НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДУШЕЙКО АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 634.711(477.924.86)

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА НОВИХ І ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТІВ МАЛИНИ В УМОВАХ

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 – плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Гонтар Василь Терентійович,

Національний аграрний університет, доцент

кафедри садівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Марковський Василь Станіславович,

Інститут садівництва УААН, головний науковий

співробітник лабораторії ягідних і

нетрадиційних культур

кандидат сільськогосподарських наук

Кучер Микола Федорович,

Мліївський інститут садівництва УААН

ім. Л.П. Симиренка, виконавчий директор

Провідна установа – Уманський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра плодівництва і виноградарства,

м. Умань Черкаської області

Захист відбудеться “19” грудня 2003 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “18” листопада 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поновлення і удосконалення сортименту плодових та ягідних культур залишається актуальним завданням у всіх зонах вирощування. Всебічне сортовивчення дозволило занести в Державний реєстр сортів рослин України 90 сортів ягідних культур, з них – 15 малини.

Проте на даний час у Державному реєстрі немає сортів малини, які б повністю відповідали ґрунтовим і кліматичним вимогам північної частини Лісостепу України, що є стримувальним фактором збільшення площ насаджень і виробництва ягід малини. Разом з тим наукові розробки і садівнича практика свідчать про необхідність створення нових, добре адаптованих до конкретних умов вирощування сортів. Саме високопродуктивний сорт є найбільш активним і дієвим важелем впливу на підвищення врожайності та економічної ефективності культури. Зважаючи на вищенаведене, розв’язання проблеми створення і добору кращих сортів для даної зони є актуальним завданням в ягідництві.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась у відповідності до завдання тематичного плану проблемної науково-дослідної лабораторії кафедри садівництва Національного аграрного університету зі “Створення високопродуктивних, комплексно-стійких сортів ягідних і плодових культур та розробці ресурсоощадних технологій їх вирощування”.

Код і номер державної реєстрації науково-дослідної роботи -– 00493706, № 0198U004072.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є вивчення нових та перспективних сортів малини за господарсько-біологічними показниками та виділення кращих для впровадження у виробництво і селекційних програм в північній частині Лісостепу України.

Відповідно до поставленої мети передбачалося:

–

–

–

–

–

–

–

–

Об’єктом досліджень є 15 сортів червоної малини, в тому числі 5 ремонтантних, що вирощуються з 1998 р. на навчально-дослідній ділянці кафедри садівництва НАУ.

Предметом дослідження було вивчення особливостей росту і плодоношення сортів в умовах північної частини Лісостепу України.

Методи досліджень. Дослідження проводилися з використанням програм і методик державного сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур (1973, 1990, 1998), методичних вказівок з оцінювання стійкості плодових та ягідних культур проти основних захворювань (1968). Ураження сортів пурпуровою плямистістю (дідімелою) і антракнозом визначали також за розробленою нами методикою. Пошкодження ягід жуком малиновим враховували шляхом аналізу 100 ягід, малиновою стебловою галицею – за відсотком уражених стебел. Зимове підмерзання гілок і бруньок виконували згідно з методикою М.О. Соловйової (1982). Врожай обліковували зважуванням ягід з одного метра смуги (ряду) з наступним перерахунком на площу одного гектара, середню масу плода визначали зважуванням 100 типових ягід. Репродуктивну здатність сортів визначали підрахунком кількості стебел та їх якості на 1 метр смуги (ряду).

Створення нових сортів проводили згідно з вимогами методичних вказівок і рекомендацій (1990).

Основні хіміко-технологічні дослідження проводили в лабораторії Державного центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин України, де визначали сухі речовини за допомогою рефрактометра, цукри – за методом Бертрана, вітамін С – за Муррі, кислотність – титруванням.

Цифровий матеріал результатів досліджень обробляли дисперсійним аналізом за Б.О. Доспєховим (1985).

Наукова новизна роботи. Внаслідок всебічного вивчення нових і перспективних сортів малини, в тому числі селекції НАУ, проведена порівняльна оцінка їх потенційної продуктивності, швидкоплідності, зимостійкості, якісних показників ягід, репродуктивної спроможності та економічної ефективності в умовах північної частини Лісостепу України.

Створено і передано в Державний центр сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин України один сорт звичайної європейської червоної малини Промінь та один ремонтантний – Вересневі зорі. За продуктивністю, врожайністю та великоплідністю виділено сорти, як носії цих цінних ознак. Розроблено конвеєр надходження свіжих ягід з середини червня до осінніх приморозків. Створено методику для точного визначення ступеня ураження та індексу розвитку таких поширених хвороб як пурпурова плямистість і антракноз. Виділено сорти, які характеризуються високою стійкістю проти пурпурової плямистості (дідімели) й антракнозу. Встановлено залежність пошкодження жуком малиновим від строків достигання ягід та малиновою стебловою галицею – від шипуватості й опушення стебел.

Практична цінність роботи. За результатами проведених досліджень, виділено нові та перспективні сорти малини різних строків достигання, які рекомендуються для впровадження у виробництво, а також для створення конвеєра постачання свіжих ягід, починаючи з червня і до глибокої осені. Дані сортів – носіїв ознак високої продуктивності та якості ягід, стійкості проти хвороб і шкідників використовуються селекціонерами при розробці селекційних програм. Розробленою методикою визначення ступеня ураження та індексу розвитку пурпурової плямистості й антракнозу користуються в наукових установах при вивченні стійкості новостворених сортів. Кращі наші сорти посаджено у фермерському господарстві “Рось” Броварського району Київської області на площі 1 га. Закладено елітно-маточні насадження малини в КСП “Садовод” Черкаської області на площі 2 га.

Особистий внесок здобувача. Наукові польові та лабораторні дослідження, аналіз експериментальних даних, впровадження у виробництво результатів досліджень здобувач виконав самостійно. Приймав участь у селекційному процесі при створенні сортів малини Промінь і Вересневі зорі. Встановив залежність пошкодження жуком малиновим від періоду достигання ягід та малиновою стебловою галицею від шипуватості й опушеності стебел. Розробив нову методику для визначення стійкості та індексу розвитку пурпурової плямистості й антракнозу.

Апробація роботи. Результати досліджень та основні положення дисертації щорічно доповідалися та обговорювалися на засіданнях вченої ради і науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу плодоовочевого факультету НАУ (1999-2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях 4.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота видрукувана на 140 сторінках комп’ютерного набору і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, рекомендацій виробництву та селекціонерам, містить 34 таблиці, 3 графіки, 10 фотографій. Список використаних джерел вміщує 282 найменувань, в тому числі 56 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводилися протягом 1999-2001 рр. в північній частині Лісостепу України. Для вивчення було використано насадження малини навчально-дослідного саду кафедри садівництва Національного аграрного університету.

Ґрунт дослідної ділянки дерново-середньоопідзолений легкосуглинковий. Ґрунтові води залягають на глибині 5 метрів. На основі результатів ґрунтового обстеження і агрохімічного аналізу зроблено висновок, що ґрунт придатний для вирощування ягідних насаджень.

Клімат помірно континентальний з теплим літом і не дуже холодною зимою. За багаторічними даними річна температура повітря складає 7,3?С, середня багаторічна температура найбільш холодного місяця січня – мінус 6,5?С, найбільш теплого – липня +19,8?С. Мінімальна температура, згідно з даними багаторічних спостережень становить –36?С, а максимальна +39?С. Сума активних температур вище 10?С – у межах 2440-2700?С. Річна сума опадів 636 мм, основна кількість їх випадає протягом вегетаційного періоду.

Схема дослідів включала 15 сортів малини (табл.1, 2), в тому числі 10 традиційних – Одарка, Основ’янка, Промінь, Козачка, Благородна, Сонце Києва, Глен Клова, Киржач, Лазарівська, Новокитаївська (контроль) і 5 ремонтантних – Зєва, Херітейдж, Вересневі зорі, Осіннє сяйво, Бабине літо (контроль). Дослід закладено в 1998 році згідно з методикою державного сортовивчення. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці виконувалися відповідно до чинних рекомендацій.

Господарсько-біологічну оцінку сортів вивчали за показниками:

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ

СОРТІВ МАЛИНИ

Фенологічні фази розвитку. За даними наших спостережень, фенологічні фази проходять за певною черговістю. Встановлено, що сорти малини в зоні Лісостепу вегетацію починають в третій половині квітня за переходу середньодобової температури через +5?С. Різниця у строках початку вегетації між ранніми та пізніми сортами складає 12-15 днів. Цвітіння більшості сортів відбувалося в кінці травня, а деяких – на початку червня місяця, тобто приблизно через місяць після початку вегетації.

Період від початку цвітіння до кінця достигання ягід залежно від сорту становить 46-60 днів. Достигання плодів проходить в межах 18-30 днів. Кореневі паростки починають рости дуже рано, майже одночасно з розпусканням бруньок. Пагони заміщення проростають на 7-10 днів пізніше. Закінчують вегетацію сорти майже одночасно, що пов’язано з метеорологічними умовами.

Зимостійкість. У період проведення досліджень найбільше підмерзання рослин відмічено у 2001 р. Це зумовлено не лише зниженням температури взимку до –21С, а, насамперед, пізнім закінченням росту пагонів у попередньому 2000 р. Теплий і дощовий вересень, середня температура якого становила 13,1С та кількість опадів 152,8 мм, сприяли активному росту пагонів у вересні і жовтні. Крім того, у 2000 р. насадження малини були сильно ослаблені літньою посухою. Максимальна температура в другій та третій декаді серпня становила 33,5-35,9С.

Такі погодні чинники обумовили значне підмерзання ряду сортів малини. Найбільше підмерзання відмічено в сортів Лазарівська (3,3 бала), Киржач і Одарка (по 3 бали). Ремонтантні сорти через пізнє закінчення вегетації ще більше потерпіли від низьких температур. Сорт Осіннє сяйво підмерз на 4 бали, Зєва – 3,8, Бабине літо – 3,7, Херітейдж – 3,2, Вересневі зорі – 3 бали.

Завдяки пізньому цвітінню малина уникає весняних заморозків, що сприяє щорічному її плодоношенню. За період проведення досліджень підмерзання квіток і зав’язі малини не спостерігалось.

Репродуктивна здатність. Найбільше кореневих паростків дають сорти Промінь (39 шт. на м смуги), Херітейдж (36), Одарка (32), Зєва (30), Основ’янка, Киржач, Осіннє сяйво (по 27). Новокитаївська (25 шт.).

Висота кореневих паростків і здатність утворювати розвинену кореневу систему є одним з показників, які забезпечують отримання стандартних саджанців. Краще розвиваються кореневі паростки у ремонтантних сортів Осіннє сяйво та Вересневі зорі. Вони досягають висоти 135-140 см. Виділяються за сильнорослістю паростки сортів Промінь, Основ’янка, Одарка (120-135 см).

Кількість пагонів заміщення та їх якість визначають продуктивність сорту. Найбільше пагонів заміщення утворюють сорти Основ’янка (26 шт. на метрі плодоносної смуги), Промінь (22), Одарка, Лазарівська (по 21 шт.). Найбільші пагони заміщення мають сорти Благородна (висота 200 см), Глен Клова (180 см), Херітейдж (176 см), Промінь (179 см), Осіннє сяйво (170 см).

Врожайність і якість ягід. Врожайність є основним показником господарської цінності сорту, яка залежить у першу чергу від його біологічних особливостей. Найвищий урожай в середньому за три роки плодоношення (табл. 1) вирощено в сортів Одарка – 60 ц/га, Промінь – 57,5 ц/га, Глен Клова – 46,2 ц/га, Лазарівська – 45,1 ц/га. Сумарна врожайність (літній і осінній урожай) ремонтантних сортів дещо вища. У сорту Вересневі зорі отримано 84,6 ц/га ягід з гектара, Херітейдж – 80,5 ц/га, Зєва – 62,1 ц/га. Сорти Вересневі зорі та Херітейдж за кількістю осіннього врожаю відносяться до найбільш перспективних, вони забезпечують врожайність по 54,5-55,5 ц/га цінних ягід (табл. 2).

Таблиця 1 – Врожайність традиційних сортів малини, ц/га

Сорт | Рік досліджень | Середнє за 3 роки | % до контролю

1999 | 2000 | 2001

Новокитаївська (к) | 26,0 | 44,1 | 58,8 | 43,0 | 100

Одарка | 22,2 | 57,0 | 90,1 | 60,0 | 140

Основ’янка | 23,4 | 42,4 | 53,5 | 39,8 | 93

Промінь | 31,0 | 59,2 | 82,2 | 57,5 | 134

Козачка | 24,5 | 43,0 | 59,5 | 42,4 | 99

Благородна | 30,4 | 56,5 | 70,7 | 52,5 | 122

Сонце Києва | 29,7 | 49,0 | 59,8 | 46,2 | 107

Глен Клова | 30,2 | 60,3 | 74,5 | 55,0 | 128

Киржач | 19,5 | 40,0 | 50,3 | 36,6 | 85

Лазарівська | 29,9 | 47,1 | 58,4 | 45,1 | 105

НІР05 | 2,3 | 3,7 | 5,1––

Таблиця 2 – Врожайність ремонтантних сортів малини, ц/га,

середнє за 1999-2001 рр.

Сорт | Літній збір | Осінній збір | Сумарна

ц/га | % до контролю

Бабине літо (к) | 33,6 | 26,2 | 59,8 | 100

Зєва | 21,8 | 40,8 | 62,1 | 104

Херітейдж | 25,0 | 55,5 | 80,5 | 135

Вересневі зорі | 30,1 | 54,5 | 84,6 | 141

Осіннє сяйво | 33,8 | 25,0 | 58,8 | 98

НІР05 | 2,0 | 3,1 | 5,4

Середня маса плодів за роки дослідження варіює в межах 1,8-4,8 г. До групи дуже великоплідних відносяться сорти Благородна (середня маса найбільших ягід 6,9 г), Козачка (4,8 г), Сонце Києва (4,5 г), Киржач (4,6 г), з ремонтантних – Вересневі зорі (4,5 г), Осіннє сяйво (5,4 г) (табл. 3).

Таблиця 3 – Показники якості ягід малини (середнє за 1999-2001 рр.)

Сорт | Маса ягоди, г | Вміст вітаміну С, мг/100г | Дегустаційна оцінка, бал

середня | максимальна | ягід | варення

Традиційні сорти

Новокитаївська (к) | 3,0 | 4,0 | 40 | 4,0 | 4,3

Одарка | 2,7 | 3,6 | 46 | 4,0 | 4,1

Основ’янка | 1,8 | 2,9 | 39 | 3,8 | 4,0

Промінь | 3,0 | 4,0 | 48 | 4,3 | 4,4

Козачка | 3,5 | 4,8 | 49 | 4,5 | 4,6

Благородна | 4,8 | 6,8 | 41 | 4,8 | 4,8

Сонце Києва | 3,4 | 4,5 | 39 | 4,3 | 4,3

Глен Клова | 1,9 | 2,6 | 51 | 4,0 | 4,0

Киржач | 3,9 | 4,6 | 50 | 4,2 | 4,2

Лазарівська | 2,8 | 4,0 | 42 | 4,0 | 4,0

Ремонтантні сорти*

Бабине літо (к) | 3,0 | 3,5 | 32 | 3,8–

Зєва | 3,1 | 4,0 | 40 | 4,3–

Херітейдж | 2,9 | 3,6 | 42 | 3,9–

Вересневі зорі | 3,5 | 4,5 | 44 | 4,4–

Осіннє сяйво | 4,0 | 5,4 | 41 | 3,8–

* – показники ягід літнього врожаю.

Високими смаковими якостями характеризуються плоди сортів Благородна (4,8 бала), Козачка (4,5 бала), Сонце Києва і Промінь (по 4,3 бала), Вересневі зорі (4,4 бала), Зєва (4,3 бала). Високі якісні показники має варення з ягід Благородної (4,8 бала), Козачки (4,6 бала), Променя (4,4 бала), Сонце Києва і Новокитаївської (4,3 бала). Найбільше вітаміну С у сортів Глен Клова, Киржач, Козачка, Промінь, Одарка – 51-46 мг/100г.

Малиновий конвеєр. Щоб продовжити період споживання свіжих ягід, а також рівномірно забезпечити переробні підприємства сировиною, необхідно отримувати врожай впродовж літньо-осіннього періоду. Дослідженнями встановлена можливість вирішення цього питання культивуванням сортів з різними строками достигання ягід, подовження періоду достигання плодів регульованим обрізуванням стебел, збільшенням кількості вирощування ремонтантних сортів.

На підставі трирічних досліджень, виділено сорти малини різних строків достигання ягід. До ранньостиглих віднесено Глен Клова, Одарка, Основ’янка; до середньостиглих – Сонце Києва, Благородна, Лазарівська; до пізньостиглих – Промінь, Козачка, Киржач. У ремонтантних сортів за строками достигання літнього і осіннього врожаю ранньостиглими є Вересневі зорі, Бабине літо; середньостиглими – Херітейдж; пізньостиглими – Зєва, Осіннє сяйво. З врахуванням строків достигання ягід запропонована схема набору сортів у малиновому конвеєрі.

Проведеними дослідженнями встановлена можливість ліквідації безягідного періоду (17-22 дні) від закінчення плодоношення традиційних сортів до початку плодоношення ремонтантних коротким весняним обрізуванням плодоносних стебел. Достигання ягід сортів при цьому затримується від трьох (при обрізуванні на висоту 70-80 см) до 25 днів (при обрізуванні на висоту 30-40 см) з відповідним зниженням врожаю плодів на 15-62%. Пізніше плодоношення пояснюється різним ступенем диференціації квіткових бруньок залежно від їх місця розміщення на стеблі: чим нижче розміщені бруньки, тим менше сформовані в них зародки квіток.

Осінній урожай ремонтантних сортів малини можна значно збільшити, застосовуючи технологію лише осіннього плодоношення. При цьому осінній урожай у сорту Бабине літо підвищується на 12,3 ц/га, Херітейдж – 10,6 ц/га, Зєва – 12,7 ц/га, Вересневі зорі – 11,1 ц/га, Осіннє сяйво – на 7,6 ц/га.

Методика визначення розвитку пурпурової плямистості й антракнозу на стеблах малини. Суть методики полягає в тому, що обліку підлягають уражені місця на стеблах від основи до верхівки. На п’яти типових рослинах кожного сорту враховується кількість плям, їх розмір та величина захисної облямівки, яка залежить від агресивності збудника і захисних особливостей сорту.

Критерієм індексу ураження є кількість плям на ділянці обліку: від 1 до 3 – 1-й індекс, від 4 до 6 – 2-й, від 7 до 9 – 3-й, від 10 до 12 – 4-й, від 13 до 18 – 5-й індекс ураження. Нульовий індекс свідчить про відсутність плям на стеблах та стійкість сорту проти хвороби.

Паралельно пропонується враховувати бал ураження за прийнятою методикою. Обліки проводяться в період найбільшого розвитку хвороби – в другій половині липня.

Користування запропонованою нами методикою дає можливість об’єктивно оцінити ступінь ураження стебел малини пурпуровою плямистістю й антракнозом. Вона вимагає точності виконання з відповідною витратою часу. Рекомендується методика для користування в науково-дослідних та селекційних установах.

Стійкість проти хвороб і шкідників. Найбільшого поширення на малині у північному Лісостепу України мають хвороби пурпурова плямистість і антракноз. За час дослідження встановлено, що 2001 р. був найбільш сприятливим для розвитку цих хвороб. Сильна епіфітотія зумовлена комплексом біотичних і абіотичних чинників. Дуже уражувалися пурпуровою плямистістю сорти Глен Клова, Лазарівська, Благородна (по 4 бали), індекс ураження досягав 13,2. Більш стійкими виявилися Промінь і Сонце Києва. Нестійкими проти антракнозу є лише деякі сорти.

В середньому за роки досліджень до слабоуражуваних пурпуровою плямистістю віднесено Сонце Києва і Промінь, антракнозом – Одарка, Козачка, Благородна, Лазарівська, Основ’янка, Новокитаївська, з ремонтантних сортів – Бабине літо та Вересневі зорі.

Визначено ступінь пошкодження ягід личинками жука малинового. Встановлена помітна залежність величини пошкодження від строків достигання плодів. Ягоди сортів Глен Клова і Основ’янки пошкоджуються менше, бо раніше достигають (з 20.06 до 10.07), а сорти Киржач, Лазарівська, Козачка, Благородна, Промінь, Осіннє сяйво, Зєва, Херітейдж пошкоджуються набагато більше (20-23%) із-за пізнього достигання ягід (з 1-10.07 до 22-26.07). Ягоди ремонтантних сортів (осіннього врожаю) зовсім не пошкоджуються жуком малиновим. Це відбувається у зв’язку з порушенням проходження взаємопов’язаних фенофаз біологічного розвитку шкідника і рослини.

Попередньо встановлено різницю у сортовій стійкості малини проти пошкодження малиновою стебловою галицею. Шипуваті та опушені стебла сортів Зєва, Бабине літо, Осіннє сяйво, Лазарівська, Киржач практично не пошкоджуються малиновою стеблевою галицею (1-3%).

Створення сортів з урахуванням сучасних вимог. Завданням селекційного процесу є створення сортів з господарсько-цінними показниками, стійких проти біотичних і абіотичних факторів. Вивчали сорти з різних регіонів з метою виявити їх цінні властивості і якості в конкретних умовах вирощування. Всього проаналізовано 60 сортозразків.

За врожайністю виділено сорти Новокитаївська, Сонечко, Лазарівська, Одарка; за великоплідністю – Столична, Костинбродська, Молінг Проміс; стійкістю проти хвороб – Одарка, Лазарівська; ремонтантністю – Бабине літо, Зєва. Сорт Благородна включено в селекційний процес дещо пізніше як джерело великоплідності, товстостебельності й безшипності пагонів, а сорт Сонце Києва – за врожайністю.

Найкращими комбінуваннями для одержання врожайних сіянців виявилися сорти Лазарівська х Одарка, при цьому з гібридних сіянців 18% були продуктивними. Найбільше сіянців з великоплідними ягодами отримано при комбінуванні Благородна х Новокитаївська (14%), Зєва х Бабине літо (12%). Підвищена стійкість проти пурпурової плямистості виявлена в сіянців батьківської пари Лазарівська х Одарка (23%). В результаті вивчення сіянців відібрано 15 перспективних гібридів. Серед них найбільш цінні Промінь і Вересневі зорі.

Економічна ефективність вирощування малини в північному Лісостепу України

За умов ринкової економіки основною метою товарного виробництва плодів і ягід є одержання прибутку, забезпечення їх конкурентоспроможності шляхом зниження витрат коштів та праці.

Економічна оцінка сортів малини здійснена в основному з використанням відповідних методичних положень, викладених у працях В.В. Юрчишина (1967), О.М. Шестопаля (1992, 1994) та найбільшою мірою на основі “Методики економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві”(2002 р., за редакцією О.М. Шестопаля).

Серед сортів, що вивчалися в досліді, за прибутком з 1 га ягідника виділилися Благородна і Одарка, за рівнем рентабельності виробництва ягід – Благородна, Одарка, Промінь (табл. 4).

Таблиця 4 – Економічна оцінка вирощування сортів малини

(середнє за 1999-2001 рр.)

Показник | Ново-кита-ївсь-ка (к) | Одар-ка | Про-мінь | Глен Клова | Благо-родна | Сонце Києва

Капітальні вкладення на ство-рення 1 га насаджень, тис. грн. | 24,7 | 24,7 | 24,7 | 24,7 | 24,7 | 24,7

Виробничі витрати на 1 га, грн. | 3663 | 4146 | 4075 | 4004 | 3933 | 3754

Врожайність, ц/га | 43,0 | 60,0 | 57,5 | 55,0 | 52,5 | 46,2

Собівартість 1 ц ягід, грн. | 85,19 | 69,10 | 70,87 | 72,80 | 74,90 | 81,26

Реалізаційна ціна продукції з 1 га насаджень, тис. грн. | 12,9 | 18,0 | 17,3 | 16,5 | 18,4 | 13,9

Прибуток з 1 га насаджень, грн. | 9237 | 13857 | 13225 | 12496 | 14467 | 10146

Рівень рентабельності, % | 252 | 334 | 324 | 312 | 367 | 270

Коефіцієнт економічної ефек-тивності капітальних вкладень | 0,37 | 0,56 | 0,53 | 0,51 | 0,59 | 0,41

Строк окупності капітальних вкладень, роки | 3,7 | 2,8 | 2,9 | 3,0 | 2,7 | 3,4

Дослідження показують, що часто складно виділити найефективніший сорт (варіант досліду) по відношенню до контролю за системою показників, бо один сорт може виділятися за показниками окупності витрат, а інший – за прибутком з 1 га насаджень. В таких випадках раціонально застосовувати комплексний (інтегрований, відносний до контролю) показник ефективності (табл. 5).

Таблиця 5 – Комплексний (інтегрований) показник порівняльної економічної ефективності сортів малини

Сорт | Прибуток з 1 га | Рівень рентабельності | Комплекс-ний (відносний) показник

грн. | індекс | % | індекс

Новокитаївська (к) | 9237 | 1,00 | 252 | 1,00 | 1,00

Одарка | 13854 | 1,50 | 334 | 1,32 | 1,98

Промінь | 13225 | 1,43 | 324 | 1,29 | 1,84

Глен Клова | 12496 | 1,35 | 210 | 0,83 | 1,12

Благородна | 14467 | 1,57 | 367 | 1,46 | 2,29

Сонце Києва | 10146 | 1,10 | 270 | 1,07 | 1,17

Отже, за комплексним показником ефективності, сорти малини розподіляються таким чином: Благородна – 2,29, Одарка – 1,98, Промінь – 1,84, Сонце Києва – 1,17 і Глен Клова – 1,12. За цим показником, який характеризує ефективність сорту відносно контролю, за прибутком з 1 га насаджень і рівнем рентабельності виробництва ягід виділяється сорт Благородна. Це пояснюється передусім високою якістю ягід сорту, що й забезпечило більшу комерційну ціну.

ВИСНОВКИ

Проведене вивчення нових і перспективних сортів малини в північному Лісостепу України дозволяє зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Найбільший прибуток забезпечують сорти Одарка (13857 грн./га) і Промінь (13225) з рівнем рентабельності відповідно 334% і 324% (у контролі ці показники становлять 9237 грн./га та 252%).

11. Розроблена нами методика визначення ураження малини пурпуровою плямистістю та антракнозом дає можливість більш точно і об’єктивніше оцінити ступінь розвитку хвороби порівняно з рекомендованою на даний час.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ТА СЕЛЕКЦІОНЕРАМ

1. Насадження малини у північній частині Лісостепу України рекомендується закладати сортами: Одарка, який характеризується високою і сталою врожайністю та менше уражується хворобами; Глен Клова – перспективним ранньостиглим сортом, а також високопродуктивними ремонтантними сортами – Зєва і Бабине літо.

2. Для широкого виробничого випробування рекомендуються нові сорти НАУ: Благородна, Промінь, Сонце Києва, Козачка.

3. Малиновий конвеєр, який забезпечує отримання свіжих ягід з середини червня до осінніх приморозків, необхідно створювати традиційними і ремонтантними сортами, такими як: Глен Клова, Одарка, Сонце Києва, Благородна, Промінь, Козачка, Вересневі зорі та Херітейдж з вирощуванням лише осіннього врожаю.

4. Для створення нових сортів з ознаками високої продуктивності, врожайності та стійкості проти пурпурової плямистості в якості батьківських необхідно використовувати сорти Одарка і Зєва, з ознакою великоплідності – Благородну.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шеренговий П.З., Душейко А.П. Перспективні сорти малини // Зб. праць наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів плодоовочевого факультету, присвяченої 100-річчю НАУ. – К. – 1998. – С. 14. (Підготовка фактичного матеріалу).

2. Гонтар В.Т., Душейко А.П. Репродуктивна спроможність сортів малини // Наук. зб. ”Садівництво”. – К.: Нора-Прінт. – 1999. – № 49. – С. 37. (Експериментальна частина).

3. Душейко А.П. Нові сорти ремонтантної малини // Сад, виноград і вино України. – 1999. – № 10-12. – С. 8.

4. Шеренговий П.З., Душейко А.П. Малиновий конвеєр // Сад, виноград і вино України. – 2000. – № 1. – С. 16. (Підготовка фактичного матеріалу і його аналіз).

5. Шеренговий П.З., Гонтар В.Т., Душейко А.П. Вивчення нових сортів та гібридів малини в умовах північного Лісостепу України // Наук. зб. “Садівництво”. – – К.: Нора-Прінт. – 2000. – № 51. – С. 70-72. (Експериментальна частина).

6. Душейко А.П. Пурпурна плямистість і антракноз малини в умовах північного Лісостепу // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця. – 2002. – Вип. 11. – С. 14-17.

7. Душейко А.П. Вивчення основних критеріїв продуктивності малини в Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – Вип. 4. – С. 98.

8. Душейко А.П. Селекція малини на кафедрі садівництва Національного аграрного університету // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 57. – С. 230-232.

9. Гонтар В.Т., Шеренговий П.З., Душейко А.П. Залежність підмерзання малини від ряду метеорологічних факторів і ураження хворобами // Сад, виноград і вино України. – 2002. – № 9-10. – С. 18-19. (Експериментальна частина, узагальнення матеріалу).

Душейко А.П. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

В дисертації наведені результати вивчення нових і перспективних сортів малини в північній частині Лісостепу. Виділені високопродуктивні, адаптовані до регіональних умов вирощування та стійкі проти хвороб сорти різного строку достигання. Створений малиновий конвеєр, який забезпечує одержання свіжих ягід на протязі тривалого літньо-осіннього періоду за рахунок підбору традиційних сортів, агротехнічних заходів і ремонтантних сортів. Вивчена репродуктивна спроможність сортів. Розроблена методика визначення ураження малини пурпурною плямистістю та антракнозом. Виділені сорти – носії цінних господарсько-біологічних ознак.

Ключові слова: малина, сорт, продуктивність, стійкість, ремонтантність, адаптованість, конкурентоспроможність.

Душейко А.П. Хозяйственно-биологическая характеристика новых и перспективных сортов малины в условиях Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.07 – плодоводство. – Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Цель исследований – изучить новые и перспективные сорта малины в условиях северной Лесостепи Украины и выделить адаптированные, высокопродуктивные, устойчивые к болезням и вредителям. Выделены сорта, разные по сроках созревания, что обеспечивает получение ягод в течение длительного летне-осеннего периода. Разработана методика определения степени и индекса поражения малины пурпурной пятнистостью и антракнозом. Экономически обосновано выращивание сортов малины в регионе.

Объектами исследований были 15 сортов малины, среди них – 5 ремонтантных.

Предметом исследования было изучение показателей роста, плодоношения и устойчивости к биотическим и абиотическим факторам среды в условиях северной части Лесостепи Украины.

Методы исследований. Работа выполнена на основе полевых, лабораторно-полевых и лабораторных исследований с использованием общепринятых агрономических, физиологических, экономических и статистических методов обработки научных результатов.

Экспериментальная часть научной работы состоит из результатов изучения роста, развития, плодоношения, устойчивости против болезней и вредителей сортов малины.

Высокой продуктивностью отличаются сорта Одарка, Проминь, Глен Клова, Благородная (60-52 ц/га).

Наибольшая способность образовывать корневые отпрыски у сортов Проминь (39 шт. на 1 пог. м), Одарка (32 шт.), Киржач и Основ’янка (по 27 шт.).

Высокой устойчивостью против пурпурной пятнистости обладают сорта, созданные в НАУ – Проминь и Солнце Киева, против антракноза – Благородная, Козачка, Одарка и Лазаревская.

Наибольшую прибыль обеспечивают сорта Одарка (13857 грн./га) и Проминь (13225 грн./га) при уровне рентабельности соответственно 334% и 324%.

Ключевые слова: малина, сорт, продуктивность, устойчивость, ремонтантность, адаптированность, конкурентоспособность.

Dusheiko A.P. Economic – biological characteristic of new and perspective sorts of a raspberry in condition of the Ukrainian Forest-Stepple. – Manuscript.

The dessertation on competition of a candidate’s degree in agriculture, speciality 06.01.07. – horticulture – National agricultural university, Kyiv, 2003.

The outcomes of new raspberry sorts researches in conditions of the northern part of Ukrainian Forest Steppe have been presented in the dessertation.

High productive sorts, adapted to regional conditions, resistant against illnesses with a miscellaneous periods of ripe have been selected. Raspberry pipeline is created. It provides obtaining fresh berries during summer and autumnal period because were selected traditional and remontant of sorts and agrotechnical reception. The genesial ability of sorts is studied. The sorts – carriers of valuable economic – biological tags are selected.

Key words: raspberry, sort, productivity, resistant, adapting, remontant, competitiveness.