КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕМЕНЧУК Олег Володимирович
УДК 811.111 + 81’373.611
КОЛОРАТИВНА КОМПОЗИТА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ:
КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
КИЇВ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник доктор філологічних наук, професор
Омельченко Лариса Федорівна,
Київський національний лінгвістичний університет,
кафедра граматики та історії
англійської мови, професор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Іщенко Ніна Григорівна,
Київський національний лінгвістичний університет,
кафедра німецької філології,
завідувач кафедри
кандидат філологічних наук
Гонта Ігор Анатолійович,
Київський міжнародний університет,
кафедра германської філології, доцент
Провідна установа Ужгородський національний університет,
кафедра англійської філології,
Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород
Захист відбудеться “08 ” жовтня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ–150, вул. Червоноармійська, 73)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73)
Автореферат розісланий “_06 ” вересня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.А. Калита
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферована дисертація присвячена дослідженню когнітивно-ономасіологічних особливостей колоративної композити в англійській мові з метою пояснення зв’язку між ономасіологічною структурою мовної одиниці, її значенням і відповідним концептом із позицій гносеологічної природи номінації (О.О.Потебня).
Традиційно пріоритетними для композитології вважалися синтактико-орієнтований (Ю.Л.Гінзбург), семантико-орієнтований (О.Д.Мєшков) і функціонально-орієнтований (Л.Ф.Омельченко) напрями дослідження складних слів. Поступова зміна пріоритетів у бік аналізу ментальних і мовленнєвих процесів породження композити розширює коло проблематики вчення про складне слово, визначаючи тим самим ономасіологічно орієнтований напрям композитологічних студій (О.С.Кубрякова, О.О.Селіванова, К.А.Дюжикова).
Під колоративною композитою в роботі розуміється цільнооформлена лексема, яка складається з двох компонентів – кольоронайменування та корелята повнозначної лексеми, представлених у вигляді ономасіологічної структури, що репрезентує зв’язок концепта, значення й форми мовного знака. У дисертаційному дослідженні концепт розглядається як одиниця ментальних і психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання й досвід людини (О.С.Кубрякова).
Наявність у композиті кольоронайменування, а особливо того психологічного (О.П.Василевич, Р.М.Фрумкіна, E.R.Heider), культурологічного (M.Sahlings, A.Wierzbicka) та лінгвофілософського (van J.Brakel, A.Byrne, C.L.Hardin, D.R.Hilbert) навантаження, яке може нести колоративний компонент, фіксує в семантиці англійської колоративної композити фрагмент концептуальної колірної картини світу. Когнітивно-ономасіологічний аналіз англійських лексем на позначення кольору розкриває особливості формування колірного концепта, сприяючи ефективному вирішенню проблем колірної категоризації в мові (див. Г.М.Яворська, R.E.MacLaury, E.Rosch, B.A.C.Saunders) крізь призму композитної номінації.
В аспекті сучасного підходу до лексичної номінації (О.С.Кубрякова, В.М.Телія, З.А.Харитончик) дослідження в галузі композитології передбачають встановлення лінгвокогнітивних моделей, на основі яких розкриваються глибинні механізми утворення й функціонування складного і складнопохідного слова.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена антропоцентричним спрямуванням сучасної лінгвістичної парадигми у вивченні мовної номінації, тенденцією до поглибленого аналізу номінаційних процесів та їх результатів. Осмислення проблем семантики колоративної композити з позицій когнітивної лінгвістики дозволяє встановити ментальні чинники утворення композити з колоративним компонентом, скласти уявлення про структуру знань, об’єктивовану в складному слові з погляду здійснення ним номінативної функції.
Звязок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови й тісно повязана з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць; когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські-романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 р.).
Метою роботи є встановлення когнітивно-ономасіологічних особливостей англійської композити з колоративним компонентом, розкриття звязку номінативної структури колоративної композити з відповідним значенням і концептом, що представлений складним словом.
Поставлена мета досягається через розвязання таких конкретних завдань:
·
уточнення змісту поняття “колірний концепт” з урахуванням особливостей композитної номінації;
·
встановлення чинників і шляхів формування колоративної композити в англійській мові;
·
виявлення особливостей семантичної структури англійської композити з колоративним компонентом;
·
висвітлення характеристик мотиваційних відношень в англійській колоративній композиті;
·
виявлення особливостей ономасіологічного узгодження англійської колоративної композити у тексті;
·
встановлення етнічно-мовної специфіки англійської композити з колоративним компонентом.
Обєктом дослідження є англійська колоративна композита як номінативна одиниця мови.
Предметом дослідження є когнітивно-ономасіологічні особливості колоративної композити в англійській мові.
Матеріалом для дослідження слугували відібрані методом суцільної вибірки 800 словникових статей колоративних композит зі словників Cambridge International Dictionary of English, The Compact Edition of the Oxford English Dictionary, Webster’s Third New International Dictionary of the English Language.
Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались такі методи: метод когнітивно-ономасіологічного аналізу (О.О.Селіванова) – з метою реконструкції ономасіологічної структури колоративної композити в проекції на її семантику та фрейм ментально-психонетичного комплексу; семний аналіз (О.Д.Мєшков) – для встановлення особливостей формування смислової структури композити з колоративним компонентом через семантичний внесок її компонентів; аналіз за безпосередніми складниками – при розмежуванні складних і складнопохідних слів із колоративним компонентом.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що колоративна композита в англійській мові вперше розглядається з позицій когнітивно-ономасіологічного підходу. Встановлено лінгвокогнітивні чинники утворення англійської колоративної композити. Уточнено зміст поняття “колірний концепт” з урахуванням особливостей композитної номінації. Визначено особливості семантичної структури англійського складного та складнопохідного слова з колоративним компонентом.
Теоретичне значення роботи полягає в новому осмисленні традиційних проблем композитної номінації, а також у теоретичному поясненні когнітивно-ономасіологічних особливостей становлення складного й складнопохідного слова з колоративним компонентом. Дисертаційне дослідження є внеском у подальшу розробку проблем композитології в аспекті ономасіології та словотвору.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів у курсі лексикології англійської мови (розділи “Словотвір”, “Полісемія й омонімія”, “Семантичні зв’язки слів у лексичній системі мови”), при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики, англійської композитології, а також на практичних заняттях з англійської мови. Використання матеріалу в лексикографічній практиці допоможе при укладанні словників-довідників лексем складної структури.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на міжнародних наукових конференціях “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000); “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2001); Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001); 5-тій Всеукраїнській науковій конференції “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в п’яти статтях, опублікованих у фахових виданнях, і трьох тезах наукових конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загального висновку, списку використаних джерел і додатків. Обсяг тексту дисертації – 171 сторінка, загальний обсяг роботи – 240 сторінок.
У вступі обрунтовується актуальність і наукова новизна роботи, формулюється мета та завдання, визначаються методи дослідження, аргументується теоретичне й практичне значення одержаних результатів, викладаються основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі – “Колоративна композита в англійській мові: особливості номінації” – розглядаються особливості колірної картини світу представників англомовної культури. Визначаються передумови формування колірного концепта. Встановлюються чинники й шляхи становлення колоративної композити в англійській мові.
У другому розділі – “Семантико-когнітивні особливості композити з колоративним компонентом в англійській мові” – визначаються особливості семантичної структури та типи внутріслівних зв’язків композити з колоративним компонентом в англійській мові, досліджуються особливості семантичного узгодження її складників. Проводиться аналіз англійської колоративної псевдокомпозити з позицій теорії концептуальної інтеграції.
У третьому розділі – “Концептуально-ономасіологічний аналіз англійської колоративної композити” – представлено результати когнітивно-ономасіологічного аналізу англійських колоративних композит. Розглядаються особливості ономасіологічного узгодження англійських колоративних композит у тексті. Встановлюється когнітивно-ономасіологічна відповідність композит із колоративним компонентом у британському й американському варіантах англійської мови.
У загальних висновках викладаються основні підсумки проведеного дослідження, узагальнюються отримані результати, а також окреслюються перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. “Колоративна композита в англійській мові: особливості номінації”. Колоративна композита в англійській мові виникає як результат лексикалізації атрибутивних словосполучень, при якій граматичне й лексичне зближення кольоронайменування з іншим словом відбувається на фоні аналітизації мови в середньоанглійський період. Утворення колоративної композити пов’язано з формуванням у концептосистемі носіїв мови структури представлення знань про об’єкт номінації. Це передбачає формування нового поняття, яке концептуалізується на основі подібних концептів, уже наявних у мисленні людини (М.М.Полюжин). Одним із таких концептів є колірний концепт, який демонструє певні риси архаїчної концептуалізації (Г.М.Яворська), а його структура є синтезом багатовікових спроб людства зрозуміти феномен кольору та колірного сприйняття (Т.В.Пастушенко).
Становлення англійської колоративної композити здійснюється на основі сформованої лексичної бази англійських кольоронайменувань. Аналіз англійських лексем на позначення кольору як “центрів” відповідних категорій (О.П.Василевич) дає змогу вичленити конститутивні елементи колірного концепта, який:
1) за своєю природою не є однорідним, а становить комплексну мережу поєднаних між собою дискретних “смислів” (О.П.Василевич), що покривають не тільки відповідний фрагмент колірного простору, а й усю систему індивідуальних і загальнолюдських знань про колір;
2) демонструє референційно-ситуативну природу зв’язку “смислів”, тобто містить вказівку на співвіднесеність із різними реаліями:
а) загальнолюдськими універсальними реаліями (А.Вежбицька), пор.: snow-white, sky-blue, grass-green;
б) власне природними реаліями, характерними для певного ареалу, пор.: cobalt-blue, sulphur-yellow, poppy-red;
в) реаліями історико-культурного характеру, пор.: Oxford-blue, cardinal-red, golf-green;
3) виявляє символічну основу зв’язку “смислів”, тобто входить до традиційної символічної системи певного мовного колективу, пор.: royal-purple (пурпуровий – символ королівської влади) (Дж.Купер);
4) виявляє таку основу зв’язку “смислів”, яка демонструє співвіднесеність із певним ступенем інтенсифікації кольору, пор.: dark-brown, vivid-red, bright-green;
5) знаходиться в певному асоціативному полі, що забезпечує універсальну “смислову” валентність кольоронайменувань, пор.: fire-red, baby-pink, madder-crimson;
6) містить інформацію про психологічний вплив кольору (див. В.В.Драгунський);
7) складає систему опозитивних відношень (у термінах теорії опонентних процесів Е.Герінга).
Колірний концепт, таким чином, являє собою мережу дискретних “смислів”, реалізація яких у межах концептуальної структури передбачає представлення знань про колір в особливій одиниці ментальних і психічних ресурсів нашої свідомості – колоратемі. Колоратема є одиницею ментально-психонетичного комплексу (термін О.О.Селіванової), яка становить у ньому колірний корелят і формує слотову позицію у фреймовій моделі, відображаючи колірну співвіднесеність із компонентами як самого комплексу, так і з елементами інших ментально-психонетичних комплексів. Колоратеми, які представлені (за термінологією О.О.Селіванової) у диктумі фреймової моделі, відображають відносно істинні знання про колір (кореляція з фізичними параметрами кольору), асоціативно-термінальний компонент фрейма складають колоратеми, що фіксують метафорично опосередковану співвіднесеність із диктумом, модусом і сферою психічних функцій, модус фреймової моделі представлений колоратемами, які відображають оцінку суб’єктом відносно істинних знань про колір, їх емоційне сприйняття. Аналіз конститутивних елементів колірного концепта дозволяє припустити наявність ряду колоратем, які формують слотові позиції у фреймі відповідного ментально-психонетичного комплексу.
I. Диктум представляють:
·
колоратема-прототип (вказує на співвіднесеність із тоновою характеристикою кольору), напр.: redberry – “any of several Australian shrubs of the genus Rhagodia having red berries”, yellowroot – “any of several plants with yellow roots”;
·
колоратема-інтенсифікат (вказує на співвіднесеність із певним ступенем яскравості та насиченості кольору), напр.: greenstone – “any of numerous dark green compact rocks”, redfish – “any of various more or less reddish fishes”.
II. Асоціативно-термінальний компонент представляють:
·
колоратема-архетип (вказує на співвіднесеність з універсальними елементами людського досвіду), напр.: red-handed – “from the idea of a murderer caught with the blood of his victim on his hands”, grass-green – “the yellowish-green color of grass”;
·
колоратема-психологема (вказує на співвіднесеність із певним психологічним значенням кольору), напр.: red-hot – “one that exhibits intense emotion or partisanship” – психологічне значення червоного – “вираження життєвої сили та висоти вегетативного збудження”, black-fast – “to undergo a fast of the most severe kind” – психологічне значення чорного – “ніщо, як абсолютна відмова”;
·
колоратема-опозитив (вказує на співвіднесеність із рівнем опозитивів на основі відсутності, недостатності чи неповноти якоїсь ознаки), напр.: greenware – “unfired pottery”; white-lipped – “having white lips”, пор. white – “deficient in color: ashen, wan”;
·
колоратема-символ (вказує на співвіднесеність із певним аспектом культурно-історичної традиції), напр.: white-list – “to include on a list of approved or favored items” – символ білого – “невинність, непорочність”; greenhorn – “an inexperienced or unsophisticated person” – символ зеленого –“недосвідченість, що межує з глупотою та наївністю”;
·
етноколоратема (вказує на співвіднесеність із певною подією чи фактом культурологічного та історичного характеру, фактом етнічної або расової самобутності), напр.: red-baiting – “the act of baiting or harassing as a red” – from red as revolutionary, communism, radicalism, Whitsunday – “white Sunday, Pentecost” – from the custom of wearing white robes by the newly-baptized, blackfellow – “an Australian aborigine”;
·
колоратема-міфологема (вказує на співвіднесеність із певним міфологічним поняттям), напр., red-letter – “of special significance; happy; memorable”. У давньоанглійській мові кольоронайменування basu “яскраво-червоний” < bher-, що співвідноситься з baerlice (у нортумбрійських глосах) – “святковий, який відноситься до сакрального дійства”; black-artship – “necromancy”. Слово black у давньоанглійський період blaec являє собою префіксальне утворення від laec – “сакральне дійство, жертвопринесення”;
·
колоратема-трансгресив (вказує на співвіднесеність із результатом причини перетворення колірної ознаки), напр., bluestem – “a disease of raspberries and blackberries characterized by bluish black discoloration of the stem”, greenbone – “any of several fishes having the bones green when cooked”;
·
колоратема-об’єкт (вказує на співвіднесеність з образом власне природного або іншого фізичного обєкта), напр.: blackthorn – “a tree that bears small purplish or blue black astringent fruits”, bluebush – “a shrub bearing a profusion of blue flowers”;
·
колоратема-локатив (вказує на співвіднесеність з образом просторового місцеположення), напр.: bluebird – “any of several small No. American songbirds (genus Sialiva) that are related to the robin but more or less blue above”;
·
колоратема-фабрикатив (вказує на співвіднесеність з образом матеріалу, речовини), напр.: bluebonnet – “a cap of blue wool”;
·
колоратема-медіатив (вказує на співвіднесеність з образом способу, засобу дії), напр.: whitewash – “to wash, treat, or cover with white liquid composition”;
колоратема-компаратив (вказує на співвіднесеність із порівняльною характеристикою колірної ознаки по відношенню до свого прототипового еталона), напр.: blood-red – “the bright red colour of fresh blood”.
III. Модус представляє:
колоратема-модус (вказує на співвіднесеність із характеристикою оцінки кольору), напр.: blue-eyed – “favoured, preferred”; brownnose – “toady”.
Поєднання колоратеми з іншим потенційним компонентом фреймової моделі відображає властивості позначуваного в ономасіологічній структурі колоративної композити, демонструючи співвідношення її семантики зі значеннями її мотиваторів як ономасіологічних ознак (О.О.Селіванова) складного та складнопохідного слова.
Розділ 2. “Семантико-когнітивні особливості композити з колоративним компонентом в англійській мові”. Співвідношення значень мотиваторів із семантикою багатозначної колоративної композити, на нашу думку, знаходиться у прямій залежності від типу внутріслівних зв’язків, які визначають взаємодію семантичних компонентів значень у семантичній структурі композити з колоративним компонентом.
Змістові характеристики семантичної структури колоративної композити в англійській мові зумовлюються внутріслівними зв’язками, які є відображенням процесів семантичних змін на основі встановлення спільності сутностей об’єктивного світу (М.В.Нікітін) за наявними у них колірними ознаками. Співвідношення цих ознак у межах семантичної структури багатозначної англійської колоративної композити ґрунтується на взаємодії колоратем психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта.
Психонетичний компонент складають колоратеми, які представляють результати колірного впливу на непоняттєвий, емоційний елемент психічної діяльності людини у вигляді стійкої психічної колірної асоціації (В.В.Драгунський), закріпленої у колірному концепті. Колоратеми психонетичного компоненту формують стабільне ядро колірного концепта, відображаючи сутнісну характеристику кольору, яка представлена в інтенсіоналі кольоронайменування. Натомість соціокультурний компонент колірного концепта складають колоратеми, в основі яких лежать різні суспільно-культурні значення кольору, його символічна у широкому розумінні репрезентація в культурі певного суспільства.
Специфіка інтеріоризації “колірної” дійсності представниками англомовної спільноти вказує на наявність таких типів внутріслівних звязків у семантичній структурі англійської колоративної композити: –
інтенсіональний тип зв’язку, який характеризує відношення між значеннями на основі залучення колоратем психонетичного компоненту колірного концепта, пор.: redheaded – 1. “having red hair or a red head”; 2. “excitable, impetuous; hot-tempered”. Співвідношення колірних ознак ґрунтується на психологічному значенні червоного кольору – “вираження життєвої сили, інтенсивність і повнота життя, імпульс до боротьби”; –
асоціативний тип зв’язку, який визначають колоратеми соціокультурного компоненту колірного концепта, пор.: bluenose – 1. “a native or resident of the Canadian Maritime Provinces esp. a native or resident of Nova Scotia”; 2. “one who advocates a rigorous moral code esp. in matters of individual conscience or personal conduct; puritan”. Цей тип звязку можна представити як імплікативне співвіднесення візуального образу з етноконцептом через кореляцію символічного значення кольору прапора-хреста св. Андрія – символа Нової Скотії з символічним значенням синього як кольору “усіх богів, Небес, небесної істини”;–
інтенсіонально-асоціативний тип зв’язку, який визначає відношення між значеннями на основі “взаємодії” колоратем психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта, пор.: blackball – 1. “a small black ball that may be put into a ballot box or urn to constitue a vote against admitting someone to membership in an organization”; 2. “an adverse vote esp. as excluding an applicant from membership in an organization”. Колоратема-психологема, актуалізуючи психологічне значення чорного кольору – “заперечення по відношенню до ствердження”, корелює з колоратемою-опозитивом, яка виражає загальну ідею “супротивності”.
Аксіологічний підхід до аналізу семантичної структури англійської колоративної композити виявляє емотивний внутріслівний зв’язок. Такий зв’язок є результатом суб’єктивної оцінки асоціативних фрагментів знань про колір на підставі однієї з амбівалентних характеристик символічного або психологічного значення кольору, закріплених зв’язками у модусі ментально-психонетичного комплексу. Порівняймо, символічне: white-headed – 1. “having white or very light-colored hair” 2. “specially favored; darling” (колоратема-інтенсифікат корелює з позитивною колоратемою-модусом, виходячи з символічного значення “білого” – “любов”); психологічне: red-hot – 1. “glowing red with heat”; 2a. “furious, full of scandal: juicy, torrid” (співвідношення колоратеми-трансгресива з негативною колоратемою-модусом, зважаючи на психологічне значення “червоного” як незадоволення – “злість, відраза, сильна збудженість”); реалізація психологічного значення “червоного” як задоволення – “любов, апетит, сила” – у межах одного й того ж слова актуалізує позитивну колоратему-модус, фіксуючи випадок модусної енантіосемії, пор.: red-hot – 2b. “full of energy or enthusiasm: peppy, vigorous”, на підставі розширеного значення vigorous – “possessing vigor or physical strength, strong”.
У сучасній англійській мові спостерігається тенденція до появи псевдокомпозитних номінацій, утворених за зразком компонента, який вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі композити (Ю.А.Зацний), що свідчить про метафоричне асоціювання, яке лежить в основі номінації, пор.: blackmail > greenmail > greymail; blue-collar > white-collar > gray-collar > pink-collar; whitewash > blackwash > greenwash. Колоративні псевдокомпозити цього типу утворюються на основі інтеграції концептуальних структур (див. G.Fauconnier) вихідних колоративних композит. Концептуальна структура новоутвореної колоративної композити відображає часткову проекцію структур увідних просторів вихідних композит/композити та одночасне залучення (фонових) знань про психологічне або символічне значення кольору. Використання цих знань зумовлює кінцеве вивершення (completion) вивідної структури (emergent structure) та подальше формування ономасіологічної структури колоративної композити.
Розділ 3. “Концептуально-ономасіологічний аналіз англійської колоративної композити”. Концептуально-ономасіологічний аналіз колоративної композити в англійській мові виявляє вербалізовані елементи ментально-психонетичного комплексу в ономасіологічній структурі композити з колоративним компонентом. Ці елементи відображають властивості позначуваного в межах ономасіологічних категорій, які корелюють із концептуальними сферами ЛЮДИНА, ПРИРОДА, МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ, СУСПІЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ та МОДУС. У роботі під концептуальними сферами розуміються зони, які виділяються за принципом відповідності їх певним сферам буття індивіда, що складають суспільство на конкретному часовому або соціальному зрізі його історичного розвитку (Л.В.Гнаповська).
Колоративні композити, які корелюють із концептосферою ЛЮДИНА, репрезентують знання про людину як соціоприродний феномен, що інтегрує сукупність ознак психофізичної унікальності з характеристиками духовної та соціальної самобутності. У рамках цієї сфери ми виділяємо ономасіологічні категорії назв біофізіологічних і соціальних властивостей людини, а також назв кольорів, що відображають особливості перцептивної здатності людини.
Ономасіологічна категорія назв біофізіологічних особливостей людини представлена адєктивними колоративними композитами-бахувріхі, утвореними за моделлю (a+n)+ed та обєднаними на підставі загального структурного значення “of or having smth.”. Для цієї групи складних слів характерними є пропозиційно-диктумний тип мотивації (уся типологія мотивації подана за О.О.Селівановою), у рамках якого активізуються слоти колоратеми-прототипу та партитива, пор.: blue-eyed – “having blue eyes”, і змішаний тип мотивації, де мотиваторами є колоратема-опозитив і партитив, пор.: white-blooded – “having blood that is not reddened by hemoglobin”.
Група колоративних композит, які складають ономасіологічну категорію назв суспільних характеристик людини, представлена субстантивними композитами-бахувріхі, обєднаними загальним значенням “person”. Для колоративних композит цієї групи характерним є змішаний тип мотивації, при якій активізуються слоти колоратеми-символу та партитива, пор.: greenhead – “an inexperienced person” (символ “зеленого” – недосвідченість) (Дж.Купер).
Ономасіологічна категорія назв кольорів представлена ідентифікаційними, модифікаційними та власне колоративними композитами, які позначають колір на основі співвіднесеності останнього з визначеною “когнітивною точкою референції” (E.Rosch). Так, для ідентифікаційних колоративних композит, які демонструють співвіднесеність із певним обєктом чи реалією, такою точкою відліку виступатимуть еталонні атрибути, які одночасно можуть бути прототиповими еталонами, пор.: blood-red, lemon-yellow, cardinal-red. Найтиповішим для цих мовних одиниць є змішаний тип мотивації, у рамках якої колоратема-компаратив поєднується з еквонімом (apple-green, canary-yellow); гіперонімом (grass-green, stone-grey); локативом (Cambridge-blue, Oxford-blue); темпоративом (autumn-brown, midnight-blue); партитивом (bone-white, leaf-green); квалітативом (scarlet-red, tropical-green); колективом (Airforce-blue, Navy-blue).
Модифікаційні колоративні композити, одним із компонентів яких виступають позначення кольору, а іншим – так звані “модифікатори” (О.П.Василевич), слова типу dark, pale, bright, light, deep, vivid, dull, shocking, moderate, pastel, soft, dirty, mat, virulent, у рамках пропозиційно-диктумної мотивації активізують слоти інтенсива та колоратеми-прототипу (pale-green, bright-red, light-brown, dark-blue etc.). У рамках цього типу виділено особливий різновид – синестезичний, що передбачає злиття концептів, активізуючи зв’язки в асоціативно-термінальній частині ментально-психонетичного комплексу відразу двох образів сфери психічних функцій, пор.: delicate-red
[L. delicatus, luxurious, soft, tender] – (тактильний модус), stunning-pink
[O.E. stunian to stun, < stun, noise; same root as Skt. stan, to thunder] – (слуховий модус).
Третя група – це власне колоративні композити, представлені двома структурними моделями: a+and+a (blue-and-green, black-and-yellow etc.) та a+a (green-yellow, black-blue). Колоративні композити зі зєднувальним елементом у рамках пропозиційно-диктумного типу мотивації активізують колоратеми-прототипи, не породжуючи образу нового кольору (red-and-pink, black-and-green etc.). Інша підгрупа власне колоративних композит визначається концептуально-інтеграційною мотивацією, характерним для якої є злиття двох концептів, на основі якого формується уява про новий обєкт, названий шляхом знакової інтеграції обох вбудованих концептів, пор.: blue-black – “black with a tinge of blue”.
Колоративні композити, які корелюють із концептуальною сферою ПРИРОДА, позначаючи обєкти природного середовища, представлені в ономасіологічних категоріях назв рослин, тварин, хвороб рослин і тварин, а також назв природних феноменів.
Для назв рослин, тварин і природних феноменів характерною є активізація колоратем із диктумної галузі – колоратеми-прототипу та колоратеми-інтенсифіката, що співвідносяться з природним забарвленням обєкта. Ці типи колоратем виступають переважно у зв’язку з гіперонімом, пор.: blueberry – “the sweet edible blue or blackish berry” та а) терміналами гештальтного типу асоціативної сфери за подібністю до інших фізичних обєктів, пор.: назви рослин із концептуальної сфери ЛЮДИНА: bluebeard [from the appearance of the flower] та РЕЧОВИЙ СВІТ: bluebell – “a plant, many species of which bear flowers shaped like bells”; б) з терміналом “heart” із концептосфери ЛЮДИНА, пор.: redheart – “a shrub having dark red wood”; назви тварин із терміналом “jacket” із концептосфери РЕЧОВИЙ СВІТ, пор.: yellowjacket – “[yellow + jacket] any of various small yellow-marked social wasps” і терміналом “ear”, пор.: redear – “a common sunfish with the back part of the gill cover bright orange-red” – мотиватором із сфери концепта ЛЮДИНА.
Колоратема-обєкт у цих категоріях демонструє співвіднесеність із певними атрибутами, що притаманні обєктові, є його складовою частиною і характеризують його описово (квіти, покриття, мінерали певного кольору тощо), пор.: bluebush – “a shrub bearing a profusion of blue flowers”. Колоратема-локатив, що представлена лише у категорії назв тварин, демонструє співвіднесеність із забарвленням певної ділянки обєкта, пор.: bluebird – “any of several small songbirds that are more or less blue above”. У категорії назв рослин активізується колоратема-архетип як вказівка на референтну віднесеність із рослинним світом, пор.: greenwood – “a wood or forest with green foliage”. Ономасіологічна категорія назв хвороб рослин і тварин активізує слот колоратеми-трансгресива, яка вказує на співвіднесеність із результатом зміни колірного забарвлення обєкта внаслідок ураження вірусом, бактеріями тощо. Для цієї категорії характерними є асоціативно-термінальна мотивація, пор.: колоратема-трансгресив із терміналами “arm”: blackarm – “a form of angular leaf spot producing dark lesions on the stem and petioles of cotton”, “leg”: blackleg – “a destructive disease of cabbage charactecized by lesions in the stem that become sunken and dark, “nose”: blacknose – “a physiological disease of the date that is characterized by darkening” – мотиваторами зі сфери концепта ЛЮДИНА та змішаний тип мотивації, пор.: колоратема-трансгресив із генералізатором: brownberry – “a virus disease of the black raspberry characterized by browning”, партитивом: blacktongue – “a dark discoloration of the tongue” та локативом: graywall – “a disease of tomatoes characterized by grayish brown streaks on the outer surface of the fruit”.
В ономасіологічних категоріях назв рослин і тварин виявлено випадки псевдомотивації. Динаміка розвитку ономасіологічних структур псевдокомпозит демонструє: а) архаїзацію кореневого компоненту, пор.: redstart [red + obs. E. start tail < M.E. stert tail < O.E. steort tail] – (O.E. -steort > E. -start); б) фонетичну зміну ономасіологічної ознаки, пор.: whiteblow [fr. earlier whiteblowe grass, fr. obs. whiteblowe whitlow (alter. of M.E. whitflawe, whitflowe), prob. fr. whit white + flawe flaw] – (-blow < -flawe) та в) втрату первісної семантики ономасіологічної ознаки, пор.: greyhound [O.E. grighund = Icel. greyhundr, greyhound (Icel. grey, dog)] – [grey- “dog” grey- “of a colour between white and black”]. У цілому динаміка колоративних псевдокомпозит демонструє стабільність мотиваційних звязків кореневого компонента-кольоронайменування та, навпаки, руйнування цих звязків з боку іншого компонента із семантикою назви.
Ономасіологічну категорію назв просторових обєктів, корелята концептосфери МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ, визначає лише змішаний тип мотивації, де слот локатива виражає загальне значення “place”, фіксуючи зв’язок з етноколоратемою, пор.: greenroom – “[fr. its orig. being painted green] a room in a theater or concert hall where actors or musicians relax”.
Колоративні композити, які корелюють із концептосферою СУСПІЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ, складають ономасіологічні категорії назв расової, етнічної, соціальної та соціально-індивідуальної належності, виражаючи ідею суспільного поділу на певні групи, організації, класи тощо.
Ономасіологічні категорії назв расової та етнічної належності представлені колоративними композитами, що описують особливості біоприродної та соціальної спільності людей, характеризуються змішаним типом мотивації, демонструючи зв’язки слотів: етноколоратеми та гіпероніма (blackfellow, redman), партитива (brownskin, redskin).
Колоративні композити, які характеризують представників окремих соціальних угруповань, обєднані в рамках ономасіологічної категорії назв соціально-індивідуальних угруповань. Складні слова цієї групи являють собою субстантивні композити-бахувріхі, обєднані на основі інтегральної семи посесивності. Практично всі колоративні композити цієї групи визначаються змішаним типом мотивації, активізуючи слоти етноколоратеми та партитива (blackcoat, blackgown, brownshirt, redcoat, redtab, whitehood).
Ономасіологічну категорію назв соціально-громадських угруповань складають немарковані адєктивні колоративні композити-бахувріхі, що описують належність до певного суспільного класу, розряду, обєднані загальним значенням “of or relating to”, активізуючи слоти етноколоратеми та партитива (blue-collar, gray-collar, pink-collar, white-collar) у змішаному типі мотивації.
Аналіз ономасіологічних категорій, які корелюють із концептосферою ДІЯЛЬНІСТЬ, виявляє колоративні композити, які описують діяльнісний аспект буття людини. Ця група колоративних композит представлена в ономасіологічних категоріях назв діяча (nomina agentis), дії (nomina actionis), предикатів діяльності, назв об’єктів людської діяльності та назв, що описують якісну характеристику діяльності.
Однією з провідних мовних категорій, які репрезентують концептосферу ДІЯЛЬНІСТЬ, є ономасіологічна категорія назв предикатів діяльності, представлена колоративними композитами-дієсловами. Центральним слотом цих дієслів є предикатний слот дії. Аналіз дає змогу стверджувати, що для колоративних композит цього типу характерною є активізація предикатних слотів фізичної та соціальної діяльності (за типологією Ф.С.Бацевича, Т.А.Космеди). Для цієї ономасіологічної категорії характерним є категоріальний різновид пропозиційно-диктумної мотивації, який використовується при утворенні синтаксичних дериватів і розглядається як зміна первинної синтаксичної функції слова. Для композитних предикатів діяльності така зміна розглядається у рамках конверсії, яка реалізується у парі “іменник > дієслово”, що на когнітивному рівні передбачає мисленнєву операцію переосмислення, при якому обєкт стає “внутрішнім” актантом дії (О.С.Кубрякова), пор.: whitefish n – “any of various food fishes” > whitefish vi – “to fish for whitefish”; blacklist n – “a list of person that are disapproved of” > blacklist vt – “to put on a black list”.
Наступною мовною категорією, що корелює з концептосферою ДІЯЛЬНІСТЬ, є ономасіологічна категорія назв діяча (nomina agentis), яка знаходить своє вираження в складнопохідних колоративних композитах-іменниках, оформлених формантом -er. Характерною особливістю цих мовних одиниць є їхня належність до семантичного поля імен діяча – агенса. Для цієї ономасіологічної категорії характерною є активізація слотової позиції агентива, який представляє виконавця фізичної дії, реалізованої у рамках словотвірних моделей: (a+n)+er (blackbirder, blackfisher, blackmailer, red-leader, whitefisher) та (n+v)+er (whitewasher).
Ономасіологічну категорію назв дії представляють колоративні композити nomina actionis, оформлені формантом -ing, які, обєднуючись на підставі спільної семи “action”, утворюються за словотвірною моделлю (a+n)+ing (blackberrying, blackbirding, blackfishing, blacklegging, blacklisting, blackmailing.
Не дуже численну групу становлять колоративні композити, обєднані в рамках ономасіологічної категорії назв якісної характеристики діяльності. Ці мовні одиниці описують ознаки стану або результату як наслідок певного впливу або умови, відображаючи причинно-наслідкову залежність на основі зв’язку колоратеми-трансгресива та квалітатива, пор.: red-hot – “glowing red with heat”.
Ономасіологічну категорію назв обєктів людської діяльності представляють колоративні композити, що описують артефакти, соціальні, фізичні, хімічні й подібні обєкти. Обєднуючись на основі спільної семи “object”, колоративні композити цієї групи розглядаються у рамках категоріального різновиду пропозиційно-диктумної мотивації, утворені за конверсією у парі: “дієслово > іменник”, пор.: whitewash vt – “to wash, treat, or cover with white liquid composition” > whitewash n – “a liquid composition that imparts a white coating to a surface”.
Ономасіологічні категорії назв особистісно-якісної та суспільно-якісної оцінки, що корелюють із концептосферою МОДУС, становлять адєктивні колоративні композити-бахувріхі, які описують ціннісне та емоційне ставлення до позначуваного, активізуючи у ментально-психонетичному комплексі компонент пропозиції, який співвідноситься з психічними функціями емоційних відчуттів, почуттів, переживань, що закріплюються в оцінці концепта. У рамках фразеологічного різновиду асоціативно-термінальної мотивації ці одиниці реалізують емотивний компонент (позитивну або негативну колоратему-модус) кольоронайменування на основі символічного значення кольору, пор.: blue-chip – “being among the leaders in some class: being among the most consistently profitable or successful in some field of activity” (символ “синього” – “постійність, бездоганна репутація”) – позитивний модус; black-hearted – “having a wicked disposition; malignant” (символ “чорного” – “зло”) – негативний модус.
Ономасіологічне узгодження англійської колоративної композити як семантико-смисловий і номінативний радіус дії складного слова у тексті (О.О.Селіванова) демонструє декодування ключового концепта тексту як цілісної номінативної одиниці, макрознаку (О.П.Воробйова). З позицій когнітивної ономасіології узгодження англійської композити з колоративним компонентом передбачає активізацію фрагментів знань на основі опозитивних пар кольоронайменувань, реалізуючи стратегії протиставлення у забезпеченні інтерпретації текстового концепта.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволило встановити когнітивно-ономасіологічні особливості англійської композити з колоративним компонентом, пояснити звязок номінативної структури колоративної композити з відповідним значенням і представленим складним словом концептом.
Становлення колоративної композити в англійській мові передбачає лексикалізацію атрибутивних словосполучень на основі сформованої лексико-семантичної бази англійських кольоронайменувань. Утворення складного слова з колоративним компонентом пов’язано з формуванням у концептосистемі носіїв мови структури представлення знань про об’єкт номінації на основі активізації колірного концепта та його зв’язків з іншими концептами.
Колірний концепт складають колоратеми, кожна з яких, як одиниця ментально-психонетичного комплексу, відображає колірну співвіднесеність із компонентами як самого комплексу, так і з елементами інших ментально-психонетичних комплексів. Поєднання колоратеми з іншим потенційним компонентом фреймової моделі ментально-психонетичного комплексу відображає властивості позначуваного в ономасіологічній структурі колоративної композити, демонструючи співвідношення семантики складного слова зі значеннями його мотиваторів.
Співвідношення значень мотиваторів із семантикою багатозначної колоративної композити знаходиться у прямій залежності від типу внутріслівних зв’язків, які визначають взаємодію семантичних компонентів значень у семантичній структурі колоративної композити. Семантична структура багатозначної композити з колоративним компонентом в англійській мові зумовлена внутріслівними зв’язками, які є відображенням тих процесів семантичних змін, сутність яких ґрунтується на встановленні залежності спільних колірних ознак у різних об’єктах номінації на основі психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта. Психонетичний компонент представлений колоратемами, які формують стабільне ядро колірного концепта, відображаючи сутнісну характеристику кольору. Cоціокультурний компонент колірного концепта складають колоратеми, в основі яких лежать різні суспільно-культурні значення кольору.
Композита з колоративним компонентом в англійській мові демонструє пріоритетність змішаного типу мотивації, для якого характерним є зв’язок колоратем сфери диктуму з мотиваторами, які формують термінальний компонент фреймової моделі. Пропозиційно-диктумну мотивацію характеризують зв’язки колоратем сфери диктуму зі слотами рівнів генералізації, еквонімії, аргументів і предикатів. Для асоціативно-термінального типу мотивації характерним є зв’язок асоціативних колоратем із терміналами асоціативного або гештальтного типу. Композитні псевдомотивати демонструють риси архаїзації кореневих компонентів, фонетичні зміни ономасіологічних ознак або розходження первісного значення ономасіологічної ознаки з сучасним.
У сучасній англійській мові спостерігається тенденція до появи колоративних псевдокомпозитних номінацій, утворених на основі концептуальної інтеграції структур вихідних колоративних композит.
Відтворення специфіки національно-мовної картини світу визначає необхідність подальших досліджень колоративних композит у порівняльно-зіставному аспекті.
Основні положення дисертації відображено в публікаціях автора:
1. Колоративна композита в англійській мові: феномен чи закономірність? // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: Київський національний лінгвістичний університет. – 2001. – Т. 4. – № 1. – С. 170-182.
2. Колоративна композита: до питання мовної категоризації // Наука і сучасність. Зб. наук. праць. – К.: Київ Логос. – 2001. – Т. 23. – С. 196-207.
3. Колоративна композита: досвід фреймової семантики // Науковий вісник Волинського державного університету. Філологічні науки. – Луцьк: Волинський державний університет. – 2001. – № 13. – С. 36-42.
4. Колоративна композита: особливості семантичної структури // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. статей. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. – К.: Київський національний лінгвістичний університет. – 2001. – Вип. 7. – С. 65-71.
5. Колоративна композита у мовній картині світу української та англійської націй: досвід когнітивно-ономасіологічного аналізу // Проблеми зіставної семантики. Зб. наук. статей. / Відп. ред. М.П. Кочерган. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2001. – Вип. 5. – С. 85-89.
6. Колоративна композита як інтерпретація людиною культурно-історичного розвитку нації // Тези міжнародної наукової конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть” / Відп. ред. В.О. Дмитренко. – Харків: Константа. – 2000. – С. 56-57.
7. Колоративна композита у когнітивно-ономасіологічному аспекті // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” / За ред. В.К. Шпака. – Черкаси: Черкаський інженерно-технологічний інститут. – 2001. – С. 66-67.
8. Колоративна композита і текст: інтерпретація крізь призму колірної категоризації // Тези V-ої Всеукраїнської конференції “Нові підходи до філології у вищій школі” / За ред. А.М. Науменко. – Запоріжжя: Запорізький державний університет. – 2002. – С. 300-301.
АНОТАЦІЯ
Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню когнітивно-ономасіологічних особливостей колоративної композити в англійській мові, поясненню зв’язку ономасіологічної структури складного слова, його значення і відповідного концепта з позицій гносеологічної природи номінації.
Становлення колоративної композити в англійській мові розглядається як результат лексикалізації атрибутивних словосполучень на фоні сформованої лексико-семантичної бази англійських кольоронайменувань. Встановлюються особливості семантичної структури англійського складного слова з
