НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
БАЛОГ Валентина Олександрівна
УДК 811:161.2’374.3:373.46
ГАЛУЗЕВА ЛЕКСИКА В СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
В 11-ТИ ТОМАХ (1970-1980 рр.)
(семантичний та стилістичний аспекти)
Спеціальність 10.02.01 – українська мова
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2003
Дисертацію є рукопис.
Роботу виконано у відділі лексикології та комп’ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор
ТАРАНЕНКО Олександр Онисимович,
Інститут української мови НАН України, завідувач відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ЖАЙВОРОНОК Віталій Вікторович,
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,
науковий співробітник відділу загальнославістичної
проблематики та східнослов’янських мов;
кандидат філологічних наук
ІВАЩЕНКО Вікторія Людвігівна,
Інститут української мови НАН України, докторант.
Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
кафедра стилістики української мови,
Міністерство освіти і науки України, м. Київ
Захист відбудеться 12 лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні та Інституту української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
Автореферат розіслано 9 січня 2003 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат філологічних наук І.А. Самойлова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Природні зміни в системі мови, необхідність фіксації лексичного складу та норм його вживання в певний проміжок часу, а також поліпшення ефективності сприйняття інформації, поданої в словнику, зумовлюють потребу періодичного перевидання існуючих лексикографічних праць, удосконалення методики опису реєстрового складу словника. При створенні наукових продуктів нового покоління так чи інакше постає необхідність усебічного, докорінного перегляду та критичного аналізу наявних надбань, що пройшли перевірку часом, для поліпшення їхньої якості.
Однією з основних праць українського словникарства та найповнішим зібранням лексики української мови є Словник української мови в 11-ти томах (далі – СУМ), що вийшов у 1970 – 1980 роках в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні, тому різнобічний аналіз саме реєстру СУМ є необхідним завданням сучасної української лексикографії. Аналіз галузевої лексики, зафіксованої в СУМ, – це закономірний та важливий етап у комплексі досліджень реєстру цього словника. У цьому руслі в українському мовознавстві з’явилася низка цінних праць, які мають безперечне значення для цього дослідження (це праці Л.С. Паламарчука, Л.А. Юрчук, А.А. Бурячка, О.О. Тараненка, Л.О. Родніної, В.Й. Горобця, О.П. Петровської, В.О. Винника та ін., статті, уміщені в збірниках наукових праць “Лексикологія і лексикографія”, 1967, “Слово і фразеологізм у словнику”, 1980, матеріали конференцій “Українська термінологія і сучасність”, 1998, 1999, 2001 рр.). Проте поки що немає комплексного, цілісного дослідження галузевої лексики української мови в СУМ, здійсненого з сучасного погляду на стан та лексикографічну інтерпретацію галузевої лексики. Лексичний склад національної мови при лексикографуванні потребує детального розгляду та аналізу в основних лінгвістичних аспектах: семантичному, граматичному і стилістичному. У процесі опрацьовування галузевої лексики для включення її до реєстру загальномовного тлумачного словника особливо важливим є розгляд особливостей її функціонування у мові в семантичному та стилістичному розрізах, оскільки саме семантика та стилістика спеціального слова – це ті ланки лексикографічної роботи, де існує багато проблем, розв’язання яких було і залишається основним завданням як лексикографії минулого, так і сучасного словникарства.
Актуальність обраної теми зумовлена потребою проведення дослідження галузевої лексики в реєстрі СУМ з метою, по-перше, всебічного семантичного та стилістичного її аналізу в лексикографічному аспекті, по-друге, з метою виявлення фактів, які можна вважати недоліками Словника української мови в цій площині на сучасному етапі функціонування української мови, а також пошуку додаткових засобів недопущення типових помилок такого роду при створенні словників нового покоління. Після виходу перших трьох томів СУМ було висловлено ряд зауважень щодо семантико-стилістичної характеристики галузевої лексики (в 16 випуску Інформаційних матеріалів наукової ради з проблеми “Закономірності розвитку національних мов у зв’язку з розвитком соціалістичних націй”, 1974 р.). У нашому дослідженні вперше систематизовано виявлені в СУМ недоліки функціонально-стильової та семантичної інтерпретації, здійснено їх класифікаційну характеристику на прикладі окремих типових фактів та подано пропозиції щодо удосконалення існуючої методики функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводиться в рамках наукової теми відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України “Теоретичні й практичні аспекти дослідження лексико-фразеологічного складу сучасної української літературної мови”.
Мета дослідження полягає в удосконаленні методики подання галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику для підвищення ефективності користування словникарською продукцією та отримання максимально точної інформації про функціонально-стильову належність слова.
Поставлена мета зумовила виконання таких завдань:
1.
Аналіз галузевої лексики та її різновидів як вагомого шару лексичного складу, її функціональних особливостей у системі мови через призму лексикографічної фіксації.
2.
Аналіз методів та способів лексикографічної фіксації семантики та стилістичних особливостей галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
3.
Семантико-стилістичний аналіз галузевої лексики, зафіксованої в СУМ.
4.
Виявлення основних помилок і недоліків семантико-стилістичної характеристики галузевої лексики в СУМ, групування їх за загальними критеріями, детальний опис. Формулювання пропозицій щодо удосконалення методики функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
Об’єктом дослідження є повне видання СУМ. Предмет дослідження в рамках вказаного об’єкта – галузева лексика української мови, пошук одиниць якої для аналізу було здійснено вибірково.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано описовий метод із залученням методики порівняльної характеристики.
Наукова новизна роботи полягає у проведенні цілісного дослідження, яке б відтворювало співвідношення між інтерпретацією галузевої лексики в Словнику української мови в 11-ти томах та фактичним її станом у лексичній системі сучасної української мови.
Теоретичне значення роботи полягає в систематизації знань про спеціальне слово та його лексикографічну інтерпретацію як на загальномовному рівні, так і на рівні СУМ як найбільшої праці сучасного українського словникарства, а також у визначенні та аналізі типових недоліків загальномовних тлумачних словників.
Практична цінність дослідження зумовлюється його переважно прикладним спрямуванням і дозволяє при використанні результатів у нових загальномовних словниках поліпшити сприйняття матеріалу користувачем, уникнути непослідовності викладу матеріалу. Результати дисертації можуть бути також перспективними для реалізації на ЕОМ і використані при створенні електронних версій існуючих та нових словників з погляду удосконалення пошукової системи за галузевими ознаками.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України, на засіданні молодіжної вченої ради Інституту української мови НАН України (Київ, 2002), а також на науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано чотири статті у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох основних розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 195 позицій. Загальний обсяг дисертації – 207 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У “Вступі” обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, новизна, теоретичне та практичне значення. Зазначається зв’язок з іншими науковими програмами, вказуються об’єкт, предмет, мета, основні завдання та методи дослідження. Подається також перелік публікацій, які засвідчують апробацію результатів дослідження.
І розділ має назву “Аналіз особливостей галузевої лексики через призму лексикографічної фіксації”. Особливої уваги при лексикографічній фіксації потребує термінологічна лексика, яка має певні особливості функціонування у мові. У першому розділі з’ясовуються важливі, на наш погляд, питання – такі, як: місце галузевої лексики в загальній лексичній системі мови, її класифікаційна характеристика з використанням різних наукових підходів, особливості функціонування в системі парадигматичних відношень, взаємозв’язки галузевої та загальновживаної лексики.
Галузева, або спеціальна, лексика як цілісне явище становить систематизовану сукупність лексичних засобів для позначення спеціальних понять науково-теоретичної та професійно-практичної діяльності людини, а також для професійного спілкування. В лексичній системі мови шар термінологічної лексики займає значне місце, підпорядковуючись усім законам і правилам розвитку та функціонування мови, і має розгалужену класифікаційну структуру в різних аспектах: семантичному, стилістичному, словотвірному та тематичному. Галузева лексика перебуває у всіх видах парадигматичних відношень: природними для неї є явища антонімії, паронімії, а також родо-видові відношення; синонімія також властива галузевій лексиці, проте часто викликає негативне ставлення до себе, оскільки однією з основних ознак терміна має бути однозначність; дещо специфічний характер мають омонімічні відношення слів-термінів – окрім груп лексичних омонімів, вони формують також групи так званих функціонально-стильових омонімів, які групуються за критерієм галузевого функціонування (у цьому випадку нехтується етимологічний характер слів). Галузева лексика перебуває в тісному зв’язку із загальновживаною лексикою, що має як позитивне значення (вплив на процеси термінотворення, збагачення світогляду особистості тощо), так і негативне (наявність небажаної синонімії, створення проблем при лексикографічній фіксації тощо).
ІІ розділ має назву “Аналіз лексикографічного опису семантики та стилістичних особливостей галузевої лексики”. Тут розглядаються основні напрямки розвитку української лексикографії, типологія лексикографічної продукції, з’ясовуються особливості загальномовного тлумачного словника, місце спеціального слова в словниках, аналізуються основна проблематика та методологія семантичної та стилістичної характеристик галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
Тлумачний словник національної мови посідає головне місце серед лексикографічних праць, виконуючи такі основні функції: наукову, систематизаційну, нормативну, тлумачну. Семантична характеристика спеціальних слів у загальномовному тлумачному словнику здійснюється шляхом тлумачення реєстрового слова в правій частині словникової статті. У прикладній лексикографії функціональними є такі основні типи тлумачень: описові та відсильні, кожен з яких має детальнішу сітку підтипів. Стилістична характеристика спеціальних слів у загальномовному тлумачному словнику здійснюється двома рівноправними способами: через текст тлумачення та через відповідну позначку, текстову або скорочену (ремарку). Одним із основних завдань сучасної лексикографії в частині, що стосується функціонально-стильової інтерпретації галузевої лексики, є створення єдиної системи засобів стилістичної характеристики та вироблення чітких критеріїв добору спеціальних слів до реєстру словника. На сьогоднішній день не існує єдиного критерію, за яким фіксується та характеризується галузева лексика в загальномовному тлумачному словнику як у семантичному аспекті, так і в стилістичному. Ці питання в лексикографії розв’язуються шляхом синтезу теоретичних напрацювань і попереднього досвіду вітчизняної та зарубіжної практики укладання подібних словників. Таким чином, методологія семантико-стилістичної характеристики розробляється укладачами для кожного створюваного словника окремо. Зазначимо, що ремаркування має пріоритет серед інших видів стилістичної характеристики, оскільки дає змогу лаконічного опису слова, уникнення енциклопедичності, а також має перспективи застосування при розробленні програмного забезпечення для електронних версій словників.
ІІІ розділ має назву “Семантико-стилістична характеристика галузевої лексики у “Словнику української мови” в 11-ти томах (1970-1980 рр.)”. Фіксація галузевої лексики супроводжувалася в СУМ якісним викладом семантичної та стилістичної (функціонально-стильової) характеристик. У словнику застосовано багатопараметровий принцип лексикографування: використано різнотипну систему тлумачень, розгалужену систему позначок для функціонально-стильової характеристики термінологічних одиниць, а також здійснено аналітичний опис реєстрової лексики за іншими параметрами: граматичним, комунікативним, парадигматичним, орфографічним, орфоепічним і т. ін. Укладачі словника надали перевагу функціонально-стильовій інтерпретації галузевої лексики через текст тлумачення, використовуючи відповідні ремарки при галузевих словах тільки в тому випадку, коли в тлумаченні не вказано, або не чітко вказано, до якої сфери функціонування вони належать. У СУМ відтворена більша частина активного лексичного складу термінології 50-70-х років ХХ століття. З погляду лексико-стилістичної характеристики в СУМ зафіксована: 1) термінолексика науки; 2) термінолексика техніки та виробництва; 3) термінолексика управління; 4) термінолексика культури та спорту. Ступені присутності в словнику одиниць кожної з цих груп істотно не розрізняються. Функціонально-стильовий супровід у вигляді ремарки простежується переважно при словах – термінах науки (крім загальнонаукових), техніки та виробництва. Меншою мірою ремаркованою є термінологічна лексика суспільної сфери.
ІV розділ має назву “Систематизація та характеристика недоліків лексикографічної інтерпретації галузевої лексики, виявлених у “Словнику української мови ” в 11-ти томах”. На основі проведеного аналізу галузевої лексики, зафіксованої в Словнику української мови, виявлено ряд недоліків семантико-стилістичної характеристики слів термінологічної сфери функціонування. Основну увагу в процесі виявлення недоліків приділено функціонально-стильовій інтерпретації спеціальних слів, тобто ремаркуванню, та частинам тексту тлумачення, прирівняним до стилістичної характеристики. Семантичні недоліки, представлені в даному розділі, виявлені не в повному обсязі, а тільки в разі очевидного існування при зіставленні однотипних слів. Це пов’язано, насамперед, із поставленим у цій роботі завданням – поданням пропозицій щодо функціонально-стильової характеристики спеціального слова в загальномовному тлумачному словнику.
Недоліки та неточності умовно поділено на дві загальні групи:
1) синхронічні недоліки. Їх існування зумовлене певною непослідовністю у викладі матеріалу на основі розробленої методики, поданої в Проспекті тлумачного словника української мови (К., 1958) та в передмові до СУМ, і характеризується допущенням неточностей ще в процесі укладання словника;
2) діахронічні недоліки. Їх вияв з часом уже після повного виходу словника зумовлений істотними якісними та кількісними змінами в лексичній, конкретніше – в термінологічній, системі української мови. Серед основних причин виникнення таких недоліків є: а) термінологізація лексичних одиниць; б) детермінологізація лексичних одиниць; в) виникнення й формування нових терміносистем; г) зміни в устрої українського суспільства.
До синхронічних недоліків у стилістичному аспекті належать такі, як:
1.
Непослідовність у використанні обмежувальних та уточнювальних ремарок. Обставини існування цього недоліку групуються таким чином:
а) відсутність обмежувальної та уточнювальної ремарок у разі гострої потреби, наприклад: АЛЬБЕДО … Число, що показує, яку частину падаючої на тіло променевої енергії відбиває його поверхня (Т.1, с.36), хоча ця лексична одиниця без сумніву належить до термінологічної системи, проте в наведеному прикладі відсутня не тільки необхідна ремарка, а й ілюстративний приклад, тобто контекст, у якому є можливим уживання цього слова;
б) непослідовність функціонально-стильової характеристики однотипних одиниць, наприклад: АНОД … Позитивно заряджений електрод; протилежне к а т о д (Т.1, с. 47) та КАТОД … фіз. Негативно заряджений електрод; протилежне а н о д (Т.4, с. 119) – у першому випадку ремарка відсутня, у другому – наявна при принциповій співвідносності семантичних характеристик цих слів;
в) непослідовність у ремаркуванні лексичних одиниць спеціального призначення в рамках словотвірного гнізда, наприклад: БЛОКУВАЛЬНИЙ … Признач. для блокування (в 2 знач.); БЛОКУВАННЯ ... 2. зал. Дія за знач. блокувати 2; БЛОКУВАТИ ... 2. зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокіровки) (Т. 4, с.202) – у першому випадку тлумачення має характер відсилання до спеціального слова, позначеного ремаркою зал. (залізничний термін), проте саме слово не ремарковане;
г) непослідовність використання галузевих ремарок при словах з відсильною формою тлумачення; у СУМ наявні три варіанти функціонально-стильової характеристики таких груп слів: 1) ремаркується і основне слово, і слово, до якого є відсилання, наприклад: МЕМБРАНОВИЙ … спец. Те саме, що мембранний (Т.4, с.671); МЕМБРАННИЙ … спец. Прикм. до мембрана (Т.4, с.671); МЕМБРАНА … спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. … 2. Тонка гнучка перетинка, плівка, що відділяє одне від одного шари клітин, порожнини, м’язові тканини (Т.4, с.671); 2) ремаркується тільки основне слово, наприклад: ФІЗІАТР … мед. Те саме, що фізіотерапевт (Т.10, с.587); ФІЗІОТЕРАПЕВТ … Лікар, фахівець із фізіотерапії (Т.10, с.588); 3) усі слова неремарковані, наприклад: ФЛІНТ … Те саме, що флінтглас (Т.10, с.607); ФЛІНТГЛАС … Оптичне скло із значною кількістю окису, завдяки чому має великий показник заломлення (Т.10, с.607);
ґ) відсутність ремарки при термінологічному значенні у словниковій статті полісемічного слова:
-
у випадку, коли має місце наслідок термінологізації загальновживаного слова, наприклад: ВІДЛИВАТИ ... 1. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини. ... 6. Литтям виготовляти які-небудь речі. ... (Т.1, с. 600) – дане слово в 6 значенні вживається як термін у галузі металургії, проте це не позначено відповідною ремаркою, як не відмічено й термінологічні слова цього ж словотвірного гнізда лити (у 3 значенні: виготовляти що-небудь із розплавленої речовини. – Т.4, с.494) та лиття (Т.4, с.495), литво (Т.4, с.494);
-
у випадку існування у слова кількох спеціальних значень та функціонування його в кількох відповідних термінологічних полях, наприклад: ВЕРТЛЮГ … 1. анат. Горб у верхній частині гомілкової кістки, до якого прикріплюються м’язи стегна. 2. техн. Деталь, що з’єднує дві частини механізму і дає можливість одній з них обертатись навколо своєї осі. 3. Другий від основи членик ноги комахи (Т.1, с.333) – у третьому значенні дана лексична одиниця належить до ентомологічної терміносистеми, проте це не зазначено;
д) непослідовність використання ремарок при термінологічних словосполученнях; за умови термінологічного характеру і слова, і словосполучення в одних випадках ремаркуються вони обидва, в інших – тільки слово, пор.: ДРЕЙФ … мор. 1. Пасивний рух плаваючого тіла під діянням течії, вітру, хвиль. 2. Відхилення судна або літака від узятого курсу під дією чого-небудь. Лягати (лягти) у дрейф, мор. – маневруванням вітрил утримувати судно приблизно на одному місці; Зніматися (знятися) з дрейфу, мор. – змінивши напрям вітрил після того, як судно лежало в дрейфі, рушати вперед (Т.2, с.410) і ДИСПЕРСІЙНИЙ … спец. Прикм. до дисперсія. Дисперсійне середовище — середовище, в якому знаходяться частини подрібненої речовини (Т.2, с.285).
2. Неточність ужитої ремарки щодо стилістичних параметрів слова в мові, яка виявляється:
а) у звуженні галузевою ремаркою реальної семантики слова, наприклад: АДАПТАЦІЯ … біол. Пристосування організмів, органів чуття до умов існування, до оточення (Т.1, с.19) – семантика цього слова є ширшою, такою, що виходить за рамки біологічної терміносистеми, дане поняття майже синонімізувалося з поняттям “пристосування”;
б) у надмірному узагальненні значення спеціального слова шляхом загального ремаркування, наприклад: ГЕТЕРОАУКСИН … наук. Речовина, яка сприяє росту рослин. (Т.2, с. 57) – цьому поняттю швидше відповідає галузева ремарка біол. (біологічне);
в) у невідповідності між значенням ремарки та значенням позначуваної нею лексичної одиниці, наприклад: ГЕКЗАМЕТР … поет. Шестистопний дактилічний вірш з постійною цезурою (Т.2, с.47) та похідні одиниці гекзаметровий, гекзаметричний, що супроводжуються ремаркою, яка відзначає “лексичні елементи, властиві поетичній мові”, тоді, як ця ремарка виконує в словнику свою пряму функцію – використовується при словах, притаманних поетичному мовленню, наприклад: МЕДОЦВІТ … поет. Медовий цвіт; // Мед з цвіту (Т.4, с.665); ЯСТИК … риб. Статева залоза самиці, в якій міститься ікра; яєчник (Т.11, с. 658) – позначка риб. використана неправильно, оскільки згідно зі списком скорочень вона відносить термінологічну одиницю до сфери рибальства, у даному разі доречно використати ремарку іхт. (іхтіологія);
г) у використанні ремарок, не зафіксованих у списку скорочень СУМ; це такі ремарки, як ліс. (очевидно, лісництво), наприклад: ЗБІЖИСТИЙ … ліс. Який різко потоншується від основи до вершини (про стовбур дерева або гілку) (Т.3, с. 442), опт. (оптика), наприклад: КОНВЕРГЕНЦІЯ … 3. опт. Сходження зорових осей очей на предметі, на який дивимося зблизька … (Т.4, с. 256), поліграф. (поліграфія), наприклад: ГЕЛІОГРАВЮРА … полігр. Спосіб відтворення малюнка з допомогою фотографічного і хімічного процесів; // Відбиток, виготовлений у такий спосіб (Т.2, с. ), геом. (очевидно, геометрія), наприклад: тупий кут у рамках словникової статті до слова тупий у 2 значенні (Т.10, с.320); при інших же словах вище зазначених галузей діяльності використовуються інші засоби функціонально-стильової характеристики.
3. Позиційна невідповідність ремарки в рамках словникової статті, наприклад: ДИГІТАЛІС … бот. 1. Те саме, що наперстянка. 2. Лікувальний препарат для хворих на серце, настій з листя цієї рослини (Т.2, с. 273) – друге значення цієї номенклатурної одиниці не має стосунку до ботанічної сфери, оскільки функціонує у фармакології; ОРНАМЕНТИКА … 1. мист. Сукупність елементів в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури… 2. Мистецтво, техніка орнаментування… (Т.5, с.748) – друге значення цього прикладу також стосується мистецтва, тому ремарку варто поставити перед порядковим номером.
4. Непослідовність у застосуванні різних форм функціонально-стильової характеристики галузевої лексики: заголовні слова мають однакову наявність обмежувальної або уточнювальної ремарок, але в одних випадках це скорочена форма, наприклад: ЦУГЦВАНГ … шах. Таке розташування фігур, коли кожен черговий хід одного з партнерів погіршує його позицію або веде до матеріальних втрат чи програшу (Т.11, с.246); ЛАНГЕТ … кул. М’ясна страва, приготовлена з тонких шматочків вирізки … (Т.4, с.444), а в інших – повна форма, наприклад: ШАХ2 … У шаховій грі – безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля супротивника, від якої він може закритися фігурою свого кольору, пересунутися на неатаковане поле або збити нападаючу фігуру (Т.11, с.422); ПАСТИЛАЖ … 2. В кулінарії – фігурний виріб з тіста, цукру і т. ін. (Т.6, с.90).
До синхронічних недоліків у семантичному аспекті належать такі, як:
1.
Непослідовність у фіксації можливих значень та відтінків значень спеціальних слів, наприклад: АЛЬТ … 1. Низький жіночий голос … 2. Про людину, що співає таким голосом … (Т.1. с.36-37); ТЕНОР … 1. Високий чоловічий голос … 2. Співак з таким голосом … (Т.10, с.73); БАРИТОН … 1. Чоловічий голос … // Співець з таким голосом … (Т.1, с. 106); БАС … 1. Низький чоловічий голос … // Співець з таким голосом … (Т.1, с.108) – в одних випадках (альт, тенор) значення людини, яка має голос, вказаний в словниковій статті, подається як окреме в наступній рубриці, в інших випадках (баритон, бас) – як відтінок основного значення після скісних рисок; УРАН … Радіоактивний хімічний елемент (Т.10, с.474) – у цьому прикладі спостерігається неповнота тлумачення, тоді як при семантичній характеристиці інших назв хімічних елементів у СУМ подається ширша інформація.
2.
Непослідовність у лексикографічній фіксації термінологічних словосполучень, а саме використання термінологічних словосполучень як заголовної одиниці в словниковій статті. У словнику є, наприклад, такі заголовні одиниці, як: АЗОЙСЬКА ЕРА (Т.1, с.24), ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА (Т.2, с.542), КОРТІЇВ ОРГАН (Т.4, с.301), НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ (Т.5, с.170), РИБОНУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА (Т.8, с.530) та ін. Непослідовність стає очевиднішою при порівнянні з поданням у СУМ стійких словосполучень з прикметником, що не має власного автономного тлумачення, наприклад: АДАМІВ … Д Адамова голова, ент. – великий нічний метелик з родини сфінксів; Адамове яблуко, анат. – випнута хрящова частина гортані … (Т.1, с. 19); ІНФРАЧЕРВОНИЙ … Д Інфрачервоне проміння – невидиме теплове проміння з хвилею довшою, ніж у червоного проміння… (Т.4, с.43).
3.
Непослідовність та неточності у використанні ілюстративного матеріалу.
До діахронічних недоліків у стилістичному аспекті належить обмеження галузевою ремаркою детермінологізованої одиниці або такої одиниці, що перейшла до класу загальнотермінологічних одиниць. Наприклад: АЕРОЗОЛЬ … хім. … (Т.1, с. 22), тоді як семантичне поле цього терміна на сьогодні не обмежується тільки хімічною галуззю. Аналогічно: ВІРУС ... бакт. ... (Т.1, с.682), ТРЕНАЖЕР... ав. ... (Т. 10, с.245), ПРЕЗЕНТАЦІЯ ... фін. ... (Т.7, с.532) і под.
До діахронічних недоліків у семантичному аспекті належать такі, як:
1.
Відсутність нових значень та семантичних відтінків реєстрових слів, наприклад: гімнастика (варто подати її різновиди як самостійні види спорту: спортивна гімнастика, художня гімнастика); потрібно зафіксувати також нові значення таких реєстрових слів, як вінчестер (твердий диск комп’ютера), миша (комп’ютерний маніпулятор, вказівний пристрій для введення інформації), мобільний (як різновид бездротового зв’язку, телефонного апарата) та ін.
2.
Відсутність трансформованих вузькогалузевих слів, що на сучасному етапі розвитку мови мають усі підстави бути включеними до загальномовного словника, а також неологізмів, наприклад: ксиліт, ваучер, гастроскоп, гастроскопія, клонування, офіс та ін.
3.
Неповнота семантичної характеристики реєстрового слова, наприклад: МЕР … Голова муніципалітету у ряді країн (США, Англії, Франції тощо) … (Т.4, с.674) – сьогодні це також активно вживаний синонім до словосполучення “міський голова”.
4.
Політична забарвленість семантичної інформації про спеціальне слово.
На основі аналізу виявлених у СУМ недоліків розроблено комплекс пропозицій, урахування яких при перевиданні або укладанні нових загальномовних тлумачних словників дозволить удосконалити подання стилістичної інформації про спеціальне слово, а отже, й поліпшити якість словника. Пропонуємо:
1.
Дотримуватися послідовності при тлумаченні та функціонально-стильовій характеристиці галузевої лексики, особливо в тому разі, коли слова належать до однієї тематичної групи або перебувають у парадигматичних (синонімічних, антонімічних, родо-видових) взаємовідношеннях.
2.
Використовувати при укладанні загальномовного тлумачного словника всі засоби функціонально-стильової характеристики галузевої лексики: загальне ремаркування, галузеве ремаркування, стилістичне ремаркування – незалежно від форми викладу тлумачного матеріалу, особливо в рубрикованих словникових статтях.
3.
У рубрикованій словниковій статті термінологічне значення заголовної одиниці обов’язково позначати відповідною ремаркою. Якщо таких значень у даного слова декілька, обов’язково супроводжувати всі їх відповідними ремарками. Такий підхід застосовувати і при функціонально-стильовій характеристиці термінологічних словосполучень.
4.
У разі використання відсильного типу тлумачення для спеціального слова або словосполучення обов’язково супроводжувати реєстрову одиницю відповідною ремаркою.
5.
Чітко розмежовувати використання ремарок загального плану: ремарку наук. (наукове слово) використовувати для функціонально-стильового уточнення загальнонаукових термінів та термінологічних словосполучень, ремарку спец. (спеціальне слово) – за призначенням, сформульованим у передмові до Словника української мови, тобто в разі загальної термінологічності слова або словосполучення та невизначеності сфери його побутування.
6.
У рамках галузевого ремаркування використовувати загальногалузеві ремарки типу техн. (техніка), мист. (мистецтво), пром. (промисловість), сусп. (суспільство) тощо у разі функціонування слова в термінологічному значенні в споріднених сферах, що належать до однієї загальної тематичної групи.
7.
Подавати ілюстративні приклади до всіх спеціальних слів та термінологічних словосполучень, оскільки саме контекстуальне оточення – найвагоміший чинник, що відкриває шлях спеціальному слову до загальномовного тлумачного словника національної мови. Рекомендується також формувати ілюстрації до словникових статей у вигляді речень, а не словосполучень для того, щоб уникнути невідповідності між реальним значенням заголовної одиниці та її значенням в ілюстративному словосполученні. Це є можливим, оскільки формування реєстру словника здійснюється на основі картотеки, де слова фіксуються в межах певного контексту, який допомагає визначити семантику слова.
8.
У багатотомному словнику на початку кожного тому в разі потреби слід обов’язково подавати додатковий список використовуваних галузевих ремарок, не зафіксованих у головному списку умовних скорочень, оскільки їхня кількість у процесі укладання словника може збільшуватися в зв’язку з розвитком термінологічної системи мови та розширенням кола галузей діяльності людини.
У “Висновках” подаються головні результати проведеного дослідження:
1.
У СУМ зафіксовані спеціальні слова майже всіх категорій класифікаційної структури термінологічної лексики української мови, крім групи терміноїдів та групи індивідуальних слів, що входять до класу неофіційної термінології.
2.
У СУМ застосовані різні типи семантичної характеристики галузевої лексики, основним із яких є тлумачення вокабули в правій частині словникової статті після орфографічної, граматичної та стилістичної характеристик. Позиція термінологічного значення в словниковій статті полісемічного слова залежить від його семантичної характеристики, яка визначає первинність або вторинність номінації.
3.
У словнику використано змішану систему як стилістичної характеристики, так і власне ремаркування. Функціонально-стильова характеристика галузевої лексики подається в СУМ двома шляхами: 1) через текст тлумачення, з якого випливає та вужча галузь діяльності, в якій вживається відповідне слово; 2) через додавання до тлумачення відповідної вказівки: ремарки (загальної або галузевої) чи спеціальної вказівки в тексті тлумачення. У словнику відсутня чітка система функціонально-стильового ремаркування.
4.
У СУМ зафіксована лексика широкого кола тематичних груп. Ступені присутності в словнику одиниць кожної із груп істотно не розрізняються. Функціонально-стильовий супровід простежується переважно при словах – термінах науки (крім загальнонаукових), техніки та виробництва. Меншою мірою ремаркованою є термінологічна лексика суспільної сфери функціонування.
5.
СУМ має ряд недоліків та неточностей, які умовно можна поділити на дві загальні групи за часовим критерієм: 1) синхронічні, тобто такі, що були допущені в процесі укладання словника; 2) діахронічні, тобто такі, що виявилися з часом, після повного виходу словника внаслідок якісних та кількісних змін у системі української мови, зокрема в термінології. Перша група характеризується в основному непослідовністю у використанні описових засобів семантичної та функціонально-стильової характеристик спеціальних слів у СУМ, друга група характеризується неповнотою поданого тлумачення чи функціонально-стильової характеристики або відсутністю одиниць, що на сучасному рівні розвитку лексичного складу мови мають усі підстави бути включеними до загальномовного словника.
6.
Для створення великих тлумачних словників нового покоління необхідне удосконалення наявних методик викладу матеріалу: а) шляхом дотримання послідовності як при тлумаченні, так і при функціонально-стильовій характеристиці однотипних одиниць; б) шляхом використання повної системи ремаркування незалежно від викладу тлумачної частини словникової статті (повна система ремаркування передбачає використання трьох рівнів ремарок: загальних, загальногалузевих і галузевих, обов’язкове їх використання у рубрикованих словникових статтях, при словах з відсильним типом тлумачення); в) шляхом обов’язкового використання ілюстративного матеріалу, бажано у вигляді речень; г) шляхом уникнення випадків подавання термінологічних словосполучень як заголовної одиниці.
Результати, отримані в дослідженні, мають також перспективи застосування при розробленні програмного забезпечення для електронних версій словників. По-перше, внаслідок використання поданих пропозицій сукупність словникових статей як основний структурний масив словника отримає алгоритмічну будову, що матиме велике значення при укладанні електронних версій словника. По-друге, гіпотетично, в рамках електронного словника загальні та галузеві ремарки можуть стати ключем до відповідних термінологічних словників у межах пошукової системи загального електронного словника. На нашу думку, це дозволить наблизить такий словник до універсального.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В
ПУБЛІКАЦІЯХ:
1.
Загальне ремаркування спеціальної лексики та його застосування в сучасній лексикографії (на матеріалі різних типів словників української мови) // Система і структура східнослов’янських мов: Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. – С. 128-134.
2.
Функціонально-стильова характеристика спеціальної лексики в Словнику української мови в 11-ти томах // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К., 2002. – Т.5. – №1. – С. 55-61.
3.
Галузева лексика в “Словнику української мови” в 11-ти томах через призму часу // Система і структура східнослов’янських мов: Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – С. .
4.
Функціонально-стилістична характеристика термінологічних словосполучень у “Словнику української мови” в 11-ти томах // Українська термінологія і сучасність. – К., 2001. – Вип.ІV. – С.301-304.
АНОТАЦІЯ
Балог В.О. Галузева лексика в Словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Інститут української мови НАН України, Київ, 2003.
У дисертації здійснено комплексне дослідження галузевої лексики в найповнішому зібранні української лексики – Словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) у семантичному та стилістичному аспектах. На основі аналізу семантико-стилістичної інтерпретації галузевої лексики в СУМ здійснено ґрунтовний опис фактів, які слід вважати недоліками цього словника. За часовою ознакою всі виявлені недоліки поділяються на: а) допущені в процесі укладання словника, що характеризуються непослідовністю й неточністю використання засобів семантико-стилістичного опису; б) виявлені з часом у зв’язку зі змінами в лексичній системі мови, що зводяться до неповноти відповідної інформації. Удосконалення методики семантичної та функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в словнику можливе шляхом послідовного використання повної системи ремаркування.
Ключові слова: тлумачний словник, термінологія, галузева лексика, функціонально-стильова характеристика.
АННОТАЦИЯ
Балог В.А. Отраслевая лексика в Словаре украинского языка в 11-ти томах (1970-1980 гг.) (семантический и стилистический аспекты). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2003.
В диссертации проведено комплексное исследование отраслевой лексики в наиболее полном собрании украинской лексики – Словаре украинского языка в 11-ти томах (1970-1980 гг.) в семантическом и стилистическом аспектах. Естественные изменения в системе языка, необходимость фиксации лексического состава и норм его употребления в определенный период времени, а также повышение эффективности восприятия информации, поданной в словаре, обуславливают потребность периодического переиздания существующей лексикографической продукции, усовершенствования методики лексикографического описания словарного состава языка. При создании научных продуктов нового поколения так или иначе возникает необходимость всестороннего пересмотра и критического анализа существующих изданий, проверенных временем, для повышения их качества. Таким образом, основной целью диссертационного исследования является поиск путей усовершенствования применяемых методик семантического и функционально-стилевого описания отраслевой лексики в общеязыковом толковом словаре. Поставленная цель предполагает решение следующих задач: 1) анализ функциональных особенностей отраслевой лексики; 2) анализ существующих методов и средств семантико-стилистической характеристики отраслевой лексики в общеязыковом толковом словаре; 3) семантико-стилистический анализ отраслевой лексики в Словаре украинского языка; 4) обнаружение, классификация и описание фактов, относящихся к недостаткам этого словаря, путем сопоставления лексикографической интерпретации однотипных слов как в пределах самого словаря, так и в сравнении с другими словарями такого же уровня.
На основе анализа семантико-стилистической интерпретации отраслевой лексики в словаре проведено основательное описание неточностей и погрешностей исследуемого словаря. По временным признакам все обнаруженные недостатки Словаря украинского языка условно делятся на две основные группы. К первой относятся погрешности, которые были допущены в процессе составления словаря и характеризуются непоследовательностью и неточностью использования средств семантико-стилистического описания отраслевой лексики в общеязыковом толковом словаре. Вторую группу составляют недостатки, проявившиеся со временем после полного выхода словаря в связи с изменениями в лексической системе украинского языка, которые в общем сводятся к неполноте словника и семантико-стилистической характеристики трансформированных единиц.
Усовершенствование используемых методик семантической и функционально-стилевой характеристик специальных слов в общеязыковом толковом словаре возможно путем: 1) придерживания последовательности как при толковании, так и при функционально-стилевой характеристике однотипных единиц; 2) использования полной системы помет (независимо от изложения толковательной части словарной статьи), которая предполагает три уровня помет: общие, общеотраслевые и частные (отраслевые), а также обязательное применение их в словарных статьях полисемантических слов, при словах с отсылочным типом толкований; 3) обязательного использования иллюстративного материала, желательно в виде предложений; 4) избежания случаев подачи терминологических словосочетаний как заглавной единицы.
Результаты исследования могут быть перспективны также при разработке программного обеспечения для электронных версий словарей. Во-первых, в результате применения вышеизложенных предложений совокупность словарных статей как основной структурный массив словаря приобретет алгоритмическое строение. Во-вторых, гипотетически, в пределах электронного словаря общие и частные отраслевые пометы могут стать ключом к терминологическим словарям, словник которых будет отобран из общей базы даных с помощью соответствующих помет.
Ключевые слова: толковый словарь, терминология, отраслевая лексика, функционально-стилевая характеристика.
RESUME
V.The Branch Vocabulary in the 11-vol. Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980) (semantic and stylistic aspects). – Manuscript.
The thesis for a candidate’s degree by speciality 10.02.01 – Ukrainian language. – Institute of Ukrainian language, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.
Complex research of branch vocabulary was carried out in the thesis in the most full assembly of the Ukrainian lexicon – the 11-vol. Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980) in semantic and stylistic aspects.
Thorough description of discrepancies and mistakes in the researched dictionary was carried out on the basis of semantic-stylistic interpretation’s analysis of branch vocabulary in the dictionary. All found out Dictionary’s of the Ukrainian Language lacks by time attributes conditionally falls into а) made during dictionary’s drawing up and characterized by use’s inconsistency and discrepancy of the semantic-stylistic description’s means; б) shown later for time, in connection with changes in lexical system of the Ukrainian language which, in general, are reduced to absence or incompleteness of necessary information.
Key words: dictionary, terminology, branch vocabulary, functional-style characteristic.
