Київський університет економіки і технологій транспорту
Київський університет економіки і технологій транспорту
Дергаусов Михайло Михайлович
УДК 656.629:58
методологія розвитку контейнерних
потоків промислового вузла
05.22.01 – Транспортні системи
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі “Технології міжнародних перевезень і логістики” Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник
доктор технічних наук, професор Губенко Володимир Костянтинович,
Приазовський державний технічний університет, зав. кафедри “Технології міжнародних перевезень і логістика”
Офіційні опоненти:
доктор технічних наук, професор Котенко Анатолій Миколайович
Українська державна академія залізничного транспорту, зав. кафедри “Управління вантажною і комерційною роботою”, м. Харків
кандидат економічних наук, доцент Лисий Олександр Пилипович
Азовський морський інститут Одеської національної морської академії, зав. кафедри “Економіка і управління морським транспортом”, м. Маріуполь
Провідна установа Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністрества освіти і науки України, м. Луганськ
Захист відбудеться 15.05.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.820.01 при Київському університеті економіки і технологій транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського університету економіки і технологій транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19.
Автореферат розісланий 11.04. 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карпов М. І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність роботи. Транспорт – одна з найважливіших галузей національної економіки, його ефективне функціонування – необхідна умова стабілізації структурних перетворень економіки, на що вказує “Концепція реформування транспортного сектора економіки” (Постанова Кабінету Міністрів України від 09.11. 2000 р. № 1684). Йде поступове подолання кризових явищ на транспорті. Однак ще не використовуються повною мірою потенційні можливості промислових вузлів, що значною мірою стосується обсягу контейнерних перевезень.
У багатьох країнах світу контейнеризація розвивається прискореними темпами і становить найважливіший напрямок науково-технічного прогресу, бо дозволяє в транспортно-технологічних схемах доставки вантажу повністю реалізувати принципи транспортної діяльності “від дверей до дверей” і “в зазначений термін”. На думку фахівців багатьох країн світу, саме така технологія значною мірою буде уособлювати вантажний транспортний сервіс 21 сторіччя.
Актуальність розробки методології розвитку контейнерних потоків промислового вузла полягає в пошуку нових можливостей істотного розширення площ під контейнерні термінали, оптимізації в плануванні й організації управління роботою транспортної системи.
Ефективним напрямком розвитку контейнерних потоків є використання привабливості регіонів і промвузлів, які мають потужний промисловий потенціал, транспорт і зв'язок. До них належить Приазов’я, де у Маріупольському промисловому вузлі запроектован логістичний розподільчий центр (ЛРЦ).
Розвиток контейнерних потоків шляхом створення в логістичному ланцюгу комплексу “Порт – ЛРЦ” здійснюється за умов системного підходу, що дозволяє охоплювати велику кількість взаємодіючих факторів у структурних і процесуальних задачах.
Актуальність теми дисертаційної роботи полягає в науковому підході до формування контейнерного комплексу на основі об'єктів Маріупольського державного морського тоговельного порту (МДМТП) і ЛРЦ (колишній військовий аеродром), організації і управління роботою його транспорту, що здійснено шляхом розробки методології, математичних методів, моделей і алгоритмів, аналізу і синтезу складної системи логістичного ланцюга контейнеропотоків.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з Програмою Кабінету Міністрів України від 12.03. 1998 р. “Створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів” (п. 4.2. Реконструкція контейнерного ПК на причалі № 15, порт Маріуполь); замовлення консорціуму “Євроімпреза” (Італія) на науково-дослідну і передпроектну розробку “Интерпорт Мариуполь” (договір №1 від 01.03. 1999 р.); плану науково-дослідної роботи “Розробка і впровадження організаційно-економічного механізму побудови навчально-виробничого центру “Логістика Приазов’я” (номер державної реєстрації 0197U002528).
Особисто автором у контексті вище перерахованих планів і програм розроблені методологія, моделі і алгоритми обгрунтування структурного складу контейнерного комплексу, організація і управління роботою його транспортної системи.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методології, моделей, засобів і алгоритмів створення та функціонування контейнерного комплексу “Порт-ЛРЦ”; оптимізація його структурних і процесуальних характеристик, що забезпечує істотне нарощування контейнерних потоків у промисловому вузлі.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначені такі задачі дослідження:
-
здійснити комплексний аналіз контейнерних потоків промвузла, роботи його транспортної системи, теорії та практики управління контейнерними потоками;
-
сформулювати системотехнічний підхід до вирішення завдання ефективного розвитку контейнеропотоків у промисловому вузлі (на прикладі Приазов’я);
-
здійснити математичне моделювання системотехнічного комплексу і математичний опис його транспортних процесів;
-
розробити метод і здійснити формування рішень щодо складу об'єктів комплексу "Порт – ЛРЦ" в умовах чинності невизначених факторів, наведених нечіткими множинами;
-
сформулювати і вирішити оптимізаційні завдання технологічних і транспортних операцій в логістичній системі контейнеропотоків промислового вузла;
-
розробити метод прогнозування контейнеропотоків для системи "Порт – ЛРЦ".
Об'єкт дослідження – об'єкти і процеси контейнеропровідної структури транспортно-технологічного комплексу промислового вузла.
Предмет досліджень – методологія, моделі, методи і алгоритми розвитку контейнерних потоків транспортного комплексу.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використані системотехнічні методи, основи логістики, теорія нечітких множин, методи дослідження операцій, теоретичні основи перевезення вантажу, теорія лексикографічної оптимізації, теорія управління і технічна кібернетика.
Наукова новизна отриманих результатів:
-
вперше з системних засад проведено комплексний аналіз розвитку теорії і практики управління контейнерними потоками в промисловому вузлі;
-
здійснене математичне моделювання системотехнічного комплексу та математичний опис його процесуальних характеристик;
-
вперше на основі показників і критеріїв ефективного прийняття рішень сформована функція вибору і розроблений метод лексикографічної оптимізації складу об'єктів контейнеропровідної структури;
-
розроблені цільові функції мультимодальних перевезень за участю залізничного, автомобільного і морського видів транспорту і знайдені рішення їхніх процесуальних характеристик за критерієм мінімуму сумарних витрат.
Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:
-
отримані в роботі моделі і алгоритми, критерії оптимізації транспортно-технологічних і управлінських процесів системотехнічного контейнерного комплексу доведені до обчислювальних процедур і за цими результатами здійснені рішення в проекті “Інтерпорт Маріуполь” СЕЗ “Азов”;
-
результати дослідження і самий проект передані замовнику консорціуму “Євроімпреза” (Італія). Його впровадження дозволяє збільшити контейнерний потік у Маріупольскому промвузлі поетапно на 50-80%;
-
розроблений проект було представлено на 2-ій міжнародній спеціалізованій виставці “Транспорт+Логістика” м. Київ в 1999 р. і отримано дипломом виставки;
-
в 2000 р. в Маріупольскому порту введена нова черга спецкомплексу по переробці контейнерних вантажів, а з березня 2002 р. організовані контейнерні перевезення по маршруту Маріуполь – Червоноармійськ – Нижньодніпровськ – Знаменка – Миронівка – Київ;
-
дослідження автора і його брошура “Методи і технології розвитку контейнерних потоків” передані Приазовському державному технічному університету (ПДТУ) і на основі цих матеріалів розроблено новий курс “Міжнародні контейнерні системи”.
Особистий вклад здобувача в наукових роботах, окрім [1,2,3,4,5,6] виконаних самостійно, полягає в наступному:
-
обгрунтована стратегія переробки контейнеропотоку в порту третього покоління [7];
-
сформульовані критерії перехідних процесів логістичного розподільчого центру, який переробляє контейнеропотоки [8];
-
розроблена загальна характеристика контейнерних терміналів, транспортних коридорів і їхніх проектних показників [9];
-
сформульована парадигма Інтерпорту “Маріуполь” [10].
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і отримали позитивну оцінку: на міжнародній науково-практичній конференції “Логістика Приазов’я – євротехнологія матеріальних потоків” (м. Маріуполь 1998р., ПДТУ); на міжнародних наукових конференціях “Мішкольцькі бесіди” (1999, 2000 р. Мішкольцький університет, Угорщина); на 2-ій Міжнародній науково-практичній конференції “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” (м. Київ, 2000 р., НВЦ); на конференції консорціуму "Євроімпреза" – “Логістичний розподільчий центр" (Італія, м. Мілан, травень 1999 р.); на міжкафедральному семінарі факультету транспортних технологій ПДТУ (травень 2002 р.) і в Київському університеті економіки і технологій транспорту (вересень 2002 р.).
Публікації. Результати дисертації опубліковані в книзі, 2 брошурах, 7 статтях. Серед них 5 – в фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи визначена задачами дослідження, включає вступ, чотири розділи, загальні висновки, перелік використаних джерел (127 найменувань) і містить 147 сторінок машинописного тексту, 37 ілюстрацій, 6 таблиць і 3 додатки на 37 сторінках.
Основний зміст роботи
У вступі обгрунтована актуальність і новизна теми дисертаційної роботи, викладено зв'язок обраного напрямку дослідження з планами науково-дослідних робіт, сформульовані мета і задачі дослідження, визначена наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі наведені результати комплексного аналізу теорії та практики розвитку і управління контейнерними потоками, виявлена проблемна ситуація з переробкою контейнеропотоків в промисловому вузлі.
Дослідження базується на роботах Р. Акоффа, М. П. Бусленка, В. В. Дружиніна, С. Д. Конторова, В. І. Ніколаєва, В. І. Сергєєва, Ю. М. Цветова, О. О. Смехова, Л. Б. Міротіна, а також на роботах А. І. Воркута, С. М. Резера, С. В. Саркісова, К. М. Кліменка, О. Т. Дерібаса, присвячених контейнерним потокам.
Об'єктом детального дослідження обраний найбільший на Україні промисловий вузол Приазов’я, Маріупольский порт якого для контейнеропотоків є морськими воротами Донбасу.
Суть розкриття проблемної ситуації полягає в підході, заснованому на аналогіях загальних знань про контейнеропровідну структуру (система), що дозволяє обгрунтувати істотне розширення контейнерного потоку в промисловому вузлі шляхом часткового переносу знань про подібні системи в нову структуру "порт – логістичний розподільчий центр" (принцип гомоморфізму).
Процес дослідження шляхів збільшення контейнеропотоків, як проблемна ситуація, визначений наступною сукупністю відображень:
(1)
де - множина елементів системи і зв’язків R між ними;
Т – періоди часу системи: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий періоди розвитку контейнеропотоків;
– процес функціонування системи;
– гомоморфне відображення транспортно-технологічного процесу в умовах промвузла (перенос знань, які отримуються із моделі, на реальні процеси та об’єкти контейнеропровідної структури "Порт-ЛРЦ");
– інформація про операцію на k-ому аналітичному кроці дослідження можливостей нової розробки;
– нова інформація, що отримується за результатами розроблених методів створення, освоєння й експлуатації транспортної системи контейнерного комплексу для k-ого кроку розвитку контейнеропотоків;
– нові знання на k-ому кроці про комплекс "Порт-ЛРЦ", які отримані на основі інформації .
Джерелом інформації і , необхідної для мети дослідження, є отримані в першому розділі дисертації результати комплексного аналізу теорії і практики розвитку контейнерних потоків, географічні можливості і схеми вантажопотоків Маріупольського промислового вузла (рис. 1).
Другий розділ присвячений методології розвитку контейнеропотоків, і процедурно організованої послідовності, що містить сукупність логістичних операцій, системних методів і засобів: <проблема> <проблемна ситуація> <постановка задачі> <формування показників і критеріїв ефективності> <вибір засобів вирішення задачі> <отримання і оформлення рішень>.
Запропонований в дослідженні метод обгрунтування складу (структури) комплексу враховує наявність невизначеностей, а також те, що будь-яке рішення з числа недомінуючих (яке не покращує водночас показники роботи комплексу) може виявитися найкращим для конкретного розпорядника (основного суб'єкта комплексу), якого називають особою, що приймає рішення (ОПР). Враховуючи це, для знаходження оптимальної структури комплексу обрано метод лексикографічної оптимізації.
Рис. 1. Схема вантажопотоків Маріупольського промислового вузла
Задача вибору процесуальних характеристик сформульована як оптимізаційна задача , де – цільова функція.
Таким чином, потрібно знайти:
-
оптимальну стратегію U* обгрунтування структури комплексу за критерієм We – показником ефективності:
(2)
-
значення параметрів x* процесу контейнеропотоків, оптимізуючи цільову функцію
(3)
З урахуванням викладеного вище задача дослідження в її формалізованому записі має вигляд:
(4)
Методологія розвитку контейнерних потоків у цьому розділі завершується вибіром прогнозної логістичної кривої, що відображає щорічне нарощування контейнеропотоку з "ефектом насичення" на короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий періоди.
У третьому розділі розроблена методика структурних побудов контейнерного комплексу "Порт – ЛРЦ", яка включає основи її теорії, аналіз факторів структурної лексикографічної оптимізації.
Під структурою комплексу "Порт – ЛРЦ" розуміють сукупність його засобів (об’єктів) і зв'язків між ними, що визначаються виходячи з розподілу функцій і мети комплексу.
Визначаючи стратегію контейнеропровідної структури , ОПР орієнтується на свої переваги за допомогою векторного показника ефективності . Стратегія є ефективною тоді і тільки тоді, коли для будь-якого вона задовольняє умові
. (5)
Як показник ефективності прийнята ймовірність виконання показника "в зазначений термін" – W1; інтенсивність відправлення контейнерів з порту в ЛРЦ – W2; рівень інформаційної забезпеченості – W3.
Рішення такого типу відноситься до лексикографічної оптимізації.
На значення поодиноких показників контейнерної структури накладемо обмеження за мінімально допустимими для них умовами (рис. 2), а самі показники ранжуємо. У наших вимогах найбільш важливим показником є , після цього і . Тоді спочатку прагнемо досягнути величини за першим показником (або трохи перевищити його, ), після цього – величину за другим показником за умови, що і т. д. за третім показником. Цей прийом формально відповідає перетворенню вихідного показника з компонентами в новий показник з компонентами . Якщо для кожного з поодиноких показників окрім мінімально допустимого рівня , можна вказати і цілком його задовільне значення , то після досягнення кожним з показників мінімального рівня прагнемо до їхнього збільшення по черзі до рівня .
На рис. 2 показаний прийом зведення задачі з векторним показником , на компоненти якого накладені обмеження за мінімальним і задовільним рівнем, до завдання лексикографічної оптимізації та показана послідовність одержання рішення u*.
Рис. 2. Вибір ефективного компонувального рішення
Підсумком оптимізації (рис. 2) стало компонувальне рішення, що містить в складі комплексу об'єкти порту зі всіма видами транспорту; перевантажувальні засоби з механізованим перевантаженням з автомобільного на залізничний транспорт, з автоматизацією доставки контейнерів до судна в інтермодальній транспортній системі, система автоматизованого оперативного управління з використанням супутникового зв'язку.
Така структура комплексу характеризується імовірністю виконання показника "в зазначений термін" W1=0,98; інтенсивністю відправлення контейнерів з МДМТП до ЛРЦ W2=0,188; рівнем інформаційної забезпеченості W3=0, 98.
Четвертий розділ присвячений розробленню процесуальних характеристик контейнерного потоку, до яких відносяться тимчасові і вартісні характеристики, параметри ефективного обслуговування контейнерного потоку в логістичному розподільчому центрі, характеристика функціонування контейнерного комплексу з використанням залізничного транспорту, а також параметри визначення транспортної партії контейнерів з використанням автотранспорту.
Загальна задача знаходження процесуальних характеристик контейнерного потоку за скалярним показником формально подається наступним логічним висловлюванням:
, (6)
де – інформація про фактори процесу; – показник і критерій ефективності; U – варіанти процесу; U* – оптимальний варіант.
За результатами мінімізації цільової функції витрат постачальників побудована залежність часу підготовки Тп до відправлення від розміру партії контейнерів Q і тарифу на перевезення – f; залежність оптимальної партії вантажу від тарифу – f і вартості зберігання контейнерів – Сх.
Задача поставлена і вирішена для контейнерной лінії Маріуполь – Стамбул – Темрюк – Маріуполь, відкритої МДМТП з січня 2001 року.
Сформульована умова і отримана відповідна аналітична залежність для оцінки економічної доцільності – Уэ скористатися i-му споживачу якістю послуг ЛРЦ.
Для комплексу “Порт-ЛРЦ” розроблена цільова функція витрат за умови введення в комплекс залізничного транспорту. Мінімізуючи цільову функцію – R отримано вираз для розрахунку оптимальної транспортної партії в залежності від потужності контейнеропотоку і вартісних показників його обробки.
При роботі автомобільного транспорту в системі “Порт-ЛРЦ” враховані всі тимчасові характеристики циклу, а показник середньої тривалості рейсу автомобіля запропоновано визначити закономірностями замкнутої системи масового обслуговування.
Висновки
У дисертації вперше вирішена важлива науково-прикладна проблема, що полягає в теоретичному обгрунтуванні методології та на її основі отримання практичних рішень для збільшення контейнерних потоків промислового вузла за рахунок розроблених системотехнічних методів, моделей і алгоритмів побудови і функціонування комплексу "Порт третьої генерації – логістичний розподільчий центр".
Основні результати роботи полягають в наступному:
1.
Проблемна ситуація шляхів збільшення контейнеропотоков містить сукупність об'єктів, транспортних засобів і зв'язків між ними. Методологічною основою підготовки і прийняття рішень згідно з цією ідеєю є системний аналіз, що забезпечує наступну схему просування до мети: <ідея><проблема><проблемна
ситуація><постановка задачі><формування показників і критеріїв ефективності><вибір методів рішення><отримання і оформлення рішень>.
2.
Загальна задача прийняття рішення полягає в створенні контейнерного комплексу, який містить Порт і ЛРЦ. У зв’язку з великою вимірністю контейнерного комплексу, безліччю факторів, що визначають його структуру і експлуатацію, здійснена декомпозиція на задачу обгрунтування структури контейнерного комплексу і його процесуальних характеристик.
При виборі варіантів компоновочних рішень з підсистем і обладнання, призначення виду критеріїв і показників транспортного процесу використано метод особи, яка приймає рішення (ОПР).
3.
Задача вибору вирішального правила для контейнеропровідної структури вирішена з використанням методу лексикографічної оптимізації на компромісі між такими значеннями, як “в зазначений термін”, інтенсивність відправлення контейнерів з порту до логістичного розподільчого центру та інформаційної забезпеченості системи, які ранжуються ОПР за важливістю. Це дозволило знайти оптимальне рішення структури комплексу, що характеризується ймовірністю виконання показника "в зазначений термін" W1=0,98; інтенсивністю відправлення контейнерів з МДМТП до ЛРЦ W2=0,188; рівнем інформаційної забезпеченості W3=0, 98.
4.
Пошук тимчасових і вартісних значень процесуальних характеристик комплексу здійснене за допомогою розробки цільових функцій мультимодальних перевезень за участю залізничного, автомобільного і морського транспорту за критеріем мінімуму сумарних витрат.
5.
З метою практичного використання рішень, отриманих на основі методів, моделей і алгоритмів цього дослідження, в 2000 р. у Маріупольському порту введена нова черга спецкомплексу для переробки контейнерних вантажів. Видане технічне завдання проектантам комплексу “Інтерпорт Маріуполь”. До його складу включено два автомобільних і залізничний контейнерні термінали (загальною площею 60000 кв. м.) з продуктивністю від 50 тис. УДЕ до 100 тис. УДЕ за рік, прибуток на УДЕ становить 80-100 $. Створення комплексу “Порт– ЛРЦ” дозволить збільшити контейнерний потік промислового регіону на 50-80%.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1.
Дергаусов М.М. Методы и технологии развития контейнерных потоков.– Мариуполь: ПГТУ, 2002.– 94 с.
2.
Дергаусов М.М. Лексикографическая оптимизация контейнеропроводящей структуры промышленного узла// Вісник інженерної академії України.– 2001.– № 2.– С. 59-64.
3.
Дергаусов М.М. Украина – держава морская.– Донецк: Донеччина, 2000. – 266 с.
4.
Дергаусов М.М. Реализация концепции управления материальными и информационными потоками в Мариупольском государственном морском торговом порту // Материалы 2ой международной научно-практической конференции “Рынок услуг комплексных транспортных систем и прикладные проблемы логистики”.–Киев – 2000.– С. 125-131.
5.
Дераусов М.М. Маріупольський морський порт – стратегічний центр управління рухом і розподілом транзитних вантажопотоків на південному сході України// Схід.– 2001.– № 3 (40).– С. 10-12.
6.
Дергаусов М.М. Проблемы интеграции украинской и европейской транспортных систем в контексте экономической интеграции Украины в ЕС// Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2001.– Частина 1, № 18.– С. 131-136.
7.
Дергаусов М.М., Губенко В.К., Челени Й. Методология выбора стратегии развития морского порта третьего поколения как логистического распределительного центра//Вісник ПДТУ.– 2002.– Вип. 12.– С. 241-244.
8.
Gubenko V.K., Nikolayenko I.V., Dergausov M.M. Transient Functions of Material Flows within Logistical Distribution Center of Special Economic Zone // Publications of the University of Miskolc. – Miskolc (Hungary). – 1999. – Series C. Mechanical Engineering. Volume 49. Production Systems. – P. 63 - 67.
9.
Губенко В.К., Дергаусов М.М., Мальцев Н.В., Лактионова О.Е. Теоретические основы создания и управления СЭЗ “Азов” (предпроектные начала системотехнического комплекса).– Мариуполь: ПГТУ, 1999.– 149с
10.
Губенко В.К., Дергаусов М.М. Логистические активности транспорта в СЭЗ “Интерпорт-Мариуполь” // Проблемы автомобильного транспорта.– Киев.– 2000.– С. 35-36.
Анотація
Дергаусов М.М. Методологія развитку контейнерних потоків промислового вузла.– Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 – Транспортні системи. – Київський університет економіки і технологій транспорту, Київ, 2003.
Актуальність теми дисертації полягає в пошуку нових можливостей збільшення контейнеропотоків. Мета дисертації – розробка методології, моделей, методів і алгоритмів створення і функціонування контейнерного комплексу “Порт-ЛРЦ”; оптимізація його структурних і процесуальних характеристик. В основі задач дослідження – системотехнічний підхід.
Наукова новизна полягає в математичному моделюванні комплексу, його процесуальних характеристик. Вперше розроблений метод лексикографічної оптимизації складу об'єктів контейнеропровідної структури; цільові функції мультимодальних перевезень за участю залізничного, автомобільного і морського видів транспорту і знайдені рішення їхніх характеристик.
На основі виконаного дослідження прийняті рішення в проекті “Інтерпорт Маріуполь” СЕЗ “Азов”; проект переданий замовнику консорціуму “Євроімпреза” (Італія). Його впровадження дозволяє поетапно збільшувати контейнерний потік у Маріупольскому промвузлі на 50-80%.
Ключові слова: контейнеропотік, розвиток, промисловий вузол, проблема, методологія, оптимізація, транспорт, рішення.
Дергаусов М.М. Методология развития контейнерных потоков промышленного узла.– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.01 – Транспортные системы. – Киевский университет экономики и технологий транспорта, Киев, 2003.
Актуальность темы диссертации заключается в поиске новых возможностей существенного увеличения контейнеропотоков, оптимизации, планировании и организации управления работой транспортной системы промузла, использовании привлекательности регионов, имеющих мощный промышленный потенциал, транспорт и связь.
Цель диссертации – разработка методологии, моделей, методов и алгоритмов создания и функционирования контейнерного комплекса “Порт–ЛРЦ”; оптимизация его структурных и процессуальных характеристик, обеспечивающих существенное наращивание контейнерных потоков в промышленном узле.
Определены задачи исследования, в основе которых методология систем, обеспечивающая логически и процедурно организованную последовательность операций по эффективному развитию контейнеропотоков в промышленном узле Приазовья.
Научная новизна состоит в комплексном анализе функционирования промышленного узла, в математическом моделировании комплекса, его процессуальных характеристик; впервые с учетом показателей и критериев эффективности принятия решений разработан метод лексикографической оптимизации состава объектов контейнеропроводящей структуры; целевые функции мультимодальных перевозок с участием железнодорожного, автомобильного и морского видов транспорта и найдены решения их характеристик по критерию минимума суммарных затрат; разработан метод прогнозирования развития контейнерных потоков по краткосрочному, среднесрочному, долгосрочному периодам.
Практическое значение полученных результатов состоит в том, что на их основе приняты решения в проекте “Интерпорт Мариуполь” СЭЗ “Азов”; результаты исследования и сам проект передан заказчику – консорциуму “Евроимпреза” (Италия). Его внедрение позволяет поэтапно увеличивать контейнерный поток в Мариупольском промузле на 50-80%.
На основе результатов исследования в ПГТУ разработан новый курс “Мировые контейнерные системы”.
Ключевые слова: контейнеропоток, развитие, промышленный узел, проблема, методология, оптимизация, транспорт, решения.
Dergausov M.M. Methodology of Enhancing Container Flows of an Industrial Cluster – The manuscript.
The dissertation is submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of candidate of science in engineering, speciality 05.22.01 – Transportation Systems. – Kiev University of Economics and Transport Technologies, Kiev, 2003.
The dissertation deals with one of the most urgent problems of today, i.e. search of new possibilities for increasing container flows. The objective of the dissertation is development of methodologies, models, methods and algorythms for creating and functioning of “Port-LDC” container complex; optimization of its structural and operational characteristics. The research is based on systems engingeering approach.
Scientific novelty of the research is in mathematical simulation of the complex and its operational charateristics. It is for the first time that the method of lexicographical optimization of the composition of container-transfer structural objects has been developed; the target functions of multimodal transportation that involve railway, road and sea transport have been identified and appropriate solutions of their characteristics have been found.
The results of the research have been included into “Interport Mariupol” Azov FEZ project; the project was passed over to the customer, Consorzium EUROIMPRESA, Italy. The imlementation of the project allows to increase stage-by-stage the container flow of Mariupol industrial cluster by 50-80%.
Key words: container flow, enhancing, industrial cluster, problem, methodology, optimization, transport, solutions.
