Київський університет імені Тараса Шевченка

ДЕРГАЧ Маргарита Альфритівна

УДК 371.315.7

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПЕРТЕКСТОВИХ ПРОГРАМ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

(на матеріалі історії музики)

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Мелітопольському державному

педагогічному інституті

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Горемичкін Анатолій Іванович, зав. кафедрою теорії та історії музики Мелітопольського державного педагогічного Інституту.

Офіційні опоненти: - Жалдак Мирослав Іванович, доктор педагогічних наук, академік АПН України;

- Юцевич Юрій Євгенович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання АПН України.

Провідна установа - Ніженський педагогічний університет ім.М.Гоголя.

Захист відбудеться 17 грудня 1998 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.2600116 в Київському університеті імені Тараса Шевченка /252001, М.Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.303./.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету Імені Тараса Шевченка /252601, М.Київ, вул. Володимирська, 58, кім.10/.

Автореферат розісланий "17" листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Плахотнік О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТА СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ. Сучасні тенденції розвитку суспільства зумовили реформування освіти, яке передбачає поєднання досягнень науково-технічного прогресу з ду-ховним розвитком людини, формування її наукового світогляду, постійне духовне вдосконалення. В цьому контексті гуманітарні дисципліни ху-дожньо-естетичного циклу, зокрема, музичні, набувають особливого зна-чення. Музика може стати засобом формування інтелектуального та куль-турного потенціалу учнів тоді, коли вчитель розглядає її як засіб власного художньо-естетичного мислення.

Історія музики завжди була важливим компонентом підготовки вчителів музики, але останнім часом вона набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що як відповідь на соціальне замовлення відбу-вається піднесення культурологічної спрямованості гуманітарних дисцип-лін, тенденцією сучасної шкільної дидактики є посилення розвитку самостійної розумової, інтелектуальної активності учнів замість тради-ційного перевантаження пам’яті фактологічним матеріалом; шкільні мето-дики тяжіють до встановлення дедалі більш глибоких міжпред-мет-них зв’язків. Все це стає підґрунтям для серйозного перегляду дидактич-них позицій і в галузі історії музики.

Проблеми професійної спрямованості музичних дисциплін розгля-далися багатьма вченими, які висвітлювали специфіку підготовки на му-зично-педагогічних факультетах (В.С. Єлисеєва, З.С. Квасниця, Л.П. Фі-ло-ненко, Л.П. Яковенко та ін.), проблеми підготовки студентів з окремих дисциплін (П.Н. Николаєнко, Т.М. Поляченко, Г.М. Сагайдак, Н.О. Швець, Ю.Є. Юцевич та ін.), розвиток естетичних смаків та ідеалів (В.Л. Бри-ліна, Л.Г.Коваль, Г.В.Локрєва, Г.М.Падалка та ін.), формування педа-гогічної культури вчителя музики (А.М.Растригіна, О.П.Рудницька).

Найменш розробленою є галузь професійної підготовки педагогів-музикантів з дисциплін музично-історичного циклу. Досліджені лише окремі аспекти цієї проблеми: виховні та пізнавальні завдання вивчення предмету, специфіка та методика введення до курсу історії музики тривалого, постійного слухання музичного матеріалу, роль інтонаційно-змістового аналізу музичних творів, вплив жанрово-стильового принципу структурування навчального матеріалу на формування музично-істо-рич-них знань (А.І. Горемичкін, Г.М. Кантор, В.К. Кряжевських, Н.М. Про-возіна, Л.М. Риуліна, Ж.І. Сокольська та ін.).

"Історія музики" порівняно з іншими гуманітарними курсами є найбільш різноплановою, багатоскладовою навчальною дисципліною. Загальний обсяг інформації, який складає специфічний зміст самої історії музики, і матеріал суміжних дисциплін, невідривно пов’язаних з нею глибокими причинно-наслідковими зв’язками, настільки великий, що навіть у теоретичному плані не може бути вичерпаним ніякими базовими, регламентованими курсами, оскільки фізично не може в них розміс-титися. Одним з шляхів, який дозволить не обмежувати означений нав-чальний курс будь-якими жорсткими, формалізованими рамками, а зали-шити його як відкриту систему може стати послідовне, цілеспря-моване впровадження у навчальний процес комп’ютерної технології, зокрема, гіпертекстових навчаючих програм.

Існує велике коло робіт науковців (В.С. Гершунський, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, М.М.Фоменко та ін.), у яких значна увага приділяється психолого-педагогічним проблемам застосування комп’ютерної техніки у навчанні, розробці загальних рекомендацій щодо систематизації, ство-ренні та використанні комп’ютерних програм у традиційному навчаль-ному процесі. В роботах І.М.Ткачук та Т.В. Волобуєвої комп’ютер розглядається як засіб розвитку музичних здібностей та підвищення творчої активності. Проте проблема використання ПК як нового компо-ненту в системі дидактичних умов взагалі і конкретно гіпертекстів у вивченні історії музики детальної розробки ще не мав. Можливість практичного використання гіпертекстових систем розглядалася у Київсь-кому педагогічному університеті (Н.Р. Балик, С.М. Кущевий, Ю.С. Рамсь-кий). Головну увагу науковців було зосереджено на питаннях викорис-тання гіпертекстових систем під час вивчення студентами відповідних розділів курсу "Інформатика".

Становище ускладнюється ще й тим, що увага більшості фахівців з комп’ютеризації навчання спрямовується на створення автоматизованих навчаючих систем з елементами штучного інтелекту, так званих експерт-них та генеруючих навчаючих програм (О.М. Довгялло, В.І. Корнейчук, В.О. Петрушін, Ю.С. Рамський, Є.Л. Ющенко та ін.), але гіпертексти як засіб навчання через уявну простоту залишається поза увагою. Педагоги-практики, в зв’язку з сучасними тенденціями розвитку українського комп’ютерного ринку, майже необізнані з навчальними інстументально-педагогічними середовищами, які дозволяють створювати гіпертекстові програми для підтримки змісту навчальних дисциплін.

Обмеженість наукового обгрунтування педагогічної значущості гіпер-текстів штучно вилучає їх з загального арсеналу комп’ютерних пе-дагогічних засобів навчання, залишаючи поза увагою педагогів-прак-тиків.

Вже доведено, що застосовування комп’ютерів у навчальному процесі може певною мірою змінити його перебіг. Комп’ютерні техно-логії можуть розглядатися як один з факторів, які утворюють комплекс дидактичних умов і сприяють існуванню та функціонуванню цілісної педагогічної системи навчання. На сучасному етапі поняття "дидактичні умови" розглядали В.Г. Бутенко, Л.Г. Коваль, І.М. Карпенко, О.Я. Ростовський, Ю.Є. Юцевич, проте фундаментальної розробки воно ще не отримало.

Є підстави вважати, що реальний стан викладання музично-істо-ричних дисциплін не відповідає вимогам підготовки вчителів музики, а стан і рівень теоретико-експериментальної розробки проблеми викорис-тання комп’ютерних технологій у навчанні – об’єктивним потребам гуманітарних дисциплін, зокрема, музично-історичних. Особливої гостро-ти цим суперечностям надає те, що використання гіпертекстових тех-но-логій дозволить значно підвищити ефективність навчальної роботи, та водночас забезпечити економію навчального часу.

Актуальність і недостатня розробленість зазначеної проблеми зумо-вили вибір теми дослідження "Дидактичні умови застосування гіпертекс-тових програм у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (на мате-ріалі історії музики)", визначити його предмет, мету і завдання.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є частиною комплексної теми “Вдосконалення концепції та методів викладання дисциплін музично-теоретичного циклу”, яка досліджується кафедрою теорії та історії музики Мелітопольського педагогічного інституту.

Предмет дослідження - особливості застосування комп’ютерних технологій у вивченні історії музики на музично-педагогічних факуль-тетах.

Мета дослідження полягає в розробці та апробації гіпертекстової технології в прцес вивчення історії музики та умов її впровадження під час професійно-педагогічної підготовки студентів.

Спираючись на попередній аналіз практичних можливостей ПК та їх програмного забезпечення, була визначена така робоча гіпотеза: ефективність засвоєння дисциплін музично-історичного циклу може зростати, якщо у навчальному процесі цілеспрямовано засто-совувати-муться тематичні гіпертексти як засоби засвоєння, оновлення, опрацьо-вування, відтворення навчального матеріалу та контролю за його вивченням.

Провідними умовами цієї організації є:

- моделювання викладачем педагогічного процесу, що поєднує традиційні та гіпертекстові засоби навчання;

- оволодіння викладачем принципами структурування навчального матеріалу як змісту гіпертекстів та технологією встановлення асоціатив-них зв’язків між інформаційними блоками тексту;

- формування у студентів навичок роботи з гіпертекстами як засо-бами навчальної діяльності.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:

- на основі аналізу структурних та методичних аспектів викладання історії музики як гуманітарної дисципліни виявити головні проблеми, вирішення яких потребує введення нових технологій навчання;

- з урахуванням сучасних поглядів на застосування комп’ютерних технологій навчання обгрунтувати дидактичні умови впровадження гіпер-текстів в процес вивчення музично-історичних дисциплін;

- на підґрунті визначених форм і напрямків використання навчаль-них гіпертекстів розробити і апробувати дидактичну модель організації навчального процесу, в якому поєднуються традиційні та гіпертекстові засоби навчання; визначити можливість її екстраполяції на інші дис-цип-ліни гуманітарного циклу.

Етапи та база дослідження. Дослідження охопило три етапи.

Перший, теоретичний етап (1992-1994 рр.) був присвячений аналізу літератури з проблеми, вивченню педагогічного досвіду, розробці теоре-тичних положень, формулюванню та уточненню предмету, мети та зав-дань дослідження.

Другий, пошуково-констатуючий (1994-1995 рр.) - був спрямований на розробку і здійснення програми експериментальної роботи, визна-чен-ню критеріїв та показників діагностики інтелектуального розвитку сту-дентів, з'ясуванню рівнів сформованості навичок навчальної роботи.

На третьому, дослідно-експериментальному етапі (1995-1996 рр.) здійснено розробку та перевірку дидактичної моделі, що поєднувала, існуючі умови навчання та гіпертекстові програми, коригування змісту, шляхів та методів педагогічного впливу з урахуванням отриманих резуль-татів.

На різних етапах дослідження брало участь 622 студенти. В конс-татуючому експерименті - 368 студентів музично-педагогічних факуль-тетів Кіровоградського, Вінницького та Мелітопольського педінститутів, Прикарпатського університету, Запорізького педагогічного училища та учнів щколи-комплексу № 9 м. Мелітополя, та у формуючому - 254 студенти музично-педагогічного та природничо-географічного факуль-те-тів Мелітопольського педінституту.

Наукова новизна дослідження полягає у:

- педагогічному обгрунтуванні доцільності поєднання гіпертекс-то-вих технологій з традиційними формами вивчення історії музики;

- виявленні та експериментальній апробації дидактичних умов застосування гіпертекстових програм на музично-педагогічних факуль-тетах;

- виокремленні за дидактичним призначенням типів гіпертекстових програм.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що питання "комп’ютеризація навчання" доповнюється і збагачується науковими знаннями про сутність навчальних гіпертекстових програм та методоло-гічні основи практичної комп’ютеризації гуманітарних навчальних дис-циплін.

Практичне значення роботи та особистий внесок автора полягає в створенні дидактичної моделі, що поєднує гіпертекстові та традиційні засоби навчання у вузі, розробці загальних підходів до побудови гіпертекстових програм. Теоретичні і практичні результати дослідження можуть знайти використання у практичній роботі вчителів будь-якого ступеню навчального закладу, у створенні дидактичного забезпечення гуманітарних дисциплін.

Матеріали дослідження можуть застосовуватися у викладанні курсів "Історія музики", "Музична література", "Педагогіка", "Комп'ютерні технології навчання" та "Інформатика" у педагогічних навчальних закла-дах; в "Інститутах післядипломної освіти", на курсах підвищення ква-ліфікації вчителів; під час розробки навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій стосовно комп'ютеризації гумані-тар-них дисциплін.

Результати дослідження впроваджено на кафедрі культурології Мелітопольського педінституту (Довідка № 3 про впровадження від 18.09.97р.); у Таврійському навчальному комплексі “Школа-Вуз” (Довідка про впровадження № 7 від 20.11.97 р.).

Вірогідність наукових положень, отриманих результатів та зроб-лених висновків забезпечується методологічною обгрунтованістю вихід-них позицій, використанням комплексу методів адекватних предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісної і якісної обробки отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження відбувалася в процесі науково-дослідної роботи автора на базі музично-педагогічного та природничо-географічного факультетів Мелітопольського педінституту; через публі-ка-ції, які відображають головні теоретичні та практичні положення дисер-тації; шляхом виступів на засіданнях кафедр педагогіки, теорії та історії музики Мелітопольського педагогічного інституту, кафедр педагогіки Запорізького державного університету, Київського державного педаго-гічного університету ім. М.П.Драгоманова, Київського державного інсти-туту культури. Основні положення дисертації були виголошені і обгово-рені на щорічних науково-практичних конференціях МДПІ, науково-методичній конференції "Нові інформаційні технології у педагогіці" (Дніпропетровськ, 1995р.), міжнародній науково-методичній конференції "Безперервність розвитку професійно-творчих здібностей учнів та студентів у системі освіти" (Київ-Мелітополь, 1997р.), на засіданні виїз-ної сесії УАН НП (Тернопіль, 1997 р.), а також висвітлені в 6 публікаціях.

Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 190 найменувань. Робота викладена на І82 сторінках друкованого тексту і містить 11 додатків, 9 таблиць, 3 схеми, 1 графік.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначені об'єкт, предмет і мета дослідження, виокремлено головну проблему та сформульовано гіпотезу, визначено завдання та розкрито використані методи дослідження. Крім того, окреслені наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію резуль-татів дослідження.

В першому розділі - "Теоретичні основи використання гіпертекстів у викладанні дисциплін гуманітарного циклу" - в контексті сучасних вимог до професійної підготовки шкільних викладачів музики розглянуто і проаналізовано погляди на специфіку вузівського навчання та мож-ливості комп'ютерної техніки у процесі його вдосконалення; обгрунто-вано доцільність використання гіпертекстів у викладанні дисциплін гума-нітарного циклу, зокрема історії музики.

Педагоги всіх часів неодноразово підкреслювали, що музика як засіб гуманізації освіти має принципово важливе значення в системі виховання людини. Аналіз навчальних програм довів, що в шкільному музичному вихованні спостерігається фундаментальна переорієнтація головних цінностей: приорітетна увага надається розвитку музично-естетичних поглядів, уявлень та смаків школярів через сприймання музики як естетичного явища, і спостереження за нею як за явищем соціальним. В зв'язку а цим вивчення дисциплін музично-історичного циклу стає надзвичайно актуальним і набуває, особливого значення в підготовці вчителів музика.

Просвітницька спрямованість музично-історичної підготовки вчи-теля вимагає знання історії музики в широкому контексті загальних уявлень про шляхи розвитку художньої культури людства. Такий курс має відрізнятися, перш за все, високим рівнем узагальнення знань, ство-рювати базу для встановлення різноманітніших міжпредметних парале-лей, вміщувати чітку й компактну характеристику кожного зразку музич-ного мистецтва.

Загальні тенденції викладання історії музики вже сформувалися з достатньою чіткістю; але методика викладання цього курсу на музично-педагогічних факультетах не враховує їх специфіки. Звідси з'являється низка серйозних суперечностей між необхідним обсягом знань з історії музики та тими знаннями, які викладач може подати в досить обмежений академічний час; змістом існуючих підручників, які створювалися для професійних музичних закладів, та потребами курсу "Історія музики", розрахованого на підготовку фахівців освітянського профілю; необхід-ністю мовного відпрацьовування історико-естетичного матеріалу та за-галь-ною обмеженістю навчального часу. Для вирішення зазначених суперечностей, а також підвищення ефективності вивчення матеріалу з історії музики доцільним є впровадження ефективних організа-ційних, наукових, технічних та методичних заходів.

З цією метою в дослідженні проаналізовано роботи з дидактики (А.М.Алексюк, Е.О.Гришін, В.І.Коротяєв, Н.В.Кузьміна, О.А.Усенко та ін.), педагогіки вищої школи (С.І. Архангельський, М.В.Євтух, І.І. Кобиляцький, В.К.Майборода та ін.), психології (Б.Г. Ананьєв, І.С. Кон, В.Т. Лісовський та ін.).

На думку науковців, вузівська система освіти повинна не тільки давати студентам певну систему знань, формувати в них професійні вміння та навички, розвивати творче мислення, а й озброювати мето-дикою самостійного пошуку і здобуття інформації, необхідної для по-даль-шої діяльності. Таке коригування завдань вузівської освіти спи-раєть-ся на дослідження психологів з проблем механізму навчальної діяльності (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Д.Е. Ельконін, Г.С. Кос-тюк, О.М. Леонтьєв, В.Т. Лісовський, Н.О. Менчинська, А.В. Петровсь-кий, Н.Ф. Тализіна та ін.).

Навчальна діяльність студентів загалом проходить за визначеними загальними психологічними закономірностями (власна активність під час навчання, взаємозв'язок між засвоєнням навчального матеріалу і струк-турою пізнавальної діяльності, обов'язкове виконання й засвоєння певних дій-етапів, самостійність у вирішуванні пізнавальних задач та т.ін.), які, поряд з психологічними особливостями студентського віку, стають осно-вою для побудови навчального процесу.

Характерними рисами вузівського навчання можна вважати ви-сокий рівень абстрактного мислення, глибоке узагальнення навчального матеріалу, проведення наскрізних міждисциплінарних паралелей, опори на засвоєні принципові положення під час аналізу та оцінці нових конкретних явищ і фактів, формування власних суджень, поглядів, думок з проблем, які вивчаються. Стосовно музично-педагогічних факультетів виникає потреба розвитку музичного мислення - вміння розглядати музику як звуковий феномен, і відповідно до цього формувати в специ-фічному напрямку розумовий апарат студентів.

В межах вищої школи сформувалися організаційні форми навчаль-ного процесу, які зараз традиційно сприймаються як базові; це - лекції, семінари, лабораторні та практичні заняття, консультації тощо. Особ-ливого значення набуває самостійна робота студентів в позааудиторний час, оскільки вони свідомо обрали майбутню професію і мають стійку мотивацію для навчальної діяльності. Крім того, студенти вже мають певні спеціальні знання з різних наук, а дехто - і професійну підготовку. Зважаючи на це, значну частину фактологічного матеріалу вони можуть самостійно опрацьовувати.

Пошук нових методів навчання обумовив появу низки нових педа-гогічних технологій, таких, як "гнучкі технології навчання", "модульне навчання", "комп'ютерне навчання" та ін. Всі вони покликані якомога міцніше поєднати специфіку вузівського роботи з психологією навчальної діяльності дорослої людини. Найбільш перспективною вважається комп'ю-терна технологія навчання.

Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання досліджувалися багатьма вченими. Головні психолого-педагогічні поло-ження введення комп'ютера до навчальної діяльності (А.І.Берг, О.І.Єр-шов, М.І.Жалдак, Ю.І. Машбиць та ін.) і виокремлені І.Я.Лернером етапи цієї діяльності стали підгрунтям для визначення ролі та дидактичного призначення комп'ютера, окреслення шляхів його використання в нав-чальній роботі. Попередній огляд практичних можливостей комп'ю-тера дає підставу стверджувати, що він може суттєво підвищити ефективність навчання, і використовуватися на всіх етапах навчального процесу. Серед кола, існуючих програмних засобів, як показано в дослідженні, ефектив-ними є гіпертекстові навчальні програми.

Повної і завершеної класифікації комп'ютерних програм педаго-гічного призначення, яка б охоплювала все коло існуючих програмних продуктів і могла б вважатися загальноприйнятою, ще не існує. Проте, Ю.І. Машбиць виокремив низку факторів, які треба враховувати при створенні їх класифікації. Спираючись на ці фактори-критерії, було розроблено робочу класифікаційну таблицю, використану для виявлення педагогічної значущості навчальних гіпертекстових програм. Результати цієї роботи відображено у вигляді схеми-"дерева", де головні вузли - це критерії оцінки програми, а гілки - окремі риси, що характеризують навчальний гіпертекст.

Схема 1

Ознаки гіпертексту як засобу навчання

Спрямованість на користувачів

комп’ ютерні дидактичні засоби

Тип організації навчального матеріалу і роботи учня

розгалужені адаптовані

Ступінь розвинуності діалогового інтерфейсу

середній рівень розвинуності діалогу

високий рівень розвинуності діалогу

Тип інформаційного наповнення

моно - інформаційні

текстові

комбіновані

Функціональна спрямованість ППЗ

поліцільові

моноцільові

Тип навчальної діяльності

програми вузької спрямованості

діагностико-контролюючі

інформаційно-консультативні

тренажери

комбіновані програми

Зазначені характеристики дозволяють вважати, що навчальні гіпер-тексти можуть використовуватися у навчальному процесі як цінний ди-дак-тичний засіб.

Поняття "гіпертекст" в педагогіці ще й досі сприймається як нова-ція, хоча воно має давню історію, оскільки виникло й сформувалося в рамках філософії, де в роботах з проблем сінергетики розглядається теорія та практика так званого нелінійного письма (В.Буш). З появою нового технічного інформаційного засобу - комп'ютера - ці ідеї знайшли реальне втілення (Т.Нельсон, Д.Енгельбарт). Під час роботи з "головним" (за змістом) текстовим масивом людина може оперативно звертатися до будь-якого "допоміжного" текстового фрагменту, що пов'язаний з "головним" різноманітними асоціативними зв'язками.

Незважаючи на те, що поняття "гіпертекст" є досить специфічним і має цілком конкретний зміст, в умовах сучасних комп'ютерних техно-логій швидкого, нестримного розвитку технічної та програмної основи, воно на жаль, ще й досі не отримало однозначного, офіційно визнаного трактування. Сучасні інформаційні технології "Multimedia" дозволяють синтезувати і одночасно пред'являти текстову, графічну, аудіоін-фор-мацію, які також поєднуються асоціативними зв'язками. Це певною мірою розмиває первинні межі поняття і позбавляє його необхідної чіткості. В дослідженні запропоновано як робочий варіант таке формулювання: гіпертекст - це інтерактивна програма, де первинне місце належить тематично спрямованому тексту, котрий містить в собі засоби оперативного виходу у допоміжні інформаційні масиви будь-якого типу.

Виокремлення можливих функцій і меж використання гіпертекс-тових програм у навчанні, розгляд зарубіжного досвіду з цієї проблеми створив передумови для розробки моделі навчального процесу, де поєднані традиційні та гіпертекстові форми і методи навчання.

В дисертації на основі вивчення досвіду викладання гуманітарних дисциплін, зокрема історії музики здійснено поглиблений аналіз органі-заційно-методичних аспектів її вивчення на музично-педагогічному факультеті.

Діагностування стану сформованості у студентів навичок опрацьо-вування матеріалу з історії музики здійснено у перебігу констатуючого експерименту, в якому використовувалися методи тестування, опиту-вання, анкетування, інтерв’ювання, вивчення "продукції" студентів, ана-ліз інтенсивності і періодичності їх звернення до бібліотеки та фонотеки.

Констатуючий експеримент показав, що попередня музично-історична підготовка студентів загалом є недостатньою повноцінному засвоєнню музично-історичної проблематики заважає слабке знання фактичного матеріалу, зокрема - суто музичного (60,8%); більшості студентів бракує навичок раціональної організації особистої навчальної роботи і практичного вміння працювати зі спеціальною літературою та іншими джерелами інформації (62,7%).

Результати констатуючого дослідження визначили реальний стан вивчення й подальшої інтерпретації знань з історії музики, виявили причини такого становища, а також дозволили окреслити шляхи впровад-ження гіпертекстів.

В II розділі - "Експериментальна перевірка педагогічної ефективності гіпертекстовий дидактичних матеріалів" - розроблена, експериментально перевірена та відкоригована дидактична модель; яка концентровано визначає педагогічні дії, що відповідають психолого-педагогічним особливостям навчання дорослої людини, забезпечують поетапне включення комп'ютерної техніки до традиційного навчального процесу; викладено організацію, перебіг і результати дослідно-експериментальної перевірки запропонованої моделі; здійснено кількісний аналіз та якісну інтерпретацію отриманих результатів, що дозволило зробити висновок про ефективність створеної моделі та можливість її запровадження у масову практику музичного виховання.

Для проведення формуючого експерименту з допомогою інструментально-педагогічного середовища "Гіпертекст" були створені програми "Тест-тренажер" та інформаційно-довідкові гіпертекстові програми; в середовищі "LinkWay" - навчальна програма "Меса"; контро-лююча програма вільного наповнення "Контроль" створювалася на замов-лення кафедри традиційним шляхом, тобто на мові програмування "Паскаль".

Всі перелічені матеріали в сукупності склали закінчений комплекс гіпертекстових засобів, спрямованих на конкретні вимоги, умови і тематику музично-історичних дисциплін. За своїм місцем у навчальному процесі на них було покладено такі функції:

- навчальна програма "Меса" та інформаційно-довідкові програми -

отримання або оновлення навчального матеріалу під час засвоєння нових тем та самопідготовки;

- програми "Тест-тренажер" - відпрацьовування навчального мате-ріалу під час підготовки до семінарських занять, різноманітних контроль-них заходів;

- програма "Контроль" - оперативне проведення поточного та підсумкового контролю за якістю засвоєння знань.

В цьому етапі експерименту брали участь студенти І-го, ІІІ-го, ІV-го та V-го курсів музично-педагогічного факультету. Згідно з тематикою комп'ютерних програм та їх дидактичним призначенням, цей етап експерименту проводився за таким планом: а) І-й курс (63 особи) - робота з тестами-тренажерами та навчаючою програмою з дисципліни "Історія західно-європейської музики"; б) III-й курс (52 особи) - використання інформаційно-довідкових гіпертекстів з історії російської музики; в) ІV-й, V-й курс (39 осіб) - використання гіпертекстових комп'ютерних матеріалів з історії російської музики та історії світової культури як засобу підготовки до іспитів. Аналіз результатів другого етапу експерименту виявив, що введення різних за дидактичним призначенням навчальних гіпертекстів помітно підвищує стан засвоєння навчального матеріалу, якість підготовленості до поточних комп'ютерних контролей збільшилась на 4,6 бали і на 0,9 - під час підготовки до іспитів. Ефективність засвоєння навчального матеріалу підвищилась на 0,7 бали. За висловлюваннями студентів, введення навчальних гіпертекстів викликає в них зацікавленість, скорочує термін і полегшує процедуру підготовки до семінарів та контрольних заходів, а долекційне оновлення знань а допомогою гіпертекстів створює, умови для повноцінної роботи під час лекції.

Отримані під час формуючого експерименту результати дозволили виявити шляхи введення навчальних гіпертекстів у традиційну структуру навчального процесу, які загалом складають дидактичну модель (Таблиця 1.).

Таблиця 1.

Дидактична модель, що поєднує традиційні та гіпертекстові засоби навчання

Вид навчальної діяльності | Традиційні форми роботи | Те ж, з врахуванням можливостей комп’ютерної бази

Долекційне оновлення знань | Не використо-вується | Інформаційно-довідкові та навчаючі гіпертексти як засіб долекційного оновлення знань

Повідомлення навчальної інформації | Лекція | Лекція, робота з навчаючими гіпертекстовими програмами

Самостійне відпрацьову-вання матеріалу | Самопідготовка за традиційною методикою | Те ж, плюс:

Інформаційно-довідкові гіпер-тексти, гіпертекстові тренажери бази знань та нові типи комп’ю-терного видання.

Поточний контроль | Семінари | Те ж, плюс тест-контроль

Підсумковий контроль | Заліки, іспити | Те ж, плюс підсумковий тест-контроль

Завданням заключного етапу дослідження було провести практичну апробацію розробленої моделі навчального процесу та перевірити можливість її екстраполяції на іншу гуманітарну дисципліну. Тому цей етап експерименту проводився на базі природничо-географічного факультету, студенти якого вивчають загальні питання музичної культури в дисципліні "Українська та зарубіжна культура". Враховуючи специфіку експериментального контингенту, гіпертекстові програми, що признача-лися саме для них, були деякою мірою змінені і адаптовані до конкретної аудиторії.

Проведенню цієї частини експерименту передувала перевірка ре-пре-зентативності експериментальних груп. Результати аналізу успішності студентів з гуманітарних дисциплін, тестування, опитування виявили, що суттєвої розбіжності між контрольною та експериментальною групами немає.

Показниками ефективності дидактичної моделі були загальні бали, що отримали досліджувані під час роботи з опитувальними листами. Аналіз цих результатів показав, що якість підготовки студентів експе-риментальної групи на 0,88 бала більша, ніж контрольної.

Підсумкові висновки робилися на основі статистичного опрацю-вання отриманих даних з застосуванням непараметричних методів – дво-сто-роннього критерія Вілкоксона - Манна - Уітні.

Співставлення tспостережуваного = 359 з критичним значенням статис-тики Т = 527, свідчить про те, що розбіжність у знаннях студентів досліджуваних груп дійсно існує і не є випадковою. Це дозволяє зробити висновок, що гіпертекст може розлядатися як ефективний засіб викла-дання дисциплін гуманітарного циклу.

Теоретичний аналіз проблем навчання у вузі, зокрема на музично-педагогічному факультеті, та результати педагогічного експерименту довели, що гіпертекстові навчальні програми є ефективним дидактичним засобом вдосконалення процесу вивчення історії музики як однієї з дисциплін гуманітарного циклу, і дали підстави для таких основних висновків:

1. Гіпертекст як засіб організації і пред'явлення навчального матеріалу активно впливає на різні форми навчальної діяльності й суттєво поліпшує дидактичні умови викладання гуманітарних дисциплін, якщо його підсумкову значущість оцінювати сумарно, за встановленими в досліджені показниками.

2. Комплексне застосування програмного комп'ютерного забезпе-чення суттєво підвищує якість навчального процесу і створює передумо-ви для включення гіпертекстових навчальних програм в його структуру.

3. Тематично цілеспрямовані гіпертексти дозволяють запровадити новий етап навчальної роботи - передлекційне оновлення теоретичного матеріалу. Це надає можливість викладачеві звернути увагу на додаткове емоційне забарвлення змісту лекцій і створює сприятливі передумови для його кращого засвоєння; воно ж дозволяє приділяти більше уваги формуванню педагогічно орієнтованої психологічної домінанти та роз-вит-ку мислення студентів.

4. Введення навчальних гіпертекстів до комплексу дидактичних засобів, якими можуть користуватися студенти під час самопідготовки, дозволяє скоротити термін виконання цієї форми роботи, через що у студентів помітно знижується рівень нервової напруги і створюються більш сприятливі психологічні умови для навчання.

5. Виявлено, що головними дидактичними умовами застосування гіпертекстів у навчальному процесі є: а) усвідомлення педагогами необхідності використання гіпертекстових технологій з метою підвищення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу; б) моделювання педагогами навчального процесу, що поєднує традиційні та гіпертекстові засоби навчання та формування потреби до самоаналізу й вдосконалення цієї моделі; в) здійснення викладачами (з метою створення сценаріїв гіпертекстової підтримки навчальних курсів): - структурування навчального матеріалу; - визначення ключових слів, завдяки яким встановлюватимуться асоціативні зв’язки між інформаційними блоками; - координування навчальних гіпертекстів зі змістом курсу; г) розроблення педагогами стандартизованого інтерфейсу навчальних гіпертекстів, що сприятиме роботі студентів з програмами різного дидактичного призначення; д) оволодіння студентами навичками роботи з комп’ютерною технікою та наявність у них стійкої мотивації щодо систематичної роботи з гіпертекстовими програмами різного дидактичного призначення на етапах засвоєння, оновлення, відпрацьовування навчального матеріалу та під час проведення контрольних заходів.

6. Гіпертексти різного дидактичного призначення, взяті у комплексі (гіпертекстові навчальні програми, інформаційно-довідкові гіпертексти), дозволяють перенести значну кількість фактичного матеріалу на самостійне опрацювання в позааудиторний час; це зберігає значну частину лекційного часу для принципових узагальнень, художньо-історичних та філософсько-естетичних паралелей.

7. В процесі дослідження виявлено, що різні види гіпертекстів мають різну ефективність на окремих етапах навчального процесу: а) навчальні програми гіпертекстового типу - під час самостійного опра-цьовування нового матеріалу; з метою більш глибокого вивчення кон-крет-них розділів програми; на етапі передуючого оновлення навчального матеріалу, б) інформаційно-довідкові гіпертексти - на етапах оновлення попередніх знань (як можливий варіант долекційного повторення знайомих фактів); під час підготовки до поточного та підсумкового форм контролю, в) гіпертексти-тренажери - для ефективного та зручного опрацювання фактологічного і практичного матеріалу; для скорочення терміну підготовки до контрольних опитувань; для оперативного виявлення та усунення недоліків і прогалин у підготовці студентів, г) тестуюче-контролюючі гіпертексти - під час проведення оперативного контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу; як засіб об'єк-ти-візації оцінок, які отримують студенти на всіх відрізках педагогічного контролю.

8. Дослідження довело, що гіпертекст слід розглядати як базову технологічну основу для створення комплексу дидактичних матеріалів, який може об'єднувати різні компоненти навчального процесу, складаючи завершену систему дидактичного забезпечення. Гіпертекстові програми педагогічного призначення доцільно використовувати в процесі вивчення гуманітарних дисциплін в межах будь-якої фахової підготовки.

9. Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми засто-сування комп’ютерних технологій як засобу вивчення гуманітарних дисциплін. Подальшого дослідження та наукового обгрунтування потре-бують психолого-педагогічні проблеми роботи студентів з гіпертекстом, розподілу інформації між традиційними та гіпертекстовими формами подання навчального матеріалу; розробки і наукового обгрунтування ме-тодики побудови цілісних гіпертекстових навчальних курсів; технології структурування гіпертекстових матеріалів; впровадження гіпертекстових технологій в процес викладання не тільки музично-історичних та музич-но-теоретичних дисциплін, а й предметів виконавського спря-мування.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях автора:

1. Педагогічні підвалини використання навчального гіпертексту.// Вуз сьогодення: Міжвуз. зб. наук. праць.- Т.3.- Мелітополь, 1996.-С.225 – 227.

2. Сучасні вимоги до професійної підготовки вчителя музики з дисциплін музично-історічного циклу. // Актуальні проблеми музично-естетичного виховання особистості: 3б. наук. праць.- Мелітополь, 1997.-С. 82-88.

3. Гіпертекст як сучасний засіб навчання // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С.95-103.

4. Про деякі проблеми використання спеціалізованих програмно-педагогічних засобів в методичній роботі викладачів.// Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук.- метод. праць.- Київ, 1997. -С.177-179.

5. Гіпертекст у системі комп'ютерних засобів навчання // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: 3б. наук. праць.- Харківський держ. пед. ун-т. – Вип. 6.- 1998.- С. 69-77.

6. Мій помічник - гіпертекст. // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. - С. 53-57.

Дергач М.А. Дидактичні умови застосування гіпертекстових програм у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - теорія та історія педагогіки. - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням використання гіпертекстів у викладанні музично-історичних дисциплін. В роботі досліджено зако-номірності функціонування, зміст і призначення гіпертекстів в тради-ційному навчальному процесі. Встановлено, що комплексне застосування гіпертекстів суттєво підвищує якість вивчення гуманітарних курсів в межах будь-якої системи навчання. Запропоновано, теоретично обгрун-товано та практично апробовано дидактичну модель, що поєднує гіпер-текстові та традиційні форми і засоби навчання.

Ключові слова: гіпертекст, навчальний процес, гуманітарні дисцип-ліни, педагогічна домінанта.

ДЕРГАЧ М.А. Дидактические условия применения гипертекстовых программ в процессе изучения гуманитарных дисциплин (на материале истории музыки). - Рукопись.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики Киевский университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам использования гипертекстов в преподавании музыкально-исторических дисциплин. В работе иссле-до-ваны закономерности функционирования, содержание и назначение гипер-текстов в традиционном учебном процессе. Установлено, что комп-лексное использование гипертекстов существенно повышает качество изучения гуманитарных дисциплин в любой системе обучения. Предло-жена, теоретически обоснована и практически апробирована дидакти-чес-кая модель, в которой логично сочетаются гипертекстовые и традицион-ные формы и средства обучения.

Ключевые слова: гипертекст, учебный процесс, гуманитарные дис-цип-лины, педагогическая доминанта.

Dergach M.A. The didactic conditions of the usage of hypertext programmes in the process of studying the humanities. – Manuscript.

The Thesis for a candidates degree in pedagogics speciality – 13. 00. 01. – The theory and the history of Pedagogic. – Kiev Shevchenko University, Kiev, 1998.

The Thesis is devoted to the questions of the usage of hypertext programmes in the process of studing the humanities.

In the Thesis the regularities oh functioning, the contents and role of educational hypertexts in the traditional process of teaching' the history of music at the music-pedagogical faculties have been re-searched. It has been determined that the complex usage of hypertexts improves essentially the quality of the traditional educational process of studing any humanities within any specialist training.

The didactic model which combines hypertext and traditional forms and methods of studying has been offered. It is efficiency has been proved theoretically proved and practically confirmed.

Key words: hypertext, educational process, the humanities, pedagogical dominating idea.