіки (catch a cold, tie the knot), а також при їх перенесенні в економічну терміносистему з іншої (zero drag, black hole).

Повторна метафоризація є як механізмом утворення нової фразеології, так і механізмом, що спричиняє семантичний розвиток фразеологічних неологізмів. Фразеологія, яка виникла в межах економічної сфери, поширюється в загальновживаній мові, зазнаючи певних значеннєвих модифікацій (best-before date “вік, після якого не приймають на роботу”), внаслідок чого виникають нові фразеологічні одиниці (to pass one’s sell-by date – “бути не в кращій порі”).

Семантичні неологізми (silicon, Internet, portfolio, golden, platinum, power) нерідко стають центрами формування нової фразеології, вони починають вступати у фразеологічні зв’язки й утворюють елементи своєї фразеологічної парадигми, що свідчить про широку інтеграцію таких неологізмів у систему мови, підкреслює взаємозв’язок між лексикою та фразеологією.

Формування нової фразеології продовжується шляхом виокремлення частин більш складних фразем, а також внаслідок еліпса та лексикалізації комунікативних фразеологізмів (golden goose < Kill the goose that laid the golden eggs; falling knife < Never try to catch a falling knife).

Певна частина фразеологічних неологізмів утворюється за зразком існуючих словосполучень (people pill, suicide pill < poison pill; pink pound, blue pound < grey pound). Аналогійне фразотворення, нерідко поєднане з метафоричним чи метонімічним механізмом, є дійовим чинником розширення явища синонімії та антонімії, гіперо-гіпонімічних відношень у фразеології взагалі та в новій фразеології зокрема.

Третій розділ (“Соціофункціональний аспект поповнення економічного лексикону англійської мови”) присвячено соціолінгвістичному вивченню інноваційних мовних явищ. Враховуючи макросоціальні економічні чинники, а саме глобалізацію, революцію у сфері менеджменту, вплив сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, ми виокремили соціофункціональні блоки релевантних лексичних одиниць.

Основними макроблоками, які співвідносяться з відповідними ділянками нової екстралінгвальної дійсності, є 1) “Розвиток світової економіки”, 2) “Реорганізація управління мезо- та мікроекономікою”, 3) “Економічна діяльність в умовах НТП”.

До першого блоку зараховуємо ті лексичні та фразеологічні одиниці, що характеризують процеси та явища розвитку та перетворення світової економіки на сучасному етапі. Лексико-фразеологічні та семантичні інновації цієї групи відбивають радикальні зміни, пов’язані з розповсюдженням та втіленням у життя нових економічних теорій і концепцій (monetarism, supply-sideism), з інтеграційними та дезінтеграційними процесами (globalisation, single market, euro-zone, euro-phobe, EMU), з переходом багатьох країн до ринкової економіки (transition economy, shock therapy, destatisation, decollectivisation).

Центрами інноваційних процесів є такі соціофункціонально марковані одиниці, як entrepreneur, economy (economics), market, global, euro. Ці одиниці беруть активну участь у словотворчих процесах (наприклад, з’явилася значна кількість нових одиниць словотвірної парадигми лексеми globe: globalisation, globalist, globitarian, globophile, globocrat, glocal, glocalise тощо). Ключові лексичні одиниці цього блоку створюють фразеологічні та нефразеологічні сполуки внаслідок розширення їх синтагматичних зв’язків: global corporation, global brand, global village, global government, go global; free market, single market, market economy; social entrepreneur, serial entrepreneur.

Ядерним центром сфери економіки продовжує залишатися лексема economy (economics), яка на рубежі століть активно вступала у взаємодію зі словотворчими елементами, іншими словами. З нею утворюються численні словосполуки, які позначають тенденції економічного розвитку та стан економіки, галузі економічної науки, типи економічних систем та моделей (attention economics, crapshoot economics, experience economy, hydrogen economy, stakeholder economy, share economy, wage economy, goldilocks economy, knowledge economy, learning economy, new economy, real-time economy). Уламок цього слова -nomics виявився продуктивним словотворчим формантом (bionomics, cybernomics, flexinomics, burgernomics).

Триває процес збільшення неологізмів, пов’язаних з концепцією “сталого розвитку” (sustainable development), що втілюється в словосполученнях sustainable management, sustainable economy, sustainable debt. Ця філософія знаходить своє мовне відображення в “етичних” (social audit, social/ ethical investment, conscience investment, ethics officer, ethical business, fair trade, fair competition) та “екологічних” інноваціях (green audit, green aid, green sweater worker, envirobusiness, envirotech, envirocorporation).

Розвиток англійської мови під впливом змін в економічній сфері не обмежується лише появою нових слів та словосполук. Виникли певні різновиди економічно спрямованих форм мовлення, для позначення яких використовують напівафікс -speak: bizspeak, management-speak, marketing-speak, banker-speak, techspeak, quality-speak, guruspeak тощо.

Інновації блоку “Реорганізація управління мезо- та мікроекономікою”, що відбивають процеси перебудови компаній, складають своєрідні угруповання навколо найменувань певних типів підприємств (excellent company, informal company, learning organization, information-based corporation). Більшість із них не тільки позначає поняття або явище, пов’язане з відповідним типом компанії, а й дає йому образну характеристику. Саме в цих підгрупах основне місце посідають сполуки фразеологічного та нефразеологічного характеру. Ядром багатьох лексичних і фразеологічних інновацій виступають основа corpo(r), лексеми corporate, corporation (corpocrat, corporate-speak, corporate-led, corporate targesse, corporate gyration, corporate revolution, corporate death, corporate jester).

Поняття “корпоративна перебудова” (corporate make-over) позначає, зокрема, процеси злиття та об’єднання корпорацій, особливо шляхом поглинання однією компанією іншої (mergemania, dealmania). Ці процеси спричинили неологічний бум, викликавши формування нових лексичних і фразеологічних інновацій для позначення: 1) типів захоплення або об’єднання корпорацій (creeping takeover, friendly takeover, hostile takeover); 2) організацій чи їхніх представників, які беруть участь у захопленні або обороні ділового підприємства (black knight, white knight, grey knight, friends, raider, suitor); 3) діяльності корпорації-загарбника або компанії – об’єкта захоплення (bear hug, dawn raid, poison pill, crown jewels, show-stopper).

Іншим соціофункціональним блоком сфери економіки, насиченим новоутвореннями, є блок “Економіка і НТП”. Ціла низка лексичних одиниць закріплюється за сучасною інформаційною технікою всією семантичною структурою або окремими лексико-семантичними варіантами (digital, silicon, smart, information, electronic, online, Internet, net, virtual). Ці одиниці перетворюються на центри, навколо яких “будуються” незчисленні елементи словотвірних, фразеологічних, лексико-семантичних парадигм.

Сучасний етап науково-технічного прогресу вніс певні зміни в систему словотворчих засобів, зумовив виникнення нових дериваційних елементів або нових семантичних варіантів існуючих суфіксів. Сфера електронної економіки повністю або частково обслуговується такими новими словотворчими елементами, як info- (infomediary, infopreneur, infotech, infocentre), tele- (teleshopping, telebanking, telebroking, telemarketing, telecommuter, telecottage), cyber- (cybercommerce, cyberventing, cybersquatters, cyberbusiness, cybermedia),

e- (e-trade, e-shopping, e-company, e-asset, e-lancer, e-tail / e-retail, e-conomy).

Актуальність процесів та явищ сучасного етапу науково-технічного прогресу породжує в мовній свідомості необхідність відобразити ці процеси та явища у варіативних номінаційних засобах, внаслідок чого відбувається атракція синонімів до відповідних понять. Тільки за останні кілька років довгі синонімічні ряди виникли навколо понять “електронна торгівля” (e-shopping, cybercommerce, electronic commerce, Internet shopping, online shopping), “електронні гроші” (cybercash, cybercurrency, E-cash, e-money, e-wallet, virtual money), “Інтернет-магазин” (cyberplaza, e-mall, electronic shop, virtual store).

Інформаційна революція викликала явище поліномінації її важливих понять, але вона ж зумовила й необхідність більш чіткого розмежування нових та старих, традиційних понять. Так, наприклад, традиційні комерційні заклади отримали такі “ретронімічні” по відношенню до нових електронних підприємств позначення, як stores with doors, physical store, real-world retailer, offline company.

Соціальна значущість економіки в суспільстві зумовлює необхідність поширення нової лексики і фразеології цієї сфери в загальновживаній мові, перетворення економічних термінів у біфункціональні одиниці та їх детермінологізацію.

Висновки

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть у словниковому складі англійської мови сфери економіки відбулися значні кількісні та якісні зміни, спричинені бурхливим розвитком бізнесу, економічною глобалізацією, впровадженням в економічне життя сучасних інформаційних технологій. Ці зміни зумовили необхідність проведення комплексного аналізу процесів та явищ, які мають місце в лексико-семантичній підсистемі англійської мови економічної сфери.

Англійська мова знаходить ресурси для поповнення економічного лексикону переважно в межах власної системи – за рахунок словотвірної, семантичної деривації, міграції у літературну мову лексики та фразеології зі сленгу та професійних жаргонів, а також завдяки міжваріантним контактам. Іншомовні запозичення становлять незначну частку нових слів сфери економіки в сучасній англійській мові. Провідну ж роль при утворенні економічних інновацій відіграє словотвір.

Головними способами словотвору є словоскладання та афіксація. Серед композитів переважають складні неологізми, утворені з простих основ, особливо за моделлю N+N, а також складні слова синтаксичного типу, що виникли внаслідок функціональної переорієнтації.

Афіксація при утворенні лексики економічної сфери характеризується появою нових дериваційних елементів, формування яких розкриває взаємозв’язки між різними способами словотвору, підтверджуючи усталену думку про його комплексно-системну природу. Зв’язок між словоскладанням, телескопією, скороченням та афіксацією полягає, зокрема, у тому, що чимало нових напівафіксів виникає на базі складних слів унаслідок дії процесу аналогії (-friendly, -driven, -led, -free, -intensive, -speak), скорочень (euro-, e-, enviro-), телескопійних утворень (-preneur, -nomics, -flation).

Семантичні зміни в лексиці сфери економіки зумовлені функціональною міграцією лексичних одиниць, процесами термінологізації та транстермінологізації. Метафоричний та метонімічний механізми, що спричиняють виникнення переносних значень, можуть змішуватись і взаємодіяти з іншими механізмами. Врахування когнітивного чинника дозволяє реконструювати метафоричне значення не лише на образно-асоціативному рівні, а й на пропозиціональному.

Інноваційні семантичні процеси в багатьох випадках пов’язані зі словотворчими, з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать численні неологізми, які виникли внаслідок еліпса. Семантичні зміни можуть бути поєднані з антономастичним використанням власних імен, з тенденціями евфемізації мови згідно з параметром “політичної коректності”.

В останній час активізувався процес збагачення англійської мови в галузі економіки фразеологічними неологізмами номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями. Переосмислення вільних словосполучень як основний спосіб формування фразеології економічної сфери відбувається не тільки в результаті перенесення останніх із загальновживаної мови в мову економіки, а й у процесі проникнення їх з іншої терміносистеми в економічну. Розвиток нової фразеології значною мірою відбувається за рахунок лексичних та семантичних неологізмів.

Перетворення, які відбулися в останні десятиліття в економічній сфері життєдіяльності англомовного суспільства, відображаються не лише в лексико-фразеологічних неологізмах, а й позначаються на інноваційних семантичних і словотворчих процесах. Значна концентрація неологізмів простежується навколо понять, що відображують сучасні макроекономічні тенденції світового розвитку, глобалізацію ринків, реорганізацію ділових підприємств, управління людськими ресурсами, впровадження сучасної інформаційної техніки.

Центрами інноваційних процесів є такі соціофункціонально марковані одиниці, як economy, entrepreneur, global, corporate (corporation), market, біфункціональний елемент euro. Ці одиниці беруть активну участь у словотворчих процесах навіть за рахунок фрагментів, які перетворюються на дериваційні елементи (-nomics, -preneur); вони створюють численні фразеологічні та нефразеологічні сполуки внаслідок розширення своїх синтагматичних зв’язків. Сфера електронної економіки повністю або частково обслуговується цілою низкою нових словотворчих елементів (info-, tele-, cyber-, e-) та лексичних одиниць або їх окремими лексико-семантичними варіантами (digital, silicon, smart, information, electronic, online, Internet, virtual).

Зміни в англійській мові внаслідок впливу оновленої економічної сфери, не обмежуються лише появою нових слів і словосполук. Виникли відповідні різновиди економічно спрямованих форм мовлення (corporate-speak, banker-speak, quality-speak, marketing-speak). Соціальна значущість процесів та явищ, характерних для сучасного етапу економічних перетворень та науково-технічної революції, зумовлює формування досить розгалужених лексико-семантичних парадигм. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальновживану мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу факторів, пов’язаних з економічним базисом суспільства.

Проведений аналіз нових лексичних і фразеологічних одиниць економічної сфери може бути використаним у дослідженнях нових одиниць інших сфер суспільного життя. Перспективним представляється вивчення особливостей професійних жаргонів сфери економіки і розкриття їх ролі як джерела поповнення економічної термінології і словникового складу англійської мови в цілому, а також інших мов. Використання соціофункціонального опису лексики відкриває широкі можливості для подальшого дослідження функціонування нових мовних одиниць у різноманітних за стилістичними і жанровими особливостями текстових повідомленнях на матеріалі різних природних мов.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

Отражение в лексике современного английского языка реформаторских подходов в организации и управлении бизнесом в 80 – 90-е годы ХХ века // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2000. – № 1. – С. 14 – 17.

Абревіатури-неологізми в англійській мові та їх переклад на українську (на матеріалі економічних скорочень) // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2001. – № 5 (26). – С. 9 – 13.

Нова економічна лексика і термінологія англійської мови // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2001. – № 3. – С. 28 – 31.

Культурологічний і лінгвістичний аспекти в дослідженні інновацій англійської мови у сфері економіки та бізнесу // Мова і культура. – Випуск 3. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2001. – Т. 2: Культурологічний компонент мови. – С. 16 – 22.

Лінгвістичний статус інновацій (на матеріалі нової економічної лексики англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 28 – 31.

Неологізми-композити англійської мови у сфері економіки та бізнесу // Мова і культура: У 5 т. – Випуск 4. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Т. 5, частина 1: Проблеми гуманізації навчання і культурологічний підхід до методики викладання мови і літератури. – С. 30 – 35.

Інновації англійської мови у сфері “електронного” бізнесу // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Мовна комунікація та методика викладання іноземних мов” 17 – 19 травня 2001 року. – Одеса: Астропринт, 2001. – С. 67 – 68.

Анотація

Бєлозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертацію присвячено комплексному лінгвістичному аналізу шляхів та способів поповнення економічного лексикону англійської мови залежно від