КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ ТРАНСПОРТУ

Богомолова Надія Іванівна

УДК 656.2:385

СТРАТЕГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНИХ РЕФРИЖЕРАТОРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств транспорту Київського університету економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Сич Євген Миколайович –

Київський університет економіки

і технологій транспорту, завідувач кафедри

економіки підприємств транспорту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Бакаєв Олександр Олександрович –

Міжнародний науково–навчальний центр

інформаційних технологій і систем НАН України

та Міністерства освіти і науки України,

радник дирекції;

кандидат економічних наук, доцент

Горшунова Ірина Вікторівна –

Чернігівський державний технологічний

університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри фінансів та економіки підприємств.

Провідна установа – Інститут проблем ринку та економіко–екологічних

досліджень НАН України, відділ ринку

транспортних послуг, м. Одеса.

Захист відбудеться “18” квітня 2003 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.820.02 в Київському університеті економіки і технологій транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19, ауд. 901.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету економіки і технологій транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19.

Автореферат розіслано “7” березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Творонович В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний розвиток транспорту України визначається новим етапом економічної інтеграції з виробництвом, перетворенням його в ведучу ланку системи “виробництво–транспорт–споживання”, де кожен учасник в кооперації з іншими виконує свою специфічну задачу, що в цілому потребує зміни форм, методів та способів доставки різних видів вантажів, а також використання нової транспортної техніки та інформаційно–комунікаційних технологій.

В умовах утвердження інноваційної моделі економічних перетворень вчасне та якісне задоволення потреб клієнтури та населення в перевезеннях стає головною метою ефективного функціонування транспортного комплексу країни. Цьому сприяють загальноекономічні позитивні зрушення, що поступово змінюють структуру вантажопотоків на основних видах транспорту. Особливо відчутні поліпшення очікуються на залізничному транспорті, робота якого безпосередньо пов’язана не тільки з тенденціями росту макроекономічних показників, а й розширенням міжнародних економічних зв’язків.

Звідси створюються передумови для збільшення обсягів доставки і швидкопсувних вантажів, які потребують особливого режиму транспортування. Проте цей залізничний підсегмент виявляється недостатньо готовим до позитивних змін як для задоволення інтересів клієнтури і населення у високоякісних продуктах харчування, так і підвищення загальнодержавної соціально–економічної ефективності в цілому.

На сьогодні ізотермічний парк залізниці недостатньо спеціалізований за параметрами, не відповідає структурі наявних вантажопотоків; знижується експлуатаційна надійність рефрижераторних вагонів, підвищуються поточні витрати на технічне обслуговування; вимушено високий рівень тарифів робить його малодоступним для потенційних клієнтів ринку транспортних послуг.

Доставка швидкопсувної продукції складається з ряду послідовних етапів, часто не пов’язаних між собою, які виконують різні підприємства та структурні підрозділи залізничного транспорту. Так, Державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” забезпечує безпосередньо перевезення швидкопсувних вантажів, не контролюючи вантажно–перевантажувальні та інші види операцій. Порушується комплексність транспортного процесу, втрачається можливість організації високотехнологічних інтермодальних перевезень і, як наслідок, повного задоволення попиту клієнтів на якісну доставку; у більшості випадків вантажі ідуть на суміжні види транспорту, в тому числі і на автомобільний, що забезпечує, як правило, перевезення “від дверей до дверей”.

Таким чином, постає нагальне питання збереження виробничного потенціалу залізничного холодотранспорту, адаптації до умов ринкового середовища, розробки ефективної стратегії його використання та розвитку.

Основні засади проведення транспортної політики регламентуються законами України: “Про транспорт”, “Про залізничний транспорт”, “Про транзит вантажів”, а також відображені в “Концепції та Програмі реструктуризації на залізничному транспорті”.

Теоретичні та практичні аспекти функціонування різних видів транспорту висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Д.П. Веліканов, М.О. Гундобін, В.Т. Єлагін, В.М. Загорулько, Л.Г. Зайончик, В.Г. Коба, В.І. Котелянець, М.І. Котлубай, В.М. Лившиць, В.В. Мова, О.П. Петров, А.А. Покотилов, В.О. Рибалкін, М.К. Роздобудько, Є.М. Сич, С.С. Ушаков, Ю.М. Цвєтов, В.Г. Чекаловець, В.Г. Шинкаренко, В.І. Щелкунов і багатьох інших.

В той же час, проблемам розвитку залізничного транспорту присвячені чисельні роботи А.П. Абрамова, О.О. Бакаєва, І.В. Белова, О.О. Вовка, В.Г. Галабурди, В.М. Гурнака, В.Л. Диканя, В.А. Дмитрієва, Ю.Ф. Кулаєва, А.А. Мітаішвілі, А.В. Перепелюка, В.О. Персіанова, М.Ф. Трихункова, Є.Д. Ханукова, Т.С. Хачатурова, Л.Г. Чернюк, Б.І. Шафіркіна та інших відомих вчених.

Питаннями вдосконалення роботи холодотранспорту займалися такі науковці та спеціалісти як С.М. Данилов, М.В. Дем’янков, Ю.Ф. Кулаєв, А.П. Леонтьєв, М.Є. Лисенко, С.Ф. Маталасов, В.К. Мироненко, О.М. Павлов, В.М. Панферов, Є.М. Сич, М.М. Тертеров, Є.Д. Хануков та інші, які внесли вагомий вклад в теорію та практику транспортної науки.

Проте, незважаючи на актуальність задач, що висувала минула практика господарювання, до цього часу відсутні теоретичні напрацювання, присвячені розробці стратегії ефективного функціонування холодотранспорту; більшість висунутих та розв’язаних проблем носять переважно техніко–технологічний та експлуатаційний характер; бракує системних досліджень та чіткої концептуально–наукової бази, що може виступити інструментом у прийнятті оптимальних управлінських рішень, елементами якої є поняття і категорії теорії економіки та організації роботи холодотранспорту. Саме тому ставиться задача формування стратегії організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень як необхідної умови ефективного функціонування холодотранспорту України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до “Концепції реструктуризації на залізничному транспорті України”, затвердженої рішенням Колегії Міністерства транспорту України від 18 червня 1997 р. та “Програми реструктуризації на залізничному транспорті України”, затвердженої 18 серпня 1998 р.

Тематика досліджень тісно пов’язана з науково–дослідною роботою Київського університету економіки і технологій транспорту, а саме виконана у рамках теми Д-1 “Основні напрямки реструктуризації та розвитку залізничного транспорту України в умовах ринкової економіки” (державний реєстраційний номер 0102U003293); дисертант прийняв участь у зазначених роботах в якості виконавця.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка стратегії організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень, що базується на використанні принципів системного аналізу з метою забезпечення довгострокового ефективного функціонування галузі.

Досягнення мети дослідження зумовило вирішення наступних задач:

§ дослідити техніко–економічні особливості рефрижераторних перевезень, визначити їх роль, місце та значення для забезпечення потреб економіки країни;

§ виявити організаційно–економічні особливості, протиріччя та тенденції розвитку залізничних рефрижераторних перевезень в нових умовах господарювання;

§ обґрунтувати необхідність формування нової стратегії розвитку рефрижераторних перевезень на залізничному транспорті;

§ систематизувати фактори, що впливають на розвиток перевезень швидкопсувних вантажів, сформулювати принципи ефективного функціонування та розвитку залізничного холодотранспорту;

§ розробити методичні основи оцінки ефективності доставки рефрижераторних вантажів “від дверей до дверей”;

§ виявити основні напрямки практичної реалізації стратегії організаційно–економічного розвитку залізничного холодотранспорту України.

Об’єктом дослідження є виробничо–господарська діяльність підприємств залізничного транспорту та їх структурних підрозділів з перевезення швидкопсувних вантажів.

Предмет дослідження – сукупність організаційно–економічних і соціальних відносин, що виникають у процесі розвитку залізничних рефрижераторних перевезень і спрямовані на підвищення їх ефективності та якості.

Наукова ідея (концепція) дисертаційного дослідження полягає у формуванні на базі системного підходу нового організаційно–економічного утворення для доставки рефрижераторних вантажів “від відправника до одержувача” – залізничної холодо–транспортної системи (ЗХТС) як стратегічного напрямку трансформації транспортного комплексу України.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є системний підхід, закони та закономірності економічної теорії; наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних спеціалістів у галузі економіки транспорту, а також нормативно–правові акти України, що регламентують діяльність транспорту і клієнтури у сфері залізничних перевезень. Дослідження побудовано на діалектичному методі пізнання таких загальносистемних категорій розвитку, як: цілеполягання, ієрархічність, інтеграція, диференціація, історизм та ін.

В ході дослідження застосовувалися методи аналізу–синтезу результатів і ретроспекції (дослідження особливостей, оцінка стану розвитку рефрижераторних перевезень), логіко–аналітичний (встановлення протиріч і принципів розвитку залізничного холодотранспорту), статистична обробка інформації (визначення параметрів ефективного функціонування холодотранспорту), наукове абстрагування (введення та розкриття змісту нового поняття “залізнична холодо–транспортна система”), економічного обґрунтування прийняття господарських рішень (розробка системи показників оцінки ефективності та якості доставки швидкопсувної продукції) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Новизна наукових результатів полягає у поглибленні існуючих і розробці нових теоретичних положень щодо ефективної діяльності залізничного холодотранспорту, зокрема:

вперше:

§ обґрунтовано об’єктивну необхідність і своєчасність введення в теорію і практику роботи транспорту наступних понять:

§ “стратегія організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень” як перспективний напрямок діяльності, що матиме довготривалу позитивну дію та полягає у реструктуризації системи управління (зміні форм, методів і засобів) з метою досягнення довгострокового ефективного функціонування залізничного холодотранспорту;

§ “залізнична холодо–транспортна система” – цілісне динамічне утворення, яке охоплює процес перевезення швидкопсувних вантажів і всі види супровідних операцій, що в цілому забезпечує оптимальність доставки “від виробника до споживача” в обумовлені терміни, включаючи передачу на інші види транспорту, з урахуванням температурно–вологісного режиму та циркуляції повітря, попередньої підготовки та зберігання якості продукції;

§ виявлено та обґрунтовано сукупність факторів, які впливають на становлення та розвиток залізничної холодо–транспортної системи, що надає можливість визначити об’єктивні умови розвитку ринку холодотранспортних послуг;

§ визначено організаційно–економічні принципи ефективного розвитку залізничної холодо–транспортної системи, що встановлюють основні системоутворюючі зв’язки, за допомогою яких обґрунтовано необхідність реструктуризації організації управління рефрижераторними перевезеннями;

§ розкрито сутність і структуру економічного механізму розвитку системи залізничного холодотранспорту як сукупності форм, методів і важелів, що забезпечує цілеспрямований вплив на розвиток залізничних рефрижераторних перевезень.

набули розвитку:

· методичні основи оцінки соціально–економічної ефективності рефрижераторних перевезень шляхом використання як загальних показників, що характеризують залізничний холодотранспорт як цілісну систему, так і спеціальних – для оцінки якості процесу та результату доставки швидкопсувних вантажів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Сформульовані у роботі наукові положення і висновки розроблені на базі даних статистичної звітності, внутрішнього обліку та аналізу підприємств залізничного транспорту в цілому та Центру “Укррефтранс”, зокрема. Достовірність наукових результатів підкріплюється практикою господарювання підприємств залізничного транспорту країни.

Наукове та практичне значення роботи. Дисертаційна робота розширює здобутки наукового напрямку економіки залізничного транспорту. Її практичне значення полягає в можливості підвищення ефективності залізничного холодотранспорту на базі розробки та реалізації стратегії організаційно–економічного розвитку, адекватної умовам функціонування ринку транспортних послуг. У роботі розроблені практичні напрямки реалізації стратегії, такі як: реструктуризація системи управління залізничним холодотранспортом, удосконалення тарифоутворення, застосування нової системи планування рефрижераторних перевезень, техніко–технологічне оновлення ізотермічного парку.

Отримані результати складають теоретико-методичну базу ефективного функціонування залізничного рефрижераторного транспорту та мають практичне втілення у “Концепції розвитку залізничного холодотранспорту України”, затвердженій Державною адміністрацією залізничного транспорту України (довідка від 05.02.2003 р.).

Крім того, результати дослідження використані у навчальному процесі Київського університету економіки і технологій транспорту при викладанні дисциплін “Економіка залізничного транспорту”, “Економіка транспорту”, “Планування на залізничному транспорті”, проведенні курсового і дипломного проектування студентів спеціальності “Менеджмент організацій” та “Організація і управління транспортом”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, отримані в дисертації базуються на дослідженнях, проведених автором самостійно [1–7, 13–16]. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, особисто здобувачеві належать: аналіз стану залізничних рефрижераторних перевезень і виділення стратегічних напрямків їх розвитку [9]; визначення передумов формування залізничних холодо–транспортних систем [8]; введення та розкриття змісту поняття “залізнична холодо–транспортна система”, розробка схеми її функціонування [11]; напрямки удосконалення фінансових взаємовідносин на залізничному транспорті [12]; удосконалення системи планування рефрижераторних перевезень [17]; розробка трьохетапної моделі реструктуризації управління залізничним холодотранспортом України [10].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково–практичних конференціях: “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” (Київ–Дніпропетровськ, 2000 р.), тема доповіді “Стратегія маркетингу в підвищенні дохідності залізничного транспорту”; “Наука і молодь” (Київ, 2001 р.), тема доповіді “Об’єктивна необхідність формування залізничних холодо–транспортних систем”; “Проблеми економіки транспорту” (Дніпропетровськ, 2002 р.), тема доповіді “Оперативне планування перевізного процесу швидкопсувних вантажів”; “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002 р.), тема доповіді “Механізм функціонування залізничних холодо–транспортних систем”; “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2002 р.), тема доповіді “Прогнозування обсягів залізничних перевезень швидкопсувної продукції”.

Також результати дослідження доповідалися і отримали позитивну оцінку на науково–практичних конференціях професорсько–викладацького складу кафедр фінансово–економічного факультету Київського університету економіки і технологій транспорту (2000 – 2002 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, у тому числі: 11 статей у наукових фахових виданнях ВАК України, 1 – МШС Росії, 5 – матеріалів науково–практичних конференції; загальний обсяг публікацій – 3,37 друк. арк., з них особисто автору належить 2,21 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 205 сторінок комп’ютерного тексту, серед них 14 таблиць, 14 рисунків (разом 9 окремих сторінок); список використаних джерел нараховує 192 найменування (16 сторінок); 2 додатки займають 6 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету, задачі і наукову новизну дослідження, визначено теоретичну і практичну значущість отриманих результатів, подано загальну характеристику дисертації за основними напрямками.

У першому розділі – “Рефрижераторні перевезення як важливий сегмент ринку транспортних послуг” – надано загальну характеристику рефрижераторних перевезень. Проаналізовано стан їх розвитку та розроблено прогноз обсягів. Виявлено протиріччя розвитку залізничного холодотранспорту у відповідності до вимог сучасного транспортного ринку. Розглянуто стан науки і практики, а також обґрунтовано необхідність формування стратегії організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень.

Класифікація вантажів за режимом доставки зумовлює наявність в категорії режимних – рефрижераторних вантажів. Рефрижераторними є такі, що вимагають температурної підготовки та створення особливого режиму перевезення (температурно–вологісного та циркуляції повітря), їх транспортування можливе лише в замороженому, охолодженому або охолоджуваному стані, яке забезпечується використанням рефрижераторного рухомого складу.

Основними особливостями рефрижераторних перевезень є необхідність забезпечення спеціальних умов, близьких до режиму зберігання їх в стаціонарних холодильниках, і виконання встановлених граничних термінів доставки, неоднорідність вантажопотоку (порожній пробіг до 80% від навантаженого), нерівномірність, пов’язана з сезонністю виробництва продукції, висока вартість перевезення внаслідок значної вартості самих вантажів, рефрижераторного рухомого складу та його обслуговування, а також необхідність організації взаємодії різних видів холодотранспорту для забезпечення якісної неперервної доставки вантажу; такі особливості сприяють виокремленню рефрижераторних перевезень в окремий сегмент транспортного ринку.

Незважаючи на те, що протягом 1996–2000 рр. залізничні рефрижераторні перевезення зменшувалися, позитивна динаміка обсягів виробництва та споживання харчової продукції (зростання валового внутрішнього продукту в 2002 р. на 4,1%, виробництва продукції харчової та переробної промисловості на 8,4%), дозволяє прогнозувати стале збільшення потенційних обсягів перевезень (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка обсягів залізничних перевезень

рефрижераторних вантажів, т

Найменування вантажу | Роки | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | Прогноз | Очікува- ний темп росту, 2005/

2001, % | 2003 | 2004 | 2005 | Овочі, фрукти і цитрусові | 9574,0 | 4346,0 | 8279,0 | 8967,0 | 9658,1 | 9924,2 | 10274,0 | 124,1 | Консерви | 34523,0 | 21457,0 | 24745,0 | 24990,0 | 25487,0 | 25961,3 | 25999,0 | 105,1 | Масло вершко-ве, сир, молоко | 7680,0 | 5589,0 | 6650,0 | 6652,0 | 6654,1 | 6725,9 | 7124,1 | 107,1 | М’ясо | 115501,0 | 62276,0 | 36281,0 | 34567,0 | 34560,3 | 32587,4 | 30254,2 | 83,4 | Птиця | 10463,0 | 13458,0 | 15007,0 | 15978,0 | 16254,4 | 18584,1 | 20248,2 | 134,9 | Риба морожена | 8250,0 | 45340,2 | 64448,7 | 64900,0 | 65489,4 | 67892,7 | 69812,9 | 108,3 | Жирова продукція | 345,0 | 228,0 | 161,0 | 157,0 | 156,7 | 154,7 | 152,3 | 94,6

Інші види | 4228,0 | 7223,8 | 8780,3 | 9275,0 | 9560,1 | 9957,2 | 10258,0 | 116,8 | Всього | 190564,0 | 159918,0 | 164352,0 | 165486,0 | 167820,1 | 171787,5 | 174122,7 | 105,9 |

Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища виявив наявність протиріч між рівнем розвитку залізничного холодотранспорту та вимогами ринку, а саме невідповідність: параметрів секційного рухомого складу – структурі вантажопотоків; вартості рефрижераторних перевезень – платоспроможності клієнтів; рівня якості транспортного обслуговування – комплексності; суспільно–корисних функцій транспорту – комерціалізації господарських відносин тощо. Загострення цих протиріч зумовлює необхідність пошуку відповідних засобів подолання, що є основою формування стратегії розвитку залізничних рефрижераторних перевезень.

У другому розділі – “Становлення та організаційно–економічний розвиток залізничної холодо–транспортної системи” висувається та обґрунтовується об’єктивна необхідність її формування. Визначено сутність і зміст, фактори становлення та розвитку, а також організаційно–економічні принципи всіх етапів її життєвого циклу. Розкрито економічний механізм розвитку такої системи.

Особливість стратегії організаційно–економічного розвитку рефрижераторних перевезень полягає у досягненні поставленої мети – ефективного функціонування холодотранспорту переважно організаційно–економічними методами, що дозволять раціонально реалізувати виробничий потенціал, серед яких: удосконалення організації транспортного виробництва, реструктуризація системи управління перевезеннями, проведення адекватної тарифної політики, розширення маркетингових досліджень і т. ін.

Таким чином, стратегія організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень – це перспективний напрямок діяльності, що матиме довготривалу позитивну дію та полягає у реструктуризації системи управління (зміні форм, методів і засобів) з метою досягнення ефективного функціонування залізничного холодотранспорту.

В якості такої стратегії висувається нова концепція організація залізничних рефрижераторних перевезень – ЗХТС, під якою розуміється таке цілісне динамічне утворення, що охоплює процес перевезення швидкопсувних вантажів і всі види супровідних операцій, яке в цілому забезпечує оптимальність їх доставки “від відправника до одержувача” в обумовлені терміни, включаючи передачу на інші види транспорту, з урахуванням температурно–вологісного режиму та циркуляції повітря, попередньої підготовки та зберігання якості продукції.

Поряд з необхідністю скорочення витрат і терміну доставки, формуванню ЗХТС сприяють такі передумови: техніко–технологічні (НТП, застосування сучасних засобів перевізного процесу); соціально–економічні (необхідність перепідготовки кадрів, поліпшення умов праці, підтримання високого рівня техніки безпеки); інформаційно–управлінські (підвищення вимог до швидкості обробки специфічної інформації для прийняття оперативних управлінських рішень); організаційно–правові (підвищення відповідальності усіх ланок транспорту за повноту та якість доставки швидкопсувної продукції, їх координація).

Для ЗХТС характерними є: система оперативного планування та управління перевезеннями швидкопсувної продукції; комплексний розвиток техніко–технологічних засобів; централізована система прийому замовлень, оплати та контролю на всіх етапах перевізного процесу; єдині форми перевізних документів; раціональна організація вантажопотоку з урахуванням маршрутизації перевезень, об’єднання розрізнених партій вантажів кількох відправників, швидкої передачі на інші види транспорту, можливості перевезення в порожньому напрямку не швидкопсувних вантажів тощо. Структура ЗХТС представлена на рис. 1.

З метою забезпечення ефективного управління проаналізовано фактори становлення та розвитку, укрупнена класифікація яких наведена на рис. 2.

До керованих факторів відносяться економіко–управлінські (завчасність управлінських рішень, комплексність сервісного обслуговування та багато ін.), технічні (продуктивність транспортних та перевантажувальних засобів, їх параметри, структура рефрижераторного парку тощо) та технологічні (їх новітність, економічність та ін).

Рис. 1. Схема функціонування залізничної холодо–транспортної системи

Рис.2. Фактори ЗХТС

Для оцінки доцільності того чи іншого напрямку розвитку пропонується використовувати показник фактороінтенсивності розвитку ()

(1)

де Еt – ефект від дії фактору, в якості якого є вартісний вираз збільшення обсягу перевезень швидкопсувних вантажів, прискорення часу доставки, зниження втрат вантажу тощо за термін t, грн.; k – коефіцієнт вагомості фактору (визначається за експертними оцінками); рt – ймовірність отримання даного ефекту; Bt – сукупні витрати, пов’язані з дією фактору, грн.

Виділені організаційно–економічні принципи, що відображають загальні закономірності і є базою для ефективної реалізації концепції ЗХТС. При формуванні та функціонуванні необхідно забезпечити відповідність системи поставленим цілям, поставленої мети вхідним ресурсам елементів системи один одному; режимність та часове обмеження, маневреність (наявність резервів), екологічну безпеку, система має бути орієнтована на споживача та приносити ефект тощо. Ці вимоги в процесі розвитку системи отримують подальшу гармонізацію; на їх підставі досліджуються такі принципи розвитку, як: удосконалення, раціоналізація, інтеграція, стандартизація, забезпечення зростаючих потреб тощо.

Розвиток ЗХТС відбувається шляхом дії злагодженого механізму, що являє цілісну сукупність методів (економічних, організаційних, фінансових, адміністративних, соціальних, маркетингових), форм розвитку (проявляються в структурі управління холодотранспортом, характеризуються структурою транспортних і супровідних послуг, видами власності на транспортні засоби, інфраструктуру і т. ін.) та важелів – нормативно–правових документів (наказів, постанов, правил перевезень, ліцензій на здійснення діяльності, специфічних вимог щодо транспортування, пакування швидкопсувних вантажів, порядку митних процедур тощо), податків, тарифів, інформації, реклами та ін.

Злагоджену дію, цілеспрямоване поєднання методів, форм і важелів забезпечують функціональні підсистеми механізму розвитку ЗХТС; серед них виділяються: прогнозування та планування, організація, ціноутворення, фінансування, стимулювання, оперативне регулювання, облік, аналіз і контроль.

У третьому розділі – “Соціально-економічна ефективність залізничної холодо–транспортної системи” запропоновано новий підхід до оцінки ефективності залізничного холодотранспорту та якості доставки швидкопсувних вантажів. Обґрунтовано напрямки реалізації організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень.

Під ефективністю функціонування ЗХТС розуміється досягнення ефекту в процесі доставки швидкопсувної продукції при оптимальних сукупних витратах і найбільш повному задоволенні потреб клієнтів. Як відносний показник, ефективність має чітко виражений соціальний характер, оскільки “нормальний” розвиток холодотранспорту безпосередньо пов’язаний із зростанням задоволення потреб споживачів у високоякісних продуктах харчування, ростом оплати праці працівників холодотранспорту, поліпшенням умов їх праці (рівня механізації та автоматизації), підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів, збільшенням кількості робочих місць тощо.

Як складова оцінки ефективності доставки рефрижераторних вантажів виділяється якість їх доставки, яку пропонується оцінювати як сукупність показників, що відповідають основним складовим системного представлення доставки “від відправника до одержувача”, такі як вхід, процес і вихід (результат); звідси якість доставки визначається сукупністю показників якості процесу та якості результату, високий рівень яких забезпечується підвищенням якості ресурсів, що поступають на вході системи, та підвищенням якості процесу. Схема формування показників якості наведена на рис. 3.

Рис.3. Формування показників якості доставки

Якість транспортного процесу характеризується надійністю функціонування ЗХТС – властивістю системи забезпечувати вчасну та збережену доставку швидкопсувного вантажу протягом виробничого циклу (“від відправника до одержувача”) при дотриманні температурно–вологісного режиму, що залежить від наявності відповідного рефрижераторного рухомого складу та перевантажувального обладнання, їх продуктивності, швидкості виконання допоміжних операцій, рівня контролю за проходженням вантажу тощо. Надійність функціонування такої системи визначається станом, відповідністю та злагодженістю функціонування технічної, технологічної та управлінської підсистем, а також їх складових елементів; визначається ймовірнісними показниками, що характеризують реакцію ЗХТС на збої (відмови у нормальному функціонуванні) – відхиленні окремих параметрів функціонування від меж припустимих значень.

В роботі запропоновано визначення ефекту від підвищення якості як вхідних елементів, так і якості процесу ЗХТС. Підвищення якості ресурсів, що поступають на “вхід” системи, характеризується наступною величиною ефекту

(2)

де Тit – зміна тарифу на перевезення 1 т і–го швидкопсувного вантажу, грн.; Сit – зміна собівартості перевезень під впливом підвищення якості елементів входу, грн.; Pіt – прогнозне значення обсягу перевезень і–го вантажу, т; Вр(t=1) – одноразові інвестиції, спрямовані на підвищенням якості виробничих ресурсів ЗХТС, грн.

Підвищення якості процесу ЗХТС забезпечується шляхом впровадження сучасних перевізних технологій (контейнеризації), раціональної організації транспортного виробництва, забезпечення оперативності управління, підвищення рівня автоматизації перевантажувальних операцій, а також при впорядкуванні та посиленні взаємодії всіх структурних елементів системи. При цьому ефект, що утворюється, розраховується за формулою

(3)

де Tit – тариф на перевезення і–го швидкопсувного вантажу при новій технології, грн.; Сіt – собівартість перевезення того ж вантажу, грн.; – прогнозний прибуток від додаткових транспортних послуг, грн.; – сукупні витрати, пов’язані з впровадженням нової технології на протязі періоду t, грн.; – інші види ефекту (соціальний, екологічний тощо), грн.

Розвиток ЗХТС вимагає удосконалення організаційної структури управління рефрижераторними перевезеннями. Процес реструктуризації пропонується здійснювати поетапно (рис. 4).

Рис. 4. Послідовність проведення реструктуризації

управління рефрижераторними перевезеннями

Реструктуризація спрямована на інтеграційну транспортну політику розв’язання таких питань, як встановлення погоджених тарифів, спільне використання та розвиток об’єктів інфраструктури, створення мережі науково–технічної інформації, що стали передумовою побудови нової організаційної форми функціонування – холодо–транспортного комплексу як об’єднання підприємств різних видів транспорту для забезпечення неперервної якісної доставки швидкопсувної продукції.

В результаті досліджень виникла потреба коригування системи поточного та оперативного планування рефрижераторних перевезень, проведення розрахунку показників циклу доставки “від навантаження до вивантаження”; пропонується та обґрунтовується складання фінансових планів окремих відправок вантажів, які дозволять зіставляти планові доходи з витратами.

Проводяться розрахунки ціни та строків доставки окремих партій вантажів (м’яса домашньої птиці, замороженої риби, винограду) за різними технологічними варіантами: залізниця (секції, контейнери тощо), авторефрижератори, авто–залізниця–авто та ін., які підтверджують доцільність використання рефрижераторних контейнерів як у внутрішньому, так і міжнародному сполученнях. Наприклад, платежі клієнта при імпорті з Угорщини в Україну замороженого м’яса домашньої птиці в обсязі 160 т. в рефрижераторних контейнерах на 35,5% нижчі, ніж при транспортуванні авторефрижераторами, і на 27,1% – ніж в рефрижераторних секціях; крім того, збільшується схоронність вантажів, на 12-15% скорочуються строки доставки і т. ін.

У додатках наведено матеріали, що підтверджують використання результатів проведених досліджень щодо розробки перспективних напрямків діяльності підприємств залізничного транспорту з доставки швидкопсувних вантажів у нових умовах господарювання.

ВИСНОВКИ

Рефрижераторні перевезення є важливим сегментом транспортного ринку, що має велике соціально–економічне значення для забезпечення населення країни якісною продукцією харчування. У роботі запропонована і обґрунтована нова стратегія організаційно–економічного розвитку таких перевезень у сучасних умовах господарювання.

Узагальнення отриманих результатів дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати наступні висновки і рекомендації.

1. Проведений комплексний аналіз стану залізничних рефрижераторних перевезень виявив ряд протиріч між рівнем розвитку холодотранспорту та вимогами сучасного транспортного ринку, серед яких існує невідповідність: параметрів секційного рухомого складу – структурі наявних вантажопотоків; високої вартості перевезень – платоспроможності клієнтів; рівня якості транспортного обслуговування – вимогам комплексності перевізного процесу тощо; їх подолання покладено в основу формування стратегії організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень, що полягає в зміні форм, методів і засобів організації та управління.

2. Висувається та обґрунтовується концепція “залізнична холодо–транспортна система” як особлива форма комплексної організації доставки швидкопсувних вантажів “від відправника до одержувача”, що відповідає сучасному рівню розвитку ринкових відносин і полягає в наданні конкурентоспроможних та якісних транспортних послуг.

3. Виявлено техніко–технологічні, соціально–економічні, інформаційно–управлінські та організаційно–правові передумови формування ЗХТС. Обґрунтовано необхідність її становлення, для чого існують такі об’єктивні умови – наявність всіх видів виробничих ресурсів (спеціально підготовлені кадри, ізотермічний рухомий склад, постійні пристрої, перевантажувальні механізми тощо); створюється можливість для формування гнучкої тарифної політики, інвестиційно-привабливого клімату та ін.

Визначено сутність та зміст ЗХТС, що дало можливість виокремити технічну, технологічну й управлінську підсистеми та дослідити взаємозв’язок між ними.

4. Виявлено та обґрунтовано основні фактори становлення та розвитку ЗХТС, які класифіковано в залежності від: можливості управління – зовнішні та внутрішні; характеру їх прояву або рівня формалізації – кількісні та якісні; пріоритетного типу розвитку – екстенсивні та інтенсивні.

5. Сформульовано принципи формування, функціонування та розвитку ЗХТС – системність, режимність, ефективність, наступність, маневреність та ін., на базі яких встановлені системоутворюючі елементи та зв’язки; вказані принципи покладено в основу проведення реструктуризації залізничного холодотранспорту.

6. Розкрито зміст та особливості економічного механізму розвитку ЗХТС як цілеспрямованої дії, що призводить до ефективного функціонування холодотранспорту; визначено його структуру – сукупність організаційних, фінансових, адміністративних та ін. методів, форм організації управління, транспортного виробництва та праці, а також сутнісних важелів – нормативно–правових документів, тарифів, податків, інформації тощо.

7. Систематизовано основні критерії та показники результативності функціонування холодотранспорту. Запропоновано методику комплексної оцінки організаційно–економічного розвитку рефрижераторних перевезень, що полягає в розрахунку як загальних показників ефективності функціонування ЗХТС, так і спеціальних – для визначення якості доставки швидкопсувної продукції.

8. Удосконалено систему показників оцінки якості транспортного обслуговування рефрижераторних вантажів, що характеризує якість самого процесу (надійність функціонування ЗХТС) та результат транспортної послуги (рівень забезпеченості температурно–вологісного режиму, комплексності, збереженості, вчасності тощо).

9. Обґрунтовано головні напрямки реалізації стратегії організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень: трьохетапна модель реструктуризації управління рефрижераторними перевезеннями; система оперативного фінансового планування; гнучка політика тарифоутворення та ін.

Техніко–економічні розрахунки для різних технологічних схем перевезення рефрижераторних вантажів (залізниця, авто, авто–залізниця–авто та ін.) підтвердили доцільність застосування рефрижераторних контейнерів як у внутрішньому, так і в міжнародному (у тому числі транзитному) сполученні.

Таким чином, отримані результати та рекомендації є науково–методичною та практичною базою для вдосконалення організаційно–економічних і соціальних відносин, що виникають у процесі розвитку залізничних рефрижераторних перевезень вантажів та спрямовані на відновлення і подальше підвищення ефективності функціонування холодотранспорту України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Богомолова Н.І. Ефективність підвищення якості доставки швидкопсувної продукції // Вісн. Черніг. держ. технол. ун–ту. – 2002. – № 17, С. 20–24.

2. Богомолова Н.І. Загальні принципи становлення та розвитку залізничних холодо–транспортних систем в умовах трансформації економіки // Вісн. Черніг. держ. технол. ун–ту. – 2002. – № 16, С. 119–125.

3. Богомолова Н.І. Оцінка ефективності функціонування залізничних холодо–транспортних систем в умовах трансформації економіки// Ефективність економіки промисловості і її вплив на транспорт. Вісник Харківського нац. ун–ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – № 565, 2002. – С. 70–74.

4. Богомолова Н.І. Стан і протиріччя розвитку залізничних холодотранспортних перевезень // Проблеми інформатизації та управління: Збірник наукових праць: Випуск 7. – К.: НАУ, 2003. – С.75–78.

5. Богомолова Н.І. Тарифна політика на вантажні перевезення як механізм регулювання доходів залізничного транспорту // Проблемы системного подхода в экономике: Сборник научных трудов: Выпуск 4. – К.: КМУГА, 2000. – С.93–95.

6. Богомолова Н.І. Фактори організаційно–економічного розвитку залізничних холодо-транспортних систем // Економіко-математичне моделювання соціально–економічних систем. Збірник наукових праць. Вип. 3. – К.: Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій і систем НАН та МОіН України, 2002. – С. 70–75.

7. Богомолова Н.І. Характерні особливості залізничних холодо–транспортних систем // Вісн. Черніг. держ. технол. ун–ту. – 2001. – № 14, С. 209–213.

8. Сич Є.М., Богомолова Н.І. Передумови формування залізничних холодо–транспортних систем // Вісн. Черніг. технол. ун–ту. – 2001. – № 14, С. 83–87.

9. Сич Є.М., Богомолова Н.І. Перспективи розвитку ізотермічних залізничних перевезень // Вісник Харківського нац. ун–ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – № 512, 2001. – С.50–51.

10. Сич Є.М., Богомолова Н.І. Реструктуризація управління залізничним холодотранспортом України // Залізничний транспорт України. – 2003. – №1. – С. 22–25.

11. Сыч Е.Н., Богомолова Н.И. Хладотранспортная система как важная составляющая железнодорожного комплекса страны: организационно–экономические аспекты // Экономика железных дорог. – М., 2002. – № 4. – С. 88–96.

12. Сич О.Є., Богомолова Н.І. Удосконалення фінансових взаємовідносин суб’єктів залізничного транспорту // Вісн. Черніг. держ. технол. ун–ту. – 2000. – № 11, С. 56–60.

Матеріали науково–практичних конференцій

13. Богомолова Н.І. Механізм функціонування залізничних холодо–транспортних систем // Матеріали Міжнародної науково–практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 19. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 26–28.

14. Богомолова Н.І. Об’єктивна необхідність формування залізничних холодо–транспортних систем // Наука і молодь. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К.: НАУ, 2001. – С. 128.

15. Богомолова Н.І. Прогнозування обсягів залізничних перевезень швидкопсувної продукції // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали І Всеукраїнської науково–практичної конференції 20–22 листопада 2002 р. – Черкаси, 2002. – С.130–132.

16. Богомолова Н.І. Стратегія маркетингу в підвищенні дохідності залізничного транспорту // Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність: Матеріали VII Міжнародної науково–практичної конференції 23–25 листопада 2000 р. – Київ–Дніпропетровськ, 2000. – С.16–17.

17. Сич Є.М., Богомолова Н.І. Оперативне планування перевізного процесу швидкопсувних вантажів // Проблеми економіки транспорту. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: рекламно–видавничий центр ДІІТу, 2002. – С. 57–58.

АНОТАЦІЯ

Богомолова Н.І. Стратегія організаційно–економічного розвитку залізничних рефрижераторних перевезень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку. – Київський університет економіки і технологій транспорту, Київ, 2003.

Визначено протиріччя між рівнем розвитку залізничного холодотранспорту України та вимогами транспортного ринку, подолання яких покладено в основу формування стратегії організаційно–економічного розвитку рефрижераторних перевезень. В якості даної стратегії висунуто та обґрунтовано нову концепцію – “залізнична холодо–транспортна система” (ЗХТС). Виділено передумови формування, фактори становлення та розвитку системи; сформульовано організаційно–економічні принципи, розкрито сутність і зміст економічного механізму розвитку ЗХТС. Надано методичний підхід до визначення ефективності функціонування такої системи та оцінки якості доставки швидкопсувних вантажів. Обґрунтовано основні напрямки реалізації стратегії: реструктуризація управління, нова система фінансового планування, гнучка тарифна політика, техніко–технологічне оновлення рефрижераторного парку.

Ключові слова: стратегія, залізничний холодотранспорт, рефрижераторні перевезення, швидкопсувні вантажі, розвиток, принципи, залізнична холодо–транспортна система, ефективність, якість, реструктуризація.

АННОТАЦИЯ

Богомолова Н.И. Стратегия организационно–экономического развития железнодорожных рефрижераторных перевозок. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 – экономика транспорта и связи. – Киевский университет экономики и технологий транспорта, Киев, 2003.

Работа посвящена исследованию условий и факторов повышения эффективности железнодорожного хладотранспорта и разработке на их основе стратегии организационно–экономического развития железнодорожных рефрижераторных перевозок.

Определены противоречия между уровнем развития железнодорожного хладотранспорта и требованиями современного транспортного рынка, среди которых несоответствие: структуры рефрижераторного парка – фактическим грузопотокам, уровня качества транспортного обслуживания – требованиям клиентов относительно его комплексности, высокой стоимости рефрижераторных перевозок – платежеспособности грузовладельцев и др.; разрешение названых противоречий положено в основу формирования стратегии организационно–экономического развития железнодорожных рефрижераторных перевозок.

В качестве такой стратегии предложена новая концепция оказания комплексных услуг по доставке скоропортящихся грузов от отправителя к получателю – “железнодорожная хладо–транспортная система” (ЖХТС). Выделены технико–технологические, социально–экономические, информационно–управленческие, а также организационно–правовые предпосылки формирования такой системы. Раскрыты ее сущность и содержание, выделены техническая, технологическая и управленческая подсистемы; показана их взаимосвязь и взаимообусловленность.

С целью обеспечения эффективного управления ЖХТС определены факторы ее становления и развития, проведена их классификация, предложена оценка фактороинтенсивности развития по тем или иным направлениям.

Сформулированы организационно–экономические принципы формирования, функционирования и развития ЖХТС, такие как: системность, режимность, временное ограничение, преемственность, маневренность, эффективность, стандартизация, координация, интеграция и др.; установленные принципы служат переходом от теории к практике и являются основой проведения реструктуризации железнодорожного хладотранспорта Украины.

Эффективное развитие ЖХТС обеспечивается путем целенаправленного действия экономического механизма развития. Определена структура такого механизма, ее элементы – совокупность организационных, социальных, административных и пр. методов, форм организации управления, транспортного производства и труда, а также таких рычагов как нормативно–правовые документы, тарифы, налоги, реклама и т. д. Выделены функциональные подсистемы механизма – прогнозирование и планирование, ценообразование, финансирование, оперативное регулирование и др.

Предложен методический подход к оценке результативности железнодорожного хладотранспорта, особенность которого состоит в расчёте общих показателей эффективности функционирования ЖХТС и специальных показателей для оценки качества доставки скоропортящейся продукции. При этом качество доставки оценивается системой показателей качества процесса (надёжности функционирования ЖХТС) и результата (уровнем обеспечения сохранности, комплексности и т. д.). Предложен расчёт эффекта при повышении качества транспортного обслуживания.

Обоснованы основные направления реализации предложенной стратегии: модель трёхэтапной реструктуризации системы управления рефрижераторными перевозками, разработка бизнес–плана и оперативное финансовое планирование результатов отдельных отправок скоропортящихся грузов, проведение дифференцированной в зависимости от уровня комплексности тарифной политики, технико–технологическое обновление рефрижераторного парка. Путем определения провозных платежей и сроков доставки отдельных грузов доказана целесообразность применения рефрижераторных контейнеров как во внутреннем, так и в международном сообщении.

Разработан прогноз объемов перевозок скоропортящейся продукции в двух вариантах: с учётом увеличения объемов производства продукции пищевой, перерабатывающей промышленностей и сельского хозяйства, имеющимся ростом валового внутреннего продукта Украины, а также импорта, прогнозируется общее увеличение объемов железнодорожных рефрижераторных перевозок до 2005 г. на 5,9%, а при условии реализации предложенной стратегии – на 14,4%.

Разработанные в диссертационной работе научные положения внедрены в практику управления отраслью в виде “Концепции развития железнодорожного хладотранспорта Украины”.

Ключевые слова: стратегия, железнодорожный транспорт, рефрижераторные перевозки, скоропортящиеся грузы, развитие, принципы, железнодорожная хладо–транспортная система, эффективность, качество, реструктуризация.

SUMMARY

The strategy of organization-economical development of the railway refrigerator transportation. – Manuscript.

The dissertation on getting candidate’s degree of economical sciences by specialty 08.07.04 – economy of transport and communication. – Kyiv