ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ДІОРДІЧУК ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 613.6+616-084-057:656.135

ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПРАЦІ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

ЗДОРОВ’Я ВОДІЇВ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України Кундієв Юрій Ілліч,

віце-президент АМН України, директор Інституту медицини праці АМН України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни праці з курсом професійних захворювань, завідувач кафедрою

кандидат медичних наук Кучерук Тетяна Кузьмівна,

Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького, МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією

Захист відбудеться: 21.05.2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д.26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України, 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 75

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України, 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий 18.04.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З моменту отримання Україною статусу незалежної держави, важливою умовою економічного розвитку країни стало ефективне функціонування єдиної транспортної системи, оскільки розвиток кожної галузі народного господарства тісно пов’язаний з розвитком автомобільного транспорту.

Необхідно зазначити, що транспортні послуги займають значну частину експорту послуг нашої країни, складаючи 82 проценти.

На сьогодні кількість осіб, які зайняті в автомобільній галузі, сягає дев’яти мільйонів. Професія водія залишається найбільш поширеною в нашій країні і, разом з цим, небезпечною та шкідливою з точки зору несприятливого впливу виробничих та соціальних факторів.

Слід зазначити, що за оцінками консультаційної служби Євросоюзу (1993-1998 рр.) Україна характеризується виключно несприятливими показниками безпеки руху. Турбує не стільки кількісна характеристика аварій, скільки важкість їх наслідків. Співвідношення кількості смертельних випадків до кількості аварій складає близько 0,18, що вчетверо перевищує аналогічний показник для розвинених країн Західної Європи. В більшості випадків причиною аварій був людський фактор.

Емоційно напружена праця водія в несприятливих умовах веде до перевтоми, погіршення стану здоров’я, що зумовлює збільшення частоти загальносоматичних захворювань, тривалість кожного випадку захворюваності, перехід гострих випадків у хронічні форми. При тривалості професійного стажу більше 10-15 років формуються професійні захворювання.

За даними літератури встановлено, що на організм водія впливає ціла низка несприятливих факторів виробничого середовища: шум, вібрація, шкідливі хімічні речовини, мікроклімат, важкість та напруженість праці (Вайсман А.І., Вольпер Г.І., Шендерова І.С., 1992, Матвієнко М.Т., Дудник І.М., Партас О.В., 1992, Карнаух М.Г., Шевцова В.М., 1991, Богданова Т.С., 1995, Ельгаров О.О., Журтова М.М., 1998, Мамчик Н.П., Каменева О.В., 2002). В цих дослідженнях наводяться дані щодо впливу виробничого середовища та характеру трудової діяльності на підвищення рівнів загальної та окремих форм патології (центральної та периферичної нервової, кістково-м’язової, серцево-судинної систем).

За останнє десятиріччя значна кількість епідеміологічних досліджень присвячена вивченню розповсюдженості серцево-судинної патології серед професійних водіїв (Belkic K., Savic C., Theorell T., Cizinsky S., 1995, Fisher J.M., Meijman T., 1995, Netterstrшm B., Juel K., 1993, Emdad R., 1998). Випадки гострої патології серцево-судинної системи характерні для водіїв. Серед пацієнтів з інфарктом міокарду в молодому віці переважають саме представники цієї професії.

Про суттєвий вплив несприятливих умов праці на здоров’я водіїв свідчать випадки раптової смерті за кермом. Так, за даними Управління безпеки руху, по Київському територіально-виробничому об’єднанню зареєстровано близько сорока таких випадків протягом десяти років.

Проте наведені дані щодо умов праці водіїв, які отримані різними авторами, важко порівняти між собою в зв’язку з відсутністю комплексного вивчення, єдиного підходу та використання різних показників [наприклад, для характеристики шумового та вібраційного факторів та інше]. Крім того, проведені дослідження носили фрагментарний характер.

Значне зростання ролі автотранспортної галузі в народному господарстві, високі вимоги, що пред’являються до представників цієї професії, з одного боку, і вплив комплексу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на водіїв, з другого боку, стало підставою для проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами: робота відповідає основному плану науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України, виконувалась в рамках НДР “Изучить и определить влияние условий и характера трудовой деятельности на заболеваемость и темпы профессионального старения водителей с целью разработки мероприятий по снижению неблагоприятного влияния трудовой деятельности на организм”. Номер держреєстрації – 0193U022873.

Мета і задачі дослідження: розробити гігієнічні рекомендації для поліпшення умов праці, зниження рівнів захворюваності та темпів старіння, профілактики професійно зумовлених форм патології на підставі комплексних досліджень умов праці, характеру трудової діяльності та стану здоров’я у водіїв вантажних автомобілів.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені до вирішення наступні задачі:

1). Вивчити та надати гігієнічну оцінку умовам праці і характеру трудової діяльності водіїв вантажного автотранспорту.

2). Вивчити рівень та структуру захворюваності з тимчасовою втратою працездатності зазначеної категорії працівників.

3). Вивчити стан здоров’я за даними періодичних медичних оглядів у водіїв вантажного автотранспорту.

4). Визначити найбільш поширені форми професійно зумовленої патології у представників цієї професійної групи.

5). Визначити біологічний вік та темпи старіння водіїв вантажного автотранспорту.

6). Встановити зв’язок між тривалістю роботи в професії та станом здоров’я водіїв.

7). Розробити та запропонувати практичні рекомендації, що спрямовані на профілактику професійно зумовленої патології, захворюваності та прискорених темпів старіння водіїв вантажних автомобілів.

Об’єкт дослідження. Водії вантажних автомобілів, які працюють на регулярних маршрутах у двох містах України – Києві та Львові, що відрізняються за чисельністю населення.

Предмет дослідження. Умови праці та характер трудової діяльності, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, стан здоров’я за результатами медичних оглядів та професійно зумовлені форми патології, біологічний вік та темпи старіння.

Методи дослідження. В роботі використані: гігієнічні, епідеміологічні, фізіологічні, статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених комплексних гігієнічних досліджень надана оцінка умов праці та характеру виробничої діяльності водіїв вантажних автомобілів, які працюють на регулярних рейсах.

За результатами досліджень виявлені закономірності формування захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед водіїв вантажних автомобілів в залежності від віку та професійного стажу.

Вперше на основі проведених досліджень виявлені закономірності формування професійно зумовлених форм патології.

На основі проведених досліджень виявлені закономірності темпів старіння водіїв вантажних автомобілів

залежно від стажу роботи в професії.

На основі проведених досліджень вперше виділений як окремий фактор ризику у водіїв вантажних автомобілів – “робота в умовах великого міста (з населенням більше 1-го мільйона)”.

Обґрунтована необхідність удосконалення системи медичних оглядів.

Теоретична цінність отриманих результатів. На основі проведених досліджень встановлений зв’язок між умовами праці, характером виробничої діяльності водіїв та розвитком окремих форм патології. Вивчені закономірності формування захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у представників зазначеної професії.

Складений науково обгрунтований прогноз розвитку окремих форм професійно зумовленої патології у водіїв вантажного автотранспорту.

Визначений біологічний вік та темпи старіння водіїв вантажних автомобілів.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених комплексних досліджень визначені шкідливі чинники умов праці водіїв вантажного автотранспорту, виявлені найбільш поширені форми професійно зумовленої патології, запропоновано науково обгрунтоване визначення груп підвищеного ризику за артеріальною гіпертензією.

Впровадження результатів роботи в практику.

1. Виданий інформаційний лист МОЗ України № 68-2002 “Удосконалення системи медичних оглядів водіїв вантажних автомобілів”;

2. Матеріали досліджень використані при підготовці проекту “Санітарних правил водіїв автомобілів” СП № 3.3.2-032-99.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведені дослідження параметрів мікроклімату, важкості та напруженості праці, викопіювання даних по захворюваності з листків тимчасової непрацездатності, виміри основних показників з метою визначення біологічного віку, проведена математична обробка та аналіз результатів гігієнічних та епідеміологічних досліджень, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки, практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальные вопросы гигиены труда, профессиональной патологии и медицинского обеспечения” (Донецьк, 1995), науково-практичній конференції “Экология, охрана труда, безопасность движения на транспорте” (Алушта, 1998), конференціях молодих вчених Інституту медицини праці (Київ, 1994, 1996, 1999), міжнародній конференції “Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на транспорте” (Іллічівськ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, які відображають її основні положення. З них три в наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, одинадцять – в матеріалах та тезах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, практичних рекомендацій, підсумку, висновків, списку літератури, що містить 165 літературних джерел (з них 71 іноземних авторів). Дисертація викладена на 185 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 64 таблицями (додатки на 40 сторінках), 34 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти та методи досліджень. Для вирішення поставлених задач проведені дослідження за чотирма напрямками у водіїв вантажних автомобілів найбільш поширених марок. Водіями здійснювались перевезення вантажів на регулярних маршрутах у двох містах України – Києві та Львові, що відрізняються за чисельністю населення.

I. Для вивчення умов та характеру праці визначались: концентрації оксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів аліфатичних насичених С1-С10 (по вуглецю), бензину, меркаптанів, акролеїну, пилу (всього проаналізовано 690 проб); еквівалентні рівні шуму (проведені виміри на 30-ти робочих місцях); рівні загальної вібрації (проведені виміри рівнів віброшвидкості на 30-ти робочих місцях в октавних смугах з середньогеометричними частотами –1 Гц, 2 Гц, 4 Гц, 8 Гц, 16 Гц, 32 Гц, 63 Гц, визначені еквівалентні кореговані рівні вібрації); параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, перепад температури по вертикалі – всього 360 вимірів); важкість та напруженість праці, характер трудової діяльності (досліджено 30 людино-змін). Оцінка отриманих результатів проводилась згідно з СП 4616-88 “Санитарные правила по гигиене труда водителей автомобилей” та ГН 3.3.5-8-6.61-2001 “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

II. Для вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) проаналізовано 6 265 листків непрацездатності, визначені основні показники захворюваності з ТВП (число випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих (ТН); число днів ТН на 100 працюючих; відсоток осіб, що хворіли; тривалість одного випадку ТН). Проведено аналіз визначених показників з врахуванням стажу роботи та віку водіїв. Вивчена структура захворюваності з ТВП, виявлені найбільш поширені нозологічні форми патологіі, визначені їх рівні.

III. Для виявлення поширених та професійно зумовлених форм патології, а також кількісного їх визначення проведені медичні огляди комісією у складі: терапевта-профпатолога, оториноларинголога, офтальмолога, невропатолога, хірурга. Загальна кількість оглянутих становить 395 водіїв. Для вивчення поширеності шкідливих звичок, як-то паління та вживання алкоголю, серед цієї професійної групи проведене анкетування. За допомогою анкетування встановлені не тільки наявність шкідливих звичок, але і їх кількісні характеристики (кількість сигарет, що випалюється протягом дня та кількість алкоголю, що вживається протягом місяця).

IV. За методикою, що розроблена в Інституті геронтології АМН України, визначений біологічний вік (БВ) та темпи старіння у 281 водія за параметрами, що характеризують функціональний стан основних фізіологічних систем організму, як то: рівень артеріального тиску систолічного (АТС), час затримки дихання на вдиху (ЗДВ), час статичного балансування (СБ), значення суб’єктивної оцінки здоров’я (СОЗ). Отримані значення заносились у формулу розрахунку біологічного віку: БВ=26,985+0,215*АТС-0,149*ЗДВ-0,151*СБ+0,723*СОЗ. Далі визначений біологічний вік порівнювався з популяційним стандартом. Кінцеві результати аналізувались з врахуванням професійного стажу.

Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з проведеними гігієнічними дослідженнями встановлено, що шкідливими факторами виробничого середовища водіїв вантажних автомобілів є: несприятливі параметри мікроклімату, наявність шкідливих хімічних речовин, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці.

До несприятливих параметрів мікроклімату в теплий період року слід віднести підвищені значення температури (до 33С) та швидкості руху повітря (до 1,3 м/с), а в холодний - значення температури нижчі за гранично-допустимий рівень на 6-8°С та перепад температури повітря по вертикалі, що сягає 8°С.

Вміст оксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів аліфатичних насичених С1-С10, бензину, акролеїну, меркаптанів та пилу в салоні автомобілів, працюючих на дизельному, газовому та бензиновому паливі, був у межах допустимих концентрацій. Перевищення ГДК реєструвалось епізодично, в місцях скупчення транспорту, при значному забрудненні повітря середовища руху. Проте слід зазначити, що у повітрі робочої зони присутні речовини однонаправленої (гостронаправленої) дії – оксид вуглецю та діоксид азоту. Сума співвідношень фактичних до гранично-допустимих концентрацій становить 0,5-0,97 ГДК і знаходиться на межі гранично-допустимого значення.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, а також еквівалентні рівні звуку на всіх досліджених робочих місцях перевищують гранично-допустимі значення. Так, на автомобілях марки ГАЗ-53 це перевищення складає, у середньому, 7 дБА, на автомобілях марки ГАЗ-55 – 3-5 дБА. Максимальне перевищення зафіксовано на автомобілях марки ЗИЛ-130 – 8-9 дБА. При повному завантаженні автомобілів рівні звуку додатково підвищуються на 1-2 дБА.

Рівні віброшвидкості на сидінні перевищують рівні, що регламентуються, в октавних смугах частот з середньогеометричними значеннями 2, 4 та 8 Гц. На всіх досліджених автомобілях еквівалентні кореговані рівні віброшвидкості знаходяться в межах 107-117 дБLкор. екв., перевищуючи ГДР до 10 дБ.

Практично на всіх автомобілях встановлено наявність інфразвуку в кабіні водія. Розподіл рівнів інфразвуку за частотами виявив перевищення нормативних значень на 1-2 дБ в октавних смугах 8 та 16 Гц.

Важкість праці водія зумовлена нахилами та переміщенням вантажів при проведенні робіт, що пов’язані з завантаженням та розвантаженням, вимушеною позою під час руху автомобіля. Слід зазначити, що праця водія вантажного автомобіля, який працює на регулярних маршрутах в умовах міста, має свої особливості. До останніх можна віднести сумісництво діяльності водія, експедитора та розвантажувальника.

Напруженість праці зумовлена високим рівнем інформаційного навантаження, часом зосередження уваги та високим рівнем нервово-емоційного напруження.

Слід підкреслити, що в умовах м. Києва інформаційне навантаження на 25% вище, ніж у м. Львові. Це зумовлено більшою кількістю інформаційних сигналів, що сприймаються водієм під час руху і пов’язані з типовими дорожніми ситуаціями (кількість переїздів перехресть, зупинок, світлофорів, нестандартних ситуацій, ін.).

В цілому, за всіма гігієнічними показниками, умови праці водіїв вантажних автомобілів відповідають ІІІ класу 2 ступеня та оцінюються як шкідливі, важкі та напружені.

Несприятливі умови праці знайшли відображення в рівнях показників захворюваності з ТВП. Виявлені протягом часу дослідження “високі” рівні захворюваності (за числом випадків ТН на 100 працюючих, числом днів ТН на 100 працюючих, відсотком осіб, які хворіли) у водіїв м. Києва перевищували аналогічні показники для автомобільної галузі (рис.1).

Рис.1 Число днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих

1 – автомобільна галузь регіону

2 – АТП

3 – працююче населення регіону | Р1 – Львів

Р2 – Київ

Для м. Львова показники захворюваності були дещо нижчими і знаходились на рівні “вище середнього” (згідно зі шкалою оцінки показників захворюваності з ТВП, що запропонована Є.Л.Ноткіним, рис.2).

Нижчими у водіїв м. Львова були також рівні захворюваності за окремими формами патології (рис.3).

Найвищі рівні захворюваності виявлені у осіб 20-25-річного віку зі стажем роботи до чотирьох років та для осіб більше 60-ти-річного віку зі стажем – 35-40 років.

В структурі захворюваності з ТВП перше місце посідають гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів (36-45%), далі ідуть хвороби нервової системи (7,4-13,6%) та хвороби кістково-м?язової системи і сполучної тканини (близько 9%).

Рис.2 Рівні захворюваності з ТВП за показниками

1-частота випадків ТН

2-частота днів ТНчисла випадків та днів на 100 працюючих

Р1-м.Львів

Р2-м.Київ

Рис.3 Число випадків ТН на 100 працюючих за

1-хвороби нервової системи

2-гіпертонічна хвороба

3 хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки (гастродуоденальна виразка) |

окремими формами патології

4-інші хвороби органів травлення

5-хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини

ряд 1-м. Львів

ряд 2- м. Київ

Значний вклад гострої патології органів дихання в структуру захворюваності, що виявлений у водіїв обох груп, відображає низький рівень загальної резистентності та адаптованості до виробничої діяльності (Догле Н.В., Юркевич А.Я., 1984). Патологія кістково-м’язової системи, яка представлена такими нозологічними формами, як бурсит, остеохондроз та інші, а також патологія нервової системи (радикуліт, радикулопатія, люмбаго) відображають вплив комплексу несприятливих факторів виробничого середовища, як то мікроклімату, загальної вібрації та вимушеного положення тіла протягом робочої зміни.

За результатами проведеного медичного огляду встановлено, що частота виявленої патології сягає 70%. Кожен водій зі стажем роботи в професії більше десяти років “має” 2-3 хронічні захворювання.

Найбільш поширеними формами патології є патологія органів травлення, нервової та серцево-судинної систем.

Патологія органів травлення представлена, в основному, хронічним гастритом і гастродуоденальною виразкою (виявлені рівні вірогідно перевищують відповідні значення у контрольній групі). Зазначені форми патології пов’язані з відсутністю правильного режиму харчування, незбалансованим харчуванням, нервовими перевантаженнями.

Серед захворювань нервової системи до найбільш поширених належать: радикуліт, люмбаго, радикулопатія попереково-крижового відділу хребта. Значну роль у розвитку останньої відіграють умови праці, зумовлені нераціональною робочою позою з нерівномірним навантаженням на різні відділи хребта. Перебуваючи за кермом, водії не тільки малорухомі, вони знаходяться у вимушеній позі в обмеженому просторі. За даними Belkic K, Emdad R., Theorell T. (1998) зазначений стан відповідає імобілізаційному стресу з усіма негативними наслідками, що притаманні цьому стану. До факторів, що сприяють розвитку попереково-крижової радикулопатії, слід віднести загальну вібрацію, що передається через сидіння на хребет, несприятливий мікроклімат, а також наявність остеохондрозу в попереково-крижевому відділі.

Установлений зв’язок між розвитком попереково-крижової радикулопатії та умовами праці водіїв підтверджується також значним поширенням люмбалгії. Цю патологію слід розглядати як патологію, що передує хронічній попереково-крижовій радикулопатії. Необхідно наголосити на ранньому розвитку люмбалгії -–при стажі роботи в професії до п’яти років.

Серед патології серцево-судинної системи перше місце посідає артеріальна гіпертонія (до 27%). Середній вік початку розвитку артеріальної гіпертонії становить близько 41 року. Висока частота вегето-судинної дистонії у осіб зі стажем роботи до 10 років та відсутність тенденції до її зростання у наступних стажових групах дозволяє припустити перехід цієї форми патології з часом у гіпертонічну хворобу.

За результатами анкетування 291 водія встановлена значна поширеність шкідливих звичок, як-то вживання алкоголю та паління серед водіїв вантажного автотранспорту. Так, палять більше 65% осіб в кількості від 10 до 20 сигарет на добу. Вживають алгоколь понад 81% осіб. Кількість вжитого алкоголю однією людиною складає більше 3-х літрів на місяць і оцінюється згідно рекомендацій ВООЗ як надзвичайно багато.

Серед факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, взагалі, та артеріальної гіпертонії , зокрема, у водіїв виявлені: нервово-емоційне напруження, підвищений артеріальний тиск, паління, вживання алкоголю. За даними літератури (Вайсман А.І., Вольпер Г.І., Шендерова І.С., 1992), у водіїв мають місце гіподинамія та надлишкова вага.

На основі статистичної обробки даних (проведення регресійного аналізу) виведені рівняння регресії для прогнозування початку розвитку артеріальної гіпертонії та патології кістково-м’язової системи залежно від професійного стажу, запропоновано їх використання для прогнозування розвитку цих захворювань та проведення профілактичних заходів.

Рівняння регресії має загальний вигляд: У=А + K * X [1],

де: А – наявність патології (в %%) або абсолютні значення показника;

Х - стаж роботи в професії;

К – коефіцієнт регресії.

1. Наявність патології внутрішніх органів: У= 22,80 + 10,24 * X.

2. Значення систолічного артеріального тиску: У= 116,82 + 4,01 * Х.

3. Наявність скарг на біль у спині: У= 12,81 + 8,49 * Х.

4. Наявність скарг на біль у руках: У= 3,82 + 1,13 * Х.

Згідно з зазначеним рівнянням [1], початок розвитку патології (або окремих симптомів) визначаємо по формулі: Х=.

На основі наведених рівнянь можна зпрогнозувати, наприклад, початок розвитку артеріальної гіпертонії:

140=116,82 + 4,01 * Х, де:

140 мм рт. ст. – значення артеріального тиску (систолічного), що відповідає початковій стадії артеріальної гіпертонії;

116,82 мм рт. ст. – середнє значення артеріального тиску (систолічного) у водіїв на початку трудової діяльності;

4,01 – коефіцієнт регресії для цієї форми патології.

Розраховуємо значення Х (тривалість професійного стажу): Х=(140-116,82):4,01; Х=5,78 року,

тобто, маючи шість років професійного стажу, водій зі схильністю до цієї форми патології та при дії відповідних факторів ризику може з високою вірогідністю захворіти на артеріальну гіпертонію.

Використання показника перевищення значення біологічного віку над популяційним стандартом дозволяє стверджувати, що рівні професійного впливу фізічних та хімічних факторів разом зі значним нервово-емоційним навантаженням на організм сприяють передчасному старінню. За результатами досліджень встановлено, що для водіїв вантажного автотранспорту притаманний прискорений темп старіння: біологічний вік цієї професійної групи, в середньому, перевищує популяційний стандарт приблизно на 7 років, тобто водії на стільки років “старіші” за своїх однолітків. Вірогідна різниця в темпах старіння виявлена у водіїв – представників різних міст.

Звертає на себе увагу той факт, що зі збільшенням тривалості професійного стажу суттєво уповільнюється темп старіння. Так, у водіїв м. Києва та м. Львова зі стажем роботи до 10 років перевищення БВ над популяційним стандартом складає 9,5 та 5,9 років відповідно, а зі стажем більше 30-ти років - 5,0 та 0,15 відповідно. Виявлена динаміка цього показника, ймовірно, обумовлена дією “природнього” добору, коли професію “залишають” особи з наявними порушеннями у стані здоров’я, незадовільнені умовами праці, медичного обслуговування або за інших обставин. За таких умов групу водіїв зі стажем більше 30 років формує відносно більш здоровий контингент, з більшими індивідуально-компенсаторними можливостями організму.

При обчисленні біологічного віку основним лімітуючим показником в обох групах водіїв був рівень артеріального тиску. Останнє дозволяє припустити вплив характеру трудової діяльності.

За результатами суб’ективної оцінки здоров’я встановлено, що 41% водіїв постійно мають проблеми зі сном, 35% реагують погіршенням самопочуття при зміні метеоумов, 17% відмічають зниження уваги та погіршення пам’яті, 15% осіб відчувають біль в області серця, 13% відчувають головний біль, більше 10% відмічають запаморочення. Всі виявлені скарги відображають високий рівень нервово-емоційного напруження, притаманного цій професії. Нервово-емоційне напруження пов’язане з особливостями трудової діяльності водія: управління транспортним засобом в умовах інтенсивного дорожнього руху, жорстка регламентація руху в часі, відповідальність за безпеку інших учасників руху та збереження транспортного засобу. Характерним для професії водія є ранній підйом та пізнє засинання, що зумовлює порушення основного біологічного ритму людини. Останнє призводить до зміни системи добових ритмів фізіологічних функцій, тобто зумовлює стан десинхронозу. З часом, зі збільшенням стажу роботи в професії цей стан переходить в хронічну форму. Таким чином, водій перебуває в стані хронічного десинхронозу, що є одним з факторів, який зумовлює прискорений темп старіння.

За допомогою статистичного аналізу встановлено, що рівні значень показників інформаційного навантаження, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, стану здоров’я за результатами медичного огляду, біологічного віку і темпів старіння вищі в групі водіїв, які мешкають і працюють в м. Києві. Так, застосування дисперсійного аналізу дозволило встановити, що число випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих у водіїв Києва розрахунково перевищує аналогічний показник у Львові на 28% (Р<0,001). Що стосується кількості днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих, абсолютного числа випадків захворювань, рівня артеріального тиску (систолічного), то ці показники у водіїв м. Києва відповідно перевищують на: 32% (Р<0,01); 38,9% (Р<0,01); 26,3% (Р<0,05). Це дозволяє виділити додатковий фактор ризику в професії водія, а саме: “виробнича діяльність в умовах міста-мільйонника.”

ВИСНОВКИ

1. Отримані наукові дані для гігієнічної оцінки умов та характеру праці водіїв вантажних автомобілів. Встановлено, що шкідливими факторами виробничого середовища водіїв слід вважати: несприятливі параметри мікроклімату, наявність пилу та шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони, в тому числі односпрямованої та гостроспрямованої дії, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці. Умови праці відповідають ІІІ класу 2 ступеню і оцінюються як шкідливі, важкі та напружені. На підставі результатів досліджень встановлений зв’язок між умовами праці та розвитком таких форм патології як люмбалгія, попереково-крижова радикулопатія, артеріальна гіпертонія; високими рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; підвищеними темпами старіння. Запропоновані науково обгрунтовані пропозиції, що дозволять більш поглиблено проводити медичні огляди та цілеспрямовано втілювати систему заходів, які спрямовані на профілактику професійно зумовленої патології та зниження рівнів захворюваності.

2. Встановлені високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, що відображають вплив несприятливих умов праці за такими формами патології як: хвороби нервової системи, артеріальна гіпертонія, захворювання органів травлення, хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини, хронічні захворювання органів дихання.

3. В результаті проведення медичного огляду водіїв встановлена висока частота патології системи кровообігу, в якій перше місце посідає артеріальна гіпертонія (до 27%). Шкідливі звички (паління та вживання алкоголю), а також гіподинамія, надлишкова вага, підвищений артеріальний тиск, високий рівень нервово-емоційного напруження, що значно поширені у представників цієї професії, належать до факторів ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Широка пропаганда здорового способу життя, формування поняття “культура праці” можуть мати значний вплив на ефективність профілактики серцево-судинної патології.

4. У водіїв вантажного автотранспорту виявлені прискорені темпи старіння. Біологічний вік представників цієї професії, в середньому, перевищує популяційний стандарт приблизно на 7 років. Виявлена вірогідна різниця темпів старіння в групах водіїв м. Києва та м. Львова зі стажем роботи до 10 років (9,5 та 5,9 років відповідно) та більше 30-ти років (5,0 та 0,15 відповідно), що, ймовірно, відображає процес адаптації та дію постійного стихійного професійного добору.

5. Одержані результати досліджень свідчать про те, що рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, частота патології внутрішніх органів, в цілому, а також частота хвороб системи кровообігу, органів травлення, нервової системи, темпи старіння у водіїв - представників двох міст з різною чисельністю населення відрізняються. Відрізняються, також, рівні інформаційного навантаження і, відповідно, нервово-емоційного напруження. Вірогідність різниці дозволяє розглядати професійну діяльність в умовах міста з декількамільйонним населенням як додатковий фактор ризику, що має місце в професії водія.

6. На основі проведеного статистичного аналізу результатів досліджень виведені рівняння регресії, за допомогою яких стає можливим прогнозування окремих форм патології та симптомів в залежності від професійного стажу. Крім прогнозу, використання рівнянь регресії дозволить контролювати та оцінювати ефективність проведення профілактично-лікувальних заходів на автопідприємствах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендовано ввести в склад медичної комісії лікаря-кардіолога з метою профіл0актики та ранньої діагностики серцево-судинних захворювань.

2. Рекомендовано проведення поточних медичних оглядів двічі на рік для осіб з 6-річним безперервним професійним стажем з метою профілактики розвитку артеріальної гіпертонії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України та інших країн:

1. Диордичук Т.И. Водители грузового автотранспорта: профессиональная деятельность и состояние здоровья// Довкілля та здоров’я. – К, 1999, XII. -C. 42-45.

2. Діордічук Т.І., Антамонов М.Ю. Темпи старіння та рівні захворюваності водіїв в залежності від стажу роботи та регіону проживання// Гигиена труда. –2001. – Вып. 32. – С. 40-42 (проведення досліджень, узагальнення матеріалів, підготовка рукопису).

3. Диордичук Т.И. Заболевания сердечно-сосудистой системы у водителей: формы и частота патологии// Гигиена труда. –2002. – Вып. 33. – С. 28-33.

У інших наукових виданнях:

4. Ластовченко В.Б., Захаренко М.И., Кондрацкий А.А., Диордичук Т.И. Диагностика функциональных состояний водителей в экспериментальных и производственных условиях//Тезисы 1-й республиканской конференции “Медико-социальные и биологические аспекты безопасности движения на городском пассажирском транспорте”. Донецк, 1990. –С. 28-29 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

5. Диордичук Т.И. Использование методики определения биологического возраста в исследованиях водителей// Тезисы докладов международного симпозиума. – Н. Новгород, 1991. – С. 32-33.

6. Захаренко М.И., Ластовченко В.Б., Кондрацкий А.А., Диордичук Т.И. Критерии функционального состояния водителей в экспериментальных и производственных условиях// Тезисы докладов международного симпозиума. – Н. Новгород, 1991. – С. 37-39 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

7. Ластовченко В.Б., Диордичук Т.И. Гигиенические проблемы сменной организации труда водителей автотранспорта// Тезисы конференции “Современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья. – К., 1991. – С. 33 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

8. Диордичук Т.И. Изучение темпов постарения водителей автотранспорта// Тезисы докладов научной конференции “Ускоренное старение, связь с возрастной патологией”. – К., 1992. –С. 55.

9. Диордичук Т.И. О профессиональном долголетии водителей// Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные вопросы гигиены и экологии транспорта”. – Ильичевск, 1992. – С. 55.

10. Ластовченко В.Б., Диордичук Т.И. Гигиенические проблемы сменной организации труда водителей автотранспорта и современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья// Тезисы докладов XII съезда гигиенистов Украины.- Одесса, 1992. – С. 132 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

11. Диордичук Т.И. Биологический возраст водителей автотранспорта// Тезисы докладов симпозиума “Актуальные вопросы физиологии умственного труда”. – К., 1993. –С. 19.

12. Диордичук Т.И., Шалаева Т.А. Уровни травматизма на автопредприятиях// Тезисы докладов Всеукраинской научно-практической конференции “Актуальные вопросы гигиены труда, проф. патологии и медобеспечения”. – Донецк, 1995. – С. 149 (участь у дослідженні, узагальнення матеріалів, підготовка рукопису).

13. Діордічук Т.И. Вивчення темпів старіння водіїв вантажних автомобілів// Тези доповідей XIII з’їзду гігієністів України. – К., 1995. – С. 256.

14. Диордичук Т.И. Водители грузового автотранспорта: условия труда, состояние здоровья, заболеваемость, темп старения// Материалы конференции “Экология, охрана труда, безопасность движения на транспорте”. – Алушта, 1998. – С.14-15.

АНОТАЦІЯ

Діордічук Т.І. Особливості умов праці, фактори ризику, шляхи збереження здоров’я водіїв вантажних автомобілів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню умов праці водіїв вантажних автомобілів, характеру трудової діяльності, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, стану здоров’я та темпів старіння з метою розробки гігієнічних рекомендацій щодо поліпшення умов праці, зниження рівнів захворюваності та темпів старіння, профілактики професійно зумовлених форм патології у працівників зазначеної категорії.

Встановлено, що умови праці водіїв вантажних автомобілів є шкідливими, важкими та напруженими. До шкідливих чинників виробничого середовища, визначені значення яких перевищують нормативні, належать: параметри мікроклімату, вміст пилу та хімічних речовин у повітрі робочої зони, в тому числі односпрямованої та гостроспрямованої дії, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці. Отримані результати досліджень свідчать про зв’язок між умовами праці та: розвитком таких форм патології як люмбалгія, попереково-крижова радикулопатія, артеріальна гіпертонія; високими рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; підвищеними темпами старіння. Це стало підставою для науково обгрунтованих пропозицій щодо вдосконалення проведення медичних оглядів та цілеспрямованого втілення системи заходів, спрямованих на профілактику професійно зумовленої патології та зниження рівнів захворюваності.

Ключові слова: водії вантажного автотранспорту, умови праці, стан здоров’я, профілактика професійно зумовленої патології.

АННОТАЦИЯ

Диордичук Т.И. Особенности условий труда, факторы риска, пути сохранения здоровья водителей грузовых автомобилей.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01-гигиена. Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению условий и характера труда водителей грузового автотранспорта, заболеваемости с временной утратой трудоспособности, состояния здоровья и темпов старения с целью разработки гигиенических рекомендаций, направленных на улучшение условий труда, снижение уровней заболеваемости и темпов старения, профилактику профессионально обусловленной патологии у представителей этой профессиональной группы.

Установлено, что условия труда на рабочих местах водителей грузового автотранспорта являются вредными, тяжелыми и напряженными. К вредным факторам производственной среды, значения и уровни которых превышают нормативные, относятся: параметры микроклимата, содержание пыли и вредных химических веществ, в том числе однонаправленного и остронаправленного действия, шум, общая вибрация, тяжесть и напряженность труда.

Выявленные уровни заболеваемости с временной утратой трудоспособности у водителей грузовых автомобилей по частоте случаев и дней временной нетрудоспособности превышают аналогичные показатели по автомобильной отрасли. Установлены высокие уровни заболеваемости с временной утратой трудоспособности по таким формам патологии, как болезни нервной системы, артериальная гипертония, болезни органов пищеварения, заболевания костно-мышечной системы и соединительной ткани, хронические заболевания органов дыхания.

При проведении медицинского осмотра водителей грузового автотранспорта установлено, что частота патологии внутренних органов достигает 70%. У каждого водителя, работающего более десяти лет, выявлено не менее двух хронических заболеваний. Наиболее распространенными формами патологии являются заболевания органов пищеварения, нервной системы и системы кровообращения. Первое место среди патологии системы кровообращения занимает артериальная гипертония (до 27%).

По результатам исследования у водителей грузового автотранспорта выявлены ускоренные темпы старения. Биологический возраст представителей этой профессии превышает популяционный стандарт, в среднем, на 7 лет. Выявлена достоверная разница темпов старения в группах водителей со стажем работы до 10 лет и более 30 лет (9,5 и 5,0 соответственно), что, вероятно, отражает процесс адаптации и действие постоянного стихийного профессионального отбора.

Полученные результаты исследований свидетельствуют о том, что выявленная патология нервной системы, кровообращения, пищеварения, костно-мышечной систем у водителей грузового автотранспорта отражает неблагоприятное влияние условий и характера трудовой деятельности.

Согласно полученным результатам исследования, уровни заболеваемости с временной утратой трудоспособности, частота патологии внутренних органов в целом и по отдельным формам патологии, темпы старения у водителей грузовых автомобилей – представителей двух городов с разной численностью населения отличаются. Отличаются так же уровни информационной нагрузки и, соответственно, нервно-эмоционального напряжения. Достоверность различий позволяет рассматривать профессиональную деятельность в условиях города с населением в несколько миллионов жителей как дополнительный фактор риска, имеющий место в профессии водителя.

Уравнения регрессии, полученные при статистической обработке данных исследования, позволят прогнозировать развитие отдельных видов патологии и симптомов в зависимости от длительности профессионального стажа, а также контролировать и оценивать эффективность проведения лечебно-профилактических мероприятий на автотранспортных предприятиях.

Ключевые слова: водители грузового автотранспорта, условия труда, состояние здоровья, профилактика профессионально обусловленной патологии.

SUMMARY

Diodirchuk T.I. Peculiarities of working conditions, risk factors, ways of health preservation of freight transportation drivers.

Candidate of medical sciences degree thesis on specialty 14.02.01-hygiene. Institute for Occupational Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis is aimed at studying of working conditions of freight transportation drivers, working manner, temporary illness with incapacity for work, state of health of the drivers, ageing rate. The purpose of the study is to define hygienic recommendations for working conditions improvement, reducing illness levels and ageing rate, preventive measures on professionally stipulated types of pathology within the defined category.

It was determined, that working conditions of freight transportation drivers are unhealthy, difficult and intense. Harmful factors of working environment, defined values of which exceed normative value, are: micro climate parameters, dust and chemical substances in the air, noise, general body vibration, difficult and tense working conditions.

Results of the investigation carried prove that working conditions of the drivers lead to such pathology states: lumbago, lumbar radiculitis, hypertension, high level of illnesses with temporary loss of ability to work, increased ageing ratio. The results found serve as a basis for scientifically based offers on improvement of medical exams, and implementing measures, aimed at preventing of professionally based pathology and reduction of illness levels.

Key words: freight transportation drivers, working conditions, state of health, prophylaxis of professional pathology.