Інститут регіональних досліджень

Філеп Дюла

УДК 332.1 (1-04): [504+330](477+439)

Еколого-економічні засади розвитку
прикордонних регіонів України та Угорщини

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор

Мікловда Василь Петрович,

Ужгородський національний університет, завідувач кафедри | Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет, завідувач кафедри | кандидат економічних наук,

Гомольська Наталія Іванівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник | Провідна установа: | Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ |

Захист відбудеться 14 липня 2003 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 6 червня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах все більш актуальним питанням є посилення взаємозалежності національних економік та пошук засобів вирішення екологічних проблем. Аналіз реальної соціально-економічної та екологічної ситуації, насамперед в прикордонних регіонах двох держав - України та Угорщини, є особливо важливим для держав з перехідною економікою.

В умовах прикордоння велике значення має поступове формування та реалізація основних принципів сталого розвитку, що були декларовані міжнародним співтовариством на конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку (1992, 1997, 2002 рр.). Адже ідея сталого розвитку - це ідея рівності всіх поколінь і рівності всіх людей у кожному поколінні, ідея максимального використання потенційних можливостей при збалансованості суспільного розвитку і потенціалу природи. Фактично, сталий розвиток прикордонного регіону включає в себе три складові частини, взаємодія яких вимагає постійного узгодження її соціальної, економічної та екологічної складових. Тобто, сталий розвиток - це соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток господарського комплексу регіону із заданими параметрами в певних умовах протягом необхідного проміжку часу, що веде до гармонізації продуктивних сил та підвищення якості життя сучасного та наступного поколінь за умов збереження і поетапного відтворення цілісності навколишнього середовища.

Незважаючи на складну економічну ситуацію в прикордонних регіонах України та Угорщини, вони характеризуються сприятливими екологічними умовами, багатим природним, історико-культурним, соціально-економічним та рекреаційним потенціалом. Отже, дослідження напрямів оптимізації еколого-економічного розвитку прикордонного регіону є вкрай важливим і пріоритетним напрямом розвитку господарського комплексу прикордонних регіонів як України, так і Угорщини.

Дослідження проблем прикордонних регіонів двох сусідніх держав важливі саме за сучасних умов європейської інтеграції. Адже відповідність високим критеріям Європейського Союзу, що стосуються еколого-економічного розвитку регіону, є вельми актуальним питанням для Угорщини, яка вже є асоційованим членом ЄС і як приклад може слугувати для вивчення цього досвіду в Україні.

Слід зазначити, що роль і місце прикордонних регіонів в еколого-економічному розвитку держав поки що недостатньо вивчені, багато аспектів цієї проблеми залишаються дискусійними. Це стосується, зокрема, оцінки умов і тенденцій розвитку прикордонних регіонів, проблем їх екологічної безпеки, пошуку ефективних шляхів активізації транскордонного співробітництва з врахуванням специфіки території.

Вищесказане й обумовило вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної тематики факультету економіки та суспільних наук Ніредьгазького інституту. Окремі напрямки проведених досліджень є складовою частиною програм РНАRЕ : НU 9210 "Концепція розвитку Саболч-Сатмар-Берег області" (1996); НU 214/99 "Створення нових форм взаємозв'язків між економікою та освітою" (2000-2001), НU 143/99 "Концепція територіального господарювання з твердими відходами в області Саболч-Сатмар-Берег" (2000).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у визначенні еколого-економічних особливостей прикордонних регіонів України та Угорщини та обґрунтуванні напрямків їх перспективного розвитку на основі активізації транскордонного співробітництва.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження - прикордонні регіони України (Закарпатська область) та Угорщини (Саболч-Сатмар-Берег область);

Предмет дослідження - еколого-економічні процеси в прикордонних регіонах України і Угорщини та механізми активізації транскордонного співробітництва.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались наступні основні методи: статистичний, порівняльний, системно-структурний, літературний та інші.

Методологічну основу роботи складають сучасні теорії ринкової економіки, фундаментальні праці українських, угорських та інших вчених з еколого-економічних проблем регіональної політики і транскордонного співробітництва.

Вихідною базою дослідження слугували законодавчі і нормативні акти України та Угорщини з питань регіональної політики і транскордонного співробітництва, документи Європейського Союзу щодо розвитку прикордонних регіонів.

В роботі використані статистичні матеріали Державного комітету статистики України і Центрального статистичного управління Угорщини, їх підрозділів в Закарпатській області (Україна) та Саболч-Сатмар-Берег області (Угорщина), дані інших управлінських структур та організацій.

Наукова новизна одержаних результатів.

На захист виносяться наступні основні положення, що містять елементи наукової новизни:

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених пропозицій і рекомендацій центральними та регіональними органами державної влади України та Угорщини в процесі активізації конструктивного співробітництва між прикордонними регіонами обох країн.

Рекомендації автора використані комісією Саболч-Сатмар-Берег області Угорщини при підготовці Програми протипаводкового менеджменту та охорони якості вод басейну р. Тиса, яка затверджена на засіданні українських та угорських спеціалістів в м. Ужгороді 16-18 квітня 2002р.

Пропозиції дисертанта враховані при розробці Проекту будівництва порту на р. Тиса в регіоні Чоп-Загонь в рамках Програми ТАСІS "Cross-Bоrder Cooperation Small Project Facility" (Autumm-2001).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації наукові положення є результатом особистих досліджень автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі викладені тільки ті ідеї та розробки, що належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на міжнародних конференціях, нарадах, де отримали схвальну оцінку вчених та спеціалістів. Зокрема, на конференції: "Територіальний та транскордонний розвиток регіонів" (м. Дюла, Угорщина, 10-12 листопада 1998 р.), "Регіони Угорщини в майбутньому тисячолітті" (м. Будапешт, Угорщина, 3-4 листопада 1999 р.), "Розвиток науки в Угорщині" (м. Дебрецен, Угорщина, 27-29 жовтня 2001 р.); на науковому засіданні Саболч-Сатмар-Берег відділу Угорської Академії Наук (м. Ніредьгаза, Угорщина, 28-29 вересня 2002 р.).

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані в 11 наукових працях, з яких 9 належать особисто автору (з них 3 – у фахових виданнях України).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 165 сторінок комп’ютерного тексту, включає 8 таблиць. Список використаних джерел нараховує 161 найменування на 13 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі – "Науково-методичні основи дослідження особливостей розвитку прикордонних регіонів" - аналізується досвід України і Угорщини, а також Європейського Союзу у сфері регіональної політики розвитку прикордонних територій, розкривається суть форм і методів активізації транскордонного співробітництва сусідніх регіонів.

Проблематику місця і ролі прикордонного регіону в транскордонному співробітництві найбільш адекватно необхідно досліджувати у взаємозв'язку еволюції сучасних міжнародних відносин і транскордонних, міжрегіональних стосунків адміністративно-територіальних одиниць, насамперед прикордонних, європейських держав. Однак, необхідно рахуватися з тим, що міжнародні відносини на регіональному рівні у контексті транскордонного співробітництва є, хоча і функціонуючою за певними власними особливостями системою стосунків, але тільки підсистемою - складовою частиною (чи підрівнем) системи більш високого порядку - міжнародних взаємин між державами.

По-перше, адекватна реалізація принципів транскордонного співробітництва не змінює кордони, а робить їх прозорими, поступово знищує економічні та політичні бар'єри для інновацій; по-друге, активізує саме ініціативи суб'єктів на локальному рівні, що сприяє також і політичній інтеграції. Ця форма співробітництва може здійснюватися в контексті реалізації регіональної політики двох-трьох держав із збільшенням кількості реальних суб'єктів співробітництва.

Той факт, що регіони стають все більш поширеними у Європі, не означає, що існує якась одна універсальна формула їх створення та функціонування. Складність феномену регіональної транскордонної співпраці полягає в необхідності врахування суттєвих відмінностей у географічних, політичних, культурних параметрах прикордонних регіонів. Сьогодні не існує якихось єдиних рішень, що можуть задовольнити потреби усіх зацікавлених суб'єктів транскордонної регіональної співпраці, тому європейські регіони і йдуть шляхом напрацювання цілого переліку формул у межах певної "рамкової" схеми транскордонного співробітництва.

Протягом 70-80-х років XX ст. збільшення диспропорцій між регіонами Європейського Союзу (ЄС), намагання регіонів посилити своє значення на противагу централізованим діям ЄС, нездатність ЄС швидко адаптувати у свій економічний простір нові "бідніші" держави, вимагали формування нової стратегії регіонального розвитку. Протягом 80-х років XX ст. була розроблена нова "філософія", стратегія нової регіональної політики ЄС, головними напрямами реалізації були визначені: пріоритет інтересів економічного розвитку; стимулювання приватного підприємництва, малого та середнього бізнесу; сприяння розробці та реалізації не великомасштабних регіональних проектів, а передача регіонального планування "нижчим" територіально-адміністративним одиницям; посилення інноваційної спроможності самих регіонів; вироблення нових механізмів стосовно регулювання економіки відсталих територій, позитивна дискримінація периферійних прикордонних територій, як створення умов для розвитку прикордонних регіонів.

Транскордонні регіони – важлива проблема, особливо тоді, коли розглядаються їх стратегічні виміри. Саме це повинно бути в центрі уваги подальших досліджень з наступних причин. По-перше, навіть за умов, що транскордонні регіони не є центрами прийняття рішень, вони все одно є політичним питанням на регіональному, субрегіональному, національному рівнях. Фактично, транскордонне співробітництво має бути складовою більш широкої національної стратегії. По-друге, транскордонне співробітництво має тенденцію посилювати представницьку позицію регіонів у європейській політиці. І по-третє, створення тимчасових коаліцій регіонів, формування так званого політичного капіталу дає їм можливості впливати на стратегію ЄС та можливість одержувати додаткові ресурси тільки з частковою причетністю національних властей. Все це має чимале значення для просторової організації прийняття рішень через національні території.

Отже, транскордонні взаємини - це так би мовити стратегії із багатовекторним замовленням, які мають складну ієрархію політичних рівнів та дійових осіб, включаючи прикордонні регіони, зокрема, та транскордонні відносини взагалі, і тому подальше їх поглиблене дослідження варто вважати необхідним і важливим, позаяк це перспективна у теоретико-методологічному вимірі та практичному ракурсі проблематика.

Загальновизнано, що головними учасниками прикордонного співробітництва мають бути місцеві та регіональні органи влади, інші суспільні інститути (університети, торгівельні організації), а також приватні особи, позаяк міждержавні відносини на місцевому рівні сприятимуть покращенню та подальшому розвитку місцевих економічних, культурних та соціальних відносин.

Однією з найоптимальніших форм використання сприятливих економічних факторів, умов співробітництва прикордонних регіонів є створення єврорегіонів.

Досвід засвідчує, що якісно новий рівень прикордонного співробітництва, його інтенсифікація відбувається передусім там, де головними виконавцями та ініціаторами регіональних прикордонних зв'язків виступають не центральні уряди або політичні партії, а міста, селища, місцеві установи та організації, органи місцевого самоврядування. Подібне зміщення акцентів в управлінні прикордонним співробітництвом з центру до "низин" є найбільш радикальною зміною суті прикордонного співробітництва після 1989 року.

Протягом 90-х років XX століття децентралізація управління зовнішньоекономічною діяльністю посилила відповідальність регіональних та місцевих органів самоврядування, які у свою чергу, стали головними рушійними силами у процесі прикордонного співробітництва. Отже, завдяки розвитку демократичних засад, населенню, яке проживає вздовж кордонів, створено можливість активно співпрацювати заради вирішення спільних проблем на прикордонних територіях, зокрема Угорщини та України.

Вивчаючи питання впливу еколого-економічних факторів на розвиток форм і методів прикордонного співробітництва регіонів, вважаємо за доцільне визначити саме ті основні напрями розвитку угорсько-українського прикордонного співробітництва, які на сьогодні є актуальними та вимагають негайного вирішення саме в прикордонних регіонах Угорщини (Саболч-Сатмар-Берег область) та України (Закарпатська область). По-перше, це завдання по розбудові українсько-угорського кордону; по-друге, це співробітництво у галузі інфраструктури транспорту.

В другому розділі – "Оцінка еколого-економічного стану прикордонних регіонів України та Угорщини" – розкрито особливості впливу геополітичних факторів на розвиток прикордонних регіонів України та Угорщини, наведено порівняльну характеристику Закарпатської області та Саболч-Сатмар-Берег області, показано специфіку державного регулювання розвитку прикордонних регіонів в сусідніх країнах.

Геополітичне положення досліджуваних прикордонних регіонів створює специфічні умови для здійснення транскордонного співробітництва між суб'єктами України та країною "першої хвилі" вступу до ЄС.

В цьому зв'язку особливого значення набуває координація місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування діяльності підприємств, установ та організацій прикордонних областей з питань транскордонного співробітництва у сфері політики, економіки, туризму, соціально-культурних питань. На практиці ж склалась така ситуація, коли існуючі угоди про співробітництво носять в деякій мірі номінальний, констатуючий характер, тобто процес налагодження добросусідських відносин визначений лише де-юре, а де-факто реалізація заходів щодо транскордонного співробітництва відбувається лише частково, розрізнено.

Особливу роль у співробітництві між прикордонними регіонами України та Угорщини відіграють зв'язки між спеціальною економічною зоною "Закарпаття" та зоною вільного підприємництва "Загонь і регіон", які розташовані по обидва боки угорсько-українського кордону.

Геополітичні особливості розвитку прикордонного регіону визначаються радикальною структуризацією геополітичного простору наприкінці XX століття, і в Центрально-Східній Європі (ЦСЄ) зокрема, боротьбою за сфери впливу в цьому регіоні між могутніми міжнародними інституціями світу та більш економічно могутнішими державами Європи. Ці зміни спричинили пошук нових, а відтак і найоптимальніших моделей координації зусиль держав центральноєвропейського регіону, а саме:

·

·

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що прикордонні регіони Угорщини та України є вкрай важливими з геополітичної точки зору саме сьогодні, за умов розширення "східного" кордону Європейського Союзу та обов'язкового введення Шенгенських acquis, візового режиму між Угорщиною та Україною, між Польщею та Україною, Румунією та Україною протягом 2004-2006 років – і що особливо з точки зору посилення безпеки на нових "зовнішніх" східних кордонах ЄС.

Режим перетину товарів, послуг та робочої сили, контроль у сфері іміграції, досягнення високого рівня безпеки на зовнішньому кордоні ЄС значно ускладнить власне перетин кордону, втім з іншого боку - посилить безпеку міжнародного кордону ЄС - Україна. Як не дивно, але це посилення безпеки на новому міжнародному кордоні призведе до напруження у міждержавних відносинах держав Карпатського Єврорегіону, яке можна уникнути, враховуючи наступні обставини:

1) специфіку історичного розвитку народів Карпатського Єврорегіону як комплекс етно-політичних, психологічних та соціальних чинників;

2) використання де-юре вже наявних альтернатив, які існують між державами-членами ЄС стосовно перетину кордону;

3) аналіз програми Інтеррег-ІІІ ЄС свідчить про надання значної суми коштів з бюджету 2000-2006 рр. ЄС на інфраструктурний розвиток нового зовнішнього кордону ЄС, отже терміновим заходом має бути не тільки розвиток прикордонної інфраструктури на українській стороні кордону, але і підвищення кваліфікації персоналу за європейськими стандартами.

Для України це питання є вкрай актуальним, адже це вже не стільки економічне питання, скільки сукупність економічних, соціальних та етнополітичних чинників, і що особливо важливо - питання безпеки на спільному кордоні Європейського Союзу та України.

В роботі проведено порівняльний аналіз сучасного соціально-економічного стану прикордонних регіонів, основні показники якого вміщені в табл.1.

Таблиця 1

Основні показники соціально-економічного розвитку Закарпатської області (Україна) та Саболч-Сатмар-Берег області (Угорщина) у 2000 році

Показники | Закарпатська область | Саболч-Сатмар-Берег область | Площа території (км2) | 12800 | 5937 | Чисельність населення (тис. чол.) | 1282,0 | 569,7 | ВНП (тис. дол. США) | 400,0 | 1176,4ВНП на 1 чол. (дол. США) | 310 | 2060 | Чисельність безробітних (тис. чол.) | 44,1 | 21,3 | Кількість діючих підприємств (одиниць)15500 | 40000 |

Узагальнюючи угорський та український досвід державного регулювання розвитку прикордонних регіонів, виявлення регіональних відмінностей між факторами, які впливатимуть на регіональний розвиток у майбутньому, а особливо з метою ліквідації бар'єрів, що стоять на його шляху, а також з метою вдосконалення організаційних та фінансових умов для децентралізованого управління регіональним розвитком, першочерговими в прикордонних регіонах Угорщини та України можна вважати наступні заходи:

а) створення рад регіонального розвитку, а також дієвої системи управління регіональними програмами;

б) організація системи підвищення кваліфікації експертів з питань регіонального розвитку;

в) покращення транспортного доступу до регіонів та розробка концепції розвитку регіонального транспорту;

г) розробка заходів щодо покращення умов економічної конкуренції в регіонах (зони промислового розвитку, технологічні центри), збільшення обсягів економічних послуг та внутрішньої взаємодії;

д) визначення необхідних умов для тривалого повноцінного самодостатнього розвитку, послаблення тиску на навколишнє середовище, гармонізація спеціальних програм розвитку захищених територій з концепціями економічного розвитку регіону;

е) розробка комплексної концепції розвитку сільських територій з низькими економічними показниками, створення альтернативних можливостей працевлаштування, розвиток охорони навколишнього середовища;

є) узгоджений розвиток засобів масової телекомунікації, а також освітніх організацій, які б підтримували регіональну культуру та регіональну ідентичність;

ж) організація зв'язків з Європейськими міжрегіональними організаціями зміцнення позицій у глобальному та регіональному поділі праці, розвиток транскордонного співробітництва.

В третьому розділі – "Шляхи оптимізації еколого-економічного розвитку прикордонних регіонів" – пропонуються напрямки активізації економічного співробітництва прикордонних регіонів, особливий акцент зроблено на методах реалізації регіональної екологічної політики та освоєння рекреаційного потенціалу досліджуваних територій.

Спробою налагодження стабільних та ефективних економічних зв'язків з метою подолання труднощів та розв'язання складних проблем, що виникають на прикордонних територіях, зокрема, як Угорщини, так і України, є створення так званих зон підприємництва, промислових парків.

Зона підприємництва – як певна програма розвитку регіонів Угорщини, створює специфічну систему умов, у першу чергу для відсталих у соціально-економічному відношенні чи то "депресивних" прикордонних регіонів в інтересах їх розвитку методом прискореної реалізації відповідних програм. У випадку Угорщини, це стосується розбудови регіону прикордоння з метою реалізації специфічних програм економічного розвитку на прикордонних територіях Північно-Східної Угорщини. Подібний підхід застосовується і на Закарпатті (Україна).

Центральне розташування країн центрально-східноєвропейського регіону між країнами Західної Європи та новими незалежними державами, що утворилися на постсоціалістичному просторі, робить особливо нагальним створення та функціонування ефективної системи стратегічних транспортних коридорів для забезпечення постійно зростаючих транзитних перевезень між Західною та Східною Європою.

Позитивним фактором активізації транскордонного співробітництва є розвиток малого бізнесу на 3акарпатті, зокрема це створення протягом 1998-2000 років трьох бізнес-центрів, організація бізнес-інкубатора на 50 суб'єктів малого підприємництва, створення у 2000 році ще 5 кредитних спілок, функціонування 39 банківських установ, 23 аудиторських фірм та страхових компаній, дія на базі Ужгородського міськвиконкому венчурного фонду мікрокредитування.

В цьому зв'язку слід також відзначити важливість реалізації тих форм економічної діяльності, які сприяють економічному співробітництву прикордонних регіонів України та Угорщини на основі залучення іноземних інвестицій. Динамізації інвестиційного процесу мають сприяти додаткові ресурси, що виникають в економіці внаслідок її ринкової трансформації. По-перше, це зростаючі кошти від грошової приватизації; по-друге, використання можливостей внутрішнього і зовнішніх фондових ринків; по-третє, створення сприятливих економічних умов для залучення вільних грошових заощаджень населення до інвестиційної сфери; по-четверте, поступове, але неухильне запровадження іпотечного кредитування під заставу нерухомості та землі; по-п'яте, активніше використання іноземних інвестицій. Втім, основні канали надходження іноземних інвестицій - це все ж таки прямі інвестиції приватних фірм, великих транснаціональних компаній, портфельні інвестиції зарубіжних банків, страхових компаній, інших інвесторів.

Як один з позитивних прикладів реалізації екологічної політики на території прикордонних регіонів в роботі розглядається міжнародне співробітництво в басейні ріки Тиса. Узагальнюючи результати дослідження механізмів реалізації екологічної політики на території прикордонних регіонів України та Угорщини, автор приходить до висновку що, по-перше, наявною є політико-правова база охорони навколишнього середовища як в Україні, так і в Угорщині; по-друге, питання екологічної політики як в області Саболч-Сатмар-Берег, так і на Закарпатті є одним з вкрай актуальних, стратегічно важливих, навіть "чутливих" питань, яке ще потребує удосконалення (мається на увазі вирішення спільних, конкретних проблем прикордонних регіонів); по-третє, як пропозиція - можливо доцільно було би органам самоврядування Угорщини вивчити позитивний досвід України у створенні так званого еко-єврорегіону і сформувати його згідно міжнародних норм на угорсько-українському прикордонні.

В роботі автор висвітлює позитивний досвід України та Угорщини у сфері рекреаційного господарювання, показує напрямки співпраці прикордонних регіонів щодо освоєння наявного рекреаційного потенціалу.

Висновки

Розвиток транскордонного співробітництва має на меті використання ресурсного потенціалу прикордонних регіонів за рахунок підвищення ефективності регулювання відносин, пов’язаних із:

1) розширенням самостійності органів місцевого самоврядування держав центрально-східноєвропейського регіону;

2) розробкою спільних проектів з питань прикордонного співробітництва у галузі розвитку інфраструктури телекомунікаційних систем вздовж кордонів;

3) спрощенням режиму функціонування кордонів, полегшенням процедури переходу кордонів для громадян прикордонних регіонів;

4) співпраці держав центрально-східноєвропейського регіону у розробці спільних проектів щодо будівництва залізниць, аеропортів;

5) покращенням механізмів безпеки в сфері охорони навколишнього середовища, що стосується, насамперед, синхронізації екологічних стандартів і норм;

6) впровадженням системи постійного спостереження з метою запобігання техногенних катастроф та захисту навколишнього середовища.

Можливість створення нових транскордонних об'єднань прикордонних регіонів Угорщини та України зумовлена:

·

·

·

·

Переваги прикордонних регіонів України та Угорщини полягають у розташуванні на перехресті трансєвропейських і євразійських виробничих, торгових, сировинних та енергетичних потоків. Реалізувати потенціал геостратегічних переваг прикордонні області можуть шляхом визначення сфер гармонізації економічних та інших інтересів, формування спільних проектів і залучення інвестицій на цій основі.

В цьому контексті, на думку автора, можна визначити конкретні напрями і програми еколого-економічного розвитку прикордонних регіонів України та Угорщини, які узгоджуються із стратегічними цілями:

·

·

·

·

·

Формування оптимальної моделі двостороннього співробітництва між прикордонними регіонами можливе за умов використання критеріїв та принципів регіональної політики Європейського Союзу (субсидіарність, децентралізація, партнерство, програмування, концентрація, адиціоналізм), а також основних принципів розвитку транскордонного співробітництва: взаємні двосторонні переваги; координація; пріоритет інтересів економічного розвитку, рівноправність.

Узагальнюючи досвід освоєння рекреаційного потенціалу прикордонних регіонів, також слід відзначити, що протягом 90-х років XX століття на прикордонних територіях двох держав за умов розвитку ринкової економіки були досягнуті реальні економічні успіхи. Необхідність ефективного використанням рекреаційного потенціалу обумовлюється виникненням так званої ланцюгової реакції, позаяк із розвитком, насамперед, туризму (його різних форм), розвиваються і інші галузі господарства, і в кінцевому результаті це також сприяє і розвитку внутрішньої економічної інфраструктури прикордонного регіону.

Розвиток загальноєвропейських форм прикордонного співробітництва, насамперед, транскордонних об'єднань регіонального типу, впровадження нових моделей господарського функціонування прикордонних областей, в тому числі спеціальних (вільних) економічних зон, нарощення інвестицій в прикордонні території, розширення гуманітарного обміну, міжрегіональні контакти дозволять Україні перетворити прикордонну співпрацю в дієвий канал зближення із Угорщиною, зокрема, та активізують її участь в загальноєвропейських інтеграційних процесах взагалі.

Список опублікованих праць

1.

2.

3.

4.

Особистий внесок автора: проведено аналіз еколого-економічних особливостей розвитку аграрної сфери в Саболч-Сатмар-Берег комітаті Угорщини.

5.

6.

Філеп Д. Проблеми безробіття в Угорщині // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗі. Рівненський економічно-гуманітарний інститут. – Рівне: Ліста, 2001. – С. 459-464.

7.

Філеп Д. Взаємозв’язок навколишнього середовища та економіки // Кафедра економіки та суспільствознавства Інституту Ніредьгази. День угорської науки. Доповіді. – Ніредьгаза, 2000. – С. 73-81.

8.

Філеп Д. Екологічні та життєві аспекти розвитку сільського господарства прикордоння // Комплексний розвиток екологічного агровиробництва в Угорщині на східній частині прикордоння. Відділ з питань аграрних досліджень Угорської академії наук. – Будапешт, 1999. – С. 15-24.

9.

Філеп Д. Економічний стан в Саболч-Сатмар-Берег комітаті // Довідник Саболч-Сатмар-Берег комітату. - Будапешт: СЕВА, 1998. – С. 72-80.

10.

Філеп Д. Суспільно-економічний стан комітату. Саболч-Сатмар-Берег область / Обласне Агентство територіального розвитку. – Ніредьгаза, 1997. – С. 9-14.

11.

Особистий внесок автора: проаналізовано вплив прикордонного положення Саболч-Сатмар-Берег області на розвиток господарських зв’язків регіону.

Анотація

Філеп Дюла. Еколого-економічні засади розвитку прикордонних регіонів України та Угорщини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2003.

У дисертації досліджено еколого-економічні особливості розвитку прикордонних регіонів України (Закарпатська область) та Угорщини (Саболч-Сатмар-Берег область). Обґрунтовано стратегічну роль геополітичного фактору в розширенні транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України та Угорщини. Розглядаються шляхи імплантації досвіду Європейського Союзу в практику реалізації регіональної політики України та Угорщини в сфері транскордонного співробітництва. Запропоновано форми і методи активізації співпраці прикордонних регіонів України та Угорщини. Обґрунтовано пріоритетні напрями активізації співробітництва прикордонних регіонів у сфері екологічної безпеки та освоєння рекреаційного потенціалу територій.

Ключові слова: регіон, транскордонне співробітництво, прикордонний регіон, регіональна політика, охорона довкілля, рекреаційний потенціал.

Аннотация

Филеп Дюла. Эколого-экономические начала развития приграничных регионов Украины и Венгрии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2003.

В диссертации исследованы эколого-экономические особенности развития приграничных регионов Украины (Закарпатская область) и Венгрии (Саболч-Сатмар-Берег область). Обоснована стратегическая роль геополитическо-го фактора в расширении трансграничного сотрудничества приграничных ре-гионов Украины и Венгрии. Рассмотрены пути имплантации опыта Европей-ского Союза в практику реализации региональной политики Украины и Венг-рии в сфере трансграничного сотрудничества. Предложены формы и методы активизации сотрудничества приграничных регионов в сфере экологической безопасности и освоения рекреационного потенциала территорий.

Геополитические особенности развития приграничного региона опреде-ляются радикальной структуризацией геополитического пространства в конце XX столетия, и в Центрально-Восточной Европе (ЦВЕ) в том числе, борьбой за сферы влияния в этом регионе между крупными международными институциями мира и более экономически развитыми государствами Европы. Эти из-менения обусловили поиск новых, более оптимальных моделей координации усилий государств центральноевропейского региона, а именно: развитие новых институционных форм саморегулирования системы международных отноше-ний государств ЦВЕ в условиях возрастающей экономической и политической интеграционной динамики государств Европы; необходимость уравнивания ин-тересов новых, уже действующих субъектов международной системы в Европе с целью сохранения не только внутреннего динамичного равновесия, но и ста-бильности в этом европейском геополитическом пространстве. С целью усо-вершенствования организационных и финансовых условий для децентрализо-ванного управления региональным развитием предложены конкретные меро-приятия, реализовать которые необходимо в первую очередь.

Исследуя вопросы влияния эколого-экономических факторов на развитие форм и методов приграничного сотрудничества регионов, указано на необхо-димость определить именно те основные направления развития приграничного сотрудничества Украины и Венгрии, которые на сегодняшний день являются акту-альными и требуют безотлагательного решения. Во-первых, это задача по бла-гоустройству украинско-венгерской границы; во-вторых, это сотрудничество в области инфраструктуры транспорта.

Предложены пути активизации экономического сотрудничества приграничных регионов. Значительное внимание уделено методам формирования и реализации региональной экологической политики, разработаны механизмы ее реализации на территории приграничного региона. Обоснованы основные пути освоения рекреационного потенциала пригранич-ных регионов.

Ключевые слова: регион, трансграничное сотрудничество, приграничный регион, региональная политика, охрана окружающей среды, рекреационный потенциал.

Summary

Filep Dyula. Ecological-economic bases of development of boundary regions of Ukraine and Hungary. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.10.01 - Accommodation of productive forces and regional economy. – Institute of Regional Research, Lviv, 2003.

In the dissertation the ecological-economic features of development of boundary regions of Ukraine (Zakarpattya region) and Hungary (Sabolc-Satmar-Bereg region) are investigated. The strategic role of a political factor in expansion of transborder cooperation of boundary regions of Ukraine and Hungary is justified. The ways of introduction of experience of the European Union to practice of realization of regional policy of Ukraine and Hungary in sphere of transborder cooperation are considered. The forms and methods of activization of cooperation of boundary regions of Ukraine and Hungary are offered. The priority directions of activization of cooperation of boundary regions at spheres of ecological safety and development of recreational potential of territories are justified.

Key words: region, transborder cooperation, boundary region, regional policy, protection of an environment, recreational potential.