КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Цвєткова Юліанна Володимирівна

УДК 348.01(477)”10-11”

Єфремівська Кормча – джерело права Київської Русі

(кінець ХІ – початок ХІІ ст.)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних та правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник Доктор юридичних наук, професор

Шевченко Олександр Оксеньтійович -

професор кафедри теорії та історії держави і права Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: Доктор юридичних наук, професор

Бисага Юрій Михайлович –

завідуючий кафедрою конституційного права

та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету

Кандидат юридичних наук, доцент

Кудін Сергій Володимирович

завідуючий кафедрою теорії та історії держави і права Академії

праці та соціальних відносин, м. Київ

Провідна установа Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

НАН України м. Київ

Захист відбудеться “26” вересня 2003 р. о 12.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

Автореферат розісланий “24” серпня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук, доцент Н.Г. Шукліна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Кожна держава, що бажає мати гідну, цивілізовану та заможну долю у майбутньому, повинна вшановувати своє історичне коріння та пишатися ним, а це неможливо без глибокого вивчення та розуміння своєї історичної спадщини. Для нашої держави, що лише нещодавно здобула очікувану сторіччями незалежність та має таку багату й славну історію, яка є об’єктом досліджень багатьох вчених усього світу і яку без перебільшень можна назвати однією з найяскравіших сторінок всесвітньої історії, дослідження її джерел набуває особливої наукової актуальності та суспільного значення. Зараз в Україні відбувається становлення вітчизняної правової системи, яка має відповідати основним принципам демократичної правової держави. Вивчення історичних джерел права України має додати цій правовій системі грунтовності, послідовності і забезпечити використання накопиченого сторіччями юридичного досвіду.

До одних з маловивчених в історії держави і права України об’єктів дослідження можна віднести Кормчі книги. Ці збірки церковного і світського права, що існували у багатьох редакціях і списках, з XI сторіччя регламентували функціонування усіх інститутів Церкви, включаючи церковний суд, життя суспільства у сферах церковної юрисдикції, взаємини церковної та державної адміністрації, правові статуси кліриків та мирян. Взявши до уваги надзвичайний вплив християнської Церкви на життя усіх верств населення України протягом її існування, сприйняття більшістю суспільства християнської віри як неодмінної частини свого духовного життя, традиції та культури (а, отже, і Православної Церкви, як уособлення цієї віри), важко навіть уявити обсяг втрачених складових загальної картини історії держави і права України внаслідок обмеженості сучасних досліджень Кормчих книг.

Саме тому актуальність досліджень історичних взаємовпливів церкви та держави, церковного устрою та правових норм церковного і світського права, які регулювали правові відносини кліру і мирян, не викликає сумнівів. А одним з основних джерел правових норм, що регулювали вказані інститути, виступають забуті і практично не досліджені у сучасній правовій науці збірки церковного та світського права – Кормчі книги.

Єфремівська Кормча, в свою чергу, посідає особливе місце серед усіх Кормчих книг. Саме Єфремівська Кормча є найстарішою з відомих сучасним дослідникам збірок такого типу, поширених на території України – вона датується кінцем ХІ – початком ХІІ ст.

Недостатність її дослідження в сучасній юридичній науці

а) порушує загальну систему джерел права Київської Русі, які є невід’ємною частиною історії держави і права України;

б) викривляє значення впливу візантійської правової системи на правову систему нашої країни;

в) штучно зменшує значення церковного права у правовій системі Київської Русі;

г) залишає поза визначеністю правові статуси значних груп її населення.

Зазначені вище фактори обумовлюють актуальність дослідження Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі кінця ХІ - початку ХІІ ст. Отримані в результаті такого дослідження висновки можуть виступати підгрунтям до вивчення подальшої еволюції правової системи України, значення в ній церковного права, впливу візантійської правової традиції на її формування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової тематики науково-дослідної роботи на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, тема № 01 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0101U003579.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі кінця ХІ - початку ХІІ ст., її ролі у формуванні правової системи України.

Відповідно до мети дослідження, в дисертації вирішуються наступні завдання:

проаналізувати передумови появи Кормчих на території Київської Русі, визначити закономірність їх появи у вітчизняному правовому просторі;

класифікувати джерела Єфремівської Кормчої та визначити причини еволюції її правових норм;

визначити підстави, цілі та процедуру формування змісту списків Кормчої;

визначити спосіб систематизації Єфремівської Кормчої як нормативно-правового акту;

дослідити зміст правових норм, які містить Кормча Єфремівського списку, шляхом розподілу їх на окремі групи за критерієм суб’єкта та об’єкта правовідносин, які вони регулювали;

дослідити на прикладі Єфремівської Кормчої вплив церковного права на формування світського;

порівняти правові норми Єфремівської Кормчої з принципами та правовими нормами, закріпленими у сучасному законодавстві України.

Об’єктом дослідження є джерела – пам’ятки права Київської Русі, а предметом дослідження є Єфремівська Кормча як одне з найвизначніших джерел – пам’яток права Київської Русі кінця ХІ – початку ХІІ ст., а саме передумови її появи на території Київської Русі, її джерела та правові норми, еволюція і зв’язок останніх з сучасною правовою системою України.

В роботі були застосовані такі методи наукового дослідження, як історичний, системний, дедукції, індукції, аналогії, формально-юридичний, аналітичний, порівняння та протиставлення, які не тільки допомогли систематизувати наявний фактичний матеріал, але й дозволили отримати теоретичні результати, що є умовою досягнення поставленої у роботі мети.

Історичний метод використовувався для виявлення передумов появи Кормчих та визначення причин еволюції правових норм Єфремівської Кормчої.

В значній мірі використовувалися методи: формально-юридичний – для виявлення правових норм, їхнього аналізу, класифікації та конструювання нових юридичних понять на підставі вже існуючих; діалектичний – для встановлення взаємообумовлених еволюційних зв’язків, визначення причинно-наслідкових зв’язків між різними правовими інститутами та суспільними явищами; емпіричний – для дослідження тексту Єфремівської Кормчої. Зазначені методи виявилися ефективними для дослідження впливу церковного права на формування світського, а також підстав, цілей та процедури формування змісту списків Єфремівської Кормчої.

В другому розділі роботи для вирішення заявлених задач переважно застосовувалися: аналітичний – для проведення аналізу, визначення спільних тенденцій в розвитку правових норм Єфремівської Кормчої та їхнього застосування на практиці; системний та метод індукції – для компонування правових норм Єфремівської Кормчої за суб’єктами та об’єктами; метод порівняння – для визначення тих положень з правових норм Єфремівської Кормчої, які увійшли до сучасної правової системи України.

Теоретичне поняття “джерело права” в роботі розуміється як джерело – пам’ятка права.

Стан наукової розробки теми. Кормчі книги, а особливо їх ранні списки, є одним з найменш досліджених джерел права України. Серед науковців, які присвячували свої роботи або окремі тези Кормчим книгам можна вказати:

а) з дослідників ХІХ ст. – митрополита Євгена (Єфімія Болховітінова), Є.Є. Голубинського, М. Заозерського, Н.В. Калачова, В. Крестиніна, Г.А. Розенкампфа;

б) з дослідників ХХ ст. на території СРСР та за його кордонами – Г.В.Алфьорову, Р. Лащенко, Г.В. Семенченко, Я. Падоха, М. Чубатого, І. Шевченко.

Безпосередньо Єфремівській Кормчій присвячені дореволюційні розробки В.Н. Бенешевича, А.С. Павлова, І.І. Срезневського, В.М. Ундольського та праці дослідників другої половини ХХ ст. - Ф. Дворніка, Л.В. Мілова, Р.Г. Пихоя, Я.М. Щапова.

Крім того, окремі статті Кормчих як самостійні твори досліджували у різний час такі автори, як: о. М. Войнар, А.А. Зимін, О. Лотоцький, Н.А. Максимейко, А.С. Павлов, Е.К. Піотровська, М.Б. Свердлов, Н.В. Степанов, С.В. Юшков.

Теоретичним та історичним підгрунтям наукової розробки теми на рівні методологічних напрямків та загальних теоретичних й історично-правових концепцій стали роботи таких авторів як В.І. Андрейцев, Ю.М. Бисага, В.Д. Гончаренко, Б.Д. Греков, А.А. Зимін, Р.А. Калюжний, А.А. Козловський, О.Л. Копиленко, В.О. Котюк, С.В. Кудін, В.В. Мавродин, П.П. Музиченко, О.Г. Мурашин, В.Т. Пашуто, Л.Л. Потарикіна, М.Д. Приселков, П.М. Рабінович, Б.А. Рибаков, А.Й. Рогожин, О.Ф. Скакун, М.М. Страхов, В.Я.Тацій, І.Б. Усенко, О.О. Шевченко, С.В. Юшков та інші.

Таким чином, ми бачимо, що за майже двохсотрічну історію вивчення Кормчих книг перелік дослідників, які присвячували їм свої праці, не дуже великий за кількістю, до того ж більшу його частину складають науковці дорадянських часів. Низка цих праць, що була написана до відкриття Ундольським найстарішого з відомих зараз Єфремівського списку, не дивлячись на їхню цінність з методологічного погляду та глибину наукового змісту, практично не може бути використана сучасними дослідниками через відсутність у авторів цих праць, на момент їх написання, повних фактографічних даних. Більшу увагу дослідники традиційно приділяли більш пізнім редакціям Кормчих книг. До того ж, серед авторів, що вивчали Кормчі, здебільшого були історики, а не юристи, і жодний з вищезгаданих авторів не проводив аналізу правових норм рукописних Кормчих.

Наукову новизну дисертації та особистий внесок автора складають в дослідженні наступні положення і висновки:

Доведено закономірність появи Кормчих книг на території Київської Русі, внаслідок сукупності передумов, до яких належать:

а) суспільні – особливості розвитку суспільства Київської Русі напередодні прийняття християнства та після його прийняття, зокрема наявність незначної християнської громади, доцентрові тенденції у розвитку суспільства, сформована колективна правосвідомість;

б) правові – серед яких можна зазначити високий теоретичний та практичний рівень системи права Візантії; досконало сформовану до кінця першого тисячоліття систему церковного права Християнської Церкви; надання Церкві Київської Русі статусу “держави у державі” та визнання християнства державною релігією, з відповідною потребою регулювання пов’язаних з цим правовідносин, нових для юридичного простору Київської Русі; наявність в Київській Русі власної самобутньої правової системи; суперечливість правових систем Київської Русі та Візантії в цілій низці правових інститутів;

в) соціально-політичні – до яких належать особливості взаємин Київської Русі та Візантії на державному рівні: з одного боку наявність двохсторонньої зацікавленості у розвитку цих відносин, з іншого боку – стримані наміри посилення впливу Візантійської імперії на Київську Русь візантійських світських та церковних ієрархів та негласний опір цим процесам київських князів та патріотів з місцевої ієрархії; політика централізації, що проводилася князями Київської Русі тощо;

г) історичні – до яких можна включити історичні особливості розвитку Візантійської імперії та Київської держави станом на початок другого тисячоліття, зокрема, об’єднання Київської Русі, релігійна політика київських князів та візантійських базилевсів, послаблення впливу Візантії на світовій арені; історичні обставини Великого Хрещення Русі та подальшого поширення християнства на її території.

Проведено класифікацію правових норм та джерел Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості; причинами змін у змісті та складі правових норм Кормчих книг визначено процеси суспільної еволюції, які відбувалися у християнських громадах Київської Русі, а метою цих змін – сприяння поширенню християнства на Русі, запобігання його викривленню та змішанню з іншими релігіями.

Обґрунтовано комплексну процедуру формування змісту списків Кормчих книг, яка складалася з трьох етапів:

а) “аналітичного” – на якому визначалися особливі потреби громади, для якої створювалася Кормча, виділялися положення християнства або правові норми церковного права, які викликали у громади опір;

б) “консультаційного” – на якому, через консультацію з повноважними посадовими особами, визначалася необхідність подальшого дотримання вищезазначених положень чи правових норм, що фіксувалося в одноособовому або колегіальному рішенні;

в) “замовницького” – на якому компетентні і досвідчені церковні правознавці отримували своєрідне замовлення на створення нового списку чи редакції Кормчої з зазначеними змінами та особливостями у положеннях чи правових нормах щодо церковного або світського життя у громаді, попередньо веріфікованими відповідними церковними лідерами.

Аргументовано спосіб систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема Єфремівської, у формі кодифікації.

Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої по п’яти групах за кваліфікаційною ознакою різних суб’єктів правовідносин, зокрема:

а) представники вищого духовенства;

б) представники нижчого духовенства, причетники та ченці;

в) усіх клірики;

г) миряни;

д) усі члени християнської громади.

В складі кожної з груп правові норми згруповувалися за об’єктами правовідносин, які вони врегульовували. При цьому визначено правовий статус суб’єктів правовідносин та форми його реалізації.

Визначено вплив церковного права Київської Русі на світське, який проявився у наступному:

а) в правових нормах Єфремівської Кормчої містяться такі, що встановлюють за обов’язок єпископам повідомляти світських законодавців про необхідність приведення норм світського права у відповідність до норм церковного права;

б) механізмом реалізації вищезазначених норм стала участь представників вищого духовенства Київської Русі у князівських снемах;

в) свідченням реалізації цих норм є положення, принципи та правові норми Єфремівської Кормчої, які пізніше увійшли до світського права.

Визначені поняття, принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення:

а) Поняття позовної давності – в цивільному праві; незакінченого злочину, крайньої необхідності, співучасті, явки з повинною, форми вини (умислу та необережності), обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність – в кримінальному праві;

б) Принципи заборони карати двічі за той самий злочин, призначення покарання тільки після доведення вини звинуваченого, та тільки за діяння, визначене як злочин у кримінальному праві; принципи, які сучасними дослідниками вважаються основоположними принципами правової держави та демократії і закріплені в Конституції України: призначення покарання тільки після доведення вини звинуваченого, заборона карати двічі той самий злочин, рівність усіх перед законом, заборона дискримінації особи за її походженням, родинними зв’язками, обов’язок батьків піклуватися про своїх неповнолітніх дітей тощо;

в) Правові норми, які закріплюють трирічний термін позовної давності, недійсність удаваної угоди та угоди, укладеної внаслідок примусу однієї з сторін – в цивільному праві; різницю у складах злочинів крадіжки та розбою, визнання злочином розкрадання могил – в кримінальному праві.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їх використанні:

а) у навчальному процесі вищих і середніх навчальних закладів при викладанні історії держави і права України, канонічного та церковного права;

б) при науково-методичній роботі з вищезазначеної тематики;

в) для сприяння формування, усвідомлення та осмислення глибинних підвалин і процесу еволюційного розвитку правової системи України та її окремих інститутів від часів Київської Русі до сьогодення.

Апробація результатів дослідження проводилась під час обговорення на засіданні кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Головні положення дослідження були викладені у доповідях на наступних науково-практичних конференціях та семінарах: V Міжнародна студентська історична науково-практична конференція НТУУ “КПІ” 24.04.2000р., Науково-практичний семінар аспірантів КНУ ім. Т.Шевченка 2001 р., Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів у м. Мінську, Білорусь 16.11.2001 р., Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” у м. Києві 29-30.11.2001 р., Науково-практична конференція студентів і аспірантів КНУ ім. Т.Шевченка у м. Києві 03.2002 р., під час семінарських занять з курсів “Історія права України”, “Історія державності на землях України”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Канонічне право”.

Результати дослідження знайшли відображення у 4 (чотирьох) публікаціях, 3 з яких є статтями у наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури за темою, двох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел на 14 сторінках (165 найменувань). Повний обсяг дисертації – 206 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано положення, що зумовлюють наукову новизну роботи, розкрито об’єкт та предмет дослідження, викладено мету, наукові завдання, методологічні основи дисертації, практичне значення дисертації, вказано на апробацію та публікації результатів дослідження.

В огляді літератури за темою відображено стан наукової розробки теми.

Перший розділ дисертації “Передумови появи, джерела та структура Кормчих книг Київської Русі (на прикладі Єфремівської редакції)” складається з трьох підрозділів та відповідних коротких висновків з кожного.

У підрозділі 1.1. “Передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі” проводиться стислий аналіз та оцінка правових систем Візантії та Київської Русі напередодні прийняття християнства, особливостей суспільного розвитку Київської Русі, історичних обставин та взаємин двох держав, що разом дозволяє зробити висновки про сукупність передумов появи Кормчих книг на території Київської Русі, та, головне, закономірності їх появи. Автор визначає суспільні, правові, соціально-політичні та історичні передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі.

У підрозділі 1.2. “Джерела Кормчих книг” проводиться аналіз та характеристика джерел правових норм Кормчих на прикладі Єфремівської Кормчої. Усі джерела правових норм Кормчої поділяються на групи за такими ознаками:

за ознакою змін при перенесенні з одного списку до іншого, або з однієї редакції до іншої – на перероблені та неперероблені;

за ознакою місця їх створення – на зарубіжні та вітчизняні;

за ознакою їх авторства – на церковні та світські.

Підрозділ 1.3. “Структура Кормчих книг” присвячений структурним елементам змісту збірок на прикладі Єфремівської Кормчої. Разом з характеристикою структурних елементів, в підрозділі описується схема внесення змін у зміст Кормчих книг, яка складається з трьох етапів: “аналітичного”, “консультаційного” та “замовницького”, завдяки чому проходить подальша еволюція змісту структурних елементів Кормчих книг; обгрунтовується вплив церковного права Київської Русі на формування світського. В підрозділі автор доводить, що за способом систематизації нормативно-правових актів Кормчі книги є кодифікацією.

Другий розділ дисертації “Правові норми Єфремівської Кормчої” складається з короткого вступного слова та п’яти підрозділів. Для проведення аналізу правові норми Єфремівської Кормчої розподілені на п’ять груп за суб’єктами правовідносин, які вони регулюють, та, всередині кожної групи, за об’єктами правовідносин. Вказані п’ять груп правових норм обумовлюють розподіл розділу на п’ять підрозділів.

У передмові розділу пропонується коротка характеристика санкцій церковного права, які використовуються у правових нормах Єфремівської Кормчої.

Підрозділ 2.1. Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини вищого духовенства присвячений аналізу правових норм, які визначають правовий статус хорєпископів, єпископів та митрополита Київської Русі, зокрема, їхнє поставлення, права та обов’язки у процесі життя та діяльності, переміщення, проведення церковних соборів та церковних судів, структуру церковної адміністрації Київської Русі, її взаємини зі світською владою та положення у світовій церковній адміністрації тощо. В підрозділі доводиться наявність серед правових норм Єфремівської Кормчої таких, що зберегли свою актуальність до сьогодення, увійшовши у правову систему України, зокрема до Конституції України, Цивільного та Кримінального кодексів України. Серед таких норм можна зазначити недійсність удаваної угоди, заборону призначати покарання за недоведений злочин, закріплене право сторони у судовому процесі на відвід судді, трирічний термін позовної давності у цивільному праві. На підставі конкретних правових норм доводиться, що саме представники вищого духовенства Київської Русі були основними втілювачами впливу церковного права на формування світського.

Підрозділ 2.2. Правові норми, що регулюють правовідносини нижчого духовенства, причетників та монахів визначає правовий статус вищевказаних категорій кліру, а саме: їхнє поставлення та постриг (у монахів), переміщення, комплекс їхніх прав та обов’язків, що виникають у процесі їх життя та діяльності, права та обов’язки покараних та, так званих, “впалих” – християн, які за об’єктивних або суб’єктивних причин відмовилися від християнства. Встановлені Єфремівською Кормчою вимоги до представників нижчого духовенства щодо їхньої діяльності, чеснот та поведінки, як до, так і після прийняття сану значно м’якші, ніж до представників вищого духовенства. Шляхом аналізу та порівняння в підрозділі визначаються правові норми Єфремівської Кормчої, які перейшли до світського законодавства та закріпилися у правовій системі України. Зокрема, заборона карати двічі за той самий злочин, визнання недійсними угод, укладених з примусу тощо.

У підрозділі 2.3. Правові норми Єфремівської Кормчої, які регулюють правовідносини кліриків усіх санів та монахів викладений аналіз правових норм, що поширюються на представників обох вищезазначених категорій, тобто, на усіх кліриків. В тексті підрозділу правові норми, що визначають правовий статус усіх кліриків, аналізуються згрупованими за об’єктами правовідносин: норми, що регулюють поставлення у сани та вступ у клір, переміщення кліриків, права і обов’язки кліриків у процесі виконання їхніх професійних обов’язків, їхні права і обов’язки поза служінням, права та обов’язки покараних та “впалих” кліриків тощо. Кормча закріплювала чітку субординацію кліриків – клірики, нижчі за саном чи посадою, повинні були беззаперечно підкорюватися вищим. Автором акцентується увага на наявності у деяких правових нормах Єфремівської Кормчої принципу таліону. Внаслідок проведеного аналізу правових норм цієї групи, визначено, що через правові норми Єфремівської Кормчої на території Київської Русі були закріплені принципи, які сучасними дослідниками вважаються основоположними принципами правової демократичної держави, зокрема: рівність усіх перед законом, призначення покарання тільки за передбачене законом правопорушення і тільки після доведення вини правопорушника, призначення тільки одного покарання за одне правопорушення та інші.

Підрозділ 2.4 Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини мирян містить аналіз прав та обов’язків мирян в сфері церковної юрисдикції, розподілених за об’єктами правовідносин. Зокрема, визначаються права та обов’язки мирян у процесі відправлення культу, права та обов’язки мирян, що виникали у процесі їхнього життя та діяльності та регулювалися церковним правом.

Окрема увага приділяється нормам шлюбно-сімейного права, адже з наданням християнству статусу державної релігії у Київській Русі, ця галузь права не тільки змінила зміст більшості своїх інститутів, але й, в значній мірі, перейшла до церковної юрисдикції. В нормах шлюбно-сімейного права Єфремівської Кормчої закріплюється поняття та умови взяття шлюбу, регламентуються ступені родинних зв’язків, за яких дозволено укладати шлюб, підстави розлучення, визнання шлюбу недійсним, права та обов’язки подружжя у родині, права та обов’язки батьків щодо утримання неповнолітніх дітей та дітей щодо утримання батьків похилого віку.

В правових нормах Кормчої, що регламентують правовідносини мирян, містяться також норми кримінального права. Проведений аналіз показав наявність в них загальних підстав призначення покарання, описання форм вини умислу та необережності, визначення підстав, що обтяжують та пом’якшують відповідальність, понять співучасті та явки з повинною, визначення складу різних злочинів: вбивства, нанесення тілесних ушкоджень, відокремлення крадіжки від розбою. Більшість цих понять перейшло з церковного права до світського, закріпилося у правовій системі України та збереглося до наших часів.

Серед правових норм Кормчої, що поширюються на мирян, внаслідок проведеного аналізу виділено норми, що регулюють права та обов’язки покараних та “впалих” та їхні взаємини з усією громадою.

До підрозділу 2.5. включені правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини усіх членів християнської громади, тобто поширюються і на кліриків, і на мирян. За об’єктами правовідносин ці норми розподілені на кілька груп: норми, що регулюють права та обов’язки членів християнської громади у процесі їх життя, діяльності, відправлення культу; норми шлюбно-сімейного права; норми спадкового права; норми кримінального права; права та обов’язки “впалих”; норми, що регулюють взаємини представників християнської громади з єретиками та іновірцями; норми, що визначають питання догми, єресей та особливості навернення єретиків та іновірців до християнства.

Автор зазначає, що кількість правових норм Єфремівської Кормчої, що поширюються на усіх членів християнської громади, є дуже незначною, порівняно з нормами, що поширюються на мирян та кліриків окремо, отже, правові статуси кліриків та мирян Київської Русі суттєво відрізнялися. Зокрема, до кліриків ставилися вищі вимоги з дотримання правил та правових норм церковного права, ніж до мирян.

В Єфремівській Кормчій автором виявлено наявність повторень схожих за змістом правових норм із встановленням різних санкцій, що пояснюється широкими правозастосувальними можливостями тих, хто призначав покарання, можливістю врахування у кожному окремому випадку покарання пом’якшуючих та обтяжливих умов.

У висновках роботи підбиті загальні підсумки дослідження, основні з яких вирішують поставлені наукові завдання. Найбільш значними висновками можна вважати наступні:

Поява Кормчих книг на території Київської Русі була закономірним процесом, який безперечно випливав з тогочасної ситуації на суспільно-політичній арені та особливостей правових систем Київської Русі та Візантії. Серед передумов появи Кормчих можна вказати: прийняття державою християнства як офіційної релігії; розвиток і трансформацію суспільних відносин у країні у зв’язку з процесом переходу від язичництва до монотеїзму; отримання Київською Руссю разом з прийняттям християнства доступу до скарбниць світових надбань теорії та практики юридичної науки, що призвело до суттєвих змін у суспільстві, трансформації світогляду та індивідуальної і колективної правосвідомості населення; високий управлінсько-структурний та нормативно-забезпечений рівень Церкви. Сам факт поширення збірок Кормчих сприяв переходу історії держави і права України на новий еволюційний виток.

У змісті Єфремівської Кормчої містяться норми з джерел вітчизняного та іноземного походження, створені як церковною, так і світською владою. Співвідношення обсягу норм з джерел вітчизняного та іноземного походження змінюється у ході створення нових редакцій та списків Кормчих у бік збільшення обсягу вітчизняних джерел. Правові норми з цих груп джерел регулюють правовідносини як світського, так і церковного права. Частина норм з різних джерел, перед внесенням їх до змісту Кормчої, або у процесі створення нових списків та редакцій, проходила творчу обробку вітчизняними юристами в залежності від існуючих потреб, а частина – залишалася без суттєвих змін протягом сторіч. Основними причинами змін у змісті та складі правових норм Кормчих були процеси суспільної еволюції, які відбувалися у християнських громадах Київської Русі. Майбутнє дослідження еволюції правових норм Кормчих різних списків та редакцій надасть можливість визначити зміни у суспільних правовідносинах, які відбувалися протягом сторіч у різних регіонах нашої держави, виділити пріоритети, особливості існування і суспільного розвитку Київської Русі, як у державі в цілому, так і в окремих соціальних групах.

Поетапна зміна змісту та складу правових норм зовнішнього та внутрішнього церковного і світського права, яка відображається у змісті списків та редакцій Кормчих книг, поступово формувала нову самобутню законотворчу традицію, яка стала корінням сучасної правової системи України. Процес формування змісту списків Кормчих відбувався за комплексною процедурою, яка складалася з “аналітичного”, “консультаційного” та “замовницького” етапів, причому на “консультаційному” етапі відбувався контакт представників церковної адміністрації, зазвичай вищого духовенства, зі світською владою, яка мала у своїх правових нормах підтверджувати рішення Церкви; таким чином, відбувався вплив церковного права на формування світського.

За способом систематизації нормативно-правових актів, Кормчі книги, зокрема Єфремівська, є кодифікацією.

Автори окремих статей Єфремівської Кормчої та редактори її списків своєю діяльністю намагалися сприяти поширенню християнства на Русі, запобігати його викривленню, змішуванню з місцевими язичницькими традиціями, іншими релігіями, єретичними течіями тощо; одночасно вони пристосовували норми християнства до місцевих умов, адже розвиток окремих християнських громад проходив нерівномірно і мав свої унікальні особливості. Єфремівська Кормча містила серед своїх правових норм такі, що описували принципові питання догми християнства, відносини з єретиками й язичниками та процедуру їх переходу у християнство.

Аналіз правових норм Єфремівської Кормчої автор проводив, розподіливши їх на п’ять груп за суб’єктами правовідносин. Цей принцип виявився доцільним та зручним й дозволив провести всебічний аналіз самих правових норм, а також визначити правові статуси представників кожної з цих груп.

а) До першої групи віднесено усі правові норми, що регулювали правовідносини представників вищого духовенства. Виявилося, що у Кормчій містяться правові норми, які повністю визначають правовий статус представників вищого духовенства, включаючи вимоги до їхньої поведінки, їхнє поставлення та позбавлення санів, майнові та немайнові права і обов’язки, взаємини зі світською владою та світським судом, субординацію, управління, територіально-адміністративну структуру Християнської Церкви світу та, безпосередньо, статус Церкви Київської Русі.

б) Крім правових норм, що визначають правовий статус представників вищого духовенства, Єфремівська Кормча містить також значну кількість правових норм, які визначають правовий статус пресвітерів, дияконів, іподияконів, співаків, читців та ченців, які складають другу групу запропонованого поділу. Правові норми Єфремівської Кормчої докладно регламентують правовідносини представників нижчого духовенства та ченців практично в усіх галузях їхнього життя та діяльності. Встановлені Кормчою вимоги до представників нижчого духовенства у їхній діяльності, чеснотах та поведінці, як до, так і після прийняття священицького сану значно нижчі, ніж до представників вищого духовенства.

в) Серед правових норм Єфремівської Кормчої окремо можна виділити групу, що поширюється на усіх кліриків, регулюючи їхні правовідносини.

г) До четвертої групи автор пропонує віднести такі правові норми, що визначають правовий статус мирян. Правові норми Єфремівської Кормчої регулюють поведінку, права та обов’язки мирян у монастирях, святих місцях та церквах, упродовж служби та поза нею, визначають права та обов’язки мирян у побуті, під час спілкування з представниками Церкви тощо. Окрема увага у Кормчий приділяється регулюванню шлюбно-сімейних відносин мирян, які, разом з визнанням християнства державною релігією, практично повністю входили до юрисдикції Церкви. Зокрема, тут можна відзначити юридичні засади укладання, розірвання та визнання недійсним шлюбу, прав та обов’язків подружжя у родині.

д) У п’яту групу автор дослідження включив правові норми, що були загальнообов’язковими для усіх членів християнської громади. Кількість правових норм Єфремівської Кормчої, які поширюються на усіх членів християнської громади, є дуже незначною, порівняно з нормами, які поширюються на мирян та кліриків окремо. З цього можна зробити висновок, що правові статуси кліриків та мирян Київської Русі суттєво відрізнялися. Правові норми Єфремівської Кормчої визначають також правовий статус тих, хто відбуває покарання за церковним законодавством, та, так званих, “впалих”.

Правові норми Єфремівської Кормчої, що регламентують правовий статус представників усіх п’яти груп запропонованого поділу, створювалися як церковною, так і світською владою.

У деяких правових нормах Єфремівської Кормчої зустрічаються елементи принципу таліону.

Деякі принципи, елементи та правові норми, що містилися у візантійських джерелах Кормчих, з’явилися на території Київської Русі ще разом з найстарішою з відомих дослідникам Єфремівською Кормчою, увійшли до світського законодавства та, проіснувавши там протягом сторіч, закріпилися у сучасній правовій системі України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Цвєткова Ю.В. “Суспільно-правові, історичні та соціально-політичні передумови виникнення Кормчих книг на території Київської Русі” // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип. 42, Київ, 2001, С. 69 - 74

Цвєткова Ю.В. “Світські джерела візантійського походження Єфремівської Кормчої книги” // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип. 47, Київ, 2002, С. 208 - 212

Цвєткова Ю.В. “Візантійські церковні джерела правових норм Єфремівської Кормчої” // Держава і право. № 17, Київ, 2002. С. 53-58

Цвєткова Ю.В. “Правовые основы получения священнического чина епископа в Киевской Руси (по правовым нормам Ефремовской Кормчей книги)” // Совершенствование законодательства и правоприменения на современном этапе: проблемы и перспективы. (Материалы Международной конференции студентов и аспирантов 16 ноября 2001) – Минск, 2002 – С. 10-12

Анотація

Цвєткова Ю.В. Єфремівська Кормча – джерело права Київської Русі (кінець ХІ – початок ХІІ ст.)/. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню джерела права Київської Русі кінця ХІ – початку ХІІ ст. – Єфремівської Кормчої книги.

Автор визначає передумови та доводить закономірність появи Кормчих на території Київської Русі; класифікує правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, визначає причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих; обґрунтовує комплексну процедуру формування змісту списків Кормчих; доводить, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема Єфремівської, була кодифікація; проводить аналіз правових норм Єфремівської Кормчої по п’яти групах за суб’єктами та об’єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначає, завдяки цьому, правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та усіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої; доводить, за допомогою сучасного науково-методичного апарату і шляхом визначення особливостей Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське.

У дослідженні визначені принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

Ключові слова: Єфремівська Кормча книга, джерела права Київської Русі, джерела церковного права.

Аннотация

Цветкова Ю.В. Ефремовская Кормчая – источник права Киевской Руси (конец ХІ – начало ХІІ ст.)/. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию источника права Киевской Руси конца ХІ – начала ХІІ ст. – Ефремовской Кормчей книге.

Автор определяет общественные, правовые, социально-политические и исторические предпосылки и доказывает закономерность появления Кормчих книг на территории Киевской Руси; классифицирует правовые нормы и источники Ефремовской Кормчей по признаку трансформации; определяет в качестве причин изменений в содержании и составе правовых норм Кормчих, процессы общественной эволюции, которые проходили в христианских общинах Киевской Руси, а в качестве целей этих изменений – содействие распространению христианства на Руси, предотвращение его искажения и смешивания с другими религиями.

В работе обосновывается комплексная процедура формирования содержания списков Кормчих, которая состояла из “аналитического”, “консультационного” и “заказного” этапов. Диссертант доказывает, что способом систематизации нормативно-правовых актов Кормчих книг, в частности Ефремовской, была кодификация; проводит анализ правовых норм Ефремовской Кормчей по пяти группам, сформированным по признаку субъектов и объектов правоотношений, которые они регулировали, и определяет, благодаря этому, правовые статусы представителей высшего духовенства, низшего духовенства и монахов, всех клириков, мирян и всех членов христианской общины Киевской Руси по нормам Ефремовской Кормчей. Автор доказывает, с помощью современного научно-методического аппарата и путем определения особенностей Ефремовской Кормчей как источника права Киевской Руси, анализа ее правовых норм, влияние церковного права на светское.

В исследовании определены принципы и правовые нормы, которые распространились на территории Киевской Руси в содержании Ефремовской Кормчей и закрепились в современной правовой системе Украины.

Ключевые слова: Ефремовская Кормчая книга, источники права Киевской Руси, источники церковного права.

Summary

Tsvetkova J.V. Efrem’ Pilot’s Book – the Source of Law of Kievan Rus’ (end of the XI – beginning of the XII cent.)/. – Manuscript.

The dissertation for obtaining of a scientific degree of a Candidate of Law on speciality 12.00.01 – the theory and the history of state and law, the history political and legal studies. – Taras Shevchenko’ Kyiv National University. – Kyiv, 2003

The subject of the dissertation is the source of law of Kievan Rus’ – Efrem’ Pilot’s Book.

The author shows the causes of the Pilot’s Book appearing on the territory of Kievan Rus’, classifies legal norms and sources of Efrem’ Pilot’s Book by the transformation order, analyzes legal norms of Efrem’ Pilot’s Book and proves influence of the Church law at the laic legal system of Kievan Rus’.

Special attention paid to the principles and legal norms in the contest of Efrem’ Pilot’s Book, which spread on the territory of Kievan Rus’, did through the centuries and appeared in the modern legal system of Ukraine.

Key words: Efrem’ Pilot’s Book, sources of Kievan Rus’ law, sources of Church law