ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

Діуліна Віра В’ячеславівна

УДК 378:37.13.42:37.034-057.17

СОЦІАЛЬНО - ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА

У СФЕРІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.05 - соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ХАРКІВ - 2003 р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Нечепоренко Лідія Сергіївна,

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна, завідувач

кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Капська Алла Йосипівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова , завідувач кафедри

соціальної педагогіки.

кандидат педагогічних наук, доцент

Нагорний Юрій Миколайович,

Харківська державна академія культури,

завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Провідна установа: Інститут педагогіки і психології професійної освіти

АПН України, відділ педагогічних технологій

неперервної педагогічної освіти, м.Київ

Захист відбудеться “ 4 ” березня 2003 року о " 14 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.19 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи,4,ауд. 6-82.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м.Харків, пл.Свободи,4).

Автореферат розісланий “ 3 ” лютого 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.В.Гапон

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Історичні умови розбудови нашої незалежної держави супроводжуються не тільки кардинальними змінами в її соціально-економічній системі і впровадженні ринкових принципів функціонування національної економіки, але й у докорінному перегляді морально-етичних основ суспільного життя і відносин у соціумі. Сучасні соцiально-економiчнi, соціокультурні умови розвитку суспільства та підвищена увага до формування національної самосвідомості спричинили фактичну відмову від тих норм і принципів міжособистісних стосунків, які прищеплювались народові за радянських часів. Відсутність же альтернативної сучасної національної етичної системи та відповідних їй моральних цінностей призводить до занепаду духовності та традиційної моральної культури, яка в Україні формувалась століттями як передумова гармонійного життя людей у суспільстві.

Необхідність остаточного подолання соціально-економічної кризи, в якій продовжує перебувати Україна, створення умов для забезпечення її сталого розвитку з тенденціями інтеграції у світовий і, насамперед, європейський економічний, правовий та культурний простір, вимагає комплексного розв'язання сукупності складних завдань. Для цього замало обмежитися лише соціально-економічними проблемами, вирішення яких втрачає сенс, якщо відсутні загальноприйняті міжлюдські морально-етичні стосунки. За таких умов зростає роль формування відповідної морально-етичної парадигми сучасного керівника та прищеплення її норм і принципів у процесі професійної підготовки фахівців, здатних реалізувати себе у сфері управлінської діяльності.

Незважаючи на поширене декларування духовного i морального відродження у формуванні особистості молодої людини, утвердження дійсно гуманістичних цінностей загальнолюдського та національного характеру, до цього часу не виявленi дієві педагогічні умови, якi б продуктивно впливали на цiннiсне самовизначення iндивiдуальностi з наступним інтегруванням її в культурний простір. У масовій практиці вихованцям, як i раніше, пропонується роль об’єктів педагогічного впливу, а не активних суб'єктів соціального життя.

Проблематика цього дослідження передбачає теоретичне осмислення i практичнi підходи до закономірностей формування культури особистості; пошук нових ефективних форм i методів вирішення життєвоважливих для нашого суспільства завдань: з’ясування умов, факторів роботи в педагогічній діяльності — з орієнтацією на розвиток високої загальної i морально-етичної культури майбутнього керівника; створення на реальнiй матерiальнiй базi суспiльства умов для пiдвищення якостi пiдготовки молодших спеціалістів. Вiд результатiв вирiшення цих завдань залежать перспективи розвитку країни, її роль i мiсце у свiтовiй суспiльнiй системi.

Проблема пiдготовки студентiв у вищих навчальних закладах І рiвня акредитації до майбутньої управлiнської діяльності є новою і тому потребує орієнтації на новi дидактичнi напрямки, теорiї, концепцiї, аналiз деструктивних чинникiв рiзноманiтних видiв дiяльностi. Перетворення вимагають гуманiстичної спрямованості та орiєнтації на гармонiйний розвиток творчої особистостi вихованця в цiлому, а не на окремi показники розвитку його iнтелектуальної сфери.

Основна мета сучасної освіти, як відзначено у законі України "Про освіту", полягає у формуванні всебічно розвиненої людини як вищої цінності суспільства. Таке завдання вимагає для підготовки керівників ХХI ст. створення відповідних умов, тому що гармонійний розвиток людини передбачає підготовку високоосвіченої, професійно спрямованої, високоморальної особистості, здатної реалізувати виробничі завдання, але й мати затишок у приватному житті.

Особливiстю теоретичної розробленостi проблеми формування морально-етичної культури студента як майбутнього керiвника є те, що вона перебуває на межі багатьох наук: фiлософiї, психологiї, педагогiки, соцiологiї, культурологiї, менеджменту та iн. Тому спостерігаються розходження у пiдходах до вивчення питання. У фiлософськiй науцi розвиток моральних якостей особистостi керівника пояснюється суспiльними вiдносинами, i процес формування особистостi при цьому залежить вiд її позицiї як суб’єкта у сучасних соцiально-економiчних умовах (В.Афанасьєв, В.Бокарев, Л.Буєва, А.Омаров, Т.Смирнов та ін.). Вiтчизнянi та зарубiжнi економiсти та спецiалiсти у галузi управлiння (Г.Дмитренко, А.Кисельов, В.Луговий, А.Попов, О.Пономарьов, О.Романовський, В.Шепель, Р.Блейк, Т.Бойдел, П.Вейл, П.Друкер, Ф.Тейлор, А.Файоль та iн.) акцентують увагу на аналiзi управлiнської дiяльностi та її впливі на ефективнiсть функцiонування об’єкта управлiння; культурологи ( I.Вiтаньї, М.Епштейн, М.Каган, М.Коул, Н.Крилова, Ю.Лотман, Е.Маркарян, Л.Уайт та iн.) — на загальнiй культурi керiвника; соцiальнi психологи (С.Бочарова, Е. Берн, Д.Кайдалов, I.Кон, М. Коул, Б.Паригiн, М.Удальцова та iн.) звертають увагу на особистiснi характеристики культури керiвника як провiднi.

У сучасній педагогiчнiй лiтературi розкриваються принципи, змiст i методика морального виховання учнiв, пiдлiткiв, молодi у процесi рiзних видiв дiяльностi (А.Бойко, В.Білоусова, Г.Ващенко, Н.Дем'яненко, І Надольний, Л.Нечепоренко, І.Харламов, Н.Щуркова та ін.), визначаються основнi напрямки удосконалення процесу морального виховання молодi у концепцiях культурологічного (Г.Дегтярьова, Н.Крилова, Ю.Нагорний та ін.), системного (В.Афанасьєв, Л.Буєва, I.Зязюн, Н.Кузьмина та ін.), комплексного (О.Архангельський, Ю.Бабанський та iн.) та інших пiдходів до цієї проблеми.

Водночас досліджуються особливості процесу управлiння моральним розвитком особистостi (Є.Бабосов, Б. Бiтiнас, А.Донцов, Л.Рувинський та ін.), методи вивчення вихованостi молодi (I.Звєрєва, Л.Коваль, П.Фролов та ін.). Таким чином, можна стверджувати, що в основному створенi теоретичнi i методичнi передумови розробки цiлiсної концепцiї вдосконалення процесу морального виховання школярiв, студентiв i молодi та шляхiв її реалiзацiї.

Разом з тим у сучасних умовах потребує особливої уваги дослідження проблеми формування морально-етичної культури майбутнього керiвника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації, оскільки недостатня теоретична та практична розробленість цієї проблеми негативно позначається на якості управлінської діяльності керівників початкового і середнього кола управління. Дослідження показує, що в сучасній педагогічній діяльності організація навчально-виховного процесу за допомогою традиційних форм роботи викладачів не приводить до бажаного результату у зв’язку з тим, що у педагогiчнiй практицi не уточненi теоретико-методологiчнi пiдходи до морально-етичного формування особистостi студента як майбутнього керівника у нових соцiальних умовах.

Таким чином, актуальнiсть дослiдження пояснюється:

-потребами вищих навчальних закладiв у розробцi системи реалiзацiї соціально-педагогiчних умов формування морально-етичної культури майбутнього керiвника у сфері управлінської діяльності;

-недостатньою теоретичною i методичною розробкою проблеми морально-етичного формування культури особистостi майбутнього керiвника в сучасних умовах;

-важливістю соціального фактора в діяльності установи, керівника.

Врахування актуальності вказаної проблеми та недостатності її розробленості, а також результатів аналiзу можливостей, закладених в навчально-виховному процесi вищих навчальних закладiв І рiвня акредитацiї, зумовило обрання теми нашого дослiдження “Соцiально-педагогiчнi умови формування морально-етичної культури майбутнього керiвника у сфері управлінської діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацiйне дослiдження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослiдної роботи кафедри педагогiки Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н.Каразiна за темою: ”Формування особистiсної культури студента як складника правильного вибору” (держреєстрацiя №019 U 002253).

Об’єкт дослiдження: процес формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищому навчальному закладі І рівня акредитації.

Предмет дослiдження: соціально-педагогічні умови формування морально-етичної культури майбутнього керiвника у вищому навчальному закладі І рівня акредитації.

Мета дослiдження: дослідити ефективні соціально-педагогічні умови процесу формування морально-етичної культури студентів як майбутніх керівників.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що організація навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі І рівня акредитації повинна спрямовуватись на забезпечення соціальної і професійної мобільності, конкурентноспроможності спеціалістів, які мають реалізуватись як у сфері професійної, так і у сфері управлінської діяльності. Під час організації навчального процесу у вищих навчальних закладах необхідно враховувати досвід традиційної системи організації навчально-виховного процесу, вимоги до функціонування закладів вищої освіти, сучасні соціально-економічні та соціокультурні умови, перспективи й тенденції розвитку суспільства, що визначають необхідний якісний рівень підготовки вже не просто кваліфікованого фахівця, а високоосвіченої і, головне, високоморальної особистості, спроможної реалізуватись у професійній сфері, у приватному та сімейному житті.

Гiпотеза дослiдження полягає в тому, що рiвень морально-етичної культури майбутнього керiвника буде пiдвищуватись, якщо у процесi навчально-виховної роботи створювати умови позитивного соціокультурного середовища, сприяти гуманiзацiї міжособистісних відносин, дотримуватись iндивiдуально-особистiсної орiєнтацiї під час органiзацiї науково-дослiдної роботи, активізувати самостійне оволодіння знаннями, уміннями і навичками моральної поведінки; підвищувати творчу й трудову активність у позааудиторній діяльності.

Вiдповiдно до мети й гiпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан проблеми щодо формування морально-етичної культури майбутнього керівника в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів.

2. З'ясувати особливості управлінської діяльності фахівця-залізничника.

3. Побудувати й теоретично обґрунтувати модель формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищому навчальному закладі І рівня акредитації.

4. Виявити дієві соціально-педагогiчні умови формування морально-етичної культури студентів як майбутніх керівників у сфері управлінської діяльності;

5. Створити засоби педагогічного впливу на соцiокультурне середовище студентів з метою ефективного формування їхньої морально-етичної культури;

6. Розробити тематичний план, навчальну програму та методичні рекомендації щодо формування основ морально-етичної культури майбутнього керiвника у сфері управлінської діяльності та впровадити їх у діяльність вищих навчальних закладів І рівня акредитації.

Методологiчну основу дослідження становлять закони й принципи теорiї загальнонаукового пiзнання, теорії управління, основні положення філософії освіти, соціології, культурології, психології, педагогіки щодо наукової організації навчально-виховного процесу з метою підвищення ефективності формування морально-етичної культури молодших спеціалістів; уявлення про цiлiснiсть управлiнської дiяльностi, особистісно-орієнтовний і системно-діяльнісний пiдходи до вивчення предмета дослiдження.

Теоретичною основою дослідження є ідеї та висновки щодо теорії та практики педагогіки вищої школи (А.Бойко, С.Гончаренко, І.Зязюн, А.Капська, Л.Нечепоренко, І.Підласий, С.Сисоєва та ін.); теорії культури (О.Арнольдов, М.Каган, Е.Маркарян, В.Межуєв, та ін.); концепції про системний аналiз соцiальних (В.Афанасьєв, Л.Буєва) та навчально-виховних проблем (Б.Лихачов, Є.Ільїн, Т.Ільїна, І.Харламов та ін.); теоретичних та методичних основ та тенденцій розвитку економічної освіти в сучасних умовах (П.Друкер, І.Прокопенко, Г.Щокін та ін.); продуктивнi iдеї сучасної науки у створеннi особистiсно-орiєнтованих освiтнiх технологiй (К.Абульханова-Славська, О.Асмолов, І.Бех, В.Давидов, І.Зимня, І.Кон, О.Савченко, І.Якиманська та ін.); розробки проблем формування культури особистостi (А.Донцов, І.Зязюн, Н.Крилова, Л.Нечепоренко, Н.Ничкало та ін.)

Методи дослiдження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані методи: а) теоретичні: вивчення педагогічної, психологічної, історичної, філософської, соціологічної, економічної, культурологічної літератури та інших джерел з досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення передового педагогічного досвіду; аналіз навчальних планів, програм спеціальних та фахових навчальних курсів, іншої навчально-методичної документації для здійснення аналізу стану проблеми, що досліджувалася; б)емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, тестування, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); прогностичні (моделювання, експертні оцінки); експериментальні (констатуючий, формуючий і контрольний експерименти); кількісна і якісна обробка даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось поетапно, протягом 1995-2002 років.

На першому етапі (1995-1997рр.) вивчався стан дослідження вказаної проблеми в її теоретичному і прикладному аспектах. Було розроблено програму й методику дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Здійснювалось вивчення стану формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації. Організовано творче об'єднання студентів Харківського технікуму залізничного транспорту "Друзі літератури і театру".

На другому етапі (1997-2001 рр.) було розроблено і теоретично обґрунтовано поняття "управлінська діяльність", визначено її зміст. Вивчались дидактичні аспекти досліджуваної проблеми, здійснювався аналіз стану формування морально-етичної культури в загальній системі підготовки молодших спеціалістів до самостійної управлінської діяльності на підприємствах залізничного транспорту. Запропоновано варіанти експериментальних планів факультативних спецкурсів з основ морально-етичної діяльності керівника та науково-дослідної роботи. Укладена угода щодо проходження студентами Харківського технікуму залізничного транспорту трудової суспільно корисної практики у Міжнародному дитячому центрі "Артек". Здійснено експериментальну перевірку розробленої методики констатуючого й формуючого експерименту, систематизовано, проаналізовано та узагальнено основні експериментальні дані в теоретичному і прикладному аспектах, проведено апробацію результатів дослідження.

На третьому етапi (2001-2002 рр.) було проаналізовано матеріали контрольного експерименту, узагальнено його результати, систематизовано й узагальнено весь дослідницький матеріал, викладено результати дослідження в рукописі дисертаційної роботи та наукових публікаціях.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Харківському технікумі залізничного транспорту, Харківському автомобільно-шляховому технікумі, Міжнародному дитячому центрі "Артек". Дослідженням охоплені студенти, викладачі й керівники різних ланок управління підприємств залізничного транспорту (844).

Наукова новизна одержаних результатiв:

- вперше було виявлено соціально-педагогічні умови формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності; з'ясовано роль залізниці як соціокультурного явища і особливості діяльності фахівця-залізничника, а також сутнiсть i роль морально-етичної культури в дiяльностi керівника початкового й середнього кола управління підприємств залізничного транспорту; досліджено процес формування морально-етичної культури студента як майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації;

- розроблено й обґрунтовано методику створення соціокультурного середовища для формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації;

- визначено можливості підготовки студентів-залізничників до ефективної самостійної управлінської діяльності на підприємствах залізничного транспорту.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

-обґрунтовано необхідність спеціально організованої навчально-виховної роботи в різних видах аудиторної та позааудиторної діяльності студентів для формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації;

-уточнено суть поняття "управлінська діяльність молодших спеціалістів залізничної галузі";

-побудовано модель формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації;

-сформульовано поняття "морально-етична культура керівника-залізничника".

Практичне значення одержаних результатiв визначається тим, що розроблено і впроваджено:

- методичні рекомендації щодо формування морально-етичної культури студентів в умовах навчально-виховної та різних видів позааудиторної діяльності для керівників, методистів та викладачів вищих навчальних закладів І рівня акредитації;

- методичні рекомендації щодо змісту управлінської діяльності молодших спеціалістів залізничної галузі для студентів та викладачів вищих навчальних закладів І рівня акредитації;

- методичні рекомендації щодо створення ефективного соціокультурного середовища в вищих навчальних закладах для керівників, методистів, класних керівників та керівників виробничої та суспільно-корисної практики;

- спецкурс "Морально-етичні основи діяльності керівника" для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, слухачів курсів перепідготовки працівників освіти.

Основні положення і рекомендації щодо організації формування морально-етичної культури студентів як майбутніх керівників впроваджувались: у Харківському технікумі залізничного транспорту (довідка №265/01 від 04.10.2002р.), Харківському бізнес-коледжі (довідка №336/1 від 01.10.2002р.), Харківському державному академічному театрі ляльок ім. В.А.Афанасьєва (довідка №158/02 від 15.09.2002р.), Міжнародному дитячому центрі "Артек" (довідка № 1-11-871 від 14.11.2002р.).

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи здобувачка особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій, займаючись викладацькою, науково-методичною та організаторською діяльністю у технікумі залізничного транспорту.

Особистий внесок полягає в тому, що:

- вперше здійснена спроба дати цілісний аналіз теоретичних i практичних засад щодо формування морально-етичної культури студентів як майбутніх керiвникiв-залізничників у сфері управлінської діяльності;

- визначено особливості ролі залізниці як соціокультурного явища і сутності управлінської діяльності фахівців-залізничників;

- проведена апробація різних варіантів педагогічних завдань з метою виявлення оптимальних соцiально-педагогiчних умов органiзацiї спільної діяльності студентів та викладачів щодо створення сприятливого соціального середовища, у якому відбувається формування морально-етичної культури;

- запропоновано оригінальну методику формування морально-етичної культури майбутнього керiвника у сфері управлінської діяльності;

- розроблено програму спецкурсу "Морально-етичні основи діяльності керівника" для викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена обґрунтованим методологічним підходом до розв’язання проблеми, системним аналізом значної кількості науково-методичних джерел з проблем підготовки кваліфікованих молодших спеціалістів до управлінської діяльності на підприємствах залізничного транспорту; опорою на найновіші досягнення педагогіки, соціології, психології, вивченням i узагальненням передового педагогічного досвіду, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті i завданням, якісною i кількісною обробкою результатів експерименту.

На захист виносяться:

1.Розроблені й теоретично обґрунтовані зміст і структура формування морально-етичної культури студента як майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності.

2.Теоретично обґрунтовані соціально-педагогічні умови щодо формування морально-етичної культури студентів.

3.Методика формування морально-етичної культури студента як майбутнього керівника шляхом створення відповідного соціокультурного середовища у вищих навчальних закладах І рівня акредитації.

Апробацiя результатiв дослiдження здiйснювалась виголошенням доповiдей на двох мiжнародних i регiональнiй наукових конференцiях: "Управління пiдприємством: дiагностика, стратегiя, ефективнiсть” (Київ -Днiпропетровськ, 2ОООр.), “Сучасні проблеми науки та освіти “ (Ужгород, 2ОО2р.), "Якісний контроль та оцінка навчальних досягнень студентів - один з дидактичних засобів управління процесом підготовки висококваліфікованих фахівців" (Харкiв,2002 р.); на засiданнях науково-практичних семiнарів у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна, Харкiвському технiкумi залiзничного транспорту та Харкiвському автомобільно-шляховому технікумі, а також у процесi викладання загальноосвiтнiх курсiв i проведення семiнарських занять з дисциплiн “Українська та зарубіжна культура”, “Зарубiжна лiтература”, факультативних спецкурсів: “Морально-етичні основи діяльності керівника”,"Основи науково-дослідної діяльності", під час роботи творчого студентського об'єднання "Друзі літератури і театру", організації трудової суспільно корисної практики у Міжнародному дитячому центрі "Артек".

Публiкацiї. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 8 одноосібних публікаціях автора, у тому числі: в 4 статтях у наукових фахових виданнях, 1 навчальній програмі , 3 тезах доповідей у збірниках матеріалів міжнародних та регіональної конференцій.

Структура i обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках. Список використаних джерел включає 295 найменувань і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступi обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, концептуальну ідею, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну значущість i практичну цінність, висвiтлено етапи роботи, сформульовано основні положення, якi виносяться на захист, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому роздiлi "Формування морально-етичної культури майбутніх керівників як соціально-педагогічна проблема" проаналізовано психолого-педагогічну, соціально-економічну, філософську, культурологічну літературу з проблеми формування моральної культури особистості студентів у вищих навчальних закладах (І рівня акредитації) у сучасних соціально-економічних умовах, підкреслено необхідність підготовки молоді до управлінської діяльності, здійснено теоретичний аналіз основних дефініцій дослідження, як-то: "культура", "етика", "мораль", "моральність", "морально-етична культура", а також "управління", “керiвник”, "лідер", “управлінська діяльність” та "соціальне середовище", "соціокультурне середовище" тощо. Висвітлено особливості діяльності фахівця-залізничника, розглянуто залежність ефективності управлінської діяльності керівника від його особистісної моральної культури, змодельована морально-етична культура керівника та побудована модель формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації. Доведено, що формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності є принципово новим підходом під час підготовки молодших спеціалістів до професійної діяльності в залізничній галузі.

Вивчення історичного аспекту розвитку науки управління дало змогу зробити висновок про те, що на сучасному етапі в управлінській діяльності вирішальне значення приділяється особистісним якостям керівника: високій моральності, дотриманню правил професійної етики, порядності, чуйності, людяності (П.Вейл, П.Друкер, Р.Кантер, В.Кнорінг, І.Кузьмін, Ю.Палеха, Т.Пітерс, В.Шепель та ін.). Адже це поліпшує мікроклімат у колективі, настрій працівників, підвищує результативність діяльності усього підприємства, сприяючи прискоренню інтеграції нашої країни в європейське співтовариство.

У розділі на основі теоретичного аналізу різних наукових джерел визначено морально-етичну культуру керівника як таке соціально-ментальне сутнісне утворення особи, яке формується у процесі навчання, виховання й самовиховання і виявляється в різних видах життєдіяльності, зокрема й управлінської. Аналіз психолого-педагогічної, соціологічної та культурологічної літератури дає можливість стверджувати, що в структурному плані морально-етична культура особистості керівника виступає якісною характеристикою морального розвитку і моральної зрілості цієї особистості, які виявляються на трьох рівнях:

1.Культура моральної свідомості, що втілюється у світоглядних позиціях.

2.Культура моральних почуттів (альтруїзм, любов, доброчинність, повага, довіра, гуманізм, співпереживання, милосердя, толерантність та ін.).

3.Культура поведінки, що характеризує конкретний спосіб діяльності управлінця. У поняття культури поведінки керівника, на нашу думку, можна включити поняття "етикет" як рівень дотримання правил, що регламентують форму та манери поведінки людини в службових відносинах та приватному житті.

Громадські вимоги до особистості сучасного керівника, складність та багатогранність управлінської діяльності зумовлюють характер i завдання процесу його фахової підготовки. Наукові дослідження вітчизняних учених у галузі педагогіки вищої школи (О.Коваленко, О.Кульчицька, В.Кудін, В.Луговий, Л.Нечепоренко, О.Пономарьов, І.Прокопенко, О.Романовський. та ін.), соціальної педагогіки (А.Капська, Л.Кондрашова, М.Лукашевич, Т.Сущенко, Ю.Нагорний, М.Приходько, В.Радул та ін.) а також у галузі теорії і практики менеджменту (О.Білорус, Г.Дмитренко, О.Кузьмин, Є.Панченко, Г.Щокін та ін.) суттєво вплинули на формування концепції дисертаційної праці й теоретичне обґрунтування соціально-педагогічних умов формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищих навчальних закладах І рівня акредитації.

На основі теоретичного аналізу ефективності функціонування сучасної організації або підприємства зроблено висновок, що в підготовці майбутніх керівників у вищих технічних навчальних закладах І рівня акредитації слід приділяти увагу формуванню в студентів педагогічних знань, умінь, навичок, які знадобляться їм у сфері управлінської діяльності. Актуальність цього питання підтверджується результатами констатуючого експерименту, який показує, що відсутність орієнтації на управлінську діяльність під час професійного навчання вважають суттєвим недоліком 82,4% керівників-залізничників початкового і середнього кола управління, не мають достатнього рівня навичок спілкування 59,4%, потребують психолого-педагогічної підготовки 76,5%. Усі опитувані погоджуються з тим, що введення спецкурсів з різних аспектів управління під час навчання є необхідною умовою для підготовки майбутнього керівника до управлінської діяльності. У вищих технічних навчальних закладах усіх рівнів акредитації необхідно ввести новий навчальний курс "Педагогіка управління" , який би розкривав сутність управлінської діяльності з педагогічної точки зору, навчав методам і прийомам педагогічного впливу на колектив з метою вдосконалення соціального управління, сприяв ефективності формування морально-етичної культури майбутнього керівника.

У дисертації проаналізовано особливості діяльності фахівця-залізничника, розкрито роль залізниці як соціокультурного явища, яке не тільки змінює навколишній світ, але й впливає на світосприйняття й світогляд кожної людини. Виявлено, що специфіка праці залізничників зумовлена тим, що кожен з них, не зважаючи на посаду, є керівником стосовно пасажирів залізничного транспорту. Від того, з якою мірою відповідальності й обов'язку ставляться залізничники до своєї справи, наскільки моральним може бути вибір виходу з будь-якої ситуації, залежить самопочуття, настрій, відчуття комфорту, економія часу, безпека кожного, хто користується залізничним транспортом.

Враховуючи специфіку професійно-управлінської діяльності, у дисертації визначено обсяг морально-етичних якостей керівника-залізничника початкового і середнього кола управління. Головними з них є: моральна свідомість, моральні переконання, самодисципліна, самовладання, чесність, принциповість, сумлінність, працьовитість, гуманізм, людяність, колективізм, доброчинність, знання моральних правил і норм і вміння використовувати їх у практичній діяльності, здоровий спосіб життя тощо.

На основі аналізу психолого-педагогічних, соціально-економічних джерел та досвіду діяльності залізниць у дисертації зроблено висновок, що формування морально-етичної культури майбутнього керівника в загальній системі підготовки студентів до управлінської діяльності — це комплексний органiзацiйно-виховний процес, що включає в себе навчання, виховання людини, її соцiалiзацiю, постійний саморозвиток і самовдосконалення. Разом з тим засвоєння студентами моральних цінностей здійснюється через призму обраної професії, тих вимог, які ставляться до діяльності, поведінки, життєвої позиції її носія. Тому, на нашу думку, в сучасних умовах ефективність формування морально-етичної культури майбутнього керівника залежить від включення студента в систему різноманітних видів суспільно та особисто корисної життєдіяльності: навчальної, пошукової, творчої, трудової тощо, в яких відбувається набуття і накопичення соціального досвіду, необхідного для виконання управлінських функцій. Результатом такого досвіду повинна стати моральна поведінка особистості студента, а потім і керівника у сфері управлінської діяльності.

У ході дослідження на основі вивчення наукової літератури зроблено висновок, що у вищих навчальних закладах слід відвести належне місце ефективному формуванню моральної культури майбутнього керівника, здійснюючи його на теренах сприятливого соціокультурного середовища як сукупності різноманітних умов життєдіяльності людини, що впливають на розвиток її моральної свідомості, почуттів, поведінки. Визначено, що соціокультурне середовище особистості -- це конкретний, безпосередньо наданий кожній людині соціальний простір, за допомогою якого вона активно включається в культурні зв'язки суспільства і набуває досвіду самостійної культурної діяльності, а також це сукупність культурних відносин, що включають тільки ті соціальні зв’язки, у яких людина виступає як суб’єкт творчої продуктивної діяльності.

Під час наукового пошуку виявлено, що у вищих навчальних закладах І рівня акредитації доцільно створити соціокультурне середовище, що складається з комплексу таких соціально-педагогічних умов, як: гуманізація і гуманітаризація навчально-виховного процесу, поєднання пошукової і творчої роботи, активна участь у трудовій суспільно корисній діяльності тощо. Тобто необхідно формувати морально-етичну культуру не тільки в процесі навчально-виховної роботи, але й у різноманітних видах позааудиторної діяльності студентів, яка має стати органічним продовженням, поглибленням навчально-виховного процесу.

У розділі подано характеристику позааудиторної діяльності студентів Харківського технікуму залізничного транспорту, що охоплює самостійну науково-дослідну роботу, діяльність у межах творчого об'єднання "Друзі літератури і театру", трудову суспільно корисну практику у Міжнародному дитячому центрі "Артек".

З метою інтегрованої оцінки морально-етичної культури майбутніх керівників було розроблено критерії виявлення та рівні їх сформованості. Система критеріїв передбачала: сформованість характерологічних ознак морально-етичної культури;, наявність професійно необхідних моральних якостей; інтерес щодо морального самовиховання, усвідомлення моральності вчинків і дій; прояви моральної поведінки у стосунках з іншими людьми.

Низький рівень сформованості морально-етичної культури мають студенти, які усвідомлюють її значення для майбутньої управлінської діяльності, мають окремі моральні якості, що проявляються в певних ситуаціях. Для їхньої поведінки характерним є репродуктивний стиль (відтворення лише тих якостей, на яких загострює увагу педагог). Нахили та інтерес щодо оволодіння морально-етичною культурою в цих студентів слабо виражені. Вони не працюють самостійно над удосконаленням моральних аспектів професійної й управлінської поведінки.

Середнім рівнем моральної сформованості характеризуються студенти, які усвідомлюють значення морально-етичної культури для майбутньої управлінської діяльності, чітко визначають характерологічні якості моралі, володіють більшістю моральних якостей і проявляють їх у міжособистісних стосунках. В окремих ситуаціях вони достатньо активні щодо оволодіння новими моральними якостями, однак, у них відсутня систематична робота над удосконаленням своєї морально-етичної культури.

До групи з високим рівнем сформованості морально-етичної культури належать студенти, які переконані в необхідності оволодіння як загальнолюдськими моральними якостями, так і професійними, потрібними для ефективного управління людьми. Вони достатньо поінформовані з проблем морально-етичної культури, мають великий інтерес до цієї проблеми, володіють розвинутими навичками моральної поведінки, активно самостійно працюють над власним моральним удосконаленням.

Під час констатуючого експерименту дослідження рівнів сформованості морально-етичної культури показало, що низький її рівень визначили в себе понад 50% респондентів, але більшість опитуваних мають інтерес до формування особистісної моральної культури (67,9%) і майже всі бажають оволодіти правилами етикету (94,8%).

Наукові пошуки також вказали на те, що педагоги розуміють необхідність підготовки студентів до управлінської діяльності, але тільки 29,4% вважають необхідним таку підготовку у процесі навчання в технікумі, а 49,7% не використовують прогресивні методи підготовки до такої діяльності. На думку 65% студентів і 43% викладачів найсприятливішим середовищем для формування морально-етичної культури є процес безпосереднього спілкування з творами літератури та мистецтва.

У другому розділі “Соціально-педагогічні умови формування морально - етичної культури в підготовці керівників-залізничників до управлінської діяльності" розглядаються завдання i зміст експериментальної роботи щодо формування морально-етичної культури студента як майбутнього керівника, подано й теоретично обґрунтовано розроблену методику формування морально-етичної культури майбутнього керівника у вищому навчальному закладі І рівня акредитації, перевірену експериментально під час навчально-виховної роботи та різних видів позааудиторної діяльності.

Урахування результатів аналізу навчально—виховного процесу та багаторiчного педагогiчного досвiду автора дозволило запропонувати оригiнальну систему різних соціально-педагогічних умов та прийомів, які об'єднуються в ефективне соціокультурне середовище, необхідне для формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності.

На основі теоретичного аналізу джерел з проблеми дослідження в розділі розроблено й обґрунтовано зміст дієвих соціально-педагогічних умов, які ефективно впливають на формування морально-етичної культури особистості майбутнього керівника (особистість педагога, гуманізація відносин між викладачем і студентами, поєднання навчально-виховного впливу з науково-дослідною роботою, факультативний спецкурс з основ морально-етичної культури керівника, діяльність творчого студентського об'єднання, суспільно корисна праця та ін.), визначено основні етапи формування морально-етичної культури (озброєння студентів гуманітарними знаннями, формування в них моральних почуттів, стимулювання застосування ними моральних знань і прояву почуттів у міжособистісних стосунках у майбутній управлінській діяльності).

У ході дослідження виявлено, що на вчинки та поведінку людини соціальне середовище впливає, передусім, через спілкування. У процесi спілкування виникають мiжособистiснi відносини — таке явище, яке формується в будь-якiй групi людей як результат їхнього психiчного взаємовiдбиття. Доведено, що як безпосередньо, так i опосередковано цi відносини сприяють, а iнколи i заважають дiяльностi групи. Вiд того, як проходить спiлкування з викладачами та товаришами, часто залежить самопочуття студента, його ставлення до навчання, викладачiв, а також до життя взагалi.

Систему підготовки студентів до управлінської діяльності й ефективного формування їхньої морально-етичної культури має реалізувати педагог. К.Ушинський вказував, що вихователь повинен стояти врівень з сучасним розвитком науки i техніки та прогресивними завданнями суспільства. . Вiд того, як педагог впливає на формування мiжособистiсних відносин i як проходить засвоєння студентами соціальних норм i ролей, залежить активність, результативність навчання та виховання, оволодіння студентами морально-етичних норм поведінки, успішність у майбутній управлінській діяльності.. В основу побудови нашої методики формування морально-етичної культури покладені діяльнісний та особистiсно-орiєнтований пiдхiд, який на противагу авторитарному навчанню створює умови, за яких студент стає суб’єктом процесу навчання. При цьому змiнюється характер відносин у ланцюжку “викладач- студент”. Дiяльнiсть викладача полягає в тому , щоб керувати дiяльнiстю студента, спрямованою на продуктивну працю, а дiяльнiсть студента, в свою чергу, - у засвоєннi iнформацiї щодо розвитку емоцiйно-цiннiсного ставлення до свiту та вiдповiдної моделi поведiнки. Гуманізація характеру відносин у ланцюжку “викладач — студент” проявляється в уважному спостереженні за власною емоцiйнiстю, iнтелектом, поведiнкою, зовнiшнiм виглядом, спiлкуванням зі студентами. Власний приклад усвiдомленого подолання негативного (намагання нiколи не показувати свiй поганий настрiй або самопочуття, неприпустимість принизливого тону , грубостi, прискiпливостi до студентiв); цiлеспрямована праця над умiнням володiти голосом, користуватися жестами, мiмiкою, пантомiмiкою в кожному окремому випадку виховує у студентiв вiдповiдну культуру поведiнки, формує стиль його майбутньої управлінської діяльності.

Під час наукового пошуку виявлена та апробована методика, яка завжди дає позитивні результати, реалізуючись поетапно. На першому етапі здійснюється створення у групі сприятливого мікроклімату для поліпшення адаптаційних процесів, морального комфорту першокурсників. Разом з тим постійно проводиться чiтке роз’яснення норм і правил моральної поведiнки студентiв, пред’явлення вимог до їх виконання під час практичного навчання й виховання, поступове ускладнення вимог до поліпшення успiшностi й дисципліни. Організується дієве студентське самоврядування за умови практичної допомоги й виховання активу з боку педагога; акцентується увага на формуваннi здорової суспiльної думки й вихованнi групових традицiй; колективно виробляються кодекс честі та символіка студентської групи; виховуються почуття власної гiдностi, гордостi за свою групу, дружби, вiдповiдальностi, а також суспільна активність усiх студентiв. До цієї роботи залучаються і батьки.

У дисертації обґрунтована авторська система викладання гуманітарних дисциплін, яка є оптимальною для підготовки студентiв-залiзничників до управлінської діяльності. У викладацькiй дiяльностi використовуються новi форми (урок-дослiдження, урок-дискусiя, урок-театральне дiйство, навчальні вистави та iн.) й методи (евристичнi бесiди, диспути, компаративний аналiз, інсценізації, інтелектуальні рольові iгри, ігровий тренінг мислення), якi забезпечують зацікавленість студентів, привертаючи увагу до навчального предмета. Елементи гри дозволяють спростити й зробити більш доступними абстрактнi поняття, матеріалізують результати розумової діяльності, виховують прагнення до успіху. Доведено, що організація самостійної роботи — важливий елемент розвитку особистості майбутнього спеціаліста. Тому приділяється багато уваги підготовці доповідей, анотацій до книг, характеристиці портретів письменників та художніх ілюстрацій, виготовленню відгуків про побачене на екскурсії в музеї або в театрі, розробці опорних схем до сюжету літературного твору або біографії письменника, виразному читанню, робота з навчальною, науковою та довідковою літературою.

Під час дослідження, завдяки такій методиці, навіть в дуже “складних” групах поліпшуються результати навчання, загальний стиль групових відносин, зменшуються пропуски занять, підвищуються показники якості морально-етичної культури студентів.

На другому етапі здійснюється включення студентів у різні види позааудиторної діяльності, що сприяє розвитку потреб щодо формування і прояву морально-етичної культури, виявлення морального потенціалу особистості, розвиток внутрішньої свободи, здатності до самореалізації. Предметом уваги в ході експерименту на цьому етапі стає пошукова діяльність у межах факультативного спецкурсу з основ науково-дослідної роботи, який дозволяє студентам ознайомитись з органiзацiєю наукової роботи, з різними видами самостiйних пошукових робiт, з правилами їх написання. Важливе мiсце в цьому факультативному курсi займають теми : “Робота з книгою”, в яку входять роздiли: “Бiблiографiчний пошук лiтератури”, “Словники, довiдники, енциклопедiї”, ”Науково-популярна лiтература” тощо, а також “Як виступати публiчно?”, “Як пiдготувати наукову публiкацiю?”. Студент завдяки такому курсу й за допомогою викладача бачить перспективи та достоїнства культурного саморозвитку через наукову дiяльнiсть, поступово інтегрується в загальнолюдський культурний простір і надалi стає автономним у своєму культурному розвитку. Для досягнення ефективності процесів соціалізації, пiдвищення рiвня самостiйностi, розвитку творчих здiбностей, формування моральних почуттів та моральних переконань працює творче студентське об'єднання "Друзі літератури і театру", де студенти випробовують себе у ролі режисерів, сценаристів, акторів, декораторів, костюмерів, рекламних агентів тощо.

У розділі подано зміст факультативного спецкурсу "Морально-етичні основи діяльності керівника", вміщено методичні рекомендації та матеріали, які підвищують інтерес до моральних аспектів управлінської діяльності. На практичних заняттях спецкурсу розвивається здатність майбутніх керівників до вирішення конфліктних ситуацій у колективі, оволодіння навичками конструктивної ділової суперечки, вироблення власного іміджу ділової поведінки, опанування правил службового етикету тощо. Визначено , що систему позааудиторної роботи слід максимально спрямувати на розширення морального світогляду, розвиток моральних почуттів, творчих здібностей, прагнення до самоосвіти, самовдосконалення кожного студента як майбутнього керівника.

Третій етап передбачав розвиток навичок контролю й оцінки прояву моральної поведінки (як своєї, так і інших людей) у ході практичної діяльності на різних етапах навчання та під час спеціально організованої трудової суспільно корисної практики у Міжнародному дитячому центрі "Артек". Педагогічні спостереження дають підстави твердити, що суспільно корисна діяльність студентів у Криму закріплює в них навички високоморальних міжособистісних відносин і поведінки, сприяє формуванню відповідального й творчого ставлення до праці, надає можливість збагачення соціального досвіду, розвиває емоціонально-почуттєву сферу та естетичні смаки, виховує волю й характер майбутнього керівника.

У дослідженні викладено результати педагогічного експерименту щодо формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності. Узагальнені результати експериментальної роботи свідчать про ефективність запропонованої методики. Так, у студентів підвищився інтерес до морально-етичних аспектів управлінської діяльності (правильні відповіді на запитання контрольної роботи дали 21,2%, правильні неповні відповіді подали 73,3% студентів експериментальних груп), рівень самостійності (систематично самостійно готуються до занять 65,6% студентів другого курсу і 74,3% студентів третього курсу). Визначення рівня сформованості морально-етичної культури студента як майбутнього керівника показало, що студенти експериментальних груп мають більш високий середній показник сформованості морально-етичних якостей, ніж студенти контрольних груп (65,8% у студентів експериментальних груп і 56,8% у студентів контрольних груп). Порівняльне вивчення особливостей сприйняття студентами свого соціокультурного мікросередовища показало, що рівень моральності міжособистісних відносин у експериментальних групах вищий (58,9%), ніж у контрольних (41,2%). Результати формуючого й контрольного експериментів підтверджують, що запропонована система соціально-педагогічних умов формування морально-етичної культури майбутнього керівника позитивно впливає на якість професійного навчання у вищому навчальному закладі І рівня акредитації.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми соціально-педагогічних умов формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності.

Висновки

1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в дослідженні й обґрунтуванні соціально-педагогічних умов формування морально-етичної культури майбутнього керівника початкового і середнього кола управління, а також в розробці й впровадженні методики формування морально-етичної культури майбутнього керівника шляхом створення у вищому навчальному закладі і поза ним сприятливого соціокультурного середовища для всебічного розвитку освіченої, інтелігентної, високоморальної особистості, здатної до ефективного