Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди

ЧАПЛИЦЬКА Ганна Вікторівна

УДК 371.3 +378.147

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Прокопенко Іван Федорович,

Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Коваленко Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна

академія, ректор;

кандидат педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Остапович,

Сумський державний педагогічний університет

ім. А.С. Макаренка, завідувач кафедри

педагогічної творчості.

Провідна установа Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міні-с-тер-ст-во освіти і науки України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться “28травня 2003 року о 1300 годині на засіданні спеці-алі-зо-ва-ної вченої ради Д64.053.04 у Харківському державному педагогічному універ-ситеті ім. Г.С. Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного пе-да-го-гічного університету ім. Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 214 В).

Автореферат розісланий “_24__” __квітня__ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Реформа вищої школи Ук-ра-ї-ни відбувається в умовах кардинальних змін соціально-економічних відносин та інтеграції нашої країни у світову економіку. У зв‘язку з цим фахова осві-та спря-мовується на забезпечення професійно-творчої самореалізації осо-би-сто-сті, со-ціальної значущості та престижності знань, що сприяє формуванню інте-ле-к-ту-ального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства, визначає рівень соціального та науково-технічного прогресу.

Сучасний етап розвитку українського суспільства є етапом перетворень, оновлення усіх сфер життєдіяльності, пошуків шляхів вирішення найва-жли-віших суспільно-економічних та політичних проблем, які виникають в умовах переходу до ринку. Системна перебудова народного господарства, приватизація виробництва неминуче тягне за собою зміни в змісті та організації праці. Поруч з великими промисловими об‘єднаннями виникають дрібні підприємства, які створені на недержавній: кооперативній і приватній формах власно-сті, де кожен робітник може брати участь у прийнятті важливих рішень і здій-сненні під-при-єм-ницької діяльності. Зростає питома вага невиробничої сфери: торгівлі, посе-редницької та банківської діяльності та ін. Усі ці процеси відбуваються в умовах переходу до ринкових відносин, що зумовлює необхідність піднесення ролі економічної освіти й науки у вирішенні складних проблем сьогодення.

Прагнення до прогресу природне для суспільства, і воно вимагає удосконалення, в першу чергу, трудових відносин, що потребує нових типів робітників з творчим ставленням до праці, високою економічною культурою та еко-но-мічним мислен-ням. Со-ціально-еко-номічні перетворення в Україні вима-гають оновлення систе-ми еко-но-мічної освіти.

Теоретичною основою процесу професійної підготовки спеціалістів економічних спе-ціальностей становлять праці з філософії освіти (Б.Гер-шу-нський, І.Зязюн, В.Краєв-сь-кий, В.Лутай та ін.); теорії цілісного освітнього процесу (Ю.Бабанський, В.Лозова, В.Сластьонін, Т.Шамова та ін.); змісту економічної освіти (І.Іткін, О.Камишанченко, В.Мадзігон, А.Нісімчук, Л.Пономарьова, В.Попов, І.Проко-пенко та ін.); економічного виховання (О.Автономов, О.Кирилова, Н.Кулакова, М.Малиш, В.Шемякін та ін.); економічного мислення (В.Васильєв, С.Лу-каш, О.Падалка, В.Розов, І.Сасова, І.Смолюк, М.Тименко, Д.Тхор-жев-сь-кий, О.Шпак та ін.).

Аналіз праць доводить, що в сучасних умовах від працівників практично усіх сфер діяльності вимагається високий рівень творчої активності, уміння швидко орієнтуватися в нових технологіях і адаптуватися до них, дієво використовувати отриманні знання в професійній діяльності. При підготовці фахівців вищої кваліфікації реалізація цих вимог об’єктивно вимагає фор-му-ван-ня спеціаліста як творчої особистості. Відомо, що значущість і престиж про-фе-сії в суспільстві багато в чому залежить від рівня творчого потенціалу фахівця. У зв’язку з цим осо-б-ли-вої актуальності набувають питання, пов’язані з удо-ско-наленням під-го-тов-ки майбутніх спеціалістів у вищій школі.

Значний внесок у вивчення питань формування творчої особис-то--сті зробили такі вчені-педагоги як В.Алфімов, В.Андрєєв, І.Волощук, Ф.Го--но-болін, В.Кан-Калік, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, А.Маркова, Р.Нізамов, А.По----но-ма-рьов, М.Поташник, І.Раченко, С.Сисоєва, В.Сла-стьо-нін та ін. У їхніх працях під-креслюється, що для плідної професійної дія-ль-но-сті, крім глибоких знань, та-кож потрібні розвинене творче мислення, здат-ність по-новому бачити зви-чайне та встановлювати асоціативний зв’язок з дій-сністю, уміння долати заан-га-жованість і функціональну фіксованість.

Дослідження А.Бойко, В.Буряка, Т.Дмитренко, В.Євдокимова, О.Ко-ва--лен-ко, Н.Кузьміної, Я.Пономарьова, В.Сластьоніна, Г.Троцко та інших уче-них засвідчили, що випускники вищих педагогічних навчальних закладів во-лодіють досвідом творчої діяльності та суттєво відрізняються від фахівців, що мають досвід лише репродуктивної діяльності, яка виконується за зраз-ком або готовою інструкцією. Вони самостійно розкривають різноманітні властивості виховного та освітнього процесів, відкривають нові сторінки в педагогічних явищах, узагальнюють результати досліджень, знаходять загальні законо-мір-но-сті та оригінальні способи вирішення проблем. У творчій діяльності розви-ваю-ть-ся здібності, потреби та інтереси студентів, і це дозволяє вважати творчість “ме-ханізмом продуктивного розвитку”.

Вивчаючи проблему залучення студентів до творчої діяльності, дослідники акцентують увагу на питаннях використання різних технологій навчання, загальнодидактичні основи яких розкриті в працях В.Єв-до-ки-мо-ва, А.Нісімчука, О.Пєхоти, І.Прокопенка, Г.Селевка та ін. Їх застосування обумовлено особли-во-стя-ми майбутньої професії: практичною спрямованістю теоретичних знань, які на-буваються у ви-щій школі; гума-ні-стич-ним зверненням до особистості; еври-стич-ною природою нав-чан-ня, по-тре-бою аналізувати й вирішувати нестандартні ситуа-ції.

Аналіз наукової літератури свідчить, що основні положення теорії організації навчання досліджені досить детально, але професійна педагогіка відчуває гостру потребу в таких дослідженнях, де б про-фе-сійна під-го-то-вка у єдності всіх компонентів розглядалася як засіб форму-вання творчого фа-хівця. Це й визначило тему дослідження: “Формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей”.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисерта-цій-не дослідження є частиною комплексної теми “Особистісно орієнтовані тех-но-логії підготовки вчителів”, яка включена до плану АПН України на 2000-2005 рр. за № 31, досліджується кафедрою педагогіки початкового навчання та дошкільного виховання Харківського державного педагогічного університету ім.. Г.С. Сковороди і входить до плану науково-дослідних робіт університету РК № 1 – 200199 U 004104. Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2001 р.).

Об‘єкт дослідження – процес формування у студентів економічних спеціальностей творчого ставлення до професійних знань.

Предметом дослідження є технологія формування творчого ставлен-ня сту---дентів економічних спеціальностей до професійних знань.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експе-ри-мен-та-льній перевірці технології формування творчого ставлення сту--ден-тів до про-фе-сійних знань.

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що ефективність форму-вання творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спе-ціальностей досягається за умови впровадження в навчальний про-цес спе-ціа-льно розробленої технології, яка передбачає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, когнітивний, процесуальний і контрольно-результативний.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

1. Науково обґрунтувати сутність поняття “творче ставлення до про-фесійних знань” студентів.

2. Розробити технологію формування творчого ставлення до професійних знань та експериментально її перевірити.

3. Уточнити критерії та показники рівнів сформованості творчого став-лен-ня до професійних знань.

4. Розробити науково-методичні матеріали для викладачів ВНЗ щодо реа-лі-зації запропо-но-ва-ної технології формування творчого ставлення до про-фе-сійних знань студентів.

Методологічну основу дослідження становлять базисні положення філо-соф-ської теорії пізнання щодо ідеї про взаємозв’язок, взаємозумовленість і взає-мо-за-ле-ж-ність соціально-економічних і педагогічних явищ, необхідність їх ураху-ван-ня в конкретних історичних умовах.

Теоретичною основою дослідження є: психологічна теорія творчої осо-би-сто-сті та її розвитку (Г.Балл, Б.Богоявленська, О.Лук, В.Моляко, Я.По-но-ма-рьов, В.Семиченко та ін.); психолого-педагогічні теорії особистості та її роз-витку в процесі діяльності (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Ко-с-тюк, О.Леон-тьєв, Н.Тализіна, Б.Те-плов та ін.); визначення педагогічної тво-р-чості вчи-теля і умов її розвитку (В.Андрєєв, Ю.Бабанський, В.Заг-вя-зи-н-сь-кий, В.Кан-Калік, М.Ла-за-рєв, О.Мороз, М.Поташник, С.Сисоєва та ін.); те-о-рія змісту ос-ві-ти та її ком-понентів (І.Журавльов, Л.Зоріна, О.Коваленко, В.Ледньов, І.Лер-нер, М.Ска----ткін та ін.); сучасні підходи до розробки теоретичних проблем педагогічної на-уки (А.Бойко, В.Буряк, Т.Дмитренко, В.Євдокимов, В.Ло-зо-ва); форму-ван-ня особистості вчителя (О.Абдуліна, В.Гриньова, М.Євтух, Н.Кузь-мі-на, М.Под--бе-резський, В.Сластьонін, Г.Троцко, Т.Шевченко); праці, в яких відо-б-ра-жено сут-ність ринкової економіки, що становлять основу для визначення про-фесійних знань майбутніх фахівців (Л.Абалкін, В.Білик, В.Бобров, А.Гри-цен-ко, Г.Климко, О.Камишанченко, Ю.Ніколенко, І.Про-ко-пе-н-ко та ін.), загальні питання технології навчання (В.Євдокимов, А.Нісімчук, О.Пєхота та ін.).

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

Ш теоретичні: вивчення й аналіз психологічної, педагогічної літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на обрану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення основних понять;

Ш емпіричні: анкетування, спостереження і аналіз занять, бесіда, інтерв‘ю, опитування з метою визначення рівнів сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань, педагогічний експеримент для перевірки ефективності технології формування творчого ставлення до знань;

Ш статистичні: кількісний і якісний аналіз даних за допомогою методів математичної статистики.

Дослідження проводилося протягом п‘яти років й охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1997-1998рр.) здійснено вивчення й аналіз стану розробки проблеми в психологічній, педагогічній та економічній літературі, сформульовано вихідні положення дослідження.

На другому етапі (1998-2001рр.) науково обґрунтовано сутність та розроблено технологію формування творчого ставлення студентів до професій-них знань і проведено педагогічний експеримент.

На третьому етапі (2001-2002рр.) узагальнено результати теоретичного аналізу та експериментально-дослідної роботи; здійснено апробацію ре-зу-ль-та-тів дослідження шляхом публікації матеріалів, упровадження в практику роз-роблених програм і науково-методичних матеріалів.

Експериментальною базою дослідження були: економічний факультет Ін-ституту економіки і права Харківського державного педагогічного універ-си-те-ту ім. Г.С. Сковороди та Нікопольський юридичний факультет Харківського дер-жавного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (у педагогічному експерименті взяли участь 150 студентів), а також Нікопольський технолог-іч-ний факультет державного інституту післядипломної освіти керівників і спеціа-лі-стів металургійного комплексу України (у педагогічному експерименті взяли участь 50 осіб).

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів по-ля--гає в тому, що вперше науково обґрунтовано сутність поняття “творче став-лен--ня до професійних знань”; розроблено технологію його формування, яку ек-спе-риментально переві-ре-но; уточ-не-но критерії та показники рівнів сфор-мо-ва-ності творчого ставлення до профе-сійних знань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розро-б-ле-но науково-методичні матеріали для викладачів щодо тех-нології формування творчого ставлення до професійних знань студентів можуть бути використані у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації, на практичних заняттях з основ економічних знань та педагогіки, при підготовці кур-сових і дипломних робіт, розробці програм, мето-дич-них і дидактичних матеріалів.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю ви-хі-дних позицій дослідження; опорою на сучасні провідні психологічні й ди-да-ктичні теорії процесу формування мислення, творчої діяльності та про-фе-сій-них знань; адекватністю методів дослідження його меті й завданням дослід-жен-ня; експериментальною перевіркою гіпотези, показниками результати підгото--вки майбутніх спеціалістів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дос-лідження доповідалися, обговорювалися та були схвалені на Всеукраї-нсь-кій на-уково-практичній конференції “Сучасні освітні технології” (Харків, 2001 р.), на-уково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2001 р.), мужву-зів-ській науково-практичній конференції „Педагогічна підго-то-в--ка викладачів ви-щих навчальних закладів” (Харків, 2002 р.).

Результати дослідження було впроваджено в навчальний процес Нікопо-ль--ського юридичного факультету (довідка про впровадження № 02-10/99, 02-10/100,02-10/101 від 30 травня 2002 року), Нікопольського технологічного фа-ку-льтету ДІПОмет (довідка про впровадження № 131 від 22 травня 2002 року).

Основні теоретичні положення і результати дослідження знайшли своє відображення у 8 публікаціях, у тому числі: 3 – у провідних наукових фахових виданнях, 3 – матеріалах наукових конференцій, 2 – навчально-методичних матеріалах.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Ди-сер-таційне дослідження складається з вступу, двох розділів, висновків до роз-ді-лів, загальних висновків, списку літератури, додатків. Загальний обсяг роботи – 194 сторінки (158 – основна частина). Список літератури вміщує 268 найменувань, з них 4 – іноземними мовами. Додатки займають 15 сторінок. Робота містить 33 таблиці і 3 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено об‘єкт, пред-мет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, наукову но-виз-ну, тео-ре-тич-не і практичне значення дисертаційної роботи, обґрунтовано вірогідність оде-ржа-них результатів, зроблено висновок щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі “Теоретичні питання формування у студентів творчого ставлення до професійних знань” проаналізовано стан дослідження проблеми творчого ставлення до професійних знань; теоретично обґрунтовано технологію його формування.

Вагомий внесок у розробку проблеми ставлення зробили психо-ло-ги К.Абу-----льханова-Славська, О.Бодальов, Л.Божович, Л.Виготський, М.Доб-ринін, А.Ко-ва-льов, В.М‘ясищев, А.Петро-в-сь-кий, С.Рубінштейн, А.Смирнов, Д.Уз-на-дзе, П.Якобсон та ін., які розглядають поняття як складний психологічний феномен, у якому мають прояв різноманітні зв’язки з оточуючою дійсністю. Ставлення визначається як особливий клас психічних явищ, які характеризують суб’єктивне, індивідуальне, вибіркове у відношенні людини до об’єктивної дійсності, що має вияв у поведінці та діяльності. А.Фрідман і К.Волков виділяють три види ставлень: практичне, пізнавальне та теоретичне (оцінне). Пізнавальне ставлення розглядається як бажання, прагнення суб‘єкта орієнтуватися в обставинах, умовах, вивчити, зрозуміти, дослідити когось або щось.

Педагоги також звертаються до цієї проблеми, розглядаючи зв‘язки між суб‘єктами навчального процесу (А.Бойко, Г.Жирська, Ю.Кулюткін, Л.Кон---дра-шо-ва, В.Тихо-нович, Г.Сухобська та ін.), зумовлені цілями, завдан-ня-ми, змістом та умовами діяльності.

Щоб розібратися в сутності творчого ставлення, необхідно звернутися до сут--ності поняття “творчість”. Аналіз праць психологів (А.Виготський, П.Га-ль--пе-рін, О.Лео-н-тьєв, О.Пономарьов, С.Рубінштейн, Н. Тализіна), педагогів (В.Ан-дрєєв, Т.Кудрявцев, М.Лазарєв, О.Матюшкін та ін.) дає підстави стверджувати, що процесу творчості притаманний як об’єктивний характер, що визначається кінцевим продуктом – науковим відкриттям, розв‘язанням нової задачі та ін., так і суб’єктивний, який визначається суб’єктивною результативністю процесу творчості конкретної особистості.

Творчість сприяє ефективності будь-якої діяльності суб’єкта, бо вона пе-ред-бачає цілеспрямовану й напружену роботу інтелекту, яка можлива за умови ово-лодіння мислительними операціями (аналіз, синтез, абстра-гування, кон-кре-ти-зація, порівняння, співставлення, узагальнення та ін.), що сприяють роз-витку творчого самостійного мислення; сформованості таких якостей знань як гнуч-кість, оперативність, міцність, діє-вість та ін., які забезпечують розвиненість твор-чих особистісних якостей (рішучість, ініціативність, готовність до ризику, до-питливість, оригінальність, сміливість розуму, ерудо-ва-ність та ін.); здатності створювати й конструювати нові поняття, ідеї, проекти на основі та з вико-рис-танням накопичених знань, приймати оригінальні й нестандартні рішення, ба-чи-ти об‘єкт або явище у всій різноманітності його сторін.

У ході та в результаті творчості як мислительної та практичної діяльності суб’єкта формується творче ставлення як до неї, так і до професійних знань.

Отже, ставлення передбачає активний і свідомий зв‘язок суб‘єкта (студент) з об‘єктом (знання), що виявляється у бажанні та прагненні зрозуміти та вив-чити його. Творче ж ставлення студентів до професійних знань розглядається нами як усвідомлене прагнення до глибокого, творчого їх осмислення й оцінки та творчого використання як в процесі навчальної, так і професійної діяльності. Це складне особистісне утворення має рухливу динамічну структуру, яке вклю-чає взаємозв‘язані гностичну, операційну та оцінну складові, сформо-ва-ність кот-рих забезпечує ефективність професійної діяльності майбутнього спеці-а-лі-с-та з метою отримання ним нового та значущого результа-ту. Гностична скла-до-ва передбачає систему професійних знань, яка постійно поновлюється з ме-тою здійснення творчої діяльності; операційна складова включає систему ін-те-лек-ту-альних дослідницьких умінь, необхідних для прийняття нових, нестан-дар-т-них рішень, розв‘язання творчих завдань; оцінна складова дозволяє про-а-на-лі-зу-вати й осмислити результати тво-р-чої діяльності, зробити висновки, внести ко-рек-ти-ви, спланувати подаль-шу роботу. Професійні знання є фаховими знан-ня-ми, які дозволяють вільно орієнтуватися в економічних ситуаціях і подіях, да-вати їм економічну оцінку; знаходити ефективні економічні технології; вста-новлювати ділові економічні відносини. Творче ставлення студентів до профе-сійних знань є основою професійної компетентності спеціаліста.

Формування творчого ставлення до засвоєння професійних знань як керо-ва-ний процес залежить від доцільно обраної технології, яка забезпечує розвиток знань, умінь і навичок, накопичення початкового творчого досвіду професійної діяльності.

Науково обґрунтовано компоненти технології формування творчого став-лен-ня: мотиваційно-цільовий; когнітивний; процесуальний; контрольно-резуль-та-тивний.

Мотиваційно-цільовий компонент передбачає чітке визначення цілей пе-да-го-гічної діяльності, які повинні бути реалістичними в їх реалізації (викликати на-пругу сил, але мати можливість бути досягненими для студентів, проекту-ва-тися з урахуванням “зони найближчого розвитку”); гнучкими (можливість уто-ч-нення та коригування); діагностованими; гармонізованими (передбачати роз-ви-ток інтелектуальних, дослід-ни-цьких умінь, особистісних якостей і знань); мо-ти-вованими на соціальні цін-но-сті (викликати прагнення до гуманної взаємодії суб’єктів у економічній сфері, розвитку ділової етики та ін.). Інтерес як пізнавальний мотив виступає для студента постійним спонукальним механізмом пізнання, стимулює та активізує студентів до творчого засвоєння професій-них знань. Головними джерелами інтересу студентів до обраної спеціальності є ефекти-в-но організований процес навчання, який забезпечує успіх і формує особистісне творче ставлення студентів до професійних знань.

Когнітивний компонент технології включає систему професійних знань: теоретичних (психолого-педагогічні та економічні, які забезпечують навчальну діяльність: поняття, правила, закони); знання про сутність творчості, творчої діяльності, евристичну діяльність, що сприяють формуванню умінь творчої діяльності та творчого ставлення до професійних знань.

Процесуальний компонент передбачає організацію діяльності студентів на ос-нові сформованих умінь, які класифіковані за характером навчальної ді-яль-ності студентів. Репродуктивні уміння спонукають до відтворення знань, част-ко-во-пошукові – до застосування знань в знайомих ситуаціях, творчі – до засто-су-вання знань у нестандартних ситуаціях. Ці уміння сприяють формуванню до-с-віду творчої діяльності, розвитку творчого мислення (уміння аналізувати ви-ро-б-ничу ситуацію, давати оцінку подіям, знаходити шляхи виходу з ситуації), за-безпечують у процесі вивчення студентами економічних і педагогічних дис-ци-п-лін творчу роботу з інформацією, визначати в ній проблеми, формулювати гі-по-те-зи, складати плани діяльності на основі проведених оцінних суджень, робити ви-сновки, узагальнення; творчо розробляти і використовувати оригінальні спо-со-би розв’язання економічних задач і проблем у різноманітних ситуаціях; ста-ви-ти перед собою загальні цілі та завдання діяльності, розробляти оригінальні пла-ни, реалізовувати їх з метою досягнення високих результатів.

Контрольно-результативний компонент передбачав перевірку рівня засвоєння знань і умінь студентів на основі індивідуальних програм їх корекції.

Педагогічне середовище, що “породжує” упровадження розробленої техно-ло-гії, сприяє оволодінню студентами рефлексивними діями, спрямованими на осмис-лення та саморе-гулювання індивідуального стану в навчально-професійній діяль-ності. Підсумком спільної роботи викладача і студента є створення індивідуально-коригувальних програм у процесі формування творчого ставлення до знань.

У другому розділі “Експериментальна робота з формування творчого ставлення студентів до професійних знань” розкрито технологію форму-ван-ня творчого ставлення студентів до професійних знань у процесі підготовки та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Метою експерименту була експериментальна перевірка розробленої техно-ло-гії формування творчого ставлення до професійних знань студентів з еко-номічних спеціальностей. Для цього було визначено експериментальні групи (Е-1, Е-2, Е-3), всього 74 осіб; контрольні групи (К-1, К-2, К-3) – 76 осіб. В ек-спе-риментальних групах здійснювалося формування творчого ставлення до про-фесійних знань за розробленою технологією, а в контрольних групах – традиційно.

Технологія формування творчого ставлення до професійних знань включа-ла реалізацію мотиваційно-цільового компоненту, який передбачав:

· вивчення мотивів діяльності студентів для визначення напрямів формування творчого ставлення на основі тестування, анкетування, створення відповідних ситуацій у навчанні;

· роз’яснення значущості економічних і педагогічних дисциплін. З цією метою використовували цікаві історичні відомості та факти, проблемний ви-к-лад інформації, наочність, здійснювалося знайомство з технологією роботи про-від-них суб’єктів економіки, створювали позитивний емоційно-психологічний мік-роклімат на заняттях;

· створення ситуацій успіху, які передбачали включення студентів у ділові економічні відносини, виконання завдань за вибором з подальшою позитивною оцінкою досягнутих результатів, залучення їх до активного набуття досвіду в процесі ділової гри.

Когнітивний компонент технології забезпечував опанування студентами професійними знаннями, тобто те-о-ретичними знаннями з основ економічної теорії, законів ринкової діяльності та ін., методологічними, оцінними, знаннями про способи здійснення творчої економічної діяльності. З цією метою вико-ристо-ву-ва-ли:

· різні види лекцій та бесід для засвоєння термінів, понять, правил і зако-нів тощо, виявлялася можливість їх використання в різних умовах економічної діяльності та визначалися особливості їх дій в нових умовах господарювання;

· використання додаткових інформаційних джерел (статті, додаткова лі-тература, статистичні матеріали, аналітичні огляди економічної ситуації в світі, країні, регіоні) з метою співставлення їх з даними підручників, посібників;

· встановлення міжпредметних зв’язків (з теорії економіки, курсів еко-ло-гії, ділової етики, правових дисциплін та ін.), які дозволяли визначати особ-ли-вості поведінки спеціаліста в умовах переходу до ринкових відносин;

· проведення дискусій з метою аргументованого доведення студентами та знаходження альтернативних рішень своїх особистих підходів до розв’язання актуальних економічних проблем на основі аналізу сучасних реалій життя.

Процесуальний компонент технології передбачав формування вмінь і навичок на основі:

· виконання системи завдань (проблемних і ситуаційних), які сприяли роз-ви-тку інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, узагальнення, виділення го-ло-в-ного в інформації), що забезпечували творчий характер діяльності студентів;

· мікровикладання (робота старшокурсників з першокурсниками на за-нят-тях);

· організація самостійної роботи студентів, яка істотно впливала на сформованість професійних умінь і навичок, а також перевірки можливості її практичної реалізації в ході виробничих і педагогічних практик, де вони мали можливість продемонструвати набутті вміння з фахових дисциплін;

· проведення рольових і ділових ігор, “мозкових атак” (“Виробник-споживач”, “Підприємницька культура: за і проти”), які спряли розвитку і поглибленню професійних знань, розвитку інтелектуальних умінь та умінь приймати самостійне правильне рішення в тій чи іншій ситуації;

· формування вмінь висувати гіпотези, обґрунтовувати шляхи її досягнення на основі складеного плану діяльності, творчо розробляти оригінальні способи розв’язання економічних проблемних питань сьогодення;

· виконання творчих завдань з метою розвитку дослідницьких умінь.

Контрольно-результативний компонент технології передбачав оцінку та корекцію результатів діяльності та рівня сформованості творчого ставлення до професійних знань з метою:

· виявлення викладачами результатів готов-но-сті студентів до творчої професійнї діяльності на основі аналізу виконання творчих завдань, якості написання рефератів, розробки проектів, виступів студентів на науково-практичних конференціях;

· самоаналіз студентами своєї діяльності;

· складання програм індивідуа-ль-ної корекції з метою підвищення рі-вня сформованості творчого став-лення до професійних знань.

Основним показником ефективності розробленої технології була динаміка сформованості творчого ставлення до професійних знань. Її встановлювали на основі таких критеріїв і показників: характер пізнавального інтересу, активність студентів; рівень засвоєння знань і системність знань; рівень сформованості умінь; характер оцінних суджень і прояв уміння знаходити та оцінювати помилки. Для виявлення результатів експериментальної роботи були розроблені показники творчого ставлення студентів до професійних знань.

До високого рівня віднесли студентів, у яких був стійкий інтерес до набуття професійних знань та творчої діяльності, постійно виявляли активність у процесі набуття знань (звернення до додаткової інформації, вибір творчих завдань для виконання), в ситуаціях вибору прагнули до творчого застосування знань в нових ситуаціях, була сформована системність знань, їх вирізняла наявність системи дій, уміли прогнозувати як результат виконуваної дії, так і спосіб її виконання; мали творчий рівень оволодіння економічними уміннями (аналізувати, порівнювати та узагальнювати інформацію як педагогічного, так і економічного спрямування); сформовано критичність мислення, тобто уміння давати об’єктивну, обґрунтовану оцінку теоріям, фактам, судженням і власним діям, критично оцінювати помилки, знаходити оптимальні шляхи їх усунення.

Студенти з достатнім рівнем творчого ставлення до професійних знань мали відносно стійкий інтерес до діяльності, який вимагав його стимулювання; обирали завдання як творчого, так і репродуктивного характеру; уміють про-г-но-зувати результат виконуваної дії, але не завжди правильно; рівень володіння еко-номічними уміннями, в основному, реконструктивний; відчувають утруд-нення в аналізі та порівнянні інформації; уміють дати обґрунтовану та ціннісну оцінку, але не завжди об’єктивну, професійним знанням і власним діям, кри-тично оцінюють помилки.

У студентів з середнім рівнем виявлявся ситуативний інтерес до профе-сій-них знань, обирали як репродуктивні, так і творчі завдання, але часто непра-виль-но їх виконували; оцінювали помилки частково критично.

У студентів з низьким рівнем відсутнє творче ставлення до професійних знань.

Динаміку сформованості творчого ставлення до професійних знань представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка сформованості творчого ставлення студентів

до професійних знань (%)

Рівні | Експериментальні групи (74 особи) | Контрольні групи

(76 осіб) | до експ. | після експ | конст. зріз | контр. зріз

високий

достатній

середній

низький | 1,4

8,1

37,8

52,7 | 24,3

37,8

27,1

10,8 | 1,3

9,3

36,8

52,6 | 5,3

19,7

47,4

27,6 | У всіх експериментальних групах спостерігаємо позитивну динаміку рівнів сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань.

Треба також вказати й на те, що студенти експериментальних груп постійно прагнули до розв’язання складних економічних та педагогічних задач, приймали активну участь у складанні бізнес-планів, із задоволенням виконували контрольні роботи та тестові завдання професійної спрямованості.

Виконання творчих завдань на заняттях і в ході практик призвело до того, що значно зросла кількість студентів, які комбінують економічні та педагогічні знання, прагнуть застосовувати їх у нестандартних ситуаціях: таких студентів у експериментальних групах ХДПУ стало на другому курсі 44% (проти 20% у контрольних групах); а на третьому курсі відповідно 48% (проти 32%); а на Нікопольському юридичному факультеті в експериментальних групах на другому курсі 40% таких студентів (проти 16% у контрольних групах), а на третьому курсі – 48% (проти 28%). Подібна ситуація склалася і при засвоєнні студентами економічних знань за рахунок “прирощення” знань, сформованості творчих умінь.

Нас цікавила і така якість знань як системність, котра забезпечувала єд-ність і цілісність системи знань. Збір інформації про прояви сформованості сис-те-мних знань у студентів здійснювався за допомогою діагностичних методик, спря-мованих на розуміння сутності елементів, структури знань і термінів, на умін-ня встановлювати між ними структурно-логічні зв‘язки (методика Л.Зо-рі-ної). Для обробки результатів використовували як якісні, так і кількісні методи. Кількісною характеристикою показника вибрали коефіцієнт сформованості си-с-те-мності знань (С), розрахунок якого відбувався на основі формул (1) і (2). (1); (2), де m-і – кількість зв‘язків і відношень, які відтворює сту-дент; m – кількість зв‘язків і відношень, які повинен відтворити студент; С – се-реднє значення коефіцієнту сформованості системних зна-нь; n – вибірка дос-лід-ження. І тут відмічаємо позитивну динаміку. У 20% першокурсників і 24% дру-гокурсників системність прояв-ля-лася повно, тобто була сформована цілісна система професійних знань з усією ієрархією зв’язків і відношень між її еле-мен-та-ми, сформовані термі-но-логічні знання, котрі дозволяли здійснювати класи-фі-ка-цію елементів структури, встановлені структурно-логічні зв’язки між елемен-та-ми системи, усвідомлено сутність, цілісність, місце і роль кожного елементу всієї структури з метою сформованості творчого ставлення до професійних знань. У деякої частини студентів (48% першокурсників і 32 % другокурсників) си-стемність проявлялася частково, тобто були сформовані поняття про всі еле-ме-нти системи, вони розуміли їх місце і роль у загальній структурі, ус-ві-домлювали природу знань, частково встановлювали зв’язки між ними. Решта студентів не змогли встановити зв‘язки між знаннями.

Встановлена динаміка характеру оцінних суджень, які відбивають у прак-ти-чній діяльності характерну залежність думки студента від загальноприйнятих авторитетів (групи), що обумовлено відсутністю вибірково-особистісного став-лен-ня, а також орієнтацією на звичні види та засоби вираження, то для індиві-ду-алізованого рівня є характерним особистісне привласнення змісту, його пе-ре-ос-мислення й оцінка, усвідомлення вибору засобів вираження думки, хоча на-да-ється перевага суб‘єктно-особистісним судженням. Зросла кількість студен-тів, які розуміють суспільну значущість професійних знань, дають оцінку цієї зна-чущості для себе й суспільства, котра виражається в критичності.

Ми також зафіксували уміння знаходити й оцінювати власні помилки з метою їх усунення, а також попередження. На жаль, відчутно не зросла кількість студентів, які можуть критично оцінювати власні помилки: в експериментальних групах цей показник зріс на 8%, а в контрольних – на 4%; хоча значно знизився рівень некритичного прояву: з 76% до 40% у експериментальних групах і відповідно у контрольних – з 72% до 56%.

Встановлено, що у 100% студентів третього курсу з‘явилась потреба у са-мо-вдо-ско-наленні професійно важливих якостей (відповідальність, комуніка-тив-ність, емпатія, принциповість та працездатність, самокритичність, напо-легли-вість, рішучість, тактовність).

Основні результати проведеного дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Узагальнені результати експериментальної роботи(%)

Показники результатів експерименту | Експериментальні групи (74 особи) | Контрольні групи (76 осіб) | до

експ. | після

експ. | конст. зріз | Контр. Зріз | Характер пізнавального інтересу:

· стійкий;

· відносно стійкий;

· ситуативний |

6,6

66,7

26,7 |

66,7

30,0

3,3 |

6,8

65,9

27,3 |

21,4

61,4

17,2 | Рівні засвоєння знань:

· творче застосування;

· відтворювання;

· розпізнавання |

24,6

55,3

20,0 |

55,4

37,3

7,3 |

22,6

56,0

21,4 |

39,4

45,3

15,3 | Сформованість умінь:

· творчі уміння;

· реконструктивні;

· репродуктивні |

5,3

52,0

42,7 |

32,7

60,7

6,6 |

6,6

60,7

32,7 |

18,6

66,6

14,8 | Прояв уміння оціню-ва-ти помилки:

· критичне;

· частково критичне;

· не критичне |

24,0

36,7

39,3 |

55,4

33,3

11,3 |

18,2

40,4

41,4 |

31,0

46,2

22,8 | Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Науково обґрунтовано, що творче ставлення студентів до професійних знань розглядається нами як усвідомлене прагнення до глибокого, творчого їх осмислення й оцінки та творчого використання як в процесі навчальної, та і професійної діяльності. Це складне особистісне утворення має рухливу динамічну структуру, яке вклю-чає взаємозв‘язані гностичну, операційну та оцінну складові, сформо-ва-ність котрих забезпечує ефективність професійної діяльності майбутнього спеці-а-ліста з метою отримання ним нового та значущого результа-ту.

2. Науково доведено, що формування творчого ставлення до засвоєння професійних знань як керований процес залежить від доцільно розробленої технології, реалізації визначених її компонентів:

2.1. Мотиваційно-цільовий компонент спрямований на визначення цілей творчої діяльності та формування інтересу до професійних знань.

2.2. Когнітивний компонент передбачає формування професійних знань: теоретичних, гностичних, знання методів і засобів і форм творчої діяльності.

2.3. Процесуальний компонент містить систему інтелектуальних і дос-лід-ницьких умінь для прийняття рішень, розв‘язання творчих задач, умінь квалі-фі-ко-вано здійснювати творчу діяльність, вибирати систему методів і засобів, адекватну змісту творчої діяльності.

2.4. Контрольно-результативний компонент дозволяє проаналізувати й осмислити результати тво-р-чої діяльності, зробити висновки, внести корективи, спланувати подаль-шу роботу по набуттю та вдосконаленню професійних знань.

3. Уточнено показники та критерії сформованості творчого ставлення студентів до професійних знань.

4. Експериментально доведено, що реалізація технології формування творчого ставлення до професійних знань впливає не лише на сформованість системи знань, системи умінь і системи особистісних якостей, але й стимулює студентів до постійного самовдосконалення, творчого вирішення проблем і ситуацій, що має вияв у розумінні значущості навчання для майбутньої економічної діяльності; вільному оперуванні знаннями при вирішення творчих економічних завдань, пошуках нових логічних дій творчого характеру та їх економічної обґрунтованості й оцінки.

5. Розроблено науково-методичні матеріли для викладачів щодо реалізації запропонованої технології формування творчого ставлення студентів до професійних знань.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Чаплицька Г.В. Методичний посібник з дисципліни “Основи економіч-ної теорії”. – Нікополь, 2002.– 42 с.

2. Чаплицкая А.В. Методические указания о составления и разработке бизнес-планов для предприятий с различной формой собственности. – Никополь, 2002.– 13 с.

3. Чаплицька Г.В. Технологія формування творчого ставлення студентів до професійних знань // Проблеми підготовки студентської молоді до навчально-пізнавальної діяльності: Зб.наук.праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. – К.: Науковий світ, 2002. – С. 194-199.

4. Чаплицька Г.В. Особливості засвоєння студентами професійних знань // Проблеми професійної педагогічної діяльності: Зб. наук. праць. – К., 2002.– С. 132- 136.

5. Чаплицька Г.В. Творче відношення до професійних знань студентів // Пе-дагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. – Харків, 2001.– С. 42 - 46.

6. Чаплицька Г.В. Роль інноваційної стратегії підприємства у вирішенні проблеми зайнятості в Україні // Сучасні освітні технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків: ХДПУ, 2001.– С. 56- 57.

7. Чаплицька Г.В. Активізація творчої діяльності студентів // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених за 2001 рік. – Харків: ОВС, 2001. – С. 107-110.

8. Чаплицька Г.В. Творче ставлення викладача до професійних знань // Пе-дагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів: Мате-рі-а--ли міжвузівської наук.-практ.конфер. – Харків: ОВС, 2002. – С. 58-61.

Чаплицька Г.В. Формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди.– Харків, 2003.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проб-ле-ми формування творчого ставлення до професійних знань студентів еконо-міч-них спеціальностей. Теоретично обґрунтовано поняття „творче ставлення до професійних знань”, обґрунтовано та експериментально перевіре-но технологію його формування, уточнено критерії і показники формування творчого став-лен-ня до професійних знань. Результатами експериментальної роботи доведено ефектив-ність розробленої технології.

Ключові слова: творчість, ставлення, творче ставлення, професійні знання, технологія формування творчого ставлення.

Чаплицкая А.В. Формирование творческого отношения к професси-о-нальным знаниям студентов экономических специальностей.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды. – Харьков, 2003.

Диссертационная работа содержит теоретико-экспериментальное исследо-ва-ние проблемы формирования творческого отношения к профессиональным знаниям студентов экономических специальностей. Теоретически обосновано, что творчество отличает целенаправленная и напряженная работа головного мозга, особенно интеллекта, которая возможна при реализации таких условий: овладение мыслительными операциями (анализ, синтез, абстрагирование, конкретизация, сравнение, сопоставление, обобщение и др.), которые со-действуют развитию творческого самостоятельного мышления; сформи-рова-н-ности качества знаний (гибкость, оперативность, прочность, действенность и др.), которые обеспечивают формирование системы знаний; развития определенных личностных качеств (решительность, готовность к риску, оригинальность, смелость ума, эрудированность, любознательность и др.).

Определено, что сущность творческой деятельности состоит в: создании качественно новой системы знаний на основе приобретенной, но переосмысленной и перекомбинированной, способность создавать и конструировать новые понятия, идеи, проекты, на основе и с использованием приобретенных знаний, способность принимать оригинальные и нестандартные решения, способность видеть объект или явление в соответствии со структурностью его сторон, умении использовать теоретические знания для решения конкретных ситуаций.

Уточнено, что творческое отношение содействует усвоению новых творческих знаний, формирует исследовательские умения, является признаком активности и самостоятельности личности в процессе творческой деятельности, содействует формированию творческих способностей личности, в том числе, принимать нестандартные оригинальные решения, конструировать новые знания на основе старых, рассматривать объект или явление в соответствии со структурностью его сторон и др.

Творческое отношение к профессиональным знаниям является личностным образованием, которое обеспечивает эффективность профессионально-педагогической деятельности будущего специалиста.

Установлено динамику уровней сформированности творческого отношения к профессиональным знаниям. Так, имеем значительный прирост на творческом уровне: 24% в экспериментальных группах против в 12% в контрольных на первом курсе; соответственно на втором – 20% и 4% и на третьем – 20% и 0% у студентов Харьковского государственного педагогического университета им. Г.С. Сковороды; у студентов Никопольского юридического факультета наблюдаем такую картину: творческий уровень первокурсников экспериментальных групп – 20% против 8% в контрольных группах; на втором и третьем курсах – 20% против 4%.

Доказано, что степень овладения приемами мыслительной деятельности в достаточной степени характеризует отношение студентов к учебной деятельности.

В процессе экспериментальной работы подтверждены факты, которые свидетельствуют о взаимосвязи творческого отношения студентов к профессиональным знаниям и профессиональным становлением студентов.

Экспериментально апробирована технология диагностики творческого отношения к профессиональным знаниям.

В процессе проведения экспериментальной работы зафиксирован значительный прирост творческого отношения студентов к учебному труду.

Ключевые слова: творчество, отношение, творческое отношение, профессиональные знания, технология формирования творческого отношения.

Chaplytska G.V. Forming creative attitude of students of economic specialities to professional knowledge. – Manuscript.

The dissertation for obtaining a scientific of Condidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Kharkov State Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. – Kharkov. 2003.

The dissertation is a theoretical and experimental research on the problem of forming creative attitude of students of economic specialities to professional knowledge. The notion “creative attitude to professional knowledge” is theoretically grounded, is forming technology is grounded and experimentally verified, criteria and indices of forming creative attitude to professional knowledge and determined.

The efficiency of developed technology is proved by the experimental search results.

Key words: creative work (activity), creative attitude, professional knowledge, technology of creative activity forming.