ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

ЧАСТОКОЛЕНКО ІРИНА ПАВЛІВНА

УДК 338.242:620.9:001.895:330.3

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНИХ

управлінських РІШЕНЬ В ЕНЕРГЕТИЦІ

08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України “Київський політехничний інститут”, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент

Алєксєєв Ігор Валентинович

Інститут економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Лір Віктор Еріхович

Інститут економічного прогнозування НАН України, старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків.

Провідна установа | Сумський державний університет Міністерства освіти і науки, кафедра управління (м.Суми).

Захист відбудеться “ 28 ” січня 2004 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “25” грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

Загальна характеристика роботи

Обмежені можливості відтворення основного капіталу в базових галузях економіки і, зокрема у паливно-енергетич-но-му комплексі (ПЕК), становлять чи не найголовнішу загрозу економіч-ній безпеці держави і руйнують позиції країни та її товаровиробників на внут-рішньо-му та зовнішньому ринках. Найкритичніша ситуація склалася в електроенергетиці, собівартість продукції якої невпинно зростає через ско-рочення виробництва, надмірну зношеність основних виробничих фон-дів (ОВФ), незадовільне паливозабезпечення, наднормативні втрати в елек-тромережах тощо. Тому потрібне невідкладне проведення радикальних інноваційних перетворень в енергетиці, які б дозволили у межах прий-нятного терміну досягти відчутного поліпшення техніко-еко-но-міч-них показників підприємств цієї найважливішої галузі і відновити її інвести-ційне забезпечення. Саме цим зумовлена актуальність теми роботи, при-свяченої удосконалюванню підходів до економічної оцінки інновацій-них рішень у сфері виробництва та управління ними, здатних забезпечити досягнення раціонального ресурсовикористання у цій стратегічній галузі.

Актуальність теми. Зазначена ситуація зумовила розвиток досліджень, в яких знайшли відображення комплексні проблеми, що стосуються не лише питань інвестування економіки, але й питання необхідності урахування загроз економічній безпеці держави та її окремих територій. Комплекс зазначених питань знайшов відображення у дослідженнях А.О. Афанасьєва, О.Ф. Ба-лаць-кого, В.В. Бушуєва, М.І. Воропая, В.М. Геєця, Б.Є. Кваснюка, М.П. Ко-валка, Л.Д. Криворуцького, О.А. Кукліна, О.М. Мастепанова, А.Л. Ми-зіна, В.І. Мунтіяна, Ю.М. Руденка, А.І. Сухорукова, О.І. Татаркіна, В.Й. Едельмана й інших авторів.

Проблемам інвестиційного забезпечення промисловості у напрямі інноваційної моделі розвитку завжди приділялася належна увага. У цій сфері відомі праці В.П. Александрової, Ю.М. Бажала, Є.Р. Бершеди, Л.К. Бес-часного, М.З. Згуровського, О.О. Лапко, В.Ф. Леонтьєва, В.Н. Лів--шиця, Б.А. Малицького, Г.С. Хачатурова, Д.С. Львова, О.М. Али-мо-ва і багатьох інших авторів.

Проблема інноваційного розвитку енергетики носить системний характер в нових економічних умовах. Проте існують невирішені проблеми, що пов'язані з вибором пріоритетів її розвитку, а також вибором і масштабом застосування технологічних рішень тощо. Потрібно враховувати, що конкретні рішення, спрямовані на забезпечення економічно стабільного функціонування суб'єктів господарської діяльності (СГД), є водночас передумовою досягнення прийнятного рівня конкурентоспроможності й економічної безпеки держави. Тому в роботі основну увагу зосереджено на дослідженні методологічних підходів та організаційного механізму, спрямованих на об'єктивну оцінку результатів реалізації інноваційних управлінських і технологічних рішень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати роботи використані під час виконання робіт за програмою “ГРАНІТ” “Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій і забруднення навколишнього середовища” (№080999 Р0005), а також госпдоговірної теми “Комп'ютерна система екологічного аудиту промислової зони” (№0102U000512, КВНТД 1.212.13.06) у частині розробки складу й змісту аналітичних функцій, що полягають в аналізі еколого-економічних результатів застосування технологічних інновацій у сфері енерговиробництва. Результати роботи використано також у Державному науково-технічному підприємстві “Укренергоефективність” і в акціонерній енергопостачальній компанії “Черкасиобленерго”.

Основні положення і результати дисертації використано в навчальному процесі в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” під час читання курсів лекцій “Економіка й організація виробництва”, “Екологічне право й екологічний аудит”, “Еколого-економічна оптимізація виробництва” у частині, що стосується оцінки впливу інноваційних рішень у енерготехнологічній сфері на економічну стабільність СГД.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці методичних рекомендацій щодо оцінки і аналізу технологічних та організаційно-управлінських інноваційних рішень в енергетиці. Відповідно до зазначеного поставлено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

Об'єктом дослідження є інноваційні технологічні та організаційно-управлінські рішення, спрямовані на забезпечення ефективного ресурсозбереження, зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище, а також на підвищення конкурентоспроможності електроенергетичної галузі в умовах формування ринкових відносин.

Предметом дослідження є методологія оцінки й аналізу економічного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень в енергетиці з урахуванням комплексу галузевих і міжгалузевих чинників.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на результатах новітніх теоретичних і прикладних розробок вітчизняних і зарубіжних вчених у даній сфері. При цьому оцінка ефективності технологій оцінювалась з використанням імітаційної фінансово-економічної моделі. Оцінка фінансового стану суб’єктів господарської діяльності виконувалась за допомогою моделей оцінки фінансових коефіцієнтів, а для оцінки рівнів економічної безпеки територій використано моделі розрахунку відповідних індикаторів. Оцінка міжгалузевого ефекту інноваційних рішень здійснена за допомогою моделі міжгалузевого балансу.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі здійсненого наукового дослідження отримані такі результати, які можна кваліфікувати як нові положення: – 

дістало подальшого розвитку поняття інноваційного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень стосовно енергетики, що передбачає урахування різних форм його прояву не лише з точки зору комерційної ефективності, але також з точки зору урахування міжгалузевих чинників, урахування впливу на загрозу банкрутства суб’єктів господарювання та на загрози економічній безпеці територій тощо;– 

доповнено систему показників оцінки економічної ефективності нововведень, яка вдосконалює діючу систему управління інноваційними рішеннями на основі урахування індикаторів фінансового стану суб’єктів господарювання та енергетико-екологічної безпеки відповідної території; – 

вперше запропоновано методичний підхід щодо фінансово-економічної оцінки комплексного інноваційного ефекту, що враховує екстерналії (екологічність), можливі внаслідок впровадження організаційно-управлінських та технологічних інновацій;– 

дістала подальшого розвитку система урахування впливу ендогенних та екзогенних факторів на ефективність інновацій в енергетичній галузі, зокрема врахування міжгалузевих ефектів, зумовлених системним проявом впровадження ресурсозберігаючих технологій;– 

на підставі результатів застосування розробленого методичного підходу встановлено, що використання інноваційних технологій – на прикладі сфери виробництва електроенергії – створює умови для удосконалення діючої системи тарифного регулювання у сфері електроенергетичного ринку в напрямі інтерналізації зовнішніх витрат, що в перспективі дозволить вирішити певною мірою проблему інвестиційного забезпечення та планування інноваційного розвитку енергетичних підприємств;– 

обґрунтовано доцільність включення до складу обов’язкових функцій управління енергетикою обов’язкової комплексної оцінки складових інноваційного ефекту у процесі еколого-економічної експертизи інвестиційних проектів та тарифного регулювання відносин суб’єктів електроенергетичного ринку відповідними структурними підрозділами Міністерства палива та енергетики і Національної комісії з регулювання електроенергетики.

Практичне значення одержаних результатів. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для удосконалення методів розрахунку ефективності впровадження інновацій не тільки в енергетиці, але й в інших галузях під час розробки відповідних методичних рекомендацій. Використання оцінок, одержаних за допомогою запропонованих підходів, дозволить виробити ефективну стратегію інвестиційно-інноваційного забезпечення подолання кризових явищ у ПЕК, а також в інших сферах господарської діяльності.

Практична значимість роботи полягає в пропозиціях щодо поліпшення взаємодії електроенергетики і суміжних галузей. Запропоновані в дисертації методичні рекомендації і моделі використано під час планування виробничо-господарської діяльності організацій і підприємств, спрямованих на досягнення прийнятного рівня економічної стабільності СГД енергетики. Результати роботи використано у розробці системи екологічного контролю в Державному науково-технічному підприємстві “Укренергоефективність” і в акціонерній енергопостачальній компанії “Черкасиобленерго”.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності оцінки й врахування інноваційного ефекту енерготехнологій у розробці методичного підходу щодо комплексної оцінки інноваційного ефекту з врахуванням міжгалузевого впливу. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи допо-відали, обговорювались й одержали схвалення на Міжнародних на-уково-практичних конференціях: “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2000 р.), “Сучасні проблеми управління інноваційною діяльністю і перспективи їх вирішення” (м. Івано-Франківськ, 2001 р.), “Управління організацією: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 2002 р.), “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку” (м. Івано-Франківськ, 2002 р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2002 р.), Російському національному симпозіумі з проблем енергетики (м. Казань, 2001 р.), на постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми енергетичної безпеки” на тему: “Технології енергетики й економічна безпека держави” (м. Київ, 2001 р.), 73-му засіданні Всеросійського постійно діючого наукового семінару “Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики” (м. Туапсе, 2002 р.), науковій конференції з міжнародною участю “Енергетична безпека та економічне зростання” (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 праць загальним обсягом близько 4,7 д.а. Особисто автору належить близько 3,5 д.а. Серед них 7 обсягом 3,5 д.а. – у монографії та у фахових виданнях, 7 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Роботу викладено на 207 сторінках машинописного тексту, що містить 47 рисунків та 73 таблиці, з яких 16 рисунків та 35 таблиць – на окремих сторінках. Спи-сок використаних джерел містить 204 найменування наведено на 21 сторінці. Робота має 7 додатків на 56 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Аналіз стану енергетики у перехідному періоді і можливостей нейтралізації загроз дестабілізації її функціонування” проаналізовано зміст та визначено особливості процесів, що відбуваються в електроенергетиці перехідного періоду, з точки зору їх коректного відображення та врахування у економічній оцінці нововведень. Показано взаємозв'язок між станом енергетики та іншими секторами економіки, а також особливості прояву позитивного та негативного взаємного впливу різних секторів економіки. Особливу увагу звернути також на механізм забезпечення інвестиційного процесу в енергетиці як умови для стабільного енергопостачання в економіці. Аналіз наявних праць у цій сфері показав, що рівень інвестицій в основний капітал у відношенні до ВВП постійно знижується і зменшився з 13,3 % у 1997 р. до 16,8 % у 2002 р. Найбільшу питому вагу у фінансуванні інвестицій мають власні кошти підприємств (майже 67 %), а питома вага кредиторської заборгованості в їхньому балансі складає майже 40 %. Тобто, підприємства кредитують один одного, але їхній кумулятивний прибуток зростає повільніше порівняно з темпом ВВП. За таких умов власні ресурси підприємств не можуть стати основним джерелом фінансування інвестицій. Таким чином, як держава, так і підприємства ПЕК не мають коштів, достатніх для масштабної модернізації ОВФ, оскільки для цього потрібні суми у розмірі десятків млрд. дол. США. Фінансово-кредитна система України – внаслідок розпорошення фінансових ресурсів – також неспроможна функціонувати в інтересах довгострокового інвестування капіталомістких галузей ПЕК.

За цих умов варто звернути увагу на створення спеціальних цільових фондів для реалізації окремих пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, кошти яких можуть формуватися за рахунок державного та місцевих бюджетів, внесків підприємств, організацій, комерційних банків, приватних інвестицій тощо. Особливе місце в даній сфері займає венчурний бізнес у наукомістких і високотехнологічних сферах, який на даний час не набув поширеного розповсюдження внаслідок значного інвестиційного ризику та економічної нестабільності СГД. Проте можливості комерціалізації нововведень створює підвищений рівень мотивації для фінансування інноваційної діяльності.

За відсутності в країні фінансових ресурсів для здійснення інноваційної політики варто створити умови для залучення іноземного капіталу. Це дозволить за певних умов одержати устаткування і технології без збільшення зовнішньої державної заборгованості, збільшити зайнятість населення і надходження в бюджет. За цих умов важливого значення набувають непрямі методи стимулювання інноваційної діяльності і, зокрема, пільговий податковий режим у вигляді “податкових канікул” на період реалізації пріоритетних проектів. Такий підхід може зробити залучення іноземних позикових коштів в Україну економічно доцільним і, власне кажучи, є реальним економічним механізмом повернення цих коштів.

Масштабна реалізація інноваційних рішень (особливо в капіталомістких енергетичних галузях, неможлива без великих інвестицій, а ефективні інвестиції – без інновацій. У підприємств можуть бути кошти, але відсутні організаційно-управлінські механізми реалізації їх ефективного впровадження і, навпаки, за існуючих сучасних технологій немає механізму залучення коштів.

Більш-менш радикальне нововведення в таких надзвичайно інтегрованих виробничих системах, якими є системи енергетики, не може бути здійснене в одній ізольованій підсистемі і тому потребує сумісної взаємодії інших підсистем організаційно-управлінського процесу. Відносно галузей ПЕК необхідна максимально можлива активізація всіх існуючих способів фінансування інновацій. Мова в даному випадку має йти про масове застосування сучасних технологій виробництва електроенергії, інноваційний ефект яких виявляється у багатьох аспектах: підвищенні надійності, економічності й екологічної безпечності енергетичного устаткування, підвищенні рівня економічної стабільності СГД галузі, а також у можливій активізації “точок зростання”. Останнє виявляється в підтримці розвитку деяких важливих суміжних галузей: енергетичного машинобудування, електротехнічної промисловості, металургії тощо). Таким чином, інноваційний ефект організаційно-управлінських і технологічних рішень в енергетиці слід розглядати як множинний вплив на СГД та на навколишнє середовище, який проявляється в змінах рівня економічної, енергетичної та екологічної стабільності економічних суб’єктів, держави і її територій, рівня інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також рівня економічних показників суміжних виробництв.

У другому розділі “Методичні основи оцінки інноваційних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування енергетичного комплексу”, запропоновано систему показників для визначення складових інноваційного ефекту з урахуванням можливостей декількох технологій виробництва енергії і досліджено їх взаємозв’язок. Також враховано особливості саме системи взаємопов'язаних стабілізаційних рішень, приклад яких подано у табл. , і які можна розглядати як інновації, що належать до різних класифікаційних рівнів. Ефективність нововведень, реалізованих у процесі здійснення зазначених рішень, може змінюватися в широких межах залежно від порядку і масштабу відповідних інновацій. Якісний характер можливих форм прояву інноваційного ефекту стабілізаційних рішень різного змісту, врахованих у табл. , показаний на рис. стосовно електроенергетики.

Таблиця 1

Зміст стабілізаційних рішень

Позначення | Зміст рішення

Г1* | Організаційно-економічні і технічні заходи щодо забезпечення надійності роботи діючих енергооб’єктів

Г2 | Удосконалення структури генеруючої потужності

Г3 | Впровадження ефективних технологій спалювання низькоякісного палива

Г4 | Оптимізація режимів роботи енергоустаткування, включаючи автоматизований облік і керування енергоспоживанням

Г5 | Організаційні і технічні заходи щодо скорочення витрат палива, електроенергії і тепла

Г6 | Збільшення обсягу виробництва, відпуску і реалізації енергії

Г7 | Організація ефективної комерційної взаємодії енергопідприємств, а також регламентація діяльності посередників з метою скорочення втрат прибутку

Г8 | Накопичування коштів у цільових галузевих фондах за рахунок збільшення обсягу прибутку і застосування раціональних процедур залучення і використання запозичуваних коштів

Г9 | Стабілізація режиму взаєморозрахунків з постачальниками, бюджетом і кредиторами

Р I | Нормалізація постачання палива, устаткування, запчастин, матеріалів

Р III | Контроль і забезпечення використання споживачами правил користування електричною і тепловою енергією

Д II.1 | Законодавча підтримка рішень з розвитку систем енергетики і їхньому забезпеченню фінансовими ресурсами

Д II.2 | Нормативно-правовий захист об'єктів енергетики від розкрадань і руйнування

Д II.3 | Формування централізованих стабілізаційних фондів

* У позначеннях стабілізаційних рішень, поданих у табл. , відображено класифікацію, відповідно до якої Г відповідає галузевому рівню, Д – загальнодержавному, Р – регіональному (місцевому), I – виробництвам, що забезпечують діяльність енергетичного комплексу, II – нормативно-правовому регулюванню, III – рівню споживання продукції і послуг.

Ефект нововведень в енергетику варто розглядати, як множинний вплив на СГД, на навколишнє середовище і на економічну безпеку держави та її окремих територій, що має прояв у змінах рівнів економічної стійкості економічних суб'єктів, економічної безпеки за складовими (енергетична, екологічна тощо), інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також економічних показників суміжних виробництв. Тому для оцінки інноваційного ефекту варто використовувати комплекс взаємозалежних показників, частина яких має враховуватись для уточнення конкретного змісту і масштабу реалізації відповідного рішення. Ефективність нововведень, що можуть бути названі технологічними інноваціями, залежить від реалізації інших підтримуючих рішень, деякі з яких також можуть розглядатися як нововведення, але не лише технічного, а наприклад нормативно-правового, змісту, що забезпечують взаємну інформаційну, організаційну і ресурсну підтримку. Зазначені нововведення можуть бути відповідним чином класифіковані з урахуванням відомих ознак.

Факторні впливи Функціональні впливи

Рис. . Взаємозв’язок економічної, енергетичної та екологічної безпеки

Р – робоча потужність; Ев – виробництво електроенергії; Есп – обсяг споживання електроенергії; Кз – коефіцієнт зносу ОВФ; Ав – частка власних джерел у балансі електроенергії території; Аз – частка зношеного устаткування в електроенергетиці; ?ек1 – щільність викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу на одиницю території.

Для коректної оцінки реального ефекту будь-якого нововведення, поставленого відповідно до стабілізаційних рішень, необхідно провести всебічну його оцінку з урахуванням розглянутих вище форм прояву. Збільшення значення відповідного показника у табл. показано стрілками, спрямованими вгору (), а зменшення – стрілками, спрямованими вниз (). Застосування ресурсозберігаючих та екологічно безпечних інноваційних технологій в енергетиці, які можна розглядати як базові інноваційні рішення у пріоритетній галузі держави, є чинником розвитку не лише енерговиробництва, але також нових і суміжних виробництв.

Тому відповідні оцінки слід здійснювати, враховуючи систему зв’язків, зображену на рис. у відношенні до технологічного устаткування (група А), на якому масштаб реалізації технологічних інновацій класифіковано такими рівнями: I – експлуатаційне управління, II – модернізація, III – технічне переозброєння та реконструкція, IV – нове будівництво. Вибір конкретного набору показників для оцінки інноваційного ефекту залежить від рівня нововведення, але в усіх без винятку випадках варто робити оцінку інвестиційного потенціалу.

Економічний ефект таких рішень на мікроекономічному рівні полягає у скороченні потреби в інвестиційному капіталі, необхідному для їхнього розвитку (за рахунок підвищення надійності роботи діючих енергоджерел та відповідного технологічного устаткування), екологічний ефект виникає в основному за рахунок скорочення витрат палива і застосування екологічно ефективних технологій низькоякісних палив, а енергетичний ефект – у збільшенні забезпеченості відповідної території електроенергією і теплом. Таким чином, реалізація нововведень, спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище і ОВФ, впливає на показники економічної безпеки за всіма її складовими і має двоїсту форму прояву з точки зору поліпшення інвестиційного забезпечення.

Важливою формою прояву ефекту нововведень є їхній вплив на рівень показників, що характеризують економічну стабільність СГД. Частково це показано на рис. і докладніше – з розкриттям змісту деяких характерних інновацій, реалізованих на рівні підприємства – на рис. .

Інновації саме для того і впроваджують, щоб у перспективі забезпечити приріст інвестиційного капіталу в обсязі, достатньому не лише для компенсації витрат на власну реалізацію, але і для подальшого розвитку СГД у формі розширеного відтворення. Тому варто розглядати ефект інновацій також у формі їхнього інвестиційного потенціалу. Практична реалізація оцінки інноваційного ефекту передбачає виконання розрахунків у послідовності, основні етапи якої подано нижче:

1. Попереднє визначення значень тарифів на електроенергію, які б забезпечували максимальний ВВП за відсутності інноваційних рішень;

2. Визначення СГД з надмірною собівартістю відпуску електроенергії, що перевищує раціональний тариф;

Таблиця 2

Вплив дестабілізуючих факторів на інтегральні індикатори економічної безпеки і на показники економічної стабільності СГД

Дестабілізуючі чинники | Зміна економічних

показників СГД | Зміна інтегральних індикаторів економічної безпеки

1. Скорочення обсягів виробництва, кінцевого споживання, сировинна та напівфабрикатна спрямованість промислового виробництва | Вплив на виробничу

сферу

Вп, БП, R, Фв, Кв;

СВ, Кз | tВВП, tінв,

tвр.б, tпек1,tпек2;

t р.ж, tдем

tвд, tат

2. Фінансова залежність економіки від інших країн, зростання зовнішнього боргу | Вплив на фінансову

стабільність

Кав, Кз.в.к,Км.в.к,

Rф.к, Кі, Кн.к;

Кд, Кп.і, Фл | tВВП,tінв,tвр.б;

tр.ж; 

tат,tвд (зростання за рахунок екологічно небезпечних ОВФ)

3. Деградація навколишнього середовища, недосконала екологічна політика, зокрема використання екологічних платежів не за призначенням | Вплив на використання трудових ресурсів

Зп, ППР, ПВП, Тк;

БП, Rф.к;

СВ, Кз | tпдб, tпек2;

tат, tвд, tдем

Зміст: Вп – обсяг виробництва продукції; БП – балансовий прибуток; R – рентабельність; Фв – фондовіддача; Кв – коефіцієнт оновлення ОВФ; СВ – собівартість; Кав – коефіцієнт автономії; Кз.в.к – коефіцієнт забезпеченості власними коштами; Км.в.к – коефіцієнт маневрування власного капіталу; Rф.к – рентабельність функціонуючого капіталу; Кі – коефіцієнт інвестування; Кн.к – коефіцієнт забезпечення необоротних активів власними коштами; Кд – коефіцієнт дебіторської заборгованості; Кп.і – коефіцієнт позикового інвестування; Фл – коефіцієнт фінансового левереджу; Зп – середня заробітна платня; ПпР – продуктивність праці; ПВП – чисельність промислово-виробничого персоналу; Тк – плинність кадрів; tВВП – темп зростання ВВП; tінв, tвр.б, tПЕК1, tПЕК2 – індикатори інвестиційної, виробничої та енергетичної безпеки відповідно (визначаються обсягом інвестицій в економіку до ВВП на території в чинних цінах, часткою власних джерел в балансі палива і енергії, а також ступенем забезпечення запасами добового попиту споживачів в паливі й енергії); tр.ж, tдем, tат, tвд, tпдб, – індикатори рівня життя, демографічної ситуації, екологічної, продовольчої безпеки.

3. Оцінка наслідків можливих варіантів реалізації процедури банкрутства СГД і вибір таких, які найменше впливають на рівні показників енергетичної та екологічної безпеки відповідної території;

Рис. . Схема впливу технологічних інновацій на економічні, виробничі, фінансові показники окремого СГД енергетики, підприємств суміжних галузей та держави в цілому

СФ – страховий фонд; ІФ – інвестиційний фонд; ІНФ – інноваційний фонд; ФЕН – фонд енергозбереження; ВП – витрати палива; ВР – викиди забруднюючих речовин; ДЗ – дебіторська заборгованість; КЗ – кредиторська заборгованість; Т – тариф на електроенергію; ЕП – екологічні платежі; К – капіталовкладення; ДР – дохід від реалізації; ОП – обсяг продукції; ОК – обіговий капітал; Vcв – валовий випуск продукції суміжних виробництв; Псв, ППсв – податок на прибуток суміжних виробництв; Nб– рівень безробіття; Днас – рівень життя населення; Iсв – поліпшення техніко-економічних показників суміжних виробництв; Vввп – ВВП; Vекс – експорт; Vзб – зовнішній борг.

4.

5.

6.

7.

8.

Ступінь формалізації зазначених вище етапів може бути різним. Етап 1 полягає у визначенні тарифу на електроенергію, який відповідає граничним витратам пза фактичного стану енергокомплексу для відповідної території. Зазначена оцінка потрібна для виявлення тих СГД, що у першу чергу мають потребу в реабілітації. Після виявлення СГД, експлуатація яких є збитковою (етап 2), оцінюють можливість застосування до них одного з варіантів процедури банкрутства з урахуванням сукупності оцінок показників, розрахованих відповідно до етапу 3. Також виключають варіант, що передбачає перепрофілювання СГД, як неможливий стосовно об’єктів сфери основного виробництва енергетики.

Етап 6 реалізують із застосуванням моделей, призначених для оцінювання параметрів фінансових потоків, які використовують також для визначення складових інвестиційного потенціалу, а також економічних наслідків для СГД у разі їх незадовільних екологічних характеристик.

Етап 7 передбачає оцінку міжгалузевого ефекту за різних рівнів тарифу на ринку електроенергії, врахованих під час реалізації етапу 1, з метою визначення зміни стану джерел фінансування, можливих в результаті здійснення нововведень. Під час виконання зазначеного етапу (так само, як і етапу 1), крім власне показників СХД, необхідно враховувати зовнішні витрати, що можуть змінитися залежно від ступеня впливу реалізованих рішень на екологічні характеристики об’єктів інвестування. До зовнішніх витрат можуть бути віднесені також додаткові витрати взаємозалежних галузей у формуванні моделі МГБ і в кінцевому рахунку ідентичні вилученню частини кінцевого продукту.

Реалізація нововведень певною мірою відображається на рівні тарифів, насамперед на електроенергію. Тому етап 8 передбачає визначення об’єктивно обумовленого тарифу на відпущену електроенергію. Остаточно отримані результати оцінюють з точки зору розширення можливостей джерел інвестиційного капіталу, стан яких може змінюватися внаслідок практичної реалізації нововведень. Якщо відбулося деяке поліпшення їхніх можливостей, то доцільно повторити етапи 4–8. Наведена послідовність є процесом формування інвестиційної політики, орієнтованої на впровадження інноваційних рішень, що забезпечують стабілізацію функціонування та розвиток енергетичного комплексу.

У третьому розділі “Аналіз ефективності застосування інноваційних технологій в електроенергетиці” запропонований вище методологічний підхід щодо оцінки інноваційного ефекту нововведень проілюстровано на прикладі різних варіантів їхньої реалізації: на окремих об’єктах, у межах окремої території та на міжгалузевому рівні.

Для безпосередньої оцінки комерційної ефективності технологій виробництва електроенергії застосовано підхід, який передбачає оцінку сукупності технологій на основі параметрів відповідних фінансових потоків чистого грошового доходу (ЧГД), індексу дохідності (ІД), терміну окупності (ТО) інвестицій. Використання зазначеного підходу щодо оцінки сукупності технологій виробництва електроенергії на теплоелектростанціях показало переваги двох технологій: парогазової зі спалюванням природного газу (1); парогазової з внутрішньоцикловою газифікацією твердого палива (2). Для умов України використання першої технології ускладнено обмеженими обсягами природного газу та кількістю придатних для цієї технології електростанцій. Показано також, що використання зазначених технологій істотно позитивно впливає на фінансовий стан СГД. Визначено також вплив зазначених технологій на показники економічної, енергетичної та екологічної безпеки на регіональному рівні. На прикладі однієї з електростанцій показано, що за наявних економічних умов застосування процедури банкрутства до СГД, який має незадовільні фінансові показники, спровокує суттєве погіршення ситуації з точки зору економічної безпеки регіону. Водночас реалізація навіть на одній з ТЕС зазначених вище технологій здатна відчутно поліпшити економічні та екологічні показники територіального рівня. Цей позитивний вплив посилюється після завершення терміну окупності інвестицій.

В табл. розглянуто ситуацію на макроекономічному рівні урахування міжгалузевого ефекту із застосуванням моделі МГБ. Здійснено розрахунки, які передбачають: використання нововведень на обмеженій кількості об’єктів (вихідний варіант 1); врахування зменшення витрат палива (2); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30 % (3,5,7,9); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30 % за умови зменшення витрат палива (4,6,8,10). Усі варіанти розраховано за умови незмінності відпускного тарифу. В табл. показано зміну низки важливих економічних показників, що враховують в МГБ, а на рис. , – можливий розмір податкових надходжень залежно від рівня тарифу на відпущену електроенергію. Наведені результати свідчать про те, що у разі використання розглянутих технологій можливе суттєве збільшення надходжень від оподаткування СГД без збільшення тарифів на електроенергію або зменшення тарифів за збереження існуючого рівня податків.

Таблиця 3

Зведені показники для варіанта 10 (зменшення зовнішніх витрат на 30 % і зменшення споживання палива в електроенергетиці)

Показники | Тариф, коп/кВтгод

9 | 10 | 10,46 | 10,5 | 11 | 11,5 | 12 | 13 | 19 | 21 | 23

Сумарні витрати у галузях, млн. грн. | 205321*

171890 | 228135

190990 | 238629

199775 | 239542

200538 | 250948

210090 | 262355

219638 | 273762

229187 | 296575

248287 | 433456

362883 | 479083

401079 | 524710

439276

Сумарні витрати електроенергетики, млн. грн. | 7445

5144 | 8272

5716 | 8653

5979 | 8686

6001 | 9099

6288 | 9513

6573 | 9927

6860 | 10754

7432 | 15717

10861 | 17372

12005 | 19026

13148

Сумарний прибуток у галузях, млн. грн. | 68683

69539 | 69043

69993 | 69209

70203 | 69223

70222 | 69403

70449 | 69583

70677 | 69763

70904 | 70123

71359 | 72283

74089 | 73003

75000 | 73723

75910

Прибуток електроенергетики, млн. грн. | 5412

7080 | 5805

7658 | 5986

7924 | 6001

7948 | 6198

8236 | 6395

8526 | 6591

8815 | 6984

9393 | 9343

12863 | 10129

14020 | 10915

15177

Сумарний дохід електроенергетики, млн. грн. | 12324 | 13694 | 14324 | 14379 | 15063 | 15748 | 16433 | 17802 | 26018 | 28757 | 31496

Власні витрати електроенергетики, млн. грн. | 506 | 563 | 588 | 591 | 619 | 647 | 675 | 731 | 1069 | 1181 | 1294

Сумарний податок на прибуток у галузях, млн. грн. | 20604,9

20861,5 | 20712,9

20998,0 | 20762,6

21061,0 | 20766,9

21066,5 | 20820,9

21134,6 | 20874,9

21203,0 | 20928,9

21271,2 | 21036,9

21407,7 | 21685,0

22226,8 | 21901,0

22499,9 | 22117,0

22773,0

Податок на прибуток електроенергетики, млн. грн. | 1623,5

2123,9 | 1741,5

2297,4 | 1795,7

2377,3 | 1800,4

2384,3 | 1859,4

2470,8 | 1918,4

2557,8 | 1977,3

2644,4 | 2095,2

2817,8 | 2802,8

3858,9 | 3038,6

4205,9 | 3274,5

4553,0

Рис. . Залежність сумарного податку на прибуток галузей від тарифу на електроенергію

Рис. . Залежність податку на прибуток електроенергетики від тарифу на електроенергію

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне дослідження та практичні розробки, які стосуються методології оцінки й аналізу економічного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень в енергетиці:

1. В умовах, коли стан електроенергетики, визначається надмірною зношеністю ОВФ, значним скорочення обсягу виробництва, зростанням собівартості енергетичної продукції, погіршенням екологічних характеристик виробничих об’єктів та іншими негативними явищами, відновлення прийнятного рівня показників цієї стратегічно важливої галузі можливе лише на основі реалізації комплексу організаційно-управлінських та технологічних рішень інноваційного змісту. Зазначені рішення мають бути спрямовані на досягнення такого стану виробничої бази, який би відповідав сучасним вимогам до надійності, економічності та екологічної безпечності її функціонування. Важливою умовою досягнення максимально позитивного результату реалізації зазначених заходів є об’єктивна кількісна оцінка інноваційного ефекту зазначених рішень.

2. Багатоаспектний характер прояву інноваційного ефекту організаційно-управлінських та технологічних рішень в енергетичному виробництві зумовили необхідність урахування їх впливу не лише на показники комерційної ефективності відповідних інвестиційних проектів, але також впливу на фінансовий стан суб’єктів господарювання, на рівень загроз економічній, енергетичній та екологічній безпеці держави й окремих її територій. З методологічної точки зору це вимагає врахування також впливу відповідних рішень на розмір зовнішніх витрат, адже від їх зменшення суттєво залежить можливість ефективного фінансування інвестиційної діяльності.

3. Множинний характер форм прояву інноваційного ефекту технологічних рішень зумовлює необхідність комбінованого використання методів та моделей економічного аналізу. Традиційні моделі, які використовують для оцінювання параметрів фінансових потоків та інших показників інвестиційного проекту, необхідно доповнювати оцінкою фінансових коефіцієнтів, індикаторів економічної безпеки, інвестиційного потенціалу тощо. Особливу увагу слід звертати за цих умов на припустимість реалізації процедур банкрутства в разі, якщо реалізація певного варіанта інвестиційного проекту через обмеженість фінансування не забезпечує прийнятного рівня фінансової стабільності суб’єкта господарювання. У цьому випадку необхідно враховувати можливу зміну індикаторів економічної безпеки території як обмежень, що визначають припустимість відповідної процедури.

4. Нововведення будь-якого змісту, спрямовані на досягнення максимального рівня інноваційного ефекту в енергетиці, мають, як правило, міжгалузевий характер. Тому необхідно враховувати, по-перше, можливий вплив на ефективність тарифного регулювання відносин суб’єктів електроенергетичного ринку і, по-друге, вплив нововведень на розмір зовнішніх витрат (екстерналій) за межами енергетичних об’єктів. Врахування зазначеного впливу необхідно здійснювати в межах комплексної оцінки відповідних нововведень з використанням моделі міжгалузевого балансу.

5. Використання інноваційних технологій, зокрема у сфері виробництва електроенергії, створює умови для удосконалення діючої системи тарифного регулювання на електроенергетичному ринку в напряму інтернаціоналізації зовнішніх витрат, що у перспективі дозволить зменшити тарифне навантаження на споживачів енергетичної продукції і створити сприятливі умови для фінансування інноваційного розвитку енергетики.

6.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Частоколенко И.П. Условия численной оценки результатов применения технологических инноваций в энергопроизводстве // Актуальные проблемы устойчивого развития. / Под ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. – К.: Общество “Знание” Украины, 2003. – С. 184–192.

2. Частоколенко І.П. Фінансовий стан енергопідприємств і його вплив на рівень енергетичної й екологічної безпеки // Наукові вісті НТУУ "КПІ". – 2003. – №6. – С. 5–10.

3. Частоколенко И.П. Инновационные решения в производстве электроэнергии как способ улучшения финансово-экономических показателей энергопредприятий // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2003. – №6. – С. 79–88.

4. Частоколенко І.П. Технологічні інновації в системах енергетики і їх вплив на економічне зростання // Вісник НУ "Львівська політехніка". Логістика. – 2003. – №472. – С. 531–537.

5. Рыжов В.В., Частоколенко И.П. О влиянии инноваций на риск банкротства субъектов энергетики // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2001. – №2. – С. 82–86. Особистий внесок – запропоновано структуру зв’язку чинників інноваційного змісту на ризик банкрутства суб’єктів господарювання.

6. Рыжов В.В., Частоколенко И.П. Факторы банкротства субъектов хозяйственной деятельности в энергетике как индикатор возникновения угроз энергетической безопасности // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2001. – №4. – С. 74–77. Особистий внесок – запропоновано структуру та показники оцінки зв’язку фінансового стану суб’єктів господарювання в енергетиці та загроз енергетичній безпеці.

7. Караєва Н.В., Частоколенко І.П. Взаємовплив еколого-демографічної складової економічної безпеки та фінансового стану суб‘єктів господарювання // Вісник НУ "Львівська політехніка". Логістика. – 2002. – №446. – С. 314–322. Особистий внесок – проаналізовано значимість впливу фінансового стану енергогенеруючого підприємства на складові соціально-демографічної безпеки.

8. Недин И.В., Рыжов В.В., Орича Дж. Я., Частоколенко И.П. Влияние субъективных факторов на эффективность либерализации рынка электроэнергии // Материалы докладов Российского национального симпозиума по энергетике, 10–14 сентября 2001: Материалы докладов. – Том 3. – Казань: Казан. гос. энерг. ун-т. – 2001. – С. 88–91. Особистий внесок – визначено характер зв’язку фінансового стану енергопідприємств з ефективністю функціонування електроенергетичного ринку.

9. Рижов В.В., Дергачова В.В., Недін І.В., Частоколенко І.П. До оцінки можливостей суб’єктів енергетичного ринку протидіяти загрозі банкрутства // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей III міжнародної наук.-практ. конф. –Львів: Львівська політехніка, 2000. – С. 262. Особистий внесок – визначено характер зв’язку фінансового стану суб’єктів господарювання в енергетиці та загроз енергетичній безпеці.

10. Частоколенко И.П. Банкротство хозяйственных субъектов энергетики и энергетическая безопасность регионов // Управління організацією: регіональні аспекти: Матеріали X Міжнародної наук.-практ. конф., 12–13 квітня 2002 р., м. Чернігів. – К.: Політехніка, 2002. – С. 335–336.

11. Частоколенко І.П. Інноваційна діяльність в процесі виробництва електроенергії як засіб покращення фінансово-господарської діяльності енергопідприємств // Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку: Тези доповідей III Міжнародної наук.-практ. конф., 15 – 19 жовтня 2002 р., м. Івано-Франківськ. – К.: 2002. – С. 142–144.

12. Частоколенко І.П. Вплив фінансового стану енергопідприємства на рівень енергетичної й екологічної безпеки території // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей IV Міжнародної наук.-практ. конф. 7–9 листопада 2002 р. – Львів: Вид-во Львівська політехніка, 2002. – С. 381.

13. Частоколенко И.П. Основные направления реализации экологической политики в энергетике // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Тези доповідей III щорічної Всеукраїнської наук. конф., 23 квітня 2003. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003. – С. 13–15.

14. Екологічний аудит виробництва і території. Навчальний посібник / Єлізаренко Г.М., Недін І.В., Синявський Р.В., Сліпченко В.Г., Частоколенко І.П.; За ред. І.В. Недіна. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2002. – 296 с. Особистий внесок – підрозд. 3.6, 4.4.

АНОТАЦІЯ

Частоколенко І.П. Економічна оцінка інноваційних управлінських рішень в енергетиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління,