ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

ЩЕРБІНІНА Юлія Сергіївна

УДК 339.13.01:303.725.37

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО РИНКУ

В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата економічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури та мистецтв України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, доцент

Соболєв Володимир Михайлович, професор кафедри економіч- ної теорії та економічних методів управління Харківського націона- льного університету ім. В.Н. Каразіна

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Яременко Олег Леонідович, головний консультант апарату Ра-ди Національного банку України, м. Київ

кандидат економічних наук

Козуб Данило Анатолійович, доцент кафедри загальної економіч- ної теорії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”

Провідна установа – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії

Захист відбудеться “13” червня 2003 р. о 17:00 год. на засіданні спе-ціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Хар-ківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Хар-ків, пл. Свободи, 4, 8 поверх, Центральна наукова бібліотека.

Автореферат розісланий “12” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку людської спільноти, який знаходиться на зламі другого і третього тисячоліть, для економічної теорії характеризується як переломний.

Нині відбувається процес глобалізації, який, постійно змінюючи свої форми, протікає нерівномірно і впливає на світову економіку. Цей вплив пов’язаний із поширенням інформаційних технологій, безперервним упровадженням інновацій у світовому масштабі.

Уже наприкінці ХХ ст. почали відбуватися якісні і принципові зміни у практиці промислової економіки: поряд із негативними екологічними наслідками промислова економіка залишає після себе накопичений у величезних розмірах науково-технічний і матеріально-економічний потенціал, який зумовив виникнення радикальних технологічних нововведень. Одночасно інформація перетворюється на головний економічний ресурс, а інвестиції починають набувати переважно інноваційного характеру. Для економічної дійсності розвинутих країн світу стає характерною поява і подальше стрімке зростання інформаційної економіки.

За своїми властивостями інформаційна економіка має глобальний характер і стає основою для формування і розвитку інформаційного суспільства, в якому щорічно подвоюється обсяг інформації різного роду, що циркулює. В умовах інформаційного суспільства будь-який індивід для того, щоб встигнути засвоїти цей постійно зростаючий обсяг і не відставати від темпів науково-технічного і економічного життя всього суспільства в цілому, повинен мати можливість безперервно оновлювати свої знання. А така можливість перетворюється на реальність, якщо працюють основні принципи інформатизації, склалися висока інформаційна культура і розгалужений інформаційний ринок.

Проголошення незалежності України, початок трансформаційних реформ, як результат відмови від адміністративно-командного управління економікою й орієнтація на ринкові механізми функціонування національної економіки, викликали безліч проблем, призвели до необхідності переструктурування національного виробництва на новій основі. Україна намагається ввійти до світового економічного співтовариства, що потребує здійснення комплексу заходів щодо реформування її економічної системи. На жаль, стан справ у всіх галузях національної економіки далекий від досконалості. З огляду на світові тенденції, стає очевидним, що жодні реформаторські зусилля не дадуть реального результату без інтенсивного застосування таких категорій, як інформація, інформаційний ринок, інформаційно-телекомунікаційні технології тощо. При цьому, незважаючи на те, що розвиток технічної

бази є дуже важливим, усе ж таки головні проблеми інформатизації кореняться не в технологічній, а в соціальній сфері. Важливим серед них є розвиток інформаційного ринку, як головного фактора процесу інформатизації суспільства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з планом НДР кафедри економічної історії, теорії і менеджменту Харківської державної академії культури, узгодженим із спільною з Інститутом економіки НАН України темою НДР “Державне та ринкове регулювання економіки України: історія господарства та економічної думки”.

Ступінь наукової розробленості проблеми. У цілому в науковій літературі досить широко розглядається процес інформатизації як передумова створення інформаційного суспільства, але, як правило, цієї проблеми стосуються переважно праці з філософії, інформатики. Серед перших ідеологів концепції формування інформаційного суспільства як закономірної стадії розвитку цивілізації були Д. Белл та Е. Тоффлер. Проблемам, пов’язаним із інформацією та її вимірюванням, присвячені праці Н. Вінера та К. Шеннона. Особливої уваги заслуговують праці М. Кастельса та Д. Тапскота, де ґрунтовно досліджено проблеми і перспективи інформаційного суспільства.

Серед вітчизняних авторів, праці яких пов’язані з аналізом інформаційного суспільства, інформації, слід насамперед виділити роботи Р. Абдєєва, О. Вершинської і О. Махрової, Н. Джинчарадзе, А. Єршова, Т. Єршової, Г. Калітича, Ю. Канигіна, К. Коліна, Н. Макарової, А. Пятібратова, А. Ракітова, В. Рубанова, А. Урсула, Р. Цвилева, Я. Шрайберга. Інформація та її властивості розглядаються у працях А. Антопольського, А. Бахура, А. Яновського.

Економічним аспектам формування і розвитку інформаційного ринку присвячено порівняно невелику кількість досліджень. Особливої уваги заслуговують наукові роботи В. Іноземцева. Питання формування і подальшого функціонування інформаційного ринку (вітчизняного і ринку інших країн) знайшли своє відображення в роботах Д. Блюменау, Б. Голдстайна, Є. Жильцова, П. Зуровски, В. Копилова, А. Корюкової, Н. Ліхоєдова, С. Майорова, В. Плаксова, Г. Поппеля, І. Родіонова, В. Селезньова, Г. Столярова, В. Тамбовцева, Л. Товстих, Ю. Шамшетдінова. Належну увагу приділено проблемі становлення інформаційного ринку України, здійсненню інформаційного бізнесу в Україні в роботах Т. Дейнеко, Г. Предик, О. Чубукова.

Але наявність значної кількості джерел ще не свідчить про достатню глибину розгляду низки аспектів даної проблеми. Так, майже відсутні наукові дослідження, які б висвітлювали процес формування ін-

формаційного ринку та його роль у перехідній економічній системі, вплив глобалізації на його формування та суперечності, хоча загальні проблеми перехідної економіки знайшли належне відображення перш за все в роботах таких вітчизняних учених, як С. Архієреєв, Л. Бесчасний, Г. Волинський, В. Геєць, А. Гриценко, Л. Дмитриченко, Г. Задорожний, М. Кім, Д. Козуб, І. Лукінов, А. Покритан, В. Соболєв, О. Яременко та ін.

Таким чином, актуальність проблеми, недостатня висвітленість її в науковій літературі визначили тему дисертаційного дослідження, його мету, завдання та логіку.

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи – розкриття специфіки процесу формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі.

Досягнення цієї мети визначило необхідність вирішити наступні задачі:

- розкрити економічну природу категорії “інформація” та її еволюцію;

- указати роль інформаційного ринку в економічній системі;

- проаналізувати інверсійний тип формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі;

- виявити мікроекономічні засади становлення інформаційного ринку та дослідити механізм його макроекономічного регулювання;

- розглянути вплив глобалізації на формування інформаційного ринку;

- визначити шляхи формування національного інформаційного ринку в умовах ринкової трансформації.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – перехідна економіка. Предмет дослідження – система економічних відносин з приводу формування та функціонування інформаційного ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є загальнонаукові методи економічного аналізу: спостереження й узагальнення (для виявлення особливостей формування інформаційного ринку в умовах трансформації ринкових відносин), аналіз і синтез (для розкриття змісту інформаційного ринку), єдність логічного та історичного підходів (для розкриття специфічних ознак національного інформаційного ринку), а також прикладні методи: порівняння й угруповання (для виявлення тенденцій зміни структури продуктивних сил), екстраполяції (для прогнозування динаміки інформатизації суспільства), статистичного аналізу (для перевірки і підтвердження тези щодо від-

сталості України від розвинутих країн світу в питаннях інформатизації та створення інформаційного ринку).

Інформаційну і теоретико-фактологічну базу дослідження склали монографії, статті вітчизняних і зарубіжних учених і практиків із проблем перехідної економіки, інформатизації суспільства, інформаційного ринку, а також законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Президента України й уряду, міністерств і відомств, міжнародне законодавство, вітчизняні і зарубіжні офіційні статистичні публікації.

Наукова новизна результатів дослідження, одержаних особисто здобувачем, полягає в наступному.

1. Обґрунтовано двоїстість ролі інформації як виробничого ресурсу в умовах формування інформаційного суспільства: з одного боку, вона є безпосереднім ресурсом у виробничій діяльності господарських одиниць інформаційного сектора, а з іншого боку – виступає опосередкованим ресурсом діяльності всіх інших господарських одиниць.

2. Систематизовано переваги діяльності інформаційних підприємств (вирішальне значення інтелектуального капіталу порівняно з матеріально-речовим; відсутність жорсткого закріплення робітників за місцезнаходженням фірми; підвищена мобільність структури послуг, що надаються; відсутність жорсткої адміністративної ієрархії; творча свобода робітників), які у своїй сукупності забезпечують сталість їх довгострокової економічної динаміки в перехідній економічній системі.

3. Обґрунтовано, що переважними механізмами структурної організації інформаційного ринку, які визначають його особливості та обумовлюють специфіку макроекономічного регулювання, є монополістична та олігополістична конкуренція.

4. Виявлено та розкрито дві головні форми соціально-інформаційної нерівності в сучасних умовах – зовнішня та внутрішня: зовнішня нерівність пов’язана з обмеженнями, які існують для доступу до світового інформаційного простору країн, що розвиваються, а внутрішня характеризує нерівність умов для доступу до інформаційного ринку різних верств населення всередині цих країн.

5. Систематизовано і розкрито головні особливості становлення інформаційного ринку в перехідній економіці (найбільш динамічні темпи зростання порівняно з іншими ринками; визначальний вплив на динаміку всієї національної економіки, її ринкове реформування та інтеграцію до світової економіки; низький рівень структурованості; надмірна політизованість механізму державного регулювання), які визначають як його потенційні можливості, так і обмеження для ефективного розвитку.

6. Визначено основні напрями формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі: посилення інноваційного характеру економічної політики, розвиток інфраструктури інформаційного ринку, вдосконалення його державного регулювання.

7. Запропоновано першочергові заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні (створення механізму соціального партнерства в інформаційній сфері; упорядкування нормативної бази; перехід до використання найефективніших мережевих технологій, технологій зв’язку і джерел енергії; пріоритетний розвиток освіти за новими спеціальностями в галузі інформатизації; державна підтримка інформаційних галузей, зокрема надання пільг для стимулювання інвестиційної активності).

Результати дослідження, викладені в п.п. 3, 4 та 5, є новими та сформульовані вперше в науковій літературі, а викладені в п.п. 1, 2, 6 та 7 – суттєво доповнюють положення, наявні в літературі, та вносять до них часткову новизну.

Практичне значення одержаних результатів. У дисертаційній роботі поглиблені та набули подальшого розвитку теоретичні і науково-методологічні положення про інформацію, особливості формування та розвитку національного інформаційного ринку та тенденції побудови інформаційного суспільства в Україні.

Теоретичні положення дисертації можуть бути використані у викладацькій роботі у вищих навчальних закладах в курсах “Основи економічної теорії”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”. Розробки з реалізації пріоритетних заходів щодо створення і подальшого успішного функціонування національного інформаційного ринку, формування інформаційного суспільства в Україні можуть бути використані державними органами, які призначені сприяти процесу інформатизації українського суспільства.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки проведеного дослідження доповідалися на 5 наукових конференціях: міжвузівській науково-методичній конференції “Препода-вание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи” (м. Харків, –17 червня  р.); II мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї “Дослiдження i оптимiзацiя економічних процесів (Оптимум – )” (м. Харків, –15 грудня  р.); міжвузівській науково-методичній конференції “Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи” (м. Харків, 31 травня –  червня  р.); міжнародній науково-теоретичній конференції “Духовна культура в інформаційному суспільстві” (м. Харків,  –25 січня 2002 р.); конференції

молодих науковців “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (м. Харків, 17–19 квітня 2002 р.)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертації отримані автором особисто та відображені в публікаціях у наукових фахових виданнях (перелік наукових праць за темою дисертації наведено наприкінці автореферату). У статті [5], написаній у співавторстві з науковим керівником, дисертанту належать висновки щодо специфіки функціонування інформаційного ринку на мікрорівні, виявлення переважних форм ринкової організації та форм соціальної нерівності на інформаційному ринку, визначення основних напрямів та першочергових заходів щодо формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,3 д.а., в тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 1,9 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (кожний включає по три підрозділи), висновків, списку використаної літератури з 212 найменувань, містить 21 таблицю та
3 рисунки в основному тексті, 4 додатки. Основний обсяг роботи (вступ, три розділи та висновки) складає 177 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі, визначено предмет, об’єкт дослідження, його методи, відображено наукову новизну і практичну значимість одержаних результатів.

У першому розділі – “Методологічні основи дослідження формування інформаційного ринку в перехідній економіці” – аналізується економічна природа інформації, розкривається роль інформаційного ринку в економічній системі та інверсійний тип його формування в перехідній економіці.

Інформація – одна із пріоритетних категорій філософських категорій. З точки зору економічної теорії, інформація розглядається перш за все як продукт, який в умовах товарного виробництва перетворюється на товар у матеріальній або нематеріальній формах.

Як товар інформація має споживчу вартість (здатність задовольнити інформаційні потреби суспільства) і вартість (кількісне відношення, в якому інформація може обмінюватися на інші товари). Собівартість інформаційного продукту складається з витрат на отримання інформації, її запис на матеріальний носій, розміщення цього запису. Найваж-

ливішим параметром для споживача інформації є її зміст, корисність і здатність допомогти вирішити певну економічну проблему.

На певному етапі розвитку суспільства виникають економічні відносини з приводу забезпечення інформаційної взаємодії між людьми, що згодом приводить до появи інформаційного ринку. Розглядаючи виникнення й розвиток інформаційного ринку, ми зважаємо на те, що, попри всі особливості інформації як товару, розвиток інформаційного ринку підпорядкований дії загальних закономірностей розвитку економічної системи в цілому та її окремих частин. Це передусім стосується застосування історичного підходу до розвитку економічних систем, зокрема теорії довгих хвиль та технологічного детермінізму (в частині поділу історії розвитку світової економіки на доіндустріальну, індустріальну та постіндустріальну стадії). Саме на індустріальній стадії розвитку людства інформаційний ринок остаточно набув завершеності як відносно відокремлений сектор економіки та самостійний вид підприємницької діяльності. При цьому дисертант дійшов висновку про двоїстість інформаційних відносин (з одного боку, задовольняти суспільні потреби людей у спілкуванні, а з другого – одночасно забезпечувати відтворення економічних умов функціонування й розвитку інформаційного ринку як відносно самостійної підсистеми в економічній системі суспільства), яка в міру розвитку ринкових відносин взагалі тільки підсилюється.

З переходом до постіндустріального суспільства інформація, не перестаючи бути продуктом економічної (і не тільки) діяльності, набуває ролі виробничого ресурсу, причому в умовах формування інформаційного суспільства ця роль подвоюється: з одного боку, інформація є безпосереднім (прямим) ресурсом у виробничій діяльності господарських одиниць інформаційного сектора, а з іншого боку – виступає опосередкованим (непрямим) ресурсом діяльності всіх інших господарських одиниць. Кінець кінцем, у межах етапу постіндустріального суспільства формується інформаційна економіка.

Таким чином, у процесі суспільно-економічного розвитку здійснюється поступове та невпинне збагачення економічного змісту інформації. Із допоміжного засобу спілкування між людьми, через первісний свій розвиток як продукту виробничої діяльності, вона в сучасних умовах одночасно набула властивості найважливішого виробничого ресурсу. В умовах сформованого інформаційного ринку, який має тенденцію перетворюватись на провідну сферу створення ВНП та зайнятості (в найбільш розвинутих країнах), виробництво, розповсюдження та використання інформації є не тільки окремою сферою підприємницької діяльності, яка здійснюється на професійній

основі, але й одночасно є невід’ємним елементом будь-якого виду діяльності, умовою її здйснення та найважливішим чинником отримання належних суспільних результатів її здійснення.

Така загальна логіка розвитку інформаційного ринку діє в будь-якій економічній системі. Проте це не відміняє певної специфіки формування й розвитку інформаційного ринку в перехідній економіці, яка полягає, головним чином, в інверсійному характері його становлення. Ця інверсійність, зокрема, призводить до того, що інформаційний ринок може бути як каталізатором руху у напрямі до ринкової економіки, так і його гальмом.

У другому розділі – “Механізм формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі” – виявляються мікроекономічні засади становлення інформаційного ринку, досліджується його макроекономічне регулювання та вплив глобалізації на його формування.

При цьому дисертант зважав на те, що в інверсійній економіці процес формування інформаційного ринку не має принципових відмінностей від того, як це відбувалось у розвинених країнах. У будь-якій економічній системі інформаційні потреби суспільства задовольняються інформаційними підприємствами – інститутами особливого виду, в яких завдяки певній організаційно-правовій формі взаємодіють працівники, що на постійній основі забезпечують на ньому специфічний виробничий процес. Водночас саме інформаційні підприємства мають сукупність переваг (вирішальне значення інтелектуального капіталу порівняно з матеріально-речовим; відсутність жорсткого закріплення робітників за місцезнаходженням фірми; підвищена мобільність структури послуг, що надаються; відсутність жорсткої адміністративної ієрархії; творча свобода робітників), завдяки яким забезпечується сталість їх довгострокової економічної динаміки в перехідній економічній системі, на відміну від діяльності підприємств у більшості інших секторів перехідної економіки (в тому числі української).

Інформаційний ринок являє собою єдність виробництва, розподілу, обміну і споживання інформації. Його складовими стали інформація як товар або послуга (об’єкт), покупці та споживачі інформації (суб’єкти) та механізм взаємодії виробників і споживачів інформації. Основні економічні категорії, що визначають його функціонування та динаміку – ринок, власність, конкуренція, ціна, прибуток. Стан інформаційного ринку визначається співвідношенням дії ринкового механізму, державного втручання, рівня і стану культури в суспільстві, суспільної свідомості, наявності виробників і споживачів інформації, відповідної інфраструктури. У процесі дослідження дисертант дійшов висноку, що

головними ознаками, які характеризують особливості становлення інформаційного ринку в перехідній економіці, є: найбільш динамічні темпи зростання порівняно з іншими ринками; визначальний вплив на динаміку всієї національної економіки, її ринкове реформування та інтеграцію до світової економіки; низький рівень структурованості; надмірна політизованість механізму державного регулювання. Ці особливості визначають як його потенційні можливості, так і обмеження для ефективного розвитку.

Дія ринкового механізму на інформаційному ринку проявляється у взаємодії попиту (форма вираження потреби суспільства в інформації) і пропозиції (інформаційна продукція, яка наявна на ринку та/або в будь-який час може бути на нього доставлена). Попит на інформацію постійно збільшується, тому завдання виробника (постачальника) полягає в постійному і повному обсязі його задоволення. Задля цього діяльність інформаційного підприємства має бути скоординована з залученням ринкової і управлінської координації дій.

Визначення вартості інформації може базуватися на підходах трудової теорії вартості, теорії граничної корисності, теорії попиту і пропозиції.

Інформаційний ринок одночасно може бути одним із товарних і ресурсних ринків. Щодо ресурсного, то його особливістю, порівняно із товарним, є обмеженість попиту інформації виробничою технологією, попитом на кінцевий продукт, вартістю ресурсів. Ціноутворення на інформацію на обох видах інформаційного ринку відбувається на однакових засадах.

На пропозицію інформації впливає звичайна мета діяльності інформаційного підприємства – отримання прибутку. Підприємство буде займатися інформаційною діяльністю, поки вона приноситиме йому прибуток, що визначається як різниця між доходом, отриманим після реалізації інформації і сукупними витратами на її виробництво.

На діяльність інформаційного підприємства впливають чинники його внутрішнього (матеріально-фінансова база; структура кадрів; співпраця; процес виробництва інформації; реалізація інформації, специфічні фактори, що стосуються саме специфічного товару – інформація) і зовнішнього (політико-правові, економічні, соціальні, технологічні чинники; конкуренти; постачальники; споживачі) середовища. Залежно від дії цих факторів інформаційне підприємство обирає власну стратегію поведінки (захисну, наступальну, іншу).

При розгляді питання про типологію організації інформаційного ринку дисертант обґрунтував висновок, що переважними механізмами структурної організації інформаційного ринку, які визначають його

особливості та обумовлюють специфіку макроекономічного регулювання, є монополістична та олігополістична конкуренція.

Сучасна інформаційна інфраструктура складається із систем накопичення і збереження, виробництва, доставки до споживачів інформаційних продуктів, сервісного обслуговування елементів інфраструктури, підготовки кадрів. Основними видами інформаційних підприємств на світовому ринку є: агентства економічної інформації; документаційні установи; інформаційні брокери; інститути досліджень ринку; консультанти підприємств; економічні довідкові бюро; видавництва фірмової інформації, економічних газет і часописів, економічних книг; виробники банків і баз даних.

Особливість сучасної економіки – набуття нею глобальних масштабів.

Інформатизація суспільства як закономірний, глобальний процес розвитку цивілізації, який складається з інструментально-технологічних та людських компонентів, а їхня взаємодія має привести до вирішення глобальних проблем, що постали перед людством, і до переходу до нової парадигми стійкого і безпечного розвитку в рамках вже побудованого інформаційного суспільства, стає передумовою формування інформаційного суспільства. Основний фактор інформатизації суспільства – розвинутий інформаційний ринок.

У сучасних умовах функціонування інформаційного ринку неможливе без регулюючої діяльності держави. Специфікою практично всіх перехідних економічних систем є те, що сфера розповсюдження інформації сильно політизована, тому дія економічних механізмів у ній нерідко викривлюється внаслідок впливу неекономічних чинників. Складається парадоксальна ситуація: з одного боку, саме ця сфера здатна бути каталізатором докорінних структурних зрушень у напрямі створення ринкової економіки, а з іншого – внаслідок кланового характеру політичної влади може на тривалий час стати головним чинником гальмування як процесу демократизації суспільства, так і розгортання ринкових механізмів. Тому дослідження процесу формування інформаційного ринку передбачає необхідність розкриття конкретних напрямів та заходів щодо такого формування з метою запобігання розвитку негативних тенденцій.

У третьому розділі – “Основні напрями формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі України” – досліджуються такі пріоритетні напрями, як підсилення інноваційного характеру економічної політики, розвиток інфраструктури інформаційного ринку, вдосконалення державного регулювання.

Інноваційний характер економічної політики держави є необхідною умовою для формування нашого інформаційного ринку на сучасних засадах ефективності та конкурентоспроможності. Разом із тим, саме посилення інноваційного характеру економічної політики перетворюється у вирішальний напрям формування інформаційного ринку. Це пов’язано зі зростанням ступеня відкритості нашої економіки та невідворотністю її інтеграції у світову.

Використовуючи одну із кращих сучасних моделей конкурентоспроможності національної економіки – модель М. Портера, за якою конкурентні переваги певної країни мають пряму залежність від результатів міжнародної діяльності її підприємств, вирішальним фактором цього стає їх здатність до ефективного використання наявних внутрішніх ресурсів країни. А фактором, що гарантує стабільну перевагу певної країни на світовому ринку, є володіння новітніми технологіями, тобто системою інноваційно-ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів.

Економіка України – неконкурентоспроможна в цілому: виявляється несумісність технологій, структурно-галузева, інституційна, соціально-культурна невідповідності до міжнародного рівня. Дисертант виділив чотири групи факторів (загальноекономічні, інфраструктурні, управлінські, правові), які впливають на розвиток національної економіки (табл. ).

Нині Україна здатна конкурувати з іншими країнами тільки на ресурсних світових ринках. Тому необхідна державна політика досягнення конкурентоздатності національної економіки України, а особлива увага в ній має бути приділена розвиткові науки і освіти – генераторам науково-технічних інновацій.

Дисертант проаналізував інформаційний ринок України і на основі цього аналізу виявив головні ознаки початкового етапу його становлення:

- проголошення права здійснювати підприємницьку діяльність, поява низки законів спричинили початок трансформації економічної системи України взагалі та виділення і розвиток національного інформаційного ринку, який став прикладом ринку з найдинамічнішими темпами розвитку, зокрема;

- поява попиту на інформаційні товари і послуги в українському суспільстві, зокрема з боку підприємців, особливий попит має юридична інформація, аналітичні огляди різних ринків і галузей економіки;

- відокремлення видів економічної діяльності, пов’язаних зі збиранням, накопиченням, обробкою, наданням інформації або доступу до неї;

- основними суб’єктами інформаційного ринку стали: органи державного управління; Торгово-промислова палата України; Держком-

Таблиця 1.

Фактори, що впливають на розвиток національної

української економіки

Фактори | Загальноекономічні | Інфраструктурні | Управлінські | Правові

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Такі, що стимулюють | 1.Вигідне географіч-но-транспортне поло-ження у центрі Євро-пи, значна площа.

2. Відносне економіч-не пожвавлення і під-йом, що спостеріга-ється з 2000 р.

3. Розширення внутрішнього ринку, за рахунок, зокрема, появи нових спожи-вачів.

4. Підвищення рівня монетизації економіки.

5.Об’єктивна потреба національних підпри-ємств до підвищення ефективності господ-дарської діяльності.

6.Покращення фінан-сового стану підпри-ємств, перш за все в експорто-зорієнтова-них галузях за рахунок покращення кон’юн-ктури світових ринків енергоносіїв і сировини.

7.Поява нових влас-ників, зацікавлених у підвищенні ефектив-ності бізнесу. |

1. Високі темпи розвитку корис-тувачів мережею Інтернет.

2.  Поступовий процес комп’юте-різації.

3.Значний інте-лектуальний по-тенціал. | 1. Поступове якісне під-вищення рівня менеджменту на під-приємствах, керівники яких зацікав-лені у трива-лому терміні розвитку свого бізнесу. | 1.Законо-давчо зак-ріплений дозвіл здій-снювати підприєм-ницьку діяльність.

2 | 3 | 4 | 5

Такі, що стримують | 1. Нестабільність еко-номічної ситуації про-тягом багатьох років.

2. Надвисока частка тіньового сектору еко-номіки.

3. Високий рівень мо-нополізації промис-ловості, зв’язку, тран-спорту.

4.Значна роль особис-тих відносин і персо-нальної зацікавленос-ті, корумпованість посадових осіб.

5.Надвисокі податко-ві ставки.

6.Неоптимальне ви-користання наявних ресурсів.

7. Низький рівень жи-вих грошей у загаль-ній структурі взаєморозрахунків.

8.Несприятливий ін-вестиційний клімат. | 1.Незначний рі-вень розвитку ін-формаційних тех-нологій, особливо у сільській місце-вості.

2. Недостатньо розвинуті теле-комунікаційні мережі. | 1.У цілому низька ефек-тивність кор.-поративного управління.

2.   Інерційніс ть у сприй-нятті прин-ципово нових підходів до ведення гос-подарських справ керів-никами попе-редньої, “ра-дянської” формації.

3.   Недовіра до інструме-нтів ведення бізнесу, не-апробованих в Україні. | 1. Велика кількість законів, указів, роз-поряджень тощо, які здатні де-зорієнту-вати, а та-кож часом суперечать один одному.

2. Постійна зміна “правил ділової гри”.

стат; центри науково-технічної інформації; науково-дослідні інститути; бібліотечна мережа; видавці довідників щодо українських підприємств; підприємства, що займаються створенням БД, впровадженням інформаційно-телекомунікаційних технологій, наданням телекомунікаційних послуг; підприємства, що здійснюють консалтингову, маркетингову діяльності;

- стрімкий розвиток Інтернет-бізнесу (електронної комерції), поява українських Інтернет-магазинів, що класифікуються залежно від їх товарного асортименту на магазини, які пропонують книги, аудіо- і відеокасети, CD, DVD; комп’ютерну, побутову техніку, мобільні телефони; універсальні та спеціалізовані магазини;

- недостатність державної підтримки, яка б забезпечила, наприклад, розвиток універсальних послуг по задоволенню широкого кола можливостей для всіх громадян; підтримку приватному секторові у розвитку інформаційних мереж і нових інформаційних послуг; надання відповідної потребам часу освіти громадянам та ін.;

- необхідність здійснення певних заходів у рамках національної інформаційної політики, серед яких: формування і забезпечення подальшого розвитку інформаційного середовища суспільства; організація системи розповсюдження і використання інформаційних ресурсів; створення інформаційного ринку;

- удосконалення і розвиток індустрії інформаційного обслуговування населення; системи інформаційного впливу на суспільну свідомість, основу якої складають ЗМІ; створення правових і організаційних основ системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільний доступ; розповсюдження і використання інформації.

Це свідчить, що здатність самого інформацйійного ринку адекватно реагувати на державний вплив зумовлює необхідність формування відповідної інфраструктури. Без розвинутої інфраструктури інформаційний ринок не може вважатися повноцінним утворенням. Тому в системі пріоритетів його становлення цей напрям повинен бути одним із найперших.

З огляду на це, дисертантом запропоновано першочергові заходи щодо створення оптимальних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні: розробка механізму соціального партнерства в інформаційній сфері; упорядкування нормативної бази; перехід до використання найбільш ефективних мережевих технологій, технологій зв’язку і джерел енергії; пріоритетний розвиток освіти за новими спеціальностями в галузі інформатизації; державна підтримка інформаційних галузей, включаючи надання пільг щодо стимулювання інвестиційної активності.

ВИСНОВКИ

1. Інформація – одна з пріоритетних філософських категорій. З точки зору економічної теорії, інформація розглядається перш за все як продукт, який в умовах товарного виробництва перетворюється на товар у матеріальній або нематеріальній формах.

2. Дія ринкового механізму на інформаційному ринку проявляється у взаємодії попиту (форма вираження потреби суспільства в інформації) і пропозиції (інформаційна продукція, яка наявна на ринку та/або у будь-який час може бути на нього доставлена). Інформаційний ринок одночасно може бути одним із товарних і ресурсних ринків.

Щодо ресурсного, то його особливістю, порівняно з товарним, є обмеженість попиту інформації виробничою технологією, попитом на кінцевий продукт, вартістю ресурсів. На пропозицію інформації впливає мета діяльності інформаційного підприємства – отримання прибутку, воно буде займатися інформаційною діяльністю, поки ця діяльність приноситиме прибуток.

3. Найхарактернішими для ринкової економіки варіантами ринкових форм інформаційного ринку, суб’єкти якого – інформаційні підприємства, є монополістична та олігополістична конкуренція. На діяльність інформаційного підприємства впливають чинники його внутрішнього і зовнішнього середовищ, залежно від дії яких обирається власна стратегія поведінки.

4. Інформатизація суспільства як закономірний, глобальний процес розвитку цивілізації стає передумовою формування інформаційного суспільства. Основний фактор інформатизації суспільства – розвинутий інформаційний ринок.

5. Фактором, що гарантує стабільну перевагу певної країни на світовому ринку, є володіння новітніми технологіями, тобто системою інноваційно-ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів.

6. Головними особливостями становлення інформаційного ринку в перехідній економіці є: найбільш динамічні темпи зростання порівняно з іншими ринками; визначальний вплив на динаміку всієї національної економіки, її ринкове реформування та інтеграцію до світової економіки; низький рівень структурованості; надмірна політизованість механізму державного регулювання. Вони визначають як його потенційні можливості, так і обмеження для ефективного розвитку.

7. Формування інформаційного ринку в Україні повинне здійснюватись з урахуванням як світового досвіду, так і особливостей соціально-економічної ситуації в країні (неефективна структура економіки, наявність сильних інституційних обмежень для розвитку ринкових механізмів та ринкової поведінки суб’єктів інформаційних відносин, розвиток суперечливих тенденцій всередині самого процесу інформатизації, неефективність нормативно-правового регулювання інформаційної сфери внаслідок переважання неформальних механізмів взаємодії учасників інформаційного ринку та слабкості держави).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Щербинина Ю. С. Информация в экономическом исследовании // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Серия: Технический прогресс и эффективность производства. – Вып. 122: В 4 ч. – Харьков: ХГПУ, 2000. – Ч. 3. – С. 67–69.

2. Щербініна Ю. С. Економiчнi важелi бiблiотечних послуг на iнформацiйному ринку // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Серия: Технический прогресс и эффективность производства. – Вып. 131’2001. – Харьков: ХГПУ, 2001. – С. 27–32.

3. Щербініна Ю. С. Етапи формування iнформацiйного ринку // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. Серия: Технический прогресс и эффективность производства. – Вып. 24. – Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001. – Ч. 3. – С. 31–36.

4. Щербініна Ю. С. Інформація як об’єкт економічного дослідження // Економіка: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-у ім. Г. С. Сковороди. – Харків: ХДПУ, 2002. – С. 73–77.

5. Соболєв В. М., Щербініна Ю. С. Тенденції становлення інформаційного ринку та особливості формування інформаційного суспільства в Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія економічна. – Вип. 564. – Харків, 2002. – С. 38–44.

Тези доповідей:

6. Щербинина Ю. С. Аспекти розвитку українського інформаційного простору // Викладання мов у вузі на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: Зб. наук. пр. Вип. 4. / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2000. – С. 362–364.

7. Щербинина Ю. С. Экономические аспекты развития научно-информационной деятельности в Украине // Викладання мов у вузі на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: Зб. наук. пр. Вип. 5 / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2001. – С. 294–297.

8. Щербініна Ю. С. Деякі тенденції формування інформаційного суспільства в Україні // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., 24–25 січ. 2002 р. / Харк. держ. акад. культури. – Харків: ХДАК, 2002. – С. 80–82.

9. Щербініна Ю. С. Європейський ринок бізнес-інформації // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. молодих науковців, 17–19 квіт. 2002 р. / Харк. держ. акад. культури. – Харків: ХДАК, 2001. – С. 26–27.

АНОТАЦІЯ

Щербініна Ю. С. Формування інформаційного ринку в перехідній економічній системі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2003.

Обґрунтовано двоїстість ролі інформації як виробничого ресурсу в умовах формування інформаційного суспільства. Систематизовано переваги діяльності інформаційних підприємств, які забезпечують сталість їх довгострокової економічної динаміки в перехідній економіці.

Доведено, що переважними механізмами структурної організації інформаційного ринку є монополістична та олігополістична конкуренція. Виявлено та розкрито дві головні форми соціально-інформаційної нерівності в сучасних умовах – зовнішня та внутрішня. Систематизовано і розкрито головні особливості становлення інформаційного ринку в перехідній економіці.

Визначено основні напрямки формування інформаційного ринку та запропоновано першочергові заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні.

Ключові слова: інформація, інформаційне підприємство, інформаційний ринок, перехідна економічна система.

АННОТАЦИЯ

Щербинина Ю. С. Формирование информационного рынка в переходной экономической системе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина. – Харьков, 2003.

Исследованы проблемы информационного рынка в переходной экономической системе. В диссертационной работе раскрываются методологические основы исследования формирования информационного рынка в переходной экономике, механизм формирования информационного рынка в переходной экономической системе, основные направления формирования информационного рынка в переходной экономической системе Украины.

Информация рассматривается в качествах экономического ресурса, продукта, товара, услуги. Проанализировано как и когда информация становится товаром на рынке. Приведены некоторые принципы классификации информации, а также ее характеристики. Категория экономической теории “собственность” рассмотрена применительно к информа-

ции. Указано на существование нескольких групп показателей-ограни-чителей, которые выступают регуляторами движения информации.

Прослежена историческая смена главного богатства в обществе, опираясь на теорию длинных волн Н. Кондратьева, получившую дальнейшее развитие в трудах Й. Шумпеттера и Г. Менша, определено современное состояние инновационного развития некоторых стран. Рассмотрены информационные революции, произошедшие в истории человечества и последствия, которые они имели для цивилизации.

Изучены критерии классификации экономических систем известными экономистами; учитывая взгляды этих и ряда других ученых, проанализирована современная экономическая система Украины, пребывающая в трансформационном и при этом кризисном состоянии. Особое внимание обращено на тот факт, что именно в этих условиях и вынужден формироваться национальный информационный рынок.

Выявлены микроэкономические основы становления информационного рынка, исследовано макроэкономическое регулирования информационного рынка. Рассмотрены этапы развития информационного рынка, проанализирована его структура, возможные рыночные ситуации на нем, определены сектора, на которые он делится. Дано определение понятию “информационное предприятие”, выявлены его признаки, внутренняя и внешняя среда, условия его деятельности, а также виды. Охарактеризован европейский рынок бизнес-информации. Установлены особенности предложения информации и особенности спроса на нее, определена цена информации с привлечением подходов разных теорий стоимости. Исследованы виды деятельности, которые связаны со сбором, накоплением, обработкой и предоставлением информации, осуществляемые в Украине; определены составляющие отечественного информационного рынка, перечислены его основные субъекты, приведены статистические данные о развитии украинского информационного рынка.

Дано определение понятию “информационное расслоение”, приведена классификация стран по мере информационного расслоения и возможные пути преодоления этого явления.

Проанализировано понятие “глобализация”, подчеркнут глобальный характер современных экономических процессов. Рассмотрено понятие “информационное общество”, его преимущества, негативные последствия и условия (признаки) построения. Отмечено, что процесс информатизации обязательно предшествует стадии перехода к информационному обществу, самой эффективной отраслью экономики которого считается информационная. Приведены данные, свидетельствующие об уровне информатизации в Украине; разработаны рекомендации, выполнение которых способно обеспечить стремительную информатизацию украинского общества и в дальнейшем содействовать вхождению Украины в информационное обществу. Первоочередным

мероприятием, требующим немедленного осуществления в Украине, названо усовершенствование государственного регулирования информационного рынка, проанализирована роль государства на нем, возможные составляющие национальной информационной политики.

Как одна из наиболее важных и актуальных проблем сегодняшнего дня, рассмотрена способность конкурировать на международном рынке национальных экономик. Проанализированы показатели и модели конкурентоспособности национальной экономики, факторы, содействующие ее повышению, среди которых одно из главных мест занимают технологии и инновации. Исследована проблема экономической интеграции Украины в мировой рынок, факторы, которые стимулируют и факторы, которые сдерживают развитие украинской экономики; предложен набор действий, осуществление которых должно привести к стабильной конкурентоспособности украинской экономики. Показана и доказана роль информации – генератора новых технологий и инноваций – в повышении конкурентоспособности, приобретении преимуществ на международном рынке, а из чего исходит необходимость осуществления экономической политики с инновационным характером для любой страны, в том числе и для Украины.

Ключевые слова: информация, информационное предприятие, информационный рынок, переходная экономическая система.

SUMMARY

Shcherbinina Yuliya. Formation of the information market in transitional economic system. – Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree of Economic sciences by speciality 08.01.01 – economic theory. – Kharkiv National University named by V. N.– Kharkiv, 2003.

Proved duality of an information’s role as a production resource under existing a formation of the information society conditions. Systematized advantages of information enterprises’ activity, which provided stability of their long-term economic dynamic in transitional economy.

Demonstrated, that monopolistic and oligopolistic competition were prevalent mechanisms of a structural organization on an information market. Show and exposed foreign and inland inequalities as two main forms of social and information inequality in present situation. Systematized and revealed main peculiarities of an information market’s formation process in the transitional economy.

Determined main ways to format an information market and proposed immediate measures for creation proper conditions for an information market’s formation in Ukraine.

Key words: information, information enterprise, information market, transitional economic system.

наукове видання

ЩЕРБІНІНА Юлія Сергіївна

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО РИНКУ

В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск д.е.н., проф. Соболєв В. М.

Підписано до друку 05.05.2003 р. Формат 60х90 1/16.Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк RISO.

Ум. друк. 0,9

Зам. № 605/03. Тираж 100 прим. Ціна договірна.

Видавництво ХНАДУ, 61002, м. Харків-МСП,