НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

БЄЛІНСЬКА ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 338.23:336.22

ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економіки та управління Черкаського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий

керівник: | доктор технічних наук, професор

Хомяков Володимир Іванович, Черкаський державний

технологічний університет, завідувач кафедри економіки та управління

Офіційні

опоненти: | доктор економічних наук, професор

Лапко Олена Олександрівна, Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України, завідувач відділу технологічного прогнозування та інноваційної політики

кандидат економічних наук Зрібняк Анатолій Леонідович,

Головне управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України, завідувач відділу з питань макроекономічного та регіонального аналізу

Провідна

установа: | Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра бізнесу та підприємництва, м.Харків

Захист відбудеться 27 лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м.Київ, бульв.Дружби Народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м.Київ, бульв.Дружби Народів, 28, перший поверх).

Автореферат розісланий 24 січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук О.Ю.Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структурні зрушення в промисловості, соціальна та технологічна переорієнтація виробництва стають в сучасних умовах найважливішим фактором пожвавлення і підйому національної економіки. Нераціональна структура промисловості, що склалася в Україні, є наслідком домінування природомістких галузей, ресурсо- та енергомістких технологій, сировинної та напівфабрикатної орієнтації виробництва. Недостатня розробленість, а подекуди відсутність механізмів структурної адаптації промисловості до ринкових умов стримує процес виходу економіки з кризового стану.

Проблеми формування прогресивної структури економіки останнім часом розробляються досить інтенсивно і входять до кола наукових інтересів багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Дослідженню проблем структурної перебудови національної економіки, в тому числі промислового комплексу в процесі ринкової трансформації, присвячені роботи таких вітчизняних учених, як О.Алімов, Ю.Бажал, В.Бесєдін, А.Гальчинський, В.Геєць, М.Герасимчук, Ю.Гончаров, С.Дорогунцов, С.Єрохін, Р.Іванух, В.Коломойцев, І.Коропецький, О.Лапко, І.Лукінов, В.Хомяков, М.Якубовський та інші. Світовий досвід щодо формування структурної політики в країнах з розвинутою ринковою економікою досліджено в роботах зарубіжних вчених Дж.Адамса, С.Ландайна, В.Леонтьєва, І.Морвана, К.Оппенлендера та ін.

Ці роботи за своїм значенням збагачують методологію і практику структурного реформування економіки України. Проте недостатньо розробленим лишається комплекс теоретичних і прикладних питань стосовно механ ізмів реалізації структурної політики в умовах перехідної економіки, що робить актуальними як обрану тему дисертаційної роботи, так і її логіко-структурну побудову.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри економіки та управління Черкаського державного технологічного університету і є складовою теми “Розробка теорії та методології формування потенціалу розвитку національної економіки” (№ державної реєстрації ДР 0100U004422). Особисто автором розроблена методика економічного регулювання галузевої структури промисловості України через механізми податкової та амортизаційної політики.

Мета і задачі дослідження. В дисертаційному дослідженні за мету ставиться визначення та науково обгрунтування методичних підходів щодо механізму регулювання структури промисловості та підвищення її ефективності. Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні завдання:

·

·

·

·

·

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження обрано міжгалузеві пропорції промисловості, предметом – теоретичні, методичні та практичні аспекти регулювання структури промисловості з метою підвищення її ефективності.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на критичній оцінці теоретичних положень, висунутих представниками провідних шкіл економічної теорії з питань міжгалузевого регулювання та практичного досвіду і наслідків реформування структури економіки. За методологічну основу дослідження взято діалектичні методи наукового пізнання, теорію перехідної економіки, системне бачення ролі промислової структури в піднесенні економічного розвитку. В процесі роботи застосовувались такі спеціальні методи дослідження, як: аналітичний та логічний (обгрунтування економіко-математичної моделі формування потенціалу розвитку галузей промисловості як економічних систем); економіко-статистичний (визначення впливу амортизаційних та податкових нормативів та пільг на галузеві співвідношення в промисловості); системний, техніко-економічного аналізу (визначення етапів та процедур формування прогресивної структури промисловості).

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження отримані наукові результати, які вміщують елементи новизни, становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист.

Отримано вперше:

·

·

·

Удосконалено методику оцінки пріоритетності галузей та видів промислової діяльності виходячи з показників ефективності, соціальної орієнтації та енергоємності виробництва як найбільш важливих критеріїв для структурної оптимізації промислового виробництва на сучасному етапі реформування економіки.

Дістали подальшого розвитку:

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати є певним внеском в розвиток економічної теорії і практики державного регулювання структури промислового виробництва. Теоретичний зміст роботи поглиблює наукове обгрунтування рівнів податкового навантаження на суб’єктів господарювання в залежності від завдань структурної політики держави. Практична цінність роботи підсилюється тим, що її найважливіші положення доведено до рівня аналітичних матеріалів, методичних розробок і рекомендацій, які можуть бути використані органами державного управління для формування раціональної структури промислового виробництва через регулювання ставок податкового навантаження на заробітну плату та проведення виваженої амортизаційної політики.

Результати дисертаційної роботи використані при підготовці пропозицій по вдосконаленню Концепції податкового кодексу (довідка Черкаської обласної організації Українського союзу промисловців та підприємців №0802 від 03.01.2003), а також у навчальному процесі при викладанні курсів “Фінансовий менеджмент”, “Внутрішній механізм функціонування підприємства”, “Управління потенціалом” (довідка Черкаського державного технологічного університету №1532 від 06.10.2002).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в двох одноосібних роботах та трьох статтях, виконаних у співавторстві (особистий внесок дисертанта наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Місто, регіон, держава: проблеми розподілення влади” (Донецьк, 1997); “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне та фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур” (Севастополь, 1998); “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (Чернівці, 1998); “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2000); другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2001); другій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2001).

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 13 наукових працях загальним обсягом 4,6 у.д.а., з них 5 робіт у фахових виданнях загальним обсягом 2,5 у.д.а., у тому числі 2 одноособові загальним обсягом 0,7 у.д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках тексту, ілюстрована 27 таблицями і 12 рисунками. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 130 назв і додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні основи регулювання структури промисловості” розглядається проблема регулювання галузевої структури промислового виробництва як найважливішої умови створення самостійного, високорозвиненого та конкурентоздатного промислового комплексу, що відповідає вимогам сучасного ринкового середовища, соціальної переорієнтації економіки, інтеграції України в систему взаємовигідних та рівноправних світових зв’язків. Автор виходить з тих положень, що формування прогресивної структури промисловості можливе лише за умов посилення ролі державного регулювання через розробку структурної політики, визначення пріоритетних галузей (видів економічної діяльності) та створення механізму структурного регулювання, що відповідає умовам ринку.

Механізм структурної перебудови полягає у виваженому поєднанні прямого державного регулювання через міжгалузевий і внутрішньогалузевий перерозподіл ресурсів з усіма іншими можливими методами, притаманними ринковій економіці. При всій увазі, яку приділяє сучасна економічна наука і практика до структурної перебудови економіки та її галузей, проблема пошуку економічних важелів, які б мали перш за все ресурсну основу для регулювання структурних змін, поки що лишається не розв’язаною.

Якщо раніше економіка розвивалася за рахунок поширеного залучення у виробництво нових ресурсів, то тепер вирішення багатьох складних економічних, зокрема структурних, проблем стає можливим тільки на основі підвищення ефективності використання всього комплексу ресурсів, що складають економічний потенціал країни. Оцінка потенційних можливостей окремих галузей (видів економічної діяльності) щодо їх розвитку дозволяє виділити опорні галузі і виробництва, які мають узяти на себе провідну роль у розвитку промисловості, а згодом зайняти ключові місця в її структурі.

Враховуючи те, що проблема інвестицій залишається однією з самих гострих для економіки України, в роботі робиться наголос на тому, що у здійсненні структурної перебудови слід перш за все орієнтуватися на внутрішні ресурси та можливості. Для оцінки потенційних можливостей розвитку галузей автор пропонує використовувати категорію “потенціал розвитку” (S), який визначає сукупність інвестиційних ресурсів, що іде на виробниче споживання, і може бути розрахований за формулою:

, (1)

де Пч, А, Д, Н – галузеві показники відповідно чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, дотацій та податкових пільг; k – коефіцієнт, що визначає частку чистого прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва.

Регулювання потеціалом розвитку галузей промисловості має стати провідною ланкою структурної політики держави. Вирішення суто практичних завдань потребує грунтовного науково-методичного забезпечення. В процесі дослідження було визначено фактори, які впливають на потенціал розвитку галузей промисловості, та розроблено динамічну економіко-математичну модель щодо його оцінки, яка має такий вигляд:

(2)

де Р – обсяг реалізації продукції; Нпр – ставка податку на прибуток; R – рентабельність; У-м, Уз та Уа – відповідно частки матеріальних затрат, витрат на оплату праці та амортизаційних відрахувань в собівартості; Кс – коефіцієнт нарахувань на заробітну плату; Кп1 – понижуючий коефіцієнт до норм амортизації; – розмір податкових пільг на поліпшення основних виробничих фондів (ОВФ) в частках одиниці; Ка – частка ОВФ, що поліпшуються.

Запропонована модель дозволяє дослідити вплив на потенціал розвитку галузей таких основних чинників, як структура витрат, рентабельність виробництва, податок на прибуток, коефіцієнт нарахувань на заробітну плату, що йдуть на соціальні заходи, понижуючий коефіцієнт до норм амортизації тощо. Оскільки наведені чинники можуть змінюватися законодавчо або на рівні господарюючих суб’єктів в залежності від економічної, соціальної і політичної кон’юнктури, динамічна модель дозволяє враховувати ці зміни і визначати оптимальні значення окремих коефіцієнтів для забезпечення необхідних змін в галузевій структурі промислового виробництва.

Значний вплив на формування потенціалу розвитку має податкова та амортизаційна політика держави. Тому необхідно, щоб вони були підпорядковані чіткій системі інвестиційного заохочення, спрямовували б підприємницьку ініціативу на швидке оновлення основного капіталу та пожвавлення інвестиційної ситуації в країні.

В роботі проведено узагальнення світового досвіду структурного регулювання за допомогою інструментів податкової, амортизаційної та кредитної політики. Отримані висновки дають можливість рекомендувати такий механізм для регулювання структурних змін в умовах трансформаційних процесів сучасної української економіки.

Проте міра державного втручання у створення потенціалу розвитку не повинна виходити за межі раціонального співвідношення між обсягом нарахованих податків, що йдуть до бюджету, і обсягом власних інвестиційних ресурсів, що йдуть на розвиток галузі. Цю функцію державного регулювання в дисертації пропонується відслідковувати за допомогою коефіцієнту податкового навантаження (Кн), який розраховується за формулою:

(3)

де Пп – податок на прибуток; Всоц – відрахування на соціальні заходи; ПДВ – податок на додану вартість; S – потенціал розвитку.

На базі запропонованої вище моделі розроблено методику, що визначає послідовність та основні засади всебічної оцінки потенціалу розвитку галузей промисловості, дає змогу впорядкувати процес регулювання структурних змін та робити детальну аналітичну оцінку їх можливих наслідків. Крім того, запропонована методика дозволяє розробляти багатоваріантні прогнози розвитку промисловості та її галузей (видів економічної діяльності), забезпечуючи прогресивність структурних змін.

Другий розділ “Аналіз структурних тенденцій і проблем в промисловості України” присвячено аналізу впливу амортизаційної та податкової політики України на процес формування структури промисловості.

Показано, що в умовах падіння виробництва та зростання цін відбувалася подальша деформація структури промисловості на користь добувних та сировинних видів діяльності, орієнтованих на експорт, та поглиблювалася деградація виробництв, які задовольняють потреби внутрішнього ринку, зокрема споживчого, що призводить до підвищення зовнішньоекономічної залежності та технологічного відставання підприємств (рис.1).

Сучасна промислова політика є такою, що вона не протистоїть збільшенню питомої ваги енергетики, паливної та металургійної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва зі зменшенням легкої, харчової промисловості та машинобудування. Майже щорічно протягом 1990-2000 років макроструктура промисловості відтворювалася дедалі в гіршому варіанті.

Найбільше потерпали наукоємні та високотехнологічні галузі машинобудування, які є найважли-вішими носіями НТП і технологічного переозброєння економіки, а також легка промисловість – головний виробник товарів широкого вжитку.

Для інвестиційного забезпечення необхідних структурних зрушень і технологічного оновлення української економіки потрібно задіяти фактори, які впливають на формування у суб’єктів господарювання власних потоків коштів, створюючи, відповідно, потенціал розвитку окремих підприємств і галузей в умовах ринкової адаптації.

Як показали дослідження та аналіз економічної практики, використання єдиних ставок податків для всіх підприємств не ставить їх в рівні умови, оскільки дуже динамічною лишається структура витрат на виробництво продукції по галузях промисловості. В роботі було проведено аналіз впливу динаміки та співвідношень елементів структури витрат по галузях промисловості на формування потенціалу розвитку за рахунок потоків власних коштів.

За період 1990-2001 рр. частка заробітної плати в витратах в середньому по промисловості зменшилася з 10-23% до 5-10%. Зменшення частки заробітної плати супроводжувалося збільшенням нарахувань на оплату праці. Це можна пояснити спробою забезпечити пенсійні та інші соціальні виплати при значному зменшенні фонду оплати праці зайнятих. Проте надто високий норматив нарахувань на заробітну плату не лише збільшує податкове навантаження суб’єктів господарювання, але й зменшує розмір нарахованої заробітної плати або змушує підприємців іти в тінь, уникаючи таким чином сплати цих нормативів. Це в свою чергу призводить до необхідності знову ж підвищувати нормативи, щоб хоч якось забезпечити пенсійні та інші соціальні виплати.

Що стосується амортизаційної політики, то вона тривалий час залишалася досить непослідовною і, як наслідок, неефективною. Дослідження факторів, що впливають на розмір амортизаційних відрахувань як найбільш стабільного джерела фінансування капіталовкладень, показало, що ефект від застосування понижуючих коефіцієнтів до норми амортизації є аналогічний ефекту від підвищення ставки оподаткування прибутку, до того ж ця законодавча норма практично закриває шлях прискореній амортизації, що різко знижує ефективність інвестиційних проектів.

Щоб визначити переваги в можливостях розвитку кожної окремої галузі промисловості в залежності від динаміки структури витрат, фізичних обсягів виробництва та рентабельності в цих галузях, податкової та амортизаційної політики за 1990-2000 роки було розраховано відносний потенціал розвитку (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка відносного потенціалу розвитку основних галузей промисловості (вся промисловість=1,0).

Галузі промисловості | 1990 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Електроенергетика | 1,77 | 1,85 | 1,66 | 1,76 | 1,71 | 3,74 | 4,61 | 6,48 | 4,92 | 3,20

Паливна промисловість | 1,24 | 2,76 | 1,83 | 3,31 | 3,36 | 8,18 | 3,22 | 3,64 | 6,03 | 4,76

Чорна металургія | 1,19 | 2,60 | 2,45 | 2,27 | 2,01 | 1,20 | 1,02 | 0,95 | 1,99 | 2,68

Хімічна та нафтохімічна промисловість | 1,29 | 1,84 | 1,45 | 1,68 | 1,83 | 1,45 | 0,83 | 0,60 | 1,05 | 1,76

Машинобудування та металообробка | 1,09 | 0,58 | 0,70 | 0,68 | 0,75 | 0,84 | 0,84 | 0,78 | 0,76 | 0,46

Деревообробна та целюлоз-нопаперова промисловість | 1,13 | 0,61 | 0,92 | 0,89 | 0,79 | 0,78 | 0,73 | 0,54 | 0,55 | 0,49

Промисловість будівельних матеріалів | 1,33 | 0,83 | 1,36 | 1,43 | 1,63 | 1,54 | 2,11 | 1,23 | 1,43 | 0,93

Легка промисловість | 0,72 | 0,59 | 0,65 | 0,64 | 0,43 | 0,48 | 0,14 | 0,12 | 0,23 | 0,17

Харчова промисловість | 0,54 | 0,75 | 1,19 | 1,03 | 1,12 | 0,56 | 0,94 | 0,81 | 0,70 | 0,69

Доведено, що використання існуючих механізмів державного перерозподілу інвестиційних потоків між галузями промисловості не створює сприятливих умов для формування необхідного потенціалу розвитку для галузей, які забезпечують виробництво кінцевої продукції, поглибленої переробки для задоволення виробничого та споживчого попиту (машинобудування, легка, харчова тощо). Внаслідок чого структура промисловості не набула позитивної динаміки на користь цієї групи галузей.

Третій розділ „Економічний механізм структурного регулювання” містить пропозиції по використанню податкових та амортизаційних важелів для стимулювання прогресивних змін в структурі промислового виробництва.

Глибока структурна перебудова вимагає значних коштів для її здійснення. Тому наявні фінансові ресурси мають бути спрямовані перш за все в найбільш перспективні галузі (види економічної діяльності), розвиток яких забезпечить прогресивні зрушення в структурі промисловості.

В роботі пропонується метод розрахунку інтегрованого коефіцієнта пріоритетності галузі промисловості за кількома показниками, скорегованими відповідно до важливості кожного показника в системі економічних пріоритетів держави та в залежності від кон’юнктури ринку, який в загальному вигляді можна записати так:

, (4)

де Кпрі – інтегрований коефіцієнт пріоритетності і-тої галузі, n – кількість врахованих показників, Кіj – коефіцієнт пріоритетності і-тої галузі за j-тим показником, Квj – коефіцієнт важливості j-того показника, причому Квj=1,0.

За запропонованою методикою розрахунки інтегрованих коефіцієнтів пріоритетності кожної галузі промисловості велися за трьома показниками: ефективністю виробництва (Кеф, коефіцієнт важливості Кв=0,3), енергоємністю (Кен, Кв=0,5) та часткою товарів народного споживання (ТНС) у загальному випуску продукції галузі (КТНС, Кв=0,2). Значення коефіцієнтів пріоритетності за вказаними показниками по кожній галузі визначали за формулами:

, , , (5)

де Ефі, Ені, і – відповідно ефективність, енергоємність та частка ТНС в загальному випуску продукції і-тої галузі; Ефmax, max, Енmin – відповідно максимальне та мінімальне значення показника серед об’єктів дослідження.

За результатами розрахунків перші місця в рейтингу за інтегрованим показником пріоритетності зайняли легка, харчова промисловість та машинобудування. Найменш пріоритетною виявилася чорна металургія, яка зайняла останні місця за всіма показниками (табл.2).

Таблиця 2

Коефіцієнти та рейтинг пріоритетності галузей промисловості за названими показниками

Галузі промисловості | За ефективністю | За

часткою ТНС | За енергоємністю | Інтегро-ваний коеф.

Еф | Кеф | r | Ктнс | r | Ен | Кен | r | Кпр | r

Електроенергетика | 0,307 | 0,71 | 5 | 0,134 | 0,18 | 5 | 47,05 | 0,02 | 9 | 0,26 | 8

Паливна промисловість | 0,29 | 0,67 | 6 | 0,134 | 0,18 | 5 | 3,5 | 0,28 | 5 | 0,38 | 5

Чорна металургія | 0,213 | 0,50 | 9 | 0,010 | 0,01 | 9 | 16,7 | 0,06 | 8 | 0,18 | 9

Хімічна та нафтохімічна промисловість | 0,253 | 0,59 | 8 | 0,110 | 0,14 | 8 | 7,46 | 0,13 | 6 | 0,27 | 7

Машинобудування та металообробка | 0,43 | 1,00 | 1 | 0,126 | 0,17 | 7 | 2,36 | 0,42 | 3 | 0,54 | 3

Деревообробна та целюлоз-нопаперова промисловість | 0,352 | 0,82 | 3 | 0,266 | 0,35 | 3 | 3,47 | 0,29 | 4 | 0,46 | 4

Промисловість будівельних матеріалів | 0,34 | 0,79 | 4 | 0,156 | 0,20 | 4 | 11,45 | 0,09 | 7 | 0,32 | 6

Легка промисловість | 0,409 | 0,95 | 2 | 0,482 | 0,63 | 2 | 0,99 | 1,00 | 1 | 0,91 | 1

Харчова промисловість | 0,289 | 0,67 | 7 | 0,764 | 1,00 | 1 | 2,16 | 0,46 | 2 | 0,63 | 2

Рейтингова оцінка галузей за пріоритетністю може бути використана для диференціації нормативів нарахувань на заробітну плату та забезпечення прискореної амортизації, що дає змогу перерозподілу інвестиційних ресурсів між галузями у бік формування прогресивної структури промисловості. Так, зменшення нарахувань на заробітну плату дасть змогу знижувати податковий тиск на фонд оплати праці підприємств. Щоб впровадження цієї стратегії не призвело до скорочення загальної суми соціальних надходжень, зменшення нормативів нарахувань на заробітну плату пропонується здійснювати пропорційно зростанню обсягів виробництва та, відповідно, зростанню загального фонду оплати праці. При збільшенні обсягів виробництва стає можливим частину додаткового прибутку, який при цьому виникає, спрямовувати на збільшення амортизаційного фонду через прискорену амортизацію. Розмір цієї частки пропонується визначати пропорційно до коефіцієнта пріоритетності галузі, що посилить вплив амортизаційної політики на формування прогресивної структури промисловості.

Дослідження показали, що впровадження цих заходів призводить до зростання обсягів власних інвестиційних ресурсів в цілому по промисловості і насамперед в найбільш пріоритетних галузях; зменшення податкового навантаження галузей при абсолютному збільшенні сум сплачуваних податків та, найголовніше, до зміни галузевої структури промисловості в прогресивному напрямку.

Запропонований методологічний та методичний апарат використання економічних важелів регулювання структури промисловості розроблявся в умовах і на прикладі галузей, але його основні положення є цілком прийнятними для регулювання структури за видами економічної (промислової) діяльності.

Таблиця 3

Динаміка структури обсягів виробництва за видами промислової діяльності внаслідок запровадження запропонованих заходів, %

Види промислової діяльності | Роки (базовий та після базового)

Базовий | 1 | 2 | 3 | 4

Добувна промисловість | 11,1 | 11,10 | 10,73 | 10,18 | 9,33

Харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів | 17,9 | 17,90 | 18,45 | 18,97 | 19,10

Легка промисловість | 1,6 | 1,60 | 1,67 | 1,76 | 1,85

Виробництво деревини та виробів з деревини | 1,2 | 1,20 | 1,23 | 1,25 | 1,24

Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів | 3,5 | 3,50 | 3,59 | 3,67 | 3,65

Хімічна та нафтохімічна промисловість | 6,6 | 6,60 | 6,49 | 6,21 | 5,71

Металургія та оброблення металу | 20,8 | 20,80 | 20,33 | 19,40 | 17,81

Машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування | 12,1 | 12,10 | 13,10 | 15,35 | 20,03

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 14 | 14,00 | 13,65 | 13,00 | 11,92

Так, за експериментальними розрахунками, що наведені в табл.3, використання стратегій податкового та амортизаційного регулювання забезпечує більш швидкі темпи розвитку машинобудуванню, ремонту та монтажу машин і устаткування, харчовій промисловості та переробленню сільськогосподарських продуктів, легкій промисловості, тобто тим видам промислової діяльності, які сприяють науково-технічному прогресу та соціальній орієнтації економіки.

Застосування подібних стратегій повинно бути обмеженим у часі. Слід заздалегідь розраховувати можливі структурні зрушення в галузях, щоб мати можливість вчасно відмовитися від застосування тієї чи іншої стратегії і перейти до іншої, яка на той період часу буде більш привабливою.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – формування прогресивної структури промисловості, яка відповідала б умовам ринкової економіки та сучасним тенденціям економічного розвитку провідних країн світу. Вона розвиває теорію структуроутворення, методологічну і методичну базу структурного регулювання, пропонує практичні заходи щодо визначення пріоритетних видів промислової діяльності та активізації структурних процесів заходами податкової і амортизаційної політики.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

АНОТАЦІЇ

Бєлінська В.М. Економічні важелі регулювання структури промислового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2003

Дисертація присвячена проблемі пошуку та наукового обгрунтування методичних підходів щодо механізму регулювання структури промисловості та підвищення її ефективності.

Ключовими елементами методологічного підходу запропоновано категорію “потенціал розвитку”, як сукупність інвестиційних ресурсів, що йде на виробниче споживання. Розроблено економіко-математичну модель, що дозволяє дослідити фактори, які впливають на потенціал розвитку галузей промисловості. Досліджено вплив амортизаційної та податкової політики на процес формування структури промисловості України за роки реформування економіки. Запропоновано методику визначення пріоритетності галузей. Розроблені пропозиції по податковому та амортизаційному стимулюванню прогресивної структури промисловості. Отримано кількісні показники, що підтверджують дієвість цих пропозицій.

Ключові слова: структура промисловості, прогресивна структура, потенціал розвитку, інвестиційні ресурси, податкова та амортизаційна політика, пріоритетність галузі, коефіцієнт пріоритетності.

Белинская В.Н. Экономические рычаги регулирования структуры промышленного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01. – Экономика промышленности. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2003

Диссертация посвящена проблеме поиска и научного обоснования методических подходов относительно механизма регулирования структуры промышленности и повышения ее эффективности.

В работе обоснована необходимость государственного регулирования отраслевой структуры промышленного производства как наиболее важного условия создания самостоятельного, высокоразвитого и конкурентоспособного промышленного комплекса, который бы соответствовал требованиям современной рыночной среды.

Изучен мировой опыт налогового и амортизационного регулирования экономических процессов, дана критическая оценка возможности его использования для рыночной адаптации структуры промышленного комплекса Украины.

Представлено категорию “потенциала развития” отрасли, который имеет основоположное значение для исследования и прогнозирования возможных и необходимых изменений в отраслевых структурах. “Потенциал развития” определяет совокупность инвестиционных ресурсов, которые идут на производственное потребление, а посредством этого, и на дальнейшее развитие отрасли.

Разработана экономико-математическая модель, которая позволяет исследовать факторы, влияющие на потенциал развития отраслей промышленности, и определить оптимальные значения отдельных коэффициентов для обеспечения необходимых изменений в отраслевой структуре промышленного производства. На базе предложенной модели разработана методика, которая дает возможность упорядочить процесс выбора наиболее приемлемых законодательных норм и позволяет разрабатывать многовариантные прогнозы развития как промышленности в целом, так и отдельных ее отраслей в прогрессивном направлении.

Исследованы проблемы структурных трансформаций промышленного комплекса за годы реформирования экономики. Установлено, что на современном этапе промышленность Украины является далеко не наиболее эффективным звеном народного хозяйства: в условиях падения производства и роста цен произошла деформация отраслевой структуры промышленности в пользу сырьевых отраслей, ориентированных на экспорт и глубокая деградация производств, удовлетворяющих потребности внутреннего рынка.

Исследовано влияние амортизационной и налоговой политики на формирование потенциала развития отраслей промышленности Украины в 1990-2000 годах. Показано, что в структуре инвестиций наиболее теряют те отрасли, которые обеспечивают более высокую эффективность капиталовложений, а налоговая и амортизационная политики не создают условий для формирования прогрессивной структуры промышленности.

Как показали исследования и анализ экономической практики, установление единых ставок налогов для всех предприятий не ставит их в равные условия, поскольку кроме изменений в системе налогообложения за анализируемый период очень динамичной была структура затрат на производство продукции по отраслям промышленности. Проведен анализ влияния структур затрат на формирование потоков собственных средств предприятий, а также динамики изменения и соотношения элементов структуры затрат по отраслям промышленности.

Выполнены расчеты потоков денежных средств, которые создают потенциал развития, определен коэффициент налоговой нагрузки, а также показано как изменяются инвестиционные ресурсы и показатели развития отраслей при уменьшении начислений на заработную плату, что создает нормативную базу для применения экономических рычагов регулирования структуры.

Установлено, что существующий закон о налогообложении прибыли предприятия не создает условий для формирования прогрессивной отраслевой структуры. За счет использования механизмов государственного перераспределения денежных средств между промышленными отраслями, благоприятный потенциал развития формировался в основном в базовых отраслях и значительно более слабый – в отраслях, которые обеспечивают производство конечной продукции, предусмотренной для производственного и потребительского потребления.

Для определения наиболее перспективных направлений инвестирования предложена методика расчета коэффициентов приоритетности отраслей промышленности по трем показателям: эффективности, энергоемкости производства и доле товаров народного потребления в общем объеме производства отрасли. Предложенная методика позволяет увеличивать количество критериев, а общую оценку проводить по интегральному показателю с учетом весомости каждого критерия.

В качестве резервов дополнительного инвестирования для стимулирования прогрессивной структуры промышленности разработаны следующие предложения:

1)

2)

Применение указанных предложений позволит в перспективе изменить структуру промышленного производства в прогрессивном направлении. Уменьшится доля низкоэффективных отраслей, ориентированных на экспорт, и увеличится доля высокотехнологичных отраслей, удовлетворяющих потребности внутреннего рынка.

Ключевые слова: структура промышленности, прогрессивная структура, потенциал развития, инвестиционные ресурсы, налоговая и амортизационная политика, приоритетность отрасли, коэффициент приоритетности.

Belinska V.M. Economic levers(arms) of regulation of branch frame of a commercial production. - Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a speciality 08.07.01 - Industrial economy. - Research economic institute of the Ministry of economics and on european integration of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis is dedicated to a problem of definition and scientific substantiation of the methodical approaches concerning controlling instrument of frame of an industry and increase of its(her) efficiency.

The key units of the methodological approach offer a category “a potential of development”, as the set(combination) of investment resources(safe lifes), that goes on industrial consumption. The economic-mathematical model is developed, which one enables the factors are investigated(studied), which one influence a potential of development of areas of an industry. The effect amortization and fiscal policy on process of formation of frame of an industry of Ukraine for years of reforming of economics is investigated(studied). Is rotined, that in frame of the investments more all is lost by(with) those areas, which one provide more high performance of the investments, that does not create conditions for formation of progressive frame of an industry. The technique of definition of a priority of areas behind three parameters(indexes) is offered: by a production efficiency, social orientation and power consumption. The designed proposals on tax and amortization inducing of progressive frame of an industry. The quantity indicators are obtained, which one confirm efficiency of these proposals.

Keywords: frame of an industry, progressive frame, potential of development, investment resources(safe lifes), tax and amortization policy, priority of area, factor of a priority.