ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
Фролов Валерій Іванович
УДК 330.142.26:631.162
Формування системи управління
оборотними коштами аграрних підприємств
як капіталом
08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Сімферополь–2003
Дисертація є рукописом.
Робота виконана в Кримському інституті бізнесу.
Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент
Чепурко Віктор Васильович,
Кримський інститут бізнесу,
завідувач кафедри фінансів.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Зінов’єв Фелікс Володимирович,
Кримський економічний інститут
Київського Національного економічного університету,
завідувач кафедри міжнародної економіки;
кандидат економічних наук,
Воробйов Юрій Миколайович,
Кримська академія природоохоронного
і курортного будівництва,
доцент кафедри обліку та аудиту.
Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра менеджменту і маркетингу, м. Київ.
Захист відбудеться “ 14 ” листопада 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.52.051.06 при Таврійському Національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4, корпус Б, конференцзал.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського Національного університету імені В.І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4, корпус А.
Автореферат розіслано 10.10.2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої
Вченої ради Цьохла С.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вирішення проблем виходу аграрного сектору економіки України з кризи об’єктивно пов’язане з переводом систем управління сільськогосподарських підприємств на якісно новий рівень, що враховує ринкові умови і принципи господарювання. Система управління оборотними коштами і джерелами їхнього фінансування в сільському господарстві, що склалася в умовах адміністративно-командної економіки, ґрунтувалася на стабільних економічних умовах, високій забезпеченості підприємств усіма видами ресурсів, усебічній державній підтримці. У ході ринкових перетворень практично цілком зникли основні передумови використання цієї системи.
У радянській економічній науці проблема ринкового управління практично не розроблялася. Публікації західних фахівців Брігхэма Ю.Ф., Ван Хорна Д.К., Коласса Б., Брейлі Р., Майєрса С., Кінга А., Шима Д.К., Сігела Д.К. та інших відбивають досвід і теорію управління фінансами в умовах розвиненого і цивілізованого ринку, що складно застосовувати в сучасних умовах становлення ринкової економіки в нашій країні.
Розглядом питань фінансового управління в умовах переходу до ринку займається цілий ряд вчених, серед яких можна відзначити Бланка І.О., Гудзинського О.Д., Демьяненка М.Я., Ковальова В.В., Саблука П.Т., Стоянову О.С., Бочарова В.В., Теплову Т.В., Унковську Т.Є. та інших. В їх роботах розглядаються методологічні і методичні основи управління основним і оборотним капіталом. Однак специфіка сільськогосподарського виробництва не знайшла гідного відображення. Окремі публікації з цієї проблеми, на жаль, не формують цілісної теоретичної і методичної основи здійснення раціонального формування і використання оборотних коштів. У зв’язку з цим обраний напрямок досліджень актуальний і має наукову і практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими планами і програмами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Кримського інституту бізнесу по проблемі “Сучасні соціально-економічні проблеми Криму і шляхи їх вирішення“, а також Кримської академії природоохоронного і курортного будівництва по проблемі “Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформаційної економіки” (державний реєстраційний номер № 0101 U 002980).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – науково обґрунтовані напрямки формування системи управління оборотним капіталом в аграрних підприємствах.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:
-
уточнити поняття оборотного капіталу і зміст процесу управління ним в умовах перехідного періоду;
-
виявити специфіку оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств, визначальні чинники та їх вплив на процес управління;
-
визначити склад елементів системи управління оборотним капіталом і провести оцінку їх стану в аграрних підприємствах Криму;
-
розглянути й оцінити з погляду прийнятності використання в сільському господарстві існуючі методичні підходи до управління оборотним капіталом;
-
розробити методику комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств;
-
сформулювати принципи і модифікувати систему планування потреби і нормування оборотного капіталу аграрних підприємств;
-
удосконалити й адаптувати фінансування оборотних коштів підприємств сільського господарства до умов перехідного періоду;
-
розробити методику і технологію прийняття оперативних рішень по управлінню оборотним капіталом в аграрних підприємствах.
Об’єктом дослідження є оборотні кошти сільськогосподарських підприємств у процесі їх формування й використання в перехідний період.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і методичні аспекти формування системи управління оборотними коштами та їх джерелами в сільськогосподарських підприємствах України на етапі переходу до ринкової системи господарювання.
Інформаційною базою вивчення питань з теми дисертації послужили офіційні документи статистичної і бухгалтерської звітності підприємств, зведені матеріали органів державної статистики, монографічні обстеження окремих підприємств і літературні джерела.
Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є праці провідних закордонних і вітчизняних вчених-економістів з широкого спектру проблем, пов’язаних з управлінням оборотним капіталом. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувався цілий ряд методів. Діалектичний метод пізнання разом з методологією теорії систем стали основою логічної послідовності досліджень, обґрунтування висновків, методик, алгоритмів і моделей, розроблених у дисертації. Комплексне використання монографічних обстежень господарств, прийомів графічного методу, методів статистичних угрупувань, факторного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу, економетричного моделювання і багатомірної кластерної класифікації дало можливість оцінити рівень існуючої системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств і визначити шляхи її удосконалення. Використання апарату економіко-математичного моделювання покладено в основу алгоритму оптимізації оперативних управлінських рішень щодо регулювання оборотних коштів аграрних підприємств і їх джерел.
Наукова новизна отриманих результатів:
- вперше обґрунтовано концепцію управління оборотним капіталом сільгосппідприємств в умовах переходу до ринку на основі теорії динамічної фінансової рівноваги операційних циклів, сформульовано принципи управління що враховують специфіку аграрного виробництва;
- одержали подальший розвиток методи визначення мінімальних рівнів забезпеченості оборотними коштами і їх власними джерелами в аграрних підприємствах на основі розрахунку економетричних моделей між цими показниками та рентабельністю виробництва;
- розроблено й апробовано нову методику комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств з використанням багатомірної кластерної класифікації господарств по показникам, що характеризують цю систему з різних боків;
- удосконалено методику і формалізований алгоритм планування потреби і нормування оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств, с їхньою орієнтацією на джерела і напрямки грошових потоків операційного циклу, а також диференційований підхід до нормування виробничих запасів;
- запропоновано й апробовано оригінальну методику обґрунтування й оцінки операцій товарного кредитування під майбутній врожай сільськогосподарських підприємств, через розрахунок втраченого доходу від реалізації сільгосппродукції;
- розроблено алгоритми прийняття рішень про використання толінгових схем фінансування оборотного капіталу аграрних підприємств, що дозволяють обґрунтувати рішення замовника та підрядника послуг по переробці давальницької сільгоспсировини через визначення економічної доцільності цих операцій;
- обґрунтовано принципи оперативного управління оборотним капіталом аграрних підприємств, а також вперше розроблено й апробовано економіко-математичну модель оптимізації відповідних оперативних рішень.
Практичне значення отриманих результатів складається в можливості використання будь-яким аграрним підприємством статистично обґрунтованих нормативів забезпеченості оборотними коштами і власними джерелами їх фінансування аграрних підприємств; запропонованих алгоритму та методики планування потреби і нормування оборотного капіталу, що враховує існуючий стан і умови господарювання підприємств; виявлених напрямків удосконалення фінансування оборотних коштів аграрних підприємств та їх методичного забезпечення, розробленої економіко-математичної моделі оптимізації оперативних управлінських рішень по регулюванню оборотних коштів і джерел їх фінансування і методики її комп’ютерної реалізації. Наукові розробки і пропозиції автора розглянуті Міністерством АПК Криму і рекомендовані до використання в управлінні аграрними підприємствами (довідка №27 від 27.03.2003 р.), впроваджувалися в ряді господарств Первомайського та Красногвардійського районів Криму (довідка №570 від 18.12.2002 р.), а також застосовуються в навчальному процесі Кримського інституту бізнесу.
Особистий внесок здобувача підтверджується тим, що всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані особисто автором, усі його публікації без співавторів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження проводилася шляхом виступів на наукових і науково-практичних конференціях “Сучасні социально-економічні проблеми Криму та шляхи їх вирішення” у Кримському інституті бізнесу (1999-2003 р.р.), “Сучасні тенденції і пріоритети розвитку перехідної економіки” у Кримській академії природоохоронного і курортного будівництва (2000 р.), “Економічні аспекти стійкого розвитку” в Сімферопольському інституті економіки і управління (2000 р.), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” у Донецькому національному університеті (2001 р.), наукових читаннях журналу “Культура народів Причорномор'я” у 1999 р.
За результатами досліджень опубліковано 12 наукових статей загальним обсягом 2,4 друкованого аркуша, у тому числі 6 статей у журналах, зареєстрованих ВАК України обсягом 1,4 друкованого аркуша.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (140 найменувань), додатків. Загальний обсяг – 172 сторінок машинописного тексту. Дисертація включає 16 таблиць, 32 рисунка, 48 формул.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретичні основи управління оборотним капіталом аграрних підприємств” розкриті сутність і значення оборотного капіталу, виявлені його специфічні особливості в аграрних підприємствах, їх вплив на управління, сформульований склад елементів системи управління оборотним капіталом, визначені напрями її формування.
В умовах переходу до ринкової економіки відбувається трансформація змісту процесу управління оборотними коштами і їх джерелами аграрних підприємств. Якщо в соціалістичній економіці його основу складало нормування власних оборотних коштів для безперебійного постачання зростання виробництва, при незначній ролі фінансових результатів, то в ринковій економіці воно спрямоване на максимізацію прибутків від їхнього використання. Оборотні кошти трансформуються в оборотний капітал, що представляє собою складову й найбільш мобільну частину капіталу підприємства, що робить повний обіг протягом одного операційного циклу у вигляді грошових коштів, виробничих запасів, готовій продукції і дебіторської заборгованості з метою одержання прибутку.
Особливості сільського господарства впливають на оборотний капітал аграрних підприємств. Тут він обслуговує не тільки економічний процес відтворення, але і природний відтворювальний процес. Це формує об’єктивну необхідність авансування в процес виробництва великої кількості засобів на тривалі терміни. Отже, потреба в оборотному капіталі сільськогосподарських підприємств, що забезпечує нормальний, безперебійний і ефективний процес виробництва, більша, ніж в інших галузях. Крім того, вищий ризик вкладення засобів.
Специфіка оборотного капіталу аграрних підприємств, а також умови перехідного періоду вітчизняної економіки вимагають засновувати управління на врахуванні сезонності виробництва і потреби в засобах виробництва, максимальному забезпеченні усіх виробничих і фінансових потреб, що виникають, мінімізації виробничих запасів і максимально ефективному використанні вільних коштів і продукції.
Система управління оборотним капіталом аграрних підприємств знаходиться на стадії формування. З початком ринкових перетворень в економіці України в 90-х роках, ослабленням ролі держави в регулюванні аграрного сектора зникли основні передумови використання старої системи, де нормування - основний інструмент управління оборотними коштами. Сезонні коливання ринкових цін, інфляція, дорожнеча банківських кредитів, значні втрати власних оборотних коштів підприємствами зробили проведення громіздкого розрахунку нормативної потреби за пропонованою методикою марним.
Система, що створюється, повинна являти собою сукупність компонентів, що знаходяться у певній упорядкованості і сполучати локальні цілі для найкращого досягнення головної (глобальної) мети системи - одержання прибутку (рис. 1). Ці компоненти повинні забезпечувати реалізацію комплексу функцій управління оборотним капіталом від планування потреби, вибору моделей формування та фінансування до оперативного управління, аналізу і контролю використання оборотного капіталу з урахуванням плану виробництва і реалізації продукції (входу системи), а також впливу зовнішнього середовища господарювання аграрного підприємства.
Рис. 1 Схема системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств
На сучасному етапі формування цієї системи найбільш актуальними є такі питання: обґрунтування політик формування і фінансування оборотного капіталу, удосконалення методики нормування елементів оборотних коштів, організація оперативного управління, аналізу і комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств.
В другому розділі “Методи дослідження управління оборотним капіталом аграрних підприємств” проаналізовано методи ринкового управління оборотним капіталом й сформульовано методичні принципи управління ним в аграрних підприємствах, дано оцінку сучасного стану системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств Криму й обґрунтовано методичну основу її функціонування в перехідний період.
Методичну основу управління оборотним капіталом аграрних підприємств у сучасних умовах пропонується будувати на основі цільової настанови визначення і підтримання раціонального обсягу і структури оборотного капіталу, джерел його фінансування, що забезпечують максимальні фінансові результати господарств за допомогою використання помірної політики формування оборотного капіталу в сполученні з помірною політикою його фінансування, розгляду сукупності операційних процесів аграрного підприємства, як єдиного сукупного операційного циклу, границі якого відповідають періоду від врожаю до врожаю найбільш значимих галузей господарства, зосередження питань оперативного управління оборотним капіталом на регулюванні внутрішніх та зовнішніх грошових потоків операційного циклу для досягнення максимальної ефективності використання оборотного капіталу.
Сучасний стан систем управління оборотним капіталом аграрних підприємств досліджувався на прикладі 41 господарства Нижньогірського і Красногвардійського районів Криму, та у силу ряду причин, не відповідає запропонованим принципам. В результаті економічної кризи на початку 90-х років в Україні аграрні підприємства втратили більшу частину власних оборотних коштів. Головна причина цього криється в порушенні нормального процесу їх кругообігу – грошове покриття за реалізовану продукцію поступало із затримками, на протязі яких доходи господарств знецінювалися в результаті інфляції
Відбулися істотні зміни в забезпеченості господарств оборотними коштами (частка в активах знизилась до 12%, раніше близько 30 %), а також у співвідношенні їх елементів. Більшу частину тут займають засоби сфери виробництва (понад 70%). Сфера обігу в основному представлена малоліквідною дебіторською заборгованістю. Украй низькою, у порівнянні з початком 90-х років, є частка грошових коштів (менш 0,5%, раніше - близько 25%) і готової продукції (близько 6%, раніше - близько 12%). Така структура оборотних коштів не дозволяє ефективно вести виробництво і визначає високий рівень залежності від позичених засобів.
Розрахунок коефіцієнтів парної кореляції частки оборотних коштів в активах з показниками фінансово-господарської діяльності показав, що цей показник на момент дослідження є одним із ключових чинників, що впливають на фінансовий стан і результати діяльності господарств. З виявлених взаємозв’язків найбільший інтерес і практичну цінність представляє залежність рентабельності виробництва від забезпеченості оборотними коштами (рис.2).
Рис. 2 Графік регресійної залежності рентабельності виробництва від частки оборотних коштів в активах господарств Нижньогірського і Красногвардійського районів Криму, в середньому за 1999 - 2001 роки
Коефіцієнт парної кореляції складає 0,59. Величини F - критерію 20,80 і t - критерію 4,56 свідчать про статистичну достовірність цієї моделі. На основі рівняння залежності розрахований мінімальний рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними коштами, що гарантує беззбиткове виробництво. З імовірністю 95 % можна констатувати, що в цілому по Криму мінімально необхідна забезпеченість оборотними коштами складає 14,8 1,37 % в активах. Від 75,1 до 95,6 % господарств мають значення цього показника нижче за мінімальний рівень і не можуть ефективно використовувати свій виробничий потенціал.
Істотні структурні зрушення відбулися й у джерелах оборотних коштів (рис.3).
Рис. 3 Діаграма зміни структури джерел фінансування оборотних коштів сільськогосподарських підприємств Нижньогірського і Красногвардійського районів Криму у 2001 році в порівнянні з 1990 роком
Перевага в структурі джерел фінансування позикових засобів (близько 80%), представлених, в основному, кредиторською заборгованістю (близько 50%), значно змінила характер діяльності підприємств. Більшість господарств змушена працювати тільки для того, щоб погасити свої борги і до початку нового циклу залишаються без коштів, нові запозичення дозволяють відновити цикл.
Розрахунок рівняння регресії між часткою власного фінансування оборотного капіталу і рентабельністю виробництва показав, що коефіцієнт парної кореляції складає 0,72. Величини F - критерію 42,60 і t - критерію 6,52 свідчать про статистичну достовірність цієї моделі (рис. 4).
З рівняння залежності виведений мінімальний рівень власного фінансування оборотного капіталу аграрних підприємств, що забезпечує беззбиткове виробництво. З імовірністю 95 % можна констатувати, що в цілому по Криму він становить 46,5 15,64%. Від 66,0 до 90,1% господарств мають значення цього показника нижче за мінімальний рівень і внаслідок високої залежності від позикових засобів зазнають збитків.
Рис.4 Графік регресійної залежності рентабельності виробництва від частки власного фінансування оборотного капіталу господарств Нижньогірського і Красногвардійського районів Криму, в середньому за 1999 - 2001 роки
Показник оборотності не може виступати як основний критерій оцінки ефективності використання оборотного капіталу в умовах збиткової діяльності більшості підприємств. У якості такого обґрунтований показник рентабельності оборотного капіталу. Розгляд його в динаміці, а також аналіз чинників, що впливають, виявили, що протягом аналізованого періоду у середньому по підприємствах вибірки використання оборотного капіталу приносило господарствам збитки. Головна причина цього – збиткова реалізація продукції.
Серед методів управління оборотним капіталом комплексним охопленням розв’язуваних питань і можливістю обліку специфіки аграрних підприємств виділяється теорія динамічної фінансової рівноваги операційних циклів. Відповідно до цієї теорії стан фінансової рівноваги підприємства – це стан, у якому потреба (попит) підприємства в коштах дорівнює їх наявності (пропозиції) у кожен момент часу розглянутого періоду. Основою досягнення і підтримки фінансової рівноваги є оптимізація операційного циклу як єдиного процесу і кожної його складової. Його розгляд як єдиного багатофазного процесу, у якому управління різними елементами об’єднано в цілісну систему, дозволяє зняти проблеми, що виникають через відособлений розвиток методів управління різними елементами оборотного капіталу.
Поряд з оптимізацією внутрішньої структури циклів враховується те, що в основі процесу фінансового розвитку підприємства лежить не один операційний цикл, а їх динамічна суперпозиція. Багатогалузевий характер діяльності аграрних товаровиробників, як ні в одній іншій галузі, вимагає обліку названого чинника. У зв’язку з цим політику управління операційними циклами доцільно розглядати на двох рівнях - на рівні оптимізації структури одиничних циклів і на рівні їх оптимального синтезу в єдине ціле.
У третьому розділі “Формування системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств” викладені нові методичні підходи до комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств, організації планування, нормування й оперативного управління оборотним капіталом, запропоновані методики обґрунтування рішень по його фінансуванню.
Для проведення оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств доцільно розглядати рівень прийнятих рішень по раціоналізації окремих елементів цієї системи на конкретному підприємстві в порівнянні зі станом аналогічних елементів на інших підприємствах, що працюють у схожих умовах. Вирішити таку задачу дозволяє використання моделей і методів кластерного аналізу.
Для комплексної оцінки управління оборотним капіталом аграрних підприємств була проведена багатомірна кластерна класифікація господарств вибірки за 5 показниками, що характеризують рівень забезпеченості оборотними коштами, їх структуру, співвідношення джерел фінансування, а також ефективність використання. Розрахунок середніх характеристик підприємств кожного кластера (табл. 1) дозволяє констатувати, що на сучасному етапі вітчизняними аграрними підприємствами не сформована ефективна система управління оборотним капіталом, нинішній її стан варто визнати незадовільним.
З 95 % імовірністю можна стверджувати, що від 4 до 23 % господарств, унаслідок украй незадовільного управління цілком втратили фінансову незалежність і перейшли межу стійкості як цілісних майново-організаційних одиниць, ще близько 36-90 % наближаються до цього стану. Тільки 6 - 39% аграрних підприємств мають рівень управління оборотним капіталом вищу за середній рівень і можуть, за певних умов, ефективно функціонувати в ринковому середовищі.
Удосконалення управління оборотним капіталом у цих умовах повинне бути спрямоване на забезпечення його нормального відтворення і підвищення ефективності використання.
Поточний стан оборотного капіталу і його специфіка в сільському господарстві вимагають здійснювати планування аграрного виробництва і нормування оборотних коштів відповідно до положень теорії динамічної фінансової рівноваги операційних циклів. Запропонований алгоритм (рис.5) побудований на таких принципах: визначення загальної потреби в оборотних коштах без підрозділу їх на нормовані і ненормовані, власні і позикові; тісний взаємозв’язок процесу нормування з оперативним управлінням оборотним капіталом; розрахунок потреби в оборотних коштах та її деталізація по елементах на основі розгляду джерел і напрямків грошових потоків, генерованих операційним циклом; диференційований підхід до нормування запасів; планування обсягів виробництва і потреби в засобах у тісному зв’язку зі станом оборотного капіталу.
Таблиця 1
Характеристики кластерів багатомірної класифікації аграрних підприємств Красногвардійського і Нижньогірського районів Криму по рівню управління оборотним капіталом, в середньому за 1999 - 2001 роки
Найменування показників | Кластер 1 | Кластер 2 | Кластер 3 | Кластер 4 | Кластер 5
Частка оборотного капіталу в активах, % | 6,00 | 6,22 | 11,97 | 13,13 | 17,55
Частка власних оборотних коштів в оборотному капіталі, % |
-79,89 |
-10,75 |
37,64 |
66,21 |
77,49
Швидка ліквідність | 0,12 | 0,20 | 0,25 | 0,75 | 1,09
Абсолютна ліквідність | 0,0001 | 0,0007 | 0,0008 | 0,0182 | 0,1191
Коефіцієнт покриття | 0,71 | 1,18 | 1,91 | 3,42 | 5,34
Частка чистого оборотного капіталу в оборотному капіталі, % |
-39,94 |
15,19 |
47,64 |
70,72 |
81,28
Коефіцієнт маневреності | -0,054 | -0,007 | 0,049 | 0,091 | 0,142
Маневреність власних оборотних коштів | -0,0002 | -0,0056 | 0,0011 | 0,0080 | 0,0288
Коефіцієнт покриття запасів | -0,96 | -0,13 | 0,43 | 0,85 | 0,97
Питома вага власного капіталу в пасиві, % | 89,20 | 93,24 | 92,56 | 95,57 | 96,05
Рентабельність виробництва, % | -41,47 | -24,46 | -17,14 | 12,82 | 43,88
Рентабельність продажу, % | -60,00 | -28,17 | -17,89 | 10,26 | 25,74
Рентабельність оборотного капіталу, % | -51,48 | -19,76 | -8,18 | 6,91 | 23,55
Рентабельність активів, % | -4,279 | -1,857 | -1,628 | 0,451 | 3,567
Оборотність оборотного капіталу | 0,86 | 0,70 | 0,46 | 0,67 | 0,91
Кількість підприємств | 6 | 16 | 10 | 7 | 2
% у вибірці | 14,6 | 39,0 | 24,4 | 17,1 | 4,9
Евклидова відстань до 1 кластера | - | 0,367 | 0,573 | 1,700 | 5,193
до попереднього кластера | - | 0,367 | 0,299 | 1,403 | 3,906
Норматив незавершеного виробництва (ННВ ), власних виробничих запасів (Нвз в), а також тварин на вирощуванні і відгодівлі (НТ) на початок року повинен визначатися як загальна потреба для запланованих обсягів виробництва. Норматив по готовій продукції (НГП ) повинен визначатися на основі плану її реалізації, що представляє собою результат пошуку компромісу між термінами добутку продажів оптимальними за ціною, за втратами збереження продукції і за покриттям потреби в коштах підприємства. Норматив сум розрахунків з дебіторами (НДЗ ) дорівнює сумі боргів, термін погашення яких не наступив.
Склад і характер споживання купованих виробничих запасів (Нвз п) аграрних підприємств вимагає диференційованого підходу до їх нормування. Використання методів ABC та XYZ аналізу дозволяє розбити сукупність запасів на 9 груп, кожна з який характеризується відносною важливістю і точністю прогнозу потреби. Найбільш важливими, з погляду нормування й управління, є запаси, що належать до груп АХ, ВХ і СХ. До них можна віднести ПММ, куповані корми. Норма запасу по них визначається як результат оптимізації величини релевантних витрат. Для цього використовується широко відомий метод економічного замовлення (EOQ), що дозволяє розрахувати оптимальну норму запасу і періодичність її поповнення. При управлінні даними запасами варто використовувати політику “точно-в-термін”, тобто передбачати визначений наявний грошовий запас або кредит на їхнє придбання.
Зіставлення значень помісячних доходів (Дi) і витрат (Рi ) операційної діяльності дає значення нормативу коштів підприємства на початок року. Порівняння суми цього нормативу з фактичними залишками коштів на початок року дасть величину загальної потреби господарства в короткострокових кредитах.
На основі перелічених даних розраховується мінімально необхідна сума оборотних коштів на початок планованого року (Н Об к):
, (1)
де n - номер місяця, у якому сума доходів перевищить суму витрат.
Для раціоналізації фінансування оборотного капіталу аграрним підприємствам рекомендується діяти у таких взаємодоповнюючих напрямках: пошук оптимальних по вартості позикових джерел, а також пошук джерел збільшення власного фінансування оборотних коштів. У рамках цих напрямків запропонована методика обґрунтування й оцінки товарного кредитування під майбутній врожай, принципи використання сезонних коливань цін, а також алгоритми обґрунтування рішень про використання толінгових схем фінансування.
Ключову роль в оцінці операцій товарного кредитування аграрних підприємств під майбутній врожай грає коефіцієнт обміну ТМЦ, що поставляються, на сільгосппродукцію (). Механізм його впливу полягає в особливому порядку ціноутворення на продукцію. Її вартість розраховується перемноженням кількості ТМЦ (кредиту) на іх ціну (), а кількість визначається коефіцієнтом обміну (), звідси ціна:
Рис.5 Алгоритм планування виробництва і потреби в оборотному капіталі аграрного підприємства |
(2)
Ця ціна, як правило, менша за ринкову ціну (). Недоотриманий господарством доход від її продажу представляє своєрідну плату (відсоток) постачальнику за наданий товарний кредит. Вартість такого кредиту (r) (у частках одиниці) для терміну t (у частках року) визначається зіставленням суми упущеного доходу із сумою поставлених у кредит ТМЦ, після скорочень формула буде така: |
(3)
Обґрунтування обмінного коефіцієнта варто робити на основі оцінок прийнятної вартості товарного кредиту, його терміну, цін ТМЦ і прогнозу цін на сільгосппродукцію по формулі: |
(4)
Індексний аналіз цін сільгосппродукції і матеріальних виробничих ресурсів за 1998-2000 роки показав, що вони піддані регулярно повторюваним сезонним коливанням. Розміри і напрямки коливань відбивають зміну ринкової кон’юнктури, це підтверджує їх щорічне повторення, а також той факт, що розміри цінових стрибків набагато вищі від інфляційних, а часом мають протилежний напрямок. Отже, існує об’єктивна необхідність прогнозування й обліку можливих коливань цін у процесі організації постачання й збуту з метою збільшення доходів і економії на закупівлях матеріальних ресурсів. Оптимізація термінів продажів (закупівель) повинна здійснюватись через зіставлення сум додаткового доходу (економії) від зміни цін із сумами витрат і втрат збереження ТМЦ.
Толінгові схеми фінансування оборотного капіталу аграрних підприємств полягають, з одного боку, у здійсненні промислової переробки власної сільгосппродукції за межами господарств на давальницьких умовах, а з іншого боку - у наданні таких послуг іншим підприємствам (при наявності такої можливості). Їхнє використання дозволяє збільшити суму доходів і джерел фінансування оборотного капіталу. У першому випадку це відбувається за рахунок одержання додаткового доходу від продажу більш дорогої продукції, отриманої із с.г. сировини. В другому випадку - за рахунок одержання доходу від надання даного виду послуг. В основу пропонованих алгоритмів обґрунтування використання толінгових схем покладені оцінки економічної вигідності толлінгу для його замовника і підрядника.
Оперативне управління оборотним капіталом слід засновувати на запропонованій у другому розділу дисертації методичній основі в межах теорії динамічної фінансової рівноваги операційних циклів підприємства. Тобто воно має охоплювати коло питань, пов’язаних з регулюванням різних елементів та джерел оборотного капіталу як генераторів грошових потоків сукупного операційного циклу аграрного підприємства. Прийняття того чи іншого рішення слід проводити з урахуванням його впливу на стан фінансової рівноваги в динаміці, та кінцеві результати операційного циклу.
Склад елементів задачі оперативного управління оборотним капіталом, взаємозв’язок між ними дозволяють проводити моделювання операційного циклу аграрного підприємства й оптимізувати рішення, прийняті на різних його стадіях. Нами розроблена і пропонується математична модель оптимізації оперативних управлінських рішень по регулюванню оборотного капіталу і методика її реалізації в середовищі електронних таблиць MS Excel (рис.6).
Рис.6. Схема взаємозв'язку елементів економіко-математичної моделі управління оборотним капіталом аграрних підприємств
Пропонована система оперативного управління сформульована в такий спосіб: на основі календарного плану виробництва і надходження сільськогосподарської продукції, а також стану і прогнозу зміни кон’юнктури ринку продукції сільського господарства, ринку позичкових капіталів і фінансових інвестицій скласти календарний план продажів продукції, календарний план залучення короткострокових банківських кредитів і календарний план фінансових вкладень підприємства, що дозволяють цілком забезпечити виробництво всіма необхідними ресурсами й одержати максимальний фінансовий результат операційного циклу.
Дослідними іспитами обґрунтовано критерій, що характеризує кінцеві результати операційного циклу – величину чистих грошових надходжень, тому що він дозволяє одержувати більш адекватні рішення з урахуванням існуючих економічних реалій. Збільшення чистих грошових надходжень відбувається за рахунок найбільш вигідної, з урахуванням кон’юнктури і потреби в засобах, реалізації продукції по місяцях року й одержання додаткових доходів від розміщення вільних коштів на депозитах. Одержання кредитів планується тільки в разі нагальної потреби, а також у випадку економічної невигідності, з урахуванням очікуваних змін у цінах, реалізації збереженої продукції для погашення дефіциту в засобах.
ВИСНОВКИ
1?
В умовах переходу до ринкової економіки відбувається трансформація змісту процесу управління оборотними коштами аграрних підприємств, які трансформуються в оборотний капітал, при цьому змінюються як цілі, так і завдання управління ними. Стан фінансового управління у вітчизняних аграрних підприємствах обумовлює необхідність формування системи управління оборотним капіталом, що враховує вимоги ринкової економіки і специфіку аграрного виробництва.
2?
Сезонність аграрного виробництва, його багатогалузевий характер, особливості оборотного капіталу й інші фактори диктують необхідність комплексного (системного) підходу до прийняття управлінських рішень по регулюванню оборотного капіталу. Як концептуальну основу цього підходу запропоновано теорію динамічної фінансової рівноваги операційних циклів, що міститься в необхідності підтримки динамічного балансу між наявністю і потребою в коштах підприємства через оптимізацію його операційного циклу з метою максимізації фінансових результатів сільгосппідприємств.
3?
Управління оборотним капіталом аграрних підприємств пропонується будувати на основі цільової настанови визначення і підтримки раціонального обсягу і структури оборотного капіталу, джерел його фінансування, що забезпечуватимуть максимальні фінансові результати господарств, за допомогою використання помірної політики формування оборотного капіталу в сполученні з помірною політикою його фінансування, розгляду сукупності операційних процесів господарств, як єдиного операційного циклу, границі якого відповідають періоду від врожаю до врожаю найбільш значимих галузей, зосередження питань оперативного управління на регулюванні внутрішніх і зовнішніх грошових потоків операційного циклу для досягнення максимальної ефективності використання оборотного капіталу.
4?
З метою обґрунтування мінімального рівня забезпеченості оборотними коштами аграрних підприємств пропонується робити розрахунок економетричної залежності рентабельності виробництва від частки оборотних коштів в активах і на її основі визначати граничне значення факторного показника, що забезпечує беззбитковість виробництва. Розрахунок моделі за даними аналізованої сукупності господарств дозволив виявити статистично достовірне рівняння регресії: Y= -46,40 + 3,143X. З імовірністю 95% можна констатувати, що в цілому по АР Крим мінімально необхідним рівнем забезпеченості підприємств оборотними коштами повинен бути 14,8
1,37% в активах. Переважна більшість підприємств 75,1 - 95,6% мають забезпеченість оборотними коштами нижче мінімально необхідного рівня і не можуть ефективно використовувати виробничий потенціал.
5?
З метою обґрунтування мінімального рівня власного фінансування оборотних коштів аграрних підприємств рекомендується робити розрахунок економетричної залежності рентабельності виробництва від частки власного оборотного капіталу в оборотному капіталі і на її основі визначати граничне значення факторного показника, що забезпечує беззбитковість виробництва. Розрахунок моделі за даними аналізованої сукупності господарств дозволив виявити статистично достовірне рівняння регресії: Y= -15,62 + 0,336X. З імовірністю 95% можна констатувати, що в цілому по АР Крим мінімально необхідним рівень власного фінансування оборотного капіталу, що гарантує беззбитковість виробництва, складає 46,5
15,64% . Переважна більшість підприємств від 66,0 до 90,1% мають значення цього показника нижче мінімально необхідного рівня і внаслідок високої фінансової залежності від позикових засобів збиткові.
6?
Пропонована методика комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств ґрунтується на розгляді комплексу прийнятих рішень по раціоналізації окремих елементів цієї системи на конкретному підприємстві в порівнянні з іншими підприємствами і реалізується за допомогою моделей і методів кластерного аналізу. Багатомірна класифікація господарств вибірки та її поширення на генеральну сукупність аграрних підприємств Криму показала, що нинішній стан системи управління оборотним капіталом незадовільний. З 95% імовірністю можна констатувати, що тільки 6 - 39% аграрних підприємств мають рівень управління оборотним капіталом вище за середній і можуть за певних умов ефективно функціонувати в ринковому середовищі.
7?
Розроблені методичні основи трансформації планування потреби і нормування оборотного капіталу в аграрних підприємствах при переході до ринкової економіки включає наступні елементи: визначення загальної потреби в оборотних коштах без підрозділу їх на нормовані і ненормовані, власні і позикові; взаємозв'язок процесів нормування та оперативного управлінням оборотним капіталом; планування потреби в оборотних коштах на основі розгляду грошових потоків, генерируемых операційним циклом з одночасною їх деталізацією по елементах; диференційований підхід до нормування виробничих запасів по їх видам; планування обсягів виробництва і відповідної їм потреби в оборотних коштах у тісному взаємозв'язку з оцінкою поточного і прогнозованого стану оборотних коштів і джерел їхнього фінансування.
8?
З метою більш раціонального обґрунтування вибору між товарними і фінансовими джерелами позик для формування оборотного капіталу аграрних підприємств пропонується методика оцінки операцій товарного кредитування під майбутній врожай. Ключовими елементами пропонованої методики є визначення розрахункової ціни реалізації сільгосппродукції, що поставляється як відшкодування кредиту, упущеного доходу від реалізації цієї продукції і зіставленням його з вартістю поставлених у кредит матеріальних цінностей. Методика дозволяє розраховувати вартість товарного кредиту, а також визначати економічно обґрунтований рівень обмінного коефіцієнта матеріальних ресурсів, що поставляються, за сільгосппродукцію.
9?
Пропонуються алгоритми обґрунтування рішень про використання толлинговых схем фінансування оборотного капіталу, що представляють собою операції по переробці давальницької сільгоспсировини. Алгоритм замовника толлинга заснований на зіставленні прибутковості реалізації сільгоспсировини з прибутковістю реалізації продуктів переробки сільгоспсировини. Алгоритм підрядчика толлинга заснований на оцінці прибутковості надання толлинговых послуг.
10?
Оперативне управління оборотним капіталом аграрних підприємств пропонується здійснювати на наступних принципах: тісний взаємозв'язок і спрямованість управлінських рішень по регулюванню різних елементів оборотних коштів та їх джерел на максимізацію фінансового результату операційного циклу; повне забезпечення виробничого процесу фінансовими ресурсами протягом всього операційного циклу шляхом регулювання грошових потоків; організація використання виробленої продукції та вільних коштів з метою максимізації річного прибутку господарств.
11?
Для оптимізації оперативних управлінських рішень по регулюванню елементів і джерел оборотного капіталу аграрних підприємств розроблена економіко-математичну модель, що дозволяє на основі календарного плану виробництва і надходження сільськогосподарської продукції, а також стану і прогнозу зміни кон'юнктури ринку продукції сільського господарства, ринку позичкових капіталів і фінансових інвестицій скласти календарний план продажів отриманої продукції, календарний план залучення короткострокових банківських кредитів і календарний план короткострокових фінансових вкладень підприємства, за умови забезпечення процесу виробництва всіма необхідними ресурсами й одержання максимального фінансового результату операційного циклу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ
1?
Фролов В.И. Состав, движение и анализ оборотного капитала сельскохозяйственных предприятий // Экономика и управление. - 1999. - №3. - С.34-35. - 0,22 д.а.
2?
Фролов В.И. Обеспеченность оборотными средствами и финансовая устойчивость сельскохозяйственных предприятий // Экономика и управление. - 1999. - №6. - С.23-24. - 0,21 д.а.
3?
Фролов В.И. Финансовое равновесие, как критерий управления оборотным капиталом в сельском хозяйстве // Культура народов Причерноморья. - 1999. - №7. - С.52-54. - 0,25 д.а.
4?
Фролов В.И. Управление оборотным капиталом аграрных формирований // Экономика и управление. - 2000. - №6.-С.23-24. - 0,21 д.а.
5?
Фролов В.И. Совершенствование финансирования оборотного капитала аграрных формирований // Экономика и управление. - 2001. - №2. - С.25-26. - 0,22 д.а.
6?
Фролов В.И. Комплексная оценка системы управления оборотным капиталом аграрных предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 183. В 3 томах. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.- Т2, С. 500-506. - 0,3 д.а.
7?
Фролов В.И. Учёт ценовых колебаний в управлении оборотным капиталом сельхозпредприятий // Экономические аспекты устойчивого развития. Материалы конференции: Экономика, компьютеры, образование. - Институт экономики и управления. - Симферополь, 2000.- С.33. - 0,10 д.а.
8?
Фролов В.И. Оперативное управление запасами сельскохозяйственных предприятий // Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики. -Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции. - КАПКС -Симферополь, Научно-издательский центр КАПКС. - 2000г. - С.157-158. - 0,16 д.а.
9?
Фролов В.И. Система управления оборотным капиталом сельхозпредприятий в условиях рынка // Современные социально-экономические проблемы и пути их решения. - Материалы научно-практической конференции. - Симферополь: Таврия, КИБ, 2000. - С.36-38. - 0,16 д.а.
10?
Фролов В.И. Актуальные вопросы управления оборотным капиталом аграрных предприятий // Современные социально-экономические проблемы и пути их решения. -Материалы научно-практической конференции. - Симферополь: Таврия, КИБ, 2001. - С.25-28. - 0,2 д.а.
11?
Фролов В.И. Имитационное моделирование в управлении денежными средствами аграрных формирований // Управління розвитком соціально-єкономічних систем: глобалізація, підприемництво, стале економічне зростання. - праці Першої міжнародної другої всеукраїнської конференції студентів та молодих вчених. Частина 2.- Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 239-242. - 0,2 д.а.
12?
Фролов В.И. Экономико-математическая модель планирования оборотных средств в аграрных предприятиях // Современные социально-экономические проблемы и пути их решения. -Материалы научно-практической конференции. - Симферополь: Таврия, КИБ, 2002. - С.105-109. - 0,2 д.а.
АНОТАЦІЯ
Фролов В.І. Формування системи управління оборотними коштами аграрних підприємств як капіталом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”. - Таврійський Національний університет імені В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.
Дисертація
