ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

ЧЕН ЩЗЕЩЗІНЬ

УДК 02:(004+621.39)(510)(043)

БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ КИТАЮ:

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків — 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури, Міністерство культури і мистецтв України.

Науковий керівник | доктор педагогічних наук, професор

Філіпова Людмила Яківна

Харківська державна академія культури,

професор кафедри інформаційно-

документних систем, декан факультету

документознавства та інформаційної

діяльності

Офіційні опоненти:

Провідна установа | доктор педагогічних наук, професор

Чачко Ада Семенівна,

Київський національний університет

культури і мистецтв, професор кафедри

загально-гуманітарних дисциплін

кандидат педагогічних наук

Башун Олена Володимирівна,

Донецька обласна універсальна наукова

бібліотека ім. Н.К. Крупської, заступник

директора

Національна бібліотека України

ім. В.І.Вернадського НАН України,

Центр комп'ютерних технологій

Захист відбудеться “29” вересня 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.02 у Харківській державній академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий “ 28 ” серпня 2003 р.

Вчений секретарспеціалізованої вченої ради Соляник А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції світового бібліотечного співтовариства спрямовані на формування і розвиток бібліотечно-інформаційних мереж у всіх регіонах світу. Важливими питаннями міжнародної бібліотечної науки і практики є питання організації бібліотечного мережевого простору, який об'єднує будь-які автоматизовані системи і мережі з метою координації зусиль і надання вільного доступу користувачам до електронних бібліотечних продуктів і послуг. Така інформаційно-бібліотечна ситуація охопила майже всі держави світу, в тому числі і Китай, де нині відбуваються корінні зміни у сфері інформаційно-бібліотечного обслуговування, впровадження сучасних інформаційних технологій і керування інформацією.

В останні роки в Китаї розроблено багато проектів комп'ютеризації національних бібліотек різноманітних типів, які передбачають як внутрішню автоматизацію бібліотечних процесів, так і вдосконалення бібліотечних електронних послуг, що подаються в міжнародну мережу Інтернет. Особливе місце посідають наукові університетські бібліотеки, що є лідерами бібліотечної автоматизації, розвиваються в напрямі об'єднання локальних бібліотечних мереж у єдину національну бібліотечно-університетську мережу.

Предметний аспект проблеми даного дослідження характеризується протиріччями між:

·

·

Аналіз теоретичних і прикладних аспектів формування бібліотечних мереж у Китаї (на досвіді університетських бібліотек) проводився на базі багатоаспектного аналізу публікацій зарубіжних і китайських фахівців і вчених у галузі бібліотечно-бібліографічних наук, інформатики, обчислювальної техніки й інших наук.

Окремі теоретичні положення дослідження діяльності бібліотек в умовах сучасної інформатизації суспільства знайшли відображення у працях українських учених В.О.Ільганаєвої, Л.Й. Костенка, С.Г.Кулешова, Н.М. Кушнаренко, Т.П. Павлуші, В.С. Пашкової, М.І. Сенченка, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, О.А. Чекмарьова й ін.

Дослідження ролі, призначення, основних принципів і положень, технології й організації комп'ютерних бібліотечних мереж, їх цілей і завдань, проектування і впровадження активно проводять російські вчені і спеціалісти А.К. Віслий, Ф.С.Воройський, М.В.Гончаров, Н.Є. Кальонов, Є.Л. Крєпкова, Б.І. Маршак, В.К. Степанов, Я.Л. Шрайберг. Проблеми розвитку інтеграції електронних інформаційних ресурсів на основі концепції електронних бібліотек і створення розподілених і локальних бібліотечних мереж відбиті у працях спеціалістів у галузі технічних наук і обчислювальної техніки Ю.Е. Хохлова, Т.В. Єршової, Л. А Каліниченко, Л.Г. Григор'єва, В.Г. Юрасова й ін.

Суттєвий внесок у розвиток теорії і практики створення цифрових бібліотек у Китаї і розробку проектів формування комп'ютерних бібліотечних мереж роблять китайські фахівці і вчені Ван Гуй Сян, Вао Щао Лин, Дин Сяохун, Зао Чин, Іан Іон, Лю Чин Фэнь, У Цзян Чжон, Хао Іюн Чао, Чен Юаньмін, Чжао Бо-сін, Чжоу Юйлін, Yafan Song, Tingxia Ge, Qi Zhuang, Liu Qingfen, Li Xiao Min, Huang Qin Lian, Fang Jiang, He Ya Feng та ін.

Аналіз публікацій підтверджує той факт, що нині бібліотечно-інформаційні заклади Китаю сягнули значного прогресу в освоєнні і використанні інформаційної продукції в електронній формі. Проте теоретичних праць, що узагальнюють нові тенденції організації комп'ютерних бібліотечних мереж у Китаї, зокрема для університетських бібліотек, не створено. Відсутність теоретичних узагальнюючих досліджень щодо користувацького підходу до впровадження телекомунікаційних технологій у діяльність бібліотек Китаю зумовила вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний з реалізацією державної програми КНР “Китайська цифрова бібліотека” та перспективним планом розвитку цифрових бібліотек КНР на 2000-2005 рр. Дисертація виконана на кафедрі інформаційно-документних систем Харківської державної академії культури в рамках комплексної науково-дослідної теми "Дослідження проблем організації, моделювання і технології інформаційно-документних систем".

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й узагальненні міжнародного та національного досвіду організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю, розробці перспективних напрямів розвитку університетських бібліотечно-інформаційних мереж у Китаї.

Метою дослідження зумовлені такі задачі:

§

§

§

§

§

§

Об'єкт дослідження — бібліотечно-інформаційні мережі Китаю.

Предмет дослідження — сучасний стан розробки організаційно-технологічних засад створення та перспективи бібліотечно-інформаційних мереж Китаю, на прикладі університетських бібліотек.

Методи дослідження ґрунтуються на розгляді бібліотечно-інформаційних мереж Китаю з точки зору динамічного розвитку їх складових: організаційного, кадрового, інформаційного, технологічного забезпечення. Користувацький підхід у дослідженні створення та перспектив розвитку бібліотечних мереж Китаю передбачає багатоаспектний аналіз з використанням загальнонаукових методів спостереження, абстрагування, узагальнення, формалізації; спеціальних методів дослідження. Експериментальна частина дисертаційного дослідження охопила змістовно-функціональний аналіз досвіду створення Web-сайтів у бібліотеках Китаю, США, Росії, України та інших зарубіжних країн. Для вивчення сучасного стану комп'ютеризації бібліотек і створення бібліотечних мереж у Китаї та в зарубіжних країнах використані методи аналізу й опрацювання документів (друкованих і електронних), історичний метод; методи порівняльного бібліотекознавчого дослідження. Узагальнена мета дисертації зумовила надання переваги таким методам, як системний аналіз, систематизація, оцінювання. На цій основі сформовано уявлення про сучасний стан та перспективи розвитку бібліотечних мереж узагалі та університетських бібліотечних мереж зокрема.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в: комплексному аналізові та узагальненні сучасного стану інформаційно-бібліотечної діяльності в Китаї; визначенні основних напрямів організації кадрового та технологічного забезпечення бібліотечних комп'ютерних мереж Китаю; з'ясуванні особливостей використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю з метою створення бібліотечних мереж; формулюванні основних умов створення бібліотечних Web-сайтів у китайських університетах щодо їх організації та функціонально-змістовного призначення; розробленні перспективних напрямів розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю, спрямованої на підтримку державної політики в галузі інформатизації та бібліотечної справи; вдосконаленні організації технологічного та кадрового забезпечення бібліотечно-інформаційної мережі університетів Китаю.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і результати дисертації передбачені для використання у процесах проектування та розробки науково-технологічних і організаційних засад створення предметної області бібліотечно-інформаційних мереж Китаю та інших держав. Теоретичні і практичні положення дисертації можна застосовувати в системі вищої бібліотечної освіти та в системі підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів не тільки в Китаї, але й в Україні, зокрема в навчальних курсах із зарубіжного та міжнародного бібліотекознавства, в дисциплінах інформаційно-комп'ютерного циклу. Науково-методичні висновки автора щодо особливостей організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю впроваджено в навчальні дисципліни кафедри інформаційно-документних систем Харківської державної академії культури (Україна) (додаток — акт про впровадження). Сформульовані автором основні вимоги до організації бібліотечних Web-сайтів у китайських університетських мережах упроваджено в університетах м. Шанхай (Китай): Комп'ютерно-мережевому Центрі та бібліотеці Східно-Китайського університету науки та техніки (додаток — акт про впровадження).

Особистий внесок здобувача. Основні результати дослідження викладені в статтях і тезах, написаних автором одноосібно. Самостійно здійснено багатоаспектний аналіз та узагальнення сучасного стану комп'ютеризації бібліотек Китаю і ступінь їх взаємодії з міжнародною мережею Інтернет; аналіз організації функціонального призначення, контенту (змісту) китайських бібліотечних Web-сайтів, розробка перспективних напрямів розвитку національної бібліотечної мережі університетів Китаю.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: “Комп'ютерні та інформаційні ресурси вузу (проблеми створення і використання)” (Харків, 2001), “Нові технології в освіті” (Воронеж, 2001), “Духовна культура в інформаційному суспільстві” (Харків, 2002), “Культура та інформаційне суспільство в XXI столітті” (Харків, 2002), “Сучасні проблеми інформатизації в техніці та технологіях” (Воронеж, 2002). Дисертаційне дослідження обговорювалося на кафедрі інформаційно-документних систем і кафедрі соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження відображені в 9 публікаціях, з яких 4 — одноосібні статті у фахових наукових періодичних виданнях України, решта — в тематичних збірках наукових праць, матеріалах і тезах міжнародних наукових конференцій.

Структура дисертації. Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та основним завданням. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 185 сторінок: основний текст — 163 стор.; список використаної літератури — 18 стор., який включає 211 назв джерел російською, українською, китайською та англійською мовами, додатки — 4 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено об'єкт і предмет, сформульовані мета і завдання дослідження, його зв'язок із науковими програмами, охарактеризовано теоретико-методологічні засади, методи дослідження; визначені наукова новизна, практичне значення дисертаційної роботи, особистий внесок автора.

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми створення бібліотечно-інформаційних мереж”, який складається з двох підрозділів, проаналізовано сучасний стан наукової розробки проблеми формування інформаційно-бібліотечних мереж у Китаї та інших державах світу.

З огляду на необхідність використання досягнень міжнародного і зарубіжного досвіду бібліотечної науки і практики для вдосконалення бібліотечної справи Китаю на новому технологічному рівні, автор детально дослідив та проаналізував головні напрями й аспекти обраної теми, відповідно до завдань дисертаційного дослідження.

Суттєвий внесок у розвиток бібліотечно-бібліографічної теорії і практики в умовах інформатизації суспільства належить українським ученим і спеціалістам: В.О. Ільганаєвій, С.Г. Кулешову, Н.М. Кушнаренко, Т.П. Пав-луші, В.С. Пашковій, М.І. Сенченку, Л.Я. Філіповій, А.С. Чачко й ін.

Основні принципи і положення, технологія й організація комп'ютерних бібліотечних мереж, їх цілі і завдання висвітлені у працях російських учених і спеціалістів: Я.Л. Шрайберга, Ф.С. Воройського, М.В. Гончарова, Є.Л. Крєпкової, Б.Й. Маршака, В.К. Степанова, Н.А. За-бєліної та ін. Особливе значення для розуміння основних напрямів діяльності і тенденцій удосконалення бібліотечно-інформаційних технологій з урахуванням загальної інформатизації мають наукові положення відомого російського вченого в галузі бібліотечної автоматизації, доктора технічних наук Я.Л. Шрайберга. Важливою є теза про те, що зміни, які відбуваються у сфері бібліотечно-інформаційних технологій, відбивають тенденції подальшої інформатизації суспільства, ще більшого застосування в бібліотечній практиці комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, збільшення обсягів електронного ресурсу і посилення ролі бібліотек у прискоренні темпів розвитку інформаційного суспільства. Підвищуються значення і важливість розвитку електронної інформації, електронних бібліотек, електронної доставки документів, що базуються на Інтернет-технологіях.

Я.Л. Шрайберг і М.В. Гончаров підкреслюють, що активне поши-рення глобальних мереж і сучасних телекомунікаційних засобів, у першу чергу мережі Інтернет, стимулює процеси автоматизації бібліотек і сучасні технології міжбібліотечної взаємодії. Тому розвиток телекомунікацій для бібліотек сьогодні — це не данина часу, а необхідна умова подальшого прогресу й удосконалення. Такі завдання стоять перед усіма бібліотеками сучасності, зокрема і перед бібліотеками Китаю. Лише після поглибленого вивчення досвіду цієї галузі можна досягти успішного просування вперед.

Значним внеском у розвиток питань інтеграції електронних інформаційних ресурсів на основі концепції електронних бібліотек і створення розподілених бібліотечних мереж можна вважати праці вчених у галузі технічних наук Ю.Е. Хохлова, Т.В. Єршової, Л.А. Каліниченка. Вони дослідили контекст розвитку ідеї електронної бібліотеки як ефективного інструменту доступу до знань в умовах інформаційного суспільства, що формується; основні чинники, що сприяли розвиткові концепції створення глобального розподіленого сховища знань. На основі реалізації цих ідей буде вирішено найважливіше соціально-політичне завдання адекватного представлення наукової, культурної та освітньої спадщини кожної держави у світовому інформаційному просторі.

Основні поняття локальних бібліотечних мереж, особливості їх проектування, програмне забезпечення, організаційно-функціональні принципи і структура відбиті у працях Л.Г. Григор'єва і В.Г. Юрасова, спеціалістів у галузі інформаційних технологій. На їх думку, локальна бібліотечна мережа покликана забезпечити комплексну автоматизацію традиційних бібліотечних функцій: від моменту внесення бібліотечних документів до бази даних або електронного каталогу до їх списання; при цьому слід зважати на реальні умови конкретної бібліотеки і прийнятий у бібліотеці технологічний ланцюжок опрацювання інформації.

Для вирішення організаційних питань створення бібліотечних мереж основну увагу слід сконцентрувати не на технологічних аспектах, а на функціонально-змістовних. Тобто для розробки ефективно функціонуючої бібліотечної мережі необхідно вивчити і проаналізувати предметну область мережі (або системи), в даному разі предметною областю є діяльність університетських бібліотек. Тому важливою для нашого дослідження стала стаття В.В. Звєрєвич і Г.Д. Кармишенської щодо типологічної моделі сучасної університетської бібліотеки та реалізації її основних функцій.

Важливим завданням бібліотек, що набули доступу до глобальної мережі Інтернет, на думку Є.Л. Крєпкової, є не тільки добре знання інформаційних ресурсів мережі, але й уміння представляти в мережі свої власні ресурси. Автор наголошує на важливості вирішення таких двох сучасних завдань для бібліотек: надання доступу до корпоративних каталогів бібліографічних даних і створення інформаційних Web-сайтів. При цьому підкреслюється, що ці завдання слід вирішувати не відокремлено, а інтегровано. Основними проблемами у вирішенні питань об'єднання технологій є використання сумісних форматів даних, повнота і релевантність пошуку, персоналізація користувацького інтерфейсу і розмежування прав доступу до ресурсів. Проблему створення якісного змісту (або контенту) бібліотечних Web-сайтів і сторінок розробляли М.В.Гончаров, В.К. Стєпанов, Л.Я. Філіпова, які для аргументації грамотного вирішення цієї проблеми використовували досвід американських, канадських, російських і українських бібліотек.

Суттєвий внесок у розвиток теорії і практики створення цифрових бібліотек у Китаї та розробку проектів формування комп'ютерних бібліотечних мереж зроблено в останні роки китайськими вченими. На особливу увагу заслуговує досвід формування і використання інформаційних ресурсів у Шанхайському регіоні Китаю, відбитий у статті Лю Чин Фень і У Цзян Чжон. Проблеми створення комп'ютерних мереж в університетах розглядаються китайськими спеціалістами у прикладних працях: Yafan Song і Tingxia Ge — дослідження розвитку мереж обміну інформаційними ресурсами між університетськими бібліотеками в Китаї; Qi Zhuang і Liu Qingfen — мережева бібліотека вищих навчальних закладів Шанхая: практика інформаційного пошуку; Li Xiao Min — проблеми створення китайських освітніх систем; Huang Qin Lian — застосування і розвиток вузівських бібліотечних мереж інформаційних ресурсів.

Дослідження перших бібліотечних Web-сайтів у Китаї підтверджує необхідність розробки вимог до їх створення, узгоджених із міжнародними з метою підвищення ефективності користування ними й обміну інформацією. Такі питання висвітлені на сторінках спеціальних періодичних видань Китаю, особливо в часопису “Університетські бібліотеки”. Це статті: Fang Jiang — про створення віртуальних Web-бібліотек у мережі Інтернет, He Ya Feng — про результати дослідження віртуальних бібліотечних Web-ресурсів, Wang Cheng — про розвиток досліджень у галузі інформаційного пошуку за допомогою Web-технологій, Yang Yjng Tao — про проблеми створення і проектування Web-сторінок у бібліотеці, Fan Ai Hong — про створення бібліотечних Web-сторінок у вузі, Wang Wei — про дизайн Web-сервера й ін. Відсутність спеціальних теоретичних досліджень особливостей упровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у діяльність університетських бібліотек Китаю зумовила вибір теми даної дисертаційної роботи.

У другому розділі “Особливості комп'ютеризації інформаційних і бібліотечних центрів Китаю”, який складається з чотирьох підрозділів, розглядаються особливості інформаційної діяльності в Китаї як передумови комп'ютеризації бібліотек; досліджуються міжнародні проекти та концепції цифрових бібліотек; аналізується сучасний стан традиційної розгалуженої бібліотечної мережі та особливості комп'ютеризації бібліотек у Китаї, які охоплюють проекти національної цифрової бібліотеки та підготовки національних кадрів Китаю.

У розділі детально простежені головні передумови створення комп'ютерного простору для китайських бібліотек, прогресивні тенденції та процеси на шляху до створення бібліотечно-комп'ютерних мереж Китаю, зважаючи як на міжнародний, так і національний досвід у цій сфері.

Особливий вплив на активізацію цих процесів здійснено завдяки успішному економічному розвиткові територій Китаю: Гонконгу, Макао, Тайваню. Значний внесок у розвиток інформатизації Китаю зробив Інститут науково-технічної інформації Китаю як головний науково-інформаційний заклад у цій сфері. Результатами інформатизації в Китаї стали такі суттєві зміни: зросли роль і значення науково-технічної інформації; збільшилася кількість інформаційних служб; активізувалося впровадження комп'ютерних технологій в інформаційно-бібліотечну сферу.

Для правильного вибору напрямів створення і розвитку цифрових бібліотек у Китаї велике значення мають аналіз і характеристика зарубіжних проектів по створенню цифрових бібліотек; вивчення завдань, що стоять перед бібліотеками на шляху їх перетворення в цифрові. Це численні проекти бібліотек США (насамперед “Пам'ять Америки”); проекти створення електронних сховищ Австралії; Західноєвропейські проекти створення електронних бібліотек: проект "Bibliotheca Universalis", Gallica (Франція), Global Info (Німеччина), DEF (Данія), FinLib (Фінляндія), Проект Ранеберг (Швеція), “Пам'ять Іспанії” і “Clasico Tavera” (Іспанія), “Medieval Illuminated Manuscripts” і проект “Цифровий історичний атлас” (Нідерланди), “Цифрова бібліотека”, програма eLib (електронна бібліотека), проект “Гібридна бібліотека” (Великобританія), програма "Російські електронні бібліотеки" (Росія).

Аналіз і характеристика основних проектів створення цифрових та електронних бібліотек і архівів держав Європи, США, Австралії і Росії доводить, що вони можуть уможливити глобальний доступ до величезного запасу розподілених ресурсів інформації і знань, що легко оновлюються і зручні у використанні. Незалежно від назв: електронні, віртуальні, гібридні, цифрові, бібліотек стає все більше, а поширення Інтернет робить їх доступними для всіх користувачів.

Міжнародна бібліотечна діяльність сформувала два основні напрями на цьому шляху: автоматизація внутрішніх бібліотечних функцій і вдосконалення пошуку та доступу до інформації. Інтернет і його інформаційні сервіси, зокрема World Wide Web (WWW), що надають доступ до мультимедійної інформації, суттєво впливають на роботу бібліотек, сприяють поширенню інформації. Бібліотечна автоматизація, таким чином, перейшла межі внутрішньої автоматизації, її процеси перетворилися на комп'ютеризацію бібліотечно-бібліографічних ресурсів у вигляді електронних бібліотек. І саме вони є головними ланцюжками у середовищі бібліотечних комп'ютерних мереж.

Сучасний Китай – це країна з розгалуженою бібліотечною мережею, що об'єднує бібліотеки всіх типів, які вдосконалюють свою діяльність на основі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, використовуючи досягнення вітчизняного і зарубіжного досвіду в цій галузі. Основними ланками китайської бібліотечної мережі є публічні, шкільні і дитячі, наукові, спеціальні (у т.ч. армійські), вузівські (або університетські) бібліотеки.

Впливове значення для вдосконалення бібліотечної діяльності мають Національна бібліотека в Пекіні і Бібліотечна асоціація Китаю. Національна бібліотека в Пекіні є головною науковою бібліотекою Китаю з багатющими і різноманітними колекціями друкованих і нетрадиційних носіїв інформації, національним сховищем, центром національної бібліографії, виконує функції китайського центру ISDS (International Serials Data System). Створена автоматизована бібліотечно-інформаційна система включає чотири підсистеми: пошуку інформації, обслуговування китайськими виданнями, випуску бібліографічних покажчиків і забезпечення цілісності рідкісних і цінних видань. Вона служить центром, що об'єднує автоматизовані системи найбільших бібліотек країни, допомагає розкривати їх книжкові фонди не тільки китайською, але й англійською, японською, російською і деякими іншими іноземними мовами. Ця система, побудована з урахуванням особливостей ієрогліфічного письма і класифікаційних схем, що традиційно використовується в Китаї для опрацювання літератури, є оригінальною розробкою китайських спеціалістів.

Серед 1053 бібліотек вищих навчальних закладів відзначаються своєю активністю в напрямі впровадження комп'ютерних та телекомунікаційних технологій такі бібліотеки: Пекінського, Шанхайського, Уханьського, Нанькайського і Сичуаньського університетів, Народного університету Китаю в Пекіні, Університету аеронавтики й астронавтики, Політехнічного інституту Цинхуа, Університету міжнародного бізнесу й економіки.

У публічних бібліотеках Китаю активно використовується комп'ютерна техніка, що дозволяє автоматизувати бібліотечно-бібліографічні й інформаційні процеси. Так, Гуандунська провінційна бібліотека за допомогою ЕОМ веде багатоаспектний краєзнавчий каталог, Фуцзянська здійснює облік книговидання, Центральна бібліотека Внутрішньої Монголії (м. Хух-Хото) створила електронний каталог національної книги. Повсюдно в бібліотеках створюються центри ксерокопіювання і мікрофільмування текстів, використовуються автономне телевізійне й аудіовізуальне устаткування, персональні комп'ютери.

Найавторитетнішою науковою бібліотекою Китаю є Центральна бібліотека АН КНР, що виконує з 1985 р. роль центру документації й інформації з філіями в Ланьчжоу, Уханє, Ченду і Шанхаї. Діє єдина бібліотечна-інформаційна служба на чолі з Центральною бібліотекою АОН, до якої входять і бібліотеки її підрозділів.

Своєрідною визнана бібліотечна мережа Гонконгу, в якій особливе місце посідає бібліотечно-інформаційна служба, що об'єднує понад 600 бібліотек, різних за типом та профілем.

У цілому в КНР сформована розгалужена бібліотечно-інформаційна служба, що забезпечує науково-технічною інформацією всі головні наукові напрями від фундаментальних до прикладних наук; від розробки новітніх технологій до конкретних соціологічних досліджень.

Виявлено, що в останні роки в Китаї розроблено багато проектів комп'ютеризації національних бібліотек різноманітних типів, що охоплюють як внутрішню автоматизацію бібліотечних процесів (створення баз і банків даних, автоматизованих робочих місць, цифрових бібліотек), так і розвиток бібліотечних електронних послуг, що подаються в міжнародну мережу Інтернет. Проблеми створення національної цифрової бібліотеки Китаю відбиті у першій програмі 1997 р. і були розвинуті далі у проекті “Створення Китайської експериментальної цифрової бібліотеки”, розробленому відповідно до рішень 62-ої сесії генеральної конференції ІФЛА, що проходила в Китаї. Крім того, розроблялися проекти створення цифрових бібліотек на державному рівні — Шанхайською бібліотекою, Лиаолиньською бібліотекою, Цинхуаською бібліотекою, бібліотекою Пекінського університету, бібліотекою Шанхайського транспортного університету, бібліотекою Пекінського поштово-телеграфного університету та інших великих бібліотек. Китайські бібліотеки досягли значних результатів у переведенні текстового матеріалу в цифрову форму: Національна бібліотека Китаю переклала понад 3000 млн. одиниць; бібліотека Шанхайського транспортного університету – значну частину бібліотечного фонду (обсягом понад 300 GB); національна Шанхайська бібліотека – стародавні та унікальні книги; бібліотека Науково-технічної академії КНР створила наукову базу даних оцифрованих текстів (обсягом 283GB).

Визначено основні питання створення цифрових бібліотек Китаю, серед яких змістовне наповнення електронних ресурсів цифрових бібліотек, які покликані: зберігати свої національні особливості, що відбивають культурний, науково-технічний та освітній потенціал країни; розповсюджувати інформацію китайською мовою; забезпечувати вільний доступ до всіх ресурсів; упроваджувати національні стандарти, що включають уніфікацію опису і форматів різноманітних електронних ресурсів, процесів зберігання, пошуку по запитах й ін.

Проекти створення національних цифрових бібліотек Китаю включають важливу проблему – підготовку національних інформаційно-бібліотечних кадрів. Значення цієї проблеми було посилено прийняттям у 1998р. Закону КНР про вищу освіту. Сучасна система вищої інфор-маційно-бібліотечної освіти в Китаї зазнала суттєвих змін. Якщо в 50-60-ті рр. навчання бібліотечних кадрів здійснювалося за моделлю колишнього СРСР, то з 70-х рр. спостерігалися тенденції стабілізації і розвитку національних особливостей освіти, а починаючи з 90-х рр. розробляється сучасна концепція бібліотечно-бібліографічної освіти, яка характеризується багатоваріативністю підготовки кадрів вищої кваліфікації з урахуванням потреб держави і можливостей відповідних університетів як у Китаї, так і в інших країнах. Нині в Китаї налічується понад 55 бібліотечно-інформаційних факультетів і відділень при університетах і інститутах, що потребує вирішення комплексу організаційно-методичних, управлінських, економічних та інших проблем.

У третьому розділі “Тенденції формування бібліотечно-інформаційних мереж Китаю (на прикладі університетських бібліотек)”, який складається з чотирьох підрозділів, досліджуються основні положення організації і розробки університетських бібліотечних мереж; особливості створення національних бібліотечних мереж у Китаї, що включають аналіз і характеристику китайського сегмента мережі Інтернет і бібліотечно-інформаційних мереж Китаю; функціонально-змістовні аспекти формування бібліотечних Web-серверів у Китаї; перспективи розвитку національної бібліотечно-інформаційної мережі університетів Китаю.

Вивчення теоретичного матеріалу і міжнародного практичного досвіду організації інформаційно-бібліотечних мереж дозволило виявити основні принципи, напрями і цільові настанови їх формування. Створення комп'ютерних бібліотечних мереж залежить здебільшого від стану бібліотечної інфраструктури держави. Комп'ютерні і телекомунікаційні технології певним чином змінюють функціональну структуру електронної бібліотеки як учасниці інформаційно-бібліотечної мережі. Значною мірою змінюються такі функції бібліотек: функція сховища, функція створення колекцій документів, функція доступу і функція довідково-інформаційного обслуговування.

Проаналізовано та охарактеризовано основні комп'ютерні мережі Китаю, які взаємодіють з Інтернет. Визначено, що історія китайського Інтернет нерозривно пов'язана з діяльністю Пекінського інституту фізики високих енергій (Institute of High Energy Physics). У Китаї розвинуті спеціалізовані мережі: науково-дослідна CSTNet, що об'єднує науково-дослідні інститути, державні центри науково-технічної інформації та деякі академічні заклади (зокрема Інститут фізики високих енергій); освітня мережа CERNET, яка об'єднує освітні заклади Китаю, починаючи із середніх шкіл і закінчуючи університетами великих міст країни; China Net — державна мережа, що охоплює більше 50% ринку Інтернет-послуг у країні і надає Інтернет-сервіс державним організаціям; Golden Bridge Network (GBNet) – одна з найбільших комерційних мереж Китаю. Мережі, що призначалися тільки для наукових обмінів, широко застосовуються в комерції і повсякденному житті громадян. Проте активне поширення мережі супроводжується виникненням проблем, основні з яких: захист національних і державних інтересів, а також "китайський контент" (зміст інформаційних ресурсів Інтернет китайською мовою і/або про Китай).

Виявлено, що в плані впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій пріоритетне місце посідають університетські бібліотеки. Нині більше половини університетів і коледжів Китаю встановлюють локальні комп'ютерні мережі в межах університетських кампусів, деякі з них мають доступ до міжнародної мережі Інтернет, що забезпечує кращі умови для бібліотечної мережевої кооперації з метою обміну інформаційними ресурсами як на регіональному, так і на національному рівнях.

Розвиток комп'ютерних бібліотечних мереж в університетах Китаю включає три етапи:

·

·

·

У цей період на державному рівні був прийнятий проект “Китайські академічні бібліотеки й інформаційні системи (скорочено CALIS)” як основний програмний документ для створення системи публічних послуг вищої освіти Китаю. Цей проект передбачав: створення інформаційно-документної комп'ютерної мережі; оцифровування документів і інформаційних ресурсів; розробку системи управління і механізмів функціонування проекту CALIS, адаптовану до реальних умов китайських університетів і коледжів. Наприкінці 2001 р. бібліотечна мережа Китаю охоплювала понад 2300 бібліотек, серед яких вузівські становили 70%.

Розвиток Китайської освітньої науково-дослідної мережі (CERNET) у багатьох університетських бібліотеках супроводжується реальною взаємодією з глобальною мережею Інтернет. Це надання доступу до інформаційних ресурсів для читачів; рекламування бібліотеки в міжнародній мережі; засіб представлення власних інформаційних матеріалів і методів обслуговування.

На особливу увагу заслуговує досвід формування і використання інформаційних ресурсів у Шанхайському регіоні Китаю. У 1994 р., завдяки спільним діям директорів 19 бібліотек даного регіону, були підписані важливі документи, що стосуються спільного формування і використання бібліотечних ресурсів: “Правила роботи кооперативної комп'ютерної мережі бібліотечних та інформаційних ресурсів Шанхайського регіону”, “Кооперативна угода з використання міжбібліотечних ресурсів Шанхайського регіону”, “Кооперативна угода про комплектування зарубіжною літературою і періодикою Шанхайського регіону”. Ці документи засвідчили створення кооперативної комп'ютерної мережі інформаційних ресурсів Шанхайського регіону. У 1998 р. кількість членів кооперативної комп'ютерної мережі збільшилася до 30 бібліотек: увійшли майже всі великі бібліотеки університетів регіону. У роботі даної мережі є певні досягнення: уведені єдині читацькі квитки, що дозволяють користуватися будь-якою бібліотекою регіону; досягнуто координації щодо комплектування зарубіжною періодикою всіх бібліотек-членів мережі; організовано систематичне підвищення кваліфікації бібліотекарів. Нині китайські фахівці поширюють досвід Шанхайської моделі інформаційно-бібліотечної мережі найбільшого регіону Китаю.

На основі “Плану спільного формування і використання всіх китайських інформаційних ресурсів”, підписаного в Пекіні в 1999 р., “Плану роботи з формування і використання шанхайських бібліотечно-інформаційних ресурсів” і з урахуванням Шанхайської моделі бібліотечної мережі сформовані основні організаційно-технологічні завдання досліджуваної мережі. Розроблено перспективні положення організації корпоративної інформаційно-бібліотечної мережі університетів Китаю.

У контексті дослідження питань організації інформаційно-бібліотечних мереж Китаю однією з найважливіших є проблема створення бібліотечних Web-сайтів для подання достовірної національної інформації в міжнародному середовищі Інтернет. Створення Web-сервера в університетській бібліотеці — важлива і необхідна умова для взаємообміну документами та інформацією, для встановлення міжнародного співробітництва. Web-сервери розглядаються як технологічні вузли в архітектурі бібліотечних мереж. Аналіз перших Web-сайтів у китайських вузівських бібліотеках свідчить про необхідність розробки вимог до них, узгоджених з міжнародними, для підвищення ефективності користування ними й обміну інформацією. Виявлено основні питання, сформульовані китайськими спеціалістами з метою створення і розвитку університетських бібліотечних Web-сайтів: розробка вимог до їх створення у змістовному, технологічному й організаційному аспектах; функції і послуги; особливості інформаційних ресурсів університетських бібліотек, що подані на сайтах; відкритість і можливість обміну інформацією; пошукові та навчальні можливості; сприяння проведенню наукових досліджень за допомогою бібліотечних Web-серверів. Саме на такі результати позитивного досвіду китайських і зарубіжних бібліотек слід зважати при організації національних бібліотечних комп'ютерних мереж у Китаї.

Виявлено основні чинники, що впливають на розробку перспектив розвитку національної інформаційної мережі університетських бібліотек Китаю, серед яких: особливості діяльності університетських бібліотек і університетів (на відміну від бібліотек інших типів і видів). Типова модель університетської бібліотеки визначає змістовну і функціональну структуру мережі, що формується, реалізовану на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях. Саме зміст і функції університетської бібліотеки зумовлюють специфіку і відмітні характеристики предметної області інформаційної мережі через функціональні модулі автоматизованої системи, що реалізує завдання внутрішньої автоматизації.

У рамках дослідження перспектив розвитку інформаційно-бібліотечної мережі виділена її організаційно-технологічна структура, яка у свою чергу, складається з двох основних структур: організаційно-функціональної та власне — організаційно-технологічної. Організаційно-функціональна структура досліджуваної мережі базується на принципах внутрішньої бібліотечної автоматизації і принципах “зовнішнього” міжнародного співробітництва; організаційно-технологічна структура мережі — на технологіях локальних бібліотечних мереж, глобальних міжнародних мереж Інтернет, причому ключовою технологічною ланкою такої мережі є бібліотечний Web-сайт (сервер або портал).

Вивчення та аналіз різних аспектів формування інформаційно-бібліотечної мережі університетських бібліотек дозволили виявити й обґрунтувати перспективні напрями розвитку єдиної комп'ютерної бібліотечної мережі університетів Китаю.

Висновки

1.

2.

Сучасний стан комп'ютеризації китайських бібліотек характеризується такими тенденціями:

·

·

·

·

·

3.

4.

у загальному аспекті: урахування основних принципів, організаційно-технологічних цілей створення мереж; реалізацію тенденції до бібліотечної кооперації в умовах корпоративної мережі і виділення у структурі бібліотечної мережі її основної функціональної ланки – центру корпоративної каталогізації;

— у національному аспекті: взаємозв'язок розвитку бібліотечних комп'ютерних мереж Китаю з китайським сегментом Інтернет; національними та спеціалізованими комп'ютерними мережами; впровадження ідей проекту “Створення Китайської цифрової бібліотеки” в університетські бібліотеки; урахування ідеології двох національних концепцій: концепції обміну інформацією і концепції комп'ютерних мереж.

5.

6. На підставі вивчення, аналізу й узагальнення умов і чинників, принципів і положень, організаційних та користувацько-технологічних аспектів формування бібліотечно-інформаційної мережі університетських бібліотек Китаю виявлені і науково обґрунтовані перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів, які передбачають необхідність розробки перспектив розвитку державної політики в галузі інформатизації і бібліотечної справи; вдосконалення організаційно-технологічної структури та кадрового забезпечення бібліотечно-інформаційної мережі університетів Китаю.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЯ

Чен Щзещзінь. Бібліотечно-інформаційні мережі Китаю: сучасний стан та перспективи розвитку. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. – Харківська державна академія культури, Харків, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню проблем організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення; перспективних напрямів розвитку бібліотечно-інформаційних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек).

Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації університетських бібліотек та використання в їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерні мережі. Вивчено та проаналізовано сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності в Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж Китаю, пов'язані з розвитком національних і спеціалізованих комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовані основні умови і вимоги до створення Web-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації і функціонально-змістовного призначення. Розроблено і науково обґрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

Ключові слова: бібліотечно-інформаційні мережі, університетські бібліотеки, Китай, бібліотечні Web-сайти, Інтернет, кадрове забезпечення бібліотек, цифрові бібліотеки.

АННОТАЦИЯ

Чен Щзещзинь. Библиотечно-информационные сети Китая: современное состояние и перспективы развития. — Рукопись.

Диссертация на соискание