3. При специфічних соматичних ураженнях сечостатевих органів у чоловіків відзначалися полісиндромні розлади копулятивного циклу переважно функціонального характеру, які переважно проявляються у тимчасовій дизритмії статевих відносин. На етапі проведення дезактуалізуючої психотерапії було відзначено підсилення функціонування психологічних компенсаторних механізмів, які допомагають особистості відійти від психотравмуючої дії факту зниження власної статевої активності.

4. У значної кількості чоловіків мало місце існування "конкурентних взаємовідносин" між веденням активних позашлюбних гетеро секусуальних зв'зків і мірою вживання алкоголю, що, в свою чергу, впливало на вік як початку ведення ними статевого життя, так і на час їх першого інфікування. Крім цього, підтверджена наявність певного кореляційного зв'язку типів алкогольного вживання, темпу і шляхів їх формування від освіченості, віку, соціального стану.

6. Отримані експериментально-психологічні дані про структуру преморбідної акцентуйованості характеру (ПАХ) серед хворих чоловіків, так і виявлені взаємозв'язки ПАХ з іншими психологічними параметрами ВКХ і низкою "зовнішніх" факторів свідчать як про існування цілком статистично значущих кореляцій між ними, так і про явний вплив саме ПАХ - цього своєрідного "характерологічного фундаменту", на цілу низку внутрішньо-вмотивованих вчинків чоловіків у ситуації розвитку у них специфічної соматичної патології сечостатевої сфери.

7. В ситуації розвитку специфічного соматичного ураження сечостатевої сфери мало місце формування досить неоднозначного і внутрішньо суперечливого паттерну психологічного відношення до хвороби, який у значній мірі є залежним як від преморбідної акцентуйованості характеру, так і в різній мірі від таких "зовнішніх" факторів, як вік, освіченість, загальна тривалість хвороби, міра алкогольної наркозалежності, сімейний стан.

8. Розгляд загальної структури емоційно-психологічного статусу при допомозі класичного тесту Айзенка показав, що більшість хворих відзначалась значною емоційною нестабільністю і нестійкістю. Саме це лежить в основі ситуацій розвитку у частки з них неврозоподібних станів. Вдалось також уточнити роль і значущість низки "зовнішніх" факторів як на рівень невротизму, так і на міру вираженості рис інтравертованості у поведінці хворих.

9. Перспективність широкого використання тесту "НПН" у клінічній венерології варто признати як досить обмежене, оскільки він дозволяє, в основному, кількісно оцінювати ступінь вираженності лише загально соматичної стурбованості хворих. А вона у більшості обстежених чоловіків або зовсім не була порушена, або була порушена дуже незначно - НПН-1 /тобто слабкий ступінь нервово-психологічного напруження/.

10. Використання тесту-опитальника "Q-sort" цілком виправдане при проведенні науково-пошукових робіт по визначенню поведінкових тенденцій серед хворих. У чоловіків при його допомозі була встановлена наявність помітного внутрішнього конфлікту між їх основними поведінковими тенденціями, що проявилось у досить подібній бальній значущості низки протилежних складових. А це, безумовно, є відображенням того суттєвого нервово-психологічного напруження, яке неминуче супроводжує розвиток власне соматичних уражень сечостатевої сфери.

11. Аналіз результатів визначення ступеню психологічного напруження з допомогою стандартного опитувальника Спілбергера-Ханіна свідчить, що він цілком придатний для його обмеженого використання в якості початкового скринінг-тесту при вивченні психологічного напруження, яке виникає у хворих чоловіків при розвитку у них відповідного специфічного уретропростатиту.

12. Особистісна шкала проявів тривоги давала можливість не тільки окремо визначати рівні-індекси соматичної, нервово-психологічної і соціально-психологічних тривог серед чоловіків, а й встановити у явної більшості з них наявність невротичного ступеню тривожності як на висоті розвитку хвороби, так і лише його незначне зменшення під кінець лікування.

13. Відомості про стан рівня тривожності, отримані при допомозі модифікованої шкали ОШПТВХ і оригінальних тестів ШВСХ-ШЗТ, цілком узгоджуються з даними стандартної шкали ОШПТ - Mas і виявили не тільки більш високі бальні рівні РТ, що цілком зрозуміло, якщо виходити із більшої "прив'язаності" формулювань цих шкал до особливостей специфічного соматичного ураження сечостатевої сфери у чоловіків, а й дало можливість зробити більш очевидними закономірні відмінності у рівнях і структурі нервово-психологічної і соціальної РТ і їх динаміки при лікуванні.

14. Досвід використання загальної та місцевої медикаментозної терапії при лікуванні уретропростатитів у чоловіків показав нагальну потребу його поєднання з такими нетрадиційними методами впливу на хворий організм як біодинамічна корекція остеохондрозу, електростимуляція м'язів, комплексу спеціальних лікувально-фізкультурних вправ, пальцевого впливу на певні БАТ тіла, самомасажу, а також активного цілеспрямованого психотерапевтичного впливу, направленого на корекцію масштабу та змісту невротичної стурбованості захворілих чоловіків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

1. Для ефективного визначення групи ризику і добору лікувально-діагностичних та соціально-епідеміологічних заходів щодо хворих з хронічними уретропростатитами венеричного генезу необхідно обов’язково використовувати поряд з традиційними клініко-лабораторними методами також методи патопсихологічного тестування .

2. Для здійснення ранньої діагностики появи проявів неадекватного психологічного реагування хворого треба поєднувати застосування традиційного анамнестичного опитування з використанням спеціалізованої скрінінгової шкали ШОПЗ для визначення реактивної стривоженості.

3. У випадках виявлення неадекватно високих ( невротичних ) значень РТ лікар має скористатись вже іншими патопсихологічними тестами – ОШПТВХ, ШС-Х ( для уточнення рівня реактивної стривоженості та емоційної напруженості хворої людини за даними про особисту та ситуаційну тривожність ), ТСХ ( для діагностики типу психологічного ставлення до хвороби ) та ПОКП ( для оцінки міри психологічного розуміння хворим значення наявних у нього соматичних проявів ).

4. Якщо аналіз результатів цих тестів вказує на неадекватну направленість особистісного реагування хворого на наявну соматичну патологію або на тенденцію розвитку патопсихологічного реагування лікар має використати тести Шмишека та Айзенка, що дозволить йому скласти досить повну характеристику внутрішньої картини хвороби конкретного пацієнта та відповідно до неї проводити психокорекційний вплив на пацієнта.

5. Після завершення відповідного курсу медикаментозної терапії та психотерапевтичного впливу досягнутий рівень психосоціальної реадаптації особистості хворого має бути проконтрольований шляхом тестування за допомогою шкал ОШЗТВХ та ШЗТ.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федоренко А.Е. Изучение влияния алкоголя на длительность инкубационного периода при гонорейних уретритах у мужчин // Тезисы докладов 1У респуб. Съезда дермато-венерологов УССР, Харьков, 1980, с.8

2. Гирлин С.К., Іванов В.В., Федоренко А.Е. О математическом моделировании некоторых инфекционных заболеваний. \\ ж. Кибернетика, Киев, 1984, № 5, с.127.

3. Федоренко А.Е. Экспериментальное обоснование промываний мужской уретры при хронических уретритах. \\ Тезисы докладов VIII Всесоюзного съезда дермато-венерологов, Москва, 1985,ч.2, с.423-424.

4. Федоренко А.Е. Алкоголь и его влияние на эпидемиологию венерических уретритов у мужчин. // Тезисы докладов V съезда дермато-венерологов УССР. 1986, Харьков, с.128-129.

5. Коляденко В.Г. Федоренко А.Е. Типы отношений к болезни у хронически болеющих различного возраста. // Сборник тезисов и рефераты докладов 1 съезда геронтологов и гериатров УССР, Киев, 1988, с.266.

6. Федоренко А.Е. Коляденко В.Г. Возрастные особенности влияния хронического заболевания на психику. // Сборник Всесоюзного съезда геронтологов. Тбилиси, 1988, с. 49.

7. Федоренко А.Е. Роль психотерапевтических факторов в лечении больных с кожными и венерическими болезнями. \\ Республ. межведомственный сборник “ Дерматология и венерология ”, Киев, “Здоровья”,1988, с.60-63.

8. Федоренко А.Е. Оперативное тестирование тревожности у венбольных мужчин. \\ сб. “ Современные аспекты диагностики, лечения и профилактики кожных, венерических и других заболеваний, передающихся половым путём ”, Харьков, с.40

9. Коляденко В.Г. Федоренко А.Е. Микроволновая резонансная терапия и её применение в дерматовенерологии. \\ Тезисы докладов конференции дерматологов и курортологов, Львов, 1989, с.37-38.

10. Федоренко А.Е. Опыт местной терапии негонококковых уретритов. \\ Тезисы докладов конференции дерматологов и курортологов, Львов, 1989, с.88-89.

11. Коляденко В.Г. Федоренко А.Е. Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.//Киев,"Здоровъя"1989,165 с

12. Федоренко А.Е. Структура информированности молодёжи о венерических болезнях. \\ Сб. "Тезисы докладов VI Всероссийского съезда дермато-венерологов Челябинск., Часть 1, Москва, 1989, с.80-81.

13. Коляденко В.Г. Федоренко А.Е. Микроволновая резонансная терапия хронических поражений мочеполовых органов у мужчин. \\ Тезисы докладов 1 Всесоюзной конф. с международным участием, Ростов-на-Дону, 1989, с.250-251.

14. Коляденко В.Г. Федоренко А.Е. Электростимуляция нервно-мышечных структур при лечении хронических уретропростатитов. \\ Информационное письмо по проблеме “Дерматология и венерология”, Киев, 1989, 2с.

15. Коляденко В.Г.Федоренко А.Е. Психотерапевтическая роль личностных черт врача дерматовенеролога в лечебном процессе и формировании здорового образа жизни. \\ Сборник тезисов Всесоюзной конференции. "Проблемы дермато-курортологии и формирования здорового образа жизни". Пятигорск, 1990, с.174-177.

16. Федоренко А.Е. Коляденко В.Г. Значимость социально-психологических исследований в дерматологии" // Сборник тезисов докладов Международной научной конференции. "Социология в медицине: теоретические и научно-практические аспекты", Кобулети, 1990, с.16-18.

17. Федоренко А.Е. Динамика изменений тревожности при хронических уретропростатитах. \\ анот.сб. научно - практической конференции “ Современные проблемы научной и практической дермато-венерологии ”, Днепропетровск, 1990, с.73.

18. Федоренко А.Е. Физико-химическая диагностика воспалительных процессов в уретре. \\ Тезисы докладов конф. “Наука и производство–здравоохранению ”, Киев, 1990, с.53.

19. Федоренко А.Е. Коляденко В.Г. Некоторые социально-эпидемиологические аспекты концептуальной модели венерических поражений у мужчин // ж. “Вестник Дерматологии и венерологии”, М. - 1990. - № 10. с. 26-31.

20. Федоренко А.Е. Составляющие тревожности и их динамика у больных уретропростатитами мужчин" // Тезисы докладов “IХ Всесоюзный съезд дермато - венерологов”, М., 1991,с.98-99.

21. Федоренко О.Є. Анкетування в дослідженні ставлення хворих до свого лікування" // сб. Республік.конференції „ Курортные факторы Прикарпатья в медицинской и социальной реабилитации больных дерматозами.” Львов, 1991, с.140-141.

22. Федоренко О.Є. Своєрідність субклінічних порушень копулятивного циклу у чоловіків з ураженнями сечостатевих органів венеричного генезу. \\ Шостий з"їзд дермато-венерологів України. Тези доповідей. Харків, 1992 р., с.83-85.

23. Федоренко А.Е., Коляденко В.Г. Мотивационная структура алкогольного потребления у мужчин с венерическими поражениями мочеполовой системы. \\ ж. „ Врачебное дело”, Киев, 1991, № 7, с.97-98.

24. Федоренко А.Е. Социально-демографические аспекты модели гетеросексуальных связей у мужчин. \\ ж. “Вестник Дерматологии и венерологии”, 1991, № 3, с. 65-67.

25. Федоренко А.Е., Коляденко В.Г. Динамика психологической и соматической составляющих тревожности при поражениях мочеполовых органов у мужчин. // ж. “ Вестник Дерматологии и венерологии ”. 1991, № 10, с. 47-49.

26. Федоренко А.Е. Коляденко В.Г. Некоторые особенности начального периода употребления алкоголя у мужчин с венерическими поражениями мочеполовой системы. \\ ж. „ Врачебное дело”, Киев, 1992, № 2, с.107-108.

27. Федоренко А.Е. Коляденко В.Г. Уровень и характер информированности больных венерическими заболеваниями о своих половых партнёрах – предполагаемых источниках их заражения. \\ ж. “ Вестник Дерматологии и венерологии ”. 1992, №2, с. 21-23.

28. Федоренко О.Є. Своєрідність субклінічних порушень копулятивного циклу у чоловіків з ураженнями сечостатевих органів венеричного генезу. \\ Шостий з"їзд дермато-венерологів України. Тези доповідей. Харків, 1992, с.21-23.

29. Федоренко О.Є. Структурний аналіз сексуальних розладів у чоловіків. \\ сб. „ IV конгрес СФУЛТ ”, Харків,1992,с.199-200.

30. Федоренко О.Є. Психологічний стан хворих шкірними і венеричними захворюваннями. \\ Методичні вказівки по підготовці до лекцій з курсу шкірних та венеричних захворювань, Київ-Чернівці, 1992, с.66-69.

31. Федоренко О.Є. Клініко-патопсихологічне тестування при венеричних ураженнях сечостатевих органів у чоловіків. \\ Методичні рекомендації, Київ, 1995, 26 с.

32. Черпинский Н.В., Лавриненко Т.А., Федоренко А.Е. Психология в деятельности врача. \\ розділ в 2-х т „Энциклопедия семейного врача”, Киев, „Здоров’я”, 1995, т.1, с.523- 541.

33. Федоренко А.Е. Экспериментально-психологическое исследование реактивности тревоги модифицированным тестом ЛШПТВБ среди заболевший мужчин. \\ сб "Актуальные вопросы дермато-венерологии " - Днепропетровск, 1996, с.74.

34. Федоренко О.Є. Психологічний статус чоловіків з запальними ураженнями сечової та статевої систем інфекційного походження".\\ ж. "Врачебное дело", 1996, № 7-9 с.137-139.

35. Коляденко В.Г. Лобанів Г.Ф., Раздайбейдин С.Н, Федоренко А.Е. Использование Далацина- Ц для лечения больных с хламидиозом. \\ ж. Український медичний часопис, Київ, №3\11\- VVI, 1999, с.49-52.

36. Федоренко О.Є. Соціально-культурологічна модель позашлюбних відносин у чоловіків. \\ сб. „ Актуальні питання дерматовенерології ”, Дніпропетровськ, 1999, с.73-78.

37. Федоренко О.Є. Електростимуляція периферичного кровообігу у хворих з хронічним перебігом уретропростатитів. \\ Тези доповідей 7 Українського з’їзду дерматовенерологів, Киів, 1999 , с.119-120.

38. Федоренко О.Є. Особливості характеру інформування хворих чоловіків про статеві відносини й венеричні хвороби. \\ ж. “ Лікарська справа” Київ, №2, 1999, с. 87-91.

39. Федоренко О.Є. Статеві взаємовідносини чоловіків. \\ ж. “ Практична психологія та соціальна робота ” Київ, № 3, 1999,с.41-43.

40. Федоренко О.Є. Статеве життя і вживання спиртних напоїв. \\ ж. “ Лікарська справа”, Київ, №4, 1999, с.83-87.

41. Федоренко О.Є. Складові реактивної тривожності у хворих чоловіків різного віку та рівня освіти. \\ ж. ” Вісник проблем біології і медицини”, Полтава, № 14, 1999,с.88-91.

42. Федоренко О.Є. Вираженість реактивної стривоженості на соматичну патологію залежно від низки зовнішніх факторів. \\ ж. ”Архів психіатрії”, № 1, 1999, с.33-35.

43. Федоренко О.Є. Позашлюбне статеве життя і вживання алкоголю. \\ ж. „ Буковинський медичний вісник ”,Чернівці,1999,№4, т.3, с. 117-121.

44. Федоренко О.Є .Деякі поведінкові тенденції у хворих чоловіків ( за даними тесту Q-sort ). \\ ж. „ Галицький лікарський вісник”, № 4, 1999, с.110-113.

45. Федоренко О.Є. Соціально-культурологічна модель мотиваційної структури початкового періоду статевих відносин у чоловіків.\\ ж.” Лікарська справа”, № 6, 1999, с.71-73.

46. Федоренко О.Є. Деякі особливості психологічно-ємоційного статусу хворих чоловіків. \\ ж.” Вісник проблем біології і медицини”, Полтава, №1, 2000, с.95-98.

47. Федоренко О.Є. Особливості мотиваційної структури позашлюбних статевих взаємовідносин. \\ „ Журнал практикующего психолога ”, Киев, 2000, вип..6, с.165-169.

48. Федоренко О.Є. Скрінінгове визначення динаміки складових компонентів психологічної стривоженості за допомогою шкал „ ШВПХ – ШЗТ ”. \\ ж. „ Дерматовенорологія. Косметологія. Сексопатологія.”, Дніпропетровськ, 2000, 1(3), с.139-145.

49. Федоренко О.Є. Соціально-культурологічна модель „регулярного періоду” статевого життя у чоловіків. \\ ж. “ Лікарська справа”, Київ, 2000, № 5, с. 129-133.

50. Федоренко О.Є. Динаміка зміни рівнів реактивної стривоженості при різних типах психологічного реагування на соматичну патологію. \\ ж. „ Архів Психіатрії”, Київ, 2000, № 1-2(20-21), с.41-43.

51. Федоренко О.Є. Вивчення в динаміці основних компонентів реактивної тривоги у хворих чоловіків за допомогою шкал „ШВПХ-ШЗТ”. \\ ж.” Вісник Вінницького державного медичного університету”, 2000, №4,1, с.52-54.

52. Коляденко В.Г. Федоренко О.Є. Деякі вікові особливості статевої поведінки чоловіків та жінок, що призводять до їх інфікування венеричними хворобами. \\ сб. НМУ „ Актуальные проблемы медицины и биологии”, Киев, 2001, с.277-283.

53. Федоренко О.Є. Різні типи психологічного відношення до хвороби і преморбідна акцентуйованість особистості венерологічного хворого. \\ „ Журнал Дерматологи и Венерологи ”, Харків, 2000, №2(10), с.96-98.

54. Федоренко О.Є. Особливості впливу деяких типів психологічного реагування хворих на виразність їх психологічної стривоженості. \\ ж. „ Дерматовенорологія. Косметологія. Сексопатологія.”, Дніпропетровськ, 2000, 2(3), с.52-56.

55. Федоренко О.Є. Мотиваційна структура початкового періоду статевих взаємовідносин у чоловіків. \\ ж. „ Галицький лікарський вісник ”, Івано-Франківськ, 2000, т.7, №1,с.92-93.

56. Федоренко О.Є. Позашлюбне статеве життя та зараження венеричними хворобами. \\ „ Журнал Дерматологи и Венерологи ”, Харків, 2001, №1(11), с.53-54.

57. Федоренко О.Є. Значення алкоголю в мотиваційній структурі чоловіків при позашлюбних статевих стосунках. \\ „ Журнал практикующего психолога ”, Киев, 2001, вип..7, с.134-137.

58. Федоренко О.Є. Вираженість реактивної тривожності на специфічну соматичну патологію в залежності від ряду „зовнішніх” факторів. \\ ж. „ Дерматовенорологія. Косметологія. Сексопатологія.”, Дніпропетровськ, 2001, 1(4), с.49-53.

59. Федоренко О.Є. Деякі риси соціально-культурологічної моделі структури сексуальних взаємовідносин у чоловіків. \\ ж.„ Архів Психіатрії”, Київ, 2001, № 1-2(24-25), с.123-125.

60. Федоренко О.Є. Експериментально-психологічне дослідження рівнів реактивної і особистісної тривожності у хворих на венеричні уретропростатити за методикою Спілбергера-Ханіна. // „Український Журнал Дерматології Венерології Косметології”, Київ, 2001, № 2-3, с. 102-107.

61. Федоренко О.Є. Вираженість реактивної стривоженості в залежності від загальної тривалості соматичної патології. // Тези доповідей IX Конгресу СФУЛТ, Луганськ-Київ-Чикаго, 2002, с.376-377. ( в соавт.)

А Н О Т А Ц І Я

Федоренко О.Є. Співвідношення клінічних, патопсихологічних та соцільно-епідеміологічних характеристик при венеричних уретропростатитах у чоловіків – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за двома спеціальностями : 14.01.20.- шкірні та венеричні хвороби та 19.00.04 – медична психологія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація містить результати комплексного клініко - патопсихологічного та соціально-епідеміологічного обстеження та лікування 957 паціентів з різноманітними специфічними запальними ураженнями сечостатевих органів венеричного генезу.Проведене тестове визначення ряду соціально-епідемиологічних та інформаційно-сексологічних характеристик серед захворівши дало розуміння реального стану та міри адекватності информаційної структури знань чоловіків та жінок що до сексуальних зв’язків і обумовленої ними небезпеки інфікування та наступного розвитку специфічної інфекційної патології урогенітального тракту. Отримані з допомогою СЕА відомості дозволили обґрунтовано побудувати структурну модель сексуального життя чоловіків-городян з урахуванням її дебюта та в залежності від їх віку, освіти, а також уточнити ряд деталей їх поведінки посля появи клінічних симптомів. Встановлено наявність полісиндромних порушень копулятивного циклу переважно функціонального характеру, що проявлялось в тимчасовій дизритмії сексуальних відношень. В ситуації розвитку хвороби мало місце формування неоднозначного та внутрішньо суперечливого паттерна психологічного відношення - ВКХ, що в значній мері залежить як від преморбидної акцентуйованості характеру, так і в різній мірі від віку, освіти, хронічного перебігу, міри алкогольної наркозалежності, сімейного стану. Аналіз загальної структури емоційно-психологічного статусу за допомогою тестів ЕГУ, МШ, ШС-Х, ОШПТ = MAS, ОШПТВХ показало, що у більшості хворих відмічалась значна емоційна нестабільність та нестійкість. Саме це і лежить в основі ситуації розвитку у них неврозоподібних станів та наявності невротичного рівня тривожності як на висоті розвитку соматичної патології, так і лише її незначного зменшення під кінець лікування в ШВД.

Ключові слова: хронічні уретропростатити, тип психологічного реагування на соматичну патологію, реактивна тривожність, лікування, психокоррекция, психосоматична реабілітація.

А Н Н О Т А Ц И Я

Федоренко А.Е. Соотношение клинических, патопсихологических и социально-епидемиологических характеристик при венерических уретропростатитах у мужчин. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по двум специальностям: 14.01.20 – кожные и венерические болезни и 19.00.04 – медицинская психология. – Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация содержит результаты комплексного клинико-патопсихологического и социально-епидемиологического обследования и лечения 957 пациентов с различными воспалительными поражениями мочеполовых органов венерического генеза. При этом, основным критерием отбора для обследования була наявность у них именно специфического инфекционного пораженя / 242 - свежая гонорея; 88 - хроническая гонорея;60 - трихомониаз; 278 - хронические уретропростатиты, 34 - сифилис/, которое возникало преимущественно вследствие ”случайных” сексуальных связей с продолжительностью патологического процесса от 2-3 дней до 2-3 лет.

Для определения реального состояния и меры адекватности информационной структуры-знаний мужчин и женщин о сексуальных связях и обусловленной ими опасности заражения и последующего развития специфической инфекционной патологии урогенитального тракта было проведено комплексное тестове определение ряда социально-епидемиологических и информационно-сексологических характеристик среди заболевших. Полученные с помощью СЕА данные позволили обоснованно построить структурную модель сексуальной жизни мужчин-горожан с учётом ёё дебюта в зависимости от их возраста, образованности, а также уточнить ряд деталей их поведения после появлення клинических симптомов специфической инфекционной патологии урогенитального тракта. Было установлено наличие достаточно стабільно функционирующей

структуры "внутреннего самоинформирования" подростков относительно половой жизни. Именно это, с нашей точки зрения, и лежит в основе формирования стойкого мнения о необхимости и во взрослой жизни не очень росчитывать на официальную помощь и тем самым хотя бы частично объясняет их нежелание активно сотрудничать с лечащим врачом даже в ситуации болезни. И всё это фоне недостаточной повноты и преимущественно неадекватного характера представлений о значимості тех или иных соматических проявлений венерических заболеваний даже у длительно болеющих мужчин.

Было также установлено наличие полисиндромных нарушений копулятивного цикла преимущественно функционального характера, проявляющиеся во временной дизритмии сексуальних отношений. На етапе проведения дезактуализирующей психотерапии было определено усиление функционирования психологических компенсаторных механизмов, которые помагают личности „отойти” от психотравмирующего действия факта снижения собственной половой активности. У значительной части мужчин также имело место существование "конкурентных взаимоотношений" между ведением активных гетеросексуальных связей и мерой употребления алкоголя, что, в свою очередь, влияло на возраст как начала ведения ими половой жизни, так и на время их первого инфицирования.

В ситуации развития специфического соматического поражения мочеполовой сферы имело место формирования достаточно неоднозначного и внутренне противоречивого паттерна психологического отношения к болезни, который в значительной мере зависим как от преморбидной акцентуированости характера, так и в разной мере от таких "внешних" факторов, как возраст, образованность, общая продолжительность болезни, мера алкогольной наркозависимости, семейного положения.

Рассмотрение общей структуры емоционально-психологического статуса при помощи классического теста Айзенка показало, что у большинства больных отмечалась значительная емоциональная нестабильность и нестойкость. Именно это и лежит в основе ситуации розвития у части из них неврозоподобных состояний. Удалось также уточнить роль и значение ряда "внешних" факторов как на уровень невротизма, так и на меру вираженности черт интравертованности в поведении больных.

Использование теста "Q-sort" позволило установить наличие заметного внутреннего конфликта между их основными поведенческими тенденциями, что проявилось в схожей бальной значимости ряда противоположных состввляющих. А это, безусловно, является отображением того существенного нервно-психологеского напряжения, которое неизбежно сопровождает развитие собственно соматических поражений урогенитальной сфери.

Использование шкал Спилбергера, ОШПТ-MAS, ОШПТВХ и оригинальных тестов ШВСХ-ШЗТ дало возможность не только отдельно определить уровни-индексы соматической, нервно-психологической и социально-психологической тревожности среди больных мужчин, но и установить у явного большинства из них наявность невротического уровня тревожности как на высоте развития болезни, так и лишь его незначительное уменьшение под конец лечения.

Опит применения общей и местной медикаментозной терапии при лечении уретропростатиоів у мужчин показал необходимость её сочетания с такими нетрадиционными методами влияния на больной организм как биодинамическая коррекция остеохондроза, електростимуляция мышц, примененние комплекса специальных лечебно-физкультурных упражнений, пальцевого влияния на определённые БАТ тела, самомасаж, а также активного целенаправленного психотерапевтического влияния, направленного на коррекцию масштаба и содержания невротической взволнованности заболевших мужчин.

Ключевые слова: хронические уретропростатиты, тип психологического реагирования на соматическую патологию, реактивная тревожность, лечение, психокоррекция, психосоматическая реабилитация.

Annotation

Fedorenko O.E. Correlation of clinical , pathopsychological and social – epidemiological characteristic in men with venereal urethroprostate – Manuscript.

The Dissertation is to acquire scientific rank as doctor of medical science in two specialities : 14.01.20 – skin and venereal diseases and 19.00.04 – medical psychology . – National Medical University of a name of A.A.Bogomolets , Kyiv , 2003.

The dissertation includes the results of complex clinic - pathopsychological and social – epidemiological inspection and medical treatment of 957 patients with various specific inflammatory affect genitourinary organs of venereal genesis. Conducted test for definition a number of social – epidemiological and information – sexological characteristic among people who are ill , gave understanding of the real state and measures of adequate information structure of knowledge of men and women as for sexual connection and caused danger of infection and future development of specific infections pathology of urogenital tract. Received with the help of CEA information allowed to construct motivatuely structural model of sexual life townsmen taking into account its debut and in depending on their age, education. Also to specify a number of details of their behavior after the appearance of clinical symptoms. It was established the presence of polysyndrom probations of copylative cycle mainly of dynamic character, that displayed in temporary dysrhythmic sexual relations. In the situation of the development of the disease there was a forming moulding of unsynonymous and inwardly discordant patterna of psychological attitude – BKX , that in considerable measure depends as on premorbidian accent nation of the character , and in different measures on age, education , chronically current , measures of alcohol drug addiction , family status. Analysis of the structure of emotionally-psychological status with the help of tests - EGY ; MШ ; ШС-Х ; OШПТ = MAS ;ОШПТВХ showed , that in vast majority of patients was registreited considerable emotional non-stability and non-steadness .Exactly this lay in the basis of the development neurosisanalogous conditions and the presence of neurosis level of disturbance as at the height level of the development of somatic pathology and only its insignificant decrease at the end of the treatment.

Key words: chronic urethroprostate , type of psychological reaction on somatic pathology , reactive disturbance , treatment , psychocorection , psychosomatic rehabilitation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ОГ – основна група обстежених пацієнтів

КГ- контрольна група обстежених пацієнтів

ВХ – венерична хвороба

ВКХ – внутрішня картина хвороби

Г- гармонійний тип відношення до хвороби

Р - ергопатичний тип відношення до хвороби

З - анозогнозичний тип відношення до хвороби

Т - тривожний тип відношення до хвороби

I – іпохондричний тип відношення до хвороби

Н - неврастенічний тип відношення до хвороби

М - меланхолійний тип відношення до хвороби

А - апатичний тип відношення до хвороби

С - сенситивний тип відношення до хвороби

Я - егоцентричний тип відношення до хвороби

П - паранойяльний тип відношення до хвороби

Д - дисфоричний тип відношення до хвороби

СФЧ - сексуальна формула чоловіка

ПОКП - психологічна оцінка клінічних проявів

СЕА - соціально-епідеміологічна анкета

П/О - первинний опитувальник

В/О - вторинний опитувальник

ТСХ - психологічна діагностика типів ставлення до хвороби

ШС-Х - шкала Спілбергера-Ханіна

ШОПЗ - шкала оцінки побоювань захворілого

ШЗТ - шкала залишкової тривожності

ОШПТ = MAS - Особистісна шкала проявів тривоги

ОШПТВХ - Особистісна шкала проявів тривоги венеричних хворих

ОШЗТВХ - особистісне шкалування залишкової тривожності вен хворих

НПН - опитувальник нервово-психічної напруги

Q-Sоrt = шкала товариськості – залежності

ЕГУ - Тест Айзенка

МШ - Методика Шмишека для визначення типу акцентуацій особистості

ГІЗ - глибина інформованості захворілого про свого с\п

НГІЗ - недостатня глибина інформованості захворілого про свого с\п

ПГІЗ - посередня глибина інформованості захворілого про с\п

ДГІЗ - достатня глибина інформованості захворілого про свого с\п

с\п – статевий партнер

с\ж – статеве життя