МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОДІЛЛЯ

БАРАН РОСТИСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 330.47:339.138

МОДЕЛЮВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький

2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України (м. Івано-Франківськ)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Благун Іван Семенович,

Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Заруба Віктор Якович,

Національний технічний університет „Харківський

політехнічний інститут”

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економічної кібернетики та

маркетингового менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Твердохліб Іван Петрович,

Львівський національний університет

ім. Івана Франка

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри інформаційних систем у менеджменті

Провідна установа Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра

інформаційного менеджменту

Захист відбудеться 11 грудня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Камянецька, 110.

Автореферат розісланий 10 листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування та розвиток сучасної економіки неможливі без повноцінного використання такого важливого ресурсу як інформація. Водночас суттєво зростають вимоги до таких її показників як своєчасність, достовірність, якість.

Інформаційний бізнес став одним з найбільш прогресуючих секторів економіки України. З одного боку це зумовлено провідною роллю цього сектора в формуванні ринкової економіки в Україні та виході на світові ринки, а з іншого домінуванням інформаційних технологій та телекомунікацій в забезпеченні доступу до потоків політичної, юридичної, наукової та економічної інформації. Український інформаційний ринок, під яким ми розуміємо ринок інформаційно-телекомунікаційних продуктів та послуг, характеризується наявністю найсучасніших програмно-технічних систем та засобів обробки інформації, що дає змогу на високому рівні задовольняти інформаційні потреби суспільства. Проте існує низка проблем, що пов’язані з розвитком інформаційного сектора економіки. Зокрема, це переважання на ринку програмно-технічних засобів зарубіжних виробників; неоднорідність регіональних ринків; надмірність інформації з одного боку, та неповність (пов’язана з фрагментарністю інформації, множинністю та ненадійністю інформаційних джерел) з іншого; слабка розвиненість ринку споживання інформаційних послуг населенням.

Одним з дієвих засобів розвитку інформаційного бізнесу, його повноцінного функціонування є комплекс маркетингових заходів з просування інформаційних продуктів (ІП) на внутрішньому і світових ринках. Інформаційний маркетинг в останні роки став предметом багатьох теоретичних та практичних досліджень, що сприяло розробці принципів маркетингу стосовно до інформаційного сектору економіки.

Проблемам аналізу функціонування інформаційного бізнесу, питанням формування інформаційного ринку, маркетингу інформаційних продуктів та послуг, становлення економічної інформатики як науки, присвячені праці Белла Д., Базанова Ю.К., Бесслера Г., Блюменау Д.І., Брижко В.М., Голосова О.В., Голдстайн Б., Канигіна Ю.М., Калитича Г.І., Мелюхіна І.С., Міщенко В., Ньюмана П., Поппель Г., Предик Г.А., Родіонова І.І., Твердохліба І.П., Хорошилова А.В., Чубукової О.А. та інших.

Одним з напрямків досліджень в сфері маркетингу інформаційного бізнесу є використання в них економіко-математичних моделей та методів. Зокрема, можна згадати роботи Благуна І.С., Єлепова Б.С., Заруби В.Я,, Кармінського А., Коломійця Г.С., Іста Г., Клейтона А., Корюшкової А.А., Маджаро С., Ліпаєва В.В., Майоро-ва С.І., Маньковського А.Л., Нижегород-це-ва Р.М., Охріменка С.А. та інших.

Однак з огляду на коротку часові рамки становлення та функціонування інформаційного бізнесу, в цих роботах не висвітлено багато аспектів пов’язаних зі особливостями інформаційної діяльності. Зокрема, якісні показники інформаційних продуктів та послуг, специфіка його розробки та поширення.

Необхідність комплексного вирішення питань, пов’язаних зі створенням моделей інформаційних продуктів та моделюванням маркетингових стратегій розвитку інформаційного бізнесу загалом, а також недостатність теоретичних досліджень з цієї проблеми обумовили актуальність вибору теми дослідження, а також структуру та головні напрями дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського університету і є частиною комплексної наукової теми кафедри економічної кібернетики "Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102000U4510).

Особистий внесок автора полягає в розробці математичних моделей інформаційних продуктів, а також моделей маркетингових стратегій на інформаційному ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного роботи є розробка науково-методичних положень та інструментальних засобів, спрямованих на формування маркетингових стратегій діяльності інформаційної фірми та вироблення практичних рекомендацій для їх реалізації в сучасних умовах.

Для досягнення мети визначені та розв'язані такі завдання:

Ш проведено комплексний аналіз складу та структури інформаційного бізнесу як галузі економіки;

Ш проаналізовано основні тенденції розвитку світового та українського ринків інформаційних продуктів та послуг;

Ш визначено концепцію планування інформаційного маркетингу, яка враховує особливості діяльності в галузі інформаційного бізнесу;

Ш розглянуто підходи до економіко-математичного моделювання маркетингових стратегій та визначено їх переваги та недоліки при використанні для аналізу сфери інформаційного бізнесу;

Ш розроблено і обґрунтовано методи створення і оптимізації використання інформаційних продуктів для управління виробничими процесами;

Ш розроблено комплекс економіко-математичних моделей, що дозволяє обирати оптимальну поетапну стратегію ціноутворення, здійснювати позиціонування інформаційних продуктів, освоювати нові сегменти ринку інформаційних продуктів та послуг;

Ш запропоновано методику оцінювання економічних результатів діяльності інформаційної фірми.

Об'єктом дослідження є процеси створення та виведення на ринок інформаційних продуктів та послуг.

Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних моделей прийняття маркетингових рішень при розробці маркетингової стратегії.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є наукові та практичні результати провідних вчених в області інформаційного бізнесу, маркетингу інформаційних продуктів та послуг, математичної статистики, Закони України та інші нормативні акти присвячені тематиці дисертаційної роботи. Дослідження базуються на теорії економічних інформаційних систем, баз даних, теорії структурного та системного аналізу, теорії графів, економіко-математичного моделювання та прогнозування економічних процесів.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження сформували статистичні дані, які характеризують розвиток світового та вітчизняного інформаційного ринку, матеріали Державного комітету України з статистики, матеріали періодичних видань та Інтернет-публікацій, науково-практичних конференцій, а також нормативні та довідкові матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових підходів до моделювання визначення маркетингових стратегій підприємств сфери інформаційного бізнесу.

При цьому отримано такі результати:

вперше:

розроблено цілісну концепцію та запропоновано методи економіко-математичного моделювання розвитку інформаційного бізнесу;

розроблено економіко-математичну модель розвитку інформаційного споживчого ринку, що дає можливість аналізувати, прогнозувати та управляти напрямком його розвитку;

одержали подальший розвиток:

концепція планування маркетингу з урахуванням особливостей галузі інформаційного бізнесу;

економіко-математичні моделі створення та оптимізації інформаційних продуктів та послуг з урахуванням динаміки зміни їх характеристик, що дозволяє сформувати їх ефективну структуру і забезпечити конкурентноздатність не тільки в даний момент часу, але і в перспективі;

методи оцінювання економічних результатів діяльності підприємства для цільового їх використання у сфері інформаційного бізнесу;

удосконалено:

моделі позиціонування продуктів, формування стратегій ціноутворення, збутової політики на підприємствах інформаційної сфери, на основі принципів маркетингового менеджменту, поєднання засобів економіко-математичного моделювання з використанням комп’ютерних технологій системи підтримки прийняття рішень;

економіко-математичні методи формалізованого представлення структури інформаційних продуктів на основі сітьових моделей, що дозволяє підвищити ефективність їх реалізації за рахунок оптимального перерозподілу ресурсів між окремими елементами системи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що спираючись на теоретичні положення висвітлені в дисертації розроблено комплекс економіко-математичних моделей, що використовуються в практиці діяльності фінансових, інформаційних та виробничих підрозділів підприємств різних сфер економіки, зокрема, при створенні та поширенні інформаційних продуктів. Проведені дослідження дозволили оптимізувати діяльність виробничих та інформаційних підприємств та підвищити точність отримуваних параметрів діяльності інформаційних фірм.

Методологічні положення та результати дисертації впроваджено в роботі ПП “Хіта”, м. Івано-Франківськ (довідка № 27 від 23.07.2003 р.), ін-фор-маційній-комерційній фірмі “Медіасофт” (довідка № 02/03 від 03.07.2003 р.).

Особистим внеском здобувача є сформульовані і обґрунтовані теоретичні положення, що дозволили запропонувати комплекс економіко-математичних моделей маркетингових стратегій в діяльності підприємств сфери інформаційного бізнесу. Дисертаційне дослідження є особистою науковою роботою. Результати одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в опублікованих автором наукових роботах. Крім цього, в роботі дисертант використав особисті ідеї, які відображені в колективних наукових працях. Так, в роботі [2] автором запропонована маркетингова модель розвитку електронного бізнесу. В роботі [3] особисто автором розроблена модель інтеграції підприємства у світові інформаційні процеси через системи електронного бізнесу. В роботі [8] автором розроблена модель оптимізації створення інформаційних продуктів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднювалися на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Маркетингові комунікації та їх сучасна трансформація” (2002 р., м. Київ), ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (2002 р., м. Чернівці), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна наукова ‘2002" (2002 р., м. Дніпропетровськ), Міжнародному симпозіумі з операційних досліджень (2003, Словенія, м. Любляна), VIIІ Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (2003 р., м. Донецьк), а також на наукових семінарах економічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

Публікації. Результати проведених досліджень відображені у 9 публікаціях загальним обсягом 2,8 д.а., з них 5 – в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладений на 172 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 23 рисунки, список використаних джерел з 176 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Сучасний стан, проблеми економіко-математичних досліджень сфери інформаційного бізнесу” проведений комплексний і цілеспрямований аналіз розвитку та формування інформаційного ринку, а також на основі узагальнення і систематизації результатів наукових досліджень та практичних розробок, визначено основні напрямки розвитку цієї сфери економіки.

Зроблено висновок про доцільність розгляду галузі інформаційного бізнесу як багатосекторної системи (рис. 1).

Рис. 1. Сектори інформаційного бізнесу

Доведено, що формування такої системи як нової форми соціальної організації є закономірним результатом становлення і розвитку нового типу технологій інформаційного спрямування. Постійний попит на інформацію, її зростаючий вплив на хід розвитку суспільства сприяв виділенню і відносному відокремленню інформаційного сектора економіки, як нової області економічних відносин у окремий вид підприємницької діяльності – інформаційний бізнес.

Досліджено, що індустрія інформаційних послуг знаходиться під впливом нових інформаційних технологій, які належать як до розвитку засобів створення інформаційних продуктів, так і до вдосконалення різних способів отримання та представлення інформації. На відміну від багатьох інших галузей, які досягли певного рівня розвитку, розвиток інформаційного бізнесу і його інформаційного маркетингу знаходиться в стадії становлення.

Розглянуто зміст і основні функції інформаційного бізнесу, а також розвинута концепція розробки комплексу економіко-математичних моделей маркетингових стратегій.

Встановлено, що основним елементом запропонованої маркетингової стратегії є виведення на ринок якісно нового інфор-маційного продукту, на основі розробленої системної моделі його ство-рення, яка дозволяє ефективно оцінювати його кількісні та якісні параметри (рис. 2).

Рис. 2. Інтеграція складових комплексу маркетингу

для задоволення потреб клієнтів на базі якісного нових ІП

У другому розділі “Розробка і дослідження моделей створення інформаційних продуктів та надання послуг” проаналізовано основні теоретичні підходи до побудови моделей створення інформаційних продуктів.

Виявлено, що на ринку існує споживча потреба в інформаційних продуктах для управління дискретним виробництвом, яким властива низка якісно нових характеристик, зокрема, наочність, прозорість схем управління виробничими процесами, що давало б змогу відслідковувати структурні проблеми виробництва та оперативно вносити зміни.

Крім того важливими є такі споживчі переваги нового ІП як його легка адаптованість до змінних умов виробництва, невисокі вимоги до апаратного забезпечення, відсутність потреби у висококваліфікованих фахівцях з експлуатації технічних засобів та технічного обслуговування, доступна ціна.

Проектування інформаційних продуктів запропоновано розглядати як симбіоз сценарно-цільового моделювання з вибором пріоритетних цілей, які повинні бути досягнуті при реалізації проекту. Така інтегрована технологія моделювання, спираючись на застосування графоаналітичних засобів підвищить прозорість проектування інформаційних продуктів, значно зменшить обсяги евристичних дій, а також забезпечить можливість застосування наведених в дисертації правил визначення відповідності проектованих структур заданим.

На базі сітьових моделей розроблено модельне представлення ІП. Запропоновані формальні методи дослідження їх властивостей. Динаміка такого класу систем описана рівнянням станів. Доведено, що такий клас сіток є найбільш ефективним засобом для формального представлення розв’язування задач, який дає змогу на єдиній алгоритмічній основі здійснити їх імітаційне моделювання з системою оцінки різних характеристик при врахуванні контрольованих збурень.

Розроблено загальну схему управління виробничим процесом в дискретній системі у вигляді ІП.

У результаті проведення імітаційного експерименту формуються:

1) виробничий план, який включає елементи вектора маркування :

2) множина станів дискретної виробничої системи:

3) графік запуску технологічних і допоміжних операцій

Встановлено, що ефективність організації ефективності даної моделі зводиться до проблеми вибору активізованих на поточному такті інтервалу керування переходів сітки, тобто операцій виробничого процесу. Одним із методів її розв’язання є застосування евристичних методів оптимізації, що ґрунтуються на побудові єдиної комбінації активізованих операцій з множини можливих на кожному такті інтервалу керування. ЇЇ побудова здійснюється на основі правила переваги – системи пріоритетів, за якою за допомогою функції переваги для кожної -ї групи виробничих елементів відбувається вибір активізованих на поточному тактів інтервалу керування операції виробничого процесу:

де L(pi) – функція переваги, що відображає характеристики операції і описує стан операції, що виникає внаслідок реалізації попередніх або поточного такту інтервалу керування, – множина операцій виробничого процесу, що реалізуються на основі виробничого елемента -го типу.

Оскільки в даній моделі вибір переходу здійснюється перерозподілом впливу контрольованих збурюючих чинників між переходами сітки, то правила переваги в алгоритм планування можна включити як:

1) складову процесу розподілу впливу контрольованих збурюючих чинників;

2) критерій структурного перетворення моделі, яке виконується безпосередньо після закінчення формалізації моделі виробничого процесу.

Доведено, що найбільш ефективними є такі правила переваг:

1) правило найкоротшої операції:

2) правило найтривалішої операції:

3) правило мінімальних втрат:

4) правило максимального випуску:

де , навантаження вхідних і вихідних дуг, – кількість виробничих елементів -го типу, та – множини вхідних та вихідних місць переходів .

Для найефективнішої реалізації алгоритму планування, виконується порівняльний аналіз окремих правил переваги між собою за одним з показників функціонування дискретного виробництва. Вибране правило переваги вводиться в алгоритм планування дискретного виробництва.

Запропонований метод перетворення імітаційної моделі інформаційних продуктів, записаний в аналітичному вигляді в мережу Петрі, дає змогу враховувати переваги імітаційного і аналітичного моделювання в процесі розробки такого класу систем.

У третьому розділі “Реалізація маркетингових стратегій функціонування інформаційного бізнесу” запропоновано моделі маркетингових стратегій на інформаційному ринку з використанням оптимізаційних методів.

Запропонована принципова схема поетапного формування ціни на ІП, яка наведена на рис. 3. Запропоновано ціну на ІП встановлювати на основі рангування його відповідно до відношення "витрати-якість" у множині найближчих за функціональним призначенням і з найвагомішою часткою на ринку аналогів. Додатковими умовами й обмеженнями, які ми використовуємо, є інформація про конкурентів, потенційних споживачів, а також, необхідний рівень цін і витрати підприємства-виробника.

Рис. 3. Принципова схема формування базової ціни ІП

Встановлено, що основними чинниками, які мають вагомий вплив на визначення ціни на інформаційні продукти, є наступні: показники його якості; питома вага на ринку; витрати виробника, які є функцією від коефіцієн-та дисконтування витрат та інформаційної складової витрат виробництва; рентабельність; параметри попиту (прогнозована кількість продажу ІП, верхня і нижня межі ціни для споживачів). Критеріями реалізації даної моделі є показники прибутку S та рентабельності (Re).

Алгоритм реалізації даної моделі поданий у вигляді схеми (рис. 4), в якій колами позначені етапи; pj - ціна інформаційного продукту, dj - попит, Qj - кількість ІП на j-му етапі. Причому вартість створення визначається за формулою:

Sc(Qj) = (Aj + Bj(Qj))T(Qj),

де Т(Qj) = 0, якщо (Аj + Bj(Qj) - Мj(рj, Qj) > 0,

Т(Qj) = 1, якщо (Аj + Bj(Qj) - Мj(pj, Qj) < 0,

де Nj - кількість етапів; ; Аj - постійні витрати на j–му етапі; Bj(Qj) - змінні витрати, які залежать від кількості створюваних інформа-цій-них продуктів на j-му етапі; pj - ціна ІП; Mj (pj, Qj) – реалізаційна ціна на j-му етапі.

Рис. 4. Етапи моделювання.

Розглянуто інформаційний ринок з урахуванням впливу екзогенних та ендогенних чинників. (рис.5).

Рис. 5. Взаємодія внутрішнього і зовнішнього середовища

інформаційного ринку

До внутрішньої підсистеми належать керовані елементи, що становлять ядро ринкової системи фірм, які створюють інформаційні продукти та надають інформаційні послуги. Основними з них є: множина інформаційних продуктів і послуг (АА); система надання інформаційних продуктів, послуг та формування попиту (ВВ): система тарифів (СС); інфраструктура інформаційної фірми (агентства, філії, представництва тощо) (DD).

До внутрішньої підсистеми належать також керовані складові інформаційної фірми, які не належать до ядра ринкової системи, але також спрямовані на досягнення мети – освоєння ринку: FF - матеріальні ресурси; GG - трудові ресурси; HH - фінансові ресурси.

До керованих складових зовнішнього оточення належать: KK - ринковий попит (ринковий попит на інформаційні продукти і пос-луги є одним з головних елементів зовнішнього середовища: на нього спрямовані основні зусилля комерційної діяльності інформаційного працівника); LL - конкуренція; MM - інфраструктура фахівця інформаційної комерційної фірми зі взає-мо-дії з клієнтами; NN - ноу-хау інформаційних продуктів та послуг.

До некерованих з боку комерційної фірми складовими зовнішнього середо-вища, які оточують ринкову систему і, впливаючи на неї, обмежують її, належать: QQ - кон'юнктура світового ринку інформаційних продуктів і послуг; UU - державно-політичне оточення.

Запропонована методика оцінки шансів на успіх інформаційної комерційної фірми на інформаційному ринку на основі колективних експертних оцінок включає наступні етапи:*

побудова графа вимог;*

формування експертних груп;*

проведення експертизи;*

обробка й аналіз експертних оцінок;*

оцінка шансів на успіх інформаційної комерційної фірми на інформаційному ринку.

Показники оцінки ефективності фірми й оцінки чинників ринку ретельно відбираються. Їх може бути різна кількість (або досить багато або відносно мало). Це залежить від широти проведеного дослідження. Наприклад:

де ОЕ – оцінка ефективності фірми; ПР - продукція інформаційної фірми (вона визначається її цінністю, оперативністю, вірогідністю); ТП – технологіч-

ний потенціал і можливості інформації; РМ - рівень маркетингової роботи на фірмі, тобто здатність оцінити потенційних споживачів.

де ОФ - оцінка чинників ринку; ОТ - рівень оснащеності споживачів засобами телеобробки; ПІ - показує чи має споживач потребу в одноразовій інформації чи користується систематичними базами даних, чи потрібна інформація користувачу, якою він буде користатися на своїй ЕОМ; ІК - інформаційна компетентність користувача, тобто на скільки він готовий і може скористатися інформацією; ВУ - показує на скільки керівництво країни сприяє розвитку інфор-маційних послуг; ЦІ - показує на скільки засоби масової інформації цінують можливість доступу до тієї чи іншої інформації.

Серед найважливіших маркетингових стратегій інформаційної фірми є рішення про вибір каналів розподілу. Одним з варіантів може бути освоєння нових сегментів ринку діяльності.

Нами запропонована модель, у якій на основі ймовірностей переходу рijt (i-стан об'єкта дослідження в момент часу t-1, j-стан у момент часу t) розроблений метод визначення оптимальної кількості філій інформаційної фірми, алгоритм якого подано у вигляді блок-схеми на рис.6.

Рис. 6. Блок-схема алгоритму створення нових філій.

Використання алгоритму до аналізу діяльності підприємства сфери інформаційного бізнесу показало, відкриття додаткової філії збільшить ринкову частку фірми приблизно на 6% (було 1,6%, стало 7,5%), а отриманий дохід фірми складе 0,16 млн. грн. (відкриття нової філії дає додатковий дохід фірмі в 0,125 млн. грн.), причому при тому ж рівні збуту відкриття відразу двох чи трьох нових додаткових філій видається недоцільним для фірми, через те, що таких же фінансових результатів можна досягти, обмежуючись створенням тільки однієї нової додаткової філії.

ВИСНОВКИ

1. У теоретичному плані автор прийшов до таких висновків:

а) в наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених немає єдиного тлумачення поняття інформаційного бізнесу. У зв’язку з цим автором уточнені поняття “інформаційний бізнес”, “інформаційний продукт”;

б) розробка інформаційного продукту безпосередньо обумовлена його функціями: економічною, соціальною і гуманітарною;

в) інформаційний бізнес необхідно розглядати як підсистему єдиного соціально-економічного комплексу, а також досліджувати в середовищі ендогенних і екзогенних збурень.

2. Ефективність менеджменту в інформаційному бізнесі можливо лише забезпечити на основі оптимізації розвитку маркетингових стратегій, що припускає використання комплексного системно-логічного підходу при управлінні цією галуззю економіки. Оптимальна оцінка ефективності управління у цій сфері дає змогу активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку інформаційного ринку, регулювати його ємність, а також забезпечує синергізм внутрішніх елементів системи управління при зміні чинників зовнішнього середовища.

3. Визначено концепцію планування інформаційного маркетингу, яка враховує особливості діяльності в галузі інформаційного бізнесу, розроблена стратегія маркетингових досліджень для вітчизняного ринку. Досліджено, що індустрія інформаційних послуг знаходиться під впливом нових інформаційних технологій, які належать як до розвитку засобів баз даних, так і до вдосконалення різних способів представлення інформації. На відміну від багатьох інших галузей, які досягли певного рівня розвитку, розвиток інформаційного бізнесу і його інформаційного маркетингу знаходиться в стадії становлення.

4. Встановлено, що задачами методичного підходу до формування цінової політики стосовно інформаційних продуктів є: поглиблений розвиток теоретичних основ формування цін, створення адекватної сучасним ринковим умовам теоретичної бази, розробка правил і рекомендацій з інформаційного і організаційного забезпечення управління інформаційними продуктами. Досліджено на предмет впливу на ціноутворення основні особливості створення і експлуатації ІП, які пов’язані із складністю отримання інтегральної оцінки якості ІП і специфіки формування витрат в життєвому циклі інформаційних продуктів.

5.Отримані автором результати можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях у сфері інформаційного бізнесу із застосуванням економіко-математичних методів. Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що проблеми моделювання інформаційних продуктів, а зокрема побудови їх економіко-математичних моделей потребують подальшого осмислення і розвитку. Впровадження запропонованих в дисертаційній роботі концепцій та інструментарію аналізу математичного моделювання та управління інформаційним бізнесом дозволить підвищити ефективність управлінських рішень у всіх сферах економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Баран Р.Я. Моделювання освоєння нових сегментів ринку діяльності інформаційної фірми / Вісник ТАНГ. Серія „Економіко-математичне моделювання”, Тернопіль. – № 9-10. – 2001. – С. 16-22.

2. Благун І.С., Баран Р.Я. Маркетинг розвитку електронного бізнесу / Маркетинг в Україні. – №2. – 2002. – С. 31-33.

3. Бакаляр Г.Н., Баран Р.Я. Інтеграція підприємства в електронний бізнес / Вісник ТАНГ. – № 8-2. – 2002. – С. 231-234.

4. Баран Р.Я. Моделювання оцінки діяльності інформаційної фірми / Вісник ТУП. – Хмельницький, 2003. – Ч. 2. – №1. – С. 200-205.

5. Баран Р.Я. Моделювання ціноутворення на інформаційному ринку / Проблеми науки. – 2003. – № 7. – С. 50-54.

У інших виданнях:

6. Баран Р.Я. Роль віртуального маркетингу в стратегічному розвитку підприємств / Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб. наук. пр. за матеріалами ХІІІ міжн. наук.-практ. конференції (9-10 квітня 2002 року, Чернівці). Вип.. ІІ. Економічні науки. У 2-х ч. – Чернівці: АНТ ЛТД., 2002. -– Ч. ІІ. – С. 469-471.

7. Баран Р.Я. Інформаційні аспекти планування матеріально-технічного забезпечення / Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова ‘2002”. Том 2. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 8-10.

8. Blagun, I., Kondur, O., Baran, R. Network Model of Discrete Production. In: ZADNIK STIRN, Lidija (ed.), BASTIИ, Majda (ed.)., DROBNE, Samo (ed.), Symposium on Operation Research '03, Podиetrtek, [September 24-26], 2003. Proceedings. Ljubljana: Slovenian Society Informatika, 2003, pp. 173-178.

9. Баран Р.Я. Моделювання рівня ціни на інформаційну продукцію / Тези доп. VIIІ Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики”. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – С. 88-90.

АНОТАЦІЯ

Баран Р.Я. Моделювання маркетингових стратегій інформаційного бізнесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. Технологічний університет Поділля. Міністерство освіти та науки України. Хмельницький, 2003.

Дисертація присвячена розробці економіко-математичних моделей та методів інформаційного маркетингу, що сприятимуть ефективному функціонуванню інформаційного бізнесу як галузі економіки.

Визначено перспективні напрямки розвитку інформаційного бізнесу. Запропонована концепція маркетингової стратегії діяльності підприємства на інформаційному ринку. Визначено основні споживчі переваги при виведенні на ринок нового інформаційного продукту. Запропоновано сітьову модель створення інформаційного продукту, яка є ефективним засобом формалізованого представлення розв’язуваних задач, який дає змогу на єдиній алгоритмічній основі здійснити їх імітаційне моделювання з системою оцінки різних характеристик. Розглянуті можливості підвищення ефективності моделі за рахунок застосування евристичних схем і змінного кроку імітації. Обґрунтовано можливості застосування економіко-математичних методів для удосконалення маркетингових досліджень при прогнозуванні обсягів виробництва, попиту, цін на інформаційний продукт. Розроблено економіко-математичну модель розвитку інформаційного споживчого ринку, що дає можливість аналізувати, прогнозувати та управляти напрямком його розвитку. Запропоновано моделі позиціонування інформаційних продуктів, формування стратегій ціноутворення, збутової політики на підприємствах інформаційної сфери, на основі принципів маркетингового менеджменту, поєднання засобів економіко-математичного моделювання з використанням комп’ютерних технологій системи підтримки прийняття рішень.

Ключові слова: інформаційний бізнес, інформаційні продукти та послуги, моделювання, дискретна система, маркетингові стратегії.

АННОТАЦИЯ

Баран Р.Я. Моделирование маркетинговых стратегий информационного бизнеса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. Технологический университет Подолья. Министерство образования и науки Украины. Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена разработке экономико-математических моделей и методов информационного маркетинга, которые будут оказывать содействие эффективному функционированию информационного бизнеса как области экономики.

Определены перспективные направления развития информационного бизнеса. Предложенная концепция маркетинговой стратегии деятельности предприятия на информационном рынке. Установлено, что основным элементом предложенной маркетинговой стратегии является вывод на рынок качественно нового информационного продукта, на основе разработки системной модели его создания, которая дает возможность эффективно оценивать его количественные и качественные параметры.

Определены основные потребительские преимущества при выводе на рынок нового информационного продукта. Предложена сетевая модель создания информационного продукта, которая является эффективным средством формализованного представления решаемых задач и дает возможность на единой алгоритмической основе осуществить их имитационное моделирование с системой оценки разных характеристик. Рассмотрены возможности повышения эффективности модели за счет применения эвристических схем и сменного шага имитации. Обоснована возможность применения экономико-математических методов для усовершенствования маркетинговых исследований при прогнозировании объемов производства, спроса, цен на информационный продукт.

Предложенная принципиальная схема поэтапного формирования цены на информационные продукты. Цену на информационные продукты предлагается устанавливать на основе ранжирования их соответственно отношению "затрата-качество" в множестве ближайших по функциональному назначению и наибольшей долей на рынке аналогов. Основными факторами, которые влияют на формирование цены на информационный продукт являются показатели его качества, удельный вес на рынке, затраты производителя и параметры спроса. Дополнительными условиями и ограничениями является информация о конкурентах, потенциальных потребителях, а также, необходимый уровень цен и затраты предприятия-производителя.

Разработана экономико-математическая модель развития информационного потребительского рынка, которая дает возможность анализировать, прогнозировать и управлять направлением его развития. Предложены модели позиционирования информационных продуктов, сбытовой политики на предприятиях информационной сферы, на основе принципов маркетингового менеджмента, объединения средств экономико-математического моделирования с использованием компьютерных технологий системы поддержки принятия решений.

Ключевые слова: информационный бизнес, информационные продукты и услуги, моделирование, дискретная система, маркетинговые стратегии.

ANNOTATION

Baran R.Y. Marketing Strategies of information business Modeling. - Manuscript.

Dissertation of the Degree of the Candidate of Economic sciences; major 08.03.02 – economical and mathematical modeling. Technological University of Podillya. Ministry of education and science of Ukraine, 2003.

The dissertation is devoted to the developing of the economical and mathematical models and methods of information marketing which are to inspire the efficient functioning of information business as the branch of economy.

The perspective lines of information business development are determined. The concept of the enterprise’s activities marketing strategy at the information market is suggested. The main consumer advantages of a new information product introducing is depicted. A network model of information product creation is suggested, which is the efficient means of the formalized introduction of the solved tasks, which makes it possible on the unified algorithmic basis to provide their imitative modeling with the system of different characteristics estimation. The possibilities of the efficiency of the models increasing while providing the heuristic schemes and variable pace of imitation. The possibilities of implementation of economical and mathematical methods for the perfecting of the marketing research while forecasting the value of production, demand, pricing for the information product. The economical and mathematical models of the development of the consumer market, which makes it possible to predict and manage the direction of its development is worked out. The models of positioning of information products, creation of the price-directed strategies, sales policies at the information business enterprises, based on the principles of marketing management, unifying the means of economical and mathematical modeling with the use of computer technologies of the systems of the adopting the decisions usage are suggested.

Key-words: information business, information products and services, modeling, discreet system, marketing strategies.