позначається на розумінні найзагальніших, вузлових питань теорії помилок. У науковій літературі опис ненормативних одиниць, що трапляються у медіа-матеріалах, відзначався репрезентативним характером. Зважаючи на це, у дисертаційній роботі окреслено основні аспекти вчення про помилку як перспективної ділянки пресолінгвістики. Передусім це об’єднання мовно-журналістських досліджень із дослідженнями помилки в суміжних науках – лінгводидактиці, психолінгвістиці, логіці тощо, де проблема анормативів вивчена значно ґрунтовніше. По-друге, критичний перегляд традиційного трактування помилки як порушення норми й утвердження погляду на помилку як анорматив, що виникає в результаті невмотивованого порушення норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій. По-третє, типологізація ненормативних одиниць, тобто встановлення класифікаційних ознак різних груп негативного мовного матеріалу. По-четверте, виявлення помилконебезпечних місць та ступеня їх лінгворизику. По-п’яте, з’ясування причин появи анормативів. І насамкінець – усвідомлення специфіки мови ЗМІ і визначення базового критерію ймовірності появи анормативів та допоміжних (часткових) критеріїв виявлення помилок у журналістських матеріалах.
Аналітичне дослідження ненормативних одиниць, вилучених із друкованої продукції, виявило глибинні зв’язки з причинами породження анормативів. На основі аналізу пропонованих у науковій літературі факторів появи помилок та зібраного нами негативного мовного матеріалу підсумовуємо, що основними причинами породження ненормативних одиниць є незнання норм сучасної літературної мови, потужний вплив російської мови, що позначився на всіх рівнях мовної системи, дія аналогії до інших граматичних форм тощо. У роботі здійснено спробу визначення причин появи кожного з описуваних типів анормативів.
Предметом нашої уваги були питання, достатньо простудійовані, або ж питання, яких ще спеціально не порушували в теоретичній пресолінгвістиці. Наголошуючи на них, ми тим самим мали зробити їх предметом подальших наукових досліджень.
Список опублікованих праць на тему дисертації
1. Бондаренко Т.Г. Різновиди помилок у мові перекладу // Вісник Черкас. ун-ту. Сер., Педагогічні науки. – Черкаси, 1999. – Вип. 10. – С. 107 – 110.
2. Бондаренко Т.Г. Орфографічна помилка: спроба лінгвістичного переосмислення // Наукові записки Ін-ту журналістики. – К., 2001. – Т. 2.– С. 108 – 111.
3. Бондаренко Т.Г. До проблеми феномена помилки // Вісник Черкас. ун-ту. Сер., Педагогічні науки. – Черкаси, 2001. – Вип. 23. – С. 10 – 13.
4. Шитик Л.В., Бондаренко Т.Г. Синкретичні помилки: до постановки проблеми // Вісник Черкас. ун-ту. Сер., Філологічні науки. – Черкаси, 2002. – Вип. 29. – С. 52 – 57.
5. Бондаренко Т.Г. Морфологічні помилки у мові друкованих ЗМІ // Філологічні студії: Науковий часопис. – Луцьк, 2002. – № 1. – С. 4 – 12.
6. Бондаренко Т.Г. Критерії виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів // Наукові записки Ін-ту журналістики. – К., 2002. – Т. 8. – С. 112 – 117.
7. Бондаренко Т.Г. Лексические ошибки в средствах массовой информации (на материале украиноязычных газет) // Актуальные проблемы изучения гуманитарных наук: Межвузовский тематический сб. – Баку: BSU Nesriyyati, 2002. – Вып. 2. – С. 10 – 19.
8. Бондаренко Т.Г. Пунктуаційні помилки як різновид комунікативного шуму // Лінгвогеографія Черкащини: Зб. матеріалів міжвузівської наук.-практ. конф., Умань, 25 – 26 травня 2000 р. – К.: Знання, 2000. – С. 88 – 90.
9. Бондаренко Т.Г. До проблеми граматичних помилок у писемній формі комунікації // Граматичні категорії української мови: Тези Всеукр. наук. конф., м. Вінниця, 21 – 23 листопада 2000 р. – В.: ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, 2000. – С. 18 – 20.
10. Бондаренко Т.Г. Порушення лексичних норм української мови (на матеріалі друкованих ЗМІ) // Мова у слов’янському культурному просторі: Тези доп. та повідомл. Міжнародної наук. конф., Умань, 23 – 25 травня 2002 р. – Умань: Графіка, 2002. – С. 52 – 54.
АНОТАЦІЯ
Бондаренко Т.Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів. – Рукопис.
Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – журналістика. – Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.
Роботу присвячено важливій проблемі пресолінгвістики – феноменові мовних помилок у проекції на мову ЗМІ. Автор пропонує конструктивну типологію анормативів, визначає основи лінгвістичної теорії, яка дає пояснення численній кількості помилок, зафіксованих у журналістських матеріалах, що дозволяє адекватно оцінювати мовні факти з погляду нормативності/ненормативності та функціональної доцільності, розкриває причини породження помилок.
У праці здійснено комплексний аналіз орфографічних, лексичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних і синкретичних анормативів, виділено та охарактеризовано їх різновиди.
Важливе місце у роботі відведено визначенню критеріїв виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів.
Дисертанткою розроблено протипомилковий апарат редактора, що містить дані про типові для сучасних ЗМІ анормативи.
Ключові слова: мовна помилка, анорматив, типологія помилок, критерії виявлення помилок, редагування, протипомилковий апарат редактора.
АНHОТАЦИЯ
Бондаренко Т.Г. Типология языковых ошибок и их устранение в процессе редактирования журналистских материалов. – Рукопись.
Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 – журналистика. – Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – Киев, 2003.
Работа посвящена актуальной проблеме пресолингвистики – феномену языковых ошибок в проекции на язык СМИ. Первичным текстовым источником исследования служит отрицательный языковой материал, извлечённый с газетных текстов.
В работе показана многоаспектность феномена ошибки. Анализируется суммарный опыт исследования анормативов различными отраслями научного знания – лингводидактикой, эдитологией, логикой, психологией, психолингвистикой, патофизиологией, когнитологией. При этом указывается на возможность применения прессолингвистикой полученных в рамках этих дисциплин результатов.
На основе обобщения существующих подходов и их творческого переосмысления в работе сформулирована дефиниция понятия “языковая ошибка”, разработана конструктивная типология анормативов. Автор определяет основы лингвистической теории, которая объясняет множественные ошибки, зафиксированные в журналистских материалах; а также раскрывает причины порождения ненормативных языковых единиц. В диссертации доказано, что возникновение ошибок мотивируется разными факторами – как лингвальными, так и нелингвальными. Доминирующей причиной порождения анормативов является незнание соответствующих норм, кроме того, на появлении языковых ошибок сказывается сильное влияние русского языка, действие аналогии к другим грамматическим формам. Наиболее полному отображению картины разрушения нормы будет способствовать комплексное учитывание факторов порождения ошибок.
В научном исследовании предложено анализ орфографических, морфологических, словообразовательных, синтаксических, синкретических анормативов, определены и охарактеризированы их разновидности.
Отдельное место отводится вопросу о критериях определения ошибок в процессе редактирования журналистских материалов, использование которых позволяет адекватно оценивать языковые факты с точки зрения нормативности/ненормативности и функциональной уместности.
По результатам собранного отрицательного языкового материала создан противоошибочный аппарат редактора, вмещающий данные о типичных для современных СМИ анормативах. Использование предложенного банка ошибок существенно облегчит редактирование текста в процессе подготовки его к печати.
Ключевые слова: языковая ошибка, анорматив, типология ошибок, критерии определения ошибок, редактирование, противоошибочный аппарат редактора.
ANNOTATION
Bondarenko T.Н. Typology of Language Mistakes and the way to Correct them while Editting journalistic materials. – The manuscript.
The dissertation is presented to obtain the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.01.08 – Journalism. – Institute of journalism Kiev National Taras Shevchenko University. – Kiеv, 2003.
The paper focuses on the important problem of presslinguistics: phenomenon of language mistakes projected on the language of mass-media. The author works out the constructive typology of non-standard use of language, defines the basics of the linguistic theory that explains the great number of mistakes detected in journalistic materials. This theory helps to adeguately evaluate language from the point of view of its use: standard or non-standard and its functional appropriateness and to find the causes of mistakes generation.
The author gives the complex analysis of orthographic, lexical, morphological, word-building, syntactic and syncretic non-standard use of the language, singles out and characterises the subtypes of the mistakes.
Much attention is given to working out the criteria for detecting language mistakes while editting journalistic materials.
The editor’s anti-mistakes apparatus presenting the data about contemporary mass-media typical non-standard use of the language is given in the dissertation.
Key words: language mistake, non-standard use, typology of mistakes, criteria for detection of mistakes, editting, editor’s anti-mistakes apparatus.