ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н.КАРАЗІНА

ФЕДОСІК ІРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 336.717

Управління ресурсним потенціалом банку

Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії банківської справи Національного банку України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Васюренко Олег Володимирович,

Українська академія банківської справи

Національного банку України,

проректор – директор Харківської філії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мороз Анатолій Миколайович,

Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук

Перешибкін Максим Миколайович,

Харківська філія Акціонерно-комерційного інвестиційного

банку “УкрСиббанк” “Харківське регіональне управління”,

начальник фінансового управління

Провідна установа: Донецький національний університет, Міністерство освіти і

науки України, кафедра фінансів та банківської справи,
м. Донецьк.

Захист відбудеться “13” лютого 2004 р. о 17.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-67.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “12” січня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М.Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реформування економічної системи України неможливо без існування й сталого розвитку її фінансового сектора, у якому значна роль відводиться системі комерційних банків. Це обумовлено тим, що саме комерційні банки в умовах ринку є одним із найважливіших елементів структури економіки щодо організації руху грошових і капітальних ресурсів.

Утім, останні роки є періодом значних змін у процесі формування та перерозподілу фінансових ресурсів, зростання обсягів банківського обслуговування внутрішньогосподарських і зовнішньоекономічних зв'язків. Поряд із цим прийоми та методи банківської діяльності ускладнюються і набувають нових рис, з’являються нові види операцій та послуг. Крім того, усі ці зміни відбуваються на фоні порушення відтворення фінансових процесів. Тому, незважаючи на певний позитивний досвід роботи, накопичений у банківській сфері, продовжують залишатися невирішеними багато питань функціонування банківського сектора. Перш за все це стосується формування певної ресурсної бази банківських установ, що пов’язано з залученням від юридичних та фізичних осіб коштів та ефективним їх розміщенням. Одночасно виникає низка завдань стосовно вдосконалення управління банківськими ресурсами, як тими, що безпосередньо знаходяться у розпорядженні банку, так і тими, що можуть бути потенційно залученими до банківських установ. Таким чином, управління ресурсним потенціалом комерційного банку набуває особливого значення.

Широке коло питань, пов’язаних з дослідженням ефективності управління банківськими ресурсами, залученням коштів до банківських установ та визначенням раціональних підходів щодо їх розміщення висвітлено в роботах зарубіжних і вітчизняних учених-економістів: Бицької Н. З, Бланка І.О., Васюренка О.В., Долана Е.Дж., Заруби О.Д., Кемпбелла Р. Дж., Лаврушина О.І., Лукаша С.І., Луціва Б.Л., Міщенка В.І, Мороза А.М., Роуза П.С., Савлука М.І., Сало І.В., Усоскіна В.М., Шіллера Р.І. та ін.

Актуальність теми. Вивчення й аналіз опублікованих з даного питання робіт дозволили зробити висновок про те, що значна частка задач стосовно забезпечення банківських установ необхідним обсягом ресурсів залишається недостатньо розробленою як у науковому, так і в організаційно-практичному аспектах, особливо в умовах транзитивної економіки.

Подальше поглиблення теоретичних і методичних досліджень пов’язано з необхідністю визначення сутності поняття “ресурсний потенціал комерційного банку”, обґрунтуванням стратегічного підходу щодо його управління, удосконаленням збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку, формуванням кредитних та депозитних відсотків комерційного банку. Наукова і практична актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертації, визначила мету і задачі дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямками наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, які були проведені в рамках науково-дослідної роботи Української академії банківської справи за темою: “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (0199V002342). За безпосередньою участю автора проведено аналіз стану формування ресурсів комерційних банків.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами комерційних банків за рахунок збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку та відповідного формування кредитних і депозитних відсотків комерційного банку.

Відповідно до поставленої мети вирішені наступні задачі:

проведено теоретичний аналіз змісту й сутності понять “банківські ресурси” та “ресурсний потенціал комерційного банку”;

проаналізовано методичні основи управління активами та пасивами банку;

узагальнено особливості управління ресурсним потенціалом комерційного банку;

визначено тенденцію розвитку комерційних банків в Україні;

проведено аналіз залучення коштів до банківських установ та їх розміщення;

обґрунтовано основні напрями вдосконалення механізму управління ресурсним потенціалом комерційного банку;

розроблено методичні підходи щодо управління ресурсним потенціалом комерційного банку.

Об'єкт дослідження – діяльність вітчизняних комерційних банків на ринку залучення та розміщення банківських ресурсів.

Предмет дослідження – ресурсний потенціал вітчизняних комерційних банків.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, закони України, укази Президента України, постанови й рішення Кабінету Міністрів України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених і фахівців у сфері управління банківськими ресурсами, залучення та розміщення коштів, державного регулювання діяльності комерційних банків з боку Центрального банку.

Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення і порівняння – для розкриття змісту і сутності понять “банківські ресурси” та “ресурсний потенціал комерційного банку”; статистичного і графічного аналізу – для вивчення, угрупування, порівняння і наочного відображення емпіричних даних з метою визначення тенденції розвитку комерційних банків України в умовах трансформаційної економіки, аналізу залучення коштів до банківських установ та їх розміщення; системного та комплексного підходу – для визначення основних напрямків удосконалення механізму управління ресурсним потенціалом комерційного банку та розробки відповідного стратегічного підходу; формалізації та економіко-математичного моделювання – для удосконалення методичних підходів щодо збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку, формування відповідних кредитних та депозитних відсотків.

Інформаційну базу досліджень склали законодавчі акти України з питань банківської діяльності, інструкції Національного банку України, положення про економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків, звіти Національного банку України, Міністерства економіки та Міністерства статистики України.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному:

1. Поглиблено сутність та зміст поняття “ресурсний потенціал комерційного банку” на основі теоретичного узагальнення існуючих уявлень щодо поняття “банківські ресурси” та визначення границі розмежування між цими поняттями, яка знаходиться у часовій площині.

2. Конкретизовано сутність управління ресурсним потенціалом комерційного банку через визначення його як особливої складової частини фінансового менеджменту та самостійного механізму, специфіка якого полягає у формуванні стійкого регулятивного кільця управління фінансовими ресурсами банку.

3. Уточнено зміст стратегії управління ресурсним потенціалом комерційного банку як інтегрованої з окремих стратегій відповідно до основних складових менеджменту комерційного банку.

4. Уведено критерії часткової та загальної умовної прибутковості банку, які дозволяють розділити різні поняття фінансової ефективності проведення його активно-пасивних операцій.

5. Обґрунтовано та розроблено підхід щодо проведення активно-пасивних операцій комерційного банку та вибору джерел залучення коштів під час позитивних тенденцій у зміні обсягів залучених ресурсів та наданих кредитів на підставі введених у розгляд критеріальних обмежень часткової та загальної умовної прибутковості банку.

6. Запропоновано підхід щодо формування певного рівня кредитних і депозитних ставок, який базується на об’єднанні моделей проведення сукупності активних і пасивних операцій банку з урахуванням портфельного підходу Марковіца.

7. Набули подальшого розвитку методичні рекомендації щодо планування проведення активно-пасивних операцій банку за рахунок аналізу підпорядкованого розташування елементів інформації стосовно окремих напрямків залучення ресурсів та їх розміщення, які загалом утворюють певну інформаційну структуру операцій банку.

Результати наукового дослідження, відображені в п. 4, 5, 6, є новими, а в п. 1, 2, 3, 7 – суттєво доповнюють існуючи положення та вносять у них часткову новизну.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розроблених методичних підходів та рекомендацій по вдосконаленню механізму управління ресурсним потенціалом комерційного банку в їх практичну діяльність дозволяє:

створювати дійову систему управління банківськими ресурсами завдяки визначенню сутності та змісту стратегії управління ресурсним потенціалом комерційного банку;

забезпечити ефективне залучення та використання банківських ресурсів за рахунок збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку та методичних рекомендацій щодо відповідного планування;

оптимізувати діяльність банківської установи на ринку фінансових послуг на основі використання підходу стосовно формування певного рівня кредитних і депозитних ставок та використання нових критеріїв оцінки доцільності проведення активно-пасивних операцій банку.

Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування у діяльності окремих банківських установ, що підтверджується відповідними довідками. Модель формування кредитних та депозитних відсотків комерційного банку прийнято до застосування у практичній діяльності в ХФ АКБ “Мрія” (довідка №117-05 від 14.05.03); підхід щодо збалансованого проведення активно-пасивних операцій комерційного банку з урахуванням позитивних тенденцій у зміні обсягів залучених ресурсів і наданих кредитів прийнято до використання у роботі ХФ АБ “Синтез” (довідка №921-06 від 15.10.03).

Особистий внесок здобувача в роботах, що написані в співавторстві, полягає в наступному: проаналізовано зміст понять “ресурси комерційного банку” та “ресурсний потенціал комерційного банку”, розкрито методичні основи управління ресурсами банку, конкретизовано стратегію відповідного управління [1]; визначено сутність та зміст поняття “ресурсний потенціал комерційного банку” [2]; запропонована модель збалансованого проведення активно-пасивних операцій комерційного банку, введено у розгляд критерії часткової та загальної умовної прибутковості проведення активно-пасивних операцій банку [3].

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були викладені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 2001); четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2001); четвертій міжнародній конференції “Наука і освіта’2001” (м. Дніпропетровськ, 2001); п’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні” (м. Дніпропетровськ, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 11 наукових роботах, у тому числі одній монографії, 7 робіт – у наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг публікацій – 7,6 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 4,8 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Робота викладена на 186 сторінках машинописного тексту, в тому числі містить 15 таблиць, 33 рисунки, список використаних джерел із 140 найменувань – 12 сторінок, додаток – 2 сторінки, обсяг основного тексту дисертації складає 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет та об’єкт дослідження, сформульовано головну мету і задачі дослідження, розкрита загальна методика, наукова новизна й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи управління ресурсним потенціалом комерційного банку” – розкрито сутність понять “банківські ресурси” та “ресурсний потенціал комерційного банку”; узагальнено методичні основи управління активами та пасивами комерційного банку; визначено особливість управління ресурсним потенціалом комерційного банку.

Основу діяльності комерційного банку складають фінансові ресурси. Тому важливим є визначення потенційних можливостей щодо їх використання у практичній діяльності. Проте, як показав аналіз літературних джерел, в теорії банківського менеджменту не визначено значення терміну “ресурсний потенціал комерційного банку”. Найбільш розповсюдженим у банківській практиці та теорії банківського менеджменту є термін “банківські ресурси”. Але проведені дослідження свідчать, що й у цьому питанні є досить багато розбіжностей. Як показали теоретичні дослідження одним з істотних недоліків існуючих тлумачень поняття “банківські ресурси” є те, що автори не акцентують увагу на їх природі, які по своїй суті є фінансовими ресурсами. Поряд із цим у роботі доведено, що відрізняється ресурсна база різних банків та спрямованість її використання залежно від спеціалізації банківської установи. Варто також враховувати, що джерела ресурсів комерційних банків можуть видозмінюватися. Виходячи з цього та на основі всебічного теоретичного аналізу існуючих визначень терміна “банківські ресурси” запропоновано наступне уточнення понятійного апарату:

ресурси комерційного банку – це сукупність власних, залучених і цільових фінансових коштів банку, що знаходяться в безпосереднім його розпорядженні та використовуються на його розсуд для здійснення повномасштабної банківської діяльності.

Одночасно у дисертації доведено необхідність введення у розгляд поняття “ресурсний потенціал комерційного банку”. Це обумовлено, перш за все, тим, що для успішної роботи комерційного банку необхідно знати не тільки сукупність наявних коштів, але й оцінити потенційні можливості по залученню необхідних фінансових ресурсів. Під терміном “ресурсний потенціал комерційного банку” пропонується розуміти сукупність усіх фінансових коштів банку, що знаходяться в безпосереднім його розпорядженні, і коштів, які можуть бути потенційно залучені банком у результаті проведення ефективної повномасштабної банківської діяльності або прирощені чи втрачені в разі проведення активних операцій.

Разом з тим такі визначення дозволили ввести у розгляд поняття: “поточний ресурсний потенціал комерційного банку”, який ототожнюється із сутністю терміна “ресурси комерційного банку” та тими коштами, які можуть бути прирощені або втрачені в разі проведення активних операцій банку стосовно до фіксованого моменту часу; “загальний ресурсний потенціал комерційного банку”, який ототожнюється з терміном “ресурсний потенціал комерційного банку” стосовно до невизначеного моменту часу (рис. 1).

Доведено, що таке трактування допомагає уникнути зазначених розбіжностей щодо поняття “банківські ресурси” та більш суттєво структурувати задачу управління ресурсним потенціалом комерційного банку, сприяє конкретизації змісту стратегічних і тактичних задач у сфері банківської діяльності і, зокрема, в сфері управління фінансовими ресурсами комерційного банку, що зводиться до управління його активними та пасивними операціями на різних часових інтервалах. Новизна введених уточнень також полягає в тому, що зроблено акцент на часовому характері управління фінансовими ресурсами з урахуванням реально існуючих та потенційно можливих фінансових ресурсів комерційного банку.

Крім того, ідея розмежування понять “ресурси комерційного банку” і “ресурсний потенціал комерційного банку” знайшла підтвердження у результаті ретроспективного узагальненого аналізу методичних основ управління активами та пасивами банку. У роботі показано, що така динамічна задача як управління активами та пасивами звужувалася і вирішувалася як статична в переломленні до різних фіксованих проміжків часу. При цьому, як правило, розглядалися фактичні фінансові ресурси банку, а не його ресурсний потенціал. Утім, у роботі доведено, що вирішення більшості питань ефективного управління активами та пасивами банку пов’язано з необхідністю чіткого врахування часового фактора.

Поряд з цим у роботі акцентовано увагу на тому, що управління фінансовими ресурсами комерційного банку – це складний і багатогранний процес, сутність якого полягає в пошуку та реалізації на практиці найбільш ефективних рішень по формуванню, розподілу й використанню фінансових ресурсів. Це дозволило обґрунтувати тезу про те, що управління ресурсним потенціалом комерційного банку є особлива складова частина фінансового менеджменту, та визначити сутність цього управління як систему підходів, методів й інструментів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із процесами формування, організації залучення й обґрунтування різних напрямків вкладення і використання фінансових ресурсів комерційного банку для досягнення головної мети управління банком у рамках ефективної повномасштабної банківської діяльності на тривалому часовому інтервалі.

У другому розділі – “Стан формування та розміщення ресурсів комерційних банків” Статистичні дані розділу взято або розраховано на підставі даних сайту www.bank.gov.ua – проаналізовано тенденцію розвитку банківської системи в Україні; проведено аналіз залучення коштів до банківських установ та ефективності їх розміщення.

Статистичний аналіз даних, проведений у роботі, показав, що загальне економічне становище має своє відображення і на розвиток банківської діяльності, яка в силу специфіки свого функціонування дуже чуттєва до змін в економічному середовищі. Так поглиблене дослідження окремих економічних показників дозволило зробити висновок про те, що характерною тенденцією функціонування системи комерційних банків України є скорочення їх кількості, протягом останніх шести років, яке, перш за все, пов’язано з негативними явищами у провідних галузях економіки, а також з підвищенням вимог до банків з боку Національного банку України щодо виконання ними своїх функцій.

Утім скорочення кількості діючих банків відбувається на фоні зростання капіталу банківських установ і концентрації банків по окремих регіонах. Наприклад, балансова сума капіталу всієї банківської системи станом на 01.01.2001 року складала 6449,6 млн. грн., що на 572,0 млн. грн. більше, ніж на початок 01.01.2000 року. Протягом 2001 року балансовий капітал системи комерційних банків України збільшився на 1 459,3 млн. грн. і станом на 01.01.2002 року дорівнює 7 908, 9 млн. грн. За результатами 2002 року темпи зростання балансового капіталу відповідно до обсягів 2001 року склали 26,1%. Поряд із цим у дисертації виявлено, що концентрація банків по окремих регіонах недостатньо відповідає вимогам підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банків. Це пов’язано з тим, що більшість промислових підприємств та населення зосереджено у східних районах країни, на які припадає менш, а ніж 30% зареєстрованих банків. Також доведено, що немає сталої тенденції стосовно концентрації банківського капіталу.

Проведені дослідження тенденції розвитку процесів залучення коштів до банківських установ свідчать про те, що основу цього залучення складають кошти суб’єктів господарювання (юридичних осіб) та кошти фізичних осіб (населення), які станом на 01.01.03 дорівнювали 19 702,9 млн. грн. та 19 092,3 млн. грн. відповідно. При цьому збільшується питома вага коштів фізичних осіб та темпів їх зростання, що свідчить про зміцнення довіри до банків з боку населення. Одночасно ці процеси відбуваються на фоні зменшення депозитних ставок. Так, середньозважені річні ставки за депозитами зменшились з 18% у 1998 році до 7,4% у 2000 році. Поряд із цим, високими темпами зростають обсяги строкових вкладів, питома вага яких за результатами 2002 року склала 74% у загальній сумі вкладень. У роботі також визначено, що намітилась стійка тенденція стосовно зростання загальних (коштів юридичних та фізичних осіб) довгострокових вкладень, що особливо важливо з точки зору управління не скільки ресурсами банку, а саме його ресурсним потенціалом. Так у 1999 році питома вага цих зобов’язань склала 5,54%, у 2000 році – 5,99%, у 2001 році – 13,7%, у 2002 році – 25,4%.

При розгляді сукупності усіх зобов’язань банків перед юридичними та фізичними особами за видами вкладів визначено, що переважним джерелом банківських ресурсів до запитання є кошти суб’єктів господарювання, а строкових ресурсів – кошти населення.

Поряд з цим у роботі зроблено висновок, що значну частку у формуванні банківських ресурсів відіграють кошти залучені на міжбанківському ринку. Наприклад, для банку “Сітібанк” (Україна) вони складають 65,4% його зобов’язань, “Одеса-банк” – 70,8%. Але у дисертації зазначено, що відповідні ставки міжбанківського ринку значно вище, тому використання таких ресурсів є не досить ефективним, а відтак окремі банки відчувають певні труднощі щодо формування відповідної ресурсної бази. Ще однією складовою, яка обумовлює підвищення рівня капіталізації та формування ресурсної бази банків, визначено субординований капітал.

Динаміка розвитку структури активів банків України свідчить про те, що протягом 2000-2001 років значно збільшилася частка високоліквідних активів банків. Утім, у роботі зроблено зауваження, що грошова стабілізація (яка відбувається в Україні у дійсний проміжок часу) дозволяє змінити структуру балансу банків убік підвищення частки працюючих активів, що веде до розширення процентної маржі за рахунок більш інтенсивного використання наявних ресурсів. Також у дисертації зазначено, що позитивним моментом з точки зору використання ресурсів банку є зменшення питомої ваги у структурі активів основних фондів. Але слід відмітити, що все ж таки існують окремі банки, у яких цей показник значно вище за середній. Так, “Західбудгазбанк” має цей показник станом на 01.01.02 на рівні 32,3%, “ТММ-БАНК” – 39,9%, “ФЕБ” – 46,1%, що свідчить про нераціональне використання власних коштів.

У роботі визначено: існує залежність банків від положення в нефінансовому секторі економіки, а й відтак ймовірність впливу поганих кредитів на погі-ршення фінансового положення банківських установ, що обумовлює необхідність збалансованого проведення їх активно-пасивних операцій. Проте аналіз розподілу кредитних ресурсів за регіонами показав їх незбалансованість. Це пов’язано з тим, що більше 40% всіх кредитних ресурсів припадає на м. Київ та Київську область, а відтак підвищує нерівномірність концентрації банківських ресурсів, а в остаточному не сприяє підвищенню ефективності управління ресурсним потенціалом як окремого банку, так і всієї системи комерційних банків України.

Одночасно доведено, що поступово підвищується ресурсна база українських банків, бо зростає питома вага додаткових ресурсів, спрямованих на кредитування суб’єктів господарювання. Тобто зменшується питома вага ресурсів, залучених безпосередньо від підприємств, у загальному обсязі кредитних ресурсів. Так за результатами 2000 року питома вага коштів суб’єктів підприємництва в загальних кредитах складала 62,8%, у 2001 – 62,3%, у 2002 – 61,8%. Утім, існує решта банків, які надають кредити переважно за рахунок перерозподілу коштів підприємств (табл. 1, як приклад).

Таблиця 1.

Відношення обсягів залучених від суб’єктів господарювання коштів до наданих кредитів по окремих банках станом на 01.01.02

Назва банку | Обсяги кредитного портфеля (тис. грн.) | Обсяги залучених коштів від суб’єктів господарювання (тис. грн.) | Абсолютне відношення (тис. грн.)“

УкрСиббанк” | 1 006 609 | 490 066 | -516 543“

Мегабанк” | 159 732 | 134 015 | -25 717“

Реал-банк” | 45 006 | 12 056 | -32 950“

Грант” | 58 237 | 25 315 | -32 922“

Меркурій” | 45 562 | 57 222 | 11 660“

Регіон-банк” | 27 051 | 9 985 | -17 066“

Золоті ворота” | 54 715 | 27 204 | -27 511“

Земельний банк” | 30 069 | 9 540 | -20 529“

Базис” | 66 466 | 89 707 | 23 241“

Європейський” | 20 078 | 1 717 | -18 361

У роботі також зазначено: політика НБУ та відповідний розвиток депозитної бази сприяє підвищенню обсягів довгострокових вкладень, що передусім важливо для підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банківських установ. За 2002 рік частка довгострокових кредитів у кредитному портфелі банків зросла з 17,7% до 22,9%. Утім, переважна більшість наданих кредитів все ж таки є короткостроковими. Це зумовлює удосконалювати підходи щодо взаємозалежного формування кредитних та депозитних відсотків банку.

У третьому розділі – “Методичні аспекти вдосконалення механізму управління ресурсним потенціалом комерційного банку” – обґрунтовано стратегічний підхід до управління ресурсним потенціалом комерційного банку; розроблено підхід щодо проведення активно-пасивних операцій банку та модель формування кредитних та депозитних відсотків комерційного банку; запропоновано методичні рекомендації щодо планування активно-пасивних операцій банку.

В умовах трансформаційної економіки підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банку тісно взаємопов’язано з обґрунтуванням відповідного стратегічного підходу, тому що саме цей підхід узагальнює властивості таких складних і відкритих систем як банківська установа. Крім того, застосування стратегічного підходу щодо управління ресурсним потенціалом комерційного банку може забезпечити не лише підвищення результативності управління ресурсами банку, а й розробку цілісної системи управління банківською діяльністю для досягнення зазначених стратегічних цілей. Тому з метою сталого розвитку та функціонування банку в умовах транзитивної економіки у дисертації обґрунтовано стратегічний підхід щодо управління його ресурсним потенціалом.

Сутність такого підходу полягає у визначенні стійкого регулятивного кільця управління ресурсним потенціалом комерційного банку, виходячи з розкриття змісту відповідної стратегії управління як системи довгострокових, обумовлених метою розвитку, концептуальних установок по прийняттю рішень щодо залучення ресурсів, які дозволяють розподіляти ці ресурси між альтернативними траєкторіями розвитку банківської діяльності та корегувати їх розподіл при зміні зовнішніх і внутрішніх умов функціонування банківської системи. В якості частин регулятивного кільця управління в роботі виділено: збалансоване проведення активно-пасивних операцій комерційного банку, взаємозалежне формування кредитних та депозитних відсотків, ефективне використання інформаційної складової. Поряд з цим у роботі зазначено, що реакція банків у сфері управління їх ресурсним потенціалом повинна бути адаптованою як до загальних умов функціонування банку, так і до його особистих умов.

Для впровадження цього підходу в роботі визначені його ознаки та умови, які повинні відображати критеріальні функції управління ресурсним потенціалом, запропонована модель управління ресурсним потенціалом комерційного банку у вигляді багатофункціонально-спрямованого графа, де кожен напрямок моделі визначається відповідно власним цілям залучення та розміщення ресурсів, підлеглих головній – стратегічній меті банку.

В дисертації визначено, що у сучасних умовах першочерговим завданням банківського менеджменту поряд з упровадженням стратегічного підходу щодо управління ресурсним потенціалом банківської установи є збалансоване проведення активних та пасивних операцій банку. Це пов’язано з тим, що масштаби діяльності комерційних банків визначаються об’єктом його активних операцій та залежать від обсягів залучених ресурсів.

З метою ефективного залучення та використання банківських ресурсів у роботі введено нові критерії для оцінки доцільності проведення активно-пасивних операцій банку, які дозволяють розділити різні поняття фінансової ефективності проведення цих операцій за рахунок ранжування їх прибутковості. Сутність цих критеріїв полягає в оцінці співвідношення ставок за кредитними та депозитними операціями банку з урахуванням обсягів залучених коштів, наданих кредитів та ймовірності отримання прибутку при наданні відповідного кредиту. Поряд із цим у роботі обґрунтовано та розвинуто підхід щодо збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку й вибору джерел залучення коштів з урахуванням позитивних тенденцій у зміні обсягів залучених ресурсів і наданих кредитів (рис. 2). Для цього введено у розгляд формалізовану оцінку тенденції зміни обсягів залучених ресурсів і наданих кредитів у вигляді відповідних коефіцієнтів еластичності ( – коефіцієнт еластичності обсягів залучених ресурсів, – коефіцієнт еластичності обсягів наданих кредитів), які покладено в основу визначення збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку.

Відмітною рисою запропонованого підходу є розгляд загальної задачі у вигляді низки окремих завдань, що дозволяє не тільки спростити розв’язання поставленої задачі, але й обґрунтувати конкретні напрямки вирішення, суть яких зводиться до обліку ризику проведення активних операцій на різних часових інтервалах і диверсифікації джерел залучення ресурсів. Поряд із цим уведені у розгляд критерії часткової та загальної умовної прибутковості проведення активно-пасивних операцій дозволяють деякою мірою розв’язати задачу стосовно негативних тенденцій у зміні обсягів залучених ресурсів та наданих кредитів.

Ключовим моментом у проведенні ефективної політики банку щодо управління його ресурсним потенціалом є визначення взаємозалежної величини депозитної і кредитної ставок за певними операціями. Для вирішення цієї задачі в роботі розроблено відповідну графічну модель – як поєднання моделей проведення сукупності активних і пасивних операцій банку на основі портфельного підходу Марковіца та з урахуванням особливостей (розбіжностей) у відображенні відповідних операцій. В якості критерію моделі прийнято певний рівень співвідношення кредитних і депозитних процентних ставок виходячи з очікуваного рівня прибутковості та прийнятної величини ризику. Обраний рівень співвідношення підтримується протягом деякого періоду проведення активно-пасивних операцій. Визначений період проведення активно-пасивних операцій обирається згідно з визначеними термінами поточного та загального ресурсного потенціалу. Таку графічну модель покладено в основу підходу щодо визначення взаємозалежного рівня кредитних і депозитних ставок у залежності від рівня очікуваної прибутковості та рівня прийнятного ризику проведення визначених операцій (рис. 3).

Цей підхід дозволяє банку не тільки обґрунтовано дотримуватись тих чи інших показників своєї діяльності, але й планувати свою діяльність, передбачаючи визначені її наслідки з урахуванням підходів щодо формування ресурсів комерційного банку.

Втім, для більш ефективного прийняття рішень у сфері управління ресурсним потенціалом комерційного банку у роботі обґрунтовано необхідність використання інформаційного ресурсу та розроблено відповідні методичні рекомендації щодо планування проведення активно-пасивних операцій банку.

З метою належного застосування інформаційного ресурсу, для створення умов щодо ефективного використання фінансових ресурсів банківської установи введено у розгляд двомірну інформаційну структуру підпорядкованого розташування елементів інформації стосовно окремих напрямків залучення депозитних ресурсів та їх розміщення. Доведено, що запропоноване уявлення інформаційної структури більш доцільне в порівнянні з існуючими, бо воно не обмежується лише визначенням важливості інформації. Крім того, таке структурування забезпечує можливість використання різних аналітичних процедур, що в кінцевому результаті робить процес планування більш ефективним. Поряд із цим сутність рекомендацій щодо планування проведення активно-пасивних операцій банку полягає у визначенні такої послідовності дій:

побудові інформаційної структури етапів планування депозитних та кредитних операцій комерційного банку;

наочному відображенні процесу планування за допомогою різних типів відрізків, які ототожнюються з рівнями використання інформації для такого планування та її достовірності;

виявленні “вузьких місць” депозитних надходжень та прийнятті мір до їх запобігання з урахуванням стратегічного підходу щодо управління ресурсним потенціалом;

у виявленні інтервалів часу, коли обсяги проведення активно-пасивних операцій перевищують деякий встановлений поріг;

у збалансуванні проведення активних і пасивних операцій банку.

ВИСНОВКИ

У процесі проведених досліджень автором одержані такі теоретичні та практичні результати:

1. Впровадження нових видів банківських послуг, швидкоплинні коливання стану фінансових ринків, зростання конкуренції та глобалізація банківської діяльності ставлять низку завдань щодо розвитку й удосконалення як банківської системи, так і окремих її ланок – комерційних банків. Разом з тим у роботі доведено, що в основі цього розвитку знаходяться питання, пов’язані з формуванням та розміщенням банківських ресурсів.

2. Узагальнення теоретичних уявлень стосовно терміна “банківські ресурси” та методологічних основ формування ресурсів банківських установ з погляду часового характеру управління фінансовими ресурсами дозволили уточнити зміст поняття “банківські ресурси” та визначити поняття “ресурсний потенціал комерційного банку”.

3. Для обґрунтування напрямів удосконалення управління банківськими ресурсами в роботі конкретизовано сутність управління ресурсним потенціалом комерційного банку та розкрито зміст відповідної стратегії.

4. Введено у розгляд критерії часткової та загальної умовної прибутковості активно-пасивних операцій комерційного банку для визначення доцільності проведення цих операцій.

5. Для забезпечення ефективного залучення ресурсів до банківської установи та раціонального їх використання подальшого розвитку набув підхід щодо проведення активно-пасивних операцій банку та вибору джерел залучення коштів.

6. З метою визначення припустимого рівня співвідношення між величиною депозитних і кредитних ставок відсотка у роботі розроблено модель залежності рівня очікуваної прибутковості та рівня прийнятного ризику проведення певних операцій банку, яку покладено в основу підходу щодо формування відповідних ставок.

7. Запропоновано методичні рекомендації щодо планування проведення активно-пасивних операцій банку на основі врахування інформаційного ресурсу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ робіт ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз. – Харків: ПП “Яковлєва”, 2003. – 88 с.

Статті у фахових наукових виданнях:

2. Васюренко О., Федосік І. Ресурсний потенціал комерційного банку // Банківська справа. – 2002. – №1(43). – С. 58–64.

3. Васюренко О.В., Федосік І.М. Формування оптимального співвідношення між активними й пасивними операціями комерційного банку // Коммунальное хозяйство городов: научно-технич. сб. Сер.: Экономические науки. – К.: Техніка. – 2002. – Вып. 40. – С. 111–117.

4. Федосик И.М. Денежный мультипликатор в регулировании денежной массы в экономике // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2001. – №535. – С. 221–223.

5. Федосик И.М. Моделирование соотношения ппроцентных ставок по кредитным и депозитным операциям банка // Вестник Международного Славянского университета. – 2001. – Т.4. – №3. – С. 5–8.

6. Федосік І.М. Особливості управління ресурсним потенціалом комерційного банку // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2002. – №534. – С. 277– 280.

7. Федосік І.М. Інформаційні аспекти управління ресурсним потенціалом комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. Т. 5. – Суми: ВВП “Мрія–1” ЛТД, 2002. – С. 165–167.

8. Федосік І.М. Деякі аспекти управління активами та пасивами комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. Т.8. – Суми: ВВП “Мрія–1” ЛТД, 2003. – С. 352–354.

Тези конференцій:

9. Федосік І.М. Основні аспекти управління ресурсним потенціалом комерційного банку // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. ст. – Харків: Основа, 2001. – С. 52–53.

10. Федосік І.М. Реалії розвитку споживчого кредиту в Україні // Матеріали четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта’2001”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – Т5. Економічні науки. – С. 44–45.

11. Федосік І.М. Стратегічне управління ресурсним потенціалом комерційного банку // Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні”. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 167–168.

АНОТАЦІЯ

Федосік І.М. Управління ресурсним потенціалом банку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних основ, методичних підходів та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення управління ресурсним потенціалом комерційного банку. Проведено теоретичний аналіз сутності фінансових ресурсів комерційного банку, уточнено поняття “ресурси комерційного банку” та визначено термін “ресурсний потенціал комерційного банку”; узагальнено методичні основи управління активами та пасивами комерційного банку; розкрито особливість управління ресурсним потенціалом комерційного банку. Проаналізовано тенденцію розвитку системи комерційних банків України; проведено аналіз залучення коштів до банківських установ та ефективність їх розміщення. Обґрунтовано стратегічний підхід щодо управління ресурсним потенціалом комерційного банку; визначено схему збалансованого проведення активно-пасивних операцій та підхід до формування кредитних і депозитних відсотків комерційного банку; запропоновано рекомендації щодо планування активно-пасивних операцій банку.

Ключові слова: банківські ресурси, ресурсний потенціал, кредит, депозит.

АННОТАЦИЯ

Федосик И.М. Управление ресурсным потенциалом банка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических основ, методических подходов и рекомендаций, направленных на повышение эффективности управления ресурсным потенциалом коммерческого банка.

На основе теоретического анализа и обобщения основных положений по формированию ресурсов коммерческого банка и выявлении расхождений в определении термина “банковские ресурсы” уточнено понятие “ресурсы коммерческого банка”, рассмотрен термин “ресурсный потенциал коммерческого банка” и раскрыта его сущность. Обосновано, что такое размежевание понятий позволяет избежать расхождений в определении термина “банковские ресурсы”, а также четче структурировать задачу управления ресурсным потенциалом коммерческого банка, что способствует конкретизации содержания стратегических и тактических задач в банковской сфере.

Проведен обобщенный ретроспективный анализ методических основ управления активами и пассивами банка. Доказано, что большинство задач по управлению активами и пассивами банка связано с необходимостью правильного учета временного фактора. Рассмотрение управления финансовыми ресурсами коммерческого банка в виде сложного и многогранного процесса позволило обосновать тезис о том, что данное управление является особой составной частью финансового менеджмента.

В работе детально проанализирована тенденция развития системы коммерческих банков в Украине; проведен анализ привлечения средств в коммерческие банки и эффективность их использования банковскими учреждениями.

С целью повышения результативности управления банковскими ресурсами в работе обоснован и разработан соответствующий стратегический подход. Для реализации такого подхода выделены элементы регулятивного кольца управления ресурсами банка, определены условия, которые должны отображать критериальные функции управления ресурсным потенциалом коммерческого банка, предложена модель такого управления.

Для рационального привлечения и размещения банковских ресурсов в диссертации рассмотрены новые критерии целесообразности проведения активно-пассивных операций коммерческого банка. На основе введенных критериев и формализованной оценки тенденции изменения объемов привлеченных ресурсов и выданных кредитов разработан подход к сбалансированному проведению активно-пассивных операций банка и выбору источников привлечения средств.

Одним из основных моментов в проведении взвешенной банковской политики в области управления его ресурсами является определение взаимосвязанной системы ставок по кредитным и депозитным операциям банка. Для решения этой задачи в работе разработана графическая модель уровня кредитных и депозитных ставок в зависимости от уровня ожидаемой доходности и риска проведения конкретных операций. Предложенная модель составляет основу подхода к формированию определенного уровня кредитных и депозитных ставок банка.

С целью надлежащего использования информационного ресурса при планировании проведения активно-пассивных операций банка введена в рассмотрение двухмерная информационная структура упорядоченного размещения элементов данных относительно направлений привлечения и использования ресурсов коммерческого банка. Раскрыта сущность соответствующего планирования.

Разработанные предложения и рекомендации, направленные на повышение эффективности управления ресурсным потенциалом коммерческого банка, могут быть использованы в деятельности банковских учреждений с учетом их специфики.

Ключевые слова: банковские ресурсы, ресурсный потенциал, кредит, депозит.

SUMMARY

Fedosik I.M. Control of a resource potential of a bank. – Manuscript.

A thesis to stand for scientific degree of Candidate of Sciences in Economics, speciality 08.04.01 – Finance, money turnover