Дяченко Тетяна Францівна

УДК 636:612.62:619:616-091:

619:616-006(477.42)

особливості будови яєчників
великої рогатої худоби чорно-рябої
породи в екологічних умовах
житомирщини

16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України, м. Житомир

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

Рудик Станіслав Костянтинович

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри анатомії сільськогосподарських

тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Криштофорова Беса Владиславівна,

Кримський державний агротехнологічний

університет, завідувач кафедри анатомії

і фізіології тварин

доктор ветеринарних наук, професор

Борисевич Борис Володимирович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри патологічної анатомії

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра анатомії

сільськогосподарських тварин, Міністерство

аграрної політики України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться 15 січня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. №65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 41.

Автореферат розісланий 13 грудня 2003 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Міськевич С.В.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Катастрофа на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення близько 50 тис. км2 території України (Михайленко П.П., 1998; Омельянець М.І., 2000). Житомирська область постраждала в найбільшій мірі. 56,7% її загальної площі забруднено радіонуклідами, що становить біля 16,1 тис. км2 (Студінський В.А., Студінська Г.Я., 1997). Перебування тварин на радіоактивно забруднених територіях, годівля кормами місцевого походження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню (Сірацький Й.З., Рясенко Є.М., 1998; Маменко О.М., 2000; Жила М.І., 2001).

У зв’язку з цим, важливою проблемою ветеринарної медицини є вивчення впливу іонізуючої радіації на організм тварин (Борисевич Б.В., 1997; Савченко І.Г., 1998; Калиновський Г.М., Жиліхівський А.С., 2000).

На сьогоднішній день не виникає сумніву, що ступінь змін у тканинах і органах тварин прямо залежить від дози і тривалості дії іонізуючої радіації (Корнєєв Н.А., Сіроткін А.К., 1987; Федоров В.П., 1990; Жила М.І., 2002). Поряд з тим, дані про дію постійного малоінтенсивного опромінення на репродуктивну систему тварин в природних умовах, у літературі зустрічаються рідко, часто мають фрагментарний характер. Майже нічого не повідомляється про вплив цього фактора на яєчники – найбільш радіочутливі органи репродуктивної системи (Цвельов Ю.В., Кіра Є.Ф., 1994; Руднєв М.І., 1999).

Проблема морфологічних змін в яєчниках сільськогосподарських тварин, які перебувають на території, забрудненій радіонуклідами, внаслідок аварії, на Чорнобильській АЕС, є надзвичайно актуальною для сучасної науки. Її розв’язання дасть можливість передбачити перспективи відтворення тварин в умовах підвищеного радіаційного фону та інкорпорації радіонуклідів, а також вивчити вплив вказаних умов на структуру і функцію яєчників, як критичних органів репродуктивної системи при радіаційному впливі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідних робіт за темою “Акушерсько-гінекологічний прогноз і заходи щодо відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіаційного забруднення”, що входила до розділу загальної наукової тематики Державного агроекологічного університету: “Оцінка природної резистентності та відтворювальної здатності і розробка методів корекції імунного статусу та функції статевого апарату великої рогатої худоби в умовах довготривалого впливу іонізуючого випромінювання”, номер держреєстрації 0196U0118644.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи – визначити морфологічні особливості яєчників теличок і корів, вирощених в умовах ІІІ зони радіоактивного забруднення місцевості.

Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:

- з’ясувати ступінь забрудненості радіонуклідами сільськогосподарських угідь, кормів, тваринницьких приміщень у господарстві, де утримувалися дослідні групи тварин;

- вияснити розповсюдження різних видів патології яєчників у неплідних корів із забрудненої радіонуклідами зони;

- визначити вміст 137Cs в яєчниках теличок і корів із забрудненої радіонуклідами території, залежно від виду патології яєчників та віку тварин;

- встановити і порівняти морфологічні показники яєчників теличок із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон;

- встановити і порівняти морфологічні показники яєчників корів із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон в залежності від стадії статевого циклу;

- встановити і порівняти морфологічні показники яєчників корів з припиненим статевим циклом із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон.

Об’єкт дослідження: телички й корови чорно-рябої породи, вирощені в умовах ІІІ зони радіоактивного забруднення місцевості та в умовно чистій щодо радіаційного забруднення зоні.

Предмет дослідження: морфологічні особливості яєчників.

Методи дослідження: морфометричні (встановлення органометричних показників яєчників та стереоометричних показників їх макро- і мікроструктур); гістологічні (визначення гістоархітектоніки яєчників); патолого-анатомічні (визначення виду патології яєчників); радіологічні (визначення ступеня радіоактивного забруднення яєчників, а також факторів, які мали до цього безпосереднє відношення); клінічні (збирання анамнестичних даних щодо тварин, зовнішнє й ректальне дослідження тварин); статистичні (обробка експериментальних даних з метою визначення достовірності змін показників).

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексним дослідженням на органному, тканинному і клітинному рівнях вперше в Україні визначено морфологічні особливості яєчників великої рогатої худоби, вирощеної на радіоактивно забрудненій території. Виявлено, що у дослідних тварин, порівняно з контролем, показники органометрії яєчників і стереометрії їх макро- та мікроструктур у молочний період постнатального онтогенезу зростають, у період старіння – знижуються. Вперше проведено стереометричне дослідження жовтого тіла статевого циклу у корів із забрудненої радіонуклідами зони. Встановлено, що у дослідних корів, на відміну від контрольних, показники абсолютного об’єму залозистої тканини жовтого тіла і його мікроструктурних компонентів збільшуються на стадії зрівноваження статевого циклу і зменшуються на стадії гальмування статевого циклу. Вперше встановлено, що при утриманні корів в умовах III зони радіаційного забруднення відбувається накопичення 137Cs у яєчниках, питома активність якого з віком тварин зростає.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати морфологічного дослідження яєчників теличок і корів із радіоактивно забрудненої території значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про перебіг радіаційної патології органів репродуктивної системи тварин після аварії на Чорнобильській АЕС.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах: анатомії і фізіології тварин Кримського державного агротехнологічного університету; акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету; хірургії і акушерства сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету; хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії; патологічної анатомії і гістології Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Вітебської державної академії ветеринарної медицини; анатомії домашніх тварин Бурятської державної сільськогосподарської академії ім. В.Р. Філіппова; анатомії сільськогосподарських тварин, а також акушерства, гінекології і біотехнології сільськогосподарських тварин Омського державного аграрного університету.

За результатами досліджень видано методичні рекомендації “Вивчення морфологічних змін у яєчниках великої рогатої худоби в постнатальному періоді онтогенезу”, які розглянуті на засіданні кафедри анатомії і гістології факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету, протокол №9 від 15 травня 2003 року та схвалені методичною комісією факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету, протокол №11 від 28 травня 2003 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено пошук, аналіз даних літератури за темою наукової роботи; виконано патолого-анатомічні, гістологічні, морфометричні дослідження яєчників; проведено статистичну обробку експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіоекології – 15 років після аварії на ЧАЕС” (Житомир, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (Феодосія, 2003); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інфекційної патології тварин” (Біла Церква, 2003); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології – 17 років після аварії на ЧАЕС” (Житомир, 2003); щорічних науково-практичних конференціях викладачів і наукових співробітників факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету (Житомир, 1999-2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 4 статті в фахових наукових виданнях: Державної агроекологічної академії України (1), Полтавської державної аграрної академії (1), Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (1), Білоцерківського державного аграрного університету (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямків досліджень, матеріал і методи виконання роботи, 6 розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел (342 найменування, в тому числі 76 – іноземних), 10 додатків. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 56 рисунками, 45 таблицями.

Основний зміст роботи

вибір напрямків досліджень,
матеріал і методи виконання роботи

Дослідження проводились упродовж 1999-2002 років на кафедрі анатомії і гістології сільськогосподарських тварин факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету, в лабораторії радіологічного відділу Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції та Житомирського центру “Облдержродючість”, а також на Житомирському та Коростенському м’ясокомбінатах.

Матеріалом дослідження були яєчники теличок і корів чорно-рябої породи, вирощених у П(ПО)СП “Білокоровичське” Олевського району Житомирської області. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України за №106 від 23 липня 1991 року територія цього господарства відноситься до III зони радіаційного забруднення (5-15 Кі/км2).

У господарстві проводили радіометричне дослідження сільськогосподарських угідь, кормів і тваринницьких приміщень. Згідно записів у “Журналі з штучного осіменіння корів” і наслідків ректального дослідження формували дослідні групи корів: I група – неплідні корови віком 4-7 років; II, III, IV групи – корови віком 4-7 років на стадії збудження, гальмування, зрівноваження статевого циклу (відповідно 0, 4, 18-й день статевого циклу); V група – корови 12-19-річного віку з припиненим статевим циклом. Слід відмітити, що у I групі корів (n=50) вивчали розповсюдження патології яєчників, у II-V групах корів (n=20), а також у теличок віком 4-5 місяців (n=5) вивчали вікові особливості будови яєчників.

Для контролю були використані телички й корови (n=25) аналогічного віку й породи зі СТОВ “Ліщинське” Житомирського району Житомирської області, де рівень радіації був у межах природних фонових величин.

На Житомирському та Коростенському м’ясокомбінатах проводили післязабійне обстеження статевих органів тварин.

Вміст 137Cs в яєчниках теличок віком 4-5 місяців (n=10) і корів віком 4-19 років (n=75)

визначали за допомогою гамма-спектрометра “Аспект” з перетворювачем АПЦ-4К2 у лабораторії радіологічного відділу Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Морфологічні дослідження яєчників теличок і корів проводили за алгоритмом М.І. Шкіль (1996) з використанням методу системної стереометрії (Гуцол А.А., 1988; Автанділов Г.Г., 1990).

При органостереометричному дослідженні яєчників визначали абсолютну масу, об’єм, лінійні розміри органа, а також кількість та об’єм його макроструктурних компонентів.

Масу яєчників визначали шляхом зважування, лінійні розміри – промірами штангенциркулем, об’єм – за Г. Блумом, В. Фрайбердом (1956).

Для визначення кількості та об’єму макроструктурних компонентів яєчники розрізали на поперечні пластинки товщиною 2 мм. Після підрахунку числа жовтих і білуватих тіл,
а також вторинних фолікулів діаметром 1, 2, 3, 4, 5 мм і третинних фолікулів діаметром 6-10, 11-27 мм, на поверхню кожної пластинки накладали морфометричну сітку з рівновіддаленими крапками. Проводили диференційований підрахунок крапок, які припадали на кожну макроструктуру кіркової речовини (жовті, білуваті тіла, порожнина фолікулів, залишкова частина кіркової речовини)
і окремо на мозкову речовину. На підставі одержаних даних визначали відносний об’єм кожної макроструктури в загальному об’ємі яєчника та вираховували їх абсолютний об’єм.

Для гістостереометричних досліджень із кожного яєчника відбирали по три пластинки. Їх фіксували в 10% водному розчині нейтрального формаліну з послідуючою заливкою в парафін (Меркулов Г.А., 1961). На санному мікротомі МС-2 виготовляли гістологічні зрізи товщиною 6 мкм. Їх забарвлювали гематоксиліном та еозином за схемою Е.Ф. Полікарпової, М.В. Невзгодіна (1974).

Гістологічні дослідження яєчників розпочинали з морфологічної оцінки різних мікроструктур за допомогою світлового мікроскопу. При цьому проводили підрахунок кількості примордіальних, первинних фолікулів, а також вторинних фолікулів діаметром до 1, 1-5 мм і третинних фолікулів діаметром 6 мм і більше (нормальних, атретичних) та вираховували їх співвідношення.

Стереометричний аналіз мікроструктур яєчника проводили за допомогою метода крапкової волюметрії з використанням окулярної морфометричної сітки (Автанділов Г.Г., 1990). У залишковій частині кіркової речовини визначали відносний і абсолютний об’єм білкової оболонки з поверхневим епітелієм; примордіальних і первинних фолікулів; стінки нормальних і атретичних фолікулів; порожнини фолікулів діаметром до 1-го мм; атретичних тіл і строми.

При гістостереометрії жовтого тіла спочатку визначали відносний, абсолютний об’єм залозистої тканини і трабекул, а потім (у десяти випадкових полях зору при збільшенні об. 40, ок. 10) у залозистій тканині – стереометричні показники зернистих лютеоцитів, тека-лютеоцитів, дистрофічних лютеоцитів, строми залозистої тканини, просвіту капілярів.

Мікрофотографування гістопрепаратів здійснювали за допомогою мікроскопа БІОЛАМ Р-12, фотонасадки МФН-10.

Статистичну обробку даних проводили за І.А. Ойвіним (1960). Результати середніх значень вважали достовірними при P < 0,05 – *; P < 0,01 – **; P < 0,001 – ***.

результати досліджень та їх аналіз

Коротка радіоекологічна характеристика дослідного господарства

Дослідження проводили на великій рогатій худобі, яка утримувалась в П(ПО)СП “Білокоровичське” Олевського району Житомирської області, де щільність забруднення ґрунтів 137Cs становить 5-15 Кі/км2. Гамма-фон на території тваринницьких приміщень, вигульних майданчиках, пасовищах коливався від 22 до 33 мкР/год. Питома радіоактивність згодовуваних кормів складала: сіно, солома 150-280 Бк/кг, концкорми 65-80 Бк/кг, соковиті 60-95 Бк/кг.

Розповсюдження патології яєчників
у неплідних корів дослідної групи

Патологія яєчників – одна з найбільш частих причин неплідності корів (Звєрєва Г.В., 1981; Полянцев Н.І., 1986). Наші дослідження показали, що на забрудненій радіонуклідами території у неплідних корів найчастіше зустрічаються такі види патології яєчників як запалення (26%), фолікулярна кіста (30%), персистентне жовте тіло (20%). Лютеїнову кісту й атрофію яєчників виявлено лише відповідно у 14 та 10% корів. Слід відмітити, що з віком тварин частота випадків атрофії, лютеїнових, фолікулярних кіст і персистентних жовтих тіл збільшується відповідно з 6,3; 6,3; 18,7; 18,7% у корів віком 4-5 років і до 11,8; 17,6; 35,3; 20,6% у корів віком 6-7 років. Щодо запалення яєчників, його частота у цих корів, навпаки, зменшувалась з 50 до 14,7%.

Вміст 137Cs у яєчниках великої рогатої худоби дослідної групи

За даними наших досліджень встановлено, що вміст 137Cs у яєчниках великої рогатої худоби із забрудненої радіонуклідами зони зростає з віком і становить: 4 Бк/кг у теличок віком 4-5 місяців, 10 Бк/кг у корів віком 4-7 років, 14 Бк/кг у корів віком 12-19 років. Це свідчить про кумулятивний ефект радіоцезію у відношенні до статевих залоз (Лисенко Л.І., Кірпатовський І.Д., Писаренко С.С., 2000). Разом з тим, у неплідних корів віком 4-7 років вміст 137Cs у яєчниках, незалежно від виду їх патології, знаходиться на одному рівні, складаючи 10-12 Бк/кг.

Морфологічні показники яєчників теличок віком 4-5 місяців
(молочний період постнатального онтогенезу)

Яєчники теличок віком 4-5 місяців овальної форми, щільної консистенції, зовні злегка горбисті. У теличок із забрудненої радіонуклідами зони, порівняно з контролем, об’єм обох яєчників достовірно більший (Р < 0,05) на 0,99 см3 (табл.1). Щодо маси та розмірів яєчників, їх показники у теличок із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон достовірно не відрізняються (Р > 0,05), що співпадає з даними інших авторів (Ракуть В.С., Слобідська Н.С., 1997).

Таблиця 1 – Показники маси, об’єму, лінійних розмірів яєчників
теличок віком 4-5 місяців (n=5, M±m)

Групи

теличок | Маса, г | Об’єм, см3 | Лінійні розміри, см

довжина | ширина | товщина

Дослідна | 5,11±0,30 | 5,0±0,28* | 2,24±0,08 | 1,27±0,15 | 1,48±0,13

Контрольна | 4,19±0,30 | 4,01±0,31 | 2,38±0,06 | 1,07±0,09 | 1,32±0,21

Збільшення абсолютної маси, об’єму обох яєчників теличок із забрудненої радіонуклідами зони, на нашу думку, свідчить про підвищену морфофункціональну активність яєчників, що і підтверджують результати стереометрії їх макроструктурних компонентів. Дані таблиці 2 показують, що абсолютний об’єм мозкової речовини обох яєчників теличок дослідної групи, порівняно з контрольною, достовірно не змінюється (Р > 0,05), а кіркової речовини – зростає (Р < 0,05) на 1,20 см3 за рахунок збільшення (Р < 0,05) абсолютного об’єму порожнини фолікулів на 0,42 см3 і залишкової частини кіркової речовини на 0,78 см3.

Таблиця 2 – Абсолютний об’єм (см3) макроструктурних компонентів
яєчників теличок віком 4-5 місяців (n=5, M±m)

Групи

теличок | Мозкова речовина | Кіркова речовина | Порожнина фолікулів | Залишкова частина
кіркової речовини

Дослідна | 0,90±0,12 | 4,10±0,32* | 1,04±0,15* | 3,06±0,27*

Контрольна | 1,11±0,10 | 2,90±0,23 | 0,62±0,09 | 2,28±0,19

У яєчниках теличок із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон виявлено вторинні фолікули діаметром 1-5 мм і третинні фолікули діаметром
6-10 мм. Слід відмітити, що серед них переважають вторинні фолікули діаметром 1, 2, 3 мм (83,55% – дослід; 93,44% – контроль). Їх кількість у обох яєчниках теличок дослідної групи, відносно контрольної, збільшується відповідно на 1,4; 1,8; 0,4 одиниці. Вказана різниця показників є статистично недостовірною (Р > 0,05). Щодо вторинних фолікулів діаметром 4, 5 мм і третинних фолікулів діаметром 6-10 мм, їх кількість в обох яєчниках теличок дослідної групи достовірно більша відповідно на 1,4; 1,8 (Р < 0,05); 0,4 (Р < 0,001). За рахунок цих фолікулів достовірно збільшується
(Р < 0,05) показник загальної кількості фолікулів у яєчниках теличок дослідної групи відносно контрольної – 31,6±1,75 та 24,4±2,04 одиниці відповідно (табл.3).

Таблиця 3 – Кількість фолікулів у яєчниках теличок
віком 4-5 місяців (n=5, M±m)

Групи

теличок | Вторинні фолікули діаметром | Третинні фолікули діаметром

6-10 мм | Всього фолікулів

1 мм | 2 мм | 3 мм | 4 мм | 5 мм

Дослідна | 15,6±1,29 | 8,6±1,47 | 2,2±1,02 | 2,0±0* | 2,2±0,66* | 1,0±0*** | 31,6±1,75*

Контрольна | 14,2±1,16 | 6,8±1,77 | 1,8±1,20 | 1,0±0,32 | 0,4±0,24 | 0,2±0,20 | 24,4±2,04

Таким чином, у яєчниках теличок із забрудненої радіонуклідами зони спостерігається збільшення загальної кількості фолікулів, у тому числі діаметром 4, 5, 6-10 мм, а також збільшення абсолютного об’єму їх порожнини. Можливо, це пов’язано з активізацією фолікулогенезу внаслідок впливу малих доз радіації на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему тварини (Алексіна М.Ю., Рясенко В.І., Римаренко П.І., 1994). Слід відмітити, що маса, об’єм, лінійні розміри й абсолютний об’єм макроструктурних компонентів правого яєчника порівняно з лівим достовірно не змінюються
(Р > 0,05) як у дослідній, так і у контрольній групах теличок.

Гістологічними дослідженнями кіркової речовини яєчників теличок із забрудненої радіонуклідам та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон встановлено, що зовні яєчники вкриті поверхневим епітелієм, представленим одним рядом кубічних клітин. Під ним міститься білкова оболонка, побудована зі щільної волокнистої сполучної тканини, яка переходить у добре васкуляризовану строму кіркової речовини. У теличок дослідної та контрольної груп показники абсолютного об’єму білкової оболонки з поверхневим епітелієм та строми достовірно не відрізняються (табл.4).

Таблиця 4 – Абсолютний об’єм (см3) мікроструктурних компонентів
кіркової речовини яєчників теличок віком 4-5 місяців
(n=5, M±m)

Групи

теличок | Білкова оболонка з поверхневим епітелієм | Стінка нормальних фолікулів | Стінка атретичних фолікулів | Атретичні

тіла | Строма

Дослідна | 0,164±0,020 | 0,076±0,014* | 0,178±0,017* | 0,102±0,011* | 2,363±0,219

Контрольна | 0,126±0,015 | 0,039±0,007 | 0,089±0,016 | 0,060±0,008 | 1,832±0,154

Примордіальні й первинні фолікули містяться безпосередньо під білковою оболонкою невеликими групами, вторинні й третинні – в більш глибоких шарах кіркової речовини. Більшість цих фолікулів зазнають облітераційної атрезії, яка завершується утворенням атретичних тіл. Вираженість атретичного процесу залежить від розмірів фолікулів, а саме: зі збільшенням розмірів фолікулів – зростає і відсоток їх атрезії. У теличок дослідної групи, порівняно з контрольною, вираженість атретичного процесу примордіальних, первинних фолікулів, а також вторинних фолікулів діаметром до 1, 1-5 мм суттєво не змінюється (відповідно 49,0; 40,02; 57,81; 68,04% – дослід; 52,92; 41,61; 60,22; 70,53% – контроль), а третинних діаметром 6 мм і більше – зменшується зі 100 до 80%.

Стереометричними дослідженнями вторинних і третинних фолікулів встановлено, що показни-ки абсолютного об’єму стінки нормальних і атретичних фолікулів у обох яєчниках теличок дослідної групи відповідно на 0,037; 0,089 см3 більші (Р < 0,05), ніж у контролі. Це зумовлює достовірне збільшення (Р < 0,05) абсолютного об’єму атретичних тіл у теличок дослідної групи (0,102±0,011 см3) відносно контрольної (0,060±0,008 см3). Щодо примордіальних, первинних фолікулів, порожнини фолікулів діаметром до 1 мм, їх абсолютний об’єм у яєчниках теличок дослідної (відповідно 0,012±0,001; 0,014±0,001; 0,147±0,016 см3) та контрольної (відповідно 0,013±0,001; 0,016±0,001; 0,102±0,012 см3) груп достовірно не відрізняється (Р > 0,05). Крім того, стереометричні показники мікроструктурних компонентів кіркової речовини правого яєчника, порівняно з лівим, достовірно не змінюються (Р > 0,05) як у дослідній, так і у контрольній групах теличок.

Таким чином, результати наших досліджень свідчать, що показники органометрії яєчників (об’єм яєчників; загальна кількість фолікулів, у тому числі діаметром 4, 5, 6-10 мм) і стереометрії їх макро- і мікроструктур (абсолютний об’єм кіркової речовини, порожнини фолікулів, залишкової частини кіркової речовини, стінки нормальних, атретичних фолікулів, атретичних тіл) у теличок віком 4-5 місяців із забрудненої радіонуклідами зони вищі, ніж у теличок з умовно чистої щодо радіаційного забруднення зони. Це свідчить про більш інтенсивний ріст і розвиток яєчників та посилену морфофункціональну активність структурних компонентів кіркової речовини, особливо фолікулів на більш пізніх стадіях свого розвитку.

Морфологічні показники яєчників корів віком 4-7 років
(період розквіту відтворювальної функції)

Яєчники корів віком 4-7 років зовні горбисті, овальної, округлої або грушоподібної форми, мають масу 12,24-17,55 г та розмір (довжина, ширина, товщина) в межах від 3,17 1,62 1,71 до
3,65 2,14 2,03 см, що залежить від стадії статевого циклу. У корів дослідних груп, порівняно з контрольними, абсолютна маса, об’єм, лінійні розміри яєчників достовірно не змінюються (Р > 0,05), за виключенням показників маси, об’єму, ширини яєчників на стадії збудження статевого циклу та маси, ширини яєчників на стадії зрівноваження статевого циклу. Вони достовірно збільшуються (Р < 0,05) у корів із забрудненої радіонуклідами зони (табл.5). Слід відмітити, що на стадії збудження статевого циклу в одному з яєчників виявлено пухирець Граафа, а на стадії гальмування й зрівноваження – жовте тіло статевого циклу. Причому, органометричні показники правого яєчника, яєчника з пухирцем Граафа або з жовтим тілом, порівняно з лівим яєчником, яєчником без названих структур, більші.

Таблиця 5 – Показники маси, об’єму, лінійних розмірів яєчників
корів віком 4-7 років (n=5, M±m)

Показники | Стадії статевого циклу

збудження | гальмування | зрівноваження

Маса, г

Об’єм, см3

Довжина, см

Ширина, см

Товщина, см

Примітка. У таблиці 5 і далі 6, 7, 8 цифровий матеріал у чисельнику – дослід,
у знаменнику – контроль

При стереометрії макроструктурних компонентів обох яєчників корів віком 4-7 років виявлено, що показники абсолютного об’єму білуватих тіл, залишкової частини кіркової речовини, порожнини фолікулів у корів дослідних груп, відносно контрольних, достовірно не відрізняються (Р > 0,05). Разом з тим, абсолютний об’єм кіркової речовини обох яєчників на стадії збудження та зрівноваження статевого циклу корів дослідних груп достовірно більший (Р < 0,05), ніж у контролі відповідно на 2,13 та 3,95 см3 (табл.6).

У яєчниках корів віком 4-7 років із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон виявлено вторинні й третинні фолікули, за виключенням корів на стадії гальмування статевого циклу, в яєчниках яких містяться лише вторинні фолікули. У яєчниках корів
на стадії збудження, гальмування й зрівноваження статевого циклу переважають фолікули діаметром 3-5 мм (71,96% – дослід; 69,39% – контроль), 1-2 мм (86,56% – дослід; 67,20% – контроль),
3-4 мм (44,50% – дослід; 52,02% – контроль) відповідно. Наведені дані свідчать про двоххвильовий ріст фолікулів упродовж статевого циклу (Решетняков Н.М., 1989; Харута Г.Г., Подвалюк Д.В., Логвінов Д.Д., 1998).

Таблиця 6 – Абсолютний об’єм (см3) макроструктурних компонентів яєчників корів віком 4-7 років (n=5, M±m)

Показники | Стадії статевого циклу

збудження | гальмування | зрівноваження

Мозкова речовина

Кіркова речовина

Порожнина фолікулів

Білуваті тіла

Залишкова частина
кіркової речовини

На стадії збудження статевого циклу вторинних і третинних фолікули у обох яєчниках корів із забрудненої радіонуклідами зони (49,2±1,88 одиниці) виявлено на 10 одиниць більше (Р < 0,05), ніж у контролі (39,2±3,83 одиниці). Як видно з таблиці 7, зростання кількості цих фолікулів відбувається за рахунок достовірного збільшення кількості вторинних фолікулів діаметром 2 та 3 мм (відповідно
Р < 0,05; Р < 0,001).

Таблиця 7 – Кількість фолікулів у яєчниках корів віком 4-7 років
(n=5, M±m)

Показники | Стадії статевого циклу

збудження | гальмування | зрівноваження

Вторинні діаметром:

1 мм

2 мм

3 мм

4 мм

5 мм

Третинні діаметром:

6-10 мм—

11-27 мм——

Всього фолікулів

Кількість фолікулів діаметром 1, 4, 5, 6-10, 11-27 мм у корів із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон достовірно не відрізняється (Р > 0,05) (див. табл..7).

На стадії гальмування статевого циклу загальна кількість фолікулів у обох яєчниках корів дослідної групи, порівняно з контрольною, достовірно зростає (Р < 0,05) на 10,4 одиниці за рахунок збільшення кількості вторинних фолікулів діаметром 1, 2 мм відповідно на 10,0; 6,2 одиниці
(Р < 0,001; Р < 0,01). Кількість вторинних фолікулів діаметром 3, 4 мм у корів дослідної та контрольної груп достовірно не відрізняється (Р > 0,05) (див. табл.7). На стадії зрівноваження статевого циклу кількість фолікулів у яєчниках корів дослідних та контрольних груп достовірно не відрізняється (Р > 0,05), за виключенням третинних фолікулів діаметром 6-10 мм, яких виявлено достовірно менше (Р < 0,05) на 2,0 одиниці у корів із забрудненої радіонуклідами зони.

Слід відмітити, що у корів на стадії збудження статевого циклу показник кількості фолікулів у яєчнику з пухирцем Граафа більший, ніж у яєчнику без нього. На стадії гальмування й зрівноваження статевого циклу виявлено достовірне збільшення кількості фолікулів у яєчнику без жовтого тіла відносно яєчника з жовтим тілом.

Гістологічними дослідженнями яєчників корів віком 4-7 років встановлено, що поверхневий епітелій представлений одним рядом плоских клітин. Проте, у зоні жовтого тіла статевого циклу або пухирця Граафа плоскі клітини набувають кубічної форми та розміщуються в два-три ряди. Білкова оболонка ущільнена, без чіткої пошарової будови з багатьма колагеновими волокнами. Стромальна тканина значно звужена, примордіальні й первинні фолікули відсутні. Показники абсолютного об’єму строми, білкової оболонки з поверхневим епітелієм у обох яєчниках корів дослідних та контрольних груп достовірно не відрізняються (Р > 0,05) (табл.8).

Таблиця 8 – Абсолютний об’єм (см3) макроструктурних компонентів
кіркової речовини яєчників корів віком 4-7 років
(n=5, M±m)

Показники | Стадії статевого циклу

збудження | гальмування | зрівноваження

Білкова оболонка з поверхневим епітелієм

Стінка нормальних фолікулів

Стінка атретичних фолікулів

Атретичні тіла

Строма

Примордіальні, первинні, вторинні й третинні фолікули містяться в кірковій речовині яєчників корів поодиноко. Слід відмітити, що у яєчниках корів віком 4-7 років крім облітераційної атрезії спостерігається кістозна атрезія фолікулів, що характеризується деструкцією та десквамацією гранульози, значним фіброзом внутрішньої теки (Єрьомін С.П., 1990; Murdoch W.J., 1994; Kaipia A., 1997). Вираженість атрезії первинних і вторинних фолікулів діаметром до 1 мм у обох яєчниках корів дослідних груп (19,96; 32,19%) відносно контрольних (20,43; 31,54%) не змінюється, а примордіальних – збільшується на 10,11% у корів на стадії збудження статевого циклу та на 9,18% у корів на стадії зрівноваження статевого циклу. Поряд з тим, у корів на стадії збудження й зрівноваження статевого циклу достовірно зменшується (Р < 0,05) абсолютний об’єм примордіальних фолікулів (0,004±0,001; 0,005±0 см3 – дослід; 0,008±0,001; 0,009±0,001 см3 – контроль). Щодо вторинних фолікулів діаметром 1-5 мм і третинних фолікулів діаметром 6 мм і більше, вираженість їх атрезії зменшується відповідно на 9,27; 10,45% у корів на стадії збудження статевого циклу, а також збільшувалась відповідно на 7,12; 21,25% у корів на стадії зрівноваження статевого циклу.

На стадії гальмування статевого циклу вираженість атрезії первинних фолікулів, вторинних фолікулів діаметром до 1 мм у обох яєчниках корів дослідної групи (20,33; 21,60%) відносно контрольної (21,04; 30,12%) не змінюється, а примордіальних – збільшується на 9,18%. Поряд з тим, достовірно зменшується (P < 0.01) абсолютний об’єм примордіальних фолікулів – 0,005±0; 0,009±0,001 см3 відповідно.

Стереометричними дослідженнями фолікулів яєчників встановлено, що у дослідних групах корів, порівняно з контрольними, достовірно зменшується (Р < 0,05) абсолютний об’єм стінки нормальних фолікулів на стадії зрівноваження статевого циклу та стінки атретичних фолікулів на стадії збудження статевого циклу. Разом з тим, достовірно збільшується (Р < 0,05) абсолютний об’єм стінки нормальних фолікулів на стадії гальмування статевого циклу та абсолютний об’єм стінки атретичних фолікулів на стадії зрівноваження статевого циклу.

Відомо, що інтенсивність фолікулогенезу залежить від стадії розвитку жовтого тіла (Телєгін Г.Н., ; Сковородін Є.Н., 1999). Враховуючи цей факт, ми здійснили аналіз морфометричних показників жовтого тіла статевого циклу.

Встановлено, що жовте тіло на стадії гальмування статевого циклу займає 4,15; 5,52% об’єму кіркової речовини яєчників відповідно дослідної та контрольної груп корів. На стадії зрівноваження статевого циклу такі показники дорівнюють 9,30; 11,30% відповідно. Абсолютний об’єм жовтого тіла у корів із забрудненої радіонуклідами території, порівняно з контролем, зменшується (Р < 0,05)
на 0,67 см3 на стадії гальмування статевого циклу і збільшується (Р < 0,05) на 0,80 см3 на стадії зрівноваження статевого циклу (табл.9).

Таблиця 9 – Абсолютний об’єм (см3) макроструктурних компонентів
жовтого тіла статевого циклу (n=5, M±m)

Показники | Стадії статевого циклу

гальмування | зрівноваження

дослід | контроль | дослід | контроль

Жовте тіло | 0,52±0,22* | 1,19±0,14 | 1,45±0,29* | 0,65±0,08

Залозиста тканина | 0,26±0,13* | 0,73±0,14 | 1,16±0,26* | 0,525±0,06

Трабекули | 0,26±0,09 | 0,46±0,11 | 0,29±0,04* | 0,13±0,06

Залозиста тканина

Зернисті лютеоцити | 0,04±0,01* | 0,23±0,08 | 0,45±0,05* | 0,04±0,02

Тека-лютеоцити | 0,07±0,04* | 0,26±0,07 | 0,23±0,05* | 0,08±0,03

Дистрофічні лютеоцити | 0,01±0,01 | 0,01±0,01 | 0,05±0,01 | 0,08±0,04

Просвіт капілярів | 0,01±0* | 0,08±0,03 | 0,08±0,02* | 0,02±0,01

Строма | 0,13±0,08 | 0,15±0,04 | 0,35±0,18 | 0,30±0,05

Жовте тіло статевого циклу обмежено капсулою, від якої вглиб відходять сполучнотканинні тяжі – трабекули, нерівномірно пронизуючи залозисту тканину. На забрудненій радіонуклідами території абсолютний об’єм залозистої тканини у корів на стадії гальмування достовірно нижчий
(Р < 0,05) на 0,47 см3, у корів на стадії зрівноваження достовірно вищий (Р < 0,05) на 0,64 см3 від такого показника у корів з умовно чистої щодо радіаційного забруднення зони.

Це вказує на різну морфофункціональну активність мікроструктурних компонентів залозистої тканини дослідних і контрольних тварин. Як видно з таблиці 9, зменшення абсолютного об’єму залозистої тканини на стадії гальмування статевого циклу відбувається за рахунок зменшення
(Р < 0,05) об’єму зернистих лютеоцитів, тека-лютеоцитів, просвіту судин відповідно на 0,19; 0,19;
0,07 см3. У корів на стадії зрівноваження статевого циклу, навпаки, спостерігається збільшення (Р < 0,05) абсолютного об’єму цих мікроструктур відповідно на 0,41; 0,15; 0,06 см3.

Отже, результати гістостереометричних досліджень жовтого тіла статевого циклу показали, що у забрудненій радіонуклідами зоні, на відміну від умовно чистої щодо радіаційного забруднення зони, показники абсолютного об’єму залозистої тканини жовтого тіла і його мікроструктурних компонентів (зернистих лютеоцитів, тека-лютеоцитів і просвіту капілярів) нижчі у корів на стадії гальмування статевого циклу та вищі у корів на стадії зрівноваження статевого циклу. На нашу думку це свідчить відповідно про уповільнений розвиток та уповільнений регрес жовтого тіла статевого тіла. Оскільки встановлено, що довготривала дія малих доз радіації на організм призводить до гормональних змін у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники і, як наслідок, до порушення лютеогенезу (Антонова Ю.В., ).

Таким чином, морфологічні показники фолікулів і жовтого тіла статевого циклу у яєчниках корів, вирощених на забрудненій радіонуклідами місцевості, суттєво відрізняються від таких у корів контрольної групи незалежно від стадії статевого циклу.

Морфологічні показники яєчників корів
віком 12-19 років (період старіння)

Яєчники корів віком 12-19 років дещо сплющені, мають овальну форму, щільну консистенцію. У корів із забрудненої радіонуклідами зони, порівняно з контролем, абсолютна маса, об’єм обох яєчників та ширина одного яєчника достовірно менші (Р < 0,05) відповідно на 2,77 г, 2,65 см3, 0,33 см. Довжина, товщина яєчника у корів дослідної та контрольної груп достовірно не відрізняється
(P > 0,05) (табл.10).

Таблиця 10 – Показники маси, об’єму, лінійних розмірів
яєчників корів віком 12-19 років (n=5, M±m)

Групи

корів | Маса, г | Об’єм, см3 | Лінійні розміри, см

довжина | ширина | товщина

Дослідна | 7,71±0,55* | 7,30±0,51* | 3,02±0,14 | 1,06±0,06* | 1,64±0,07

Контрольна | 10,48±0,80 | 9,95±0,72 | 3,60±0,26 | 1,39±1,07 | 1,81±0,08

Зменшення абсолютної маси, об’єму, ширини яєчників корів із забрудненої радіонуклідами зони, на нашу думку, свідчить про знижену морфофункціональну активність яєчників, що і підтверджують результати стереометрії їх макроструктурних компонентів. Як видно з таблиці 11, абсолютний об’єм мозкової речовини у досліді, порівняно з контролем, достовірно не змінюється
(Р > 0,05), а кіркової речовини – знижується (Р < 0,05) на 1,99 см3 за рахунок зменшення (Р < 0,05) абсолютного об’єму порожнини фолікулів на 0,15 см3 і залишкової частини кіркової речовини
на 1,81 см3.

Таблиця 11 – Абсолютний об’єм (см3) макроструктурних
компонентів яєчників корів віком 12-19 років
(n=5, M±m)

Групи

корів | Мозкова речовина | Кіркова речовина | Порожнина фолікулів | Білуваті

тіла | Залишкова частина кіркової речовини

Дослідна | 1,74±0,21 | 5,56±0,42* | 0,09±0,02* | 0,05±0,02 | 5,42±0,42*

Контрольна | 2,40±0,34 | 7,55±0,44 | 0,24±0,05 | 0,08±0,01 | 7,23±0,42

У яєчниках корів віком 12-19 років із забрудненої радіонуклідами та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон виявлено лише вторинні фолікули. Показник їх загальної кількості в обох яєчниках корів дослідної групи, порівняно з контрольною, достовірно знижується (Р < 0,05) на 6,2 одиниці за рахунок зменшення (Р < 0,01) кількості вторинних фолікулів діаметром 1 мм. Щодо вторинних фолікулів діаметром 2, 3, 4 мм, їх кількість у корів дослідної та контрольної груп достовірно не відрізняється (Р > 0,05). Вторинних фолікулів діаметром 5 мм у обох яєчниках корів контрольної групи нами виявлено 1,0±0,63 одиниці. У яєчниках корів із забрудненої радіонуклідами зони фолікули такого діаметру відсутні (табл.12).

Слід відмітити, що показники органометрії, а також стереометрії макроструктурних компонентів правого яєчника порівняно з лівим достовірно не змінюється (Р > 0,05) як у дослідній, так і у контрольній групах корів.

Таблиця 12 – Кількість фолікулів у яєчниках корів
віком 12-19 років (n=5, M±m)

Групи

корів | Вторинні фолікули діаметром | Всього фолікулів

1 мм | 2 мм | 3 мм | 4 мм | 5 мм

Дослідна | 4,8±0,73** | 2,6±0,75 | 0,4±0,4 | 0,4±0,4— | 8,2±1,93*

Контрольна | 12,0±1,87 | 2,8±0,97 | 0,4±0,4 | 0,2±0,2 | 1,0±0,63 | 16,4±1,75

Яєчники корів віком 12-19 років зовні вкриті одношаровим плоским епітелієм. Білкова оболонка потовщена, без чіткої пошарової будови з морфологічними ознаками фібротизації. Строма займає майже всю частку (90,21% – дослід; 91,21% – контроль) об’єму кіркової речовини яєчників і характеризується атрофічними змінами в її периферичній зоні. У корів дослідної групи, порівняно з контрольною, абсолютний об’єм білкової оболонки з поверхневим епітелієм достовірно не змінюється (Р > 0,05), а строми – зменшується (Р < 0,05) на 1,711 см3 (табл.13).

Таблиця 13 – Абсолютний об’єм (см3) мікроструктурних
компонентів кіркової речовини яєчників корів віком 12-19 років
(n=5, M±m)

Групи

корів | Білкова оболонка з поверхневим епітелієм | Стінка нормальних фолікулів | Стінка атретичних фолікулів | Атретичні

тіла | Строма

Дослідна | 0,476±0,037 | 0,007±0,001* | 0,014±0,002* | 0,017±0,004* | 4,886±0,397*

Контрольна | 0,570±0,040 | 0,013±0,002 | 0,021±0,002 | 0,007±0,001 | 6,597±0,377

Незважаючи на атрофію кіркової речовини яєчників корів віком 12-19 років, у ній подекуди містяться поодинокі фолікули. Абсолютний об’єм примордіальних і первинних фолікулів у корів із забрудненої радіонуклідами (відповідно 0,001±0,001; 0,001±0,001 см3) та умовно чистої щодо радіаційного забруднення зон (відповідно 0,001±0,001; 0,001±0,001 см3) однаковий. Щодо вторинних фолікулів, показники абсолютного об’єму стінки нормальних і атретичних фолікулів у корів із забрудненої радіонуклідами території складають відповідно 0,007±0,001; 0,014±0,002 см3, що на 0,006; 0,007 см3 менше (Р < 0,05), ніж у контролі. На нашу думку, зменшення кількості й