ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО

Федючка Микола Ілліч

УДК: 636.22/28.087.8

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОРМОВОГО ПРЕПАРАТУ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО КАРОТИНУ (КПМК) СУХОСТІЙНИМ КОРОВАМ І МОЛОДНЯКУ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

03.00.13. – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисератції на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті України
(м. Житомир) Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: - доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Високос Микола Петрович, Дніпропетровський державний агарарний університет, професор кафедри паразитології і інвазійних хвороб.

Офіційні опоненти: –доктор сільськогосподарських наук, доцент Колтун Євстахій Михайлович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, професор кафедри клінічної діагностики.–

доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Грибан Віталій Григорович, Дніпропетровський державний агарарний університет, професор кафедри нормальної та патологічної фізіології с.-г. тварин.

Провідна установа: Інститут тваринництва УААН: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

Захист відбудеться “_20_” __березня___ 2003 р. о __16___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська,50, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська,50.

Автореферат розісланий “_14__” __лютого___ 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зниження захворюванності та попередження загибелі молодняку сільськогосподарських тварин є одним з головних завдань, що стоять перед наукою і практикою. Кормовий чинник за цих умов відіграє вирішальне значення. Про його вплив на фізіологічний стан організму свідчать дані багатьох дослідників (Boyd F., Edwards H., 1968; Ф. Ковач, 1979; П.З.Столярчук, 1983; А.Ф.Кузнецов, 1989; В.П.Славов, 1997; Е.М.Колтун, 1999; М.В.Зубець, 2000; Р.Й.Кравців, 2000 та інші).

Повноцінний раціон, поряд з іншими поживними речовинами, обов’язково мусить містити і вітаміни, особливо групи А, які не синтезуються в організмі. Низька життєздатність новонароджених телят спричинена до певної міри дефіцитом цього вітаміну (каротину) в організмі тільних корів і недостатнім їх надходженням із кормів раціону. Проблематичність у А-вітамінному живленні тварин обумовлюється ще й рядом інших, здебільшого регіональних, факторів, пов’язаних із хімічним складом кормів що згодовуються, недостатньо збалансованим раціоном, адаптаційними стресами, тощо (А.Хенінг, 1976; В.К.Менькін, 1982; О.М.Паєнок і сп., 1983; О.Є.Привало і сп., 1983 та ін.). Саме тому для більшості господарств потреба у А-вітамінній підгодівлі, особливо сухостійних корів, новонароджених телят і молодянку в зимово-весняний період є дуже необхідною. За цих умов як А-вітамінна добавка до раціону міг би слугувати кормовий препарат мікробіологічного каротину (КПМК), промислове виробництво якого налагоджене в Україні (А.І.Свеженцов, 1984; А.Д.Грачев, 1985; М.П.Високос, В.Г.Грибан, 1986). Поте, залишаються ще недостатньо вивченими: вплив КПМК на фізіологічний статус глибокотільних корів і життєздатність отриманого від них приплоду, найбільш раціональні способи використання цього препарату телятами в період перших днів народження, ефективність його застосування молодянку залежно від сезонів року, особливо, у зональному аспекті. Все це послужило передумовою для вибору теми дисертаційної роботи та напрямів проведення досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисератційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Державної агроекологічної академії України і є складовою частиною комплексної теми: “Розробити і впровадити рекомендації і методики щодо ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях”, яка входила в державну науково-технічну програму “Сільгоспрадіологія” (1994-1999 рр., номер держрегістрації – 019600118644). Автор проводив свої дослідження у розрізі розділу 3.2.2. цієї програми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в експериментальному і теоретичному обгрунтуванні оптимізації фізіологічних процесів в організмі сухостійних корів, росту і розвитку новонародженого приплоду шляхом згодовування КПМК коровам-матерям за 1 і 2 місяці до отелення та молодянку в профілакторний і молочний періоди вирощування в умовах Полісся України.

У відповідності до мети були поставлені такі завдання для дослідження:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження: стан А-вітамінного живлення різних вікових груп худоби та супроводжуючих за цих умов годівлі і утримання, сухостійні корови, новонароджені телята, молодняк та ознаки їх фізіологічного статусу, перебіг отелення і відновлення репродуктивної функції корів, показники біологічної якості молозива.

Предмет досліджень: вплив згодовування КПМК на фізіологічний стан і репродуктивну функцію глибокотільних корів, показники росту і стійкості отриманого від них приплоду та молодянку в умовах Полісся України.

Методи дослідження: для вирішення мети були використані наступні методи досліджень: проб крові і молозива – морфологічними, біохімічними і імунологічними методами; клінічного стану тварин – клініко-фізіологічними і акушерсько-клінічними методами; репродуктивної функції у корів та характеру росту молодняка – зоотехнічними методами. Статистичним методом проводили зведення, групування і обробку первинного матеріалу.

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведених дослідів одержані нові дані про вплив згодовування кормового препарату мікробіологічного каротину в період глибокої тільності корів на фізіологічний стан, природну резистентність організму, перебіг родів і відновлення репродуктивної функції. Вперше вивчені біологічні якості молозива під дією препарату. Доведено і науково-обгрунтовано щодо ефективності способів використання КПМК з метою підвищення життєздатності приплоду: у системі “організм матері-плід”, за безпосереднього згодовування відразу після народження і за сукупного його використання першим і другим способами. Встановлена позитивна дія дослідного препарату на енергію росту та показники крові телят молочного віку у зимово-весняний період.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена біологічна і економічна доцільність згодовування кормового препарату мікробіологічного каротину сухостійним коровам (за 1 і 2 міс. до отелення), чим суттєво покращився їх фізіологічний стан, біологічна повноцінність молозива, перебіг родів і післяродове відновлення репродуктивної функції.

З метою підвищення життєздатності приплоду встановлена перевага способу використання КПМК через організм корови-матері у кінцевий період вагітності, що забезпечило не тільки високий рівень резистентності та енергії росту новонароджених телят, але й покращився дородовий і післяродовий стан корів. Безпосереднім згодовуванням препарату телятам профілакторного віку відразу після народження не було виявлено переваг над попереднім способом, а використання його в обидва періоди розвитку (в натальний – через плаценту матері і в постнатальний – пероральним шляхом) виявилося менш економічно вигідним. Доведена доцільність, за умов Полісся України, використання КПМК сухостійним коровам і телятам-молочникам зимово-весняного розтелення. З метою популярізації та впровадження одержаних результатів Житомирським ЦНТЕІ видані інформаційні листки (Житомир, 2000): “Економічна ефективність використання КПМК коровам у період запуску в умовах Полісся України”; “Економічна ефективність використання КПМК у годівлі телят молочного періоду”. Рекомендації впроваджені у КСП “Перше травня” Попільнянського району Житомирської області.

Особистий внесок здобувача. Увесь обсяг експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, добирання та аналіз даних літератури, статистична обробка та теоретичне обгрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз виконані пошукачем особисто під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора М.П.Високоса.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на різних наукових форумах: річних звітних наукових конференціях ДААУ (1998-1999 рр.); першій науково-методичній конференції ветеринарних фармакологів “Актуальні проблеми ветеринарної фармакології” (Київ, 1998); міжнародній ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій А.К.Скороходько “Сучасний стан, досягнення та перспективи розвитку зоогігієнічної науки і практики” (Київ, 1998); міжнародній науково-практичній конференції з проблем екології й економіки довкілля і екологічного навчання у вузах України (Дніпропетровськ, 1999); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999); першій міжвузівській науковій конференції молодих вчених і аспірантів “Інфекційна патологія молодянку с.-г. тварин і птиці” (Суми, 1999); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин” (Київ, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з яких у науково-виробничих журналах – 1, збірниках наукових праць – 6, інформаційних листках – 2. Опубліковано одноосібно – 4 наукові праці.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, узагальнення і обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендації виробництву, списку використаних джерел. Текст викладено на 143 сторінках комп’ютерного тексту. Експериментальні дані представлені 24 таблицями і 13 рисунками. Список літератури включає 248 джерел, у тому числі 50 джерел іноземних авторів.

Матеріал, загальна методика та основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі сільськогосподарської радіоекології Державної агроекологічної академії України протягом 1997-1999 років. Науково-виробничі досліди проводились на базі молочно-товарної ферми КСП “Перше травня” Попільнянського району Житомирської області. Об’єктом для проведення досліджень були сухостійні корови чорно-рябої породи за 1 і 2 місяці до отелення, одержаний від них приплід із дня народження і до 20-денного віку та телята віком 1-6 місяців.

Першим етапом досліджень було визначення вмісту каротину в кормах і сироватці крові різних вікових груп худоби вищезгаданого господарства. На основі одержаних результатів, стосовно забезпечення раціону каротином і його вмісту в сироватці крові тварин, проводили розрахунки добової дози КПМК для поповнення виявленого дефіциту цього провітаміну в організмі. Зважаючи на те, що біомаса препарату у своєму складі містила 29,5 г ?-каротину в одному кілограмі, а його дефіцит в кормах раціону складав 336 мг, то розрахункова добова доза КПМК для сухостійних корів становила 13 г біомаси, яка компенсувала до 370 мг каротину на добу. Для потреб організму молодянку добова доза КПМК для компенсування нестачі становала, згідно рекомендацій, 0,3 мг діючої речовини на 1 кг живої маси або 0,4 г біомаси препарату телятам профілакторного віку і 0,7-1,2 г (залежно від ваги живої маси) тваринам 1-6-місячного віку, компенсуючи таким чином 12 мг каротину на добу у першому випадку і 20-45 мг - у другому. Для експерименту у першому досліді було підібрано три групи сухостійних корів (одна контрольна і дві дослідні – по 14 тварин у кожній). У другому досліді на телятах профілакторного віку було сформовано 4 групи (одна контрольна і три дослідні, по 7 тварин у кожній) і у третьому досліді на телятах 1-6-місячного віку – 2 групи, з них одна була контрольною, а друга дослідною, по 10 тварин у кожній. Підбирання тварин проводилось за принципом парних аналогів (корів – за фізіологічним станом, породою, лактацією і живою масою; телят – за фізіологічним станом, породою, статтю, живою масою і віком). Досліди проводились за розробленою на передодні схемою (табл.1).

Добавку КПМК тваринам дослідних груп здійснювали щоденно разом із концентрованими кормами (сухостійним коровам і молодняку) і з молозивом та молоком (телятам профілакторного віку). Умови догляду і утримання для тварин у межах кожного досліду були однакові. У корів проби крові з яремної вени ранком до годівлі брали на початку досліду перед згодовуванням препарату, а потім через 1 і 2 місяці після його згодовування; у телят профілакторного віку – після 20-денного періоду згодовування; у молодняка 1-6-місячного віку – перед згодовуванням КПМК, а потім після 2-місячного згодовування (у весняний період) і після 5-місячного використання (у літній період). У пробах крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахунком у камері Горяєва (Ю.М.Нейменова, 1976); вміст гемоглобіну – гемоглобінометром за Салі; загального білка – рефрактометрично на рефрактометрі УРЛ-1; кислотну ємність – за Неводовим; вміст кальцію і неорганічного фосфору – за методом де-Ваарда, Брігса та Юдалевича; вміст каротину – калориметричним методом (Ветеринарна лабораторна практика: М., 1963); бактерицидну активність сироватки – за методом О.В.Смирнової і Т.А.Кузьміної, 1966, у модифікації В.Ф.Матусевич і сп., 1970; лізоцимну активність сироватки – за В.Г.Дорофейчуком, 1968; вміст імуноглобулінів – за В.П.Літвиновим і І.М.Тарабарою, 1979. У пробах молозива, які брали від корів з першого надою, визначали: вміст сухої речовини – аналітичним методом після висушування наважки при температурі 1050С до постійної ваги (ГОСТ 3626-73); вміст сирої золи – спалюванням наважки у муфельній печі при температурі 5000С; вміст загального білка і казеїногену – методом формольного титрування, згідно ТУ 49 1212-85; молочного цукру (лактозу) – рефрактометрично (ГОСТ 3628-47); вміст каротину – калориметричним методом (Лабораторні дослідження у ветеринарії: М., 1971); вміст жиру – кислотним методом.

Таблиця 1.

Схема досліджень

Групи | Кількість тварин | Умови досліду

1 дослід (сухостійні корови)

Контрольна | 14 | Основний раціон

1-а дослідна | 14 | ОР+КПМК (за 1 місяць до отелення)

2-а дослідна | 14 | ОР+КПМК (за 2 місяці до отелення)

2-й дослід (телята профілакторного віку)

Контрольна | 7 | ОР (без використання КПМК)

1-а дослідна | 7 | ОР+пероральне використання КПМК відразу після народження

2-а дослідна | 7 | ОР+КПМК в ланцюзі “організм матері-плід”

3-я дослідна | 7 | ОР+використання КПМК в обидва періоди розвитку

3-й дослід (телята віком 1-6 міс.)

Контрольна | 10 | ОР

Дослідна | 10 | ОР+КПМК

Клінічний стан тварин контролювали загальновизнаними у клінічній практиці методами. За перебігом родів і станом появи захворювань тварин проводили спостереження, а показники відтворної здатності у корів (тривалість сервіс-періоду, кратність появи охоти, індекси осіменіння і запліднення) визначали розрахунками, використовуючи за цих умов дані первинного обліку. Контрольні зважування телят і обрахунки показників енергії росту проводили за загальновизнаними у зоотехнії методами. Показники мікроклімату оцінювали відповідно до методичних вказівок (М.П.Високос, 1990); економічну оцінку ефективності використання КПМК здійснювали за методикою ДУВ МСГ СРСР (1982). Математичну обробку результатів досліджень проводили методом варіаційної статистики за І.А.Ойвіним, 1960, з використанням ПЕОМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними за Р<0,05*, Р<0,02**, Р<0,01*** та Р<0,001****, які наведені у таблицях.

Результати власних досліджень та їх аналіз

1.

1.1. Морфо-біохімічні та імунологічні показники крові сухостійних корів за впливу КПМК. Під впливом згодовування КПМК виникли зміни морфологічного складу, біохімічних та імунологічних показників крові сухостійних корів (табл.2).

Таблиця 2.

Показники крові сухостійних корів за умов згодовування їм КПМК, M±m, n=7

Показники | Групи тварин

контрольна | перша дослідна | друга дослідна

Еритроцити, 1012/л | 5,03±0,15 | 5,3±0,09 | 5,67±0,10***

Лейкоцити, 109/л | 4,43±0,22 | 5,26±0,34*** | 5,59±0,26***

Каротин, мг% | 0,398±0,008 | 0,496±0,012*** | 0,483±0,009****

Білок загальний, г% | 7,4±0,08 | 7,8±0,15* | 7,9±0,12***

Кальцій, мг% | 9,14±0,59 | 10,29±0,52* | 11,4±0,40***

Фосфор, мг% | 4,71±0,20 | 4,90±0,15 | 4,97±0,15

Імуноглобуліни, мг/л | 21,75±0,61 | 24,41±0,78* | 25,48±0,63****

Кислотна ємність, мг% | 434±10,84 | 460±9,76 | 483±5,22***

Бактерицидна активність, % | 53,2±3,3 | 62,0±5,9 | 60,6±4,0

Лізоцимна активність, % | 10,4±1,17 | 16,3±0,95*** | 15,8±1,11***

З даних таблиці 2 випливає, що кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові дослідних корів порівняно з контрольними аналогами зростала на 5,4 і 18,7% - у першій групі та на 12,7 і 26,2% - у другій. Спостерігалось вірогідне підвищення вмісту каротину на 17,7 і 21,4% і загального білка на 5,4 і 6,8%. Тенденція до збільшення мала місце стосовно вмісту в сироватці крові кальцію і неорганічного фосфору, особливо у ровесниць другої дослідної групи. У останніх вірогідно зростала і кислотна емність крові (на 11,3%). За імунологічними показниками дослідні тварини також суттєво відрізнялися від контрольних більшим вмістом імуноглобулінів (на 12,2 і 17,1%) і лізоцимною активністю сироватки крові (на 56,4 і 51,6%), а тим часом за бактерицидною дією значних відмінностей між групами не виявлено.

Отже, згодовування КПМК сухостійним коровам за один і два місяці перед отеленням покращувало фізіологічний стан організму за морфологічним складом, біохімічними і імунологічними показниками крові.

1.2. Вплив згодовування кормового препарату мікробіологічного каротину коровам у період сухостою на біологічну повноцінність молозива. Згодовування сухостійним коровам КПМК зумовило покращення біохімічних властивостей молозива (табл.3.).

Таблиця 3.

Показники молозива залежно від забезпечення

організму сухостійних корів каротином, M±m, n=7

Показники | Групи тварин | контрольна | перша дослідна | друга дослідна | Суха речовина, % | 24,39±0,95 | 29,24±1,08* | 26,33±0,96* | Сира зола, % | 0,94±0,04 | 1,11±0,06* | 1,08±0,05* | Білок загальний, % | 11,66±0,86 | 21,38±1,03*** | 21,53±1,00***

Казеїноген, % | 4,92±0,21 | 4,34±0,24 | 4,34±0,37 | Лактоза, % | 3,52±0,04 | 3,45±0,05 | 3,47±0,06

Жирність, % | 6,32±0,46 | 5,54±0,36 | 6,23±0,36 | Каротин, мг/кг | 4,67±0,37 | 5,75±0,39* | 7,08±0,31*** |

Наведені дані свідчать, що у молозиві дослідних корів вірогідно підвищився вміс сухої речовини на 19,9 і 7,9 %, сирої золи на 18,1 і 14,9%, загального білка на 83,4 і 84,6%, каротину на 23,1 і 51,6% - відповідно у групах. За вмістом казеїногену, лактози і жиру молозиво від дослідних корів не мало суттєвих відмінностей порівняно з аналогами контрольної групи.

Отже, при споживанні КПМК сухостійними коровами суттєво поліпшились показники молозива, головним чином, за рахунок підвищення в ньому вмісту сухої речовини, сирої золи, загального білка та каротину.

1.3. Вплив згодовування КПМК коровам у період сухостою на перебіг родів і відновлення репродуктивної функції після отелення. КПМК за умов згодовування його тільним коровам виявився засобом, який запобіг виникнення ускладнень при перебігу родів та в стимуляції відновлення відтворювальної функції у них після отелення (табл.4).

З даних таблиці 4 видно, що у корів, які отримували КПМК, швидше відділився послід. У них родовий процес протікав без ускладень, а тим часом як у 27,2% корів, що розтелились контрольної групи, виникала потреба акушерської допомоги з боку ветеринарних спеціалістів. У післяродовий період тварини дослідних груп значно швидше відновлювали свій статевий цикл. Про це свідчать дані за тривалості сервіс-періоду, який у корів першої дослідної групи в середньому становив 80, а другої – 56 діб, що на 16 і 40 днів менше ніж у ровесниць контрольної групи. Ці тварини швидше приходили в охоту.

Таблиця 4.

Показники перебігу родів та відновлення репродуктивної

функції у корів після отелення, M±m, n=14

Показники | Групи тварин

контрольна | перша дослідна | друга дослідна

Тривалість виділення посліду, год | 5,0±0,98 | 4,0±0,98 | 3,0±0,52

Тривалість сервіс-періоду, днів | 96±6,9 | 80±3,6* | 56±6,7****

Кратність появи охоти до осіменіння, разів | 2,2±0,22 | 1,6±0,20* | 1,4±0,17***

Тривалість періоду до прояву першої охоти, днів | 74±5,1 | 67±4,8* | 48±4,4****

Індекс осіменіння | 2,24 | 1,64 | 1,43

Індекс запліднення | 4,2 | 2,0 | 1,4

Перша тічка в середньому наступила після родів: у корів першої дослідної групи – через 67 днів, другої – 48 днів, а у контрольної групи – лише через 74 дні. Зауважимо, що до акту осіменіння виявлено перегули у тварин контрольної групи 2,2, першої дослідної – 1,6 і другої дослідної – 1,4. Індекс осіменіння становив: у першій дослідній групі – 1,64, другій – 1,43, а у контрольній групі – 2,24. Тобто перегулів у середньому на одну тварину було у контрольній групі в 1,37 і в 1,57 разів більше, ніж у першій і другій дослідних групах. Серед тварин контрольної групи запліднення за першим осіменінням становило 23,8%, при індексі – 4,2, першої дослідної – 50% при індексі – 2,0 і серед другої дослідної – 71,4% при індексі 1,4.

Отже при згодовуванні КПМК коровам у сухостійний період значно покращились показники перебігу родів та відновлення репродуктивної функції у них. Тривале використання препарату (протягом двох місяців перед отеленням) привело до вищих позитивних наслідків.

1.4. Вплив згодовування КПМК сухостійним коровам на життєздатність приплоду від них. Хоча за живою масою телята від корів які одержували КПМК, не мали суттєвих переваг при народженні, але при дальнішому розвиткові у постнатальному періоді вони значно випереджали своїх ровесників, народжених коровами контрольної групи. За цих умов різниця у середньодобовому приросту живої маси становила 86 г або 12,4%. Телята, отримані від дослідних корів, яким у сухостійний період згодовували КПМК, мали також вірогідно вищий рівень каротину у сироватці крові (на 25,2%) і тенденцію до зростання вмісту загального білка і кальцію. Лізоцимна активність сироватки крові за цих умов перевищувала таку як у ровесників контрольної групи майже в 1,3 раза, а бактерицидна активність була вищою на 25,7 відсотки.

Отже, споживання КПМК коровами-матерями у сухостійному періоді сприяло отриманню від них життєздатного приплоду з підвищеною енергією росту в неонатальному періоді.

1.5. Фізіологічний стан корів за впливу тривалості згодовування КПМК у сухостійний період. Тривалість використання КПМК коровам у сухостійний період (за 1 і 2 місяці до отелення) суттєво не позначилась на морфологічному складі, біохімічних і імунологічних показниках крові. За показниками хімічного складу молозива теж помітних зрушень між обома групами тварин не виявлено, за виключенням вмісту жиру і каротину, рівень яких у корів другої групи, котрим згодовували КПМК протягом двох місяців перед отеленням, зростав порівняно з аналогами першої групи, відповідно на 12,5 і 23,1% (Р<0,05). Тривалість використання цього препарату також позничилась на клінічному стані тварин під час родів і у післяродовий період. Хоча роди протікали без ускладнень у корів обох груп, але видалення посліду в середньому на одну годину було швидкішим у ровесниць другої групи. Корови цієї групи, які отримували КПМК протягом двох місяців перед отеленням, швидше приходили в охоту, у них встановлена краща якість осіменіння. До того ж, порівняно з аналогами першої групи, тривалість сервіс-періоду зменшилась у середньому на 24 доби, а настання охоти скоротилось на 19 днів. За цих умов кількість перегулів знизилась у 1,4 раза, а заплідненість за першим осіменінням становила 71,4% проти 50% у корів першої групи.

Отже, за умов поповнення дефіцитного каротину, за рахунок КПМК, відбулося покращення фізіологічного стану корів у період сухостою, отримано від них життєздатний і швидкоростучий приплід, покращився перебіг родів та стимулювалось відновлення репродуктивної функції у післяродовий період. За тривалістю згодовування КПМК перед отеленням корови, які його використовували протягом двох місяців, не мали суттєвих переваг у показниках крові, проте вірогідно збільшували у молозиві вміст каротину і жиру, мали кращий перебіг родів та прскорене відновлення репродуктивної функції порівняно з аналогами, яким цей препарат використовувався протягом одного місяці.

2. Порівняльна оцінка ефективності способів споживання кормового препарату мікробіологічного каротину телятами профілакторного віку

Досі не має повної наукової думки щодо способів використання КПМК телятами у період народження і який шлях є біологічно ефективнішим і доцільним для використання в господарствах: пероральний – введення через молозиво (молоко) за умов випоювання; плацентарний – через систему “організм матері-плід”, чи можливо пролонгований, за сукупного використання обох вищезгаданих шляхів. Вирішення цього питання має неабияке практичне значення не тільки стосовно отриманого певного біологічного ефекту, але й з технологічних міркувань та економічної доцільності.

Таблиця 5

Приріст живої маси і показники крові новонароджених телят залежено від способів споживання кормового препарату мікробіологічного каротину, M±m, n=7

Показники | Групи тварин

контрольна (без споживання КПМК) | перша дослідна (споживання КПМК в постнатальний період) | друга дослідна (споживання КПМК в натальний період) | третя дослідна (споживання КПМК в обидва періоди розвитку)

Жива маса, кг:

на початку досліду | 32,5±1,15 | 33,2±1,32 | 32,4±1,98 | 31,1±2,16

на кінець досліду | 46,4±3,18 | 48,8±2,52 | 48,3±3,02 | 48,1±3,34

Приріст живої маси:

абсолютний, кг | 13,86±0,46 | 15,58±0,67 | 15,91±0,68 | 17,0±0,42*

середньодобовий, г | 693±13,02 | 779±35,89* | 796±34,02* | 849±20,58***

Каротин, мг% | 0,218±0,019 | 0,398±0,015*** | 0,453±0,016*** | 0,470±0,015***

Білок загальний, мг% | 7,31±0,07 | 7,50±0,06* | 7,94±0,12** | 7,77±0,20*

Кальцій, мг% | 9,71±0,52 | 10,0±0,62 | 10,0±0,61 | 10,9±0,40

Фосфор неорганічний, мг% | 4,90±0,15 | 4,97±0,17 | 4,96±0,21 | 4,49±0,16

Кислотна ємність сироватки крові, мг% | 466±5,71 | 460±12,64 | 449±12,23 | 457±14,72

Бактерицидна активність сироватки крові, % | 35,0±8,47 | 44,0±5,59 | 46,7±3,47 | 48,8±4,99

Лізоцимна активність сироватки крові, % | 4,70±0,64 | 6,12±0,68 | 6,40±0,16* | 7,50±0,57**

Результати проведених досліджень у цьому напрямку свідчать про нерівнозначність впливу на організм способів використання КПМК (табл. 5). З даних таблиці видно, що стимулююча дія цього препарату виявилась дещо ефективнішою за використання його двома шляхами як в натальному, так і в постнатальному періодах розвитку, а найменш ефективним за перорального його використання зразу після народження тварин. Плацентарний спосіб споживання мікробіологічного каротину займав проміжне місце. Зокрема, телята першої, другої і третьої дослідних груп мали абсолютний приріст живої маси більшим на 12,4, 14,8 і 22,7% порівняно з контрольними аналогами. За енергією росту виразно виділялись ровесники третьої дослідної групи, яким згодовували КПМК в обидва періоди розвитку. Вони випереджали своїх ровесників з першої і другої дослідних груп відповідно на 9,1 і 6,9%.

Аналогічна ситуація спостерігалась і щодо середньодобового приросту живої маси. Він був більшим у відношенні до ровесників контрольної групи: у тварин першої дослідної групи – 86 г (Р<0,05), другої дослідної групи – на 103 г (Р<0,05) і третьої дослідної групи – на 156 г (Р<0,001). За показниками крові дослідні телята у вищезазначеній послідовності переважали контрольних аналогів: за вмістом каротину – в 1,6, 2,1 і 2,2 раза, загального білка – на 2,6, 8,6 і 6,3%, за лізоцимною активністю сироватки крові – в 1,3, 1,4 і 1,6 раза. За вмістом кальцію, неорганічного фосфору і кислотною ємністю сироватки крові суттєвих відмінностей поміж групами тварин не відмічалась.

Отже, використання КПМК є доцільним для телят профілакторного віку як в натальному, так і в постнатальному періодах розвитку. Але у порівняльному аспекті заслуговує на більшу увагу третій і другий способи його використання: в обидва періоди розвитку або лише плацентарним шляхом в утробі матері. Третій спосіб хоча і мав деякі переваги стосовно біологічної дії, але був ощадно- і працезатратним. Другий спосіб, який мало поступався попердньому за своєю біологічною дією, виявився більш господарчо доступним і економічно доцільним. Він поєднував позитивний вплив препарату водночас як на організм матері, так і приплоду. Дещо нижчою виявилась біологічна ефективність першого (перорального) способу використання КПМК, що напевно пов’язано з онтогенетичною недосконалістю трасформації діючої речовини препарату в організмі тварин у зв’язку з їх раннім віком.

3. Дослідження енергії росту і природної резистентності організму молодняку молочного періоду вирощування за дії КПМК

Уведення до раціону КПМК, як А-вітамінної добавки, сприяло значній активізації фізіологічних процесів в організмі телят молочного віку на тлі їх А-вітамінного голодування у зимово-весняний період (табл. 6). Під дією кормового препарату мікробіологічного каротину у телят за умов зимово-стійлового утримання середньодобовий приріст, порівняно до ровесників контрольної групи, зростав на 95 г або на 15,5% (Р<0,001). У них спостерігалися певні зрушення і у системі крові. Якщо за морфологічним складом (кількістю еритроцитів і лейкоцитів) у крові тварин дослідної групи особливих змін не спостерігалось, то за насиченістю крові гемоглобіном і загальним білком мало місце вірогідне збільшення цих показників щодо контролю на 10,6 і 14,2%.

Таблиця 6

Приріст живої маси і показники крові телят під впливом згодовування КПМК у зимово-весняний період, M±m, n=7

Показники | До згодовування препарату | Після згодовування препарату

контрольна група | дослідна група | вірогідність різниці | контрольна група | дослідна група | вірогідність різниці

Середня жива маса, кг | 55,9±1,54 | 54,6±1,7 | <0,5 | 92,7±1,82 | 97,1±1,07 | <0,005

Абсолютний приріст, кг––– | 36,8±1,21 | 42,5±0,96 | <0,01

Середньодобовий приріст, г––– | 613±14,9 | 708±18,2 | <0,001

Еритроцити, 1012/л | 6,14±0,15 | 6,02±0,29 | <0,5 | 6,95±0,80 | 7,20±0,25 | <0,5

Лейкоцити, 109/л | 7,34±0,51 | 8,70±0,56 | <0,1 | 8,85±0,77 | 7,86±0,49 | <0,4

Гемоглобін, г/л | 97,9±2,3 | 99,8±3,1 | <0,5 | 94,6±1,3 | 104,6±2,3 | <0,005

Білок загальний, г% | 5,96±0,18 | 5,53±0,21 | <0,2 | 6,41±0,13 | 7,32±0,17 | <0,001

Каротин, мг% | 0,206±0,090 | 0,195±0,024 | <0,5 | 0,236±0,048 | 0,548±0,045 | <0,001

Імуноглобуліни, мг/мл | 12,6±0,63 | 13,2±0,41 | <0,5 | 16,1±0,97 | 18,4±0,88 | <0,1

Бактерицидна активність сироватки, % | 46,3±4,41 | 42,5±3,28 | <0,5 | 49,8±3,36 | 62,9±3,06 | <0,01

Лізоцимна активність сироватки, % | 4,79±1,34 | 4,25±1,29 | <0,5 | 8,0±1,22 | 10,94±1,36 | <0,2

Примітка: контрольна група тварин протягом досліду КПМК не отримувала

Використання КПМК помітно позначилось і на А-вітамінному забезпеченні організму тварин. Цей показник за період досліду підвищився у аналогів контрольної групи лише на 14,6%, а у дослідній – майже у 3 раза. За вмістом у сироватці крові імуноглобулінів, хоча і не виявлено суттєвої різниці між обома групами, проте чітко прослідковувалась тенднція до підвищення цього показнику у тварин дослідної групи (на 14,3%, порівняно з контрольною). Бактерицидна активність сироватки крові теж інтенсивно зростала під дією КПМК. Вона підвищувалась у телят дослідної групи на 48,0%, а тим часом у аналогів контрольної групи – лише на 7,6%. Дещо активізувалась і лізоцимна активність сироватки крові.

За умов подовження згодовування КПМК телятам дослідної групи і в літній період, при споживанні ними зелених кормів, ситуація щодо його впливу на організм дещо змінилась. Улітку краще розвивались аналоги контрольної групи. Так, середньодобовий приріст у них зростав, порівняно з весняним періодом, на 4,6%, а тим часом у дослідній групі – лише на 1%. Зміни у показниках крові телят дослідної групи у літній період, у співставленні із зимово-весняним, були також не суттєвими, а тим часом у контрольних аналогів вони проявлялись більш чіткіше. У них за цей період підвищились кількість лейкоцитів на 4,9%, вміст гемоглобіну – на 4,1%, загального білка – на 3,6, а каротину – на 53%. Поліпшились і імунологічні показники крові: вміст імуноглобулінів підвищився на 23%, а лізоцимна активність сироватки крові зросла на 30,1%. Таким чином, телята контрольної групи, які не отримували КПМК, на тлі використання зелених кормів значно поліпшували свій фізіологічний стан порівняно з таким у зимово-весняному періоді. Вони за енергією росту і показниками крові наближалися до ровесників дослідної групи, які і влітку використовували КПМК. Проте, останні, хоча і втрачали попередні темпи позитивних змін в організмі за енергією росту та гематологічними показниками, все ж таки зберігали деяку перевагу над ровесниками контрольної групи і в літній період вирощування. Згодовування КПМК улітку на тлі збалансованого за природними каротиноїдами раціоні не привело до погіршення фізіологічного стану тварин, а, навпаки, сприяло стабілізації тих позитивних змін, які були набуті ними за використання КПМК у зимово-весняному періоді на тлі А-вітамінного дефіциту.

Отже, при згодовуванні КПМК телятам молочного віку у зимово-весняному періоді на тлі дефіцитного за природними каратиноїдами раціоні суттєво поліпшувався фізіологічний стан і підвищувалась енергія росту тварин, тоді як у літній період на тлі згодовування зелених кормів з достатнім вмістом природних каратиноїдів стимулююча дія цього препарату помітно послаблялась.

4. Економічна оцінка отриманих результатів

В результаті проведених економічних розрахунків установлено, що підгодівля сухостійних корів КПМК дала значний виробничий і економічний ефект, який обумовлений, головним чином, за рахунок скорочення періоду безпліддя. Прибуток на одну тварину за цих умов складав у першій дослідній групі, яка отримувала КПМК протягом одного місяця перед отеленням, 8,7 гривні, а у другій (препарат згодовувався протягом двох місяців перед отеленням) – 19,9 гривні. У телят-молочників дослідної групи чистий прибуток від згодовування КПМК складався за рахунок збільшення середньодобових приростів живої маси, відсутності загибелі і попередження захворювання тварин. Він становив на одну гривну витрат в зимово-весняний період на тлі А-вітамінного голодування 2,75 гривні, а в літній період (за згодовування зелених кормів) – усього лише одну гривню витрат.

Отже застосування кормового препарату мікробіологічного каротину, як кормової добавки до раціону, за умов дефіцитного на природні каротиноїди раціону є економічно вигідним. Витрати на його придбання і використання окуплюються додатковим прибутком.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу згодовування КПМК на фізіологічний стан, родовий процес і відтворювальну здатність сухостійних корів, біологічну цінність їх молозива і стійкість народженого ними приплоду та на ріст і фізіологічний стан телят молочного віку в умовах Полісся України. Вона вирішувалась комплексним проведенням морфологічних, біохімічних і імунологічних досліджень крові, клініко-акушерськими спостереженнями та зоотехнічним і гігієнічним контролем за умовами годівлі та утримання тварин. Доведена позитивна дія кормового препарату мікробіологічного каротину на морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, перебіг родів, відновлення репродуктивної функції і біологічну цінність молозива у корів та на підвищення енергії росту і життєздатності новонародженого приплоду і телят молочного віку зимово-весняного періоду вирощування на дефіцитних за природними каротиноїдами раціонах.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.