МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І.ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ЧЕРНЯЄВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 616.34 + 616.9 - 053.2/.6 : 612.017 : 616 - 08 : 574

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ У РІзНИХ ГРУПАХ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ КРИМУ

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Богадельніков Ігор

Володимирович, Кримський державний медичний

університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України,

завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила

Іванівна, Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри

дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології.

доктор медичних наук, професор Зубарєв Валентин

Львович, Кримський державний медичний

університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України,

кафедра госпитальної педіатрії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

МОЗ України, кафедра дитячих інфекційних хвороб,

м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “_31__” ______жовтня_______2003 року

у 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01

при Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського МОЗ України (95006, м.Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м.Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Автореферат розісланий “__30__” ______вересня_____ 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук А.Д. Сахалтуєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі кишкові інфекції продовжують залишатися однієї з найбільш складних проблем дитячої інфекційної патології. Захворюваність цими інфекціями знаходиться на досить високому рівні у дітей будь-якого віку. Так, за останні десять років в Україні в два рази зросла захворюваність сальмонельозом, спостерігалися спалахи шигельозу (Крамарєв С.О. та співавт., 1997; Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М., 2000; Иванова В.В. та співавт., 2002; Nhiew G.T., Sansonetti P.J., 1999). Однак, значимість гострих кишкових інфекцій визначається не тільки поширеністю, але й тяжкістю проявів, можливістю тяжких ускладнень і навіть летальних наслідків (Кириленко В.А. та співавт., 1997; Кузнецов С.В. та співавт., 2002). Перебіг гострих кишкових інфекцій залежить від цілого ряду причин: віку дитини, стану макроорганізму, дози мікробного інфікування, особливостей збудника, його вірулентності та патогенності (Грищенко В.И. та співавт., 2002; Крамаренко Н.М., 2002; Осипова Г.И., Тихимирова О.В., Бехтерева М.К., 2002). В останні роки все більше уваги приділяється іншим чинникам, здатним впливати на перебіг і наслідки інфекційних хвороб, в тому числі, гострих кишкових інфекцій: екології, міграції населення, соціально-економічних умовам (Андрейчин М.А., Ивахив О.Л., 1998; Прокопів О.В., 1998; Винарська О.І., Черниченко І.О., 1999; Пасиешвили Л.М., 2000). Так, у промислово розвинутих областях України з високим рівнем забруднення навколишнього середовища число випадків шигельозів набагато вище, ніж середні показники в Україні (Фролов В.М. та співавт., 1993; Андрущенко И.Н. та співавт., 2001).

Однією з найважливіших причин високої захворюваності і затяжного перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей варто вважати розвиток вторинної імунної недостатності і порушення в стані чинників неспецифічного захисту.Це проявляється зниженням кількісних і функціональних параметрів неспецифічного захисту та імунітету у дітей під впливом різних несприятливих чинників, що обґрунтовує включення в комплексну терапію при гострих кишкових захворюваннях засобів, які підвищують імунний захист (Бруснік С.Б., Солодченко Т.П., 1999; Гебеш В.В., Громашевська П.П. та співавт., 2002; Новокшонов А.А., Мазенкова Л.Н., Соколова Н.В., 2002). Однак, засоби, що використовуються на сьогоднішній день для імунокорекції, поряд із хорошим терапевтичним ефектом, мають і певні недоліки – є дорогими, не завжди

доступні для широкого застосування і мають, як правило, короткочасний ефект.

Крім того, робіт, що виявляють характер змін чинників неспецифічного захисту та імунітету у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції, зокрема, на гострий шигельоз і сальмонельоз, недостатньо. Відсутність досліджень по вивченню впливу сучасних імунокоригуючих засобів на показники неспецифічного захисту та імунітету у дітей з гострими кишковими інфекціями послужило обґрунтуванням для виконання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною планової науково-дослідної роботи “Клінічний перебіг та імунологічна характеристика деяких інфекційних захворювань у дітей, що прибули в Крим із регіонів Середньої Азії”, проведеної кафедрою дитячих інфекційних хвороб Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, номер державної реєстрації 0195U009968, шифр 1.110.

Мета дослідження: Оцінити клініко-імунологічні особливості гострого шигельозу і сальмонельозу у дітей, що прибули в Крим з регіонів Середньої Азії та у групи дітей, що народилися і постійно мешкають в Криму, та обґрунтувати застосування імунокоригуючих засобів.

Задачі дослідження:

1. Вивчити клінічні особливості гострого шигельозу і сальмонельозу у дітей, що прибули з регіонів Середньої Азії, та у групи дітей, що постійно мешкають у Криму.

2. Визначити основні показники неспецифічного захисту у дітей обох груп.

3. Вивчити основні показники імунітету в цих же групах.

4. Виявити характер впливу біологічно активної добавки “Біотроф” на клінічний перебіг, неспецифічний захист та імунітет у дітей, хворих на гострий шигельоз.

Об’єкт дослідження – діти, хворі різними формами гострого шигельозу і сальмонельозу.

Предмет дослідження – клінічні особливості та порушення в системі імунітету в дітей, хворих на гострі кишкові інфекції з різним екологічним анамнезом. Імуномодулюючий ефект і вплив на клінічний перебіг “Біотрофу” у дітей, хворих середньотяжкими формами шигельозу.

Методи дослідження – анамнестичні, епідеміологічні, клінічні, бактеріологічні, серологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати роботи вказують на необхідність при лікуванні хворих на шигельоз і сальмонельоз враховувати стан неспецифічного захисту та імунітету організму і використовувати методи, спрямовані на корекцію цих порушень. Вперше вивчено клінічні особливості і стан чинників неспецифічного захисту при гострих кишкових інфекціях у дітей в залежності від впливу різних несприятливих обставин. Вперше проведено комплексну порівняльну оцінку імунітету при гостром шигельозі і сальмонельозі у дітей, що прибули з екологічно несприятливих регіонів Середньої Азії, і дітей, що народилися і постійно мешкають у Криму.

Доведено, що несприятлива екологічна обстановка негативно позначається на стані неспецифічного захисту та імунітету при гострих кишкових інфекціях у дітей, що патогенетично обґрунтовує проведення імунологічної корекції. У зв’язку з цим розроблено нову схему імунокоригуючої терапії у дітей при гострому шигельозі з урахуванням ступеня та характеру імунних порушень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи розширюють і поглиблюють розуміння патогенезу шигельозу і сальмонельозу, роль порушення стану чинників неспецифічного захисту та імунного гомеостазу, ступінь яких залежить як від тяжкості захворювання, так і від впливу екологічних умов. Для практичної охорони здоров’я підготовлено клініко-імунологічні і диференційно-діагностичні критерії оцінки тяжкості гострих кишкових інфекцій у дітей, що прибули з регіонів Середньої Азії, та в дітей, що народилися і постійно мешкають в Криму.

Запропонована модифікація патогенетичної терапії та обґрунтовано включення в комплекс лікувальних заходів біологічно активної добавки “Біотроф”, що має імунокоригуючу дію.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертації впроваджені в практичну діяльність Республіканської дитячої інфекційної клінічної лікарні, 2-ї і 3-ї дитячих поліклінік м. Сімферополя, Октябрьської районної лікарні, Нижньогірської ЦРЛ, інфекційної лікарні м. Ялти, а також в курс практичних занять дитячих інфекційних хвороб кафедри дитячих інфекційних хвороб КДМУ ім. С.І.Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана на кафедрі дитячих інфекційних хвороб Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (завідувач кафедри – доктор медичних наук, професор І.В. Богадельников) на базі

Республіканської дитячої інфекційної клінічної лікарні м. Сімферополя. Автором виконано патентний пошук, результати якого висвітлені в розділі “Огляд літератури”, що свідчить про відсутність аналогів наукових розробок. Дисертантом особисто проведено підбір методик дослідження чинників неспецифічного захисту та імунітету; динамічне спостереження за пацієнтами, що надійшли в дитячу інфекційну лікарню. Клінічна оцінка стану дітей, клініко-лабораторних показників; науковий аналіз одержаних результатів і статистична обробка даних, розробка і впровадження методики застосування біологічно активної добавки “Біотроф” також виконані автором. Самостійно сформульовані наукові положення і висновки дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на Міжнародній науковій конференції по формуванню екологічного світогляду (Сімферополь, 1998); Українській науково-практичній конференції з імунології та алергології (Алушта, 1998); V з’їзді інфекціоністів України (Тернопіль, 1998); IV регіональній конференції “БАД “Трофасан-4” і медицина XXI століття” (Ялта, 2000); НПК “БАД серії Біотроф у комплексній реабілітації дітей” (Євпаторія, 2002 ); VI з’їзду інфекціоністів України (Одеса, 2002); науковій конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації” (Київ, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 праць, в тому числі, в наукових журналах, затверджених ВАК – 4, із них самостійно – 3, інші – у співавторстві.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 19 таблицями, 2 рисунками, 3 історіями хвороби і складається зі вступу, огляду літератури, розділу, в якому викладена характеристика матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій. Список використаної літератури містить 363 роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами на базі Республіканської дитячої інфекційної клінічної лікарні м. Сімферополя було проведено клінічне обстеження 201 хворого на гострий шигельоз і сальмонельоз. Контролем служили дані 33 практично здорових дітей, що прибули із Середньої Азії, і 35 дітей, що народилися і постійно мешкають у Криму.

Використовувалися наступні методи дослідження: загальноклінічне обстеження; біохімічні методи (визначення вмісту серомукоїду і сіалових кислот), оцінка стану неспецифічного захисту організму (рівень вмісту лізоциму, пропердину і комплементу; ферментативної та функціональної активності нейтрофілів); імунологічне дослідження (показники гуморального і клітинного імунітету). Діагноз гострих кишкових інфекцій встановлювався на підставі епідеміологічних, анамнестичних, клінічних даних, результатів серологічного дослідження крові і бактеріологічного дослідження калу.

201 хворий на гострі кишкові інфекції (шигельоз і сальмонельоз) були розділені на наступні порівняні за статтю і віком групи: І – 50 осіб, яка включила дітей, що прибули із регіонів Середньої Азії із широким застосуванням пестицидів, хворі на шигельоз; ІІ – 61 дитина, хвора на шигельоз, що народилася і постійно мешкаєть у Криму; ІІІ – 48 осіб, що прибули із регіонів Середньої Азії, хворі на сальмонельоз; IV– 42 дитини, хворих на сальмонельоз, що народилися і постійно мешкають у Криму. Від момента прибуття в Крим із Середньої Азії до момента обстеження у дітей І та ІІІ груп минуло в середньому 2-3 роки. Оцінка захворювання проводилася за тяжкістю захворювання, ступінь якої визначали, виходячи з вираженості загальної інтоксикації і проявів ураження шлунково-кишкового тракту. Діагноз ставився згідно з класифікацією Н.І.Нісевич і В.Ф.Учайкіна (1990). Для вивчення терапевтичного ефекту проведеного лікування були сформовані дві групи: основна – 27 дітей, хворих на гострий шигельоз, які отримували в якості лікування крім основної терапії у вигляді дієти, антибактеріальних препаратів, ферментів, дезінтоксикації - БАД “Біотроф-4” (виробництво КПФ “Інтерпом”, ТУУ 22294479.001-2001; до 2000 р. – виробництво НПП ТОВ “Біоком”, ТУУ 19191474.001 – 93). Препарат призначали протягом 12-14 днів за 30 хвилин до їжі по 5-8 г 4 рази на день. Група порівняння – 35 хворих на гострий шигельоз, які отримували тільки загальноприйняту терапію.

Статистична обробка результатів проводилася методом варіаційної статистики на ЕОМ IBM PC. Обчислювалася середня арифметична (М) і середня помилка середньої арифметичної (m). Для оцінки статистичної значимості розходжень між середніми величинами, що зіставляються, використовували критерій t по Ст’юденту і вірогідності розходження (р), приймаючи за достовірний рівень значення, починаючи з р<0,05.

Використано систему баз даних Fox Pro 2.6 Statistica 4.3. for Windows. Кореляційні коефіцієнти розраховувалися на персональному комп’ютері IBM PC Pentium-233-Mhz за програмою MS Excel v.5.0. Усі спеціальні дослідження проведені автором самостійно.

Результати досліджень та їх обговорення

Наші дослідження показали, що серед хворих на гострий шигельоз в групі дітей із Середньої Азії переважно зустрічалися середньотяжкі – 70% і тяжкі – 20% форми захворювання, в групі хворих, що постійно мешкають в Криму – середньотяжкі (52,4%) і легкі (44,3%) форми. При сальмонельозі встановлена однотипова картина: в групі дітей із Середньої Азії середньотяжкі форми захворювання діагностовані в 58,3% випадків, тяжка – у 37,5%; у постійних мешканців Криму – 66,7% були середньотяжкі форми захворювання і тільки 9,5% випадків – тяжкі. Виявлений характер перебігу шигельозу і сальмонельозу в дітей у різних групах не виключає можливість пестицидів знижувати опір організму до інфекційної патології.

При вивченні основних показників гострої фази запалення в дітей при шигельозі було виявлено підвищення вмісту сіалових кислот і серомукоїду при легкій формі захворювання в І –й групі на 33% і 50%, в ІІ –й на 23% і 40%, а при тяжкій формі – на 71% – сіалові кислоти і 144% – серомукоїд в І –й групі і на 64% і 113% відповідно – у ІІ-й групі хворих дітей.

Динаміка зміни вмісту сіалових кислот і серомукоїду при сальмонельозі була однотиповою і полягала в підвищенні їх рівня з 29% і 112% в ІІІ – й групі і 18% і 67% в IV–й при легких формах захворювання до 63% і 194% в ІІІ –й і 59% і 160% у IV –й групах при тяжких формах. Між ступенем тяжкості, запальними змінами в організмі та екологічною обтяженістю існує досить тісний причинний зв’язок і кореляційна залежність. Більш вираженому запаленню відповідає великий ступінь тяжкості та екологічна обтяженість пестицидами. Максимальні зміни були виявлені при тяжкій формі захворювань у групі дітей, що прибули із Середньої Азії.

Зміни гуморальних чинників неспецифічного захисту вивчені шляхом кількісного визначення вмісту лізоциму, пропердину і комплементу в сироватці крові показали, що в хворих на шигельоз і сальмонельоз є значні порушення неспецифічної резистентності організму, що залежать від етіології і ступеня тяжкості захворювання, а також, можливо, екологічної обтяженості пестицидами (табл.1).

У хворих на шигельоз відбувалося зниження всіх показників неспецифічного захисту. Мінімальні зміни відзначалися при легких формах захворювання і максимальні – при тяжких. Крім того, при середньотяжких і тяжких формах шигельозу зниження показників в І-й групі було більш значним, ніж у ІІ-й , і відрізнялося за рівнем вмісту навіть у період реконвалесценції, що

свідчить про інтенсивність місцевого антигенного навантаження і ступеня пошкодження тканин при шигельозі, а також про додаткове пригнічення чинників природної резистентності в групі дітей, що прибули із регіонів Середньої Азії з широким застосуванням пестицидів. При сальмонельозі з боку гуморальних чинників неспецифічного захисту було виявлено їх підвищення при легких і середньотяжких формах, більш виражене в IV – й групі дітей. При тяжкій формі сальмонельозу відзначалося зниження вмісту пропердину і комплементу, більш значне в ІІІ - й групі хворих на тлі збереженого підвищення лізоциму, але в найменьшому ступені, що можливо пов’язано з розвитком токсемії і бактеріємії при сальмонельозі, виснаженні бактерицидної активності крові і формуванні циркулюючих імунних комплексів.

При оцінці стану клітинних чинників неспецифічного захисту були встановлені однотипові зміни при шигельозі і сальмонельозі у вигляді зниження ФІ; ФЧ і ПЗ, вмісту глікогену і пероксидази і підвищення рівня лужної та кислої фосфатаз. Ступінь зміни цих показників залежав від тяжкості захворювання та екологічної обтяженості. У дітей І-ї та ІІІ-ї груп при легкій формі захворювання відбувалося зниження ФІ, ФЧ і ПЗ, в середньому, на 30-40%, у ІІ –й та IV-й групах – на 20-30%, а при тяжких формах – на 50-65% в І-й та ІІІ-й групах і 35-43% – у ІІ – й та IV-й групах (р<0,01). Вміст лужної та кислої фосфатази збільшувався в 2,2-2,5 рази в групі дітей із Середньої Азії та у 2-2,3 рази у постійних мешканців Криму при легких формах кишкових інфекцій і в 3,8-4,3 рази в І-й та ІІІ-й групах і в 2,8-3,9 рази у ІІ - й та IV- й групах дітей при тяжких формах. Виявлені зміни свідчать про функціональну і ферментативну незрілість нейтрофілів, порушення їх функції, особливо виражених на тлі додаткового впливу пестицидів. Нормалізації показників при середньотяжких і тяжких формах не відбувалося до 8-10 дня хвороби і вірогідно відрізнялися від показників здорових дітей (р<0,05). Вивчення стану гуморального імунітету шляхом визначення вмісту ІgА, ІgМ, ІgG і ЦІК у крові виявило, що у хворих на шигельоз зміна вмісту імуноглобулінів відрізняється від їх рівня при сальмонельозі, дані представлені в табл. 2.

У групі дітей, хворих на гострий шигельоз, було виявлено зниження ІgА на тлі підвищеного вмісту ІgМ, ІgG і ЦІК. При легкій формі шигельозу в І-й групі рівень ІgA був зніжен на 19% і на 15% у постійних мешканців Криму в порівнянні з показниками здорових дітей. Тяжка форма шигельозу супроводжувалася зниженням ІgA в І-й групі на 59% і на 44% у ІІ-й. Значним було підвищення ІgM – на 41% в І-й і на 17% у ІІ-й групах при легкій формі, на

92% і на 58% відповідно при тяжкій формі. Рівень ІgG підвищувався на 20% в І-й і на 5% в ІІ-й групах при легкій формі і на 31% і 21% відповідно при тяжкій формі шигельозу. Сальмонельоз супроводжувався крім однотипного зниження ІgA, зниженням рівня ІgG на тлі підвищення рівнів ІgМ і ЦІК. Вміст ІgG при легкій формі сальмонельозу був на 13% нижче, ніж у здорових дітей, що прибули із Середньої Азії, і на 7% - в корінних мешканців Криму; при тяжкій формі – на 36% і 24% відповідно. Поясненням різнонаправленої зміни ІgG може бути розходження в антигенній структурі збудників шигельозу і сальмонельозу та деяких патогенетичних моментів цих інфекцій у дітей. Вміст ІgМ і ЦІК, в середньому підвищувався при легких формах на 40-50%, при тяжких – на 150-180% в групі дітей із Середньої Азії; у групі дітей, постійних мешканців Криму, підвищення було менш вираженим: при легкій формі шигельозу і сальмонельозу – на 18-29%, при тяжкій – на 80-115% (р<0,01).

При дослідженні Т- і В- клітинного імунітету у хворих дітей була відзначена однотиповість змін Т-клітинного імунітету при шигельозі і сальмонельозі, що залежить від ступеня тяжкості захворювання та екологічного неблагополуччя. Одержані дані показали зниження вмісту СD3+, СD4+, СD8+ при легких формах кишкових інфекцій в І-й та ІІІ-й групах: -Т - лімфоцитів на 17%, Т-хелперів – на 30%, і Т-супресорів – на 16%. У ІІ-1 та IV-й групах це зниження було менш вираженим – на 14%, 21% і 12% відповідно. Максимальні відхилення з боку цих показників спостерігалися при тяжких формах: в І-й та ІІІ-й групах – на 40-50%, в ІІ-й та IV- й групах – на 30-45% (р<0,01).

З боку В-системи імунітету (вміст СD72+) при шигельозі відзначалося їх зниження пропорційне тяжкості та екологічної обтяженості в І-й групі від 20% до 38%, в ІІ-й– на 16- 32%. Сальмонельоз супроводжувався підвищенням кількості СD72+ на 16-43% при легкій формі і на 25-74% при тяжкій відповідно в IV-й та ІІІ-й групах. Виявлена різнонаправлена зміна показників клітинного імунітету, можливо, пов’язана з розходженням структури ліпополісахаридного комплексу збудників, що при шигельозі і сальмонельозі виникає стан, схожий на вторинний імунодефіцит, та може служити додатковим диференційно-діагностичним критерієм. Приймаючи до уваги наявність глибоких змін з боку неспецифічного захисту та імунітету при середньотяжких і тяжких формах, більш виражені в групі дітей, що прибули із регіонів Середньої Азії з інтенсивним застосуванням пестицидів в комплексну терапію шигельозу була включена БАД “Біотроф-4”, що має протизапальний, імунокоригуючий ефект, який покращує обмінні процеси в клітинах. Оцінка ефективності обраної тактики лікування проводилася

шляхом визначення клінічного перебігу, основних показників гострої фази запалення, неспецифічного захисту та імунітету. Основни показники неспецифічного захисту наведені в табл.3.

Таблиця 3.

Динаміка основних показників неспецифічного захисту та

функціональної активності нейтрофілів в залежності від схеми лікування

В основній групі дітей на тлі застосування БАД “Біотроф-4” відбувалася єфективніша нормалізація сіалових кислот і лізоциму – в середньому в 1,7-1,8 рази більше, ніж у групі порівняння, що одержувала лікування без включення в комплексну терапію біологічно активної добавки. Не менш важливою була динаміка показників функціональної і ферментативної активності нейтрофілів, ступень нормалізації яких була в 1,5-2 рази більше у групі дітей, що одержували модифікаційну терапію.

Основни показники імунітету наведені в табл.4.

Таблиця 4.

Динаміка основних показників імунітету в залежності

від тактики лікування

Ступень нормалізації вмісту імуноглобулінів, ЦІК, показники Т- і В-системи імунітету в 2,0-2,5 рази були вище в основній групі, ніж у групі порівняння. Крім того, на тлі застосування БАД “Біотроф-4” у дітей відбувалося зникнення диспептичного і загальнотоксичного синдромів, в середньому на 2-3 дні раніше, ніж у порівнянній групі, що підтверджує досить високу терапевтичну ефективність комплексної терапії з включенням біологічної добавки.

Таким чином, результати нашої роботи показали, що в гострому періоді кишкових інфекцій, шигельозу і сальмонельозу, відбуваються значні порушення в стані неспецифічних чинників захисту та імунологічної реактивності організму, що за своїми ознаками нагадують вторинний імунодефіцит. Екологічно несприятливі чинники збільшують негативні зрушення в гомеостазі дитячого організму, що патогенетично обґрунтовує застосування протизапальної та імунокоригуючої терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертації встановлені значні порушення стану чинників неспецифічного захисту та імунітету, що призводить до тяжкого перебігу шигельозу та сальмонельозу, найбільш вираженому у дітей, які прибули із регіонів Середньої Азії.

1. У дітей, що прибули із екологічно обтяжених регіонів Середньої Азії, шигельоз і сальмонельоз протікають з більш тяжкою клінічною симптоматикою, ніж у хворих, що народилися і постійно мешкають в Криму.

2. При шигельозі і сальмонельозі у дітей відбувається значне порушення стану чинників неспецифічного захисту та імунітету, ступінь змін яких залежить від етіології, тяжкості захворювання та екологічної обтяженості.

3. На тлі пригнічення функціональної активності лейкоцитів (ФІ, ФЧ, ПЗ) при шигельозі відбувається зниження вмісту комплементу, лізоциму, пропердину, прямопропорційне тяжкості захворювання, при сальмонельозі спостерігається підвищення вмісту лізоциму при всіх формах захворювання, комплементу і пропердину – при легких і середньотяжких формах та зменьшення їх вмісту при тяжких. Більш виражені порушення показників неспецифічного захисту виявляються в групі дітей, що прибули з екологічно обтяжених регіонів.

4. У дітей, хворих на гострий шигельоз і сальмонельоз, відбувається пригнічення функціональної активності Т-системи імунітету, при якому зниження вмісту СD4+- більш значне, ніж CD8+, що тягне за собою зменьшення ІРІ. У дітей, що прибули із регіонів Середньої Азії, ці порушення найбільш виражені.

5. При шигельозі відбувається зниження загальної кількості CD72+ та їх

функціональної активності; при сальмонельозі загальна кількість CD72+ збільшується, функціональна активність при цьому залишається пригніченою, що в найбільшій мірі виражено у хворих, що прибули із екологічно обтяжених регіонів.

6. Порушення гуморального імунітету у хворих на гострий шигельоз і сальмонельоз виражені значніше при середньотяжких і тяжких формах захворювання, мають особливості в залежності від етіології захворювання. При шигельозі відбувається підвищення IgG, ІgМ, ЦІК і зниження ІgА, при сальмонельозі знижуються ІgА і IgG, а підвищеними залишаються IgM, ЦІК у сироватці крові. У дітей, що прибули із екологічно обтяжених регіонів, ці зміни носять більш глибокий характер.

7. Включення в комплексну терапію шигельозу БАД-“Біотроф-4”, яка має протизапальний та імунокоригуючий ефект, сприятливо впливає на клінічний перебіг захворювання. Це виявляється більш швидким зменшенням інтоксикації організму, укороченням тривалості диспепсичного синдрому, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу організму, скорочує терміни перебування хворих у стаціонарі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для більш адекватної оцінки тяжкості захворювання, раціонального вибору базової та імунокоригуючої терапії доцільно проводити імунологічне обстеження хворих на гострі кишкові інфекції, особливу увагу приділяючи дітям, що прибули із регіонів з екологічним неблагополучям.

2. Показники неспецифічного захисту (лізоциму, пропердину, комплементу) та імунітету (IgG i CD72+) з’являються додатковими диференційно-діагностичними критеріями захворювання, його тяжкості і прогнозу.

3. Запропанованая модифікація лікування шигельозу з використанням БАД – “Біотроф-4” позитивно впливає на клінічний перебіг, вираженість запального процесу і захисні механізми організму, що є показанням до ії вживання.

4. Препарат “Біотроф-4” доцільно призначати дітям з екологічно обтяженим анамнезом при середньотяжких формах гострих кишкових інфекцій по 5-8 г 4 рази на день за 30 хвилин до їжі протягом 12-14 днів під контролем імунологічного обстеження.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черняева Е.С. Некоторые особенности клиники и неспецифической реактивности при острых кишечных инфекциях у детей, прибывших из регионов Средней Азии и проживающих в неблагоприятных социально-экологических условиях //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ин-та им. С.И. Георгиевского. – Том 133, Ч. II. –Симферополь. – 1997. –С.124-130.

2. Черняева Е.С. Влияние продуктов серии “Трофосан” на гуморальную реактивность детей, больных острыми кишечными инфекциями //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Том 134, Ч. II. –Симферополь. –1998. –С.282 -286.

3. Черняева Е.С. Показатели острой фазы воспаления при острыхкишечных инфекциях у детей и их взаимосвязь с экологией //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. –Том 137, Ч. II. –Симферополь. – 2001. –С.217 -219. (Співавт. Усова С.В., Козлов В.С., Бездольна Т.М., Прокудіна Л.І.). Автор приймала участь в імунологічних дослідженнях та вивченні білків гострої фази запалення при ГКІ у дітей.

4. Черняева Е.С. Клиническая эффективность биологически-активной добавки “Трофосан-4” у детей, больных острым шигеллезом. // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. –Т. 4. –С.245-247.

5. Черняєва О.С. Вплив “Трофосанів” на деякі показники гомеостазу організму при гострій дизентерії і вірусному гепатиті “А” //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4. – С.48. (Співавт. Богадельников І.В., Плештис С.А., Вихрева О.А., Бобришева А.В., Халілов Е.Я.) Автором самостійно проведені імунологічні дослідження при гострій дизентерії.

6. Черняєва О.С. Динаміка субпопуляції Т- системи лімфоцитів у дітей з гострою дизентерією на тлі застосування “Трофосану-4”. // Актуальні питання клінічної інфектології: Матер. V-з’їзду інфекціоністів України. –Тернопіль. – 1998. –С.197-198.

7. Черняєва О.С. Клініко-імунологічні особливості гострих кишкових інфекцій у дітей, що проживають в екологічно несприятливих районах.// Актуальні

питання клінічної інфектології: Матер. V-з’їзду інфекціоністів України. –Тернопіль. – 1998. –С.199-200.

8. Черняева Е.С. Клинико-иммунологические особенности острых кишечных инфекций у детей, прибывших в Крым из хлопкосеющих регионов Узбекистана // Проблемы формирования экологического мировоззрения: Тр. международ. конф. – Симферополь. –1998. –С.203-204. (Співавт. Богадельников І.В., Халілов Е.Я.) Автором самостійно проведено узагальнення матеріалу при гострих кишкових інфекціях.

9. Черняева Е.С. Факторы неспецифической защиты при острых кишечных инфекциях у различных групп детей Крыма // I-й нац. конгр. України з імунології, алергології та імунореабілітації: Зб. тез.–Алушта.–1998. –С.149 -150. (Співавт. Богадельников І.В., Омеров М.М., Прокудіна Л.І.). Автором вивчено стан неспецифічного захисту при ГКІ в дітей та з’ясовані їх особливості в залежності від екологічної обтяженості.

10. Черняева Е.С. Клинический иммунокорригирующий эффект применения “Трофосана” у детей при острых кишечных инфекциях //Матер. IV региональной конф. “БАД – “Трофосан” и медицина XXI века. – Ялта. – 2000. –С.27-29. (Співавт. Богадельников І.В.). Автором з’ясований імунокоригуючий ефект застосування БАД-“Трофосан” при ГКІ в дітей.

11. Черняева Е.С. Влияние биологически активной добавки “Трофосан-4” на показатели острой фазы воспаления у детей, больных острыми кишечными инфекциями //Вестник физиотерапии и курортологии. –2001. –№4. –С.91. (Матер. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию со дня рождения профессора Бычковского В.Н. Симферополь. –2001.) (Співавт. А.В. Міронова) (Автор приймала участь у вивченні білків гострої фази запалення при ГКІ у дітей).

12. Черняєва О.С. Вплив біологічно-активної добавки Трофосан-4 на захисні механізми організму дітей, хворих на шигельоз //Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: Матер. VI з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). – Тернопіль. – 2002. –С.269-270. (Співавт. Бобришева А.В., Усова С.В.). Автором з’ясований імунокоригуючий ефект застосування БАД-“Трофосан” при шигельозі у дітей.

13. Черняева Е.С.Применение биологически активной добавки “Биотроф” при острых кишечных инфекциях и гепатите “А” у детей: Методические рекомендации. – Симферополь: Арго, 2002. –16 с. (Співавт. С.А. Плештис. М.М. Омеров, А.В. Бобрышева, Э.Я. Халилов, Л.И. Прокудина). Автором самостійно проведені клінічні та імунологічні дослідження при гострій

дизентерії у дітей, що прибули із Середньої Азії.

14. Черняєва О.С Доцільність застосування імунокоригуючої терапії при гострому шигельозі та сальмонельозі у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2003. – №1. – С.84. (Матер. конф. “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації”) (Співавт. Дябіна Т.А., Бобришева А.В., Бездольна Т.М.) Автором самостійно проведені імунологічні дослідження при гострому шигельозі та сальмонельозі.

АНОТАЦІЯ

Черняєва О.С. Клініко-імунологічні особливості гострих кишкових інфекцій у різних групах дитячого населення Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2003.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики і лікування гострих кишкових інфекцій, зокрема, шигельозу і сальмонельозу, з урахуванням впливу на дитячий організм несприятливих чинників екологічної обстановки, в тому числі, пестицидів.

У результаті проведеного дослідження встановили, що шигельоз і сальмонельоз протікають у дітей на тлі глибоких порушень стану неспецифічного захисту та імунітету організму, більш виражених у дітей, що прибули з екологічно обтяжених регіонів Середньої Азії.

Найважливішими лабораторними критеріями тяжкості і додатковим диференційно-діагностичним критерієм гострих кишкових інфекцій є вивчення вмісту гуморальних чинників неспецифічного захисту (лізоциму, пропердину, комплементу), імуноглобулінів (IgА і IgG), В- системи імунітету (СD72+).

Додаткове включення в комплекс лікувальних заходів БАД “Біотроф –4” має виражену протизапальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу дію і дозволяє достовірно скоротити строки перебування в стаіонарі та прискорює одужання.

Ключові слова: шигельоз, сальмонельоз, екологія, пестициди, неспецифічний захист, імунітет, лікування, біологічно активна добавка.

АННОТАЦИЯ

Черняева Е.С. Клинико-иммунологические особенности острых кишечных инфекций в различных группах детского населения Крыма. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности –14.01.10 – педиатрия. – Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МОЗ Украины, Симферополь, 2003.

Диссертация посвящена совершенствованию диагностики и лечения острых кишечных инфекций, в частности, шигеллеза и сальмонеллеза, с учетом воздействия на детский организм неблагоприятных факторов экологической обстановки, в том числе пестицидов. С этой целью обследован 201 ребенок, больной острым шигеллезом и сальмонеллезом, 98 человек (дети, прибывшие из регионов Средней Азии с широким применением пестицидов) и 103 человека – дети, родившиеся и постоянно проживающие в Крыму.

Больных шигеллезом в І-й группе было 50 человек, во ІІ-й – 61; сальмонеллезом – 48 человек в ІІІ-й группе и 42 – в IV-й. Для оценки терапевтической эффективности БАД “Биотроф-4” при шигеллезе были сформированы дополнительные две группы: основная, которая получала эту добавку и группа сравнения, получавшая общепринятую терапию без применения БАД –“Биотроф-4”.

Полученные данные свидетельствуют о том, что важнейшей причиной более тяжелого и затяжного течения шигеллеза и сальмонеллеза у детей является нарушение состояния факторов неспецифической защиты и иммунитета, а также негативное влияние пестицидов на иммунный гомеостаз детского организма.

Установлено, что шигеллез и сальмонеллез протекают у детей на фоне глубоких нарушений состояния неспецифической защиты и иммунной реактивности, что проявляется в повышении содержания белков острой фазы воспаления, снижением уровня лизоцима, пропердина и комплемента при шигеллезе, более выраженные при тяжелых формах в группах детей, прибывших из экологически неблагоприятных регионов. При сальмонеллезе изменения со стороны лизоцима, пропердина и комплемента имели свои особенности в виде их повышения при легких и среднетяжелых формах заболевания.

Изменения функциональной и ферментативной активности нейтрофилов были однотипными при шигеллезе и сальмонеллезе в виде их снижения, зависящего от тяжести и экологической отягощенности. Не менее

выраженные изменения были обнаружены при изучении гуморального и клеточного иммунитета. Были выявлены различия в изменении содержания IgG и В- лимфоцитов в зависимости от этиологии заболевания: снижение CD72+ и повышение IgG при шигеллезе и повышение содержания CD72+ и снижение IgG при сальмонеллезе прямопропорциональное тяжести заболевания и экологической отягощенности организма.

Общепринятая дезинтоксикационная, антибактериальная, регидратационная и симптоматическая терапия не приводила к нормализации вышеуказанных показателей к моменту окончания лечения в стационаре.

В результате проведенного сравнительного исследования установлено, что дополнительное включение в комплекс терапевтических мероприятий БАД “Биотроф-4” значительно ускоряло нормализацию иммунного гомеостаза организма, сокращало длительность интоксикационного и диарейного синдромов и сроки пребывания в стационаре.

Ключевые слова: шигеллез, сальмонеллез, экология, пестициды, неспецифическая резистентность, иммунитет, лечение, биологически активная добавка.

SUMMARY

Chernyaeva E.S. Clinico-immunological peculiarities of acute intestinal infections in different groups of the children’s population of Crimea. – Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in medical sciences by speciality 14.01.10 –pediatrics. – Crimean state medical university named after S.I. Georgievsky Ministry of Public Health Protection of the Ukraine. - Simferopol, 2003.

The thesis is devoted to perfecting of diagnostics and treatment of acute intestinal infections, in particular, shigellosis and salmonollosis, with the acount of effect on a children’s organism of the unfavorable factors of ecological circumstances, including pesticides.

As a result of spent research is established, that shigellosis and salmonollosis flow in children on a background of heavy disturbances of a state of a nonspecific resistance both immune reactivity of an organism and more expressed in children who have arrived from ecologically burdened regions of Central Asia.

Major laboratory measures of heaviness and additional differential-diagnostic criterions of acute intestinal infections is learning of the content of the humoral factors of a nonspecific defence (lysozyme, properdin, complement),

immunoglobulins (IgA and IgG), B-system of immunity (CD72+).

The inclusion in a complex of medical measures of BAA “Boitrof-4” renders expressed anti-infammatory, desintoxicational, immunocorrigated action and allows rehabilly to reduce terms of stay in a hospital and quicken recovery.

Key words: shigellosis, salmonollosis, ecology, immunity, biological active addition.

ПереЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БАД – біологічно активна добавка

ПЗ – показник завершеності фагоцитозу

ФІ – фагоцитарний індекс

ФЧ –фагоцитарне число

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

CD3+ –Т-лімфоцити

CD4+ –Т-хелпери

CD8+ –Т-супресори

CD72+ –В-лімфоцити

Ig – імуноглобуліни