Київський нацiональний унiверситет iмені Тараса Шевченка

Емiрсуiнова Гульшат Iбраiмiвна

УДК 802.2 – 541.1 : 329. 79

ЛЕКСИКОН СУЧАСНОГО ФЕМІНІЗМУ

(на матерiалi англiйської мови)

Спецiальнiсть 10.02.04 – германськi мови

Автореферат дисертацiї на здобуття

наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук

Київ - 2003

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана на кафедрi теорiї та практики перекладу

Запорiзького державного університету.

Науковий керівник:

Зацний Юрiй Антонович

доктор фiлологiчних наук, професор,

завiдувач кафедри теорiї та практики перекладу

Запорiзького державного унiверситету

Офiцiйнi опоненти:

Швачко Світлана Олексiївна – доктор фiлологiчних наук,

професор, професор кафедри перекладу Cумського державного унiверсистету.

Фоменко Олена Степанівна – кандидат фiлологiчних наук,

в.о. доцента кафедри англійської філології Київського національного

університету ім. Тараса Шевченка.

Провiдна установа – Ужгородський нацiональний унiверситет

Міністерства освіти i науки України, кафедра англiйської філології.

Захист вiдбудеться 28 березня 2003 р. o 10 годинi на засiданнi

спецiалiзованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському нацiональному

унiверситетi iм. Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14).

З дисертацiєю можна ознайомитись у науковiй бiблiотецi Київського

нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка

(01003, м.Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розiсланий 26 лютого 2003 року.

Вчений секретар

кандидат фiлологiчних наук, доцент

Спеціалізованої вченої ради Смущинська I.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Феміністський рух має значний вплив на розвиток словникового складу англійської мови. Але у вітчизняному мовознавстві відсутні праці, в яких целеспрямовано вивчається роль цього соціального чинника в інноваційних процесах, зокрема змінах у словниковому складі сучасної англійської мови, де теоретично були б обгрунтовані закономірності, шляхи та механізми подібних процесів. Саме недослiдженiстю цих параметрiв визначається актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження полягає у встановленні шляхів, механізмів та конкретних результатів впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток словникового складу, зокрема, на семантичну систему та словотворення, сучасної англійської мови. Мета роботи зумовлює вирішення конкретних завдань:

розглядання особливостей феміністського дискурсу як вербалізованого теоретичного здобутку жіночого руху;

уточнення основних понять та термінів неології, релевантних для дослiдження;

висвітлення основних неологічних аспектів феміністського дискурсу;

аналіз впливу фемінізму на словотворчі та семантичні процеси англійської мови;

типологічна класифікація одиниць сучасного феміністського лексикону;

характеристика релевантних одиниць внутрішнього вектора фемiнiстського лексикону (авторське словотворення, терміносистема лінгвістичної гендерології) ;

опис релевантних одиниць зовнішнього вектору фемiнiстського лексикону в світлі мовно-політичної коректності;

тематичне угрупування релевантних неологізмів навколо центральних семантичних одиниць методом виoкремлення концептуальної постiйної;

виявлення особливостей формування та функціонування в мовленні складових одиниць цих груп.

Вирішення поставлених завдань здійснюється із застосуванням ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, а також поєднанням методів лінгвістичного і соціолінгвістичного аналізу. Лінгвістичний аналіз включає лексикографічний, структурний та елементи кількісного аналізу; соціолінгвістичний аналіз проводився методом кореляції суспільних явищ з інноваційними процесами на лексико-фразеологічному та словотвірному рівнях мови. Дослідження проведено переважно в синхронічному аспекті (у динамічній синхронії), проте в окремих випадках залучено елементи діахронічного аналізу.

Зв’язок роботи з науковими программами, темами. Роботу виконано у руслi загального напрямку дослiджень факультету iноземої фiлологiї ЗДУ “Розвиток словникового складу романо-германських мов”.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснюється системне дослідження впливу такого важливого соціального чинника як жіночий рух на розвиток словникового складу сучасної англійської мови; визначаються основні напрямки його найбільш активної реалізації; аналізуються механізми та результати впливу фемінізму на словниковий склад сучасної англійської мови, формування власне лексикону фемінізму. З метою більш адекватного опису результатів та механізмів впливу соціальних факторів на мову було впроваджено такі терміни як "вектор" (поповнення словникового складу мови), "термінологема", "феміністський неологізм", "концептуальна постійна"; а також зроблено деякі уточнення загальноприйнятих термінів "неологізм", "інновація", "авторський неологізм", "дискурс", "фемінатив", "фемінітатив", "гендерлект", "соціальний фактор".

Теоретична цінність роботи визначається певним внеском у неологію англійської мови, зокрема, питань, пов’язаних з впливом макросоціальних факторів на розвиток мови (визначення основних шляхів збагачення словникового складу англійської мови внаслідок впливу жіночого руху, розкриття ролі фемінізму в офіційному реформуванні частини номінативного ладу мови); словотвір (систематизація шляхів формування нових одиниць феміністичного лексикону) та семантику (аналіз основних напрямків розвитку значення слів).

Практична цінність роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних посібників з проблем соціолінгвістики та лексикології, довідників лексикографічного характеру, словників неологізмів. Мовний матеріал, використаний в роботі, може знайти застосування у практиці викладання англійської мови, в теоретичних курсах з лексикології, перекладу, соціолінгвістики, спецкурсах з неології, гендерної лінгвістики, лінгвокраїнознавства.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні причин, джерел, результатів впливу феміністського руху на словниковий склад сучасної англійської мови, у комплексно-системному дослідженні механізмів та шляхів творення одиниць феміністської неології, особливостей їх функціонування; укладаннi глосарiю фемiнiстського та фемiнiстичного лексикону сучасної англiйської мови.

Об'єктом дослідження є вплив жіночого руху на інноваційні зрушення у словниковому складі сучасної англійської мови, зміни в англійському словотворі.

Предметом безпосереднього аналізу слугував номiнативний аспект взаємодiї соцiального фактора та мови, виникнення та функціонування нових лексичних одиниць, спричинених жіночим рухом в англомовних країнах.

Положення, що виносяться на захист:

1. Фемiнiстський рух протягом останнiх десятирiч був одним з потужних соцiальних факторiв розвитку мови, зокрема англiйської, та суспiльної свiдомостi взагалi.

2. Вплив фемiнiстського руху на лексикон англiйської мови здійснювався за двома основними напрямками: внутрiшнiм та зовнiшнiм векторами поповнення словникового складу англiйської мови та розвитку словотворчої системи.

3. Творча активність представниць фемiнiзму сприяла утворенню фемiнiстського дискурсу, характерними ознаками якого є ревiзiйнiсть, критика мови, влади, бінарних принципiв.

4. Фемiнiстська критика мови стимулювала по-перше, формування власного словнику (авторської неологiї), та, по-друге, спроби вплинути на офiцiальне мовне планування.

5.Тематична класифiкацiя фемiнiстської неологiї виявляє авторську неологiю, яка є базою внутрішнього вектору, разом з найменуваннями типiв руху та одиницями гендерної парадигми.

6. Безпосереднiй вплив фемiнiзму на словниковий склад англiйської мови виявляється у результатах офiцiйного мовного планування та у виникненнi певної кiлькостi лексем загальновживаної мови, якi демонструють подолання гендерних стереотипiв (виникнення зовнiшнього, “фемiнiстичного” вектору ).

Джерелами фактичного матеріалу дослідження є лексикографічні видання (словники та довідники неологізмів, словники та енциклопедії фемінізму, електронні бази даних нових слів). Джерелами прикладів, що ілюструють функціонування релевантних одиниць слугували англомовні періодичні видання останніх десятиліть, як паперові, так і електронні, праці представниць феміністського руху та новітні художні твори. Безпосереднiм фактичним матерiалом слугували 720 лексичних та фразеологiчних одиниць, як виникли або активiзувалися в англiйськiй мовi протягом останнiх 50 рокiв пiд впливом фемiнiзму.

Апробація дослідження. Основні положення та висновки дослідження були представлені й обговорені на Міжнародних конференціях: "Мови, культури, переклад в контексті європейського співробітництва" у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (Київ, 2001), "Функциональная лингвистика: язык, человек, власть" (Ялта, 2001), "Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі" (Суми, 2001; Гурзуф, 2002); на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету 1999-2002 років.

Результати роботи знайшли відображення у 9 публікаціях (виконаних без співавторства), з яких шість – наукові статті у фахових виданнях.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 211 сторiнок; обсяг основного тексту – 184 сторінки; додатки містяться на 7 сторінках; у списку використаних джерел 235 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, подано короткий опис стану дослiдженостi питання у сучасному мовознавствi; сформульовано мету та конкретні завдання дисертації, визначено матеріал дослідження, його методи, окреслено теоретичне значення, практичну цінність та новизну роботи.

Перший розділ "Неогеннiсть жiночого руху як соціального фактора розвитку англiйської мови" присвячено розгляду принципово важливих для дослідження проблем: роль феміністського руху та його теорії у становленні постмодерністського мислення, особливості феміністського дискурсу; визначення статусу термінологеми як центральної семантичної одиниці дискурсу; уточнення термінів "неологізм", "інновація", "неосема"; типологія феміністських неологізмів; сутність співвідношення феміністської теорії та мови (феміністська лінгвістика).

Фемінізм як рух жінок за рівні права з чоловіками з середини 1960-х років по сьогодення спричинився до вироблення власної теорії, філософії та програми дій. Феміністська ревізія та критика стають центральними рисами феміністського науково-теоретичного дискурсу. Основними напрямками, за якими найбiльш активно створювався теоретичний фемiнiзм, є етика, психологія, дослiдження жiночої вербальної творчостi, лінгвістика.

Дискурс ми розуміємо як синонім тексту-міркування, який включає не лише лінгвістичні, а й соціокультурні параметри, найважливіший з яких – переконання. Особливостями феміністського дискурсу є ревізійність (щодо традицiйної маскулiнiзованoї картини свiту), критика принципів універсалізму та бiнарних опозицiй, утвердження ідей плюралізму та поліфонії мислення, звернення до проблем, які замовчувалися традиційною науковою практикою (насильство, порнографiя та iн.).

Крім рис, притаманних дискурсу фемінізма, які дозволяють розглядати його як тип постмодерністського дискурсу, існують також особливі риси, що відрізняють його від інших типів теорії. До таких особливостей ми вiдносимо вживання понять маскулізованої, андроцентричної, патриархатної культури, що домінує в сучасному суспільстві. Вищезгаданi визначення-синонiми виступають центральними у фемiнiстськiй картинi свiту, яка викладається на сторiнках фемiнiстських творiв, присвячених критицi попереднiх надбань та досягень гумантарної культури людства.

Кpiм того, метою фемiнiстської теорiї є не тільки "вбити" старий тип мислення, розуму, а й створити новий ракурс інтелектуальності; при цьому апелюючи не тільки до чистого розуму, а й інших проявів інтелігібельності людини, особливо емоцій. В цьому зв'язку суттєвим постає питання зверненості феміністок до проблем моралі та етики в загальнолюдському аспекті (норми, закони моралі) та в окремих аспектах (які традиційно залишалися за межами розглядання, як наприклад, порнографія або насильство в родині).

Цілісність дискурсу забезпечується функціонуванням у ньому центральних, базисних семантичних одиниць – термінологем. Особливостями їх є проміжне становище між одиницями наукового знання (термінами) та побутового знання (одиницями нетермінологічної лексики). Зазначена позиція термінологеми зумовлюється її достатньою стилістичною експресивністю, креативністю та наявністю функціональної омонімії та, разом з цим, вживанiстю у конкретних сферах та галузях, влучністю, що є ознакaми одиниць термiнологiчної лексики.

Феміністки продовжують наголошувати (разом з фiлософами-постмодернiстами) на природі мови як скрізь соціалізованого явища. Мова в сприйнятті фемінізму – не просто зумовлена суспільством, а є, власне, життям того суспільства, де вона функціонує.

Ревізійний підхід до таких концептів, як влада та мова призводить до виникнення й розвитку феміністської лінгвістики (або феміністської критики мови), яка розглядає англійську мову як маскулінізований, андроцентричний, патріархатний феномен, у системі якого немає місця жінкам. Критика зводиться до переконання про необхідність певних змін, тобто неологізації мови.

Проте співвідношення феміністської та загальної неології неоднозначне: з одного боку, неологія фемінізму покликана підривати зсередини андроцентричну лексичну систему англійської мови, роблячи її яскравою, креативною; з іншого боку, феміністки намагаються у вже існуючому досвіді розпізнати жіночий образ (про це свідчить виникнення жіночої течії в історичній науці, яка отримала назву herstory – її історія) – який все-таки існує, але не визнається..

Проблема жінки як "фігури замовчування" часто обговорюється на сторінках праць феміністок та критиків фемінізму. "Жіночий голос" у неології англійської мови окреслився досить чітко й виявляється передусім у теоретичних працях феміністок, де широко застосовуються прийоми авторського словотворення. Специфiка фактичного матерiалу дослiдження зумовила обирання особливих способiв його класифiкацiї.

Як один із можливих способів класифікації феміністичних інновацій у роботі застосовується розрізнення авторських та загальних (неавторських) неологізмів серед релевантних для дослідження одиниць. На данному пiдходi базується й головний спосiб класифiкацiї – векторний, який, однак, поєднує методи соцiолiнгвicтичного, праксiолiнгвiстичного, семантичного способiв.

Спираючись на попередні теоретичні досягнення сучасної лексикології, ми виділяємо наступні критерії класифікації релевантних одиниць: соціолінгвістичний (згiдно з соцiальною сферою виникнення нового слова або виразу), хронологічний (згiдно з моментом виникнення неологiзму), формальний (морфологічний – тобто згiдно зi складом слова або за способами утворення), граматичний (за частинами мови), семантичний (згiдно зi способами розвитку значення слова або виразу), праксіолінгвістичний (у зв’язку з видом дiяльностi, до сфери якої належить той чи iнший неологiзм), тематичний (критерiй, за яким здiйснено найбiльш детальну та розгалужену класифкацiю, ‘топiкалiзацiю’ релевантних одиниць).

Виокремлення феміністських неологізмів з-посеред інших нових лексичних одиниць (нових для мови авторських слів або нових для певного періоду лексем) здійснено за допомогою семантичного підходу: зі слів, які з'явилися в мові за останні десятиріччя (неологізмів – слів або словосполучень, які сприймаються носіями літературної мови окремого національного варіанта як нові за формою або змістом), виділено ті, що мають семантичний компонент (концептуальну постійну) "жінка, жіночий" та тематичні змінні (сфери появи інновацій, тематичні групи). Концептуальна постiйна, обрана нами основою вiдокремлення фемiнiстських iнновацiй вiд загального потоку нових слiв не завжди становить домiнантний семантичний компонент тiєї чи iншої лексеми, частими є випадки, коли сема ‘жiнка’ iмплiцитно присутня у значеннi слова (трансформується у компонент ‘той, що мaє вiдношення до жiноцтва’).

На підставі головного критерію – соціолінгвістичного, який зумовив структуру роботи, виділяємо два вектори сучасного феміністичного лексикону – внутрішній та зовнішній. Під терміном "внутрішній вектор" ми розуміємо сукупність нових одиниць, які утворилися всередині феміністського науково-теоретичного дискурсу; як мають конкретних авторок, на сторiнках праць яких вперше вживалися цi одиницi або якi увiйшли до обiгу в мовленнi теоретичного фемiнiзму. Одиницi внутрiшнього вектору становлять власне фемiнiстський лексикон сучасної англiйської мови.

Термін "зовнішній вектор" відповідно позначає неологію, яка відбиває реакцію суспільства на фемінізм. Суспільний резонанс, таким чином, є другою хвилею (або зворотньою стороною) такого соцiального фактора як феміністський рух другої половини ХХ ст. Внутрішній вектор являє собою сукупність неологізмів (у тому числі й авторських), які з'явилися всередині жіночого руху й позначають важливі для фемінізму поняття й досягнення (фемiнiстський лексикон у вузькому значеннi слова). Зовнішний вектор – це нові слова, поява яких спричинена жіночим рухом за його межами в результаті суспільного резонансу, реакції соціуму на гендерне питання, своєрiдний ‘фемiнiстичний’ лексикон.

У другому розділі "Внутрішній вектор неології фемінізму" розглянуто особливості одиниць внутрішнього вектора феміністської неології, власне фемiнiстського лексикону, подано аналіз їх семантичної структури та механізмів творення, здійснено класифікацію, зроблено спостереження за функціонуванням у сучасній англійській мові. Тематична класифкацiя дозволила нам виокремити наступнi тематичнi групи з-посеред релевантних одиниць внутрiшнього вектору.

Основними тематичними групами внутрішнього вектора є концепти лінгвістичної гендерології (гендерної лінгвістики) та інших наук гендерного циклу (соціологія, психологія, історія). Гендер як нова парадигма гуманітарного знання є найбільшим досягненням фемінізму як антропоцентричного руху та теорії. Категорія "гендер" була впроваджена феміністками з метою розрізнення понять "біологічна стать" та "соціокультурна стать".

Гендер – соціокультурний параметр статі; сукупність стереотипів та моделей поведінки, мовлення, запропонована суспільством представникам обох статей. Це своєрідний “підсумок соціалізації людини відповідно її статевої належності", "соціальні очікування від представників кожної статі", "соціокультурна стать, яка виражає факт, що людина є не тільки біологічною, але й соціальною істотою", "гендер є комплексною соціальною конструкцією статі", "гендер – це засіб диференціації у суспільстві, який віддзеркалюється та конструюється мовою".

Гендерні особливості особистості вивчаються багатьма дисциплінами, які, відповідно, створюють власний теоретичний апарат, виробляють засоби номінації гендерних проблем. Гендерна парадигма простежується у таких сферах, як соціальне знання, лінгвістика, медицина.

Гендерна парадигма соціального знання містить ключові поняття соціостатевих особливостей, міжстатевих відносин, найменування статевої дискримінації (gender role / stereotype, gender gap, gender detente, gender lens, genderism). Гендерна парадигма транссексизму містить назви гендерних (сексуальних) перверсій – transgender, bi-gender, multi-gender.

Гендерна лінгвістика (лінгвістична гендерологія) створює власний термінологічний апарат, який описує гендерно-зумовлені (для загальної номiнацiї яких виник термiн genderlect) параметри вербальної особистості. Серед них важливе мiсце посiдають засоби номінації жіночої та чоловічої манери (стилю) мовлення (collaborative / competitive talk); характеристика певних тактик та стратегій жінок і чоловіків у дискурсі (male answer syndrome, mirroring, inarticulatedness, backchannelling, women’s bilinguality).

Особливості жіночої та чоловічої мовленнєвої поведінки можна пояснити наявністю когнітивних і біологічних розбіжностей, які в процесі виховання особистості закладаються у свідомості кожного індивіда, причому цi особливостi набувають власних термiнологiчних найменувань (gender-appropriate behaviour, gender schema).

Лексема "гендер" також є ядром словотворчої парадигми, яка поповнюється у наш час швидкими темпами. Основа gender бере участь у творенні дієслів (to gender, to genderize, to regender), іменників (gendering, transgenderdom), cкладних прикметників (between-gender, gender-free, gender-biased, gender-neutral). Крiм того, лексема утворює низку фраземних неологiзмiв (gender lens, gender apartheid, gender-bender).

Внутрішній вектор феміністської неології також містить значний шар термінологем – одиниць тематичних груп "жіночої етики" та "жіночого письма" (вербальної творчості жінок). Термінологеми групи "жіноча етика" базуються навколо концепту women's ethics та maternal thinking; включаючи найменування понять особливостей жіночого погляду на світ, взаємин між людьми (holism, caring, gyneocracy, gynergy, nomad). В межах "жіночої етики" також функціонують численні засоби номінації з критичною коннотацією, яка полягяє в осуді чоловічого погляду на світ (male-stream, phallocentrism, paternalism, phallocracy); номiнацiї сфери соцiальної практики (gender-sensitive practice, negative freedom) та жiночої теології (the Goddess, Mariology).

З-поміж одиниць внутрішнього вектора значна кількість запозичень з терміносистем соціально-філософських теорій, доктрин (citationality, performativity, marianismo, holism), що пояснюється прагненням фемінізму до інтеграції отриманого знання, інклузивним підходом до його отримання, а також до виховання та освіти. Подібні одиниці є найменуваннями особливостей феміністичного теоретизування в межах пост-модерністського дискурсу та деконструктивного підходу до мислення та мови (situational knowledge).

Чималою тематичною группою фемiнiстського лексикону ми вважаємо об’єднання термiнологем, якi описують концепти “жiночого письма” -- одиниць, якi репрезентують вербальну творчiсть представниць фемiнiзму. Конструювання особливого естетичного простору на сторiнках творiв (mother’s land, wild zone) забезпечується суто жiночою манерою письма, яка базується на утвореннi текста, autogynography. Ядром групи ми вважаємо ретермінологізовану лексему palimpsest – впроваджену Е. Шоуолтер термінологему для позначення жіночого типу тексту та манери висловлювання. Iншi термiнологеми, якi вiддзеркалюють iснування осoбливого жiночого тексту: sexion, polylogue, proliferations.

Крiм того, фемiнiстки стверджують iснування особливої жiночої манери читання текстiв, яка також мaє певнi рiзновиди, вiд фемiнiстської iнтерпретацiї до ‘екстатичного читання’ (frivolous reading, ecstatic reading).

Одиниці цих базових тематичних груп є ключовими у теоретичному внутрішньому векторі. Специфічними рисами одиниць цього вектора є, на нашу думку, їх порубіжне становище між науковим та побутовим знанням, аналітичність, евристичність, як підвищена увага до змісту слова, що пояснюється наявністю або й переважанням семантичних неологізмів, утворених внаслідок семантичних процесів деривації, імплікації, аналогії.

Інші групи релевантних лексем внутрішнього вектора включають такі тематичні групи як "типи жіночого руху", "самоідентифікація жінок". Тематична група "типи жіночого руху" досить велика й містить кілька підгруп: найменування безпосередньо типів жіночого руху, та назви тактик і стратегій цього руху.

Назви типів фемінізму визначаються за хронологічними ознаками та національною належністю, а також ідеологічними настановами та ступенем їх інтенсивності (second-wave feminism, post-feminism; chicana feminism, womanism; anarcha feminism, cyber-feminism; radical feminism, domestic feminism). Наявність великої кількості поліномінацій свідчить про активний розвиток цього суспільного руху, взаємодію його з іншими ідейними течіями.

Тематична підгрупа "найменування тактик та стратегій феміністського руху", містить з-поміж інших лексеми та позначення суспільного успіху жінок. Вони віддзеркалюють способи досягнення феміністських цілей (support group, assertiveness training); тактики у соціальному житті та політиці (to network, Emily's list, bridge leadership); досягнення жінок у соціальній сфері (women's studies, herstory; flex-time, flex-place), а також назви основних принципів жіночого руху – women-centeredness, gynocentrism, найменування засобiв прямої боротьби з дискримiнацiєю (zero tolerance, sex-blindness).

Тематична група внутрішнього вектору – "самоідентифікація жінок" включає підгрупи "загальна самоідентифікація" (визначення жінок у суспільстві, навколишньому світі – the Fifth world, the stigmatized, the Lost Sex, the Others) та самовизначення жінок-феміністок. Лексиці останньої підгрупи притаманна не лише денотація, а й конотації різних типів, оскільки феміністки сприймають себе хоч і серйозно, але і з певною самоіронією. Нейтральні самовизначення феміністок складають такі одиниці, як sister (sista), feminist, womanist, femaleist, а іронічні – fumerist, hag, the-rapist. Одиниці останньої підгрупи – це здебільшого авторські неологізми, які порушують мовні закони, будуються на каламбурі, мовній грі слів (masculinguistics, phallosophy – автор М.Дейлі).

Підгрупа "назви організацій та видань" містить номінації, які свідомо обиралися феміністками для називання гуртків, об'єднань, журналів (в тому числі електронних). Досить численною підгрупою в межах аналізованої тематичної групи є назви жіночих організацій та періодичних видань. Незважаючи на те, що більшість компонентів цієї категорії – власні імена та назви, які оказіонально вживаються в сучасній англійській мові, жіночі сайти та журнали настільки популярні, що узуалізація даних одиниць цілком можлива. Назви організацій та видань часто носять привабливий, а іноді провокуючий характер (Guerilla girls) з метою залучення якомога більшої кількості учасниць та читачок. Цю групу умовно можна розділити на дві згідно способів утворення назви: назви загального типу (телескопні або бленди) та акронімічні утворення.

З-поміж назв гурткiв та видань велика кількість скорочень-акронімів, лаконічна форма яких дозволяє приховати за ініціалами складну назву й передати подвійний зміст (серед акронімів частим є явище каламбуру, яке базується на омографії та омофонії – B.a.b.e., FIST, WAVES). В свою чергу ми розділяємо їх на тематичні пiдгрупи: 1) професійні об’єднання (WE – Women Employed), 2) назви суто феміністських організацій (womansword), 3) назви жіночих організацій взаємодопомоги (DAWN – DisAbled Women’s Network).

Одиницям внутрішнього вектора протистоять одиниці зовнішнього вектора феміністських інновацій, які розглядаються у третьому розділі "Зовнішній вектор неології фемінізму". Він містить назви, що утворилися за межами феміністського руху як реакція суспільства на "жіноче визволення"; це своєрiдний ‘фемiнiзований’ лексикон англiйської мови. У даного процесу глибоке історичне коріння, закладене в національній свідомості й закріплене в мові – сексизм та андроцентризм германських мов в цілому та англійської мови зокрема. Аналіз лексем в діахронії показує, що протягом століть семантичне поле "жінка" розширилося та поповнилося за рахунок негативних елементів, пейоративних зсувів. Тенденція змінилася наприкінці ХХ ст. в англомовних країнах, де питання політичної коректності було сформульовано не без участі жінок-феміністок. Оскількі жінки були однією з аутсайдерських груп населення (out-group), вони відчували тиск та дискримінацію збоку чоловіків. Саме назви гендерної дискримінації та її засобів становлять найчисленнішу тематичну групу зовнішнього вектора (окремі назви для видів давноіснуючої дискримінації запропонували саме феміністки). Розглядання семантики багатьох релевантних для нашого дослідження лексем англійської мови у динамічній синхронії дозволяє підтвердити, що частими є семантичні зсуви в бік пейорізації.

Сучасний, новітній етап розвитку мови (британського та американського варіанту англійської мови) надає достатній матеріал для ілюстрування тенденціозності мови стосовно жінки. Зазначимо, що слова, які позначають чоловіків (гендерно-марковані семою male) не так активно "обростають" негативними коннотаціями.

Сексизм (гендерна дискримінація) – центральний концепт цієї тематичної групи (sexism, gender discrimination); частково одиниці цієї парадигми вiдносяться до поля гендерних аспектiв соціального знання (gender oppression, gender apartheid), якi були розглянутi нами у попередньому роздiлi; а також одиницi, що позначають типи ‘кар’єрної дискримiнацiї’ (glass wall, glass ceiling). В останні десятиріччя в англійській мові виникло чимало лексем, що позначають дискримінацію та знущання в родинi (сohabitational abuse, marital rape); виникло поняття "позитивної дискримінації", тобто такого її типу, коли начебто дискримінованим громадянам надаються можливості, якими вони все одно не зможуть скористатися (tokenism).

До цієї тематичної групи ми відносимо й найменування видів мовної дискримінації (false generic, agent deletion), в тому числi семантичної, зумовленої процесами прототипних зсувiв по схемi ‘жiнка > пейоративний термiн’ (nag, mink, filly). Дахронiчний аналiз семантики певних лексичних одиниць з пейоративною коннотацiєю дозволяє дiйти висновку, що прирощення семантичного компоненту ‘жiнка’ до пейоративного значення одиниць вiдбувалося набагато частiше, нiж додавання семантичного компоненту ‘чоловiк’.

Усі типи "лінгвального приниження" жінок знайшли своє відображення та зазнали критики у працях представниць феміністської лінгвістики. Деякі з них нейтралізувалися за допомогою офіційних заходів мовного планування, проведених відповідними відомствами англомовних країн, перш за все США. Так, наприклад, була запропонована форма звертання Ms (центральна iдея так званої параллельної мови – parallel language); однак, як свідчать опитування, вона не набула широкого вжитку. Популярною стала форма he or she (he /she, s/he) в письмових текстах документів, доповідей, у мовленні вчителів.

Наведені приклади становлять окрему тематичну групу, яка займає своєрідне положення, адже об'єднує не тількі лексичні, а й граматичні засоби елімінації сексизму в мові. Відмова від таких сексистських форм мовлення як звертання з урахуванням шлюбного стану, вживання гендерно-специфічних суфіксів –ette, -ess, -ene, з одного боку є позитивним результатом фемiнiстської мовної реформи. Але iнший аспект фемiнiстських перетворень в мовi, як, наприклад, заміна афіксів –woman, -man на нейтральне –person є свідченням байдужості до жінки. Отже, в сучаснiй фемiнiстськiй критицi мови немає єдиного пiдходу до розробки критериїв перетворень, а також загальних параметрiв оцiнки важливостi та необхiдностi тих чи iнших змiн у словнику мови, або у словотвiрному арсеналi.

Фемiнiстками було запропоновано впровадження iнклузивної мови. Inclusive language – це така мова (як засіб спілкування), яка містить в собі поняття та способи номінації представників обох статей; мова, в якій існують засоби позначення не тільки чоловіків, а й жінок.

Вимоги параметру політичної коректності спрямовані на викорінення всіх форм вербальної дискримінації, тому на рівні лінгвального планування відбувалися ‘фемiнiзуючi’ мову зміни. Однією з них є ревізія й нове, 4 видання (редакція 1991 року) словника назв професій "Dictionary of Occupational Titles" (DOT-91). Із зростанням кількості жінок, які почали опановувати традиційно чоловічі професії, виникла необхідність перейменування тих агентивів, які містять сексистські елементи (форманти -man, -master як покажчики чоловічого роду; форманти -woman, -girl, -ess як маркери жіночого роду).

Проведений нами зіставний аналіз словників назв професій 3 (1965 року ) та 4 видань показав, що перейменування професій відбувалося шляхом викорінення гендерно-специфікуючих елементів з дотриманням основного принципу феміністської лінгвістичної реформи – уникати конотацій за статтю у будь-якому вигляді. Феміністичні суфікси або, навпаки, маскуліністичні, збережено лише у 0,03% назв професій. За нашими спостереженнями гендерно-нейтральний формант –person практично відсутній у DOT-91, замість нього використовуються узагальнюючі поняття типу attendant, clerk, officer, worker. У неофіційному (розмовному) мовленні активно функціонує афікс –woman, що свідчить про посилену увагу до професійної діяльності жінок (anchorwoman, servicewoman, businesswoman), а також афiкс –person, який нинi сприймається як ‘ексклюзивний’, той, що є маркером жiночого роду (сhairperson, anchorperson).

Особливу тематичну групу зовнiшнього вектора утворюють одиниці, які позначають ті чи інші реалії родинного життя (тобто це лексеми iмплiцитно релевантнi для дослiдження, адже концепт ‘родина’ в антропологiчнiй парадигмi пов’язаний з концептом ‘жiнка’). Цю групу складають підгрупи "види родини", "типи шлюбу", "жінка-мати", "діти та стосунки між поколіннями". Провідними ми вважаємо групи "жінка та врода" (поняття сфери краси активно детермінологізуються та входять до повсякденного вжитку: face-lifting, enzyme, metabolism) та "найменування альтернатив домашнього господарства" (HMR – home meal replacement, fast-food). Одиниці цих тематичних груп імпліцитно релевантні для нашого дослідження, оскільки демонструють розкріпачення жінки, визволення від домашньої праці. Однак основним призначенням жінки залишається материнство та родине життя.

Тематична підрупа "види шлюбу" містить найменування шлюбних відносин, які з'явилися в останні десятиріччя як реакція суспільства на визволення жінок та лібералізацію міжгендерних стосунків. Це одиниці, які номінують шлюб з точки зору тривалості, порядку (starter marriage, trial marriage). Найменування тематичної підгрупи "типи родини" включають номінації сімей з економічної точки зору (two-earner families, nilky), наявності та кількості дітей (dinky, sitcom, thinker), числа поколінь у родині (nuclear, extended, holistic families). Одиниці даної підгрупи демонструють, з одного боку, прояви тенденції неоконсерватизму (new familism, familistic ethos), з іншого, свідчать про розкріпачення, в тому числі від родинних обов'язків (unmarried cohabitation, civil union, POSSLQ).

Тематичні підгрупи "жінка-мати" та "народження дітей" містять лексеми й словосполучення, які номінують жінок як представниць певного класу (soccer mom, waitress mom) й віддзеркалюють актуальність питання про репродуктивні права жінки (reproductive choice, pro-life, pro-choice). Чимало прикладiв мiстить тематична пiдгрупа “дiти, стосунки мiж поколiннями” (boomerang children, adultolescent). Поява одиниць цих груп є виявом уваги суспільства до зазначених проблем, що фіксується неологією англійської мови.

Тематична група зовнішнього вектору "чоловічий рух та рух сексуальних меншин" включає дві відповідні підгрупи. Одиниці обох пiдгруп є зовнішніми відносно феміністського руху, однак активізація і власне суспільних рухів, і вербалізація їх основних ідей та концептів відбулася саме завдяки фемінізму. Чоловічий рух – реакція чоловіків на гіперактивність жінок (і навіть дискримінацію – anti-male discrimination), посилення уваги чоловiкiв до родинних проблем (new fathering, superdad). Відбувається врівноваження ролей батька та матері в родині, що відбивається у відповідних інноваціях (post-feminist woman, paternity leave). Рух представникiв сексуальних меншин також сформулював власнi концепти, вербалiзацiя яких зконцентрована навколо ядра queer, gay та якi мiгрують з периферiї лексичної системи мови (gayspeak) до загальновживаної лексики.

Зазначені тематичні групи повністю характеризують сучасний стан впливу феміністського руху на лексикон англійської мови, вiддзеркалюють утворення власне фемiнiстського лексикону англiйської мови та ‘фемiнiзацiю’ загальновживаної лексики.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження лексикону сучасного фемінізму на матерiалi англійської мови дозволило поглибити уявлення про ступінь, напрямки, механізми та результати впливу жіночого руху на лексичний склад сучасної англійської мови. За результатами дослідження нами були зроблені такі висновки:

феміністський рух спричинив кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної англійської мови, які здійснювалися головним чином за двома основними напрямками (векторами) – внутрішнім та зовнішнім;

базою творення теоретичного (внутрішнього) вектора феміністського лексикону є теоретичний феміністський дискурс, який розвивався на загальних засадах постмодерністських філософіських концепцій, центральними об'єктами вивчення яких є мова, влада, сексуальність тощо;

основними рисами феміністського дискурсу є ревізійний підхід до досягнень культури та наук антропоцентричного (андроцентричного у феміністcькому розумінні) циклу – історії, соціології, філософії, лінгвістики; критичний розгляд (деконструкція) сталих концептів та вихідних принципів "проекту істини" (раз-i-назавжди-сказаностi);

функціонування та інтелігібельність феміністського науково-публіцистичного дискурсу зумовлюється його центральною семантичною одиницею – термінологемою, яка займає проміжне положення між одиницями термінологічної та нетермінологічної лексики за рахунок своїх релевантних якостей (наявності експрессивності, креативності, фунціональної омонімії);

з огляду на власну ревізіоністську спрямованість феміністський дискурс приділяє чималу увагу проблемам співвідношення мови та суспільства, мови та влади, мови та статі, статі та влади – ці засади разом з розвитком етнолінгвістики та символьної антропології призводять до виникнення "феміністської лінгвістики" (feminist language critique), основним завданнями якої є вивчення особливостей вербалізації концепту "жіноче" у різних мовах (переважно германських) та дослідження гендерних особливостей вербальної поведінки особистості;

розвиток феміністської лінгвістики призводить до усвідомлення необхідності перетворення андроцентричної, патріархатної, маскулінізованої англійської мови (в першу чергу її лексичної системи) на "інклузивну" мову, що й здійснювалося на двох рівнях – державного мовного планування та формування феміністського дискурсу;

неологія внутрішнього вектора складається з термінологем теоретичного фемінізму (переважно ретермінологізованих одиниць), лексем гендерної парадигми гуманітарних наук та авторских неологізмів зі сфери етики, психології, літературної критики;

процес поповнення групп внутрiшнього вектору відбувається здебільшого шляхом авторського, індивідуального словотвору; при цьому використовуються механізми семантичної деривації, аналогії (семантичної та морфологічної);

для феміністської неології внутрішнього вектору також характерно утворення нових одиниць засобом транстермінологізації та термінологізації загальновживаних одиниць;

центральними семантичними полями внутрішнього вектору є "жіночий текст", "етика піклування", "гендер". Найбільш інтенсивну синонімічну та тематичну атракцію демонструє поле "гендер", де ця одиниця є основою словотворчого гнізда та ядром лексико-семантичної парадигми;

внутрішній вектор збагатився також за рахунок інновацій тематичних груп "типи фемінізму" та "самоідентифікація жінок"; кількість та значна вживаність одиниць цих груп свідчить про активність суспільного феномена жіночий рух і його репрезентованість у свідомості англомовної спільноти;

проект феміністської лінгвістичної реформи передбачає елімінацію дискримінуючих жінку лексичних одиниць та заміну їх гендерно-нейтральними (наприклад, в назвах професій) або стилістично-нейтральними (в загальновживаній лексиці) лексемами;

серед засобів подолання гендерної дискримінації через мову (або подолання мовного сексизму) найважливішим постає субституція займеннику третьої особи однини чоловічого роду у функції узагальнюючого іншими, гендерно-нейтральними формами;

одиницями зовнішнього вектора є лексеми, поява яких була спричинена жіночим рухом за межами самого фемінізму, тобто суспільною реакцією; зовнішній вектор формують тематичні групи "гендерна дискримінація", "нові й традиційні ролі жінки", "чоловічий рух і рух сексуальних меншин";

розглянуті нами в контексті (преса) приклади функціонування даних лексем свідчать, що їх вживання часто супроводжується негативною конотацією. Це виражає занепокоєність в суспільстві, яка пов’язана з втратою традиційних родинних цінностей, спробою їх відродження. Ми вважаємо, що в цьому виражається негативний аспект "жіночого визволення";

одиниці зовнішнього вектора демонструють суперечливість двох тенденцій у суспільстві, у когнітивній картині світу та мовній картині: зіткнення шанобливого ставлення до жінки з принижуючим сприяє розвиткові двох протилежних мовних процесів – меліорації та пейорації значень вже існуючих слів та лексичних інновацій;

протиборство двох тенденцій сприяє збагаченню словникового складу сучасної англійської мови, зокрема семантичного поля "жіноцтво", а також інших класів та угруповань лексики (назви професій);

внутрішній та зовнішній вектори впливу фемінізму на розвиток словникового складу англійської мови принципово відрізняються за наступними параметрами: креативність, тип конотації (за умов її наявності), формальні покажчики;

одиниці внутрішнього вектора більш нейтральні стосовно конотації: якщо вона є, то носить частіше позитивний, схвальний характер, ніж негативний. У випадку з одиницями зовнішнього вектора простежується переважно протилежна тенденція;

oднак одиниці внутрішнього вектора більш креативні, евристичні; результати індивідуального словотвору часто порушують мовні традиції; одиниці зовнішнього вектора відповідають нормам та законам (особливо це стосується формального аспекту одиниць, які утворюються згідно з певними моделями словотвору);

якщо загальна тенденція зовнішнього вектора зберігається (називати позитивні та негативні явища, появу яких прямо або опосередковано спричинив жіночий рух), то загальна тенденція внутрішнього вектора дещо змінилася протягом 1990-х років. Феміністська теорія, дискурс та терміносистема спрямовані вже не в середину себе, а стали рефлективними, виходять за межі власне фемінізму як руху жінок за рівні права з чоловіками;

однією з особливостей неології, спричиненої рухом фемінізму, є загальний номінативний характер нової лексики. Розглянуті нами в ході дослідження релевантні одиниці здебільшого належать до класу іменників (36%) або є номінативними сполученнями типу N+N (37%). Це ілюструє загальну тенденцію феміністського підходу до дійсності: називаючи явища та процеси, додавати їм влучної, яскравої характеристики;

особливу категорію, на наш погляд, складають інновації класу “варіанти гендерно-нейтрального займеннику”, адже в цій категорії неологізмів представлені нові одиниці, які поєднують в собі властивості фонетичних, графічних та семантичних неологізмів, тобто є абсолютними неологізмами;

превалювання семантичних способів утворення нової лексики серед релевантних одиниць ми пояснюємо підвищеною увагою до пошуку нових змістів на засадах загальноревізіоністського подходу внутрішнього вектору та зсувами у суспільному усвідомленні ролі жінки у суспільстві на зовнішньому рівні;

неологія, зумовлена активізацією жіночого руху, з одного боку, демонструє загальні тенденції розвитку словникового складу англійської мови, а з іншого, вносить певний деконструкційний елемент у перебудову словника, що є, на нашу думку, позитивним кроком у подоланні мовного сексизму та суспільних гендерних стереотипів загалом.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1.Феміністська лінгвістика: досягнення і завдання // Мовнi і концептуальнi картини свiту. Зб. наук. праць. – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 114-118

2. "Інклузивна" мова та деякі проблеми перекладу // Вісник СумДУ. –– Суми, 2001. – Вип. 5 (26). – С. 203-207.

3.Акроніми сучасної англійської мови, пов'язані з фемінізмом // Гуманітарний вісник. Серія "Іноземна філологія". – Черкаси, 2001. – Число 5. – С. 136-138.

4.Семантичні особливості феміністського дискурсу // Вісник ЗДУ. Фiлологiчнi науки. – Запоріжжя, 2001. -- № 3. – С. 54-57.

5.Відбиття соціального статусу жінки в англійській мові // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна.. – Харків, 2001. – Вип. 537 – С. 142-148.

6.Функціонування суфіксів-фемінітативів в сучасній англійській мові // Нова філологія.– Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). – С. 312-314.

7. Деякі тенденції розвитку фемінізму другої половини ХХ століття // Нова парадигма.– Запоріжжя: Запорізький державний універсистет, 2000. – Вип. 16. – С.188-199.

8.Особливості функціонування лексеми gender в сучасній англійській мові // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми державного будівництва в умовах європейського шляху розвитку незалежної України" 25 квітня 2001р. Секція "Германська філологія". – К.: МІЛП. – С. 149-150.

9.Языковой сексизм как проявление "властных" отношений // Материалы международной научной конференции "Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть".