МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Єгорова Людмила Іванівна

УДК 65.012.32

стратегІя антикризОВОГО проактивного

управлінНЯ пІДПРИЄМСТВОм

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Лисенко Юрій Григорович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Садєков Алімжан Абдуллович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент Лепа Роман Миколайович, Донецький університет економіки та права (м. Донецьк), завідувач кафедри інформатики та інформаційних технологій

Провідна установа – Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра бізнесу та підприємництва

Захист дисертації відбудеться 24 грудня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24)

Автореферат розіслано 24 листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап виходу України з глибокої трансформаційної кризи, що викликана на початку 90-х років минулого сторіччя переходом від планово-адміністративної системи економічного регулювання до ринкової, характеризується нестійкістю динаміки найважливіших макроекономічних процесів та складністю ситуації на рівні базису економіки – мікрорівні.

До теперішнього часу багато підприємств та організацій окремих галузей та секторів економіки, особливо матеріального виробництва залишаються у кризовому та передкризовому положенні. Після тривалого функціонування за умов централізованого планового управліня, вітчизняні підприємства виявилися не в змозі швидко та ефективно адаптуватися до роботи на етапі ринкових перетворень.

Процес створення організаційних основ функціонування підприємств у ринковому середовищі проходить паралельно із становленням ринкових принципів поведінки та методів управління підприємствами. Недосконалі законодавча база та податкова система, пасивна інвестиційна та кредитно-грошова політика держави, низька ефективність управлінських рішень та недостатній досвід роботи на етапі ринкових перетворень обумовили нестачу фінансових ресурсів, ріст боргів, виснаження та втрату внутрішньовиробничого потенціалу підприємств, у першу чергу інноваційного, та наявність великого числа стагнуючих, технічно відсталих, неконкурентоспроможних і неплатоспроможних підприємств, яким загрожує банкрутство.

Перехід до ринкового ведення господарства спонукає підприємства відмовитись від традиційної вичікувальної позиції та формувати модель стратегічного проактивного управління на основі слабких сигналів, яка генерує завчасні, цілеспрямовані попереджувальні дії, що забезпечують здатність до самозбереження, гнучкість, орієнтацію на майбутні зміни, готовність до здійснення діяльності за умов невизначеності, формування антикризового потенціалу, стійкого до раптових змін та здатного вчасно ідентифікувати можливі погрози, діагностувати ранні ознаки кризових процесів і протистояти їхньому розвиткові.

Реалізація стратегії антикризового проактивного управління підприємствами дозволить знизити ймовірність виникнення кризових ситуацій, зменшити розмір можливого збитку, що є наслідком розвитку кризової ситуації, підвищити стратегічний потенціал та активізувати потенціал протидії кризовим явищам, підсилити адаптаційні можливості підприємств і зміцнити їхні конкурентні позиції.

Актуальний характер розглянутих вище питань визначив вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідних тем ДонНУ “Проблеми адаптації підприємств, територіальних та галузевих комплексів до економічних реформ у транзитивних економіках” Г-99/40 (номер державної реєстрації 0199U01496), та “Моделювання динаміки виробничо-економічних систем” Г-00/54 (номер державної реєстрації 0100U001971).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концепції синтезу проактивной антикризової системи управління підприємством та механізмів її реалізації для підвищення ефективності функціонування підприємства за умов кризи.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

проведено аналіз стану та тенденцій розвитку основних показників економіки України в цілому та Донецької області зокрема;

проведено аналіз основних існуючих підходів до визначення кризових фаз на підприємствах, розглянуто принципи управління підприємством за умов кризової ситуації;

розроблено економетричний підхід до аналізу слабких сигналів в антикризовому управлінні підприємством;

розроблено механізм антикризового проактивного управління підприємством;

розроблено методику тестування підприємства на наявність ознак стратегічного дрейфу;

розроблено модель оцінки наслідків слабких сигналів кризового характеру;

запропоновано підхід до антикризоорієнтованого аналізу економічного стану підприємства.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процеси антикризового управління підприємств, що функціонують за умов нестабільного зовнішнього середовища.

Предмет дослідження. Предметом дослідження дисертаційної роботи є система механізмів антикризового проактивного управління підприємством.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених в області антикризового управління підприємствами, моделювання слабких сигналів зовнішнього середовища, системної динаміки й оцінки ефективності виробничо-економічної діяльності.

Наукова новизна. У дисертації здійснено постановку і рішення нової актуальної задачі антикризового управління підприємствами за умов нестабільного зовнішнього середовища. При цьому отримано такі нові наукові результати:

концепція синтезу проактивної антикризової системи управління підприємством, яку засновано на принципах раннього розпізнавання та діагностики кризових ситуацій за слабкими сигналами, що дозволяє знизити ймовірність виникнення кризових ситуацій, зменшити розмір можливого збутку внаслідок розвитку кризової ситуації, підвищити стратегічний потенціал, підсилити адаптаційні можливості підприємства та зміцнити його конкурентні позиції;

механізм моніторингу слабких сигналів кризового характеру в системі управління підприємством, що заснований на використанні економетричних методів, який дозволяє забезпечити підприємству завчасне нарощування запасу гнучкості та попередити можливі негативні наслідки реалізації слабких сигналів;

механізм антикризового проактивного управління підприємством, що заснований на результатах моніторингу й ідентифікації слабких сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, який дозволяє забезпечити коригування факторів внутрішнього середовища шляхом змін у діючій стратегії або її заміни на стратегію, яка адаптована до нового середовища;

методика тестування підприємства на наявність ознак стратегічного дрейфу, яка заснована на застосуванні методів експертних оцінок та дозволяє обґрунтувати аналітичні висновки щодо ранніх ознак розвитку кризової ситуації;

модель оцінки наслідків слабких сигналів кризового характеру, що заснована на використанні системи різницевих рівнянь, яка дозволяє оцінити вплив реалізації слабких сигналів кризового характеру зовнішнього та внутрішнього середовища на динаміку показників ефективності функціонування підприємства.

Практична цінність роботи полягає в тому, що розроблений механізм антикризового проактивного управління підприємством, який засновано на результатах моніторингу й ідентифікації слабких сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства дозволяє вийти на якісно новий рівень антикризового управління підприємствами та забезпечити своєчасну й адекватну реакцію на наслідки реалізації слабких сигналів кризового характеру. Запропонований механізм антикризового проактивного управління підприємством має високу універсальність і може бути застосований для широкого класу промислових підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися: на II Міжнародній конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем” (Донецьк, 2002); на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика в сучасних економічних умовах” (Донецьк, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 роботах загальним обсягом 2,6 д.а., з них автору належить 2,5 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 122 найменувань і викладена на 180 сторінках тексту, який включає 18 таблиць, 17 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методологію дослідження, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

У першому розділі “Організаційно-економічні умови розробки стратегії антикризового управління підприємствами” проведено аналіз основних підходів до визначення кризових фаз на підприємствах, розглянуто принципи управління підприємством в умовах кризової ситуації. У роботі представлено механізм моніторингу слабких сигналів кризового характеру в системі управління підприємством, що заснований на використанні економетричних методів, який дозволяє забезпечити підприємству завчасне нарощування запасу гнучкості та попередити можливі негативні наслідки реалізації слабких сигналів.

В Україні у результаті глибокої загальносистемної економічної кризи, що почалася у 90-х роках минулого сторіччя через відмовлення від планової системи господарювання та перехід до ринкового реформування економіки, проявилася стійка тенденція збільшення кількості підприємств, що знаходяться в кризовому та передкризовому стані. На рис. 1 наведено динаміку збиткових підприємств та сум збитків у порівняльних цінах по Україні за період з 1996 по 2002 роки. Аналіз даних державної статистики показує, що до 1999 року в українській економіці постійно збільшувалося число збиткових підприємств та організацій, що свідчить про нездатність більшості підприємств подолати кризове становище.

Характер та результати реформ, які пов'язані з упровадженням ринкових форм господарювання визначають однією з центральних задач на даному етапі розвитку національної економіки подальше удосконалення принципів і організаційно-методичних аспектів функціонування антикризових систем управління підприємствами.

Будь-яке підприємство в процесі функціонування і розвитку зазнає дестабілізуючий вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, які диктують необхідність вживання відповідних заходів та постійної зміни стратегії.

Метод використання механізму слабких сигналів забезпечує підприємству завчасне нарощування запасу гнучкості, що дозволяє усунути небезпеку на ранній стадії. Чим більш слабкий сигнал ідентифіковано підприємством, тим більший часовий ресурс воно має для прийняття і реалізації рішень, що випереджають чи нейтралізують негативні наслідки цього сигналу.

Сутність економетричного підходу до аналізу слабких сигналів в антикризовому управлінні підприємством полягає у наступному. Нехай x(t) – деяка функція, що описує динаміку стану системи:

x(t) = ut + zt,

де ut – детермінована компонента, zt – стохастична компонента.

Для виявлення слабких сигналів, що проявляються в зміні тенденції ряду динаміки, зручно скористатися традиційною методикою технічного аналізу – побудовою фільтрів на ковзних середніх. Фільтри застосовуються для того, щоб відокремити трендові траєкторії від нетрендових, екстремуми змінних від рівномірного розвитку. Іншими словами, фільтрація дає сигнали про розворот тренду, а також підтверджує той чи інший сценарій розвитку – ріст, спад або відсутність тенденцій до зміни.

При побудові фільтрів з використанням ковзних середніх на графіку, що відображає динаміку часового ряду, будуються декілька графіків експонентних середніх: більш високого порядку – зсунутими нагору та вниз (зазвичай на 5 мінімальних змін), більш низького порядку – зсунутими на 1-2 періоду назад. Якщо ковзна середня більш низького порядку виходить з “коридору” ковзних більш високого порядку, виникає сигнал до повороту тренда. У цьому випадку будується лінія тренда. Якщо ковзна середня протягом декількох періодів знаходиться з однієї сторони від цієї лінії тренда, то, можливо, тенденція змінилася. У цілому процес виявлення слабких сигналів представлено на рис. 2.

Таким чином, використовування економетричного підходу дозволяє суттєво підвищити ефективність процесу виявлення слабких сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища.

В другому розділі “Концепція антикризового проактивного управління підприємством на основі слабких сигналів (АКПУ)” розроблено механізм антикризового проактивного управління підприємством, що дозволяє забезпечити коригування факторів внутрішнього середовища шляхом змін у діючій стратегії, або її заміни стратегією, яка є адаптованою до нового середовища; розроблено методику тестування підприємства на наявність ознак стратегічного дрейфу, що дозволяє обґрунтувати аналітичні висновки щодо ранніх ознак розвитку кризової ситуації; розроблено модель оцінки наслідків слабких сигналів кризового характеру, що дозволяє оцінити їх вплив на динаміку показників ефективності функціонування підприємства.

Застосування до проблеми антикризового управління підприємством принципових положень теорії раціональних очікувань, концепції гнучкого розвитку та практичних рекомендацій методики слабких сигналів дозволяє сформулювати сутність стратегії антикризового проактивного управління. Стратегія АКПУ виходить із принципу чутливості та готовності до сприйняття еволюційних та радикальних змін зовнішнього середовища і їхнього переборення в поточній та майбутній діяльності підприємства.

Характерним станом функціонування підприємства на ранніх стадіях стратегічної кризи є ''стратегічний дрейф'' – явище, що виникає внаслідок запізнювання стратегічної реакції підприємства на зміни зовнішнього середовища та проявляється в неадекватності поведінки підприємства у ринкових умовах. На стадії потенційної кризи підприємство, що потрапило до стану ''стратегічного дрейфу'', ще має достатній запас часу для підвищення ступеню інформованості та підготовки до ухвалення рішення, спираючись на сильні, перевірені сигнали. Якщо ж криза перейшла в латентну форму, то час для ухвалення рішення обмежується. У цьому випадку стратегія АКПУ базується на слабких сигналах. На рис. 3 представлено концептуальну модель АКПУ, яка відображає основні етапи стратегії антикризового проактивного управління підприємством. Основними складовими стратегії АКПУ є наступні: визначення критично важливих компонентів зовнішнього та внутрішнього середовища, що є значущими для підприємства; встановлення ключових факторів навколишнього середовища та ключових подій – сигналів про виникнення ситуацій, які провокують кризову ситуацію; аналіз взаємозв'язків між подіями; експертна (прогнозна) оцінка масштабів можливого впливу встановлених ключових подій на діяльність підприємства; сканування сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища; ідентифікація типу сигналу, встановлення сили сигналу; тестування внутрішнього середовища на наявність ознак ''стратегічного дрейфу'', оцінка рівня інформованості про його причини та запасу часу на відповідну реакцію; прогнозування ступеню ризику при збереженні існуючих умов господарювання; ухвалення рішення про необхідність проактивної реакції на основі сильних або слабких сигналів; розгляд альтернативних варіантів проактивних рішень, визначення критеріїв вибору; проведення коригування факторів внутрішнього середовища шляхом змін у діючій стратегії або розробка нової стратегії, що є адаптованою до нових умов функціонування.

На рис. 4 наведено логіко-структурну схему експертного аналізу наслідків слабкого сигналу кризового характеру – “поява нового конкурента в галузі” як одного з найбільш істотних факторів, які впливають на зміну конкурентної ситуації на ринку та генерують обурюючи впливи на діяльність підприємства, що призводить до ослаблення або втрати конкурентних позицій та провокує виникнення кризової ситуації.

Для вирішення задачі визначення критично важливих компонентів зовнішнього та внутрішнього середовища пропонується використати метод системної динаміки.

Системно-динамічна модель, що дозволяє оцінювати наслідки слабких сигналів кризового характеру, може бути представлена у виді чотирьох блоків: зовнішнє середовище, виробництво, маркетинг, результати виробничо-господарської діяльності (рис. 5). Розроблена модель, яка базується на використанні системи різницевих рівнянь, дозволяє оцінити вплив реалізації слабких сигналів кризового характеру зовнішнього і внутрішнього середовища на динаміку показників ефективності функціонування підприємства.

У роботі практичну реалізацію запропонованої моделі проведено на прикладі експорту листового прокату Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча у далеке зарубіжжя.

Припустимо, що в даний момент ринкова ціна на листовий прокат встановилася на рівні 185 USD/мт та експерти прогнозують зниження ціни протягом року до 176-178 USD/мт. Необхідно розробити управляючий вплив, що щонайкраще компенсує можливий вплив слабкого сигналу про зниження ціни. Проведемо три імітаційних експерименти тривалістю в 12 періодів, зафіксувавши ціну реалізації підприємства 1) вище можливої середньоринкової – 181 USD/мт; 2) на рівні можливої середньоринкової – 177 USD/мт; 3) нижче можливої середньоринкової – 173 USD/мт. Результати реалізації наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Результати реалізації системно-динамічної моделі.

Місяць | Обсяг експорту ММК ім. Ілліча за різними рівнями цін

173 USD/мт | 177 USD/мт | 181 USD/мт

Тис. т | USD | Тис. т | USD | Тис. т | USD

Січ. 03 | 118235 | 20454655 | 113645 | 20115165 | 110638 | 20025478

Лют. 03 | 118985 | 20584405 | 113610 | 20108970 | 115237 | 20857897

Бер. 03 | 118757 | 20544961 | 113540 | 20096580 | 110504 | 20001224

Квіт. 03 | 119343 | 20646339 | 113586 | 20104722 | 110972 | 20085932

Трав. 03 | 119482 | 20670386 | 113837 | 20149149 | 111260 | 20138060

Чер. 03 | 119435 | 20662255 | 114146 | 20203842 | 111603 | 20200143

Лип. 03 | 119890 | 20740970 | 114731 | 20307387 | 111737 | 20224397

Серп. 03 | 119869 | 20737337 | 114822 | 20323494 | 112036 | 20278516

Вер. 03 | 120357 | 20821761 | 114576 | 20279952 | 112164 | 20301684

Жов. 03 | 120489 | 20844597 | 115018 | 20358186 | 112182 | 20304942

Лис. 03 | 120328 | 20816744 | 115067 | 20366859 | 112484 | 20359604

Груд. 03 | 120544 | 20854112 | 115358 | 20418366 | 112764 | 20410284

Результати реалізації свідчать про те, що найкращою реакцією підприємства на можливе падіння ціни буде зниження своєї ціни нижче рівня середньоринкової, що забезпечить більший обсяг експорту в порівнянні з іншими ціновими стратегіями.

У даному випадку в моделі розглянуто вплив на обсяг експорту тільки одного фактора – ціни, однак, модель дозволяє визначити значення результатів діяльності підприємства як при різних управляючих впливах, так і за різними можливими наслідками слабких сигналів кризового характеру.

У третьому розділі „Формування комплексу методів антикризоорієнтованого аналізу економічного стану підприємства” запропоновано структуру інформаційної системи збору та поповнення банку даних антикризового управління, удосконалено підхід до антикризоорієнтованого аналізу економічного стану підприємства, що дозволяє провести оцінку виробничої, збутової, організаційної, маркетингової та фінансової складових потенціалу підприємства з урахуванням факторів, що є неформалізованими або слабоформалізованими, розглянуто методику оцінки економічної ефективності антикризової проактивної системи управління.

Одним з перспективних напрямків підвищення ефективності антикризового управління є розвиток інструментальних засобів у процедурах вибору рішень: впровадження систем підтримки прийняття рішень, розробка інтегрованих систем, експертних систем, інтелектуальних систем, автоматизованих систем експертного оцінювання і т.д.

Функціонування системи антикризового проактивного управління повинно спиратися на оперативну інформацію банку даних, джерелами формування якого є, з одного боку, результати аналізу зовнішнього середовища, виявлення пов'язаних з ним негативних тенденцій, з іншого боку - результати аналізу потенціалу підприємства і його попередньої господарської діяльності, виявлення негативних внутрішніх тенденцій, слабких і сильних сторін діяльності підприємства, а також даних експертного опитування керівників, фахівців функціональних і виробничих підрозділів.

Функції реалізації механізму антикризового узгодження пропонується покласти на спеціально створювані структурні підрозділи – групи стратегічного розвитку підприємств, у яких присутні висококваліфіковані фахівці, експерти й аналітики, що займаються формуванням банку даних й аналітичною обробкою потоків антикризової інформації, та розраховують альтернативні варіанти розвитку подій і засоби дій у конкретних обставинах.

Для проведення аналізу стану проблемного підприємства необхідно оцінити його потенціал, при цьому оцінку потенціалу підприємства доцільно проводити по таких розділах: виробництво, розподіл та збут продукції, організаційна структура та менеджмент, маркетинг, фінанси.

При цьому слід зазначити, що частина показників не може бути наведена у чітко формалізованому вигляді, тому в процесі аналізу цих показників передбачається використання методів, заснованих на теорії нечітких множин.

Удосконалений підхід до антикризоорієнтованого аналізу економічного стану підприємства, який засновано на використанні інструментарію теорії нечітких множин, дозволяє провести оцінку виробничої, збутової, організаційної, маркетингової та фінансової складових потенціалу підприємства з урахуванням факторів, що є неформалізованими або слабоформалізованими.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Сучасний стан економіки України характеризується стійкою тенденцією збільшення кількості підприємств, що знаходяться у кризовому або передкризовому стані. Позитивні тенденції стабілізації та виходу з тривалої економічної кризи мають досить хитливий характер і супроводжуються коливаннями прибутковості та збитковості, стрибкоподібним характером динаміки фінансових результатів як в економіці у цілому, так і в окремих її галузях.

Виживання підприємств, яким безпосередньо не загрожує ліквідація через банкрутство залежить від рівня та масштабів здійснюваної ними профілактичної антикризової роботи, уміння фіксувати увагу на так званих слабких сигналах про майбутні, можливо, кризові зміни, та знаходити вихід із кризової ситуації. У роботі розглянуто економетричний підхід до аналізу слабких сигналів в антикризовому управлінні підприємством, який базується на припущенні, що слабкий сигнал може виявлятися як зміна тенденції розвитку, або як зміна параметрів закону розподілу стохастичної компоненти.

У роботі запропоновано механізм антикризового проактивного управління підприємством, який засновано на результатах моніторингу й ідентифікації слабких сигналів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, що дозволяє забезпечити коригування факторів внутрішнього середовища шляхом змін у діючій стратегії або її заміні стратегією, яка є більш адаптованою до нового економічного середовища.

Важливою особливістю проактивного управління є моделювання організаційного середовища підприємства, зокрема його актуального середовища. В основі моделювання актуального середовища підприємства лежить сполучення принципу підтримки усіх внутрішніх ресурсів виробничої системи в актуальному стані, що відповідають цілям і задачам підприємства, із принципом визначення актуальних зовнішніх умов для максимальної реалізації інтересів підприємства.

Характерним станом у функціонуванні підприємства на ранніх стадіях стратегічної кризи є ''стратегічний дрейф'' - явище, яке виникає внаслідок запізнювання стратегічної реакції підприємства на зміни зовнішніх умов та проявляється в неадекватності підприємства ринковому середовищу. В роботі виділено та проаналізовано сукупність факторів, що обумовлюють розвиток стратегічного дрейфу підприємства. Розроблено методику тестування підприємства на наявність ознак стратегічного дрейфу, яку засновано на застосуванні методів експертних оцінок, що дозволяє зробити більш обґрунтованими аналітичні висновки щодо ранніх ознак розвитку кризової ситуації.

Стратегія антикризового проактивного управління підприємством, що базується на аналізі слабких сигналів, на початковому етапі припускає визначення критично важливих компонентів зовнішнього та внутрішнього середовища, що мають значення для підприємства, аналіз взаємозв'язків між подіями й оцінку масштабів можливого впливу встановлених ключових подій на діяльність підприємства. Для вирішення цієї задачі розроблено модель оцінки наслідків слабких сигналів кризового характеру, яку засновано на використанні системи різницевих рівнянь, що дозволяє оцінити вплив реалізації слабких сигналів кризового характеру зовнішнього та внутрішнього середовища на динаміку показників ефективності функціонування підприємства.

Функціонування системи антикризового управління повинно спиратися на оперативну інформацію банку даних, формування і поповнення якого є важливим фактором організації антикризового процесу на підприємстві. Джерелами формування такого банку антикризової інформації є, з одного боку, результати аналізу зовнішнього середовища, виявлення зв'язаних з нею негативних тенденцій та сприятливих можливостей, з іншого боку – результати аналізу потенціалу підприємства та його попередньої господарської діяльності, виявлення негативних внутрішніх тенденцій, слабких і сильних сторін підприємства, а також даних експертного опитування керівників, фахівців функціональних і виробничих підрозділів.

Для оцінки потенціалу підприємства з урахуванням факторів, що є неформалізованими або слабоформалізованими запропоновано використання інструментарію теорії нечітких множин, а також виконано удосконалення методу антикризоорієнтованого аналізу економічного стану підприємства.

Таким чином, розробка концепції синтезу проактивної антикризової системи управління підприємством та механізмів її реалізації забезпечує підвищення ефективності функціонування підприємства за умов невизначеності, тобто сприяє підвищенню ефективності управління підприємствами у сучасних умовах господарювання.

В результаті впровадження концепції антикризового проактивного управління підприємством у ВАТ "Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча" отримано загальний економічний ефект в розмірі 120 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опубліковані у провідних фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Опубліковані за матеріалами конференцій

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Єгорова Л.І. Стратегія антикризового проактивного управління підприємством. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. Донецький національний університет, Донецьк, 2003.

У роботі запропоновано механізм моніторингу слабких сигналів кризового характеру в системі управління підприємством, запропоновано механізм антикризового проактивного управління підприємством, який засновано на результатах моніторингу й ідентифікації слабких сигналів зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства, що дозволяє забезпечити проведення коректування факторів внутрішнього середовища шляхом змін у діючій стратегії або її заміни на стратегію, яка адаптована до нового організаційного середовища.

На основі запропонованого механізму розроблено комлекс моделей і методів антикризового проактивного управління підприємством, зокрема: методика тестування підприємства на наявність ознак стратегічного дрейфу, що дозволяє обґрунтувати аналітичні висновки щодо ранніх ознак розвитку кризової ситуації; модель оцінки наслідків слабких сигналів кризового характеру; метод антикризоорієнтированого аналізу економічного стану підприємства, що дозволяє провести оцінку виробничої, збутової, організаційнї, маркетингової та фінансової складових потенціалу підприємства з урахуванням неформалізуємих та слабоформалізуємих факторів.

Ключові слова: антикризове управління, слабкі сигнали, система антикризового проактивного управління, стратегічній дрейф.

АННОТАЦИЯ

Егорова Л.И. Стратегия антикризисного проактивного управления предприятием. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. Донецкий национальный университет, Донецк, 2003.

В диссертации осуществлены постановка и решение новой актуальной задачи антикризисного управления предприятиями в условиях нестабильной внешней среды. В работе рассмотрен эконометрический подход к анализу слабых сигналов в антикризисном управлении предприятием, который подразумевает, что слабый сигнал может проявляться как изменение тенденции, либо как изменение параметров закона распределения стохастической компоненты.

Предложен механизм антикризисного проактивного управления предприятием, основанный на результатах мониторинга и идентификации слабых сигналов внешней и внутренней среды предприятия, позволяющий обеспечить проведение корректировки факторов внутренней среды путём изменений в действующей стратегии или её замены стратегией, адаптированной к новой среде.

Разработан метод тестирования предприятия на наличие признаков стратегического дрейфа, основанный на применении экспертных оценок и позволяющий обосновать аналитические выводы относительно ранних признаков развития кризисной ситуации.

Стратегия антикризисного проактивного управления предприятием, базирующаяся на анализе слабых сигналов, на начальном этапе предполагает определение критически важных компонентов внешней и внутренней среды, представляющих значение для предприятия, анализ взаимосвязей между событиями и оценку масштабов возможного воздействия установленных ключевых событий на деятельность предприятия.

Для решения этой задачи разработана модель оценки последствий слабых сигналов кризисного характера, основанная на использовании системы разностных уравнений, позволяющая оценить влияние реализации слабых сигналов кризисного характера внешней и внутренней среды на динамику показателей эффективности функционирования предприятия.

В работе проведено усовершенствование метода антикризисо-ориентированного анализа экономического состояния предприятия, предложено использование инструментария теории нечетких множеств, позволяющего провести оценку производственной, сбытовой, организационной, маркетинговой и финансовой составляющих потенциала предприятия с учетом неформализуемых и слабоформализуемых факторов.

Повышение эффективности внедрения методов и механизмов проактивного антикризисного управления предприятием осуществляется за счет синтеза интегрированной системы информационной поддержки принятия адаптивных решений. В диссертационной работе рассмотрены функции, выполняемые экспертной системой поддержки принятия антикризисоориентированных решений.

Ключевые слова: антикризисное управление, слабые сигналы, система антикризисного проактивного управления, стратегический дрейф.

SUMMARY

Egorova L.I. The strategy of anti-crisis proactive management of enterprise.

Thesis for a Candidate degree in Economic Sciences on speciality 08.06.01 – Economics, organisation and enterprises management. Donetsk National University, Donetsk, 2003.

In dissertation work the mechanism of monitoring of crisis weak signals in enterprise management system is proposed, the mechanism of anti-crisis proactive management of enterprise based on the results of monitoring and identification weak signals of internal and external environment is developed. This mechanism allows to provide the correction of internal environment factors by the changing of current strategy or replacement it with then new one that more adapted to new environment.

Based on proposed mechanism the complex of models and methods of anti-crisis proactive management of enterprise is developed: the method of enterprise testing on strategic drift presence, based on the use of expert judgements method that allows to substantiate the analytical conclusions about early signs of crisis situation development; the method of anti-crisis-oriented analysis of enterprise economic condition that allows to estimate production, sales, organizational, marketing and finance components of enterprise potential, taking into account non-formalized and feebly-formalized factors.

Key words: anti-crisis management, weak signals, system of anti-crisis proactive management, strategic drift.