ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕРЕЗІВСЬКИЙ Зіновій Петрович

УДК 338.512:636.2

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ

ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В СКОТАРСТВІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Зимовець Віктор Наумович,

Державний агроекологічний університет

професор кафедри фінансів і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Поперечний Степан Іванович,

Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З.Гжицького,

завідувач кафедри маркетингу

Провідна установа: Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

кафедра аграрної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 16 грудня 2003р. о 12 годині на засіданні спеціа-лізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологіч-ному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд.55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологіч-ного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий “12” листопада 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П.Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки особливо важливого значення набувають проблеми розробки механізму формування виробничих витрат в сільському господарстві. При цьому недостатньо дослідженими ці питання залишаються стосовно окремих галузей сільського господарства. Така ситуація зумовлює в свою чергу необхідність приділення більшої уваги до проведення комплексних досліджень щодо економічного механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства на мікрорівні, аналізу основних чинників та їх впливу на рівень і структуру виробничих витрат у галузі, обґрунтування впливу форм власності й організації виробництва підприємств на формування виробничих витрат.

Значний внесок у вивчення проблем формування виробничих витрат внесли економісти Канади, США, Англії, Німеччини та інших країн. Ряд аспектів цих проблем розвинуті і досліджені вітчизняними економістами. Зокрема, окремі питання формування виробничих витрат в умовах різних форм власності і форм господарювання, напрямків їх реалізації, забезпечення ефек-тивного господарювання на мікроекономічному рівні знайшли відображення в наукових працях В.Андрійчука, О.Бугуцького, М.Грещака, М.Дем’яненка, С.Дем’яненка, В.Зіновчука, В.Зимовця, І.Лукінова, М.Маліка, В.Меселя-Веселяка, С.Мочерного, О.Онищенка, В.Панасюка, Б.Пасхавера, В.Плаксієнка, М.Рудого, П. Саблука, М.Хорунжого, С.Цал-Цалко, Л.Шепотько, Г.Черевка, В.Юрчишина та інших.

Безпосередньо питання методології й методики формування виробничих витрат в сільському господарстві розкриті в наукових працях М.Грещака, М.Дем’яненка, С.Дем’яненка, Д.Карича, Ю.Коваленка, В.Панасюка, В.Плаксієнка, П.Саблука, О.Шпичака та інших.

Однак, ряд теоретичних, методологічних та методичних проблем залишаються малодослідженими і потребують подальшої й поглибленої розробки стосовно окремих галузей. В першу чергу це стосується теоретичного обґрунтування суті економічного механізму формування виробничих витрат та комплексності підходу при дослідженні його функціонування в ринкових умовах. Вирішення цих проблем дозво-лить доповнити теоретичні, методологічні та прикладні аспекти формування виробничих витрат у сільському госпо-дарс-тві і галузі скотарства, зокрема.

Все це зумовило вибір і актуальність теми та наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дисертаційної роботи відповідають плану і темі науково-дослідних робіт Львівського державного аграрного університету на 2000-2005 роки “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (державний номер реєстрації 0100U002332) і, зокрема, розділу цієї теми, що виконується кафедрою економіки АПК “Удосконалення економічних взаємовідносин в АПК”. Участь здобувача у виконанні і апробації проведеного дослідження відображена у відповідних наукових звітах кафедри за 2000-2003 роки.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних основ та прикладних аспектів щодо економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві, а також обґрунтування конкрет-них пропозицій щодо його ефективного функціонування.

Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

- розкрити теоретичні і методичні основи економічного механізму формування виробничих витрат;

- дослідити теоретичні аспекти чинників, що формують рівень витрат;

- узагальнити суть і функції теорії витрат, навести класифікацію видів витрат;

- здійснити оцінку сучасного стану розвитку скотарства у різних категоріях господарств;

- вивчити особливості формування виробничих витрат в галузі скотарства, пов’язаних із функціонуванням виробничих ресурсів;

- проаналізувати особливості дії економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві і розробити його моделі;

- розробити нормативи виробничих витрат і міні-мально допустимої ціни продукції скотарства за різних виробничих програм;

- узагальнити і систематизувати види, чинники і результати ризику за джерелами їх виникнення в галузі скотарства і дати їх класифікацію;

- доповнити методику проведення витратно-цінового аналізу оперативного управління виробничими витратами в галузі скотарства.

Об’єктом дослідження є процес формування виробничих витрат в скотарстві сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, селянських (фермерських) господарств та господарств населення Львівської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти проблеми економічного механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань механізму формування виробничих витрат в сільському господарстві, законодавчі та інші нормативні документи з питань розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових відносин.

Методика дослідження включає систему статистико-економічних методів в поєднанні з теоретичними аспектами механізму формування виробничих витрат і проблемами його функціонування в галузі скотарства. В процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, розробка моделей економічного механізму формування виробничих витрат та формування висновків); монографічний (оцінка параметрів виробничих програм виробництва продукції скотарства); графічний (наочне зображення схем взаємозв’язків та розвитку окремих процесів і інструментів економічного механізму формування виробничих витрат); розрахунково-конструктивний (обґрунтування і розрахунок натуральних і вартісних нормативів виробничих витрат); статистико-економічний (аналіз розвитку галузі скотарства – середні і відносні величини, групування, кореляційно-регресійний аналіз); системного та порівняльного аналізу (оцінка галузі скотарства як складної системи, що потребує комплексного дослідження, порівняння можливих і реально досягнутих результатів); експериментальний (використано в ході апробації натуральних і вартісних нормативів виробничих витрат в скотарстві для різних виробничих програм) та інші. Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується розрахунками, застосуванням значного фактичного матеріалу.

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Львівського обласного управління статистики, особисті спостереження автора, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних основ і методичних підходів щодо створення і ефективного функціонування економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві у реформованих аграрних структурах. Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному:

- доповнено теоретичні і методичні основи механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства та методологічні підходи щодо суті і функцій теорії витрат, запропоновано класифікацію видів витрат, а також розроблено алгоритм аналізу і класифікацію чинників, що формують рівень витрат підприємства;

- знайшли подальший розвиток основні положення методики оцінки форму-вання виробничих витрат в галузі скотарства, пов’язаних із функціонуван-ням виробничих ресурсів та розробкою нормативів виробничих витрат і міні-мально допустимої ціни продукції скотарства за різних виробничих програм;

- вперше розроблено модель економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві та його складових;

- запропоновано класифікацію джерел ризику виробничо-технологічного, економічного і форс-мажорного характеру в галузі скотарства;

- доповнено методику проведення витратно-цінового аналізу оперативного управління виробничими витратами в галузі скотарства;

- обгрунтовано пропозиції щодо взаємозв’язку між функціонуванням виробничих витрат і ціноутворенням на продукцію скотарства та вдосконалення методики ціноутворення на основі виробничих витрат.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, одержані в процесі дослідження, спрямовані на створення і ефективне функціонування економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві та на прийняття конкретних управлінських рішень щодо удосконалення системи планування, обліку і калькулювання собівартості продукції галузі та ціноутворення на неї в реформованих аграрних підприємствах і селянських (фермерських) господарствах.

Зокрема, Головному управлінню сільського господарства та продовольст-ва Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/297 від 14.05.2003р.), Жовківській, Золочівській та Радехівській районним державним адміністра-ціям (довідки № 03-15/685 від 07.05.2003р., №1649 від 10.06.2003р. і № 112-995-3 від 21.05.2003р.) передані для практичного використання нормативи виробничих витрат на виробництво продукції скотарства для 14 різних виробничих програм та рекомендації щодо практичного застосування витратно-цінового аналізу і оперативного управління виробничими витратами. Аналогічні нормативи використовуються в плануванні і контролі за виробничими витратами в державному підприємстві навчально-дослідному господарстві “Дублянський” Жовківського району Львівської області (довідка № 42 від 16.05.2003р.).

Результати досліджень використовуються також в навчально-му процесі Львівського державного аграрного університету (довідка № 01-28-02 від 19.05.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, отримані особисто автором. В цілому виконано нові наукові розробки щодо економічного механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства, які забезпечують в сукупності розв’язання важливої наукової проблеми ефективного використання виробничих ресурсів у галузі та оперативного планування виробничих витрат і проведення контролю за ними. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора в публікаціях у співавторстві (№ 6 і 7 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне:

- в статті [6] автором проведено аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств та їх ефективності і в статті [7] – аналіз формування виробничих витрат в селянських (фермерських) господарствах.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані у щорічних наукових звітах кафедри економіки АПК Львівського державного аграрного університету, а також доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, ДУ “Львівська політехніка”, 2000р.); “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, ХДТСУ, 2001); “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (м. Львів, ЛДАУ, 2001); “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, ЛНАУ, 2002); “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, ХДТСУ, 2002); “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Львів, ЛДАУ, 2002). Результати досліджень також апробовані в аграрних формуваннях Львівської області.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опублікова-ні в 9 наукових працях, в тому числі 5 у одноосібних наукових фахових виданнях (1,6 друк.арк.) і 4 в інших виданнях (0,37 друк.арк. авторських).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 183 сторінках, має 28 таблиць та 19 рисунків. Список використаних джерел включає 152 найменувань і розміщується на 13 сторінках. Додатки займають 43 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні та методичні основи економічного механізму формування виробничих витрат” – розглянуто і поглиблено методологічні підходи щодо суті і функцій теорії витрат та їх видів, аналізу і класифікації чинників, що обумовлюють механізм формування рівня виробничих витрат на підприємствах.

Витрати на виробництво продукції є сумою частини ресурсів, використаних для виробництва цієї продукції. Вони можуть бути виражені як у натуральному, так і у вартісному вигляді. Якщо підходити до поняття витрат на основі вартісної оцінки, то витрати виражають частину вартості ресурсів, використаних в процесі одержання (виробництва) продукції. Для розуміння суті витрат важливо також зазначити, що вони завжди стосуються якоїсь роботи та її оцінки з позиції мети підприємства й обчислюються за певний розрахунковий період.

Суть функції формування витрат полягає у такому визначенні та поєднанні чинників впливу на них, які забезпечують оптимальне рішення відпо-відно до бізнесової мети, тобто, за яких певний обсяг продукції виготовляєть-ся з мінімальними витратами. Тому ця функція обумовлює два завдання: перше – з усіх можливих завжди знаходити таке поєднання чинників виробництва, яке забезпечує реалізацію виробничого результату з найменшими витратами; друге – формування таких внутрішньовиробничих вартісних оцінок чинників виробництва, які сприяють найкращому використанню обмежених ресурсів для досягнення мети підприємства, тобто – максимального прибутку.

Класифікація витрат не виконує лише формальної ролі, а є важливим інструментом для побудови системи управління витратами і створення відповідного механізму формування витрат та прийняття, на основі цього, оптимальних господарських рішень. Така класифікація необхідна для оцінки ступеня можливого впливу на ті чи інші витрати або ступеня впливу тих чи інших витрат на кінцеві результати діяльності підприємства. Основним недоліком всіх класифікацій витрат є їх різноманітність, оскільки кожен автор, справедливо визначаючи велику кількість класифікаційних ознак, пропонує практично таку ж кількість класифікацій витрат. Аналіз існуючих точок зору різних авторів дозволяє виділити наступні основні класифікаційні ознаки: ступінь однорідності витрат; статті калькуляції; спосіб віднесення на окремі види продукції; зв’язок з обсягом виробництва; періодичність здійснення; доцільність здійснення; місця формування та ін.

Найбільш суттєвими з них, і такими, що можуть мати практичне значення, є спосіб віднесення витрат на види продукції, зв’язок з обсягом виробництва, ступінь однорідності витрат та статті калькуляції. Інші класифікаційні ознаки не мають суттєвого значення ні для аналізу формування витрат, ні для розробки заходів щодо вдосконалення цього процесу.

Чинники, що впливають на величину витрат, повинні бути виявлені і систематизовані в залежності від того, чи випливають вони безпосередньо із процесу виробництва, чи вони пов’язані з іншою діяльністю підприємства, яка необхідна для виробництва продукції, стосуються вони кількісної чи вартісної компонент витрат. Водночас, слід з’ясувати, якою є взаємна залежність між чинниками, що формують вплив на величину витрат, наскільки тісним є цей взаємозв’язок. Це дозволить визначити існуючі можливості використання цих чинників для прийняття господарських економічно виважених рішень, тобто, встановити, чи можна вважати їх функціональними змінними, чи розглядати як незмінні дані. В процесі формування витрат виробництва потрібно також визначити ступені впливу на них різних чинників.

Такий алгоритм аналізу впливу чинників на формування витрат вироб-ництва продукції дозволить логічно послідовно і всестороннє здійснити систем-но-діагностичний комплексний підхід до реалізації дослідження цього процесу.

Проведений апріорний емпіричний аналіз чинників, що формують рівень виробничих витрат взагалі у підприємстві, і зокрема у підприємстві з виробництва продукції скотарства, дав можливість певним чином ці чинники систематизувати і класифікувати (рис.1). Представлена на даній схемі класифікація демонструє також існуючі між дослідженими чинниками певні взаємозв’язки і взаємозалежності, що є важливим при розробці заходів з оптимізації використовуваних у виробництві чинників з метою формування оптимальних рівнів витрат на виробництво продукції на різних рівнях.

Рис. 1 – Класифікація впливу чинників, що формують рівень витрат підприємства

Науково обґрунтована класифікація витрат за найбільш суттєвими класифікаційними ознаками з однієї сторони, і чітка систематизація чинників, що формують ці витрати, є двома обов’язковими основними елементами загальної системи економічного механізму формування виробничих витрат. Такої системи на сьогодні ще не створено, тому розроблені в ході проведеного дослідження її елементи можуть бути покладені в її основу. Грунтуючись на цих визначеннях і на результатах проведених автором досліджень, можна зробити висновок, що економічний механізм в цілому включає в себе сукупність методів, способів, стимулів і важелів регулювання економічних процесів з метою підвищення їх ефективності. Складовою частиною цього загального економічного механізму є економічний механізм формування виробничих витрат, оскільки без нього неможливо формувати ефективність виробництва.

У другому розділі – “Особливості формування виробничих витрат в скотарстві” – розглянуто форми власності і господарювання в системі форму-вання виробничих витрат, висвітлено результати аналізу розвитку галузі скотарства, виробничих витрат та ефектив-ності виробництва продукції скотарства, особливості формування виробничих витрат, пов’язаних із використанням виробничих ресурсів.

В процесі реформування колективних сільськогосподарських підпри-ємств Львівської області основними організаційними формами в аграрному секторі області стали приватні формування (господарства населення та селянсь-кі (фермерські) господарства) і аграрні формування, засновані на приватній і державній формах власності за умов колективних форм організації праці.

Господарства населення на сьогоднішній день займають вагоме місце в аграрному виробництві області. У 2002р. в господарствах населення вироблялося 92,1% м’яса усіх видів і 95,7% молока проти 35,0% і 45,7% у 1990р. відповідно. Реформування колективних сільськогосподарських підприємств певним чином вплинуло на концентрацію поголів’я великої рогатої худоби і корів у різних категоріях господарств Львівської області. Зокрема, якщо на початок 1991р. в сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, утримувалось 63,5% поголів’я великої рогатої худоби від загальної його чисельності у всіх категоріях господарств, а також 45,8% корів, то на початок 2003р. в цій категорії господарств його чисельність відповідно складала 12,8% і 6,8%. Все решту поголів’я великої рогатої худоби і корів концентрується в господарствах населення.

Галузь скотарства у певній мірі залишається трудомісткою і капіталоміст-кою. Прямі затрати праці на виробництво 1 ц молока в 2002р. у сільськогосподарських підприємствах зросли порівняно з 1998р. на 3,1% і залишаються досить високими (20,2 люд.-год.), а на виробництво 1 ц приросту великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі зменшились з 173,8 люд.-год. в 1998р. до 164,2 люд.-год. в 2002р. або на 5,5%. Це зменшення не дуже вагоме, а затрати з розрахунку на одиницю продукції є дуже високими. Витрати кормів на виробництво 1 ц молока і приросту великої рогатої худоби на вирощуванні і відгодівлі мають тенденцію до зменшення, але теж залишаються дуже високими.

Таблиця 1

Економічні показники розвитку скотарства в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Показник | 1998р. | 1999р. | 2000р. | 2001р. | 2002р. | 2002р. в % до 1998р.

Виробничі витрати, грн.:

на одну корову | 1272 | 1394 | 1372 | 1401 | 1415 | 111,2

на одну голову великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі | 592 | 637 | 643 | 695 | 760 | 128,4

Прямі затрати праці на виробництво 1 ц, люд.-год.:

молока | 19,6 | 20,9 | 21,0 | 20,2 | 20,2 | 103,1

приросту великої рогатої худоби | 173,8 | 192,6 | 188,7 | 171,3 | 164,2 | 94,5

Собівартість виробництва

1 ц, грн.:

молока | 48,6 | 56,5 | 57,6 | 59,7 | 62,1 | 127,8

приросту великої рогатої худоби | 713,3 | 844,8 | 818,7 | 763,5 | 769,0 | 107,8

Затрати кормів на виробництво 1 ц, ц к.од.:

молока | 2,02 | 1,92 | 1,76 | 1,72 | 1,80 | 89,1

приросту великої рогатої худоби | 26,48 | 24,97 | 21,81 | 18,43 | 19,02 | 71,8

Рівень рентабельності

(-збитковості) від реалізації, %:

молока і молочних продуктів | -44,0 | -36,0 | -12,7 | -9,2 | -18,6 | Х

м’яса великої рогатої худоби | -63,7 | -64,5 | -51,4 | -34,6 | -51,2 | Х

Вартість кормів та оплата праці і формують основну питому масу затрат в розрахунку на одну тварину, що призвело до зростання собівартості одиниці продукції скотарства. Собівартість виробництва 1 ц молока в сільськогосподарських підприємствах зросла з 48,6 грн. в 1998р. до 62,1 грн. в 2002р. або на 27,8%, відповідно приросту молодняка великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі з 713,3 грн. до 769,0 грн. або на 7,8%.

Рівень збитковості виробництва молока зменшився з (-44,0%) в 1998р. до (-18,6%) в 2002р., а м’яса великої рогатої худоби відпо-відно (-63,7%) до (-51,2%). Незначний ріст собівартості продукції скотарства і вищі темпи росту середніх цін реалізації дало можливість знизити рівень збитковості виробництва молока і м’яса великої рогатої худоби (табл. 1).

Звідси, для сільського господарства як специфічної галузі економіки і скотарства, зокрема, дія ринкового механізму формування виробничих витрат має свої особливості, які обумовлені тим, що не завжди ціна на продукцію визначена у точці перетину попиту і пропозиції, перевищує виробничі витрати сільськогосподарських підприємств.

У третьому розділі – “Шляхи вдосконалення економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві” – розглянуто особливості дії та шляхи вдосконалення економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві, розроблено загальну модель економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві та моделі його складових, проведено обґрунтування натуральних і вартісних нормативів виробничих витрат для різних виробничих програм у скотарстві і мінімально допустимої ціни продукції скотарства, дано оцінку ризику і невизначеності як чинників формування виробничих витрат в скотарстві. На основі цього запропоновано методичні підходи до організації витратно-цінового аналізу з метою оперативного регулювання виробничих витрат і розробки стратегій розвитку підприємства.

При розгляді механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства враховується сезонний характер розвитку галузі, технологічні особливості виробництва продукції і строки її надходження. Запропонована в дисертаційній роботі модель економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві базується на розробці раціональних механізмів та інструментів формування виробничих витрат, пов’язаних із використанням землі, як виробничого ресурсу, виробничих запасів, засобів виробництва, робочої сили, інших виробничих витрат, які матеріалізуються через центри відповідальності (витрат, виручки, прибутку) у готову продукцію, одержання фінансового результату і формування сфери відшкодування виробничих витрат (рис.2). Деталізація моделі економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві знайшла своє відображення в розробці моделей його складових.

Рис. 2 – Загальна модель економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві

Економічний механізм формування виробничих витрат при використанні виробничих запасів в скотарстві передбачає вибір ефективних методів оцінки використання виробничих запасів у центрах відповідальності (витрат, виручки, прибутку) або підприємства в цілому. При використанні виробничих запасів (в структурних підрозділах, продаж, інше вибуття) оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифіко-ваної собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартос-ті; собівартості перших за часом надходження запасів (FIFO); собівартості останніх за часом надходження запасів (LIFO); нормативних затрат; ціни продажу. За цих умов методи оцінки виробничих запасів при формуванні виробничих витрат впливають на виробничу собівартість, валовий прибуток, податок на прибуток, чистий прибуток та дивідендну політику підприємства.

В галузі скотарства доцільно оцінку виробничих запасів та формування витрат здійснювати за методом нормативних витрат, який полягає у застосуванні норм витрат виробничих запасів на одиницю продукції (робіт, послуг), які розробляються підприємством, з урахуванням оптимальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Метод нормативних витрат сприяє використанню досягнень науково-технічного прогресу, впровадженню прогресивних норм витрат, організації діючого контролю за рівнем витрат на виробництво, виявленню резервів зниження собівартості продукції, оперативному управлінню витратами і виробництвом в цілому. Одночасно, метод оцінки виробничих запасів за нормативними цінами дозволяє формувати внутрішній економічний механізм господарювання на принципах купівлі-продажу продукції (робіт, послуг) структурними підрозділами підприємства.

Економічний механізм формування виробничих витрат на оплату праці в скотарстві повинен діяти за умови ефективної взаємодії його складових, а саме: оцінка ступеня впливу підвищення тарифного рівня оплати праці на собівартість та дохідність підприємства (галузі) чи підрозділу за умови забезпечення рентабельного виробництва; вибір ефективних форм механізму та інструментів матеріального стимулювання праці, що реалізується шляхом визначення конкретного складу показників господарської діяльності як об’єктів, на які спрямовується стимулююча дія, а також економічних інструментів (розцінок, внутрішніх цін, часток виручки або прибутку і т.д.); обґрунтування рівня інструмента матеріального стимулювання стосовно можливостей конкретного підприємства на основі його внутрішніх нормативно-правових документів.

Економічний механізм формування витрат при використанні необоротних матеріальних і нематеріальних активів базується на тому, що при використанні цих активів виникають витрати, пов’язані із втратою ними первісної (недооціненої) вартості та їх поліпшенням. Враховуючи те, що в складі необоротних матеріальних активів найбільшу масу займають основні засоби, модель економічного механізму формування виробничих витрат, пов’язаних із втратою первісної вартості цих засобів передбачає вибір ефективного методу нарахування амортизації основних засобів, що сприятиме зменшенню виробничих витрат і собівартості продукції.

Економічний механізм формування інших виробничих витрат реалізується через організацію оперативного контролю за витратами на основі нормативного їх використання.

Нормативне планування та контроль виробничих витрат в скотарстві є важливим чинником оперативного управління виробничими витратами. Вони передбачають використання укрупнених первинних елементів норм і нормативів. Застосування нормативного планування та оперативного контролю дає змогу зробити висновки про певні відхилення у використанні виробничих витрат та оперативно здійснити втручання у виробничу (технологічно-організаційну) діяльність підприємства, що в кінцевому підсумку сприятиме зменшенню виробничих витрат.

Викладені в дисертаційній роботі методичні рекомендації щодо розробки нормативів виробничих витрат враховують виробничу програму (основні типи технологій виробництва продукції скотарства, розмір поголів’я на фермі, продуктивність тварин), а також можливі їх уточнення стосовно змінних виробничих витрат і обчислення нових нормативів виробничих витрат. Зокрема, нормативи прямих виробничих витрат в скотарстві розроблено на 1 голову тварин і на 1 ц продукції для 14 типів виробничих програм, в тому числі 10 – на виробництві молока і 4 – на вирощуванні, дорощуванні і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. В основу виробничої програми взяті типи технологій виробництва продукції скотарства, які відображають різні виробничі умови: рівень механізації основних виробничих процесів, типи годівлі, технологію утримання худоби, розмір тваринницьких ферм тощо.

Розроблені натуральні і вартісні нормативи прямих виробничих витрат на 1 голову тварин і 1 ц продукції при різній продуктивності тварин і механізації виробничих процесів дають можливість використовувати у плануванні сільськогосподарських підприємств дані нормативи, виходячи із його виробничої програми. В нормативи дуже легко вносити відповідні корективи щодо зміни як натуральних матеріальних витрат, так і здійснення індексації при зміні цін на відповідні ресурси. Поряд з цим, оперуючи змінними витратами можна розрахувати господарські нормативи виробни-чих витрат під відповідну виробничу програму сільськогосподарського підприємства чи його виробничого підрозділу.

На основі розроблених нормативів проведено обґрунтування собівартості виробництва 1 ц продукції скотарства, собівартості 1 ц реалізованої продукції і мінімально допустимої ціни за різних виробничих програм. У зведеному виді ці показники подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Зведені нормативи прямих виробничих витрат в скотарстві, собівартості 1 ц виробленої і реалізованої продукції та мінімально допустимої ціни, грн.

Показник | Норматив витрат, грн. | Собівартість 1 ц, грн. | Мініма-льно допусти-ма ціна, грн. | на 1 голову | на 1 ц продук-ції | вироб-леної продук-ції | реалізо-ваної продук-ції | Продуктивність тварин: | 1. Удій молока на середньорічну корову, кг | а) при ручному доїнні | 2800 | 1500,4 | 53,59 | 42,99 | 44,64 | 51,33 | 3000 | 1528,1 | 50,94 | 40,84 | 42,49 | 48,86 | 3200 | 1564,8 | 48,90 | 39,17 | 40,82 | 46,94 | 3500 | 1620,1 | 46,29 | 37,06 | 38,71 | 44,51 | 4000 | 1654,6 | 41,37 | 33,10 | 34,75 | 39,97 | б) при механізованому доїнні у переносні відра | 2800 | 1399,6 | 49,99 | 39,39 | 41,04 | 47,19 | 3000 | 1432,0 | 47,73 | 37,60 | 39,28 | 45,18 | 3200 | 1468,8 | 45,90 | 36,66 | 38,31 | 44,05 | 3500 | 1523,9 | 43,54 | 34,76 | 36,41 | 45,80 | 4000 | 1558,4 | 38,96 | 31,09 | 32,74 | 37,65 | 2. Середньодобовий при-ріст молодняка вели-кої рогатої худоби у віці від 20 днів до 6 місяців – 500 г при ви-конанні всіх виробни-чих процесів вручну | 540,6 | 295,42 | 279,03 | 324,03 | 372,70 | 3. Середньодобовий при-ріст молодняка вели-кої рогатої худоби у віці від 6 місяців до 12 місяців – 550 г і механізації окремих виробничих процесів | 687,9 | 343,93 | 322,95 | 367,95 | 413,10 | 4. Середньодобовий при-ріст молодняка вели-кої рога-тої худоби віком старше одного року – 600г: | а) при механізації окре-мих виробничих процесів | 777,0 | 354,78 | 331,50 | 376,53 | 433,00 | б) при механізації всіх виробничих процесів | 754,3 | 344,44 | 321,16 | 366,16 | 421,10 |

Наявність такої науково-обгрунтованої нормативної бази у кожному сільськогос-подарському підприємстві дає можливість менеджеру (власнику) не тільки вести чіткий оперативний контроль за витратами, але і прогнозувати розвиток галузі чи підприємства в цілому у короткостроковому і довгостроковому періодах як щодо виробничих витрат, так і прибутків на основі мінімально допустимої ціни реалізації продукції.

ВИСНОВКИ

1. Реформування аграрного сектора економіки Львівської області обумовлено виникненням якісно нових соціальних і організаційно-економічних проблем ведення і функціонування галузі скотарства. Зокрема, відбувся перерозподіл пого-лів’я великої рогатої худоби і, особливо, корів між сільськогосподарсь-кими підприємствами і господарствами населення на користь останніх, зменшилися обсяги виробництва продукції, а продуктивність тварин залишається низькою.

В цих умовах особливо актуальними залишаються питання нарощування обсягів виробництва продукції при підвищенні економічної ефективності галузі скотарства, зокрема за рахунок розробки і запровадження економічного механізму формування виробничих витрат, що дасть можливість здійснювати оперативний контроль і управління витратами і зменшити собівартість виробництва одиниці продукції.

2. Економічний механізм в цілому включає в себе сукупність методів, способів, стимулів і важелів регулювання економічних процесів з метою підвищення їх ефективності, а складовою частиною цього загального економічного механізму є економічний механізм формування виробничих витрат, оскільки без нього неможливо формувати ефективність виробництва. При цьому в якості інтересів та економічних потреб виступають вимоги оптимізації процесів формування виробничих витрат на рівні і у обсягах, що можуть забезпечити максимально ефективне використання виробничих ресурсів і одержання максимуму продукції найвищої якості.

3. При розгляді механізму формування виробничих витрат в галузі скотарства необхідно враховувати сезонний характер розвитку галузі, технологічні особливості виробництва продукції і строки її надходження. Запропонована в дисертаційній роботі модель економічного механізму формування виробничих витрат в скотарстві базується на розробці раціональних механізмів та інструментів формування виробничих витрат, пов’язаних із використанням землі, як виробничого ресурсу, виробничих запасів, засобів виробництва, робочої сили, інших виробничих витрат, які матеріалізуються через центри відповідальності (витрат, виручки, прибутку) у готову продукцію, одержання фінансового результату і формування сфери відшкодування виробничих витрат.

4. Економічний механізм формування виробничих витрат при використанні виробничих запасів в скотарстві передбачає вибір ефективних методів оцінки використання виробничих запасів у центрах відповідальності (витрат, виручки, прибутку) або підприємства в цілому. В галузі скотарства доцільно оцінку виробничих запасів та формування витрат здійснювати за методом нормативних витрат, який полягає у застосуванні норм витрат виробничих запасів на одиницю продукції (робіт, послуг), які розробляються підприємством, з урахуванням оптимальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Одночасно, метод оцінки виробничих запасів за нормативними цінами дозволяє формувати внутрішній економічний механізм господарювання на принципах купівлі-продажу продукції (робіт, послуг) структурними підрозділами підприємства.

5. Економічний механізм формування виробничих витрат на оплату праці в скотарстві повинен діяти за умови ефективної взаємодії його складових, а саме: оцінка ступеня впливу підвищення тарифного рівня оплати праці на собівартість та дохідність підприємства (галузі) чи підрозділу за умови забезпечення рентабельного виробництва; вибір ефективних форм механізму та інструментів матеріального стимулювання праці, що реалізується шляхом визначення конкретного складу показників господарської діяльності як об’єктів, на які спрямовується стимулююча дія, а також економічних інструментів (розцінок, внутрішніх цін, часток виручки або прибутку і т.д.); обґрунтування рівня інструмента матеріального стимулювання стосовно можливостей конкретного підприємства на основі його внутрішніх нормативно-правових документів.

6. Економічний механізм формування витрат при використанні необоротних матеріальних і нематеріальних активів базується на тому, що при використанні цих активів виникають витрати, пов’язані із втратою ними первісної (недооціненої) вартості та їх поліпшенням. Враховуючи те, що в складі необоротних матеріальних активів найбільшу масу займають основні засоби, модель економічного механізму формування виробничих витрат, пов’язаних із втратою первісної вартості цих засобів передбачає вибір ефективного методу нарахування амортизації основних засобів, що сприятиме зменшенню виробничих витрат і собівартості продукції. Економічний механізм формування інших виробничих витрат реалізується через організацію оперативного контролю за витратами на основі нормативного їх використання.

7. Наявність науково-обгрунтованої нормативної бази у кожному сільськогос-подарському підприємстві дає можливість менеджеру (власнику) не тільки вести чіткий оперативний контроль за витратами, але і прогнозувати розвиток галузі чи підприємства в цілому у короткостроковому і довгостроковому періодах як щодо виробничих витрат, так і прибутків на основі мінімально допустимої ціни реалізації продукції. Використання розроблених нормативів виробничих витрат в скотарстві, дасть можливість адаптувати до конкретних умов виробництва пакет прикладних програм “Прайс” стосовно здійснення витратно-цінового аналізу в галузі тваринництва сільськогосподарських підприємств та їх структурних підрозділів і організувати управління витратами та собівартістю продукції підприємства в цілому і його структурних підрозділів, вести розробку відповідних стратегій розвитку підприємства, а в перспективі здійснювати безперервне планування діяльності підприємства з використанням гнучких бюджетів підприємства, які є плановими документами і орієнтовані на вартісне балансування виробництва та збуту і постійно коригуються з урахуванням більш точних даних про кон’юнктуру ринку та наслідки виконання планових показників попереднього періоду.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Березівський З.П. Оплата праці як складова виробничих витрат в аграрних формуваннях // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин.держ.ун-ту ім.Лесі Українки, 2000.-С.350-353.

2. Березівський З.П. Формування інфраструктури ринку продукції скотарства // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК.-2000.-№7(2).-С.142-148.

3. Березівський З.П. Формування виробничих витрат у скотарстві в контексті нових оргструктур на засадах приватної власності // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК.-2001.-№8.-С.525-529.

4. Березівський З.П. Особливості механізму формування виробничих витрат у тваринництві різних категорій аграрних формувань // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК.-2002.-№9.-С.340-343.

5. Березівський З.П. Обґрунтування нормативів виробничих витрат і мінімально допустимої ціни продукції скотарства // Економіка АПК. – 2003. – №3. – С.95-100.

6. Михалюк Н.І., Березівський З.П. Розвиток сільськогосподарсь-ких підприємств на базі приватної власності в Львівській області // Проблеми ефективного функ-ціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Колективна монографія у 2 томах. Том 1 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. –К.:ІАЕ, 2001.-С.793-795, з них здобувача с.793-794 (аналіз діяльності сільськогоспо-дарських підприємств та їх ефективності).

7. Березівський П.С., Березівський З.П., Хом’як О.Й. Розвиток селянських (фермерських) господарств в Львівській області // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції в 3-х томах / За ред. В.Г.Ткаченко.-Луганськ: Вид-во “Элтон-2”, 2002.-№14 (26).-С.52-57, з них здобувача с.56-57 (аналіз формування виробничих витрат в селянських (фермерських) господарствах).

8. Березівський З.П. Ризик і невизначеність як чинники формування виробни-чих витрат в скотарстві // Ринкова трансформація еко-номіки АПК: кол.монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. Частина 3. Фінансово-кредитна система – К.:ІАЕ, 2002. – С.412-414.

9. Березівський З.П. Фінансовий менеджмент як інструмент управління виробничими витратами // Проблеми розвитку фінансо-вої системи та обліку. Збірник тез доповідей. Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 2000.-С.6-7.

Анотації

Березівський З.П. Економічний механізм формування виробничих витрат в скотарстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

Досліджені і розроблені теоретико-методологічні основи та концептуаль-ні аспекти економічного механізму формування виробничих витрат в скотарст-ві, а також обгрунтовано пропозиції щодо його ефективного функціонування.

В роботі висвітлено особливості економічного механізму формування виробничих витрат в скотарст-ві, проведено аналіз розвитку галузі, виробничих витрат та ефективності виробництва продукції скотарства. На основі цього обгрунтовано шляхи вдосконалення економічного механізму формування виробничих витрат в скотарст-ві, серед яких: розробка загальної моделі економічного механізму формування виробничих витрат в скотарст-ві та його складових; обгрунтування нормативів виробничих витрат і мінімально допустимої ціни; запропонована класифікація джерел ризику в галузі скотарства; доповнено методику проведення витратно-цінового аналізу оперативного управління і контролю за виробничими витратами.

Ключові слова: економічний механізм, виробничі витрати, скотарство, нормативи витрат, мінімально допустима ціна, модель економічного механізму, ризик, витратно-ціновий аналіз.

Березивский З.П. Экономический механизм формирования производственных затрат в скотоводстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2003.

Исследованы и разработаны теоретико-методологические основы и концептуальные аспекты экономического механизма формирования производственных затрат в скотоводстве, а также обоснованы предложения касающиеся его эффективного функционирования.

Проведенное исследование позволило обобщить и углубить методологические подходы к пониманию сущности функций теории затрат, их видов, анализа и классификации факторов, обусловливающих механизм формирования уровня производственных затрат на предприятиях. Затраты на производство продукции представляют собой сумму стоимости части ресурсов, использованных для производства этой продукции. Следовательно, сущность функции формирования затрат заключается в таком определении и соединении факторов влияния на них, которые обеспечивают оптимальное решение бизнесовой цели. Иными словами,