НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ
ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
БОГОМАЗОВА ВІРА МИКОЛАЇВНА
УДК: 338.27
МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність: 08.02.03.
Організація управління, планування
і регулювання економікою
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Науковий керівник: - доктор економічних наук, професор
Беседін Василь Федорович, завідувач відділу проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор
Дудченко Микола Андрійович, інститут міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародної економіки
- кандидат економічних наук
Кожем’якіна Світлана Миколаївна, Європейський Університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, доцент кафедри фінансів і банківської справи
Провідна організація: Київський національний економічний університет
(КНЕУ), кафедра макроекономіки та державного
регулювання економіки НАН України, відділ .
Захист відбудеться “23” жовтня 2003 р. о 16 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 26.801.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м. Київ-103 бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.
Автореферат розісланий “22” вересня 2003 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук О.Ю. Рудченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах включення України у світогосподарські зв’язки за різними напрямами співробітництва велика увага приділяється державному регулюванню торговельних відносин з іншими країнами світу, зокрема пошуку найперспективніших, дієвих шляхів втручання держави у процес розвитку експорту та імпорту, що викликає необхідність вдосконалення методів їх прогнозування для прийняття найбільш обґрунтованих рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності країни.
Проблемам методології і методики прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності в рамках розробки прогнозів економічного та соціального розвитку країни присвячено багато робіт українських вчених: В.Беседіна, Ю.Василенка, О.Власюка, В.Геєця, Л.Гуляницького, І.Євдокимової, І.Крючкової, Б.Панасюка, В.Нанівської, та зарубіжних авторів, серед яких М.Горден, П.Кругман, Г.Лінерман, Г.Тейл, Л.Тімберген, П.Пойхонен та ін., а також практичних працівників Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Національного банку України.
Досвід вітчизняних наукових досліджень у цій сфері характеризується переважанням методичних підходів, що базуються здебільшого на адаптаційних моделях країн з розвиненою ринковою економікою, які не враховують перехідні процеси, що відбуваються в економіці України.
При значній кількості наукових розробок з методології і методів складання прогнозів розвитку зовнішньоекономічної діяльності питання розробки методів прогнозування експорту та імпорту у розрізі статей їх товарної та географічної структури висвітлені недостатньо. Разом з тим відсутність оцінок зовнішнього попиту на експорт та попиту на імпортні товари з врахуванням їх товарної та географічної структури знижує обґрунтованість заходів зовнішньоекономічної політики. Не достатньо опрацьовані розробки проблем взаємоузгодження внутрішнього і зовнішнього попиту в рамках методологічної бази СНР. Це свідчить про актуальність розробки методів прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності, а саме експорту та імпорту товарів та послуг за товарно-географічною структурою.
Актуальність та значимість вказаних проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційному дослідженні знайшли відображення результати наукової роботи автора, які було використано при виконанні планів робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за період 2000-2002 років по темах: “Прогнозування основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на перспективу до 2004 року” (2000р., № держреєстрації 0101U00209); “Розроблення моделі взаємоузгодження прогнозних розрахунків СНР, бюджету, платіжного балансу та монетарних показників, а також методичних рекомендацій щодо її використання та застосування (упровадження) моделі і рекомендацій в економічній роботі центральних органів виконавчої влади” (2001р., № держреєстрації 0101U004716); “Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його виконання під час розроблення Урядом “Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (2002р., № держреєстрації 0102U007283).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних положень прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності у розрізі статей товарної структури на короткостроковий період з використанням методології СНР та інструментів економіко-математичного моделювання з їх апробацією в сучасній економічній практиці. Згідно з метою дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені наступні завдання:
-
дослідження методологічних засад формування експорту та імпорту в складі платіжного балансу та СНР;
-
аналіз тенденцій формування експорту та імпорту і їх товарно-географічної структури;
-
оцінка існуючих методів та моделей прогнозування експорту та імпорту з метою застосування окремих положень найбільш придатних для розробки короткострокового прогнозу цих показників з урахуванням особливостей трансформаційної економіки;
-
розробка методів складання короткострокового прогнозу експорту та імпорту товарів і послуг з використанням економетричного інструментарію; опрацювання методичних основ взаємоузгодження показників експорту та імпорту з макроагрегатами СНР;
-
визначення передумов формування зовнішньої і внутрішньої кон’юнктури;
-
прогноз показників експорту та імпорту за товарно-географічною структурою на короткостроковий період та їх взаємоузгодження з чистим експортом у складі ВВП використаного. Визначення ризиків прогнозу.
Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо прогнозування показників експорту та імпорту товарів і послуг України
Методи дослідження. Під час реалізації задач дисертаційного дослідження використовувалися наступні методи: системного і статистичного аналізу, індексний, трендової екстраполяції, економіко-математичного моделювання, експертний. Розрахунки виконувались із застосуванням табличного процесору Microsoft Excel 7.0. та пакету Econometric Views 3.0.
Наукова новизна одержаних результатів. В процесі проведеного дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які складають його наукову новизну:
одержано вперше:
-
розроблено матричний метод короткострокового прогнозування показника експорту, що базується на врахуванні попиту окремих країн - головних торговельних партнерів на товари з високим ступенем обробки та пропозиції стосовно сировинних товарів, а також показника імпорту, виходячи з внутрішнього попиту на товари і товарні групи. Прогнозування експорту та імпорту за товарно-географічною структурою дозволить деталізувати зовнішньоторговельні зв’язки, більш конкретно обґрунтовувати напрями та інтенсивність їх подальшого розвитку; –
запропоновано логічну схему розробки прогнозу експорту та імпорту товарів і послуг, що охоплює етапи підготовки та оцінки достовірності інформації, аналізу стану зовнішньоекономічної діяльності у передпрогнозному періоді, визначення передумов і припущень прогнозу, здійснення прогнозних розрахунків експорту та імпорту товарів і послуг, а також взаємоузгодження результатів прогнозу з узагальнюючими показниками економічного розвитку в рамках СНР і визначення ризиків прогнозу. Розробка прогнозу за цією схемою сприятиме підвищенню комплексності прогнозування та обґрунтованості його результатів;
удосконалено:
-
економетричні моделі, що описують траєкторію розвитку експорту та імпорту товарів за рахунок введення додаткових незалежних змінних у рівняння експорту - номінальний курс гривні до долара США, обсяг прямих іноземних інвестицій у експортні галузі та обсяг виробництва експортних товарів промисловості та сільського господарства; імпорту – експорт товарів, номінальний обмінний курс та обсяг виробництва продукції промисловості та сільського господарства. Це створить підґрунтя для отримання більш обґрунтованих прогнозних значень експорту товарів за його товарною структурою з врахуванням внутрішньої пропозиції та імпорту за його товарною структурою з врахуванням внутрішнього попиту;
-
обґрунтовано недоцільність використання факторного аналізу для прогнозування експорту та імпорту послуг, оскільки фактори, що впливають на ці показники у короткостроковому періоді мають епізодичний характер і є малопередбачуваними;
дістало подальший розвиток:
-
модель прогнозування експорту товарів з врахуванням попиту країн-основних торгівельних партнерів на основі побудови економіко-математичної залежності експорту від змінної відносних цін, що враховує реальний курс гривні до долара США та рівень зовнішніх і внутрішніх цін; зовнішнього попиту, вираженого у ВВП даної країни-торговельного партнера; обсягу прямих іноземних інвестицій, що дозволить визначати його товарно-географічну структуру у прогнозному періоді;
-
визначення ризиків прогнозування з оцінкою їх динаміки та рівня, що дає можливість передбачити зміни прогнозних показників експорту та імпорту.
Практичне значення наукових результатів полягає у можливості запровадження методичного забезпечення та результатів дослідження в практику макроекономічного прогнозування та обґрунтування прийнятих управлінських рішень, які забезпечують вирішення проблем у сфері зовнішньоекономічної політики і розробки Державної програми економічного і соціального розвитку з метою посилення їх взаємоув’язки та обґрунтованості.
Методичні розробки та щоквартальний прогноз на 2004 рік на основі запропонованих моделей з урахуванням напрямів державної зовнішньоекономічної політики знайшли застосування при розробці блоку “Інший світ” у складі моделі прогнозування основних макроекономічних показників, що виконувалася у НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, про що свідчить довідка про впровадження результатів дослідження (довідка №17/293 від 26.05.2003). Основні результати роботи доведені до рівня конкретної методики, заходів і пропозицій щодо удосконалення методів прогнозування експорту та імпорту товарів і послуг у розрізі товарно-географічної структури та впроваджені в навчальний процес Українського фінансово-економічного інституту при викладанні дисципліни “Методи економічного прогнозування” (довідка №15-86 від 23.06.03).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, самостійно виконаним автором, яке має наукове і практичне значення.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, принципові положення, висновки і пропозиції було викладено на засіданні відділу проблем економічної стратегії, прогнозування і регулювання економіки Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Автор брав участь в роботі:
-
Міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти”, м. Умань, 17-18 листопада 2000 р.;
-
ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації”, м. Умань, 8-9 червня 2001 р.;
-
ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Інформація, аналіз прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління”, м. Київ, 2002 р.
-
Міжнародної науково-теоретичної конференції “Шляхи диверсифікації експорту послуг України”, м. Київ, 20 листопада 2002 р.
Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 4 одноосібних публікаціях та 1 у співавторстві, опубліковані у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3.0 д.а., з них 2.8 д.а. належить автору.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (130 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках, робота містить 22 таблиці, 17 рисунків, 2 додатки.
Основні положення дисертаційної роботи
У першому розділі “Науково-методичні основи прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності” розглянуті теоретичні питання щодо методології системи національних рахунків як моделі економічного обороту, невід’ємною частиною якої є показники експорту та імпорту товарів і послуг, а також узагальнено іноземні та вітчизняні методи і моделі їх прогнозування, проведений аналіз сучасного стану платіжного та зовнішньоторговельного балансу України.
Практичне здійснення економічних зв’язків господарюючими суб’єктами даної держави з іншими країнами характеризується як зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД). Це цілий комплекс різних напрямків, форм, методів та засобів переміщення матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів між країнами. Всі показники ЗЕД узагальнюються та знаходять своє відображення у платіжному балансі країни, який структурно складається з двох розділів: рахунку поточних операцій, що показує міжнародний рух реальних матеріальних цінностей, та рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій, який відображає джерела фінансування руху реальних матеріальних цінностей. Аналіз формування та дослідження можливостей прогнозування рахунку поточних операцій та рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій дали змогу зробити наступні висновки:
-
показники експорту та імпорту товарів і послуг, маючи велику питому вагу у рахунку поточних операцій мають вирішальний вплив на його формування;
-
на експорт та імпорт впливають фактори економічного характеру, тоді як більшість показників рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій визначаються на перспективу іншими факторами і мають високу ризикованість;
-
питома вага показників рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій у короткостроковій перспективі залишається майже незмінною, в той час як експорт та імпорт мають стійку тенденцію до зростання та зміни їх структури.
Таким чином, для розробки методів прогнозування було обрано головний напрямок ЗЕД – експортно-імпортні операції України, що охоплюють продаж і придбання закордоном необхідних товарів і послуг.
Взаємозв’язок показників СНР складає основу моделювання макроекономічних процеcів, а також створює логічну схему, в якій враховуються показники зовнішньоекономічної діяльності, що є складовими рахунків “Решта світу” та “Товари і послуги”, а чистий експорт є невід’ємним структурним елементом формування ВВП використаного:
ВВП= КСВ +ВІ + (Е – І),
де КСВ – кінцеві споживчі витрати; ВІ – валовий об’єм інвестицій; Е – експорт товарів та послуг; І – імпорт товарів та послуг; (Е-І) – чистий експорт.
Таким чином, аналіз формування чистого експорту, що є одним з результатів останньої стадії економічного обороту – використання доходів, яка тісно пов’язана з попередніми стадіями – виробництва, утворення і розподілу доходів, дозволяє зробити висновок, що методологічною основою цих процесів є СНР як модель економічного обороту.
Проведене в дисертаційній роботі узагальнення досвіду прогнозування експорту та імпорту товарів і послуг українськими і зарубіжними фахівцями показало, що більшість з них не залучають структурний аспект до розрахунків експорту та імпорту, в окремих випадках застосовують найбільш агрегований та загальноприйнятий спосіб розподілу на країни СНД та інші країни, за якого до того ж показники експорту та імпорту є агрегованими. Разом з тим, вивчення товарно-географічної структури експортно-імпортних операцій з товарами і послугами як основи для їх прогнозування, врахування особливостей структурного формування агрегованого показника чистого експорту дозволить збагатити арсенал методів аналізу і прогнозування, підвищити обґрунтованість прогнозу та прийнятих на його основі управлінських рішень.
Серед сучасних існуючих моделей, які знайшли широке застосування в світовій практиці для прогнозування експорту та імпорту (трендові моделі, функції експорту та імпорту (багатофакторні моделі), комплексні економетричні моделі, моделі міжгалузевого балансу, матричні моделі міжнародної торгівлі та оптимізаційні моделі) в роботі доводяться переваги методів прогнозування показників експорту та імпорту, які базуються на використанні багатофакторної моделі, яка у формалізованому запису виступає як функція багатьох змінних:
y = ѓ (х1, х2, х3,…, хn),
де y – обсяг експорту (імпорту) товарів; х1, х2, х3,…, хn – фактори (незалежні змінні), від яких залежить величина експорту (імпорту), тобто значення функції, що розглядається.
У зв’язку з цим в дисертації подано змістовний аналітичний огляд економіко-математичних модельних підходів прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності на короткострокову перспективу. Це дало змогу визначити фактори, які впливають на експорт і можуть бути включені до моделі: світовий попит в реальному виразі; обсяг внутрішнього попиту; обмінний курс гривні; відношення зовнішніх та внутрішніх експортних цін; виробничий потенціал експортного сектору; вартість експорту у минулому періоді; рівень цін на вітчизняний експорт; рівень цін на конкуруючі товари іноземного виробництва на світовому ринку; ВВП у постійних цінах; обсяг прямих іноземних інвестицій в експортноорієтовані галузі економіки. На основі аналізу та оцінки методів прогнозування імпорту, до чинників, що визначають прогнозну динаміку імпорту товарів, можна віднести наступні: реальний доход, або внутрішній попит; обмінний курс гривні; ціна на імпорт в іноземній валюті; внутрішні ціни на товари-замінники імпорту; споживання; державні витрати (не включаючи витрати держави на заробітну плату); експорт товарів та послуг; обсяг виробництва галузей промисловості, пов’язаних з імпортом сировини і палива.
Дослідивши розвиток зовнішньої торгівлі України за період з 1990р. по 2002р., можна умовно його розділити на два етапи. Перший етап до 1996р. характеризувався постійним погіршенням структури експортно-імпортних потоків – збільшенням в експорті питомої ваги сировинної групи товарів, а в імпорті – кінцевої продукції споживчого призначення, і відповідно, погіршення зовнішньоторговельного сальдо; примітивізацією структури зовнішньоекономічних операцій, а саме збільшенням бартеризації, невизначеністю та непослідовністю законодавства. Починаючи з кінця 1995р. відбулося покращення ситуації в сфері зовнішньої торгівлі, зокрема значна лібералізація режиму експорту та посилення захисту внутрішнього ринку шляхом збільшення рівня тарифного захисту, запровадження заходів нетарифного регулювання, передусім системи сертифікації імпортної продукції - все це позитивно вплинуло на формування позитивного зовнішньоторговельного сальдо (рис.1).
Аналізуючи сучасний стан експортно-імпортних операцій в Україні в роботі окреслено характерні їх ознаки:
-
українська економіка є досить відкритою з огляду на постійне збільшення частки експорту у ВВП країни;
-
продовження переорієнтації структури зовнішньої торгівлі в напрямку партнерів далекого зарубіжжя внаслідок прискореної втрати українськими товаровиробниками російського ринку. Однак, незважаючи на відносне зменшення ролі Росії як торговельного партнера, вона залишається для України головним експортером та імпортером. З огляду на структуру взаємної торгівлі, економіка України залишається більш вразливою від монозалежності;
Рис. 1. Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі України
-
збереження нераціональної структури товарного експорту, в якому домінують товари з низьким ступенем переробки та енергомісткі товари, що обумовлює його нестабільність в умовах досить мінливої цінової конкуренції на відповідних сегментах міжнародного ринку; структурі експорту послуг властиве домінування транспортних послуг і досить обмежене використання потенціалу інших послуг;
-
внаслідок більш значного скорочення в 1996-1999 рр. і меншого зростання у 2000-2002 рр. імпорту порівняно з експортом, насамперед, за рахунок кран далекого зарубіжжя (6,3 млрд. у 2002 р.) при зростанні його від’ємних значень у торгівлі з країнами СНД (-2,5 млрд. у 2002 р. проти - 1,6 млрд. у 2000 р.) відбулося поліпшення ситуації із сальдо торговельного балансу.
У другому розділі “Обґрунтування методів прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності” проводиться обґрунтування запропонованих методичних положень для складання короткострокового прогнозу експорту та імпорту товарів і послуг за товарною та географічною структурою, а також показано як взаємоузгоджуються показники експорту та імпорту з основним макропоказником системи національних рахунків - ВВП на стадії використання доходів.
В роботі запропонований метод, розроблений на основі побудови матриці товарно-географічної диверсифікації, в рядках якої вказуються країни-торговельні партнери України, що займають велику питому вагу у загальних обсягах експорту та імпорту товарів, а в стовпцях відображаються групи експортованих (імпортованих) товарів, що переважають у торгівлі з цими країнами. Перевагою запропонованого методу є деталізація прогнозних розрахунків експорту та імпорту за товарно-географічною структурою, що дає змогу обґрунтувати загальні прогнозні значення цих показників.
Виходячи з дослідження впливу різних чинників на обсяги експорту та імпорту товарів з країнами світу в роботі пропонуються моделі для прогнозування експорту, що базуються на врахуванні внутрішньої пропозиції для сировинних товарів і зовнішнього попиту для готових виробів; для імпорту – моделі враховують внутрішній попит на певні товарні групи (табл. 1).
Таблиця 1.
Рівняння для прогнозування експорту та імпорту товарів
Країна-партнер | Групи експортних товарів | Рівняння | № рівняння
Експорт товарів
Росія (ROS) | неблагородні метали (MET)
продукція машинобудування (MASH) | EXMETROS = 0.000344*ER + 0.12706*YMET + 0.00717*PII + 0.46798
log(EXMASH)ROS = 0.206*log(ER(-1)) + 0.3848*log(GDP_ROS) +1.238*log(PII(-1)) + 3.530 | 1
2
Німеччина (GER) | продукція легкої промисловості (LEG)
продукція машинобудування (MASH) | log(EXLEG)GER = 4.95*log (GDP_GER) + 1.367*log(PII(-2)) + 3.861
EXMASHGER = -0.379*EXMASH(-1) +0.007*ER(-1) + 16.603*GDP_GER +0.024*PII - 8.904 | 3
4
Італія (ITAL) | мінеральні продукти (MIN)
неблагородні метали та вироби з них (MET) | EXMINITAL = 0.0014*ER(-1) +0.404*YMIN(1) + 0.539*YMIN + 0.371
EXMETITAL = -0.455*EXMET(-1) + 0.0027*ER + 0.0098*PII + 0.150*YMET(-1) + 1.206 | 5
6
Великобри
танія (UK) | мінеральні продукти (MIN) | EXMINUK = -0.013*EXMIN(-2) - 0.685*EXMIN(-1) + 0.170*ER(-1) +0.364*YMIN(3) + 1.501 | 7
Туреччина (TUR) | неблагородні метали (MET) | EXMETTUR = 7.745*ER(-1) + 9.327*ER(-2) - 0.043*EXMET(-1) + 0.0045*PII + 0.318*YMET + 0.13 | 8
Китай (CHI) | неблагородні метали та вироби з них (MET) | EXMETCHI = 0.000386*ER(-2) + 0.00476*PII + 0.313*YMET + 0.185 | 9
Імпорту товарів
Росія (ROS) | мінеральні продукти (MIN)
продукція машинобудування (MASH) | ImMIN = 0.3782*ImMIN(-1) - 0.2129*ER + 0.37943
ImMASHROS = 0.199*ImMASH(-1) - 0.280*ER(-2) - 0.0367 | 10
Туркменістан (TURKM) | мінеральні продукти (MIN) | ImMINTURKM = -0.298*ER(-1) + 1.103*GDPU(-1) - 0.655*ImMIN(-1) + 0.438*ImMIN(-2) + 1.830 | 11
Італія (ITAL) | продукція машинобудування (MASH) | ImMASHITAL = 0.101*ImMASH(-1) - 30.197*ER(-2) - 19.279* ER(-1) + 0.439 | 12
Німеччина (GER) | продукція машинобудування (MASH)
продукція хімічної промисловості (HIM) | log(ImMASH)GER = 0.304*log(ImMASH(-1)) -0.678*log(ER(-4)) + 3.38*log(GDPU) + 2.1679
ImHIMGER = -0.352*ImHIM(-1) - 24.133*ER(-1) + 8.083*GDPU - 7.9507 | 13
14
Польща (POL) | лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість (LIS)
продукція машинобудування (MASH) | log(ImLIS)POL = 0.841*log(ImLIS(-1)) - 0.334*log(ER(-1)) + 1.168
log(ImMASH)POL = 0.529*log(ImMASH(-1)) - 0.647*log(ER(-3)) +1.866*log(GDPU) + 2.251 | 15
16
Умовні позначення
EX – експорт певного виду товарів;
Іm – імпорт певного виду товарів;
Er – реальний обмінний курс;
Y – обсяг виробництва відповідної продукції;
РІІ – обсяг прямих іноземних інвестицій;
GDPU – валовий внутрішній продукт України.
GDP – валовий внутрішній продукт країни – торговельного партнера.
У зв’язку з відсутністю або недостатністю статистичної інформації по країнах-партнерах України виникає потреба знайти експорт товарів на прогнозний період не розподіляючи його по регіональній ознаці. Тому, на доповнення до першого підходу розроблена методика прогнозування, заснована на щоквартальній динаміці основних товарних груп експорту та імпорту. Для здійснення прогнозних розрахунків експорту та імпорту товарів і послуг запропоновані моделі багатофакторної регресії, формалізований вигляд яких наведений у поетапній схемі розробки прогнозу (рис.2).
Для формування зовнішньоторговельного балансу на прогнозний період необхідно визначити прогнозні обсяги експорту послуг, які являють собою групу різноманітних операцій і досить проблематично визначити чи виміряти фактори, що впливатимуть на той, чи інший вид послуг. У зв’язку з цим для складання щоквартального прогнозу експорту послуг пропонується використовувати метод трендової екстраполяції.
В дисертаційній роботі окреслено основні етапи складання прогнозу експорту та імпорту товарів і послуг, що знайшли відображення у розробленій схемі (рис.2):
-
аналіз тенденцій економічного розвитку країни у передпрогнозному періоді, визначення пріоритетів зовнішньоекономічної, інвестиційної, податково-бюджетної, грошово-кредитної та інших напрямів державної політики, а також тенденцій розвитку економіки та її галузей на прогнозний період;
-
обробка наявних даних по експорту товарів та послуг за передпрогнозний період і визначення товарно-географічної номенклатури;
-
складання і аналіз динамічних рядів показників;
-
відбір і економічне обґрунтування факторів, що впливають на експорт та імпорт і визначення сили їх впливу;
-
розробка гіпотез про види функціональної залежності, складання рівнянь багатофакторної регресії, які описують експорт чи імпорт певної групи товарів до країни-торговельного партнера, а також розробка моделей для кожної групи експортних або імпортних товарів; розрахунок параметрів регресії і економіко-статистичний аналіз отриманих результатів;
-
здійснення розрахунків прогнозних значень експорту (імпорту) товарів за допомогою методу багатофакторної регресії та експорту (імпорту) послуг на основі трендової екстраполяції;
-
аналіз отриманих результатів, визначення та оцінка ризиків прогнозування, а також їх впливу на зовнішньоторговельний баланс та частку чистого експорту у складі ВВП використаного.
Використання алгоритму розробки прогнозу, що схематично зображений на рис.2, забезпечує можливість здійснення комплексного прогнозування з взаємоузгодженням прогнозу експорту та імпорту товарів і послуг з розрахунком ВВП за категоріями використання.
У третьому розділі “Рекомендації щодо використання методики прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності” з метою апробації розробленої автором методики та на основі аналізу зовнішньої і внутрішньої економічної кон’юнктури здійснено прогнозні розрахунки показників експорту та імпорту за товарно-географічною структурою, а також прогноз чистого експорту у складі ВВП використаного на 2004 рік. Висвітлені також оцінки достовірності прогнозу та визначені його ризики.
Проведений в роботі аналіз формування зовнішньої та внутрішньої кон’юнктури дозволив визначити основні прогнозні тенденції та передумови: зниження податкового навантаження на підприємства, в тому числі, на експортно-орієнтовані, що стане наслідком набрання чинності Податкового кодексу України, а також скасування численних податкових пільг та вирішення питання про відшкодування ПДВ експортерам; продовження реформ, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності української економіки; стимулювання інвестиційної діяльності; продовження здійснення політики
Рис.2 Схема поетапної розробки і моделі прогнозу показників
експорту та імпорту товарів і послуг
стабілізації національної грошової одиниці; ширшого впровадження загальноприйнятих міжнародних механізмів захисту внутрішнього ринку, а також забезпечення ефективної імпортної політики у застосуванні процедур, прийнятих у рамках СОТ.
В результаті економіко-математичних розрахунків отримана багатофакторна регресійна модель, що описує загальний експорт товарів:
log(EXtov) = 0.449*log(ER) + 1.763* log(PII) + 0.332*log(Y(-4)) - 0.207
Як видно з наведеного рівняння обсяг зростання загального експорту товарів (EXtov) залежить від зміни номінального курсу гривні до долара США (ER) з коефіцієнтом еластичності 0.449, зміни надходжень в Україну прямих іноземних інвестицій (PII) з коефіцієнтом еластичності 1.763, а також від темпів зростання промисловості та сільського господарства (Y) з лагом в чотири квартали, коефіцієнт еластичності при цьому дорівнює 0.332. Слід зазначити, що падіння національного виробництва безумовно спричинить зменшення експорту, а просте кількісне розширення виробництва української продукції (без докорінного поліпшення її якості) сприятиме збільшенню експорту лише за умови одночасного зростання попиту на світовому ринку. Слабкий вплив курсу гривні на експорт пояснюється дешевизною українських товарів на світових ринках. Він проявляється відчутно лише при великих коливаннях курсу гривні, як це було, наприклад у 1998 році. Ще однією причиною недостатнього впливу валютного курсу є брак планомірної стратегії зміни курсу гривні. В результаті девальваційні та інфляційні очікування суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності значно зменшують позитивний вплив зростання курсу гривні на виробництво експортних товарів.
Для отримання прогнозного значення імпорту використана наступна модель:
IMtov= -0.201*ER + 0.085*EXtov+ 1.032*Y(-4) - 0.124
Обсяги загального імпорту товарів (IMtov) в моделі оцінено виходячи з реальних темпів зростання експорту (EXtov). Важливість цього чинника полягає в тому, що доларові надходження від експорту є найголовнішим джерелом для інвестиційного імпорту. Величина імпорту також залежить від темпів зростання промислового виробництва та сільського господарства з лагом в чотири квартали (Y (-4)), а коефіцієнт при ньому (1.032) вказує на те, що зростання імпорту є потребою промислового виробництва. Також імпорт залежить від реального обмінного курсу (ER), але незначний коефіцієнт регресії при ньому пояснюється тим, що значна частка імпорту належить до енергоносіїв, які є головною статтею критичного імпорту і закупівля їх є обов’язковою.
Розрахунки прогнозу експорту товарів і послуг, показують, що хоча частка експорту товарів і послуг скоротиться у складі ВВП з 54% у 2002р. до 50% у 2004р. і тим самим зменшиться вплив зовнішніх чинників на національну економіку, товарна структура експорту у короткостроковій перспективі в цілому не зазнає суттєвих змін, її оптимізація потребує тривалого періоду, під час якого відбудеться модернізація вітчизняного виробництва та підвищення платоспроможного попиту підприємств. Але деякі позитивні зміни відбудуться вже у 2004р. Очікується зростання обсягів експорту продукції машинобудування до Великобританії (30% проти 2002р.), Польщі (25%), Німеччини (14%), а також укріплення позицій на російському ринку
|
Розрахункове значення (млрд. дол. США) | Фактичне значення,
(млрд. дол. США) | Відхилення фактичного значення від розрахункового (%)
2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2002 | 2003
І | ІІ | ІІІ | IV | І | ІІ | ІІІ | IV | І | ІІ | ІІІ | IV | І | ІІ | ІІІ | IV | І | ІІ | І | ІІ | ІІІ | IV | І | ІІ
ЕКСПОРТ
Товари, всього | 3.9 | 4.3 | 4.6 | 5.0 | 4.8 | 5.3 | 5.3 | 4.9 | 4.9 | 5.2 | 5.5 | 5.1 | 3.9 | 4.3 | 4.6 | 5.2 | 4.9 | 5.4 | -0.6 | -0.4 | 0.2 | 3.6 | 2.4 | 1.9
Сировина і матеріали, в т.ч. | 2.5 | 3.1 | 3.1 | 3.1 | 3.3 | 3.5 | 3.5 | 3.3 | 3.3 | 3.4 | 3.7 | 3.4 | 2.5 | 3.0 | 3.0 | 3.2 | 3.4 | 3.7 | -0.2 | -2.4 | -1.6 | 2.9 | 2.8 | 3.4
неблагородні метали та вироби з них | 1.6 | 1.9 | 1.9 | 1.8 | 1.8 | 1.9 | 2.0 | 1.9 | 1.8 | 1.9 | 2.0 | 1.8 | 1.6 | 1.8 | 1.9 | 1.9 | 1.9 | 2.0 | -1.1 | -4.0 | -4.3 | 2.9 | 4.6 | 3.4
Продукція агропромислового комплексу | 0.5 | 0.4 | 0.6 | 0.9 | 0.6 | 0.6 | 0.7 | 0.7 | 0.7 | 0.6 | 0.7 | 0.6 | 0.5 | 0.4 | 0.6 | 0.9 | 0.6 | 0.6 | -4.0 | 0.5 | 4.9 | 2.7 | 1.5 | -0.1
Продукція машинобудування | 0.5 | 0.6 | 0.7 | 0.7 | 0.6 | 0.7 | 0.7 | 0.7 | 0.6 | 0.8 | 0.7 | 0.7 | 0.5 | 0.6 | 0.6 | 0.8 | 0.6 | 0.7 | 1.9 | -3.3 | -4.9 | 4.4 | 3.2 | 1.9
Послуги, всього | 0.9 | 0.9 | 1.0 | 1.2 | 1.0 | 1.0 | 1.2 | 1.2 | 1.1 | 1.1 | 1.1 | 1.2 | 0.9 | 0.9 | 1.1 | 1.2 | 1.0 | 1.0 | 2.3 | 0.8 | 2.9 | 2.2 | 3.1 | 1.8
транспортні послуги: | 0.7 | 0.8 | 0.8 | 1.0 | 0.8 | 0.8 | 1.0 | 1.0 | 0.9 | 1.0 | 1.0 | 0.9 | 0.8 | 0.8 | 0.9 | 1.0 | 0.9 | 09 | 2.7 | 0.3 | 2.8 | 2.4 | 3.1 | 3.9
Різні ділові, професійні та технічні послуги | 0.05 | 0.05 | 0.06 | 0.07 | 0.05 | 0.05 | 0.06 | 0.09 | 0.07 | 0.06 | 0.08 | 0.1 | 0.05 | 0.05 | 0.06 | 0.07 | 0.06 | 0.06 | 1.8 | -1.4 | -1.0 | 2.9 | 1.5 | 4.1
Імпорт
Товари, всього | 3.6 | 4.0 | 4.4 | 4.9 | 4.4 | 5.1 | 4.7 | 4.7 | 4.5 | 5.0 | 4.8 | 4.8 | 3.6 | 4.1 | 4.4 | 4.9 | 4.5 | 5.3 | -1.5 | 1.7 | -0.4 | 0.8 | 3.1 | 3.7
Сировина і матеріали, в т.ч. | 2.4 | 2.5 | 2.8 | 3.1 | 2.9 | 3.1 | 2.9 | 2.9 | 2.8 | 3.1 | 2.9 | 2.8 | 2.4 | 2.6 | 2.8 | 3.2 | 3.0 | 3.2 | -0.1 | 3.5 | -1.8 | 2.0 | 4.1 | 2.3
мінеральні продукти | 1.7 | 1.5 | 1.8 | 2.0 | 2.0 | 1.9 | 1.8 | 1.9 | 1.9 | 1.9 | 1.8 | 1.8 | 1.6 | 1.6 | 1.8 | 2.1 | 2.1 | 1.9 | -3.4 | 4.3 | -3.5 | 3.2 | 5.0 | 0.8
Продукція агропромислового комплексу | 0.2 | 0.3 | 0.3 | 0.4 | 0.3 | 0.4 | 0.4 | 0.4 | 0.3 | 0.4 | 0.4 | 0.4 | 0.2 | 0.3 | 0.3 | 0.4 | 0.3 | 0.4 | 1.4 | 1.6 | -2.8 | -15.9 | 5.3 | 4.3
Продукція машинобудування | 0.6 | 0.9 | 1.0 | 1.0 | 0.9 | 1.2 | 1.1 | 1.1 | 1.0 | 1.1 | 1.1 | 1.2 | 0.6 | 0.9 | 1.0 | 1.0 | 0.9 | 1.3 | 2.1 | -1.1 | -0.7 | 4.2 | 0.6 | 5.4
Послуги, всього | 0.3 | 0.3 | 0.4 | 0.6 | 0.3 | 0.3 | 0.4 | 0.4 | 0.4 | 0.3 | 0.4 | 0.3 | 0.3 | 0.3 | 0.4 | 0.6 | 0.3 | 0.3 | 0.2 | -0.3 | 0.7 | 7.2 | 4.6 | 9.0
транспортні послуги: | 0.05 | 0.07 | 0.08 | 0.07 | 0.07 | 0.07 | 0.09 | 0.08 | 0.06 | 0.06 | 0.09 | 0.08 | 0.05 | 0.07 | 0.08 | 0.07 | 0.07 | 0.08 | -0.3 | -0.4 | 1.3 | 0.1 | 2.3 | 1.8
Інші послуги | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.4 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.2 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.09 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.4 | 131.8 | 136.7 | 0.5 | 0.3 | 0.2 | 10.3 | 0.7 | 0.6
Рис.3. Прогноз експорту та імпорту товарів і послуг
машинобудування (18,5% до 2002р.), що свідчить про поступове підвищення конкурентоспроможності вітчизняного експорту товарів. У 2004р. відбудеться деяка переорієнтація на країни, що розвиваються: Китай, Туреччину, Єгипет, які, з огляду на високі темпи економічного розвитку є перспективними торговельними партнерами України.
Надалі держава має здійснювати заходи, спрямовані на оптимізацію структури експорту товарів шляхом:
-
створення сприятливого податкового та інвестиційного клімату для залучення інвестицій, що дозволить переозброїти експортноорієнтовані виробництва;
-
проведення постійного дослідження внутрішнього ринку та моніторингу можливостей для експортної продукції з визначенням переліку товарів з конкурентоспроможними параметрами на світовому ринку;
-
підтримка виробництва у перспективних галузях (танко-, літако- та суднобудівних підприємств), відновлення яких не лише збільшить надходження від експорту, а й буде спонукати до розвитку численні суміжні підприємства, зокрема металургійні, що призведе до поліпшення товарної структури експорту.
Варто відмітити, що окрім зазначених, слід здійснювати заходи, направлені на стимулювання розвитку внутрішнього ринку через стимулювання платоспроможного попиту, оскільки експорт є ефективним тільки тоді, коли забезпечується стабільністю національної економіки.
Позитивні зрушення торкнуться структури імпорту у 2004р., про що свідчить зменшення питомої ваги мінеральних продуктів та товарів хімічної промисловості з Росії, Туркменістану, Казахстану, що призведе до скорочення від’ємного зовнішньоторговельного сальдо з країнами СНД. Поряд з цим у прогнозному періоді розвинуті країни – Італія, Німеччина, США будуть основними постачальниками продукції машинобудування і приладобудування, що відповідатиме державним заходам стимулювання високотехнологічного імпорту та імпорту наукоємної продукції.
На завершення прогнозних розрахунків експорту та імпорту товарів і послуг, а також частки чистого експорту у складі ВВП використаного в ході дисертаційного дослідження виявлено і обґрунтовано можливі відхилення від зазначених сценарних умов як у внутрішніх припущеннях (зокрема у сфері фінансової, монетарної, інвестиційної та митної політики), так і у зовнішніх, що може проявлятися у погіршенні кон’юнктури на зовнішніх ринках внаслідок значного посилення конкуренції, вжиття багатьма західними і східними країнами більш витончених форм протекціонізму та дискримінації українських експортерів тощо.
Достовірність та точність прогнозних розрахунків доведена на основі ретроспективного прогнозу на 2002р. та І і ІІ квартали 2003р. (рис.3)
ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнено науково-методичні основи прогнозування експорту та імпорту; розроблено нові методичні підходи до короткострокового прогнозування експорту та імпорту за їх товарно-географічною структурою; опрацьовано методи взаємоузгодження показників експорту та імпорту з макроекономічними агрегатами СНР; здійснена апробація запропонованої методики в рамках розробленого прогнозу експорту та імпорту за товарною і географічною структурою та чистого експорту у складі ВВП за категоріями використання.
1. Дослідження методологічних основ формування показників зовнішньоекономічної діяльності показало, що в складі платіжного балансу найбільш вагомими і динамічними у короткостроковому періоді є експорт та імпорту товарів і послуг. Вони врівноважують виробництво і використання створеної вартості, формують показники її кінцевого використання та рахунки зовнішнього сектору СНР.
2. Проведений в дисертаційній роботі аналіз стану експортно-імпортних операцій з товарами і послугами показав, що економіка України через надзвичайну відкритість (експорт складає 55% від ВВП, а 40% імпорту припадає на енергоносії) залишається дуже залежною від зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури, структура експорту товарів відзначається сировинною спрямованістю та недостатньою географічною диверсифікованістю, а структура імпорту товарів – монозалежністю від енергоносіїв та практичною відсутністю альтернативних джерел їх надходження. Вирішення цих проблем можна досягти завдяки реалізації комплексу заходів, пов’язаних з удосконаленням товарно-географічної структури експорту та імпорту, опрацювання яких пов’язано з необхідністю передбачення їх змін у перспективі, що вимагає удосконалення методів прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності. Разом з тим, дослідження показує, що в існуючих прогнозних розробках показників експорту та імпорту відсутні товарна та географічна структури, що звужує сферу їх застосування для обґрунтування
