ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДОРОШЕНКО Катерина Георгіївна

УДК 37.017.92

ВИХОВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО ІДЕАЛУ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

У ПОЗАКЛАСНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Чорна Катерина Іванівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувачка лабораторії морально-етичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пометун Олена Іванівна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувачка лабораторії історичної освіти

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Докукіна Олена Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

вчений секретар

Провідна установа: Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Кривий Ріг

Захист відбудеться “23” вересня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою:м. Київ,

вул. М.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “20” серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пустовіт Г.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина-патріота України.

Це знайшло втілення у державних національних програмах “Освіта”(“Україна ХХІ століття”), “Діти України”; законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”; “Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності”, “Концепції громадянського виховання”; у Наказі президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян”; “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”. Тому особливо актуальним стає аналіз процесів свідомого розвитку особистості й передусім виховання її гуманістичного ідеалу, який має забезпечити сходження особистості до своєї індивідуальності, здійснення життєвого самовизначення.

У зв’язку з цим педагоги та науковці прагнуть перейти від нормативних до ціннісних механізмів моральної регуляції, розробити оптимальні технології виховання, культивуючи людяність, милосердя, толерантність, доброту на основі принципів гуманізму, свободи, демократії. Наукові підходи до виховання гуманної особистості в сучасних умовах розроблені в дослідженнях І.Беха, В.Білоусової, М.Боришевського, С.Гончаренка, В.Дубровського, І.Дуранова, Г.Жирської, О.Кононко, В.Кузя, Ю.Мальованого, І.Найдьонова, О.Ростовцевої, О.Столяренко, Ю.Танюхіна, К.Чорної, Т.Шингірей та ін.

Сутність ідеалу виховання, його конкретно-історичний характер, ознаки прояву висвітлено в дослідженнях Ю.Войцеховського, А.Горфункеля, В.Ільїна; Е.Фромма; Р.Аперсяна, Г.Ващенка, А.Гусейнова, О.Дубко, М.Рибнікова, В.Соболєва, М.Судакова, В.Сухомлинського, О.Целікової. Зміст і методи виховання ідеалу школярів різних вікових груп аналізувались у працях Л.Архангельського, В.Бриліної, Н.Іванової, С.Іконнікової, О.Кнехт, І.Лісовської, Г.Локарєвої, Н.Невярович, К.Сивкова, О.Слоньовської, О.Столяренко.

Проблема специфіки гуманістичного ідеалу залишається дискусійною, однак можна констатувати наявність відомих традицій її аналізу в науково-педагогічній літературі. Деякі аспекти, зокрема формування виховного ідеалу, висвітлювали І.Підласий, М.Кухта; морально-естетичного ідеалу – О.Слоньовська, Н.Невярович; морального ідеалу – Р.Аперсян, А.Гусейнов, О.Дубко, І.Завойчинська, Н.Іванова, А.Кір’якова, З.Нігматов, В.Соболєв, М.Судаков; гуманістичного ідеалу – А.Вірковський.

Істотним є те, що гуманістична мораль стає надбанням особистості не лише в процесі навчання, а й у позакласній діяльності. В цій сфері створюються умови для власного розвитку на основі вільного вибору найбільш притаманного типу та різновиду діяльності, яка має неформальний характер. Утім, останнім часом, як свідчить практика, надмірно використовувані розважальні форми позакласної діяльності значно знижують можливості позитивного розвитку школярів, залучення вихованців до гуманістичних цінностей і цим обмежують її виховний потенціал.

Психологічні дослідження К.Левіна, Ж.Піаже, Ф.Райса, С.Холла; Л.Божович, Л.Виготського, І.Кона, О.Леонтьєва, свідчать про те що старший підлітковий вік є сприятливим для розуміння власних психічних якостей і рис, моральної самооцінки, самовиховання, самовираження, самоствердження. Тому прищеплення моральних цінностей і проектування власної поведінки на засадах гуманістичного ідеалу в цьому віці є передумовою становлення особистості. Характерним для старшого підліткового віку є і зростання потреби в спілкуванні, вираженні емоцій у колі ровесників, що зумовлює посилення міжособистісного впливу на школярів. Як правило, найбільшої інтенсивності взаємовідносини старших підлітків набувають у позаурочний час, але вони не завжди мають виховний характер. Саме тому позакласна діяльність має створити найсприятливіші умови для виховання в старших підлітків гуманістичного ідеалу.

Аналіз науково-методичної літератури та дисертаційних досліджень свідчить, що важливі аспекти виховання гуманістичного ідеалу в старших підлітків залишаються недослідженими, а саме: не розкрито зміст, структуру й особливості гуманістичного ідеалу старших підлітків з позицій антропоцентричного підходу; не досліджено технологію особистісно орієнтованого виховання гуманістичних рис підлітка в позакласній діяльності. Надзвичайна актуальність і теоретико-методична нерозробленість проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження “Виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової проблеми “Патріотичне та морально-етичне виховання підростаючого покоління”, державний реєстраційний № 0102U000390, над якою працює лабораторія морально-етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 6 від 29.05.2000 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 26.01.2002 р.).

Об’єкт дослідження – процес виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків.

Предмет дослідження – особистісно орієнтована технологія виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність, структуру гуманістичного ідеалу старших підлітків та особливості його виховання у процесі позакласної діяльності загальноосвітньої школи; розробити та експериментально апробувати особистісно орієнтовану технологію виховання гуманістичного ідеалу в позакласній діяльності.

Гіпотеза дослідження: виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків здійснюватиметься ефективніше за умови застосування особистісно орієнтованої технології, що ґрунтується на гуманізації процесу спілкування школярів, їх особистісно значущій доброчинній діяльності та самоврядуванні, активізації самовиховання.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

– з’ясувати стан розробленості проблеми в теорії та виховній практиці;

– розкрити сутність, структуру й особливості гуманістичного ідеалу старших підлітків у сучасних умовах;

– визначити сутність особистісно орієнтованого підходу як методологічної основи виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків;

– обґрунтувати й побудувати теоретико-прогностичну модель гуманістичного ідеалу старших підлітків;

– установити прояви, критерії та рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків;

– розробити та експериментально перевірити особистісно орієнтовану технологію виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять філософські та психолого-педагогічні ідеї про соціальну сутність людини, необхідність гармонізації взаємовідносин людей у суспільстві, визнання людини найвищою цінністю, а також принцип конкретно-історичної сутності етичних ідей, розуміння гуманістичної моралі як способу організації громадянського суспільства.

Теоретичною основою дослідження є ідеї й положення про антропоцентричну гуманістичну етику (Е.Фромм), про соціальну сутність людини (Ж.-Ж.Руссо; І.Кон, О.Леонтьєв), про особистість як суб’єкт діяльності та спілкування (О.Ільїн, О.Мудрик, В.Мясіщев, В.Семиченко, Н.Щуркова), про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання (І.Бех, Б.Ліхачов, І.Мар’єнко, Р.Немов); засади психолого-педагогічної детермінації становлення і розвитку особистості (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський), самоцінності й моральної позиції особистості (А.Маслоу, К.Роджерс; Г.Ващенко, Г.Сковорода), гуманістичного виховання (Ш.Амонашвілі, В.Білоусова, С.Гончаренко, О.Кононко, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, К.Чорна).

З метою конструктивного виконання завдань дослідження, перевірки робочої гіпотези, а також накопичення фактичного матеріалу, ми розробили програму експериментальної роботи, в якій застосовувався комплекс методів.

Теоретичні методи. Використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури з питань виховання ідеалу; аналіз шкільної документації; статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту й узагальнення результатів дослідної роботи, що дало змогу зібрати теоретичний матеріал з проблеми дослідження, виділити мету й завдання експериментальної діяльності, здобути об’єктивні відомості про стан сформованості в старших підлітків гуманістичного ідеалу на констатуючому та формуючому етапах дослідження, ґрунтовно проаналізувати ефективність результатів експериментальної роботи.

Застосовувались і методи бесід, опитування, анкетування вчителів, школярів, батьків як відкритого, так і закритого типу. Проведення анкетування у формі інтерв’ю сприяло встановленню особистісного контакту зі старшими підлітками. Доцільним було і використання таких методів, як тестування, написання твору-мініатюри та складання листів.

Важливим у нашому дослідженні було застосування групи емпіричних методів. Спостереження за виховним процесом, позакласною діяльністю старших підлітків було необхідною умовою збирання фактичного матеріалу протягом усього дослідження і дало змогу робити висновки про ефективність застосованої технології. Реалізації цієї мети сприяв і метод природних та спеціально створених ситуацій. Використання методів вправ; імітаційних ігор; рефлексивного аналізу старшими підлітками своїх почуттів, переживань, думок; методу розповіді школярів дало можливість на початковому та заключному етапах відстежувати їх справжні ставлення, почуття, а також сприяло знаходженню і відпрацюванню підлітками оптимальних форм усвідомлення свого “Я” та взаємодії з навколишнім світом у процесі рефлексії і практичних дій. Провідними методами дослідження були констатуючий і формуючий експерименти.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась у загальноосвітніх школах № 53, 56, 57 м. Миколаєва, у Хмельницькій гімназії № 2. Експериментом було охоплено 620 учнів 7-9 класів.

Дослідження проводилось поетапно.

На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснювався теоретичний аналіз філософської, соціологічної, етичної, психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми; визначалися концептуальні засади, мета й завдання дослідження; формулювалась робоча гіпотеза, розроблявся понятійний апарат, узагальнювався досвід роботи загальноосвітніх шкіл з виховання гуманної особистості.

На другому етапі (1999-2000 рр.) проводився констатуючий експеримент, у процесі якого було визначено рівень знань старших підлітків про гуманістичний ідеал і встановлено його реальні прояви. В теоретичному плані на цьому етапі з позицій особистісно орієнтованого підходу дано визначення гуманістичного ідеалу старших підлітків, виявлено його структуру та розроблено теоретико-прогностичну модель виховання, розкрито вплив особистісно значущої доброчинної діяльності та відносин школярів на розвиток їх гуманістичного ідеалу.

На третьому етапі дослідження (2000-2003 рр.) здійснювався формуючий експеримент. Проводилась перевірка результативності особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу у позакласній діяльності: аналізувались педагогічні умови гуманізації спілкування старших підлітків, вироблення навичок самовиховання, участі в особистісно значущій доброчинній діяльності та опосередкованих нею гуманістичних відносинах. Узагальнювався здобутий експериментальний матеріал, формулювалися висновки, розроблялися методичні рекомендації для практичних працівників, батьків, керівників громадських і творчих об’єднань, викладачів вищих і середніх спеціалізованих навчальних закладів, а також для педагогічних кадрів у післядипломній перепідготовці.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано: теоретико-прогностичну модель гуманістичного ідеалу старших підлітків, яка транслює соціокультурний досвід та продукує систему гуманних зв’язків і відносин особистості; методику діагностування проявів гуманістичного ідеалу за когнітивним, емоційно-мотиваційним і діяльнісним критеріями і особистісно орієнтовану технологію виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття “гуманістичний ідеал старших підлітків”; розкритті його сутності, структури та особливостей у сучасних умовах; теоретичному обґрунтуванні ролі особистісно орієнтованого підходу як методологічної основи виховання гуманістичних цінностей; поглибленні наукових знань про особистісно орієнтовану технологію виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності.

Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що вони розширюють існуючий арсенал засобів виховання гуманістичного ідеалу. Розроблено методику діагностування проявів гуманістичного ідеалу старших підлітків. Розроблена особистісно орієнтована технологія виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків може бути використана вихователями, вчителями, батьками, викладачами вищих і середніх спеціалізованих навчальних закладів, а також закладів післядипломної освіти для ефективної організації позакласної діяльності школярів шляхом гуманізації їх спілкування, участі у особистісно значущій доброчинній діяльності, стимулюванні учнівського самоврядування та залучення школярів до здійснення самовиховання. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу загальноосвітніх шкіл № 53, 56, 57 м. Миколаєва та Хмельницької гімназії № 2.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій зумовлені чіткістю теоретико-методологічних позицій, інтегруванням філософських, соціально-психологічних і педагогічних підходів у розробці провідних ідей дослідження, єдністю теоретичних і емпіричних методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки, кількісною обробкою, якісним аналізом матеріалів експерименту та позитивними результатами апробації основних положень дослідження в практиці позакласної роботи загальноосвітніх шкіл.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на кафедрі педагогіки та кафедрі педагогічних технологій і педагогічної майстерності Миколаївського державного педагогічного університету (1997-1999 рр.), студентських конференціях на базі згаданого університету; Всеукраїнських студентських олімпіадах з педагогіки на базі Слов’янського державного педагогічного інституту (м. Слов’янськ, 1998 р.), Житомирського державного педагогічного інституту (м. Житомир, 1999 р.); семінарах з проблем експерименту на базі Миколаївської загальноосвітньої школи № 57, звітах за результатами дослідно-експериментальної роботи в Науково-методичному центрі м. Миколаєва (1998-2000 рр.). На Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Освітні технології у школі та вищому навчальному закладі” (14-16.04.99 р., м. Миколаїв); “До 150-річчя народження Ісмаїла Гаспринського” (14-16.05.01 р., м. Сімферополь); “Виховна система загальноосвітніх шкіл-інтернатів: нові підходи і технології” (11-12.09.01 р., м. Миколаїв); “Всебічний розвиток особистості студента” (10-11.10.01 р., м. Ірпінь); “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (17-18.10.01р., м. Київ); “Педагогічні засади формування у підростаючого покоління активної громадянської позиції” (15-16.10.02 р., м. Київ); на Міжнародній науково-практичній конференції “Іван Огієнко і розвиток національної освіти, науки і культури” (21-22.01.02 р., м. Житомир).

На захист виносяться:–

теоретико-прогностична модель гуманістичного ідеалу старших підлітків;–

критерії, прояви сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків;–

науково обґрунтована й експериментально перевірена особистісно орієнтована технологія виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків.

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 одноосібних друкованих працях, 4 з них – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (276 джерел, з них 8 іноземних) і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 235 сторінок друкованого тексту, з них 170 сторінок основного тексту, 23 сторінки списку використаних джерел. Робота містить 12 таблиць (з них 3 займають повну сторінку), 15 рисунків (6 з них займають повні сторінки), 25 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та етапи дослідження; сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження; визначено достовірність та положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків як соціально-педагогічна проблема” в історичній ретроспективі теоретично узагальнено підходи до розуміння сутності ідеалу людини, виявлено ціннісні сприйняття особистісних якостей, що стосуються моралі. Встановлено, що ціннісно орієнтована функція моралі здійснюється завдяки втіленню в реальну поведінку такої форми гуманістично спрямованої моральної свідомості, як ідеал. Розкрито сутність і структуру гуманістичного ідеалу старших підлітків у сучасних умовах. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури та виховної практики, гуманістичний ідеал старших підлітків ми тлумачимо як сформований в індивідуальній свідомості образ свого “кращого я”, що слугує мотивом перетворювальної діяльності суб’єкта, яка ґрунтується на інтеріоризації й реалізації базових моральних цінностей; принципах ціннісного ставлення до себе, інших людей, Батьківщини, людства, природи; усвідомленні своїх прав і свобод та вмінні їх захистити. З урахуванням викладеного створено модель гуманістичного ідеалу старших підлітків, у якій відображені його ознаки та прояви в позакласній діяльності (рис. 1.).

Рис. 1. Модель гуманістичного ідеалу старших підлітків

Моральні цінності є вираженням гуманістичного ідеалу. Доброта – це базова моральна цінність, оскільки завдяки їй знаходять утілення гуманні риси людини. Проявами доброти є уважність до людей, чуйність, співчуття, співпереживання, повага до гідності іншої людини, тактовність, делікатність. Важливий компонент гуманістичного ідеалу старших підлітків – справедливість як об’єктивні, неупереджені оцінка та ставлення до себе і світу, пов’язані з усвідомленням прав людини. Активне буття особистості забезпечує сформованість такої моральної цінності, як працелюбність, котру ми розуміємо як потребу спрямовувати свою фізичну або розумову енергію на створення та примноження матеріальних і духовних цінностей. Засвоюючи моральні цінності в різних видах життєдіяльності, у процесі розв’язання внутрішніх і зовнішніх конфліктів, особистість пізнає себе, формує цілі життя та реалізує їх.

Запропонована модель передає спектр ціннісних ставлень старших підлітків до себе та навколишнього світу. Ціннісні ставлення ґрунтуються на гуманістичних принципах і виконують роль регулятора у відносинах між особистістю та існуючою дійсністю. Усвідомлюючи власну цінність, вихованець поважає не лише свій внутрішній світ, інтереси, потреби, думки, але й переживання, вчинки і погляди людей, які знаходяться поруч. Таке ставлення до себе та до інших реалізується завдяки положенню “Я – індивідуальність у системі інших індивідуальностей”. Взаємодія зі світом на основі цього положення приводить до усвідомлення того, що людина є найвищою цінністю. Тому визначальним у ставленні до неї є толерантність і повага.

Ціннісне ставлення до Батьківщини і людства є ознаками гуманістичного ідеалу, що обґрунтовуються названими рисами. Цінуючи Батьківщину, особистість поважає свій народ, його мову, історію, звичаї, символіку, гімн; вірить у життєвий потенціал рідної держави; турбується про її благо і готова завжди захищати національні інтереси. Ціннісно ставлячись до інших народів, вихованець осягає єдність та унікальність життя на Землі. Ціннісне ставлення до людства передбачає співіснування, співтовариство, співпрацю з іншими особистостями на основі принципів справедливості, милосердя, взаємодопомоги. Поруч з ціннісними ставленнями, знання своїх прав і свобод та вміння їх захищати є запорукою реалізації ознак гуманістичного ідеалу старших підлітків, адже права людини – той інструмент, за допомогою якого вона може відстоювати свої інтереси, втілювати сутнісні сили, тобто те, що є для неї благом. Формування ціннісного ставлення до себе та до інших відбувається саме завдяки вмінню захищати свої права та права інших людей.

Значущою ознакою гуманістичного ідеалу є сформованість ціннісного ставлення до природи, яке виявляється в усвідомленні взаємозв’язку людини з природою та примноженні природних багатств, її охороні, активній боротьбі з усім, що шкодить навколишньому середовищу.

У діагностико-прогностичній моделі відображено прояви гуманістичного ідеалу старших підлітків. Інтелектуальний прояв розкриває глибину і повноту сформованості знань про природу гуманістичного ідеалу, що включає розуміння сутності його ознак. Важливим показником сформованості гуманістичного ідеалу є емоційний прояв, адже за відсутності стійких гуманістичних переживань ознаки гуманістичного ідеалу будуть вважатимуться розвиненими формально, а дієві гуманістичні чинники залишаться незадіяними. Поведінковий прояв є визначальним у структурі гуманістичного ідеалу старших підлітків. Завдяки йому реалізуються навички гуманістичної взаємодії зі світом в активній перетворювальній діяльності, спрямованій на себе, на інших людей та навколишнє середовище.

На основі аналізу досліджень А.Маслоу, Г.Олпорта, К.Роджерса; І.Беха, О.Бондаревської, В.Рибалки, Ф.Семенченка, І.Якиманської та ін. обґрунтовано застосування особистісно орієнтованого підходу як методологічної основи виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків. Особистісно орієнтований підхід ми розглядаємо як нову виховну стратегію, сутність якої складає сукупність взаємообумовлених соціальних настанов щодо ставлення педагога до старшого підлітка як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як суб’єкта виховної взаємодії. Цей підхід проявляється в єдності уявлень, орієнтацій і психолого-педагогічних засобів антропоцентричного виміру. Він передбачає синтез індивідуального, соціального, діяльнісного, вікового й системного підходів.

Проведений аналіз сутності, принципів і умов застосування особистісно орієнтованого підходу показав, що розробка та впровадження на його основі особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків створюють умови для творчого пошуку та моделювання гуманних відносин педагогів і старших підлітків; є альтернативою авторитаризму; значно посилюють роль особистості учня 7-9 класів; відкривають нові можливості самовдосконалення та реалізації її здібностей. Особистісно орієнтовану технологію виховання ми розуміємо як педагогічний феномен, до складу якого входять мета, завдання, засоби, умови особистісно орієнтованого підходу, які реалізовуються в контексті гуманістичної взаємодії старшого підлітка із собою та навколишнім світом. Основними складовими особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у нашому дослідженні були: гуманізація спілкування учнів 7-9 класів, їх участь в особистісно значущій доброчинній діяльності та самоврядуванні, здійснення самовиховання.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито виховні можливості особистісно значущої доброчинної діяльності у вихованні гуманістичного ідеалу старших підлітків. Проте, участь у цій діяльності автоматично не забезпечує становлення гуманних рис особистості. Тому інтенсифікацію виховання гуманістичного ідеалу ми розглядаємо в органічній єдності діяльності з розвитком ціннісного ставлення до себе, інших людей, Батьківщини, людства, природи. Особистісно значущою доброчинною є така діяльність, яка забезпечує систему взаємодій людини зі світом і собою. Вона відповідає інтересам, потребам суб’єкта діяльності й водночас спрямована на благо інших людей.

У ході проведеного дослідження встановлено, що особистість характеризується своїми відносинами з навколишнім світом, суспільством та іншими людьми; взаємовідносини є провідним аспектом у системі відносин і зумовлюють процес спілкування. Розуміння, визнання, прийняття старшого підлітка педагогом розширюють поле гуманістичних взаємовідносин; діалогічне спілкування є дієвим засобом виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків за умови врахування його інтерактивного, перцептивного і комунікативного компонентів.

На основі результатів констатуючого експерименту визначено прояви та рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків у повсякденному житті (табл. 1). Прояви гуманістичного ідеалу старших підлітків діагностувалися в процесі застосування когнітивного, емоційно-мотиваційного і діяльнісного критеріїв; вони оцінювались за п’ятибальною шкалою і характеризували три рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків.

Таблиця 1

Прояви та рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків

Прояви
гуманістичного
ідеалу старших підлітків | Рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків

Високий | Середній | Низький

Інтелектуальний | Знання про сутність гуманістичного ідеалу різнобічні, повні, міцні, глибоко усвідомлені; здобуваються шляхом цілеспрямованого самостійного вивчення та власного досвіду | Знання про сутність гуманістичного ідеалу досить повні, але глибоко не усвідомлені; здобуваються шляхом самостійного вивчення ситуативно | Знання про сутність гуманістичного ідеалу поверхові, відсутнє розуміння гуманістичної сутності ідеалу; підлітки не прагнуть набувати означених знань

Емоційний | Стійкий позитивний емоційний відгук у процесі гуманістичної взаємодії | Нестійкий позитивний емоційний відгук у процесі гуманістичної взаємодії | Скептична реакція у процесі гуманістичної взаємодії

Поведінковий | Сформоване стійке ціннісне ставлення до себе, інших, Батьківщини, людства, природи. Стійка потреба в захисті власних прав і свобод та прав і свобод інших людей. Систематичне здійснення гуманістичної перетво-рювальної діяльності, спрямованої на себе (самопізнання, самооцін-ка, самовиховання, цілепокладання) та на інших (прояв активності в громадському житті класу, школи, міста, країни) | Ціннісне ставлення до себе, інших, Батьківщини, людства, природи сформоване фрагментарно. Потреба в захисті власних прав і свобод та прав і свобод інших людей нестійка. Навички самопізнання, самооцінки, самовихо-вання, цілепокладання частково сформовані, але не завжди реалізовуються на практиці. Гуманістична перетворювальна діяльність, спрямована на інших, здійснюється ситуативно | Ціннісне ставлення до себе, інших, Батьківщини, людства, природи не сформоване. Відсутні потреба і вміння відстоювати свої права і свободи та права і свободи інших людей. Самооцінка неадекватна. Потреба в самопізнанні та самовихованні не сформована. Навички цілепокладання від-сутні. Активність у громадському житті класу, школи, міста, країни з власної ініціативи не виявляється

Констатуючий етап експерименту засвідчив, що більшість учнів 7-9 класів перебувають на низькому рівні сформованості гуманістичних цінностей. У них спостерігається крайній егоцентризм, виражена прагматична орієнтація, нігілізм, низький рівень культури спілкування, небажання брати на себе відповідальність, недостатня сформованість патріотизму, втрата життєвого оптимізму та будь-яких ідеалів. На діаграмі (рис. 2.) ми відобразили стан сформованості гуманістичного ідеалу у вихованців за результатами констатуючого етапу експерименту, де перший ряд позначає високий рівень сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків, другий – середній, а третій – низький.

Рис. 2. Рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків після проведення констатуючого етапу експерименту

Такий стан сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків підтвердив необхідність проведення з ними корекційно-формуючої роботи в позакласній діяльності та роз’яснювальної роботи серед педагогів і батьківської громадськості щодо сутності гуманістичного ідеалу та умов його виховання.

У другому розділі “Особистісно орієнтована технологія виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності” розкриваються педагогічні умови, методи та засоби виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності.

На основі результатів констатуючого етапу експерименту розроблено особистісно орієнтовану технологію виховання в старших підлітків гуманістичного ідеалу. Вона ґрунтувалася на ідеях особистісно орієнтованого підходу і передбачала мобілізацію гуманістичної свідомості учнів 7-9 класів, гуманізацію їх спілкування, участь в особистісно значущій доброчинній діяльності та роботі органів учнівського самоврядування, залучення старших підлітків до здійснення самовиховання. З метою підвищення рівня сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній виховній роботі застосовувалися психолого-педагогічні тренінги, спеціально розроблені заняття, диспути, дебати, круглі столи, індивідуальні консультації; ініціювався прояв учнями 7-9 класів гуманістичної активності в процесі їх участі у доброчинних творчих справах та роботі шкільного парламенту, суду.

Результати дослідження показали, що найбільший вияв почуттів, який сприяє особистісному зростанню та встановленню гуманних зв’язків зі світом, відбувається в ході тренінгових занять, до того ж тренінг допомагає подолати внутрішні проблеми особистості та навчає взаємодіяти із собою та іншими людьми. Метою тренінгових занять була гуманізація спілкування старших підлітків у процесі опанування ними основами культури спілкування. Формуючий етап засвідчив, що гуманізації спілкування старших підлітків сприяє робота в тренінгових групах змішаного типу. Заняття в цих групах передбачали засвоєння знань про основи культури спілкування і вироблення практичних умінь та навичок ефективної комунікації. При проведенні занять ми створювали умови, щоб старші підлітки могли не лише поповнити свої знання про культуру спілкування, а й “прожити” емоційно момент особистісної комунікації. Це стимулювало їх до особистісно значущої доброчинної діяльності.

Підтверджено, що основним методом у формуванні культури спілкування є метод вправ, який допомагає знаходити та відпрацьовувати старшим підліткам ефективні форми взаємодії зі своїм “Я” та навколишнім світом у процесі рефлексивного аналізу і практичних дій. Цьому сприяє і застосування методу імітаційних ігор. У ході дослідження відзначено, що метод рефлексивного аналізу старшими підлітками своїх почуттів, переживань, думок та їх розповідь дають змогу відстежити життєві пріоритети учнів 7-9 класів, особливості формування в них моральних цінностей і ціннісних ставлень. Також доведено, що тестування спричиняє розвиток конструктивного самоаналізу в старших підлітків, стимулює до подальшого самовдосконалення, а також сприяє збиранню інформації з метою аналізу сформованості гуманістичного ідеалу.

Результати дослідження свідчать, що ефективність виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків забезпечується тоді, коли паралельно з формуванням культури спілкування залучати їх до участі в особистісно значущій доброчинній діяльності. За цих умов кожен має реальні можливості виявити як вроджені задатки, так і набуті в процесі життєдіяльності гуманістичні навички. Формуючий етап експерименту показав, що гуманні риси ефективно розвиваються, якщо різнопланова особистісно значуща доброчинна діяльність організована за адаптованою нами методикою колективних творчих справ І.Іванова і дає можливість старшим підліткам: обирати тему та напрям справи у конкурсах проектів, мозкових штурмах, аукціонах ідей тощо; обговорювати проект спільної діяльності; висувати зауваження, пропозиції щодо виконання справи; обирати шляхи її здійснення; визначати мету діяльності, поле її реалізації, склад виконавців та керівний орган; розподіляти доручення з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів; брати реальну участь в особистісно значущій доброчинній діяльності, здійсненні плану, розробленого радою справи спільно з мікрогрупами; оцінювати особистісно значущу доброчинну діяльність шляхом творчих звітів, бесід, анкетувань, стіннівок; на основі узагальнення результатів доброчинної справи визначати перспективи подальшої діяльності та напрями саморозвитку. У рамках згаданої методики створювались умови для саморозвитку, а також для особистісної та колективної турботи про благо людей.

Як показали результати дослідження, гуманні умови життєдіяльності старших підлітків забезпечуються завдяки застосуванню принципу демократизації шкільного життя. Демократизація сприяє розвитку в особистості здатності приймати рішення; ставити перед собою особистісно значущі та соціально цінні цілі й досягати їх; виступати в ролі як лідера, так і підлеглого, працювати в команді. Ефективною сферою для прояву старшими підлітками означених умінь є учнівське самоврядування.

У процесі дослідно-експериментальної роботи виявлено, що виховний вплив діяльності органів учнівського самоврядування посилюється завдяки участі старших підлітків у роботі шкільного парламенту, прес-центру, суду, загально-шкільних зборів, центру “Духовність”, комісії “Діяльність”, школи “Лідер” (в ній проводилися заняття зі старшими підлітками, рівень сформованості гуманістичного ідеалу яких мав середній рівень або наближався до високого). Розроблено план занять школи “Лідер” та обґрунтовано технологію їх проведення у формі психолого-педагогічного тренінгу лідерських умінь і навичок, навчання активу, консультативної допомоги лідерам-початківцям і більш досвідченим.

Тренінг включав такі блоки: основи самопізнання; потреби і мотиви, що визначають поведінку; провідні переконання; прийняття рішень; міжособистісна взаємодія; стійкість до стресу та умови виходу з нього. Вправи на формування навичок рефлексивного аналізу, планування діяльності та відпрацювання ораторських умінь сприяли не тільки розвитку основних лідерських якостей, а й виробленню ціннісного ставлення до себе, інших, людства, Батьківщини.

Встановлено, що особистісно значуща доброчинна діяльність відповідає інтересам та потребам старших підлітків і працює на виховання в них гуманістичного ідеалу, якщо здійснюється за напрямами: “Я і природа”, “Допоможи ближньому”, “Любіть Україну”, “Діти різних народів”, “Історична пам’ять”, “Мова калинова”, і охоплює всіх бажаючих членів колективу.

Результати дослідження свідчать, що важливою умовою виховання гуманістичного ідеалу є не лише участь старших підлітків в особистісно значущій доброчинній діяльності, а й її різноманітність та виявлення позитивного ставлення до неї учнями 7-9 класів і до тих зразків поведінки, які в ній закріплюються. Цій меті в нашому дослідженні слугувала різноманітна особистісно значуща доброчинна діяльність підлітків: озеленення шкільного подвір’я; прибирання лісопаркової зони, розчищення ділянки пляжу від скла та сміття; а також проведення радіопередач; написання статей до шкільної газети; конкурс плаката; диспути, вечори, зустрічі, операції-сюрпризи, конкурси, виставка малюнків, гра-вікторина, свята. Участь старших підлітків в особистісно значущій доброчинній діяльності викликала бажання принести радість і користь іншим, а стимулюючу функцію в цьому процесі виконували емоції. Формуючий експеримент підтвердив, що за умови надання старшими підлітками допомоги іншим працює метод культивування зворушливого виховного впливу, а отже створюються оптимальні умови для формування моральних цінностей, вироблення турботи про інших, розвитку ціннісного ставлення до людей та відбувається становлення мотивів особистісно значущої доброчинної діяльності.

Аналіз результатів дослідження показав, що ефективне виховання гуманістичного ідеалу є процесом двобічним, і старший підліток у ньому – не стільки об’єкт впливу зовнішніх сил, скільки активний суб’єкт самовдосконалення.

У процесі роботи ми передбачали, що виховний вплив на самовиховання старших підлітків здійснюватиметься як опосередковано – у процесі формування в підлітків системи поглядів на себе, так і безпосередньо – у процесі опанування ними практичними знаннями з вдосконалення власної особистості. Ми встановили, що цикл спеціально розроблених занять стимулює здібності старших підлітків до самовиховання та зумовлює здійснення особистісно значущої доброчинної діяльності. Заняття передбачали активне залучення школярів до самовиховання у процесі здобуття нових знань (у ході формулювання відповідей на поставлені вихователем запитання, роздумів, узагальнення власного досвіду; повідомлення вихователем нової конкретної інформації щодо самовиховання). Результатом цієї роботи стало вироблення кожним підлітком індивідуальних програм із самовиховання. Становлення навичок самовиховання відбувалося і завдяки проведенню консультацій, диспутів, дебатів тощо.

Дослідно-експериментальна робота засвідчила, що особливої уваги потребує підкріплення зусиль старших підлітків у конкретній реалізації індивідуальних програм самовиховання, залучення активу для допомоги спрямування роботи кожного над собою, створення умов для усвідомлення учнями 7-9 класів своїх позитивних і негативних рис. Для цього діяльність з активізації самовиховання старших підлітків експериментальних груп повинна включати багатий арсенал методів, притаманних самовихованню: цілепокладання, самоконтроль, самозвіт, самоспостереження, самоаналіз, самонаказ, самонавіювання, самовправляння, самоінструктування, порівняння своєї поведінки і діяльності з прикладом значущих людей, самозаохочення, самооцінка. Цій же меті слугують принципи і методи педагогічного стимулювання процесу самовиховання: визнання старшого підлітка найвищою цінністю, переконаність педагога у здатності підлітка на добрі вчинки, повага до учнів; порада, авансування довірою, вираження радості й гордості за добрі вчинки підлітка, спонука до добрих справ, засторога від поганих вчинків, висловлення сумніву з приводу правильності лінії поведінки або доцільності наміру, несхвалення поведінки або вчинку, зважання наслідків вчинку, засторога. Для посилення виховного впливу на старших підлітків необхідно застосовувати загальні методи особистісно орієнтованого виховання: ефект присутності, генерації, культивування свободи прийняття рішень. Застосування означеного арсеналу методів самовиховання спричинило зростання його основних показників (самопізнання, самооцінки, цілепокладання, самовиховання в цілому) у школярів експериментальних груп, що засвідчило ефективність проведеної роботи.

Статистичний аналіз та узагальнення результатів дослідження забезпечили достовірну оцінку ефективності особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у позакласній діяльності. За результатами дослідно-експериментальної роботи визначено рівні його сформованості (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків (%)

Рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків | Після констатую-чого експерименту | Після формуючого

експерименту | Різниця між показниками

екс. гр. | контр. гр. | екс. гр. | контр.гр. | екс. гр. | контр. гр.

Високий | 5 | 5 | 30 | 15,81 | + 25 | + 10,81

Середній | 38,67 | 40,84 | 51,94 | 45,94 | + 13,27 | + 5,1

Низький | 56,33 | 54,16 | 18,06 | 38,17 | - 38,27 | - 15,99

Наведені в таблиці показники, дозволяють зробити висновок про зростання високого рівня сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків експериментальних груп на 25%, середнього – на 13,27% і зменшення кількості учнів з низьким рівнем сформованості гуманістичного ідеалу на 38,27%. Отже, з 620 старших підлітків експериментальних груп у 186 (30%) якості гуманістичного ідеалу сформовані на високому рівні, у 322 (51,94%) – на середньому, відповідно, у 18,06% (112 учнів) – на низькому рівні.

Результати експериментального дослідження підтвердили наше припущення про те, що виховання гуманістичного ідеалу здійснюється ефективніше за умови застосування особистісно орієнтованої технології, яка ґрунтується на гуманізації спілкування старших підлітків, їх участі в особистісно значущій доброчинній діяльності та самоврядуванні, активізації самовиховання.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури дав змогу розкрити сутність, структуру й особливості гуманістичного ідеалу старших підлітків. В умовах розбудови громадянського суспільства найдоцільнішим є виховання саме гуманістичного ідеалу старших підлітків як сформованого в індивідуальній свідомості образу свого “кращого я”, що слугує мотивом перетворювальної діяльності суб’єкта, яка ґрунтується на інтеріоризації й реалізації базових моральних цінностей; принципах ціннісного ставлення до себе, інших людей, Батьківщини, людства, природи; усвідомленні своїх прав і свобод та вмінні їх захистити.

2. Виявлені в процесі дослідження основні психолого-педагогічні закономірності дали можливість розробити й обґрунтувати теоретико-прогностичну модель гуманістичного ідеалу старших підлітків, яка відображає ознаки та прояви досліджуваного феномена в повсякденному житті.

3. Установлені прояви (інтелектуальний, емоційний, поведінковий) та критерії (когнітивний, емоційно-мотиваційний і діяльнісний) дали змогу визначити рівні сформованості гуманістичного ідеалу старших підлітків у повсякденному житті (низький, середній, високий), кожен із яких характеризувався певними показниками або їх відсутністю і оцінювався за п’ятибальною шкалою.

4. Обґрунтовано вплив особистісно орієнтованого підходу на виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків, який є методологічною основою нашого дослідження.

5. Результатом теоретичного аналізу та констатуючого етапу експерименту стала розробка особистісно орієнтованої технології, до якої входять мета, завдання, засоби, умови застосування педагогом особистісно орієнтованого підходу до старшого підлітка в контексті його гуманістичної взаємодії з собою та навколишнім світом. Основними складовими особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків у дослідженні були: гуманізація спілкування старших підлітків, їх участь в особистісно значущій доброчинній діяльності та самоврядуванні, здійснення самовиховання.

6. Експериментальна апробація запропонованої особистісно орієнтованої технології засвідчила, що спілкування старших підлітків стає гуманним за умов їхнього залучення на основі добровільності й бажання вдосконалюватися до участі в психолого-педагогічному тренінгу; встановлення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між учасниками процесу спілкування; створення педагогом особистісно орієнтованого поля з метою забезпечення психологічного комфорту старших підлітків; культивування цінності іншої людини та формування образу “хорошого іншого”; розвитку самовдосконалення в процесі подолання скутості та невпевненості; вироблення вміння слухати і розуміти іншу людину за умови усвідомлення її цінності; формування навичок аналізу ситуацій міжособистісної взаємодії; становлення впевненості у собі завдяки розвитку комунікативних навичок і розуміння власної цінності. Гуманізації спілкування старших підлітків також сприяє опанування основами культури спілкування (розкриття понять міміки, жестів, поз, зорового контакту, мовленнєвого етикету, правил активного слухання та поведінки сучасної людини у багатолюдному місці); поєднання раціонального, емоційного і діяльнісного компонентів в оволодінні культурою спілкування. Використання методів вправ, бесід, тестування, спостереження за старшими підлітками; звернення до методу імітаційних ігор як можливого кроку переадаптації особистості старшого підлітка з метою вироблення конструктивних способів поведінки; стимулювання учнів 7-9 класів до здійснення процесу самовиховання забезпечують ефективність позакласної діяльності по гуманізації спілкування старших підлітків.

7. Ефективне впровадження особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичного ідеалу старших підлітків засвідчило, що їхня участь в особистісно значущій доброчинній діяльності, у роботі органів учнівського самоврядування, центру