12345678901234567890123456789012345678901234567890123456789012345
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА
ДУДОЛАДОВА Ольга Василівна
УДК 811.111’42373.233
ДИНАМІКА МОВНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕНДЕРА
В АНГЛІЙСЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
(друга половина ХХ ст. – початок ХХI ст.)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків – 2003
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Дисертація присвячується дослідженню мовної репрезентації гендера в британському та американському публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів, що співвідносяться з основними віхами феміністського руху, який має значний вплив на формування суспільно-політичної ситуації в англомовному соціумі.
У даній роботі гендер визначається як системна категорія соціального порядку, яка постійно відтворюється у структурах конкретної міжсуб’єктної взаємодії, перш за все, мовленнєвої (Х. Коттхофф). Найбільш продуктивним визнається підхід до аналізу гендера з позицій герменевтики як до реальності, що опосереджується знаками, символами та текстами (І. Халєєва).
Лінгвістична реальність, що є підґрунтям для аналізу гендера, створюється дискурсом – мисленнєвокомунікативною діяльністю, що постає як сукупність процесу і результату та включає екстралінгвальний і суто лінгвальний аспекти, за якими криється особлива семантика, що реалізується у певному наборі різнорівневих одиниць мови (Р. Водак, Т.А. ван Дейк, В.В. Красних, М.Л. Макаров, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, Д. Шифрін).
Комунікативним контекстом дослідження мовних одиниць, що репрезентують гендер, обрано публіцистичний дискурс як інституціоналізований підвид політичного дискурсу, що характеризується взаємодією мови, ідеології та влади (А.Д. Бєлова, Г.Г. Почепцов /мол.). Даний вид дискурсу спричиняє значний вплив на формування стереотипів масової свідомості, зокрема гендерних, та водночас віддзеркалює ці стереотипи.
Соціокультурний зміст гендера може бути розкритий шляхом аналізу значень мовних одиниць, які його репрезентують, хоча гендер не належить до суто лінгвістичних категорій (А.В. Кириліна). Найбільш плідним для аналізу мовних проявів гендера виявилось використання одного з ключових понять когнітивної лінгвістики – ментальної репрезентації як процесу та продукту заміщення значення мовної одиниці у мовленнєво- мисленнєвих процесах (М.М. Болдирєв, О.О. Залевська, О.С. Кубрякова, Й.А. Стернін). Знаковий характер мовних одиниць дозволяє вважати їх мовними репрезентаціями, що активують у свідомості індивіда ті сутності, знаковими заміщувачами яких вони є (О.С. Кубрякова).
Існує цілий ряд праць вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких різною мірою висвітлюються окремі лінгвальні прояви гендера: як на рівні мовного знаку (О.Л. Бєссонова, Г.І. Емірсуінова, Д. Кемерон, Р. Лакофф, С. Міллз, К. Пауелз, Д. Спендер), так і у реальній вербальній (Дж. Батлер, О.І. Горошко, Дж. Коутс, С. МакКоннел-Джінет, А.П. Мартинюк, К.В. Піщікова, Д. Таннен, Дж. Холмз та ін.) і невербальній інтеракції (Г. Крейдлін), та у художньому мовленні (Н.Д. Борисенко, О.Л. Козачишина). Проте наявні лінгвістичні дослідження обмежуються вивченням лише певних аспектів категорії гендера і не складають цілісного уявлення про її сутність, отже не вичерпують проблеми.
Актуальність теми даного дослідження зумовлена: по-перше, загальною антропоцентричною спрямованістю сучасної гуманітарної науки, що спричинила необхідність дослідження дискурсивних проявів гендерного чинника як однієї з найсуттєвіших характеристик людини; по-друге, важливістю вивчення взаємозв’язку лінгвального та когнітивного рівнів функціонування стереотипів масової свідомості, зокрема гендерних стереотипів, у публіцистичному дискурсі як підвиді політичного дискурсу; по-третє, зростаючим інтересом до проблеми мовної „політкоректності”, що є однією з центральних в англомовному лінгвокультурному соціумі.
До того ж у вітчизняному мовознавстві відсутні праці, спрямовані на комплексний аналіз мовних одиниць, що репрезентують осіб двох статей в англомовному публіцистичному дискурсі різних часових зрізів, які відображають зміни у соціально-політичній ситуації та мові. Саме недослідженість вказаних аспектів зумовлює необхідність наукового завдання дисертації – дослідити зміни у змісті та формах мовної репрезентації гендерних стереотипів в англійському публіцистичному дискурсі за останні півстоліття.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що здійснюються на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, об’єднаних у межах теми „Система мовленнєвої діяльності та навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер державної реєстрації № 0103U004255.
Мета дослідження полягає у вивченні динаміки вербальної репрезентації гендера в американському та британському публіцистичному дискурсі 60-х років ХХ ст. – початку ХХІ ст. як відображення взаємодії мовних та соціокультурних процесів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань роботи:
·
дослідити основні характеристики сучасного англійського публіцистичного дискурсу як комунікативного контексту актуалізації мовних одиниць, що віддзеркалюють гендерні відносини в англомовному етнокультурному соціумі;
·
дати визначення одиниці аналізу лінгвістичних проявів гендера у публіцистичному дискурсі – мовній гендерній репрезентації (МГР);
·
розробити класифікацію лексичних МГР за рівневою належністю означального і за прагматико-семантичними та ідеографічними характеристиками означуваного та проаналізувати відображення стереотипних уявлень про чоловіків і жінок на лексичному рівні;
·
простежити відбиття гендерних стереотипів у МГР граматичного рівня, зокрема розглянути вплив семантико-прагматичних характеристик „гендерно невизначених” антецедентів-іменників на вибір займенника-анафора;
·
провести мікродіахронічний аналіз та дослідити вплив змін суспільно-політичної ситуації під дією феміністської критики мови на вибір мовних засобів, які репрезентують гендер у британському та американському публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів (60-і рр., 70 – 80-і рр., 90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.).
Об’єктом даного дослідження є мовні одиниці, що репрезентують гендерні відносини в англомовному публіцистичному дискурсі другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст., який відіграє значну роль у відтворенні стереотипів масової свідомості, зокрема гендерних.
Предметом вивчення виступають семантико-прагматичні та когнітивні особливості актуалізації гендерних стереотипів у різнорівневих одиницях англійської мови в діахронічному аспекті.
Матеріалом дослідження стали 6500 прикладів мовних одиниць, що відображають гендерні відносини в англомовному соціумі. Ці приклади були відібрані на 4019 сторінках британських та американських газетних та журнальних „якісних” видань, які репрезентують в рівних пропорціях три часові зрізи (60-і рр., 70 – 80-і рр. та 90-і рр. XX ст. – поч. XXI ст.), а також на 2510 сторінках британських та американських чоловічих та жіночих „масових” журналів 90-х рр. XX ст. – початку XXI ст. Приклади МГР з „масової" преси були використані для отримання більш повної картини відбиття гендерних стереотипів в англомовному публіцистичному дискурсі останніх років, проте вони не включалися до кількісних мікродіахронічних порівнянь.
Методологічною основою роботи є синтез комунікативно-функціональної та когнітивної наукових парадигм, що полягає у вивченні феномену мовлення як специфічної діяльності людини з урахуванням психологічних, соціальних, етнічних та культурних факторів (Н.Д. Арутюнова, В.І. Карабан, Ю.М. Караулов, О.С. Кубрякова, О.О. Леонтьєв, О.В. Лещак, Ю.Г. Марков). Необхідність когнітивного підходу зумовлена об’єктом аналізу – мовною гендерною репрезентацією – що функціонує як знак-стереотип, який відображає стать референта у її соціокультурній значущості; цей підхід також необхідний для вивчення публіцистичного дискурсу як комунікативного контексту аналізу гендера, якому притаманні лінгвальний та лінгвокогнітивний плани. Комунікативно-функціональна спрямованість обумовлена аналізом функціонування МГР у дискурсі як процесі та результаті мовленнєвої та мисленнєвої діяльності людини.
Методи аналізу обумовлені завданнями, що поставлені у роботі.
Компонентний аналіз використовується для семантико-прагматичної та ідеографічної класифікації МГР. Фрагменти концептуального аналізу, а саме записи когнітивних процедур референції, раціональної та експресивно-емотивної оцінки (А. Вежбицька, О.М. Вольф, В.М. Телія), використовуються для визначення когнітивних підвалин семантико-прагматичної класифікації МГР. Контекстуально-інтерпретаційний метод задіяно при тлумаченні значення МГР у контексті.
Соціолінгвістичний метод кореляції соціальних явищ з інноваційними процесами на лексичному рівні мови дає можливість дослідити вплив змін у суспільній свідомості англомовного етнокультурного соціуму під дією феміністської критики мови на вибір „політично коректних” мовних засобів репрезентації гендера у публіцистичному дискурсі.
Кількісний аналіз разом з мікродіахронічним підходом дозволяє визначити особливості динаміки відображення гендерних стереотипів на трьох часових зрізах англійського публіцистичного дискурсу 60-х років ХХ ст. – початку ХХІ ст. Запровадження статистичного методу дає можливість встановити достовірність результатів, отриманих за допомогою кількісного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці:
·
визначено комунікативно-прагматичні особливості англомовного публіцистичного дискурсу як актуального контексту репрезентації гендера в англомовному етнокультурному соціумі;
·
запропоновано базову одиницю аналізу мовних проявів гендера – мовну гендерну репрезентацію, що дозволяє співвіднести когнітивний та мовний рівні аналізу значення;
·
систематизовано засоби репрезентації гендера на лексичному рівні мови, розроблено їхню семантико-прагматичну та ідеографічну класифікацію, а також встановлено конотації, які вони реалізують в дискурсі та які є відображенням традиційних гендерних стереотипів;
·
досліджено вплив семантичних характеристик „гендерно невизначених” антецедентів на вибір займенника-анафора, що визначає особливості відбиття гендерних стереотипів на граматичному рівні мови;
·
встановлено закономірності динаміки функціонування різнорівневих МГР у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах (60-і рр., 70 – 80-і рр. та 90-і рр. XX ст. – поч. XXI ст.), яка відображає зміни соціально-політичної ситуації в англомовному етнокультурному соціумі під впливом феміністського руху.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Актуальним контекстом для вивчення мовної репрезентації гендера є публіцистичний дискурс як інституціоналізована мовленнєвомисленнєва діяльність, що здійснюється в межах друкованих засобів масової інформації та має два плани: лінгвальний та лінгвокогнітивний. Обидва плани публіцистичного дискурсу відображають стереотипні уявлення, властиві представникам англомовного етнокультурного соціуму, зокрема ті, що стосуються гендерних відносин. Лінгвальний план проявляється у мовних засобах репрезентації гендера, що використовуються, а лінгвокогнітивний план пов’язаний з ментальними структурами, які обумовлюють вибір цих засобів та впливають на породження і сприйняття дискурсу.
2. Мовна гендерна репрезентація відбивається в одиницях різних структурних рівнів мови (морфемах, лексемах, граматичних формах) і відображає стать референта-особи, а також сукупність стереотипних соціокультурних уявлень, пов’язаних з належністю індивіда до тієї чи іншої статі у певному етнокультурному соціумі на конкретному етапі його розвитку.
3. Характер функціонування МГР в англійському публіцистичному дискурсі другої половини ХХ ст. – початку ХХI ст. відображає концептуальну картину світу англомовного етнокультурного соціуму, істотну частину якої становлять патріархатні гендерні стереотипи масової свідомості, що відбиваються у семантико-прагматичному потенціалі мовних гендерних репрезентацій морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів.
-
Семантико-прагматичний потенціал немаркованих МГР, який відображає патріархатні стереотипні уявлення про характер гендерних відносин, має дискурсивну, а не суто мовну природу, що знаходить реалізацію лише у певному контексті.
- Маркування номінацій особи за статевою належністю референта, як правило, зумовлено комунікативною необхідністю експлікувати стать референта, запобігаючи комунікативної невдачі. Проте у досліджуваному типі дискурсу жіночі та чоловічі
номінації демонструють чітке семантичне розмежування, що зумовлене зниженими конотаціями, притаманними маркерам жіночого роду.
4. Вибір альтернативних займенників-анафорів при „гендерно невизначених” антецедентах значною мірою обумовлений семантико-прагматичним потенціалом останніх. Анафоричний займенник he, що прототипічно співвідноситься з референтами чоловічої статі, переважно використовується після антецедентів-іменників, семантика яких припускає градацію за ступенем соціальної значущості, а саме таких, що означають престижні професії чи високий соціальний статус. З антецедентами-іменниками, які позначають перемінні, а не постійні характеристики референта, а також з антецедентами-займенниками переважає анафор they.
5. Результати мікродіахронічного аналізу мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини в англійському публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів (60-і рр., 70 – 80-і рр. та 90-і рр. ХХ ст. – поч. XXI ст.), дозволяють простежити основні тенденції у виборі МГР, семантиці яких притаманна соціальна значущість, а саме:
-
зменшення частотності „андроцентричної” мовної одиниці man (men) та складних номінацій із компонентом man- на початку слова;
-
зниження частотності „андроцентричного” загальнородового he в якості анафора антецедентів, виражених іменниками різних класифікаційних груп та займенниками;
-
збільшення частотності складних номінацій з компонентом -man (-men) наприкінці слова.
Причини таких суперечливих коливань вбачаємо у специфіці взаємовідносин мови та суспільства. Ці різноспрямовані тенденції присутні в обох національних типах публіцистичного дискурсу, але найвиразніше проявляються в американському дискурсі.
6. Найбільшої розповсюдженості в публіцистичному дискурсі набувають ті „політично коректні” альтернативи мовної репрезентації гендера, які відповідають двом умовам:
-
при наявності соціального заказу вони не суперечать внутрішнім законам мовної системи, що демонструє консерватизм навіть на найвідкритіших своїх ділянках, як, наприклад, лексика, та відмовляється від громіздких новоутворень, які не відповідають принципу мовної економії;
-
„андроцентричні” мовні одиниці, що конкурують з ними, мають соціально значущу семантику, тобто ідеологічний компонент у їх семантико-прагматичному потенціалі усвідомлюється носіями мови.
Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці питань взаємозв’язку мови та соціокультурної ситуації. Дослідження функціонування мовних одиниць, що репрезентують гендер, у мікродіахронічному аспекті сприяє поглибленню знань про закономірності відображення екстралінгвістичних реалій у мові. До того ж досліджувані проблеми семантики різнорівневих одиниць мови, які віддзеркалюють гендерні відносини в англомовному публіцистичному дискурсі, осмислюються на засадах одного з ключових понять когнітивної лінгвістики – ментальної репрезентації, що є внеском у когнітивну семантику, гендерну лінгвістику, а вивчення типологічних характеристик публіцистичного дискурсу сприяє розвитку теорії дискурсу.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання наукових результатів та дослідженого мовного матеріалу у практиці викладання англійської мови та перекладу, теоретичного курсу лексикології („Словотвір”, „Семасіологія”), стилістики („Функціонально-стилістичні особливості газетних та журнальних текстів”). Теоретичні положення дисертації та її конкретні результати можуть знайти застосування при розробці спецкурсів із соціо- та прагмалінгвістики, гендерної лінгвістики, а також у наукових дослідженнях студентів та аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає у систематизації та класифікації засобів репрезентації гендера в англійській мові, у дослідженні семантико-прагматичного потенціалу МГР різних рівнів мови, проведенні мікродіахронічного аналізу функціонування МГР у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, які співвідносяться з етапами феміністського руху. Конкретний внесок дисертанта у наукові праці, надруковані у співавторстві, полягає у зборі та теоретичному осмисленні емпіричного матеріалу, критичному огляді наукової літератури за темою дисертації.
Апробація роботи. Викладені результати дослідження обговорювалися на щорічних засіданнях кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2000 – 2003), міжкафедральних наукових семінарах (2002 – 2003), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1999 – 2003), на Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, квітень 2000), на Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем вищої освіти “Підготовка фахівців у галузях філології та лінгводидактики у вищих навчальних закладах” (Харків, вересень 2002), на IX Міжнародній науковій конференції з функціональної лінгвістики “Функціональна лінгвістика. Підсумки та перспективи” (Ялта, жовтень 2002), на Всеукраїнській науковій конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, лютий 2003), на IV Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, травень 2003).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені у 12 публікаціях автора (з них 8 статей, з яких 7 у спеціалізованих наукових виданнях України і 4 у друкованих матеріалах і тезах наукових конференцій).
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками по кожному, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, 19 діаграм і двох додатків. Загальний обсяг – 199 стор., обсяг основного тексту – 169 стор., список літератури нараховує 307 позицій.
У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність роботи, формулюються мета та завдання дослідження, основні положення, що виносяться на захист, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, викладається методологічна основа, методи та матеріал дослідження, окреслюється особистий внесок дисертанта, апробація роботи та подаються публікації за темою дослідження.
У першій частині подано критичний огляд і теоретичне узагальнення існуючих теоретико-методологічних підходів до вивчення дискурсивних проявів гендера. Обґрунтовуються основні терміни та поняття, що використовуються для аналізу мовних одиниць, які репрезентують гендер в англійському публіцистичному дискурсі. Визначається специфіка публіцистичного дискурсу, який обрано комунікативним контекстом дослідження гендера.
У другій частині проводиться семантико-прагматичний аналіз гендерних репрезентацій на різних мовних рівнях, досліджується дискурсивний та системний потенціал МГР морфо- семантичного та лексико-семантичного рівнів, аналізуються найпоширеніші засоби маркування статі референта, порівнюється конотативний потенціал маркерів чоловічої та жіночої статі, вивчаються прояви гендерних стереотипів на граматико-семантичному рівні, наводяться результати кількісного розподілу анафоричних займенників з антецедентами різних класифікаційних груп.
У третій частині викладено результати мікродіахронічного аналізу функціонування МГР на трьох часових зрізах, простежуються зміни у відображенні гендерних стереотипів у структурних одиницях англійської мови, що пов’язані із впливом ідей фемінізму та руху мовної „політкоректності”.
У загальних висновках підбиваються підсумки здійсненого дослідження та окреслюються напрямки подальших наукових розвідок у галузі вивчення мовних одиниць, які репрезентують гендер.
У додатках наведено схеми класифікації МГР та графіки, що ілюструють коливання у вживанні мовних одиниць, які репрезентують гендер, на трьох досліджуваних зрізах.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі „Теоретико-методологічні основи аналізу мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” визначено основні терміни та поняття, які використовуються в роботі, обґрунтовано вибір об’єкта аналізу – мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини у сучасному англомовному соціумі. Контекстом для дослідження функціонування таких одиниць обрано публіцистичний дискурс. Під публіцистичним дискурсом розуміємо інституціоналізовану мовленнєвомисленнєву діяльність, яка здійснюється в межах друкованих засобів масової інформації та має два плани: лінгвальний та лінгвокогнітивний, які реалізуються в основній формі організації та продукті цієї діяльності – тексті. Ідеологічна спрямованість дозволяє розглядати публіцистичний дискурс як один з інституційних підвидів політичного дискурсу, який характеризується симбіозом ЗМІ та політики. Протягом останнього часу політичний дискурс викликає особливий інтерес як сфера маніпулювання масовою свідомістю. Найважливіша роль у цьому процесі належить мові, яка, сама не маючи влади, отримує її, коли регулярно використовується людьми, які входять до владних структур (А.Д. Бєлова). Політичні кола постійно ведуть боротьбу за владу над мовою, за можливість закріпити за тією чи іншою мовною одиницею певне поняття, ідею, відношення. Беручи до уваги роль мови в концептуалізації та класифікації людського досвіду (О.С. Кубрякова), стає зрозумілим, що ті, хто створює символи та наділяє їх значенням, володіють великими перевагами та владою (Г.Г. Почепцов /мол.). Одним із політичних рухів, що методологічно базуються на теорії лінгвістичної відносності та ідеях постмодернізму і мають за мету підкорити мову певним політичним цілям, є так званий рух мовної „політкоректності”, складовою частиною якого виступає феміністська критика мови. Результати діяльності феміністів не можуть не фіксуватися у публіцистичному дискурсі, що є проявом масової культури та відіграє вирішальну роль у відтворенні стереотипів масової свідомості, включаючи гендерні стереотипи. Головними комунікативними стратегіями, що зумовлюють вибір суспільно усвідомлюваних мовних засобів різних рівнів, характерних для публіцистичного дискурсу, є інформування та вплив. Реалізація цих стратегій обумовлює наявність однієї з головних ознак публіцистичного дискурсу – регулярного чергування і контрастування стандартизованих та експресивних мовних засобів. Експресивність має за мету емоційний та естетичний вплив на адресата. Стандартизація, що ґрунтується на відтворенні мовних засобів, які денотативно співвідносяться з регулярно повторюваними фактами та явищами суспільно-культурного життя, є одним із засобів ідеологічного впливу, що нав’язує адресату певні стереотипи.
Публіцистичний дискурс, що відображає сучасний стан суспільства, є актуальним комунікативним контекстом для вивчення особливостей функціонування гендерних стереотипів. На когнітивному рівні гендерні стереотипи визначаються як найзагальніші уявлення про якості, атрибути, моделі поведінки та соціальні ролі, сумісні або несумісні з образом типового чоловіка або жінки у свідомості певного лінгвокультурного соціуму на конкретному історичному етапі його розвитку. На мовному рівні гендерні стереотипи розглядаються як системи знаків, що репрезентують етно- та соціокультурні уявлення про типового чоловіка або жінку за певної передбачуваності асоціативних зв’язків.
Мовна гендерна репрезентація відбивається на різних мовних рівнях та відображає статеву належність референта-особи, а також сукупність стереотипних етносоціокультурних асоціацій, пов’язаних із певною статтю у конкретному лінгвокультурному соціумі на конкретному історичному етапі його розвитку.
За належністю означального МГР до певного рівня семантичного аналізу двосторонніх мовних одиниць досліджувані мовні гендерні репрезентації класифікуються як номінації морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів.
Відповідно до семантико-прагматичних властивостей означуваного МГР поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані. Дескриптивно орієнтовані МГР базуються на референційному аспекті значення, який надає інформацію про найсуттєвіші ознаки представника (представниці) певної категорії осіб.
Прагматично орієнтовані МГР надають інформацію про відношення членів певного лінгвокультурного соціуму до референційного аспекту значення.
За своїми ідеографічними характеристиками дескриптивно та прагматично орієнтовані МГР поділяються на ідентифікуючі, що вказують на референта у категоріально-ознакових термінах: man, woman, boy, girl, male, female; рольові, що містять інформацію про численні сталі та змінні соціальні ролі, у яких діє референт: mother, father, farmer, farmerette; та кваліфікативні, які передають властивості особи: hero-heroine, stud, doll, rogue і т.п.
У свою чергу рольові МГР можуть поділятися на:
-
реляційні, які вказують на характер родинного зв’язку означуваного референта з іншими суб’єктами комунікативної ситуації: mother, brother, niece, husband, wife, hubby, daddy;
-
статусні, що позначають соціальний статус або ступінь соціальної значущості референта: maid, butler, cardinal, patriarch, prima donna;
-
професійні, що позначають професійну належність референта: ballerina, prostitute, seamstress, actress;
-
ситуативні, що позначають роль, у якій референт діє у конкретній ситуації: host – hostess.
Серед дескриптивно орієнтованих МГР переважають ідентифікуючі та усі типи рольових номінацій. Група прагматично орієнтованих номінацій складається переважно з кваліфікативних та реляційних МГР, які зазвичай амбівалентні та можуть змінювати характер оцінки на протилежний. Слід зазначити, що між дескриптивно та прагматично орієнтованими МГР не існує чіткої межі. Залежно від безпосереднього дискурсивного контексту (наприклад, при вживанні у переносному значенні) дескриптивно орієнтовані МГР можуть переходити до групи прагматично орієнтованих.
У другому розділі „Семантико-прагматичні характеристики мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” проаналізовано конотативний потенціал суфіксальних морфем, які маркують статеву належність референта; порівняно найтиповіші дискурсивні контексти дескриптивно орієнтованих МГР, що розрізняються за статтю референта; виявлено конотативний потенціал прагматично орієнтованих МГР, що позначають референтів чоловічої та жіночої статі; досліджено вплив семантики „гендерно невизначених” антецедентів на вибір займенника-анафора. Подані результати кількісного розподілу анафорів при антецедентах різних класифікаційних груп (ідентифікуючих, статусних, професійних, ситуативних) у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі.
Результати семантико-прагматичного аналізу мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини у публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів, дозволяють зробити висновок, що характер їхнього функціонування віддзеркалює концептуальну картину світу, властиву членам англомовного етнокультурного соціуму. Істотною частиною цієї картини світу є патріархатні гендерні стереотипи масової свідомості. Такі стереотипи реалізуються у семантико-прагматичному потенціалі мовних одиниць різних рівнів мови: морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного.
На морфо-семантичному рівні стереотипні уявлення про гендерні відносини у суспільстві проявляються в утворенні номінацій референтів жіночої статі шляхом додавання морфемних маркерів (-ess, -trix, -ette, -euse, -ine, etc.) до загальнородових номінацій. Останні у спільнокореневих парах з номінаціями жіночого роду (напр.: doctor – doctoress, masseur – masseuse, dominator – dominatrix) реалізують додаткове значення чоловічого роду. Таким чином, „чоловіче” ототожнюється із загально- родовим, а „жіноче” набуває характеру виключення, відхилення від норми. Патріархатні уявлення про жінку відображаються також у конотативному потенціалі суфіксів жіночого роду, сполучених із негативною оцінкою, головним чином, з конотаціями тривіальності та другорядності. Унаслідок, загальнородова форма виступає більш бажаним варіантом референції осіб жіночої статі:
§
“We are farmers, not farmerettes,” – told one of the women interviewed… (Newsweek, 1989)
На лексико-семантичному рівні гендерні стереотипи відображаються у характері функціонування дескриптивно та прагматично орієнтованих МГР. Результати аналізу дескриптивно орієнтованих МГР дозволяють зробити висновок, що, хоча конотативний комплекс не є їхньою системною характеристикою, в досліджуваних дискурсивних контекстах вони набувають стійких асоціацій, які віддзеркалюють патріархатні стереотипні уявлення про соціальні ролі, властивості та поведінкові характеристики жінок і чоловіків, притаманнi англомовному етнокультурному соціуму. Дискурсивні контексти чоловічих номінацій створюють стереотипний образ активного діяча, який має соціальну значущість, авторитет, владу, незалежність. Тим самим цим номінаціям надається позитивна оцінка. Дискурсивні контексти жіночих номінацій створюють стереотипний образ жінки, основним призначенням якої є забезпечення життєдіяльності чоловіка, а основними характеристиками – залежність, слабкість, неспроможність, тривіальність:
§
When men were men and women were so subservient and obеdіent that they might as well have been mannequins... (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)
§
The clientele tends to be even more classic than the cuisine, with the men appearing to be between their business appointments and the women between hairdressing appointments. (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)
Патріархатні стереотипи проявляють себе також у використанні ідентифікуючих номінацій чоловічого роду однини і множини для вказівки на референтів жіночої статі. Найяскравішим прикладом є так званий generic man: використання іменника man, найбільш поширеним значенням якого є „представник чоловічої статі”, в узагальненому значенні стосовно людства в цілому та окремих його представників, стать яких не зазначена в контексті. Така мовна практика, що виключає жінку зі сфери референції, закріплюючи домінування чоловіка у суспільстві, вважається яскравим проявом мовного сексизму:
§
…the man blamed for the death of more than 1 million of his countrymen…(Time, 1998)
§
A lucky man might earn 4.000 dinars a month, the price of a kilo of meat. (Time, 1998)
§
…a Scottish explorer led a 45-man expedition…(Economist, 2000)
Cлід зауважити, що навіть „гендерно невизначені” засоби референції у дискурсі можуть набувати сексистського змісту:
§
The Blair regime, packed with people who refuse to marry the mothers of their children… (Sunday Mail, 2002)
Аналіз прагматично орієнтованих МГР свідчить про те, що їхнє функціонування у дискурсі сполучається з цілою низкою амбівалентних асоціативних відтінків значення. Такі МГР можна класифікувати як експресивно-оцінні. Більшість з них мають кваліфікативну ідеографічну природу. Їхній метафоричний зміст віддзеркалює патріархатні стереотипні уявлення про типову жінку, основними якостями якої є слабкість, вередливість, відсутність розуму, безпорадність, сексуальна привабливість:
§
Sandra Bullock: American Sweetie Pie. (Соsmopolitan, 2000)
§
The waitresses bringing the beer were remotely accessible? But the babe behind the bar? Forget it. (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)
§
The girl looked like a Barbie doll…(Sunday Observer, 2002)
§
...she teetered round the Eurotrash set, looking like a blow-up sex doll… (Соsmopolitan, 2000)
Патріархатні стереотипи проявляють себе також у семантичній асиметрії паралельних чоловічих та жіночих статусних номінацій (master – mistress, lord - lady) та переході останніх з категорії дескриптивно орієнтованих до негативних експресивно-оцінних:
§
I would not like to be a “sweet lady” who knows how to cook all sorts of delicious things. (Monitor World, 2002)
§
Do you think women are mistresses for the fun of it? (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)
Стереотипні уявлення про соціальні ролі жінки відбиваються в існуванні групи негативних раціонально-оцінних номінацій жіночого роду:
§
For British men abroad, it’s easier to go to an English-speaking prostitute. (Cosmopolitan, 2000)
§
Most of the women aren’t your typical streetwalkers – less than a quarter... are drug addicts (Cosmopolitan, 2000)
§
... police arrested 120 men and a striptease dancer. (Daily Worker, 1960)
а також у метафоричному використанні останніх у відношенні до референта-чоловіка для його негативної характеристики:
§
A mercenary is like a prostitute who sells himself to other countries. (Newsweek, 1998)
Марковані МГР загалом належать до дескриптивно орієнтованих, оскільки маркування номінацій особи за статевою належністю референта обумовлено комунікативною необхідністю експлікувати стать референта, щоб запобігти комунікативної невдачi. Проте характер функціонування маркерів чоловічого (man, male) та жіночого (lady, woman, female) роду в дискурсі розрізняється. Так, „чоловічі” маркери, як правило, не привносять додаткових конотацій, тоді як „жіночі” маркери подекуди додають загальнородовим номінаціям знижених, часто іронічних конотацій:
§
…unions at this time were mainly for skilled male workers… (US News and World Report, 1991)
§
Our women’s teams, it should be noted, are gallantly called the Lady Cavemen. (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)
§
Australian singer Julie Anthony is occasionally much too “twee” as the lady piano-tuner... ( Monitor World, 2002)
На граматико-семантичному рівні гендерні стереотипи проявляються в характері розподілу альтернативних займенників-анафорів при загальнородових антецедентах, семантика яких припускає градацію за ступенем соціального престижу. Зокрема, стереотипні уявлення членів англомовного етнокультурного соціуму про соціальні ролі чоловіка та жінки реалізуються на мовному рівні у переважному використанні в якості загальнородового анафора займенника he, який прототипічно співвідноситься з референтом чоловічої статі, зі статусними та професійними антецедентами, що позначають престижні професії або високий соціальний статус.
§
If a chief wants election, he must abdicate (Sunday Mail, 2002)
§
What kind of doctor sleeps with his patient? (Guardian Weekly, 2002)
Із ситуативними та ідентифікуючими антецедентами, які вказують на змінні, а не сталі характеристики референта, що не підлягають класифікації за ступенем соціального престижу, переважно використовуються займенники-анафори they та he or she. З антецедентами-займенниками та займенниковими сполуками переважно вживається анафоричний займенник they:
§
A computer would then alert the passenger that he or she was sitting with a poor posture... (Sunday Times, 2001)
§
In the last few years, the individual is worth a lot more than they were before... (Monitor World, 2002)
§
Who wants to deprive themselves of food?(Monitor World, 2002)
§
Any member should consider their own contribution…(Observer, 2003)
Має місце оказіональне вживання “загальнородового” she, що трактуємо або як пропагандистський захід, який використовується, щоб привернути увагу до проблеми мовного сексизму, або як засіб вказати на типового представника категорії, що складається з осіб жіночої статі.
§
When someone is pregnant, she should keep away from such things...(World Magazine, 1978)
Таким чином, МГР морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів при функціонуванні в англомовному публіцистичному дискурсі демонструють семантичне розмежування, що відбиває патріархатні уявлення про суспільні ролі та поведінкові характеристики чоловіків та жінок.
У третьому розділі „Мікродіахронічний аспект функціонування мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” описано результати мікродіахронічного аналізу функціонування гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, які відповідають етапам розвитку феміністського руху: перший зріз – 60-і роки ХХ ст., другий зріз – 70 – 80-і роки ХХ ст. та третій – 90-і роки ХХ ст. – початок ХХІ ст. Результати мікродіахронічного аналізу дозволяють зробити висновок, що зміни у масовій свідомості лінгвокультурного соціуму (в тому числі під впливом феміністської критики мови) здійснюють вплив на вибір мовних одиниць лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів, семантиці яких притаманна соціальна значущість.
На лексико-семантичному рівні спостерігається суперечлива картина: поряд із тенденціями до використання „політично коректних” одиниць мають місце тенденції зворотнього напрямку, що виявляються у поширенні мовних засобів, які відносяться до „андроцентричних”. Ці різноспрямовані тенденції найвиразніше проявляються в американському публіцистичному дискурсі (АПД). Британський публіцистичний дискурс (БПД) відрізняється більшою консервативністю.
В обох досліджуваних національних дискурсах має місце зменшення частотності вживання „андроцентричної” номінації man у сфері референції як однини, так і множини на фоні зростання частотності використання її альтернативних „політично коректних” варіантів на другому й третьому часових зрізах (див. графік 1).
Отримані результати пов'язуємо із впливом феміністської критики мови на свідомий вибір мовних засобів у дискурсивних практиках публіцистики.
Формально марковані складні номінації з компонентом -man- демонструють різні закономірності функціонування в дискурсі залежно від розташування компонента -man- у структурі слова. Частотність складних номінацій з компонентом man- на початку слова, зростаючи на другому часовому зрізі, істотно зменшується на третьому в обох досліджуваних національних дискурсах (див. графік 2).
Графік 1. Динаміка частотності номінації man (men) в БПД та АПД на трьох часових зрізах (Дані у всіх графіках подано у відсотках, у дужках вказано кількість прикладів; БПД позначено _______ , АПД позначено _ _ _ _ _ .)
Графік 2. Динаміка частотності компонента man- на початку складних слів
Складні номінації з компонентом -man (-men) наприкінці слова демонструють різні коливання частотності у двох досліджуваних національних дискурсах на трьох часових зрізах.
В американському дискурсі різкий спад частотності складних номінацій з компонентом -man (-men) змінюється значним зростанням. У британському публіцистичному дискурсі їхнє функціонування характеризується більше плавними коливаннями частот.
У сфері референції множини регресивна тенденція зростання „андроцентричних” мовних засобів має місце лише в американському дискурсі, в британському - подальший розвиток отримує тенденція поступового зменшення частотності останніх (див. графік 3).
Вищезазначені мовні факти можна пояснити тією обставиною, що складні одиниці з компонентом -man наприкінці слова не мають соціально значущої семантики, властивої номінаціям man або mankind, через втрату компонентом -man референтної співвіднесеності з особою чоловічої статі.
Графік 3. Динаміка частотності компонента -man (-men) наприкінці складних слів
Тому, незважаючи на існування соціального замовлення, ініційованого феміністською лінгвістикою, антисексистські альтернативи не закріплюються в дискурсивних практиках, оскільки носії мови не усвідомлюють ідеологічної навантаженості фінального компонента -man (-men). У якості другого фактора можна розглядати консерватизм мовної системи, яка відкидає громіздкі новотвори (напр.: assemblyperson, congresswoman), що суперечать принципу мовної економії.
На граматико-семантичному рівні в обох досліджуваних національних дискурсах спостерігається тенденція щодо зменшення частотності „андроцентричного” загальнородового he в якості анафора при антецедентах, виражених іменниками усіх класифікаційних груп: ідентифікуючих, ситуативних, статусних, професійних, а також займенниками та займенниковими сполуками на фоні зростання частотності альтернативних анафорів: they, he or she (див. графік 4).
Графік 4. Загальний розподіл анафорів при антецедентах усіх класифікаційних груп
При загальній тенденції зменшення частотності загальнородового he частка цього анафора зберігається відносно високою з антецедентами соціально значущої семантики, яка припускає градацію за ступенем престижу, а саме зі статусними та професійними МГР.
Найнижча частка загальнородового анафора he зареєстрована при антецедентах, виражених займенниками та займенниковими сполуками. Широке використання займенника-анафора they з такими антецедентами, крім соціальних факторів, зумовлено особливостями сфери референції займенника they, яка по умовчанню включає особи як чоловічої, так і жіночої статі, з одного боку, та з іншого – сферою референції неозначених займенників, що не зводиться до одиничної особи, яка сприймається у всій конкретиці її статевих ознак.
Поширення альтернативного анафора he or she пов’язано з ідеологічними настановами адресанта, а саме спробою дотримуватися принципу мовної „політичної коректності”, що проявляється в даному випадку в забезпеченні включення референта-жінки в публіцистичний дискурс.
Найбільш розповсюдженими стають ті „політично коректні” альтернативи, які при існуванні соціального замовлення не суперечать внутрішній схильності мовної системи, що демонструє певний консерватизм навіть на таких відкритих ділянках, як лексико-семантичний рівень.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів семантико-прагматичного аналізу мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини в англомовному публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів середини ХХ ст. – ХХІ ст., які співвідносяться з етапами розвитку феміністського руху.
Головні результати проведеного комплексного дослідження дозволяють стверджувати, що публіцистичний дискурс як мовленнєвомисленнєва діяльність, що відбувається в інституційних межах друкованого засобу масової інформації, є актуальним комунікативним контекстом дослідження гендера, оскільки цей тип дискурсу відображає сучасний стан суспільно-культурного життя соціуму та зміни в стереотипах масової свідомості, зокрема в гендерних. Як підвид політичного дискурсу публіцистичний дискурс невід’ємно пов’язаний з ідеологією та владою: з одного боку, ідеологія впливає на формування публіцистичного дискурсу, на вибір мовних засобів, а з іншої, цей тип дискурсу є ефективним знаряддям впливу на суспільні процеси, в тому числі на формування певної ідеології.
Для вирішення проблеми аналізу мовних проявів гендера запропоновано базове поняття – мовна гендерна репрезентація (МГР) – що проявляється в одиницях лексичного чи граматичного рівнів мови та відображає статеву належність референта-особи разом з усіма стереотипними соціокультурними асоціаціями, пов’язаними із статтю особи та властивими певному етнокультурному соціуму на конкретному етапі його розвитку.
Результати аналізу дискурсивних контекстів різнорівневих МГР дозволяють дослідити реалізацію патріархатних стереотипів на різних мовних рівнях. У дискурсі маркери морфо- та лексико-семантичного рівнів, що позначають референтів-жінок, на відміну від чоловічих, несуть у собі переважно негативні конотації. Маркування референта-жінки відбувається лише за умови комунікативної необхідності для запобігання зриву комунікації. На граматико-семантичному рівні патріархатні стереотипи знаходять прояв у використанні займенника he у загальнородовому значенні. Вживання анафорів з антецедентами, вираженими номінаціями різних груп МГР, що класифікуються за ідеографічним критерієм, залежить від суспільної значущості семантики антецедента. Так, після статусних та професійних МГР переважно вживається займенник he, що реалізує патріархатне уявлення про стать осіб, які мають високий соціальний статус або престижну професію. З антецедентами-займенниками та займенниковими сполуками, що не асоціюються з індивідом певної статі, розповсюджені “антисексистські” варіанти they та he or she.
Розбіжності у результатах мікродіахронічного аналізу функціонування мовних одиниць, що репрезентують гендер в американському та британському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах (60-і рр., 70 – 80-і рр., 90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.), демонструють вплив соціальних чинників на мову, а саме: дозволяють проаналізувати динаміку змін у виборі мовних засобів під дією руху політкоректності та феміністської лінгвістики). Мають місце суперечливі тенденції: з
