Міністерство охорони здоров’я України

Харківська державна медична академія післядипломної освіти

Дудченко Тетяна Миколаївна

УДК 616-053.4-003.96+612.017.1

Клініко-імунологічні особливості адаптації новонароджених від матерів, які отримували лімфоцитотерапію під час вагітності

14.01.10 – педіатрія

а в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків -2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Траверсе Галина Михайлівна, Українська медична

стоматологічна академія, завідуюча кафедри факультетської педіатрії з курсом неонатології та дитячих інфекційних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Ліхачова Аза

Сергіївна, Харківська державна медична академія

післядипломної освіти, професор кафедри неонатології

доктор медичних наук, професор, Олена Григоріївна

Суліма, Київська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри неонатології

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

Захист дисертації відбудеться ”25” червня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий 22.05.2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент В. М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасними даними, в основі патології новонароджених дітей лежить багато факторів з боку матері (Г. М. Бутенко, 1998).

Зростає захворюваність на загрозу переривання вагітності, конфлікт за АВО – системою, анемію, пізні гестози та багато інших. Нормальний перебіг вагітності мають тільки 30-35% жінок (Є. К. Айламазян, 1999; Р. В. Богатирьова, 1999). Відомо, що серед новонароджених за останній час майже на третину збільшилась питома вага деякої патології (гіпоксії плода та асфіксії новонароджених, інфекцій, гемолітичної хвороби новонароджених, вроджених вад розвитку), які впливають на виживання новонароджених дітей та подальший їх розвиток (О. Г. Суліма, 2002; Н. Г. Гойда, 2002; Є. Є. Шунько, 2002).

Вплив негативних чинників на організм матері, плода та дитини зумовлює подальше зростання та особливості перебігу інфекції в перинатальному періоді і зниження адаптаційних можливостей новонароджених (Г. Л. Лінчевський, 1999; О. М. Левицька, 1999).

Тому останні роки увагу багатьох вчених привертає охорона здоров'я плода пiд час вагiтностi (Г. Л. Лінчевський 1999; О. М. Левицька, 1999; Грищенко, 2001).

Недостатньо вирішенними питаннями залишаються перинатальна профілактика і лікування імунопатології у матері і плода (I. Hasegawa, 1990; M. Chigira, 1997).

Сьогодні ще не до кінця вивчені особливості формування імунітету та імунної відповіді у плода і новонародженого в залежності від патології у матері (R. Apte, 1998; I. Dvorkin, 1998). З метою зменшення побічної дії та алергізації від медикаментів все ширше використовуються немедикаментозні засоби, одним з яких є лімфоцитотерапія (ЛЦТ) - введення алогенних лімфоцитів чоловіка жінкам під час вагітності. Відсутність робіт по оцінці впливу імуномодулюючої дії ЛЦТ у матері на адаптацію, імунологічну реактивність і стан здоров’я дитини на першому році життя, обумовили необхідність комплексного вивчення клініко-імунологічних особливостей адаптації новонароджених та дітей першого року життя з метою лікування і профiлактики перинатальної та дитячої захворюваностi i смертностi.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Подана робота виконана в межах планової ініціативної теми Української медичної стоматологічної академії “Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, які формуються під впливом екологічних, стресорних, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування”. (№ держреєстрації 01.98. U000134).

Мета дослідження: Поліпшення стану здоров’я та адаптаційних можливостей новонароджених і дітей першого року життя шляхом застосування лімфоцитотерапії їх матерів з метою профілактики та лікування ускладнень під час вагітності.

Задачі дослідження:

1. Оцінити ранню неонатальну адаптацію у новонароджених дітей залежно від виду профілактики та лікування ускладнень вагітності у їх матерів.

2. Вивчити вегетативний гомеостаз у новонароджених залежно від виду профілактики та лікування ускладнень вагітності у їх матерів.

3. Дослідити імунологічні особливості у немовлят в перші дні життя залежно від виду профілактики та лікування ускладнень вагітності у їх матерів.

4. Проаналізувати взаємозв’язки рівню інтерлейкіну-І? з показниками імунної системи у обстежених новонароджених залежно від виду профілактики та лікування ускладнень вагітності у їх матерів.

5. Визначити стан здоров'я та особливості розвитку дітей першого року життя залежно від виду профілактики та лікування ускладнень вагітності у матерів.

Об’єкт дослідження: новонароджені та їх матері, діти першого року життя.

Предмет дослідження: клініко-імунологічні особливості адаптації новонароджених та їх розвиток на першому році життя залежно від профілактики та лікування ускладнень вагітності у їх матерів.

Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні (визначення показників клітинного і гуморального імунітету та фагоцитарної системи), інструментальні (кардіоінтервалографія - КІГ), статистичні (методи варіаційної та непараметричної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі результатів проведених досліджень дана комплексна клініко-імунологічна характеристика адаптації новонароджених у матерів, які отримували лімфоцитотерапію.

У новонароджених, матері яких отримували ЛЦТ, виявлено зменшення народження дітей з внутрішньоутробною гіпотрофією, недоношеністю, асфіксією, гемолітичною хворобою новонародженого. Покращання адаптаційних можливостей новонароджених характеризується найменшою втратою маси тіла та швидким її відновленням.

Дослідження стану вегетативного гомеостазу новонароджених, від матерів, які отримували лімфоцитотерапію під час вагітності, показали покращання вегетативного забезпечення ритму серця.

Встановлено, що в неонатальному періоді покращання процесу становлення імунного статусу характеризується високим рівнем Ig G в крові (підтверджується покращенням системи мати-плацента-плід), активності фагоцитуючих клітин. Показано зворотній взаємозв’язок IL-1-в ?а функціональної активності фагоцитуючих клітин. Зниження рівня IL-1-в ? крові дітей свідчить про кращі адаптаційні можливості.

Вперше вивчений катамнез та оцінений розвиток дітей першого року, які народились від матерів, що отримували лімфоцитотерапію під час вагітності. Це підтверджується зменшенням ГРВІ, захворювань бронхо-легеневої системи. Своєчасне дозрівання імунітету зменшує частоту гострих захворювань, впливає і на розвиток ряду других захворювань, пов’язаних з обміном речовин, харчування і дисфункцією імунної системи, що пояснює більш низьку частоту анемії, рахіту, алергічних захворювань у даного контингенту дітей, сприяє нормальному фізичному і нервово-психічному розвитку дитини.

Обґрунтована доцільність використання ЛЦТ з метою профілактики перинатальної та дитячої захворюваностi i смертностi.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені основні фактори ризику, які впливають на порушення зриву адаптації новонароджених дітей від матерів, котрі отримували лімфоцитотерапію під час вагітності.

Результати досліджень впроваджені в практику жіночих консультацій та пологових будинків міст Полтави, Чернівців, Харкова, що дає змогу суттєво знизити захворюваність дітей, матері яких отримували лімфоцитотерапію під час вагітності. Використання у навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології, факультетської педіатрії з курсом неонатології та дитячими інфекційними хворобами Української медичної стоматологічної академії МОЗ України. Отримано патент “Спосіб перинатальної імунопрофілактики адаптаційних порушень новонароджених та дітей раннього віку життя” - № 40432А від 16.07.2001. Україна.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно проведений інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури з проблеми, яка вивчалася. Самостійно автором проаналізований архівний матеріал карт новонароджених та індивідуальних карт перебігу вагітності і пологів їх матерів, зроблений підбір дітей по групам для проведення у них клініко-імунологічних досліджень. Автор оволоділа основними методиками, необхідними для виконання роботи.

При виконанні мети та поставлених задач здійснювалась тісна співпраця з ЦНДЛ. Автором самостійно проводився забір матеріалу для отримання результатів дослідження із застосуванням сучасних статистичних та графічних програм, сформульовані висновки, науково обгрунтовані практичні рекомендації, проведено впровадження результатів наукових досліджень в клінічну практику. Робота по написанню і оформленню дисертації виконана самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були повідомлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія та здоров’я дітей” (Чернівці, 1999р.), на науково-практичній конференції лікарів-інтернів і магістрів “Актуальні питання клінічної медицини” (Полтава-1999), на Х з’їзді педіатрів України (Київ – 1999), на V111 конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Львів – Трускавець - 2000), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей”, (Полтава- 2000),

представлялися на 1V Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль- 2000) та V Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль- 2001).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 16 друкованих робіт, з них 4 статті у провідних фахових журналах, 12 – тез доповідей науково-практичних конференцій та з’їздів, в тому числі 6 – без співавторів.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 132 машинописного тексту, загальний обсяг - 168 сторінки, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (264 вітчизняних і 90 зарубіжних джерел), списку скорочень. Робота ілюстрована 22 таблицями, 25 малюнками, які займають 75 сторінок.

основний Зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 537 індивідуальних карт перебігу вагітності, історій пологів та 540 карт новонароджених дітей за архівними матеріалами Полтавського міського та Чернівецького пологових будинків. Клінічно обстежено 192 новонароджених, 265 дітей першого року життя та проведені імунологічні дослідження у 57 новонароджених. Крім загальноприйнятих методів клініко-лабораторного обстеження (загальний аналіз крові на першу добу життя, кількість загального, прямого та непрямого білірубіну, визначення резус фактору та групи крові), проводилась оцінка фізичного розвитку з використанням центильних таблиць. Визначали такі показники: маси тіла, зріст, втрата маси тіла та її відновлення, обвід голови, грудної клітини.

Рівень нервово-психічного розвитку обстежених дітей визначали за методикою Г.В. Пантюхіної із співавторами (1983). На першому році життя контролювали такі показники: розвиток зорових, слухових та загальних орієнтувальних реакцій, сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, розвиток дії руки та дії з предметами, розвиток навичок. Визначення нервово-психічного розвитку (n= 265) оцінювалось на 1 міс., 3 міс., 6 міс., 12 міс. за такими критеріями: коли дитина почала сидіти, стояти, говорити, ходити, реагувати на оточення.

Резистентність та реактивність організму дитини визначали за кратністю гострих захворювань протягом року. Вивчався стан вегетативного гомеостазу у немовлят та захворюваность протягом першого року життя (Н. А. Белоконь, М. Б. Куберг, 1987).

Функціональний стан В-клітинної ланки імунітету із визначенням рівня імуноглобулінів А, М, G проводили методом імуноферментного аналізу з використанням імуноферментних тест-систем для кількісного визначення імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові людини.

Вивчення кількості вмісту субпопуляцій лімфоцитів проводили із застосуванням моноклональних антитіл (МА) класів СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD20+ за допомогою ”стандартної” СD-панелі з фарбуванням клітин в імунофлуоресцентному тесті. Сироватковий вміст інтерлейкіна 1? (IL-1в) ?юдини в сироватці крові вивчали спектрофотокалориметричним методом за допомогою набору реагентів ProCon IL-1в ?ля імуноферментного аналізу. Фагоцитарну активність нейтрофілів (ФА) визначали методом, в основі якого лежить здатність фагоцитів (нейтрофілів) захоплювати частинки латексу, які забарвлюються за Романовським-Гімза в блакитно-синій колір.

Кисень-активуюча здатність нейтрофілів (НСТ – тест) визначалась за допомогою методики, розробленою у ЦНДЛ 27.06.2001. м. Полтава.

Одержані математичні дані оброблені статистично з визначенням критерію t Ст’юдента-Фішера (Е. В. Гублер, 1984) і критерію кореляції r за допомогою комп’ютерного пакету програм Microsoft Exel. Різницю між порівнюваними величинами вважали достовірною при p<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз клініко-імунологічного дослідження обстежених груп показав, що на стан адаптації новонароджених дітей, особливо в перші дні життя, впливає перебіг вагітності та пологів.

Аналіз загальної захворюваності новонароджених, які народились від матерів основної групи, був достовірно нижчим при зіставленні з першою контрольною та другою контрольною групою (602,8‰ проти 1119,8‰ у дітей першої контрольної групи (p<0,05) і у другій контрольній групі 395,6‰).

Застосування ЛЦТ, насамперед, вплинуло на перебіг вагітності у жінок які спостерігалися. Так, передчасних пологів у основній групі було в три рази менше у порівнянні з першою контрольною (р<0,05). Значно рідше відзначались фетоплацентарна недостатність ((16,42,21)% проти (40,72,80)% у першій контрольній групі, р<0,001), аномалія пологової діяльності (9,3% проти 12,0%, р<0,05), внутрішньоутробна гіпоксія плоду (5,0% проти 20,95%, р<0,001), що наближалося до показників другої контрольної групи порівняння (3,3%).

Встановлено, що без асфіксії народилося 77,65% дітей у основній групі, 62,27% - у першій контрольній (р<0,05), і 87,91% у групі другого контролю.

З асфіксією середньої важкості (4-7 балів) у групі дітей, матері яких отримували ЛЦТ, народилось 63 ((22,34±2,48)%) дитини, що на 14,78% менше, ніж в групі новонароджених, матері яких не були імунізовані під час вагітності (p<0,001), і лише на 10,26% більше, ніж у другій контрольній групі порівняння, де дане ускладнення мало місце у 11((12,08±3,41)%) дітей.

Адаптація після народження краще відбувалась у дітей основної групи, про що свідчить динаміка балів за шкалою Апгар. Так, у них відмічалось виражене зменшення проявів асфіксії – 23 ((8,15±1,62)%) на 5 хвилині життя, що майже в 2,5 рази менше, ніж на 1 хвилині (р<0,001). В той же час, у 1 контрольній групі на 5 хвилині кількість дітей, що залишались у асфіксії, зменшилась лише у 2 рази, порівняно з 1 хвилиною життя (p<0,001) (табл.1).В усіх групах, які спостерігалися не було жодного випадку з тяжкою асфіксією.

Таблиця 

Розподіл обстежених дітей за оцінкою за шкалою Апгар

Сума балів | Хви-лини | Одиниці виміру | Основна

група

n=282 | 1 контрольна

група

n=167 | 2 контрольна група

n=91

8-10 | 1 хв. | абс. ч.

% | 219

77,65±2,48

р1 <0,001; p2< 0,01 | 104

62,27±3,75 | 80

87,91±3,41

5 хв. | абс. ч.

% | 259

91,84±1,63

р1 <0,001; p2 <0,02 | 138

82,63±2,93 | 89

97,80±1,53

4-7 | 1 хв. | абс. ч.

% | 63

22,34±2,48

р1 <0,001; p2<0,001 | 62

37,12±3,73 | 11

12,08±3,41

5 хв. | абс. ч.

% | 23

8,15±1,62

р1 <0,001; p2<0,1 | 29

17,36±2,93 | 2

2,19±3,42

3-0 | 1 хв. | абс. ч.

% | 0 | 0 | 0

5 хв. | абс. ч.

% | 0 | 0 | 0

Примітки:

1. р1– порівняно з 1 контрольною групою;

2. р2 – порівняно з 2 контрольною групою.

Крововилив у шкіру новонародженого був відзначений у дітей основної групи в 13,12%,01% випадків проти 29,34%,52% у першій контрольній (р<0,05) і в 21,97%,34% випадків у другій контрольній групі. Рідше було діагностовано гіпоксичне ураження ЦНС у дітей основної групи 2,83%,98% проти 3,59%,74% випадків відповідно, р<0,05). Виявлено значне зниження у дітей основної групи кількості внутрішньоутробної гіпотрофії (5,67%,34% у основній групі проти 10,17%,33% у першій контрольній, р<0,05), морфофункціональної незрілісті (1,41%,70% проти 5,98%,83% відповідно, р<0,05).

Гемолітична хвороба у дітей основної групи (всього 201 спостереження) виникла лише у 7,46% випадків, у той час як у дітей першої контрольної групи серед 83 спостережень вона була діагностована в 14,45% випадків, р<0,05.

У групі дітей від імунізованих матерів та у другій контрольній групі не було жодного випадку внутрішньоутробного інфікування, в той час, як у дітей першої контрольної групи ці стани мали місце у 4 (2,39%).

Було відмічено, що у основній групі дітей з масою тіла більш 4-х кг народилося (5,67,37)% проти (10,17,33) % в першій контрольній (р<0,05), також і дітей з ознаками пренатальної гіпотрофії 5,6% проти 10,1% (р<0,05). Отже, збільшення дітей як з гіпотрофією, так і з великою массою тіла при народженні є негативним моментом і призводить до збільшення групи ризику по зриву адаптації в постнатальному періоді.

В основній групі більшість дітей мала втрату маси до 100 г – 141 ((50,00 ± 2,97)%), тоді як у першій контрольній групі лише 14 ((8,38±2,14)%) новонароджених дітей втратили масу до 100 гр., що в 6 разів більше від попередньої (p<0,001).

До 150 гр. маси втратили 93 ((32,97±2,79)%) дітей з основної групи проти 56 ((33,53±3,65)%) новонароджених першої контрольної групи (p>0,05), мали втрату маси тіла до 200 г 43 (15,24±2,14)% новонароджених основної групи проти 83 ((49,7±0,05)%) дітей першої контрольної групи, що у 3,2 рази більше (p<0,05).

Найменша кількість дітей була з втратою маси тіла більш ніж на 200 гр., вона спостерігалась в основній групі у 5 ((1,77±0,78)%) новонароджених та у 14 (8,38±2,14)% немовлят з першої контрольної групи (p<0,05).

У дітей другої контрольної групи структура втрати маси тіла була подібною до основної групи, що видно з представленого: до 100 гр. – 44 ((48,5±0,18)%) новонароджених, до 150 гр. – 36 ((39,5±0,48)%0, до 200 гр. – 9 ((9,8±0,93)%), більше 200 гр. – 2 ((2,19±1,02)%) дітей.

У новонароджених дітей, матері яких отримували традиційне лікування під час тієї чи іншої патології вагітності, відновлення маси тіла починалось достовірно пізніше – на 5,54±0,75 добу життя (p<0,001) порівняно з дітьми, матері яких отримували ЛЦТ, де відновлення маси тіла спостерігалось на 4,82±0,72 добу, що було близьким до другої контрольної групи порівняння (4,73±0,59 добу), що є одним із критеріїв адаптації новонароджених.

У відсотковому співвідношенні втрата маси тіла новонароджених була недостовірною (p<0,7) і складала в основній групі (3,58±1,10)%, що майже в 1,5 рази менше, ніж у першій контрольній групі – (4,99±1,68)% та була подібною з другою контрольною групою – (3,3±1,87)% (див. Рис. 1).

Рівень гемоглобіну серед дітей основної групи був вищий ніж у дітей першої контрольної групи (відповідно 197,92±8,29 г/л і 182,6±9,50 г/л), (p<0,01).

Новонароджені виписувались з пологового будинку на 5-7 добу життя в залежності від стану здоров’я. Усім новонародженим обов’язково виставлялась група здоров’я (І, ІІ-А, ІІ-Б, ІІІ, ІУ, У) в залежності від патології з боку матері, стану при народжені (функціональний стан основних органів і систем), фізичного розвитку дитини.

Дослідження імунного статусу у даного контингенту дітей в усіх групах за критерієм Ст’юдента був недостовірним. Так як розподіл показників, що вивчались, у групах виявився різним ми використали непараметричні критерії. Відомо, що одномірність розподілу випадкового процесу можна характеризувати за допомогою моменту розподілу. Для судження про нормальність розподілу ми взяли моменти третього та четвертого порядку (необхідною умовою нормальності розподілу є прирівнювання до нуля коефіцієнта асиметрії та ексцеси). Використання моментів третього та четвертого порядків у нашому спостереженні дозволило визначити характер розподілу показників у групах, що порівнювались, та достатність цих показників, які мають середнє значення.

Так, коефіцієнт ексцесу у дітей основної та 2 контрольної групи наближався до нулю, а у 1 контрольній групі він був негативний і наближався до 1 (0,02 –основна , 0,61 –2 контрольна і –0,47 –1 контрольна група).

У нашому спостереженні відсотковий рівень СД16+-клітин у крові новонароджених дітей із груп, що спостерігались, за параметричним критерієм Ст’юдента достовірно не відрізнявся. У новонароджених основної і першої контрольної груп відмічався практично однаковий розподіл, в той час як у дітей 2 контрольної групи коефіцієнт ексцесу був негативний та дорівнював одиниці (1,69, 1,43 і –1,03 відповідно), що свідчить про розподіл вказаних показників у даній субпополяції на дві групи з переважанням значень вище середнього.

Таким чином, ускладнений перебіг вагітності матерів у дітей основної і 1 контрольної груп у більшості випадків викликав супресивну дію на експресію антигенного маркера НК-клітин СD 16+. Проведення переконцепційної профілактики у основній групі за допомогою лімфоцитотерапії у нашому спостереженні достовірно не вплинуло на активність дозрівання природних кілерів.

У дітей основної групи встановлено більш високий вміст CD4+ як у відсотковому, так і у абсолютному співвідношенні у порівнянні з дітьми першої контрольної групи. В основній групі він дорівнював (45,66±12,73)% проти (33,11±8,01)% у дітей першої контрольної групи та у групі другого контролю склав – (35,66±7,59)%. З вище наведеного видно, що у новонароджених дітей, які народились від матерів, котрі отримували ЛЦТ, рівень реакцій клітинно-опосередкованого імунітету значно вищий. Слід зазначити, що в усіх трьох групах спостереження коефіцієнт ексцесу був позитивний і наближався до одиниці (0,51, 0,82 і 0,79 відповідно), що свідчить про те, що більшість показників, які вивчались, були близькі до середньої даної субпопуляції.

Рівень СD8+ лімфоцитів у нашому спостереженні в усіх обстежених дітей, як за параметричними, так і непараметричними критеріями не відрізнявся. Коефіцієнт ексцесу дорівнював у основній –1,63, 1 контрольній -1,61 та 2 контрольній групі -0,44. Таким чином, у нашому спостереженні дозрівання цитотоксичних Т-лімфоцитів у плода не залежало від характеру перебігу вагітності та виду профілактики ускладнень вагітності у матері (М. Земсков, В. А. Анохин, С. Д. Полякова, 1992).

Рівень В-лімфоцитів, які визначаються по експресії молекули СD20+ у обстежених дітей за критерієм Стюдента виявився недостовірним. При порівнянні непараметричними критеріями коефіцієнт ексцесу склав у основній групі -0,12, у дітей 1 контрольної групи 1,08 та –0,10 у 2 контрольній групі спостереження.

Рівень IgM у сироватці крові дітей основної групи дорівнював 0,760,29 г/л, у першій контрольній 1,070,25 г/л (р<0,4) і 0,440,31 г/л у дітей другої контрольної групи. В основній групі негативний коефіцієнт ексцесу, який наближався до нуля (-0,16), свідчить про розподіл близький до нормального, у першій контрольній групі позитивний коефіцієнт ексцесу по значенню більше одиниці (1,7), що свідчить про наближення більшої кількості показників до середньої величини. У другій контрольній групі негативний за значенням, більший за одиницю коефіцієнт ексцесу (-1,7) демонструє наявність у групі двох протилежних субпопуляцій відмінних від середньої величини, з переважанням більш низьких показників. Вищий рівень IgM у дітей із основної групи свідчить про пренатальну стимуляцію синтеза антитіл у плода при ускладненому перебігу вагітності.

За даними непараметричних статистичних показників рівень IgG у сироватці крові виявився достовірно більш високим у новонароджених дітей основної групи порівняно з першою контрольною групою (-0,29 і 1,58) та майже не відрізнявся від IgG у дітей другої контрольної групи (0,9). Можна відзначити, що ЛЦТ сприятливо вплинула на транспортну функцію плаценти (Г. А. Старостина, 1992).

При використанні моментів розподілу 111 і 1V порядка рівень фагоцитозу був достовірно більш високий у дітей основної групи та 2 контрольної групи, ніж у дітей 1 контрольної  групи (-0,77, 1,22 та -1,33 відповідно).

Рівень НСТ-теста за непараметричними критеріями наближався до нулю у дітей основної групи порівняно з дітьми першої контрольної групи та майже не відрізнявся від показників дітей другої контрольної групи (-0,05, 1,67 та 1,29).

При дослідженні рівня ІL-1 в у крові обстежених дітей були відмінності. У основній групі і у другій контрольній групі коефіцієнти ексцесу позитивні та більше одиниці (1,76 та 1,18 відповідно), що свідчить про наявність у даних групах наближення більшості показників до значення середньої арифметичної а середні арифметичні у цих групах складають 475,61 нг/мкл в основній групі та 475,55 нг/мкл у другій контрольній групі порівняння. В той же час як у першій контрольній групі коефіцієнти ексцесу негативні та більші за одиницю (-1,57), що відображає достатньо значне розділення двох субпопуляцій: з більшими значеннями та меншими порівняно з середньою арифметичною, яка у даній групі склала 709,16 нг/мкл. Підвищений рівень даного цитокіну свідчить про порушення вегетативної реактивності і адаптаційних механізмів у перші дні життя (Е. А. Варюшина, А. Ю.Котов та інші, 2000).

Проведені нами дослідження стану вегетативного гомеостазу за допомогою кардіоінтервалографії показали, що у дітей, чиї матері отримували стандартну терапію ускладнень перебігу вагітності, була виражена вихідна гіперсимпатикотонія (ІН-1 = (288,95±83,33) ум.од. проти (807,19±213,9) ум. од. у дітей, чиї матері отримували ЛЦТ у період вагітності, р<0,05), що загрожує розвитком зриву адаптації.

Таким чином, використання ЛЦТ для профілактики і лікування ускладнень перебігу вагітності у жінок веде до підвищення адаптаційних можливостей їх дітей.

У дітей, матері яких отримували ЛЦТ під час вагітності, частота зустрічаємості ряду захворювань на першому році життя була значно нижчою у порівнянні з дітьми, чиї матері отримували стандартну терапію. Так, значно частіше у порівнянні з основною групою і другою контрольною групою порівняння, діти першої контрольної групи на першому році життя хворіли ГРВІ, у декілька разів частіше у них були захворювання бронхо-легеневої системи у вигляді гострого бронхіту і пневмонії, більш ніж у три рази частіше у них зустрічались і інші гострі інфекційні захворювання як вірусної, так і бактеріальної етіології (кон’юнктивіт, ангіна, отит, лімфаденіт). Значно частіше були виявлени анемія, атопічний дерматит і харчова алергія.

Оцінка фізичного розвитку в 1 рік за допомогою центильних таблиць показала, що середній фізичний розвиток мали в основній групі 65% дітей, у першій контрольній - 46% (р<0,05), і 78,5% другій контрольній групі.

Виявлено, що на першому році життя серед дітей, чиї матері отримували ЛЦТ була достовірно більша кількість дітей, які увійшли у першу групу нервово-психічного розвитку (НПР) (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка нервово-психічного розвитку

обстежених дітей у віці 1 рік

Групи нервово-

психічного

розвитку | Групи обстежених дітей

Одиниці виміру |

Основна

група

n=140 | 1 контрольна група

n=67 | 2 контрольна група

n=65

І група | абс. ч.

% | 108

77,1±3,5

р1 <0,001; p2<0,7 | 31

46,3±6,0 | 50

76,0±5,2

ІІ група | абс. ч.

% | 28

20,0±3,3

р1 <0,001; p2<0,6 | 26

38,8±5,9 | 12

18,4±4,7

ІІІ група | абс. ч.

% | 4

2,9±1,4

р1 <0,001; p2<0,7 | 10

14,9±4,3 | 2

3,0±2,0

ІV група | 0 | 0 | 0 | 0

Примітки:

1. р1 порівняно з І контрольною групою;

2. р2 порівняно з 2 контрольною групою.

Кількість дітей з затримкою у розвитку на 1 і 2 епікризних термінах у основній групі була також достовірно менше, ніж дітей у першій контрольній групі і наближалась до другої контрольної групи.

Затримка становлення рухових функцій у дітей, чиї матері отримували ЛЦТ відзначалась значно рідше, так лише (5,7±1,8)% малюків даной групи почали тримати голову пізніше на 1-2 епікризових термінах, у той час, як у першій контрольній групі таких дітей було (14,9±4,3)% (р<0,05).

Таким чином, дослідження показало, що застосування ЛЦТ значно знижує ризик передчасних пологів, розвиток тяжких ускладнень перебігу вагітності, покращує матково-плацентарний кровообіг, що в свою чергу впливає на характер і частоту зустрічаємості ряду перинатальних захворювань. ЛЦТ покращує неонатальну клініко-імунологічну адаптацію новонароджених, сприяє дозріванню імунної системи, що попереджує розвиток гострих інфекційних захворювань на першому році життя, сприяє нормальному фізичному і нервово-психічному розвитку дитини.

Доцільно проводити цю терапію матерям з ускладненим перебігом вагітності та в групах підвищеного перинатального ризику з метою профілактики, що позитивно впливає на розвиток новонароджених та подальший їх розвиток.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – оцінки особливостей клініко-імунологічної адаптації, стану здоров’я та розвитку новонароджених та дітей першого року життя, матері яких отримували лімфоцитотерапію під час вагітності.

1. ЛЦТ під час вагітності покращує пренатальний онтогенез, а саме знижується кількість дітей з внутрішньоутробною гіпотрофією в 1,8 рази, морфо-функціональною незрілістю в 4 рази, гіпоксичним ураженням ЦНС в 3 рази, тощо. У цих дітей покращується адаптоздатність до навколишнього середовища, що підтверджується меншою втратою ваги в перші дні життя та швидким її відновленням.

2. Загальна захворюваність новонароджених від матерів, які отримували ЛЦТ, достовірно нижче, ніж у дітей, матері яких отримували традиційну терапію.

3. Розвиток гемолітичної анемії внаслідок ізоімунного конфлікту по АВО системі у новонароджених матері, яких отримували ЛЦТ спостерігався в два рази рідше, ніж у дітей, матері яких мали традиційну терапію.

4. Застосування ЛЦТ у вагітних впливає на зрілість клітинно-опосередкованого імунітету у немовлят при народженні, підвищує функціональну активність фагоцитуючих клітин, збільшує супресорну направленість імунітету, підвищує захисні властивості гуморальної ланки імунітету, що сприяє поліпшенню стійкості організму до інфекційних та алергічних захворювань.

5. Доведено, що у дітей, матері яких отримували ЛЦТ під час вагітності, відсутня активізація цитокінової системи, котра мала місце у дітей, від ускладнених вагітностей і проявлялася високим рівнем інтерлейкіну-Ів в крові, що обумовлює катаболічний ефект, активізацією симпатичного відділу ВНС, підвищення нерво-рефлекторного збудження.

6. У дітей від матерів, яким проводилась імунокорекція, відмічається більша збалансованість вегетативного гомеостазу, порівняно із дітьми від матерів з ускладненнями вагітності, для яких було характерно: підвищення випадків вихідної гіперсимпатікотонії, асимпатикотонічної реактивності, що веде до порушення адаптаційних механізмів дитини.

7. Застосування ЛЦТ у вагітних сприяє зниженню загальної і імуноопосередкованої захворюванності, покращує показники фізичного та нервово-психічного розвитку у їх дітей на першому році життя.

Практичні рекомендації

1. З метою зниження перинатальної захворюваності новонароджених дітей від матерів з ускладненим перебігом вагітності, доцільно використовувати лімфоцитотерапію в ранніх строках гестації (до 20 тижнів).

2. Для визначення ступеню функціональної зрілості імунної системи у дітей від матерів з ускладненною вагітностю важливо визначати в крові рівень CD4+ клітин, які відіграють велику роль в усіх імунних реакціях.

3. З прогностичною цілью проводити визначення протизапального цитокіна (інтерлейкіна 1?) у крові новонароджених, матері яких мали імунозалежні ускладнення вагітності.

4. З метою профілактики порушень імунного статусу дітей, які народились від матерів з ускладненним перебігом вагітності, і відносяться до групи часто хворіючих, рекомендується застосування лімфоцитотерапії їх матерів під час наступної вагітності.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Вплив внутрішньоутробної імуномодуляції на розвиток дітей першого року //Буковинський медичний вісник. – 2000. - № 2-3. – С. 160-161.

2. Актуальні питання імунологічних взаємовідносин між матір’ю та плодом при перебігу патології вагітності та шляхи її імунокорекції //Вісник ”Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Полтава. – 2001. – Том 1, Вип. 1-2. – С. 5-8.

3. Вивчення ранньої неонатальної адаптації та імунного стану новонароджених дітей після проведення немедикаментозної імуноцитотерапії у матерів з різними ускладненнями вагітності //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2001. – Вип. 10. – С. 42-47.

4. Стан імунітету новонароджених дітей від матерів, імунізованих лімфоцитами чоловіка з метою профілактики ускладнень перебігу вагітності //Перинатологія та педіатрія. – 2002. - №3. – С. 22-24 (Співавт. Траверсе Г. М.). (Дисертантом сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження дітей від матерів, які мали імунозалежну патологію під час вагітності).

5. Особливості фізичного розвитку дітей, матері яких отримували лімфоцитотерапію під час вагітності //Матеріали конференції ”Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів”. – Чернівці, 1999. – С.169-170.

6. Вивчення імунного стану новонароджених та дітей першого року життя, матері яких під час вагітності отримували лімфоцитотерапію //Проблеми екології та медицини. – 1999. – Т. 3, № 2. – С. 11. (Співавт.: Пікуль К. В., Діденко В. П.). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження дітей, самостійно - статистична обробка отриманих даних).

7. Вивчення ролі ендогенних факторів у виникненні та клінічному перебігу патології органів травлення у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 4. – С. 103-104 (Співавт.: Забайрачний М.М., Гладка Г. М., Ройко Н. В., Чіп Ю. Б.). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження дітей, самостійно – статистична обробка матеріалу).

8. Вплив лімфоцитотерапії на стан здоров’я новонароджених та дітей першого року життя //Матеріали науково-практичної конференції лікарів-інтернів та магістрів ”Актуальні питання клінічної медицини”. – Полтава, 1999. – С. 22-23. (Співавт. Баженова А. В.). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження новонароджених та дітей першого року життя від матерів з лімфоцитотерапією, самостійно – статистична обробка отриманих даних, висновки).

9. Клінічна характеристика стану новонароджених, матерям яких проводилась імуномодуляція лімфоцитами чоловіка //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Екологія і здоров’я дітей”. - Чернівці, 1999. – С. 70-71 (Співавт.: Юзько О. М., Дудченко А. А., Соболєва Л. І., Ротар О. М.). (Дисертантом сумісно виконана статистична обробка отриманих даних, самостійно – підведені підсумки дослідження).

10. Вплив імунізації алогенними лімфоцитами на перебіг вагітності і стан новонароджених //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2000. – С. 526-528 (Співавт.: Юзько О. М., Бегаль Л. В., Пересунько О. П., Лакуста Н. М., Андрієць О. А.). (Дисертантом сумісно оформлені висновки, самостійно – виконане клінічне обстеження дітей).

11. Ефективність немедикаментозної імунокорекції при деяких ускладненнях вагітності //Матеріали V111 конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Львів –Трускавець, 2000. – С. 153-154 (Співавт.: Дудченко А. А., Юзько О. М., Бегаль Л. В., Ротар О. М., Мартинюк О. І.). (Дисертантом сумісно написані висновки, самостійно – статистична обробка даних).

12. Неонатальная адаптация новорожденных после иммуномодулирующей терапии осложненной беременности у матерей //Тези доповідей 1V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернополь. – 2000. – С. 213.

13. Особливості катамнезу дітей, матері яких отримували лімфоцитотерапію під час вагітності //Матеріали V111 конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Львів –Трускавець, 2000. – С. 154-155.

14. Особливості перебігу неонатального періоду новонароджених від матерів, які під час вагітності отримували імунокорегуючу терапію //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей”. - Полтава, 2000. – С. 43-45 (Співавт. Цвіренко С. М.). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження, впровадження в практику даної терапії, самостійно – підсумки дослідження, висновки).

15. Стан гуморального імунітету у новонароджених дітей, матері яких отримували лімфоцитотерапію під час вагітності //Тези доповідей V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернополь. – 2001. – С. 98-99 (Співавт. Чопорова О.). (Дисертантом сумісно виконані імунологічні дослідження новонароджених від матерів з лімфоцитотерапією, самостійно - статистична обробка даних, висновки).

16. Стан імунної системи у немовлят при ускладненому перинатальному онтогенезі //Проблеми екології та медицини. – 2002. – Том 6, №3-4. – С. 36-37 (Співавт. Траверсе Г. М.). (Дисертантом сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження немовлят, самостійно – статистична обробка отриманих даних, висновки).

17. Дудченко Т. М., Громова А. М., Бегаль Л. В. Спосіб перинатальної імунопрофілактики адаптаційних порушень новонароджених та дітей раннього віку життя // Патент України №40432 А від 16.07.01.

Анотація

Дудченко Т. М. Клініко-імунологічні особливості адаптації новонароджених від матерів, які отримували лімфоцитотерапію під час вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено питанням адаптації і стану здоров’я новонароджених та дітей першого року життя від матерів, які отримували лімфоцитотерапію (ЛЦТ) під час вагітності, на основі поглибленого вивчення особливостей клініко-імунологічних показників. Встановлено, що на сьогодні серед чинників, які сприяють розвитку дезадаптації новонароджених, головне місце займає патологія перебігу вагітності. Імунний статус дітей залежить від лікування їх матерів під час вагітності. Так, у дітей, матері яких отримували ЛЦТ під час вагітності відмічається підвищення вмісту зрілих Т – лімфоцитів, кількісті рівня Ig G, Ig М та рівня НСТ – тесту.

Виявлений прямий кореляційний взаємозв’язок між рівнем інтерлейкіну 1 – в з показниками вегетативного гомеостазу.

Діти першої контрольної групи, матері яких не отримували ЛЦТ, значно частіше хворіли ГРВІ, захворюваннями бронхо-легеневої системи, відмічалась більш висока частота анемії, рахіту, алергічних захворювань.

Застосуваня ЛЦТ у вагітних сприяє загальної захворюваності, покращує показники фізичного та нервово-психічного розвитку у їх дітей на першому році життя.

Ключові слова: новонароджений, вагітність, адаптаційні можливості, імунний статус, інтерлейкін, гостра респіраторна вірусна інфекція.

Аннотация

Дудченко Т. Н. Клинико-иммунологические особенности адаптации новорожденных от матерей, которые принимали лимфоцитотерапию во время беременности. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. – педиатрия. Харковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харков, 2003.

Диссертация посвящена вопросам адаптации и состоянию здоровья новорожденных та детей первого года жизни от матерей, которые получали лимфоцитотерапию (ЛЦТ) во время беременности, на основе углубленного изучения клинико-иммунологических показателей. Иммунный статус детей зависит от лечения их матерей во время беременности. Так, у детей, матери которых получали ЛЦТ во время беременности отмечается увеличение содержания зрелых Т – лимфоцитов, количества уровня Ig G, Ig М и уровня НСТ – теста.

Установлено, что у новорожденных (первая контрольная группа), матери которых не получали ЛЦТ количество интерлейкина 1- ? в крови повышается. Выявлена прямая корреляционная связь между уровнем интерлейкина 1- ? с показателями вегетативного гомеостаза.

Первая контрольная группа детей, матери которых не получали ЛЦТ, чаще болели ОРВИ, заболеваниями бронхо-легочной системы, отмечалась высокая частота анемий, рахита, аллергических заболеваний. Большая часть детей основной группы вошли в первую группу нервно-психического развития (НПР) в отличии от первой контрольной группы.

Проведенный анализ данных клинического обледования 192 новорожденых, 265 детей первого года жизни и иммунологического обследования 57 новорожденых показал, среди причин, которые способствуют развитию дезодаптации главное место занимает патология течения беременности: угроза прерывания, конфликт по АВО – системе, гестозы, анемии беременных. Результаты показывают, что во время беременности снижается негативное влияние на плод вследствии нарушения материнско-плодового кровообращения, что несомненно, может положительно отразится на адаптационных возможностях ребенка. Общая заболеваемость среди новорожденных от метерей