ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ЧЕПУРНА Віта Сергіївна

УДК 616.233-24.-057.874:825

ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ

ШКОЛЯРІВ 11- 13 РОКІВ З ХРОНІЧНИМИ БРОНХІТАМИ ТА ПНЕВМОНІЯМИ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківській державній академії фізичної культури

Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент

Пєшкова Ольга Володимирівна,

Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри фізичної реабілітації і спортивної медицини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єрьоміна Олена Леонідівна,

Українська медична стоматологічна академія, Міністерство

охорони здоров'я України, завідувач курсом лікувальної

фізичної культури та спортивної медицини;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шепеленко Галина Петрівна,

Харківський державний педагогічний університет імені

Г.С. Сковороди, доцент кафедри циклічних видів спорту.

Провідна установа: Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і

спорту, кафедра фізіології, спортивної медицини і фізичної реабілітації, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 12 грудня 2003 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розіслано 11 листопада 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Проблема погіршення стану здоровя школярів в Україні є взагалі однією з найгостріших у соціальній програмі суспільства. За матеріалами міністерства освіти України близько 60% дошкільників і школярів мають різні порушення у стані здоров'я (В.П.Соломін та ін., 1999). За даними статистики стан здоров'я кожного четвертого школяра має відхилення, а на момент закінчення школи тільки 5% школярів є практично здоровими (С.С.Острополец та ін., 1999). Захворювання органів дихання, особливо хронічні, завдають велику шкоду організму дітей. Одними з найбільш поширених захворювань у цьому віці є хронічні неспецифічні захворювання легенів (Л.М.Клячкін, 1997; С.С.Хортієва; 2000).

Зростаюча частота хронічних бронхолегеневих захворювань у шкільному віці в останнє десятиріччя робить актуальним вивчення нових, високоефективних, по-можливості, індивідуальних та безпечних методів лікування. Тому на сьогодні у різних галузях медицини поряд з традиційною медикаментозною терапією використовуються і немедикаментозні методи лікування та реабілітації (В.В.Дьяченко, 1991; В.В.Кархут, 1992; В.Погорєлов, 1999; та ін.). У тому числі, велика роль належить фізичним вправам як важливому патогенетичному фактору. При комплексному лікуванні школярів на хронічний бронхіт та пневмонію, фізична реабілітація є важливим фактором оздоровчого впливу на організм. В теперішній час поширюються нетрадиційні заходи фізичної реабілітації, у тому числі і лікувальна фізична культура, яка ґрунтується на використанні елементів гімнастики Хатха-Йога (А.Н.Зубков, 1991; М.В.Смірнова, 1999; Розамунда Белл, 2000).

Етапна система реабілітаційних заходів об’єднує лікарні, диспансери, санаторії. Кожний з цих перелічених закладів вирішує завдання процесу реабілітації різноманітними, присутніми йому засобами. Однак, питання етапної реабілітації не знаходять достатньо повного відображення у системі реабілітації. При цьому звертає на себе увагу тимчасовий характер цих заходів, які використовуються, коли хронічна форма захворювань потребує постійного спостереження та виконання фізичних вправ з боку школярів. Разом з цим, середні загальноосвітні школи, які не належать до системи реабілітації можуть бути занесені в етапну систему реабілітації.

У літературі нами не знайдено наукових праць із вивченням впливу нетрадиційної гімнастики Хатха-Йога на функціональний стан організму та фізичну підготовленість школярів середніх загальноосвітніх шкіл з хронічними бронхітами та пневмоніями.

Викладене розкриває сутність і стан наукових завдань, обґрунтовує необхідність рішення цієї проблеми та дає підставу для проведення наукових досліджень, що й зумовило актуальність даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Держкомспорту України на 1998-2000 рр. за темою 2.4.5. “Розробка інформаційно-технічних засобів та методів для інтенсифікації навчально-тренувального та тренувально-оздоровчого процесу”, номер державної реєстрації 0196U4021293 та Зведеного плану науково-дослідної роботи на 2001-2005 рр. Держкомспорту України за темою 2.1.15. “Розробка єдиного інформаційного середовища навчання у вищих спортивних навчальних закладах, як засіб підвищення ефективності навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу”, номер держреєстрації 0101U006467.

Об’єкт дослідження: реабілітаційний процес школярів спеціальної медичної групи з хронічними бронхітами та пневмоніями в умовах уроків фізичної культури загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: методика лікувальної гімнастики з використанням йогівських асан, дихальної гімнастики, елементів релаксації та аутотренінгу для школярів у віці 11-13 років, які займаються у спеціальній медичній групі з хронічними бронхітами та пневмоніями.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методики лікувальної гімнастики та дослідження її ефективності в умовах шкільних уроків для учнів спеціальної медичної групи з хронічними бронхітами та пневмоніями.

Відповідно до цього були поставлені наступні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методи дослідження:

1. Теоретичні: аналіз науково-методичної літератури.

2. Емпіричні: бесіди, анкетування школярів.

3. Педагогічні: спостереження, тестування, експеримент.

4. Медико-біологічні методи.

5. Комп’ютерне моделювання.

6. Методи математичної статистики.

Наукова новизна дисертаційної роботи:

-

-

Практичне значення полягає у застосуванні методики лікувальної гімнастики для даної категорії школярів спеціальної медичної групи в умовах загальноосвітньої школи, а також, поліклініки, лікарсько-фізкультурного диспансеру, стаціонару, санаторію, у допомогу методистам лікувальної фізичної культури, викладачам фізкультури.

За результатами дисертаційного дослідження складені практичні рекомендації, які впроваджені в роботу середніх загальноосвітніх шкіл м. Харкова: СЗШ №59 (акт впровадження від 23 березня 2001 р.), СЗШ №39 (акт впровадження від 5 березня 2001 р.), СЗШ №127 (акт впровадження від 3 квітня 2001 р.), СЗШ №130 (акт впровадження від 9 квітня 2001 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, розробці і безпосередньому виконанні основного обсягу теоретичної та експериментальної роботи, аналізі й узагальненні отриманого матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були подані на І Всеукраїнській науковій конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 1999), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2000), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 2000), ІV міській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (Харків, 2001), інститутській науково-практичній конференції Харківського державного інституту фізичної культури “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 2001), V Міжнародній науковій конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 2001).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у сіми статтях та у двох тезах, із них шість наукових статей у фахових виданнях ВАК України. Усі публікації підготовлено самостійно.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладено на 191 сторінці, текс містить 16 рисунків і 49 таблиць. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури містить 167 джерел, з них 20 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми і доцільність дослідження, визначено мету і завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, особистий внесок здобувача, описано шляхи апробації результатів дослідження, вказано кількість публікацій за темою дисертації, її структуру і обсяг.

У першому розділі “Сучасні фізкультурно-оздоровчі підходи у застосуванні засобів фізичної реабілітації для учнів з хронічними неспецифічними захворюваннями легенів” проаналізовано сутність фізичного виховання у спеціальних медичних групах, подається порівняльний огляд літератури з використанням різноманітних методик лікувальної гімнастики, подається узагальнення немедикаментозних заходів фізичної реабілітації у спеціальних медичних групах, висвітлено загальну характеристику захворювань органів дихання й анатомо-фізіологічні особливості органів дихання дослідженого контингенту.

У процесі аналізу літературних джерел особливе значення надавалося вивченню впливу методик лікуваної гімнастики на організм школярів з хронічними захворюваннями органів дихання.

Проведений теоретичний аналіз науково-методичних робіт дозволив відокремити гімнастику Хатха-Йога, бо саме вона найсуттєво впливає на механізм розвитку хвороби. Найбільш глибоко вплив гімнастики Хатха-Йога висвітлено в працях Т.Е.Васильєва (1990), Т.Ф. Востокова (1991), Ю.М.Іванова (1991), Г,Є.Лах Ман Чун (1992), В.А.Скуміна (1994), Л.І.Латохіної (1997), Ж.Дешане (2001) та ін.

Здійснений аналіз літературних джерел дав підстави для дослідження впливу фізичних вправ гімнастики Хатха-Йога, як одного з напрямків сучасних підходів у лікувальній фізичній культурі.

У другому розділі “Методи і організація досліджень” обґрунтовано зміст взаємодоповнюючих методів дослідження, які адекватні меті та завданням, подається організація дослідження.

У роботі використані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, анкетування, педагогічні методи (спостереження, тестування, експеримент), антропометрія, пневмотахометрія, спірометрія, частота дихання, гіпоксичні проби, пульсометрія, артеріальна тонометрія, комп’ютерне моделювання, методи математичної статистики.

Дослідження проводилися у 4 етапи протягом 1997 – 2001 рр.

Перший етап (1997 – 1998 рр.) полягав у вивченні наукової і методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів за напрямками досліджень.

На другому (1998 – 1999 рр.) розроблено методику лікувальної фізичної культури на основі гімнастики Хатха-Йога, укладено спеціальні методичні рекомендації до особливостей техніки навчання, здійснено відбір обстеженого контингенту.

На третьому етапі (1999-2000 рр.) проводився основний педагогічний експеримент стосовно ефективності експериментальної методики.

Четвертий етап досліджень (2000-2001 рр.) передбачав математичне опрацювання даних, отриманих під час експерименту, оцінку рівня їхньої вірогідності, а також містить у собі узагальнення результатів досліджень і формування висновків.

У дослідженні взяли участь 163 школяра 11-13 років обох статей на базі медичного центру здоров'я середньої загальноосвітньої школи №59 м. Харкова.

Учні з хронічними бронхітами та пневмоніями, які віднесені до спеціальної медичної групи, між собою були розподілені у порядку добровільного вибору в експериментальну або у контрольну групу (табл. 1).

Учні експериментальної групи займалися за розробленою методикою лікувальної фізичної культури з використанням йогівських асан, дихальної гімнастики (“повне дихання”), елементів релаксації і аутогенного тренування.

Таблиця 1

Характеристика обстеженого контингенту у залежності від статі, віку та групи

Вік | Групи осіб

Експериментальна група | Контрольна група | Основна група

Стать | Стать | Стать

Хлопці | Дівчата | Хлопці | Дівчата | Хлопці | Дівчата

11 років | 12 | 7 | 10 | 8 | 10 | 10

12 років | 10 | 8 | 10 | 7 | 10 | 10

13 років | 8 | 8 | 8 | 7 | 10 | 10

Усього: | 30 | 23 | 28 | 22 | 30 | 30

Усього: | 53 | 50 | 60

Усього: | 163

Учні контрольної групи займалися за стандартною методикою, яка була складена на основі “Методичних рекомендацій щодо реабілітації осіб з хронічними захворюваннями органів дихання”.

Практично здорові учні були віднесені до основної групи. Вони займалися за комплексною програмою з фізичної культури для середніх загальноосвітніх шкіл.

Заняття в групах проводилися тричі щотижня протягом 7 місяців за розкладом уроків фізичної культури, тривалістю по 45 хвилин. Частота самостійних занять в експериментальній і контрольній групах складала 6-7 разів на тиждень, тривалістю по 15-30 хвилин.

Заняття проводилися з жовтня 1999 р. по травень 2000 р.

У третьому розділі “Результати досліджень рівня фізичного розвитку, функціонального стану кардіореспіраторної системи і загальної фізичної підготовленості школярів 11-13 років” окремо з урахуванням статі та віку надано порівняльний аналіз рівня фізичного розвитку, функціонального стану кардіореспіраторної системи, фізичної підготовленості школярів 11-13 років.

Для отримання даних про фізичний розвиток школярів, були вивчені такі параметри людського тіла, як довжина та маса тіла, окружність грудної клітки і функціональна ознака – життєва ємність легенів. Порівнюючи показники дівчат експериментальної і контрольної груп з показниками дівчат основної групи, можна відзначити, що в усіх вікових групах, крім дівчат 13 років, була визначена різниця показників довжини і маси тіла. На відміну від показників фізичного розвитку хлопців, вірогідність відмінностей встановлена лише у дівчат (р<0,05).

Показники окружності грудної клітки при вдиху у хлопців і дівчат як експериментальної, так і контрольної груп збільшувалися усього на 1 см.

Прямим показником функціональних можливостей системи зовнішнього дихання і непрямим показником максимальної площі дихальної поверхні легенів є величина життєвої ємності легенів (ЖЄЛ). При порівнянні середніх показників ЖЄЛ школярів, які страждають на захворювання органів дихання, з показниками ЖЄЛ основної групи, відзначалася тенденція до зниження їх в усіх вікових групах у хлопців і дівчат спеціальної медичної групи.

На підставі отриманих антропометричних показників проведено аналіз якісної характеристики фізичного розвитку. Зростовий індекс Кетле дав можливість оцінити ступінь гармонійності фізичного розвитку школярів. Показники індексу Кетле відповідали нормі (220-360 г) для цього віку.

Проведене анкетування показало, що крім скарг на кашель, учні мають і супутні скарги: на головний біль – 46,4 %-90,9 %; на біль у ділянці серця – 6,7 %-43,5 %; у ділянці шлунку – 36,4-53,3 %; печінки – 18,2 %-65,2 %; хребта – 17,9 %-69,6 %. Хлопці контрольної групи більш скаржилися на головний біль, на біль у ділянці шлунку, печінки. Проте відсотковий склад був меншим ніж у хлопців експериментальної групи. Значна частина дівчат, як і хлопців, також скаржилася на головний біль. Однак у дівчат експериментальної групи великий відсоток скарг був на біль у ділянці серця та печінки. Практично однаково розподілилися відсотки між дівчатами експериментальної і контрольної груп на скарги у ділянці хребта, на біль у ділянці шлунку. У деяких з учнів основної групи були скарги на біль однієї з перелічених ділянок. Аналіз результатів анкетного опитування свідчив про те, що 56,7 % хлопців експериментальної і 50,0 % контрольної груп, а також 47,8 % дівчат експериментальної, 40,9 % контрольної групи займається фізичної культурою, більшість школярів вказали на варіант “ранкова гімнастика”. У хлопців і дівчат основної групи однаковий відсоток позитивних відповідей на це запитання – 83,3 %.

Важливим показником характеристики функціональних можливостей при хронічних захворюваннях органів дихання є визначення стану дихальної системи. Вивчення показників проби Штанге (затримка дихання на вдиху), Генчі (затримка дихання на видиху) в експериментальній і контрольній групах свідчило про закономірне їх зниження порівняно з нормою для школярів 11-13 років.

Порівняльна характеристика показника частоти дихання (ЧД) експериментальної і контрольної груп показує його аналогічність і відсутність статистичної різниці в усіх вікових групах (р>0,05). Середні показники ЧД школярів 11 років експериментальної групи становлять: 24,00±1,38 дих.рух·хв – 1 у дівчат і 23,17±0,51 дих.рух·хв – 1 у хлопців, що практично не відрізняється від показників ЧД школярів 11 років контрольної групи: 23,50±0,50 дих.рух·хв – 1 у дівчат, 23,30±0,56 дих.рух·хв – 1 у хлопчців (р>0,05).

За результатами пневмотахометрії (ПТХМ) показники швидкості вдиху та видиху між контрольною і експериментальною групами як у хлопців, так і у дівчат статистично не розрізнялись (р>0,05). У нашому випадку порушення бронхіальної прохідності спостерігалися лише у дівчат 11 років контрольної групи (швидкість видиху – 5,25±0,16 л·сек – 1, швидкість вдиху – 5,44±0,11 л·сек–1) і у хлопців 13 років експериментальної групи (швидкість видиху – 4,56± 0,20 л·сек – 1, швидкість вдиху – 4,81±0,16 л·сек – 1).

При порівнянні показників функціонального стану дихальної системи між контрольною і експериментальною групами статистичної різниці не було виявлено (р>0,05).

Аналіз кореляційних взаємозв’язків показників функціонального стану дихальної системи засвідчив наявність невеликої кількості достовірних зв’язків. Так, виявлено сильний взаємозв’язок між пробами з затримкою дихання Штанге та Генчі в усіх групах у хлопців і дівчат. Межі взаємозв’язку швидкості вдиху та видиху різних груп коливалися від 0,34 у практично здорових хлопців до 0,79 у дівчат контрольної групи.

Для характеристики функціонального стану серцево-судинної системи використовувалися такі показники, як: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ). За результатами досліджень у хлопців і дівчат експериментальної і контрольної груп спостерігалася тенденція до збільшення показників ЧСС в стані спокою. Норма ЧСС у спокої становить: у хлопців – 72- 74 уд·хв – 1; у дівчат – 75-78 уд·хв – 1. У нашому випадку середні показники ЧСС в стані спокою в експериментальній групі становлять: у дівчат 11 років – 89,14±0,45 уд·хв – 1, у дівчат 12 років – 90,72±0,12 уд·хв – 1, у дівчат 13 років – 93,72±0,18 уд·хв – 1; у хлопців 11 років – 87,48±0,22 уд·хв – 1, у хлопців 12 років – 85,80±0,26 уд·хв – 1, у хлопців 13 років – 89,22±0,22 уд·хв – 1.

Аналогічні показники ЧСС спостерігалися в контрольній групі.

При порівнянні показників АТ контрольної і експериментальної груп між собою, статистичної різниці не виявлено (р>0,05).

При оцінці кореляційного зв’язку ЧСС з показниками АТ виявилось, що він був у межах 0,35-0,53. Встановлено сильний кореляційний зв’язок систолічного із діастолічним тиском як у хлопців, так і у дівчат.

Для вивчення загальної фізичної підготовленості учнів використовували комплекс тестів, який дав можливість оцінити швидкісно-силові якості (стрибки у довжину з місця та з розбігу), швидкість (біг на 60 м) та гнучкість хребетного стовпа (нахил тулуба уперед з положення стоячи). Результати рухових тестів порівнювались з окремими контрольними нормативами комплексної програми “Здоров'я” для загальноосвітніх навчальних закладів. Як показав аналіз отриманих контрольних тестів, у хлопців і дівчат експериментальної і контрольної груп, результати не відповідали нормативам. Результати стрибків у довжину з місця у дівчат 11 років становили 111,4±2,6 см, у хлопців 11 років – 121,6±2,1 см. Результати стрибків у довжину з розбігу у дівчат 11 років становили 208,5±7,0 см, у хлопців 11 років – 228,3±4,1 см.

За результатами Гарвардського степ-тесту, швидкість відновлення після навантаження експериментальної і контрольної груп можна оцінити як незадовільну в усіх вікових групах. При цьому більш високі показники були у хлопців. Їхню швидкість відновлення можна оцінити як нижче середнього. Результати після виконання степ-тесту школярів основної групи були набагато кращі: у хлопців – добрі та відмінні, у дівчат – нижче середнього. Співставлення даних загальної фізичної підготовленості і швидкості відновлення між контрольною і експериментальною групами вказувало в цілому на відсутність статистичної різниці між ними (р>0,05).

У четвертому розділі “Методика лікувальної гімнастики у фізичній реабілітації школярів з хронічними бронхітами та пневмоніями у спеціальних медичних групах” надано характеристику розробленої нами методики і загальноприйнятої класичної методики лікувальної гімнастики, які були застосовані на заняттях зі школярами.

Запропонована нами методика лікувальної гімнастики містить дані про вплив окремих йогівських вправ; зміст занять підготовчого, основного і заключного періодів; рекомендації по застосуванню техніці навчання “повного дихання”, техніці навчання асан, техніці навчання релаксації з елементами аутогенного тренування; рекомендації про дозування навантажень на уроках і самостійних заняттях (табл. 2).

У розробленій нами методиці лікувальної гімнастики, яка ґрунтується на елементах гімнастики Хатха-Йога, основою техніки є прийняття визначеної пози, прибуття в ній певний час, сполучення рухів із диханням.

Таблиця 2

Приблизний комплекс вправ для хворих хронічними бронхітами, пневмоніями

№ | Назва асан | Схема

1 | 2 | 3

1. | Комплекс вправ “Доброго ранку, сонце!”

2. |

“Поза лотоса”.

3. |

“Пальмова поза”.

4. |

“Поза змії”.

5. |

“Поза коника”.

6. |

“Стійка на плечах”.

7. |

“Поза для всіх частин тіла”.

8. |

“Поза риби”.

9. |

“Поза йоги”.

10. | “Поза голови корови”.

11. | “Мертва поза”.

12. | “Алмазна поза”.

13. | Дихальні вправи.

Під час виконання асан неприпустимі напруження м’язів, незручність. Увага концентрується на диханні тільки через ніс. Характерною особливістю Хатха-Йоги є уповільнення швидкості виконання вправ, що веде до збільшення навантаження, сприяє вихованню сили, м’язового відчуття і, як наслідок, удосконалюється управління руховою діяльністю. Швидке виконання асан перешкоджає концентрації крові у визначених ділянках тіла. Як дренажні вправи, виконуються асани: “качалка”, “стійка на плечах”, “поза для всіх частин тіла”. У процесі заняття школярі виконували навантаження низької інтенсивності з пульсом 110-130 уд·хв – 1. Процес відбору фізичних навантажень містить визначення основних складових: кількість повторень вправи; тривалість кожної вправи; швидкість виконання вправ; тривалість перерв і зміна їхнього характеру; ускладнення вправ; вихідне положення.

На відміну від розробленої нами методики лікувальної гімнастики, загальноприйнята методика складається з вправ динамічного характеру: динамічних вправ, коригуючих вправ, вправ спортивно-прикладного характеру, вправ з предметами, вправ на снарядах. Додавалися рухливі ігри, естафети. Як дренажні вправи використовувалися звукові дихальні вправи. Навантаження було середньої інтенсивності при ЧСС – 140-160 уд·хв – 1.

Кожна з методик лікувальної гімнастики відрізняється характером навантаження, технікою рухів і способами регулювання навантаження. За спрямованістю навантаження методики не відрізняються. Під час виконання вправ малої і середньої інтенсивності розвиваються аеробні можливості.

Приведені в п’ятому розділі роботи “Результати дослідження ефективності методик лікувальної гімнастики, які були застосовані у спеціальних медичних групах” дані ґрунтуються на результатах проведеного педагогічного експерименту і подані порівняно до груп досліджуваних.

Аналіз динаміки досліджених показників фізичного розвитку дозволяє визначити їх позитивну динаміку, як у хлопців, так і у дівчат усіх груп. У школярів експериментальної і контрольної групи статистично вірогідної різниці зазнали такі показники, як довжина тіла, ЖЄЛ, окружність грудної клітки на вдиху (р<0,01). Життєва ємність легенів у школярів експериментальної групи поліпшилась на 0,68- 0,91 л, у школярів контрольної групи – на 0,58-0,75 л (р<0,05). Істотних змін цього показника досягли хлопці 13 років. У стані вдиху окружність грудної клітки школярів експериментальної групи достовірно зросла з 1,00 см до 5,28-6,62 см, у школярів контрольної групи – з 1,00 см до 5,00-5,63 см.

Аналіз кореляційних взаємозв’язків показників фізичного розвитку школярів 11-13 років засвідчив наявність великої кількості сильних зв’язків. При порівнянні кореляційних взаємозв’язків досліджуваних груп між собою під час первинного обстеження і після проведення курсу лікувальної фізичної культури різниці не виявлено.

Аналіз масо-зростового індексу Кетле у більшості вікових груп мав позитивну динаміку, але не був статистично вірогідним.

При повторному анкетному опитуванні скарги на кашель зменшилися в обох групах (контрольній і експериментальній) у хлопців і дівчат. Найкращий результат був у дівчат експериментальної групи. Найбільш позитивна динаміка відповідей на запитання про супутні скарги відмічена у хлопців і дівчат експериментальної групи. При первинному опитуванні у дівчат експериментальної групи скарги на головний біль складали 87,0 %, при повторному – 39,1 %; у дівчат контрольної групи, відповідно – 90,9 % і 59,1 %. Скарги на біль у ділянці серця у дівчат експериментальної групи становили 43,5 % - при первинному опитуванні і 0 % - при повторному; у дівчат контрольної групи, відповідно – 27,3; і 4,5 %. У хлопців експериментальної групи скарги на біль у ділянці шлунку до курсу лікувальної фізичної культури складали 53,3 %, після курсу – 6,7 %; у хлопців контрольної групи до курсу лікування – 42,9 %; після курсу – 46,4 %. Змінилося ставлення школярів до занять фізичною культурою. Про це свідчить 100-відсоткові позитивні відповіді на запитання: “Чи займаєтесь Ви фізичною культурою?”. Водночас варто взяти до уваги суб’єктивну оцінку відповідей школярів на це запитання.

З аналізу вивчених показників зовнішнього дихання в усіх групах на кінець навчального року спостерігалась вірогідна позитивна динаміка. Якщо порівнювати тривалість затримки дихання на вдиху між експериментальною і контрольною групами, то показники проби Штанге в експериментальній групі були краще. У середньому, у хлопців, показник підвищився на 26,24 - 28,10 с у перших і на 20,20 – 24,90 с – у других. У дівчат експериментальної групи показник підвищився на 22,71 – 24,88 с, у дівчат контрольної на 20,62–24,00 с. Найкращий час затримки дихання на вдиху реєструвався у хлопців 12 років (покращення значення на 28,10 с), у дівчат 13 років (на 24,88 с). Аналогічна тенденція до підвищення спостерігалася при затримці дихання на видиху (проба Генчі). Значення показників проб з затримкою дихання при порівнянні спеціальних медичних груп із основною групою відповідали показникам практично здорових школярів. Нормі відповідали показники проби Генчі (у хлопців і дівчат), а показники проби Штанге – лише в експериментальній групі 11 років.

При вивченні частоти дихання можна стверджувати, що в усіх групах показник мав виражену тенденцію до зниження. Причому, порівняльна характеристика даних груп свідчить про те, що більш позитивні статистично достовірні результати відзначені у школярів експериментальної групи (р<0,0001). Показники ЧД у хлопців експериментальної групи при первинному обстеженні становлять 24,25±0,62 дих. рух·хв – 1, при повторному – 18,13±0,61 дих. рух·хв – 1; у хлопців контрольної групи, відповідно – 23,00±0,46 дих. рух·хв–1, 18,00±0,37 дих. рух·хв – 1.

При порівнянні результатів дослідження до і після педагогічного експерименту можна відмітити певну тенденцію до підвищення швидкості вдиху і видиху школярів експериментальної групи. Вірогідну позитивну динаміку показників пневмотахометрії мали школярі тільки експериментальної групи (р<0,05).

Дослідження показників пневмотахометрії дозволило встановити, що протягом навчального року результати хлопців 13 років експериментальної групи свідчили про нормалізацію стану бронхіальної прохідності (швидкість видиху – 6,00±0,21 л·сек – 1, швидкість вдиху – 5,88±0,15 л·сек – 1). Тоді як до початку циклу занять у хлопців спостерігалися порушення бронхіальної прохідності. У дівчат 11 років контрольної групи такого покращення стану бронхіальної прохідності не спостерігалося (швидкість видиху – 6,06±0,19 л·сек – 1, швидкість вдиху – 6,25±0,18 л·сек – 1).

Динаміка показників функції серцево-судинної системи дозволила визначити певні зміни частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.

Під впливом занять лікувальної фізичної культури відзначено тенденцію до зниження ЧСС у хлопців і дівчат досліджених груп. Змінилися також показники артеріального тиску. Вірогідрну позитивну динаміку артеріального тиску мали всі обстежені експериментальної групи (р<0,01), як систолічного тиску (хлопці – на 8,3 мм рт. ст.; дівчата – на 10,4 мм рт. ст.), так і діастолічного (хлопці – на 8,4 мм рт. ст.; дівчата – на 10,9 мм рт. ст.). У більшості обстежених хлопців і дівчат різних вікових груп контрольної групи зниження артеріального тиску було статистично невірогідним (р>0,05) (табл. 3).

Наведені дані дають змогу вважати, що запропоновані методики лікувальної гімнастики сприяють вдосконаленню функції серцево-судинної системи, її більш економічної діяльності та розвитку адаптаційних процесів.

Кореляційні взаємозв’язки показників серцево-судинної системи засвідчили наявність середніх (r=0,35-0,94) і сильних зв’язків.

Динаміка швидкісно-силових здібностей за результатами стрибків у довжину з місця та розбігу характеризувалась вірогідним поліпшенням обох показників (р<0,0001). Результати стрибків у довжину з місця у дівчат експериментальної групи збільшились у середньому на 40,4 см, у дівчат контрольної групи – на 32,2 см, у дівчат основної групи – на 22,7 см. Найінтенсивніше зростання результатів у дівчат визначено у віковій групі 13 років. У хлопців експериментальної групи цей показник підвищився у середньому на 28,3 см, у хлопців контрольної групи – на 27,5 см, у хлопців основної – на 14,3 см. Односпрямованість змін спостерігалася при порівнянні результатів дівчат контрольної (на 41,3 см) і експериментальної (на 43,5 см) груп у стрибках у довжину з розбігу. У дівчат основної групи результат поліпшився на 34,7 см. Для хлопців трьох груп у стрибках у довжину з розбігу характерною була аналогічна динаміка.

Таблиця 3

Показники функціонального стану серцево-судинної системи експериментальної і контрольної груп

Показ-ники | Вік | Експериментальна група (хлопці) | Експериментальна група (дівчата)

Первинне | Повторне | t | p | Первинне | Повторне | t | p

ЧСС,

уд·хв–1 | 11 | 87,48±0,22 | 78,50±0,22 | 13,61 | <0,0001 | 89,14±0,45 | 74,60±0,29 | 16,91 | <0,0001

12 | 85,80±0,26 | 76,20±0,26 | 13,33 | <0,0001 | 90,72±0,12 | 75,80±0,18 | 27,13 | <0,0001

13 | 98,20±0,22 | 78,00±0,26 | 29,28 | <0,0001 | 93,72±0,18 | 76,50±0,31 | 24,60 | <0,0001

СТ,

мм рт.ст. | 11 | 115,00±1,51 | 106,70±1,88 | 4,51 | <0,0001 | 110,00±3,09 | 104,30±2,97 | 2,32 | <0,01

12 | 114,00±1,63 | 106,00±2,21 | 4,08 | <0,001 | 112,50±1,64 | 102,50±1,63 | 5,52 | <0,0001

13 | 112,50±1,64 | 103,80±1,83 | 4,68 | <0,0001 | 120,00±0 | 105,00±1,88 | 10,95 | <0,0001

ДТ,

мм рт. ст. | 11 | 75,00±1,51 | 66,70±1,88 | 4,51 | <0,0001 | 74,29±2,02 | 65,70±2,97 | 3,85 | <0,001

12 | 74,00±1,63 | 66,00±2,21 | 4,08 | <0,001 | 71,25±1,25 | 62,50±1,64 | 5,15 | <0,0001

13 | 71,25±2,27 | 62,50±1,63 | 4,44 | <0,001 | 80,00±0 | 65,00±1,88 | 10,95 | <0,0001

Контрольна група (хлопці) | Контрольна група (дівчата)

Показ-ники | Вік | Первинне | Повторне | t | p | Первинне | Повторне | t | p

ЧСС,

уд·хв–1 | 11 | 85,20±0,32 | 79,20±0,29 | 7,69 | <0,0001 | 85,50±0,59 | 78,80±0,47 | 6,50 | <0,0001

12 | 85,20±0,24 | 80,40±0,22 | 7,06 | <0,0001 | 90,00±0,31 | 82,30±0,28 | 10,00 | <0,0001

13 | 85,50±0,25 | 80,30±0,18 | 7,88 | <0,0001 | 92,52±0,20 | 84,80±0,34 | 10,58 | <0,0001

СТ,

мм рт. ст. | 11 | 114,00±1,63 | 111,00±1,00 | 1,85 | >0,05 | 111,25±2,95 | 108,80±3,00 | 0,41 | >0,05

12 | 115,00±1,67 | 112,00±2,00 | 1,56 | >0,01 | 115,71±2,02 | 111,40±1,40 | 2,33 | <0,01

13 | 111,25±1,25 | 105,00±1,88 | 3,53 | <0,001 | 118,57±1,43 | 114,30±2,00 | 1,24 | >0,01

ДТ,

мм рт. ст. | 11 | 75,00±1,67 | 70,00±1,50 | 2,81 | <0,01 | 75,00±1,89 | 70,00±2,70 | 2,34 | <0,01

12 | 75,00±1,67 | 72,00±2,00 | 1,56 | >0,01 | 75,71±2,02 | 71,40±1,40 | 2,33 | <0,01

13 | 68,75±2,27 | 65,00±1,90 | 1,84 | >0,05 | 77,14±1,84 | 72,90±2,90 | 1,94 | >0,05

Примітка. СТ – систолічний артеріальний тиск, ДТ –діастолічний артеріальний тиск.

Також проявляється тенденція до поліпшення в показниках бігу на 60 м і гнучкості. У дівчат експериментальної групи були дещо вищі показники бігу на 60 м (на 0,48 с), ніж у дівчат контрольної групи (на 0,44 с) і дівчат основної групи (на 0,26 с). Проте хлопці контрольної групи мали дещо кращі результати (на 0,49 с), ніж хлопці експериментальної (на 0,47 с) і основної групи (на 0,30 с). Не зважаючи на позитивні зміни результатів бігу на 60 м, динаміка в трьох групах була статистично невірогідною. Гнучкість відзначалась більш суттєвим збільшенням в експериментальній групі (у дівчат – на 11,5 см, у хлопців – на 9,9 см) (р<0,0001). У контрольній групі збільшення становив: у дівчат – на 4,7 см, у хлопців – на 4,9 см (р<0,01). У дівчат основної групи результат збільшився лише на 2,6 см (р<0,01), у хлопців – на 3,0 см (р<0,01).

Результат аналізу показників загальної фізичної підготовленості свідчить про можливість їх порівняння з контрольними нормативами школярів основної медичної групи. Результати школярів контрольної і експериментальної груп коливались між оцінками три і чотири. Найменша динаміка підвищення загальної фізичної підготовленості встановлена в основній групі.

За період дослідження результати індексу Гарвардського степ-тесту покращились в експериментальній і контрольній групах: від незадовільної до середньої оцінки у дівчат і від нижче середньої оцінки до гарної і відмінної у хлопців. Більш висока оцінка відзначена у дівчат 11 років експериментальної групи та у дівчат 12 років контрольної групи. У хлопців експериментальної групи краща оцінка швидкості відновлення організму відзначається у віці 12 років, у хлопців контрольної групи – в 13 років. У дівчат основної групи швидкість відновлення прирівнюється до гарної оцінки, у хлопців – до відмінної.

Своєчасне попередження і корекція бронхолегеневих захворювань у шкільному віці може здійснюватися при можливості їхнього моделювання в кожному конкретному випадку. Тому для уточнення позитивної оцінки запропонованої методики та порівняння її з класичною методикою були використані трендові моделі. Зміна вивчених показників у функції часу має цілком закономірний характер. За допомогою електронних таблиць Excel, дані криві були апроксимовані трендовими моделями часового аналізу. Були розглянуті кілька типів рівнянь: лінійний, степенний, логарифмічний, поліноміальний та експоненційний. Виявилено, що досить докладне наближення до даних педагогічного експерименту надають рівняння лінійного, поліноміального та логарифмічного типу.

На графіках одночасно зображено динаміку результатів проведених досліджень – суцільною лінією та поверх неї пунктирною лінією – апроксимальну криву. Як видно з графіків, упродовж навчального року математична модель показників цілком графічно збігається з динамікою результатів проведених досліджень (рис. 1).

У шостому розділі “Аналіз та узагальнення одержаних результатів” підбито підсумки проведених досліджень. Результатами досліджень вважались: 1. Результати оцінки фізичного розвитку школярів; 2. Результати показників кардіореспіраторної системи; 3. Результати загальної фізичної підготовленості школярів: показники рівня розвитку швидкісно-силових здібностей, швидкості та гнучкості; 4. Результати прогнозування часових змін досліджених показників; 5. Методика лікувальної фізичної культури з використанням йогівських асан, дихальної гімнастики, елементів релаксації та аутотренінгу для школярів з хронічними бронхітами та пневмоніями.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз і узагальнення даних літературних джерел дозволили зробити висновок, що є методики лікувальної гімнастики, які базуються на йогівських асанах і пранаямі і відзначають позитивний вплив гімнастики Хатха-Йога на рівень

Рис. 1. Динаміка та моделювання досліджених показників дівчат експериментальної групи

діяльності різних систем організму. Але нами не знайдено наукових праць із вивченням впливу гімнастики Хатха-Йога на функціональний стан організму та фізичну підготовленість школярів 11-13 років з хронічними бронхітами та пневмоніями.

2. Учні, які віднесені до спеціальної медичної групи, при складанні рухових тестів (біг на 60 м, стрибки у довжину з місця та розбігу, гнучкість) показали при первинному обстеженні недостатню фізичну підготовленість; мали знижені показники зовнішнього дихання (ЖЄЛ, ПТХМ, гіпоксичні проби Штанге і Генчі, ЧД); в межах норми були показники фізичного розвитку (довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки); тенденція до збільшення спостерігалась у показниках функціонального стану серцево-судинної системи (ЧСС, АТ); швидкість відновлення організму після навантаження можна оцінити як незадовільну (Гарвардський степ-тест). Дослідженні показники учнів основної групи не відповідали нормам.

3. Проведений педагогічний експеримент підтвердив, що розроблена та впроваджена методика лікувальної гімнастики, з використанням елементів гімнастики Хатха-Йога є ефективним засобом лікувальної фізичної культури у фізичному вихованні школярів з хронічними бронхітами та пневмоніями.

Порівнюючи результати учнів експериментальної і контрольної групи, зазначено достовірну перевагу в експериментальній групі з таких показників:

- збільшення показників ЖЄЛ на 15,1 %;

- зростання часу затримки дихання на вдиху на 17,6 % та часу затримки дихання на видиху на 12,0 %;

- результати педагогічного тесту “гнучкість хребетного стовпа” зросли на 99,8 %;

- збільшення показників коефіцієнта індексу Гарвардського степ-тесту на 6,1 %.

4. Методика ЛФК на основі йогівських асан сприяла нормалізації стану бронхіальної прохідності у хлопців 13 років експериментальної групи на відміну показників дівчат 11 років контрольної групи. При первинному обстеженні швидкість вдиху у хлопців 13 років складала 4,81±0,16 л·сек – 1, при повторному – 5,88±0,15 л·сек – 1; швидкість видиху при первинному – 4,56±0,20 л·сек – 1, при повторному – 6,00±0,21 л·сек – 1.

5. Аналіз трендових моделей показав, що з перевірених лінійних, степенних, логарифмічних, поліноміальних та експоненційних моделей найбільш точно описують дані педагогічного експерименту лінійні, поліноміальні і логарифмічні типи рівнянь.

6. В результаті математичного моделювання встановлено, що рівняння логарифмічного, поліноміального типу можна використовувати для побудови номограми, оцінки впливу гімнастики Хатха-Йога на функціональний стан організму і загальну фізичну підготовленість школярів.

7. Існує потреба подальшого вивчення впливу йогівських асан, дихальної гімнастики, елементів релаксації і аутогеного тренування на організм школярів з хронічними бронхітами та